Курсова робота
Технологія функціонуваннясанаторно-курортної діяльності
Зміст
Вступ
Розділ1. Особливості санаторно-курортної галузі як складової туристичної індустрії
1.1 Поняття, зміст та розвиток санаторно-курортної справи
1.2 Види та складпослуг санаторно-курортної закладів України
1.3 Регіональніособливості розвитку санаторно-курортної закладів України
Розділ2.Функціонування санаторно-курортної закладівЗакарпатської області
2.1 Загальнахарактеристика санаторно-курортного потенціалу Закарпаття
2.2 Особливостідіяльності санаторно-курортного комплексу «Синяк»
Розділ3. Перспективні напрямки розвитку санаторно-курортної діяльності
3.1 Основніпроблеми санаторно-курортної діяльності санаторію«Синяк» та шляхи їх вирішення
3.2 Перспективирозвитку санаторно-курортної діяльності
Висновки
Списоквикористаної літератури
Додатки
Вступ
Лікувальні властивостібагатьох природних факторів відомі з найдавніших часів, примітивні споруди дляводолікування в місцях виходу мінеральних вод були свого роду прототипамибальнеологічних курортів. Чутки про лікувальні властивості деяких водпоширювались далеко за межі відповідних місцевостей, приваблюючи багато хворих.«Чудодійні» джерела та інші лікувальні фактори ставали основою лікувальнихтаємниць храмів, нерідко були предметом релігійного культу.
В Українісанаторно-курортна справа є одним з найдавніших видів рекреації. З ХІХ ст.відомі кліматичні курорти Південного узбережжя Криму, бальнеологічні курортиПередкарпаття та Закарпаття, Поділля, Полтавщини, грязьові курорти Криму таОдещини, які зазнали особливого розвитку у ХХ ст. Так, перші заклади в Україні,які почали функціонувати, використовуючи мінеральну воду для лікування, виниклиу Шклі (1576), Саках (1799), Трускавці (1827), Одесі (1829), БерМінВодах(1862), Моршині (1877); лікувальні властивості грязей – на узбережжіКуяльницького лиману (1833), поблизу Голої Пристані (Гопри) (1895).
Системасанаторно-курортних закладів розвивалась в межах державної системи охорониздоров`я, її послуги були соціально орієнтованими і достатньо дешевими длягромадян (за рахунок фонду соціального страхування та інших джерелфінансування). Але недостатньо розвинена матеріально-технічна база галузі, їїнизька пропускна спроможність і застаріле обладнання, навіть при високійкваліфікації персоналу і досконалості методик профілактики та лікування, робиласанаторно-курортні заклади важкодоступними для більшості населення.
В ринкових умовахсьогодення санаторно-курортна справа в Україні зазнає структурних змін. В першучергу вони торкнулися організаційно-управлінських засад: зростаючакомерціалізація діяльності, вихід на ринок санаторно-курортної пропозиції,подальша сегментація даного ринку відповідно до змін попиту обумовили змінуформ власності (зокрема, розширилась колективна та приватна складові) тауправлінської структури.
Санаторно-курортнадіяльність за своєю специфікою стала предметом дослідження багатьох українськихвчених Любіцевої О.О., Павлова В.І., Черчика Л.М., Фоменко Н.В., Артюхової І.В.,Казачковської Г. В., Коніщевої Н. Й. та різнопланових статей з сучаснихекономічних та організаційних питань в сфері санаторно-курортної справи, які єтеоретичною базою нашої роботи.
Дослідження щодовивчення та аналізу природно-рекреаційних ресурсів Закарпатського регіону булиздійснені Долішнім М.І., Мацолою В.І., Ємцем Г.С., Мікловдою В.П., ЛендєломМ.А. Проблеми експлуатаційних запасів мінеральних вод Закарпаття досліджувавЛобода М.В., М. Мироненко та І.Твердохлєбов вивчали основні ознаки рекреаційнихтериторій. Вивчення санаторно-курортних зон, виділення їх у основні групиздійснено у працях Кравціва В.С. та Євдокименка В.К.
Актуальність теми даної курсової роботивизначається тим, що Україна має великі рекреаційні ресурси, до яких належатьгеографічні об'єкти, що використовуються чи можуть бути використані длявідпочинку, туризму, лікування, оздоровлення населення. Але сучасний стангосподарювання вітчизняних підприємств санаторно-курортного комплексухарактеризується нестійкими тенденціями функціонування, що в основномуобумовлюється сезонними коливаннями попиту, недостатнім рівнем якостіобслуговування та організаційним консерватизмом процесу управління. Саме цеобумовлює актуальність вивчення цього питання з метою розроблення рекомендаційдля покращання санаторно-курортної справи в Україні.
Мета даної курсової роботи –визначити особливості функціонування санаторно-курортної галузі як складовоїтуристичної індустрії та проаналізувати стан та перспективи її розвитку вУкраїні, та, зокрема, на Закарпатті на прикладі санаторію «Синяк».
Для досягненняданої мети, ми поставили перед собою наступні завдання:
· визначитипоняття та особливості розвитку санаторно-курортної справи;
· датихарактеристику виду та складу послуг санаторно-курортної закладів України;
· розглянутирегіональну специфіку санаторно-курортних закладів України;
· проаналізуватирекреаційний потенціал Закарпаття;
· датихарактеристику організації послуг у санаторії «Синяк»;
· визначитиосновні проблеми та перспективи розвитку санаторно-курортної діяльностісанаторію «Синяк».
Предмет даної курсової роботи –організаційно-економічні аспекти підвищення ефективності функціонуваннясанаторно-курортного господарства як складової туристичної індустрії.
Об’єкт дослідження – лікувально-оздоровчадіяльність санаторно-курортного комплексу «Синяк».
Курсова роботаскладається з вступу, трьох розділів, висновків. Списку використаної літературита додатків. У першому розділі «Особливості санаторно-курортної галузі якскладової туристичної індустрії» ми розглядаємо поняття, змісту та розвитоксанаторно-курортної справи, характеризуємо види та склад послугсанаторно-курортної закладів України, а також визначаємо їх регіональніособливості. У другому розділі «Функціонування санаторно-курортної закладівЗакарпатської області» даємо характеристику курортного потенціалу регіону,та аналізуємо діяльність санаторію «Синяк». У третьому розділі «Перспективнінапрямки розвитку санаторно-курортної діяльності» характеризуються існуючіпроблеми функціонування санаторію «Синяк», та визначаються шляхи та напрямкивдосконалення послуг у даному санаторії.
Розділ 1. Особливості санаторно-курортної галузі якскладової туристичної індустрії
1.1 Поняття,зміст та розвиток санаторно-курортної справи
Санаторно-курортнасправа має дуже давню історію. У ранньому середньовіччі відомими курортами булиПломб'єр-ле-Бен і Ахен – улюблене місце відпочинку імператора Карпа Великого. Уподальшому прославились мінеральні джерела Спа і Котре. Поступово джерелапереходили у власність монастирів, лікувальну дію мінеральних вод пов'язували зохороною святими.
Вже у ХVІ-ХVІІст. в літературі починають розглядатися питання будівництва, облаштування іпорядку експлуатації курортних місць. Так, в середині XVI ст. в Карлсбадівперше введено мито з пацієнтів і встановлено порядок проведення лікувальнихзаходів.
На початку XVII ст.у Франції була створена інспекція, завданням якої став нагляд за станомкурортів та їх експлуатацією. При цьому користування курортами продовжувалозалишатися виключно привілеєм знаті. Тільки в ХVІІІ-ХІХ ст. у зв'язку зрозвитком промисловості, торгівлі і транспорту починається інтенсивний розвитокєвропейських курортів на основі комерційного підходу [24, с. 241].
Пожвавленнякурортної справи супроводжувалось розширенням кола їх відвідувачів за рахунокпредставників буржуазії, крупних чиновників, інтелігенції. З ініціативианглійського лікаря Р. Рассєла в 1792 р. заснований перший дитячий приморськийсанаторій в Маргіті; згодом дитячі курорти виникли в Італії і Франції. В XIX – напоч. XX ст. відбувається офіційне відкриття більшості сучасних європейськихкурортів, які набували вигляду не тільки лікувальних комплексів, але і місцьвідпочинку і туризму.
На сучасномуетапі курортологія – це наука, що вивчає лікувальні курортні чинники. Курорт –це місцевість з набором лікувальних чинників, певними кліматичними, географічнимита гігієнічними умовами [24, с. 252].
Санаторно –курортне господарство – це група спеціалізованих будинків і споруд звідповідним матеріальним і обслуговуючим забезпеченням, які покликанізадовольняти потреби населення у лікуванні і відпочинку.
