Міністерствоосвіти і науки України
Тернопільськийнаціональний економічний університет
Вінницькийінститут економіки
Кафедрафінансів і кредиту
Індивідуальненауково-дослідне завдання
Здисципліни «Гроші та кредит»
Натему
Інфляціяв Україні та шляхи її подолання в сучасних умовах
Вінниця- 2010
Огляд літератури
Хотілося б, дляпочатку, дати визначення терміну «інфляція». Кожен науковець, дослідник прагнедати своє власне тлумачення того чи іншого поняття. Але зазвичай всі вони дужесхожі. Ось, наприклад, Сірко А.В. писав, що інфляція – це стійке зростаннязагального (або, що те саме, середнього) рівня цін товарів і послуг, унаслідокякого падає купівельна спроможність наявних в обігу грошей (грошізнецінюються).[1, c.28]
В свою чергуІвасів Б.С. зазначив, що інфляція – процес знецінення грошей внаслідокнадмірної емісії та переповнення каналів обігу грошовою масою. [2, c.199]
Мамалуй О.О. даєтаке визначення інфляції – це багатопланове соціально-економічне явище, якехарактеризує співвідношення між кількістю паперових грошей, обсягом виробленихтоварів та послуг і темпами зростання рівня цін. [3]
Сучасніамериканські підручники подають приблизно таке тлумачення інфляції – це грошовеявище, але вона не обмежується знецінюванням грошей. Вона проникає у всі сфериекономічного життя і починає руйнувати ці сфери. Від неї страждає держава,виробництво, фінансовий ринок, але більше за все страждають люди.
Ми вважаємо всіці визначення правильними, відмінності в них виявляються лише, коли проводитьсянаукове дослідження і в залежності в якому напрямку рухається дослідник (вивчаєінфляцію як процес, явище, або досліджує якісь її певні характеристики чиособливості), одне із цих визначень буде яскравіше відображувати суть цьоготерміну.
В даній роботі миспробуємо висвітлити особливості розвитку, причини та наслідки інфляційногопроцесу саме в Україні.
Загальнівідомості про види та суть інфляції як економічного явища
Спираючись навизначення А.В. Сірка далі проведемо класифікацію видів інфляції за темпом зростанняцін. Отже, є три види інфляції за цим показником:
1.Помірна,коли ціни зростають у середньому до 10% на рік. Такий вид інфляції вважаєтьсябезпечним, а, враховуючи неможливість забезпечення ідеальної рівновагигрошового обігу, навіть бажаним, оскільки надлишок грошової маси у декількавідсотків може «підхльостувати» економіку. Це так, адже при зростанні цін людибільше купують, очікуючи, що у майбутньому ці ж купівлі обійдуться ще дорожче.Активізація попиту відповідно стимулює виробництво.
2. Галопуюча,коли ціни зростають понад 10% на рік.
3. Гіперінфляція– найнебезпечніша, коли ціни зростають понад 1000% на рік або 50% на місяць, чи1% на день. Гіперінфляція руйнує економіку. Це проявляється, зокрема, у різкомузнеціненні боргових зобов’язань, доходів і заощаджень. Зникають стимули довиробництва, зате процвітає спекулятивний бізнес. Руйнівні процеси досягаютьапогею, коли економічні суб’єкти знову повертаються до бартернихвзаєморозрахунків, виплат зарплати працівникам продукцією тощо.
Також розрізняютьтакі причини інфляції:
1) Надлишковийсукупний попит, зумовлений, головним чином, неефективною політикою уряду інадмірною емісією грошей (інфляція попиту) Це відбувається, колиухвалюються популістські закони, щоб купити голоси виборців; коли розбухаєдержавний апарат, надмірно підвищуються витрати на утримання високо посадовціві через це втрачається ефективність утримання держави суспільством (державастає надто дорогою);
2) Зростаннявитрат виробництва, зумовлене необґрунтованим підвищенням заробітної плати,підвищенням цін монополіям, різким збільшенням витрат на оплату імпортнихресурсів тощо (інфляція пропозиції або витрат). [1, c.29-30]
Основні факториінфляції в Україні в 2007-2008 роках
Різкий сплескінфляції припадає саме на 2007 рік. Тому для подальшого дослідження цьогопроцесу, варто зупинитись на його зародженні.
