Міністерствоосвіти і науки України
Харківськийпатентно-комп’ютерний коледж
Курсоваробота
збухгалтерського обліку
натему:«Облік розрахунків з бюджетом за податками»
Харків,2010р.
ВСТУП
Я обрала тему “Обілк розрахунків з бюджетом за податками ” адже вважаю, що податки займають одне з перших місць в поповненні бюджету кожної держави.
Держава для виконання своїх функцій повиннамати відповідні кошти в державному бюджеті та інших централізованих фондах. Джерелами формування цих коштівможуть бути, по-перше, власні доході держави, які вона одержує від виробничої таінших форм діяльності або у вигляді надходжень платежів за ресурси, що згідно здіючим законодавством належать державі; по-друге, податки, які сплачують юридичніта фізичні особи із своїх доходів.
У 90-х роках податкове законодавство Українипройшло кілька етапів реформування, і на кожному з них відбувалися спробиудосконалити систему принципів оподаткування та механізм їхньої реалізації. Вцьому аспекті має велике значення Податковий кодекс України, впровадження якого принципово вплинуло на реформування податкової системи вцілому, оскільки його положення направлені на встановлення оптимальногонавантаження на платників податків, розширення бази оподаткування,вдосконалення практики податкового адміністрування та стимулюванняінноваційно-інвестиційної діяльності.
Перед написаннямроботи розглянула велику кількість підручників, законів та інструкцій ізрозуміла, що податкова система в Україні має багато недоліків найголовнішим зяких я вважаю те, що нормативно-правовіакти з питань оподаткування є складними та нестабільними, окремі законодавчінорми — недостатньо узгоджені, інколи суперечливі.
Ця тема дужецікава мені як бухгалтеру,і в майбутньому, своєчасно виплачуючи податки, я тимсамим буду здійснювати свій вклад в економічний розвиток нашої держави. А це є обовязком кожного громадянина.
1.Теоретичначастина
1.1 ПОРЯДОКНАРАХУВАННЯ ТА СПЛАТИ ПОДАТКІВ, ЗБОРІВ ТА ПЛАТЕЖІВ ПІДПРИЄМСТВА ДО БЮДЖЕТУ
Податки є формоюфінансових відносин між державою і членами суспільства з метою створеннязагальнодержавного централізованого фонду грошових ресурсів, необхідних дляздійснення державою її функцій.
Розрізняють дві основніфункції податків: фіскальну і регулюючу.
Фіскальна функція полягаєв тому, що податки мають забезпечити гарантоване й стабільне надходження доходіву бюджет. Суть регулюючої становить використання податків з метою впливу на різністорони соціально-економічного розвитку суспільства. Фіскальна і регулююча функціїподатків діють взаємопов’язано, їх не можна протиставити одна одній.
За формою оподаткуваннявсі податки поділяються на дві групи: 1) прямі; 2) непрямі.
Прямі встановлюютьсябезпосередньо щодо платників, їх розмір залежить від масштабів об’єктаоподаткування:
– податок на прибуток;
– податок з доходуфізичних осіб.
Непрямі податкивстановлюються в цінах товарів і послуг, їх розмір для окремого платника прямоне залежить від його доходів. Стягуються у вигляді надбавки до ціни товару ісплачуються споживачами при його купівлі (ПДВ, акцизний збір).
За економічним змістомоб’єкта оподаткування податки поділяють на три групи:
1.Податки на доходи –стягуються з доходів фізичних та юридичних осіб.
2.Податки на споживання –сплачуються не при отриманні доходів, а при їх використанні.
3.Податки на майно –встановлюються щодо рухомого і нерухомого майна.
Платниками податків єюридичні та фізичні особи, на які, відповідно до законодавчих актів, покладенообов’язок сплачувати податки.
Облік платників податківздійснюється Державною Податковою адміністрацією та іншими державними органамивідповідно до законодавства.
Об’єктами оподаткування єдоходи (прибуток), додана вартість продукції, робіт, послуг, вартість продукціїв т.ч. митна. або її натуральні показники, спеціальне використання природнихресурсів, майно юридичних і фізичних осіб та інші об’єкти, визначені ЗакономУкраїни “Про систему оподаткування” від 18.02.97 №77/97-ВР.
Згідно з ЗакономУкраїни «Про систему оподаткування» всі податки, залежно від органудержавної влади та місцевого самоврядування, який їх установлює, поділяютьсяна:
а)загальнодержавні;
б) місцеві.
Спочаткурозглянемо загальнодержавні податки, тобто ті, що встановлюються ВерховноюРадою України і справляються на всій території України:
- податокна додану вартість;
- податокна прибуток підприємств;
- податок здоходу фізичних осіб;
- акцизнийзбір;
- мито.[15,9]
1.1.1Загальнодержавнийнепрямий податок на додану вартість.
Податок на доданувартість – це частина новоствореної вартості, яка сплачується до державногобюджету на кожному етапі виробництва і реалізації товарів, виконання робіт,надання послуг. Головна особливість цього податку полягає в тому, що йогоплатниками по суті є кінцеві споживачі товарів і послуг. За допомогою цьогоподатку між кінцевими споживачами рівномірно розподіляється та частинаствореного у суспільстві продукту, яка має централізуватись і задовольнятизагальнодержавні потреби. Він стимулює економію витрат усіх видів матеріальнихресурсів. У сфері обігу податок на додану вартість стимулює продавців до стримуванняпродажних цін на товари і послуги
Податок на доданувартість був уведений в Україні з 1 січня 1992 p. згідно із Законом України«Про податок на додану вартість» від 20 грудня 1991 p. З 1 жовтня 1997 p.порядок обчислення і сплати ПДВ регламентується Законом України «Про податок надодану вартість» від З квітня 1997 р.
Платники податку.
Платникамиподатку в бюджет є суб'єкти господарської діяльності (юридичні особи) ігромадяни (фізичні особи), які здійснюють підприємницьку діяльність на територіїУкраїни. При цьомуподаток стягується, якщо обсяг оподаткованих операцій платника з продажутоварів (робіт, послуг) за останні дванадцять календарних місяців перевищував1200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Об'єктом оподаткування є операції, пов'язані з реалізацієютоварів (робіт, послуг) усерединідержави, їхнім імпортом чи експортом.
Не вважаються об'єктамиоподаткування такі операції, здійснювані суб 'єктами господарювання:
—випуск, розміщення іпродаж цінних паперів, емітованих суб'єктами підприємницької діяльності, атакож деривативів;
—обмін цінних паперів наінші цінні папери, депозитарна, реєстраторська та клірингова діяльність зцінними паперами;
— передача майна в орендуі його повернення після закінчення терміну договору оренди, сплата оренднихплатежів відповідно до договорів фінансової оренди;
— надання послуг зістрахування і перестрахування, із соціального і пенсійного страхування;
— обіг валютнихцінностей;
— товарів спеціальногопризначення для інвалідів (відповідно переліку, встановленого КабінетомМіністрів України);
—лікарських засобів івиробів медичного призначення;
— книг вітчизняноговиробництва, періодичних видань, друкованих засобів масової інформаціївітчизняного виробництва (включаючи їх доставку), учнівських зошитів, підручниківта інших навчальних посібників;
— путівок длясанаторно-курортного лікування та відпочинку дітей;
— перевезення пасажирівміським транспортом (за умови, що тарифи на такі перевезення регулюютьсязаконодавством);
— послуги освіти, якінадаються установами освіти, що мають відповідний дозвіл;
— послуги, що надаютьсяустановами охорони здоров'я, які мають спеціальний дозвіл на надання такихпослуг та інвипадки передбачені законодавством.