Крім того, дозавдань курортології входять пошук і дослідження курортних ресурсів, вивченняпотреб населення в санітарно-курортному лікуванні і розробка наукових основйого організації, принципів і нормативів курортного будівництва і благоустрою, включаючипитання санітарної охорони курортів. Розділами курортології є бальнеологія,бальнеотерапія і бальнеотехніка; грязелікування, медична кліматологія ікліматотерапія; окремий розділ вивчає питання організації, планування ібудівництва курортів [24, с. 241].
Лікування іоздоровлення людей – винятково важливе соціальне завдання. Його актуальність вУкраїні зростає у зв’язку з різким погіршенням демографічної ситуації,чорнобильською катастрофою, забрудненням у багатьох районах навколишньогосередовища.
Санаторно-курортнегосподарство переважно створюється в місцях зосередження сприятливихрекреаційних ресурсів, лікувальні та оздоровчі властивості яких маютьтериторіальні особливості. Це визначає спеціалізацію санаторно – курортнихрегіонів на наданні певних видів лікувальних чи відпочинкових послуг.
До санаторно –курортного господарства належать лікувально – профілактичні заклади: санаторіїта пансіонати з лікуванням, що на певний час надають хворим лікувальні послугипереважно використовуючи цілющі властивості природних ресурсів. До санаторно –курортного господарства входять також будинки, пансіонати та інші закладивідпочинку населення, що призначені лише для відпочинку.
Великуефективність лікування і відпочинку мають санаторії та пансіонати з лікуванням,а також будинки та пансіонати відпочинку. Санаторії та пансіонати з лікуванням– це заклади, що на певний час здійснюють так зване реабілітаційне(відновлювальне) лікування хворих. Ці заклади мають необхідне медичнеобладнання, широко використовують для лікування цілющі властивості наявнихприродних ресурсів. Санаторії, пансіонати, бази тощо – це суто відпочинковізаклади [10, с. 185].
Санаторний режимпоєднує елементи активності та спокою, тренування і щадіння й диференціюєтьсязалежно від стану пацієнта на щадний, тонізуючий і тренувальний із різнимпоєднанням навантажень.
Різними є терміниперебування пацієнта на санаторно-курортному лікуванні. У більшості санаторіївтривалість однієї зміни становить 24 дні. У спеціалізованих санаторіяхперебувають 28-53 дні, а іноді й більше (дитячі протитуберкульозні санаторії,відділи для лікування спіральних хворих).
Санаторії длядорослих підпорядковуються профспілкам. Керівниками і контролюючими органами єЦентральна рада з управління курортами і санаторіями профспілок з мережеювідповідних територіальних рад.
Основні профілісанаторіїв:
· длялікування пацієнтів з хворобами серцево-судинної системи;
· длялікування пацієнтів з хворобами органів травлення;
· длялікування пацієнтів з хворобами органів дихання (не туберкульозногопоходження);
· длялікування пацієнток з хворобами жіночої статевої сфери;
· длялікування пацієнтів з хворобами органів руху;
· длялікування пацієнтів з хворобами органів шкіри;
· длялікування пацієнтів з хворобами нирок і сечовивідних шляхів;
· длялікування пацієнтів з порушенням обміну речовин [10, с. 197].
Є також санаторіїдля дітей, підлітків для лікування туберкульозу, хвороб внутрішніх органів,спастичних паралічів тощо.1.2 Види тасклад послуг санаторно-курортної закладів України
Нині в Українідіє 45 курортів загальнодержавного та міжнародного і 13 курортів місцевогозначення, де функціонує 544 санаторіїв та пансіонатів з лікуванням загальноюодноразовою чисельністю понад 150 тисяч місць існує також перелік з 265зарезервованих для організації зон лікування, відпочинку та туризму.
За унікальністюта цінністю природно-лікувальних ресурсів та рівнем облаштованості виділяютькурорти державного та місцевого значення.
Підставою длявизначення території як курорту є наявність природних лікувальних ресурсів,необхідної інфраструктури для їх експлуатації та організаціїлікувально-профілактичної діяльності.
За класифікацієюкурорти поділяють на:
· бальнеологічні;
· кліматичні;
· грязьові[1, с. 93].
Найбільшу привабливістьсеред курортних територій мають АР Крим, Закарпатська та Івано-Франківська,Одеська, Харківська, Чернівецька, Львівська та Київська області. Існуютьтрадиційні і перспективні санаторно-курортні райони з унікальними природнимиресурсами для відпочинку і лікування. Одним із критеріїв перспективного санаторно-курортногобудівництва є наявність або відсутність у певній місцевості гідромінеральнихресурсів.
Послугисанаторно-курортних закладів в Україні становлять майже 40% від загальногообсягу діяльності туристської галузі. Країна має широку і різноманітну ресурснубазу, представлену майже всіма бальнеологічними типами мінеральних вод:вуглекислі; радонові; сульфідні; залізисті; бромні, йодобромні та йодні;кременисті; води з підвищеним вмістом органічних речовин; води без специфічнихкомпонентів тощо. Грязьові курорти використовують торфові, мулові, сапропелевігрязі, значні поклади яких є в озерах та лиманах Криму, Одеської, Херсонської,Запорізької областей
Відповідно доЗакону України «Про курорти» до природних лікувальних ресурсів належатьмінеральні води, лікувальні грязі, ропа лиманів та озер, морська вода, природніоб’єкти і комплекси із сприятливими для лікування кліматичними умовами,придатні до використання з метою лікування, медичної реабілітації тапрофілактики захворювань, кожний з яких є самостійним об’єктом геологічногосередовища, потребує різнобічного підходу до вивчення контролю стану івикористання.
Сприятливийклімат на всій території України дозволяє широко використовувати кліматотерапіюяк один із методів лікування і профілактики багатьох хвороб. Клімат широко і зуспіхом використовують на будь-якому курорті як основний лікувальний чиоздоровчий чинник. Найсприятливіші умови протягом усього року мають Південнийберег Криму, Закарпатська, Кримські і Карпатські гори. Особливимлікувально-оздоровчим природним лікувальним ресурсом є унікальний мікрокліматпечер та шахт (Слов’янські та Солотвинські соляні шахти) [10, с. 217].
В Україні наявнітакож значні запаси гідромінеральних ресурсів. На 70 курортах відкрито 442санаторно-курортні установи, які в лікувально-оздоровчому процесівикористовують природні лікувальні ресурси, зокрема мінеральні води талікувальні грязі. Але цими лікувальними закладами поки що освоєно лише 8%експлуатаційних запасів мінеральних вод.
Длясанаторно-курортного лікування, фасування та розливу у пляшки використовуютьсязапаси понад 200 родовищ мінеральних вод і 25 родовищ лікувальних грязей. Натериторії України поширені мінеральні води практично всіх бальнеологічнихтипів: вуглекислі, радонові, сульфідні, залізисті, миш’яковисті, йодні,йодобромні, кремнієві, води з підвищеним вмістом органічних речовин, води безспецифічних компонентів та властивостей та лікувальні грязі всіх генетичнихтипів: мулові сульфідні, торфові, сопкові та сапропелеві [15, с. 76].
Спеціалізованамережа дитячих санаторних закладів становить 38,5% від загальної чисельностісанаторіїв і розрахована переважно на тривале лікування та оздоровлення дітейрізного віку. Щорічно в санаторіях оздоровлюються понад 220 тис. дітей ібільшість з них в санаторіях Криму, Одеської, Київської та Житомирськоїобластей. Ще понад 55 тис. дітей щорічно проходять профілактично-санаторнелікування у позаміських санаторно-оздоровчих закладах, яких найбільше у Криму,Київській, Одеській, Донецькій та Рівненській областях.
Вагомим плюсомбагатьох українських курортів є одночасне використання багатьох лікувальнихфакторів (клімату, мінеральних вод, лікувальних грязей, озокериту). Властивостіприродно-лікувальних ресурсів визначають спеціалізацію курортів (медичнийпрофіль).
За медичнимпрофілем в структурі українських санаторіїв переважають ті, які спеціалізуютьсяна лікуванні:
· органівкровообігу – переважно заклади кліматичних та бальнеологічних курортів АР Крим,Одеської, Донецької, Київської областей;
· нервовоїсистеми – бальнеологічні, грязьові та кліматичні курорти Одеської, Донецької,Запорізької, Закарпатської областей та АР Крим;
· органівдихання (не туберкульозного характеру) – приморські, бальнеологічні таспелеологічні курорти АР Крим, Донецької, Закарпатської, Одеської областей;
· органівтравлення – бальнеологічні курорти Львівської, Закарпатської, Полтавської,Харківської областей;
· органівопорно-рухової системи – грязьові, бальнеологічні, приморські курорти АР Крим,Одеської, Запорізької, Донецької областей [10, с. 239].
