/>/>/>/>/>
Курсоваробота на тему:
Автоматизованасистема Державного казначейства України
/>/>/>/>/>
Розділ1. Основні задачі, структура та інформаційні зв’язки казначейства
Державнеказначейство України (ДКУ) засновано в 1995 р. для здійснення управліннявиконанням державного бюджету, моніторингу та контролю над оборотом державнихфінансових ресурсів та активів. З часом функції Казначейства розширюються внапрямі обслуговування операцій місцевих бюджетів, позабюджетних фондів тощо.Сьогодні Державне казначейство України має подвійну функцію. З одного боку,воно є спеціалізованим банком, який обслуговує державні підприємства таорганізації, веде їхні рахунки та проводить платежі, з іншого — воно схоже нацентралізовану бухгалтерію, котра веде частину обліку бюджетних коштів врозрізі їх розпорядників.
ДКУ організовановідповідно до адміністративно-територіального устрою України. Казначействовключає: центральний орган Державного казначействаУкраїни (ЦОДКУ), 27обласних і прирівняних до них управлінь Державного казначейства (ОУДК), 690районних відділень Державного казначейства (РВДК). Діють ці органи Казначействазгідно з Указом Президента України «Про Державне казначейство України» від24.04.1995 р. та постанови Кабінету Міністрів України «Питання Державногоказначейства» від 31.07.1995 р.
Створенняефективної системи управління виконанням бюджетів вимагає впровадженняповноцінних функцій обліку, контролю, аналізу, прогнозування і звітності, якінеобхідно виконувати з урахуванням міжнародного досвіду і стандартівбухгалтерського обліку та їх обґрунтованого закріплення на районному, обласномуі державному рівнях системи Казначейства.
Державнеказначейство України виконує такі основні функції:
організовуєвиконання державного бюджету України;
здійснюєуправління наявними коштами державного бюджету, в тому числі в іноземнійвалюті, коштами державних позабюджетних фондів і позабюджетними коштами установі організацій, що утримуються за рахунок державного бюджету;
веде обліккасового виконання державного бюджету, складає звітність про стан виконаннядержавного та зведеного бюджетів;
здійснюєуправління державним внутрішнім і зовнішнім боргом відповідно до чинногозаконодавства;
розподіляє міждержавним бюджетом і бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києваі Севастополя відрахування від загальнодержавних податків, зборів іобов’язкових платежів за нормативами, затвердженими Верховною Радою України;
здійснює контрольза надходженням і використанням коштів державних позабюджетних фондів.
Відповідно дозавдань, покладених на Державне казначейство України, його центральний апаратвиконує такі функції:
організовує таздійснює виконання державного бюджету виходячи з принципу єдиногоказначейського рахунка;
здійснюєкерівництво територіальними органами Державного казначейства;
розробляє тазатверджує нормативно-методичні документи з питань бухгалтерського обліку,звітності та організації виконання бюджетів усіх рівнів;
веде зведеніреєстри розпорядників коштів державного бюджету України, державнихпозабюджетних фондів, позабюджетних рахунків територіальних органів Державногоказначейства в установах банків;
здійснюєуправління доходами і видатками державного бюджету, проводить операції знаявними бюджетними коштами, в тому числі в іноземній валюті, в межах розписудоходів і видатків державного бюджету;
здійснює задорученням Кабінету Міністрів України і Мінфіну операції з іншими коштами, щоперебувають у розпорядженні Уряду України;
здійснюєпрогнозування і касове планування коштів державного бюджету, визначає на основічинного законодавства розміри їх поточного використання в межах затверджених навідповідний період видатків;
доводить доголовних розпорядників коштів і територіальних органів Державного казначействаобсяги асигнувань, що виділяються з державного бюджету;
веде зведенийоблік руху коштів державного бюджету на рахунках Державного казначейства;
організовує таздійснює збирання, зведення та аналіз фінансової звітності про стан виконаннядержавного та зведеного бюджетів, подає зазначену звітність Верховній РадіУкраїни, Уряду України та Мінфіну;
здійснює разом зНаціональним банком і Мінфіном управління державним внутрішнім і зовнішнімборгом та проводить їх обслуговування відповідно до чинного законодавства;
подає Мінфіну вразі потреби пропозиції про скорочення видатків державного бюджету;
розробляє ізатверджує нормативно-методичні та інструктивні документи з питаньбухгалтерського обліку, звітності та організації виконання бюджетів усіхрівнів;
організовуєроботу територіальних органів Державного казначейства, пов’язану з дотриманнямчинного законодавства України з питань виконання державного бюджету,надходження та використання коштів державних позабюджетних фондів;
проводить ревізіїдіяльності територіальних органів Державного казначейства;
установлюєзв’язки з міжнародними фінансово-банківськими установами, а також зказначействами інших країн, вивчає досвід організації їхньої діяльності таготує пропозиції про його використання в Україні.
УправлінняДержавного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві таСевастополі, містах з районним поділом у межах відповідної території здійснюютьфункції, передбачені ДКУ, крім функцій 5, 6, 11—13, 16.
