Курсоваробота
Адмініструванняекологічних податків и платежів в Україні
ЗМІСТВСТУПРОЗДІЛ 1. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕРЕГУЛЮВАННЯ ДЖЕРЕЛ ВІДНОВЛЕННЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ В УКРАЇНІ 1.1 Законодавче регулювання еколого-економічної компенсації завикористання природних ресурсів в Кодексах України (Лісовий Кодекс, ВоднийКодекс, Кодекс про Надра, Закон про повітря, Земельний Кодекс)1.2 Адміністрування екологічних зборів як джерел забезпечення охоронинавколишнього природного середовищаРОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ АДМІНІСТРУВАННЯ СТЯГНЕННЯ ЗБОРІВ ЗА СПЕЦІАЛЬНЕВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ ТА ЗБОРУ ЗА ЗАБРУДНЕННЯ НАВКОЛИШНЬОГОПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА
2.1 Адміністрування справлянняекологічного збору за спеціальне використання лісових ресурсів 2.2 Адміністрування справляння екологічних зборів за користуваннянадрами та геологорозвідувальні роботи в надрах2.3 Адміністрування справляння екологічного збору за спеціальневикористання водних ресурсів та збору за користування водами для потребгідроенергетики і водного транспорту
2.4Адміністрування справляння збору за забруднення навколишнього природногосередовища
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯСТЯГНЕННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ ПОДАТКІВ ТА ЗБОРІВ В УКРАЇНІ3.1 Динаміка показників обсягів екологічних зборів за використанняприродних ресурсів в Державний бюджет України за 2001 – 2007 роки та місцевібюджети у Дніпропетровській області за 2003 – 2006 роки 3.2 Динаміка показників обсягів екологічних зборів за забрудненнянавколишнього природного середовища в Державний бюджет України за 2001 –2007роки та місцеві бюджети по Дніпропетровській області України за 2003 –2006 роки
3.3 Визначення таорганізація стягнення платежів за спеціальне використання природних ресурсів в проектіПодаткового Кодексу України
3.4 Сутність таорганізація стягнення нового екологічного збору у проекті Податкового КодексуУкраїниВИСНОВКИ
СПИСОКВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТКИ
ВСТУП
Основними принципами охоронинавколишнього природного середовища в Україні є[1]:
а) пріоритетність вимог екологічноїбезпеки, обов'язковість додержання екологічних стандартів, нормативів талімітів використання природних ресурсів при здійсненні господарської,управлінської та іншої діяльності;
б) гарантування екологічно безпечногосередовища для життя і здоров'я людей;
в) запобіжний характер заходів щодоохорони навколишнього природного середовища;
г) екологізація матеріальноговиробництва на основі комплексності рішень у питаннях охорони навколишньогоприродного середовища, використання та відтворення відновлюваних природнихресурсів, широкого впровадження новітніх технологій;
д) збереження просторової та видовоїрізноманітності і цілісності природних об'єктів і комплексів;
и) безоплатність загального та платністьспеціального використання природних ресурсів для господарської діяльності;
і) стягнення збору за забрудненнянавколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів,компенсація шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охоронунавколишнього природного середовища;
ї) вирішення питань охоронинавколишнього природного середовища та використання природних ресурсів зурахуванням ступеня антропогенної зміненості територій, сукупної дії факторів,що негативно впливають на екологічну обстановку;
й) поєднання заходів стимулювання івідповідальності у справі охорони навколишнього природного середовища;
Актуальність темикурсової роботи полягає в тому, що для реалізації принципів екологічногозахисту природного середовища в Україні необхідно створення достатнього обсягаджерел відновлення природних ресурсів на державному та місцевому рівнях.
Мета курсовоїроботи проаналізувати і визначити шляхи вдосконалення сплати екологічнихподатків та зборів в Україні.
Об’єктом курсовоїроботи були екологічні податки та збори в Україні:
Збір за спеціальневикористання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісовогофондуПлата за користування надрами длявидобування корисних копалин;Плата за користування надрами в цілях, непов'язаних з видобуванням корисних копалин;Збір за спеціальне використання воднихресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водноготранспорту; Збір за геологорозвідувальні роботи,виконані за рахунок державного бюджету;Плата за спеціальне використання рибних таінших водних живих ресурсів;
Збір зазабруднення навколишнього природного середовища; Предметом дослідження курсової роботи булиметодологічні розрахунки та правила стягнення екологічних податків та зборів вУкраїни, а також їх перерозподіл між Державним та місцевими бюджетами.
Інформаційнимджерелом досліджень були постатейні дані доходної частини Держбюджету Україниза 2001 – 2007 роки та постатейні дані доходної частини місцевих бюджетів поДніпропетровській області України за 2003 2006 роки.
РОЗДІЛ 1НОРМАТИВНОПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДЖЕРЕЛВІДНОВЛЕННЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ В УКРАЇНІ
1.1 Законодавчерегулювання еколого-економічної компенсації за використання природних ресурсівв Кодексах України (Лісовий Кодекс, Водний Кодекс, Кодекс про Надра, Закон проповітря, Земельний Кодекс)
Екологічніпринципи охорони і використання природних ресурсів викладені в наступнихзаконодавчих документах України:
а) земельніресурси:ЗЕМЕЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ від 25 жовтня2001 року N 2768III [2]; ЗАКОН УКРАЇНИ «Про охорону земель» від 19червня 2003 року N 962IV [6]; ЗАКОН УКРАЇНИ «Про охорону земель» [6]визначає правові, економічні та соціальні основи охорони земель з метоюзабезпечення їх раціонального використання, відтворення та підвищення родючостіґрунтів, інших корисних властивостей землі, збереження екологічних функційґрунтового покриву та охорони довкілля.
Охорона земель система правових,організаційних, економічних, технологічних та інших заходів, спрямованих нараціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарськогопризначення для несільськогосподарських потреб, захист від шкідливогоантропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищенняпродуктивності земель лісового фонду, забезпечення особливого режимувикористання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурногопризначення. б) водні ресурси:- ВОДНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ від6 червня 1995 року N 213/95ВР[3];
Усі води (водні об'єкти) на територіїУкраїни є національним надбанням народу України, однією з природних основ йогоекономічного розвитку і соціального добробуту. Водні ресурси забезпечуютьіснування людей, тваринного і рослинного світу і є обмеженими та уразливимиприродними об'єктами.
В умовах нарощування антропогеннихнавантажень на природне середовище, розвитку суспільного виробництва ізростання матеріальних потреб виникає необхідність розробки і додержанняособливих правил користування водними ресурсами, раціонального їх використаннята екологічно спрямованого захисту.
Водний кодекс [3], в комплексі ззаходами організаційного, правового, економічного і виховного впливу, сприятимеформуванню водно-екологічного правопорядку і забезпеченню екологічної безпекинаселення України, а також більш ефективному, науково обгрунтованому використаннювод та їх охороні від забруднення, засмічення та вичерпання.
Усі води (водні об'єкти) на територіїУкраїни становлять її водний фонд.
До водного фонду України належать:
1) поверхневі води: природні водойми(озера); водотоки (річки, струмки);
штучні водойми (водосховища, ставки) іканали;інші водні об'єкти;
2) підземні води та джерела;
3) внутрішні морські води татериторіальне море.
До водних об'єктів загальнодержавногозначення належать:
1) внутрішні морські води татериторіальне море;
2) підземні води, які є джереломцентралізованого водопостачання;
3) поверхневі води (озера, водосховища,річки, канали), що знаходяться і використовуються на території більш як однієїобласті, а також їх притоки всіх порядків;
4) водні об'єкти в межах територійприродно-заповідного фонду загальнодержавного значення, а також віднесені докатегорії лікувальних.
До водних об'єктів місцевого значенняналежать:
1) поверхневі води, що знаходяться івикористовуються в межах однієї області і які не віднесені до водних об'єктівзагальнодержавного значення;
2) підземні води, які не можуть бутиджерелом централізованого водопостачання.
Води (водні об'єкти) є виключновласністю народу України і надаються тільки у користування.
в) ресурсипідземних надр: - КОДЕКС УКРАЇНИ «Пронадра» від 27 липня 1994 року N 132/94ВР [4];
Надра це частина земної кори, щорозташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин,доступних для геологічного вивчення та освоєння.
Завданням Кодексу України про надра [4]є регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального,комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині таінших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування прикористуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природногосередовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ,організацій та громадян.
Державний фонд надр включає як ділянкинадр, що використовуються, так і ділянки надр, не залучені до використання, втому числі континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони.
Родовища корисних копалин ценагромадження мінеральних речовин в надрах, на поверхні землі, в джерелах водта газів, на дні водоймищ, які за кількістю, якістю та умовами залягання єпридатними для промислового використання.
Техногенні родовища корисних копалин цемісця, де накопичилися відходи видобутку, збагачення та переробки мінеральноїсировини, запаси яких оцінені і мають промислове значення. Такі родовища можутьвиникнути також внаслідок втрат при зберіганні, транспортуванні та використанніпродуктів переробки мінеральної сировини.
г) лісовіресурси:ЛІСОВИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ від 21 січня 1994року N 3852XII [5];
Ліс – це тип природних комплексів, уякому поєднуються переважно деревна та чагарникова рослинність з відповіднимиґрунтами, трав'яною рослинністю, тваринним світом, мікроорганізмами та іншимиприродними компонентами, що взаємопов'язані у своєму розвитку, впливають одинна одного і на навколишнє природне середовище.
Ліси України є її національнимбагатством і за своїм призначенням та місце-розташуванням виконують переважноводоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні,виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства влісових ресурсах.
Усі ліси на території України, незалежновід того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вонизростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фондУкраїни і перебувають під охороною держави. д) ресурси атмосферного повітря: ЗАКОН УКРАЇНИ «Про охорону атмосферногоповітря» від 21 червня 2001 року N 2556III [7];
Атмосфернеповітря є одним з основних життєво важливих елементів навколишнього природногосередовища. Закон [7] спрямований на збереження та відновлення природного стануатмосферного повітря, створення сприятливих умов для життєдіяльності,забезпечення екологічної безпеки та запобігання шкідливому впливу атмосферногоповітря на здоров'я людей та навколишнє природне середовище, визначає правові іорганізаційні основи та екологічні вимоги в галузі охорони атмосферногоповітря.1.2 Адміністрування екологічних зборів якджерел забезпечення охорони навколишнього природного середовища
Згідно з Законом України “Про охоронунавколишнього природного середовища” [15] економічні заходи забезпеченняохорони навколишнього природного середовища передбачають створення джерел дляполіпшення екологічної ситуації за рахунок:
а) встановлення лімітів використанняприродних ресурсів, скидів забруднюючих речовин у навколишнє природнесередовище та на утворення і розміщення відходів;
б) встановлення нормативів збору ірозмірів зборів за використання природних ресурсів, викиди і скиди забруднюючихречовин у навколишнє природне середовище, на утворення і розміщення відходів таінші види шкідливого впливу;
в) відшкодування в установленому порядкузбитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природногосередовища.
Збір за спеціальне використанняприродних ресурсів (стаття 43 Закону [15]) встановлюється на основі нормативівзбору і лімітів їх використання.
Нормативи збору за використанняприродних ресурсів визначаються з урахуванням їх розповсюдженості, якості,можливості відтворення, доступності, комплексності, продуктивності,місцезнаходження, можливості переробки, знешкодження і утилізації відходів таінших факторів.
Нормативи збору за використанняприродних ресурсів, а також порядок його стягнення встановлюються КабінетомМіністрів України.
Збір за забруднення навколишньогоприродного середовища (стаття 44 Закону [15]) встановлюється на основіфактичних обсягів викидів, лімітів скидів забруднюючих речовин в навколишнєприродне середовище і розміщення відходів.
Ліміти скидів забруднюючих речовин внавколишнє природне середовище, утворення і розміщення відходів промислового,сільськогосподарського, будівельного й іншого виробництва та інші видишкідливого впливу в цілому по території Автономної Республіки Крим, областей,міст загальнодержавного значення або окремих регіонів встановлюються:
а) у випадках, коли це призводить дозабруднення природних ресурсів республіканського значення, територій іншихобластей, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади зпитань екології та природних ресурсів;
б) в інших випадках в порядку, що встановлюєтьсяВерховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, міськими (містзагальнодержавного значення) Радами, за поданням органів спеціальноуповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології таприродних ресурсів.
Порядок встановлення нормативів збору істягнення зборів за забруднення навколишнього природного середовищавизначається Кабінетом Міністрів України.
На сьогоднішнійдень в Україні згідно з Законом „Про систему оподаткування”[2]справляються 39 загальнодержавних та місцевих податків і зборів (обов'язковихплатежів).
Дозагальнодержавних екологічних податків та зборів належать такі податки і збори(обов'язкові платежі):
12) збір загеологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок держбюджету;
13) збір заспеціальне використання природних ресурсів;
14) збір зазабруднення навколишнього природного середовища;
Місцевіекологічні податки та збори законодавчо не встановлені.
