МІНІСТЕРСТВООСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКААКАДЕМІЯ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІКИ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН
Контрольнаробота
зУправління зовнішньою економічною діяльністю
натему: Закон України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”
Виконав: студент 5 курсу
Факультет економічний
Спеціальності: міжнародна економіка
Огороднік О.П.
Перевірила: Сербина Г. М.,
старший викладач
Київ,2011
План
ВСТУП
1 Міжнародневалютне право
2 ДекретКабінету Міністрів України “Про систему валютногорегулювання і валютного контролю”
ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХДЖЕРЕЛ
ДОДАТОК А
ВСТУП
Постановка проблеми в загальному вигляді та її зв’язок з важливиминауковими чи практичними завданнями. Питання існування правових підставфінансової відповідальності та дотримання законної процедури її реалізації вжетривалий час є предметом наукової дискусії. Генезис фінансового законодавстваУкраїни все більш насичується такими категоріями фінансового права як фінансовеправопорушення, фінансові санкції, фінансова відповідальність. Однак практично відсутнійрозвиток законодавства та наукові дослідження, які б мали предмет пошукувань угалузі низки процесуальних проблем реалізації фінансової відповідальності.
Водночас питання дотримання законності при притягненні до фінансовоївідповідальності за податкові правопорушення маютьдуже важливе практичне завдання. Законне та обґрунтоване донарахування сумподаткових зобов’язань та їх стягнення призведе, зодного боку, до підвищення рівня фінансового правопорядку, з другого – дозростання надходжень до державного та зведеного бюджетів. Дуже важливим будедотримання критерію законності під час здійснення повноважень органамидержавної податкової служби.
З метою демократизації суспільства, надійного захиступрав і свобод його громадян і вставлення верховенства права у будь-якійдемократичній державі законодавчо закріплений принцип жорсткого регламентуваннята обмеження впливу Держави на громадян та інших суб’єктів правовогорегулювання державної влади. Власне це й є однією з основних гарантій прав ісвобод людини, виконання якої в Україні забезпечено Конвенцією “Про захистправі основних свобод людини”, до якої приєдналасяУкраїна[1].
Тому Закон України “Про порядок здійснення розрахунків віноземній валюті” № 185 від 23.09.94р., і його складові розглянемо надалі, зврахуванням інших підзаконних актів і міжнародного права, щодо порядкуздійснення розрахунків в іноземній валюті.
Дана письмова робота складається із вступу, двох розділів,висновків, списку використаних джерел 10 найменуваньта додатку. Загальний обсяг контрольної роботи становить __ сторінок.
1Міжнародне валютне право
Міжнародні фінанси вважаються засобом обслуговуванняпроцесу перерозподілу грошового капіталу та переміщенні товарів і послуг черезмитні кордони країн. Відносини, що виникають у сфері розширенням і поглибленнямміжнародного економічного співробітництва в умовах глобалізації, маютьфінансово-валютні риси. Ці відносини регулюються нормами і принципамиміжнародного валютного права.
У сучасних умовах світова валютна система – це формаорганізації міжнародних валютних відносин, що обумовленні розвитком світовогогосподарства та юридично зафіксовані у міжнародних угодах.
У сфері міжнародного економічного співробітництвавалютно-кредитні відносини поділяються на чотири великих групи:
- торгові та платіжні угоди, що передбачаютьвиконання кредитних операцій на основі довготермінового клірингу;
- угоди про економічне та промислово-технічнеспівробітництво;
- міждержавні угоди про постачання товарів накомпенсаційній основі;
- спеціальні кредитні угоди.
Конкретними факторами подібних угод можуть бути:міжнародний факторинг, міжнародний форфейтинг, міжнародний фінансовий лізинг тощо.Для регулювання міжнародних валютних відносин використовуютьсяміжнародно-правові норми, що закріплюються у відповідних угодах (наприклад,Ямайські угоди 1978р. про перехід країн – членів Міжнародного валютного фондудо багато валютної системи).