Як уже зазначалося, нафінансовий стан суб'єктів господарювання справляє вплив сплата ПДВ у зв'язку зпридбанням товарів (робіт, послуг). При цьому важливим для покупця — суб'єктагосподарювання є визначення джерела сплати і наступного відшкодування ПДВ(вхідного ПДВ}, включеного в ціну.
Податкове зобов'язання зПДВ – це суми ПДВ, нараховані узв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або за здійсненням інших оподатковуванихоперацій
Податковий кредит– це сума коштів, на яку необхідно зменшити податкове зобов'язання.
Податковий кредит виникає(формується) в суб 'єктів господарювання, що здійснюють операції з продажутоварів (робіт, послуг), які обкладаються ПДВ. При цьому в суму податковогокредиту включається та частина сплаченого для реалізації оподаткованих ПДВтоварів (робіт, послуг).
Згідно із Законом «Проподаток на додану вартість» застосовуються дві ставки оподаткування: 20% інульова. Нульова ставка оподаткування ПДВ застосовується до таких операцій:
— продаж товарів, що булививезені (експортовані) платником податку за межі митної території України;
— продаж робіт (послуг),призначених для використання і споживання за межами митної території України;
— продаж товарів (робіт,послуг) підприємствами роздрібної торгівлі, що розміщені на території України взонах митного контролю (безмитних магазинах);
— надання транспортнихпослуг з перевезення пасажирів і вантажів за межами митного кордону України;
— продаж вугілля тапродуктів його збагачення, вугільних і торф'яних брикетів, електроенергії,імпортованого газу.
Не дозволяєтьсязастосування нульової ставки ПДВ до операцій, що зв'язані з вивезенням(експортом) товарів (робіт, послуг), у тих випадках, коли ці операції звільненівід оподаткування на митній території України.
Існує декількаметодів визначення ПДВ. В Україні в основному застосовується метод прямого віднімання:
ПДВ = [ (Ор-Он)* 20%- Мз*20%] / 100%, де
Ор — об'ємреалізації; Он — об'єм реалізації, що не оподатковується; Мз – матеріальнізатрати.
(Ор-Он)* 20% — відповідає податковому зобов'язанню.
Мз*20% — відповідає податковому кредиту.
Податок на доданувартість, який слід сплатити, дорівнює різниці між податковим зобов'язанням таподатковим кредитом.
Підставою для включенняПДВ у податковий кредит є податкова накладна, що передається покупцевіпродавцем товарів (робіт, послуг). Податкову накладну складають у двохпримірниках у момент виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригіналподаткової накладної передається покупцеві, а копія залишається у продавця.Податкова накладна є важливим розрахунковим і податковим документом. У разізвільнення від податку на додану вартість у податковій накладній робиться запис«Без ПДВ» з посиланням на відповідні законодавчі документи.
Не дозволяється включатив податковий кредит витрати на сплату ПДВ, що не підтверджені податковою абомитною декларацією.
Коли на час перевіркиплатника податку податковим органом включені до складу податкового кредиту сумине підтверджуються відповідними документами, до платника податку застосовуютьсяфінансові санкції на суму непідтвердженого документами податкового кредиту.
Сума ПДВ, що підлягаєсплаті в бюджет або сума податкового кредиту, що відшкодовується з бюджету,визначається на підставі податкової декларації за звітний період.
Суми податкового кредиту,не відшкодовані платнику податку в установленийтермін, є бюджетною заборгованістю. На суму цієї бюджетної заборгованостінараховується пеня в розмірі 120% від облікової ставки Національного банкуУкраїни, що діяла на час виникнення заборгованості. Пеня на користь платникаподатку нараховується за кожний день бюджетної заборгованості, включаючи деньїї погашення. [15,113]
Терміни сплати ПДВ убюджет.
Для платниківподатку, у котрих обсяг операцій, що оподатковуються, за попередній календарнийрік перевищує 7200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, оподатковуваний(звітний) період дорівнює календарному місяцю. При цьому сплата ПДВ має здійснюватися не пізніше 20числа місяця, що настає за звітним періодом.
Платники податку, що вних обсяг оподатковуваних операцій є меншим, ніж вказано вище, самі визначаютьподатковий період. Він може дорівнювати календарному місяцю або кварталу. Заявупро своє рішення платник податку подає в податковий орган за місяць до початкукалендарного року. Протягом календарного року можлива заміна квартальногоподаткового періоду на місячний за заявою платника податку.
Між формуванням вхідного ПДВ(виникнення податкового кредиту) та його відшкодуванням минає час. Цей період єперіодом іммобілізації оборотних коштів на сплату вхідного ПДВ. Чим вінтриваліший, тим більш тривалою є іммобілізація оборотних коштів, тобтонегативний вплив на фінансовий стан підприємств).
Час іммобілізаціїоборотних коштів підприємства — платника податку на сплату вхідного ПДВзалежить від часу списання коштів з його банківського рахунку за куплені товари(роботи, послуги) і часу надходження ПДВ від продажу продукції (робіт, послуг),тобто зарахування коштів від покупця, замовника на банківський рахунок платникаподатку, а також від часу отримання відшкодування з державного бюджету.
Отже, За допомогою ПДВ між кінцевими споживачами рівномірно розподіляєтьсята частина створеного у суспільстві продукту, яка має централізуватись ізадовольняти загальнодержавні потреби. Він стимулює економію витрат усіх видівматеріальних ресурсів. У сфері обігу податок на додану вартість стимулює продавцівдо стримування продажних цін на товари і послуги.
1.1.2Оподаткування прибутку підприємств
Податок на прибуток насьогодні є одним з найважливіших із групи прямих податків у податковій системіУкраїни.
Платники податку:
Платниками податку наприбуток є:
а) будь-які господарюючісуб'єкти (включаючи їхні об'єднання), банки, інші кредитні установи,фінансово-розрахункові центри, їхні філіали, відділення та інші відособленіпідрозділи, міжнародні неурядові організації та міжнародні об'єднання, що маютьдоходи в календарному році від діяльності в Україні;
б) будь-яка іншанеприбуткова організація, якщо вона має доходи від здійснення комерційноїдіяльності.
Об'єктом оподаткування єваловий прибуток підприємства.
Ставки податку:
1. Прибуток підприємств,а також іноземних юридичних осіб, одержаний від діяльності в Україні,оподатковується за ставкою 30 процентів.
2.Прибуток підприємств,одержаний від реалізації цінних паперів, оподатковується за ставкою 15процентів.
Додатково до нарахованої суми податку, сплачується податок від прибутку, одержаного:
а) від посередницьких операцій,проведення лотерей, доходів від здавання в оренду приміщень і окремих видівмайна — за ставкою 15 процентів;
б) від реалізації нааукціоні товарів, продукції, майна згідно з переліком, що визначаєтьсяМіністерством фінансів України, — за ставкою 20 процентів;
в) від казино, іншихгральних домів (місць), гральних автоматів з грошовим виграшем та іншогогрального бізнесу (включаючи доходи від оренди та інших видів використання) — за ставкою 55 процентів;
г) від відеосалонів,відеопоказу (незалежно від способу показу),прокату відео,кількість місць в якихперевищує дві тисячі, — за ставкою 40 процентів.
