Харківськадержавна академія фізичної культури
Кафедрагуманітарних наук
РЕФЕРАТ
На тему:Стрільба із лука
Виконала:
Студентка 2.9 группи
Захарченко Юлія
Пееревірив:
Викладач кафедри гуманітарних наук
Гончаров Г.М
Харків 2010
Зміст
Вступ
1 Історія виникнення стрільби з луку
2 Сучасна історія стрільби з луку та правила проведення змагань
3 Сучасний інвентар
4 Роль інших складових
5Досягнення
Висновок
Перелік умовних скорочень
Список використаних джерел
Вступ
Стрільба злуку-один з особливих видів спорту, бо в його основі лежить бойове мистецтво, щосупроводжувало розвиток людини з давніх давен.
Мета — поглибитизнання аудиторії зі стрільби з лука.
1 Історіявиникнення стрільби з луку
Ніхто й досі не знає точну дату створення першого луку, цятема дає великий простір для суперечок вчених.
Лук — це ручназброя для метання стріл, він вживався майже у всіх племенах і народів на війніі на полюванні з епохи мезоліту 12-17 тисяч років до нашої ери і до XVIIстоліття нашої ери. Але навіть у наш час залишилися такі місця де цей вид зброїшироко використовується, як засіб полювання.
Знахідки древніхлуків надзвичайно рідкі, тому що дерево і інші органічні матеріали, з якихвиготовлялася ця зброя, в землі не зберігаються, тому найдревнішім лукомвважається знахідка, що датується епохою мезоліту, виявлена при розкопкахстоянки Штельмоор (недалеко від Гамбургу, Німеччина). На території колишніхСРСР найдавніші луки і стріли, також датуються кам`яним віком трохи пізньогоперіоду, виявлені у Свердловській області. Однак цілком імовірно, щонаступні роботи археологів дозволять виявити останки більш древніх екземплярівцієї зброї.
Лук буврозповсюджений майже по всій території земної кулі. Не знали лука тількижителі полярних районів, островів Тасманія, Нова Каледонія і австралійці, хочна північному сході цього материка, він був відомим.
Спочаткувикористовувалися дерев'яні стріли з кам'яними і кістяними наконечниками. У бронзовий період їхзмінили бронзові та мідні, а пізніше стали повсюдно використовувати сталевінаконечники. Єгиптяни були першим народом, який взяв лук на масове озброєння. 10-13 століття — часнайвищого розквіту лучного зброї. Різноманіття луків тастріл було грандіозним: виготовлялися тонкі стріли для пробивання кольчуги ітовсті для стрільби по конях, з різноманітними наконечниками (загострені, тупі,кулясті і ін.) Крім того, на стріли ставилися свистячі пристрої, свого родупсихологічна атака. У польоті ці стріли видавали моторошні свистячі звуки, змушуютьзагони противника в жаху розбігатися. Конструкціялука була досить традиційна. У процесі розвитку зброї змінювалися лишематеріали, з яких він створювався. Перші луки, ймовірно, складалися здерев'яної палиці, міцною і гнучкою, особливим чином висушеної, і тятиви,сплетеної з жил.
Наші предки вміловолоділи луком, досягаючи у стрільбі чудових результатів. При змаганні на швидкістькращі лучники випускали від 8 до 20 стріл у хвилину і вважали для себе ганьбою,якщо хоч одна з них не потрапила в ціль. Стріляли лучники і вцентр мішені на відстані до 200 кроків, а деякі примудрялися на відстані до 70кроків розколювати стрілою навпіл горіхову лозу.
Прославленими стрілкамибули і лучники Русі. На ратних змаганнях лучники — пропускали стрілу через кількакілець і поцілювали в мідну монету. Полюючи, збивали гусаківі лебедів на льоту, а на війні вражали ворога в перенісся або око.
З винаходомвогнепальної зброї остання стала відтісняти лук, як засіб ведення війни, протеще довгий час «лук конкурував з рушницею». Бо доки солдат устигавнасипати в рушницю порох і «забити заряд», лучник міг випустити кілька стріл,пороховий дим також не заважав йому, бо ж не застеляв все навколо, а також неспантеличував жертву гуркотом пострілу.
