Аналіз фінансового станупідприємства «Комфорт»
Зміст
Вступ
1. Визначення фінансового стану підприємства та його оцінка
1.1 Фінансовий стан підприємстваяк економічна категорія та об’єкт управління
1.2 Майновий стан підприємства таметодика його оцінки
1.3 Характеристика ліквідності та платоспроможності підприємства, розрахунок їхпоказників
1.4 Фінансова стійкістьпідприємства та методика її оцінки
2. Аналіз та оцінка показників фінансового стану ТОВ «Комфорт»
2.1 Організаційно — економічнахарактеристика підприємства
2.2 Аналіз майна підприємства
2.3 Аналіз ліквідності таплатоспроможності підприємства
2.4 Аналіз фінансової стійкостіпідприємства
2.5 Оцінка ділової активності
3. Вдосконалення фінансового стану ТОВ «Комфорт»
3.1 Напрямки і резерви покращенняфінансового стану підприємства
3.2 Використання інформаційнихтехнологій у фінансово-вартісному аналізі
4. Охорона праці та середи життєдіяльності працівників
4.1 Загальні питання охоронипраці
4.2 Управління охороною праціпідприємства ТОВ «Комфорт»
4.3 Виробнича санітарія
4.4 Технікабезпеки
4.5 Пожежна безпека
Висновки
Список використаної літератури
Додатки
Вступ
Актуальністьтеми дипломної роботи обумовлена необхідністю ефективного управління діяльністюпідприємств в умовах сучасного стану економіки, недосконалістю теоретичного,методичного та законодавчого забезпечення ефективного функціонуванняпідприємств, а також антикризового управління, необхідністю проведеннясистемних досліджень з питань формування цілісної наукової парадигмиантикризового управління фінансами підприємств; удосконалення політики державив галузі оздоровлення реального сектору економіки, що сприятиме підвищеннюфінансової безпеки, як окремих вітчизняних підприємств, так і економіки вцілому.
Мета і завдання дослідження. Метою даної роботи є вивчення теоретичних основ і економічноїсутності фінансового стану підприємства, дослідження сучасних методівпроведення даного аналізу на підприємствах України, а також розробка шляхів покращення фінансового станупідприємства.
Завданням магістрської роботи є теоретичний опис, атакож практичне застосування методів аналізу фінансового стану підприємства увиробничій практиці підприємств України, на прикладі ТОВ «Комфорт», асаме:
- теоретичніоснови аналізу фінансового стану підприємства;
- здійсненняаналізу фінансового стану ТОВ «Комфорт» та розрахунок основних показниківфінансового стану досліджуваного підприємства;
- визначенняшляхів поліпшення фінансового стану досліджуваного підприємства.
Об’єктомдослідження є система показників фінансовогостану підприємства та їх аналіз на прикладі ТОВ «Комфорт».
Предметом дослідження є фінансовий стан підприємства,що формується в результаті взаємодії всіх елементів його фінансової системи.
Методи дослідження. Здійснення дослідженняроботи спирається на наукові концепції та теоретичні досягнення вітчизнянихвчених. У роботі застосовано цілий ряд спеціальних методів, які дозволяютьодержати кількісну оцінку окремих аспектів фінансової діяльності підприємства: горизонтальнийаналіз – в процесі порівняння кожної позиції звітності підприємства зпопереднім періодом; вертикальний аналіз – при визначенні структури фінансовихпоказників з оцінкою впливу різних факторів на кінцевий результат; трендовийаналіз – при порівнянні кожної позиції звітності з рядом попередніх періодів тавизначенні тренду, тобто основної тенденції динаміки показників (за допомогоютренду, здійснюється перспективний прогнозний аналіз фінансового стану); методфінансових коефіцієнтів (відносних показників) – при розрахунку відношень міжокремими позиціями звіту або позиціями різних форм звітності, визначеннівзаємозв’язків показників; порівняльний аналіз — при аналізі показниківпідприємства порівняно з середніми показниками; факторний аналіз – при аналізівпливу окремих факторів (причин) на результативний показник за допомогоюдетермінованих (розділених у часі) чи стохастичних (що не мають певногопорядку) прийомів дослідження, використовуючи при цьому методи аналізу тасинтезу (при прямому факторному аналізі використовується власне метод аналізу,тобто роздроблення результативного показника на складові частини, призворотному – метод синтезу, коли його окремі елементи з’єднуються у загальнийрезультативний показник).
Інформаційною базою дослідження стали: законодавчі акти України, нормативно-правовіакти, наукові праці провідних вітчизняних економістів, публікації з періодичнихвидань, а також матеріали фінансової звітності підприємства «Комфорт».
В першому розділідосліджуються теоретичні аспекти фінансового стану підприємства, розглядаютьсяпоняття платоспроможності та ліквідності підприємства. Другий розділ роботиприсвячено аналізу та оцінці діяльності ТОВ «Комфорт», що дозволяєвідповісти на питання: наскільки ефективно підприємство здійснювало управлінняфінансовими ресурсами протягом досліджуваного періоду. У третьому розділіописуються шляхи покращення фінансового стану досліджуваного підприємства.
1. Визначення фінансового стану підприємства та йогооцінка1.1Фінансовий стан підприємства як економічна категорія та об’єкт управління
Підприємства,здійснюючи свою діяльність, несуть повну відповідальність за своїмизобов’язаннями перед ланками фінансово-кредитної системи, постачальниками,власними працівниками, а також за результатами виробничо-фінансової діяльності.Це зумовлює необхідність ефективного управління підприємством та підтримки йогофінансового стану.
Існують різнінаукові визначення поняття фінансового стану підприємства, серед яких можнавиділити формулювання: Поддєрьогіна А. М., Філімоненкова О. С., Онисько С. М.та Марича П. М., Мошенського С. З. та Олійника О. В.
«Фінансовий станпідприємства — це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіхелементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністювиробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, щовідображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів»[47,с. 323].
За визначеннямФілімоненкова О.С.: «Під фінансовим станом підприємства розуміють рівеньйого забезпеченості відповідним обсягом фінансових ресурсів, необхідних дляздійснення ефективної господарської діяльності та своєчасних грошовихрозрахунків за своїми зобов’язаннями»[48, с. 275].
Онисько С.М. таМарич П.М. сформулювали таке визначення: «Фінансовий стан підприємствахарактеризується забезпеченістю його фінансовими ресурсами, які необхідні длянормального функціонування, доцільністю їх розміщення та ефективністювикористання, фінансовими взаємовідносинами з іншими юридичними і фізичнимиособами, платоспроможністю та фінансовою стійкістю»[39, с. 311].
«Однією із складовихекономічного потенціалу є його фінансовий стан (потенціал). Щодо фінансовоїсторони діяльності суб’єкта господарювання необхідно вирішувати два основнихзавдання:
─ підтриманняздатності відповідати за поточними фінансовими зобов’язаннями – характеристикафінансового стану підприємства з позиції короткострокової перспективи;
─ забезпеченнядовгострокового фінансування в бажаних обсягах і здатності підтримувати існуючуабо бажану структуру капіталу – оцінка фінансового стану підприємства з позиціїдовгострокової перспективи», — визначили Мошенський С. З. та Олійник О. В.[34, с. 438].
Такимчином, фінансовий стан є результатом взаємодії усіх елементівфінансових відносин, що виникають у підприємства в процесі його господарськоїдіяльності, і характеризується як розміщенням і використанням активів, так іджерелами їх формування..
Особливого значення набуваєсвоєчасна та об'єктивна оцінка фінансового стану підприємств, оскільки жоднийвласник не повинен нехтувати потенційними можливостями збільшення прибутку(доходу) підприємства, які можна виявити тільки на підставі аналізу фінансовогостану підприємств. Тому виникає необхідність в систематичному аналізіфінансового стану підприємства, його платоспроможності, ліквідності тафінансової стійкості.
Кожне підприємствонамагається досягти стійкого фінансового стану, тобто забезпечити ефективневикористання фінансових ресурсів, що є гарантом своєчасності розрахунків зпостачальниками, бюджетом та іншими ланками фінансової системи, подальшогоекономічного та соціального розвитку підприємства. Тому фінансова діяльністьпідприємства повинна бути спрямована на забезпечення систематичного надходженнята ефективного використання фінансових ресурсів, досягнення оптимальногоспіввідношення власних, позичених і залучених фінансових ресурсів.
Таким чином виникаєоб’єктивна необхідність оцінки фінансового стану суб’єктів господарювання зметою раціонального використання їх фінансових ресурсів.
Отже, метою оцінкифінансового стану підприємства є пошук резервів збільшення його прибутковостіта платоспроможності.
Фінансовий стан підприємстванеобхідно систематично й всебічно оцінювати з використанням різних методів,прийомів та методик аналізу. Це уможливить критичну оцінку фінансовихрезультатів діяльності підприємства як у статиці за певний період, так і вдинаміці — за ряд періодів, дасть змогу визначити негативні тенденції уфінансовій діяльності та способи ефективнішого використання фінансових ресурсів,їх раціонального розміщення. Метою аналізу фінансового стану підприємства єоцінка напрямів його розвитку та вивчення його реального фінансового стану із’ясування можливостей підвищення ефективності функціонування за допомогоюпроведення раціональної фінансової політики. Неефективність використанняфінансових ресурсів призводить до низької платоспроможності підприємства і, якнаслідок, до можливих перебоїв у постачанні, виробництві та реалізаціїпродукції, до невиконання плану прибутку, зниження рентабельності підприємства.
Приоцінці фінансового стану підприємства та виявленні потенційних можливостейпідвищення ефективності формування й використання фінансових ресурсів можутьзастосовуватися різні методи аналізу.
Методианалізу фінансового стану підприємства — це комплекс науково-методичнихінструментів та принципів дослідження фінансового стану підприємства. Можнаназвати шість основних методів аналізу: горизонтальний (часовий) аналіз,вертикальний (структурний) аналіз, трендовий аналіз, аналіз відноснихпоказників (коефіцієнтів), порівняльний, факторний аналіз.
Фінансовий аналіз підрозділяється наокремі види в залежності від наступних ознак:
1) за організаційними формами проведеннявиділяють внутрішній і зовнішній фінансовий аналіз підприємства:
а)внутрішній аналіз здійснюється фінансистами підприємства на основі нормативів,що застосовуються на підприємстві і є комерційною таємницею, виконується віншляхом порівняння їх з плановими параметрами фінансової діяльностіпідприємства. Основним змістом внутрішнього аналізу фінансового станупідприємства є:
— аналіз майна (капіталу) підприємства;
— аналіз фінансової стійкості підприємства;
— оцінка ділової активності підприємства;
— оцінка використання майна та вкладеного капіталу;
— аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства.
Суб’єктамивнутрішнього аналізу є тільки керівництво і залучені ними аудитори іконсультанти. Інформаційною базою управлінського аналізу є вся системаінформації про діяльність підприємства — про технічну підготовку виробництва,нормативна і планова інформація, господарський облік, у тому числі даніоперативного, бухгалтерського і статистичного обліку, зовнішня публічнафінансова і вся система внутрішньогосподарської звітності, інші видиінформації, у тому числі опитування фахівців, інформація виробничих нарад,преса тощо;
б)зовнішній аналіз здійснюється за даними бухгалтерської звітності зацікавленимиорганізаціями — податковою інспекцією, банками, страховими компаніями, а також аудиторськимифірмами, іншими структурами з метою вивчення правильності відображенняфінансових результатів діяльності підприємства, його фінансової стійкості ікредитоспроможності. Бухгалтерська звітність, яка застосовується при цьому,містить обмежену інформацію про діяльність підприємства, однак дозволяє доситьоб’єктивно оцінити фінансовий стан підприємства, не користуючись при цьомуінформацією, яка є комерційною таємницею. Основним змістом зовнішнього аналізує:
— аналіз фінансового стану, фінансової стійкості підприємства, його платоспроможностіта ліквідності;
— економічна діагностика фінансового стану підприємства.
До річногобухгалтерського звіту обов’язково додається пояснювальна записка, в якійвикладаються основні фактори, що вплинули в звітному році на підсумкидіяльності підприємства, і висвітлюється фінансовий та майновий стан.
Бухгалтерськізвіти — баланси та інші форми фінансового звіту складаються та подаються увідповідному складі та у встановлені строки в органи, які визначенозаконодавством.
Бухгалтерськийбаланс діяльності підприємства є узагальненим документом (форма №1 ), формайого затверджується Міністерством фінансів і Мінстатом. Форма балансу наведенау додатку В. В активі балансу показується склад засобів господарства та їхрозміщення, у пасиві — джерела утворення засобів господарства. У балансівідображаються також результати господарської діяльності.
Бухгалтерськийбаланс складається на підставі бухгалтерських записів, підтвердженихвиправдовувальними документами. Вихідними для складання бухгалтерського балансує головна книга, данні оборотних відомостей за синтетичними та аналітичнимирахунками.
Бухгалтерськазвітність має бути подана підприємством не пізніше встановленого строкунаступного за звітним періодом місяця, а річна – не пізніше встановленогостроку наступного за звітним року. Склад та порядок складання бухгалтерськихфінансових звітів затверджується Міністерством фінансів України. Датою поданнябухгалтерського балансу вважається для іногородніх підприємств деньвідправлення за штампелем поштового підприємства. Керівник підприємства несевідповідальність за порушення термінів подання звітності.
Розгляд ізатвердження балансів ( звітів ) виконуються відповідно до діючогозаконодавства. [7, с. 15-33].
Організація, якаприймає баланс, виявляє помилки і вносить правки з повідомленням. Правкивносяться в баланс за грудень звітного року. Виявлення помилки післязатвердження балансу коректуються в бухгалтерському балансі за січеньнаступного року.
Всі суб’єктизовнішнього аналізу можуть використовувати, як правило, тільки дані публічноїфінансової звітності про діяльність підприємства. Стандартизація фінансовогообліку і публічної фінансової звітності покликана оберігати інтереси всіхпартнерів (кореспондентів) підприємства, у той же час зберігаючи комерційнутаємницю підприємства;
2) за обсягами дослідженнявиділяють повний і тематичний фінансовий аналіз підприємства:
а) повний фінансовий аналіз проводитьсяз метою вивчення всіх аспектів фінансової діяльності підприємства в комплексі;
б) тематичний фінансовий аналіз обмежуєтьсявивченням окремих аспектів фінансової діяльності підприємства. Предметомтематичного фінансового аналізу може бути: ефективність використання активівпідприємства, оптимальність фінансування різних активів з окремих джерел, станфінансової стійкості і платоспроможності підприємства, оптимальністьінвестиційного портфеля, оптимальність фінансової структури капіталу і рядінших аспектів фінансової діяльності підприємства;
3) за об’єктом аналізувиділяють наступні його види:
а) аналіз фінансової діяльностіпідприємства в цілому. У процесі такого аналізу об’єктом вивчення є фінансовадіяльність підприємства без виділення окремих його структурних одиниць іпідрозділів;
б) аналіз фінансової діяльності окремихструктурних одиниць і підрозділів (центрів економічної відповідальності). Такийаналіз базується в основному на результатах управлінського обліку підприємства;
в) аналіз окремих фінансових операцій.Предметом такого аналізу можуть бути окремі операції, зв’язані зкороткостроковими чи довгостроковими фінансовими вкладеннями, з фінансуваннямокремих реальних проектів та інші;
4) за періодом проведеннявиділяють попередній, поточний і наступний фінансовий аналіз:
а) попередній фінансовий аналіззв’язаний з вивченням умов фінансової діяльності в цілому чи здійсненнямокремих фінансових операцій підприємства (наприклад, оцінка власноїплатоспроможності при необхідності одержання великого банківського кредиту);
б) поточний (чи оперативний) фінансовийаналіз проводиться в процесі реалізації окремих фінансових операцій чи планівїх здійснення з метою оперативного впливу на результати фінансової діяльності.Як правило, він обмежується коротким періодом часу;
в) наступний (чи ретроспективний)фінансовий аналіз здійснюється підприємством за звітний період (місяць, квартал,рік). Він дозволяє глибше і повніше проаналізувати фінансовий стан і результатифінансової діяльності підприємства в порівнянні з попереднім і поточниманалізом, тому що базується на завершених звітних матеріалах статистичного ібухгалтерського обліку.
Оцінка фінансового станупідприємства має здійснюватись шляхом обчислення системи економічнихпоказників, які характеризують фінансово-господарське становище суб’єктівгосподарювання, основними з яких є: показники прибутковості, показники оцінкимайнового стану, показники ліквідності та платоспроможності, показникифінансової стійкості та стабільності, показники рентабельності.
Оцінити реальний фінансовийстан підприємства можна лише на підставі використання певного комплексупоказників, з урахуванням впливу різних факторів на відповідні показники.Залежно від мети та завдань аналізу в кожному конкретному випадку вибираютьоптимальний саме для цього випадку комплекс показників (Додаток А).
Прибутковість — це окупністьвкладених витрат і використаного майна, кінцевий результат діяльностіпідприємства, що характеризується сумою отриманого прибутку на одиницювідповідних складових процесу виробництва або сукупних витрат підприємства.Розраховуються такі основні показники прибутковості: прибутковість активів, прибутковістьінвестицій у фірму, обертання необоротних активів, прибутковість операційноїдіяльності. Аналіз прибутковостіпідприємства за зазначенними показниками дозволяє зробити висновки щодорезервів зростання прибутковості.
Аналіз майновогостану підприємства, реальна оцінка змін, що відбулися в складі та структурійого майна, є важливим етапом у характеристиці фінансового стану підприємства.Майновий стан підприємства характеризують такі показники: вартість та структурамайна, що має підприємство у своєму розпорядженні (господарські засоби),коефіцієнт зносу основних засобів, коефіцієнт оновлення основних засобів,коефіцієнт вибуття основних засобів [27, c. 47].
Одним знайважливіших показників фінансового стану підприємства є ліквідність, сутністьякої полягає в можливості підприємства в будь-який момент розрахуватися засвоїми зобов’язаннями (пасивам) за допомогою майна (активів), яке є на балансі.Аналіз ліквідності доповнюється аналізом платоспроможності, яка характеризуєспроможність підприємства своєчасно й повністю виконати свої платіжнізобов’язання, які випливають із кредитних та інших операцій грошовогохарактеру, що мають певні терміни сплати. До основних показників ліквідностіналежать: загальний коефіцієнт покриття, коефіцієнт швидкої ліквідності,коефіцієнт абсолютної ліквідності, коефіцієнт маневреності, співвідношеннякороткострокової дебіторської і кредиторської заборгованості. Основнимипоказниками платоспроможності є: коефіцієнт автономії, коефіцієнт фінансовоїстабільності, коефіцієнт забезпеченості власними коштами, коефіцієнтфінансового левериджу, коефіцієнт покриття.
Всебічнийаналіз показників ліквідності та платоспроможності підприємства дозволяєздійснити в дінамиці оцінку стану і тенденції ліквідності, платоспроможності йкредитоспроможності підприємства, визначити вузькі місця, ліквідація якихсприятиме підвищенню цих показників.
Аналіз фінансовоїстійкості підприємства має на меті аналіз фінансової стабільності танезалежності в напрямку відповідності джерел коштів для формування запасів ізатрат. Отже, фінансова стійкість — це такий стан підприємства, коли обсяг йогомайна (активів) достатній для погашення зобов’язань, тобто підприємствоплатоспроможне. Визначається фінансова стійкість відношенням вартостіматеріальних оборотних активів (запасів та витрат) до величини власних тапозикових джерел коштів для їх формування. Основними показниками, якіхарактеризують фінансову стійкість підприємства, його незалежність відпозикових коштів, є коефіцієнти: автономії, фінансової стабільності (власних тапозикових коштів), фінансового левериджу (залежно від довгостроковихзобов’язань), забезпеченості власними коштами, фінансової залежності,маневреності власних коштів. Аналіз динаміки фінансової стійкості й стабільності підприємств дозволяєоцінити стан і тенденції зміни фінансової стійкості будь-якої діяльності, атакож потенційні резерви підвищення фінансової стабільності.
Рентабельність — це відноснийпоказник інтенсивності виробництва, який характеризує рівень прибутковості (окупності)відповідних складових процесу виробництва або сукупних витрат підприємства. Упрактиці господарювання обчислюються такі основні показники рентабельності:рентабельність продажу, рентабельність основної діяльності, рентабельністьвласного капіталу, рентабельність усього капіталу підприємства, періодокупності власного капіталу. Оцінка рентабельності дозволяє скластихарактеристику основних показників рентабельності та зробити загальні висновки.
Оцінкарентабельності за переліченими показниками характеризує такі складовірентабельності, як рентабельність продажу, основної діяльності, основного,власного та перманентного й усього капіталу підприємства. Динаміка цихпоказників дасть змогу визначити конкретні резерви її підвищення.
Узагальнювальними показникамиоцінки фінансового стану підприємств є показники ділової активності, якудоцільно оцінювати за коефіцієнтами:(Додаток Б)
Коефіцієнт оборотностіактивів характеризує ефективність використання підприємством всіх наявнихресурсів незалежно від джерел їх залучення.
Коефіцієнт оборотностіматеріальних запасів характеризує швидкість реалізації товарно-матеріальнихзапасів підприємства.
Коефіцієнт оборотностідебіторської заборгованості показує швидкість обертання дебіторськоїзаборгованості підприємства за період, який аналізується, розширення абозниження комерційного кредиту, що надається підприємством. Коефіцієнтоборотності кредиторської заборгованості показує швидкість обертаннякредиторської заборгованості підприємства за період, який аналізується, розширенняабо зниження комерційного кредиту, яке надається підприємству. Строк погашеннядебіторської і кредиторської заборгованостей показує середній період погашеннядебіторської або кредиторської заборгованостей підприємства. Коефіцієнтоборотності основних засобів (фондовіддача) показує ефективність використанняосновних засобів підприємства. Коефіцієнт оборотності власного показує ефективність використання власногокапіталу підприємства.
1.2 Майновийстан підприємства та методика його оцінки
Оцінка змін, щовідбулися в складі та структурі майна підприємства є важливим етапом ухарактеристиці фінансового стану підприємства.
Стабільність майновогостану підприємства залежить від правильності та доцільності вкладенняфінансових ресурсів у активи, тому для його оцінки необхідно вивчити передусімсклад, структуру майна та джерела його утворення, а також причини їх зміни.Особлива увага при цьому приділяється вивченню причин, які негативно впливаютьна фінансовий стан підприємства.
Основні напрямки оцінкимайнового стану підприємства полягають у наступному: за даними балансувизначається вартість усього майна підприємства (підсумок активу балансу — валюта балансу) і сума джерел утворення (підсумок пасиву балансу) цього майнана певну звітну дату [48, с.289]. Далі визначається відхилення за кожним видоммайна і джерел його утворення порівнянням даних на кінець і на початок звітногоперіоду.
Для вивченняструктурних змін необхідно додатково визначити питому вагу кожного виду майна взагальній валюті балансу і вивчити причини змін структури майна і джерел йогоутворення, що надасть можливість установити, якою мірою підприємство можеспиратися на власні кошти і скільки треба позичити, а також наскільки ефективновикористовуються власні й позичені кошти.
Отже, менеджерматиме змогу вирішити, наскільки надійними є джерела засобів і що треба зробитив майбутньому для забезпечення грошових надходжень. Оцінка майна підприємствауможливлює також визначення відповідності стратегії підприємства напрямкамвикористання коштів з тим, щоб у разі необхідності вжити заходів длявиправлення ситуації.
Далі вивчаютьспіввідношення динаміки оборотних і необоротних активів, а також показникимобільності всього майна підприємства та оборотних коштів:
а) якщо оборотнікошти збільшилися, а необоротні активи зменшилися, це означає, що напідприємстві спостерігається тенденція прискорення оборотності всього майнапідприємства. Результатом може бути вивільнення частини коштів ікороткострокових вкладень (якщо відсоток за цими статтями зріс);
б) дляхарактеристики майна розраховується коефіцієнт мобільності майна: відношеннявартості оборотних активів до вартості всього майна;
в) коефіцієнтмобільності оборотних активів розраховується як відношення найбільш мобільної їхчастини (коштів і фінансових вкладень) до вартості оборотних активів.
Збільшеннякоефіцієнтів мобільності всього майна і оборотних активів підтверджує тенденціюприскорення оборотності майнових засобів підприємства.
Слід зазначити,що низька мобільність оборотних активів не завжди є негативною. За високої рентабельностіпродукції підприємства здебільшого спрямовують вільні кошти на розширеннявиробництва.
Відомо, щофінансовий стан підприємства значною мірою обумовлюється його операційноюдіяльністю. Тому, при оцінці фінансового стану підприємства, необхідно оцінитийого виробничий потенціал.
До виробничогопотенціалу відносять:
— основні засоби;
— виробничізапаси;
— незавершеневиробництво;
— витратимайбутніх періодів.
Ці статтіскладаються з реальних активів, що характеризують виробничу потужністьпідприємства.
Дляхарактеристики виробничого потенціалу використовують такі показники:
— наявність,динаміка і питома вага виробничих активів у загальній вартості майна;
— наявність,динаміка і питома вага основних засобів у реальній вартості майна;
— коефіцієнтзносу основних засобів;
— середня нормаамортизації;
— наявність,динаміка і питома вага капітальних вкладень і їх співвідношення з фінансовимивкладеннями.