ВідділенняДержавного казначейства України у районах здійснюють:
виконаннявідповідних показників державного бюджету та контроль за надходженням, рухом івикористанням державних позабюджетних фондів, позабюджетних коштів у частині,що визначається центральним органом Державного казначейства;
облікрозпорядників коштів, яким виділяються асигнування з державного бюджету тадержавних позабюджетних фондів, позабюджетних коштів;
прогнозування такасове планування коштів державного бюджету;
розподіл міждержавним бюджетом і бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києваі Севастополя відрахувань від загальнодержавних податків, зборів і обов’язковихплатежів за нормативами, затвердженими Верховною Радою України. Перераховуютьмісцевим бюджетам належні їм суми коштів від зазначених відрахувань;
за поданнямдержавних податкових інспекцій повернення за рахунок державного бюджету зайво сплаченихабо стягнених податків, зборів та обов’язкових платежів;
бухгалтерськийоблік руху коштів державного бюджету за рахунками відділень Державногоказначейства;
збирання,контроль, зведення та подання вищестоящим органам Державного казначейства фінансовоїзвітності про стан виконання показників державного бюджету відповіднимрегіоном;
підготовку таподання вищестоящим органам Державного казначейства у разі потреби пропозиційпро скорочення видатків державного бюджету;
розгляд заяв,пропозицій, скарг громадян, підприємств, установ та організацій з питань, щоналежать до їхньої компетенції.
У Державномуказначействі система обліку включає бухгалтерський, бюджетний, управлінськийоблік, які ґрунтуються на єдиній теоретичній та інформаційній базі, відрізняючисьза формою та періодичністю розрахунку даних.
Бухгалтерськийоблік забезпечує своєчасне та повне відображення всіх операцій органівДержавного казначейства та надання користувачам інформації про стан активів ізобов’язань, результати виконання бюджетів та їх змін. На основі данихбухгалтерського обліку складається фінансова звітність.
Бюджетний облікведеться з метою нагромадження даних про доходи, видатки, кредитування тафінансування бюджетів, а також підведення результатів виконання бюджетів.
Управлінськийоблік ведеться з метою забезпечення керівництва органів Державного казначействаоперативною фінансовою і нефінансовою інформацією у визначеній ними формі дляпланування, управління бюджетними коштами, оцінювання і контролю використаннябюджетних коштів. Управлінський облік ведеться органами Державного казначействадля забезпечення внутрішніх потреб в інформації виходячи зі специфіки виконаннябюджетів та особливостей діяльності.
Бухгалтерськийоблік в органах Державного казначейства — це складова системи обліку, щовключає сукупність правил, методик і процедур обліку для виявлення,вимірювання, реєстрації, нагромадження, узагальнення, зберігання та обмінуінформацією про операції в органах Державного казначейства та передавання їїзовнішнім користувачам, а також внутрішнім користувачам для прийняттяуправлінських рішень. На основі даних бухгалтерського обліку складаєтьсяфінансова звітність про виконання бюджетів.
Бухгалтерськийоблік виконання бюджетів є основою інформаційної системи органів Державногоказначейства, за його допомогою здійснені операції відображаються завідповідними рахунками в автоматизованому режимі.
Операція ворганах Державного казначейства — дія або подія (може мати кілька складових),яка викликає зміни у фінансових характеристиках виконання бюджетів.
Для ефективногофункціонування органів Державного казначейства, підвищення дисципліни виконаннявсіх бюджетів створено автоматизовану систему Казначейства (АСК). АСКпобудовано як корпоративну інформаційну систему з територіально-розподіленоюбазою даних. У результаті її впровадження сформовано єдиний інформаційнихпростір у рамках системи Державного казначейства, що забезпечує прозорий доступдо розподілених даних і джерел інформації, включаючи обмін даними із зовнішнімиінформаційними системами організацій, що взаємодіють із Казначейством.
АСК масштабованояк по вертикалі, так і по горизонталі. По вертикалі структура АСК включає трирівні: районний, обласний і державний. Для передавання інформації між рівнямисистема забезпечена прикладними серверами передавання повідомлень. Ці серверистановлять основу всіх телекомунікацій в системі і використовуються не тількидля передавання електронних повідомлень, а й для інтеграції всієї інформаційноїсистеми.
Передаванняелектронних повідомлень має забезпечувати користувачам системи можливістьодержувати інформацію з низки джерел, робити автоматичний обмін інформацією ізберігати, фільтрувати та обробляти інформацію локально або в мережі.
На кожному рівнів АСК створено систему підтримки прийняття рішень, яка являє собою виокремленуінформаційну систему, побудовану на базі дворівневої моделі «клієнт-сервер».Вона охоплює такі компоненти клієнтських додатків: управління бюджетнимипризначеннями та асигнуваннями, управління доходами (надходженнями), управліннягрошовими коштами, управління видатками (оплати рахунків), управління боргами,облік, аналіз і звітність. У межах цих підсистем визначено функції, якіавтоматизуються. Такі функції закріплюються за конкретними виконавцями івиводяться в меню на конкретне АРМ.