3. Доходи підприємств(крім іноземних юридичних осіб), одержувані від акцій, облігацій і інших ціннихпаперів, випущених в Україні, а також доходи підприємств України від участі вдіяльності спільних підприємств, створених на території України,оподатковуються за ставкою 15 процентів.
Доходи підприємств,одержувані від державних облігацій та інших державних цінних паперів, неоподатковуються.
4. Доходи іноземнихюридичних осіб, не пов'язаних з діяльністю в Україні через постійнепредставництво, від дивідендів, процентів та інших корпоративних прав, джерелояких знаходиться в Україні, в разі їх репатріації за межі Україниоподатковуються за ставкою 15 процентів, якщо інше не встановлено міжнароднимдоговором України з податкових питань.
Доходи з авторських праві ліцензій (роялті), фрахту та з інших доходів, джерело яких знаходиться вУкраїні та які не пов'язані із здійсненням діяльності в Україні через постійнепредставництво, не оподатковуються (крім доходів від фрахту), якщо інше невстановлено міжнародним договором України з податкових питань.
Суми доходів від фрахту,виплачуваного іноземним юридичним особам у зв'язку із здійсненням міжнароднихперевезень, оподатковуються за ставкою 6 процентів.
Порядок обчислення істроки сплати податку
- Сума податкувизначається платниками самостійно виходячи із величини оподатковуваногоприбутку, наданих пільг і ставок податку.
- Протягом кварталувсі платники (за винятком перелічених у пунктах 3 і 6 цієї статті) провадятьавансові внески податку до бюджету в розмірі фактичної суми податку, внесеноїдо бюджету за попередній квартал, а новостворені підприємства — у розмірі,передбаченому фінансовим планом або розрахунками кошторисів доходів і видатків.
- Авансові внескиподатку до бюджету провадяться не пізніше 15 і 28 числа кожного місяця врозмірі 1/6 частини квартальної суми податку на прибуток.
- За клопотаннямплатника, що сплачує незначну суму податку, податковий орган замісцезнаходженням платника може встановити один строк сплати до бюджету — 20числа кожного місяця в розмірі 1/3 квартальної суми податку.
- Після закінченняпершого кварталу, півріччя, 9 місяців і року платник обчислює за наростаючимпідсумком з початку року суму податку виходячи з фактично одержаного нимприбутку, який підлягає оподаткуванню. Сума податку, що підлягає сплаті,визначається з урахуванням раніше нарахованих платежів.
- Сплата податкупровадиться за квартальними розрахунками у 5-денний строк з дати, встановленоїдля подання бухгалтерських звітів (балансів), а за річними розрахунками — у10-денний строк з дати, встановленої для подання бухгалтерського звіту(балансу) за рік.
- Платіжнідоручення на перерахування до бюджету податку на прибуток, які виконуються впершочерговому порядку, здаються платниками до установи банку до настаннястроку платежу.
- Над міру внесенідо бюджету суми податку зараховуються в рахунок наступних платежів абоповертаються платнику в 5-денний строк з дня одержання його письмової заяви.
- Податок наприбуток іноземних юридичних осіб обчислюється щорічно податковим органом замісцезнаходженням постійного представництва.
- Платники податкуподають податковим органам за місцем свого знаходження бухгалтерські звіти табаланси в порядку і строки, встановлені законодавством, податкову декларацію ірозрахунки суми податку на прибуток за формами, затвердженими Головноюдержавною податковою інспекцією України. [15,146]
1.1.3Податок з доходів фізичних осіб
Одним з ефективнихфіскальних важелів для різних податкових систем є оподаткування фізичних осіб.Основною метою введення податку з доходів фізичних осіб є забезпеченнябюджетних надходжень та створення рівно напруженого податкового тиску на основіпрямого визначення доходів платника податків.
22 травня 2003 рокуВерховна Рада України прийняла Закон України «Про податок з доходів фізичнихосіб» № 889-IV, набирає чинності з 1 січня 2004 року.
Платники податку.
Відповідно до п. 2.1 ст.2 Закону «Про податок з доходів фізичних осіб» платниками податку є:
—резиденти, які отримуютьяк доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи;
—нерезиденти, які отримуютьдоходи з джерелом їх походження з території України.
Об'єкт оподаткування.
Закон «Про податок здоходів фізичних осіб» передбачає розмежування об'єктів оподаткування залежновід резидентського статусу платника податку.
Об'єктом оподаткуваннярезидента є:
—загальний місячнийоподатковуваний дохід;
—чистий річнийоподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального річногооподатковуваного доходу на суму податкового кредиту такого звітного року;
—доходи з джерелом їхпоходження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті;
—іноземні доходи.
Об'єктом оподаткуваннянерезидента є:
—загальний місячнийоподатковуваний дохід з джерелом його походження з України;
—загальний річнийоподатковуваний дохід з джерелом його походження з України;
—доходи з джерелом їхпоходження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті.
Перелік окремих видівдоходів, які включаються та не включаються до складу загального місячногодоходу, встановлені відповідно пунктами 4.2 та 4.3 ст. 4 Закону «Про податок здоходів фізичних осіб».
Новацією Закону «Проподаток з доходів фізичних осіб» стосовно визначення об'єкта оподаткуваннярезидентів є поняття податкового кредиту. Відповідно до п. 1.16 ст. 1 Закону«Про податок з доходів фізичних осіб» податковим кредитом є сума (вартість)витрат, понесених платником податку—резидентом у зв'язку з придбанням товарів(робіт, послуг) у резидентів — фізичних або юридичних осіб протягом звітногороку (крім витрат на сплату податку на додану вартість та акцизного збору), насуму яких дозволяється зменшення суми його загального річного оподатковуваногодоходу, одержаного за наслідками такого звітного року, у випадках, визначенихцим Законом. Таким чином, право на податковий кредит має виключно платникподатку—резидент, що має індивідуальний ідентифікаційний номер.
Підстави для нарахуванняподаткового кредиту із зазначенням конкретних сум відображаються платникомподатку в річній податковій декларації. До складу податкового кредиту включаютьсяфактично понесені витрати, підтверджені платником податку документально, асаме: фіскальним або товарним чеком, касовим ордером, товарною накладною,іншими розрахунковими документами або договором, які ідентифікують продавцятоварів (робіт, послуг) та визначають суму таких витрат. Вказані документи ненадсилаються податковому органу, але підлягають зберіганню платником податкупротягом року, достатнього для проведення податковим органом податковоїперевірки стосовно нарахування такого податкового кредиту.
Перелік витрат,дозволених до включення до складу податкового кредиту, визначено у п. 5.3 ст. 5Закону «Про податок з доходів фізичних осіб».
Загальна суманарахованого податкового кредиту не може перевищувати суми загальногооподатковуваного доходу платника податку, одержаного протягом звітного року якзаробітна плата.
Ставка податку.
Фактично базовою єставка, встановлена п. 7.1 ст. 7 Закону «Про податок з доходів фізичних осіб».Така ставка податку становить 15% від об'єкта оподаткування.