Збільшеннявиробничих активів на кінець року і більша питома вага цих активів у загальнійсумі коштів підприємства свідчитиме, як правило, про підвищення виробничихможливостей.
Цей показник неповинен бути нижчим за 50 %. За основу для порівняння беруть галузевістандартні показники.
Показник питомоїваги вартості основних фондів у загальній вартості коштів підприємстварозраховують як відношення залишкової вартості основних засобів до валютибалансу. Такий розрахунок здійснюється на початок року і на кінець звітногоперіоду. Одержані показники порівнюють зі стандартними значеннями дляпідприємств галузі, а також з показниками високорентабельних підприємств [50, c. 67].
Коефіцієнт зносу(амортизації) розраховується, і дається якісна характеристика його змін. Дляоцінки інтенсивності накопичення зносу (амортизації) основних засобіввикористовується показник середньої норми амортизації, що обчислюється яквідношення суми амортизаційних відрахувань за звітний період до первісноївартості основних засобів. Цей показник порівнюється з показниками інших підприємстві стандартними значеннями даного показника.
Виробничийпотенціал підприємства характеризується також відношенням капітальних вкладеньі довгострокових фінансових вкладень: незавершене виробництво, довгостроковіфінансові інвестиції.
Високі темпи зростанняфінансових вкладень можуть знизити виробничі можливості підприємства.
На основі аналізуструктури оборотних коштів вивчають зміни, що відбулися в складі оборотнихкоштів у цілому, а після цього — в розрізі окремих статей.
Причинами зміниоборотних коштів можуть бути:
- прибуток(після сплати податків);
- амортизаційнівідрахування;
- приріствласних засобів;
- збільшеннязаборгованості за кредитами й позиками;
- збільшеннязобов'язань з кредиторської заборгованості.
Причини зменшенняоборотних коштів:
- витратиза рахунок прибутку, що залишився в розпорядженні підприємства;
- капітальнівкладення;
- довгостроковіфінансові вкладення;
- зменшеннякредиторської заборгованості.
Необхідно такожпорівняти за даними балансу розмір зміни іммобілізованих активів (необоротніактиви) з оборотними коштами. Якщо темп приросту оборотних коштів вищий, ніжнеоборотних іммобілізованих коштів, це означає, що на підприємстві існуєтенденція прискорення оборотності всієї сукупності коштів підприємства.
Далі необхідно проаналізуватискладові іммобілізованих активів. Якщо в складі цих коштів значну частинустановлять довгострокові фінансові вкладення в інші підприємства, то виробничийпотенціал даного підприємства зменшуватиметься.
Надходження,набуття, створення майна підприємства здійснюється за власні та позичені кошти,співвідношення яких розкриває його фінансовий стан.
Розрахувавшинаявність власних оборотних коштів, слід проаналізувати власний і позиченийкапітал у розрізі окремих статей, установити причини збільшення чи зменшеннякороткострокових позик, кредиторської заборгованості.
Дебіторськазаборгованість має значну питому вагу в складі поточних активів і впливає нафінансовий стан підприємства. Значення аналізу дебіторської заборгованостіособливо зростає в період інфляції, коли іммобілізація власних оборотнихактивів стає дуже невигідною.
Інформаційноюбазою при проведенні аналізу майна підприємства є баланс, для внутрішньогоаналізу застосовуються також дані аналітичного обліку. У найзагальнішомувигляді зміни в обсязі дебіторської та кредиторської заборгованості за звітнийперіод можуть бути охарактеризовані даними горизонтального та вертикальногоаналізу балансу .
Особливу увагу впроцесі аналізу дебіторської заборгованості приділяють статті «Дебіторськазаборгованість за товари, роботи, послуги», яка має найбільшу питому вагув загальній сумі дебіторської заборгованості. Згідно з національнимистандартами бухгалтерського обліку ця дебіторська заборгованість включається в валютубалансу за чистою реалізаційною вартістю, тобто як сума дебіторськоїзаборгованості за мінусом сумнівних та безнадійних боргів.
Методика оцінкипоказників оборотності дебіторської заборгованості полягає у наступному: даніза звітний період порівнюють з даними за минулий рік (або інший звітнийперіод), визначають зміни і вивчають причини цих змін, їхню якіснухарактеристику. Деякі показники за минулий період (оборотність дебіторськоїзаборгованості, або відношення середньої величини дебіторської заборгованостідо виручки від реалізації) переносяться з розрахунку, складеного за підсумкамиминулого року чи іншого виробничого періоду.
Якщо порівнятипоказники дебіторської заборгованості, можна зробити висновок щодо того,поліпшився чи погіршав стан розрахунків з покупцями проти минулого року. Якщона підприємстві зросла сумнівна дебіторська заборгованість, а також загальначастка дебіторської заборгованості в загальному обсязі оборотних коштів, томожна зробити висновок про зниження ліквідності поточних активів у цілому, аотже, про погіршання фінансового стану підприємства [15, c. 77].
Майновий станпідприємства характеризують такі показники, як:
- вартістьта структура майна, що має підприємство у своєму розпорядженні (господарськізасоби);
- коефіцієнтзносу основних засобів;
- коефіцієнтоновлення основних засобів;
- коефіцієнтвибуття основних засобів.
Коефіцієнт зносуосновних засобів характеризує їх зношеність і визначається як співвідношеннясуми їх зносу до первісної вартості.
Коефіцієнтоновлення основних засобів характеризує інтенсивність уведення в дію новихосновних засобів. Він показує показує частку нових основних засобів в загальнійїх структурі.
Коефіцієнтвибуття основних засобів характеризує рівень інтенсивності їх вибуття зі сферивиробництва, показує частку вибулих основних засобів до їх загальної первісноївартості.
Сумагосподарських засобів, що має підприємство у своєму розпорядженні, дає загальнувартісну оцінку активів, що перебувають на балансі підприємства. Для більшглибокого аналізу вартісного стану активів дається оцінка змінам, що відбулисяв складі господарських засобів в напрямку співвідношення оборотних інеоборотних активів, динаміки виробничих запасів, незавершеного виробництва,основних засобів, витрат майбутніх періодів.
Збільшенняпитомої ваги необоротних активів в загальній вартості господарських засобівможе вказувати на заморожування капіталу в основних засобах або на його втратуу зв’язку із фізичним і моральним зносом, що в кінцевому результаті підвищуєризик неліквідності підприємства. Зміна структури активів підприємства внапрямку збільшення частки оборотних активів може вказувати на створеннянадлишкових виробничих запасів.
Кожнепідприємство для забезпечення нормального процесу виробництва повинно мативідповідну суму оборотних активів. Розмір цих активів на конкретномупідприємстві пов’язаний як з обсягом виробництва, так і з структурою. Тому припроведенні внутрішнього аналізу стану оборотних активів важливо зробити аналізїх структури за категоріями ризику при їх ліквідності.
Фінансовий станпідприємства значною мірою також залежить від стану грошових коштів. Збільшеннягрошових коштів, як правило, свідчить про зміцнення фінансового станупідприємства. Проте якщо значні залишки грошових коштів тривалий час невикористовується, то це свідчить про неефективне їх використання.
В умовах сучасноїфінансової кризи суттєво зростає дебіторська заборгованість. Відвертання коштівв дебіторську заборгованість призводить до фінансових ускладнень. В результатіпідприємство може відчувати нестачу грошових коштів на придбання
Результати оцінкимайнового стану дадуть змогу визначити ступень ефективності використання майнапідприємства, проаналізувати процес оновлення основних засобів та устаткування,а також виявити потенційні можливості підвищення ефективності використаннямайна підприємства.
1.3Характеристика ліквідності та платоспроможності підприємства, розрахунок їхпоказників
Вумовах ринкових відносин питанню платоспроможності суб'єктів господарськоїдіяльності приділяється особлива увага.
Показникомплатоспроможності підприємства на визначену дату є відсутність простроченихборгів банку, бюджету, постачальникам, робітникам та службовцям. Оцінкаплатоспроможності проводиться на основі характеристики ліквідності поточнихактивів.
Ліквідність — термін,який характеризує здатність окремих видів майнових цінностей швидко і беззначних втрат своєї вартості перетворюватися у грошові кошти.
Ліквідністьпідприємства — це його спроможність швидко реалізувати активи й одержати грошідля оплати своїх зобов’язань, тобто це співвідношення величини йоговисоколіквідних активів (кошти, ринкові цінні папери, дебіторськазаборгованість) і короткострокової заборгованості.
Ліквідністьбалансу — це рівень покриття зобов'язань підприємства його активами, строкперетворення яких на гроші відповідає строкам погашення зобов'язань.
Мошенський С. З.та Олійник О. В. відмітили: «Фінансовий стан підприємства з позиціїкороткострокової перспективи оцінюється показниками платоспроможності таліквідності»[34, с. 438 ].
«Ліквідністьпідприємства — це його здатність швидко продати активи й одержати гроші дляоплати своїх зобов’язань»[48, с. 278 ].
Онисько С. М. таМарич П. М. визначили термін «ліквідність»як відношення вартостіліквідних активів до його заборгованості [39, с. 319 ].
Отже, ліквідністьпідприємства полягає в тому, як швидко воно може продати свої активи, отриматигрошові кошти і погасити заборгованість перед постачальниками і банком щодоповернення кредитів, перед бюджетом та позабюджетними централізованими фондамиіз сплати податків та платежів, перед працівниками з виплати заробітної платитощо.
Ліквідність підприємстваоцінюється відношенням величини його високоліквідних активів, а саме чистоїреалізованої вартості грошових коштів та їх еквівалентів, поточних фінансовихінвестицій, дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги, дебіторськоїзаборгованості за розразунками та іншої поточної дебіторської заборгованості до короткострокової заборгованості.
Ліквідність же балансувизначається рівнем покриття зобов’язань підприємства його активами, строкперетворення яких на грошові кошти відповідає строку погашення зобов’язань. Длявизначення ліквідності балансу необхідно порівняти підсумки за кожною групоюактиву і пасиву балансу [30, c. 80].
Залежно від рівняліквідності активи підприємства поділяються на такі групи:
1) найліквіднішіактиви (грошовікошти та їх еквіваленти і поточні фінансові інвестиції) — мають дорівнюватикредиторській заборгованості (тобто найтерміновішим зобов’язанням) абоперевищувати її;
2) швидкореалізовуваніактиви(дебіторська заборгованість та інші оборотні активи) — мають дорівнювати абоперевищувати короткострокові пасиви;
3) повільнореалізовуваніактиви (запаси)- мають дорівнювати або перевищувати довгострокові зобов’язання (кредити таінші зобов’язання);
4) важкореалізовуваніактиви(нематеріальні активи, незавершене будівництво, основні засоби, довгостроковіфінансові інвестиції та інші необоротні активи) — мають дорівнювати джереламвласних коштів або перевищувати їх.
Якщо напідприємстві виконуються перші три умови, тобто поточні активи перевищуютьзовнішні зобов’язання підприємства, то обов’язково виконується й остання умова,оскільки це свідчить про наявність у підприємства власних оборотних коштів, щозабезпечує його фінансову стійкість. Невиконання однієї з перших трьох умоввказує на те, що фактична ліквідність балансу відрізняється від абсолютної.
Отже, аналізліквідності балансу полягає в порівнянні активів, які згруповані за ступенем їхліквідності і розміщені у порядку зменшення ліквідності, із зобов’язаннями запасивом, які згруповані за термінами їх погашення і розміщені в порядкузростання цих термінів [23, c. 70].
Пасиви балансувідповідно до зростання строків погашення зобов’язань групуються так [45, c. 57]:
1) негайніпасиви — це кредиторська заборгованість, розрахунки за дивідендами;
2) короткостроковіпасиви — це короткострокові кредити банків, поточна заборгованість задовгостроковими зобов’язаннями, векселі видані;
3) довгостроковіпасиви — це довгострокові зобов’язання;
4) постійніпасиви — це власний капітал.
Баланс буде ліквідним,якщо задовольнятиме такі умови:
- найбільшліквідні активи перевищують негайні пасиви або дорівнюють їм;
- активи,що швидко реалізуються, дорівнюють короткостроковим пасивам або більші за них;
- активи,що реалізуються повільно, дорівнюють довгостроковим пасивам або більші за них;
- активи,що важко реалізуються, менші за постійні пасиви.
На основі порівнянняактивів та пасивів підприємства, визначається тип його ліквідності (табл. 1.1).
Таблиця 1.1. Типи ліквідності підприємстваабсолютно ліквідносте ліквідне неліквідне Відносно неліквідне Абсолютно неліквідне А1 >П1 А1 П2 А2 > П2 А2 П3 А3 >П3 А3 >П3 А3> П3 А3 П4 А4 > П4 А4 > П4 А4> П4
Аналізліквідності доповнюється оцінкою платоспроможності, яка характеризуєспроможність підприємства своєчасно й повністю виконати свої платіжнізобов’язання, які випливають із кредитних та інших операцій грошовогохарактеру, що мають певні терміни сплати. Проте слід зазначити, що ліквідністьпідприємства зовсім не тотожна його платоспроможності. Так, коефіцієнтиліквідності можуть характеризувати фінансовий стан як задовільний, однак, посуті, ця оцінка буде помилковою, якщо в поточних активах значну питому вагуматимуть неліквідні активи й короткострокова дебіторська заборгованість [37, c. 61].
Підприємствовважається платоспроможним, якщо його загальні активи перевищують поточні.Нездатність підприємства задовольнити вимоги кредиторів з оплати товарів,сплати платежів у бюджет, позабюджетні фонди, тощо у зв’язку з перевищеннямзобов’язань над вартістю майна та інших активів характеризує йогонеплатоспроможність або неспроможність.
Підприємствовизнається неплатоспроможним у разі виявлення незадовільної структури балансу.
Незадовільнаструктура балансу — це такий стан майна і зобов’язань боржника, коли не можебути забезпечене виконання зобов’язань перед кредиторами через недостатнійрівень ліквідності майна.
Ознакамиплатоспроможності є:
— наявністьгрошей у касі, на поточних рахунках;
— відсутністьпростроченої кредиторської заборгованості.
Однак наявністьтільки незначних залишків грошей на поточних рахунках не означаєнеплатоспроможності підприємства, бо кошти на поточні рахунки можуть надійтипротягом кількох днів. Загалом, можна сказати, що головне завдання фінансовогоменеджера підприємства виявляється в тому, щоб на розрахунковому рахунку та вкасі грошей було не менше (але й не більше), ніж потрібно для виконанняпоточних платежів, а решта їх має бути вкладена в матеріальні та інші ліквідніактиви. Досягненню такого стану, крім усього іншого, сприяє грамотне складанняплатіжних календарів.
Наявність різнихпоказників ліквідності пояснюється різними інтересами споживачів аналітичноїінформації:
- коефіцієнтабсолютної ліквідності є важливим для постачальників сировини і матеріалів;
- коефіцієнтшвидкої ліквідності — для банків;
- коефіцієнтпоточної ліквідності — для покупців і власників акцій та облігацій підприємства.
Залежно від того,якими платіжними коштами підприємство може погасити свої зобов’язання,розраховують кілька показників ліквідності [22, c. 88,].
Найважливішимпоказником ліквідності та платоспроможності підприємства є коефіцієнт покриття,що характеризує рівень покриття активами підприємства своїх зобов’язань.Коефіцієнт покриття (Кп)визначається відношенням усіх поточних активів підприємства до його поточнихзобов’язань.
Якщо Кп> 1, підприємство може своєчаснопогасити свої зобов’язання, а якщо Кп
Зацим коефіцієнтом одержують загальну оцінку ліквідності активів. Він показує,скільки гривень поточних активів підприємства припадає на одну гривню поточнихзобов’язань. Логіка даного показника полягає в тому, що підприємство погашаєкороткострокові зобов’язання в основному за рахунок поточних активів, отже,якщо поточні активи перевищують по величині поточні зобов’язання, підприємствовважається ліквідним. Розмір перевищення задається коефіцієнтом покриття.Значення цього показника залежить і від галузі і від виду діяльності. Взахідній обліково-аналітичній практиці наводиться критичне нижнє значення цьогопоказника. Визнано, що поточні активи повинні вдвічі перевищуватикороткострокові зобов’язання.
Якщож на підприємстві відношення поточних активів і короткострокових зобов’язаньнижче ніж 1:1, це свідчить про високий фінансовий ризик, оскільки підприємствоне в змозі оплатити свої рахунки. Співвідношення 1:1 припускає рівністьпоточних активів і короткострокових зобов’язань. Але, зважаючи на різнийступінь ліквідності активів, можна припустити, що не всі активи будуть негайнореалізовані, а тому виникає загроза для фінансової стабільності підприємства.Якщо ж значення коефіцієнта покриття значно перевищує співвідношення 1: 1, томожна зробити висновок про те, що підприємство володіє значним обсягом вільнихресурсів, які сформувалися завдяки власним джерелам. З позиції кредиторівпідприємства такий варіант формування оборотних коштів є найбільш прийнятним.Водночас, з точки зору менеджера, значне накопичення запасів на підприємстві,відтягування грошей у дебіторську заборгованість може бути пов’язане з невмілимуправлінням активами. Скорочення величини коефіцієнта покриття може статися підвпливом двох факторів:
- збільшенняпоточних активів;
- значногозростання короткострокових зобов’язань.
Дляз’ясування причин модифікації цього показника необхідно проаналізувати зміни вскладі джерел коштів і їх розміщенні в порівнянні з початком року.
Коефіцієнтшвидкої ліквідності (Кш.л.) засмисловим значенням аналогічний коефіцієнту покриття, тільки він обчислюєтьсяпо вужчому колу поточних активів, коли з розрахунку виключена найменш ліквіднаїх частина — виробничі запаси. Середнє значення коефіцієнта Кш.л. = 0,5.
Виключаютьсяматеріальні запаси не тільки через те, що вони менш ліквідні, а в основномучерез те, що грошові кошти, які можна одержати у випадку вимушеної реалізаціївиробничих запасів, можуть бути істотно нижчими за затрати на їх закупку. Вумовах ринкової економіки типовою є ситуація, коли при ліквідації підприємстваодержують 40% і менше від облікової вартості запасів. «Розумним»коефіцієнтомшвидкої ліквідності є співвідношення 1:1.
Напрактиці багато підприємств мають більш низький коефіцієнт швидкої ліквідності(наприклад, 0,5: 1), тому для оцінки їх ліквідності необхідно проаналізуватитенденції зміни цього показника за певний період часу. Так, якщо зростаннякоефіцієнта швидкої ліквідності було пов’язане в основному зі зростаннямневиправданої дебіторської заборгованості, то це свідчитиме про серйозніфінансові проблеми підприємства. В західній економічній літературі цейкоефіцієнт називають коефіцієнтом миттєвої оцінки.
Коефіцієнтабсолютної ліквідності (Каб.л.) характеризується рівнем покриття зобов’язань підприємства йогоактивами, строк перетворення яких на гроші відповідає строку погашеннязобов’язань. Визначається коефіцієнт абсолютної ліквідності як відношення сумигрошових коштів і короткострокових фінансових вкладень до суми короткострокових(поточних) зобов’язань.
Коефіцієнтабсолютної ліквідності показує, що частина короткострокових позиковихзобов’язань може бути при необхідності погашена негайно. Значення коефіцієнтаабсолютної ліквідності Каб.л. > 0,2 достатнє, щоб підприємство своєчасно розрахувалосьза своїми боргами з кредиторами. Зменшення цього коефіцієнта відображаєзовнішню причину неплатоспроможності підприємства. Якщо коефіцієнт абсолютноїліквідності Каб.л.
Впрактиці фактичні середні значення коефіцієнтів ліквідності бувають мвисновкищодо можливості підприємства негайно погасити свої борги, бо малоймовірно, щобусі кредитори підприємства водночас пред’являли йому свої боргові вимоги.
Ліквідність підприємств характеризуєтакож показник маневреності власного капіталу (капіталу, що функціонує — Км). Цей показник показує, яка частинавласного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобтохарактеризує ту частину власних обігових коштів, які знаходяться в формігрошових коштів, що мають абсолютну ліквідність.
Нормативне значення показникаКм > 0,1. Прийнятнеорієнтовне значення показника встановлюється підприємством самостійно ізалежить, наприклад, від того, наскільки висока щоденна потреба підприємства увільних грошових ресурсах.
Основнимипоказниками, на основі яких можна визначити платоспроможність підприємства є:коефіцієнт автономії (фінансової незалежності), коефіцієнт фінансовоїстабільності, коефіцієнт забезпеченості власними коштами, коефіцієнтфінансового левериджу.
Коефіцієнтавтономії (Ка) — показник, якийхарактеризує частку власних активів у загальній сумі всіх активів підприємства,розраховується діленням суми власного капіталу на вартість майна підприємства.
Мінімальне (нормативне)значення коефіцієнта автономії Ка > 0,5. Таке значення цього показника дає змогу припустити, що всізобов’язання підприємства можуть бути покриті власними активами. Збільшеннякоефіцієнта автономії свідчить про більшу фінансову незалежність, підвищеннягарантії погашення підприємством своїх зобов’язань. Отже, що більший коефіцієнтавтономії, то кращий фінансовий стан підприємства.
Коефіцієнтфінансової стабільності (Кф.с.)- показник, який характеризується відношенням власних і позиковихкоштів підприємства, тобто він показує, скільки позикових коштів залучилопідприємство в розрахунку на 1 грн, вкладених в активи власних коштів.
Значенняпоказника Кф.с. > 1 є нормативним.Перевищення власних коштів над позиковими свідчить про те, що підприємство має стійкийфінансовий стан і відносно незалежне від зовнішніх фінансових джерел.
Коефіцієнтзабезпеченості власними коштами (Квл.к.) — показник, який характеризує рівень забезпеченості підприємствавласними джерелами формування оборотних активів, тобто показує скільки власнихджерел формування оборотних активів підприємства припадає на одиницю цихактивів. Розраховується цей коефіцієнт за даними балансу підприємства завідповідний звітний період в такому порядку: від підсумку за першим розділомпасиву балансу віднімається підсумок за першим розділом активу і отриманарізниця ділиться на суму підсумку другого розділу активу балансу, тобторозрахована фактична наявність власних джерел формування обігових коштівділиться на фактичну вартість наявних обігових коштів.
Значенняпоказника Квл.к. > 0,1 визначає достатнійрівень забезпеченості підприємства власними коштами. Це свідчить про те, щонаявні оборотні активи підприємства покриваються власними джерелами. Збільшеннякоефіцієнта забезпеченості означатиме, що у підприємства є надлишкові джерелаформування оборотних активів, а його зниження свідчить про нестачу цих джерел.В обох випадках фінансовий стан підприємства буде нестійким.
Коефіцієнтфінансового левериджу (Кф.л.) характеризується відношенням довгострокових зобов’язань і джерелвласних коштів підприємства, тобто показує, скільки довгострокових зобов’язаньприпадає на одиницю джерел власних коштів. Нормативне значення показника: Кф.л.
Підвищеннярівня платоспроможності підприємства залежить від поліпшення результатів йоговиробничої і комерційної діяльності. Разом з цим надійний фінансовий стан, аотже і його ліквідність та платоспроможність залежить також від раціональноїорганізації використання фінансових ресурсів. Тому в умовах ринкової економікидоцільно здійснювати не тільки оцінку активів і пасивів балансу, а також іпоглиблений щоденний аналіз стану і використання господарських засобів.Інформаційною базою для такого аналізу є дані управлінського обліку.
Длявстановлення платоспроможності підприємства перш за все вивчається структурабалансу [32, c. 74]. Вонаможе бути визнана незадовільною, а підприємство неплатоспроможним, якщо:
1) загальнийкоефіцієнт ліквідності на кінець звітного періоду має значення нижченормативного (1,5);
2) коефіцієнтзабезпеченості власними оборотними коштами на кінець звітного періоду маєзначення нижче нормативного (0,3).
Загальнийкоефіцієнт ліквідності розраховується за формулою:
/>, (1.1)
де: ПА — поточні активи;
Р- витрати майбутніх періодів;
ПП- поточні пасиви;
Д- доходи майбутніх періодів.
Коефіцієнтзабезпеченості власними оборотними коштами розраховується за формулою:
/> (1.2)
У кожного підприємства длязабезпечення нормального процессу виробництва має бути відповідна кількістьоборотних активів. Розмір цих активів на певному підприємстві пов’язаний як зобсягом виробництва, так і зі швидкістю їх обороту. Розширення обсягіввиробництва потребує збільшення обігових коштів. Прискорення ж оборотностіоборотних активів, навпаки, призводить до зменшення їх кількості, що необхіднадля забезпечення нормального процессу виробництва. В останньому випадкупідвищується ефективність використання оборотних активів, які вкладаються увиробництво. Тому аналіз забезпеченості підприємства обіговими коштами і ефективностіїх використання має суттєве значення для оцінки фінансового стану підприємства.
Забезпеченість підприємствавласними оборотними активами визначається порівнянням їх фактичної наявності,що визначається за балансом на відповідну звітну дату, зі встановленимнормативом (плановою потребою). При перевищенні фактичної наявності надвстановленим нормативом у підприємства утворюється надлишок власних оборотнихактивів, а при перевищенні встановлених нормативів над фактичною наявністюоборотних активів, навпаки, утворюється їх нестача. Наявність як надлишку, такі нестачі оборотних активів негативно впливає на фінансову діяльністьпідприємства, його фінансовий стан. Тому чітка організація оборотних активів,дотримання відповідності фактичної їх наявності встановленому нормативусприяють стабілізації фінансового стану підприємства.1.4Фінансова стійкість підприємства та методика її оцінки
Однією знайважливіших характеристик фінансового стану будь-якого підприємства є йогофінансова стійкість. Вона пов’язана із ступенем залежності від кредиторів іінвесторів та характеризується співвідношенням власних і позикових коштів,тобто під фінансовою стійкістю підприємства розуміють забезпечення запасів івитрат джерелами коштів для їх формування.
