Міністерствотранспорту та зв`язку України
Державнаакадемія залізничного транспорту
Кафедра«Облік і аудит»
Дисципліна«Податковий облік та звітність»
Акциз.Шляхи вдосконалення податкової системи
План
Вступ
Теоретична частина
Які товари підлягають оподаткуванню акцизним збором тапільги щодо акцизного збору
I. Місцевіподатки і збори в Україні: визначення та склад
1. Місцеві податки
1.1 Комунальний податок
1.2 Податок з реклами
2.Місцеві збори
2.1 Збір за припаркування автотранспорту
2.2 Ринковий збір
2.3 Збір за видачу ордера на квартиру
2.4 Курортний збір
2.5 Збір за участь у бігах на іподромі
2.6 Збір за виграш на бігах на іподромі
2.7 Збір з осіб які беруть участь у грі натоталізаторі на іподромі
2.8 Збір за право використання місцевої символіки
2.9 Збір за право проведення кіно- та телезйомок
2.10 Збір за проведення місцевого аукціону,конкурсного розпродажу і
лотерей
2.11 Збір з власників собак
2.12 Збір за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі
II. Шляхивдосконалення податкової системи України в сучасних умовах
Практична частина
Список використаної літератури
Вступ
податок збір платіж дозвіл
Однією із основних передумов забезпечення стабільності економіки насучасному етапі розвитку України є ефективне функціонування податкової системи.Адже мобілізація податкових платежів до державної казни дозволяє органамдержавної виконавчої влади здійснювати реалізацію внутрішньої та зовнішньоїполітики, регулювання і стимулювання економіки, фінансування соціальнихзаходів. Однак позитивний ефект досягається лише за умови ефективної податковоїполітики, яка проявляється у забезпеченні виконання податками не лишефіскальної, але й стимулюючої функції, у встановленні та належномуобґрунтуванні податкових правил, у стабільності та передбачуваності, вдосягненні необхідного рівня збалансованості інтересів держави і платниківподатків.
Важливимінструментом податкової політики є податковий облік. Враховуючи те, що правильність його ведення та своєчасне відображенняподаткових операцій у податковій звітності є однієюз основних умов ефективної діяльності підприємств, облікове забезпеченнязвітності про податки і податкові платежі єнадзвичайно важливим. Якщо до того ж врахувати доволі жорстку систему фінансових санкцій, що застосовують до підприємств заумови виявлення помилок при здійсненніподаткового обліку та формуванні податкової звітності, то очевидно, щоефективна податкова система передбачає чіткезаконодавче обґрунтовання усіх елементів податкового обліку, можливість адекватного відображення реальної економічної ситуаціїв звітності та забезпечення контролю засплатою податків.
Теоретичначастина
Які товарипідлягають оподаткуванню акцизним збором та пільги щодо акцизного збору
Акциз — відлатинського accidere — один з видів непрямого податку переважно на товаримасового вжитку (цигарки, алкогольні напої, сіль, сірники, автомобілі,холодильники, парфумерію тощо). Вперше був запроваджений у Давньому Римі.Вибірковий акциз в деяких країнах встановлюється на телефонні послуги, показкінофільмів, квитки на проїзд, на літак, комунальні послуги. У більшості країнЗаходу в повоєнний період були запроваджені універсальні акцизи, або податки зобороту, які вилучаються у відсотках (до 10%) від валової виручки підприємств.
Акцизний збір буввведений в Україні в 1992 p. і разом з ПДВ замінив податки з обороту і реалізації. Сучасне трактування акцизногозбору (згідно зДекретом КМУ «Про акцизний збір» № 18-92 від 26.12.92 р.) визначає його як непрямий податок наокремі товари (продукцію), визначені законом як підакцизні, який включається доціни товарів (продукції).
Як і інші непряміподатки, акцизний збір в остаточному підсумку збирається зі споживачівпродукції, хоча сплачують його виробники підакцизних товарів або їх імпортери.
Індивідуальніакцизи встановлюють на окремі високорентабельні, монопольні та специфічнітовари із малоеластичним за ціною попитом. Сплачують їх підприємства, щовиробляють і реалізують підакцизні товари (винно-горілчані, тютюнові, ювелірнівироби, вироби з кришталю та хутра, відеотехніка, легкові автомобілі, бензин,чай, сіль, цукор тощо), які визначаються законодавчим органом.
Універсальніакцизи стосуються широкого кола товарів. Вони відрізняються від індивідуальних(або специфічних) тим, що мають ширшу базу оподаткування та уніфіковані ставки.
У податковійпрактиці використовуються три форми універсальних акцизів:
1.Податок з продажу, який застосовується у сфері оптової та роздрібної торгівлі іоб'єктом оподаткування якого є реалізація товарів на заключному етапі. Прицьому оподаткування здійснюється тільки один раз. Він встановлюється у виглядівідсотка до роздрібної ціни товару і сплачує його покупець. Нині цей податокіснує в небагатьох країнах (наприклад, у Великій Британії, Канаді, США,Швеції), в сучасній Україні він не використовується.
2.Податок з обороту стягується з валового обороту на всіх стадіях руху товарів.При цьому допускається подвійне оподаткування, оскільки у валовий оборотвключаються податки, що були сплачені раніше. Цей податок зараз теж невикористовується.
3.Податок на додану вартість сплачується на всіх етапах руху товарів, робіт,послуг.
Платникамиподатку в бюджет є суб'єкти підприємницької діяльності (їх філії, відділення,підрозділи) — виробники (за реалізації товару) або імпортери підакцизнихтоварів (за перетину митного кордону):
— нерезиденти,які виробляють підакцизні товари на митній території України, безпосередньо абочерез їх постійні представництва;
— суб'єктипідприємницької діяльності, інші юридичні особи, які імпортують на митнутериторію України підакцизні товари;
— фізичніособи-резиденти або нерезиденти, які ввозять підакцизні речі на митну територіюУкраїни;
— юридичні абофізичні особи, які купують підакцизні товари у податкових агентів.
Перелікпідакцизних товарів і ставки акцизного збору затверджуються законодавчо і єєдиними на всій території України для вітчизняних та імпортних товарів.