1.3 Регіональні особливості розвиткусанаторно-курортноїзакладів України
Особливостірозвитку регіонального курортного комплексу України визначаються різноманітністюзапасів природних лікувальних ресурсів.
Бальнеологічніресурси України. Радонові мінеральні води застосовують курорти Хмільник,Кремінна, санаторіями та водолікарнями Житомира, Черкас («Радон»), БілоїЦеркви, Миронівки, Полоного (Хмельницька обл.). Даний тип вод має значніресурси для розширення їх використання особливо у південно-східних областяхареалу поширення.
Йодні, бромні та йодобромнімінеральні води застосовують в оздоровницях Криму та Закарпаття (БерегівськаКРЗ).
Родовищасульфідних мінеральних вод заходу України широко використовуються курортамиНемирів, Шкло, Любень Великий, Черче, в той час як на півдні Українизалишаються швидше перспективними щодо пошуків та експлуатації.
Переважно пріснікременисті мінеральні води використовують для розливу (березівська, харківська№1, кам’янець-подільська, хмельницька тощо) та на курортах Березівка,Рай-Оленівка Харківської області.
Джерелавуглекислих мінеральних вод приурочені до території Закарпаття, Покуття, заходуБуковини та Керченського півострова і їх широко використовуютьсанаторно-курортні заклади Закарпаття та на розлив [17, с. 8].
Мінеральні води зпідвищеним вмістом органічних речовин поширені на території Львівської,Тернопільської, Хмельницької, Чернівецької та Івано-Франківської областей. Самеці прісні води принесли світову славу оздоровницям Трускавця. На базі їхвикористання розвивається курортне господарство Сатанова, Східниці;функціонують санаторії «Україна» (Хмельницька обл.), «Збруч» (Тернопільськаобл.).
Мінеральні водибез вмісту специфічних компонентів застосовують курорти Трускавець, Моршин,Миргород, Слов’янськ, санаторії Одеської групи курортів, Криму тощо.
Миш’яковистімінеральні води мають в Україні вузько локалізований прояв в околицях с. КвасиРахівського району Закарпатської області. На основі їх використання функціонуєсанаторії «Гірська Тиса», який має лише два світових аналоги [2, с. 19].
Залізистімінеральні води в основному використовуються у якості лікувально-столових ійдуть на розлив. Їх прояви є у Вижницькому, Новоселицькому, Хотинському,Сокирянському районах Чернівецької області, на півночі Донеччини.
Всанаторно-курортних закладах України найширше застосування мають муловіоргано-мінеральні сульфідні грязі солоних озер та лиманів Азово-Чорноморськогорегіону. За розвіданими запасами найбільшими родовищами є лимани: Алібей,Шагани, Куяльницький, Тилігульський, Хаджибейський та ін.; озера: Кизил-Яр,Узунларське, Тобечицьке, Чокрацьке, Генічеське. Приблизно половина родовищ покищо не експлуатується. Поряд з тим, мулові грязі знайшли широке застосування, яксамостійно так і в поєднанні з іншими лікувальними факторами в санаторіяхБердянська, Гопри, Євпаторії, Зотоки, Сак, Сергіївки, Слов’янська, СолоногоЛиману, Феодосії, Чократу, Шкла, Одеської групи курортів.
У північній тазахідній частинах України поширені торфові лікувальні грязі, які знайшлизастосування на курортах Шкло, Моршин, Хмільник, Миргород, Горинь, ЛюбеньВеликий, Черче, у водолікарнях відповідних областей. Дуже негативний вплив навикористання торфових лікувальних грязей мала аварія на ЧАЕС [12, с. 55].
В рекреаційномугосподарстві України обмежено використовуються (курорт Феодосія) сопкові грязіз Булганацької групи вулканів на Керченському півострові, а всанаторно-профілактичних закладах переважно Карпатського регіону (зокремаоздоровниці Трускавця) широко застосовують озокерит (гірський віск).
Найкращі вкліматичному відношенні рекреаційні території зосередженні на узбережжі Чорногота Азовського морів (переважно для літнього відпочинку), та Карпатах іЗакарпатті (як літня, так і зимова рекреація). Важливим плюсом для розвиткутуристсько-рекреаційного комплексу є відсутність періоду акліматизації дляжителів переважної частини Європи, які є потенційними споживачами українськоготуристичного продукту.
Південний берегКриму – один з основних кліматичних рекреаційних районів України. Тривалістьсонячного сяйва (2200–2350 год./рік), комфортні погодні умови, які створюютьможливість цілорічного функціонування санаторіїв та насиченість повітря фітонцидамиі морськими солями сприяли формуванню на південному узбережжі Криму близькодвадцяти приморських кліматичних курортів та курортних місцевостей: Алупка,Алушта, Гаспра, Гурзуф, Коктебель, Кореїз, Лівадія, Масандра, Сімеїз, Судак,Феодосія, Форос, Ялта та ін.
Особливікліматичні умови склалися в гірських районах України: Карпатах та Кримськихгорах. Кліматичні умови Карпат є більш комфортними для організації зимовихвидів рекреації, а передгірних районів та Закарпаття, як зимових, так і літніх.Важливими кліматичними курортами регіону є Ворохта, Косів, Шешори, Яремча,Ясиня, Яблуниця, Славське, Сойми, Чинандієве, Кобилецька Поляна тощо. В межахгірсько-кримської кліматичної області розташований кліматичний курорт СтарийКрим [15, с. 122].
Найсприятливішікліматичні умови для лікування та відпочинку в рівнинній частині Українисклалися на вузькій (до 40 км) приморській смузі, де і знаходяться основніприморські кліматичні курорти степової зони України, придатні для геліо-, аеро-,таласо- та кінезотерапії: Бердянськ, Євпаторія, Кароліно-Бугаз, Кирилівка,Коблеве, Кремінна, Маріуполь, Одеса, Очаків, Саки, Сергіївка, Скадовськ,Слов’яногірськ тощо.
Розділ 2. Функціонування санаторно-курортної закладівЗакарпатської області
2.1 Загальнахарактеристика санаторно-курортного потенціалу Закарпаття
Закарпатськаобласть відома як один із найпрестижніших куточків для лікування та відпочинкулюдей. Розвинута мережа санаторно-курортних комплексів, туристичних баз,унікальні мінеральні джерела та термальні води, понад 400 видів яких ужедосліджено, а також краса карпатської природи приваблюють туристів тавідпочиваючих з усього світу у будь-яку пору.
На основі мережісанаторно-курортних, лікувально-оздоровчих, туристичних та лікувальних закладівЗакарпатської області виділено 10 рекреаційних зон. Це Ужгородська,Мукачівська, Великоберезнянсько-Перечинська, Міжгірсько-Воловецька, Свалявська,Іршавська, Берегівська, Хустсько-Виноградівська, Тячівська, Рахівська.Визначення меж рекреаційних зон виходить із поняття єдиного медичного простору,яке об’єднує лікувальні, лікувально-оздоровчі та курортні заклади іпідпорядковує їх єдиній меті – максимальному використанню природних ресурсівдля оздоровлення на Закарпатті [20, с. 30].
Берегівськийрайон.Спортивно – оздоровча база «Нодь – Ердев» УСБ «Закарпаття». Дитячий відпочинокі оздоровлення в літній період. В оздоровниці діє відкритий басейн з термальноюмінеральною водою.
ТОВ «Санаторій«Косіно». Дитячий відпочинок і оздоровлення в літній період. В оздоровниці дієвідкритий басейн з термально – мінеральною водою.
Виноградівськийрайон. Санаторій«Теплиця» розташований у підніжжя Чорної гори, в передмісті районного центру –м. Віноградів. Спеціалізація: захворювання і травми опорно-рухального апарату,захворювання кістково – м'язової системи, органів серцево – судинної системи,дихальних органів, органів травлення. Основний лікувальний чинник: мінеральнавода. Лікувально – оздоровчі послуги: бальнеолікування, гідротерапія,фізіотерапія, мануальна терапія, басейн з термальними мінеральними водами.
Іршавськийрайон.Пансіонат «Факел» розміщений на березі річки Боржави, пансіонат одночасноприймає 200 відпочиваючих. У комплекс оздоровлення входять: бальнеологічніпроцедури, озокеритолікування, фітотерапія, бювет мінеральних вод.
Міжгірськийрайон. ДП«Санаторій «Верховина». Оточений горами, на висоті 600 м над рівнем моря, недалеко від знаменитого оз. Синевир. Особливість санаторію – гірськийлікувальний клімат і унікальна вуглекисла мінеральна водахлоридно-гідрокарбонатно-кальцій-натрійного складу, відома як «Сойми». Дозволяєуспішно лікувати захворювання органів травлення, анемії, результати отруєньсолями важких металів, радіаційного опромінювання, порушення обміну речовин.