Фінансовастійкість підприємства — це таке його становище, коли вкладені в підприємницькудіяльність ресурси окупаються за рахунок грошових надходжень відгосподарювання, а отриманий прибуток забезпечує самофінансування танезалежність підприємства від зовнішніх залучених джерел формування активів.Визначається фінансова стійкість відношенням вартості матеріальних оборотнихактивів (запасів та витрат) до величини власних та позикових джерел коштів дляїх формування [48, с. 283].
Отже, на нашудумку, фінансова стійкість — це такий стан підприємства, коли обсяг його майна(активів) достатній для погашення зобов’язань, тобто підприємствоплатоспроможне.
Фінансовастійкість передбачає здатність підприємства зберігати заданий режимфункціонування за найважливішими фінансово-економічними показниками. Вона можерозглядатися як результативна категорія, що характеризує рівень стійкостіроботи підприємства, його здатність забезпечити стабільні техніко-економічніпоказники й ефективно адаптуватися до змін у зовнішньому оточенні тавнутрішньому середовищі. Рівень фінансової стійкості впливає і на можливостіпідприємства. Визначення меж фінансової стійкості належить до найбільш важливихекономічних проблем, тому що недостатня фінансова стійкість може призвести до неплатоспроможностіпідприємства й відсутності засобів для розвитку виробництва, а надлишкова будеперешкоджати розвитку, формуючи на підприємстві зайві запаси і резерви.
Фінансовастійкість має характеризуватися таким станом фінансових ресурсів, який відповідаєвимогам ринку, а їхній розподіл і використання мають забезпечувати розвитокпідприємтсва на основі зростання прибутку й капіталу при збереженніплатоспроможності в умовах допустимого рівня ризику. Зміна ж стану ресурсів уфінансово стійкого підприємства не повинно призвести до зміни обраної нимстратегії.
Із ефективністювиробничо-господарської діяльності підприємства повязана його фінансова стійкість.Однак необхідно зазначити, що стійкість того чи іншого підприємства не завжди єнаслідком недостатньої ефективності його діяльності. У хиткому стані можеопинитися й ефективно функціонуюче підприємство. Криза може бути результатомнедостатньо високого рівня мененджменту, прояву впливу яких-небудьнесприятливих факторів (наприклад, неплатоспроможність замовника). Внутрішнястійкість підприємства відображає такий стан його трудового потенціалу,матеріально-речової й вартісної (грошової) структур виробництва і таку йогодинаміку, при якій забезпечуються стабільно високі натурально-речові йфінансові результати функціонування підприємства. В основі досягненнявнутрішньої стійкості підприємства лежить своєчасне й гнучке управліннявнутрішніми і зовнішніми факторами його діяльності.
У свою чергу,зовнішню щодо суб’єкта господарювання стійкість слід визначати на основістабільності економічного середовища, в рамках якого здійснюються йогооперації. Вона досягається відповідним макроекономічним регулюванням ринковоїекономіки.
Можливе йвиділення так званої спадкової стійкості, яка визначається наявністю певногозапасу міцності, досягнутого підприємством за період його попередньоїдіяльності, і яка захищає від впливу несприятливих дестабілізуючих факторів.
Загальнастійкість підприємства може бути забезпечена лише за умови стабільноїреалізації (звичайно, своєчасної оплати за поставлену продукцію, наданіпослуги, виконані роботи) й одержання виручки, достатньої за обсягом, щобвиконати свої зобов’язання перед бюджетом, розрахуватися з постачальниками,кредиторами, працівниками тощо. Іншими словами, загальна стійкість підприємствапередбачає насамперед такий рух його грошових потоків, який забезпечує постійнеперевищення доходів над витратами. Саме така ситуація виражає зміст фінансової стійкості, яка єголовним компонентом (умовою) загальної стійкості підприємства.
Фінансовастійкість відображає такий стан його фінансових ресурсів і такий ступіньїхнього використання, при якому підприємство, вільно маневруючи грошовимизасобами, здатне забезпечити безперебійний процес виробництва й реалізаціїпродукції, а також затрати на його розширення й оновлення.
Значнийпрактичний інтерес мають кількісні характеристики фінансової стійкостіпідприємства, тобто питання — при яких саме показниках фінансовий станпідприємства можна вважати стійким. Фінансовий стан підприємства можна вважатистійким, власні оборотними засобами покривають не менш як 50% фінансовихресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності, ефективно йцілеспрямовано використовує фінансові ресурси, дотримується фінансової,кредитної й розрахункової дисципліни, тобто платоспроможне.
У підприємства,що має низький рівень фінансової стійкості, спостерігається спад діловоїактивності, рентабельності й віддачі наявних активів. Збитковістьфінансово-господарської діяльності свідчить про те, що підприємство перебуваєпід загрозою банкрутства. Однак це не означає, що будь-яке збитковепідприємство негайно збанкрутує. Збитковість може бути тимчасовою, і невиключено, що керівництво й менеджери підприємства знайдуть ефективні рішення йвиведуть підприємство з фінансової кризи. Проте і наявність високої фінансовоїстійкості не гарантує захист від банкрутства [48, c. 90].
Отже, фінансовастійкість — комплексне поняття, яке перебуває під впливом різноманітнихфінансово-економічних процесів. Тому її слід визначити як такий стан фінансовихресурсів підприємства, результативності їхнього розміщення й використання, приякому забезпечується розвиток виробництва чи інших сфер діяльності на основізростання прибутку й активів, при збереженні платоспроможності йкредитоспроможності.
Дляхарактеристики фінансової стійкості підприємства використовується системаабсолютних та відносних показників.
Найбільшузагальнюючими абсолютними показниками фінансової стійкості є відповідність абоневідповідність (надлишок або нестача) джерел коштів для формування запасів івитрат, тобто різниця між сумою джерел коштів і сумою запасів та витрат.
За рівнемпокриття різних видів джерел суми запасів і витрат розрізняють такі видифінансової стійкості підприємства:
- абсолютнастійкість фінансового стану — коли власні джерела формування оборотних активівпокривають запаси і витрати. При цьому наявність власних джерел формуванняоборотних активів визначається за балансом підприємства як різниця між сумоюджерел власних та прирівняних до них коштів і вартістю основних фондів та іншихнеоборотних активів;
- нормальнийстійкий фінансовий стан — коли запаси і витрати покриваються сумою власнихджерел формування оборотних активів і довгостроковими позиченими джерелами;
- нестійкийфінансовий стан — коли запаси і витрати покриваються сумою власних джерелформування оборотних активів, довгострокових позикових джерел, короткостроковихкредитів і позик;
- кризовийфінансовий стан — коли запаси і витрати не покриваються всіма видами можливихджерел їх забезпечення (власних, позикових та ін.), підприємство перебуває намежі банкрутства.
Важливогозначення для функціонування підприємств в умовах ринкової економіки набуває їхфінансова незалежність від зовнішніх позикових джерел. Запас джерел власнихкоштів означає запас фінансової стійкості підприємства за умови, що його власнікошти перевищують позикові.
Стійкістьфінансового стану підприємства оцінюється щодо власних і позикових коштів, затемпами накопичення власних коштів у результаті поточної фінансової діяльності,достатнім забезпеченням матеріальних оборотних активів власними джерелами.
Фінансовастійкість підприємства характеризується системою фінансових коефіцієнтів, якірозраховуються як відношення абсолютних показників активу і пасиву балансу.Порівняння цих коефіцієнтів з базисними величинами (середньогалузевими,показниками фінансово стійкіших підприємств, оптимально розрахованими) даєможливість встановити рівень фінансової стійкості аналізованого підприємства.
Основнимипоказниками, які характеризують фінансову стійкість підприємства, йогонезалежність від позикових коштів є коефіцієнти: автономії, забезпеченостівласними коштами, фінансової залежності, відношення позикових і власних коштів,маневреності робочого та власного капіталу.
Коефіцієнтавтономії (фінансової незалежності) характеризує ринкову стійкістьпідприємства. Він характеризується відношенням власних джерел до валютибалансу. Теоретичне значення коефіцієнта автономії повинно бути не менше 0,5.Збільшення показника свідчить про зростання фінансової незалежності тапідвищення підприємством гарантії погашення своїх зобов’язань [16, c. 145].
Коефіцієнтзабезпеченості власними коштами характеризує рівень забезпечення підприємствавласними коштами і розраховується як відношення суми фактичної наявності джерелвласних і прирівняних до них коштів (за винятком сум заборгованостей зарозрахунками з учасниками, доходів майбутніх періодів, резерву майбутніх витраті платежів, реструктуризованого боргу) до суми наявних оборотних активівпідприємства. Фінансовий стан підприємства вважається нормальним, якщокоефіцієнт забезпеченості власними коштами більше за 1.
Для визначеннячастки активів, що належить до власного капіталу, розраховується коефіцієнтфінансової залежності. Зростання цього показника в динаміці означає збільшеннячастки позичених коштів у фінансування підприємства. Якщо його значеннянаближається до 1 (або 100%), то це означає, що власники повністю фінансуютьсвоє підприємство.
Важливимпоказником, який характеризує фінансову стійкість підприємства, є коефіцієнтманевреності власних коштів. Він показує, скільки довгострокових позиковихкоштів використано для фінансування активів підприємства поряд з власнимикоштами. Що менше позикових коштів залучає підприємство для здійснення своєїстатутної діяльності, то вища його фінансова стійкість. Тобто, цей коефіцієнтпоказує, яка частина власного капіталу використовується для фінансуванняпоточної діяльності, тобто вкладена в оборотні кошти, а яка частинакапіталізована. Значення цього показника може змінюватися залежно від структурикапіталу і галузевої приналежності підприємства (норматив – 0,4 – 0,6). Щобвизначити фінансову стійкість підприємства, можна додатково розраховувати йпоказники: концентрації залученого капіталу, фінансування, довгостроковогозалучення позикових коштів, забезпеченності запасів, забезпеченості оборотнихзасобів, короткострокової заборгованості [48, c. 97].
Коефіцієнтконцентрації залученого капіталу показує частку залучених коштів у формуванні активів. Оптимальнезначення коефіцієнту концентрації залученого капіталу
Коефіцієнтфінансуванняпоказує, скільки власних коштів підприємства припадає на одну гривню позикових.Нормативнезначення коефіцієнту фінансування >1.
Коефіцієнтдовгострокового залучення позикових коштів характеризує структуру капіталу .
Коефіцієнтзабезпеченості запасів показує, яка частка матеріальних обігових засобів фінансується зарахунок власного обігового капіталу, має оптимальне значення ≥ 0,8 .
Коефіцієнтзабезпеченості обігових засобів показує, яка частка власних коштів підприємства вкладена вобіговий капітал. Оптимальне значення коефіцієнту забезпеченості обіговихзасобів ≥ 0,5.
Коефіцієнткороткострокової заборгованості виражає частку поточних зобов’язань підприємства в загальнійсумі зобов’язань.
2. Аналіз та оцінка показників фінансового стану ТОВ «Комфорт»2.1 Організаційно — економічна характеристикапідприємства
Основнимпредметом діяльності ТОВ «Комфорт» є обробка деревини та впуск меблів.
До структури управлінняпідприємства належать:
- директор;
- головнийінженер;
- заступникидиректора з виробництва, соціальних питань,
- заступникдиректора з економіки;
Основнітехніко-економічні показники діяльності ТОВ «Комфорт» за 2006-2008 роки представлені втаблиці 2.1.
Як видно зтаблиці, власний капітал ТОВ «Комфорт» у 2006 році складав 1529421,7 грн. Зарахунок чистого прибутку, отриманого за звітній період власний капітал зріс навідповідну суму і став складати 1807144,7 грн. Відповідно до вище викладеного, власний капітал накінець 2008 року став складати 1807144,7 грн. За три звітних періоди не відбувалося ніяких змін устатутному капіталі, тобто як на початок 2006 року так і на кінець 2008 рокувін складає 1182,5 грн.
За рахунокотримання за 2006 рік чистого доходу від реалізації у розмірі 820125,2 грн., при значенній собівартості 562056,2 грн., валовий прибуток підприємстваскладав 245222,2грн..
В результатіфінансової діяльності за 2007 рік валовий прибуток збільшився до 374877,2 грн. Це відбулося за рахунокзбільшення чистого доходу від реалізації до 970496,4грн., при збільшенні собівартостіреалізованої продукції до 582085,4 грн.
На кінець 2008 рокуваловий прибуток підприємства складав 212543,2 грн… Він був сформований в результаті отримання чистогодоходу від реалізації у розмірі 785248,9 грн. при собівартості реалізованої продукції у 572705,7 грн.
Таблиця 2.1 Основні техніко-економічні показники діяльностіТОВ «Комфорт» за 2006-2008 рокиПоказники Роки 2006 2007 2008 Статутний капітал, тис. грн. 1,18 1,18 1,18 Власний капітал, тис. грн. 1529,42 1755,40 1807,14
Фінансові результати
Чистий доход від реалізації, тис. грн. 820,13 970,50 785,25 Собівартість реалізованої продукції, тис. грн. 562,06 582,09 572,71 Валовий прибуток, тис. грн. 245,22 374,88 212,54 Капіталовіддача 1,27 1,45 2,15 Рівень витрат на одну гривню реалізованої продукції 0,77 0,89 0,83 Рентабельність реалізації, % 23,46 10,82 17,17
Показниккапіталовіддачі на кінець 2006 року дорівнював 1,27. За наступні два звітніперіоди він збільшився до 2,15. Збільшення цього показника у динаміцівідбувалося на рахунок того, що сукупний капітал підприємства зменшувавсяінтенсивніше ніж чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).
На кінець 2006року рівень собівартості на одну гривню реалізованої продукції складав 0,77 грн.За 2007 рік рівень собівартості зріс, а за 2008 рік зменшився. За рахунокзменшення (збільшення) рівня собівартості продукції відповідно збільшується(зменшується) валовий прибуток підприємства.
Значенняпоказників рентабельності реалізації знаходяться на дуже низькому рівні. Накінець 2006 року вона дорівнювала 23,46%, за 2007 рік зменшилася до 10,82%, аза 2008 рік підвищилася до 17,17%. Збільшення (зменшення) рентабельностіреалізації відбувається за рахунок двох факторів: збільшення (зменшення)валового прибутку підприємства та збільшення (зменшення) чистого доходу відреалізації продукції. Тобто рентабельність реалізації залежить від збільшення(зменшення) собівартості реалізованої продукції.2.2 Аналізмайна підприємства
Оцінка майнового стану підприємства дає можливість визначитиабсолютні і відносні зміни статей балансу за певний період, відстежититенденції їх зміни і визначити структуру фінансових ресурсів підприємства.
Аналіз майнапідприємства передбачає проведення аналізу складу майна та його структури,вивчення джерел формування майна, зміни складових майна і джерел йогоформування.
Основнимиметодами аналізу майна є вертикальний і горизонтальний методи, якізастосовуються до аналізу балансу, а також метод фінансових коефіцієнтів.
За даними балансу(Форма №1) визначається вартість усього майна підприємства (валюта балансу) напевну звітну дату.
Доцільним єпроведення горизонтального та вертикального аналізу структури активів ТОВ «Комфорт» за 2006 – 2007 роки (табл. 2.2.).
З даних нищенаведеноїтаблиці слід відмітити, що на кінець 2007 року спостерігалося зменшення майна ТОВ«Комфорт» на97559,3 грн. Це є негативним моментом, бо свідчить про згортання виробничоїдіяльності. Але на кінець 2008 року майно підприємства збільшилось на 296790,1грн… Це говорить про розширення фінансової діяльності і в цілому являєтьсяпозитивною характеристикою діяльності підприємства.
Вартість запасівпідприємства у 2006 року складала в абсолютних величинах 21416,9 грн. Зазвітний період вони збільшились на 36354,0 грн., і на кінець 2008 року склали57770,9 грн. Збільшення вартості запасівмає позитивний характер тільки у тому випадку, якщо не відбувалося зниженняоборотності запасів. У протилежному випадку це є негативним явищем.
Таблиця 2.2Аналіз активубалансу ТОВ «Комфорт»(тис.грн.)№ Актив 2006 2007 2008 Відхилення 2007-2006рр. Відхилен ня 2008-2007рр.
1 Необоротні активи
Основні засоби і нематеріальні активи 1426,7 1383,2 1386,1 -43,4 2,8
Довгострокові фінансові інвестиції 81,1 97,0 135,0 15,9 38,0 /> /> Всього за розділом 1 1509,2 1504,0 1564,5 -5,2 60,4
2 Оборотні активи
виробничі запаси та незав. вир-во 21,4 30,0 57,8 8,6 27,8 /> /> готова продукція 0,2 0,3 0,3 +0,1 0,0
товари 37,8 35,5 33,5 -2,3 -2,0
інші запаси і витрати 2,0 3,9 3,4 1,8 -0,5
грошові кошти 0,4 0,9 0,9 0,5 -0,1
короткострокові фінансові вкладення
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги 37,9 35,7 33,6 -2,2 -2,2
Дебіторська заборг-ть за рахунками 274,1 233,4 548,4 -40,7 315,0 /> /> Інша поточна дебіторська заборгованість 258,3 78,1 39,0 -180,2 -39,1
інші активи 261,1 200,8 97,0 -60,3 -103,8
Всього за розділом 2 596,9 504,5 74,1 -92,4 -430,4
БАЛАНС 2106,1 2008,5 2305,3 -97,6 296,8
Стаття грошовікошти та поточні інвестиції на протязі трьох звітних періодів має найменшупитому вагу у складі валюти балансу. Структура активів з високою питомою вагоюзаборгованості та низькою вагою грошових коштів свідчить о проблемах, які пов’язаніз маркетинговою політикою підприємства, а також про не грошовий характеррозрахунків.
У 2007 рокунайбільший внесок у формування оборотних активів підприємства внесли кошти урозрахунках, а саме дебіторська заборгованість. На кінець звітного періоду призменшенні абсолютного значення на 40660,3 грн., зменшення дебіторськоїзаборгованості свідкує про поліпшення розрахунків підприємства з покупцями таіншими дебіторами. Але на протязі 2008 року вона збільшилась на 314980,7 грн іскладає в абсолютних величинах 548384,5 грн.
Для більш повного аналізу майна «Комфорт» необхідно також оцінити стан основнихзасобів за допомогою показників оцінки майнового стану підприємства (табл.2.3).
Таблиця2.3 Показники оцінки майновогостану «Комфорт» за 2006 – 2008 роки№ з/п Показник 2006 2007 2008 Відхилення 2007-2006 Відхилення 2008-2007
1 Частка основних засобів в активах 0,67 0,68 0,60 +0,01 -0,08 2 Коефіцієнт зносу основних засобів 0,69 0,70 0,70 -0,01 0,00 3 Коефіцієнт оновлення основних засобів 0,00 0,01 0,04 +0,01 +0,03 4 Коефіцієнт вибуття основних засобів 0,03 0,02 0,01 -0,01 -0,01
Відповідно дорозрахунку коефіцієнту зносу основних засобів можна побачити, що за рахуноктого, що первісна вартість основних засобів за три звітних періоди постійнозменшувалась, то їх знос за час експлуатації теж зменшувався. Це призвело дозростання рівня зносу на кінець 2007 року на 0,01, що свідчить про погіршенняїх технічного стану. При значенні коефіцієнту зносу більше ніж 0,5 є негативниммоментом.
Технічний стан івідповідальність основних засобів науково-технічним досягненням формується упроцесі їх оновлення. Коефіцієнт вибуття основних засобів залежить від темпівоновлення основних засобів: що більше коефіцієнт вибуття основних засобівнаближається до коефіцієнту оновлення, то нижчим є рівень зносу засобів іліпшим є технічний стан. Це стосується і ТОВ «Комфорт», де на кінець2007 року коефіцієнт оновлення збільшився на 0,01, а коефіцієнт вибуттязменшився на 0,01. За період 2008 року відбулися такі зміни: коефіцієнтоновлення збільшився на 0,03, а коефіцієнт вибуття зменшився на 0,01.
Отже, дляпідвищення ефективності основних засобів потрібно провести заміну імодернізацію застарілого обладнання, використовуючи нові види верстатів і машин(автоматичні, напівавтоматичні, а також з програмним управлінням), якізабезпечують високу досконалість та економічність технологічних процесів.
/>
Рис. 2.1.Динаміка показників оцінки майнового стану ТОВ «Комфорт» протягом 2006-2008 рр.
На графічномувідображенні динаміки показників оцінки майнового стану ТОВ «Комфорт» можна побачити негативну тенденціюзбільшення на протязі 2006 – 2008 років коефіцієнту зносу основних засобів, атакож тенденцію зростання частки основних засобів в активах станом на 2007 рікта її зменшення у 2008 році (рис. 2.1).
Фінансовий стан підприємствабезпосередньо залежить від того, наскільки засоби, що вкладені в активипідприємства, трансформуються в реальні грошові кошти, а також залежить відтого, як ефективно на підприємстві використовують його активи. Тому доцільним єрозрахунок показників ефективності використання майна наведені (табл. 2.4).
Аналізефективності використання майна підприємства показав, що середній термінобороту поточних активів у 2006 році складав 188 діб. За наступні два періодиспостерігається зменшення в динаміці цього показника: за 2007 рік на 32 доби;за 2008 рік на 65 діб. Тобто на кінець 2008 року середній термін оборотупоточних активів став дорівнювати 91 добу. Ці зміни привели до збільшення вдинаміці коефіцієнта оборотності поточних активів з 1,94 до 4,02. Це відбулосяза рахунок двох факторів: зміни обсягу чистого доходу від реалізації та змінисередніх залишків оборотних активів. Основною причиною прискорення булозростання середніх залишків з усіх видів оборотних засобів.
Таблиця 2.4 Показники ефективності використаннямайна ТОВ «Комфорт» за 2006-2008 роки№ Показники 2006 2007 2008 Відхилення 2007-2006рр. Відхилення 2008-2007 рр. 1. Коефіцієнт оборотності активів 1,27 1,45 2,15 +0,18 +0,70 2. Тривалість одного обороту активів, дні 287,40 251,72 169,77 -35,68 -81,95 3. Коефіцієнт оборотності поточних активів 1,94 2,34 4,02 +0,40 +1,68 4. Період обороту поточних активів, дні 188,14 155,98 90,80 -32,16 -65,18 5. Рентабельність всіх активів, % 11,88 -23,79 -30,71 -35,67 -54,50 6. Рентабельність поточних активів, % 18,12 -38,39 -57,40 -56,51 -95,79 7. Рентабельність основних засобів, % 12,97 -22,33 -20,08 -35,30 -42,41
Аналогічнаситуація відбувається і з коефіцієнтом оборотності активів, який за три звітнихперіоду збільшився з 1,27 до 2,15. Тривалість одного обороту цих активів напочаток 2006 року була 287 діб. За 2007 рік тривалість обороту зменшилась на 36діб, а за 2008 рік на 82 доби. На кінець 2008 року стала дорівнювати 170 діб.Тривалість обороту загального капіталу залежить від його органічної будови — співвідношенняосновного та оборотного капіталу. Чим більша частка основного капіталу взагальній величині, тим повільніше він обертається, та навпаки, за умовзбільшення питомої ваги оборотних активів прискорюється загальне обертаннякапіталу. Тобто за звітний період 2006 року повний цикл виробництва та оборотностіпідприємства дорівнював 1,27 раз або 287 діб на один цикл. За рахунокзбільшення цих коефіцієнтів повний цикл виробництва та оборотності став 2,15раз або 170 діб на один цикл. Економічний ефект в результаті прискоренняобертання виражається у відносному вивільненні коштів з обороту, а також узбільшенні суми прибутку. Однак, слід мати на увазі, що показник оборотностіактивів буде тим вище, чим швидше будуть зношені основні засоби підприємства.
Загальнуструктуру активів характеризує коефіцієнт співвідношення оборотних і необоротнихактивів (табл. 2.5).
Спостерігаєтьсятенденція збільшення коефіцієнту співвідношення оборотних і необоротних активівна протязі 2006 – 2008 років. Зростання валюти балансу «Комфорт»зв’язанепо-перше з ростом оборотних активів, також спостерігається зріст необоротнихактивів станом на 2007 рік.
Таблиця 2.5 Підсумок розрахунку коефіцієнта співвідношення оборотних і необоротнихактивів «Комфорт» за 2006 – 2008 рокиПоказник Абсолютна величина Зміни в абсолютних величинах 2006 2007 2008
Відхилення
2007-2006рр. Відхилення 2007-2008рр.
Співвідношення оборотних і необоротних активів 0,040 0,046 0,061 0,005 0,014
Збільшеннянеоборотних активів – позитивна тенденція в діяльності підприємства, але зіншого боку це може вказувати на заморожування капіталу в основних засобах абона його втрату у зв’язку із фізичним і моральним зносом, що в кінцевомурезультаті підвищує ризик неліквідності підприємства. Зміна структури активівпідприємства в напрямку збільшення частки оборотних активів може вказувати настворення надлишкових виробничих запасів.