Розподіл екологічних податків таплатежів між Державним та місцевими бюджетами встановлюється щорічно на основіЗакону України “Про державний бюджет”[3] та Бюджетного КодексуУкраїни
РОЗДІЛ 2ОРГАНІЗАЦІЯ АДМІНІСТРУВАННЯ СТЯГНЕННЯ ЗБОРІВЗА СПЕЦІАЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ ТА ЗБОРУ ЗА ЗАБРУДНЕННЯНАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА
2.1Адміністрування справляння екологічного збору за спеціальне використаннялісових ресурсів
Адмініструваннясправляння екологічного збору за спеціальне використання лісових ресурсіввиконується державною податковою адміністрацією згідно наступних нормативнометодологічних документів:
1. Постанова КМУ ”Про затвердженняПорядку справляння збору за спеціальне використання лісових ресурсів такористування земельними ділянками лісового фонду” [25]
2. Інструкція про механізм справляннязбору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельнимиділянками лісового фонду [24]
Згідно “ПОРЯДКУ справляння збору заспеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянкамилісового фонду” [25] до спеціального використання лісових ресурсів належить:
заготівля деревини під час рубокголовного користування;
заготівля живиці;
заготівля другорядних лісовихматеріалів (пень, луб, кора, деревна зелень тощо);
побічні лісові користування (випасанняхудоби, розміщення пасік, заготівля сіна, деревних соків, збирання і заготівлядикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин і технічноїсировини, лісової підстилки та очерету).
Деревина від рубок головногокористування і живиця належить до лісових ресурсів державного значення.
Другорядні лісові матеріали та лісовіресурси, віднесені до побічних лісових користувань, належать до лісовихресурсів місцевого значення.
Спеціальне використання лісових ресурсівта користування земельними ділянками лісового фонду є платним. Плата (збір)справляється за встановленими таксами або у вигляді орендної плати чи доходу,одержаного від реалізації лісових ресурсів на конкурсних умовах.
Розмір збору за спеціальне використаннялісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду для потребмисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних ітуристичних цілей та для проведення науково-дослідних робіт встановлюєтьсявиходячи з лімітів їх використання і такс на лісову продукцію та послуги зурахуванням їх якості й доступності.
Такси на лісові ресурси державногозначення затверджуються Кабінетом Міністрів України, а такси (нормативи збору)на лісові ресурси місцевого значення Радою міністрів Автономної РеспублікиКрим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державнимиадміністраціями [26].
У разі застосування конкурсних умовреалізації лісових ресурсів збір за них встановлюється не нижче діючих такс.
Плата за земельні ділянки лісовогофонду, зайняті виробничими, культурно-побутовими, житловими будинками тагосподарськими будівлями і спорудами, справляється у розмірі 3 відсотків сумиземельного податку, обчисленого відповідно до частин першої та другої статті 7Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України „Проплату за землю“ [18].
Збір за спеціальне використання лісовихресурсів справляється з лісокористувачів, визначених статтею 9 Лісового кодексуУкраїни [5], які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів такористування земельними ділянками лісового фонду.
Розрахунки збору, базовий податковий(звітний) період для якого дорівнює календарному кварталу, подаються платникамиорганам державної податкової служби протягом 40 календарних днів, наступних заостаннім календарним днем звітного (податкового) кварталу, за місцемрозташування земельних ділянок лісового фонду.
Збір сплачується лісокористувачами щокварталурівними частинами від суми, зазначеної в дозволі, протягом 10 календарних днів,наступних за останнім днем граничного терміну подання розрахунку збору, замісцем розташування земельних ділянок лісового фонду.
Збір за спеціальне використання лісовихресурсів вноситься на рахунки органів (організацій), що видали ці дозволи:
громадянами вся сума, зазначена удозволі;
підприємствами, установами іорганізаціями якщо сума становить не більше п'яти неоподатковуваних мінімумівдоходів громадян.
Інші підприємства, установи таорганізації перераховують збір до бюджетів самостійно.
Збори за спеціальне використання лісовихресурсів державного значення в розмірі 80 відсотків зараховуються до державногобюджету і 20 відсотків відповідно до бюджетів Автономної Республіки Крим,областей, міст Києва та Севастополя за місцезнаходженням лісових ресурсів умежах лімітів (дозволів).
Збори за використання лісових ресурсівмісцевого значення та користування земельними ділянками лісового фонду дляпотреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних,спортивних і туристичних цілей та проведення науково-дослідних робітзараховуються відповідно до бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, містКиєва та Севастополя за місцезнаходженням лісових ресурсів.
Порядок справляння цих зборіввизначається Інструкцією про механізм справляння збору за спеціальневикористання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісовогофонду [24].
Контроль за обчисленням та своєчаснимвнесенням до бюджетів збору за спеціальне використання лісових ресурсів такористування земельними ділянками лісового фонду здійснюють державні податковіоргани. 2.2 Адміністрування справляння екологічнихзборів за користування надрами та геологорозвідувальні роботи в надрахАдміністрування справляння екологічнихзборів за користування надрами та геологорозвідувальні роботи в надрахвиконується державною податковою адміністрацією згідно наступних нормативнометодологічних документів:1. Постанова КМУ “Про затвердження базовихнормативів плати за користування надрами для видобування корисних копалин таПорядку справляння плати за користування надрами для видобування кориснихкопалин [27].2. Постанова КМУ “Про затвердження Порядкувстановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані зарахунок державного бюджету, та його справляння” [31] 3. Інструкція про порядок обчислення ісправляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин[19]. 4. Інструкція про порядок обчислення ісправляння плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуваннямкорисних копалин [23]. 5. Інструкція про порядок справляння зборуза геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету [30].
Порядок [27] встановлює єдині правиласправляння плати за користування надрами для видобування корисних копалинзагальнодержавного та місцевого значення на території України, в межах їїконтинентального шельфу та виключної (морської) економічної зони.
Плата за користування надрами длявидобування корисних копалин справляється з усіх суб'єктів підприємницькоїдіяльності незалежно від форм власності, які здійснюють видобування кориснихкопалин, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями.
Об'єктом справляння плати закористування надрами для видобування корисних копалин є обсяг фактичнопогашених у надрах балансових та позабалансових запасів (обсяг видобутих)корисних копалин.
Нормативи плати за користування надрамидля видобування корисних копалин встановлюються для кожного виду кориснихкопалин (групи корисних копалин, близьких за призначенням) як базові зподальшою їх диференціацією залежно від геологічних особливостей та умовексплуатації родовищ.
Розрахована за базовими нормативамиплата за користування надрами для видобування корисних копалин є мінімальноювеличиною, яку користувачі надр сплачують незалежно від геологічнихособливостей родовищ та умов їх експлуатації.
Базові та диференційовані нормативиплати за користування надрами для видобування корисних копалин можутьпереглядатися у разі зміни умов господарювання (оподаткування, кон'юнктураринку, інфляція) та в наслідок вичерпання запасів надр. Перегляд цих нормативівта коефіцієнтів до базових нормативів плати здійснюється Кабінетом МіністрівУкраїни за поданням Мінприроди, Мінекономіки та Мінфіну.
За наднормативні втрати кориснихкопалин під час їх видобування, а також за обсяги видобування понад встановленіквоти (ліміти) плата справляється в подвійному розмірі із застосуваннямбазового, диференційованого нормативу*, а для мінеральних підземних вод іззастосуванням середньозваженого диференційованого нормативу.
До наднормативних втрат нафти,конденсату та природного газу відносяться обсяги їх витрачання понадрозрахункові (планові) власні технологічні потреби.
Якщо користувачі надр видобуваютьпозабалансові обсяги запасів корисних копалин, плата за відповідні обсягизапасів визначається як за балансові обсяги запасів і справляється зкоефіцієнтом 0,5.
Якщо нафта, конденсат та природний газвидобуваються понад базові обсяги (рівні), плата за відповідні обсяги їхвидобування справляється з коефіцієнтом 0,5. Базові обсяги (рівні) видобуваннявстановлюються Держнафтогазпромом.
На техногенних родовищах платарозраховується за нормативами, встановленими для відповідних видів кориснихкопалин, з коефіцієнтом 0,5.
Якщо піщано-гравійна сировинавидобувається в акваторіях морів, водосховищ, у річках та їх заплавах, довстановлених нормативів плати застосовується коефіцієнт 2 (крім видобування,пов'язаного з очищенням фарватерів річок).
На родовищах вуглекислих мінеральнихпідземних вод (гідрокарбонатних) при визначенні обсягу води, що видобуваєтьсяна свердловинах, не обладнаних стаціонарними газовідділювачами, застосовуєтьсякоефіцієнт 0,85.
Групи мінеральних підземних водвизначаються ДСТУ 87893 „Води мінеральні питні“ та вносяться допротоколів Державної комісії по запасах корисних копалин і ліцензій, наданих накористування надрами.
Плата за обсяги видобутих кориснихкопалин та обсяги втрат у надрах, що не перевищують нормативні, відноситься довалових витрат виробництва та обігу.
Плата за обсяги наднормативних втраткорисних копалин, а також за обсяги їх видобування понад встановлені квоти(ліміти) справляється з прибутку, що залишається у розпорядженні підприємств.
Розрахунок платежів здійснюється згідноз інструкцією про порядок обчислення і справляння плати за користування надрамидля видобування корисних копалин.
Розрахунки плати, базовий податковий(звітний) період якої дорівнює календарному кварталу, подаються користувачаминадр протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днемзвітного (податкового) кварталу, органам державної податкової служби замісцезнаходженням родовища корисних копалин, а за видобування корисних копалину межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони замісцем податкової реєстрації платника.
Користувач надр, зареєстрований в органідержавної податкової служби іншого району (міста), ніж місцезнаходженняродовища корисних копалин, протягом 40 календарних днів, наступних за останнімкалендарним днем звітного (податкового) кварталу, додатково подає (надсилає)копію розрахунку до органу державної податкової служби, у якому вінзареєстрований, з відміткою органу державної податкової служби, яка прийняларозрахунок.
Плата вноситься до бюджету користувачаминадр протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничноготерміну подання розрахунку плати, за місцезнаходженням родовища кориснихкопалин, а за видобування корисних копалин у межах континентального шельфу тавиключної (морської) економічної зони за місцем податкової реєстрації платника.
Користувач надр, зареєстрований в органідержавної податкової служби іншого району (міста), ніж місцезнаходженняродовища корисних копалин, протягом 10 календарних днів, наступних за останнімднем граничного терміну подання розрахунку плати, додатково подає (надсилає) дооргану державної податкової служби, у якому він зареєстрований, копіюплатіжного документа про її внесення.
Сума плати за користування надрами длявидобування корисних копалин розраховується користувачами надр самостійно.
Контроль за правильністю обчислення ісвоєчасністю внесення плати за користування надрами здійснюється органамиДержавної податкової адміністрації.
Органи державного гірничого нагляду умісячний термін надсилають повідомлення обласним, міст Києва і Севастополядержавним податковим адміністраціям (за місцем знаходження родовищ кориснихкопалин) про надання гірничого відводу для розроблення родовищ кориснихкопалин.
Контроль за правильністю визначенняобсягів видобування і погашення запасів корисних копалин здійснюють органидержавного гірничого нагляду в установленому порядку.
Інструкція [23] встановлює єдинийпорядок обчислення і справляння плати за користування надрами в цілях, не пов'язанихз видобуванням корисних копалин та складання розрахунків плати за користуваннянадрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, і їх подання доорганів державної податкової служби.
Плата за користування надрами в цілях,не пов'язаних з видобуванням корисних копалин (далі плата), не звільняєсуб'єктів господарської діяльності від справляння плати за користування надрамидля видобування корисних копалин, збору за геологорозвідувальні роботи,виконані за рахунок державного бюджету, інших податків і зборів (обов'язковихплатежів), якщо інше не передбачено чинним законодавством та міжнароднимиугодами України.
Платниками є юридичні та фізичні особи суб'єктигосподарської діяльності усіх форм власності, їх філії, відділення та іншівідокремлені підрозділи, нерезиденти та їх постійні представництва в Україні(далі платники), які користуються у межах території України ділянкою надр вцілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, для зберігання природногогазу та газоподібних продуктів в пористих чи тріщинуватих геологічнихутвореннях (пластах-колекторах), нафти та інших рідких нафтопродуктів, длявитримування виноматеріалів, виробництва і зберігання винопродукції,вирощування грибів, овочів, квітів та інших рослин, зберігання харчових продуктів,промислових та інших товарів, речовин і матеріалів, провадження інших видівгосподарської діяльності в спеціально створених та існуючих гірничих виробках(відпрацьованих і пристосованих), а також природних порожнинах (печерах).
Плата справляється за обсяги наданогодля використання підземного простору (ділянки) надр із урахуванням кориснихвластивостей надр і ступеня екологічної безпеки під час їх використання.
Річні нормативи плати встановлюютьсяокремо для кожного виду користування надрами в гривнях до одиниці вимірузалежно від корисних властивостей надр і ступеня екологічної безпеки під час їхвикористання.