Сьогодні в Україніпідакцизними товарами виступають:
— алкогольні напої;
— спирт етиловий;
— тютюнові вироби;
— транспортні засоби;
— пиво солодове;
— бензини, дистиляти,паливо.
Перелік підакцизнихтоварів і ставки акцизного збору встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Ставки акцизного збору єєдиними на всій території України.
Акцизний збіробчислюється:
/>а)заставками у процентах до обороту з продажу (не діють): товарів,що реалізуються за вільними цінами, — виходячи з їхньої вартості за цимицінами, без урахування акцизного збору, без податку на добавлену вартість; товарів,що реалізуються за державними фіксованими та регульованими цінами, — виходячи зїхньої вартості за цими цінами без урахування торговельних знижок, а також сумподатку на добавлену вартість. імпортованихтоварів — виходячи з митної (закупівельної) вартості, збільшеної на сумуввізного мита, без урахування акцизного збору. При визначенні вказаної вартостііноземна валюта перераховується у національну валюту України за курсом НБУ, щодіє на день подання митної декларації.
б) у твердих сумах з одиниці реалізованого товару продукції). Акцизнийзбір, нарахований у ЄВРО, сплачується у валюті України за обмінним курсом заобмінним курсом НБУ, що діє на перший день кварталу, в якому проводитьсяреалізація товару і залишається постійним протягом кварталу. Механізмрозрахунку акцизного збору з імпортованих товарів із використанням процентноїставки.
Механізм розрахунку суми акцизного збору, якщо ставка встановлена вгрошовому еквіваленті до фізичної одиниці виміру товарів
При застосуванні ставки акцизного збору в гривнях:
Сума А = А х К (кількістьтовару, визначена у фізичних одиницях виміру) Призастосуванні ставки акцизу в ЄВРО:
Сума А = А х К х Е (курс гривні до євро за станом на перший день відповідногокварталу).
Нафінансово-господарську діяльність суб'єктів господарювання справляють впливпільги, надані стосовно акцизного збору:
1. Акцизний збірне справляється в разі реалізації підакцизних товарів на експорт за іноземнувалюту. Ця пільга підвищує конкурентоспроможність відповідних товарів на зарубіжнихринках, сприяє збільшенню надходжень валютних ресурсів.
2. Необкладаються акцизним збором обороти з реалізації підакцизних товарів длявиробництва інших підакцизних товарів. У цьому разі виключається можливістьподвійного оподаткування.
3. Не підлягаєобкладанню акцизним збором реалізація легкових автомобілів спеціальногопризначення.
4. Не оподатковуєтьсяоборот з реалізації спирту етилового для виготовлення лікарських засобів іветеринарних препаратів.
5. Встановленіпевні пільги щодо справляння акцизного збору в спеціальних економічних зонах,визначених відповідними законами України.
Строки сплати акцизногозбору в бюджет залежать від виду підакцизних товарів, суми податку.
Підприємства-виробники,що реалізують спирт, алкогольні напої, пиво, сплачують податок на третійробочий день після здійснення обороту з реалізації.
Підприємства-виробники,що реалізують тютюнові вироби, податок сплачують один раз на місяць (до 15числа), виходячи з фактичного обсягу реалізації за минулий місяць.
Власники(замовники) алкогольних напоїв, спирту, пива, тютюнових виробів, виготовлених вУкраїні з використанням давальницької сировини, сплачують податок не пізнішедня отримання продукції.
Підприємства,(крім указаних вище), в яких середньомісячна сума акцизного збору за минулийрік становила понад 25 тис. грн., сплачують податок щодекади (15, 25 числапоточного місяця і 3 числа місяця, наступного за звітним), виходячи зфактичного обороту за звітну декаду.
Решта підприємствсплачує податок щомісяця до 15 числа також виходячи з фактичного обороту заминулий місяць.
За імпортованіпідакцизні товари акцизний збір сплачується під час «розмитнення»імпортного товару.
Аналіз зазначенихтермінів сплати акцизного збору дає змогу дійти таких висновків:
1) найбільшнегативний вплив на фінансовий стан суб'єктів господарювання справляє сплатаакцизного збору на імпортовані товари. Суб'єкти господарювання зобов'язанісплатити акцизний збір під час розмитнення товару, а за алкогольні та тютюновівироби — під час придбання марок акцизного збору за рахунок своїх оборотнихкоштів. Відшкодування цих коштів відбудеться тільки після реалізації товарів.Отже, тут має місце іммобілізація оборотних коштів суб'єктів господарювання насплату акцизного збору. Період іммобілізації залежить від часу між сплатоюакцизного збору і реалізацією товарів, що імпортуються. Слід звернути увагу, щов разі імпорту підакцизних товарів не дозволяється використовувати векселі длярозрахунків з бюджетом (крім імпорту паливно-мастильних матеріалів), тому немаєможливості відстрочування сплати акцизного збору. Імпортерам підакцизнихтоварів не дозволяється користуватися векселями і для сплати податку на доданувартість (крім імпорту бензину);
2) В зв'язкуз тим, що оподаткований оборот для обчислення акцизного збору визначається зафактом відвантаження підакцизних товарів, у підприємств, що виробляють іреалізують підакцизні товари, також може мати місце іммобілізація оборотнихкоштів на сплату акцизного збору. Коли станеться затримка в оплатівідвантаженої продукції, може мати місце іммобілізація оборотних коштів насплату збору. Така ситуація частіше трапляється за щоденної та подекадноїсплати податку;
3) Якщооплата покупцями підакцизних товарів здійснюється авансом або одночасно звідвантаженням продукції постачальником, іммобілізації оборотних коштів упостачальника на сплату акцизного збору може не статися. Більше того, заподекадної та місячної сплати податку постачальник певний час використовуватимеу власному обороті частину акцизного збору, що підлягає перерахуванню в бюджет.
Негативний впливна фінансово-господарську діяльність підприємств податку «акцизний збір»(як і інших непрямих податків) матиме місце тоді, коли встановлення абопідвищення ставок податку супроводжується підвищенням цін, обмежує обсягвиробництва і реалізації товарів, призводить до нагромадження нереалізованихтоварів.