Ставка податку становить5% від об'єкта оподаткування, нарахованого податковим агентом у разі, якщотаким об'єктом є:
процент на депозит(вклад) у банк чи небанківську фінансову установу відповідно до закону (крімстраховиків);
процентний або дисконтнийдохід за ощадним (депозитним) сертифікатом;
в інших випадках, прямовизначених відповідними нормами Закону «Про податок з доходів фізичних осіб».
Ставка податку становитьподвійний розмір ставки, визначеної п. 7.1 ст. 7 Закону, від об'єктаоподаткування, нарахованого як виграш чи приз (крім у державну лотерею угрошовому виразі), або будь-яких інших доходів, нарахованих на користьнерезидентів—фізичних осіб, за винятком доходів, визначених у підпункті 9.11.3пункту 9.11 статті 9 Закону «Про податок з доходів фізичних осіб».
Ставка податку можестановити інший розмір, визначений відповідними нормами Закону «Про податок здоходів фізичних осіб».
Пільги з податку.
Відповідно до п. 6.1 ст.6 Закону «Про податок з доходів фізичних осіб» платник податку має право на зменшеннясуми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного з джерел натериторії України від одного працедавця у вигляді заробітної плати, на сумуподаткової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює одній мінімальнійзаробітній платі (у розрахунку на місяць), встановленій законом на 1 січнязвітного податкового року, — для будь-якого платника податку. Залежно відособливостей окремих категорій платників, розмір суми податкової соціальноїпільги може дорівнювати 150% та 200% розміру мінімальної заробітної плати.
Нарахування, утримання тасплата податку
Закон «Про податок здоходів фізичних осіб» передбачає, що нарахування та сплата податкуздійснюється двома типами суб'єктів: самостійно платником податку абоподатковим агентом.
Порядок сплати(перерахування) податку до бюджету передбачений ст. 16 Закону «Про податок здоходів фізичних осіб».
Податок, утриманий здоходів резидентів, підлягає зарахуванню до бюджету згідно з нормами Бюджетногокодексу України. Податок, утриманий з доходів нерезидентів, підлягаєзарахуванню до бюджету територіальної громади за місцем утримання такогоподатку.
Особою, відповідальною занарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів увигляді заробітної плати, є працедавець (самозайнята особа), який виплачує такідоходи на користь платника податку (самозайнятої особи).
Особою, відповідальною занарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з іншихдоходів, є:
- дляоподатковуваних доходів з джерелом їх походження з України —податковий агент;
- для іноземнихдоходів та тих, чиє джерело виплати знаходиться в осіб, звільнених відобов'язків нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету,— платник податку, отримувач таких доходів;
- для доходів, щовиплачуються на користь платника додатку фізичними особами, — такий платникподатку.
Звітність платниківподатку
Обов'язок щодо поданняподаткової звітності є невід'ємним елементом змісту податкового обов'язкуплатника податків. Формою податкової звітності є річна декларація про майновийстан і доходи — податкова декларація. Податкова декларація подається платникомподатку, який зобов'язаний подавати таку декларацію відповідно дозаконодавства, або має право подати таку декларацію для отримання податковогокредиту. Обов'язок платника податку з подання декларації вважається виконаним,якщо він отримував доходи виключно від податкових агентів, зобов'язанихподавати звітність з цього податку у встановленому порядку.
Податковий органзобов'язаний протягом 30 календарних днів від дня отримання такої деклараціївизначити податкове зобов'язання та надіслати податкове повідомлення платникуподатку, який зобов'язаний сплатити належну суму податку та отримати довідкупро таку сплату або про відсутність податкових зобов'язань з цього податку, яказдається органам митного контролю під час перетину митного кордону та єпідставою для проведення митних процедур. [5, ст.6]
1.1.4Акцизний збір. Ввізне та вивізне мито
Акцизний збір є одним знепрямих податків, оскільки він включається в ціни товарів і сплачується вкінцевому підсумку покупцем, а не виробником товарів. Його відносять докатегорії специфічних акцизів, тобто стягнення податку провадиться заДиференційованими по окремих групах товарів ставками.
Акцизний збір буввведений в Україні у 1992 році. Його ціль — збільшити доходи бюджету за рахунокоподаткування високорентабельних товарів непершої необхідності, якіспоживаються здебільшого населенням з рівнем доходів вище середнього.
На відміну від податку падодану вартість акцизним збором оподатковуються виключно товари і неоподатковуються роботи та послуги. Об'єктом оподаткування акцизним збором єповна вартість товарів
Платниками акцизногозбору є всі суб'єкти підприємницької діяльності, які виробляють, імпортують абопродають підакцизні товари.
Перелік підакцизнихтоварів, як правило, включає в себе предмети не першої необхідності тависокорентабельні товари, споживання яких держава намагається обмежити. Так, вУкраїні оподатковуються алкогольні і тютюнові вироби, транспортні засоби,нафтопродукти, шкіряніутрові вироби, кава, шоколад, ювелірні вироби тощо.
Існують два види ставокпо акцизному збору: у фіксованому виразі на одиницю товарів в кількісномувиразі (наприклад, в євро за 1000 кг по бензину); у відсотках до оборотів зреалізації товарів. Відповідно існують і два різного порядку визначення сумиакцизного збору.
Об'єктами оподаткуванняє:
а) обороти з реалізаціївироблених на території України алкогольних напоїв та тютюнових виробів шляхомїх продажу, обміну на іншу продукцію (товари, роботи, послуги), безплатноїпередачі, з частковою їх оплатою, а також на умовах комісії, консигнації;
б) обороти з реалізації(передачі) алкогольних напоїв та тютюнових виробів для власного споживання іпромислової переробки;
в) вартість алкогольнихнапоїв та тютюнових виробів, виготовлених українськими виробниками надавальницьких умовах;
г) алкогольні напої татютюнові вироби, які ввозяться на територію України, включаючи виготовлені замежами митної території України з давальницької сировини, реімпортовані, атакож продукція, яка повертається на митну територію України із зони митногоконтролю (магазинів безмитної торгівлі).
Виробники алкогольнихнапоїв та тютюнових виробів проводять міркування кожної пляшки (упаковки)алкогольних напоїв та кожної пачки (упаковки) тютюнових виробів у такий спосіб,щоб марка розривалася під час відкоркування (розпакування) товару.
Забороняється ввезення,зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та реалізаціїна території України алкогольних напоїв та тютюнових виробів, на яких немаємарок акцизного збору встановленого зразка.
Українськіпідприємства-виробники подають відповідним державним податковим інспекціямщомісячно до 16 числа наступного за звітним місяця розрахунок суми акцизногозбору за минулий місяць виходячи з фактичних обсягів та цін реалізації. Несплачена до визначеного строку сума акцизного збору стягується зпідприємства-виробника відповідно до чинного законодавства.
На відміну від ПДВперелік пільг по акцизному збору є досить невеликим. Це пов'язано з тим, щопереважна більшість підакцизних товарів є товарами не першої необхідності,отже, соціальна потреба в пільгах невелика.
Акцизний збір несправляється при реалізації підакцизних товарів на експорт, при реалізаціїавтомобілів спеціального призначення, при реалізації спирту етилового, щовикористовується для виготовлення лікарських засобів, тощо.
Мито є непрямим податком, що стягується зтоварів, які переміщуються через митний кордон України, тобто ввозяться,вивозяться чи прямують транзитом.