Протягом2007-2008 років інфляція споживчих цін зросла аж до 30,2%. Щомісяця за цейперіод споживчі ціни зростали на 2-4%.
Зростання індексуцін виробників також різко прискорилась – до 37,5% у 2008 році. Серед цінвиробників насамперед зростали ціни на енергоносії – на 45% для сировини і на69% для продуктів переробки – і на продукцію металургії, де ціни на руду зрослина 89%, а на готовий продукт на 53%.
Основнимипричинами такого «здуття» економіки були:
· підвищенняцін на імпортований газ;
· стимулюючамонетарна політика, імпортована із США за режиму фіксованого валютного курсу,та вторинні наслідки високої інфляції;
· завдякиприв’язці гривні до долара США велика різниця між процентними ставками вУкраїні й закордоном стимулювала значні потоки капіталу в Україну;
· банкипродовжували кредитну експансію, що спричинило зростання грошовогомультиплікатора на 12%. Як наслідок пропозиція грошей зросла на 52,2%;
· Зростаннядоходів бюджету.
Але вженаприкінці 2008 року інфляція уповільнилась до 29,3%. На динаміку цьогопоказника вплинули сезонні фактори, послаблення споживчого попиту таадміністративний тиск. Національний банк України зобов’язав комерційні банкирозміщувати резерви в розмірі 20% від короткострокових позик і депозитівнерезидентів на окремих рахунках НБУ. [3, c.77-79]
Основні причиниінфляції в 2010 році
Президентцентру ринкових реформ Володимир Лановий вважає, що причиною інфляції в серпніі вересні в Україні стало підвищення ціни на газ і житлово-комунальні послуги,а також випуск ПДВ-облігацій і запозичення коштів на внутрішньому ринку врезультаті розміщення ОВДП, внаслідок чого обсяг коштів на ринку істотнозбільшився.
Якпередає кореспондент УНІАН, про це він заявив 27.10.2010 на брифінгу в Києві.
Лановийпідкреслив, що значна частина отриманих коштів пішла на виплату боргів іззарплати. «Уряд почав активно фінансувати бюджетні витрати. У першійполовині року через брак грошей почали зростати борги із зарплат. І ситуаціятут така — або не платити із зарплаті, або інфляція. Уряд вирішив скинутиоблігації. Банки їх купили і пустили ці гроші в обіг. Виправили ситуацію іззарплатою, але це відгукнулось зростанням цін. У вересні уряд сам збільшивфінансування бюджету на 11-13 млрд. грн. на місяць. Якщо план на місяць 20млрд., то збільшення на 11 млрд. це істотне збільшення готівкових коштів векономіці», — зазначив Лановий.
Прицьому він підкреслив, що у багатьох випадках зростання цін на товари булонеобґрунтованим і відбувалося за принципом «якщо хтось підняв ціну, точому мені їх не підняти». Як приклад він навів ситуацію з підвищенням цінна яйця. «Те, що яйця подорожчали — це змова постачальників цього товару.Цей продукт падав в ціні в першій половині року, тепер постачальники вирішиликомпенсувати свої збитки», — зазначив Лановий. Також він прогнозуєподальше зростання цін в разі, якщо уряд продовжить здійснювати вливання коштівна внутрішньому ринку. Як повідомляв УНІАН, інфляція в Україні у вересні 2010 рокув порівнянні із серпнем ц.р. склала 2,9%, з початку року (до грудня 2009 року)- 7,4%. Інфляція в серпні 2010 року в порівнянні з липнем т.г. склала 1,2%.
Напочатку жовтня МВФ погіршив прогноз середньорічної інфляції в Україні в 2010році з 9,2% (квітневий прогноз) до 9,8%. В бюджеті-2010 закладена інфляція(грудень до грудня) на рівні 13,1%. [6]
СергійЧигир про причини інфляції в Україні в 2010 році
Дещоіншу позицію та тези висуває Сергій Чигир в своїй статті в одному зінтернет-видань «Економічна правда». Сподівання уряду на низьку інфляціювиявилися марними. У серпні споживчі ціни виросли на 1,2%, поставивши хрест начотирьох місяцях дефляції. З початком осені ціновий маховик лише набиратимесилу, тож невдовзі знову спостерігатиметься двозначний рівень інфляції. Виробникище влітку встигли відреагувати на негативні очікування населення щодо низькоговрожаю та зростання цін на житлово-комунальні послуги, підвищивши ціни наосновні товари.