I. Місцеві податки і збори в Україні:визначення та склад
Під податком ізбором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слідрозуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільовогофонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законамиУкраїни про оподаткування.
Державні цільовіфонди — це фонди, які створені відповідно до законів України і формуються за рахуноквизначених законами України податків і зборів (обов'язкових платежів) юридичнихосіб незалежно від форм власності та фізичних осіб.
Платникамиподатків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідноз законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язковіплатежі).
Об'єктами оподаткування є доходи (прибуток), додана вартість продукції (робіт, послуг), вартість продукції (робіт, послуг), у тому числі митна, або її натуральні показники, спеціальне використання природних ресурсів, майно юридичних і фізичних осіб та інші об'єкти, визначені законами України про оподаткування.
Ставки податків і зборів (обов'язкових платежів) встановлюються Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами відповідно до законів України про оподаткування і не змінюються протягом бюджетного року, за винятком випадків, пов'язаних із застосуванням антидемпінгових, компенсаційних і спеціальних заходів відповідно до законів України.
Види податків ізборів, що справляються на території України:
1. Загальнодержавніподатки і збори;
2. Місцевіподатки і збори.
1. Місцеві податки
Відповідно ЗаконуУкраїни «Про систему оподаткування» від25.06.1991 № 1251-XII до місцевих податківвідносяться:
1. Податок зреклами;
2. Комунальнийподаток;
1.1 Комунальний податок
Комунальний податок — цеобов'язковий місцевий податок, який нараховуєтьсяз неоподатковуваного фонду оплати праці робітників за встановленими ставками.
Платниками комунальногоподатку є всі юридичні особи, за винятком бюджетних установ і організацій,планово-дотаційних установ і організацій та сільськогосподарськихпідприємств.
Об'єктомоподаткування комунальним податком є неоподатковуваний фонд плати праціпрацівників, що розраховується множенням офіційно встановленогонеоподатковуваного мінімуму доходів громадян на середньооблікову чисельністьпрацівників за звітний місяць.
Середньообліковачисельність працівників за звітний місяць розраховується шляхом підсумовуваннячисельності працівників облікового складу за кожний календарний день звітногомісяця, тобто з 1 по 31, включаючи святкові (неробочі) та вихідні дні йділенням отриманої суми на кількість календарних днів звітного місяця. При цьому до облікового складувключаються працівники, які працюють на умовах трудового договору як упідприємстві, так і за його межами.
Чисельність працівниківоблікового складу за вихідний чи святковий (неробочий) день береться на рівніоблікової чисельності працівників за попередній робочий день. У разі наявностідвох або більше вихідних чи святкових (неробочих) днів поспіль чисельністьпрацівників облікового складу за кожний з цих днів береться на рівнічисельності працівників облікового складу за робочий день, що передуваввихідним та святковим (неробочим) дням.
Сума податкурозраховується його платником щоквартально з розподілом помісячно у спеціальнійформі. Вона визначається множенням розрахованого неоподатковуваного фондуоплати праці на встановлену ставку, яка не повинна перевищувати 10 %.
Розрахунок комунальногоподатку подається платниками в податковий орган до 15 числа місяця, наступногоза звітним.
Нарахована сумакомунального податку сплачується його платниками в місцевий бюджет до 15 числамісяця, наступного за звітним.
За правильністьобчислення і своєчасну сплату комунального податку відповідальність несуть йогоплатники. Так, за несвоєчасну сплату податку з платника стягується пеня увстановленому розмірі із суми недоплати за кожний день прострочення.
1.2 Податок з реклами
В Законі України «Про рекламу» від 03.07.96 р. № 270/96 ВРговориться, що реклама – це інформація про особу чи товар, розповсюдженав будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодотаких особи чи товару.
Основними принципами рекламиє: законність, точність, достовірність, використання форм та засобів, які не завдають споживачеві реклами шкоди.
У ринкових умовахгосподарювання важливо не тільки виготовляти конкурентоспроможний товар, йсвоєчасно забезпечити його рекламу.
Рекламою вважаються всівиди об'яв і повідомлень, які подають інформацію з комерційною метою (отриманнядоходу) за допомогою засобів масової інформації (ЗМІ): преси, радіо,телебачення, афіш, плакатів, рекламних щитів, інших технічних засобів,розміщених на будинках, вулицях, майданах, транспорті тощо.
Послуги за розміщенняреклами є платними, і за їх надання стягується так названий податок з реклами.
Податок з реклами — цеподаток на послуги зі встановлення і розміщення реклами у ЗМІ.
Платниками податку зреклами є суб'єкти підприємницької діяльності, їх філіали, відділення,представництва та інші відокремлені підрозділи, постійні представництванерезидентів та фізичні особи — замовники реклами (рекламодавці) або виробникиі поширювачі реклами, якщо вони є рекламодавцями.
До об'єктів оподаткуванняналежать:
• вартість виготовлення ірозміщення реклами у ЗМІ;
• час показу реклами вкінотеатрах, відеосалонах та в інших закладах, де здійснюється публічний показкіно-, відео-, слайд-фільмів;
• плата за кожний зносіїв зовнішньої та внутрішньої реклами і реклами транспорті, пакувальнихматеріалах, формі спортсменів, жетонах та інших рекламних носіях, а також за їхзагальну кількість.
До зовнішньої належитьбудь-яка реклама, що розміщується на окремих спеціальних конструкціях, щитах,екранах, розміщених просто неба, на фасадах будинків та споруд або натранспортних засобах зовні.
Зовнішня реклама повинна відповідати таким вимогам:
розміщуватись із дотриманням вимог техніки безпеки та із забезпеченням видимості дорожніх знаків, світлофорів, перехресть, пішохідних переходів, зупинок транспорту загального користування та не відтворювати зображення дорожніх знаків;
освітлення зовнішньої реклами не повинно засліплювати учасників дорожнього руху, а також не повинно освітлювати квартири житлових будинків;
фундаменти наземної зовнішньої реклами, що виступають над поверхнею землі, можуть бути декоративно оформлені;
опори наземної зовнішньої реклами, що розташована вздовж проїжджої частини вулиць і доріг, повинні мати вертикальну дорожню розмітку, нанесену світлоповертаючими матеріалами, заввишки до 2 метрів від поверхні землі;
нижній край зовнішньої реклами, що розміщується над проїжджою частиною, у тому числі на мостах, естакадах тощо, повинен розташовуватися на висоті не менше ніж 5 метрів від поверхні дорожнього покриття; у місцях, де проїжджа частина вулиці межує з цоколями будівель або огорожами, зовнішня реклама може розміщуватися в одну з фасадами будівель або огорожами лінію.
