Київський національний торговельно-економічнийуніверситет
Інститут вищої кваліфікації
РЕФЕРАТ
На тему:
Дослідження напрямків удосконалення механізму оперативногоуправління бюджетними коштами
Виконавець — слухачканавчального семінару
за темою «Управліннябюджетними коштами
та казначейськіоперації», начальник відділу
внутрішніхказначейських операцій управління Держказначейства в Луганській обл.
Панасюк ОленаПетрівна
Київ — 2005 р.
Зміст
Вступ
1. Ефективність використання бюджетних коштіврозпорядниками бюджетних коштів
2. Аналіз заборгованості бюджетних організацій
3. Висновки та пропозиції
Список використаної літератури
Вступ
Виконаннядержбюджету через систему органів казначейства з одного боку повиннозабезпечити ефективне витрачання ресурсів держави, а з іншого ─забезпечити економічну діяльність бюджетної установи. Перше проявляється вефективному використанні наявних ресурсів, а друге ─ в рівні виконаннякошторису та динаміки заборгованості бюджетних організацій. Тому, з метоювиявлення резервів вдосконалення механізму оперативного управління бюджетнимикоштами, проаналізуємо виконання держбюджету в 2-х напрямках на прикладіЛуганської області:
ефективністьвикористання бюджетних коштів в цілому по управлінню Держказначейства вЛуганській області, та окремо взятому міністерству освіти;
аналіззаборгованості бюджетних організацій міністерства освіти Луганської області.
На обслуговуваннів органах Держказначейства Луганської області станом на 01.01.2005 рокузнаходилось 769 розпорядників та 130 одержувачів коштів держбюджету. Длязабезпечення виконання держбюджету для них в розрахунковій палаті УДК буловідкрито 5173 реєстраційних та особових рахунків.
Видатки загальногофонду держбюджету у 2004 року склали 27 млрд. грн. При затверджених на рік 26млрд. грн. або 106,2%, при цьому 5.2% у загальній сумі видатків складаютьвидатки міністерства освіти (144 млн. грн.)
1. Ефективність використаннябюджетних коштів розпорядниками бюджетних коштів
Органи Державногоказначейства України в цілому реалізували функцію казначейського обслуговуваннядержавного бюджету. Проте на сьогодні серед проблем, які потребують вирішення,є проблема пов'язана з наявністю залишків коштів на рахунках головнихрозпорядників.
Останнім часомпостійно ведеться робота по мінімізації залишку коштів на рахунках клієнтів. Наявністьзначних обсягів бюджетних коштів на рахунках розпорядників свідчить про те, що,незважаючи на впровадження казначейської системи виконання державного бюджету,діюча практика управління бюджетними ресурсами працює не в інтересах державногобюджету. В той час, коли всі ресурси держави повинні працювати максимальноефективно з дотриманням принципу наявності мінімально необхідної суми залишківкоштів на рахунках розпорядників, робота по освоєнню виділених бюджетнихасигнувань розпорядниками бюджетних коштів організована вкрай незадовільно.
При виконанніпланів по надходженням до державного бюджету має місце значний розрив міжобсягами виділених коштів та касовими видатками розпорядників коштів, щосвідчить про відсутність належного контролю з боку головних розпорядників засвоєчасним використанням виділених коштів та низький рівень їх роботи у цьомунапрямку.
З метою визначенняефективності використання коштів держбюджету шляхом співвідношення касовихвидатків по області та джерел для їх проведення впродовж окремо взятого місяця.(табл.1).
Таблиця 1 міститьдані про залишки коштів на реєстраційних рахунках клієнтів, надходженнявпродовж робочого дня. Ці показники в нашому аналізі виступають джерелами дляпроведення видатків. Касові видатки за день характеризують використаннябюджетних коштів.
Таблиця 1
Аналізефективності використання коштів державного бюджету по Луганській області вберезні 2005 року тис. грн. Дата Залишок на початок дня Надійшло за день Касові видатки за день Коефіцієнт використання бюджетних коштів 01.03.2005 86 286 2 726 10 253 0,12 02.03.2005 78 759 1 699 23 319 0,29 03.03.2005 57 140 1 699 13 347 0,23 04.03.2005 45 491 8 409 3 398 0,06 09.03.2005 50 503 3 556 4 698 0,09 10.03.2005 49 361 4 333 1 479 0,03 11.03.2005 52 215 20 151 9 924 0,14 14.03.2005 62 442 26 105 4 976 0,06 15.03.2005 83 571 3 472 4 068 0,05 16.03.2005 82 976 39 810 3 520 0,03 17.03.2005 119 266 10 433 3 108 0,02 18.03.2005 126 591 3 359 52 959 0,41 21.03.2005 76 991 1 701 1 701 0,02 22.03.2005 76 991 12 061 16 703 0, 19 23.03.2005 72 350 8 145 7 973 0,10 24.03.2005 72 522 7 139 2 152 0,03 25.03.2005 77 509 24 411 14 634 0,14 28.03.2005 87 287 466 6 178 0,07 Всього за місяць 1 358 260 179 686 184 396 0,12
Співвідношеннякасових видатків за день та джерел їх проведення і характеризує рівеньвикористання наявних бюджетних коштів. (назвемо цей показник ─ коефіцієнтвикористання бюджетних коштів).
/>/>/>;
де R — коефіцієнтвикористання бюджетних коштів,
КВ — касовівидатки за день,
Зал — залишок напочаток дня,
Н — надійшло задень.