Нормативи плати установлюються як:
фіксована сума в гривнях за тисячукубічних метрів активного об'єму використання підземного простору надр пористихчи тріщинуватих геологічних утворень (пластів-колекторів) для зберіганняприродного газу та газоподібних продуктів;
фіксована сума в гривнях за кубічнийметр використання підземного простору спеціально створених та існуючих гірничихвиробок (відпрацьованих і пристосованих), а також природних порожнин (печер) длязберігання нафти та інших рідких нафтопродуктів;
фіксована сума в гривнях за квадратнийметр використання підземного простору спеціально створених та існуючих гірничихвиробок (відпрацьованих і пристосованих), а також природних порожнин (печер) длявитримування виноматеріалів, виробництва і зберігання винопродукції,вирощування грибів, овочів, квітів та інших рослин, зберігання харчовихпродуктів, промислових та інших товарів, речовин і матеріалів, провадженняіншої господарської діяльності.
Порядком [31] встановлюються єдиніправила обчислення і справляння збору за геологорозвідувальні роботи, виконаніза рахунок державного бюджету.
Збір за виконані геологорозвідувальніроботи справляється з надро-користувачів незалежно від форми власності,включаючи підприємства з іноземними інвестиціями, які видобувають кориснікопалини на раніше розвіданих родовищах, а також на розташованих у межахтериторії України, її континентального шельфу та виключної (морської)економічної зони родовищах з попередньо оціненими запасами, які за згодоюзаінтересованих надро-користувачів передані їм для промислового освоєння.
Збір за виконані геологорозвідувальніроботи в повному обсязі зараховується до державного бюджету і спрямовується нарозвиток мінеральносировинної бази.
Нормативи збору за виконанігеологорозвідувальні роботи встановлюються окремо для кожного виду кориснихкопалин чи групи близьких за призначенням корисних копалин у гривнях до одиницівидобутку чи погашення у надрах запасів корисних копалин.
Збір за виконані геологорозвідувальніроботи справляється з дати видобутку корисної копалини.
Збір за виконані геологорозвідувальніроботи обчислюється надро-користувачами самостійно відповідно до вимогІнструкції про порядок справляння зборів за геологорозвідувальні роботи,виконані за рахунок державного бюджету.
Розрахунки збору, базовий податковий(звітний) період для якого дорівнює календарному кварталу, подаються надро-користувачамипротягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного(податкового) кварталу, органам державної податкової служби замісцезнаходженням родовища корисних копалин.
Надро-користувач, зареєстрований ворганах державної податкової служби іншого району (міста), ніж місцезнаходженняродовища корисних копалин, що ним експлуатується, протягом 40 календарних днів,наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу,додатково подає (надсилає) до органу державної податкової служби, в якому вінзареєстрований, копію розрахунку збору за геологорозвідувальні роботи звідміткою органу державної податкової служби, яка прийняла розрахунок.
Збір сплачується протягом 10 календарнихднів, наступних за останнім днем граничного терміну подання розрахунку збору.
Надро-користувачі сплачують авансовіквартальні внески збору до 20 числа третього місяця звітного кварталу і до 20числа місяця, наступного за звітним кварталом, у розмірі однієї третини сумизбору, визначеної у попередньому розрахунку.
Суми збору за виконанігеологорозвідувальні роботи відносяться на валові витрати. 2.3 Адміністрування справляння екологічногозбору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користуванняводами для потреб гідроенергетики і водного транспортуАдміністрування справляння екологічногозбору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користуванняводами для потреб гідроенергетики і водного транспорту виконується державноюподатковою адміністрацією згідно наступних нормативно-методологічнихдокументів:1. Постанова КМУ “Про затвердження Порядкусправляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору закористування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту” [29] 2. Інструкція про порядок обчислення ісправляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору закористування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту [28]
Платниками збору за спеціальневикористання водних ресурсів та збору за користування водами для потребгідроенергетики і водного транспорту є підприємства, установи та організаціїнезалежно від форми власності, а також громадяни суб'єкти підприємницькоїдіяльності, що використовують водні ресурси та користуються водами для потребгідроенергетики і водного транспорту.
Органи Мінприроди зобов'язані щороку до20 січня подавати органам державної податкової служби перелік водокористувачів,яким надано дозволи на спеціальне водокористування, із зазначенням термінів їхдії.
Водокористувачі, які отримали дозволи наспеціальне водокористування та здійснюють передачу води іншим водокористувачам,зобов'язані щороку до 20 січня подавати органам державної податкової службиперелік таких водокористувачів.
У разі зміни умов водокористуванняоргани Мінприроди на місцях та водокористувачі, які мають дозволи на спеціальневодокористування, у 10денний термін зобов'язані повідомити про це органидержавної податкової служби.
Об'єктом обчислення збору за спеціальневикористання водних ресурсів є фактичний обсяг води, який використовуютьводокористувачі, з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання.
Об'єктом обчислення збору закористування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту є:
обсяг води, пропущений через турбінигідроелектростанцій;
тоннаж(місце) доба експлуатаціївантажних самохідних і несамохідних та пасажирських суден.
Нормативи збору за спеціальневикористання поверхневих водних об'єктів та підземних вод встановлюються вкопійках за кубічний метр; за користування водами для потреб гідроенергетики вкопійках за 100 кубічних метрів води, пропущеної через турбінигідроелектростанцій; за користування водою для потреб водного транспорту вкопійках за одну тоннаж добу експлуатації вантажних суден та одне місце добуексплуатації пасажирських суден.
На спеціальне використання воднихресурсів встановлюються ліміти, які визначаються у дозволах на поставку води.
На користування водами для потребгідроенергетики і водного транспорту ліміти не встановлюються.
У межах встановленого ліміту збір заспеціальне використання водних ресурсів відноситься на валові витративиробництва, а за понадлімітне використання справляється з прибутку, щозалишається у розпорядженні водокористувача.
Збір за користування водами для потребгідроенергетики і водного транспорту відноситься на валові витрати виробництва.
За понадлімітне використання воднихресурсів збір обчислюється у п'ятикратному розмірі і справляється за рахунокприбутку водокористувача.
Обсяг використаної води визначаєтьсяводокористувачами самостійно на підставі даних первинного обліку за показникамивимірювальних приладів.
Збір за спеціальне використання воднихресурсів та збір за користування водами для потреб гідроенергетики і водноготранспорту обчислюється платниками самостійно.
Розрахунки збору, базовий податковий(звітний) період для якого дорівнює календарному кварталу, подаються платникамиорганам державної податкової служби протягом 40 календарних днів, наступних заостаннім календарним днем звітного (податкового) кварталу, за місцем податковоїреєстрації.
Збір сплачується водокористувачамипротягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного термінуподання розрахунку збору за місцем податкової реєстрації.
Збір за спеціальне використання воднихресурсів загальнодержавного значення та їх понадлімітне використаннязараховується платниками в розмірі 80 відсотків до Державного бюджету Україниза їх місцезнаходженням і 20 відсотків до бюджетів територіальних громад.
Збір за спеціальне використання воднихресурсів місцевого значення та їх понадлімітне використання зараховуєтьсяплатниками за їх місцезнаходженням в розмірі 100 відсотків до бюджетівтериторіальних громад.
Збір за користування водами для потребгідроенергетики і водного транспорту зараховується платниками в розмірі 100відсотків до Державного бюджету України за їх місцезнаходженням.
Відповідальність за правильністьобчислення, своєчасність подання розрахунків і сплати збору за спеціальневикористання водних ресурсів та збору за користування водами для потребгідроенергетики і водного транспорту несуть платники відповідно дозаконодавства.
Контроль за повнотою обчислення ісвоєчасністю сплати до бюджетів збору за спеціальне використання воднихресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водноготранспорту здійснюється органами державної податкової служби.
2.4 Адміністрування справляння збору зазабруднення навколишнього природного середовища Адміністрування справляння збору зазабруднення навколишнього природного середовища виконується державною податковоюадміністрацією згідно наступних нормативно методологічних документів:
1. Постанова КМУ “Про затвердженняПорядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природногосередовища і стягнення цього збору” [21].
2. Інструкція про порядок обчислення тасплати збору за забруднення навколишнього природного середовища [32].
Збір за забруднення навколишньогоприродного середовища (далі збір) справляється за [21]:
викиди в атмосферне повітрязабруднюючих речовин (далі викиди) стаціонарними та пересувними джереламизабруднення;
скиди забруднюючих речовинбезпосередньо у водні об'єкти (далі скиди);
розміщення відходів.
Територіальні органи Мінприроди подаютьдо органів державної податкової служби перелік підприємств, установ,організацій, громадян суб'єктів підприємницької діяльності, яким вустановленому порядку видано дозволи на викиди, спеціальне водокористування тарозміщення відходів.
Нормативи збору за викиди стаціонарнимиджерелами забруднення та скиди, а також нормативи збору за розміщення відходіввстановлюються відповідно до виду забруднюючих речовин та класу небезпекивідходів, наведених у таблицях Б.1, Б.7 і Б.9 Додатку Б [21].
Враховуючи місцеві умови, Рада міністрівАвтономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради заподанням територіальних органів Мінприроди можуть збільшувати перелік видівзабруднюючих речовин, на які встановлюється збір за викиди і скиди. Нормативизбору за викиди і скиди цих забруднюючих речовин встановлюються за критеріямита відповідно до ставок, наведених у таблицях Б.2, Б.3, Б.8 Додатку Б.
Суми збору, який справляється за викидистаціонарними джерелами забруднення, скиди і розміщення відходів, обчислюютьсяплатниками збору самостійно на підставі затверджених лімітів (щодо скидів ірозміщення відходів) виходячи з фактичних обсягів викидів, скидів і розміщеннявідходів, нормативів збору та визначених за місцем знаходження цих джерел коригуючихкоефіцієнтів, наведених відповідно в таблицях.
Суми збору, який справляється за викидипересувними джерелами забруднення, обчислюються платниками збору самостійно напідставі нормативів збору за ці викиди виходячи з кількості фактичновикористаного пального та його виду відповідно до таблиць Б.4 Б.6 Додатку Б івизначених за місцем реєстрації платників коригуючих коефіцієнтів, наведених утаблицях Б.10, Б.11 Додатку Б.
Ліміти скидів у водні об'єкти державногозначення для первинних водокористувачів визначаються у дозволах на спеціальневодокористування, які видають територіальні органи Мінприроди.
Ліміти скидів забруднюючих речовин уводні об'єкти місцевого значення для первинних водокористувачів визначаються удозволах на спеціальне водокористування, які видаються місцевими державнимиадміністраціями, а в містах обласного значення виконавчими органами рад заподанням територіальних органів Мінприроди.
Ліміти розміщення відходів визначаютьсяу порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Обсяги скидів, пов'язаних з проведеннямпланового ремонту каналізаційних мереж і споруд, включаються до загальноголіміту скидів. Обсяги та умови проведення таких скидів погоджуються зтериторіальними органами Мінприроди. Збір, який справляється за ці скиди,нараховується як за скиди, що проводяться в межах установлених лімітів.
У разі перевищення погодженого обсягускидів та порушення умов їх проведення, пов'язаних з плановим ремонтомканалізаційних мереж і споруд, плата обчислюється як за понадлімітні скиди, азбитки, заподіяні навколишньому природному середовищу, відшкодовуються вустановленому законодавством порядку.
За понадлімітні обсяги скидів ірозміщення відходів збір обчислюється в установленому порядку в п'ятикратномурозмірі.
У разі відсутності у платників зборузатверджених в установленому порядку лімітів скидів і розміщення відходів збірсправляється як за понадлімітні скиди та розміщення відходів відповідно до їхобсягів.
Розрахунки збору, базовий податковий(звітний) період для якого дорівнює календарному кварталу, подаються платникамиорганам державної податкової служби протягом 40 календарних днів, наступних заостаннім календарним днем звітного (податкового) кварталу, за місцем податковоїреєстрації.
Остаточний річний розрахунок зборуподається платниками до органів державної податкової служби за місцемподаткової реєстрації платника протягом 40 календарних днів, наступних заостаннім календарним днем звітного року.
Збір сплачується платниками протягом 10календарних днів, наступних за останнім днем граничного терміну поданнярозрахунку збору, за місцем податкової реєстрації.
Платники перераховують суми збору однимплатіжним дорученням на рахунки, відкриті в територіальних органах Державногоказначейства, які здійснюють розподіл цих коштів у співвідношенні, визначеномузаконом.
Збір, який справляється за скиди тарозміщення відходів у межах лімітів, відноситься на валові витрати виробництвата обігу, а за перевищення цих лімітів справляється за рахунок прибутку, щозалишається у розпорядженні юридичних осіб. Фізичні особи суб'єктипідприємницької діяльності включають збір до складу витрат виробництва (обігу).
Збір, який справляється за викидистаціонарними та пересувними джерелами забруднення, відноситься на валовівитрати виробництва та обігу.