Кілька разівпроводилися офіційні змагання між лучниками і стріляючими з рушниці. Останні такі змаганняпроводилися в 1792 році в Англії.
Стрільба веласяна дистанцію 91 метр по 20 пострілів. У мішені виявилося 16стріл і тільки 12 куль — і це наприкінці XVIII століття!
Не дивно, щосторіччям раніше лук у руках майстерного стрільця був набагато небезпечнішийрушниці.
Першим відмовилисявід луку французи. У 1527 році спеціальнім указом булі розпущені загони лучніків, алук був оголошених зброєю, не придатною для війни. У інших країнах (арміях)він проіснував ще два сторіччя. У регулярних військах Росії, лук як вид зброї офіційно скасувавПетро I, Але людина не забула, не відмовився від луку і донині. Більше того, у багатьохкраїнах число шанувальників цього спорту зростає кожен день.
2 Сучаснаісторія стрільби з луку та правила проведення змагань
Як вид спортустрільба з лука зародилася у Швейцарії в 15 в. (На згадка пролегендарного Вільгельма Телля). Сучасні правила змагань були сформульовані в кінці 19 століття. Стрільба з лука яколімпійській вид спорту входила в програму вже на II Олімпійських іграх у Парижів 1900 році (потім в 1904, 1908 І 1920 р.).
У той час булобагато недоліків в правилах змагань. Організатори використовували ті правила,що були прийняті в країні, що проводила змагання. Що викликало певні обмеженняна екіпіруванні, та вимагало звикання до інших дистанцій. Також, невелике поширенняспортивного лука в різних країнах обмежувало кількість бажаючих змагатися, Щопризводило до значної переваги місцевих спортсменів як по кількості учасників,так і по завойованим медалям. У Антверпені (1920) лучники змагалися у п'яти чоловічих і однійжіночій вправі. Але потім протягом більш ніж 50 РОКІВ олімпійські змагання зістрільби з лука не проводилися. Тільки в 1972 на XX Іграх у Мюнхені Змагання лучниківвідновили..
У 1931 у Львовібуло засновано Міжнародну федерацію стрільбі з лука (ФІТА), де було проведеноперший Чемпіонат світу. 1930-і рр… регламент і правила виконаннявправ постійно змінювалися. Тільки до середини 1950-х рр… були сформульовані загальноприйнятівправі М-1 і М-2, у яких стрільба ведеться на дистанціях 90, 70, 50 І 30 м учоловіків І на дистанціях :70, 60, 50 І 30 м у жінок, на кожній дистанціїстрілок випускає по 36 стріл. У вправа М-1 можливе 1440 очок. Повторення двічі воно становітьвправу М-2 (2880 очки), у якому розігрувалися нагороди Олімпійських Ігор ічемпіонатів світу аж до 1986.
Ще дві вправи — М-3 і М-4 — були введені в практику для змагань в приміщеннях. Кожне з нихскладається з 60 пострілів на дистанціях, відповідно 18 і 25 метрів. Зараз 25метрів не стріляють. Крім того, в приміщеннях проводиться так званий «колоФІТА», що складається з попереднього відбору за Формулі М-1 і подальшійстрілянині «з вибуванням». Що стосуєтьсяолімпійських турнірів, то число їх учасників обмежене: по 64 лучника, допуск — тільки за ліцензіями, отриманими національними федераціями перед олімпійськимироками.
У СРСР, стрільбаз лука стала завойовувати популярність лише в кінці 1950-х рр..,Першопрохідцями в цьому виді стрілецького спорту стали львів’яни майстри кульовоїстрільби: Анатолій Богданов, Микола Калініченко, Іван Новожилов та ін… В кінці1960-х рр… до радянських стрільців прийшов успіх на міжнароднихзмаганнях.1963 рік став переломним в історії стрільби з лука Харківщини. Тоді стали майстрамиспорту лучники харківського заводу «Комунар» Олександр Олександрович Миколаїв іВалентина Василіївна Ємельянова (Морозова). Разом з Валентином Єфимовичем.Морозовим створили на стадіоні «Штурм» у 1961 році школу зі стрільби з лука. Тапропрацювали у ній все своє життя виховавши багатьох прекрасних спортсменів,тренерів,і просто достойних людей, що пішли по їхнім стопам, і досі вносятьвагомий вклад в розвиток цього спорту в нашому місті, та навіть за кордонаминашої держави.