Концепціяфункціонування автоматизованої системи Казначейства реалізується на базіплатформи розподілених компонент, що підтримує багаторівневу архітектуру«клієнт—сервер». При цьому частина інформації може зберігатися безпосередньо всховищі даних центральних органів ДКУ, а частина — у БД регіональних структурта інших державних організацій. Одночасно з веденням сховища даних системаповинна підтримувати сучасні ОLАР-технології, що забезпечують попереднєоброблення даних сховища і надають потужні та гнучкі інструменти формування івиконання запитів до даних сховища та аналітичного подання результатів у режиміреального часу. Основна задача сховищ даних передбачає зберігання великихобсягів даних, що використовуються для аналізу та планування бюджетної політикидержави. Система повинна надавати можливість гнучкого підходу до обробленняінформації на всіх рівнях — від розв’язування задач стратегічного плануваннябюджету на центральному рівні до розв’язування управлінських задач на рівнірайону. Для окремих задач оперативного пошуку, одержання, уявлення імодифікації даних у системі має бути передбачено використання Web-технологій.Робота більшості користувачів із системою має ґрунтуватися на використаннієдиної оболонки.
/>/>/>/>/>Розділ2. Функціональні вимоги до автоматизованої системи казначейства
Для розкриттяцього питання необхідно визначити наведені нижче терміни.
Зведеніособові рахунки — рахунки, що відкриваються в органах Державного казначействарозпорядникам бюджетних коштів (крім розпорядників ІІІ ступеня) для зарахуваннякоштів без зазначення кодів функціональної класифікації видатків, якіпідлягають подальшому перерахуванню на особові та реєстраційні рахунки.
Особовірахунки— рахунки, що відкриваються в органах Державного казначейства розпорядникамбюджетних коштів (крім розпорядників ІІІ ступеня) для зарахування коштів, якіпідлягають подальшому розподілу та перерахуванню конкретному розпоряднику(одержувачу) бюджетних коштів.
Пропозиціїпро виділення коштів — короткострокові планові показники, які регламентуютьвиділення коштів розпорядникам коштів державного бюджету (головнимрозпорядникам коштів і розпорядникам коштів ІІ ступеня).
Реєстраційнірахунки— рахунки, що відкриваються в органах Державного казначейства розпорядникам таодержувачам коштів державного бюджету для обліку операцій за коштами загальногофонду бюджету.
Розпорядниккоштів ІІ ступеня — бюджетні установи в особі їхніх керівників, якіуповноважені на отримання асигнувань, прийняття зобов’язань і здійснення виплатз бюджету на виконання функцій самої установи, яку вони очолюють, і на розподілкоштів для переказування розпорядникам ІІІ ступеня та безпосередньопідпорядкованим їм одержувачам.
Розпорядниккоштів ІІІ ступеня — бюджетні установи в особі їхніх керівників, якіуповноважені на отримання асигнувань, прийняття зобов’язань і здійснення виплатз бюджету на виконання функцій самої установи, яку вони очолюють, і на розподілкоштів безпосередньо підпорядкованим їм одержувачам.
Спеціальніреєстраційні рахунки — рахунки, що відкриваються розпорядникам коштів державногобюджету всіх ступенів та одержувачам коштів державного бюджету для облікудоходів і видатків, передбачених їхніми кошторисами в частині спеціальногофонду.
Автоматизаціяфункцій Казначейства здійснюється в межах функціональних підрозділів на основіпрограмно-технічних комплексів, баз даних і сховищ даних, які доступні користувачамна кожному рівні, на кожному робочому місці. Перелік функціональних підсистем єєдиним для всіх рівнів ієрархії ІС Казначейства. Деякі підсистеми охоплюютьвідповідні функції Казначейства по всій вертикалі, інші автоматизуютьуправління бюджетним процесом тільки на одному рівні. Цю структурну та низкуфункціональних вимог до ІС Казначейства доцільно розглянути в межах кожноїфункціональної підсистеми.
Підсистемауправління доходами. У процесі виконання державного бюджету за доходами органиДержавного казначейства України здійснюють такі функції:
установлюютьпорядок відкриття та відкривають рахунки в управліннях ДКУ для зарахуванняподатків і зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів та до державних цільовихфондів (надалі — платежі);
ведуть бухгалтерськийоблік доходів бюджету відповідно до Плану рахунків бухгалтерського облікувиконання державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державногоказначейства України від 28.11.2000 р. № 119, у розрізі кодів бюджетноїкласифікації доходів і типів операцій;
здійснюютьрозподіл платежів до державного бюджету відповідно до нормативів відрахувань,затверджених Законом України «Про Державний бюджет України на відповідний рік»,і перераховують за належністю розподілені кошти;
здійснюютьрозподіл у розмірах, визначених законодавством, інших платежів, щозараховуються до державного бюджету, та перераховують за належністю розподіленікошти;
готуютьрозрахункові документи і проводять повернення надмірно або помилково сплаченихплатежів до бюджету на підставі висновків органів державної податкової служби,рішень судових органів, інших органів, які здійснюють контроль за нарахуваннямта сплатою платежів тощо;
здійснюютьвідшкодування податку на додану вартість на підставі висновків органівдержавної податкової служби та рішень судових органів;
складаютьщоденну, періодичну та річну звітність за доходами згідно із кодами бюджетноїкласифікації доходів і подають її відповідним органам, які здійснюють контрольза нарахуванням і сплатою платежів до бюджету та державних цільових фондів.
Рахунки длязарахування платежів відкриваються в обласних управліннях Державногоказначейства відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку виконаннядержавного та місцевих бюджетів та Інструкції про відкриття аналітичних рахунківдля обліку операцій по виконанню бюджетів в системі Державного казначействаУкраїни, затверджених наказом Державного казначейства України від 28.11.2000 р№ 119.
