РЕФЕРАТ
«ТУРИЗМ ВПРИРОДООХОРОННИХ ТЕРИТОРІЯХ»
1.Визначення, види та історія розвитку туризму в природоохоронних територіях
Длябудь-якої держави туризм, як виїзний, так і в’їзний, має колосальне значення зогляду на те, що це серйозна стаття фінансових прибутків. Є немало країн, дляяких це одне з основних джерел доходів. Звісно, важливе значення для розвиткуяк міжнародного, так і внутрішнього туризму країни мають її туристичні ресурси,що є основною метою подорожей. Туристичні ресурси країни можна розділити на тригрупи: рекреаційні (природні), об'єкти, які представляють історичне такультурне минуле країни, та об'єкти, які демонструють сучасні господарськіздобутки країни.
Розвитоктуризму передбачає максимальне використання природних та історико-культурнихможливостей територій, а також інфраструктури виробничої та невиробничої сфериекономіки, адміністративно-територіального поділу з урахуванням вимогприродокористування та охорони навколишнього середовища.
Туризмв природоохоронних територіях – це вид туризму, який направлений на пізнання,дослідження і збереження заповідних територій. Туризм в природоохороннихтериторіях є основою екологічного туризму.
Природоохороннатериторія – територія, яка охороняється через своє екологічне,культурне або подібне значення. Існує велика кількість таких територій, рівеньзахисту яких сильно відрізняється, та залежить від статусу, встановленогонаціональними законами та міжнародними договорами [11].
Природоохороннатериторія, як визначається Міжнародним союзом охорониприроди (МСОП) – територія або акваторія, призначена для захистуі підтримки біологічної різноманітності та природних і пов'язаних зними культурних ресурсів, захист якої встановлюється законом або іншимизасобами.
МСОП визначаєшість категорій охоронних територій:
§ I. Біосферний заповідник: територія з найвищим рівнемзахисту, що охороняється для збереження екосистеми та наукових досліджень.
§ II. Національний парк: охоронна територія, призначенапереважно для захисту екосистеми і екологічного туризму
§ III. Пам'ятник природи: охоронна територія, призначенапереважно для збереження специфічних особливостей природи
§ IV. Заказник: територія охорони окремих видів: охороннатериторія, призначена переважно для охорони окремих видів, часто с навмиснимвтручанням в екосистему
§ V. охоронний рельєф: охоронна територія, призначена переважно длязахисту рельєфу/ландшафту та туризму.
§ VI. Територія контрольованого природокористування: охоронна територія,призначена переважно для довготермінового економічного використання природноїекосистеми[1].
Міжнародніправила щодо природоохоронних територій беруть початок з 1972 року, коли булапідписана Стокгольмська Декларація Конференції ООН з питань навколишньогосередовища. Вона встановила що захист зразків всіх головних типів екосистемповинен бути фундаментальною вимогою національних програм охорони природи. Зтого часу, охорона таких екосистем стала основним принципом створеннябіологічних заповідників, підтриманим кількома міжнародними договорами тарезолюціями ООН – зокрема Світовий природний протокол1982 року, Декларація Ріо-де-Жанейро 1992, і Йоганнесбурзькадекларація 2002. Загалом, ефективні національні програми захисту основинх типівекосистем розвинулися щодо сухопутних територій, але лише у значно меншомуступеню щодо морських і прісноводних біомів.
Українськезаконодавство визначає типи прородоохоронних території дещо інше, хоча ізберігає основні принципи [1].
Виникнення. Серед основнихпередумов виникнення екотуризму та екологізації традиційних видів туризмупровідну роль відіграє наростання протиріч між задоволенням туристського попитуі раціональним використанням туристських ресурсів. В основі цих протирічзнаходиться антропогенне навантаження, що здійснюють туристи на природні йкультурно-історичні туристські ресурси. Це навантаження зростає прямопропорційно темпам розвитку індустрії туризму, завдяки масовості туризму.
