Міністерство освіти і науки України
Харківський державний університет харчування та торгівлі
Курсова робота
з макроекономіки
на тему: Бюджетний дефіцит та державний борг: причини,наслідки таспособи відшкодування
Харків 2011р.
Зміст
Вступ
1. Теоретичні основидослідження бюджетного, дефіциту та державного боргу
1.1 Сутність бюджету,джерела утворення, структура.
1.2 Бюджетний дефіцит.Державний борг.
1.3 Основні напрямиподолання дефіциту бюджету України
2.Бюджет України тадержавний борг на 2011 рік
2.1 Формування бюджетногодефіциту на 2011 рік
2.2 Державний борг України2011 року.
3.Зарубіжний досвідуправління дефіцитом державного бюджету та можливість його впровадження вУкраїну
Висновки
Література
державний фінансибюджет
Вступ
Важливим моментом у процесірозгляду проблеми бюджетного дефіциту є те, що її неможливо розв'язати за рахунокборгового фінансування, оскільки категорії «бюджетний дефіцит» і «державнийборг» тісно пов'язані між собою. Одне поняття випливає з іншого, а саме зарахунок боргового фінансування можна скоротити бюджетний дефіцит, проте одразу починаєзростати обсяг державного боргу. І навпаки, при збільшенні виплат по державномуборгу останній, звичайно, зменшується, однак це, в свою чергу, незмінне призводитьдо збільшення бюджетного дефіциту. Цей процес може бути нескінченним, внаслідокчого коло замкнеться, якщо уряд не докладе зусиль для того, щоб підвищити діловута економічну активність у країні. Найвірогідніше, йдеться про те, щоб посилитиувагу до концепції функціональних фінансів.
Безумовно, уряд має контролюватирозмір бюджетного дефіциту і державного боргу. Інакше воно само по собі чинитимедестабілізуючий вплив на соціально-економічний розвиток країни. Щоб досягти контрольованостітаких подій, використовують три основних загальноприйнятих способи фінансуваннядефіциту державного бюджету, а саме: грошово-кредитна емісія; випуск державних позик;збільшення податкових надходжень до державного бюджету.
Сьогодні в умовах спадувиробництва, відсутності його підтримки, посилення фінансової нестабільності, кризинеплатежів, невиконання доходів бюджетів всіх рівнів процес зростання дефіциту бюджетудослідження цього явища є актуальним і вимагає подальшого вивчення. Аналіз підходівдо теоретичного обґрунтування та практичного впровадження наукових досягнень у галузібюджету дає змогу визначити, що проблема дефіциту державного бюджету є актуальною,а тому вимагає подальших досліджень, розробки і впровадження дійових заходів щодойого стабілізації і розвитку економіки держави в умовах дефіцитного бюджету. Очевидно,що бюджетна система України, а головним чином бюджетний дефіцит, потребує вдосконалення:форм та методів планування бюджетів різних рівнів, ефективного використання бюджетнихкоштів, міжбюджетних стосунків. Вищезазначене свідчить про актуальність теми дослідження.
Відповіднодо поставленої мети у роботі були поставлені такі завдання:
− визначення сутності бюджетного дефіциту і державного боргу та його ролів соціально-економічних процесах;
− оцінка причин і наслідків бюджетного дефіциту та державного боргу для економікиУкраїни;
− розгляд можливих напрямків вирішення існуючих проблем в управлінні бюджетомУкраїни;
− вивчення зарубіжного досвіду по управлінню бюджетом та можливостей йогозастосування в Україні.
1.Теоретичні основи дослідження бюджетного, дефіциту та державного боргу
/>1.1 Сутність бюджету, джерелаутворення, структура
Бюджет як самостійна економічна категорія є формою існування реальних,об'єктивно обумовлених розподільних відносин, які виконують специфічне призначення— задоволення потреб як суспільства в цілому, так і його адміністративно-територіальнихструктур у фінансових ресурсах.
Бюджет також має такі особливості.
1. Бюджет є особливою економічною формою перерозподільних відносин,що пов'язані з відокремленням у розпорядження держави частини національного доходута її використанням для задоволення потреб усього суспільства й окремих його державно-територіальнихформувань.
2. За допомогою бюджету відбувається перерозподіл НД між галузями народногогосподарства, територіями країни, сферами суспільної діяльності.
3. Пропорції бюджетного перерозподілу вартості визначаються розширеноговідтворення в цілому і завданнями, що стоять перед суспільством на кожному історичномуетапі його розвитку.
4. Галузь бюджетного розподілу посідає центральне місце у складі державнихфінансів, що обумовлено провідною роллю бюджету порівняно з іншими ланками.
Сутність бюджету, його економічну природу відображають певні економічнівідносини. Учасниками цих відносин є держава, суб'єкти господарювання всіх формвласності та населення:
Сутність бюджету проявляється також у тому, що він є основною ланкоюдержавних фінансів. На рис.1 відображено рівні та ланки державних фінансів, середяких бюджет держави відіграє провідну роль.
Таблица. Система державних фінансів Ланки Бюджет держави Цільові фонди Державний кредит Фінанси підприємств Рівні Загально державні фінанси Державний бюджет Загальнодержавні фонди Державні позики Фінанси державного сектору Місцеві фінанси Місцеві бюджети Регіональні фонди Місцеві позики Фінанси муніципального господарства
Сутність бюджету реалізується через його функції. Основних,чітко структурованих функцій є дві — розподілу на і контрольна. В економічній літературіназиваються також і до даткові функції — економічної безпеки держави, забезпеченняіснування держави тощо.