Платники податківсплачують платежі до бюджету через установи банків, у яких вони обслуговуються.Банк платника перераховує грошові кошти через СЕП НБУ на рахунки, відкриті вобласному управлінні Державного казначейства України в розрізі районів та кодівбюджетної класифікації доходів.
Операції зоброблення платежів мають здійснюватися у такій послідовності: поверненнянадмірно та/або помилково зарахованих коштів; відшкодування платникам податкуна додану вартість; розподіл платежів до бюджету за нормативами, встановленимизаконодавчими актами; відрахування дотацій місцевим бюджетам.
Перерахуваннякоштів до ДКУ (центральний рівень) і складання щоденної форми «Звіт провиконання державного бюджету за доходами» здійснюються за регламентом,установленим ДКУ за погодженням з Національним банком України. Регламентоброблення платежів до бюджету, а саме термін перерахування коштів з обласногорівня на центральний, може змінюватися за рішенням Державного казначействаУкраїни.
Відповідно досхеми надходження бюджетних коштів, наведеної на рис. 5.1, визначенофункціональні вимоги до підсистеми управління доходами. Вони зводяться допідтримки комп’ютерних технологій збирання та оброблення інформації пронадходження коштів на єдиний рахунок в обласному управлінні ДКУ, концентраціїїх на державному рівні і, головне, доведення до відповідних структурних підрозділівданих про надходження коштів до бюджету чи спеціальних фондів за день, запевний період, а також визначення прогнозів щодо доходів. Дані про доходизаносяться в базу даних відповідно до плану рахунків. При цьому вхідніповідомлення включають: код бюджетної класифікації доходів; період часу; кодтериторії згідно із КОАТУУ; код органів ДПА; номер і дату документа, щопідтверджує надходження доходів; дату надходження коштів.
/>
Рис. 1.Інформаційна модель казначейської системи виконання дохідної частини державногобюджету. Етапи документообігу: 1 — платіжний документ про оплату податку; 2 —перерахування коштів на рахунки обласного управління Державного казначейства(ОУДК) за видами доходів; 3 — перерахування доходів, що не розподіляються, нарахунки ДКУ в автоматичному режимі; 4 — виписка про рух коштів на рахункахОУДК; 5 — розподіл податків і формування платіжних доручень; 6 — зарахуваннякоштів на рахунки обласного фінансового управління (ОФУ) згідно з розподілом; 7— зарахування коштів до державного бюджету згідно з розподілом; 8 — реєстрподатків у розрізі РВДК, РДПІ та платників податків; 9 — щоденний звіт продоходи; 10 — виписка про рух коштів на рахунках ЦОДКУ; 11 — реєстр податків урозрізі платників податків; 12 — висновки про повернення податків і зміни; 13 —зведення про повернення податків і змін. Платіжні доручення на поверненняподатків, відшкодування ПДВ
Звітність прокасове виконання бюджету районне відділення Казначейства формує і передає завстановленою формою в районний фінансовий відділ і в обласне управлінняДержавного казначейства, які узагальнюють показники і передають зведення в ДКУ.На кожному рівні проводиться аналіз цих зведених показників, виявляєтьсядинаміка їхніх змін і готуються пропозиції щодо зміни регламентів платежів.
Підсистемаформування єдиної бази даних про мережу розпорядників бюджетних коштівфункціонує на центральному (ДКУ),обласному (ОУДК) і районному (РВДК) рівнях. Засобами програмно-технічнихкомплексів здійснюються такі процеси формування мережі розпорядників бюджетнихкоштів:
Не пізніше як за15 днів до початку бюджетного року головні розпорядники коштів (ГРК) подаютьДержавному казначейству України на паперових та електронних носіях підготовленумережу.
Державнеказначейство України узагальнює отриману інформацію та доводить її наелектронних носіях до управлінь ДКУ в Автономній Республіці Крим, областях,містах Києві та Севастополі.
Розпорядникикоштів ІІ ступеня (РК) подають управлінням на паперових та електронних носіяхдані про мережу розпорядників коштів ІІІ ступеня та одержувачів утериторіальному розрізі. Управління звіряють отримані дані з інформацією, щонадійшла від Державного казначейства України, узагальнюють отримані дані,групують за територіями (місто, район) і доводять на електронних носіях довідповідних відділень ДКУ.
ОУДК звіряютьотримані дані з інформацією, що надійшла від Державного казначейства України,узагальнюють отримані дані, групують за територіями (місто, район) і доводятьна електронних носіях до відповідних відділень ДКУ.
ОУДК передають наелектронних носіях узагальнені дані про мережу розпорядників коштів ІІІ ступенята одержувачів до Державного казначейства України, яке створює єдину базу данихпро мережу розпорядників бюджетних коштів та оперативно її підтримує.
Підсистемазатвердження документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету, функціонує на центральному,обласному та районному рівнях. Засобами програмно-технічних комплексівздійснюються такі процеси формування мережі розпорядників бюджетних коштів:
Міністерствофінансів України (МФУ) у визначений термін направляє на паперових таелектронних носіях затверджений річний розпис призначень державного бюджету тарозпис асигнувань загального фонду державного бюджету Державному казначействуУкраїни, яке реєструє та відображує дані на відповідних рахункахбухгалтерського обліку.