Аналіз довів, щосередній рівень використання бюджетних коштів знаходиться в межах 0,15 ─0, 19. Це менш ніж п’ята частина наявних бюджетних коштів. Мінімальні значеннякоефіцієнту ─ 0,02, максимальне ─ 0,41.
Графік динаміки надходженнята використання коштів держбюджету по Луганській області за березень 2005 року.(діаграма 1) ілюструє співвідношення залишків, надходжень та касових видатків.
Діаграма 1
/>
Так, ми бачимо, щозалишок коштів на початок дня знаходиться в межах 45─85 млн. грн. і лишенезабаром перевищує позначку 120 млн. грн. При цьому нагальної необхідності втаких ресурсах не має, оскільки рівень видатків ледве досягає позначки 20 млн. грн.і, навіть, в самий напружений (з точки зору потреби в коштах) день ─складає приблизно 53 млн. грн.
Таким чином,кошти, що надходять для здійснення видатків „не працюють", тобто невикористовуються впродовж тривалого часу. Причина такого неефективноговикористання коштів полягає, як це не парадоксально, в перевагах казначейськоговиконання держбюджету, а саме цільовому надходженні та використанні бюджетнихкоштів.
Витяг зоборотно-сальдової відомості наглядно ілюструє цю тезу. Так, для проведеннявидатків бюджетних установ, що обслуговуються у відділеннях Держказначействанадано 278 тис. грн., з яких на видатки установи 09728890 РВК КПК 2101120 можебути витрачено лише 60 грн., а на видатки установи 26298617 управління ветмедицини,незважаючи на те, що вона має залишки коштів в сумі 8376,87 грн., по КПК2802010 може витратити лише 4554,07 грн., по КПК 2802020 — 3822 грн.
Таблиця 2
Витягс оборотно-сальдової відомості по реєстраційних рахунках бюджетних установ. Казначейство4402 РВДК. Стан на опердень 2005 (включно) № Назва пiдприємства Рахунок КВК КПК/ КФК Вх, залишок КР, грн. 3521 278 186,76 3521 278 186,76 1 08670792 РВ УМВС 35217001000523 100 1001050 2 745,24 2 00993573 ДП «ДМГ» 35215001002578 190 1901060 88 841,85 3 00993573 ДП «ДМГ» 35214002002578 190 1901070 245,02 4 09728890 РВК 35213001000527 210 2101020 139,31 5 09728890 РВК 35212002000527 210 2101110 400,00 6 09728890 РВК 35211014000527 210 2101120 60,00 7 02541071 професійний аграрний ліцей 35216001000513 220 2201130 39 666,75 8 05499895 райсес 35210001000520 230 2301250 788,27 9 03196908 упр. праці та соцзахист. 35218006000754 250 2501150 35 940,43 10 03196908 упр. праці та соцзахист. 35211036000754 250 2501200 50,00 11 03196908 упр. праці та соцзахист. 35210004000754 250 2507040 92,08 12 03196908 упр. праці та соцзахист. 35219005000754 250 2507050 188,00 13 00734209 упр. с/госп-ва 35210005000388 280 2801210 400,90 14 26298617 Упр. ветмедицини в р-ні 35214002002158 280 2802010 4 554,07 15 26298617 Упр. ветмедицини в р-ні 35215001002158 280 2802020 3 822,00 16 00710204 райлікарня держветмедицини 35212001000357 280 2802030 11 517,80 17 26497564 районна лабораторія держветмед 35211001002301 280 2802030 5 314,01 18 08783220 район. відділ ГУ МНС 35210006000525 320 3201280 1 264,62 19 20169400 РЦСССДМ 35214004000824 340 3402020 650,00 20 02312057 Фінуправління ської РДА 35217001000448 350 3501010 15 409,15 21 24048193 РВДК 35217002000339 350 3504010 9 185,71 22 21760991 райвідділ земресурсів 35210001000531 510 5101010 3 661,31 23 21761619 МДПІ 35210001000553 614 6141010 22 668,58 24 00734209 упр. с/госп-ва 35214001000388 782 7821010 4 381,86 25 03196908 упр. праці та соцзахист. 35213001000754 782 7821010 10 456,76
При цьомунаявність коштів на реєстраційному рахунку ─ не єдині обмеження дляздійснення видатків бюджетних установ. Касові видатки здійснюються також:
а) відповідноекономічного призначення коштів на рахунку;
б) наявностікошторисних призначень;
в) зареєстрованихзобов’язань бюджетних установ.
Така системавикористання бюджетних коштів дозволяє контролювати цільове витрачаннябюджетних коштів. Так, на відрядження не можуть бути витрачені коштипередбачені на стипендію, або оплату комунальних послуг. Натомість на потребиконкретного напрямку конкретної установи можуть виділятися кошти в межахзатвердженого бюджетного розпису. З метою визначення резервів ефективноговитрачання коштів проведемо аналіз невитрачених залишків коштів по установахміністерства освіти та науки.