Через розподільну функцію держава зосереджує у своїх руках усі джерелабюджетних надходжень, щоб потім використати їх з най більшою ефективністю.
Сфера дії розподільної функції досить значна. Це пояснюється тим, щов бюджетних відносинах беруть участь практично всі члени суспільства. Основою бюджетногорозподілу є чистий дохід, який утворюється в суспільстві.
Сутність контрольної функції полягає в тому, що суспільство в особіспецифічних державних або недержавних структур контролює і вирівнює бюджетний розподіл.Виконання контрольної функції сприяє оптимальному рухові бюджетних ресурсів як вчастині їх збирання, так і розподілення.
Функціонування бюджету здійснюється у взаємодії двох його особливихформ — доходів і видатків, кожна з яких має специфічне суспільне призначення.
За рахунок доходів формується фінансова база діяльності держави, аза рахунок видатків забезпечуються економічні та соціальні потреби всіх членів суспільства
Основні джерела формування Державного бюджету.
1.Сутність доходів Державного бюджету.
Доходи Державного бюджету — це частина централізованихфінансових ресурсів держави, які врегульовані відповідними нормативними актами інеобхідні для виконання її функцій. Доходи бюджету відображають економічні відносинидержави з підприємства ми, установами, організаціями, фізичними особами, які виникаютьу процесі стягнення бюджетних платежів.
Конкретизація доходів та ставок відрахувань уточнюється в Законі проДержавний бюджет на поточний рік. Розглянемо класифікацію доходів, подану в табл.1.
Таблиця. Класифікація доходів Державного бюджетуКритерії класифікації Види доходів Залежно від повно ти зарахування до ходів до бюджету
• закріплені — згідно з чинним законодавством повністю зараховуються до бюджету;
• регулюючі — зараховуються у певному відсотковому відношенні За частотою появи
• звичайні — регулярно включаються в доходи;
• надзвичайні — з'являються в доходах за виняткових, але обґрунтованих обставин За методами залучення • податки; • збори; • обов'язкові платежі; • інші надходження За способом зарахування • загальний фонд; • спеціальний фонд За розділами відповідно до Бюджетного кодексу
• податкові надходження; • неподаткові надходження;• доходи від операцій з капіталом;
• трансферти
На рівень доходів Державного бюджету впливають зовнішні та внутрішніфактори. Вони можуть мати економічне, соціальне, політичне, національне спрямування.Розглянемо лише економічний напрям як найбільш вагомий. Склад доходів Державногобюджету України передбачений ст. 29 Бюджетного кодексу.
Сутність видатків Державного бюджету.
Видаткиз державного бюджету України — це економічні відносини, які виникають узв'язку з розподілом централізованого фонду грошових коштів держави і його використанняза цільовим призначенням.
Економічнийзміст видатків Державного бюджету як засобу впливу на досягнення найвищої справедливостіі корисності для кожного члена суспільства полягає у забезпеченні вирівнювання доходівусіх верств населення. Згідно зі статтею 87 Бюджетного кодексу України видатки Державногобюджету України спрямовані на фінансування заходів:
1) державнеуправління: законодавчу владу; виконавчу владу; Президента України;
2) судовувладу;
3) міжнароднудіяльність;
4) фундаментальніта прикладні дослідження і сприяння науково-технічному прогресу державного значення,міжнародні наукові та ^формаційні зв´язки державного значення;
5) національнуоборону;
6) правоохороннудіяльність та забезпечення безпеки держави;
7) освіту:
8) охоронуздоров´я:
9) соціальнийзахист та соціальне забезпечення:
10) культуруі мистецтво:
11) державніпрограми підтримки телебачення, радіомовлення, преси, книговидання, інформаційнихагентств;
12) фізичнукультуру і спорт:
13) державніпрограми підтримки регіонального розвитку та пріоритетних галузей економіки;
14) програмиреставрації пам´яток архітектури державного значення;
15) державніпрограми розвитку транспорту, дорожнього господарства, зв’язку, телекомунікаціїта інформатики;
16) державніінвестиційні проекти;
17) державніпрограми з ліквідації наслідків Чорнобильської ката строфи, охорони навколишньогоприродного середовища та ядерної безпеки, попередження і ліквідації надзвичайнихситуацій та наслідків стихійного лиха;
18) створеннята поповнення державних запасів і резервів;
19) обслуговуваннядержавного боргу;
20) проведеннявиборів та референдумів;
21) іншіпрограми, які мають виключно державне значення. Різноманітність конкретних видівбюджетних витрат зумовлюється багатьма факторами. Це, зокрема, природа і функціїдержави, рівень соціально-економічного розвитку суспільства, розгалуженість зв´язківбюджету з народним господарством, рівень розвитку економічних відносин, форми наданнябюджетних коштів тощо. Поєднання усіх факторів безпосередньо впливає на формуваннятакої системи видатків бюджету, яка у найбільшій мірі відповідає завданням соціально-економічногорозвитку суспільства.
Основнимзавданням політики бюджетних видатків має стати по дальше поєднання соціальної спрямованостіз одночасним посиленням структурного оновлення економіки на базі науково-технологічнихінновацій. Саме науково-технологічні інновації виступають одним з найважливішихзасобів суттєвого збільшення обсягів виробництва продукції та їх споживання.