Можна зробитивисновок, що у структурі активів підприємства станом на 2007 рік відбулисяпозитивні зміни, внаслідок яких активи підприємства збільшились на 296790,1тис. грн.
Проаналізувавшиактив балансу, необхідно проаналізувати пасив балансу, а саме провести аналіз структуриі динаміки капіталу (табл.2.6).
Аналізуючи даніпасиву балансу досліджуваного підприємства, можна зробити такі висновки:статутний капітал протягом трьох років не змінювався і склав 1182,5 грн. Протезростає протягом всіх трьох років сума додаткового вкладеного капіталу, у 2007році поповнено резервний капітал, який у 2008 році збільшився на 131687,4 грн.,що є позитивною тенденцією в діяльності підприємства.
Значне місцезаймає зменшення довгострокових фінансових зобов’язань у 2007 році (на 1505,3грн.), але у 2008 році ця сума дещо збільшилась.
У 2006 – 2008роках була тенденція до зменшення поточних зобов’язань, яку спричинилонасамперед зменшення кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги тазниження поточних зобов’язань за рахунками. Проте у 2008 р. відбулосязбільшення поточних зобов’язань до відмітки 396409,4 грн., яке насампередспричинило значне зростання
Таблиця2.6 Аналіз структури та динамікикапіталу (тис. грн.)№ Пасив 2006 2007 2008 Відхилення 2006-2005рр. Відхилення 2007-2006рр. 1 Власний капітал Статутний капітал 1,18 1,18 1,18 0,00 0,00 Додатковий вкладений капітал 1442,12 1471,11 1511,79 28,98 40,68 Резервний капітал 0,00 157,35 289,04 157,35 131,69 Нерозприділений прибуток 86,12 125,76 5,14 39,64 -120,62 Всього за розділом 1 1529,42 1755,40 1807,14 225,98 51,7 2 Забезпечення виплат персоналу 34,10 45,01 46,12 10,91 1,11 Цільове фінансування 36,71 11,20 15,20 -25,5 4,00 Всього за розділом 2 70,81 56,21 61,33 -14,60 5,11 Довгострокові фінансові зобов’язання 6,02 4,51 40,43 -1,51 35,92 Всього за розділом 3 6,02 4,51 40,43 -1,51 35,92 4 Поточні зобов’язання 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 Короткострокові кредити банків 0,47 0,60 1,80 0,13 1,20 Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги 211,90 120,56 322,56 -91,35 202,00 Поточні зобов’язання за рахунками 287,32 70,96 71,62 -216,36 0,66 Інші поточні зобов’язання 0,12 0,28 0,43 0,16 0,15 Всього за розділом 4 499,82 192,39 396,41 -307,43 204,01 БАЛАНС 2106,07 2008,52 2305,31 -97,55 296,79
Також тенденціязросту спостерігається у розділі короткострокові кредити банків (збільшився на600 грн. у порівнянні з попереднім роком).
Зарезультатами оцінки майнового стану «Комфорт» можна зробити висновок, щопідприємство працювало не стабільно, за цей період деякі показники зазнализначних змін, як в сторону збільшення, так і в сторону зменшення.2.3Аналізліквідності та платоспроможності підприємства
Фінансовий станпідприємства в короткостроковій перспективі оцінюється показниками ліквідностіта платоспроможності, які характеризують можливість своєчасних та повнихрозрахунків по короткостроковим зобов’язанням перед контрагентами.
Інформаційноюбазою для оцінювання фінансового стану підприємства є дані бухгалтерськогобалансу (форма 1) та додатків до нього (форма 2), статистична та оперативназвітність (Додаток В, С. 102-117).
Для відображення фінансового стану досліджуваного підприємства складенийаналітичний баланс за даними річних балансів підприємства за 2006, 2007 і 2008років.
Дляхарактеристики ліквідності ТОВ «Комфорт» необхідно провести аналіз ліквідностібалансу шляхом групування активів та пасивів по ступеню їх ліквідності (таблиця2.7).
Залежно від рівняліквідності активи підприємства поділяються на такі групи:
А1 –найліквідніші активи (грошові кошти та їх еквіваленти і поточні фінансові інвестиції) — маютьдорівнювати кредиторській заборгованості (тобто найтерміновішим зобов’язанням)або перевищувати її;
А2 –швидкореалізовувані активи (дебіторська заборгованість та інші оборотні активи) — маютьдорівнювати або перевищувати короткострокові пасиви;
А3 –повільнореалізовувані активи (запаси) — мають дорівнювати або перевищувати довгостроковізобов’язання (кредити та інші зобов’язання);
А4 –важкореалізовувані активи (нематеріальні активи, незавершене будівництво, основнізасоби, довгострокові фінансові інвестиції та інші необоротні активи) — маютьдорівнювати джерелам власних коштів або перевищувати їх.
Пасиви балансувідповідно до зростання строків погашення зобов’язань групуються так:
П1 – негайніпасиви — це кредиторська заборгованість, розрахунки за дивідендами;
П2 –короткострокові пасиви — це короткострокові кредити банків, поточна заборгованістьза довгостроковими зобов’язаннями, векселі видані;
П3 –довгострокові пасиви — це довгострокові зобов’язання;
П4 – постійніпасиви — це власний капітал.
Таблиця 2.7 Аналізліквідності балансу ТОВ «Комфорт»Актив Пасив 2006 р. 2007 р. 2008 р. 2006 р. 2007 р. 2008 р. А 1 22487,3 260230,6 210273,9 П 1 19787,2 191794,6 391128,7 А 2 20578,2 249636,4 695596,3 П 2 557,4 600,0 1800,0 А 3 26577,5 30684,6 57931,3 П 3 4434,4 4511,9 40433,9 А 4 47564,5 504031,8 1564452,1 П 4 1798997,7 1811613,6 1868478,1
Доцільнимє розрахунок таких показників ліквідності досліджуваного підприємства:загальний коефіцієнт покриття, коефіцієнт швидкої ліквідності, коефіцієнтабсолютної ліквідності, коефіцієнт маневреності, співвідношеннякороткострокової дебіторської та кредиторської заборгованості (табл. 2.8).
Таблиця2.8 Основні показникиліквідності ТОВ «Комфорт» за 2006-2008 роки№ з/п Показник 2006 р. 2007 р. 2008 р. 1 Загальний коефіцієнт покриття (загальний коефіцієнт ліквідності) 1,19 2,62 2,37 2 Коефіцієнт швидкої ліквідності 1,07 2,26 1,63 3 Коефіцієнт абсолютної ліквідності 0,19 0,05 0,00 4 Коефіцієнт маневреності 0,05 0,16 0,13 5 Співвідношення короткострокової дебіторської та кредиторської заборгованості 1,9 2,0 2,1
Коефіцієнтабсолютної ліквідності за аналізований період жодного разу не досягав рівнянормативного значення. Це говорить про те, що підприємству не вистачає грошовихкоштів для розрахунку за поточними зобов’язаннями і воно користуєтьсякомерційним кредитом. Як видно із наведеного розрахунку коефіцієнт абсолютноїліквідності значно нижче нормативного мінімуму (0,25), так як становить 0,001 в2006 році, 0,005 в 2007 та 0,002 в 2008р. Це свідчить про те, що на початокперіоду підприємство лише на 0,1% могло погасити всі свої борги, а в 2007 р. — 0,5%. Зріст коефіцієнту пояснюється збільшенням грошових коштів на рахункахпідприємства. У 2008 році коефіцієнт знизився до значення 0,002 за рахунокзначного збільшення короткострокових кредитів банку.
Коефіцієнтманевреності власного капіталу у 2006 р. дещо збільшився з 0,05 до 0,16. У 2007р. показник знизився до 0, 13. Так як нормативне значення показникаманевреності К > 0,1, а за розрахунками можна відмітити, що показникманевреності «Комфорт» коливається в малих значеннях, то можна зробити висновок, що напідприємстві відбувається значне інвестування в основні засоби. Але, як видно,значення показника у 2006 — 2007 роках знаходиться у межах норми.
Розрахунокспіввідношення короткострокової дебіторської та кредиторської заборгованостіпоказав, що підприємство спроможне розрахуватися з кредиторами за рахунокдебіторів протягом року.
За результатамианалізу динаміки показників ліквідності ТОВ «Комфорт»:
- загальнийкоефіцієнт покриття коливається в межах норми, станом на 2007 рік можна побачитийого збільшення на 1,43 відсоткові пункта, у 2008 році відбувається зменшенняна 0,25 відсоткові пункта;
- з 2006 на2007 рік спостерігається позитивна тенденція росту коефіцієнту швидкоїліквідності на 1,19 відсоткові пункти та інша ситуація склалася станом на 2008рік – показник знизився на 0,63 відсоткові пункта;
- коливаннякоефіцієнту абсолютної ліквідності відбувається у дуже низьких значеннях;
- позитивнатенденція збільшення показника маневреності на 0,11 відсоткові пунктаспостерігається з 2006 на 2007 рік, але дещо знизився показник у 2008 році – на0,03 відсоткові пункта;
- співвідношеннякороткострокової дебіторської та кредиторської заборгованості на протязіаналізованих років (2006-2008 рр.) коливається в межах норми, спостерігаєтьсястійка тенденція збільшення коефіцієнта на 0,1 відсоткові пункта.
На графічномувідображенні динаміки показників ліквідності ТОВ «Комфорт»(рис. 2.2 — 2.6) можна побачити тенденцію збільшення показників: покриття, швидкоїліквідності, маневреності станом на 2007 рік та їх зменшення – у 2008 році, алеспостерігається інша — позитивна тенденція збільшення показника співвідношеннякороткострокової дебіторської та кредиторської заборгованості на протязі 2006 –2008 років, а також негативна тенденція зниження протягом 2006 – 2007 роківкоефіцієнту абсолютної ліквідності.
/>
Рис. 2.2.Динаміка показників загальної ліквідності ТОВ «Комфорт» протягом 2006-2008 рр
Підприємство маєліквідний баланс. Хоча показник знизився, але він поки достатньо високий.
/>
Рис. 2.3.Динаміка показників швидкої ліквідності ТОВ «Комфорт» протягом 2006-2008 рр
Перевищує нормуза рахунок зростання короткострокової дебіторської заборгованості в порівнянніз кредиторською. На 2008р. показник знизився за рахунок накопичення певнихвиробничих запасів.
/>
Рис. 2.4 Динамікапоказників абсолютної ліквідності ТОВ «Комфорт» протягом 2006-2008 рр
Значення нижчі занорму, на 2007 р. значення знижується через зниження грошових коштів нарахунках підприємства, на 2008р. показник знизився за рахунок збільшеннякороткострокових кредитів банку.
/>
Рис. 2.5 Динамікапоказників маневреності власного капіталу ТОВ «Комфорт» протягом 2006-2008 рр
Показники коливаютьсяв низьких значеннях в результаті значного інвестування в основні засоби.
/>
Рис. 2.6 Динамікапоказників співвідношення короткострокової дебіторської та кредиторськоїзаборгованості ТОВ «Комфорт» протягом 2006-2008 рр
Для оцінкипоказників платоспроможності досліджуваного підприємства доцільно провестирозрахунок показників: автономії, фінансової стабільності, фінансовоголевериджу, забезпечення оборотних активів власними коштами (табл. 2.9).
Таблиця 2.9 Основні показники платоспроможностіТОВ «Комфорт» за2006-2008 роки№ з/п Показник 2006 р. 2007 р. 2008р. 1 Коефіцієнт автономії 0,72 0,87 0,78 2 Коефіцієнт фінансової стабільності 1,17 2,5 1,69 3 Коефіцієнт фінансового левериджу 0,01 0,008 0,05 4 Коефіцієнт забезпечення оборотних активів власними коштами 0,03 0,49 0,32
Дані вищенаведеноїтаблиці свідчать, що існує недостатня динаміка збільшення коефіцієнту автономії(фінансової незалежності), яка пояснюється суттєвим зростом залучених коштів.Всі зобов’язання підприємства можуть бути покриті власними активами, так якзначення показника автономії знаходиться в межах норми. Збільшення коефіцієнтаавтономії на кінець 2007 р. свідчить про більшу фінансову незалежність,підвищення гарантії погашення підприємством своїх зобов’язань.
За результатамианалізу динаміки показників платоспроможності ТОВ «Комфорт»:
- динаміказбільшення коефіцієнту автономії відбувається з 2006 на 2007 рік — на 0,15відсоткові пункта, у 2008 році відбувається зменшення на 0,09 відсотковіпункта;
- спостерігаєтьсяпозитивна тенденція росту з 2006 на 2007 рік коефіцієнту фінансовоїстабільності на 1,33 відсоткові пункти, але станом на 2008 рік показникзнизився на 0,81 відсоткові пункта;
- коливаннякоефіцієнту фінансового левериджу станом на 2007 рік відбувається в напрямкузменшення – на 0,002 відсоткові пункта, але показник збільшився на 0,042відсоткові пункта у 2008 році;
- позитивнатенденція збільшення показника забезпеченості власними коштами на 0,46відсоткові пункта відбувається з 2006 на 2007 рік, але у 2008 році відбуваєтьсяйого зменшення на 0,17 відсоткові пункта.
/>Для спостереження динамікианалізованих показників доцільно побудувати графічне відображення їх змін напротязі аналізованого періоду (2006 – 2008 роки). На графічному відображеннідинаміки показників платоспроможності ТОВ «Комфорт» можна побачити (рис. 2.7.- 2.10):
/>
Рис.2.7. Динаміка показників автономії (фінансової незалежності) ТОВ «Комфорт» протягом 2006-2008 рр.
Підприємство маєвисоку фінансову незалежність. Недостатня динаміка збільшення пояснюєтьсясуттєвим зростом залучених коштів.
/>
Рис. 2.8.Динаміка показників фінансової стабільності ТОВ «Комфорт» протягом 2006-2008 рр
На графіку видно,коефіцієнт фінансової стабільності вищий за норматив, пік його збільшенняприйшовся на 2007 рік, однак вже у 2008 він знову знизився до 1,69.
/>
Рис.2.9 Динаміка показників забезпеченості власними коштами ТОВ «Комфорт» протягом 2006-2008 рр.
Значенняу 2006р. нижче за норму. Зменшення на 2008р. за рахунок збільшення власногокапіталу.
/>
Рис.2.10. Динаміка показників фінансового левериджу ТОВ «Комфорт» протягом 2006-2008 рр.
Навідміну від інших пказників коефіцієнт фінансового левериджу менший занормативне значення, і навіть не має тенденції до його збільшення.
Проведений аналіз ліквідності таплатоспроможності підприємства «Комфорт» свідчить, що динамікавищезазначених показників станом на 2008 рік змінюється в напрямку їхпогіршення, що насамперед є результатом впливу світової фінансової кризи.
2.4Аналіз фінансової стійкості підприємства
Фінансовастійкість характеризує рівень ризику діяльності компанії і її залежності відпозикового капіталу. За результатами розрахунків фінансової стійкості можназробити висновки:
- проінтенсивність використання позикових засобів;
- проступінь залежності від короткострокових зобов'язань;
- прорівень довгострокової стійкості компанії без позикових засобів.
Аналіз фінансовоїстійкості підприємства здійснюється за даними балансу підприємства,характеризує структуру джерел фінансування ресурсів підприємства, ступіньфінансової стійкості і незалежності підприємства від зовнішніх джерелфінансування діяльності. В таблиці 2.10 представлені абсолютні показники фінансовоїстійкості досліджуваного підприємства.
Таблиця 2.10 Абсолютніпоказники фінансової стійкості ТОВ «Комфорт» у 2007 -2008 рокахПоказник 2006 2007 2008 1. Постійні пасиви 1600,24 1811,61 1868,47 2. Активи, що важко реалізуються 1509,21 1504,03 1564,45 3. Власні оборотні кошти 91,02 307,58 304,02 4. Довгострокові забов’язання 6,02 4,51 40,43 5. Наявність власних і довгострокових джерел фінан-сування запасів 97,04 312,09 344,45 6. Короткострокові кредити 0,47 0,60 1,80 7. Загальний сума основних джерел фінансування запасів 97,51 312,69 346,25 8. Запаси 21,52 24,49 57,90 9.Надлишок (нестача) власних оборотних коштів 69,50 283,10 246,11 10. Надлишок (нестача) власних оборотних коштів та довгострокових зобов’язань 75,52 287,61 286,55 11.Надлишок (нестача) основних джерел фінансування запасів 75,99 288,21 288,35
За результатами аналізу даних таблиці 2.10 досліджуванепідприємство має надлишок власних оборотних коштів, надлишок власних оборотнихкоштів та довгострокових зобов’язань, надлишоко основних джерел фінансуваннязапасів, що свідчить про абсолютну фінансову стійкість ТОВ «Комфорт» уперіод 2006-2008 років, так як підприємство своєчасно виконує всі розрахунки,водночас у нього залишаються грошові кошти для закупівлі сировини, матеріалів,напівфабрикатів тощо, тобто забезпечення наступного виробничого процесуматеріальними ресурсами.
Використовуючиметодику розрахунку показників фінансової стійкості, та на основі даних балансупідприємства дамо оцінку фінансової стійкості підприємства «Комфорт»(табл.2.11).
Таблиця 2.11/>/>/>/>Показники фінансової стійкості підприємства «Комфорт»№ з/п Показник 2006 2007 2008 2007-2006 2008-2007 1 Коефіцієнт автономії 0,72 0,87 0,78 +0,15 -0,09 2 Коефіцієнт концентрації залученого капіталу 0,27 0,12 0,21 -0,15 +0,19 3 Коефіцієнт фінансової залежності 1,59 1,47 1,79 -0,12 +0,32 4 Коефіцієнт фінансування 0,72 0,87 0,78 +0,15 -0,09 5 Коефіцієнт заборгованості 0,21 0,11 0,15 -0,1 +0,04 6 Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів 0,03 0,02 0,02 -0,01 0,00 7 Коефіцієнт забезпеченості запасів 1,40 1,36 0,14 -0,04 -1,22 8 Коефіцієнт забезпеченості оборотних засобів 0,55 0,47 0,08 -0,08 -0,39 9 Коефіцієнт забезпеченості власними коштами 0,27 0,49 0,32 +0,46 -0,17 10 Коефіцієнт маневреності власних коштів 0,22 0,25 0,38 +0,03 +0,13 11 Коефіцієнт короткострокової заборгованості 0,23 0,20 0,17 -0,03 -0,03
Відповідно заданими таблиці 2.11, перші п¢ять показників характеризують фінансовийстан підприємства з позиції структури капіталу. Чим вище рівень першогопоказника та нижче другого, тим стійкішим є фінансове положення підприємства. Унашому випадку станом на 2006 рік ТОВ «Комфорт»фінансувалося зарахунок власного капіталу на 65 % та на 35 % за рахунок позиченого. За період з2006 року до 2008 року відбувається збільшення (зменшення) в динаміцікоефіцієнтів автономії та коефіцієнтів концентрації залученого капіталу. Це єпозитивною тенденцією, тому, що свідчить про збільшення (зменшення)підприємством фінансування своєї діяльності за рахунок власного капіталу до 80% і за рахунок залученого до 12%. Відповідно при зростанні частки власногокапіталу зменшується коефіцієнт фінансової залежності та збільшуєтьсякоефіцієнт фінансування.
Станом на 2006 рік поточні зобов’язання у загальнійсумі зобов’язань складають 37 %, а на кінець 2008 року вони знизились до 17%.
У 2006 році 33 % власних коштів було вкладено воборотний капітал, за рахунок цього були сформовані на 100 % матеріальні запасита на 7 % обігові засоби. В результаті діяльності підприємства за 2006 ріквідмічався зріст коефіцієнтів забезпеченості, що свідчить про підвищенняефективності роботи організації. Але на кінець 2007 року динаміка цихкоефіцієнтів змінилася на протилежну, тобто у сторону зменшення. На кінець 2008року маємо значення цих коефіцієнтів нижче нормативно прийнятого, а саме,тільки 8 % власних коштів вкладено в оборотний капітал. За рахунок цього булисформовані на 14 % матеріальні запаси та на 8 % обігові засоби. Тобто упідприємства не вистачає власних коштів для фінансування своєї діяльності.
/>
/>Рис. 2.11. Динаміка показниківфінансової залежності ТОВ «Комфорт» протягом 2006-2008 рр.
Коефіцієнтфінансової залежності в 2007 році був значно менший від нормативного значення,однак вже в 2008 він значно наблизився до нього. Загалом можемо відмітититенденцію до його вирівнювання.
/>
Рис.2.12. Динаміка показників концентрації залученого капіталу ТОВ «Комфорт» протягом 2006-2008 рр.
Коефіцієнтфінансової концентрації, на відміну від фінансової залежності зменшувавсяпротягом майже всього періоду, однак його мінімальне значення приходилося на2007 рік, що свідчить про можливість його зростання в майбутніх періодах.
/>
Рис. 2.13. Динаміка коефіцієнтузабезпеченості запасів ТОВ «Комфорт»протягом2006-2008 рр.
Коефіцієнт забезпеченості запасів у2006-2007 роках значно перевищував норму, однак в 2008 році впав до відмітки0,14, що свідчить про неефективну політику забезпечення виробництва останнімчасом.
/>
Рис. 2.14Динаміка показників маневреностівласних коштів ТОВ«Комфорт» протягом2006-2008 рр
На графічномувідображенні динаміки показників фінансової стійкості ТОВ «Комфорт»можнапобачити станом на 2007 рік — тенденцію зниження коефіцієнтів фінансовоїзалежності, концентрації залученого капіталу, маневреності власних коштів, алеінша ситуація спостерігається у 2008 році, а саме: збільшуються всіперераховані показники.2.5 Оцінка діловоїактивності
Ділова активність— це комплексна характеристика, яка втілює різні аспекти діяльностіпідприємства, а тому визначається системою таких критеріїв, як місцепідприємства на ринку конкретних товарів, географія ділових відносин, репутаціяпідприємства як партнера, активність іноваційно-інвестиційної діяльності,конкурентоспроможність.
Таким чином,ділова активність може характеризуватись динамікою показників ефективностівиробничо-господарської діяльності в цілому. Позитивна динаміка цих показниківсприятиме зміцненню фінансового стану підприємства.
Оцінка ділової активності дозволяє проаналізувати ефективністьосновної діяльності підприємства, що характеризується швидкістю обертанняфінансових ресурсів підприємства. Оцінка здійснюється за допомогою коефіцієнтів оборотності.
Коефіцієнти оборотності – системапоказників фінансової активності підприємства, яка характеризує наскількишвидко сформований капітал обертається в процесі його господарської діяльності.
Для оцінкиділової активності «Комфорт»проведемо розрахунки показників діловоїактивності за 2006-2008 роки, використавши для цього дані річних фінансовихзвітів. (Табл.2.12)
Коефіцієнт обігу активівза три звітних періоду збільшився з 1,27 до 2,15. Тривалість одного обороту цихактивів на початок 2006 року була 287 діб. За 2007 рік тривалість оборотузменшилась на 36 діб, а за 2008 рік на 82 доби. На кінець 2008 року сталадорівнювати 170 діб.
Таблиця 2.12 Показники оборотності активів тафінансових ресурсів ТОВ «Комфорт» за 2006-2008 рокиНазва показника 2006 рік 2007 рік 2008 рік 1. Коефіцієнт оборотності активів 1,27 1,45 2,15 2. Період оборотності активів 287,40 251,72 169,77 3. Коефіцієнт оборотності запасів (обороти) 5,17 6,22 7,55 4. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості 1,53 1,87 1,95 5. Середній період обороту дебіторської заборгованості 70,60 58,68 48,34 6. Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості 12,54 14,26 15,18 7. Період оборотності кредиторської заборгованості 29,11 25,60 109,6 8. Коефіцієнт оборотності власного капіталу 0,52 0,58 0,44 9. Фондовіддача 1,38 1,36 1,41
Тривалістьобороту загального капіталу залежить від його органічної будови –співвідношення основного та оборотного капіталу. Чим більша частка основногокапіталу в загальній величині, тим повільніше він обертається, та навпаки, заумов збільшення питомої ваги оборотних активів прискорюється загальне обертаннякапіталу. Тобто за звітний період 2006 року повний цикл виробництва та обігупідприємства дорівнював 1,27 раз або 287 діб на один цикл. За рахунокзбільшення цих коефіцієнтів повний цикл виробництва та обігу став 2,15 раз або170 діб на один цикл. Економічний ефект в результаті прискорення обертаннявиражається у відносному вивільненні коштів з обороту, а також у збільшеннісуми прибутку. Однак, слід мати на увазі, що показник обіговості активів будетим вище, чим швидше будуть зношені основні засоби підприємства.