Міжнародне валютне право має за предмет правовогорегулювання саме міжнародні валютні відносини. Вони виникають з приводувалютних коштів та цінностей, що беруть участь у сфері міжнародногоекономічного співробітництва держава та інших суб’єктів. До валютних коштівналежить іноземна валюта готівкою, платіжні документи (чеки, векселі, тратти,депозитні сертифікати, акредитиви тощо), цінні папери в іноземній валюті(акції, облігації, купони, бони), золото та інші цінності.
Таким чином, міжнародне валютне право – це системаміжнародно-правових норм і принципів, що регулюють міжнародні валютнівідносини.
Міжнародне валютне право відповідає розробленим критеріям ірезервної одиниці СПС (спеціальних прав позичання) в системі МВФ.
Поряд з міжнародним валютним правом, участь у правовомурегулюванні відносин в міжнародній валютній системі беруть й такі правовікомплекси, як внутрішньодержавне право та транснаціональне право. Головнимипровідниками транскордонного руху фінансів виступають банки, біржі, фонди(ТНК/ТНБ) – основні оператори системи. Предметом правовідносин у міжнароднійвалютній системі є національні правові режими валютної сфери, форми міжнароднихрозрахунків, стан платіжного балансу, правові режими міжнародних валютнихринків, умови обігу валют, кредити, боргові зобовязання і т п.
Міжнародні валютні відносини здійснюються на основівнутрішнього права держав-учасниць відносин, а також за допомогоютранснаціонального права та звичаїв ділового обігу.
Основними джерелами правового регулювання цих відносин єзовнішньоекономічні договори, міжбанківські двосторонні та багатостороннідоговори та ін..
Як відомо, валютні платежі та надходження держави у їївзаємодії з іншими державами умовно розподіляються на: операціїзовнішньоторгові (за поточними рахунками), операції інвестиційні; операції знабуття резервів (за рахунками офіційних резервів). Для регулювання платіжногобалансу часто використовують методи корегування валютного курсу шляхомдевальвації або ревальвації національної валюти. Девальвація – це зниження їїціни відносно інших валют, що дозволяє виробнику за ту ж кількість іноземноївалюти тримати більшу кількість національної валюти.
Взагалі, сфера валютних відносин сьогодені значнонерегульована. У механізмі правового регулювання діє принцип «дозволено усе, щопрямо не заборонено законом».
Валютні операції здійснюються у формі купівлі-продажувалюти, цінних паперів та в деяких інших форомах. Що пов’язані з рухомкапіталів, з інвестуванням.
Основна частина (80-90%) операцій з валютою здійснюєтьсяміж великими банками за уніфікованими правилами шляхом угод із негайнимпостачанням валюти (на другий робочий день з дня укладання угод) або терміновихугод (форвардних, опціонів, угодів своп) тощо [2].
Виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню наїх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначенів контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення(виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а вразі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності — з моменту підписанняакта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експортправ інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строкупотребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічноїполітики.
Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.
При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формідокументарного акредитиву строк, передбачений частиною першою цієї статті, діє змоменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.
Слід зазначити, що розрахункові операції банківздійснюютьсяі керуються у Господарському Кодексу України статтею 341Розрахункові операції банків, у якій зазначається[3]:
1. Розрахункові операції банків спрямовані назабезпечення взаємних розрахінків між учасниками господарських відносин, атакож інших розрахунків у фінансовій сфері.
2. Для здійснення розрахунків суб’єктамигосподарювання зберігають грошові кошти банків на відповідних рахунках.
3. Безготівкові розрахунки можуть здійснюватися уформі платіжних доручень, платіжних вимог є, вимог-доручень, векселів, чеків,банківських платіжних вимог та інших дебетових і кредитових платіжних інструментів.
4. При безготівкових розрахунках усі платежіпроводяться через установи банків шляхом перерахування належних сум з рахункуплатника на рахунок одержувача або шляхом заліку взаємних зобов’язань ігрошових претензій. Платежі здійснюються у межах наявних коштів на рахункуплатника. У разі потреби банк може надати платникові кредит для здійсненнярозрахунків.
5. Установи банків забезпечують розрахункивідповідно до законодавства та вимог клієнта, на умовах договору нарозрахункове обслуговування. договір повинен містити реквізити сторін, умовивідкриття і закриття рахунків, види послуг, що надається банком, обов’язкисторін та відповідальність за іх невиконання, а також умови припиненнядоговору.
