Зміст
Вступ
1. Сутність та особливостігрупового туризму в Українських Карпатах
1.1 Місце і роль групового туризму в Українських Карпатах в розвиткурекреаційно-туристичного комплексу України
1.2 Природні ресурси Карпат
1.3 Історико-культурні ресурси Карпатського регіону
1.4 Соціально-економічні умови розвитку групового туризму в Карпатах
2. Опис туру «Подорож до Гуцульщини»
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
У багатьохдержавах світу туризм розвивається як система, що дає всі можливості дляознайомлення з історією, культурою, звичаями, духовними і релігійнимицінностями даної країни і її народу, і дає прибуток у скарбницю. Туристичнадіяльність у розвинутих країнах є важливим джерелом підвищення добробутудержави, не говорячи вже про те, що ця система “годує” дуже багато фізичних іюридичних осіб, так чи інакше зв'язаних із наданням туристичних послуг.«Щорічно число подорожуючих збільшується на 5-7% і вже досягло 700 млн. чол. врік»[1]. Розвиток сфери туризму залежить відбагатьох факторів, серед яких найважливішу роль відіграють територіальні умови.До них слід віднести загальний економічний рівень розвитку; стан туристичноїінфраструктури; екологічний стан регіону; наявність ресурсів тощо[2]. Слід зауважити, що в Україні з її багатоюісторичною спадщиною і безцінними рекреаційними ресурсами туристичний бізнесрозвивається з переважною орієнтацією на виїзд. Тому тема цієї курсової роботив сучасних економічних умовах виглядає актуальною. Актуальність дослідження груповоготуризму в Карпатському регіоні обумовлена його недостатнім розвитком у сучаснихумовах за наявності значної кількості лікувально-оздоровчих ресурсів та умов якдля літнього відпочинку, так і для занять зимовими видами спорту.
Значеннядослідження, проведеного при написанні цієї курсовоїроботи, полягає в тому, що воно покликано виявити реальні можливості таконкретні напрямки розвитку групового туризму в Українських Карпатах.
ВічнозеленіКарпати – царство неповторних краєвидів, край, який називають перлиноюукраїнської землі. Над дорогами, що ведуть мандрівників Карпатськими горами,шумлять праліси. Мальовничі краєвиди змінюються, як у калейдоскопі. Неповторнаприрода, унікальні пам’ятки історії та культури, самобутні риси в народномумистецтві і побуті горян завжди приваблюють у Карпати туристів. Ці оповитілегендами гори величні та красиві як літом, так і зимою.
Об’єктомдослідження в курсовій роботі є рекреаційні ресурсиУкраїнських Карпат. Географічні межі дослідження, проведеного принаписанні курсової роботи, охоплюють Карпатський регіон, в який входятьЛьвівська, Закарпатська, Івано-Франківська, Чернівецька області, що займаютьзагальну площу 56,6 тис. км, де проживає близько 6,5 млн. чол.
До джерельноїбази дослідження належать наукові праці, автори якихподають оцінку рекреаційно-туристичних ресурсів Карпатського регіону,розглядають питання, пов’язані з якісною і кількісною характеристикою йогорекреаційно-туристичних ресурсів. Мета курсової роботи – виявленняперспектив розвитку групового туризму в Українських Карпатах. Для реалізаціїпоставленої мети під час написання курсової роботи виконуються такі завдання:
· проаналізувати природні та історико-культурні умови групового туризму вУкраїнських Карпатах на прикладі об’єктів, розташованих в Івано-Франківськійобласті;
· охарактеризувати сучасний стан розвитку групового туризму в УкраїнськихКарпатах;
· Виявити проблеми і перспективи розвитку групового туризму в УкраїнськихКарпатах.
Робота складаєтьсязі змісту, вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури тадодатків. Перший розділ курсової роботи має теоретичний характер. В ньомурозглядаються теоретичні та методологічні аспекти групового туризму. У другомурозділі аналізується сучасний стан розвитку групового туризму в Карпатах. Утретьому розділі викладено результати розробки туру «Подорож до Гуцульщини».
1. Сутність та особливості групового туризму в УкраїнськихКарпатах 1.1 Місце іроль групового туризму в Українських Карпатах врозвитку рекреаційно-туристичногокомплексу України
туризмкарпатський відпочинок курорт
Насампереднеобхідно визначити, що таке тур. Згідно зі ст. 1 Закону України «Про туризм»,«тур – туристична подорож (поїздка) за визначеним маршрутом у конкретні терміни,забезпечена комплексом туристичних послуг (бронювання, розміщення, харчування, транспорт,рекреація, екскурсії тощо)»[3].