Мукачівськийрайон.Санаторій «Карпати» розташований в лісопарковій зоні клімато-бальнеологічногокурорту «Карпати» в урочищі Берегвар, в долині річки Латориця, у передгір'їпівденного схилу Ужгород – Хустського хребта, на висоті 210 м над рівнем моря. Прикраса санаторію – старовинний палац, що належав австрійському державномудіячу графу Шенборну. Унікальний м'який клімат, надзвичайно чисте повітря,насичене ароматами лісу, легкими аероніямі і фітонцидами в комплексі звикористанням мінеральних вод «Карпатська» і «Поляна Купіль» сприяють успішномулікуванню хворих з хронічними захворюваннями органів кровообігу, центральноїнервової системи і оздоровленню вагітних з акушерськими і екстрагенітальнимипатологіями, покращують обмін речовин, роботу органів травлення, опорно –рухового апарату.
Санаторій«Перлина Карпат» розташований за 12 км від районного центру – м. Мукачево, напівденному лісистому схилі гори, на висоті 350 м. над рівнем моря.
Санаторійоснащений сучасним медичним устаткуванням. Лікувальна база має розширенийспектр оздоровчих процедур. Функціонують кабінети УЗІ, КФДЮ, ЛФК, ендоскопії,фіто-бар, бювет. До послуг відпочиваючих – декілька видів лікувально –оздоровчих ванн, масажні кабінети, підводний душ – масаж, гідротерапія,зрошування кишківника, електролікування, інгаляторій, рефлексотерапія, кабінетлазеро-пунктури, лазерне опромінювання крові, стоматологічний кабінет,психотерапія, мануальна терапія, іридодіагностика. В санаторії діє великийкритий басейн, сауна, тренажерний зал, відкриті спортивні майданчики.Лікування: хвороби серцево-судинної системи, цукровий діабет, легкого ісереднього рівнів, захворювання сечостатевої системи, хвороби шлунково –кишкового тракту з використанням лікувальної мінеральної води «Поляна Купіль».
Санаторій «Синяк»розташований в екологічно чистому куточку Закарпаття, на висоті 500 м. над рівнем моря, в Синяцькій долині. Головний лікувальний фактор – синяцька сірководнева вода,в назві якої відображена її особливість – синюватий відтінок. Практичнонеможливо виділити частину людського організму, на яку не мала б оздоровчоговпливу синяцька вода. До послуг охочих пройти курс оздоровлення в санаторії –проживання в номерах 12 типів; триразове харчування, багатопрофільне лікування,гірськолижні траси (300, 1200 м.); сауна з басейном, кафе, диско – клуб,комп’ютерний зал.
Лікувально-оздоровчийпансіонат «Баркасово» розташований в дубовому гаї, площею 2 га, за 1, 5 км від траси Мукачево – Чоп, за 17 км від м. Мукачево. З давніх пір і до наших днівбули знамениті баркасовські лікувальні ванни, вода в які потрапляє з власноїартезіанської свердловини і після підігріву до 20°С набуває особливі цілющівластивості для органів опорно – рухового апарату.
Перечинськийрайон.Лікувально – оздоровчий комплекс «Полонина»
У комплексістворені всі умови для відпочинку і оздоровлення. До послуг відпочиваючих –кафе-бар, колиба, шашлична, пункт прокату спортивного і гірськолижногоспорядження, гірськолижний підйомник ( довжина 300 м), волейбольний майданчик, тенісний корт, сауна. Для лікування і оздоровлення пропонуютьсяслабосульфідні ванни, купання в басейні з гідро-карбонатно-натрієвою водою.Можливе використання для пиття і інгаляцій слабомінералізованихсульфатних-гідро-карбо-натних кальцій – магнієвих вод.
Рахівськийрайон.Лікувально – оздоровчий комплекс «Високі Карпати» розташований в центрівисокогірного, гуцульського села Ясіня. До послуг відпочиваючих: сучаснідвомісні кімнати зі всіма зручностями, номери «люкс», сауна, ресторан, колиба –шашлична, більярд – бар, стоянка автотранспорту, пункт прокату. Надаютьсялікувально – профілактичні послуги. Найбільшою популярністю користуютьсялікувальні ялівцеві ванни, які успішно лікують хвороби опорно – руховогоапарату та високодепресивна соляна камера (печера), де лікують органи дихання.
Санаторій«Гірська Тиса» знаходиться в гірському гуцульському селі Кваси, знаменитомусвоїми унікальними мінеральними водами. По своїх лікувальних якостях Квасівськавода не має аналогів в Україні. Вода добре лікує хвороби опорно руховогоапарату: ревматоїдний артрит, остеохондроз хребта, деформуючий остеоартроз,радикуліт; хронічний гастрит, залізодефіцитні анемії, хвороби шлунку,щитовидної залози, цукрового діабету, подагру, псоріаз, наслідки радіаційногоопромінювання.
Лікувально –оздоровчий комплекс «Трембіта» розташований в смт. Кобилецька Поляна, біляпідніжжя гори Кобила. Екологічно чисте навколишнє середовище і велика кількістьлікувальних джерел (слабо і маломінеральні води гідрокарбо-натнонатрієво-магнієво-кальцієвого складу). До послуг відпочиваючих: сучаснийтриповерховий корпус, зручності в номерах, їдальня, сауна, більярд – бар,колиба – шашлична, пункт прокату, гірськолижні витяги, автостоянки,автотранспортні послуги.
Свалявськийрайон. ЗАТСанаторій «Кришталеве джерело» бальнеологічний санаторій діє на базі родовищавуглекислої середньої мінералізації гідрокарбонатно-натрієвої слабокислої води«Лужанська». В одному чотириповерховому корпусі розміщені спальні і лікувально- оздоровчі комплекси (зокрема басейн).
ДП Санаторій«Поляна» розташований в смт. Поляна, в якому проводиться оздоровлення інадається лікування страждаючим хворобами органів травлення: хронічні гастрити,ентероколіти, ентерити, холіцистити і т.д. В лікуванні використовуєтьсямінеральна вода «Поляна Купіль», бювет якої знаходиться на території санаторія.До послуг відпочиваючих: клуб, бібліотека, спортивні і танцювальні майданчики.
ДП Санаторій«Сонячне Закарпаття» розміщений в Поляна, в якому лікують захворювання органівтравлення ( з підвищеною, нормальною і пониженою шлунковою секрецією ),порушенням обміну речовин і т.д.
Санаторій «КвіткаПолонини» лаурерат рейтингу «Кращі підприємства України» в номінації«Санаторно-курортні послуги» (2003 рік), санаторій розташований на березі річкиПині, на висоті 280 м над рівнем моря. Основним лікувальним чинником ємінеральні вуглекислі гідрокарбонатно – натрієві води Голубінського родовища,які подаються в бювет безпосередньо з свердловини – «Лужанська – 7»,«Лужанська», «Поляна Квасова». В санаторії лікують захворювання шлунково –кишкового тракту, хвороби ендокринної системи і порушення обміну речовин,захворювання нирок, серцево – судинні захворювання, центральної і периферійноїнервових систем, опорно – рухового апарату [14, с. 24].
Тячівськийрайон.Українська алергологічна лікарня розташована в смт. Солотвино, лікуванняпроводиться в підземному відділенні на глибині 300 м. Успішне лікування бронхіальної астми легкого та середніх ступенів і інших алергічнихзахворювань дихальних шляхів.
Хустськийрайон. ДПСанаторій «ШАЯН» знаходиться за 18 км від м. Хуст, на схилах Вігорлат –Гутинського хребта, на висоті 210 м над рівнем моря, біля підніжжя гори ВеликийШаян. В санаторії лікують хвороби системи травлення, особливо ефективнелікування людей із захворюванням печінки, підшлункової залози і кишечника. Длялікування використовуються мінеральні води: вуглекисла, кремнієва, малоїмінералізації, хлоридно – гідрокарбонатна, кальцієво – натрієва. До послугвідпочиваючих: клуб, кінозал, бібліотека, танцювальний майданчик, аеро-солярій.
ТО«ѳльгоспромрекреація» «Теплі води» надає рекреаційні послуги, послуги по оздоровленню,ванни з використанням вуглекислої хлоридно-натрієвої термальної води; лікуваннязахворювань нервової системи, обміну речовин, захворювань серцево-судинної системиі опорно-рухового апарату [14, с. 25].2.2 Особливостідіяльності санаторно-курортного комплексу «Синяк»
Використаннямінеральної води «Синяк» у санаторно-курортному лікуванні починається з 1832року, коли на розпорядження адміністрації графського маєтку було збудованопримітивну «купіль», а для обслуговування пацієнтів, які приїздили сюди, – корчму.