Національний банк України має право встановлювати строк, протягом якогокуплена резидентом на міжбанківському валютному ринку України іноземна валютадля забезпечення виконання зобов'язань перед нерезидентом має бути використана запризначенням, і порядок її продажу в разі недотримання резидентом цього строку. Порушеннярезидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягненняпені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаноївиручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої угрошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на деньвиникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищуватисуми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражнимсудом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовноїзаяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виниклавнаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами,строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їхпорушення в цей період не сплачується. { Частина друга статті 4 із змінами,внесеними згідно із Законами N 762-IV ( 762-15 ) від 15.05.2003, N 1108-V ( 1108-16) від 31.05.2007 }
/>У разі прийняття судом рішення про відмову в позовіповністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чизалишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, поновлюютьсяі пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період,на який ці строки було зупинено.
/>У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеняза порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується здати прийняття позову до розгляду судом./>
Державні податкові інспекції вправі за наслідками документальних перевірокбезпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею [4].
У кримінальному кодексі України, розділі VII злочини у сфері господарськоїдіяльності, передбачено:
Стаття 200. Незаконні дії з документами на переказ,платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків,обладнання та їх виготовлення
1. Підробка документів на переказ, платіжнихкарток чи інших засобів доступу до банківських рахунків, а так само придбання,зберігання, перевезення, пересилання з метою збуту підроблених документів на переказчи платіжних карток або їх використання чи збут – карається штрафом відп’ятисот до тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян або обмеженнямволі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.
2. Ті самі дії, вчинені повторно або запопередньою змовою групою осіб, — караються позбавленням волі на строк від двохдо п’яти років.
Стаття 202. Порушення порядку зайняття господарською табанківською діяльністю
1. Здійснення без державної реєстрації, як субектапідприємницької діяльності, що містить ознаки підприємницької діяльності та якапідлягає ліцензуванню, або здійснення без одержання ліцензії видівгосподарської діяльності, що підлягають ліцензування відповідно до законодавства,чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умовліцензування, якщо це було пов’язано з отриманням доходу у великих розмірах, — карається штрафом від ста до двохсот п’ятдесяти неоподаткованих мінімумівдоходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженняволі на той самий строк.
2. Здійснення банківської діяльності абобанківських операцій, а також професійної діяльності на ринку цінних паперів,операцій небанківських фінансових установ без державної реєстрації або безспеціального дозволу, одержання якого передбачено законодавством, або зпорушенням умов ліцензування, якщо це було пов’язано з отриманням доходу увеликих розмірах, — карається штрафом від двохсот до п’ятисот неоподаткованихмінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.
У разі порушення резидентами строків, установлених Національним банком Українивідповідно до статті 3 цього Закону, придбана валюта продається уповноваженими банкамипротягом 5 робочих днів на міжбанківському валютному ринку України. При цьомупозитивна курсова різниця, що може виникнути за такою операцією, щоквартально направляєтьсядо Державного бюджету України, а негативна курсова різниця відноситься нарезультати господарської діяльності резидента [5].
Строки, зазначені у статтях 1 і 2 цього Закону, можуть бути продовжені центральниморганом виконавчої влади з питань економічної політики у разі виконаннярезидентами операцій за договорами виробничої кооперації, консигнації,комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування,поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення.
Центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики протягомп'яти робочих днів з дати видачі висновку, зазначеного у частині другій цієїстатті, інформує Національний банк України та Державну податкову адміністрацію Українипро видачу такого висновку.
Якщо перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону, обумовленовиникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених строків зупиняється навесь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного заднем закінчення дії таких обставин, наприклад,див. (ДОДАТОК А) [6].
Підтвердженням форс-мажорних обставинє відповідна довідка Торгово-промислової палати України або іншої уповноваженоїорганізації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьоїкраїни відповідно до умов договору.