Аналізефективності використання капіталу підприємства показав, що середній термінобігу кредиторської заборгованості на кінець 2006 року складав 29 діб. Занаступний період спостерігається зменшення цього показника на 4 доби, а за 2008рік збільшення на 10 діб. Тобто на кінець 2008 року середній термін обігукредиторської заборгованості став дорівнювати 15 діб і це означає, щопідприємство за 15 діб оплачує виставлені йому рахунки. Ці зміни привели дозбільшення в динаміці коефіцієнта обігу кредиторської заборгованості з 12,54 до24,05. На кінець 2008 року підприємство зробило 24,05 обороти, щоб сплатитикредиторські рахунки по господарським операціям. Тобто зростання у динаміцікоефіцієнта обігу кредиторської заборгованості свідчить про підвищенняшвидкості сплати заборгованості підприємства. Коефіцієнт обігу дебіторськоїзаборгованості за 2006-2008 звітних періоду збільшився з 5,17 до 7,55. Періодпогашення цих активів на початок 2006 року був 71 день. За 2007 рік тривалістьобороту зменшилась на 13 діб, а за 2008 рік на 10 діб. На кінець 2008 рокустала дорівнювати 48 діб. Тобто на кінець 2008 року підприємству потрібно зробити7,55 оборотів (тривалість одного обороту 48 діб), щоб сплатити в повному обсязісвої зобов’язання. Зростання у динаміці коефіцієнту обігу поточних зобов’язанняє позитивним моментом, бо свідчить про покращення стану розрахунків зкредиторами підприємства.
На графічномувідображенні динаміки деяких показників ділової активності ТОВ «Комфорт»можнапобачити (рис. 2.13-2.17) тенденцію збільшення коефіцієнтів оборотностіактивів, оборотності кредиторської заборгованості, оборотності запасів,концентрації залученого капіталу.
/>
Рис.2.15. Динаміка показників оборотності активів ТОВ «Комфорт» протягом 2006-2008 рр.
Показникиоборотності активів постійно зростають, що свідчить про пришвидшене обертаннякоштів і, як наслідок, про збільшення прибутку.
/>
Рис. 2.16.Динаміка показників оборотності запасів ТОВ «Комфорт» протягом 2006-2008 рр.
Динамікапоказників оборотності запасів свідчить про надвисокі темпи обороту сировини таматеріалів, що може свідчити як про великі обсяг виробництва особливовраховуючи коефіцієнт забезпеченості запасів за останній рік.
/>
Рис.2.17. Динаміка показників оборотності дебіторської заборгованості ТОВ «Комфорт» протягом 2006-2008 рр.
Дебіторськазаборгованість також має надвисокий рівень, однак в даному випадку це свідчитьпро повыльне її погашення або взагалі практичну відсутність.
/>
Рис.2.18. Динаміка показників оборотності кредиторської заборгованості ТОВ «Комфорт» протягом 2006-2008 рр.
Теж саме можнасказати й про коефіцієнт кредиторської заборгованості, що її погашеннявідбувається достатньо повільно.
/>
Рис.2.19. Динаміка показників фондовіддачі ТОВ «Комфорт» протягом 2006-2008 рр.
/>/>/>/>Фондовіддача також перевищуєнорму, що знову жтаки свідчить про збільшення обсягів виробництва.
Таким чином. аналізділової активності свідчить, що на підприємстві відбуваються протягоманалізуємого періоду позитивні тенденції. Збільшується коефіцієнт оборотностіактивів за рахунок збільшення оборотності запасів та дебіторськоїзаборгованості. Все це призвело до зменшення тривалості оборотних коштів і дозбільшення прибутку підприємства.
3. Вдосконалення фінансового стану ТОВ «Комфорт»3.1Напрямки і резерви покращення фінансового стану підприємства
Покращенняфінансового стану підприємства можна досягти завдяки збільшення його прибутку.Збільшувати прибуток можна за допомогою багатьох факторів. Наприклад, можназбільшити ціну на продукцію, надані послуги, виконану роботу. Проте цей варіантне зажди доцільний, оскільки в умовах пануючого кризового стану економікикраїни, підприємства не мають достатньо грошових коштів, щоб заплатити щебільшу суму за послуги, роботу, товари.
Отже, резервизростання прибутку — це кількісні можливості збільшення прибутку завдяки:
- збільшеннюобсягу реалізації продукції;
- зменшеннювитрат на виробництво і реалізацію продукції: усунення перевитрат по сировині іматеріалах, усунення понадпланових відходів, усунення невиправданих інепродуктивних витрат у складі цехових і загально-виробничих витрат, а також ускладі витрат на утримання і експлуатацію устаткування, усунення втрат відбраку;
- постійномузниженню позареалізаційних збитків.
Ще одним напрямому пошуку резервів зростання прибутку є аналіз використання ресурсівпідприємства, собівартості виготовленої продукції. Зниження витрат навиробництво і реалізацію продукції — основний резерв збільшення прибуткупідприємства. Враховуючи специфіку виробництва досліджуваного підприємствасуттєво зменшити витрати на виробництво можна завдяки технічним і технологічнимзаходам.
Фактичнасобівартість виконаних робіт у 2007 році склала 582,08 тис. грн., що на 20,02 тис.грн. (або 23%) більше ніж в 2006 році – 562,02 тис. грн., а в 2008 роцізменшилась на 9,37 і склала 572,7 тис. грн.
Кошторис витрат на виробництво ТОВ «Комфорт» за 2006-2008 роки представлений у таблиці3.1.
Таблиця 3.1 Кошторис витрат на виробництво ТОВ «Комфорт» за 2006-2008 р.р Сума, тис.грн Питома вага у собівартості Питома вага у собівартості 2006 р 2007 р 2008 р 2006 2007 2008 2006 2007 2008 Матеріальні витрати 165,35 270,19 212,31 51,0 49,5 47,5 41,8 41,8 47,1 Енергоносії 1,57 1,20 1,01 4,7 4,7 6,0 5,3 5,3 4,3 Заробітна плата 10,66 15,70 14,54 15,3 15,0 15,9 13,8 13,8 14,1 Відрахування на соціальні заходи 6,48 9,88 10,71 5,9 5,9 5,9 5,2 5,2 5,5 Амортизаційні відрахування 8,27 11,91 12,24 3,1 3,8 4,0 3,5 4,1 2,8 Інші 134,64 134,64 175,32 11,4 6,6 6,5 5,7 5,7 10,5 Податки 29,99 13,53 12,85 0,7 1,0 1,0 0,8 0,7 0,7 Разом виробнича собівартість 20,00 20,00 20,00 92,1 86,5 86,5 76,1 80,1 85,0 Адміністративні витрати 38,96 58,37 20,25 7,9 13,5 12,5 11,9 11,9 7,3 Разом повна собівартість 572,71 582,09 583,7 100 100 100 88,0 90,0 92,3 Прибуток 73,58 970,50 820,13 12,0 9,5 7,7 Обсяг робіт 19,36 20,66 23,51 100 100 100
Питома вагавитрат, що входять у повну собівартість ТОВ «Комфорт» за 2006-2008 роки представлено в таблиці3.2.
Таблиця 3.2 Питома вага витрат, що входять у повну собівартість ТОВ «Комфорт» за 2006-2008 роки№ п/п Статті витрат 2006 рік 2007 рік 2008 рік Відхилення +,- % % % /> % 1. Матеріальні витрати 47,3 49,5 51,0 2,2 1,5 2. Енергоносії 6,0 4,7 4,7 -1,3 3. Зарплата з нарахуваннями 25,8 20,9 21,2 -4,9 0,3 4. Амортизаційні відрахування 4,0 3,8 3,1 -0,2 — 0,7 5. Податки 1,0 1,0 0,7 -0,3 6. Інші витрати 6,5 6,6 11,4 -0,1 4,8
Графічноструктуру витрат зображено на рисунку 3.1
/>
Рис 3.1 Структуравитрат підприємства ТОВ «Комфорт».
Витрати на 1 гривню виконаного обсягу робіт у 2007 році склали90 коп., в 2006 році вони рівнялися 88 коп., тобто збільшилися на 4 коп, а у2008 році — 92 коп., ще зросли на 2 коп.
Збільшення відбулося:
- поматеріальних витратах — на 3 коп.
- по іншим витратах- на 5 коп.
Знизилися витрати:
- поенергоносіях — на 2 коп.
- поамортизаційних відрахуваннях — на 1 коп.
- поадміністративних витратах — на 5 коп.
Збільшення матеріальних витрат викликано ростом цін наосновні матеріали.
Зниження витратпо енергоносіях пов'язане з тим, що у всіх ЕРП установлені лічильники з облікуенергоносіїв, а також посилений контроль з їх використання.
Протягом 2008року мало місце збільшення тарифів на споживання енергоносіїв. У порівнянні з2007 роком середня ціна на споживані енергоносії зросла: тепло — на 48,3%,електроенергія — на 38,5%, природний газ — 17,5%, вода питна — 16,8%,комунальні стоки — 16,4%.
Загалом по ТОВ «Комфорт» витрати на енергоносії у звітномуроці збільшилися на 311,6 грн. (або 29,8%) і склали 1357,5 грн. По видахенергоносіїв:
- електроенергія- 1071,4 грн., збільшення на 254,2 грн. (31,1%);
- тепло — 174,4 грн., збільшення на 30,8 грн. (21,5%);
- природнийгаз — 34,8 грн., збільшення на 6,8 грн. (24,3%);
- водапитна — 30,2 грн., збільшення на 9,1 грн. (43,1%);
- комунальністоки — 33,7 грн., збільшення на 9,8 грн. (41,0%);
- стисненеповітря — 13 грн., збільшення на 0,8 грн. (6,6%).
Найбільшезбільшення спостерігається по споживанню електроенергії й тепла.
Для зниження собівартості продукції проведені заходи щодоекономії енергоресурсів всіма підрозділами ТОВ «Комфорт». Загальнаекономія енергоресурсів по ТОВ «Комфорт» склала 760 грн.
Щомісяця виставляються ліміти на споживання енергоресурсівструктурними підрозділами, які прикріпленні до конкретно виконуємої програми йноменклатури.
Також необхідно знизити витрати на сировину і матеріали, які використовуютьсяу виробництвіТОВ «Комфорт».
Якщо прибутокрозрахований на гривню продукції, сума резерву її зростання за рахунокзбільшення об'єму реалізації визначається за формулою:
/>, (3.1)
де /> ─ потенційно можливезбільшення об'єму реалізованої продукції, грн.;
/> ─ фактичний прибуток відреалізації, грн.;
/> ─ фактичний об'ємреалізованої продукції, грн..
Розрахунок можливого об'єму робіт, встановленого зарезультатами маркетингових досліджень відповідними органами підприємства зурахуванням існуючого темпу приросту та можливостей підприємства дозволивспрогнозувати збільшення доходу УМГ «Прикарпаттрансгаз» на 15% в наступному році.
Розрахуємо резервзбільшення прибутку за рахунок збільшення об'єму реалізації робіт ТОВ «Комфорт» за формулою (3.1).
/>,
/>
Як показують дані таблиці 3.2, існують резерви зниженнясобівартості продукції за рахунок зменшення матеріальних затрат, зарплати знарахуваннями та інших операційних витрат. Всі перелічені показники затрат на 1грн. товарної продукції збільшились порівняно з попереднім періодом, і являютьсобою негативні відхилення від досягнутих у попередньому періоді, які можнарозглядати як потенційно можливі.
Можливе зниження витрат на гривню товарної продукції дорівнює- 0,015 грн. Витрати на гривню товарної продукції в 2008 році склали 0,92 грн.,зниження цієї суми на 0,015 грн. дозволить збільшити суму прибутку. Розрахуєморезерв збільшення суми прибутку:
/>
А це у свою чергупідвищить рентабельність продажів.
Фактична рентабельністьпродажів у 2008 році склала:
/>
Можливарентабельність продажів при зниженні на 0,015 грн. витрат на 1 гривню продукціїскладе:
/>
Узагальнимо всівиявлені резерви зростання прибутку в таблиці 3.3.
Таблиця 3.3 Загальнірезерви збільшення суми прибутку ТОВ «Комфорт».Джерело резервів Резерв збільшення прибутку, грн. Збільшення об'єму продажів 188244,28 Зниження собівартості продукції 12301,88 Разом 189446,16
Питома вагакожного резерву в загальній сумі резервів зображено на рисунку 3.2
/>
Рис. 3.2Структура джерел резервів збільшення прибутку
Основнимиджерелами резервів підвищення рівня рентабельності продукції є збільшення сумиприбутку від реалізації продукції, зниження собівартості товарної продукції.Для підрахунку резервів збільшення рентабельності продажів може бутивикористана наступна формула:
/>, (3.2)
де /> ─ резерв зростаннярентабельності;
/> ─ рентабельність можлива;
/> ─ рентабельність фактична;
/> ─ фактична сумаприбутку;
/> ─ резерв зростанняприбутку від реалізації продукції;
/> ─ можливасобівартість продукції з урахуванням виявлених резервів;
/> ─ фактична сумавитрат по реалізованій продукції.
Можлива сумавитрат на 1 гривню товарної продукції:
/>
Помножимо цю сумувитрат на можливий об'єм товарної продукції виражений в цінах реалізації(820125,2 грн.), отримаємо значення суми можливої собівартості:
/>
Підставивши всівідомі дані у формулу (3.2) обчислимо резерв збільшення рентабельності продажівТОВ «Комфорт» зарахунок названих вище чинників:
/>1,88%
Таким чином, призбільшенні об'єму виробництва і реалізації продукції на 15%, зниженні на 0,015грн. витрат на 1 гривню продукції ТОВ «Комфорт»одержить додатковийприбуток в сумі 189446,16 грн. і збільшить рентабельність продажівна 1,88%.
То ж аналізуючивитрати на виробництво продукції, знаходимо резерви її зниження, які водночас єі резервами збільшення прибутку.
Також важливимрезервом для покращення фінансового стану підприємства є скороченнядебіторської та кредиторської заборгованості підприємства.
На підприємстві ТОВ«Комфорт» відбувається зростання дебіторської та кредиторськоїзаборгованості. Основною з причин росту кредиторської заборгованості євідсутність коштів по оплаті своїх зобов’язань. Проте підприємство може штучнозбільшити свою заборгованість. Це відбувається при умові, якщо в країнінамітилась ситуація, що спричиняє ріст інфляції. При такій умові підприємствоможе завідома збільшити свою кредиторську заборгованість з метою віддати черездеякий час ту ж саму суму заборгованості. Цей варіант можливий лише при умові,що ціни зросли, а сума заборгованості не змінилась (або зросла в незначніймірі).
Інша ситуаціяскладається з дебіторською заборгованістю. В основному, ріст дебіторськоїзаборгованості відбувається з причин взаємних неплатежів між підприємствами чипокупцями, тобто через неефективні методи розрахунків між підприємствами.Розглядаючи питання скорочення дебіторської заборгованості (розрахунку зпокупців і замовників), слід ознайомитися з одним із методів розрахунку зпокупцями, що широко використовується в країнах з розвинутими ринковимивідносинами. Це метод надання знижок при достроковій оплаті. Відомо, що вумовах інфляції будь-яка відстрочка платежу призводить до того, що підприємствореально одержує лише частину вартості реалізованої продукції. Тому підприємствуінколи вигідніше зробити знижку на товар за умови оплати рахунка (наприклад, удесятиденний строк), ніж втратити певну суму в результаті інфляції.3.2Використання інформаційних технологій у фінансово-вартісному аналізі
Реалізація методуфункціонально-вартісного аналізу (ФВА) стала можливою в результаті розвиткусучасних програмних і апаратних технологій. До них відносяться інструментиBusіness Іntellіgence (BІ) і системи підтримки прийняття рішень (DecіsіonSupport Systems, DSS). Однак з появою безлічі ІT- проектів виник ряд додатковихпроблем — як вибрати одне або декілька Bі- рішень для економічної й ефективноїреалізації ФВА. Комплекс програмних і апаратних засобів для реалізаціїФВА-Методу може сприйматися як «чорний ящик»- настільки він складнийі заплутаний. Процес пошуку підходящої програмної реалізації будемо розглядатив трьох «вимірах»: складність моделі, організаційний вплив,інтеграція систем. Крім того, необхідно враховувати час на розробку моделі, атакож здатність вирішити це завдання й наявність необхідних ресурсів.
СкладністьФВА-Моделі пропорційна кількості функцій у ФВА-Компоненту. З одного боку,занадто велика кількість функцій вимагає нерозумно більших, дорогих обсягівданих. А з іншого боку, їхній недолік може ускладнити визначення основних джерелвитрат (cost drіvers) для даного виду діяльності. Рівень складностівизначається розумним балансом між точністю й вартістю даних. Цінові йторговельні моделі вимагають великої точності а, отже, і більшої складності.Напроти, для моделей вигідності клієнтів точність не так важлива, і тому вонинабагато простіше.
При розробціФВА-Проекту найкраще дотримуватися принципу «не будь дурнем і спрощуй»(KeepІt Sіmple, Stupіd — KІSS). Бажано почати з моделі, орієнтованої на одну єдинумету (наприклад, на розрахунок витрат по замовленнях або продуктам, або наоцінку прибутковості клієнтів), потім використовувати пілотні моделі, оцінити йперевірити результати, а потім переходити до більше складного етапу. При такомуструктурному підході спочатку розглядаються агреговані функції, потім вониділяться на підфункції й тільки згодом відбувається перехід до комплекснихмоделей.
Другий вимір — організаційний вплив, що визначає, як модель буде використовуватися середспівробітників організації. Наприклад, якщо ФВА розробляється для фінансовоговідділу, те цілком достатньо програмної реалізації на основі електроннихтаблиць. Такий варіант звичайно підходить для одноразових пілотних проектів.Якщо ж продукт буде використовуватися керівництвом, торгівельними агентами йрядовими працівниками, то необхідно мережне рішення, або модель повинназберігатися на центральному мейнфреймі.
Реалізаціюпроекту на основі організаційного впливу важко виконувати поетапно. Якщо модельспочатку створюється в електронних таблицях, потім у вигляді самостійногододатка на ПК, а вже потім у мережній архітектурі, то тимчасові й матеріальнівитрати можуть виявитися невиправданими. Якщо із самого початку очевидно, щоФВА-Додаток буде використовуватися в рамках всієї організації, то швидше йдешевше розробити моделі для клієнт-серверної мережі, чим для автономного ПК. Убільшості випадків, рішення визначається наявністю необхідних ресурсів (часу,засобів).
Третій вимір, щовизначає вибір технології — інтеграція систем. Він тісно пов'язане зорганізаційним впливом. На якому устаткуванні буде працювати ФВА-Модель: наокремих ПК, на мейнфреймі компанії, або в клієнт-серверній мережі? Чим більшекористувачів буде працювати з моделлю, тим важливіше інтеграція.
Вибір технологіїзалежно від інтеграції систем залежить також від ступеня централізації збору,керування й обробки інформації. Вимоги до даних для реалізації ФВА високі. Якправило, інформація повинна зберігатися на одному комп'ютері й управлятисяцентралізовано (наприклад, ІT-вітділом). Якщо джерела даних розподілені по всійкомпанії і їхню підтримці здійснюють непрофесіонали, то гостро встає проблематочності інформації. У таких випадках часто порушується вірогідність моделей івиникає питання про доцільність їхнього використання для прийняття рішень.
Як ужеговорилося, потрібно також урахувати час на розробку й наявність необхіднихресурсів. Для створення моделі в електронних таблицях необхідні істотнітимчасові витрати й гарний фахівець, але зате мінімальна вартість програмного йапаратного забезпечення. Самостійний ФВА-Додаток зажадає чималих витрат напервісному етапі, але істотно скоротить тимчасові витрати й необхідністьвнутрішньої підтримки.
Розглядаючизастосування різних апаратних і програмних засобів для ФВА потрібно пам'ятатипро «виміри». Питання можна поставити так: «чи варто почати звихідної точки графіка (проста модель, один користувач, електронна таблиця наокремому ПК) і залишатися в ній, або потрібно рухатися за графіком вправонагору (складна модельдекілька трохи користувачів, інтегрована система)?» Вирішивши для себе всі ці питання,можна вибрати саме ту технологію, що підходить для кожної конкретної компанії.
Іноді перша ідея,що спадає на думку при виборі технології для ФВА, — використовувати традиційну(legacy) облікову систему компанії. У ній уже зберігаються всі дані йгенеруються звіти по клієнтах, продуктах і замовленням. Однак це не підходящийметод для моделювання ФВА, тому що більшість таких систем були спроектовані дляфінансового, а не управлінського обліку. Фінансовий облік припускає створеннязвітів для вищого керівництва, акціонерів, кредиторів і урядових органів.Управлінський облік призначений для менеджерів. Функціонально-вартісний аналізвідноситься до управлінського обліку. Це методологія для розподілу ресурсів пофункціональних групах (Actіvіty pools) і наступного розподілу витрат пооб'єктах витрат (cost objects) за допомогою джерел витрат (cost drіvers). Такийпідхід не був закладений у більшості фінансових облікових систем. Тому йз'явилося спеціальне програмне забезпечення для ФВА.
Деякіпостачальники фінансових облікових систем співробітничають із розроблювачами ПОдля ФВА. У результаті, вдається ефективніше відображати (імпортувати) дані збухгалтерської системи (головної бухгалтерської книги) у ФВА-Додаток. ФВА-раоробникзабезпечує канал передачі даних у фінансову облікову систему, за рахунок цьогоможна використовувати бухгалтерську програму, імпортуючи з них дані, необхіднідля запуску ФВА-Моделей.
ПО дляфункціонально-вартісного аналізу ніколи повністю не замінить фінансову обліковупрограму, а традиційні системи рідко можуть забезпечити ФВА-Логікові. Можливо,у майбутньому фінансові облікові системи будуть реалізовувати цей метод, але наданий момент на ринку дуже мало постачальників, що пропонують інтегровані рішеннядля обліку фінансів і функціонально-вартісного аналізу.
Пропонується заповнити«чорний ящик»(тобто вибрати програмне забезпечення й устаткування),зупинившись на одній з наступних технологій:
1. Рішенняна основі електронних таблиць / Реалізація для автономних ПК.
2. СпеціальніФВА програмні рішення / Реалізація, як для окремих, так і для мережнихкомп'ютерів.
3. Сховищеданих / Реалізація для клієнт-серверних мереж.
4. Спільневикористання ФВА ПО й Сховища даних / Реалізація для клієнт-серверних мереж.
Сполученняпрограмного й апаратного забезпечення залежить від складності моделі,організаційного впливу й інтеграції систем. Як уже говорилося, при виборітехнології дуже важливо враховувати доступні ресурси — час, здатності й гроші.При невеликому бюджеті прийдеться обмежитися додатком в електронних таблицяхдля ПК, а при наявності більших засобів є зміст реалізувати ФВА-Проект уклієнт-серверній мережі.
Поза залежністювід того, як у кожному конкретному випадку заповнений «чорний ящик»,вхідні дані — ті самі. Грошові показники з головної бухгалтерської книги(general ledger), що зберігається у фінансовій обліковій системі, переносятьсяу функціональні групи (actіvіty cost pools). Інформація про ресурси (кількостіспівробітників, торговельних площах, устаткуванні й т.п.) надходить із іншихджерел: письмових документів, електронних таблиць, операційних баз даних і т.п.Дані по джерелах витрат (кількість рахунків фактури, поставок і т.п.) надходятьіз фінансової облікової системи або інших джерел. На жаль, при пошуку данихпоза обліковою системою витрати на збір інформації підвищуються, а точністьзнижується.
Точність данихпро ресурси й носії витрат часто є основною проблемою при реалізації методу ФВА.В ідеалі вся інформація повинна перебувати у фінансовій обліковій системі. Тодіможна гарантувати безпомилковість даних, тому що й грошові й негрошовіпоказники відповідають тим самим стандартам точності. На практиці, лишеобмежений обсяг відомостей зберігається в обліковій системі. Отже, до даних зінших джерел потрібно застосувати тверді стандарти виміру, щоб забезпечити їхнювірогідність.
На виході з«чорного ящика», поза залежністю від його наповнення, інформаціяпредставляється у формі, зручної для прийняття стратегічних і тактичних рішень.Звітність, повинна відповідати форматам, прийнятим у системах підтримкиприйняття рішень, тобто. повинні бути реалізовані:
─ числові йграфічні екрани й звіти,
─ зведеназвітність із можливостями деталізації,
─ функціївибірки даних (slіce and dіce),
─ засобинаписання нерегламентованих запитів і звітів.
Кожна з описаних технологійзадовольняє перерахованим вимогам. Розходження полягають у вартості й простотіреалізації: тобто в тім, наскільки легко можна виконувати побудову моделі,пошук і обробку даних, створення звітів.
«Чорний ящик» можна заповнити електронною таблицею(ЕТ) для ПК (наприклад, Excel або Lotus 1-2-3). Це саме недороге рішення, зпогляду програмного й апаратного забезпечення, але воно вимагає чимало часу нарозробку й введення даних. Якщо врахувати всі витрати, то в цілому така технологіяможе виявитися не такою вуж дешевою.
Використовуючи ЕТдля реалізації ФВА-Додатка, у першу чергу потрібно створити робочу книгу здекількома таблицями. Кожна таблиця буде описувати певний бізнес-процес(наприклад: продажу, поставки, обробку замовлень і т.п.). Ресурси звичайнозадаються в інших таблицях, їхня вартість імпортується з бухгалтерськоїсистеми. Кожній таблиці процесу відповідає своя матриця ресурсів і функцій(Resources-Actіvіtіes Matrіx), що містить вартість ресурсів (у рядках) іїхнього розподілу по функціях (у стовпцях). Загальні витрати на кожну функцію(тобто стовпець) розраховуються й діляться на сумарну кількість джерел витрат,тобто для кожної функції обчислюються витрати в перерахуванні на одиницю.Матриці пов'язані з таблицями вартості ресурсів, а в таблиці із ФВА-Звітами зматриць витягають дані про витрати по функціях.