Державнеказначейство України протягом трьох робочих днів доводить витяги з річногорозпису призначень державного бюджету та помісячного розпису асигнуваньзагального фонду державного бюджету до головних розпорядників коштів, що єпідставою для затвердження в установленому порядку кошторисів доходів івидатків й планів асигнувань. Установи та організації вищого рівня затверджуютькошториси доходів і видатків й плани асигнувань своїм підвідомчим установам.
Головнірозпорядники коштів протягом трьох робочих днів після отримання витягу зрозпису бюджету відповідно до мережі подають Державному казначейству Українирозподіл показників зведених кошторисів доходів і видатків й розподілпоказників зведених планів асигнувань із загального фонду бюджету в розрізірозпорядників коштів нижчого рівня за територіями на паперових та електроннихносіях.
Державне казначействоУкраїни протягом трьох робочих днів узагальнює одержані дані, формує річнийрозпис призначень державного бюджету та помісячний розпис асигнувань загальногофонду державного бюджету за територіями в розрізі розпорядників коштів нижчогорівня для кожного управління Державного казначейства. Указані документидоводяться до управлінь на паперових та електронних носіях.
Протягом трьохробочих днів витяги з річного розпису призначень державного бюджету тапомісячного розпису асигнувань за територіями доводяться до розпорядниківкоштів (РК), які обслуговуються в управлінні.
Розпорядникикоштів ІІ ступеня протягом трьох робочих днів подають розподіл показниківзведених кошторисів і планів асигнувань у розрізі розпорядників коштів бюджетунижчого рівня відповідному управлінню. Зазначені документи звіряються з данимиказначейського обліку. Розпорядники коштів усіх рівнів протягом двох робочихднів після отримання витягу з розпису подають затверджені кошториси доходів івидатків й плани асигнувань відповідним органам Державного казначействаУкраїни, де вони звіряються з даними казначейського обліку.
До кошторисудодається зведення показників спеціального фонду на відповідний рік. Доведеніобсяги бюджетних призначень є підставою для прийняття розпорядниками коштівбюджету зобов’язань на здійснення видатків або платежів Державного бюджетуУкраїни.
Підсистемаздійснення видатків у процесі виконання бюджету(рис. 2) функціонує на центральному,обласному та районному рівнях. Зміст наведених на рисунку функцій та інформаційнихпотоків такий:
/>
Рис. 2. Схемаздійснення видатків у процесі виконання бюджету
Державнеказначейство України щоденно, з урахуванням наявних коштів, готує розпорядженняпро виділення коштів у розрізі головних розпорядників коштів (ГРК). ГРКвідкриваються зведені особові рахунки або особові рахунки для зарахуваннявиділених коштів. Кошти, виділені відповідно до розпорядження, зараховуються назазначені рахунки. При цьому кошти, зараховані на зведені особові рахунки напідставі розподілу головного розпорядника коштів, зараховуються на відповідніособові рахунки. Після чого, згідно з розподілом коштів розпорядника ІІступеня, ці кошти зараховуються на відповідні реєстраційні рахунки.
Виписка зособового рахунка або зведеного особового рахунка надається головномурозпоряднику коштів.
На підставівиписки головний розпорядник протягом одного робочого дня готує розподіл коштівта платіжне доручення на перерахування коштів.
Перевіренірозподіли коштів групуються за територіями, після чого складаються реєстри наздійснення видатків. На підставі розподілу коштів і реєстрів на здійсненнявидатків складається розпорядження на перерахування коштів.
На підставірозпорядження про перерахування коштів складається платіжне доручення напереказ коштів державного бюджету. Реєстри на здійснення видатків передаютьсязасобами телекомунікаційного зв’язку відповідним управлінням Державногоказначейства.
Відповідно до отриманихреєстрів і наявних коштів управління зараховує кошти на особові рахункирозпорядників ІІ ступеня для подальшого їх розподілу (для зарахування нареєстраційні рахунки самого розпорядника коштів або зарахування на реєстраційнірахунки розпорядника коштів ІІІ ступеня, або безпосередньо на реєстраційнірахунки одержувачів).
Орган Державногоказначейства надає клієнтам (одержувачам коштів — ОК) виписки з рахунків зарезультатами попереднього операційного дня або за запитом клієнта.
Розпорядникикоштів ІІ ступеня протягом одного робочого дня після отримання виписок зособових рахунків, що підтверджують зарахування коштів, готують розподіл коштіві платіжне доручення на перерахування коштів.
/>/>/>/>/>Розділ3. Інформаційне забезпечення органів казначейства
Однією з умовпідвищення ефективності роботи казначейських органів є застосуванняперспективної та ефективної системи їх інформаційного забезпечення на всіхрівнях. В основу створення такого ІЗ покладено розроблення інформаційної базидля кожного рівня Казначейства, де функціонує локальна система обробленняданих. Інформаційна база (ІБ) в цілому визначена як така, що включаєпозасистемну і внутрішньосистемну частини.