2Декрет Кабінету Міністрів України “Просистему валютного регулювання і валютного контролю”
Терміни, що використовуються в цьому Декреті, мають такезначення:
1) «валютні цінності»:
- валюта України – грошові знаки у виглядібанкнотів, казначейських білетів, монет і в інших формах, що перебувають вобігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені зобігу або такі що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошовізнаки, які перебувають в обігу, кошти на рахунках, у внесках в банківських таінших фінансових установах на території України;
- платіжні документи та інші цінні папери (акції,облігації, купони до них, бони, векселі, боргові розписки, акредитиви, чеки,банківські накази, депозитні сертифікати, ощадні книжки, інші фінансові табанківські документи), виражені у валюті України;
- іноземна валюта – іноземні грошові знаки увигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та єзаконним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а такожвилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові нагрошові знаки, які перебувають в обігу, кошти у грошових одиницях іноземнихдержав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, що перебувають на рахункахабо вносяться до банківських та інших фінансових установ за межами України;
- платіжні документи та інші цінні папери (акції,облігації, купони до них, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки,банківські накази, депозитні сертифікати, інші фінансові та банківськідокументи), виражені в іноземній валюті або банківських металах;
- банківські метали – це золото, срібло, платина,метали платинової групи, доведені до найвищих проб відповідно до світовихстандартів, у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети,вироблені з дорогоцінних металів.
2) «валютні операції»:
- операції пов’язані з переходом права власностіна валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами увалюті України;
- операції, пов’язані з використанням валютнихцінностей в міжнародному обігу як засобуплатежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов’язань, предметом яких євалютні цінності;
- операції, пов’язані з ввезенням, переказуваннямі пересиланням на територію України та вивезення, переказування і пересиланняза її межі валютних цінностей;
3) «уповноважений банк» — будь-який комерційнийбанк офіційно зареєстрований на території України, що має ліцензіюНаціонального банку України на здійснення валютних операцій, а також здійснюєвалютний контроль за операціями своїх клієнтів;
4) «конвертована валюта» — іноземна валюта, щовіднесена до цієї категорії Національним банком України;
5) «резиденти»:
- фізичні особи (громадяни України, іноземнігромадяни, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання натериторії України, у тому числі ті, що тимчасово перебувають за кордоном;
- юридичні особи, суб’єкти підприємницькоїдіяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), змісцезнаходженням на території України, які здійснюють свою діяльність напідставі законів України;
- дипломатичні, консульські, торговельні та іншіофіційні представництва України за кордоном, які мають імунітет і дипломатичніпривілеї, а також філії та представництва підприємств і організацій України закордоном, що не здійснюють підприємницької діяльності;
6) «нерезиденти»:
- фізичні особи (іноземні громадяни, громадяниУкраїни, особи без громадянства), які мають постійне проживання за межамиУкраїни, в тому числі ті, що тимчасово перебувають а території України;
- юридичні особи, суб’єкти підприємницькоїдіяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), змісцезнаходженням за межами України, які створені й діють відповідно дозаконодавства іноземної держави, у тому числі юридичні особи та інші суб’єктипідприємницької діяльності з участю юридичних осіб та інших суб’єктівпідприємницької діяльності України;
- розташовані на території України іноземнідипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва,міжнародні організації та їх філії, що мають імунітет і дипломатичні привілеї,а також представництва інших організацій і фірм, які не здійснюютьпідприємницької діяльності на підставі законів України.
Щодо операцій з валютними цінностями, то право власності навалютні цінності передбачено статтею 2:
1. Резиденти і нерезиденти мають право бутивласниками валютних цінностей, що знаходяться на території України. Резидентимають право бути власниками також валютних цінностей, що знаходяться за межамиУкраїни, крім випадків передбачених законодавчими актами України.
2. Резиденти і нерезиденти мають право здійснювативалютні операції з урахуванням обмежень, встановлених цим Декретом та іншимиактами валютного законодавства України.
Стаття 3. Статус валюти України
1. Валюта України є єдиним законним засобомплатежу на території України, який приймається без обмежень для оплатибудь-яких вимог та зобов’язань, якщо інше не передбачено цим Декретом, іншимиактами валютного законодавства України.
2. Порядок ввезення, переказування і пересиланняз-за кордону, а також вивезення, переказування і пересилання за кордонрезидентами і нерезидентами валюти України визначається Національним банкомУкраїни. Суми у валюті України, що були вивезені, переказані, переслані назаконних підставах за кордон, можуть бути вільно ввезені, переслані, переказаніназад в Україну.