Із середини1980-х рр… у правилах змагань почались реформи, Що мали на меті обмежитичисло учасників великих турнірів (кількість національних федерацій уМіжнародній федерації в ой час становило близько ста), а також підвищитивидовищність спорту для глядачів, загостривши динаміку боротьби.
В1988 році був заснований Європейський та Середземноморської союз стрільби злука. EMAU
З кінця 1990-хрр… змагання проводяться за різних правил, суть яких концентрується на відборінайсильніших лучників на першому етапі і вибуванню в наступному. Фінальні серіїпроводяться за різних регламентів, чим і пояснюється «нестандартність»результатів переможців, Що фіксуються у протоколах.
З1988 року в програму Олімпійських Ігор додалися командні змагання. У1990-2010роки правила постійно змінюються. Після Олімпіади 2008 року відбулися останнізміни, що зробили стрільбу з лука ближче до біатлону. Підрахунок очок теперведеться за принципом «влучив — не влучив». Якщо виграв серію то отримав 2бали, порівну 2 спортсмені отримають по 1 балу, якщо програв то нуль. Перестрілкатакож тепер проводиться по іншому, тепер спортсмени мають лише 1 постріл замістьтрьох, тому хто ближчий до центру тот і виграв.
До1/8 в раунді FITA стрільба проводиться до 4 очок, максимум 3 серії таперестрілка, з ¼ до 6 очок набраних одним спортсменом, максимум 4 серії іперестрілка
Внаступні декілька років обов`язковими стануть інші мішені при відстрілі 50 та30 м у чоловіків та жінок, та змінено кількість пострілів у серію з 3 до 6.
Крімподілу спортсменів за статтю, в цьому виді спорту є три категорії спортсменіврозділені за віковим критерієм:
1- Кадети (до 17 років включно)
2- Юніори (18-20 років включно)
3- Дорослі ( після 20, та будьякий вік)
Зараз FITA об'єднує 140 національних федерацій (2008 рік), штаб-квартира- Лозанна, Швейцарія
Найбільші змагання:
Чемпіонати світу зі стрільби з лука (на відкритому повітрі) проводяться раз на два роки по непарних роках.
Кубок світу зі стрільби з лука (на відкритому повітрі) проводиться щорічно.
3 Сучаснийінвентар
На сьогоднішнійдень існує три види стрільби з лука:
1) Класична
2) Спортивна
3) Блок
Класична стрільбаз лука майже нічим не відрізняється від давньої зброї, вона ніяк не змінилася здавніх часів. Луки виготовляють з дерева, стріли також, змінилися способивиготовлення, але матеріали залишились тими самими. Нею займаються виключно якхобі, бо офіціально немає такої федерації.
В спортивнійстрільбі з луку можна побачити колосальний прогрес, цієї зброї, вона стаєдосконалішою. Луки представляють з себе набір деталей які спортсмен на кожномутренуванні збирає докупи.
В лук входять такічастини:
- Рукоятка
- Плечі
- Тятива
- Приціл
- Стабілізатори
- Полочка
- Плунжер
Матеріали з якихвиготовляють луки та стріли – різноманітні, це може бути:дерево, залізо, карбон, кераміка, пластмаса, велика кількість сплавів.
З кожним рокомудосконалюються я технічні характеристики луків і стріл, так і їхній зовнішнійвигляд.
Як засоби захистувикористовуються :
1. крага (наруку)
2. нагрудник
3. напальник.