Для бюджетних організацій збір зазабруднення навколишнього природного середовища відноситься на видатки іпередбачається в кошторисі доходів і видатків.
Платники несуть відповідальність заправильність обчислення та своєчасну сплату збору згідно із законодавством. Невнесені своєчасно кошти збору стягуються з платників у встановленому законодавствомпорядку.
Сплата збору не звільняє юридичних іфізичних осіб від відшкодування збитків, завданих порушенням природоохоронногозаконодавства.
Контроль за дотриманням лімітів скидівта розміщення відходів здійснюється органами Мінприроди. Контроль засвоєчасністю та повнотою сплати збору здійснюється органами державноїподаткової служби. Органи державної податкової служби залучають за попереднімузгодженням територіальні органи Мінприроди для перевірки правильностівизначення платниками фактичних обсягів викидів стаціонарними джереламизабруднення, скидів та розміщення відходів.
Збір, який справляється за скиди тарозміщені відходи в межах лімітів, відноситься на валові витрати виробництва таобігу, а за перевищення цих лімітів не включається до складу валових витратплатників збору.
Фізичні особи суб'єкти господарюваннявключають збір до складу витрат виробництва (обігу).
Збір, який справляється за викидистаціонарними та пересувними джерелами забруднення, відноситься на валовівитрати виробництва та обігу відповідно до Закону України „Прооподаткування прибутку підприємств“.
Для платників бюджетних організацій збірза забруднення відноситься на видатки і передбачається в кошторисі доходів івидатків.
РОЗДІЛ 3
ШЛЯХИВДОСКОНАЛЕННЯ СТЯГНЕННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ ПОДАТКІВ ТА ЗБОРІВ В УКРАЇНІ
3.1 Динаміка показників обсягівекологічних зборів за використання природних ресурсів в Державний бюджетУкраїни за 2001 – 2007 роки та місцеві бюджети у Дніпропетровській області за2003 – 2006 роки
В Додатку А наведені статистичні даніДержавних бюджетів України за 2001 – 2007 роки [814] по рівню екологічнихзборів за використання природних ресурсів.
Таблиця 3.1
Динаміка обсягів зборів за використанняприродних ресурсів в Державний бюджет України (в тис. грн.)
/>
/>
Рис.3.1. Динамікаскладових зборів за використання природних ресурсів (частка відносно загальногообсягу доходів Держбюджету)
/>
Рис.3.2. Динамікаскладових екологічних зборів в Держбюджеті (частка відносно загального обсягудоходів Держбюджету)
Таблиця 3.2
Динаміка обсягів зборів за використанняприродних ресурсів в місцеві бюджети по Дніпропетровській області України (вгрн.)
/>
/>
Рис.3.3. Динамікаскладових зборів за використання природних ресурсів в місцевих бюджетах поДніпропетровській області
Як показує аналізданих табл.3.1 – 3.2 та графіків рис.3.1 – 3.3:
а)абсолютнийобсяг зборів за спеціальне використання природних ресурсів в державний бюджетУкраїни зріс з 658,0 млн.грн.(2001) до 1,9 – 2,1 млрд.грн. (2006 2007), прицьому частка збору за спеціальне використання природних ресурсів в загальномуобсязі доходів Державного бюджету України знизилась з рівня 1,57% у 2001 роцідо рівня 1,3% 2005 –2007 роках
б) абсолютнийобсяг збору за спеціальне використання природних ресурсів в місцеві бюджети поДніпропетровській області зріс з 332,1 млн.грн.(2003) до 484,1 млн.грн. (2006),але частка збору за спеціальне використання природних ресурсів в загальномуобсязі доходів місцевих бюджетів по Дніпропетровській області України у 2003–2006 роках спочатку підвищилась з рівня 19,8% (2001 рік) до рівня 22,2% (2005рік) та знизилась до рівня 18,5% у 2006 році;3.2. Динаміка показників обсягівекологічних зборів за забруднення навколишнього природного середовища вДержавний бюджет України за 2001 –2007 роки та місцеві бюджети поДніпропетровській області України за 2003 –2006 роки
Згідно з ЗаконамиУкраїни “Про державний бюджет України” [814] збір за забруднення навколишньогоприродного середовища розподілявся:
у 2001 – 2005роках :
а) 30% доДержавного бюджету України;
б) 70% у місцевібюджети;
у 2006 – 2007роках :
а) 65% доДержавного бюджету України;
б) 35% у місцевібюджети;
Таблиця 3.3
Динаміка обсягівзбіру за забруднення навколишнього середовища в Державний бюджет України (втис.грн.)
/>
/>
Рис.3.4. Динамікачастки збору за забруднення навколишнього
середовища вДержавному бюджеті України
Як показує аналізданих табл.3.3 –3.4 та графіків рис.3.4 –3.5:
а)абсолютнийобсяг збору за забруднення навколишнього середовища в державний бюджет Українизріс з 22,7 млн.грн.(2001) до 575,1 млн.грн. (2007), при цьому частка збору зазабруднення навколишнього середовища в загальному обсязі доходів Державногобюджету України збільшилась з рівня 0,050,11% у 2001 – 2005 роках до 0,39% у2006 –2007 роках за рахунок зміни частки процентного перерозподілу збору міждержавним та місцевими бюджетами з 30% (20012005) до 65%(2006 –2007);
б) абсолютнийобсяг збору за забруднення навколишнього середовища в місцеві бюджети поДніпропетровській області зріс з 43,3 млн.грн.(2003) до 70,2 млн.грн. (2006),але частка збору за забруднення навколишнього середовища в загальному обсязідоходів місцевих бюджетів по Дніпропетровській області України у 2003 –2006роках залишається на відносно стабільному рівні 2,35%, незалежно від зміничастки процентного перерозподілу збору між державним та місцевими бюджетами з30% (20012005) до 65%(2006 –2007);
3.3 Визначення таорганізація стягнення платежів за спеціальне використання природних ресурсів в проектіПодаткового Кодексу України
Згідно з проектом доопрацьованогоПодаткового Кодексу України (2006 рік – стаття 16) в состав загальнодержавнихподатків будуть входити 2 основних види екологічних податків [52]:
платежі за спеціальне використанняприродних ресурсів;
екологічнийзбір.
Згідно с главою 64 проекту ПодатковогоКодексу України [52 ] до платежів за спеціальневикористання природних ресурсів будуть належати:
а) плата за користування надрами;
б) збір за користування радіочастотнимресурсом України;
в) збір за спеціальне водокористування;
г) плата за спеціальне використаннярибних та інших живих ресурсів;
д) збір за спеціальне використаннялісових ресурсів.
I. Плата за користування надрами
1. Платниками плати за користуваннянадрами є фізичні та юридичні особи суб'єкти господарювання усіх формвласності, їх об'єднання, філіали, відділення, представництва та іншівідокремлені підрозділи, юридичні особи, що не є суб'єктами; нерезиденти та їхпостійні представництва, які здійснюють в межах території України, їїконтинентального шельфу і виключної (морської) економічної зони видобуваннякорисних копалин та(або) використовують надра у цілях, не пов'язаних звидобуванням корисних копалин.
2. Від плати за користування надрамизвільняються:
а) землевласники і землекористувачі, якіздійснюють в установленому порядку видобування корисних копалин місцевогозначення для власних потреб (тобто без реалізації, іншої передачі видобутоїмінеральної сировини і продукції її переробки) або користуються надрами длягосподарських і побутових потреб на наданих їм у власність або користуванняземельних ділянках;
б) користувачі надр за проведеннярегіональних геолого-геофізичних робіт, геологічних зйомок, інших геологічнихробіт, у тому числі розвідувального буріння з відбором зразків, проб,спрямованих на загальне вивчення надр, пошуки і розвідку родовищ кориснихкопалин, і роботи з прогнозування землетрусів і дослідження вулканічноїдіяльності, інженерно-геологічних, еколого-геологічних та палеонтологічнихдосліджень, контролю за режимом підземних вод, а також за виконання іншихробіт, що проводяться без порушення цілісності надр, якщо вони виконуються зарахунок Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим табюджетів органів місцевого самоврядування;
в) користувачі надр під час організаціїгеологічних об'єктів природно-заповідного фонду;
г) користувачі надр за здійсненнярозвідки корисних копалин у межах гірничого відводу, наданого їм длявидобування корисних копалин крім випадків дослідно-промислової розробкикорисних копалин для виробництва облицювальних матеріалів.
3. Об'єктами оподаткування є:
а) фактично видобуті (погашені)балансові та позабалансові запаси корисних копалин;
б) розмір ділянки надр, що надається укористування або використовується у цілях, не пов'язаних з видобуваннямкорисних копалин.
4. Розмір плати за користування надрамивстановлюється з урахуванням компенсації витрат держави на пошукові тарозвідувальні роботи.
5. Плата за користування надрамирозподіляється між бюджетами у розмірах, визначених законодавством України.
II. Збір за користування радіочастотнимресурсом України
1. Користування радіочастотним ресурсомв Україні здійснюється на платній основі.
2. Користувачі радіочастотного ресурсуУкраїни залежно від напрямів його використання є загальні та спеціальнікористувачі.
3. Підставою для користуваннярадіочастотним ресурсом України є наявність:
а) ліцензій на користуваннярадіочастотним ресурсом України (далі – ліцензій) та дозволів на експлуатаціюрадіоелектронних засобів або випромінювальних пристроїв (далі – дозволи наексплуатацію) у суб’єктів господарювання, які користуються радіочастотнимресурсом для надання телекомунікаційних послуг, за винятком розповсюдженнятелерадіопрограм;
б) ліцензій на користування каналамимовлення та часу мовлення (далі – ліцензій на мовлення) та дозволів наексплуатацію у суб’єктів господарювання, які користуються радіочастотнимресурсом для розповсюдження телерадіопрограм із застосуванням власних абоорендованих радіоелектронних засобів за допомогою яких здійснюєтьсярозповсюдження (передавання) програм телерадіомовлення;
в) дозволів на експлуатацію спеціальнимикористувачами, технологічними користувачами та радіоаматорами, які користуютьсярадіочастотним ресурсом України без надання телекомунікаційних послуг.
4. Платниками збору є загальнікористувачі, до яких належать:
а) суб’єкти господарювання (юридичніособи та фізичні особи – підприємці):
які користуються радіочастотним ресурсомдля надання телекомунікаційних послуг, за винятком розповсюдженнятелерадіопрограм, та які в установленому порядку отримали ліцензії та дозволина експлуатацію;
які користуються радіочастотним ресурсомдля розповсюдження телерадіопрограм із застосуванням власних або орендованихрадіоелектронних засобів, та які в установленому порядку отримали ліцензії намовлення та дозволи на експлуатацію радіоелектронних засобів;
технологічні користувачі, якікористуються радіочастотним ресурсом без надання телекомунікаційних послуг, таякі в установленому порядку отримали дозволи на експлуатацію.
б) фізичні особи не підприємці, якікористуються радіочастотним ресурсом України без надання телекомунікаційнихпослуг.
5. Не є платниками збору:
а) спеціальні користувачі підрозділи іорганізації Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Службизовнішньої розвідки України, Міністерства внутрішніх справ України,Міністерства з надзвичайних ситуацій України та ліквідації наслідківЧорнобильської катастрофи, Адміністрації Державної прикордонної служби України,Управління державної охорони, Державного департаменту з питань виконанняпокарань, Державної податкової адміністрації України, якщо їх діяльністьпов'язана з використанням радіоелектронних засобів виключно для виконанняфункціональних обов'язків і за умови їх фінансування виключно за рахунокДержавного бюджету України, а також Міністерства транспорту України в частинізастосування радіоелектронних засобів об'єднаної цивільно-військової системиорганізації повітряного руху України та забезпечення польотів;
б) радіоаматори.
6. Об'єктом оподаткування є:
а) ширина смуги радіочастот, визначена уліцензіях;
б) ширина смуги радіочастот, визначена удозволах на експлуатацію, за кожним регіоном окремо, а у разі користування водному регіоні на підставі двох і більше дозволів смугами радіочастот, щоперекриваються, загальна ширина смуги радіочастот, що визначається регіональнимипідрозділами Державного підприємства “Український державний центр радіочастот”(УДЦР);
в) ширина смуги радіочастот, що фактичновикористовується користувачем при експлуатації радіо-подовжувачів, радіостанційСВ-діапазону або радіостанцій персонального (безпосереднього) зв’язку. У разівикористання зазначених радіоелектронних засобів ширина смуги радіочастот, щофактично використовується користувачем, визначається регіональними підрозділамиУДЦР.
7. Ставки збору встановлюються КабінетомМіністрів України.
8. Платники збору, яким надано правокористуватися радіочастотним ресурсом України на підставі ліцензій, сплачуютьзбір від дати видачі ліцензії.
9. Інші платники збору сплачують збірвід дати видачі дозволів на експлуатацію або за весь період користуваннярадіочастотним ресурсом України до видачі відповідних дозволів.
10. Платники збору самостійно визначаютьсуму збору, виходячи з розміру встановлених ставок та ширини смуги радіочастот,визначеної у ліцензії або дозволі на експлуатацію, за кожним регіоном окремо.