Таблиця 3
Даніпро суми невикористаних асигнувань установ міністерства освіти і науки вЛуганській області на 01.12.04 року
тис. грн.Звітний період Надійшло з початку року Касові видатки з початку року Залишок коштів на кінець місяця n1 n2 n3 N4 Січень 9 442 4 495 4 947 Лютий 18 519 13 610 4 908 Березень 28 556 24 729 3 827 Квітень 38 498 35 190 3 308 Травень 48 311 43 248 5 062 Червень 63 374 55 749 7 625 Липень 75 093 68 585 6 507 Серпень 81 810 75 237 6 573 Вересень 98 623 91 980 6 642 Жовтень 113 799 106 400 7 398 Листопад 128 697 120 435 8 262 Грудень 144 735 144 127 607* Разом за рік 144 127 144 127
* невикористаний залишок коштів на кінець бюджетного року, перерахованийв доход Держбюджету на виконання статті 57 Бюджетного кодексу України. На підставі даних таблиці 3 розрахуємо суми щомісячних надходжень такасових видатків, а також співвідношення касових видатків. Таблиця.4. міститьрезультати розрахунку та відсоткове співвідношення залишку до надходжень такасових видатків до надходжень.
Таблиця 4
Аналізвикористання асигнувань, що виділялись на видатки установ міністерства освіти інауки в Луганській області у 2004 році тис. грнЗвітний період Залишок коштів на кінець місяця Надійшло за місяць Касові видатки за місяць Залишок в% відношенні до надходжень за місяць Касові видатки за місяць в% відношенні до надходжень за місяць n1 n2 n3 n4 (n2: n3) х100% (n4: n3) х100% Січень 4 947 9 442 4 495 52,39% 47,61% Лютий 4 908 9 076 9 115 54,08% 100,43% Березень 3 827 10 037 11 118 38,13% 110,77% Квітень 3 308 9 941 10 460 33,28% 105,22% Травень 5 062 9 812 8 057 51,60% 82,12% Червень 7 625 15 063 12 501 50,62% 82,99% Липень 6 507 11 718 12 835 55,53% 109,53% Серпень 6 573 6 717 6 651 97,86% 99,02% Вересень 6 642 16 812 16 743 39,51% 99,59% Жовтень 7 398 15 175 14 420 48,75% 95,02% Листопад 8 262 14 898 14 034 55,46% 94, 20% Грудень 607* 16 037 23 692 3,79% 147,73% В середньому за рік 5 914 11 699 10 948 48,42% 97,85%
* невикористаний залишок коштів на кінець бюджетного року, перерахованийв доход держбюджету на виконання статті 57 Бюджетного кодексу України.
Аналіз свідчить,що на видатки установ міністерства освіти та науки Луганська область отримуєблизько 11,7 млн. грн. в місяць, витрачає — 10,9 млн. грн. При цьому щомісячнона рахунках установ міністерства освіти та науки залишається невикористанийзалишок коштів 4 — 7 млн. грн. це складає близько 50% до надходжень впродовжмісяця, а у серпні сума залишку майже дорівнюється сумі надходжень за місяць. Цевідбувається тому, продовжує мати місце практика виділення асигнувань головнимирозпорядниками коштів без врахування фінансових зобов’язань розпорядниківдержавного бюджету, зареєстрованих в органах Держказначейства, що призводить довиникнення великих залишків на реєстраційних рахунках розпорядників.
Ситуацію погіршуєте, що залишки коштів не використовуються тривалий час, хоча казначействопроводить роз’яснювальну роботу серед розпорядників бюджетних коштів, останнірозпочинають проводити процедури по оформленню та здійсненню платежів тількипісля надходжень асигнувань.
Найбільші залишкиневикористаних коштів загального фонду мають місце на реєстраційних рахунках закладівосвіти І-ІІ і ІІІ-ІV ступенів акредитації.
Звичайно не можнаототожнювати залишки невикористаних коштів по різним районам області заабсолютним значенням, оскільки обсяги бюджетних асигнувань різних районівсуттєво відрізняються і залежать від потреб району у бюджетних коштах ібюджетного розпису в розрізі області. З врахуванням цього найбільші відносніпоказники невикористаних залишків на реєстраційних рахунках розпорядників (відношеннязалишків до суми направлених асигнувань).
Збільшеннязалишків коштів можна пояснити здійсненням видатків на соціальні виплати вповному обсязі відповідно до затвердженого розпису державного бюджету. Термінивиплати заробітної плати великій кількості установ і організацій встановлено до10 числа місяця, наступного за звітним. Це й призводило до того, що частинакоштів державного бюджету використовувалася не відразу, а деякий час перебувалана реєстраційних рахунках розпорядників.
Є випадки, коливиділені головним розпорядником кошти розподіляються між розпорядниками коштів розпорядникомнижчого рівня протягом 5-7 і більше днів. Основною причиною такого стану є те,що процедури управління бюджетними асигнуваннями до кінця не розмежовані зпроцедурами управління грошовим потоком. При цьому не враховується, чи дійснобюджетна установа має потребу в коштах саме в зазначений термін, чипідтверджена ця потреба зареєстрованими зобов’язаннями.
Наприкладпрофесійно-технічний заклад має неоплачені фінансові зобов’язання, державнікошти на оплату яких вчасно не отримано, а вищі заклади освіти І та ІІ рівняакредитації не мають зобов’язань, а кошти надійшли від головного розпорядниказгідно з бюджетними призначеннями, і знаходяться на рахунках в стадіїочікування до виникнення зобов’язань у розпорядників, не задіяні в бюджетномупроцесі.