В історичнихдокументах цілюще Синяцьке джерело вперше згадується у XVIII столітті.Наприкінці минулого століття було лише 16 примітивних кабін для прийомумінеральних ванн. У 1922 році побудовані дерев'яні будинки барачного типу.Популярність і слава Синяцького курорту зростала нестримно. Це і спонукалогосподарів Мукачівської долини німецьких графів Шенборн побудувати тут у 1936році комфортабельну купальню, а у 1939 році – душове відділення. Місцевісірководневі джерела мають характерний синюватий відтінок. Саме тому і Синяцькадолина, і річка Синявка, і сам санаторій отримали відповідну назву. Цілющівластивості тутешньої мінеральної води, чимось подібна до сочинської Мацести.Саме вона і стала головним лікувальним фактором санаторію «Синяк», зробила йоговідомим і надзвичайно популярним [3, с. 15].
З метоюзабезпечення повноцінного лікування збудований у швейцарському стилітерапевтичний комплекс, який створює умови для якісного і, в той же час,гнучкого графіку прийому хворих. Він обладнаний сучасною медичною апаратурою,лабораторною технікою. Термін лікування від 12 до 24 днів.
Лікувальнийкорпус містить: водолікарню (сірководневі, хвойні ванни), підводний душ-масаж,циркулярний душ, душ Шарко, висхідний душ, басейн для вертикального витягненняхребта в сірководневій воді, відділення озокеритолікування. А також кабінетифізіотерапії, лікувальної фізкультури, мануальної терапії, масажу,лазеротерапії, психотерапії, голкорефлексотерапії, андрологічний кабінет, вагінальнихзрошень, кишкових зрошень, аромотерапії, мікроклізм, фітотерапії, інгаляторій.Санаторій обладнаний бюветом з сірководневою мінеральною водою тагідрокарбонатно-натрієвою «Поляна купель»
Існуючий світовийдосвід питного лікування свідчить про ефективність використання таких вод прихронічних професійних отруєннях важкими металами. З цією метою найбільш широковикористовуються слабо сульфідні води з 10-40 мг\л. Сірководневий іон утворюєнерозчинний комплекс з іонами важких металів (свинець, ртуть, кадмій, кобальт,сурма, нікель, мідь, олово, цинк) і солі цих металів можуть у значній міріпослабляти їх токсичну дію, що сприяє виведенню їх з організму. Дослідженнястверджують, що слабо сульфідні води, до яких відносяться і синяцькі, мають діюподібну до антиоксидантів при ураженні печінки.
Синяцькімінеральні води мають діуретичний, холеретичний ефект, терапевтична діяобумовлена наявністю не тільки сульфідів, вільної сірки, але і тіосульфатів, щомає значення в лікуванні імунокомплексної патології.
При прийомісиняцьких сірководневих ванн посилюється кровообіг в шкірному покриві іглибоких тканинах, у судинах серця і кінцівках, поліпшується насосна функціясерця, сповільнюються серцеві скорочення, знімаються спазми судин і знижуєтьсяартеріальний тиск. Сірководень при надходженні в кров через шкіру і дихальнішляхи збільшує вміст сульфгідрильних і дисульфітних груп і активізує глютадіон,що активізує ферментні системи, підвищує енергетичний ресурс кліток і тканин,підсилює регенеративні процеси, нормалізує процеси збудження і гальмування уцентральній нервовій системі [Додаток А].
Сірководневамінеральна вода використовується також у вигляді інгаляцій, кишкових тавагінальних зрошень, промивання носових ходів і додаткових пазух, а також длязрошень ясен [3, с. 19].
У санаторіївикористовуються додаткові послуги для лікування: підводний душ масаж, кишковізрошення, вагінальні зрошення, аромотерапії, фітотерапія, рефлексотерапія,мануальна терапія [Додаток Б].
На сьогоднішнійдень курортологічний потенціал дозволяє одночасне цілорічне лікування 405відпочиваючих у кімнатах з усіма зручностями розрахованих на одного-двохпацієнтів у п'яти спальних корпусах.
Для кращогозадоволення уподобань клієнтів та співставлення з їх можливостями, впровадженадосить гнучка цінова політика щодо вартості проживання та послуг яку поділенона 12 категорій і залежать лиш від умов проживання. У санаторію є такожможливість сімейного відпочинку та груп дітей.
За раціономслідкують дієтсестри, при необхідності, лікарі призначають дієтичні страви.Крім того, бажаючі можуть замовити будь-яку страву на свій смак і посидіти узатишному бенкетному залі.
Санаторій надаєбагато додаткових послуг, таких як прокат телевізорів, холодильників, (укімнати де це не передбачено), також прокат відео-фотообладнання,гірськолижного спорядження.
Розділ 3. Перспективні напрямки розвиткусанаторно-курортної діяльності
3.1 Основніпроблеми санаторно-курортної діяльності санаторію «Синяк» та шляхи їх вирішення
Першочерговапроблема функціонування санаторію – це проблема збереження екологічногосередовища навколо санаторія. Насамперед це стосується вирубку лісу навколосанаторію. Як наслідок вирубувань – нижня зона санаторію залишилась без прісноїводи.
Екологічнаситуація, яка склалася в санаторно-курортній зоні «Синяк», визнається якекологічне лихо, пов'язане з масовим висиханням хвойних насаджень. Проведеннясуцільних санітарних рубок на оточуючих санаторій «Синяк» схилах, можутьвикликати в подальшому селеві потоки, зсуви ґрунту та снігу, зміни руселпотоків та річки Синявки, а також загрозу зникнення сірководневого джерела. Аце в свою чергу викличе погіршення соціально-економічної ситуації в цьомурегіоні, оскільки санаторій швидко втратить рекреаційну привабливість талікувальні властивості.
Збереженняприродних лікувальних ресурсів повинно бути засновано, насамперед, на охоронікурортно-рекреацйної зони. Незважаючи на очевидну економічну і потребу врозвитку оздоровчо-рекреаційного комплексу, на сьогодні в Україні, занезначними винятками, не встановлені межі охоронних зон усіх видів, майже невизначені показники резервних територій для розвитку курортів навіть нанайближчу перспективу. Тому особливої уваги потребує комплекс питань зсанітарної охорони курортів та родовищ природних лікувальних ресурсів [20, с. 31].
Ще одна неостання проблема санаторної діяльності комплексу «Синяк» – це питаннядоступності санаторно-курортного лікування та задоволення попиту населення наконкретні види санаторно-курортних послуг і підвищення їхньої якості.
Санаторій нині непустує, як це було в середині дев'яностих років, та але далеко не кожен, комупотрібно, може скористатися їх гостинністю. Путівки дуже дорогі, і ціна на нихпостійно зростає. Головна проблема в тому, що в Україні ставляться долікувально-оздоровчих закладів як до комерційних структур. Високі податки,плата за оренду землі відразу обертаються підвищенням цін на путівки, роблятьїх недоступними для більшої частини населення. Звичайно, така практика потребуєістотної корекції з боку влади.
Якщо не вживатизаходів, щоб зменшити вартість путівки і відпочинку, то санаторій втратитьвідпочиваючих середнього рівня. Не кажучи вже про малозабезпечених. Дляпокращання справи як один із варіантів є використовування різних фондів,наприклад, Фонд соціального страхування, Чорнобильський тощо [14, с. 26].
Чи ненайважливішим питанням є також підготовка кадрів для роботи всанаторно-курортній галузі та їхня атестація. Уже давно назріла необхідністьзатвердження такої спеціальності, як «фізіотерапія, медична реабілітація ікурортологія».
Станінфраструктури в санаторному комплексі не відповідає нагальним проблемаміноземних відпочиваючих. У санаторію могла би бути перспектива нормальнорозвиватись при умовах, якщо у ньому зможуть повноцінно відпочивати іноземнігромадяни, що можуть повністю оплачувати отримані тут послуги. Але на жаль, наданий час, потрапляючи в умови існуючого сервісу, іноземний турист частоадекватно формує негативну громадську думку. Враховуючи це, одне з чільнихмісць повинно зайняти створення системи належного сервісу, в основу якогопокладено бажання та інтереси самого відпочиваючого, а цього, в свою чергу,можна досягнути залученням великих інвестиційних коштів в галузь та проведеннямякісної сертифікації санаторних послуг.
3.2 Перспективи розвитку санаторно-курортноїдіяльності
Реалізаціядержавної політики у сфері діяльності курортів повинна стати одним зпріоритетних напрямів національної соціальної політики та економіки, одним ізважливих і ефективних заходів організації відпочинку, профілактики, запобіганняі зниження захворюваності та рівня інвалідності, зміцнення здоров'я населеннявсіх вікових груп, насамперед дітей та жінок репродуктивного віку.
Стратегічною метоюдержавної політики у сфері діяльності курортів є створення умов для поліпшеннястану здоров'я, продовження тривалості життя та періоду активного довголіттянаселення, упровадження здорового способу життя шляхом формування та розвиткуефективного, прибуткового та конкурентноспроможного на світовому ринкукурортного комплексу.