1.2 Бюджетний дефіцит. Державний борг
Бюджетний дефіцит як економічна категорія відображає співвідношенняміж доходами і видатками бюджету з перевищенням видатків. Бюджетний дефіцит є наслідкомпевного стану економічних відносин, які виникають між учасниками суспільного виробництвав процесі використання фінансових ресурсів понад їх на явну величину. Для покриттявитрат понад наявну масу фінансових ресурсів застосовують грошову емісію, внутрішній зовнішні позики.
У зарубіжній економічній літературі розрізняють три види дефіцитубюджету.
1. Наочно-реальний. При цьому виді дефіциту йогообсяг дорівнює загальним доходам від федеральних податків за вирахуванням на державнізакупівлі та трансфертні платежі.
2. Структурний.
Цей вид дефіциту являє собою різницю між федеральними дохо дами: витратамипри діючій фіскальній політиці та базовому рівні безробіття.
3. Циклічний.
Існує і така класифікація видів бюджетного дефіциту:
1.За формою прояву:
а) відкритий бюджетний дефіцит - це офіційно визнанийдефіцит у законі про бюджет на відповідний рік.
б) прихований бюджетний дефіцитвиникає в результатізавищення обсягів планових доходів та включення у склад доходів джерел покриттябюджетного дефіциту.
2. За причинами виникнення
а) вимушений бюджетний дефіцитє наслідком скороченняобсягів ВВП і відповідно обмеженості фінансових ресурсів країни.
б) свідомий бюджетний дефіцитвиникає внаслідокдискреційної фіскальної політики, яка передбачає цілеспрямовані зміни в розмірідержавних витрат, податків і сальдо Державного бюджету.
3. За напрямом дефіцитного фінансування
а) активний бюджетний дефіцитхарактеризується спрямуваннямкоштів на інвестування економіки, що сприяє зростанню ВВП.
б) пасивний бюджетний дефіцитхарактеризується спрямуваннямкоштів на покриття поточних видатків.
Джерелами фінансування дефіциту бюджету можуть виступати:
ü позики держави (неінфляційний шлях покриття бюджетного дефіциту);
ü грошово-кредитна емісія(інфляційний шлях покриття бюджетного дефіциту).
Використання державою у своїй фінансовій політиці залучення коштівна кредитній основі веде до формування державного боргу і необхідності розробленнясистеми управління цим боргом. Боргові зобов'язання держави та органів місцевогосамоврядування врегульовані Бюджетним кодексом. У ст. 2 подано визначення державногоборгу.
Державнийборг — це сукупність дефіцитів державного бюджету за певний період часу.Це економічне визначення державного боргу. У Бюджетному кодексі дане юридичне визначенняцього поняття як боргових зобов'язань перед юридичними й фізичними особами, іноземнимидержавами, міжнародними організаціями й іншими суб'єктами міжнародного права.
Основнимипричинами утвору державного боргу є дефіцит державного бюджету й наявність вільнихкоштів у фізичних і юридичних осіб.
Державніборгові зобов'язання можуть існувати в різних формах:
· кредитні угоди й договори із кредитними організаціями, іноземними державамий міжнародними фінансовими організаціями на користь зазначених кредитів;
· державні цінні папери, випущені від імені;
· договори про надання державних гарантій, договорів поручництва позабезпеченню зобов'язань третіми особами;
· переоформлення боргових зобов'язань третіх осіб у державний борг наоснові федеральних законів;
· угоди й договори про пролонгацію й реструктуризації боргових зобов'язаньминулих років.
Державнийборг можна класифікувати за різними критеріями. За валютним критерієм він ділитьсяна внутрішній і зовнішній: карбованцеві борги ставляться до внутрішнього боргу,а валютні — до зовнішнього. У міжнародній практиці є й інше визначення зовнішньогоборгу: сукупний борг нерезидентам, а внутрішнього боргу — як сукупного боргу резидентам.
Державнийборг ділиться:
1. Капітальний борг — це сума випущених і непогашених боргових зобов'язаньдержави, включаючи відсотки.
2. Поточний борг — це видатки по виплаті доходів і погашенню зобов'язань.
По строкахдержавні боргові зобов'язання можуть бути короткостроковими ( до 1 року), середньостроковими( від 1 року до 5 років), довгостроковими ( від 5 до 30 років). Боргові зобов'язанняне можуть перевищувати строк в 30 років.
За рівнемкерування державний борг ділиться на державний борг, державний борг суб'єкта й муніципальнийдержавний борг. Україна не несе відповідальності щодо боргових зобов'язань суб'єктів.
Розмірий структура державного внутрішнього боргу наведені в Програмі державних внутрішніхзапозичень, суб'єктів і муніципальних утворів. Програма входить до числа документів,надаваних одночасно із проектом бюджету на черговий фінансовий рік.
Граничніобсяги внутрішнього боргу затверджуються законом про бюджет на відповідний фінансовийрік (федеральним законом, законом суб'єкта або місцевого органа влади). Граничнийобсяг може бути перевищений Урядом, якщо це знижує видатки по обслуговуванню державногоборгу. У законі про бюджет затверджується також граничний обсяг позикових коштів,що направляються, суб'єктами або муніципальними утворами на фінансування дефіцитубюджету відповідного рівня. Для суб'єкта ця межа не повинен перевищувати 30% доходівбюджету на поточний фінансовий рік без обліку фінансової допомоги з федеральногобюджету й позикових коштів, притягнутих цього року. Для муніципальних утворів вінне повинен перевищувати 15% доходів місцевого бюджету без обліку фінансової допомогиз федерального бюджету й бюджету суб'єкта, притягнутих цього року позикових коштів.Граничний розмір видатків на обслуговування державного боргу суб'єкта або муніципальногоборгу не повинен перевищувати 15% обсягу видатків бюджету відповідного рівня. Якщоці видатки більше 15%, то можуть бути застосовані наступні санкції:
· ревізія бюджету суб'єкта;
· передача виконання бюджету суб'єкта під контроль Міністерства фінансівабо місцевого бюджету під контроль органа, що виконує бюджет суб'єкта;
· інші заходи.