Ефективністьвикористання бюджетних коштів досягла б кращих результатів в разі проведенняподібного аналізу на рівні головних розпорядників. Головні розпорядники череззвіти бачать стан неоплачених фінансових зобов'язань своїх підлеглих установ, ів їх силах ефективно управляти грошовими потоками і скороченням кредиторськоїзаборгованості в межах свого міністерства. Але це не знімає відповідальності зрозпорядників нижчого рівня. У всіх випадках необґрунтованих залишків їхкерівникам надсилаються відповідні листи. У 2004 році такі листи надсилалисядля реагування керівникам установ і організацій, а по тих, які не вжилизаходів, такі листи надсилались їх вищестоящим розпорядникам, і це дало ефект.
Парадоксально, алеодночасно із значною кредиторською заборгованістю спостерігається зростаннязалишків невикористаних коштів на реєстраційних рахунках розпорядників коштів,що є результатом надання головними розпорядниками коштів розподілів навиділення асигнувань без урахування потреб (взятих бюджетних зобов’язань) розпорядниківІІ рівня.
Таким чином, якщоголовні розпорядники коштів не забезпечать оперативний розподіл абоперерозподіл виділених їм бюджетних асигнувань з врахуванням реальних потреброзпорядників нижчого рівня, надані асигнування, що “зависають” нареєстраційних рахунках одних розпорядників, так і залишаться невикористаними ізгідно із статтею 57 п.1 Бюджетного кодексу України після закінчення бюджетногоперіоду мають бути списані казначейством при закритті рахунків за коштамизагального фонду державного бюджету, а в інших — залишаться невикористанимизобов’язаннями, а як наслідок — ріст кредиторської заборгованості.
Графікспіввідношення надходжень, касових видатків та залишків коштів установміністерства освіти та науки Луганської області впродовж 2004 року (діаграма 2)відображає динаміку надходжень, касових та залишків по місяцях 2004 року.
Діаграма 2
Графікспіввідношення надходжень, касових видатків та залишків коштів установміністерства освіти та науки Луганської області впродовж 2004 року
/>
На графіку мибачимо, що найменший рівень видатків за місяць спостерігався у січні та серпні2004 року (4-6 млн. грн), самий високий — у вересні 2004 року (16 млн. грн). Рівеньвидатків майже синхронізовано з рівнем надходжень (лінія надходжень та лініякасових видатків за місяць знаходяться в діапазоні до 0,5 млн. грн). При цьомулінія залишку коштів на кінець місяця — сглажена, варіює в діапазоні 3-8млн тамайже не пов‘язана із лініями надходжень та касових видатків. За даними аналізуможна зробити висновок щодо політики використання коштів по установахміністерства освіти та науки: або керівництво установ зацікавлено в наявності“недоторканного запасу” коштів, або планування щодо виділення та витрачаннякоштів знаходиться на досить низькому рівні, оскільки недоцільно мати залишок 6млн грн., якщо надходження впродовж місяця майже покривають видатки цього жперіоду.2. Аналіз заборгованості бюджетнихорганізацій
Важливиміндикатором, що характеризує економічну діяльність держави є соціальнастабільність або напруженість у суспільстві. У 1996-1999 роках соціальнанапруженість досягла критичного стану. Це було пов‘язано не лише із загальноюкризою майже всіх галузей економіки та рівнем доходів населення. Ця тенденціярозповсюдилась і на промисловість, і на соціальну сферу. Кризаплатіжеспроможності проявилася також у наданні послуг, насамперед, комунальних,в кредит, тобто із послідуючою оплатою або безоплатно. Претензії кредиторів зцього приводу залишалися незадовільнені, оскільки головним неплатником позобов‘язаннях стала саме держава.
На протязі1996-2000 років дефіцит бюджету, пов‘язаний із низьким рівнем отриманихдержавою доходів, вирішувався шляхом необґрунтованого зменшення видатковоїчастини бюджету. Це виражалось у затвердженні для установ, що отримуютьбюджетні кошти, занижених кошторисів, які по суті є зобов'язання, які готовавзяти на себе держава.
Первинний показникз якого починається процес виконання бюджету — це затверджений кошторис — сума,в межах якої, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання тапроводять видатки.
Складалося так, щопри потребі установи в бюджетних коштах на 1000 гривень, вона реальноотримувала 200 або 300 гривень. Це не вирішувало проблему дефіциту, бюджетніустанови все-таки брали зобов‘язання на 1000 гривень і більше, завдякимеханізму нарахування “фактичних видатків".
Економічна криза у1996-2000 роках спровокувала неуправляємість бюджетних установ в питанняхвзяття ними зобов’язань та формування кредиторської заборгованості, виявиланеспроможність існуючого фінансового механізму своєчасно втручатися ікоординувати цей процес на стадії формування зобов‘язань бюджетних установ.
Тому з 2001 року зметою здійснення контролю за станом кредиторської заборгованості розпорядниківкоштів бюджету, вдосконалення механізму управління наявними залишками бюджетнихкоштів органами Державного казначейства оплата рахунків розпорядників коштівдержавного бюджету здійснюється лише на підставі прийнятих ними зобов’язань, якюридичних, так і фінансових.
Статтею 51Бюджетного кодексу України, статтею 42 Закону України “Про Державний бюджетУкраїни на 2004 рік" та п.5 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2002№ 228 „ Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основнихвимог до виконання кошторисів бюджетних установ" передбачено, щорозпорядники коштів бюджетів мають право брати зобов’язання тільки в межахвідповідних бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Облік зобов’язаньрозпорядників та контроль за їх дотриманням здійснюється органами Державногоказначейства за вимогами Порядку обліку зобов’язань розпорядників коштівбюджету в органах Державного казначейства, затвердженого наказом Державногоказначейства України від 19.10.2000 № 103 та зареєстрованого в Міністерствіюстиції України 30.10.2000 за № 759/4980 зі змінами та доповненнями.