Першінегативні аспекти впливу масового туризму на навколишнє середовище і туристськіресурси були відзначенні ще в 70-х роках XX сторіччя. Сьогодні антропогенненавантаження і його деструктивні наслідки спостерігаються практично у всіхсекторах світової туристичної індустрії. У міру росту глобалізації світовогогосподарства зростають і негативні зміни в географічній оболонці Землі,зокрема: потепління клімату, деградація ґрунтів і земель, руйнація екосистем ізменшення біорізноманіття, зростання забруднення води, ґрунтів і повітря,природні лиха та катастрофи, що викликані діяльністю людини, неконтрольованийприріст населення і посилення нерівності в соціально-економічному розвитку,продовольча безпека і наростання загрози здоров'ю населення, обмеженістьзапасів енергії та інших видів природних ресурсів та ін.
Зогляду на глобальний характер цих проблем, вирішити їх на регіональному абонаціональному рівні неможливо. Саме тому на Конференції ООН з навколишньогосередовища і розвитку в Ріо-де-Жанейро 182 країни ухвалили програму дій зісталого розвитку людства «Порядок денний на 21 сторіччя».
Сталийрозвиток у контексті розвитку людства розуміється таким чином:»… Людство здатненадати розвиткові сталого та тривалого характеру з тим, щоб він задовольнявпотреби сучасності, не ставлячи під загрозу здатність майбутніх поколіньзадовольняти свої потреби» [6].
Екологічнийтуризм – взагалі порівняно нове поняття в туристичній діяльності. Основнапричина виникнення екотуризму полягає в недостатній відрегульованості відносину системі «суспільство-природа», або в туристичній інтерпретації – «туризм-екологія».Саме орієнтацією на екологічну складову можна пояснити підвищену увагу востанні роки до відвідування місць з незміненим або мало зміненим природнімсередовищем.
Екотуризмобов'язково має містити в собі елементи усвідомленого позитивного ставлення донавколишнього природного середовища, а не тільки його використання, нехайнавіть в активних формах.
Природає основним ресурсом екотуризму. Ріст туристичного потоку, перевищення нимвідновлювальних здібностей рекреаційних природних територій вимагають відтуристичної практики особливої форми організації, мета якої – використанняекосистем у режимі збереження. Національні парки, заповідники, біосфернізаповідники ЮНЕСКО, охоронні природні ландшафти, природні парки та іншіоб'єднуються загальною назвою – охоронні природні території (ОПТ), яківідіграють велику роль у розробці технологій та розвитку екотуризму [2].
Напрямкитуризму. Особливістю природних туристичних ресурсів є те,що вони невідновлюються. Найперспективнішими на сьогоднішній день напрямками екологічноготуризму є природо-пізнавальний та реабілітаційний туризм. Природо-пізнавальнийтуризм – один з наймасштабніших напрямків екологічного туризму – базується напотребі людей під час спілкування з природою отримувати біоінформацію про неї.
Реабілітаційнийтуризм має сприяти не тільки збереженню, але й покращенню природних територій.При взаємодії туризму й навколишнього середовища не можна обмежуватисярозглядом тільки природних туристичних ресурсів. Важливе значення має впливтуризму на навколишнє культурне середовище. Це закономірно, адже, як і праця,відпочинок людини у його щоденності чи приурочений до якогось терміну, має,перш за все, культурний зміст, а в наш час пізнавальний тип рекреаційноїдіяльності стає масовим явищем, і створення кращих умов рекреації стає суттєвоюпроблемою. Більше того, проблеми рекреаційного використання природного ікультурного середовища (особливо історико-архітектурного) людини безпосередньопов'язані з проблемами охорони унікальних природних комплексів, пам'ятокісторії і культури. Масові потоки туристів можуть завдати їм невиправнихзбитків.
