Електрика і електростатика

Зміст. 1. Вступ. 2. Електростатика 4. а) будова атома ; б) вимірювання електричних зарядів ; в) закон Кулона, принцип суперпозиції електричних зарядів. 3. Електричне поле 8. а) поняття електричного поля ; б) електричне поле точкового заряду ; в) суперпозиція електричних полів ; г) потенціал електричного поля ; д) рух заряджених частинок у електричному полі ; е) електрична батарея – джерело електричного струму.

4. Електричний струм та електричне коло 11. а) електричний струм; б) закон Ома; в) поняття електричного опору; г) закони Кірхгофа. 5. Електрична ємність 14. а) електричний конденсатор; б) енергія зарядженого конденсатора; в) послідовне, паралельне та змішане з’єднання конденсаторів. 6. Магнетизм 7. Електромагнітна індукція. Закон електромагнітної

індукції Фарадея….8. Кола змінного струму 22. а) ефективні значення сили струму та напруги у колах змінного струму; б) послідовне та паралельне з"єднання R C L- компонентів ; в) будова та принцип дії трансформатора. 9. Висновок 27. 10. Література 11. Додатки 29. Вступ. Фізичні принципи та закони мають загальний характер та діють у цілому

Всесвіті. Саме тому вивчення фізики має не тільки пізнавальне, але й практичне значення. Тому метою даної роботи є не тільки вивчення англійської фізичної лексики, термінів, а й ознайомитися із рівнем та методикою викладання фізики у вищих навчальних закладах США, порівняти їх із викладанням курсу загальної фізики у нашій державі. І досягти даної мети можна лише опрацювавши підручник

Петера Нолана “ Основи фізики ”. Електростатика. Явища, що відбуваються у цілому світі ми можемо описати за допомогою кількох фундаментальних взаємодій: гравітаційної, ядерної, тощо. Нам відомі такі величини як маса, час, шлях. У даному розділі ми познайомимося із наступним фундаментальним поняттям – із електричним зарядом. Електростатика – це один із розділів фізики, що вивчає електричні заряди, що перебувають у стані спокою

та під впливом електричних полів. Наші знання про електричні заряди не нові. Перші досліди по електростатиці провів у 600 р. до н. е. Фалес Мілетський, він спостерігав як шматочки янтарю, натерті шерстю, притягують дрібні предмети. У природі існує два види електричних зарядів: позитивні та негативні. Негативні заряди ми одержимо, коли шматочки янтарю натерти шерстю, а позитивні, коли скляну паличку

натерти шовком. Проведемо експеримент. До підвішеної до стелі кульки піднесемо заряджену негативно паличку із янтарю. Доторкнувшись до кульки ми побачимо, що вони будуть відштовхуватись одна від одної ( рис. 1 ). Таку ж картину ми спостерігатимемо і тоді, коли піднесемо до кульки позитивно заряджену скляну паличку, отже на кульку переходить певний електричний заряд, після чого однаково заряджені предмети відштовхуватимуться один від одного. Якщо ми підвісимо дві кульки та зарядимо

їх протилежними за знаком зарядами, то кульки будуть притягуватися одна до одної. Отже можна зробити висновок, що протилежні заряди притягуються Фундаментальний принцип електростатики звучить так: під час взаємодії однойменні заряди відштовхуються, а різнойменні притягуються. Щоб дати сучасне формулювання електростатики розглянемо будову атома. а) будова атома. У п”ятому столітті до нашої ери грецькі вчені – філософи

Демокріт та Левкіпп висловили думку, що речовина складається із маленьких частинок, які назвали атомами. Слово “атом “ у перекладі із грецької означає “ неподільний ”. У ХІХ ст. англійський вчений Джон Дальтон довів, що всі відомі хімічні елементи складаються із атомів. У 1897 році інший англійський вчений Джон

Томсон відкрив електрон, негативно заряджену частинку, яка має масу mе = 9,1095 ∙ 10-31 кг. Відкриття електрона висунуло велику кількість проблем у фізиці. Де знаходиться електрон ? Яка будова атома ? Всі ці питання стосувалися саме будови атома, бо у тому, що атоми є складними утворами вже не сумнівався ніхто. Оскільки атом є електронейтральним, то повинні бути

і позитивні заряди щоб нейтралізувати у атомі негативно заряджені електрони. На початку ХХ століття англійський фізик Ернест Резерфорд ( 1871 – 1937 ) спостерігав відхилення α-частинок на тонкій золотій фользі і виявив, що вони відхиляються на незвично великий кут, що доводить наявність у атомі масивного ядра із великою масою. Згодом Резерфорд створив ядерну модель атома. Його модель атома складалася

із маленького позитивно зарядженого ядра у якому зосереджена майже вся маса атома та негативно заряджених електронів, що обертаються навколо ядра. Це нагадувало обертання планет навколо Сонця, тому модель атома Резерфорда назвали планетарною моделлю атома. Саме Резерфорд відкрив позитивно заряджену частинку, відому нам під назвою протон. Згодом було відкрито і нейтрон, частинку, яка взагалі не володіє електричним зарядом.

Відмінності між хімічними елементами зумовлені різною кількістю протонів та електронів, які входять е- до складу атома. Так, наприклад, ядро атомагелію побудоване із двох протонів та двох нейтронів, навколо яких обертається два електрони. У наш час у модель е- е- Резерфорда внесено багато змін та 33 2 2 доповнень, які покращили її. Зокрема було встановлено, що елементарні частинки, такі як протони, електрони, нейтрони, тощо, складаються

із кварків – частинок, що володіють дробним елекричним зарядом. Наведена таблиця, у якій містяться позначення та заряди всіх відомих кварків.