До внутрішньої належитьбудь-яка реклама, що розміщується всередині будинків, приміщень, споруд,транспортних засобів тощо.
Забороняєтьсярозміщення внутрішньої реклами у приміщеннях органів державної влади та органівмісцевого самоврядування, дошкільних навчальних закладах, середніхзагальноосвітніх школах та спеціалізованих загальноосвітніх закладах освіти.
Податок з рекламисплачується з усіх видів спеціальної інформації про осіб чи продукцію, щопоширюється в будь-якій формі та в будь-який спосіб з метою прямого абоопосередкованого отримання прибутку за допомогою інформації про назву й режимроботи особи на фасаді (вивісці) біля входу (в'їзду) та інформації пропродукцію у вітрині споруди, де ця особа займає приміщення.
Граничний розмір податкуз реклами не повинен перевищувати 0,1%вартості послуг за розміщення одноразової реклами та 0,5% за розміщення реклами на тривалийчас.
Сума податку з рекламивизначається множенням встановленої ставки на вартість рекламних послуг або на неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Стягнення податку зрекламодавця здійснюють підприємства, установи, організації, які дають дозвілна розміщення реклами або надають послуги з реклами.
Стягнений з рекламодавціву складі вартості рекламних послуг податок перераховується його платниками вмісцевий бюджет щомісяця до 15 числа. Рекламодавці нараховану суму податку зреклами відносять на собівартість продукції, робіт, послуг.
Юридичні особи, якістягують податок з реклами, кожного кварталу до 15 числа місяця, наступного зазвітним кварталом, подають до податкового органу декларацію про суми наданихпослуг, стягненого і перерахованого в бюджет податку.
За правильністьнарахування і своєчасність перерахування податку з реклами відповідальністьнесуть його платники. Так, за несвоєчасне перерахування податку його платникисплачують пеню з суми недоплати в розмірі 0,3 % за кожний день прострочення.
Контроль за дотриманнямзаконодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень:
спеціально уповноваженийцентральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів — щодозахисту прав споживачів реклами;
Антимонопольний комітет України- щодо дотримання законодавства про захист економічноїконкуренції;
Національна рада України зпитань телебачення і радіомовлення — щодотелерадіоорганізацій усіх форм власності;
Міністерство фінансівУкраїни — щодо реклами державних цінних паперів;
Державна комісія з ціннихпаперів та фондового ринку — щодо реклами на фондовому ринку;
спеціально уповноважений органвиконавчої влади з питань містобудування та архітектури — щодо спорудження житловогобудинку.
2. Місцеві збори
До місцевихзборів належать:
1. Збір заприпаркування автотранспорту;
2. Ринковийзбір;
3. Збір завидачу ордера на квартиру;
4. Курортнийзбір;
5. Збір заучасть у бігах на іподромі;
6. Збір завиграш на бігах на іподромі;
7. Збір зосіб які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі;
8. Збір заправо використання місцевої символіки;
9. Збір заправо проведення кіно- та телезйомок;
10. Збір запроведення місцевого аукціону, конкурсного розпродажу і лотерей.
2.1 Збір заприпаркування автотранспорту
Згідно із ст. 3 ДекретуКабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори»:
Платниками зборуза парковку автотранспорту є юридичні особи та громадяни, які паркуютьавтомобілі в спеціально обладнаних або відведених для цього місцях.
Ставка збору за парковку автотранспортувстановлюється з розрахунку за одну годину парковки, її граничний розмір неповинен перевищувати 3% неоподатковуваного мінімуму доходів громадян в спеціально обладнаних місцях і 1% — у відведених місцях.
Збір за парковкуавтотранспорту сплачується водіями на місці парковки.
2.2 Ринковий збір
Ринковий збір — це плата за торгові місця на ринках і в павільйонах, на критих та відкритих столах,майданчиках для торгівлі з автомашин, візків, мотоциклів, ручних візків, що справляєтьсяз юридичних осіб і громадян, які реалізують сільськогосподарську і промисловупродукцію та інші товари. Ринковий збір справляється за кожний день торгівлі. Йогограничний розмір не повинен перевищувати 20% мінімальної заробітної плати длягромадян і трьох мінімальних заробітних плат для юридичних осіб залежно від ринку,його територіального розміщення та виду продукції (товару). Ринковий збір справляєтьсяпрацівниками ринку до початку реалізаціїпродукції.
2.3 Збір завидачу ордера на квартиру
Збір за видачу ордера на квартирусплачується за послуги, пов'язані з видачею документа, що даєправо на заселення квартири.
Граничний розмір збору завидачу ордера на квартиру не повинен перевищувати 30% неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на час оформлення ордера на квартиру.
Збір за видачу ордера наквартиру сплачується через установи банківдо одержання ордера і перераховується до бюджету місцевого самоврядування. Документом про сплату збору є квитанція, видана установою банку.
Облік надходжень збору завидачу ордера на квартиру здійснюється органами з обліку та розподілу житла.
2.4 Курортнийзбір
Платниками курортногозбору є громадяни, які прибувають у курортну місцевість. Граничний розмір курортногозбору не може перевищувати 10% неоподатковуваногомінімуму доходів громадян.
Від сплати курортногозбору звільняються:
діти віком до 16 років;
інваліди та особи, що їхсупроводжують;
учасники ВеликоїВітчизняної війни;
воїни-інтернаціоналісти;
учасники ліквідаціїнаслідків аварії на Чорнобильській АЕС;
особи, які прибули запутівками та курсовками в санаторії, будинкивідпочинку, пансіонати, включаючи містечка та бази відпочинку;
особи, які прибули в курортнумісцевість у службове відрядження, на навчання, постійнемісце проживання, до батьків та близьких родичів;
особи, які прибули за плановимитуристичними маршрутами туристично-екскурсійних установ і організацій,а також які здійснюють подорож за маршрутнимикнижками;
чоловіки віком 60 років істарші, жінки віком 55 років і старші.