Реформуваннясанаторно-курортної галузі повинне базуватися, з одного боку, на удосконаленніфінансово-економічних механізмів відтворення курортно-рекреаційного потенціалу,створенні доступного та ефективного ринку санаторно-курортних та оздоровчихпослуг для максимального задоволення потреб населення, з іншого — на проведенніроздержавлення та приватизації санаторно-курортних закладів, заохоченняконкуренції та оптимізації управління цими закладами.
Основнимизавданнями реформування санаторно-курортної галузі є здійснення заходів щодооголошення курортів державного та місцевого значення, задоволення попитунаселення на конкретні види санаторно-курортних послуг та поліпшення їх якості,комфорту, збереження та раціонального використання природних лікувальнихресурсів, підвищення рентабельності санаторно-курортних закладів, а такожподолання існуючих на сьогодні проблем санаторно-курортної галузі [12, с. 56].
Оцінка потенціалуприродно-лікувальних ресурсів дає підстави розраховувати, що Україна маєперспективу пожвавлення санаторно-курортного лікування та оздоровлення. Цемогутній потенціал розвитку міжнародного і вітчизняного оздоровлення і туризму,які є прибутковими галузями в економіці багатьох країн.
Розвитоксанаторно-курортних послуг тісно пов'язаний з раціональним використаннямприродних територій курортів, які мають мінеральні та термальні води,лікувальні грязі та озокерит, ропу лиманів та озер, акваторію моря, кліматичні,ландшафтні та інші умови, сприятливі для організації відпочинку таоздоровлення, лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань. Зметою розв'язання зазначених завдань необхідно провести медико-біологічнуоцінку якості природних лікувальних ресурсів, а також еколого-економічну оцінкуприродних територій курортів як складової частини національного багатствакраїни для:
· формуванняринку природних лікувальних ресурсів;
· реалізаціїплатного природокористування;
· порівнянняефективності рекреаційного та нерекреаційного використання території курорту;
· залученняінвестицій тощо [14, с. 59].
Більшістькурортів має гідромінеральну базу на підставі затверджених запасів. Втім існуєзначна кількість санаторно-курортних закладів, які використовують природнілікувальні ресурси, стосовно яких не проводилися геологорозвідувальні роботи. Зметою оцінки та затвердження запасів гідромінеральних ресурсів длясанаторно-курортних закладів, що використовують природні лікувальні ресурси знезатвердженими запасами, необхідно здійснити геологорозвідувальні роботи тапровести пошуки інших гідромінеральних ресурсів для розширення профілактичнихта лікувальних послуг.
Нерівномірнийрозподіл водовідбору за ділянками і технічна недосконалість свердловинпризводять до нераціонального використання мінеральних вод на окремихродовищах.
Відбувається іпротилежний процес, коли для вивчення родовищ мінеральних вод та затвердженнязапасів щодо них витрачено значні кошти, а родовища використовуються не вповному обсязі.
Значна частинародовищ мінеральних вод експлуатується лише для промислового розливу у пляшки.Необхідно вирішити питання щодо обмеження використання пластикової тари длярозливу мінеральної води. Деякі фасовані мінеральні води доцільновикористовувати в санаторно-курортних закладах місцевостей, або у закладахпрактичної охорони здоров'я регіонів, де згідно з медичним зонуванням існуєнеобхідність їх вживання та профілактичного застосування за нозологічнимипоказниками (наприклад у зонах радіоактивного забруднення внаслідокЧорнобильської катастрофи).
Оцінка сучасноговикористання мінеральних вод, лікувальних грязей, інших природних лікувальнихресурсів може бути проведена на підставі моніторингу цих корисних копалин.Результати досліджень дадуть змогу створити кадастр природних лікувальнихресурсів. Це, у свою чергу, буде базисним матеріалом опрацювання прогнознихоцінок перспективності природних лікувальних ресурсів [17, с. 10].
Розвитокінфраструктури курортів (транспорт, зв'язок, комунальне господарство) потребуєрозв'язання територіальних, соціально-економічних, і завдань, які пов'язані зрозподілом і визначенням пріоритетних напрямів використання природнихлікувальних ресурсів і пошуками шляхів збалансування міжгалузевих інтересів,вирішенням питань розміщення курортного, житлового, соціального,інженерно-транспортного, комунального та інших видів будівництва, відтвореннякультурно-історичної спадщини, охорони та збагачення природного середовищакурортів.
Розвитоквиробництва на курортних територіях призвів до виникнення на них індустріальнихзон. Надмірна концентрація у деяких місцевостях санаторно-курортних закладів,велика питома вага промислового та сільськогосподарського виробництва,інтенсивний рух автотранспорту на загальному фоні недосконалої інфраструктури(водо- та теплопостачання, енергозабезпечення, комунальне господарство,транспорт), низький рівень комфортності оздоровниць створюють надмірнеантропогенне навантаження, знижують престижність курортів та ставлять підзагрозу існування сировинної бази найбільш популярних курортів.
Розвиток курортівбагато в чому залежить від витрат на паливно-енергетичні ресурси, збереженняяких є предметом державної політики. Залежно від умов розвитку більшістькурортів не має традиційних джерел енергії. Тому виникає необхідність ширшоговпровадження на курортних територіях нетрадиційних видів енергетики.Передбачається ліквідація енергетичного дефіциту курортів за рахунокзастосування енергозберігаючих технологій, відтворюваних і нетрадиційних джереленергії, встановлення лічильників обліку тепла, гарячої та холодної води, газу.Це в свою чергу сприятиме підвищенню якості екологічного стану курортів [17, с. 12].
Розвиток іпоетапне становлення курортів, конкурентоспроможних на світовому ринку,неможливий за існуючого режиму водопостачання. Для розв'язання проблемводозабезпечення необхідно здійснити комплекс таких заходів:
· реконструкціяіснуючих і будівництво нових об'єктів водогосподарського комплексу;
· впровадженнясучасних технологій очищення води та залучення додаткових джерелводопостачання;
· ремонт тареконструкція існуючих аварійних мереж водопостачання і водовідводу, створеннясистеми автоматизації та диспетчеризації водопостачання курортних об'єктівнезалежно від форми власності та підпорядкування;
· розвідуваннянових запасів підземних вод для питного водопостачання та раціональневикористання існуючих місцевих джерел;
· створеннязамкнутих систем водозабезпечення як частини безвідходних технологій;
· реконструкціяіснуючих та будівництво нових каналізаційних споруд.
Для сталогофункціонування курорту необхідне створення відповідної нормативної бази, якаскладається із системи стандартів та інших нормативних документів, моніторингуресурсного потенціалу та нормативно-правових актів. Що стосується санаторію«Синяк», то крім оздоровчої діяльності одним із напрямків розвиткуфункціонування закладу є розширення сфери його діяльності, а саме – зимовийвідпочинок. Дослідження показують що гірськолижний відпочинок користуєтьсячималим успіхом на Україні та країнах ближнього та середнього зарубіжжя.Найближчі гірськолижні бази, які розташовані у Карпатах через відсутність снігувикористовуються не повністю та не раціонально. Нестійкий сніговий настил недозволяє любителям гірськолижного спорту займатися ним навіть у зимовий період.В той же час, на протязі 5-ти місяців у році в районі села Синяк Мукачівськогорайону температура повітря не перевищує 0 С. Будівництво спортивно-туристичногокомплексу з використанням системи штучного снігу дозволить вирішити данупроблему. Крім любителів гірськолижного відпочинку, комплекс зможевикористовуватися для тренувань та проведення змагань спортивними клубами тазбірними командами районів, областей України, а також міжнародного рівня [14, с. 27]. Все це забезпечить завантаженняпрактично пустуючого на цей період ліжкового фонду санаторіїв, турбаз таготелів у більш повній мірі. Разом з тим запрацює вся інфраструктура регіону,відчутно збільшиться кількість робочих місць, набуде розвитку сільський тазелений туризм. Роботу гірськолижного комплексу пов'язана із роботою санаторіїв– крім активного відпочинку – проведення лікувально-оздоровчих процедур.Створена потужна інформаційно-рекламна структура ДКЗ «Синяк» (ДиспетчерКурортів Закарпаття) здатна забезпечити рекламно-інформаційну підтримку комплексута регіону в цілому.
Висновки
Наявністьунікальних природних лікувальних ресурсів, відомостей щодо їх сучасного стану,розвинутої інфраструктури, санаторно-лікувальних закладів становлять тойбазовий потенціал, на основі якого має формуватись державне ставлення дораціонального використання рекреаційних можливостей курортних територій, щообумовить подальший розвиток курортної галузі України.