Нинів Україні під охороною держави перебуває понад 130 000 пам'яток. На базіпам'яток створено та функціонує 61 історико-культурний заповідник, указамиПрезидента України 13-ти з них надано статус «національного». Збереженняукраїнської культурної спадщини, яка є невід'ємною частиною світовогокультурного надбання, вимагає реалізації зазначених документів. Це забезпечитьстворення багато в чому нових умов з орієнтацією на використання пам'яток якорганічної складової сучасного життєвого середовища із забезпеченням певноїекономічної віддачі [2].
Самезавдяки вказаним і цілій низці інших проблем сьогодні міра використанняресурсів культурної спадщини України залишає бажати кращого. Немало заходів,зрозуміло, відбувається: силами переважно меценатів реставруються пам'ятникиархітектури, які зможуть завдяки цьому приймати туристів, виходять у світдруковані видання і проходять наукові конференції, присвячені історико-культурнійспадщині України, що сприяє її популяризації і як наслідок – збільшеннютуристського потоку [2].
2.Поширення в світі
Заданими ВТО, туризм в природоохоронних територіях входить у п'ятірку основнихстратегічних направлень розвитку туризму на період до 2020 р. Розвитокекологічного туризму тісно пов'язаний із історією виділення територій, особливопривабливих з естетичної і рекреаційної точки зору, з розробкою нормативів їхвикористання і охорони.
Ісландія. На цьому острові на окраїні Європи більше двохсот вулканів, деякіз яких ще діють. Головна розвага туристів – гейзери. Це щось незабутнє! Наваших очах з-під землі на кілька десятків метрів фонтаном у небо вилітає гарячавода Ісландію цілком можна досліджувати самостійно на машині, любуючись неповторнимиландшафтами, через вулканічну активність, що нагадує місячну поверхню. Острівневеликий, тому особливої праці це не складе. До того ж, основна мова Ісландіїне змінився із часів вікінгів, що, безсумнівно, надає подорожі певний шарм.
Ірландія й Шотландія. Звичний ірландський ландшафт – нескінченні смарагдові поля.Безліч збережених середньовічних замків, деякі з яких адаптовані під готелі.Там ви зможете відчути себе лицарем в ув'язненні, до якої із хвилини на хвилинипримчиться принц білому коні. А вночі будете трястися від страху після історійхазяїв про примар. Хочете побачити їх навіч?
У вас їсти шанс побачити-таки це горезвіснечудовиська й перевернути світове подання про еволюцію. А можливість особистовзяти участь у святкуванні, дня Святого Патрика вас не залучає? Або спробуватисвої сили в грі на волинці?
Норвегія. Тут природа від душі погралася, буквально поцяткувавши береговийгірський ланцюг глибокими затоками-фіордами, які глибоко урізаються в сушу,іноді звужуючись до декількох сотень метрів. Кілометрової висоти водоспади,каньйони, по величі не уступають відомим американським аналогам. І потім, не вкожній країні ви зможете спостерігати вічні льодовики.
Швеція. Її напівофіційна назва – країна ста тисяч озер. У вас їстиможливість зняти дерев'яний будиночок на березі. Автоматично це означаєзахоплюючу риболовлю. Ідеальний варіант для відпочинку від міської суєти. Лісу,у які не ступала нога людини, сусідять із полями й дрібними городками йсільцями, які, здається, зійшли з картинок книг Гансу-Християна Андерсена.
Фінляндія. Загальновизнано вважається самою екологічно чистою країноюЄвропи, тому немає нічого дивного в тім, що экотуризм тут дуже розвинений. Профінський незвичайно чисте повітря ходять легенди. Після постійного міськогосмогу це просто прекрасно. Можна побувати на батьківщині Санта-Клауса – уЛапландії. Риболовля, збір ягід і грибів – все це до ваших послуг.
Можна зняти котедж із сауною на березі озера йвечорами любуватися тим, як сонце плавно опускається у водну гладь на обрії.
Якщо ж ви настроєні, по різних причинах, провестивідпустка, не виїжджаючи за рубіж, то до ваших послуг численні заповідники йнаціональні парки. Їхнє відвідування, до речі, користується великоюпопулярністю. У США подібні поїздки настільки популярні, що бронювати місцяпотрібно за кілька місяців [9].