Курортний збір справляєтьсяз платників за місцем їхтимчасового проживання.
При зміні платником місцяпроживання в межах курортної місцевості курортний збір повторно несправляється.
З осіб, які прибули вкурортну місцевість, збір справляється не пізніш як у триденний термін від дня прибуття.
Курортний збірсправляється:
адміністрацією готелю таіншими установами готельного типу під час реєстрації прибулих;
квартирно-посередницькимиорганізаціями при направленні осіб (крім прибулих за путівками туристично-екскурсійнихустанов і організацій) на поселення в будинки (квартири), що належать громадянам на праві власності. З осіб, які зупиняються вбудинках (квартирах) громадян без направлення квартирно-посередницьких організацій,а також з осіб (крім тих, що здійснюють подорож за маршрутнимикнижками), які проживають у наметах, автомашинах тощо,курортний збір справляється у порядку, визначеному Радами народних депутатів,що встановлюють цей збір.
2.5 Збір заучасть у бігах на іподромі
Збір за участь у бігах наіподромі справляється з юридичних осіб та громадян, які виставляють своїх конейна змагання комерційного характеру.
Збір за участь у бігах на іподромі перераховується до бюджету місцевогосамоврядування в порядку, визначеному органами місцевого самоврядування. Граничний розмір збору за участь у бігах на іподромі за кожногоконя не повинен перевищувати трьох неоподатковуваних мінімумів доходівгромадян.
Збір за участь у бігах наіподромі справляється адміністрацією іподромів до початку змагань.
2.6 Збір завиграш на бігах на іподромі
Збір за виграш на бігах справляється адміністрацією іподромів з осіб, які виграли в грі на тоталізаторі на іподромі, під час видачі їм виграшу. Його граничний розмір не повинен перевищувати 6 % від суми виграшу.
2.7 Збір з осіб які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі
Збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі, справляється у вигляді відсоткової надбавки до плати, визначеної за участь у грі. Його граничний розмір не повинен перевищувати 5 % від суми цієї надбавки. Сума збору справляється адміністрацією іподромів з учасника гри під час придбання ним квитка на участь у грі.
2.8 Збір за правовикористання місцевої символіки
Збір за право на використаннямісцевої символіки справляється з юридичнихосіб і громадян, які використовують цю символіку з комерційною метою. Дозвіл навикористання місцевої символіки (герба міста або іншого населеного пункту, назви чи зображення архітектурних, історичних пам'яток) видається відповідними органами місцевого самоврядування.
За використання місцевої символіки без дозволу юридичних осібстягується вся сума прибутку, отримана від її реалізації, а з фізичних осіб — штраф у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Граничний розмірзбору за право на використання місцевої символіки не повинен перевищувати зюридичних осіб — 0,1% вартості виробленої продукції, виконаних робіт, наданих послугз використанням місцевої символіки, з громадян, що займаються підприємницькою діяльністю,- п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
2.9 Збір за правопроведення кіно- та телезйомок
Збір за право на проведення кіно- і телезйомок вносять комерційні кіно- і телеорганізації, включаючи організації з іноземними інвестиціями та зарубіжні організації, які проводять зйомки, що потребують від місцевих органів державної виконавчої влади додаткових заходів (виділення наряду міліції, оточення території зйомок тощо).
Граничний розмір збору за право на проведення кіно- і телезйомок не повинен перевищувати фактичних витрат на проведення зазначених заходів.
2.10 Збір за право на проведення місцевих аукціонів,конкурсного розпродажу і лотерей
Платниками збору за проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу і лотерей є юридичні особи і громадяни, які мають дозвіл на проведення аукціонів, конкурсного розпродажу і лотерей.
Об'єктом збору за право на проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу і лотерей є вартість заявлених до місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу товарів виходячи з їх початкової ціни або суми, на яку випускається лотерея. Граничний розмір збору за право на проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу і лотерей не повинен перевищувати 0,1% вартості заявлених до місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу товарів або від суми, на яку випускається лотерея.
Збір за право на проведення місцевих аукціонів і конкурсного розпродажу справляється за три дні до їх проведення.
Збір за право на проведення лотерей справляється під час одержання дозволу на випуск лотереї.
Граничний розмір збору за право на проведення лотерей з кожного учасника не повинен перевищувати трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
2.11 Збір з власників собак
Платниками збору з власників собак є громадяни — власники собак (крім службових), які проживають у будинках державного і громадського житлового фонду та приватизованих квартирах.
Збір з власників собак справляється за кожний рік. Його граничний розмір за кожну собаку не повинен перевищувати 10% неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на час нарахування збору.
Збір з власників собак стягується органами житлово-комунального господарства.
Збиральник податкуповинен мати реєстраційні документи:
— журнал обліку громадян- власників собак, які проживають у будинках державного і громадськогожитлового фонду та приватизованих квартирах;
— відомість пронараховану та фактично сплачену суму збору з власників собак.
2.12 Збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі
Збір за видачу дозволу нарозміщення об'єктів торгівлі — це плата за оформлення та видачу дозволів на торгівлю у спеціальновідведених для цього місцях. Збір за видачу дозволу на торгівлю справляється з юридичнихосіб і громадян, які реалізують сільськогосподарську, промислову продукцію таінші товари залежно від площі торгового місця, його територіального розміщення тавиду продукції.
Граничний розмір збору завидачу дозволу на торгівлю не повинен перевищувати 20 неоподатковуваних мінімумівдоходів громадян для суб'єктів, що постійно здійснюють торгівлю у спеціально відведенихдля цього місцях, і одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян в день — за одноразову торгівлю.
Збір за видачу дозволу наторгівлю справляється уповноваженими організаціями, яким надано таке право.Встановлення цього збору не стосується тих об'єктів торгівлі, які створені донабрання чинності цим Декретом.