Дорогийсерпень
Вуряді сподівалися, що і в серпні інфляція буде або нульовою, або із знаком«мінус». Сезонне зниження цін на продукти харчування мало бкомпенсувати серпневе подорожчання газу на 50%. І справді, востаннє у цьомумісяці інфляція була високою 14 років тому, у 1996 році, — 5,7%.
Серпневаінфляція у 2010 році на рівні 1,2% призвела до того, що з початку рокузростання споживчих цін становить 4,3%, тоді як у держбюджеті-2010 закладенийрічний показник 9,7%.
Заданими Держкомстату, серпневий стрибок викликаний зростанням цін нажитлово-комунальні послуги на 9,6%. Оскільки «комуналка» складає 11%споживчого кошика, то це найбільше вплинуло на інфляцію.
Оскількимісцева влада буде переглядати тарифи на початку опалювального сезону, тонового зростання цін варто очікувати вже у вересні-жовтні. У цей період, прогнозуютьу Мінекономіки, інфляція буде рости на 2-2,5% на місяць
Сподівання,що дорогу «комуналку» компенсують дешеві харчі, виявилися марними.Спека спричинила зменшення врожайності зернових та овочів. Отже, продукти увересні-жовтні будуть не дешевшати, а стрімко дорожчати.
Темпиінфляції в 2010році. (%) (за даними Держкомстату)Січень 1,8 Лютий 1,9 Березень 0,9 Квітень -0,3 Травень -0,6 Червень -0,3 Липень -0,2 Серпень 1,2
Спекотніпродукти
Тривалапосуха призвела до зростання цін не тільки в Україні, але й у Росії, проте тамінфляція менша — 0,6% за серпень, за рік прогнозують 7%. І це при тому, щоРосія постраждала від посухи значно більше, ніж Україна. ЄС тримає низькі темпиінфляції — у серпні вона уповільнилася до 1,6% у річному вимірі.
ВУкраїні продукти дорожчають не лише через посуху, але й недофінансуваннягалузі. У 2009 році уряд усунувся від фінансування програм з підтримки АПК, неповертав борги трейдерам, невчасно сплачував дотації власникам худоби.
Якнаслідок, вже у серпні стали стрімко дорожчати продукти: хліб — на 2,4%, масло- на 5,8%, алкоголь і тютюн — на 3,7%, молоко, сир і яйця — на 2,3%. Ситуація ум'ясо-молочній галузі не змінилася на краще. Поголів'я худоби і даліскорочується, дорожчають корми, відповідно, зростає у ціні і продукція.
Невтішніі споживчі настрої населення. За даними МЦПД, українці очікують прискореннятемпів інфляції в осінньо-зимовий період, зростання рівня безробіття іуповільнення розвитку економіки.
Населенняне збирається купувати товари тривалого користування. Свої доходи людивитрачатимуть передусім на харчі. Це свідчить про можливі нові цінові ажіотажіна ринку продуктів, адже населення схильне запасатися їжею.
Якприклад — ціновий сплеск на гречку, яка подорожчала більш ніж удвічі. Наажіотажний попит вплинули новини про дефіцит продукту у Росії та негативніочікування бідного населення, яке запасається цим продуктом на чорний день. Дотепникижартують, що гречка стала дорожчати, бо її скупили політичні партії для своїхтрадиційних передвиборних подарунків.
Ситуаціяз картоплею набагато серйозніша. У 2010 році її зібрали значно менше, ніжзазвичай, але товару цілком вистачає для потреб населення. Тим не менше, черезнегативні очікування ціни на цей продукт уже виросли на 50%. Оскільки понад 90%картоплі вирощується приватними господарствами, то держава ніяк не зможезмусити їх продавати картоплю дешевше.
«Комуналка» розкручує ціни
Зпочатком опалювального сезону інфляційну естафету перебирає«комуналка». Під тиском МВФ Кабмін з 1 серпня підняв ціни на газ длянаселення на 50%, що, за підрахунками експертів, розкрутить маховик інфляції на5% за рік. Тарифи на житлово-комунальні послуги зростуть в середньому на 30%.