Стаття 4. Порядок використання надходжень у іноземнійвалюті Пункти 1, 2, 3 виключено на підставі Закону N295/97-ВР від 03.06.97.
Уповноважені банки зобов’язанікупувати іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку України задорученням і за рахунок резидентів з метою забезпечення виконання зобов’язаньрезидентів, які випливають з абзаців четвертого, п’ятого, шостого підпункту «а»пункту 4 статті 5 цього Декрету.
Національний банк Українизобов’язаний проводити політику, спрямовану на підтримання валюти України, і зцією метою може виступати суб’єктом міжбанківського валютного ринку України.
Стаття 5. Ліцензії Національного банку України
1. Національний банк України видає індивідуальніта генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають підрежим ліцензування з цим Декретом.
2. Генеральні ліцензії видаються комерційнимбанкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштовогозв’язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальноїліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання.
3. Уповноважені банки та інші фінансові установи,національний оператор поштового зв’язку, що одержали генеральну ліцензіюНаціонального банку України на здійснення операцій, пов’язаних з торгівлеюіноземною валютою, мають право відкривати на території України пункти обмінуіноземних валют, у тому числі на підставі агентських угод з іншими юридичнимиособами – резидентами.
4. Індивідуальні ліцензії видаються резидентами інерезидентами на здійснення разової валютної операції на період, необхідний дляздійснення такої операції. Індивідуальні ліцензії потребують такі операції:
а) вивезення, переказування іпересилання за межі України валютних цінностей, за винятком:
— вивезення, переказування іпересилання за межі України фізичними особами – резидентами іноземної валюти насуму, що визначається Національним банком України;
— вивезення, переказування і пересиланняза межі України фізичними особами – резидентами і нерезидентами іноземноївалюти, яка була раніше ввезена ними в Україну на законних підставах;
— платежів у іноземній валюті,що здійснюються резидентами за межі України на виконання зобов’язань у ційвалюті перед нерезидентами щодо оплати продукції, послуг, робіт, правінтелектуальної власності та інших майнових прав, за винятком оплати валютнихцінностей та за договорами (страховими полісами, свідоцтвами, сертифікатами)страхування життя;
— платежів у іноземній валютіза межі України у вигляді процентів за кредити, доходу (прибутку) від іноземнихінвестицій;
— Вивезення за межі Україниіноземної інвестиції в іноземній валюті, раніше здійсненої на територіїУкраїни, в разі припинення інвестиційної діяльності;
— платежів у іноземній валютіза межі України у вигляді плати за послуги з аеронавігаційного обслуговуванняповітряних суден, що справляється Європейською організацією з безпекиаеронавігації (Євроконтроль) відповідно до Багатосторонньої угоди про сплатумаршрутних зборів, вчиненої в м. Брюселі 12 лютого 1981 року та іншихміжнародних договорів;
б) ввезення, переказування,пересилання в Україну валюти України, за винятком випадків, передбаченихпунктом 2 статті 3 цього Декрету;
в) надання і одержаннярезидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитівперевищують встановлені законодавством межі;
г) використання іноземноївалюти на території України як засобу платежу або як застави;
д) розміщення валютнихцінностей на рахунках і у вкладах за межами України.
Стаття 6. Порядок організації торгівлі іноземною валютою
1. Торгівля іноземною валютою на території Українирезидентами і нерезидентами – юридичними особами здійснюється черезуповноважені банки та інші фінансові установи, що одержали ліцензію на торгівлюіноземною валютою Національного банку України, виключно на міжбанківськомувалютному ринку України. Структура міжбанківського валютного ринку, а такожпорядок та умови торгівлі іноземною валютою на міжбанківському валютному ринкувизначаються Національним банком України.
2. Уповноважені банки та інші фінансові установи,що одержали ліцензію Національного банку України:
а) від свого імені купують іпродають іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку України за дорученнямі за рахунок резидентів і нерезидентів;
б) мають право від свого іменіі за свій рахунок купувати іноземну валюту готівкою у фізичних осіб –резидентів і нерезидентів, а також продавати її фізичним особам – резидентам.