Швидкийріст державного внутрішнього боргу привів до того, що видатки по обслуговуваннюборгу стали перевищувати доходи від розміщення державних цінних паперів.
Класифікаціядержавних внутрішніх боргів і суб'єктів — це угруповання боргових зобов'язань Урядуй органів виконавчої влади суб'єктів.
Класифікаціявидів державного зовнішнього боргу — це угруповання державних зовнішніх борговихзобов'язань, здійснюваних Урядом відповідно до законодавства.
1.3Основні напрями подоланнядефіциту бюджету України
Бюджетнийдефіцит сам по собі не може бути надзвичайно негативним для розвитку економіки ідинаміки життєвого рівня населення. Усе залежить від причин його виникнення і напряміввикористання коштів.
Виходячиіз визначення дефіциту бюджету, очевидно, що для більшого збалансування бюджетунеобхідно певним чином збільшити дохідну частину бюджету або дещо зменшити видаткову,але в тих межах, які б не загрожували розвитку виробництва та не знижували б життєвийрівень населення та якість життя.
Зростаннядохідної частини бюджету може відбуватись за умов проведення ефективної та оптимальноїподаткової політики. Також для збільшення дохідної частини бюджету слід провестиреформи, пов’язані із збільшенням прибутків основної частини населення (наприклад,реформу заробітної плати).
Слідуючинапрям зменшення дефіциту бюджету – скорочення видаткової частини бюджету. До цьогонапряму слід віднести скорочення видатків на народне господарство, зменшення участідержави у виробничих інвестиціях. Доцільно перекласти фінансування розвитку виробництва,проведення інноваційної політики перекласти на самі підприємства, які можуть використовуватияк джерело формування інвестиційних ресурсів і нерозподілений прибуток, і амортизаційнівідрахування, і резервні фонди. Також напрямами скорочення видаткової частини бюджетує зменшення видатків на оборону за рахунок встановлення оптимальної чисельностівійськових та військової техніки та зменшення дотацій, субвенцій.
Скороченнябюджетного дефіциту здійснюється також за рахунок внутрішніх і зовнішніх позик,грошово-кредитної емісії. І саме вибір джерел фінансування дефіциту, а не його розмірє принциповим питанням щодо нормального функціонування економіки.
При наявностів населення вільних коштів і недостатності попиту на капітал з боку приватного сектору,високому рівні прихованого безробіття, збільшення державних видатків, що фінансуєтьсяза рахунок внутрішніх позик, є чинником, що сприяє економічного розвитку країни.У випадку, якщо уряд України має можливість поширити серед населення і підприємствурядові цінні папери в розмірах, достатніх для покриття бюджетного дефіциту, цеозначає, що збільшення державних видатків відбувається за рахунок скорочення особистогоспоживання. Такий перерозподіл напрямів використання валового продукту є кращимі не становить небезпеки для економічного становища країни.
Утім результатиемпіричних досліджень учених показують, що в Україні зберігається низька еластичністьзаощаджень по процентних ставках, а отже існує низька можливість збільшення добровільнихзаощаджень населення при бюджетному дефіциті.
Державнийбюджет України в сiчнi-березнi 2010 року зведено з дефiцитом 333,4 млн. грн.
Фінансуваннябюджету дефіциту за рахунок зовнішніх позик можна розглядати двояко. З одного боку,воно дає можливість здійснення додаткових державних видатків без обмеження поточногоспоживання та інвестиційної діяльності приватного сектору. Проте, слід зважати нате, що повернення боргу буде відбуватись за рахунок майбутнього виробництва, а цевимагатиме в майбутньому збільшення імпортованих товарів і послуг.
Як окремийнапрям подолання бюджетного дефіциту можна розглядати і секвестр, тобто пропорційнезменшення видатків щомісячно по всіх статтях бюджету протягом того часу, який залишивсядо кінця фінансового року. Секвестру не підлягають захищені статті бюджету (заробітнаплата, стипендії, видатки на придбання медикаментів).
Підсумовуючивсе вищесказане, можна зробити висновок про те, що проблема дефіцитності бюджетує досить актуальною для України. Класичними напрямами скорочення дефіциту бюджетує збільшення доходів бюджету, зменшення його видаткової частини, зовнішні і внутрішнізапозичення емісійний дохід. Проте необхідно враховувати позитивні і негативні заходизастосування кожного з них та виробляти всередині кожного з цих інструментів ефективнізаходи по стимулюванню зменшення дефіциту бюджету в Україні, серед яких проведенняоптимальної податкової політики, оптимізація державних видатків, розумне поєднаннявнутрішніх і зовнішніх джерел фінансування бюджетного дефіциту, забезпечити фінансовупідтримку малого і середнього бізнесу шляхом розробки і виконання цільових програмрозвитку малого і середнього підприємництва, удосконалити інструменти залученнядо інвестиційної сфери особистих заощаджень населення тощо.