Для суб'єктів, щопостійно здійснюють торгівлю у спеціально відведених для цього місцях (стаціонарнихоб'єктах), збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі стягуєтьсяодноразово.
II. Шляхи вдосконалення податковоїсистеми України в сучасних умовах
Податкове законодавствоУкраїни є одним із самих складних в правовій системі України. При цьому, спостерігається тенденція щодойого нестабільності. Проте, як показує практика його правозастосування, зміни,що вносяться до законів України з питань оподаткування, досить частоспричиняють нові проблеми[1].
Податки – дуже складна йнадзвичайно впливова на всі економічні явища та процеси фінансова категорія.Можна без перебільшення сказати, що, з одного боку, податки – це фінансове підґрунтяіснування держави, мірило її можливостей у світовому економічному просторі щодорозвитку науки, освіти, культури, гарантування економічної безпеки, зростаннясуспільного добробуту народу.
Із другого боку, податки– це знаряддя перерозподілу доходів юридичних і фізичних осіб у державі, їхмобілізація й використання зачіпає інтереси не тільки кожного підприємця чигромадянина, а й цілих верств населення і соціальних груп. На сьогодні податки– це найефективніший інструмент впливу держави на суспільне виробництво, йогодинаміку і структуру, на розвиток науки і техніки, масштаби соціальних гарантійнаселенню.
Проблеми реформуванняподаткової системи України у своїх працях досліджували вітчизняні фахівціправа, зокрема, П. Гега, В. Федосова, В. Федоров, В. Опарін, Ю. Козак, Т.Савченко, А. Ластовецький та інші. Однак слід відмітити, що науково-теоретичнерозроблення шляхів вирішення колізій у податковій системі України потребуєподальшого опрацювання.
Оскільки податки – це посуті продукт еволюції економіки і держави, то податкова система формується першза все під впливом об’єктивних чинників. У той же час у сучасній демократичнійправовій державі запровадження тих чи інших форм оподаткування є результатомволевиявлення членів парламенту, компромісу інтересів різних політичних партій,які у свою чергу представляють інтереси різних верств суспільства.
Податкова система єрізновидом відкритої динамічної системи, це сукупність встановлених у країніподатків. Її відкритість означає необхідність аналізу, передусім зовнішніхчинників, під впливом яких відбувається її становлення. Вимога системностіполягає в тому, що податки мають бути взаємопов’язані, органічно доповнюватиодин одного, не суперечити системі в цілому та її елементам. Системний підхідозначає, що мають реалізовуватися обидві функції податків. З позиції фіскальноїфункції податкова система має забезпечити гарантоване і стабільне надходженнядоходів до бюджету, з позиції регулюючої забезпечувати державі можливістьвпливу на всі сторони соціально-економічного розвитку суспільства.
Податкова система повиннавключати досить широке коло податків різної цілеспрямованості, оскількипрактично неможливо щоб одночасно в одному податку цілком реалізувалися обидвіфункції.
В Україністворено податкову систему, яка за своїм складом та структурою подібна доподаткових систем розвинутих європейських країн. Закони з питань оподаткуваннярозроблено з урахуванням норм європейського податкового законодавства, а такожаспектів податкової політики ГАТТ/СОТ та інших міжнародних економічнихорганізацій.
Навідміну від країн ЄС податкова система України не є інструментом підвищенняконкурентоспроможності держави, не сприяє зростанню економічної активностісуб'єктів господарювання. Існуюча система формування державних доходів відображаєнедосконалість перехідної економіки та має переважно фіскальний характер.Ринкове реформування економіки супроводжувалося неодноразовими спробамиудосконалити податкову систему шляхом прийняття окремих законодавчих актів, щобули недостатньо адекватними стану економіки, характерними рисами якої єструктурні диспропорції, наявність значних обсягів тіньових оборотів, платіжнакриза.
Разомз тим Україна підтримує стосунки у сфері оподаткування з іншими державами, якізастосовують діючі в усьому світі стандарти, розроблені Організацієюекономічного співробітництва та розвитку і Організацією Об'єднаних Націй, завдякичому забезпечується адаптація законодавства України у сфері міжнародногооподаткування до законодавства інших країн. Українауклала 60 міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткуванняпрактично з усіма країнами СНД, Європи, багатьма країнами Азії, Північної таПівденної Америки і кількома країнами Африки, з яких 55 укладено за рокинезалежності України, а 5 — успадковані від колишнього СРСР (відповідно доЗакону України «Про правонаступництво України»). Вони охоплюютьнайбільших торговельних та інвестиційних партнерів України.
Основнимизавданнями реформування податкової системи України є зниження податковогонавантаження на економіку.
Недолікиподаткової системи України:
1. Спрямованістьна фіскальне наповнення бюджету, яке характеризується сучасною ситуацією щодовиконання у IV кварталі 2009 р. податкових надходжень за рахунок сплаченихподатків за І квартал 2010 р., що призведе в свою чергу до неможливостівиконання податкових надходжень у поточному році.
2. Вонахарактеризується високим податковим навантаженням на підприємців. Аналізуючирівень даного показника за 2007-2009 рр., згідно наших підрахунків, податковенавантаження на економіку України впродовж досліджуваного періоду зростало.Якщо у 2007 р. цей показник становив 33,3 %, то у 2008 р. – 39,2 %, а вже у2009 р. він зріс до 56,1%. Головними причинами таких негативних тенденцій булозначне зростання державного боргу протягом 2008-2009 рр. та падіння економіки у2009 р. Тобто цей показник перевищив навіть показники в розвинених країнахсвіту ( в Іспанії – 37,2 %, в Великобританії — 36,6 %, в Німеччині – 36,2 % у2008 р.).
3. Податковасистема характеризується значною затратою часу платниками податків на веденнята організацію податкового обліку та звітності і значними фінансовими витратамив свою чергу. За даними рейтингу, який був складений Всесвітнім банком, уминулому році Україна посіла 181 місце в списку з 183-х країн за простотоюсплати податків. Загальна кількість податків, які сплачують суб’єктигосподарювання в Україні, в середньому становить 147 податків, що займає 736годин. На адміністрування податків бізнес щорічно витрачає понад 4 млрд.гривень. У цьому рейтингу Україна стоїть в одному ряді з такими країнами, якЯмайка, Гамбія, Узбекистан і Конго.