Але як показалапрактика, облік зобов‘язань може виконувати не лише контрольну функцію, азайняти відповідне місце у плануванні виділення бюджетних коштів. На прикладізаборгованості та зобов‘язань бюджетних установ міністерства освіти та наукипроведемо аналіз можливостей щодо планування обсягів виділених бюджетних коштів.
Таблиця 5 міститьінформацію про залишки коштів та неоплачені зобов‘язання установ міністерстваосвіти та науки на кінець звітного періоду
Таблиця 5.
Аналізрезервів вивільнення бюджетних коштів по сумах зареєстрованих зобов‘язаньбюджетних установ у 2004 році тис. грн. Звітний період Залишок коштів Зареєстровані та неоплачені зобов‘язання Зареєстровані в% відношенні до залишків коштів кінець місяця Резерв вивільнення коштів (зареєстровані та неоплачені зобов’ язання мінус залишок коштів) n1 n2 n3 n4=n3: n2% n5=n3-n2 Січень 4 947 0,00% -4 947 Лютий 4 908 55 1,12% -4 853 Березень 3 827 77 2,03% -3 749 Квітень 3 308 112 3,40% -3 195 Травень 5 062 78 1,54% -4 984 Червень 7 625 0,00% -7 625 Липень 6 507 51 0,79% -6 456 Серпень 6 573 0,00% -6 573 Вересень 6 642 61 0,93% -6 581 Жовтень 7 398 21 0,30% -7 376 Листопад 8 262 27 0,33% -8 235 Грудень 607* 100 16,61% -506 В середньому за рік 5 472 48 0,89% -5 423
* невикористаний залишок коштів на кінець бюджетного року, перерахованийв доход держбюджету на виконання статті 57 Бюджетного кодексу України.
Побудуємо аналізна тезі, що згідно п.5.1 наказу ДКУ від 19.10.2000р. №103 зі змінами тадоповненнями, оплаті підлягають лише зареєстровані в казначейському облікуфінансові зобов‘язання. На підставі місячної звітності про заборгованістьбюджетних установ візьмемо суми зареєстрованих та неоплачених зобов‘язань таспіввіднесемо їх з залишками коштів на реєстраційних рахунках установ. Простежуєтьсяхарактерна особливість: зареєстровані зобов‘язання майже в 100 раз менше ніжзалишки коштів на реєстраційних рахунках. Якщо вважати, що в коштах нареєстраційних рахунках, на які не заявлено потребу у формі зареєстрованихфінансових зобов‘язань, бюджетна установа не відчуває нагальної потреби, резерввивільнення коштів лише по установах міністерства освіти може скласти від 3 млн. грн до 8 млн. грн.
На жаль проблема полягає в тому, що бюджетна установа часто реєструєзобов‘язання напередодні або в сам день їх оплати. Тобто реальна заборгованістьбюджетних установ відрізняється від тієї, що знаходиться на казначейськомуобліку. На перший погляд, здавалося, що, розробившиПорядок обліку зобов’язань розпорядників коштів бюджету в органах ДКУ,затверджений наказом Державного казначейства України від 19.10.2000 № 103 зізмінами та доповненнями, можна досягти основної мети — попередити збільшеннякредиторської заборгованості.
Але, на жаль,практика виявила невідповідність законодавчих актів, а як слідство — неможливість виконати вищезазначену статтю Закону органами Державногоказначейства, а саме: у ст.42 Закону “Про Державний бюджет України на 2004 рік"передбачено, що органи Державного казначейства здійснюють облік зобов‘язань вмежах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом, а в Законі “Пробухгалтерській облік та звітність в Україні" ст.4. написано, що “доходи"і “витрати” відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності вмомент їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.Тобто, бухгалтер у звітності повинен відобразити фактичну заборгованість,незалежно від межі бюджетних асигнувань.
На практицівиявляється, що вести достовірний облік зобов’язань — це досить складнапроблема, оскільки Цивільний кодекс не передбачає участі і не надає повноваженьорганам Державного казначейства відслідковувати та контролювати взяття розпорядникамикоштів зобов‘язань на стадії укладання угод.
Слідствомнеузгодженості законодавчих актів є те, що органи Державного казначействареєструють тільки ті зобов‘язання, які надають їм розпорядники бюджетних коштівдля здійснення оплати в межах асигнувань, встановлених кошторисами. Значнакількість документів в органи Державного казначейства або не надається, абоповертається ними, оскільки фактичні видатки розпорядників бюджетних коштівперевищують кошторисні призначення, а в бухгалтерському обліку установ цязаборгованість проводиться.
Різниця вбухгалтерських даних особливо стосується показників, пов‘язаних з комунальнимивидатками, платою за енергоносії, оскільки заплановані бюджетні призначення поцих кодах не відповідають реальним видаткам бюджетних установ.
Тому, з метою визначення реальної потреби установи в бюджетних коштахспіввіднесемо с залишками коштів не фінансові неоплачені зобов‘язання, а кредиторськузаборгованість бюджетних установ. Таблиця 6 складена на підставі місячнихзвітів органів Держказначейства ф.7 “Звіт про заборгованість бюджетних установ"та містить суми кредиторської заборгованості на кінець звітного періоду по КВК220.