2. Бюджет України та державний борг на 2011 рік
2.1 Формування бюджетного дефіциту на 2011 рік
Державний бюджет України складається із загального та спеціальногофондів, кожний з яких має свої джерела доходів та видатків. Окремо встановленийдефіцит загального та спеціального фондів. Закон України ”Про Державний бюджет Українина 2011 рік ” містить такі основні статті:
Доходи Державного бюджету України на 2011 рік у сумі 281.464.879,4тис. гривень, у тому числі доходи загального фонду Державного бюджету України — у сумі 238.581.192,9 тис. гривень та доходи спеціального фонду Державного бюджетуУкраїни — у сумі 42.883.686,5 тис. гривень, згідно з додатком N 1 до цього Закону.
Видатки Державного бюджету України на 2011 рік у сумі 321.948.850,3тис. гривень, у тому числі видатки загального фонду Державного бюджету України — у сумі 279.127.019,8 тис. гривень та видатки спеціального фонду Державного бюджетуУкраїни — у сумі 42.821.830,5 тис. гривень.
Повернення кредитів до Державного бюджету України у сумі 9.185.368,9тис. гривень, у тому числі повернення кредитів до загального фонду Державного бюджетуУкраїни — у сумі 4.497.499,3 тис. гривень та повернення кредитів до спеціальногофонду Державного бюджету України — у сумі 4.687.869,6 тис. гривень;
Надання кредитів з Державного бюджету України у сумі 7.544.398 тис.гривень, у тому числі надання кредитів із загального фонду Державного бюджету України- у сумі 796.100,3 тис. гривень та надання кредитів із спеціального фонду Державногобюджету України — у сумі 6.748.297,7 тис. гривень.
Граничний розмір дефіциту Державного бюджету України у сумі 38.843.000тис. гривень, у тому числі граничний розмір дефіциту загального фонду Державногобюджету України — у сумі 36.844.427,9 тис. гривень та граничний розмір дефіцитуспеціального фонду Державного бюджету України — у сумі 1.998.572,1 тис. гривень.
Установлений оборотний залишок бюджетних коштів на 2011 рік урозмірі до двох відсотків видатків загального фонду Державного бюджету України.
Державний бюджет на 2011 рік досить таки соціально спрямований,забезпечує в певній мірі виконання одного із основних завдань бюджетної політикикраїни — соціальну направленість бюджету. Забезпечено в деякій мірі збільшення державнихвитрат, спрямованих на виконання соціальних гарантій, забезпечення соціального захистунаселення, збільшення мінімальної заробітної плати, а також підтримки пріоритетнихсфер економіки.
За оцінками Національногобанку України (НБУ), реальний ВВП в 2011 і в 2012 роках буде зростати на 4-5% щорічно.Темпи споживчої інфляції в 2011 році складуть 9-11%, а в 2012-му знизяться до 6-8%.Про це сказано в повідомленні НБУ. За інформацією відомства, сукупний попит буденейтрально впливати на динаміку цін, оскільки розрив ВВП буде незначним і поступовозменшиться до нуля в 2012 році. За оцінками НБУ, інфляційна динаміка протягом 2011-2012років у значній мірі буде залежати від факторів пропозиції. При цьому в 2011 роціочікується зростання споживчих цін вище рівня 2010-го внаслідок підвищення тарифівна послуги, які регулюються адміністративно, і очікуваного зростання світових цінна продовольство. Відносно високий рівень базової інфляції значною мірою буде обумовленийвторинними ефектами від зростання цін на продовольство. Крім того, стримуючий впливна динаміку компонентів базової корзини буде надавати політика повільного зростаннясоціальних витрат бюджету, враховуючи необхідність проведення великих виплат такапітальних витрат. Раніше Міністерство економічного розвитку і торгівлі Українипрогнозував зростання реального ВВП України в 2011 році на рівні 4,5%
Формування та нагромадження внутрішнього та зовнішнього державногоборгу є органічною складовою функціонування економік переважної більшості країнсвіту, потужним важелем макроекономічного регулювання та інструментом реалізаціїекономічної стратегії. На жаль, в Україні в ході трансформаційних процесів формуваннядержавного боргу відбувалося значною мірою хаотично, під впливом потреб оперативногофінансування поточних бюджетних видатків, що наклало свій відбиток на його структурута обсяги.
Відносини бюджету з реальним сектором економіки будуються за трьомаканалами:
— через податкову систему;
— через грошово-кредитну систему;
— шляхом прямого фінансування з бюджету окремих виробничих галузей.
Бюджет може і повинен стати інструментом підтримки економічногозростання тільки за умови зняття проблеми державного боргу. Міністерство фінансівсумлінно розраховується з Національним банком і тим самим сприяє підтримці стабілізаціїкурсу гривні, розширює можливості банківської системи щодо кредитування реальноговиробництва. Звичайно, ці кошти можна було б через бюджет використати на підтримкуокремих галузей чи виробництв. Але добре відомо, що такий спосіб використання коштівсуттєво менш ефективний, ніж через кредитування.
Державним Бюджетом на 2011 рік встановлено граничний розмір державногоборгу за станом на 31 грудня 2010 року на рівні 308,316 млрд. грн.
Доходна частина Державного бюджету складається відповідно до Бюджетногокодексу України з доходів, що отримуються відповідно до законодавства про податки,збори і обов'язкові платежі та Закону України «Про основи соціальної захищеностіінвалідів», а також від плати за послуги, що надаються бюджетними установами, таінших визначених законодавством джерел та міжбюджетних трансфертів з місцевих бюджетів.