3.Поширення в Україні
Екологічнийтуризм в природоохоронних територіях набуває дедалі більшого поширення усучасному світі, в тому числі в Україні. Причому, темпи зростання популярностіекологічного туризму прямо пропорційні темпам зменшення кількості незміненихприродних та традиційних культурних ландшафтів.
Існуєдва основні напрямки екологічного туризму. Відповідно до першого з них,головним об'єктом екотуризму є малозмінені природні території. Цей напрям винику США у середині 80-х років ХХ ст. у рамках організації туристських мандрівок унайвіддаленіші, неосвоєні регіони світу. Паралельно об'єктами екотуризму у СШАстали місцеві національні природні парки. Другий напрям розвитку екотуризму,який набув поширення насамперед в Європі і в Україні, спрямований навідвідування, поряд із малозміненими людською діяльністю природнимитериторіями, і об'єктів традиційної місцевої культури. У зв'язку іззосередженням уваги на організації відпочинку насамперед у сільськіймісцевості, цей напрямок екологічного туризму у нас часто називають сільськимабо агротуризмом. Саме другий напрямок розвитку екотуризму єнайперспективнішим, з огляду на стрімке скорочення кількості малозміненихприродних ландшафтів, у тому числі і в Україні [5].
ВУкраїні екологічний туризм перебуває на початковій стадії розвитку.Екотуристичні мандрівки організовуються переважно на самодіяльному рівні, комерційнадіяльність у цьому напрямку лише зароджується. Проте уже помітне виділення двохшляхів розвитку екологічного туризму – «американського» та «європейського».Перший формується у вигляді організації спортивно-туристських подорожей в екстремальнихприродних умовах, другий – у формі організованого відпочинку у сільській місцевостііз залученням до традиційної місцевої культури [5].
Українамає надзвичайно багаті й різноманітні природні туристичні ресурси. Але незавжди і не всюди задовільним є характер їх використання. Історичновзаємовідносини суспільства і природи розвивались у міру накопичення знань ідосвіду від пасивної охорони природних об'єктів до раціонального природокористування,яке включає охорону й відновлення природних ресурсів та інші заходи. Природнірекреаційні ресурси є незамінною умовою і матеріальною базою розвиткурекреаційного природокористування, а їхня охорона від забруднення і руйнування– найважливіше завдання суспільства. Охорона природи важлива не тільки векономічному відношенні, але і як засіб захисту здоров'я людини. До її основнихекологічних цілей належить збереження нормативного функціонування екосистемрекреаційного комплексу, оскільки підтримання нормативного гідрологічногорежиму, оптимальної лісистості, сприятливого співіснування курортних ізаповідних територій із зонами господарського освоєння та регуляції антропогеннихнавантажень можуть гарантувати нормальне відновлення природних ресурсів.Важливим завданням є і збереження максимальної різноманітності екосистем [2].
Природоохоронні території України – території, створені з метою охорони природних ландшафтів віднадмірних змін внаслідок господарської діяльності людини на території України.Найважливішими з таких об'єктів є заповідники, національніпарки, заказники. Загальна площа природно-заповідного фонду Українистановить 2,8 млн. га.
ВУкраїні існує 4 біосферні заповідники: Асканія-Нова, Карпатський, Чорноморський,Дунайський.
§ Біосферний заповідник Асканія-Нова є найдавнішим (заснованийв 1874 році) в Україні. В заповіднику збереглись унікальні ландшафтистепів України до їх змін в результаті господарської діяльності людини.
§ Карпатський біосферний заповідник створенийу 1968 році для збереження унікальних гірських ландшафтів Карпат.Заповідник включає в себе кілька масивів загальною площею 53630 га. В заповіднику збереглася унікальна флора й фауна Українських Карпат.
§ Чорноморський біосферний заповідник створенийу 1927 році. Площа – 64806 га. Розташований на північномуузбережжі Чорного моря захоплює акваторію та дрібні острови уТендрівській і Ягорлицькій затоках (о. Вовчий, о. Кривий та інші). Заповідникохороняє величезні території масового гніздування птахів.