Запровадження мита можепереслідувати кілька цілей: фіскальні, економічні (захист вітчизняних товаріввід конкуренції з імпортними), політичні. На відміну від інших податківполітика в сфері митного обкладання спрямована здебільшого на формуванняраціональної структури імпорту та експорту в умовах відсутності прямоговтручання держави в регулювання цих процесів.
У мита є багато спільногоз акцизним збором, але є і певні, притаманні лише миту, особливості.
І мито, і акцизний збірзбільшують ціну реалізації товарів; ставки і мита, і акцизного зборудиференційовані за групами товарів. Сплачується мито при переміщенні черезмитний кордон України. Перелік товарів, що підлягають митному обкладанню,набагато ширший, ніж у акцизного збору. Особливістю справляння мита є також те,що контроль за правильністю та своєчасністю його сплати до бюджету здійснюютьмитні органи України, а не податкові органи.
Платниками мита єбудь-які юридичні або фізичні особи, котрі здійснюють переміщення через митнийкордон України товарів або інших предметів, що підлягають оподаткуванню згідноз чинним законодавством.
Об'єктом оподаткування ємитна вартість товарів або інших предметів, які переміщаються через митнийкордон України, або їх кількісні показники. Для визначення митної вартостівалюта контракту перераховується у національну валюту України за курсомНаціонального банку України, що діє на день подання митної декларації. Привстановленні митної вартості до неї включаються ціна товару, зазначена врахунках-фактурах, а також витрати на транспортування (навантаження,розвантаження, перевантаження та страхування) до пункту перетинання митногокордону, комісійні, брокерські послуги тощо. За явної невідповідності заявленоїмитної вартості реальним цінам її величину встановлюють митні органи, виходячиз цін на ідентичні товари чи інші предмети, що діють у провіднихкраїнах-експортерах зазначених товарів.
При справлянні митавстановлена розгалужена система пільг. Так, наприклад, від сплати мита повністюзвільняються:
— транспортні засоби, наяких здійснюються регулярні міжнародні перевезення вантажів;
— валюта України,іноземна валюта та цінні папери;
— товари, що підлягаютьповерненню у власність держави;
— товари та предмети, щостали в результаті пошкодження непридатними для використання, та багато інших.
Запроваджено два видиставок, за якими обчислюється сума мита, що підлягає сплаті до бюджету:
— у процентах до митноївартості товарів;
— у встановленомугрошовому виразі на одиницю товару.
У свою чергу, процентніставки, відповідно до Єдиного митного тарифу України та інших законодавчихактів України, залежно від країни походження товарів розподіляються напреференційні, пільгові та повні (загальні ставки).
У встановленому грошовомувиразі (євро) на одиницю товару ставки запроваджені по підакцизних товарах.
Сума мита, належна досплати, перераховується платниками на рахунки митних органів, що здійснюютьмитне оформлення товарів чи майна, або вноситься готівкою в касу митногооргану, після чого в установлені строки ці суми перераховуються до бюджету.
Документом, який єпідставою для внесення мита платником, є вантажна митна декларація або їїкопія. Без сплати усіх належних сум мита випуск товарів та майна митнимиорганами не здійснюється. За заявою декларанта та наявності гарантії банкумитниця має право відстрочити або розстрочити сплату мита, але не більше ніж наодин місяць. При несплаті рахунка в строк, указаний митним органом, сума митастягується в безспірному порядку з нарахуванням пені за кожний деньпрострочення. [15,188]
1.1.5Місцеві податки
Складовою частиноюсистеми оподаткування є місцеві податки і збори. Їх суть полягає в тому, щодержава для свого функціонування повинна мати певні фінансові ресурси, якізабезпечували б діяльність як на загальнодержавному, так і на місцевих рівнях.Ефективність структурних перетворень та загальний стан розвитку на місцяхбагато залежить від того, які бюджетні ресурси отримають у своє розпорядженнямісцеві органи державної влади та через які фінансові важелі це здійснюється.
Статтею 15 ЗаконуУкраїни «Про систему оподаткування» від 18.02.97р. №77/97 передбачено, щомісцеві органи самоуправління мають право встановлювати 16 видів місцевихподатків та зборів
До місцевихподатків належать:
- податокна рекламу
- комунальнийподаток
- податокна землю.
Види місцевихзборів:
- збір за парковкуавтомобілів;
- ринковий збір;
- збір за видачуордера на квартиру;
- збір з власниківсобак;
- курортний збір;
- збір за участь убігах на іподромі;
- збір за виграш набігах;
- збір за правовикористання місцевої символіки;
- бір за правопроведення кіно- і телезйомок;
- збір за проведення місцевих аукціонів,конкурсного розпродажу і лотерей та ін.[15,210]
Комунальнийподаток
Підприємство сплачуєтакий місцевий податок, як комунальний. Відповідно до ст… 15 Декрету КабінетуМіністрів України “Про місцеві податки і збори” від 20.05.93 року № 56/93об’єктом оподаткування є фонд оплати праці, що не перевищує 10% річного фондуоплати праці, обчислений виходячи з офіційно встановленого неоподатковуваногомінімуму доходів громадян (17 грн.).
Порядок обчисленнякомунального податку визначають органи місцевого самоврядування. Цей податоквизначається розрахунковим шляхом виходячи з середньооблікової численностіпрацюючих і ставки податку. Згідно листа Міністерства статистики України від13.02.1996 року № 04-2-7/60, підприємство для обчислення комунального податкувикористовує середньо облікову чисельність штатних працівників обліковогоскладу.
У списковий складвизначаються всі працівники, які прийняті на
постійну, сезонну, атакож тимчасову роботу строком на один день і більше з дня зарахування їх нароботу. У списковому складі враховуються як фактично працюючі, так і відсутніна роботі з будь-яких причин, тобто усі працівники, які перебувають у трудовихвідносинах, не залежно від форми договору.
Середньосписковачисельність працівників за звітний період обчислюється шляхом підсумуваннячисельності працівників спискового складу за кожний календарний день звітногомісяця, включаючи святкові, неробочі і вихідні дні, і діленням одержаної сумина число календарних днів звітного місяця.
Середньосписковачисельність працівників за період з початку року (у тому числі за квартал,півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється підсумуванням середньосписковоїчисельності працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за періодз початку року до звітного місяця включно, та ділення одержаної суми накількість місяців за період з початку року.
Сума нарахованого податкувключається до складу валових витрат підприємства – по податковому обліку, а вбухгалтерському обліку відображається збільшенням витрат виробництва або обігу.
Якщо при розрахункукомунального податку платником виявлена помилка, то відповідно до п. 8“Інструкції про порядок застосування та стягнення фінансових санкцій органамидержавної податкової служби” від 20.04.95 року №28, затвердженої наказомГоловної державної податкової інспекції України і зареєстрованої у Міністерствіюстиції України 06.05.95 року за № 127/663, фінансові санкції не будутьзастосовані, якщо платник самостійно до початку перевірки врахує сумунедонесеного податку у розрахунку за наступний звітний період і подасть цейрозрахунок до податкової інспекції, а також проведе доплату податку.
Термін сплатикомунального податку встановлює орган місцевого самоврядування.
Підприємство сплачує цейподаток і подає розрахунок до 15 числа місяця наступного за звітним періодом.[13,645]
Податок наземлю.
Об’єкти оподатковування іплатники земельного податку.