Стаття 7. Порядок організації розрахунків у іноземнійвалюті
У розрахунках між резидентами і нерезидентами в межахторговельного обороту використовується як засіб платежу іноземна валюта. Такірозрахунки здійснюються лише через уповноважені банки.
Стаття 8. Валютний (обмінний) курс
1. Для валютних операцій використовуються валютнікурси іноземних валют, виражені у валюті України, курси валютних цінностей в іноземнихвалютах, а також у розрахункових (клірингових) одиницях зазначені курсивстановлюються Національним банком України за погодженням з Кабінетом МіністрівУкраїни
2. Національний банк може встановлювати граничнірозміри маржі за операціями на міжбанківському валютному ринку Україниуповноважених банків та інших фінансових установ, що одержали ліцензіюНаціонального банку України, за винятком операцій, пов’язанихіз строковими (ф’ючерсними) угодами.
3. Національний банк України може встановлюватиграничні розміри маржі за операціями купівлі і продажу іноземної валютиготівкою національного оператора поштового зв’язку.
Стаття 9. Зобовязання щодо декларування валютних цінностейта іншого майна. Національний банк України гарантує таємницю інформації,відповідно до положень статті 52 Закону України «Про банки і банківськудіяльність».
Стаття 10. Звітність про валютні операції
1. Порядок, види, форми і терміни поданнязвітності резидентами і нерезидентами про їх валютні операції визначаютьсяНаціональним банком України за погодженням з Міністерством статистики України зурахуванням чинного законодавства України.
2. Несвоєчасне подання, приховування абоперекручення звітності про валютні операції тягне за собою відповідальність,передбачену статтею16 цього Декрету.
Стаття 12. Сфера валютного контролю.
1. Валютні операції за участю резидентів інерезидентів підлягають валютному контролю. Органи, що здійснюють валютнийконтроль, мають право вимагати і одержувати від резидентів і нерезидентів повнуінформацію про здійснення ними валютних операцій, стан банківських рахунків віноземній валюті у межах повноважень, а також про майно, що підлягає декларуванню.
Звісно велику роль відіграютьфункції державних органів і банківської системи України у сфері валютногоконтролю. Національний банк України є головним органом валютного контролю, що :
- здійснює контроль за виконанням правилрегулювання валютних операцій на території України з усіх питань, не віднесенихцим Декретом до компенсації інших державних органів;
- забезпечує виконання уповноваженими банкамифункцій щодо здійснення валютного контролю згідно з цим Декретом та іншимиактами валютного законодавства України.
Уповноважені банки, фінансові установи та національнийоператор поштового зв’язку, які отримали від Національного банку Українигенеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, здійснюють контроль завалютними операціями, що проводяться резидентами і нерезидентами через ціустанови. Державна податкова інспекція України здійснює фінансовий контроль завалютними операціями, що проводяться резидентами і нерезидентами на територіїУкраїни. Міністерство зв’язку України здійснює контроль за додержанням правилпоштових переказів та пересилання валютних цінностей через митний кордонУкраїни.
Державний митний комітет України здійснює контроль задодержанням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України.
ВИСНОВКИ
Міжнародні розрахунки здійснюють безготівковим способом черезуповноважені банки, які організовують ці розрахунки, кредитуютьвідповідних клієнтів і надаютьїм гарантії. Державне регулюванняопераційіз міжнародних розрахунків за експортні та імпортні товари і послуги організовується згідно з валютним законодавствомУкраїни.
Одним з головних методів державного регулювання валютнихоперацій єліцензування валютних операцій здійснюється відповіднодо Декрету Кабінету МіністрівУкраїни «Про систему валютногорегулювання і контролю» та «Порядку наданняліцензій» НБУ на правоздійснення комерційними банками операцій із валютнимицінностями, затвердженого постановою № 243 правління НБУ від 27.09.1995 р.
Відповідно до ст. 1 і 2 цього Закону “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, виручка резидентів в іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності — з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Не допускається здійснення імпортних операцій резидентів,якщо відстрочення поставки перевищує 90 календарних днів з моменту здійсненняавансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції(робіт, послуг), що імпортується.