Для сучасноїоцінки природного потенціалу курортів і забезпечення сталого розвитку курортівнеобхідно, перш за все, державне зведення даних про природні лікувальні ресурсий об’єкти курортної інфраструктури, що є головним завданням Державних кадастрівприродних територій курортів і природних лікувальних ресурсів. Крім того, приоголошенні природної території курортною та застосуванні спеціальнихекономічних заходів мають бути враховані результати екологічно-економічноїсоціально-економічної оцінок природного потенціалу курортів та об’єктів їхінфраструктури.
Закарпатськаобласть володіє надзвичайно благодатними умовами для розвитку практично всіхнапрямків туризму та оздоровлення людей. В першу чергу, це географічнерозташування і природньо-кліматичні фактори. Згідно шкали оцінки кліматурекреаційних регіонів Закарпаття займає високу позицію по сумарній тривалостіблагосприятливих періодів, які складають 10-11 місяців у році. Закарпатськаобласть є однією з найбільш багатих зон бальнеологічного лікування не тільки вУкраїні але й у всій Східній Європі.
На сьогодні наЗакарпатті вивчено понад 700 водопроявів мінеральних вод, 25 % із якихскладають столові мінеральні води, а 75% – є лікувально-столовими водами іможуть бути використані з рекреаційною метою. Фактично в Українських Карпатах,у тому числі в Закарпатті, розташовано 2/3 курортів України. Закарпаття займаєодне з перших місць серед інших областей України за кількістю вод, щорозливаються. У регіоні проведене курортно-рекреаційне зонування територіїЗакарпаття і виділення 10 курортно-рекреаційних зон дало можливістьпроаналізувати сучасний стан використання всіх родовищ мінеральних вод як припромисловій їх експлуатації для розливу мінеральних вод, так і всанаторно-курортному лікуванні.
Поглибленевивчення можливостей найбільш раціонального використання гідромінеральнихресурсів виявило можливості створення на Закарпатті нової моделісанаторно-курортних закладів – багатопрофільних курортів. Можливості длястворення подібних багатопрофільних курортів є і в Ужгородській курортній зоніта курортах Шаян, Карпати, Синяк. На базі багатьох природних лікувальнихмінеральних вод, завдяки м'якому клімату, живописному ландшафту з багатою ірізноманітною рослинністю в області сформувались бальнеологічні та кліматичнікурорти із різними санаторно-оздоровчими закладами державного і місцевого значення.Рекреаційна територія санаторіїв складає 156 гектарів. У них функціонують лікувально-діагностичні кабінети, кабінети масажу і лікувальноїфізкультури, фізіотерапевтичні кабінети, водолікарні, інгаляторії, аеросолярії.
У рейтингу попитусанаторіїв Закарпаття найвищу сходинку займає санаторій «Синяк», де лікуютьзахворювання опорно-рухового апарату та інші. Колись збиткова оздоровниця зунікальною водою сьогодні має басейн, тут організовано гірськолижне дозвілля.
Приприйомі синяцьких сірководневих ванн посилюється кровообіг у шкірному покриві іглибоких тканинах, у судинах серця і кінцівках, поліпшується насосна функціясерця, сповільнюються серцеві скорочення, знімаються спазми судин і знижуєтьсяартеріальний тиск. Сірководень при надходженні в кров через шкіру і дихальнішляхи збільшує вміст сульфгідрильних і дисульфітних груп та активізуєглютадіон, що активізує ферментні системи, підвищує енергетичний ресурс клітині тканин, підсилює регенеративні процеси, нормалізує процеси збудження ігальмування у центральній нервовій системі.
Керівництвосанаторію прагне поєднати два напрями стратегії розвитку оздоровниці: лікуваннята відпочинок. Відпочиваючих гостинно чекає простора бібліотека із читальноюзалою, де книголюбам запропонують понад 10000 книг на будь-які смаки,клуб-кінозал, де відпочиваючі мають змогу оцінити творчі доробки вокальногоансамблю, художньої самодіяльності санаторію «Синяк», будинків культуриЧинадієва, Сваляви, Поляни, а також професійних колективів Закарпатськоїобласної філармонії, Мукачівського драматичного театру та інших. До послугвідпочиваючих відеосалон, літній танцювальний майданчик і танцювальний зал. Тутпостійно проводяться веселі розважально-танцювальні вечори, вогники таконцерти. Є можливість переглядати через сателітне та кабельне телебаченняєвропейські програми, російські та українські канали. А також є шаховий,тенісний, більярдний та тренажерні зали.
Отже, головноюособливістю курортних ресурсів є універсальність сполучення різних природнихлікувальних факторів, які формуються природним шляхом при мінімальній участілюдини. Багато з цих факторів формуються тисячі і мільйони років і їх запасизовсім не безмежні. Вплив господарської діяльності людини порушує складенурівновагу природних факторів і може привести до незворотної втрати цілогокомплексу лікувальних ресурсів.
Збереженняприродних лікувальних ресурсів повинно бути засновано, насамперед, на охоронікурортно-рекреацйних зон. Незважаючи на очевидну економічну і потребу врозвитку оздоровчо-рекреаційного комплексу, на сьогодні в Україні, занезначними винятками, не встановлені межі охоронних зон усіх видів, майже невизначені показники резервних територій для розвитку курортів навіть нанайближчу перспективу. Тому особливої уваги потребує комплекс питань зсанітарної охорони курортів та родовищ природних лікувальних ресурсів.
Список використаної літератури
1. БабкинА.В. Специальные виды туризма. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2008. – 252 с.
2. Бальнеологічнікурорти та мінеральні води країн Карпатського регіону. // Довідник 2000. –Ужгород, 2000. – 84 с.
3. ВиковаЛ.М. Курорти Закарпаття. – К.: Здоров'я, 1985. – 80 с.
4. ДмитрукО.Ю. Екологічний туризм: сучасні концепції менеджменту і маркетингу. Навчальнийпосібник. – К.: Альтерпрес, 2004. – 192 с.
5. ДорогунцовС.И., Куценко В.И., Ольшевский В.И., Гаврилюк Л.Ф. Перспективы рациональногоиспользования рекреационных ресурсов Украины в целях массового оздоровлениянаселения. // Проблемы развития рекреационного хозяйства в приморских районах:Материалы ІV международной научно-практического семинара«Экономико-экологические проблемы приморских регионов» (г. Южный, 19-21 октября 1994 г.). – Одесса, 1994. – С. 9-11.
6. Жук М.В.,Круль Г.Я. Менеджмент готельно-курортного і туристичного сервісу. Конспектлекцій. Частина 1. – Чернівці: Рута, 2004. – 88 с.
7. КвартальновВ.А. Туризм. – М.: Финансы и статистика, 2002. – 320 с.
8. КифякВ.Ф. Організація туристичної діяльності в Україні. – Чернівці: Книги-ХХІ, 2003.– 300 с.
9. Курортно-рекреаційнізони Закарпаття. // Довідник 2000. – Ужгород, 2000. – 235 с.
10. Курортніресурси України. / Під ред. проф. М.В. Лободи. – К.: Укрпрофоздоровниця,«Тамед», 1999. – 334 с.
11. КравцівB.C., Гринів Л.С., Копач М.В., Кузик С.П. Науково-методичні засади реформуваннярекреаційної сфери. Наукове видання. – Львів: НАН України., 1999. – 78 с.
12. ЛюбіцеваО.О. Рекреаційна географія і розвиток туризму: Педагогічні та рекреаційнітехнології в сучасній індустрії дозвілля // Міжнародна науково-практичнаконференція (4-6 червня 2004 р.). – К.: КНУКІМ, 2005. – С. 54-62.
13. ЛюбіцеваО.О. Ринок туристичних послуг (геопросторовий аспект). – К.: Альтерпрес, 2002.– 436 с.
14. МолнарО.С., Марченко О.І. Оцінка наявного туристисно-рекреаційного потенціалурекреаційних зон Закарпаття // Екологічний вісник. – 2008. – № 7. – С. 24-29.
15. МацолаВ.І. Рекреаційно-туристичний комплекс України. – Львів, 1997. – 259 c.
16. Мінеральніводи Закарпаття. Питне лікувальне використання. – Ужгород, 1997. – 174 с.
17. МоскаленкоВ.Ф., Омецинський Б.Ф., Омельянець С.М., Бабаєв К.Д. Курортна галузь таперспективи її розвитку. // Український бальнеологічний журнал. – 2001. – №4. –С. 5-14.
18. ОмецинскийБ.Ф. Курортная отрасль Украины и перспективы её развития. // Українськийбальнеологічний журнал. – 2002. – №4. – С. 7-11.
19. ПавловВ.І. Формування регіонального ринку рекреаційних послуг // Проблемиінформатизації рекреаційної та туристичної діяльності в Україні: перспективикультурного та економічного розвитку. – Трускавець, 2000. – С. 31-34.