ПозасистемнаІБ— це сукупність вхідних івихідних повідомлень, які входять і виходять з інформаційного комплексувідповідного рівня системи Казначейства. Те саме повідомлення може бути,наприклад, для РВДК вихідним, а для ОУДК — вхідним. Але в системі Казначействає вхідні повідомлення, які надходять від інших державних структур, наприкладвід НБУ, і є такі, що передаються в інші державні структури, наприклад вМіністерство фінансів. Усі ці повідомлення казначейської системи надаються велектронній формі, а деколи можуть бути у вигляді паперових документів. Заіснуючою класифікацією вони поділяються на п’ять груп.
Перша група — бюджетні документи. Виданнята використання цих документів регламентується Міністерством фінансів. Бюджетнідані занесено в такі документи:
Закон продержавний бюджет після схвалення Парламентом надсилається до Державногоказначейства Міністерством фінансів і зберігається в електронній формі вцентральному органі ДКУ, обласних управліннях і районних відділах ДКУ.
Бюджетні зміни —поправки до Закону про державний бюджет — схвалюються Парламентом кілька разівна рік і надсилаються органами Державного казначейства по тих самих каналах, щой бюджетні документи.
Місячні витратніліміти — це максимальні суми, які розпорядник коштів може використовуватипротягом певного місяця. Витратні ліміти також доводяться до всіх органівКазначейства.
Запити на змінибюджетних лімітів — це документи, складені і надіслані до Державногоказначейства розпорядниками коштів.
Асигнування —документ, який видається Міністерством фінансів та є підставою для наданнякоштів Казначейством за їх наявності.
Друга група — дані щодо видатків, якізаносяться в такі документи:
Замовлення назакупівлю та інші платіжні операції — подаються розпорядниками коштів на основіїхніх витратних лімітів згідно з асигнуваннями, що видані відповіднимміністерствам і зберігаються на державному та обласному рівнях Казначейства.
Розпорядження наздійснення видатків — надсилається Міністерством фінансів в органи Казначействаяк дозвіл на використання розпорядником бюджетних коштів.
Запит на оплату —складається розпорядником бюджетних коштів на основі рахунків-фактур, наданихпостачальниками. Рахунки-фактури після перевірки розпорядником коштів надаютьсяпостачальником для оплати.
Запит наздійснення платежу — надсилається районним відділенням ДКУ до обласногоуправління казначейства у кожному випадку, коли необхідно затвердження запитуна платіж. Зберігається в районних та обласних органах Казначейства.
Платіжнідоручення — їх надсилають обласні управління ДКУ та центральний орган ДКУ довідповідного управління Національного банку України, та схвалюючи таким чиномвиконання платежу. Зазначені платежі можуть здійснюватися на користьпостачальників, на забезпечення певних товарів, а також для покриття іншихвидатків (наприклад, виплати заробітної плати). Платіжні доручення складаютьсярайонним відділенням ДКУ.
Третя група — дані про надходження,зафіксовані в таких документах:
Податкові форми —відповідні документи (декларації), що періодично надають платниками згідно іззаконодавством з метою оцінювання податкових зобов’язань платника. Длярозрахунку даних про обсяги податкових надходжень ураховують такі видиподатків: прибутковий податок, податок на прибуток підприємств, ПДВ, податок намайно; автотранспортні збори, податок на землю, податок на дохід від операцій зцінними паперами, державне мито, інші податки. Податкові форми надаютьсяплатниками податків до підрозділів ДПІ, які надсилають копії цих документів велектронній формі до районних відділень ДКУ. Податкові форми подають протягомроку.
Банківськівиписки, які регулярно надходять до районних відділень ДКУ. Виписки з рахунківвикористовують для підтвердження виконання платежів, що занесені на рахункиОУДК або ДКУ.
Документи проповернення сум податків. Підрозділи ДПА можуть коригувати сплачені сумиподатків внаслідок здійснення перевірок, сплати надлишкових платежів тощо.Зберігаються ці документи в районних та обласних відділеннях ДКУ.
Четверта група— дані проплатежі. Цей вид даних заноситься в службовий запит на оплату, запит навиконання платежу, платіжне доручення, банківські виписки. Ці випискивикористовують для підтвердження виконання платежу (депонування) на рахунки ДКУабо обласних управлінь ДКУ. Обласні управління ДКУ, в свою чергу, забезпечуютьпідтвердження за кожним наданим запитом про виконання платежу.
П’ята група — звітні дані. Ці дані тадокументи, в яких вони зафіксовані, є частиною процесу виконання бюджету. Дозвітних даних відносять будь-яку інформацію, що є результатом агрегуваннявихідних даних і може формуватися та передаватися за рівнями ДКУ. Такими данимиє:
Різноманітнізвіти бюджетних установ про виконання бюджетів, звіти про кредиторськузаборгованість, баланси бюджетних установ тощо. Ці документи подаютьсябюджетними установами в РВДК, ОУДК і ДКУ, де зберігаються 10 років.
Оперативні звіти,використовувані для управління грошовими коштами та здійснення оперативногоконтролю за виконанням бюджетів, які генеруються в РВДК, ОУДК та ДКУ.
Звіти провиконання місцевих бюджетів складаються щомісячно РВДК і подаються до ОУДК таінших структур державної адміністрації.
Перелікдокументів, які формує автоматизована система казначейства, наведено у додатку3.