Таблиця 6
Аналізрезервів вивільнення бюджетних коштів або потреби в них по сумах кредиторськоїзаборгованості бюджетних установ впродовж 2004 року тис. грн. Звітний період Залишок коштів Кредиторська заборгованість Кредиторська заборгованість в% відношенні до залишків коштів кінець місяця Резерв вивільнення (-) або потреба (+) в бюджетних коштах (кредиторська заборгованість мінус залишок коштів) n1 n2 n3 N4=n3: n2% n5=n3-n2 Січень 4947 11088 224,14% 6 141 Лютий 4908 12343 251,48% 7 435 Березень 3827 12015 313,96% 8 188 Квітень 3308 10870 328,60% 7 562 Травень 5062 11628 229,68% 6 565 Червень 7625 14012 183,76% 6 387 Липень 6507 10875 167,11% 4 367 Серпень 6573 9854 149,91% 3 280 Вересень 6642 11246 169,30% 4 603 Жовтень 7398 9808 132,57% 2 410 Листопад 8262 10450 126,49% 2 188 Грудень 607* 5 207 857,49% 4 600 В середньому за рік 5 472 10 783 197,04% 5 310
* невикористаний залишок коштів на кінець бюджетного року, перерахованийв доход Держбюджету на виконання статті 57 Бюджетного кодексу України.
Дані таблицісвідчать про те, що навіть наявних коштів недостатньо для того, щоб забезпечуватипогашення всієї заборгованості бюджетних установ міністерства освіти у разі,якщо вони вирішили її зареєструвати. Так, якщо залишки коштів знаходяться вдіапазоні 3-8 млн. грн, то кредиторська заборгованість — 10-14 млн. грн. Незважаючина те, що кредиторська заборгованість на кінець бюджетного року значноперевищувала залишок коштів на реєстраційних рахунках (майже в 8 разів), саманаявність такого невикористаного залишку свідчить про нераціональневикористання коштів, оскільки кредиторська заборгованість по міністерству прибільш ретельному розподілі коштів відповідно потреби бюджетних установ мала бзменшити борги бюджетних установ на 607 тис. грн.
Діаграма 3
Графікспіввідношення кредиторської заборгованості та залишків коштів на реєстраційнихрахунках бюджетних установ впродовж 2004 року
/>
Графікспіввідношення кредиторської заборгованості та залишків коштів на реєстраційнихрахунках бюджетних установ впродовж 2004 року (діаграма 7) характеризуєнезначне, але зменшення кредиторської заборгованості. При цьому лінія залишкукоштів поступово наближується з лінією кредиторської заборгованості.
Відповідно статті57 Бюджетного кодексу України, бюджетна установа має право брати зобов‘язаннялише в межах кошторису. А оскільки тривалий час казначейство не мало важеліввпливу на процес формування зобов‘язань бюджетних установ з‘явилась таканесумісна з бюджетним процесом категорія, як не бюджетна заборгованість. Небюджетною заборгованістю вважається така заборгованість, яка утворилась привзятті зобов‘язань понад кошторисні призначення. Така заборгованість вважаєтьсятакою, що не має джерел погашення. Тому, зважаючи на те, що у сумікредиторської заборгованості не бюджетна заборгованість складає близько 2,5 млн.грн. (2,2 млн. грн на початок та 2,8 млн. грн. на кінець 2005року) для нашогоаналізу скоригуємо кредиторську заборгованість на суму не бюджетноїзаборгованості.
Враховуючи те, щозалишок коштів за листопад 2004 року становить близько 8,3 млн. грн.,кредиторська заборгованість всього складає приблизно 10,5 млн. грн., а сума небюджетної заборгованості в загальній сумі кредиторської заборгованості всередньому 2,5 млн. грн., сума бюджетної кредиторської заборгованості складаєблизько 8 млн. грн. (10,5-2,5), тобто вона майже забезпечується наявнимизалишками бюджетних коштів.
Таким чином,кредиторська заборгованість в ідеальних умовах повинна бути тим обмеженнямвідповідно якого бюджет виділяє кошти на потреби установи.
Отже, ми визначилиосновні чинники, що характеризують ефективність використання бюджетних коштів:
а) кошторис — найголовніше обмеження щодо використання коштів. Затвердження кошторису, якийвідповідає реальним потребам установи — передумова ефективного освоєння коштіввпродовж бюджетного року;
б) обсягзареєстрованих фінансових зобов‘язань виступає не лише передумовою цільовоговикористання коштів в межах кошторисних призначень. Він може виступати активнимінструментом у питаннях визначення обсягів виділяємих бюджетних коштів;
в) залишокневикористаних коштів, що перераховується наприкінці року в доход держбюджетуна виконання статті 57 Бюджетного кодексу України — є непрямим показником, якийсвідчить про недоліки планування, нераціональне виділення коштів, або недолікиоперативної роботи бюджетних установ в питаннях освоєння бюджетних коштів;
г) кредиторськазаборгованість бюджетних установ — можна вважати підсумком роботи бюджетнихустанов в питаннях виконання кошторису доходів та видатків. Рівенькредиторської заборгованості є лакмусовим папіром, який характеризує якекономічну діяльність підприємства, так і його взаємодію з органамидержказначейства та вищестоящого міністерства.