§ Дунайський біосферний заповідник почав своє існування з 1976року. На території України він має площу 120000 га і продовжується в Румунії. Заповідник охороняє гирло Дунаю з його численнимиколоніями птахів [5].
Крім біосферних на території України є 17природних заповідників загальною площею понад 160000 га. Найбільшими з них є Розточчя, Медобори, Канівський, Кримський, Казантипський, Ялтинськийгірсько-лісовий, Карадазький, Мис Мартьян тощо.
В Україні налічується 15 національних природнихпарків. Найбільше їх в Карпатах: Карпатський, Синевир, Сколівські Бескиди,Яворівський, Гуцульщина. Величезні площі займає національний природний паркПодільські Товтри в Хмельницькій області. Шацький природний заповідникстворений на Поліссі. Коса Бирючий острів і східна частина Сиваської затокиналежить до території Азово-Сиваського національного природного парку. НаЛівобережній Україні створено національні природні паркиДеснянсько-Старогутський, Ічнянський, Гомільшаеські ліси, Святі гори.
Заказників на території України 2632. Вонизаймають площу понад 1 млн. га, що становить 37% від загальної площіприродно-заповідного фонду України.
Крім того під охороною перебуває велика кількістьпам'яток природи (їх в Україні 3025).
Решта природно-заповідного фонду (23,5%) припадаєна регіональні ландшафтні парки (44), заповідні урочища (774), ботанічні сади (22), зоологічні парки (13), парки-пам'яткисадово-паркового мистецтва (538), дендрологічні парки (39) [2].
4.Турфірми, які представляють туризм в природоохоронних територіях
Головноютуристичною фірмою, яка займається таким видом туризму, є Terra IncognitaUkraine. Це українська тур фірма, офіс якої знаходиться в самому центрі Києва [10].
Наприклад, ТІ пропонує туристичні подорожідо заповіднику Медобори. Поділля – край, що відомий в Україні і за їїмежами унікальними вапняковими горами – Подільськими Товтрами, названий ународі Медоборами. Утворилися вони 15–20 млн. років тому у вигляді підводнихбар’єрних рифів на дні теплого Сарматського моря.Сьогодні Медобори являють собою невисоке мальовниче горбисте пасмоПодільських Товтр з різноманітними формами вивітрювання, вертикальнимикарстовими печерами «Перлина» та «Христинка», своєрідним ландшафтом. Майже всівони покриті лісами з різноманітним багатством реліктових, ендемічних ілікарських рослин. Понад 30 видів рослин і 34 види тварин занесено до Червоноїкниги України.
Багаті Медобори наприродні, історичні, унікальні археологічні пам’ятки. Тут, нагородищі-святилищі Богит, у Х-ХІІІ ст. стояв всесвітньо відомий Збруцький ідол(Світовид) – божество східних слов’ян, сьогодні пам’ятка культури світового рівня.
ЧерезМедобори протікає історична річка Збруч у долині якої знаходиться багатоприродних лікувальних вод «Збручанська Нафтуся» та «Новозбручанська», яківикористовують для лікування місцеві санаторії Сатанова та Гусятина.
ДоВашої уваги пропонуються дуже цікаві, незабутні подорожі екологічнимимаршрутами Медоборів, прадавні легенди, унікальні культові пам’ятки, рідкіснірослини і тварини, історична річка Збруч, печери та підземні штольні, історіяокремих сіл, музеї.
Медобори– найкраща пропозиція для проходження учнівської та студентської практики згеографії та біології, походів, експедицій, екскурсій і просто незабутньоговідпочинку як дорослих так і дітей. Маршрути не потребують спеціальноїпідготовки.