Програмуванняелектронних таблиць для ФВА досить трудомістке: потрібне перетворення й імпортданих, створення формул, зв'язування таблиць, форматування звітів і графіків.Деякі осередки таблиць заповнюються даними, імпортованими з файлів на мейнфремі(для цього по фінансист повинен мати високий рівень володіння програмнимзабезпеченням, оскільки на сьогоднішній день це не лише необхідність, це вимогадо сучасного висококваліфікованого спеціалісту в галузі фінансового аналізу.
4. Охорона праці та середи життєдіяльності працівників/>4.1 Загальні питання охорони праці
Доосновних функцій управління охороною праці належать:
─ прогнозування і планування робіт, їхфінансування;
─ організація та координація робіт;
─ облік показників стану умов і безпекипраці;
─ аналіз та оцінка стану умов і безпекипраці;
─ контроль за функціонуванням СУОП;
─ стимулювання роботи по вдосконагірннюохорони праці.
Основнізавдання управління охороною праці: навчання працівників безпечним методампраці та пропаганда питань охорони праці; забезпечення безпечностітехнологічних процесів, виробничого устаткування, будівель і споруд;нормалізація санітарно-гігієнічних умов праці; забезпечення працівниківзасобами індивідуального захисту; забезпечення оптимальних режимів праці тавідпочинку; організація лікувально-профілактичного обслуговування; професійнийдобір працівників з окремих професій; удосконалення нормативної бази з питаньохорони праці.
Плануванняроботи з охорони праці. Функція планування, в основі якої лежить прогнозтичнийаналіз, має вирішальне значення в системі управління охороною праці. Плануванняроботи з охорони праці поділяється на перспективне, поточне та оперативне.Перспективне планування вміщує найбільш важливі, трудомісткі і довгострокові затерміном виконання заходи з охорони праці, виконання яких, як правило, вимагаєсумісної роботи кількох підрозділів підприємства. Можливість виконання заходівперспективного плану повинна бути підтверджена обгрунтованим розрахункомнеобхідного матеріально-технічного забезпечення і фінансових витрат ззазначенням джерел фінансування. Основною формою перспективного плануванняроботи з охорони праці є розроблення комплексного плану підприємства щодопокращення стану охорони праці.
Поточнепланування здійснюється у межах календарного року через розроблення відповіднихзаходів у розділі «Охорона праці»колективного договору. Оперативнепланування роботи з охорони праці здійснюється за підсумками контролю стануохорони праці в структурних підрозділах і на підприємстві в цілому. Оперативнізаходи щодо усунення виявлених недоліків зазначаються безпосередньо у наказівласника підприємства, який видається за підсумками контролю, або у планізаходів, як додатку до наказу.
ФункціяСУОП щодо організації та координації робіт передбачає формування органівуправління охороною праці на всіх рівнях управління і всіх стадіях виробничогопроцесу, визначення обов'язків, прав, відповідальності та порядку взаємодіїосіб, що приймають участь в процесі управління, а також прийняття та реалізаціюуправлінських рішень. Контроль за станом охорони праці. Дійове управлінняохороною праці можна здійснювати тільки при наявності повної, своєчасної івірогідної інформації про стан охорони праці. Одержати таку інформацію, виявитиможливі відхилення від норм безпеки, а також перевірити виконання планів тауправлінських рішень можна тільки на підставі регулярного та об'єктивногоконтролю. Тому контроль стану охорони праці є найбільш відповідальна татрудомістка функція процесу управління. До основних форм контролю за станомохорони праці належать: оперативний контроль; контроль, що проводиться службоюохорони праці підприємства; громадський контроль; адміністративногромадськийтрьохступеневий контроль; відомчий контроль вищих органів. Необхідно зазначити,що крім контролю, здійснюється нагляд за охороною праці з боку державних тапрофспілкових інспекцій [24, c.47].
Оперативнийконтроль з боку керівників робіт і підрозділів підприємства проводиться згідноіз затвердженими посадовими обов'язками.
Службаохорони праці контролює виконання вимог безпеки праці у всіх структурнихпідрозділах та службах підприємства. У справі створення здорових та безпечнихумов праці значна роль відводиться громадському контролю, який здійснюєтьсякомісією з питань охорони праці підприємства та громадськими інспекторами зохорони праці.
Адміністративно-громадськийтрьохступеневий контроль проводиться на трьох рівнях. На першій ступеніконтролю начальник виробничої дільниці (майстер) спільно з громадськимінспектором профгрупи щоденно перевіряють стан охорони праці на виробничійдільниці. На другій ступені — начальник цеху спільно з громадським інспекторомта спеціалістами відповідних служб цеху (механік, електрик, технолог) два разив місяць перевіряють стан охорони праці згідно з затвердженим графіком. Натретій ступені контролю щомісячно (згідно із затвердженим графіком) комісіяпідприємства під головуванням керівника (головного інженера) перевіряє станохорони праці на підприємстві. До складу комісії входять: керівник службиохорони праці, голова комісії з охорони праці профкому, керівник медичноїслужби, працівник пожежної охорони та головні спеціалісти підприємства(технолог, механік, енергетик). Результати роботи комісії фіксуються в журналітрьохступеневого контролю і розглядаються на нараді. За результатами нарадивидається наказ по підприємству. Облік, аналіз та оцінка показників охоронипраці та функціонування СУОП направлені (відповідно до одержаної інформації) нарозробку та прийняття управлінських рішень керівниками усіх рівнів управління(від майстра дільниці до керівника підприємства). Суть даної функції полягає усистемному обліку показників стану охорони праці, в аналізі одержання даних таузагальненні причин недотримання вимог законодавчих та нормативних документів,а також причин невиконання планів з охорони праці з розробкою заходів,направлених на усунення виявлених недоліків. Аналізуються матеріали: пронещасні випадки та професійні захворювання; результати всіх видів контролю застаном охорони праці; дані паспортів санітарно-технічного стану умов праці вцеху (на дільниці); матеріали спеціальних обстежень будівель, споруд,приміщень, обладнання та ін. В результаті обліку, аналізу та оцінки стануохорони праці вносяться доповнення та уточнення до оперативних, поточних таперспективних планів роботи з охорони праці, а також — по стимулюваннюдіяльності окремих структурних підрозділів, служб, працівників за досягнутіпоказники охорони праці. Стимулювання діяльності з охорони праці направлено настворення зацікавленості працівників в забезпеченні здорових та безпечних умовпраці. Відповідно до ст. 29 Закону України «Про охорону праці»допрацівників підприємств можуть застосовуватися будь-які заохочення за активнуучасть та ініціативу у здійсненні заходів щодо підвищення безпеки та покращенняумов праці. Стимулювання передбачає моральні та матеріальні заохочення. Дочисла останніх належать: премії, винагороди за виконану конкретну роботу,винахідництво та раціоналізаторські пропозиції з питань охорони праці. Джереломстимулювання діяльності з охорони праці є фонди охорони праці. Згідно з ЗакономУкраїни «Про охорону праці»(ст. 23) служба охорони праці створюєтьсявласником або уповноваженим ним органом на підприємствах, в установах,організаціях незалежно від форм власності та видів їх діяльності дляорганізації виконання правових, організаційнотехнічних, санітарно-гігієнічних,соціально-економічних і лікувально профілактичних заходів, спрямованих назапобігання нещасних випадків, професійних захворювань і аварій в процесіпраці./>4.2 Управління охороною праці підприємства ТОВ «Комфорт»
Управлінняохорони праці ґрунтується на Законі України «Про охорону праці» івключає застосування ряду способів і форм юридичної дії на органи і об’єктиуправління охороною праці – зокрема, підприємства регіону, вдосконаленнятехнологічних процесів і виробничого устаткування.
Відповіднодо законодавства на підприємстві з кількістю працюючих більше 50 чоловік,працедавець створює службу охорони праці. Якщо менше 50 чоловік, то функціїслужби охорони праці можуть виконувати у порядку сумісництва особи, що маютьвідповідну підготовку. Якщо менше 20 чоловік, то для виконаня функції охоронипраці можуть притягуватися сторонні фахівці (або керівник). Оскільки напідприємстві ТОВ «Комфорт» працює менше 50 працівників, питаннямиохорони праці займаються особи, що мають відповідну підготовку.
/>
Рис.4.1. Система охорона праці на підприємства ТОВ «Комфорт»
Особивідповідальні за охорону праці вирішують наступні завдання:
─ забезпечення безпеки виробничихпроцесів, устаткування, будівель і споруд;
─ забезпечення працівників засобамиіндивідуального та колективного захисту;
─ професійної підготовки і підвищеннякваліфікації працівників з питань охорони праці, пропаганди безпечних методівпраці;
─ вибору оптимальних режимів праці івідпочинку працівників;
─ професійного добору виконавців длявизначених видів робіт.
Особивідповідальні за охорону праці виконують такі основні функції: опрацьовуютьефективну цілісну систему управління охороною праці, сприяють удосконаленнюдіяльності у цьому напрямку кожного структурного підрозділу і кожної посадовоїособи; проводять оперативно-методичне керівництво роботою з охорони праці;складають разом зі структурними підрозділами підприємства комплексні заходищодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничогосередовища (підвищення існуючого рівня охорони праці, якщо встановлені нормидосягнуті), а також розділ.
Спеціалістивідповідальні за охорону праці мають право: представляти підприємство вдержавних та громадських установах при розгляді питань охорони праці;безперешкодно в будь-який час відвідувати виробничі об'єкти, структурніпідрозділи підприємства, зупиняти роботу виробництв, дільниць, машин,механізмів, устаткування та інших засобів виробництва у разі порушень, якістворюють загрозу життю або здоров'ю працюючих; одержувати від посадових осібнеобхідні відомості, документи і пояснення (письмово чи усно) з питань охоронипраці; перевіряти стан безпеки, гігієни праці та виробничого середовища наоб'єктах підприємства, видавати керівникам перевіреного об'єкту, цеху,виробництва обов'язковий для виконання припис; вимагати від посадових осібвідсторонення від роботи працівників, які не пройшли медичного огляду,навчання, інструктажу, перевірки знань з охорони праці, не мають допуску довідповідних робіт або порушують нормативні акти про охорону праці; надсилатикерівникові підприємства подання про притягнення до відповідальностіпрацівників, які порушують вимоги щодо охорони праці; порушувати клопотання прозаохочення працівників, котрі беруть активну участь у підвищенні безпеки тапокращенні умов праці./>4.3 Виробнича санітарія
Суттєвий вплив настан організму працівника, його працездатність здійснює мікроклімат (метеорологічні умови) у виробничих приміщеннях, під яким розуміють кліматвнутрішнього середовища цих приміщень, що визначається діючою на організмлюдини сукупністю температури, вологості, руху повітря та тепловоговипромінювання нагрітих поверхонь.
На відміну відмікроклімату житла та громадських спору мікроклімат виробничих приміщеньхарактеризується значною динамічністю і залежить від коливань зовнішніхметеорологічних умов часу доби та пори року, теплофізичних особливостейтехнологічною процесу, умов опалення та вентиляції. Мікроклімат виробничихприміщень, в основному, впливає на тепловий стан організму людини та їїтеплообмін з навколишні середовищем
Параметримікроклімату справляють безпосередній вплив на самопочуття людини та йогопрацездатність. Зниження температури за всіх інших однакових умов призводить дозростання тепловіддачі шляхом конвекції та випромінювання і може зумовитипереохолодження організму.
Підвищенняшвидкості руху повітря погіршує самопочуття, оскільки сприяє підсиленнюконвективного теплообміну та процесу тепловіддачі при випаровуванні поту[24, c. 65].
При підвищеннітемператури повітря мають місце зворотні явища. Встановлено, що при температуріповітря понад 30°С працездатність людини починає падати. За такої високоїтемператури та вологості практично все тепло, що виділяється, віддається унавколишнє середовище при випаровуванні поту. При підвищенні вологості піт невипаровується, а стікає краплинами з поверхні шкіри.
Недостатнявологість призводить до інтенсивного випаровування вологи зі слизових оболонок,їх пересихання та розтріскування, забруднення хвороботворними мікробами. Водата солі, котрі виносяться з організму з потом, повинні заміщуватися, оскількиїх втрата призводить до згущення крові та порушення діяльності серцево-судинноїсистеми.
Зневодненняорганізму на 6% викликає порушення розумове діяльності, зниження гостроти зору.Зневоднення на 15- 20% призводить до смертельного наслідку.
Втрата солі позбавляєкров здатності утримувати воду та викликає порушення діяльностісерцево-судинної системи. За високої температурі повітря і при дефіциті води ворганізмі посилено витрачаються: вуглеводи, жири, руйнуються білки.
Для відновленняводяного балансу рекомендується вживати підсолену (0,5% NaCl) воду (4-5 л налюдину за зміну), білково-вітамінний напій. У жарких кліматичних умовахрекомендується пити охолоджену питну воду або чай.
Тривалий впливвисокої температури у поєднанні зі значною вологістю може призвести донакопичення теплоти в організмі і до гіпертермії — стану, при котромутемпература тіла піднімається до 38-40°С. При гіпертермії, як наслідок,тепловому ударі, спостерігається головний біль, запаморочення, загальнаслабкість, спотворення кольорового сприйняття, сухість у роті, нудота,блювання, потовиділення. Пульс та частота дихання прискорюється, в крові зростаєвміст залишкового азоту та молочної кислоти. Спостерігається блідість,посиніння шкіри, зіниці розширені, часом виникають судоми, втрата свідомості.
За зниженоїтемператури, значної рухомості та вологості повітря виникає переохолодженняорганізму (гіпотермія). На початковому етапі впливу помірного холодуспостерігається зниження частоти дихання, збільшення об'єму вдиху. За тривалоговпливу холоду дихання стає неритмічним, частота та об'єм вдиху зростають,змінюється вуглеводний обмін. З'являється м'язове тремтіння, при котромузовнішня робота не виконується і вся енергія тремтіння перетворюється втеплоту. Це дозволяє протягом деякого часу затримувати зниження температури внутрішніхорганів. Наслідком дії низьких температур є холодові травми.
Параметримікроклімату спричиняють суттєвий вплив на продуктивність праці та натравматизм.
На сьогодніосновним нормативним документом, що визначає параметри мікроклімату виробничихприміщень є ГОСТ 12.1.005-88. Вказані параметри нормуються для робочої зони —простору, обмеженого по висоті 2 м над рівнем підлоги чи майданчика, на якому знаходятьсяробочі місця постійного або непостійного (тимчасового) перебування працівників.
В основупринципів нормування параметрів мікроклімату покладена диференційна оцінкаоптимальних та допустимих метеорологічних умов в робочій зоні в залежності відтеплової характеристики виробничого приміщення, категорії робіт за ступенем важкостіта періоду року. Оптимальними (комфортними) вважаються такі умови праці, зі котрихмає місце найвища працездатність і хороше самопочуття Допустимі мікрокліматичніумови передбачають можливість напружено роботи механізму терморегуляції, що невиходить за межі можливостей організму, а також дискомфортні відчуття [24, c. 70].
Для того щобвизначити, чи відповідає повітряне середовище даного приміщення встановленимнормам, необхідно кількісно оцінити кожний з його параметрів.
Перш за всерозрахуємо необхідну кількість повітря на кожного працівника деревообробногоцеху виходячи з формули 3.1.
L = m/ (Cгдк – Cпр в) м3/ч (4.1)
m – кількість шкідливоїречовини що поступає в повітря приміщення за одиницю часу;
Cгдк – гранично допустима концентрація шкідливої речовини вповітрі мг/м3;
Cпр в– концентрація шкідливої речовини в приточному повітрі.
В нашому випадкуCпр в = 0,3 Cгдк. Відповідно до нормативів змістушкідливих речовин у повітрі в деревообробному цеху має бути наступна їхконцентрація.
Таблиця 4.1 Гранично допустима концентраціяшкідливих речовин в повітріРечовина
ГДК, мг/м3 Пил деревневий 6
Таким чином, наодну особу має бути: L = 14/ (6 – 1,8) = 3,3 м3/ч
Перейдемо дохарактеристики інших параметрів мікроклімату.
Допустимийрівень шуму в приміщенні, де працюють з ПЕОМ встановлює ГОСТ 12.1.003-83.Заходи по зниженню рівня звукового тиску наступні:
– звукоізоляція виробничих приміщень,
– заміна матричних принтерів на лазерні,згідно ДСаНПіН 3.3.2.007-98.
Температурувимірюють звичайними ртутними чи спиртовими термометрами. В приміщеннях зізначними тепловими випромінюваннями використовують парний термометр, щоскладається з двох термометрів (зачорненого та посрібленого). Для безперервноїрегістрації температури застосовують самопишучі прилади — термографи. Температуруповітря вимірюють в кількох точках робочої зони, як правило на рівні 1,3—1,5 мвід підлоги в різний час. На тих робочих місцях, де температура повітря біляпідлоги помітно відрізняється від температури повітря верхньої зони приміщення,вона вимірюється на рівні ніг (0,2—0,3 м від підлоги).
Відноснавологість повітря (відношення фактичного вмісту маси водяних парів, щомістяться в даний час в 1 м3 повітря, до максимально можливого їх вмісту приданій температурі) визначається психрометром Августа, аспіраційнимпсихрометром, гігрометром та гігрографом.
Згідно з діючимисанітарними нормами і правилами проектування промислових підприємств у всіхприміщеннях треба передбачити дотримання відносної вологості повітря 36 .75%;температури повітря: літом не більше ніж 25°С, зимою — не менше ніж 18°С;швидкості руху повітря при примусовій циркуляції — не більше за 0,1 м/с;освітленість приміщення цеху з врахуванням норм мінімальної освітленостіпідприємств деревообробної промисловості. Для забезпечення відповідних нормосвітленості в цеху треба передбачити систему освітлення. Для забезпеченнянеобхідних температурно-вологісних умов використовують припливно-витяжнувентиляцію з нагріванням повітря, кратність повітрообміну має бути не менше ніж1,5.
Кількість повітря,яке забирається з приміщення:
/> м3/год, (4.2)
де V — загальнийоб'єм приміщень сушильного цеху без врахування об'єму сушильних камер, м3; n —кратність повітрообміну за годину.
L=1762,4·1,5=2643,6м3/год.
Для створеннясприятливих санітарно-гігієнічних умов мають бути запроектовані необхідніпобутові приміщення: гардеробні, умивальники, туалети, душові тощо.
Витрати води нагосподарські і побутові потреби визначають залежно від кількості робітників уцеху згідно з нормами витрати: для господарської потреби — 25 .35 л наробітника за зміну, для душових — 40 л на робітника за зміну. Річна потреба уводі:
/> м3/рік, (4.3)
де в — загальнавитрата води за зміну на одного працюючого, л; m — кількість людей, що працюютьв найбільш завантажену зміну, беруть з економічної частини; і — змінністьроботи цеху, беруть 2; n — кількість днів роботи цеху за рік.
Впобут =(35 * 8 * 2 * 335) / 1000 = 187,6 м3/рік.
Для вимірюванняшвидкості руху повітря використовують крильчаті (0,3—0,5 м/с) та чашкові (1—20м/с)анемометри, а для визначення малих швидкостей руху повітря (менше 0,5 м/с)— термоанемометри та кататермометри.
Створенняоптимальних метеорологічних умов у виробничих приміщеннях є складною задачею,вирішити яку можна наступними заходами та засобами:
Удосконаленнятехнологічних процесів та устаткування. Впровадження нових технологій таобладнання, які не пов'язані з необхідністю проведення робіт в умовахінтенсивного нагріву дасть можливість зменшити виділення тепла у виробничіприміщення.
Основні джерелатеплоти бажано розміщувати безпосередньо під аераційним ліхтарем, білязовнішніх стін будівлі і в один ряд на такій відстані один від одного, щобтеплові потоки від них не перехрещувались на робочих місцях. Найкращим рішеннямє розміщення тепловипромінюючого обладнання в ізольованих приміщеннях або навідкритих ділянках.
Автоматизація тадистанційне управління технологічними процесами. Цей захід дозволяє в багатьохвипадках вивести людину із виробничих зон, де діють несприятливі фактори(наприклад автоматизоване завантаження печей в металургії, управління розливомсталі).
Раціональнавентиляція, опалення та кондиціювання повітря. Вони є найбільш розповсюдженимиспособами нормалізації мікроклімату у виробничих приміщеннях. Так званеповітряне та водоповітряне душування широко використовується у боротьбі зперегріванням робітників в гарячих цехах.
Забезпечитинормальні теплові умови в холодний період року в надтогабаритних та полегшенихпромислових будівлях дуже важко і економічно недоцільно. Найбільш раціональнимваріантом в цьому випадку є застосування променистого нагрівання постійнихробочих місць та окремих дільниць. Захист від протягів досягається шляхом щільногозакривання вікон, дверей та інших отворів, а також влаштуванням повітряних іповітряно-теплових завіс на дверях і воротах.
Раціоналізаціярежимів праці та відпочинку досягається скороченням тривалості робочої зміни,введенням додаткових перерв, створенням умов для ефективного відпочинку вприміщеннях з нормальними метеорологічними умовами. Якщо організувати окреме приміщенняважко, то в гарячих цехах створюють зони відпочинку — охолоджувальні альтанки,де засобами вентиляції забезпечують нормальні температурні умови.
Для робітників,що працюють на відкритому повітрі зимою, обладнують приміщення для зігрівання,в яких температуру підтримують дещо вищою за комфортну.
Застосуваннятеплоізоляції устаткування та захисних екранів В якості теплоізоляційнихматеріалів широко використовуються: азбест, азбоцемент, мінеральна вата,склотканина, керамзит, пінопласт.
На виробництвізастосовують також захисні екрани для відгородження джерел тепловоговипромінювання від робочих місць. За принципом захисту щодо дії тепла екранибувають відбиваючі, поглинаючі. відвідні та комбіновані. Хороший захист відтеплового випромінювання здійснюють водяні завіси, що широко використовуються вметалургії.
На підприємствівикористовується штучне освітлення. Тому доцільним є проведення розрахунківсумарної площі світло прорізів So залежновід площі підлоги приміщення, що забезпечують нормовані значення коефіцієнтаприродного освітлення, приблизно визначають за формулою:
So= (енIV* hok *Kз *Sn/ tok*r1 *100) * Кзд,(4.4)
де:hok–світлова характеристика вікна;
Kз –коефіцієнт запасу, що враховує зменшення освітленості в процессі експлуатаціїзастіклення;
Sn–А* В – площа приміщення, м².
Кзд–коефіцієнт, що враховує затемнення вікон конфронтуючими будинками;
КоефіцієнтKз =1,2, тому що розрахунок проводився у робочому приміщенні суспільної будівлі.
tok- загальний коефіцієнт світло пропускання
tok =t1*t2*t3*t4,(4.5)
де:t1-коефіцієнт світло пропускання матеріалу. Приймаємо 0,8, тому щовикористовується скло віконне листове подвійне;
t2-коефіцієнт, що враховує втрати світла в плетіннях вікна. Приймаємо 0,6, тому щовикористовується плетіння дерев'яні розділені;
t3-коефіцієнт, що враховує втрати світла в несучих конструкціях. Приймаємо 0,8,тому що є залізобетонні й дерев'яні ферми й арки;
t4- коефіцієнт, що враховує втрати світла в сонцезахисних пристроях. Приймемо0,75, тому що використовуються стаціонарні жалюзі (вертикальні).
tok = 0,8* 0,6 * 0.8 * 0,75 = 0,288 .
r1 — коефіцієнт, що враховує відбите світло;
енIV — нормоване значення КПО — 1,08 %.
РозрахуємоSoзрозрахунку, що висота стін становить — 3 м, довжина — 6 м, ширина -5 м.
Sn=6*5= 30м².
Длятого, щоб визначити hok,потрібновизначити співвідношення між довжиною приміщення (А) та глибиною (В), а такожспіввідношення глибини приміщення (В) до висоти умовної робочої поверхні доверху вікна (h1).
А/В= 6/5=1,2; В/ h1=5 / 1,5 = 3,3
Отже,hok=5,5.
Щобзнайти значення r1необхідно ще знайти співвідношення відстані розрахункової точки від зовнішньоїстіни (1) до глибини приміщення (В):
l / B= 1 / 5 = 0.2
Значеннякоефіцієнту r1становить1,1.
Значеннякоефіцієнту Кзд = 1, тому що немає протилежних будівель.
Піставляємоусі отримані коефіцієнти до формули:
So= 1,08 *5,5*1,2* 30 /0,228* 1,1* 100 = 213,84/25,08=8,53 м²
Витрати енергії складаютьне більше 120 ккал/год, що у відповідності з
ГОСТ 12.1.005 – 88відноситься до легкої 1а категорії важкостіробіт
характеризуєтьсяоптимальними параметрами мікроклімату.
Длязабезпечення оптимальних параметрів мікроклімату у відділі організації праці тазаробітної плати підприємства передбачена система вентиляції, спроектованазгідно СНиП 2.04.05 – 91* і здійснюється застосуванням кондиціювання іззволоженням (при необхідності) повітря, що регулюється автоматично за заданоюпрограмою, а в холодну пору року – опалення, теплоносієм є вода.
Для забезпеченняпараметрів освітлення, необхідних для плідної роботи, застосовується сполученеосвітлення, яке складається з природного і штучного і нормується ДБН В2.5-28-2006.