Земельний податоксплачують власники і землекористувачі земельних ділянок (часток) із днявиникнення права власності або права користування земельною ділянкою.Права наземельну ділянку виникають у власника або користувача після одержання документа,що засвідчує право власності або право постійного користування земельноюділянкою, і його державної реєстрації.
Розмір земельного податкуне залежить від результатів господарської діяльності власників землі іземлекористувачів.
З метою оподатковуванняземлі можна розділити на дві категорії:
— землі, грошова оцінкаяких проведена. Для них ставки податку встановлюються у відсотках від цієїоцінки в залежності від призначення землі;
— землі, грошова оцінкаяких не проведена. Для них розмір податку на землю залежить від площі земельноїділянки з урахуванням її місця розташування.
Грошова оцінка земельнихділянок здійснюється органами Державного комітету з земельних ресурсів іуповноваженими ним організаціями
Розглянемо, які ставкиподатку передбачені Законом № 2535 для земельних ділянок у залежності відїхнього призначення.
Для сільськогосподарськихугідь установлені ставки земельного податку від їхньої грошової оцінки врозмірах:
— для ріллі, косовиць іпасовищ — 0,1% з 1 гектара;
— для багаторічнихнасаджень — 0,03% з 1 гектара.
За сільськогосподарськіугіддя, використовувані за цільовим призначенням, зазначені ставкизастосовуються незалежно від того, де вони розташовані — у границях чи замежами населених пунктів.
Для земель населенихпунктів ставки земельного податку встановлюються в розмірі 1% від їхньоїгрошової оцінки. Якщо ж грошова оцінка не проводилася, податок обчислюєтьсявиходячи з площі земельної ділянки і ставки податку, обчислювальної виходячи ізсередніх ставок податку.
Для деяких земельпередбачений особливий порядок оподатковування.Наприклад, земельні ділянки зайняті житловим фондом сплачують 3% від розрахованої суми земельногоподатку; територіях і об’єктахприродоохоронного, оздоровчого і рекреаційного призначення, зайнятих виробничими,культурно-побутовими, господарськими будівлями і спорудами, не пов’язаними зфункціональним призначенням цих об’єктів сплачується 5-кратний розмір разрахованої суми земельного податку.
Для земель промисловості,транспорту, зв’язку, оборони й іншого призначення, а також земельприродоохоронного, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначенняі земель лісового і водного фондів, розташованих за межами населених пунктів,податок встановлений у розмірі 5% від грошової оцінки одиниці площі ріллі пообласті. Як бачимо, у цьому випадку розмір податку на землю не залежить відтого, чи проводилася грошова оцінка конкретної земельної ділянки.
Інший розмір податку наземлю, що встановлюється також від грошової оцінки одиниці площі ріллі по області,передбачений Законом № 2535 за земельні ділянки, надані:
— для залізничноготранспорту при використанні земель за цільовим призначенням — 0,02%;
— у тимчасовекористування на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного,історико-культурного призначення — 50%;
— на землях лісовогофонду — стягується в складі плати за використання лісових ресурсів. Якщо вонизайняті виробничими, культурно-побутовими, житловими будинками тагосподарськими будівлями і спорудженнями — 0,3%;
— на землях водного фонду- 0,3%.
Пільги по сплатіземельного податку.
Закон № 2535 передбачаєпільги по сплаті земельного податку для окремих категорій платників податків
Існують пільги в розмірі 50% ставок,, що належатьнаступним підприємствам (установам, організаціям):
— госпрозрахунковимустановам, організаціям і підприємствам Національної академії наук;
— підприємствам звиробництва автомобілів, автобусів і комплектуючих виробів до них;
— підприємствамсуднобудівної промисловості;
— підприємствамнауково-дослідних інститутів і організацій, що розробляють і виготовляютьбоєприпаси, їхні елементи та вироби спецхімії;
— підприємствам концерну«Бронетехніка України» відповідно до переліку, затвердженого КМУ;
— підприємствамлітакобудівної промисловості.
У свою чергу, пільгиспеціалізованим санаторіям України для реабілітації хворих і вітчизнянимустановам культури, науки, освіти, охорони здоров’я, соціального забезпечення,фізичної культури і спорту, військовічастини, військові навчальні заклади, науково-дослідні установи, що утримуютьсяза рахунок бюджету і належать до сфери управління військових формувань,створених відповідно до законів України та ін.
Податок зреклами.
Платникамивказаного податку згідно з указаним вище декретом було визначено суб'єктівпідприємницької діяльності, їхні філії, відділення, представництва, постійніпредставництва нерезидентів: замовників реклами (рекламодавців), виробників ірозповсюджувачів реклами.
Податок з рекламимає стягуватися з усіх видів комерційних оголошень і повідомлень, щопоширюються з допомогою засобів масової інформації (радіо, телебачення, преса),афіш, плакатів, рекламних щитів (на вулицях, магістралях, площах, будинках,транспорті); друкуються на спортивному одязі чи майні.
Об'єктом оподаткуваннябула визначена вартість послуг за встановлення і розміщення реклами. Ставкиподатку визначені в таких розмірах: 0,1% від вартості послуг за одноразовурекламу; 0,5% від вартості розміщення стаціонарної реклами на тривалий час;0,3% за рекламу на майні, товарах, одязі.
Рекламодавці маютьсплачувати податок під час оплати послуг. Виробники реклами — щомісяця (до 15числа місяця, наступного за звітним).
Згідно з указаним вищепроектом закону передбачалося підвищення граничних ставок податку на рекламу, атакож ширша диференціація ставок залежно від способу подання реклами.
За рекламування тютюновихвиробів та алкогольних напоїв до відповідної ставки податку пропонувалосязастосовувати збільшувальний коефіцієнт 5.
За рекламуваннявітчизняними виробниками продукції власного виробництва (крім тютюнових виробівта алкогольних напоїв) пропонувалося застосовувати пільговий коефіцієнт 0,5.[13,646]
1.2АНАЛІТИЧНИЙ І СИНТЕТИЧНИЙ ОБЛІК РОЗРАХУНКІВ З БЮДЖЕТОМ ЗА ПОДАТКАМИ
Порядоквідображення на рахунках бухгалтерського обліку регламентовано Планом рахунківбухгалтерського обліку та Інструкцією з його застосування, затвердженою наказомМіністерства фінансів України № 291 від 30.11.1999р.
Облік податків напідприємстві ведеться на рахунку 64 “Розрахунки за податками і платежами”.
За кредитом рахунку 64відображають платежі до бюджету, за дебетом – належні до відшкодування збюджету податки, їх сплата, списання.
На субрахунку 641“Розрахунки з податками” ведуть облік податків, які нараховують та сплачуютьвідповідно до чинного законодавства ( податок на додану вартість, податок зприбутку громадян).
На субрахунку 643“Розрахунки за податкові зобов’язання” ведуть облік суми податку на доданувартість, визначеної, виходячи із суми одержаних авансів (попередньої оплати).
На субрахунку 644“Податковий кредит” ведуть облік суми податку на додану вартість, на якупідприємство набуло право зменшити податкове зобов’язання.
Аналітичний облікрозрахунків за податками й платежами ведуть за їх видами. Облік платежів ведутьокремо по кожному податку.