4. Податкова система України, також, характеризується неузгодженістюта протиріччям окремих норм податкового законодавства, їх нестабільністю,безсистемним наданням пільг та перекручування сутності окремих видів податків;витратами на адміністрування певних податків, які значні порівняно з доходамибюджету, що формуються за рахунок їх справляння
Зазначенінедоліки призвели до таких проблем системного характеру у податковій системі,як:
1) податкова заборгованість платників перед бюджетом та державнимицільовими фондами, що зумовлено: відсутністюефективних механізмів, які забезпечують відповідальність суб'єктівгосподарювання за виконання своїх фінансових зобов'язань; недосконалістю системи списання тареструктуризації податкової заборгованості підприємств перед бюджетом;проведенням взаємозаліків, які роблять невигідною своєчасну і в повному обсязісплату податків; проблемамиокремих галузей (паливно-енергетичний комплекс), які є найбільшими боржникамибюджету, зокрема в частині регулювання державою цін на енергоносії;
2) бюджетна заборгованість з відшкодування податку на доданувартість. Основними причинами, щоускладнюють виконання державою зобов'язань перед платниками податку на доданувартість, є: пред'явленнянеобґрунтованих вимог на відшкодування податку на додану вартість та заниженнясум податкових зобов'язань; виконанняпрогнозних показників надходжень з податку на додану вартість до державногобюджету за рахунок неповернення платникам переплачених сум податку; недоліки законодавчих норм, якимирегулюється процедура відшкодування;
3) ухиленнявід оподаткування. Ця проблема єоднією з найгостріших в Україні та таких, що вирізняє її з-поміж більшостієвропейських країн. На масштабиухилення від сплати податків впливає високий рівень податкових ставок,нерівномірний розподіл податкового навантаження; порушення принципу рівностіплатників перед законом; складність і недосконалість законодавства, якимрегулюється підприємницька діяльність, зокрема податкового; недотримання нормзаконів, неефективність державної бюджетної політики;
4) нерівномірнеподаткове навантаження, внаслідок чого найбільше податкове навантаженняпокладено на законослухняних платників, позбавлених податкових пільг.
Всі ці проблеми вказують на недосконалість та неефективність чинної податкової системи, на те, що вона сприяє поглибленню економічної кризи.
До першочергових заходів, що підвищать ефективність функціонування податкової системи належать:
1. поетапне зменшення ставки оподаткування прибутків до рівня країн членів ЄС – рівня у 20%. Зменшення ставки податку на прибуток в Україні, випливає із того, що вона суттєво зменшилась в країнах ЄС протягом 2006-2009 рр. Так, середня ставка податку на прибуток корпорацій в країнах-нових членах ЄС зменшилась з 18,9% до 16,8% протягом цього періоду, а в країнах топ-15 – ставка зменшилась з 31,8 % до 26,3 %. Ефективність зменшення ставок податку на прибуток пояснює концепція А. Лаффера: якщо податкова ставка зростає, бізнес або йде у тінь, або згортається і навпаки. Разом зі зниженням ставки потрібно підвищувати норми амортизаційних відрахувань, які зменшуватимуть оподатковуваний прибуток і направлятимуться на інвестиції.
2. Водночас потрібно здійснити заходи, щодо покриття втрат бюджетів від зменшення ставки податку на прибуток. Для цього необхідно підвищити ставку податку на доходи фізичних осіб до ставки податку на прибуток підприємств. Це пояснюється тим, що на думку деяких експертів, зрівняння цих ставок зменшить стимули до мінімізації та ухилення від несплати податків, стимулюватиме розвиток підприємництва. Ставку ПДВ потрібно залишити на тому ж рівні, але зробити її більш диференційованою, як і в більшості розвинених країн світу. Для прикладу, можна зробити ставки, як в Франції: 18,6% основна та 22 % підвищена (на алкоголь, предмети розкоші тощо). Потрібно залишити і 0%.
3. Доцільним для України є введення єдиного соціального збору, який має замінити усі збори до соціальних фондів. Необхідність єдиного соціального збору випливає з того, що всі соціальні платежі становлять понад 40 відсотків з фонду оплати праці.
4. В Україні буде доцільно ввести єдиний соціальний збір зі ставкою на рівні 30-35% (приклад реформування можна брати із Росії, яка провела таку реформу у 2001р.).
5. Також потрібно ввести податок на нерухомість, який має стати інструментом надходжень до бюджету, особливо під час кризи. Ефективність цього податку доведена в багатьох країнах світу ( в тому числі в Російській Федерації, Німеччині, США, Франції, Королівстві Нідерланди). Іншими заходами щодо покращення ефективності податкової системи України мають стати: удосконалення контрольно-перевірочної роботи податкової служби, затвердження єдиних стандартів бухгалтерського та податкового обліку,
6. Виникає необхідністьпроведення податкової реформи, одним з ключових моментів якої має стати прийняття Податковогокодексу України, єдиного систематизованогозаконодавчого акту прямої дії, який охоплюватиме всі без виключення питанняподаткового права та відповідатиме адекватним засадам податкової політикидержави, встановлюватиметься єдність податкової системи та законодавчоїбази оподаткування, визначатиметься вичерпний перелік податків та зборів, таставки, що справляються на загальнодержавному і місцевому рівнях. Таким законодавчим актом повинен стати Податковийкодекс України.