Внаслідок порушення резидентами зазначених термінів податкові органинараховують пеню за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземнійвалюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом НБУ на деньвиникнення заборгованості.
Відповідно до абзацу 2 частини 1 ст.14 Закону України “Прозовнішньоекономічну діяльність”, усі суб’єкти зовнішньоекономічної діяльностімають право самостійно визначати форму розрахунків за зовнішньоекономічнимиопераціями з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідаютьміжнародним правилам [7].
Отже, розрахунки за зовнішньоекономічними контрактами можутьздійснюватись у будь-яких формах, які прямо не заборонені законом, у т. ч. як угрошовій формі, так і шляхом зарахування зустрічної однорідної вимоги. Законом№185/94-ВР передбачені обмеження щодо термінів зарахування виручки резидентів віноземній валюті на їхні валютні рахунки в уповноважених банках.
СПИСОКВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. Конвенція про захист прав і основних свобод людини,ратифікована Україною17.07.97 р. // Офіційний вісник України, N 13, 1998 р.
2. Веприняк Д.М., Боярська З.І., Терещенко Н.М.Міжнародне економічне право: Навчальний посібник / Загальна ред… Д.М.Веприняка. – К.: «Інтерсервіс», 2009. – 260 с.
3. Господарський кодекс України: Чиннезаконодавство зі змінами та допов. Станом на 1 берез. 2008 р.: — К.: Вид.ПАЛИВОДА А, В,, 2008. – 192 с.
4. http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=185%2F94-%E2%F0
5. Кримінальний кодекс України: чинне законодавствозі змінами та допов. Станом на 1 лип. 2008 р.: — К.: Вид. ПАЛИВОДА А. В., 2008.– 188 с.
6. http://www.kyivsta.gov.ua/news/2008/02/0219_8.htm
7. http://www.marazm.org.ua/zed/17_9.html
8. http://enbv.narod.ru/text/Econom/finance/stoyko/str/32.htm
9. Закон України «Про порядок здійснення розрахунків віноземній валюті» № 185 від 23.09.94р.
10. http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/KMD93017.html
ДОДАТОКА
Для захисту інтересів держави в сфері зовнішньоекомічнихвідносин у структурі Державної податкової інспекції у Оболонському районі м.Києва створено відділ контролю за фінансовими установами та операціями у сферізовнішньоекономічної діяльності. Одним із завдань, що стоять перед працівникамицього відділу, є здійснення контролю за станом розрахунків у сферізовнішньоекономічної діяльності та повернення в Україну валютних цінностей, якінезаконно знаходяться за її межами.
У ході перевірок працівники підрозділу виявляютьнесвоєчасне проведення розрахунків по заборгованості, яка виникла приздійсненні експортних та імпортних операцій та у відповідності до статті 4Закону України від 23.09.94р. №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків віноземній валюті» нараховують пеню за кожний день прострочення у розмірі 0,3відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) віноземній валюті, до моменту повернення валютних цінностей.
Так, у листопаді 2007 року перевіряючи зовнішньоекономічнудіяльність ТОВ «М», працівниками підрозділу було встановлено, що зазначенепідприємство відповідно до контракту від 02.02.2007р. з компанією «L»(Кіпр) здійснило передплату за обладнання на загальну суму 1202,5 тис. доларівСША. За вказаним контрактом обладнання товариству не надійшло. Валютні кошти назагальну суму 1202,5 тис. доларів США були повернуті нерезидентом на валютнийрахунок ТОВ «М» з порушенням законодавчо встановлених термінів розрахунків поімпортних операціях. За порушення вимог Закону України від 23.09.94р.№185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» товариству«М» нараховано пеню у розмірі 141,2 тис.грн.
Нарахована податківцями сума пені сплачена підприємством до бюджетудержави.
Протягом 2007 року працівниками підрозділу проведено 131 перевіркуфінансово-господарської діяльності суб’єктів зовнішньоекономічної діяльностіщодо дотримання ними вимог валютного законодавства. За результатами такихперевірок податківцями донараховано 1553,6 тис.грн.
ДПІ у Оболонськомурайоні м. Києва