Такожна Побужжя і Причорномор’я. Ми запрошуємо Васвідвідати Одеську і Миколаївську області. Щоб показати красу і своєрідність цихрегіонів ми розробили екологічну подорож на південь України. Це неймовірнапригода до близьких, але майже невідомих пересічному українцеві місць. Усупроводі фахівця-орнітолога будемо спостерігати дику і неторкану природуПівдня України. Тут унікальні, неймовірної краси ландшафти, загадкові кургани,історичні ландшафти Гардового острова з найбільшою козацькою паланкою – Буго-Гардівською.Тут ми пізнаватимемо культуру і побут нашого народу, його сусідів із сивоїдавнини і до сучасності та відвідаємо фортеці, храми та інші архітектурні пам′ятки.Доповненням до подорожі буде дегустація вин із давніх погребів заводу в Шабо…
Подорожізаповідними місцями Поділля. Ми радізапропонувати Вам подорож до Подільських печер (Вертеба, Млинки), каньйонівДністра, Серету і Тупи, водоспадів, замків, Касперівського регіональноголандшафтного парку. Водна подорож проходить майже «дикими» каньйонами рік змальовничими краєвидами. На маршруті Ви побачите звисаючі над рікою скелі, якіза свій химерний вигляд отримали назву «Касперівські сфінкси» та «кам′янігриби». Зможете відвідати пам′ятку ІХ-ХІ ст. – печерний храм з жертовнимкаменем, Касперівське водосховище, подільську церкву Св. Юрія та скульптуруСвятого Онуфрія 16 ст. А ще ми пропонуємо відвідини. місцевої пивоварні зпівтисячолітньою традицією і дегустацію пива!Еколого-етнографічні подорожі заповідним Подніпров’ям. ЗапрошуємоВас до еколого-етнографічної подорожі Подніпров′ям (Черкаська таКиївська область). Такі ландшафти можна побачити тільки тут: високий, посіченийглибокими ярами, берег і неозорі краєвиди Дніпра, густі таємничі ліси ізаповідні флора та фауна. Ці місця під охороною Трахтемирівського йКанівського заповідників, до яких спрямована наша подорож.
Заселенебагато тисячоліть тому Правобережне Подніпров′я зберегло для своїхнащадків чимало старожитностей. Вони представлені багатьма пам′яткамиархеологічних культур трипільців, скіфів, черняхівців, русичів. Подорожпроходить історичними місцями, тісно пов′язаними з історією козацтва – звідомими козацькими святинями Чигирином і Суботовом, та маловідомимТрахтемировом, де існував козацький монастир і шпиталь. Тут зароджуваласьГайдамаччина та постійно тривала боротьба за вільну Україну.
Начастині території час призупинив свій швидкий біг і тут ще можна побачити давнівітряки серед поля та подніпровські хати, вкриті солом′яними стріхами, вяких у різна часи народжувалися українські генії. згадаємо про одного з них – ТарасаШевченка і побуваємо на Тарасовій горі у Каневі [10].
Джерела
1. uk.wikipedia.org/wiki/Природоохоронна_територія(21.12.2010)
2. Заповідники інаціональні природні парки України / Авт. тексту В. Колос. – К.: Вищашкола, 1999. – 223 с.
3. Иванух P.Страгегические проблеми развития туристско-рекреационного комплекса Украины //Экономика Украины. – 1997. – №1
4. Квартальнов В. Туризм:Финансы и статистика. – М.: Ученик, 2000. – С. 57.
5. Кифяк В.Організація туристичної діяльності в Україні. – Черкаси: Зелена Буковина, 2003.– С. 96–99.
6. Сергеева Т. Экологиятуризму. – М.: Финансы и статистика, 2004. – С. 35.
7. Стафійчук В.Рекреологія. – К.: Либідь, 2006. – С. 64–86.
8. Фоменко Н.Рекреаційні ресурси та курортологія. – К.: Центр навчальної літератури, 2007. –С. 12.
9. www.ecotyrizm.com/svit.php (21.12.2010)
10. www.terraua.com.ua (21.12.2010)
11. Малий словник історії України / за ред. В. Смолія. – К.: Либідь, 1997. – 324 с.