Розглянемо обсягивищенаведених чинників по Луганській області в цілому по державному бюджету таокремо по міністерству освіти та науки.
Таблиця 7
Основнічинники ефективності використання бюджетних коштів по Луганській області за2004 рік. Показник Кошторис за 2004 рік Зареєстровані зобов'язання на 1.01.2005 Перераховано залишок не використаних коштів на виконання ст.57 БКУ Кредиторська заборгованість на 1.05.2005 Всього державний бюджет 2 723 885 2 797 669 19 415 24 672 в т. ч. По установах міністерства освіти та науки 144 739 114 338 607 5 207 Питома вага міністерства в загальній сумі по держбюджету 5,31% 4,09% 3,13% 21,11%
Дані таблиці 7. тадіаграми 4 свідчать про те, що установи міністерства освіти можна вважатидосить проблематичним клієнтом державного бюджету. Визначаючи питому вагуустанов міністерства освіти та науки в загальній сумі вище перерахованихчинників ми бачимо, що по обсягах коштів передбачених на потреби установиміністерства освіти складають 5,31% в загальній сумі асигнувань, що виділяютьсяна Луганську область. При цьому фінансових зобов‘язань реєструється дещо менше(відсоток до загальної суми зменшується на 1%), при цьому не всі кошти освоюютьустановами міністерства освіти та 607 тис. грн. повертаються в доходдержбюджету (що складає 3,13% в загальній сумі повернутих коштів). При цьомукредиторська заборгованість складає 5 млн. грн., що складає 21,11% в загальнійсумі кредиторської заборгованості. Це майже в 4 раза більше питомої вагиустанов міністерства в сумі асигнувань, що виділяються с державного бюджету навидатки бюджетного сектору економіки.
Діаграма 4 Питомавага установ міністерства освіти та науки в загальній сумі окремих показниківвиконання держбюджету Луганської області за 2004 рік.
/>
Як визначалосьраніше, перерахування невикористаних залишків коштів в доход держбюджетухарактеризує неефективне використання бюджетних коштів.
Але є ще одинпоказник, що визначає неефективне використання бюджетних коштів. Це — відволіканнябюджетних коштів шляхом передплат, або дебіторська заборгованість.
Таблиця 8 тадіаграма 5 містять дані про співвідношення дебіторської та кредиторськоїзаборгованості по Луганській області в цілому, та міністерству освіти у т. ч.
Таблиця 8
Аналізвідволікання бюджетних коштів на прикладі дебіторської та кредиторськоїзаборгованості на 1.05.2005р. по Луганській області в цілому та установахміністерства освіти та науки у тому разі. Показник
Дебіторська заборгованість на 01.01.2005
тис. грн.
Кредиторська заборгованість на 01.01.2005
тис. грн. Відсоток відволікання бюджетних коштів (дебіторська заборгованість: кредиторську заборгованість) Всього державний бюджет 7 536 24 672 30,55% в т. ч. По установах міністерства освіти та науки 109 5 207 2,10% Питома вага міністерства в загальній сумі по держбюджету 1,45% 21,11%
Незважаючи на те,що питома вага дебіторської заборгованості міністерства освіти та науки взагальній
сумі дебіторськоїзаборгованості по області складає 1,45% ― це є відволіканням бюджетнихкоштів, які мали б бути витрачені на погашення не майбутніх, а вже існуючихборгів бюджетних установах. Такий відсоток відволікання коштів в цілому пообласті складає 30,55%, по установах міносвіти — 2,10%.
Діаграма 5
/>
Розрахуємоневикористані резерви зменшення боргів бюджетних установ шляхом зменшеннякредиторської заборгованості на суми перерахованих невикористаних залишківкоштів та дебіторської заборгованості на кінець 2004 року.
В таблиці 9розрахуємо, якою би мала б бути кредиторська заборгованість у разі освоєнняперерахованих коштів та дебіторської заборгованості на погашення вже існуючоїзаборгованості.
Співвідношеннярозрахованої та реальної заборгованості визначить загальний рівень можливогозменшення заборгованості.
Таблиця 9
Співвідношеннярозрахованої та реальної кредиторської заборгованості на 01.01.2005 року тис. грн.Показник Кредиторська заборгованість Невикористані джерела покриття кредиторської заборгованості Розрахована кредиторська заборгованість у разі освоєння джерел покриття на погашення кредиторської заборгованості Співвідношення розрахункової заборгованості до реальної на 01.01.2005 року перерахований залишок згідно 57 статті БК дебіторська заборгованість Міністерство освіти та науки 5 207 607 109 4 490 86,24%
Таблиця 9 свідчитьпро те, що нереалізовані резерви покриття кредиторської заборгованостіскладають близько 716 тис. грн. Їх раціональне освоєння дало б змогу зменшитикредиторську заборгованість майже на 14%.
3. Висновки та пропозиції
Нині діюча вдержаві система казначейського обслуговування (виконання) бюджетів потребуєподальшого вдосконалення і активного впровадження нових перспективнихнауково-технологічних здобутків, кращих зразків європейського досвіду.
З метою виявленнянедоліків, удосконалення та подальшого запровадження в повному обсязі Порядкуобліку зобов’язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державногоказначейства України, затвердженого наказом ДКУ від 09.08.2004 №136, на базіуправління Державного казначейства у Луганській області, як розпорядникабюджетних коштів, протягом II ¾ III кварталів 2005 року проводиться експеримент згідно наказу ДКУ від21.03.2005 №48" Про запровадження наказів Державного казначейства Українивід 25.05.2004 №89 та від 09.08.2004 №136 „, зареєстрованого в Міністерствіюстиції України від 31.03.2005 за №351/10631
Суть експериментузводиться до наступного.