Оскількиу 2010 році пальне вже подорожчало на 30-40%, то далі зростатиме вартість мазутуі опалення загалом, що позначиться на цінах на товари. Виробники вжевідреагували на подорожчання газу для населення. Так, у серпні ціни виробниківпромислової продукції зросли на 0,9% порівняно з липнем, а порівняно з серпнем2009 року — на 23,3%. Оскільки інфляція реагує на цей показник із запізненням,то у вересні він може перевищити 2%. Тепер рівень інфляції залежатиме від того,на скільки місцева влада підвищить ціни на комунальні послуги, і чи вистачить удержави грошей на субсидії бідним.
Експертивважають підвищення цін на «комуналку» необхідним кроком. Він,мовляв, підвищить рівень інфляції, але дозволить зменшити державні витрати.
«Українаживе в умовах двозначного зростання цін вже кілька років, і 10-12% інфляції нарік — не катастрофа», — каже економіст ІК «Тройка ДіалогУкраїна» Ірина Піонтківська. За її словами, це сповільнює тренд дозниження банківських процентних ставок, але великий дефіцит бюджету ісубсидування споживання газу за рахунок бюджету призводить до того, що урядутреба позичати гроші у банків. «Ставки залишаються високими, бо банкамвигідніше купувати державні облігації, ніж кредитувати реальний сектор, адже цеменш ризиковий і короткостроковий заробіток. А от погана прогнозованість івисока мінливість інфляції справді погано впливає на економіку», — додалаПіонтківська.
Головнийекономіст інвесткомпанії Dragon CapitalОлена Білан побачила зовнішній фактор. «Якби не було вимоги МВФ збільшититарифи, то уряд міг би відкласти прийняття цього рішення, але врешті-рештзмушений був би підвищити їх не на 50%, а щонайменше удвічі», — сказалавона.
Уряд «загасить» ціни?
Людизовсім не відчули чотирьох місяців дефляції. Ціни падали лише щодо попередньогомісяця, а щодо такого ж періоду минулого року — лише росли. Достатньо порівнятилітні ціни на оптових ринках у 2009 році та 2010 році. Торік картопля коштувала1,5-2 гривні за кілограм, 2010 року — 3,5 гривні за кілограм, цибуля — 2,2 і4,5 гривні за кілограм, огірки — 2,25 і 5-6 гривень за кілограм. Україна вжекілька років живе в умовах високої інфляції, причому ціни ростуть і припадінні, і при незначному зростанні економіки. У такій ситуації уряду будескладно виконати свої обіцянки перед МВФ не нарощувати дефіцит бюджету. Яквідомо, Кабмін погодився не збільшувати зарплати бюджетникам, продовжитипенсійний вік для жінок на півроку кожен рік і зрівняти внутрішні ціни на газ зімпортними. Однак за умови, коли доходи населення не ростуть, а їх ще з'їдаєінфляція, втримати високий рейтинг владі буде непросто.
Абимінімізувати наслідки зростання цін напередодні виборів, уряд, скоріш за все,стримуватиме інфляцію адміністративними методами. Перш за все, Кабмін«заморозить» ціни на гречку шляхом внесення цього продукту допереліку соціально значущих товарів. Не виключно, він також обмежить рентабельністьторгових точок. Однак ці дії навряд чи призведуть до охолодження інфляції, якавосени стрімко набирає обертів.[5]
Шляхиподолання інфляції в Україні
Рядекономістів пояснюють високий рівень інфляції насамперед штучно завищенимдоходам населення. Так, на думку колишнього голови ради Нацбанку А. Гальчинського,інфляційна модель економіки сформувалась в нас з 2005 рок, оскільки із цьогочасу темпи приросту заробітної плати істотно перевищили темпи приросту ВВП.Тому для подолання інфляції необхідно зменшити соціальне навантаження наекономіку.