В Законі України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» затвердженона 2010 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з1 січня — 825 гривні, з 1 квітня — 849гривень, з 1 липня — 843 гривень, з 1 жовтня- 861 гривень, з 1 грудня – 875.
Також установлено розмір мінімальної заробітної плати, яка будез 1 січня — 869 гривень, з 1 квітня — 884 гривень, з 1 липня — 888 гривень, з 1жовтня — 907 гривень та з 1 грудня — 922 гривень на місяць.
В Законі України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» передбаченоу 2010 році розміри мінімальної ординарної (звичайної) академічної стипендії дляучнів професійно-технічних та студентів вищих навчальних закладів I — IV рівнівакредитації, учнів і студентів з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківськогопіклування, в розмірах, що діяли у грудні 2009 року.
Слід зауважити, що серйозною проблемою для України у 2010 році станутьінфляційні ризики. Перш за, все йдеться про різке зростання тарифів на енергоносіїдля населення і промисловості (через політичний тиск відтермінуються на ІІ півріччя2010 р.). Особливо відчутним стане стрімке здороження продовольчих товарів у І-ІІкварталі 2010 р. Загалом, відповідні чинники інфляції переважать стійкі тенденціїдо її зниження в умовах низької ділової активності. Рівень безробіття буде знижуватисьповільно і досягне за оптимістичним сценарієм рівня 8,6 %. Важливою проблемою прицьому стане повернення значної кількості трудових мігрантів із країн ЄС.
В урядовому проекті Державної програми економічного і соціальногорозвитку України на 2010 рік передбачено дефіцит бюджету у розмірі 6% ВВП. Кабінетміністрів планує скоротити дефіцит держбюджету на 2010 рік до 6% і відмовитися відбюджетних дотацій НАК «Нафтогаз України». В цій програмі передбаченооздоровлення державних фінансів. Цільовими індикаторами є зменшення дефіциту бюджетуз 14%, які були в минулому 2009 році, до не більше як 6% від ВВП. Також покращенняфінансової стійкості ПЕК.
В Законі України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» передбаченізначні зміни у системі соціального та пенсійного забезпечення окремих категорійгромадян, які спрямовані на обмеження рівня оплати праці, соціальних та пенсійнихвиплат широким верствам населення. Це стосується, зокрема, обмеження розміру наданихкомпенсацій, гарантій, пільг, державних соціальних допомог величиною податковоїсоціальної пільги, визначеною відповідно до Закону України «Про податок з доходівфізичних осіб»; встановлення максимального розміру пенсії та щомісячного грошовогоутримання; зупинення окремих положень Закону України «Про державну службу» щодооплати праці, пенсійного та грошового забезпечення державних службовців; зміни порядкуобчислення пенсій військовослужбовцям. Крім того, Кабінет Міністрів України шляхомвпровадження окремих норм в проекті закону про Державний бюджет України на 2010рік перебирає на себе повноваження Верховної Ради України шляхом отримання праварегулювати порядок надання окремих соціальних виплат та затверджувати їх розміри.
Закон України про Державний бюджет України на 2010 рік передбачає,що до доходів загального фонду Державного бюджету на 2010 рік належать 100 відсотківподатку на прибуток підприємств, що сплачується платниками, в тому числі, і за місцезнаходженнямв місті Києві. В зв'язку з цим необхідно зазначити, що відповідно до статті 67 Бюджетногокодексу України, якою визначені особливості формування бюджету Автономної РеспублікиКрим та бюджетів міст Києва і Севастополя, встановлено необхідність врахування нормЗакону України «Про столицю України — місто герой Київ» при затвердженні доходівта видатків Державного бюджету України. Згідно з пунктом 3 статті 19 Закону України«Про столицю України — місто герой Київ» доходи міського бюджету та бюджетів районівміста Києва формуються зокрема за рахунок 100-відсоткового відрахування податкуна прибуток підприємств, який справляється на території міста Києва. Тому для виконаннявимог Бюджетного кодексу та Закону України «Про столицю України — місто герой Київ»є необхідним передбачити 100-відсоткове спрямування надходжень від податку на прибутокдо бюджету міста Києва.
Отже,проаналізувавши дані наведені вище, зазначено, що позитивним є те, що Закон України «ПроДержавний бюджет України на 2010 рік» складений з урахуванням вимог Бюджетного кодексуУкраїни та базується на його положеннях, враховує основні напрямки бюджетної політикина 2010 рік та переважно враховує Пропозиції Верховної Ради України до Основнихнапрямів бюджетної політики та Доручення Верховної Ради України, Кабінету МіністрівУкраїни стосовно Основних напрямів бюджетної політики, вдосконалення бюджетногопроцесу і подальшого розвитку міжбюджетних відносин.
2.2Державний борг України 2011 року
Структурнодержавний борг України складається з внутрішнього і зовнішнього.
Зовнішнійдержавний борг — це борг іноземним державам, організаціям й окремим особам.Він лягає на країну важким тягарем, оскільки їй доводиться розраховуватися за ньогоцінними товарами, сировиною, надавати певні послуги, щоб сплатити відсотки й погаситисам борг.
Внутрішнійборг — це борг держави своєму населенню. Відповідно до Закону України «ПроДержавний внутрішній борг» до складу державного внутрішнього боргу Українивходять:
— позичанняУряду України і позичання, здійснені при безумовній гарантії Уряду, для забезпеченняфінансування загальнодержавних програм;
— заборгованістьминулих років та заборгованості, що знову виникає по боргових зобов'язаннях УрядуУкраїни.