20. Поп С.С.Природно-ресурсний потенціал Закарпаття // Екологічний вісник. – 2008. – № 5. –С. 30-32.
21. СочкаК.А. Шляхи розвитку рекреаційного комплексу Закарпаття в умовах становленняринкових відносин: Науковий вісник Ужгородського університету. Серія –Медицина. – Ужгород, 1998. – 162-165 с .
22. СтепановВ.Н. О формировании государственной стратегии Украины по развитиюрекреационного хозяйства и курортно-оздоровительного природопользования. //Проблемы развития рекреационного хозяйства в приморских районах: Материалы ІVмеждународной научно-практического семинара «Экономико-экологические проблемыприморских регионов» (г. Южный, 19-21 октября 1994 г.). – Одесса, 1994. – С.11-13.
23. Туристичнакурортологія. Конспект лекцій / Бойко І.Д., Савранчук Л.А. – Чернівці: Рута,2007. – 116 с.
24. ФоменкоН.В. Рекреаційні ресурси та курортологія. – К.: Центр навчальної літератури,2007. – 312 с.
25. ХарічковС.К. Реформування економічних та організаційних зв’язків урекреаційно-туристичному комплексі регіону. // Проблеми розвитку курортноїсправи і туризму в Одеському регіоні: Матеріали наукової конференції 29-30березня 2000 р. – Одеса, 2000. – С.17-19.
Додатки
ДодатокА
Лікувальніхарактеристики мінеральної води санаторію «Синяк»
Головнимлікувальним фактором курорту є Синяцька сірководнева вода, синюватий відтінокякої і обумовлює назву санаторію «Синяк». За хімічним складом водаслабо сульфідна, мало мінералізована, сульфатна, натрієво-кальцієво-магнієва,слабо лужна.
Існуючий світовийдосвід питного лікування свідчить про ефективність використання таких вод прихронічних професійних отруєннях важкими металами. З цією метою найбільш широковикористовуються слабо сульфідні води з 10-40 мг\л. Сірководневий іон утворюєнерозчинний комплекс з іонами важких металів (свинець, ртуть, кадмій, кобальт,сурма, нікель, мідь, олово, цинк) і солі цих металів можуть у значній міріпослабляти їх токсичну дію, що сприяє виведенню їх з організму. Дослідженнястверджують, що слабо сульфідні води, до яких відносяться і синяцькі, мають діюподібну до антиоксидантів при ураженні печінки.
Синяцькімінеральні води мають діуретичний, холеретичний ефект, терапевтична дія обумовленанаявністю не тільки сульфідів, вільної сірки, але і тіосульфатів, що маєзначення в лікуванні імунокомплексної патології.
При прийомісиняцьких сірководневих ванн посилюється кровообіг в шкірному покриві іглибоких тканинах, у судинах серця і кінцівках, поліпшується насосна функціясерця, сповільнюються серцеві скорочення, знімаються спазми судин і знижуєтьсяартеріальний тиск. Сірководень при надходженні в кров через шкіру і дихальнішляхи збільшує вміст сульфгідрильних і дисульфітних груп і активізує глютадіон,що активізує ферментні системи, підвищує енергетичний ресурс кліток і тканин,підсилює регенеративні процеси, нормалізує процеси збудження і гальмування уцентральній нервовій системі.
ДодатокБ
Лікувальнийпрофіль санаторію «Синяк»
Показання длялікування:
· остеохондроз,деформуючий остеоартроз;
· ревматоїднийартрит І та ІІ степенів активності, гормонозалежної форми;
· склеродермія,системний червоний вовчак;
· облітеруючийендартерит нижніх кінцівок;
· хворобаБехтерєва;
· наслідкиперелому кісток із приторможеною консолідацією;
· міозит,бурсіт, міопатія;
· контрактураДюпуїтрена;
· хронічнийостеомієліт (у т. ч. свищеподібна форма);
· хворобаРейно,(1-2 ст.);
· хворобаРейтера;
· ревматизму неактивній фазі з вадами серця при недостатності кровообігу не вище першоїступені;
· гіпертонічнахвороба І та ІІ стадії;
· хронічнийтромбофлебіт;
· варикознерозширення вен нижніх кінцівок;
· радикуліт,радикулоневрит;
· вібраційнахвороба;
· плексит,поліневрит;
· неврастенія;
· нейроциркуляторнадистонія;
· Фантомніболі;
· хронічнийпростатит;
· хронічнігінекологічні захворювання (у т. ч. непліддя);
· цукровийдіабет інсулінозалежна форма, з діабетичними нейропатіями, ангіопатіями;
· подагра;
· шкірнізахворювання:
· нейродерміт
· хронічнийдерматит
· екзема
· іхтіоз
· псоріаз
· себорея
· алергічнідерматити.
Реабілітаційнівідділення: дляхворих з статевими захворюваннями та з порушенням репродуктивної функції.
Показами длялікування в цьому відділенні є порушення репродуктивної функції:
· Невиношування;
· Непліддя;
· Гормональненепліддя
а) гіпоплазіяматки б) недостатність функції яєчників
· Трубно-перитонеальне
а) непрохідністьматкових труб; б) перитонеальні зрощення;
· Зниженняскорочувальної активності маткових труб;
· Ановуляторніменструальні цикли;
· Слабкістьдругої фази циклу;
· Ускладненняпісля хірургічних втручань на матці та придатках;
· Хронічнийпростатит, який часто є причиною чоловічого безпліддя.
Загальніпротипоказання до санаторно-курортного лікування.
· дляхворих із захворюваннями периферичної нервової системи:
Дегенераціяміжхребцевих дисків у шийному, грудному та поперековому відділах: нейродистрофічні,м'язево-тонічні, вегетативно-судинні корінцеві синдроми рефлекторного ікомпресивного походження; плече-лопатковий периартроз симпато-радикулярний,корінцевий «плече-кисть» з помірно- або слабо вираженим болем.
Люмбалгія,люмбоішалгія: м`язево тонічна, вегетативно-судинна, нейро-дистрофічна форми з помірнимабо слабовираженим болем; зміщення міжхребтового диску у грудному тапоперековому відділеннях без міелопатії: дискогенний попереково-крижовийрадикуліт з моно-, бі- і полірадикулярним синдромом з помірно та слабовираженим болем, синдромом радікулоішемії за умов самостійного переміщення; ураженняміжхребтового диску з міелопатією, які не потребують оперативного втручання;
Стан післяламінектомії: люмбоішалгія, люмбалгія, попереково-крижовий радикуліт з моно-, бі- іполі радикулярним синдромом з помірно та слабо вираженим болем, синдромомрадікулоішемії, радікуломіелоішемії, синдром «кінського хвоста» заумов самостійного переміщення. Після ламіектомії — 3 місяці згодом, передньогоспонділодеза -6 місяців згодом, після папаінізації 2-3 місяці згодом за умовсамостійного переміщення.
Пошкодженнянервових корінців і сплетінь, периферичних нервів, плечового поясу і верхніхкінцівок, тазового поясу і нижніх кінцівок: наслідки ушкоджень корінців сплетінь,нервових стовбурів, які не потребують хірургічних втручань, з розладами руху ічутливості, больовим синдромом, ознаках продовження відновлення функцій.
ПИТНИЙ ПРИЙОММІНЕРАЛЬНОЇ ВОДИ ПОКАЗАНИЙ ПРИ:
· захворюванняхорганів травлення (гастрит зі зниженою, нормальною та підвищеною секреторноюфункцією, хронічний холецистит, дискінезія жовчних шляхів по гіпокінетичному тагіперкінетичному типах, хронічний панкреатит;
· професійнихзахворюваннях (інтоксикація важкими металами і солями);
· алергічнихзахворюваннях з наявністю імунокомплексного синдрому;
· захворюванняхсечовидільної системи (сечокислий діатез)
· захворюванняхендокринної системи (цукровий діабет).
ТЕРМІНИЛІКУВАННЯ ТА РЕАБІЛІТАЦІЇ
Лікувальний курсрозрахований на 24,18 та 12 днів (при поселенні терміном до 15 днів,доплачується різниця за повний курс лікування).
ПРОТИПОКАЗИДЛЯ БАЛЬНЕОЛОГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ:
· онкологічнізахворювання
· інфекційнізахворювання;
· лихоманка;
· загостренняхронічних захворювань;
ПЕРЕЛІКПРОЦЕДУР, ЯКІ ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ НАШИХ ПАЦІЄНТІВ АЛЕ НЕ ВХОДЯТЬ УВАРТІСТЬ:
· підводнийдуш масаж;
· кишковізрошення;
· вагінальнізрошення;
· аромотерапії;
· фітотерапія;
· рефлексотерапія;
· мануальнатерапія.