УправлінняДержавного казначейства отримують реєстри Держказначейства на виділеннявідкритих асигнувань для проведення видатків, що формуються на підставірозподілів відкритих асигнувань, наданих головними розпорядниками бюджетнихкоштів, використовуючи для цього базу даних Держказначейства про зареєстрованіфінансові зобов”язання підлеглих розпорядників. Враховуючи, що зареєстрованіфінансові зобов”язання установи — це платіжні доручення, що знаходяться ворганах Держказначейства для виконання, а органи казначейства здійснюють оплатурахунків розпорядників бюджетних коштів в межах відкритих асигнувань, т. ч. залишкикоштів на видаткових рахунках клієнтів наприкінці операційного дня повинні дорівнюватинулю (без врахування часу надходження реєстра).
УправлінняДержавного казначейства в Луганській області пропонує свій погляд на вирішенняпроблеми як вдосконалення механізму управління наявними залишками бюджетнихкоштів, так і оперативного управління грошовими потоками.
Проведеннявидатків за рахунок коштів держбюджету здійснюється управлінням Державногоказначейства без отримання реєстрів ДКУ на виділення коштів, які формуються напідставі розподілів, що надаються Держказначейству головним розпорядником коштівдержбюджету.
Управління прицьому отримує право самостійно, керуючись бюджетним розписом, помісячним планомасигнувань розпорядника та зареєстрованими зобов’язаннями, залучати кошти напроведення видатків з:
субкореспондентськогорахунку, відкритого в Держказначействі України на ім’я управління Держказначейства,або
за рахунок доходівзагального фонду державного бюджету,
що надходять нарахунки управління в момент надання розпорядником коштів платіжного дорученнята підтверджуючих документів.
Інформація прозалучені кошти формується у вигляді реєстра у розрізі розпорядників і напрямківвидатків та надається Держказначейству для прийняття управлінських рішень.
Впровадженнятакого механізму передбачає позитивні зміни: він дає можливість не накопичуватикошти на особових та реєстраційних рахунках розпорядників коштів, як це маємісце зараз, коли згідно до розподілів головних розпорядників коштів тареєстрів на виділення асигнувань, на згаданих рахунках накопичуються значнісуми, які тривалий час не можуть оперативно направлятися зсубкореспондентського або з єдиного казначейського рахунків ДержказначействаУкраїни на проведення невідкладних видатків інших галузей та установ.
Список використаної літератури
1. Бюджетний кодексУкраїни. Закон від 21червня 2001р. N2542-Ш
2. Закон України „ПроДержавний бюджет України на 2004 рік”
3. Закон України “Пробухгалтерській облік та звітність в Україні"
4. Указ ПрезидентаУкраїни від 27.04.1995 №335/95 “Про Державне казначейство України" // ФінансиУкраїни. — 1996.
5. Постанова КабінетуМіністрів України від 31.07.1995 № 590 „Питання Державного казначейства” // ФінансиУкраїни — 1996. — № 7.
6. Постанова КабінетуМіністрів України від 28.02.2002 № 228 „ Про затвердження Порядку складання,розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетнихустанов „ зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від.
7. Наказ Державногоказначейства України „Про затвердження Порядку обліку зобов’язань розпорядниківкоштів бюджету в органах Державного казначейства” від 19.10.2000№ 103 тазареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.10.2000 за № 759/4980 зізмінами та доповненнями.
8. Наказ Державногоказначейства України" Про затвердження Порядку обліку зобов’язаньрозпорядників бюджетних коштів в органах Державного казначейства України" від09.08.2004 №136, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 30.08.2004№1068/9667 із змінами та доповненням.
9. Наказ Державногоказначейства України „ Про запровадження наказів Державного казначейства Українивід 25.05.2004 №89 та від 09.08.2004 №136 „ від 21.03.2005 №48, зареєстрованийв Міністерстві юстиції України від 31.03.2005 за №351/10631.
10. Наказ Державногоказначейства України ” Про затвердження Порядку управління единим казначейськимрахунком” від 11.02.2002 №23 із змінами та доповненнями.
11. Наказ Державногоказначейства України ” Про затвердження Положення про єдиний казначейськійрахунок „ зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 18.07.2002№594/6882
12. Казначейська справа.(Г. Петрашко (під редакцією), О.О. Чечуліна, В.Т. Александров, С.О. Булгакова,К.М. Огданський, О.І. Назарчук, Н.І. Сушко). У 2-х т. — Т.1. — К.: НВП “АВТ",2004. (Інтегрований посібник).
13. Казначейськасправа (П.Г. Петрашко (під редакцією), О.О. Чечуліна, В.Т. Александров, С.О. Булгакова,К.М. Огданський, О.І. Назарчук, Н.І. Сушко). У 2-х т. — Т.2. — К.: НВП “АВТ",2004. (Інтегрований посібник).
14. Казначейськасистема виконання бюджету (Булгакова С.О., Базанова Н.В., Єрмошенко Л.В., СушкоН.І., Чечуліна О.О., Шаповал Т.А., Шульга Н. П) Підручник. — К.: КНТЕУ, 2000.