Схема обліку за цимрозрахунком така. На підставі відповідних первинних документів – податковихнакладних з податку на додану вартість, розрахунків встановленої форми з іншихподатків – проводять записи у розмірі кожного податку чи платежу у реєстрах аналітичногообліку рахунків з бюджетом.
Облік розрахунків заподатками і платежами організований таким чином, щоб за кожним із них окремоможемо мати дані про нараховані і сплачені суми, заборгованість на кінець.
місяця. Тому до першихдвох субрахунків відкриті аналітичні рахунки за назвою податків і платежів.
Зокрема до рахунку 64Субрахунку 641 “Розрахунки за податками” треба відкрити такі аналітичнірахунки:
6411 “ Розрахунок зподатку на додану вартість”
6412 “Розрахунки зподатку на прибуток”
6413 “Розрахунки з податку з доходу фізичнихосіб”
6414 “Розрахунки зкомунального податку”
6415 “Розрахунки з іншихподатків”
Суми податківвідображають проводками:
Дт 91 – на сумунарахованих податків;
Кт 641 «Розрахунки за податками»;
Дт 641 – на сумуперерахованих податків;
Кт 311 .
Після закінченнязвітного періоду дані обліку сум ПДВ узагальнюють в декларації. Заповнюютьдекларацію для сум ПЗ на підставі Книги обліку продажу, а для сум ПК – книгиобліку придбання тоарів(робіт). [13,626]
1.3ПЕРВИННИЙ ОБЛІК РОЗРАХУНКІВ ЗБЮДЖЕТОМ
Для фіксації господарських операцій,що здійснюються, підприємство використовує первинні документи. Одним з головнихтаких документів для обліку розрахунків з бюджетом єподаткова накладна.
Платникподатку зобов’язаний надати покупцю податкову накладну, що має міститизазначені окремими рядками: порядковий номер, дату виписування, назву юридичноїособи, податковий номер підприємства, місце розташування юридичної особи, повнуназву отримувача, ціну продажу без врахування податку, ставку податку навідповідну суму податку у цифровому значенні, загальну суму коштів, щопідлягають сплаті з урахуванням податку.
Податкова накладнаскладається у момент виникнення податкових зобов’язань продавця у 2-хпримірниках. Оригінал податкової накладної віддається покупцю, копіязалишається у продавця товарів. Податкова накладна є звітним податковимдокументом, одночасно розрахунковим документом. Виписується на кожну повну абочасткову поставку товарів. Підприємство повинно зберігати податкові накладніпротягом строку, передбаченого законодавством для зобов’язань зі сплатиподатків.
Право на нарахуванняподатку та складання податкових накладних надається виключно підприємству, якеє платником податку. Усі складені примірники підписуються особою, уповноваженоюплатником податку та скріплюється печаткою такого платника податку.
Податкова накладнавидається в разі продажу товарів покупцю на вимогу. У будь-якому випадкувидається товарний чек, інший розрахунковий або платіжний документ, щопідтверджує передачу товарів, або прийняття платежу із зазначеними сумоюподатку.
Податкова накладна невиписується, якщо обсяг разового продажу товарів не більший 20 гривень.
У всіх випадках, наданняпослуг, включаючи продаж за готівку, за бартерним обміном, в обов’язковому порядкускладаються рахунки-фактури,
накладні реєстри, в якихсума податку зазначається окремим рядком і обов’язково вказуються: датаскладання, назви і адреси постачальника і покупця. Кількість, ціна і сума ПДВповинні вказуватися по кожній позиції окремо.
У розрахункових(платіжних) документах за реалізовані товари (роботи, послуги) сума податкузазначається окремим рядком, а при звільнені їх від податку у зазначенихдокументах робиться позначка “Без ПДВ”.
Для обліку податку наприбуток підприємства первинними є ті документи, які фіксують факти здійсненнягосподарських операцій. Наприклад: прибутковий і видатковий касові ордери,розрахунково-платіжна відомість, розрахункова відомість, книга обліку придбаннятоварів, книга обліку продажу товарів даним підприємством не застосовуються.
Для обліку прибутковогоподатку з громадян своєрідним первинним документом є книга обліку доходів івитрат, що є підставою для заповнення декларації про доходи, що підлягаютьоподаткуванню, а також особовий рахунок кожного з працівників.
Для обліку збору наобов’язкове соціальне страхування, збору на обов’язкове соціальне страхуванняна випадок безробіття та збору на обов’язкове державне пенсійне страхуваннявикористовуються такі первинні документи: особовий рахунок, наказ про наданнядопомоги чи відпустки, табель обліку використання робочого часу, відомість проспискову чисельність працюючих, платіжна відомість.
Для комунального податкупідприємство використовує такі документи: відомість про спискову чисельністьпрацюючих по кожному підрозділу підприємства, відомість нарахуваннякомунального податку, розрахункові відомості про сплату авансових внесків.[17,56]
1.5КОНТРОЛЬ ЗАДОТРИМАННЯМ РОЗРАХУНКОВО-ПЛАТІЖНОЇДИСЦИПЛІНИ
Контроль заправильністю нарахування і сплати до бюджету податків здійснюють органиДержавної податкової адміністрації (податкової інспекції) України.
Згідно із ЗакономУкраїни «Про державну податкову службу в Україні» від 05.02.1998р. №83/98 знаступними змінами та доповненнями органи державної податкової служби вустановленому порядку мають право:
- Здійснюватина підпримствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності, угромадян, в тому числі громадян-суб'єктів підприємницької діяльності, перевіркигрошових документів, бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій,товарно-касових книг, показників електронних контрольно-касових апаратів, щозастосовуються для розрахунків готівкою зі споживачами, та інших документів,пов’язаних з обчисленням та сплатою податків;
- Одержувативід підприємств копії документів про фінансово-господарську діяльність,одержані доходи, витрати підприємств, установ незалежно від форм власності та громадянпро поточні, валютні та інші рахунки; інформацію про наявність в обігу коштівна цих рахунках;іншу інформацію, пов'язану з обчисленням і сплатою податків;
- Одержуватинеобхідні дані для формування інформаційного фонду Державного реєстру фізичнихосіб – платників податків та інших обов'язкових платежів;
- Одержувативід митних органів щомісячні звітні дані про ввезення на митну територіюУкраїни імпортних товарів і справляння при цьому податків, інших платежів, атакож інформацію про експортно-імпортні операції, здійснені резидентами танерезидентами;
- Обстежуватибудь-які виробничі, складські, торгові, та інші приміщення підприємств, якщовони використовуються як юридична адреса суб'єкта підприємницькоі діяльності, атакож для одержання доходів;
- Вимагативід керівників та інших посадових осіб підприємств, діяльність якихперевіряється, усунення виявлених порушень податкового законодавства пропідприємницьку діяльність, контролювати їх виконання;
- Припинятиоперації платників податку, інших платежів на рахунках в установах банків,інших фінансово-кредитних установах, за вийнятком операцій зі сплати податків,інших платежів;
- Застосовуватидо підприємств, установ, організацій і громадян фінансові санкції;
- Вилучати(копії залишати) на підприємствах, в установах і організаціях документи, якісвідчать про приховування (зменшення) об'єктів оподаткування, несплату податків,інших платежів, і вилучати у громадян
- суб'єктівпідприємницької діяльності, що порушують порядок здійснення підприємницькоїдіяльності, реєстраційні свідоцтва або спеціальні дозволи;
- Стягуватидо бюджету і державних цільових фондів донараховані за результатами перевіроксуми податків, інших платежів, а також суми штрафів та інших санкцій;
- занесвоєчасне виконання установами банків та іншими фінансово-кредитнимиустановами розпоряджень органів державної служби про беззаперечне стягненняподатків, мають право зтягувати з установ банків пеню за кожний деньпрострочення (включаючи день сплати) у розмірах, які обумовлені законодавствомщодо таких видів платежів;
- накладатиадміністративні штрафи;
- користуватисябеззаперечно в службових цілях засобами зв’язку, які належать підприємствам.