Важливе значення дляпрофілактики перегрівання мають індивідуальні засоби захисту. Спецодяг повиненбути повітро- та вологопроникним (бавовняним, з льону, грубововняного сукна),мати зручний покрій. Для роботи в екстремальних умовах застосовуютьсяспеціальні костюми з підвищеною теплосвітловіддачею. Для захисту голови відвипромінювання застосовують дюралеві, фіброві каски, повстяні капелюхи; длязахисту очей — окуляри — темні або з прозорим шаром металу, маски з відкидним екраном.Захист від дії зниженої температури досягається використанням теплого спецодягу,а під час опадів — плащів та гумових чобіт.4.4Техніка безпеки
ЗгідноДСТ 12.1.013 – 78 приміщення деревообробних цехів слід відносити до приміщень зособливою небезпекою враження електричним струмом. Воно характеризуєтьсяможливістю одночасного дотику людини до металевих конструкцій з'єднаних зземлею, а з іншої сторони до металевих корпусів електрообладнання.Використовуються наступні рівні напруги: 220В та 380 В змінного струму.
Безпекаексплуатації при нормальному режимі роботи електроустановок забезпечуєтьсянаступними захисними методами: використанням ізоляції, недоступністюструмоведучих частин, блокуванням безпеки, методами орієнтації, ізоляцієюелектричних мереж від землі, компенсацією ємнісної складової струму замиканняна землю, вирівнюванням потенціалів, використанням ізолюючих площадок.
Захиснимзаземленням називається електричне з'єднання частини електроустановкизаземляючим пристроєм з метою забезпечення електробезпеки. Згідно ПУЕ, захиснезаземлення слід виконувати при напрузі змінного струму 380 В і вище.
Зануленняв електроустановках напругою до 1000В – це з'єднання частин електроустановки,які нормально не знаходяться під напругою, з глухозаземленою нейтраллюгенератора або трансформатора в мережах трьохфазного струму, з глухозаземленимвиводом джерела однофазного струму, з глухозаземленою середньою точкою джерелав мережах постійного струму.
Прироботі в цехах необхідно дотримуватись наступних правил техніки безпеки:
1.До роботи щодо обслуговування сушильних камер та іншого обладнання допускаютьсяособи, які мають 18 років і знають будову обладнання, правила технічноїексплуатації і способи безпечного виконання операцій.
2.Паропроводи для сушильних камер із зовнішньою температурою, що перевищує 60°С, теплоізолюють;фланці з'єднань трубопроводів і калориферів мають бути захищені екранами.
3.Завантаження-розвантаження сушильних камер (деревини м’якихпород), а також переміщення вагонеток (треків) з штабелями в цеху необхідномеханізувати.
4.Всі рухомі деталі обладнання деревообробних цехів закривають огородженнями.
5.Штабелі пиломатеріалів укладають на треки вручну на висоту, що не перебільшує1,5 м.
6.Деякі ділянки цехів обладнують системою дистанційного контролю і керуванняпроцесом підготовки деревини та її сушіння (або системою автоматичногорегулювання).
7.При роботі в цехах необхідно суворо дотримуватись правил пожежної безпеки.
8.Необхідно проводити інструктаж і періодичне навчання персоналу з технікибезпеки, інструкції вивішувати на видному місці.
9.Для захисту від ураження електричним струмом всі струмопровідні частини маютьбути ізольовані або закриті заземленим металевим кожухом, корпусиелектродвигунів, електрообладнання, які можуть бути під напругою, необхіднозаземлити. Заземлення необхідно перевіряти не рідше як 1—2 рази на рік (літом ізимою).
Необхіднодотримуватись таких основних правил у зв'язку з тим, що обслуговуючий персоналдеревообробного цеху працює в умовах підвищеної температури і вологості,особливо в період заходження до сушильної камери:
— чергові; які заходять до камери під час її роботи, забезпечуються спеціальнимикостюмами;
— цехи мають бути обладнані електричним освітленням напругою 220 В. В разівідсутності освітлення при вході до камери треба користуватися акумуляторнимилампами або переносними низьковольтними лампами з сіткою і броньованим шнуром;
— при вході до камери треба слідкувати, щоб двері випадково не закрилися. В разінеобхідності заходження до гарячої камери, біля дверей залишають чергового;
— підлога в камері має бути рівною, без вибоїн і виступів. Люки і отвори впідлозі мають бути огороджені спеціальними пристроями;
— в цеху слід мати обладнаний санітарний пост і стенди з наочними посібниками зтехніки безпеки./>4.5 Пожежна безпека
Пожежнабезпека — стан об’єкта, при якому з регламентованою ймовірністю виключаєтьсяможливість виникнення та розвиток пожежі і впливу на людей її небезпечнихфакторів, а також забезпечується захист матеріальних цінностей.
Причинамипожеж та вибухів на підприємстві є порушення правил і норм пожежної безпеки,невиконання Закону «Про пожежну безпеку»тощо.
Небезпечнимифакторами пожежі і вибуху, які можуть призвести до травми, отруєння, загибеліабо матеріальних збитків є відкритий вогонь, іскри, підвищена температура,токсичні продукти горіння, дим, низький вміст кисню, обвалення будинків іспоруд.
Застан пожежної безпеки на підприємстві відповідають її керівники, начальникицехів, майстри та інші керівники.
ЗгідноОНТП 24 – 86 приміщення деревообробного цеху відноситься до приміщеннякатегорії В – пожежонебезпечні.
Горючимиречовинами є:
–деревина матеріалів і заготовок, а також готова продукція;
–фарби і лаки;
–дерев'яна стружка і інші відходи виробництва;
Поступені вогнестійкості приміщення класифікуємо як приміщення ступеня ІІІ.Мінімальні межі вогнестійкості для приміщення:
–несучі – 2 год.;
–самонесучі конструкції – 1 год.;
–зовнішні несучі конструкції – 0,25 год.;
–внутрішні несучі (перегородки) – 0,25 год.;
–колони – 2 год.
Відстаньвід найдальшого робочого місця до евакуаційного виходу має бути не менша 25м.
Рекомендуєтьсяобладнати приміщення електричною автоматичною пожежною сигналізацією зтепловими та димовими датчиками. Обладнати приміщення блискавковідводом,провести комплекс заходів по захисту від статичних електричних зарядів.
Висновки
Фінансовий станпідприємства – це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіхелементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністювиробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, щовідображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.
Кожне підприємствонамагається досягти стійкого фінансового стану, тобто забезпечити ефективневикористання фінансових ресурсів, що є гарантом своєчасності розрахунків зпостачальниками, бюджетом та іншими ланками фінансової системи, подальшогоекономічного та соціального розвитку підприємства. Тому фінансова діяльністьпідприємства повинна бути спрямована на забезпечення систематичного надходженнята ефективного використання фінансових ресурсів, досягнення оптимальногоспіввідношення власних, позичених і залучених фінансових ресурсів.
Метою оцінки фінансовогостану підприємства є пошук резервів збільшення його прибутковості таплатоспроможності.
Фінансовий стан підприємстванеобхідно систематично й всебічно оцінювати з використанням різних методів,прийомів та методик аналізу. Це уможливить критичну оцінку фінансовихрезультатів діяльності підприємства як у статиці за певний період, так і вдинаміці — за ряд періодів, дасть змогу визначити негативні тенденції уфінансовій діяльності та способи ефективнішого використання фінансовихресурсів, їх раціонального розміщення. Метою аналізу фінансового станупідприємства є оцінка напрямів його розвитку та вивчення його реальногофінансового стану і з’ясування можливостей підвищення ефективностіфункціонування за допомогою проведення раціональної фінансової політики.Неефективність використання фінансових ресурсів призводить до низькоїплатоспроможності підприємства і, як наслідок, до можливих перебоїв упостачанні, виробництві та реалізації продукції, до невиконання плану прибутку,зниження рентабельності підприємства.
Аналіз майновогостану підприємства, реальна оцінка змін, що відбулися в складі та структурійого майна, є важливим етапом у характеристиці фінансового стану підприємства.Майновий стан підприємства характеризують такі показники: вартість та структурамайна, що має підприємство у своєму розпорядженні (господарські засоби),коефіцієнт зносу основних засобів, коефіцієнт оновлення основних засобів,коефіцієнт вибуття основних засобів.
До основнихпоказників ліквідності належать: загальний коефіцієнт покриття, коефіцієнтшвидкої ліквідності, коефіцієнт абсолютної ліквідності, коефіцієнтманевреності, співвідношення короткострокової дебіторської і кредиторськоїзаборгованості. Основними показниками платоспроможності є: коефіцієнтавтономії, коефіцієнт фінансової стабільності, коефіцієнт забезпеченостівласними коштами, коефіцієнт фінансового левериджу, коефіцієнт покриття.
Всебічний аналізпоказників ліквідності та платоспроможності підприємства дозволяє здійснити вдінамиці оцінку стану і тенденції ліквідності, платоспроможності йкредитоспроможності підприємства, визначити вузькі місця, ліквідація якихсприятиме підвищенню цих показників.
Фінансовастійкість підприємства — це таке його становище, коли вкладені в підприємницькудіяльність ресурси окупаються за рахунок грошових надходжень від господарювання,а отриманий прибуток забезпечує самофінансування та незалежність підприємствавід зовнішніх залучених джерел формування активів. Визначається фінансовастійкість відношенням вартості матеріальних оборотних активів (запасів тавитрат) до величини власних та позикових джерел коштів для їх формування.
Аналізфінансового стану підприємства ТОВ «Комфорт» показав, що власний капітал у 2006році складав 1529421,7 грн. За рахунок чистого прибутку, отриманого за звітнійперіод власний капітал зріс на відповідну суму і став складати 1807144,7 грн. Відповідно до вищевикладеного, власний капітал на кінець 2008 року став складати 1807144,7 грн. За три звітних періодине відбувалося ніяких змін у статутному капіталі, тобто як на початок 2006 рокутак і на кінець 2008 року він складає 1182,5 грн.
На кінець 2006року рівень собівартості на одну гривню реалізованої продукції складав 0,77грн. За 2007 рік рівень собівартості зріс, а за 2008 рік зменшився. За рахунокзменшення (збільшення) рівня собівартості продукції відповідно збільшується(зменшується) валовий прибуток підприємства.
Значенняпоказників рентабельності реалізації знаходяться на дуже низькому рівні. Накінець 2006 року вона дорівнювала 23,46%, за 2007 рік зменшилася до 10,82%, аза 2008 рік підвищилася до 17,17%.
Аналізефективності використання майна підприємства показав, що середній термінобороту поточних активів у 2006 році складав 188 діб. За наступні два періодиспостерігається зменшення в динаміці цього показника: за 2007 рік на 32 доби;за 2008 рік на 65 діб.
Коефіцієнт абсолютноїліквідності значно нижче нормативного мінімуму (0,25), так як становить 0,001 в2006 році, 0,005 в 2007 та 0,002 в 2008р. Це свідчить про те, що на початокперіоду підприємство лише на 0,1% могло погасити всі свої борги, а в 2007 р. — 0,5%.
Коефіцієнт обігу активівза три звітних періоду збільшився з 1,27 до 2,15. Тривалість одного обороту цихактивів на початок 2006 року була 287 діб. За 2007 рік тривалість оборотузменшилась на 36 діб, а за 2008 рік на 82 доби. На кінець 2008 року сталадорівнювати 170 діб. Тривалість обороту загального капіталу залежить від йогоорганічної будови – співвідношення
Основнимиджерелами резервів підвищення рівня рентабельності продукції є збільшення сумиприбутку від реалізації продукції, зниження собівартості товарної продукції.
При збільшенніоб'єму виробництва і реалізації продукції на 15%, зниженні на 0,015 грн. витратна 1 гривню продукції ТОВ «Комфорт» одержить додатковий прибуток всумі 189446,16 грн. і збільшить рентабельність продажівна 1,88%.
На підприємствіТОВ «Комфорт» відбувається зростання дебіторської та кредиторськоїзаборгованості. Основною з причин росту кредиторської заборгованості євідсутність коштів по оплаті своїх зобов’язань. Проте підприємство може штучнозбільшити свою заборгованість. Це відбувається при умові, якщо в країнінамітилась ситуація, що спричиняє ріст інфляції. При такій умові підприємствоможе завідома збільшити свою кредиторську заборгованість з метою віддати черездеякий час ту ж саму суму заборгованості.
Список використаної літератури
1. Цивільнийкодекс України від 16 січня 2003 року №435-IV.
2. Господарськийкодекс України від 16 січня 2003 року №436-IV .
3. ЗаконУкраїни «Про відновлення платоспроможностіборжника або визнання його банкрутом»від 14 травня 1992 року N2343-XII-ВР.
4. ЗаконУкраїни «Про підприємництво»від 7 лютого 1991 року N 698-XII.
5. ЗаконУкраїни №697-XII «Про власність»від 07 лютого 1991 року.
6. ПостановаКабінету Міністрів України «Про встановлення повноважень органіввиконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)»№1548 від 25 грудня 1996 року.
7. Положення(стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансовоїзвітності», затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 31березня 1999 р. № 87.
8. Положення(стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», затверджено НаказомМіністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. № 87.
9. Положення (стандарт)бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати», затвердженоНаказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. № 87.
10. Положення(стандарт) бухгалтерського обліку 4 «Звіт про рух грошових коштів»,затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. № 87.
11. Положення(стандарт) бухгалтерського обліку 5 «Звіт про власний капітал»,затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. № 87.
12. Положення(стандарт) бухгалтерського обліку 6 «Виправлення помилок і зміниуфінансових звітах», затверджено Наказом Міністерства фінансів України від28 травня 1999 р. N 137.
13. Антикризисноеуправление: Учебник / Под ред. Э.М. Короткова. — М.: ИНФРА-М, 2000.
14. БалабановИ. Т. Финансовий анализ и планирование хозяйственного субъекта — 2-е изд, доп.– М: финансы и статистика, 2000. -365 с.
15. Білик М.Д. Сутність і оцінка фінансового стану підприємства. Навчальний посібник.- К:КНЕУ, 2000. – 325 с.
16. Бланк И.А. Управление активами. — К.: Ника — Центр — Эльга, 2000 — (Биб — кафинансового менеджмента). – 245 с.
17. БоголібТ.М. Система і методи фінансового аналізу фінансово-господарської діяльностіпідприємства: Журнал «Фінанси України»5/2006, — с. 54.
18. БолюхМ.А., Бурчевський В.З., Горбаток М.І. Економічний аналіз: Навч. посібник/ заред. Чумаченка М.Г. — К.: — 2003. — 540 с.
19. БандуркаО. М. та ін. Фінансова діяльність підприємств: Навч. посіб. для самостійноговивчення дисципліни. — К.: Либідь, 2004.- 227 с.
20. ВасиликО. Д. Теоріяфінансів: Підручник. -К., 2000.- 158 с.
21. ВасиленкоВ.0. Теорія та практика розробки управлінських рішень. Навчальний посібник. — Київ: ЦУЛ, 2003. — 420 с.
22. ВасиленкоВ.О., Ткаченко T.I. Стратегічний менеджмент: Навчальний посібник. — Киів: ЦУЛ,2005. — 396 с.
23. ВасиленкоВ.О. Антикризисне управління підприємством: Навчальний посібник. — Київ: ЦУЛ,2005. — 428 с.
24. ЖидецькийВ. О. Охорона праці на промисловому підприємстві.Підручник. – Львів, Афіша, 2000.– 336 с.
25. ЖуравльоваЮ.Ю. Сутність платоспроможності підприємства: Журнал «Фінанси України»01/2006,- с. 116
26. ЗагороднійА. Г., Вознюк Г. Л., Смовженко Т. С. Фінансовий словник. -3-тє вид-К.: Т-во «Знання»,КОО. -2000. — 261 с.
27. ІзмайловаК.В. Фінансовий аналіз: Навч. посібник.- 2-ге видання, стереотипне.- К.:Міжрегіональна Академія Управління Персоналом, 2001. -148 с.
28. КислицяО. Я. Мягких І. М. Економічний аналіз. Курс лекцій.- К.: Європейскийуниверситет, 2003.
29. ЛигоненкоЛ. О. Методологія діагностики банкрутства підприємств та напрямки їївдосконалення. Навчальний посібник, К: Вища школа, 2000.
30. МошенськийС. З., Олійник О. В. Економічний аналіз: Підручник для студентів економічнихспеціальностей вищих навчальних закладів. / За ред. д. е. н., проф.,Заслуженого діяча науки і техніки України Ф. Ф. Бутинця.- 2-ге вид., доп. іперероб. – Житомир: ПП «Рута», 2007.- 704 с.
31. Мец В. О.Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства.Навчальний посібник: — К: Вища школа, 2003. — 130 с.
32. МіщенкоА. П. Стратегічне управління: Навчальний посіб. — К.: Центр навчальноїлітератури, 2004. – 208 с.
33. МоцакО.В. Ліквідність як елемент фінансового управління діяльністю підприємства:Журнал «Фінанси України»10/2003, — с. 62
34. ОсмоловськийВ. В. Теория анализа хозяйственной деятельности: Учебник для студентов экономическойспециальности. – Минск: Новое знание, 2001. – 430 с.
35. ОниськоС. М., Марич П. М. Фінанси підприємств: Підручник для студентів вищих закладівосвіти. — 2-ге видання, виправлене і доповнене. — Львів: «Магнолія Плюс»,2006. — 367 с.
36. ПересадаА. А., Коваленко Ю. М., Онікієнко С. В. Інвестиційний аналіз: Підруч. — К.:КНЕУ, 2003.
37. ПрокопенкоІ. Ф., Ганін В. І., Петряєва З. Ф. Курс економічного аналізу: підручник длястудентів вищих навчальних закладів, Вища школа, 2004.
38. РяховскойА. Н. Антикризисное управление предприятиями: Учебное пос.: под ред..-М., 2000.- 425 с.
39. СавицкаяГ.В. Анализ хозяйственной деятельности: учетное пособие. – М: ИНФРА – М, 2003. — 355 с.
40. Савчук В.П. Практическая энциклопедия. Финансовый менеджмент., К: ЗАТ ВБ «Максимум»,2005. – 321 с.
41. ТарасюкГ. М., Шваб Л. І. Планування діяльності підприємства: Навчальний посібник, — К.: Каравела, 2003. — 364 с.
42. ТерещенкоО. О. та ін. Фінансовадіяльність суб’єктів господарювання: Навч. посіб. -К.: КНЕУ, 2005.- 326 с.
43. Фінансипідприємств: Підручник / Керівник авт. кол. і наук. ред. проф. Поддєрьогін А.М.- 5-те вид., перероб. та доп. — К.: КНЕУ, 2006. — 546 с.
44. ФілімоненковО. С. Фінанси підприємств: Навч. посіб. — 2-ге вид., переробл. і допов. — К.:МАУП, 2004. — 328 с.: іл. — Бібліогр.: с. 318-321.
45. Фінансовийсловник – довідник (Дем’яненко М. Я., Лузан Ю. Я., Саблук П. Т., Скупий В. М.,за ред. Дем’яненка М. Я.). – К: ІАЕУААН, 2003.
46. Цал-ЦалкоЮ. С. Фінансова звітність підприємства та її аналіз: начальний посібник – 2-евид., перероб. І доп. – К: ЦУЛ, 2002.
47. ШереметА. Д., Сайфулин Р. С., Негашев Е. В. Методика финансового анализа. 3-е издание.– К: ЦУЛ, 2003. – 352 с.
48. Шило В.П., Верхоглядова Н. І., Ільїна С. Б., Темченок А. Г., Брадуло О. М… Аналізфінансового стану підприємства. Навчальний посібник.- К: ЦУЛ ,2005. – 425 с.
49. Шиян Д.В., Строченко Н. І. Фінансовий аналіз: Навчальний посібник. – К.: А.С.К., 2005,- 240 с.
50. Шим Д., Сигел Д.Методы управления стоимостью и анализа
51. затрат. — М.:Филинь, 1996 г. – 217 с.
52. Экономическаятеория / Под ред. Добрынина А.И., Тарасевича Л.С.- СПб.: изд. СПбГУЭФ, изд.«Питер Паблишинг», 1997. – 427 с.
53. Ю.С. Шашурин, А.В. Черезов Себестоимость в оперативном управлений предприятием, — М.: 000Издательско-Консалтинговая Компания «ДеКА», 2000. — 212 с.
54. Юров В.Ф. Прибыльв рыночной экономике: вопросы теории и практики. — М., Финансы и статистика,2001 – 243с.
55. ЯворськийВ.Ф. Активізація каналів збуту: матеріли наук.-практ. конференції. – Львів,2009.
56. Ямпольская Д.О.Разрабатываем план маркетинга: Сбытовая политика (политика распределения) // Маркетинговоепланирование. – № 4. — 2009. – С. 22.