Постійневилучення у працівників значної частини необхідного продукту негативно впливаєна економіку, призводить до злиденності значної частини населення, «відтокумізків» за кордон, тому без радикальної зміни існуючих пропорцій розподілудоходів не обійтись. Це – найважливіша умова подолання бідності, збільшенняобсягу внутрішнього ринку, соціальної переорієнтації економіки. Однакнаближення частки заробітної плати у ВВП до рівня розвинених країн потребує випереджаючогозростання реальної зарплати порівняно із продуктивністю праці.
Хочазростання цін на енергоносії, підвищення зарплати та монетарні чинники вплинулина динаміку цін, ці фактори далеко не повною мірою пояснюють причини спалахуінфляції. Існують більш важливі чинники, що чомусь випали з поля зорудослідників.
Як відомо,будь-який підприємець прагне до збільшення прибутку. На перший погляд,найпростіший шлях досягнення цієї мети – механізм конкуренції. Підприємецьзнає, що при необґрунтованому підвищенні цін він втратить значну частину ринку. Існуючаструктура ринків серйозно впливає на цінову політику підприємств, робить нашуекономіку вразливою до інфляції. Адже, якщо у підприємства, що діє вконкурентному середовищі, збільшуються витрати, його керівництво починаєсерйозно думати, як їх зменшити. Однак монополіст рідко обтяжує себе такимитурботами, оскільки може перекласти додаткові витрати на споживача. Збереженняіснуючих проблем супроводжувалося появою нових. Вони пов’язані в першу чергу зістотним посиленням рейдерства. Захоплення ряду ефективних підприємств завдалиекономіці значної шкоди. Слід також зазначити, що рейдерство безпосередньовпливає на інфляцію. В ринковій економіці одним із найважливіших джерелінвестицій є кошти громадян. Однак в умовах, коли надійний захист праввласності відсутній, інвестори вкладають гроші переважно в ті активи, яківилучити складніше, насамперед у нерухомість. У цьому – одна з найважливішихпричин швидкого зростання цін на нерухомість в Україні, утворення «мильноїбульки» на відповідному ринку. Замість того, щоб збільшити виробництво, коштиінвесторів сприяють зростанню попиту на будівельні матеріали і ряд іншихтоварів, порушуючи баланс попиту та пропозиції. Привиробленні дієвої антиінфляційної політики необхідно використовувати світовийдосвід. Наприкінці 70-х – на початку 80-х років минулого століття СШАзіштовхнулися зі спадом виробництва та високою інфляцією. Для боротьби з неюФедеральна резервна система впровадила жорсткий контроль за зростанням грошовоїмаси. Однак в антиінфляційній політиці адміністрації Рейгана, обраногопрезидентом у 1980 році, наголос був зроблений на інші заходи. Було здійсненоперегулювання економіки, внаслідок чого обсяг державного втручання скоротився,посилилась конкуренція. Варто згадати і власний повчальний досвід.Наприкінці 90-х років минулого століття був здійснений комплекс заходів,спрямованих на дерегулювання економіки і розвиток підприємництва. Істотноскоротився перелік видів діяльності, що підлягають ліцензуванню, зменшиласькількість перевірок, була впроваджена спрощена система оподаткування, обліку тазвітності для малого бізнесу. Суттєво зросла і чисельність зайнятих напідприємствах. А кількість суб’єктів підприємницької діяльності – фізичних осібзбільшилась в півтора рази.
Ці заходисприяли виходу економіки із кризи, вплинули також на динаміку цін. Якщо у 2000році споживчі ціни в Україні зросли на 25,8%, то в 2001 – на 6,1%, а в 2002році спостерігалось небачене протягом багатьох десятиліть явище – дефляція. Нажаль, надалі програма дерегулювання була згорнута. [4, с.43-45]
Списоквикористаних джерел
1. Сірко А.В., Найдич Н.М. Макроекономіка: навч-метод.пос.-Тернопіль: СПП «Тайп», 2009.-105с.
2. Івасів Б.С. Гроші та кредит: Підручник.-Вид. 3-тє, змін. йдоп.-Тернопіль: Карт-бланш, К.: Кондор, 2008.-528с.
3. Безкровний А.В. Розвиток інфляційного процесу в Україні //Економіка АПК.-2009.-№1.-с.77-79
4. Щербак А. Як приборкати інфляцію в Україні //Економіст.-2009.-№9.-с.43-45
5. www.refine.org.ua
6. www.zaxid.net