11. Платники збору (за виняткомвизначених у абзацу 4 “а” та “б” пункту 4 цієї статті) подають до органівподаткової служби податкові декларації за базовий звітний (податковий) період,що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, наступних заостаннім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Платники збору, зазначені в абзаці 4пункту 4 цієї статті, подають до органів державної податкової служби Україниподаткові декларації за базовий звітний (податковий) період, що дорівнюєкалендарному року протягом 60 календарних днів за останнім календарним днемзвітного (податкового) року.
Форма податкової декларації визначаєтьсяцентральним органом державної податкової служби України.
12. Податкове зобов’язання із збору,визначене у податковій декларації, сплачується платниками збору:
а) щомісячно за базовий звітний(податковий) період, який дорівнює календарному місяцю, протягом 30 календарнихднів, наступних за останнім календарним днем базового звітного (податкового)місяця;
б) щороку за базовий звітний(податковий) період, який дорівнює календарному року протягом 70 календарнихднів, наступних за останнім календарним днем базового звітного (податкового)року.
13. Платники збору, визначені у пункті“б” пункту 4 цієї статті, сплачують збір за користування радіочастотнимресурсом України до отримання дозволу на експлуатацію радіоелектронних засобівабо випромінювального пристрою на підставі платіжного документу (з визначеноюсумою збору), виданого відповідним органом, і податкові декларації до органівдержавної податкової служби України не подають.
Документ, що засвідчує сплату збору,разом із заявою про видачу дозволу, є підставою для видачі дозволу наексплуатацію радіоелектронних засобів або випромінювального пристрою.
14. Кошти, що надходять від користувачіврадіочастотного ресурсу України, зараховуються до Державного бюджету України.
III. Збір за спеціальне водокористування
1. Спеціальне водокористування є платнимі здійснюється на підставі спеціального дозволу з встановленням ліміту на забірводи, використання та скидання. На користування водами для потребгідроенергетики і водного транспорту ліміти не встановлюються.
Платниками збору за спеціальневикористання водних ресурсів є підприємства, установи та організації незалежновід форми власності, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, крімбюджетних установ, а також громадяни-підприємці, які використовують воду,отриману шляхом забору води (первинні водокористувачі) та/або з водозабірнихспоруд первинних водокористувачів (вторинні водокористувачі), та користуютьсяводами для потреб гідроенергетики (включаючи забір води із зворотними водами іззастосуванням каналів), водного транспорту і рибництва.
2. Органи Мінекобезпеки на місцяхзобов'язані щороку до 20 січня подавати органам державної податкової службиУкраїни перелік водокористувачів, яким надано дозволи на спеціальневодокористування, із зазначенням термінів їх дії, назви, місцезнаходження,ідентифікаційного коду за Єдиним державним реєстром підприємств та організаційУкраїни (далі ЄДРПОУ), Тимчасовим реєстром Державної податкової адміністраціїУкраїни (далі ТРДПАУ) або номера з Державного реєстру фізичних осіб платниківподатків та інших обов'язкових платежів (далі ДРФО /фізичної особи/)водокористувача, доведеного водокористувачу ліміту на використання води таджерела водопостачання.
3. Об'єктом оподаткування є фактичніобсяги використаної води (з поверхневих чи підземних джерел, морської води),систем водопостачання, а також одержаної від інших водокористувачів, зурахуванням втрат води в їх системах водопостачання; пропущеної води черезтурбіни для потреб гідроенергетики; для водного транспорту, а також необхідноїдля поповнення ставків під час розведення риби та інших водних живих ресурсів.
4. У разі перевищення водокористувачамивстановленого річного ліміту використання водних ресурсів та використання водибез отримання спеціального дозволу та ліміту збір за спеціальневодокористування обчислюється і сплачується у п'ятикратному розмірі, виходячи зобсягів використаної води понад ліміт, нормативів збору та коефіцієнтів.
5. Плата за спеціальне водокористуванняне справляється:
а) за воду, що використовується длязадоволення питних і господарсько-побутових потреб населення.
Під використанням води для задоволенняпитних, санітарно-гігієнічних потреб слід розуміти використання водигромадянами України, громадянами інших країн, особами без громадянства, щоперебувають на території України для внутрішнього і зовнішнього використання,тобто для підтримання фізіологічних та санітарно-гігієнічних умовжиттєдіяльності людини, а саме: пиття, приготування їжі, використання води утуалетних, душових, ванних кімнатах та рукомийниках; утримання житловихприміщень в належному санітарно-гігієнічному стані.
б) за воду, що пропускається черезгідровузли (крім гідроенергетичних);
в) за воду, що забирається для подачі(перекачування) її водокористувачам у маловодні регіони каналами та водогонамиміжбасейнового та внутрішньо-басейнового перерозподілу водних ресурсів.
Перелік підприємств чи організацій, якізабезпечують подачу (перекачування) води водокористувачам у маловодні регіониканалами та водогонами міжбасейнового та внутрішньо-басейнового перерозподілуводних ресурсів затверджується Кабінетом Міністрів України;
г) за підземну воду, яка вилучається знадр для усунення шкідливої дії вод (підтоплення, засолення, заболочення,зсуви);
д) за підземну воду, яка вилучається знадр разом з корисними копалинами;
е) за воду, що вилучається з надр разомз видобування корисних копалин;
є) за воду, що використовується длябудівельних, днопоглиблювальних, вибухових робіт, для прокладання трубопроводіві кабелів, для бурових та геологорозвідувальних робіт;
ж) за воду, що забирається суб’єктамигосподарювання для забезпечення випуску молоді цінних промислових видів риб таінших водних живих ресурсів у природні водойми і водосховища;
з) за воду, що використовується дляпротипожежних потреб тільки спеціалізованими підрозділами;
и) за воду, що використовується дляпотреб зовнішнього благоустрою територій міст і населених пунктів тількиспеціалізовані підрозділи;
і) за морську воду, крім води з лиманів;
ї) з морського водного транспорту, якийвикористовує річковий водний шлях виключно для заходу з моря у морський порт,розташований у пониззі річки, без використання спеціальних заходів забезпеченнясудноплавства (пропуски води з водосховищ та шлюзування);
й) за воду, що використовується у шахтахдля пило-заглушення;
к) у разі експлуатації водних шляхівстоянковим, службоводопоміжним і буксирним флотами та за експлуатацію водноготранспорту на річці Дунай.
6. Ставки плати за спеціальневодокористування встановлюються диференційовано, залежно від геолого-економічнихумов експлуатації водного об’єкту, виду господарювання та еколого-економічнихумов використання водних ресурсів.
7. База оподаткування, ставки та порядоксправляння плати за спеціальне водокористування встановлюються КабінетомМіністрів України відповідно до норм цього Кодексу.
8. Базовий звітний (податковий) періоддля плати за спеціальне водокористування дорівнює календарному кварталу.
9. Платники збору самостійно визначаютьсуму збору, виходячи з обсягів фактично використаної води (підземної,поверхневої, отриманої води, в установленому законодавством порядку, від іншихводокористувачів) з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання,установлених лімітів, нормативів збору та коефіцієнтів. Обсяг використаної водивизначається на підставі даних первинного обліку за показниками вимірювальнихприладів.
10. Під час використання води, щозабирається із змішаних джерел (поверхневі, підземні), збір за спеціальневикористання водних ресурсів обчислюється виходячи з обсягів використання водиз кожного виду джерела водопостачання окремо.
11. При використанні водокористувачамиводи одночасно для власних потреб і для потреб об'єктів соціально-культурногопризначення, житлово-комунального господарства (за винятком обсягу води,переданої населенню), підсобного сільського і рибного господарства або іншихдопоміжних служб збори до бюджетів вносять за всю фактично використану воду зурахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання.
12. За обсяги води, переданоїводокористувачем-постачальником іншим водокористувачам без укладення зостанніми договору про поставку води, збір обчислюється і сплачується такимводокористувачем-постачальником.
13. Розрахунки збору, базовий звітний(податковий) період для якого дорівнює календарному кварталу, подаютьсяплатниками органам державної податкової служби протягом 40 календарних днів,наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, замісцем податкової реєстрації.
Форма податкового розрахункуекологічного збору встановлюється центральним органом державної податковоїслужби України відповідно до законодавства.
Збір сплачується водокористувачамипротягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строкуподання розрахунку збору за своїм місцем податкової реєстрації (місцемперебування на податковому обліку в органах державної податкової служби), тобтопротягом 50 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного(податкового) кварталу. Філії, представництва, відділення та інші відокремленіпідрозділи платників зборів (далі філії), які мають банківські рахунки, ведутьокремий бухгалтерський облік своєї діяльності, складають окремий баланс,сплачують збори за своїм місцем податкової реєстрації (місцем перебування наподатковому обліку в органах державної податкової служби).
Якщо до складу підприємства-водокористувачавходять філії, які не мають банківських рахунків, не ведуть окремогобухгалтерського обліку своєї діяльності, не складають окремого балансу, тозбори вносяться підприємством-водокористувачем, до складу якого входять такіфілії, за місцем податкової реєстрації (місцем перебування на податковомуобліку в органах державної податкової служби) таких філій.
Якщо останній день строку поданнярозрахунку збору припадає на вихідний або святковий день, то останнім днемстроку вважається наступний за вихідним або святковим робочий день.
Якщо в майбутніх звітних (податкових)періодах платник збору самостійно виявляє помилки, що містяться у ранішеподаному ним розрахунку збору, то такий платник зобов'язаний подати новий(уточнений) розрахунок збору, що містить виправлені показники.
14. Плата за спеціальне водокористуваннязараховується і розподіляється між бюджетами у розмірах, визначенихзаконодавством України.
15. Дозвіл на спеціальневодокористування скасовується органом, що його видав, за поданням органудержавної податкової служби України у разі невнесення або внесення в неповномуобсязі збору за спеціальне водокористування протягом шести місяців.
IV. Плата за спеціальне використаннярибних та інших живих ресурсів
1. До спеціального використання належатьусі види користування водними живими ресурсами (за винятком любительського іспортивного рибальства у водоймах загального користування), що здійснюються зїх вилученням (добуванням, збиранням) з природного середовища.
Спеціальне використання рибних та іншихводних живих ресурсів здійснюється на підставі спеціальних дозволів та квот(лімітів), за відповідну плату.
2. Платниками плати за спеціальневикористання рибних живих ресурсів є підприємства, установи та організаціїнезалежно від форми власності, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи,а також громадяни-підприємці, які здійснюють користування водних живих ресурсівз їх вилученням з природного середовища.
3. Плата за спеціальне використаннярибних та інших водних живих ресурсів не справляється з:
а) користувачів, які використовуютьрибні та інші водні живі ресурси для подальшого відтворення, в тому числіштучного, інтродукції, акліматизації та реакліматизації, а також тих, щоздійснюють вилучення рибних та інших водних живих ресурсів під час проведеннянауково-дослідних, контрольних, меліоративних та інших ловів, пов'язаних зприродоохоронною діяльністю та поліпшенням довкілля, а також ловів, пов'язанихз проведенням дослідно-конструкторських робіт із створення нових конструкційзнарядь лову;
б) спеціальних господарств, що займаютьсярозведенням та вирощуванням рибних та інших водних живих ресурсів у переданихїм у користування водних об'єктах.
4. Сума плати за спеціальне використаннярибних та інших водних живих ресурсів обчислюється з урахуванням виду ресурсів,нормативів плати, і квоти вилову.
5. Плата за спеціальне використаннярибних та інших водних живих ресурсів це сума авансового платежу за одержаннякористувачами квот вилову в розмірі 5 відсотків вартості квоти, щоквартальнаплата за фактичний вилов рибних та інших водних живих ресурсів із зменшенням насуму авансового платежу і витрат на здійснення в попередні періоди рибоводно-меліоративніроботи та роботи з відтворення рибних та інших водних живих ресурсів.
У разі спеціального використання рибнихта інших водних живих ресурсів, для яких не встановлено квоти на їх спеціальневикористання, а також коли вилов зазначених ресурсів здійснюється безквотування в межах загального ліміту, розмір плати обчислюється на основінормативів плати та фактичних обсягів вилову у звітному періоді. В такихвипадках плата справляється щоквартально.
За перевищення квоти вилову користувачінесуть відповідальність згідно з правилами рибальства.
6. Базовий звітний (податковий) періоддля плати за спеціальне водокористування дорівнює календарному кварталу.
7. Розрахунки плати, базовий податковий(звітний) період для якого дорівнює календарному кварталу, подаються платникамиорганам державної податкової служби протягом 40 календарних днів, наступних заостаннім календарним днем звітного (податкового) кварталу, за місцем податковоїреєстрації.
Сплачується плати за спеціальневикористання рибних та інших водних живих ресурсів протягом 10 календарнихднів, наступних за останнім днем граничного терміну подання розрахунку збору замісцем податкової реєстрації.