Масовий розвитокспорту неможливо без наявності луків, стріл, оперення і хвостовиків. Тому було організовановиробництво вітчизняної матеріальної частини для стрільби з лука. Перші луки почаливиготовляти на Львівській лижної фабрики «Динамо». З кожним рокомзмінювалася конструкція лука і разом з тим поліпшувалася якість. Спочатку випускалисядерев'яні луки, а потім і розбірні з склопластиковими плечима. Були залучені й іншіпідприємства, так в Невьянська виготовлялися найпростіші чисто склопластиковілуки, які використовувалися для навчання новачків. У Митищах в НВО«Хімволокно» було освоєно виробництво ниток для тятиви типу«Дакрон» і «Кевлар».
На сьогодні існуєбагато фірм, що виготовляють продукцію для цього спорту, що створює здоровуконкуренцію.
Блочний лук –нова гілка в стрільбі з луку, це ще не олімпійський вид спорту, але він вже маєсвої правила. Лук дуже відрізняється від класичного, він ввібрав тількипередові технології, й зовсім не нагадує класичний. Цей лук –короткий і маєособливу форму, працює за рахунок блоків, що стоять на кінці плечей, приціл тут злінзою, що дає змогу цілитись краще.
Сучасна стрільбаз лука відрізняється надзвичайно високою точністю, що вимагає від стрільцявисокого ступеня координації рухів і дій.
4 Роль іншихскладових
Світові рекорди,не рахуючи рекордів Європи, в різних вправах радянськими лучникамивстановлювалися понад 100 разів. Такий бурхливий прогресстався в результаті впровадження у підготовку стрільців сучасних досягненьтеорії і методики спортивного тренування, вдосконалення техніки виконанняпострілу, а також поліпшення інвентарю — луків, стріл, тятиви.
Удосконаленнятехніки стрільби супроводжувалося боротьбою поглядів тренерів про вибір тієї чиіншої техніки, прийомів. Створення системи і дало можливість радянським спортсменам довгийчас бути лідерами і переможцями на світових першостях. Організаторами татворцями цієї школи стали ентузіасти-тренери, які стали потім професіоналами.
Зростаннюспортивної майстерності сприяла робота вчених інститутів фізкультури, якісвоїми працями, дослідженнями допомагають тренерам проробляти питання по«раціональній техніці» стрільби з лука. Ними створені рядпрограм, рекомендацій у допомогу спортсменам і тренерам. Працівники комплекснихнаукових груп беруть участь у всіх навчально-тренувальних зборах збірноїкоманди зі стрільби з лука.
5 Досягнення
Останнім великимдосягненням в стрільбі з луку, стала золота медаль олімпіади в Пекіні Віктора Рубана.
СпортсмениХарківщини достойно представляють наш край на міжнародній арені, що можна ще додатипісля факту, що половину олімпійської збірної складають наші спортсмени.
Багато гучнихімен виховала наша школа, серед них призери і чемпіони Європи, Світу, Олімпіад,рекордсменів цих змагань. Багато талановитих тренерів працюють за кордономтренуючи збірні інших держав.
Ось декілька іменщо ввійшли в історію сучасної стрільби з луку:
Сидорук В.В(головний тренер збірної)
Сумко К., РубанВ., Коваль В., Сердюк О., Бережна Т.і т.д
Школа виховаладуже багато майстрів спорту та майстрів спорту міжнародного класу, заслуженихмайстрів спорту.
Стрільба із лукумає високу тенденцію в розвитку, сподіваємось список імен великих спортсменів будепоповнюватися з кожним роком.
Висновок
Стрільба з луку розвивалась завжди поруч з людиною, набуваючинових форм, знаходячи нові способи реалізації себе як зброї, сподіваємось цейрозвиток не зупиниться і людина завжди буде використовувати її.
Перелік умовних скорочень
FITA (FederationInternationale de Tir a l'Arc) — Міжнародна федерація стрільби з лука (фр.)
EMAU (Europeanand Mediterranean Archery Union) — Європейський і Середземноморський союзстрільби з лука
Списоквикористаних джерел
1. www.runoarchery.com/
2. sport.kharkov.ua/
3. archer.com.ua/
4. mobidic.ru/
5. www.kuldnool.ee/
6. ru.wikipedia.org/