Виявляючизловживання у процесі здійснення контролю за надходженням валютноі виручки,проведення розрахунків із споживачами з використанням товарно-касових книг, атакож під час контролю за додержанням лімітів готівки в касах та їївикористанням для розрахунків за товари, роботи, послуги, представники податкових органів можутьдавати доручення органам державної контрольно-ревізійної служби на проведенняревізій.
У процесіперевірки представники податкових органів мають право вимагати від керівниківпідприємств, установ та організацій, що перевіряються, проведенняінвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів ірозрахунків, а за потреби опечатувати каси, склади та архіви.
Згідно із ЗакономУкраїни «Про державну податкову службу в Україні» податкова інспекція зобов'язанане менш як один раз на рік перевіряти стан бухгалтерського обліку, здійснюватина підприємствах перевірку грошових документів, бухгалтерських книг,декларацій та інших документів, пов1язаних з розрахунком і сплатою податків.Уразі відмови від проведення документальної перевірки вилучати у підприємствдокументи, що свідчать про приховування, неоплату податків, накладатиадміністративні штрафи і застосовувати фінансові санкції.
Податковіінспекції здійснюють перевірку правомірності відображення у звітностіфінансових результатів. Особлива увага приділяється перевірці правильностінадання пільг. Прицьому податковий інспектор вимагає обгрунтування наданняпільг з сплати податків.
Під час перевіркипорядку розрахунку і строку сплати податку акцентують на своєчасності сплатиподатку, а також правильності і повноти сплати планових внесків.
Податковийінспектор перевіряє договори, передбачені при здійсненні спільної діяльностіокремих видів робіт, правильність розподілу одержаного доходу між учасникамиспільної діяльності; при цьому визначається міра участі кожного підприємства.[16,176]
ВИСНОВОК
Після написаннякурсової роботи, я можу зробити висновок, що досягла поставленої мети цьогозавдання. Я розглянула найголовніші аспекти ведення обліку розрахунків збюджетом.
Можу сказати, щодля себе я розширила теоретичні знання з цієї теми та систематизувала вивченераніше.
За результатамипроведеного дослідження теоретичних аспектів обліку розрахунків за податкаминеобхідно зазначити, що на сучасному етапі податки визначають характер взаєминдержави й усіх господарюючих суб’єктів. Рівень оподаткування залежить відсоціально-економічних умов у країні й цілей, які стоять перед суспільством.Сукупність податків, що встановлюються законодавчою владою та стягуютьсявиконавчими органами являють собою податкову систему. Принципи побудови системиоподаткування, перелік податків і зорів, які існують в Україні, а також права,обов’язки і відповідальність платників визначені Законом України «Про системуоподаткування». По відношенню до бюджетного устрою податки поділяються назагальнодержавні і місцеві. Дослідивши методологію обліку розрахунків заподатками та платежами, необхідно зазначити, що для їх обліку використовуютьналежним чином оформлені первинні документи (розрахунки бухгалтерії, податковінакладні, вантажна митна декларація, платіжних доручень) та рахунок 64«Розрахунки за податками й платежами». Система податкового аудиту ґрунтуєтьсяна трьох основних принципах: оперативності обробки інформації; знання платникаподатків щодо відповідальності у разі приховування податків; наявностівзаємовигідних партнерських відносин.
Синтетичний облікрозрахунків за податками та платежами ведеться на рахунку 64 «Розрахунки заподатками й платежами» за субрахунками: 641“Розрахунки з податками”, 643“Розрахунки за податкові зобов’язання”, 644 “Податковий кредит”. Аналітичний облік за видамиподатків ведеться на
аналітичнихразункахрах субрахунка 641 (наприклад, 641.1 “ Розрахунок зподатку на додану вартість”, 641.2 “Розрахунки з податку на прибуток”, 6413 “Розрахунки з податку на дохід фізичнихосіб”, 6414 “Розрахунки з комунальногоподатку”, 6415 “Розрахунки з інших податків”).
Отже, поатковасистема має важливе значення в сучасному суспільстві. Бухгалтер повинен знати особливості нарахуванняі сплати податків, бо правильність та своєчасність сплати податків суттєвовпливає на функціонуваня суб'єктівгосподарювання.
ЛІТЕРАТУРА
1.Закон України від 16.07.99 р.№996-ХIV «Про бухгалтерськийоблік та фінансову звітність в Україні».
2.План рахунків бухгалтерськогообліку активів, капігалу, зобов'язань та господарських операцій підприємств іорганізацій та розроблена до нього Інструкція із застосування, затвердженінаказом Міністерства фінансів України від 30.11.99р. №291.
3.Закон України «Прооподаткування прибутку підприємств» № 283/97-ВР від 22 травня 1997 р. від22.05.1997р. №283/97-ВР з усіма змінами і доповненнями, у т.ч. внесеними ЗакономУкраїни від 24.12.2002р. №349-IV та від01.07.2004р. №1957-IV.
4.Закон України “Про порядок погашеннязобовязань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами”від 21.12.2000р.
5.Закон України “Про податок з доходуфізичних осіб” від 22.05.03р. №889
6.Інструкція “Про порядок ведення державнимиподатковими інспекціями оперативно-бухгалтерського обліку податків інеподаткових платежів ” від 13.05.1999 р. №304/3597
7.Порядок складання декларації проприбуток підприємства, затверджений наказом ДПАУ від 29.03.2003 №143.
8.Положення (стандарт) бухгалтерськогообліку 3 «Звіт про фінансові результати»
9.Положення (стандарт) бухгалтерськогообліку 11 «Зобов'язання»
10.Положення (стандарт) бухгалтерськогообліку 15 «Дохід»
11.Положення (стандарт) бухгалтерськогообліку 16 «Витрати»
12.Положення (стандарт) бухгалтерськогообліку 17 «Податок на прибуток»
13.Чебанова Н.В., Василенко Ю.А.«Бухгалтерський фінансовий облік». Посібник. Видавничий центр«Академія». Київ-2002 р.,672с.
14. Бухгалтерський фінансовий облік:Підручник/за редакцією Ф.Ф.Бутинця. – Житомир 2000 р.,608 с.
15. Податкова система: Підоучник/заредакцією С.М.Онисько.Видавництво «Магнолія Плюс». Львів- 2004 р.,312 с.
16.Усач.Ф.С. «Контроль іревізія». Підручник. 4-те видання «Знання-Прес», Київ-2002 р.,356 с.
17.Н.Павленко «Допомогабухгалтеру-початківцю».Видавництво «Фактор». Харків-2000 р.157с.
18.Періодичне видання “Вісник податковоїслужби України” №5, №7 лютий 2010 р.
19.Методичні вказівки по оформленню курсовихробіт з дисципліни “Бухгалтерський облік”. ХПКК, 2009 р.