8. База оподаткування, ставки та порядоксправляння плати за спеціальне використання рибних та інших водних живихресурсів встановлюються Кабінетом Міністрів України.
9. Плата за спеціальне використаннярибних живих ресурсів зараховується до бюджету, у розмірах, відповідно дозаконодавства України.
V. Збір за спеціальне використаннялісових ресурсів
1. Платниками збору за спеціальневикористання лісових ресурсів є лісокористувачі, які здійснюють спеціальневикористання лісових ресурсів в Україні в межах лісових ділянок, виділених дляцієї мети відповідно до Лісового кодексу України.
2. Об’єкт оподаткування, порядок інормативи збору за спеціальне використання лісових ресурсів установлюєтьсяКабінетом Міністрів України.
3. Базовий звітний (податковий) періоддля збору за спеціальне використання лісових ресурсів дорівнює календарномукварталу.
4. Збір за спеціальне використаннялісових ресурсів розподіляється між бюджетами у розмірах, визначенихзаконодавством України.
Стаття 246. Контроль за правильністюобчислення, своєчасністю та повнотою сплати до бюджетів платежів за спеціальневикористання природних ресурсів
1. Контроль за правильністю визначенняоб’єктів бази оподаткування обчислення платежів за спеціальне використанняприродних ресурсів здійснюють спеціально уповноважені органи державногоуправління в галузі охорони довкілля та використання природних ресурсів іоргани державної податкової служби України.
2. Контроль за правильністю обчисленнясвоєчасністю і повнотою сплати до бюджетів платежів за спеціальне використанняприродних ресурсів здійснюють органи державної податкової служби України.
3. Юридичні особи несутьвідповідальність за несвоєчасне та неповне внесення до бюджету плати заспеціальне використання природних ресурсів філіалами, відділеннями,представництвами та іншими відокремленими підрозділами, що входять до їхскладу.
3.4 Сутність таорганізація стягнення нового екологічного збору у проекті Податкового КодексуУкраїни
Глава 65 проекту Податкового КодексуУкраїни вводить визначення нового збору – “Екологічний збір”, який замінюєіснуючий збір за забруднення природного середовища та вводить додатковіоподатковувані бази для сплати екологічного збору [52].
Платниками екологічного збору є суб'єктигосподарювання, незалежно від форм власності, включаючи їх об'єднання, філії,відділення та інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичноїособи, розташовані на території іншої територіальної громади; бюджетні,громадські та інші підприємства, установи і організації; постійні представництванерезидентів, які отримують доходи в Україні; які здійснюють на територіїУкраїни і в межах її континентального шельфу та виключної (морської)економічної зони:
а) викиди стаціонарними джереламизабруднення в атмосферне повітря забруднюючих речовин;
б) викиди повітряними суднами ватмосферне повітря забруднюючих речовин;
в) скиди забруднюючих речовин у водніоб'єкти;
г) розміщення відходів у спеціальновідведених для цього місцях чи на об’єктах;
д) придбання (використання) моторногопалива через мережу підприємств роздрібної торгівлі, а також використаннямоторного палива, придбаного поза мережею підприємств роздрібної торгівлі;
е) придбання (використання) екологічнонебезпечної продукції, яка включена до переліку, встановленого КабінетомМіністрів України;
є) шкідливий вплив фізичних факторів нанавколишнє природне середовище, величина якого встановлена Кабінетом МіністрівУкраїни такою, що підлягає оподаткуванню.
Визначення переліку платниківекологічного збору, зазначених у частині першій цієї статті, здійснюєтьсяспеціально уповноваженим органом державного управління в галузі використанняприродних ресурсів та охорони навколишнього природного середовища до 1 грудняроку, що передує звітному, подають до органів державної податкової служби переліксуб'єктів господарювання, яким в установленому порядку видано дозволи на викидистаціонарними джерелами забруднення, спеціальне водокористування, скиди тарозміщення відходів, а також направляють зміни до зазначеного переліку до 30числа місяця, наступного за кварталом в якому вони виникли.
ж) Не включення суб’єкта господарюваннядо переліку не звільняє його від сплати екологічного збору.
Ведення будь-якої господарськоїдіяльності, пов'язаної з утворенням відходів можливо лише при наявностідозволів на розміщення та лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів; усфері поводження з небезпечними відходами дозвіл на експлуатацію об'єктаповодження з небезпечними відходами на відповідній території та ліцензії наздійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами.
Об'єктом оподаткування екологічнимзбором є:
а) обсяги забруднюючих речовин, видияких взяті на державний облік, які викидаються в атмосферне повітрястаціонарними джерелами забруднення;
б) обсяги забруднюючих речовин, видияких не взяті на державний облік, які містяться у дозволі на викидизабруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;
в) обсяги забруднюючих речовин, якіскидаються у водний об’єкт;
г) обсяги відходів, що розміщуються успеціально відведених для цього місцях чи об’єктах;
д) обсяги моторного палива, придбаногочерез мережу підприємств роздрібної торгівлі, що реалізують таке паливо, івикористаного моторного палива, придбаного поза мережею підприємств роздрібноїторгівлі;
е) кількість здійснених повітрянимсудном злітно-посадкових циклів;
є) обсяги (кількість, об’єм) екологічнонебезпечної продукції, перелік якої встановлюється Кабінетом Міністрів України,придбаної через мережу підприємств роздрібної торгівлі, і обсяги такоїекологічно небезпечної продукції, придбаної поза мережею підприємств роздрібноїторгівлі, а також використаної на підприємстві, на якому ця продукціявиробляється;
ж) величина шкідливого впливу факторівна навколишнє природне середовище.
У разі перевищення встановленого річноголіміту обсягів викидів, скидів забруднюючих речовин та розміщення відходів збіробчислюється і сплачується у п’ятикратному розмірі.
У разі відсутності у платниказатверджених у встановленому порядку спеціальних дозволів та лімітів на викидизабруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, лімітівскидів і лімітів розміщення відходів збір обчислюється і сплачується уп’ятикратному розмірі.
База оподаткування, нормативи,коефіцієнти до них і порядок справляння екологічного збору визначаютьсяКабінетом Міністрів України.
Платники збору самостійно визначаютьсуму збору, виходячи з фактичних обсягів викидів, скидів, обсягів придбаного(використаного) пального та його виду, величину (рівень) шкідливого впливуфізичних факторів, нормативів збору та визначених за місцезнаходженням цихджерел коригуючих коефіцієнтів.
Для платників збору – бюджетних установ,організацій збір передбачається у кошторисі доходів і видатків.
Строки сплати екологічного збору:
1. Базовий звітний (податковий) періодекологічного збору дорівнює календарному кварталу.
2. Податкові розрахунки збору подаютьсяплатниками органам державної податкової служби України протягом 40 календарнихднів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу,за місцем податкової реєстрації платника (місцем перебування на податковомуобліку в органах державної податкової служби).
Форма податкового розрахункуекологічного збору встановлюється центральним органом державної податковоїслужби України відповідно до законодавства.
3. Збір сплачується платниками за місцемподаткової реєстрації (місцем перебування на податковому обліку в органахдержавної податкової служби) протягом 10 календарних днів, наступних заостаннім днем граничного строку подання податкового розрахунку збору, тобтопротягом 50 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного(податкового) кварталу.
4. Якщо до складу підприємств (установ,організацій) платників збору входять філії, відділення та інші відокремленіпідрозділи (далі філії), які не мають банківських рахунків, не ведуть окремогобухгалтерського обліку своєї діяльності, не складають окремого балансу, то збірза здійснені цими філіями викиди, скиди і розміщені відходи сплачується цимипідприємствами (установами, організаціями).
5. Підприємства (установи, організації),які сплачують збір за включені до їх складу філії, визначені в частині першоїстатті 11012 цього Кодексу, подають податкові розрахунки збору за здійсненітакими філіями викиди, скиди і розміщені відходи за своїм місцем податковоїреєстрації (місцем перебування на податковому обліку в органах державноїподаткової служби).
Якщо останній день строку поданняподаткового розрахунку збору припадає на вихідний або святковий день, тоостаннім днем строку вважається наступний за вихідним або святковим робочийдень.
У разі коли у майбутніх звітних(податкових) періодах платник збору самостійно виявляє помилки, що містяться ураніше поданому ним податкового розрахунку збору, такий платник зобов'язанийподати уточнюючий податковий розрахунок, що містить виправлені показники.
Збір може сплачуватися платникамисамостійно або утримуватися і сплачуватися до бюджету податковими агентами.
Екологічний збір зараховується,розподіляється між бюджетами у розмірах, визначених законодавством України.
Контроль за правильністю визначення базиоподаткування екологічного збору та дотриманням лімітів обсягів викидівзабруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення,лімітів обсягів скидів забруднюючих речовин у водні об'єкти, фактичнимивикидами забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення і лімітіврозміщенням відходів здійснюють спеціально уповноважені органи державногоуправління в галузі використання природних ресурсів та охорони довкілля.
Контроль за своєчасністю та повнотоюсплати до бюджетів екологічного збору здійснюють органи державної податковоїслужби на підставі даних спеціально уповноважених органів державного управлінняв галузі використання природних ресурсів та охорони довкілля.
Платники збору несуть відповідальністьза несвоєчасне та неповне внесення до бюджету екологічного збору, а такожсвоєчасністю подання податкових розрахунків цього збору. Юридичні особи несутьвідповідальність за несвоєчасне та неповне внесення до бюджету екологічногозбору філіалами, відділеннями, представництвами та іншими відокремленимипідрозділами, що входять до їх складу, а також своєчасністю подання податковихрозрахунків цього збору.
ВИСНОВКИ
Екологічніподатки та збори в сучасній податковій системі України розподілені на наступнікласи:
- збори заспеціальне використання природних ресурсів;
- збори зазабруднення природного середовища.
Проведене вкурсовій роботі дослідження адміністрування державною податковою адміністрацієюстягнення екологічних податків та зборів в Державний бюджет України та місцевібюджети показало, що:
1. Динаміка ростуобсягів зборів за спеціальне використання природних ресурсів характеризуєтьсянаступними показниками:
а)абсолютнийобсяг зборів за спеціальне використання природних ресурсів в державний бюджетУкраїни зріс з 658,0 млн.грн.(2001) до 1,9 – 2,1 млрд.грн. (2006 2007), прицьому частка збору за спеціальне використання природних ресурсів в загальномуобсязі доходів Державного бюджету України знизилась з рівня 1,57% у 2001 роцідо рівня 1,3% 2005 –2007 роках
б) абсолютнийобсяг збору за спеціальне використання природних ресурсів в місцеві бюджети поДніпропетровській області зріс з 332,1 млн.грн.(2003) до 484,1 млн.грн. (2006),але частка збору за спеціальне використання природних ресурсів в загальномуобсязі доходів місцевих бюджетів по Дніпропетровській області України у 2003–2006 роках спочатку підвищилась з рівня 19,8% (2001 рік) до рівня 22,2% (2005рік) та знизилась до рівня 18,5% у 2006 році;
2. Динаміка ростуобсягів зборів за забруднення навколишнього природного середовища характеризуєтьсянаступними показниками:
а)абсолютнийобсяг збору за забруднення навколишнього середовища в державний бюджет Українизріс з 22,7 млн.грн.(2001) до 575,1 млн.грн. (2007), при цьому частка збору зазабруднення навколишнього середовища в загальному обсязі доходів Державногобюджету України збільшилась з рівня 0,050,11% у 2001 – 2005 роках до 0,39% у2006 –2007 роках за рахунок зміни частки процентного перерозподілу збору міждержавним та місцевими бюджетами з 30% (20012005) до 65%(2006 –2007);
б) абсолютнийобсяг збору за забруднення навколишнього середовища в місцеві бюджети поДніпропетровській області зріс з 43,3 млн.грн.(2003) до 70,2 млн.грн. (2006),але частка збору за забруднення навколишнього середовища в загальному обсязідоходів місцевих бюджетів по Дніпропетровській області України у 2003 –2006роках залишається на відносно стабільному рівні 2,35%, незалежно від зміничастки процентного перерозподілу збору між державним та місцевими бюджетами з30% (20012005) до 65%(2006 –2007);
Таким чином,адміністрування державною податковою адміністрацією спільно з державнимиорганами захисту природних ресурсів та природного середовища екологічнихподатків та зборів характеризується суттєвим розширенням бази оподаткування, щоу 2001 – 2006 роках дало приріст загального збору екологічних податків таплатежів в 2,5 – 6 разів (по окремим статтям).
Впровадженнязаконодавчих норм проекту Податкового Кодексу України в редакції 2006 рокупередбачає:
- збереження існуючих зборів завикористання природних ресурсів (надра, ліси, вода, повітря);
- введення збору за надання дозвілу навикористання радіочастотного діапазону в збори за використання природнихресурсів (екологія штучного електромагнітного поля, створюваного масовимвикористанням мобільного зв’язку та розташуванням тисяч станційвипромінювання);
- реорганізацію збору за забрудненняприродного середовища в зведений екологічний збір, який передбачає:
а) нове полеоподаткування реалізації автомобільного пального, як потенційного джерелапогіршання екології за рахунок різкого зростання кількості автомобільноготранспорта в Україні;
б) нове полеоподаткування авіації, як потенційного джерела використання повітря та йогозабруднення в процесі роботи двигунів.
СПИСОКВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Бюджетний Кодекс України від 21червня 2001 року N 2542III // Із змінами і доповненнями, внесеними законамиУкраїни станом від 19 грудня 2006 року N 489V
2. ЗЕМЕЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ від 25жовтня 2001 року N 2768III // (Із змінами і доповненнями, внесеними ЗаконамиУкраїни станом від від 19 грудня 2006 року N 489V)
3. ВОДНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ від 6 червня1995 року N 213/95ВР // (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами Українистаном від 30 листопада 2006 року N 398V, ОВУ, 2006 р., N 50, ст. 3304)
4. КОДЕКС УКРАЇНИ «Про надра» від 27липня 1994 року N 132/94ВР // (Із змінами і доповненнями, внесеними ЗаконамиУкраїни станом від 19 грудня 2006 року N 489V)
5. ЛІСОВИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ від 21січня 1994 року N 3852XII // (Із змінами і доповненнями, внесеними ЗаконамиУкраїни станом від 8 лютого 2006 року N 3404IV, ОВУ, 2006 р., N 11, ст. 691(Законом України від 8 лютого 2006 року N 3404IV цей Кодекс викладено у новійредакції))
6. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про охорону земель»від 19 червня 2003 року N 962IV
7. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про охоронуатмосферного повітря» від 16 жовтня 1992 року N 2707XII // (Із змінами ідоповненнями, внесеними Законами України (Законом України від 21 червня 2001року N 2556III цей Закон викладено у новій редакції), від 3 червня 2004 року N1745IV)
8. ЗАКОН УКРАЇНИ “ Про Державнийбюджет України на 2007 рік” від 19 грудня 2006 року N 489V
9. ЗАКОН УКРАЇНИ “Про Державнийбюджет України на 2006 рік” від20 грудня 2005 року N 3235IV
10. ЗАКОН УКРАЇНИ “Про Державнийбюджет України на 2005 рік” від 25 березня 2005 року N 2505IV // Із змінами ідоповненнями, внесеними Законами України станом від 7 липня 2005 року N 2771IV11. ЗАКОН УКРАЇНИ “Про Державний бюджет України на 2004 рік” від 27листопада 2003 року N 1344IV // Із змінами і доповненнями, внесеними ЗаконамиУкраїни станом від 16 грудня 2004 року N 2264IV12. ЗАКОН УКРАЇНИ “Про Державний бюджет України на 2003 рік” від 26грудня 2002 року N 380IV // Із змінами і доповненнями, внесеними ЗаконамиУкраїни станом від 11 грудня 2003 року N 1397IV13. ЗАКОН УКРАЇНИ “Про Державний бюджет України на 2002 рік” від 20грудня 2001 року N 2905III 14. ЗАКОН УКРАЇНИ “Про Державний бюджет України на 2001 рік” від 7 грудня2000 року N 2120III // Із змінами і доповненнями, внесеними Законом Українистаном від 21 червня 2001 року N 2554III15. ЗАКОН УКРАЇНИ “Про охорону навколишнього природного середовища” від 25червня 1991 року N 1264XII // Із змінами і доповненнями, внесеними ЗаконамиУкраїни станом від 19 грудня 2006 року N 489V16. ЗАКОН УКРАЇНИ “Про відходи” від 5 березня 1998 року N 187/98ВР // Іззмінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 23 грудня 2004року N 2290IV
17. Закон України “Про системуоподаткування” від 25 червня 1991 року N 1251XII // Із змінами і доповненнями,внесеними Законами України станом від 8 червня 2000 року N 1805III18. ЗАКОН УКРАЇНИ “Про плату за землю” від 3 липня 1992 року N 2535XII//(Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 19 червня2003 року N 973IV)19. Інструкція про порядок обчислення і справляння платежів закористування надрами для видобування корисних копалин // Наказ Міністерстваохорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Міністерствапраці та соціальної політики України, Державної податкової адміністраціїУкраїни, Державного комітету України по геології і використанню надр від 30грудня 1997 року N 207/472/51/157 ( Із змінами і доповненнями, внесеними наказамиМіністерства екології та природних ресурсів України, Міністерства фінансівУкраїни, Державної податкової адміністрації України, Міністерства праці тасоціальної політики України станом від 26 листопада 2002 року N467/998/578/478)20. Про затвердження форм Зведеного розрахунку суми земельногоподатку, Довідки до уточненого Розрахунку та Порядку їх подання до органу державноїподаткової служби // Наказ Державної податкової адміністрації України від 26жовтня 2001 року N 434
21.Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забрудненнянавколишнього природного середовища і стягнення цього збору // КАБІНЕТМІНІСТРІВ УКРАЇНИ, ПОСТАНОВА від 1 березня 1999 р. N 303 (Із змінами ідоповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України станом від 18жовтня 2006 року N 1423)
22.Про затвердження Порядку справляння плати за спеціальне використання рибних таінших водних живих ресурсів і нормативів плати за їх спеціальне використання //КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ, ПОСТАНОВА від 6 квітня 1998 р. N 449 (Із змінами ідоповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України станом від 7лютого 2000 року N 231)
23.Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і справляння плати закористування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин //Наказ Міністерства екології та природних ресурсів України, Державної податковоїадміністрації України, Міністерства фінансів України, Міністерства праці тасоціальної політики України від 8 лютого 2001 року N 37/45/73/44 (Із змінами ідоповненнями, внесеними наказом Міністерства екології та природних ресурсівУкраїни, Міністерства фінансів України, Державної податкової адміністраціїУкраїни, Міністерства праці та соціальної політики України станом від 9 січня2002 року N 9/10/14/11)
24.Про затвердження Інструкції про механізм справляння збору за спеціальневикористання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісовогофонду // Наказ Державного комітету лісового господарства України, Міністерствафінансів України, Міністерства економіки України, Міністерства охоронинавколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державноїподаткової адміністрації України від 15 жовтня 1999 року N 91/241/129/236/565// (Із змінами і доповненнями, внесеними наказом Державного комітету лісовогогосподарства України, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки таз питань європейської інтеграції України, Міністерства екології та природнихресурсів України, Державної податкової адміністрації України станом від 23січня 2002 року N 11/27/48/21/38)
25.Про затвердження Порядку справляння збору за спеціальне використання лісовихресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду // КАБІНЕТМІНІСТРІВ УКРАЇНИ, ПОСТАНОВА від 6 липня 1998 р. N 1012 (Із змінами ідоповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня2001 року N 1426)
26.Про затвердження такс на деревину лісових порід, що відпускається на пні, і наживицю // КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ, ПОСТАНОВА від 20 січня 1997 р. N 44 (Іззмінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України станомвід 21 лютого 2006 року N 174)27. Про затвердження базових нормативів плати за користування надрами длявидобування корисних копалин та Порядку справляння плати за користуваннянадрами для видобування корисних копалин // КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ,ПОСТАНОВА від 12 вересня 1997 р. N 1014 (Із змінами і доповненнями, внесенимипостановами Кабінету Міністрів України станом від 25 травня 2006 року N 754)28. Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і справляння зборуза спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами дляпотреб гідроенергетики і водного транспорту // Наказ Міністерства фінансівУкраїни, Державної податкової адміністрації України, Міністерства економікиУкраїни, Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерноїбезпеки України від 1 жовтня 1999 року N 231/539/118/219 (Із змінами ідоповненнями, внесеними наказом Міністерства фінансів України, Державноїподаткової адміністрації України, Міністерства економіки та з питаньєвропейської інтеграції України, Міністерства екології та природних ресурсівУкраїни від 23 січня 2002 року N 47/20/37/28)
29.Про затвердження Порядку справляння збору за спеціальне використання воднихресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водноготранспорту // КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ, ПОСТАНОВА від 16 серпня 1999 р. N 1494(Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів Українистаном від 16 червня 2004 року N 769)30. Про затвердження Інструкції про порядок справляння збору загеологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету // НаказКомітету України з питань геології та використання надр, Державної податковоїадміністрації України від 23 червня 1999 року N 105/309 (Із змінами ідоповненнями, внесеними наказом Міністерства екології та природних ресурсівУкраїни, Державної податкової адміністрації України від 9 січня 2002 року N7/7)
31.Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальніроботи, виконані за рахунок державного бюджету, та його справляння // КАБІНЕТМІНІСТРІВ УКРАЇНИ, ПОСТАНОВА від 29 січня 1999 р. N 115 (Із змінами ідоповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України станом від 25травня 2006 року N 754)
32.Про затвердження Інструкції про порядок обчислення та сплати збору зазабруднення навколишнього природного середовища // Наказ Міністерства охоронинавколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державноїподаткової адміністрації України від 19 липня 1999 року N 162/379 // (Іззмінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства охорони навколишньогоприродного середовища України, Державної податкової адміністрації України від 7жовтня 2004 року N 383/587)33. Про затвердження форми податкового розрахунку збору за забрудненнянавколишнього природного середовища та Інструкції щодо складання податковогорозрахунку збору за забруднення навколишнього природного середовища // НаказДержавної податкової адміністрації України від 17 березня 2005 року N 111 ( Іззмінами і доповненнями, внесеними наказом Державної податкової адміністраціїУкраїни від 20 грудня 2005 року N 587)
34. Тимчасова методика визначенняочікуваних збитків від забруднення довкілля небезпечними речовинами тавідходами //Наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 15.052001 N 181
35. Білявський Г.О., Бутченко Л.І.,Навроцький В.М. Основи екології. Теорія та практикум. – Київ, “Лібра”,2002
36. Буряковский В.В., Кармазин В.Я.,Каламбет С.В., Водолазская О.А. Налоги. Днепропетровск, “Пороги”, 1998.
37. Буряк П.Ю., Беркита К.Ф., Ярема БП.Податкова система: теорія і практика застосування активних методів навчання. Київ Видавництво: Вид. дім»Професіонал", 2004. – 224 с.
38. Василик О.Д. Податкова система України. Навч.посібник. – Київ, Видавництво: Поліграф книга, 2004, 478 с.
39. Гирусов Э.В. и др. Экология иэкономика природопользования – М.: «Закон и право», «ЮНИТИ», 1998
40. Глухов В.В.,Дольдэ И.В., Некрасова Т.П. Налоги: теория и практика: учебник. 2е изд., испр.,и доп. СПб.: Издательство «Лань»,2002.448 с.
41. Данілов О.Д., ФліссакН.П. Податкова система та шляхи її реформування. Навч. посібник. Київ Видавництво:Парламентське вид-во, 2001.216 с.
42. Загорський В.С. Бюджетно-податковасистема України: теорія і практика. Монографія. – Ірпінь, Видавництво: НАДПСУ, 2006,304 с.
43. Захожай В.Б., Литвиненко Я.В.,Захожай К.В., Литвиненко Р.Я. Система оподаткування та податкова політика.Навч.посібник. –Київ,Видавництво: Центр навч. лри, 2006. – 468 с.
44. Золотько І.А. Податкова система.Навч.посібник. Київ, Видавництво: КНЕУ, 2005, 204 с.
45. Кашенко О.Л. Фінансиприродокористування. – Суми: Видавництво „Университетська книга”, 1999
46. Крисоватий А.І., Десятнюк О.М.Податкова система. Посібник. – Тернопіль, Видавництво: Картбланш, 2004, 331 с.
47. Мельник П.В. Розвиток податковоїсистеми в перехідній економіці / Держ. подат. адміністрація України; Акад. ДПСУкраїни. — Ірпінь: Акад. ДПС України,2001.—355 с.
48. Налоговые системы зарубежныхстран: Учебник / под ред. В.Г. Князева, Д.Г. Черника – 2е изд., перераб. идопол. –М.: Закон и право, 1997.
49. Нестеров П.М., Нестеров А.П.“Экономика природопользования и рынок”, Москва, 1997г.
50. Олійник О.В., Філон І.В. Податкова система. Навч. посібник. – Київ, Видавництво: Центр навчальної лри, 2006. – 456 с.
51. Онисько С.М., Тофан І.М., ГрицинаО.В. Податкова система. Підручник. – Львів, Видавництво: Магнолія Плюс, видавець В.М.Піча,2006. 336 с.
52. Податковийкодекс України (основні положення доопрацьованого проекту) // «Вісникподаткової служби України», серпень 2000 р., № 30, с. 31.
53. Податкова система // За заг. ред.С.М. Онисько, Львів, Видавництво: Магнолія Плюс, 2004. – 332 с.
54. Податкова система України // Упоряд. М.П. Кучерявенко,В.В. Мартиновський, Тернопіль Видавництво: Торсінг, 2000. – 464 с.