Для успішногофункціонування автоматизованої системи Казначейства в ній виділяєтьсяпідсистема управління документами та документообігом. Ця підсистема повинназабезпечити:
виконання всьогокомплексу інформаційно-технологічних процесів збирання, оброблення,передавання, маршрутизації, архівування і пошуку документів;
можливість роботивсіх підсистем на основі підсистеми управління документами і документообігом;
прозорийінтерфейс із зовнішніми системами (наприклад Мінфіном, НБУ та ін.).
ВнутрішняІБКазначейства включає сукупністьтекстових і структурованих файлів, які підтримуються в центральних і локальнихБД.
Центральні БДорганізовано в системі Казначейства на районному, обласному та державномурівнях, а локальні БД створюються на функціональних АРМ. В центральних БД зберігаютьсяфайли нормативно-довідкової інформації (НДІ), файли оперативної інформації таархівні БД, а в локальних БД містяться файли НДІ і файли оперативних даних.
Нормативно-довідковаінформація (НДІ) — це законодавчі та нормативні акти, загальнодержавні класифікаториі галузеві довідники. Законодавчі та нормативні акти занесено в базу у виглядітекстових файлів. До них належать: Указ Президента України «Про Державнеказначейство України» від 27.04.1995 р., постанова Кабінету Міністрів України«Питання державного Казначейства» від 31.07.1995 р., Закон України «ПроДержавний бюджет України на відповідний рік» (відповідний — поточний і дев’ятьпопередніх років), щорічний наказ Міністерства фінансів України прозапровадження бюджетної класифікації України, накази і розпорядження Головногоуправління Державного казначейства та ін. Зазначені нормативні акти є актамипрямої дії. На їх основі та на основі бюджетної резолюції виділяютьсянормативні показники, які заносяться в окремий структурований файл і застосовуютьсяспеціалістами-користувачами в розрахунках. Файли НДІ доводяться до користувачівцентралізовано — з верхнього рівня інформаційної системи Казначейства донижнього, від центральних до локальних баз даних.
Крім наведеноїНДІ, в Казначействі використовуються інші закони України, постанови КабінетуМіністрів України, нормативні документи.
У системіКазначейства підтримуються на всіх рівнях ті самі загальнодержавнікласифікатори, що й в органах Міністерства фінансів. Це: класифікатор об’єктівадміністративно-територіального устрою України (КОАТУ), український державнийкласифікатор управлінських документів (УДКУД), класифікатор видів економічноїдіяльності (КВЕД), класифікатор валют (КВ), класифікатор нормативних документів(КНД), класифікатор організаційно-правових форм господарювання (КОПФГ), єдинийдержавний реєстр підприємств і організацій України (ЄДРПОУ). Повнота цихкласифікаторів для кожного рівня, а тим більше для кожного функціонального АРМ,обмежується необхідністю тих чи тих позицій. Наприклад, із ЄДРПОУ дляінформаційної системи РВДК взято коди тільки тих підприємств і організацій, якізареєстровані в даному районі.
Галузевідовідники розробляються і підтримуються спеціалістами автоматизованої системиДКУ як на центральному, так і на локальному рівнях. До таких довідниківналежать: довідник бюджетної класифікації, довідник рахунків, довідникрегіонів, довідник організаційної структури ДКУ та ін. Крім загальносистемних,створюються й локальні довідники у відповідному районі чи на окремому АРМ.
Файли оперативноїінформації організовуються децентралізовано — знизу—вгору системи, відфункціонального АРМ до центральної БД, а після зведення (проте не завжди)інформація передається на верхній рівень. Ці файли створюються на основівхідних повідомлень, описаних вище. Вони формуються в межах функціональнихпідсистем і відображують таку інформацію: територіальне розташування мережіустанов, яким виділяються кошти; розпис видатків державного бюджету потериторіях; обсяги асигнувань; ліміти; розпис доходів і видатків; розпорядженняна перерахування коштів — видатків державного бюджету (платіжних доручень);витяги з банківських рахунків тощо. Структура названих файлів визначається напрактиці проектною документацією.
Архівні БДформують і підтримують на серверах кожного рівня ієрархії системи Казначейства.У ці БД заносять регулярно звітні файли та файли оперативної інформації,сформовані на основі вхідних повідомлень. За кожним вхідним повідомленнямпроектними документами автоматизованої системи Казначейства визначено термінизберігання файлів, які становлять від 3 до 10 років.
Для формування іпідтримки даних в АСК організовано сховище повідомлень, депозитарій, сховищедокументів, головна книга, багатомірне сховище, каталог, а також системи пошукуінформації. З цією метою встановлюються такі розподілені сервери додатків:сервер шлюзів повідомлень, сервер управління системою, сервер безпеки, серверпотоків, фінансові сервери, сервер ОLАР і звітів, сервер додатків Інтернетутощо.