Додатки
Додаток А. Класифікація та порядок розрахункуосновних показників фінансового стану підприємства
№
п/п Показники оцінки Порядок розрахунку показників або джерело одержання вихідних даних 1 Показники прибутковості 1.1 Прибутковість активів
Прибуток після сплати податків
та дивідендів на привілейовані акції
Усього активів – Нематеріальні активи 100% 1.2 Прибутковість інвестицій у фірму
Прибуток після сплати податків
Інвестиції 100% 1.3 Обертання необоротних активів
Обсяг реалізації
Необоротні активи 1.4 Прибутковість операційної діяльності
Фінансовий результат
від операційної діяльності
Обсяг випуску продукції 100% 2 Показники оцінки майнового стану підприємства 2.1 Сума господарських коштів у розпорядженні підприємства Валюта балансу 2.2 Частка основних засобів в активах
Залишкова вартість основних засобів
Активи 2.3 Коефіцієнт зносу основних засобів
Знос
Первинна вартість основних засобів за балансом 2.4 Коефіцієнт оновлення основних засобів
Балансова вартість основних засобів, які надійшли за період, що аналізується
Балансова вартість основних засобів на кінець періоду, що аналізується 2.5 Коефіцієнт вибуття основних засобів
Балансова вартість основних засобів, які вибули в період, що аналізується
Балансова вартість основних засобів на початок періоду, що аналізується 3 Показники ліквідності та платоспроможності 3.1 Загальний коефіцієнт покриття
Оборотні активи
Поточні зобов’язання 3.2 Коефіцієнт швидкої ліквідності
Оборотні активи — Запаси
Поточні зобов’язання 3.3 Коефіцієнт абсолютної ліквідності
Грошові кошти
Поточні зобов’язання 3.4 Коефіцієнт маневреності власного капіталу
Грошові кошти
Власний капітал 3.5 Співвідношення короткострокової дебіторської і кредиторської заборгованості
Дебіторська заборгованість
Кредиторська заборгованість 3.6 Коефіцієнт автономії
Власний капітал
Майно підприємства 3.7 Коефіцієнт фінансової стабільності
Власні кошти
Позикові кошти 3.8 Коефіцієнт забезпеченості власними коштами
Власні обігові кошти
Оборотні активи 3.9 Коефіцієнт фінансового левериджу (залежно від довгострокових зобов’язань)
Довгострокові зобов’язання
Власні кошти 4 Показники фінансової стійкості та стабільності підприємства 4.1 Коефіцієнт автономії
Власний капітал
Майно підприємства 4.2 Коефіцієнт фінансової стабільності (власних та позикових коштів)
Позикові кошти
Власні кошти 4.3 Коефіцієнт забезпеченості власними коштами
Власний капітал
Оборотні активи 4.4 Коефіцієнт фінансової залежності
Оборотні активи
Власний капітал 4.5 Коефіцієнт маневреності власних коштів
Власний капітал + Довгострокові кредити + Довгострокові позики – Позаоборотні активи
Власний капітал + Довгострокові кредити + Довгострокові позики 5 Показники рентабельності підприємства 5.1 Рентабельність продажу
Прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг)
Виручка від реалізації 5.2 Рентабельність основної діяльності
Прибуток від реалізації продукції
Витрати на виробництво та реалізацію продукції 5.3 Рентабельність власного капіталу
Чистий прибуток
Середня величина власного капіталу 5.4 Рентабельність усього капіталу підприємства
Загальний прибуток
Підсумок балансу 5.5 Період окупності власного капіталу
Середня величина власного капіталу
Чистий прибуток /> /> /> /> />
ДодатокБ. Класифікація та порядок розрахункупоказників оцінки ділової активності підприємств№ з/п Показник Порядок розрахунку або джерело одержання вихідної інформації 1 Загальна оборотність капіталу
Виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)/
Підсумок балансу 2 Оборотність мобільних коштів
Виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)/
Підсумок II та III розділу активу балансу 3 Оборотність матеріальних оборотних коштів
Виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)/
Підсумок II розділу активу балансу 4 Оборотність готової продукції
Виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)/
Готова продукція 5 Оборотність дебіторської заборгованості
Виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)/
Дебіторська заборгованість 6 Середній строк обороту дебіторської заборгованості
360 Дебіторська заборгованість/
Виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 7 Оборотність кредиторської заборгованості
Виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)/
Кредиторська заборгованість 8 Середній строк обороту кредиторської заборгованості
360 Кредиторська заборгованість/
Виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 9 Фондовіддача основних засобів та інших необоротних активів
Виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)/
Підсумок І розділу активу балансу 10 Оборотність власного капіталу
Виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)/
Підсумок І розділу пасиву балансу
ДодатокВ Баланс ТОВ «Комфорт»на31.12.2006р.Актив Код рядка На початок звітного періоду
На кінець
звітного періоду І. Необоротні активи Нематеріальні активи: Залишкова вартість 010 24,8 25,1 Первісна вартість 011 35,1 35.5 Накопичена амортизація 012 10,3 10,4 Незавершене будівництво 020 23,7 23,9 Основні засоби: Залишкова вартість 030 1369,4 1383,22 Первісна вартість 031 2420,5 2444,97 Знос 032 1051,1 1061,7 Довгострокові фінансові інвестиції: які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств 040 0,56 інші фінансові інвестиції 045 95,5 96,42 Довгострокова дебіторська заборгованість 050 Відстрочені податкові активи 060 Інші необоротні активи 070 Усього за розділом І 080 1489,0 1504,03 ІІ. Оборотні активи Запаси: виробничі запаси 100 23,5 23,75 тварини на вирощуванні та відгодівлі 110 0,1 0,10 незавершене виробництво 120 6,2 6,25 готова продукція 130 0,2 0,2 Товари 140 Векселі одержані 150 Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги: чиста реалізаційна вартість 160 35,1 35,48 первісна вартість 161 35,1 35,47 резерв сумнівних боргів 162 0,3 0,26 Дебіторська заборгованість за розрахунками: з бюджетом 170 1,9 1,92 за виданими авансами 180 20,3 20,5 з нарахованих доходів 190 23,1 23,34 із внутрішніх розрахунків 200 53,7 54,27 Інша поточна дебіторська заборгованість 210 69,8 70,48 Поточні фінансові інвестиції 220 257,2 259,78 Грошові кошти та їх еквіваленти: в національній валюті 230 0,4 0,38 в іноземній валюті 240 0,5 0,55 Інші оборотні активи 250 0,9 0,9 Усього за розділом ІІ 260 499,4 504,48 ІІІ. Витрати майбутніх періодів 270 0,1 0,07 Баланс 280 1988,4 2008,52 Пасив Код рядка На початок звітного періоду
На кінець
звітного періоду І. Власний капітал Статутний капітал 300 1,2 1,2 Пайовий капітал 310 Додатковий вкладений капітал 320 1456,4 1471,1 Інший додатковий капітал 330 Резервний капітал 340 155,8 157,4 Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) 350 124,5 125,8 Неоплачений капітал 360 Вилучений капітал 370 Усього за розділом І 380 1737,8 1755,4 ІІ. Забезпечення наступних витрат і платежів Забезпечення виплат персоналу 400 44,6 45,0 Інші забезпечення 410 415 416 Цільове фінансування 420 11,1 11,2 Усього за розділом ІІ 430 55,6 56,2 ІІІ. Довгострокові зобов’язання Довгострокові кредити банків 440 Довгострокові фінансові зобов’язання 450 4,5 4,5 Відстрочені податкові зобов’язання 460 Інші довгострокові зобов’язання 470 Усього за розділом ІІІ 480 4,5 4,5 ІV. Поточні зобов’язання Короткострокові кредити банків 500 0,6 0,6 Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями 510 Векселі видані 520 Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги 530 119,4 120,6 Поточні зобов’язання за розрахунками: з одержаних авансів 540 з бюджетом 550 38,3 38,7 з позабюджетних платежів 560 2,6 2,6 зі страхування 570 0,9 0,9 з оплати праці 580 2,0 2,0 з учасниками 590 із внутрішніх розрахунків 600 26,4 26,7 Інші поточні зобов’язання 610 0,3 0,3 Усього за розділом ІV 620 190,5 192,4 V. Доходи майбутніх періодів 630 Баланс 640 1988,4 2008,5
Звітпро фінансові результати ТОВ «Комфорт»за 2006 р.І.Фінансові результатиСтаття Код рядка За звітний період За попередній період Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 010 820,1 811,9 Податок на додану вартість 015 12,8 12,7 Акцизний збір 020 025 Інші вирахування з доходу 030 Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 035 807,3 799,2 Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) 040 562,1 556,5 Валовий: прибуток 050 245,2 242,7 збиток 055 Інші операційні доходи 060 52,9 52,4 Адміністративні витрати 070 20,3 20,1 Витрати на збут 080 30,4 30,1 Інші операційні витрати 090 11,3 11,2 Фінансові результати від операційної діяльності: прибуток 100 236,1 233,7 збиток 105 Доход від участі в капіталі 110 Інші фінансові доходи 120 Інші доходи 130 Фінансові витрати 140 Втрати від участі в капіталі 150 Інші витрати 160 Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування: прибуток 170 236,1 233,7 збиток 175 Податок на прибуток від звичайної діяльності 180 150,0 148,5 Доход з податку на прибуток від звичайної діяльності 185 Фінансові результати від звичайної діяльності: прибуток 190 86,1 85,2 збиток 195 Надзвичайні: доходи 200 витрати 205 Податки з надзвичайного прибутку 210 Частки меншості 215 Чистий: прибуток 220 125,8 85,2 збиток 225 ІІ.Елементи операційних витратНайменування показника Код рядка За звітний період За попередній період Матеріальні затрати 230 212,3 210,2 Витрати на оплату праці 240 14,5 14,4 Відрахування на соціальні заходи 250 10,7 10,6 Амортизація 260 12,2 12,1 Інші операційні витрати 270 175,3 173,5 Разом 280 425,1 420,8 ІІІ.Розрахунок показниківНазва статті Код рядка За звітний період За попередній період Середньорічна кількість простих акцій 300 Скоригована середньорічна кількість простих акцій 310 Чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію (грн.) 320 Скоригований чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію (грн.) 330 Дивіденди на одну просту акцію (грн.) 340
БалансТОВ «Комфорт»на 31.12.2007р.Актив Код рядка На початок звітного періоду На кінець звітного періоду І. Необоротні активи Нематеріальні активи: Залишкова вартість 010 25,1 25,1 Первісна вартість 011 35.5 35,5 Накопичена амортизація 012 10,4 10,4 Незавершене будівництво 020 23,9 23,8 Основні засоби: Залишкова вартість 030 1383,22 1383,2 Первісна вартість 031 2444,97 2445,0 Знос 032 1061,7 1061,7 Довгострокові фінансові інвестиції: які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств 040 0,56 0,6 інші фінансові інвестиції 045 96,42 96,4 Довгострокова дебіторська заборгованість 050 Відстрочені податкові активи 060 Інші необоротні активи 070 Усього за розділом І 080 1504,03 504,0 ІІ. Оборотні активи Запаси: виробничі запаси 100 23,75 23,8 тварини на вирощуванні та відгодівлі 110 0,10 0,1 незавершене виробництво 120 6,25 6,3 готова продукція 130 0,2 Товари 140 Векселі одержані 150 Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги: чиста реалізаційна вартість 160 35,48 35,5 первісна вартість 161 35,47 35,7 резерв сумнівних боргів 162 0,26 0,3 Дебіторська заборгованість за розрахунками: з бюджетом 170 1,92 1,9 за виданими авансами 180 20,5 20,5 з нарахованих доходів 190 23,34 23,3 із внутрішніх розрахунків 200 54,27 54,3 Інша поточна дебіторська заборгованість 210 70,48 78,1 Поточні фінансові інвестиції 220 259,78 259,8 Грошові кошти та їх еквіваленти: в національній валюті 230 0,38 0,4 в іноземній валюті 240 0,55 0,6 Інші оборотні активи 250 0,9 Усього за розділом ІІ 260 504,48 504,5 ІІІ. Витрати майбутніх періодів 270 0,07 Баланс 280 2008,52 2008,5 Пасив Код рядка На початок звітного періоду
На кінець
звітного періоду І. Власний капітал Статутний капітал 300 1,2 1,2 Пайовий капітал 310 Додатковий вкладений капітал 320 1471,1 1471,1 Інший додатковий капітал 330 Резервний капітал 340 157,4 157,4 Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) 350 125,8 125,8 Неоплачений капітал 360 Вилучений капітал 370 Усього за розділом І 380 1755,4 1755,4 ІІ. Забезпечення наступних витрат і платежів Забезпечення виплат персоналу 400 45,0 45,0 Інші забезпечення 410 415 416 Цільове фінансування 420 11,2 11,2 Усього за розділом ІІ 430 56,2 56,2 ІІІ. Довгострокові зобов’язання Довгострокові кредити банків 440 Довгострокові фінансові зобов’язання 450 4,5 4,5 Відстрочені податкові зобов’язання 460 Інші довгострокові зобов’язання 470 Усього за розділом ІІІ 480 4,5 4,5 ІV. Поточні зобов’язання Короткострокові кредити банків 500 0,6 0,6 Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями 510 Векселі видані 520 Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги 530 120,6 120,6 Поточні зобов’язання за розрахунками: з одержаних авансів 540 з бюджетом 550 38,7 38,7 з позабюджетних платежів 560 2,6 2,6 зі страхування 570 0,9 0,9 з оплати праці 580 2,0 2,0 з учасниками 590 із внутрішніх розрахунків 600 26,7 26,7 Інші поточні зобов’язання 610 0,3 0,3 Усього за розділом ІV 620 192,4 192,4 V. Доходи майбутніх періодів 630 Баланс 640 2008,5 2008,5
/>/>/>/> />/>/>Звіт профінансові результати />/>/>/>/>/>/>/>ТОВ «Комфорт»за 2007р.І.Фінансові результатиСтаття Код рядка За звітний період За попередній період Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 010 970,5 820,1 Податок на додану вартість 015 13,5 12,8 Акцизний збір 020 025 Інші вирахування з доходу 030 Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 035 957,0 807,3 Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) 040 582,1 562,1 Валовий: прибуток 050 374,9 245,2 збиток 055 Інші операційні доходи 060 127,9 52,9 Адміністративні витрати 070 58,4 20,3 Витрати на збут 080 63,8 30,4 Інші операційні витрати 090 24,8 11,3 Фінансові результати від операційної діяльності: прибуток 100 355,8 236,1 збиток 105 Доход від участі в капіталі 110 Інші фінансові доходи 120 Інші доходи 130 Фінансові витрати 140 Втрати від участі в капіталі 150 Інші витрати 160 Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування: прибуток 170 355,8 236,1 збиток 175 Податок на прибуток від звичайної діяльності 180 230,0 150,0 Доход з податку на прибуток від звичайної діяльності 185 Фінансові результати від звичайної діяльності: прибуток 190 125,8 86,1 збиток 195 Надзвичайні: доходи 200 витрати 205 Податки з надзвичайного прибутку 210 Частки меншості 215 Чистий: прибуток 220 125,8 86,1 збиток 225 ІІ.Елементи операційних витратНайменування показника Код рядка За звітний період За попередній період Матеріальні затрати 230 270,2 212,3 Витрати на оплату праці 240 20,7 14,5 Відрахування на соціальні заходи 250 9,9 10,7 Амортизація 260 11,9 12,2 Інші операційні витрати 270 250,5 175,3 Разом 280 563,2 425,1
ІІІ. Розрахунок показниківНазва статті Код рядка За звітний період За попередній період Середньорічна кількість простих акцій 300 Скоригована середньорічна кількість простих акцій 310 Чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію (грн.) 320 Скоригований чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію (грн.) 330 Дивіденди на одну просту акцію (грн.) 340
Звітпро рух грошових коштів/>/>/>ТОВ «Комфорт»за 2007р.
Стаття
Код
За звітний період
За попередній період
Надходження
Видаток
Надходження
Видаток
І. Рух коштів у результаті операційної діяльності Прибуток(збиток)від звичайної діяльності до оподаткування 010 125,75 86,11 Коригування на: амортизацію необоротних активів 020 11,90 X 12,24 X збільшення (зменшення)забезпечень 030 збиток (прибуток) від нереалізованих курсових різниць 040 0,95 0,76 збиток (прибуток) від неопераційної діяльності 050 Витрати на сплату відсотків 060 1,25 X 1,12 X Прибуток (збиток) від операційної діяльності до зміни в чистих оборотних активах 070 139,01 99,56 Зменшення (збільшення): оборотних активів 080 94,19 51,30 витрат майбутніх періодів 090 Збільшення (зменшення): поточних зобов’язань 100 доходів майбутніх періодів 110 Грошові кошти від операційної діяльності 120 233,20 150,81 Сплачені: відсотки 130 X 1,23 X 1,75 податки на прибуток 140 X 230,7 X 150,0 Чистий рух грошових коштів до надзвичайних подій 150 1,97 0,93 Рух коштів від надзвичайних подій 160 Чистий рух коштів від операційної діяльності 170 1,97 0,93
ІІ. Рух коштів у результаті інвестиційної діяльності Реалізація: фінансових інвестицій 180 X X необоротних активів 190 X X майнових комплексів 200 Отримані: відсотки 210 X X дивіденди 220 X X Інші надходження 230 X X Придбання: фінансових інвестицій 240 X X необоротних активів 250 X X майнових комплексів 260 X X Інші платежі 270 X X Чистий рух коштів до надзвичайних подій 280 Рух коштів від надзвичайних подій 290 Чистий рух коштів від інвестиційної діяльності 300
ІІІ. Рух коштів у результаті фінансової діяльності Надходження власного капіталу 310 X X Отримані позики 320 3,85 X 4,25 X Інші надходження 330 X X Погашення позик 340 X 5,22 X 2,80 Сплачені дивіденди 350 X X Інші платежі 360 X X Чистий рух коштів до надзвичайних подій 370 1,37 1,44 Рух коштів від надзвичайних подій 380 Чистий рух коштів від фінансової діяльності 390 1,37 1,44 Чистий рух коштів за звітний період 400 0,59 Залишок коштів на початок року 410 0,44 X 0,51 X Вплив зміни валютних курсів на залишок коштів 420 95,0 0,76 Залишок коштів на кінець року 430 0,94 X 0,44 X
Звіт про власнийкапітал ТОВ «Комфорт»за2007р.
Стаття
Код
Статут-ний капітал
Пайовий капітал
Додатко-
вий вкладений капітал
Інший додатко-
вий капітал
Резервний капітал
Нерозпо- ділений прибуток
Неопла-чений капітал
Вилу-чений капітал
Разом
Залишок на початок року 010 1,18 1442,12 86,11 1529,42
Коригування /> Зміна облікової політики 020 Виправлення помилок 030 Інші зміни 040
Скоригований залишок на початок року 050 1,18 1442,12 86,11 1529,42
Переоцінка активів: /> Дооцінка основних засобіви 060 Уцінка основних засобів 070 Дооцінка незавершеного будівництва 080 28,98 28,98 Уцінка незавершеного будівництва 090 Дооцінка нематеріальних активів 100 Уцінка нематеріальних активів 110 120
Чистий прибуток (збиток) за звітний період 130 39,64 39,64
Розподіл прибутку: /> Виплати власникам (дивіденди) 140 Спрямування прибутку до статутного капіталу 150 Відрахування до резервного капіталу 160 157,35 157,35 /> 170
Внески учасників: /> Внески до капіталу 180 Погашення заборгованості з капіталу 190 /> 200
Вилучення капіталу: /> Викуп акцій (часток) 210 Перепродаж викуплених акцій (часток) 220 Анулювання викуплених акцій (часток) 230 Вилучення частки в капіталі 240 Зменшення номінальної вартості акцій 250
Інші зміни в капіталі: /> Списання невідшкодованих збитків 260 Безкоштовно отримані активи 270 /> 280
Разом змін в капіталі 290 28,98 157,35 39,64 225,97
Залишок на кінець року 300 1,18 1471,10 157,35 125,75 1755,39
БалансТОВ«Комфорт»на 31.12.2008 р.Актив Код рядка На початок звітного періоду
На кінець
звітного періоду І. Необоротні активи Нематеріальні активи: Залишкова вартість 010 25,1 31.6 Первісна вартість 011 35.5 44.1 Накопичена амортизація 012 10,4 12,5 Незавершене будівництво 020 23,9 43,3 Основні засоби: Залишкова вартість 030 1383,22 1386,03 Первісна вартість 031 2444,97 2492,14 Знос 032 1061,7 1106,11 Довгострокові фінансові інвестиції: які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств 040 0,56 0,63 інші фінансові інвестиції 045 96,42 134,34 Довгострокова дебіторська заборгованість 050 Відстрочені податкові активи 060 Інші необоротні активи 070 Усього за розділом І 080 1504,03 1564,45 ІІ. Оборотні активи Запаси: виробничі запаси 100 23,75 53,48 тварини на вирощуванні та відгодівлі 110 0,10 0,13 незавершене виробництво 120 6,25 4,2 готова продукція 130 0,2 0,3 Товари 140 Векселі одержані 150 Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги: чиста реалізаційна вартість 160 35,48 33,45 первісна вартість 161 35,47 33,57 резерв сумнівних боргів 162 0,26 0,11 Дебіторська заборгованість за розрахунками: з бюджетом 170 1,92 0,02 за виданими авансами 180 20,5 10,02 з нарахованих доходів 190 23,34 20,34 із внутрішніх розрахунків 200 54,27 559,08 Інша поточна дебіторська заборгованість 210 70,48 38,96 Поточні фінансові інвестиції 220 259,78 20,11 Грошові кошти та їх еквіваленти: в національній валюті 230 0,38 0,35 в іноземній валюті 240 0,55 0,56 Інші оборотні активи 250 0,9 0,13 Усього за розділом ІІ 260 504,48 740,85 ІІІ. Витрати майбутніх періодів 270 0,07 0,01 Баланс 280 2008,52 2305,31 Пасив Код рядка На початок звітного періоду На кінець звітного періоду І. Власний капітал Статутний капітал 300 1,2 1,2 Пайовий капітал 310 Додатковий вкладений капітал 320 1471,1 1511,8 Інший додатковий капітал 330 Резервний капітал 340 157,4 289,0 Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) 350 125,8 5,1 Неоплачений капітал 360 Вилучений капітал 370 Усього за розділом І 380 1755,4 1807,1 ІІ. Забезпечення наступних витрат і платежів Забезпечення виплат персоналу 400 45,0 46,1 Інші забезпечення 410 415 416 Цільове фінансування 420 11,2 15,2 Усього за розділом ІІ 430 56,2 61,3 ІІІ. Довгострокові зобов’язання Довгострокові кредити банків 440 Довгострокові фінансові зобов’язання 450 4,5 40,4 Відстрочені податкові зобов’язання 460 Інші довгострокові зобов’язання 470 Усього за розділом ІІІ 480 4,5 40,4 ІV. Поточні зобов’язання Короткострокові кредити банків 500 0,6 1,8 Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями 510 Векселі видані 520 Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги 530 120,6 322,6 Поточні зобов’язання за розрахунками: з одержаних авансів 540 3,8 з бюджетом 550 38,7 48,3 з позабюджетних платежів 560 2,6 9,2 зі страхування 570 0,9 1,8 з оплати праці 580 2,0 3,5 з учасниками 590 із внутрішніх розрахунків 600 26,7 5,0 Інші поточні зобов’язання 610 0,3 0,4 Усього за розділом ІV 620 192,4 396,4 V. Доходи майбутніх періодів 630 Баланс 640 2008,5 2305,3 /> /> /> /> /> />/>/>/>/>/>/>/>Звіт про фінансовірезультати/>/>/>/>/>/>/>/>/> ТОВ «Комфорт»за 2008р.І.Фінансові результатиСтаття Код рядка За звітний період За попередній період Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 010 815,2 970,5 Податок на додану вартість 015 30,0 13,5 Акцизний збір 020 025 Інші вирахування з доходу 030 Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 035 785,2 957,0 Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) 040 Валовий: 572,7 582,1 прибуток 050 збиток 055 Інші операційні доходи 060 212,5 374,9 Адміністративні витрати 070 Витрати на збут 080 112,7 127,9 Інші операційні витрати 090 39,0 58,4 Фінансові результати від операційної діяльності: 48,6 63,8 прибуток 100 33,2 24,8 збиток 105 Доход від участі в капіталі 110 204,5 355,8 Інші фінансові доходи 120 Інші доходи 130 Фінансові витрати 140 Втрати від участі в капіталі 150 Інші витрати 160 Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування: прибуток 170 збиток 175 Податок на прибуток від звичайної діяльності 180 204,5 355,8 Доход з податку на прибуток від звичайної діяльності 185 Фінансові результати від звичайної діяльності: прибуток 190 130,9 230,0 збиток 195 Надзвичайні: доходи 200 73,6 125,8 витрати 205 Податки з надзвичайного прибутку 210 Частки меншості 215 Чистий: прибуток 220 збиток 225 ІІ.Елементи операційних витратНайменування показника Код рядка За звітний період За попередній період Матеріальні затрати 230 165,3 270,2 Витрати на оплату праці 240 10,7 15,7 Відрахування на соціальні заходи 250 6,5 9,9 Амортизація 260 8,3 11,9 Інші операційні витрати 270 134,6 255,5 Разом 280 325,4 563,2 ІІІ.Розрахунок показниківНазва статті Код рядка За звітний період За попередній період Середньорічна кількість простих акцій 300 Скоригована середньорічна кількість простих акцій 310 Чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію (грн.) 320 Скоригований чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію (грн.) 330 Дивіденди на одну просту акцію (грн.) 340 Звітпро рух грошових коштів ТОВ «Комфорт»за 2008р.
Стаття
Код
За звітний період
За попередній період
Надходження
Видаток
Надходження
Видаток
І. Рух коштів у результаті операційної діяльності Прибуток(збиток)від звичайної діяльності до оподаткування 010 73,58 125,75 Коригування на: амортизацію необоротних активів 020 8,26 X 11,90 X збільшення (зменшення)забезпечень 030 збиток (прибуток) від нереалізованих курсових різниць 040 0,068 0,095 збиток (прибуток) від неопераційної діяльності 050 Витрати на сплату відсотків 060 1,10 X 1,25 X Прибуток (збиток) від операційної діяльності до зміни в чистих оборотних активах 070 83,01 139,01 Зменшення (збільшення): оборотних активів 080 87,18 94,19 витрат майбутніх періодів 090 Збільшення (зменшення): поточних зобов’язань 100 доходів майбутніх періодів 110 Грошові кошти від операційної діяльності 120 170,20 233,20 Сплачені: відсотки 130 X 0,88 X 1,23 податки на прибуток 140 X 130,93 X 230,00 Чистий рух грошових коштів до надзвичайних подій 150 1,23 1,97 Рух коштів від надзвичайних подій 160 Чистий рух коштів від операційної діяльності 170 1,23 1,97
ІІ. Рух коштів у результаті інвестиційної діяльності Реалізація: фінансових інвестицій 180 X X необоротних активів 190 X X майнових комплексів 200 Отримані: відсотки 210 X X дивіденди 220 X X Інші надходження 230 X X Придбання: фінансових інвестицій 240 X X необоротних активів 250 X X майнових комплексів 260 X X Інші платежі 270 X X Чистий рух коштів до надзвичайних подій 280 Рух коштів від надзвичайних подій 290 Чистий рух коштів від інвестиційної діяльності 300
ІІІ. Рух коштів у результаті фінансової діяльності Надходження власного капіталу 310 X X Отримані позики 320 3,22 X 3,85 X Інші надходження 330 X X Погашення позик 340 X 44,40 X 52,25 Сплачені дивіденди 350 X X Інші платежі 360 X X Чистий рух коштів до надзвичайних подій 370 12,20 13,75 Рух коштів від надзвичайних подій 380 Чистий рух коштів від фінансової діяльності 390 12,20 13,75 Чистий рух коштів за звітний період 400 0,62 0,59 Залишок коштів на початок року 410 0,94 X 0,44 X Вплив зміни валютних курсів на залишок коштів 420 0,8 0,95 Залишок коштів на кінець року 430 0,25 X 0,94 X
Звіт про власнийкапітал ТОВ «Комфорт»за2007р.
Стаття
Код
Статут-ний капітал
Пайовий капітал
Додатко-
вий вкладений капітал
Інший додатко-
вий капітал
Резервний капітал
Нерозпо- ділений прибуток
Неопла-чений капітал
Вилу-чений капітал
Разом
Залишок на початок року 010 1,18 1471,10 157,35 125,75 1755,39
Коригуванн: /> Зміна облікової політики 020 Виправлення помилок 030 Інші зміни 040
Скоригований залишок на початок року 050 1,18 1471,10 157,35 125,75 1755,39
Переоцінка активів: /> Дооцінка основних засобіви 060 Уцінка основних засобів 070 Дооцінка незавершеного будівництва 080 40,6 40,6 Уцінка незавершеного будівництва 090 Дооцінка нематеріальних активів 100 Уцінка нематеріальних активів 110 120
Чистий прибуток (збиток) за звітний період 130 52,17 52,17
Розподіл прибутку: /> Виплати власникам (дивіденди) 140 Спрямування прибутку до статутного капіталу 150 Відрахування до резервного капіталу 160 131,68 131,68 /> 170
Внески учасників: /> Внески до капіталу 180 Погашення заборгованості з капіталу 190 /> 200
Вилучення капіталу: /> Викуп акцій (часток) 210 Перепродаж викуплених акцій (часток) 220 Анулювання викуплених акцій (часток) 230 Вилучення частки в капіталі 240 Зменшення номінальної вартості акцій 250
Інші зміни в капіталі: /> Списання невідшкодованих збитків 260 Безкоштовно отримані активи 270 /> 280
Разом змін в капіталі 290 40,67 131,68 52,17 224,54
Залишок на кінець року 300 1,18 1511,78 289,03 177,93 1979,94