55. Про затвердження Концепціїреформування податкової системи України (довідкові матеріали 2006 року) /Проект Постанови Кабінету Міністрів України, www.mfin.gov.ua
56. Стратегія податкової реформи(розроблена у відповідності з Дорученням Президента України, рішеннями РНБОУ,громадського форуму «Бізнес і влада» (січень 2006)) // ОргкомітетНаціональної комісії України по податковій реформі, www.rada.gov.ua
57.Тютюрюков Н.Н. Налоговые системы зарубежных стран: Европа и США: Учебное пособие.М.: Издательско-торговая корпорация«Дашков и К».2002.С.174
58. Савченко Л.А., Цимбалюк А.В.,Капіца В.А. та ін. Фінансово-правовий механізм формування дохідної частинибюджетів: Курс лекцій / Держ. подат. адміністрація України; Акад. ДПС України.— Ірпінь: Акад. ДПС України, 2002. — 356 с.
59. Соколовська А.М. Податковасистема держави: теорія і практика становлення. – Київ, Видавництво: Знання-Прес,2004. – 454 с.
60. Черник Д.Г., Л.П. Павлова, А.З.Дадашев, Князев В.Г., Морозов В.П. Налоги и налогообложение: Учебник М.: ИНФРАМ,2003. 328 с.
61. WWW.LIGAZAKON.COM.UA –Законодавча-довідкова система
ДОДАТКИ
Додаток А
Таблиця А.1Доходи загального таспеціального фондів Державного бюджету України у 2001 2007 роках з зборів заспеціальне використання природних ресурсів та збору за забрудненнянавколишнього природного середовища (розподілена частка 30 – 65%) тис. грн. Код Найменування показників згідно з бюджетною класифікацією Всього Загальний фонд Спеціальний фонд 2007 рік Разом доходів: 147888145,7 116176169,0 31711976,7 13000000 Збори за спеціальне використання природних ресурсів 1908560,7 1291960,7 616600,0 13010000 Збір за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду 100000,0 100000,0 /> 13010100 Збір за спеціальне використання лісових ресурсів державного значення 100000,0 100000,0 /> 13020000 Збір за спеціальне водокористування 479185,0 479185,0 /> 13030000 Платежі за користування надрами 501079,8 501079,8 /> 13030100 Платежі за користування надрами загальнодержавного значення 501079,8 501079,8 /> 13040000 Збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету 827095,9 210495,9 616600,0 13070000 Плата за використання інших природних ресурсів 1200,0 1200,0 /> 2007 рік (65%) 50080000 Збір за забруднення навколишнього природного середовища 575093,0 /> 575093,0 2006 рік Разом доходів: 127516631,0 97264420,3 30252210,7 13000000 Збори за спеціальне використання природних ресурсів 2109491,8 1293549,0 815942,8 13010000 Збір за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду 71017,0 71017,0 /> 13010100 Збір за спеціальне використання лісових ресурсів державного значення 71017,0 71017,0 /> 13020000 Збір за спеціальне водокористування 572100,0 572100,0 /> 13030000 Платежі за користування надрами 456179,5 456179,5 /> 13030100 Платежі за користування надрами загальнодержавного значення 456179,5 456179,5 /> 13040000 Збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету 1009145,3 193202,5 815942,8 13070000 Плата за використання інших природних ресурсів 1050,0 1050,0 /> 2006 рік(65%) 50080000 Збір за забруднення навколишнього природного середовища 501505,0 /> 501505,0 2005 рік Разом доходів: 106124985,5 83509475,1 22615510,4 13000000 Збори за спеціальне використання природних ресурсів 1391147,0 993715,0 397432,0 13010000 Збір за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду 60840,0 60840,0 /> 13010100 Збір за спеціальне використання лісових ресурсів державного значення 60840,0 60840,0 /> 13020000 Збір за спеціальне водокористування 529832,0 505150,0 24682,0 13030000 Платежі за користування надрами 299575,0 299575,0 /> 13030100 Платежі за користування надрами загальнодержавного значення 299575,0 299575,0 /> 13040000 Збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету 500000,0 127250,0 372750,0 13070000 Плата за використання інших природних ресурсів 900,0 900,0 /> 2005 рік(30%) 50080000 Збір за забруднення навколишнього природного середовища 98667,9 /> 98667,9 2004 рік Разом доходів: 65215662,8 51410642,0 13805020,8 13000000 Збори за спеціальне використання природних ресурсів 931623,0 633423,0 298200,0 13010000 Збір за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду 60400,0 60400,0 /> 13010100 Збір за спеціальне використання лісових ресурсів державного значення 60400,0 60400,0 /> 13020000 Збір за спеціальне використання водних ресурсів та збір за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту 288890,0 288890,0 /> 13030000 Платежі за користування надрами 181088,0 181088,0 /> 13030100 Платежі за користування надрами загальнодержавного значення 181088,0 181088,0 /> 13040000 Збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету 400000,0 101800,0 298200,0 13070000 Плата за використання інших природних ресурсів 1245,0 1245,0 /> 2004 рік(30%) 50080000 Збір за забруднення навколишнього природного середовища 74430,4 /> 74430,4 2003 рік Разом доходів: 53272580,8 42230005,4 11042575,4 130000 Збори за спеціальне використання природних ресурсів 754445,0 754445,0 0,0 130100 Збір за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду 60000,0 60000,0 0,0 130101 Збір за спеціальне використання лісових ресурсів державного значення 60000,0 60000,0 0,0 130200 Збір за спеціальне використання водних ресурсів та збір за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту 320300,0 320300,0 0,0 130300 Платежі за користування надрами 72900,0 72900,0 0,0 130301 Платежі за користування надрами загальнодержавного значення 72900,0 72900,0 0,0 130400 Збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету 300000,0 300000,0 0,0 130700 Плата за використання інших природних ресурсів 1245,0 1245,0 0,0 2003 рік(30%) 50080000 Збір за забруднення навколишнього природного середовища 70000,0 0,0 70000,0 2002 рік Разом доходів: 45390509,5 36880511,5 8509998,0 130000 Збори за спеціальне використання природних ресурсів 633120,0 271120,0 362000,0 130200 Збір за спеціальне використання водних ресурсів та збір за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту 175100,0 175100,0 /> 130400 Збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету 362000,0 /> 362000,0 130700 Плата за використання інших природних ресурсів 1520,0 1520,0 /> 130100 Збір за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду 47200,0 47200,0 /> 130101 Збір за спеціальне використання лісових ресурсів державного значення 47200,0 47200,0 /> 130300 Платежі за користування надрами 47300,0 47300,0 /> 130301 Платежі за користування надрами загальнодержавного значення 47300,0 47300,0 /> 2002 рік(30%) 50080000 Збір за забруднення навколишнього природного середовища 41400,0 /> 41400,0 2001 рік Разом доходів: 41990788,5 33302241,2 8688547,3 130000 Збори за спеціальне використання природних ресурсів 657997,0 288910,0 369087,0 130101 Платежі за спеціальне використання лісових ресурсів державного значення 44550,0 44550,0 /> 130201 Збір за спеціальне використання водних ресурсів та збір за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту 195840,0 195840,0 /> 130301 Платежі за користування надрами загальнодержавного значення 47000,0 47000,0 /> 130400 Збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету 369087,0 /> 369087,0 130700 Плата за використання інших природних ресурсів 1520,0 1520,0 /> 2001 рік(30%) 50080000 Збір за забруднення навколишнього природного середовища 22670,0 /> 22670,0
Додаток Б
Таблиця Б.1
Нормативи збору, який справляється завикиди основних забруднюючих речовин від стаціонарних джерел забруднення Назва забруднюючої речовини Норматив збору, гривень/тонну Азоту оксиди 80 Аміак 15 Ангідрид сірчистий 80 Ацетон 30 Бенз(о)пірен 101807 Бутилацетат 18 Ванадію п'ятиокис 300 Водень хлористий 3 Вуглецю окис 3 Вуглеводні 4,5 Газоподібні фтористі сполуки 198 Тверді речовини 3 Кадмію сполуки 633 Марганець та його сполуки 633 Нікель та його сполуки 3225 Озон 80 Ртуть та її сполуки 3390 Свинець та його сполуки 3390 Сірководень 257 Сірковуглець 167 Спирт бутиловий 80 Стирол 584 Фенол 363 Формальдегід 198 Хром та його сполуки 2147
Таблиця Б.2
Нормативи збору, який справляється завикиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення залежно відкласу небезпечності Клас небезпечності Норматив збору, гривень/тонну I 572 II 131 III 19,5 IV 4,5
Таблиця Б.3
Нормативи збору, який справляється завикиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення залежно відустановлених орієнтовно-безпечних рівнів впливу Орієнтивнобезпечний рівень впливу сполук (мг/куб. метрів) Норматив збору, гривень/тонну Менше 0,0001 24078 0,0001 0,001 (включно) 2063 0,001 0,01 (включно) 285 0,01 0,1 (включно) 80 0,1 більше 10 3
Таблиця Б.4
а) нормативи збору, який справляється завикиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення Вид пального Норматив збору, гривень/тонну Дизельне пальне 4,5 Бензин: /> етилований 6 неетилований 4,5 Зріджений нафтовий газ 6 Стиснений природний газ 3
Таблиця Б.5
б) нормативи збору, який справляється завикиди в атмосферу забруднюючих речовин морськими та річковими суднами Вид пального Норматив збору, гривень/тонну Бензин 9 Дизельне пальне 6 Мазут 4,5
Таблиця Б.6
в) нормативи збору, який справляється завикиди в атмосферу забруднюючих речовин залізничним транспортом Вид пального Норматив збору, гривень/тонну Дизельне пальне 4,5
Таблиця Б.7
Нормативи збору, який справляється заскиди основних забруднюючих речовин у водні об'єкти, в тому числі у морськіводи Назва забруднюючої речовини Норматив збору, гривень/тонну Азот амонійний 52,5 Органічні речовини (за показниками БСК 5) 21 Завислі речовини 1,5 Нафтопродукти 309 Нітрати 4,5 Нітрити 258 Сульфати 1,5 Фосфати 42 Хлориди 1,5
Таблиця Б.8
Нормативи збору, який справляється заскиди забруднюючих речовин у водні об'єкти залежно від концентраціїзабруднюючих речовин Концентрація забруднюючих речовин Норматив збору, гривень/тонну Забруднюючі речовини з гранично допустимою концентрацією у воді рибогосподарських водойм (мг/літр): /> до 0,001 4128 0,001 0,09 2993 0,1 1 (включно) 516 1 10 52,5 вище 10 10,5
Таблиця Б.9
Норматив збору, який справляється зарозміщення відходів Клас небезпеки відходів Рівень небезпечності відходів Норматив збору, гривень/тонну I надзвичайно небезпечні* 82,5 II високонебезпечні 3 III помірно небезпечні 0,75 IV малонебезпечні, 0,3 /> малонебезпечні нетоксичні відходи гірничодобувної промисловості 0,03
Таблиця Б.10
Коефіцієнт, який встановлюється залежновід чисельності жителів населеного пункту Чисельність населення, тис. чоловік Коефіцієнт До 100 1 100,1 250 1,2 250,1 500 1,35 500,1 1000 1,55 понад 1000 1,8
Таблиця Б.11
Коефіцієнт, який встановлюється залежновід народногосподарського значення населеного пункту Тип населеного пункту Коефіцієнт Організаційногосподарські та культурнопобутові центри місцевого значення з перевагою аграрнопромислових функцій (районні центри, міста районного значення, селища та села) 1 Багатофункціональні центри, центри з перевагою промислових і транспортних функцій (республіканський* та обласні центри, міста державного, республіканського*, обласного значення)** 1,25 Населені пункти, віднесені до курортних 1,65
*Автономної Республіки Крим
** Якщо населений пункт одночасно маєпромислове значення та віднесений до курортних, застосовується коефіцієнт 1,65
Таблиця Б.12
Регіональні (басейнові) коефіцієнти Басейни морів і річок Коефіцієнт Азовське море 2 Чорне море 2 Дунай 2,2 Тиса 3 Прут 3 Дністер 2,8 Дніпро (кордон України до м. Києва) 2,5 Дніпро (м. Київ включно до Каховського гідровузла) 2,2 Дніпро (Каховський гідровузол включно до Чорного моря) 1,8 Прип'ять 2,5 Західний Буг та ріки басейну Вісли 2,5 Десна 2,5 Південний Буг та Інгул 2,2 Ріки Кримського півострова 2,8 Сіверський Донець 2,2 Міус 2,2 Кальміус 2,2
Таблиця Б.13
Коефіцієнт, який встановлюється залежновід місця (зони) розміщення відходів у навколишньому природному середовищі Місце (зона) розміщення відходів Коефіцієнт В адміністративних межах населених пунктів або на відстані менше 3 км від них 3 За межами населених пунктів (на відстані більше 3 км від їх меж) 1
Таблиця Б.14
Коефіцієнт, який встановлюється залежновід місця розміщення відходів Характер місця розміщення відходів Коефіцієнт Спеціально створені місця складування (полігони), що забезпечують захист атмосферного повітря та водних об'єктів від забруднення 1 Звалища, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об'єктів 3