/>/>/>/>/>Розділ4. Розрахункова палата в казначействі
Розрахунковапалата (РП) в Казначействі є самостійним структурним підрозділом Державногоказначейства. У своїй діяльності РП керується чинним законодавством України,наказами та розпорядженнями Державного казначейства України та його Управлінняінформаційних технологій, рішеннями правління НБУ. Казначейство працює в СЕПНБУ за четвертою моделлю. Основними завданнями РП Казначейства є:
проведеннярозрахунків для виконання державного та місцевих бюджетів по дохідній тавидатковій їхніх частинах СЕП НБУ;
забезпеченняшлюзу Казначейства із СЕП НБУ;
наданняінформаційних послуг учасникам внутрішньосистемних і міжбанківських розрахунківпро стан рахунків і перебіг виконання платіжних операцій;
забезпеченняфункціонування інформаційно-пошукової системи (ІПС) (виконання платіжнихоперацій);
щоденневідображення підсумкових платіжних балансів РВДК, учасників внутрішньосистемнихі міжбанківських розрахунків на їхніх коррахунках;
забезпеченнякерівництва всіх рівнів Казначейства оперативною інформацією про станвнутрішньосистемних і міжбанківських розрахунків у даному регіоні для прийняттяоперативних рішень про перерозподіл бюджетних коштів;
забезпеченнязахисту електронних платіжних документів.
Регламент роботиКазначейства в системі СЕП НБУ наведено у табл. 1.
Таблиця 1
Регламент роботиДержавного казначейства в системі СЕП НБУЧас Виконання робіт згідно з регламентом
830 — 845 Відкриття «Операційного дня» на АРМ— НБУ, отримання файла $KIIQKMD.000
830 — 845 Архівація арбітражних журналів, архівація та копіювання баз даних за минулий день ПТК «Клієнт Банку — Банк»
830 — 845
Відкриття «Операційного дня» в АС «БАРС»
Відкриття «Операційного дня» в АС «КАЗНА-В»
Формування оборотно-сальдового балансу за минулий день
845 — 1930
Приймання та відправлення пакетів платіжних документів $A*MD.NNN засобами СЕП НБУ та АС «БАРС»
Приймання та відправлення пакетів платіжних документів управління засобами ПТК «Клієнт Банку — Банк»
845 — 1900 Приймання та відправлення пакетів платіжних документів РВДК засобами ПТК «Клієнт Банку — Банк»
845 — 2000
Приймання пакетів платіжних документів у вигляді файлів $BIIQKMD.NNN засобами СЕП НБУ, відправлення квитанцій $SIIQKMD.NNN в РП НБУ на отримані файли та зарахування даних платежів в АС «БАРС» (отримання $KIIQK MD.NNN)
Контроль надходжень на рахунок нез’ясованих сум
900 — 1500 Приймання від відділень платіжних документів і документів за висновками ДПА та їх аналіз
1500 — 1900 Здійснення платежів через СЕП НБУ та оплата документів за висновками ДПА на МФО комерційних банків
900 — 2000
Оплата внутрішніх платіжних документів в управлінні
Аналіз сторнованих документів в АС «КАЗНА-В»
2000 Блокування прийому зворотних платежів по СЕП
2000 — 2010 Виконання функцій «розмежування», «акумуляції» та «підкріплення з котлових» доходів, отриманих протягом операційного дня
2010 — 2020 Підготовка платіжних доручень і перерахування коштів з «котлових» рахунків управління на відповідні рахунки центрального рівня
2020 — 2025 Формування файла початкових платежів $AIIQKMD.NNN доходів, отриманих протягом операційного дня
2025 — 2030 Відправлення файла початкових платежів $AIIQKMD.NNN засобами електронної пошти
2030 — 2045 Отримання квитанції $TIIQKMD.NNN та $KIIQKMD.NNN на відправлений файл початкових платежів $AIIQKMD.NNN
2045 — 2100 Формування та відправлення файла протокольного звіту роботи в СЕП НБУ $ZIIQKMD.NNN (за умови, що всі файли $AIIQKMD.NNN та $BIIQKMD.NNN сквитовані) та отримання кінцевого файла $KIIQKMD.NNN
2100 — 2115 Отримання файла кінцевої виписки роботи в СЕП НБУ $VIIQKMD.NNN та його оброблення в АС «БАРС»
2115 — 2130
Формування та відправлення заключних виписок для управління та відділень
Формування заключної виписки та файла залишків для експорту АС «КАЗНА-В»
2115 — 2145 Формування та передавання зведених звітів за доходами, вихідних форм і файлів в розрізі відділень та структурних підрозділів управління, а також для центрального рівня, органів ДПА та інших органів
2120 Закриття «Операційного дня» на АРМ НБУ та архівація арбітражних журналів і протоколів роботи поточного дня
2145 — 2200
Закриття «Операційного дня»
Підготовка та запуск резервного копіювання бази даних
Висновок
У процесіфункціонування Казначейська платіжна система повинна забезпечити:
щоденневизначення підсумків кореспондентських рахунків районних відділень Державногоказначейства та розрахунків по технічних кореспондентських рахункахрозрахункової палати ОУДК з відображенням їх на кореспондентських рахунках, яківідкриті в ОПЕРу обласного управління НБУ;
наданняінформаційних послуг районним відділенням Державного казначейства регіону зпитань виконання розрахунків, поточного стану рахунків і наявності вільнихкоштів;
обласнеуправління Державного казначейства та Управління інформаційних технологійДержавного казначейства України оперативною, обліковою і статистичноюінформацією про стан розрахунків та платіжного обороту в регіоні в цілому;
разом із відділомкомп’ютеризації інформування служби захисту інформації Державного казначействаУкраїни, Управління інформаційних технологій Державного казначейства України,НБУ та ЦРП про випадки спроб несанкціонованого доступу до внутрішньосистемнихплатежів і платежів СЕП у регіоні.