Державнізапозичення проводяться з метою покриття бюджетного дефіциту на державному і регіональномурівнях, цільового фінансування різноманітних програм, поповнення необхідних резервнихактивів.
Стан державногоборгу в нашій країні регулюється наступними законодавчими та нормативними актами:Конституція України, Закон України «Про Державний внутрішній борг», Закон України«Про структуру Державного внутрішнього боргу України», Закон України «Про бюджетнусистему України», Закон України «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадянУкраїни», Закон України «Про Національний банк України», Постанова Верховної РадиУкраїни «Про структуру бюджетної класифікації» та деякі інші.
Аналіззаконодавчої та нормативної бази щодо формування державного боргу України дає підставустверджувати, що правове регулювання цих відносин є недостатнім і торкається винятковопроблем внутрішньої заборгованості. Відносини стосовно сфери зовнішнього державногоборгу взагалі законодавчо не врегульовані.
В додатках№1, 2 можна побачити статистику державного боргу за останні 5 років в гривнях тадоларах США. Підсумовуючи викладене, можна зробити висновки, що Уряду України необхідно:
ü удосконалити механізмиправового регулювання, прийняти Закон України “Про державний внутрішній і зовнішнійборг України”;
ü визначити критеріїоцінки державного боргу України, тобто розробити критичні показники економічноїбезпеки держави;
ü обов’язково додержуватисьоптимальної структури боргу з точки зору сумарного його обсягу та строків погашенняоблігацій;
ü розробити показникиефективності використання позичкових коштів з метою “самоокупності” державних позик;
ü закріпити принципигласності та публічності у відносинах у сфері державного боргу.
3.Зарубіжний досвід управління дефіцитом державного бюджету таможливість його впровадження в Україну
На перших етапах розвитку буржуазної держави бюджетна системаряду країн світу характеризувалася залежністю державного бюджету від місцевих фінансів.Наприклад, уряд США до прийняття конституції 1787р. не мав власних джерел доходіві покривав свої видатки за рахунок внесків окремих штатів. Завдяки зусиллям центральноївлади значення державного бюджету стало зростати.
Після Другої світової війни процес централізації бюджетної системиу всіх державах різко підсилився, у відношенні доходів. Істотно зросла питома вагадержавного бюджету в загальному обсязі ресурсів бюджетної системи. У США – більш50%, Великобританії – більш 70%.
У розвинутих країнах в державний бюджет направляються найбільшідоходи:
− податок з прибутку фізичних осіб;
− податок на прибуток корпорацій;
− акцизи;
− податок на додану вартість (У США ПДВ не застосовується);
− мита;
− доход від державних позик, що випускаються центральним урядом.
По витратах, навпаки, спостерігається інша тенденція: збільшенняпитомої ваги в загальній сумі витрат бюджетної системи місцевих бюджетів, на якіуряд перекладає значну частину витрат на розвиток економічної і соціальної інфраструктури,а також частина витрат на відтворення кваліфікованої робочої сили – запровадженняцього досвіду, на нашу думку, могло б мати перспективи і на території України.
Дефіцит державного бюджету характерний нині для багатьох країн.У США, наприклад, державний бюджет був збалансований без дефіциту за останні півстоліттялише два рази (у 1969, 1998 рр.), у Франції за останні 48 років державний бюджетбув дефіцитним 32 рази, навіть у Німеччині, з її економічним і валютним «благополуччям»,перевищення витрат над доходами спостерігається постійно. Причини дефіциту бюджетупояснюються цілим рядом факторів:
1) зниженням рівня суспільного виробництва;
2) глибокою структурною й технологічною незбалансованістю виробництва,постійним виснаженням природних ресурсів, зниженням науково-технічного потенціалу;
3) послабленням контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємств,постійним зростанням цін, інфляцією;
4) нераціональною зовнішньоекономічною діяльністю держави;
5) великомасштабним оборотом «тіньового» капіталу;
6) великими непродуктивними витратами, приписками, крадіжками, втратамивиробленої продукції.
У кожній країні структура державного бюджету має свої національніособливості. Вона залежить від характеру адміністративної системи, структурних особливостейекономіки й інших факторів.
Організаційний устрій США – федеративний. Федеральний бюджет влаштованийза принципом “повного” бюджету і складається з двох частин:
− власне урядовий чи бюджет федеральних фондів;
− довірчі фонди.
Власне урядовий бюджет охоплює і фінансує загальнонародні програми,що пов’язані з політичними, економічними і соціальними функціями держави.
Друга частина федерального бюджету – довірчі фонди, що носятьцільовий характер. Їхня діяльність пов'язана з окремими видами державної виробничоїінфраструктури.
У Великобританії Державний бюджет складається з двох частин:
− звичайний бюджет;
− національний фонд позик.
Звичайний бюджет призначений для фінансування поточних витратдержави. Його витрати підрозділяються на щорічно затверджені Парламентом і консолідованогофонду постійних витрат.
Національний фонд позик являє собою бюджет капіталовкладень. Знього здійснюються платежі по державному боргу, видаються довгострокові кредитина капіталовкладення державним підприємствам і місцевим органам влади.
В Франції центральний бюджет складається з трьох частин:
− звичайний загальний (державний) бюджет;
− приєднані бюджети різних державних організацій;
− спеціальні рахунки казначейства.
На долю загального бюджету приходиться більш ніж 70% всіх витрат.
Приєднані бюджети введені для організацій, що не мають статусуюридичної особи, але здійснюють торгово-промислову діяльність і мають фінансовуавтономію (бюджети пошти, телеграфу, телефону, національна друкарня, монетний двір).