В Податковомукодексі України має бути закладено правовий фундамент системи податковихвідносин, визначено основні засади процесу оподаткування в Україні, а такожвміщено положення, які регламентують:
1. основні засади правового регулюванняподаткових правовідносин;
2. склад податкового законодавства України,його дію в часі та співвідношення з міжнародними договорами;
3. систему податків та зборів, їх перелік тасутність їх елементів;
4. коло суб’єктів податкових правовідносин і їх права та обов’язки;
5.підстави виникнення(зміни, припинення) та порядок виконання обов’язків щодо сплати податків(зборів);
6. склад і порядок подання податковоїзвітності та форми і методи проведення податкового контролю;
7. види податкових правопорушень івідповідальності за їх вчинення (фінансова, кримінальна, адміністративна,дисциплінарна, цивільно-правова), давність притягнення до такоївідповідальності, а також розмір податкових санкцій;
Такимчином, можна зробити висновок, що Податковий кодекс Україниповинен виконувати такі функції:
1. встановлення податків та зборів, якістягуються на всій території України;
2. визначення порядку встановлення, зміни таскасування податків та зборів;
3. встановлення прав та обов’язків платниківподатків та зборів, податкових органів та інших учасників правовідносин, якірегулюються податковим законодавством;
4. встановлення підстав виникнення, зміни,припинення та порядку виконання обов’язків щодо сплати податків (зборів);
5. визначення форм та методів податковогоконтролю;
6. встановлення порядку та умов притягнення довідповідальності за порушення податкового законодавства.
Отжестворення податкової системи – це і наукова, і практична проблема, основоювивчення якої є глобальний аналіз господарського життя в державі, доходівнаселення, бюджету сім’ї, підприємницьких структур. Податки є ефективнимзнаряддям реалізації державної політики з питань економіки і соціальногорозвитку, але з іншого боку – податки є дуже небезпечною зброєю в розпорядженнідержави, оскільки без наукової основи, розумних підрахунків податки можутьзатримувати економічний розвиток держави. Отже, податкова політика державиповинна постійно базуватися на обґрунтованих висновках про вплив податкової системина результати господарської діяльності підприємств, організацію, обсяги,напрямки і характер інвестування, розмір і структуру фонду споживання, галузевуі територіальну структуру економіки.
Вирішити питання реформування податкового законодавства можна,певна річ, шляхом прийняття Податкового кодексу України, при підготовці якогоне ставилося б за мету абсолютно замінити чинні елементи податкової системи, ботакий крок може призвести до хаосу, знищення зрозумілих для платників податківмеханізмів.
Розбалансованість,відсутність системності в реформуванні податків сьогодні сприяє гальмуванню увдосконаленні податкової системи. Реформа, яка вже розпочалася, має торкнутисявсієї системи податків і будуватися на засадах фіскальної достатності,обов’язковості, спиратися на єдину спрощену законодавчу базу оподаткування.
Практична частина
Задача:
На основінаведенних даних необхідно:
а) заповнитиподаткову накладну;
б) обчислити сумиподаткового зобов’язання та податкового кредиту;
в) визначити сумуПДВ, належну до сплати в бюджет;
г) заповнитивідповідний додаток до податкової накладної.
1. ПідприємствоМП «Термокомпозит » 5 серпня відвантажило 100 шт. колб длявиготовлення термосів «Сузір’я» СП «Електроприлад» на суму 1700 грн. (у т.ч. ПДВ – 283грн.). Частина колб виявилася нестандартними, і за домовленістю сторін вартістьусієї партії було зменшено на 13%.
2. Здійсненекоригування зайво нарахованого ПДВ – 36,79.
3. 1 вересня МП «Термокомпозит»придбало за податковою накладною матеріали вартістю 21 560 грн. (у т.ч. ПДВ),попередньо вже оплачені (у другому кварталі).
4. Прийнято 11вересня до оплати рахунок підрядної організації за проведений капітальнийремонт обладнання на суму (в т. ч. ПДВ) 18 000 грн. До рахунку додаютьподаткову накладну.№ Назва підприємства № свідоцтва платника Індивідуальний податковий № платника ПДВ Юридична особа 1 МП «Термокомпозит» 21809113 233311245678 м.Тернопіль, вул. Винниченка, 8 2 СП «Електроприлад» 33111819 001113149915 м.Львів, вул. Дністровська, 5
Примітка:остання податкова накладна виписана за номером 62.
Розв’язок:
а) додаток 1
б) Податковезобов’язання = 246,21 грн.
Податковий кредит= 3 593+3 000= 6 593,00 грн.
в) ПДВ (в бюджет)= ПЗ-ПК
ПДВ (в бюджет) =246,21 – 6 593,00 = — 6 346,79 грн.
г) додаток 2
Список використаноїлітератури
1. Закон України «Про системуоподаткування» вiд 25.06.1991 № 1251-XIIз усіма змінами;
2.Законом України від 15.09.95 р. №329/95-ВР «Про акцизний збір наалкогольні напої та тютюнові вироби» із змінами і доповненнями;
3.Закон України від 03.07.96 р. №270/96 «Про рекламу»;
4.Декрет КМУ від 20.05.93 р. №56-93 «Про місцеві податки ізбори» з доповненнями;
5.Декрет КМУ від 26.12.92 № 18-92 «Проакцизний збір» з доповненнями;
6. Василик О.Д. Теорія фінансів. Підручник… — К.:НІОС, 2000;
7. Опарін В.М. Фінанси: Навчальний посібник. — К.:КНЕУ, 2001;
8. Фінанси підприємств: Підручник /Керівник авт. кол. і нак. Ред. проф. А.М. Поддєрьогін, 3-тє вид., перероб. Тадоп. — К.: КНЕУ, 2000;
9. Азаро М.Я. Кольга В.Д., ОнищенкоВ.А. Все про податки. Довідник. — К.: Експерт-Про, 2000;
10. Податкова системаУкраїни: Підручник / В.М. Федосов, В.М. Опарін, Г.О. П’ятаченко та ін. / Заред. В.М. Федосова. – К.: Либідь, 2008.
11. УДК 336.2 – Яструбецька Л. ФОРМУВАННЯРИНКОВОЇ КОНОМІКИ УКРАЇНІ. 2009. Вип. 19. С. 511–516;
12. Основні засади удосконаленняфункціонування податкової системи України – Юзюк О.А., Рига Б.В., Романюк І.І.,Національний університет «Острозька академія» 2010 рік;
13.Концепція реформування податкової системи Українивід 19 лютого 2007 року.
14. Мелентьєва О.В., Баєрбаш Н.-Донецький національнийуніверситет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського- Удосконаленняподаткової системи України