Спеціальні рахунки казначейства охоплюють різні фонди (інвестиційний,національно-спортивний, різні торгові рахунки казначейства).
У Японії, для забезпечення діяльності держави, функціонує центральнийбюджет (загальний рахунок центрального уряду), інвестиційний бюджет 457 спеціальнихрахунків.
Витрати центрального бюджету побудовані по функціональній ознаціі відбивають основні задачі і функції держави.
У різних державах початок бюджетного року визначений по-різному.Так, у Франції, Німеччині, Італії, Бельгії, Голландії, Швейцарії він збігаєтьсяз календарним роком; у Великобританії, Японії. Канаді бюджетний рік починаєтьсяз 1 квітня і закінчується 31 березня, у Швеції, Норвегії — з 1 липня по 30 червня.у США — з 1 жовтня по 30 вересня. На це звичайно є історичні причини, традиції,пов'язані з термінами скликання сесій законодавчих органів. У федеративних державахбюджетний рік у членів федерації може не збігатися з федеральним бюджетом. У США,наприклад багато штатів мають інший початок бюджетного року.
Підсумовуючи, можна сказати, як і Великобританії в 1973-1975 рр.Україні теж потрібно реформувати територіально-адміністративну реформу, щоб скоротитичисло місцевих бюджетів з 12 тисяч до числа, яке б давало можливість полегшити фінансовівзаємини центральних і місцевих органів влади.
Крім цього можливо треба подумати над зниженням ставки непрямихподатків. Не всі розвинуті країни мають податок на додану вартість, а якщо і мають,то його ставка значно нижча, у Великобританії, наприклад, деякі товари і послугимають нульову ставку ПДВ, в Франції — 19,6 відсотка, в Великобританії — 17,5 відсотків,в Германії — 16 відсотків.
Висновки
У ринковихумовах бюджет є основним інструментом державного регулювання соціально-економічнихпроцесів. Надходження до бюджету безпосередньо залежать від стану виробництва. Усвою чергу можливість утримувати соціальну сферу, забезпечувати соціальний захистнаселення залежить від стану надходжень до бюджету. Формування дохідної та видатковоїчастин бюджету пов'язане з основними макропоказниками економічного й соціальногорозвитку України на відповідний рік.
Змінаінфляції на 1 відсоток змінює бюджет на декілька мільйонів гривень, а від розміруподаткового тягаря залежить робота, зарплата й рівень життя громадян України. Збільшеннябюджетного дефіциту на 1 відсоток відповідно збільшує (повинно збільшувати) зменшенняприватних інвестицій, і, отже, це призводить до зниження темпів росту основних засобівекономіки. Не можна забувати, що гривня, інвестована державою приносить прибутку(а значить і ефекту) у декілька разів менше, чим та ж гривня, інвестована приватнимсектором.
Можназробити висновки, що бюджетний дефіцит – це перевищення видатків над доходами.Він може фінансуватись за рахунок внутрішніх і зовнішніх позик, грошового-кредитноїемісії та інших джерел. Саме емісія призводить до інфляції, що в свою чергу спричинюєзанепад економіки, а зовнішні запозичення збільшують державний борг.
Опрацювавши рівень дефіциту Державного бюджету та невиражена політиканадання державних гарантій по зовнішніх запозиченнях були основними чинниками накопиченняі зростання боргових зобов'язань держави та видатків на обслуговування боргу, щопризвело до виникнення боргової проблеми у бюджетно-фінансовій системі України.Зобов'язання держави щодо погашення основної суми державного боргу та його обслуговуванняє ключовою проблемою бюджетної політики в наступні декілька років.
Ухвалення бюджетів з перевищенням поточних доходів над видатками,тобто з профіцитом, дозволяється за умови спрямування профіциту бюджету на погашенняосновної суми боргу.
Встановлення жорстких обмежень щодо збалансування Державного тамісцевих бюджетів спрямоване на впорядкування та ефективне використання видатківі запобігання зростанню державного боргу. Видатки на обслуговування боргу здійснюютьсяза рахунок коштів загального фонду бюджету.
При дослідженніпроблеми бюджетного дефіциту розглянуто досвід зарубіжних країн, економіка, якихпрацює функціонально і при 5, і при 10 відсотковому рівень бюджетного дефіциту стосовновалового внутрішнього продукту. Необхідно використовувати їх досвід і в нашій країні.
Отже,цьогорічний бюджетний дефіцит країни планується скоротити валового внутрішньогопродукту. Цьогорічний бюджет можна назвати бюджетом розвитку. Метою є підтримкапрограми системних реформ у сфері соціально-економічного розвитку України, спрямованоїна подолання наслідків фінансово-економічної кризи та створення необхідних умовдля відновлення економічного зростання
Література
1.http://ura-inform.com/uk/economics/2011/03/25/rostvvpukr
2.http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?pf3511=39205
3.Закон України “ПроДержавний бюджет України на 2011 рік”- www.rada.gov.ua
4.Закон України «ПроДержавний внутрішній борг» [електронний ресурс] / / Режим доступу:zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2604-1
5.http://www.minfin.gov.ua
6.www.library.tane.edu.ua
7.http://www.unian.net
8.http://otherreferats./dl/42/00077324.zip
9.http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc34?id=&pf3511=39205&pf35401=179630
10.http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc34?id=&pf3511=39205&pf35401=179651http://www.ukrreferat.com/referats/Finansy/urfin640.zip