Як наголошує В.Ф.Кіф’як, «фінансові можливості клієнта в більшості визначають майбутній маршрутподорожі, рівень комфортності та засіб пересування. Крім цього, фінансовий станвпливає і на вид подорожі»[4]. За цієюознакою В.Ф. Кіф’як виділяє наступні види туризму:
• Груповийпо відпрацьованих маршрутах – найбільш дешева формапри інших рівних умовах. Низька ціна пояснюється знижками, які надаютьсятуристичним групам. Знижки мають місце і при виборі традиційного длятуристичних фірм маршруту (їх надають підприємства транспорту, розміщення,харчування, які обслуговують маршрут);
• Індивідуальнийпо відпрацьованих маршрутах – більш дорогий видподорожі, оскільки при його оформленні не діють знижки, які надаються групам;
• Груповийпо індивідуальних маршрутах – знижки надаються увипадку оптимального розміру групи (наприклад, визначеного по кількості місць втуристичному автобусі), а також залучення в індивідуальний маршрут традиційнихмісць відпочинку;
• Індивідуальнийпо індивідуальних маршрутах – найбільш дорога формаобслуговування, оскільки всі перераховані вище знижки тут не діють. При організаціїтакої подорожі необхідна розробка та додаткове відпрацювання маршруту.
Туризм має, середіншого, важливе зовнішньоекономічне значення, оскільки він є індустрієюекспорту, яка, однак, відрізняється від інших експортних галузей одним важливимаспектом. У більшості експортних галузей товари вивозяться з країни до споживача.В туристичній галузі споживач прибуває в країну для того, щоб придбати таспожити вироблені продукти та послуги.
Україна в ціломута Карпатський регіон зокрема можуть пропонувати саме такі види відпочинку.Карпатський регіон має незабруднене навколишнє середовище, прекрасне повітря,чисті ріки, гори, сільські місцевості, де збережені національні традиції,музеї, церкви та інші прекрасні архітектурні пам’ятки. Регіон також можепишатись багатим фольклором та традиціями. Такі риси притаманні не багатьоміншим регіонам світу.
Як зазначаютьактивісти Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму,«найпопулярнішими агротуристичними продуктами в Карпатському регіоні виступаютьтакі, що пов’язані з національною кухнею, проведенням фестон (вечорниці, народніобряди). Значного поширення набули зимові розваги (катання на санях). У всіхкарпатських областях поширений збір ягід і грибів та активний туризм (піші,кінні прогулянки). Усе більшої популярності набувають форми пізнавальноготуризму (відвідування народних умільців, домашніх музеїв).»[5]
Органи державногоуправління ведуть роботу в напрямку переорієнтації фінансових і матеріальнихресурсів на створення й розвиток рекреаційно-бальнеологічних зон в УкраїнськихКарпатах: зокрема, в Івано-Франківській області розроблено програму розвиткутуризму на 2002-2010 рр., проекти«точкової» спеціальної економічної зони "Яремче",створення рекреаційної зони «Вигода-Мізунь», проект«Прикарпатський трамвай», що передбачає відродження й використаннявузькоколійних залізниць.
Природно-кліматичнийпотенціал, мальовничі краєвиди, чисте повітря гірських лісів, цілющі мінеральніджерела, туристичні маршрути, гірськолижні й спортивні траси, туристичні бази,пансіонати, санаторії, спеціалізовані лікувальні заклади (понад 800) можутьнабути вирішального значення для майбутнього економічного розвитку регіону. Найбільшрозвинуті на Прикарпатті рекреаційний, діловий (проведення конференцій,семінарів) та екскурсійний туризм. Українські Карпати мають значнутуристично-оздоровчу базу. Понад сто об'єктів (готелі, турбази, санаторії,пансіонати) можуть одночасно прийняти 14 тис. відпочиваючих. Так, вЗакарпатській області в 2003/2004 роках діяло 68 санаторно-курортних іоздоровчих закладів, що становило 2,1% від загальної кількості таких закладів вУкраїні. В Івано-Франківській області діяло, відповідно, 43 заклади (1,3%), у Львівській – 133 (4,1%), в Чернівецькій – 15 (0,5%)[6].
Туристичні послугив 2004 році надавали в Закарпатській області 45 суб’єктів туристичноїдіяльності, в Івано-Франківській – 56, у Львівській – 160, в Чернівецькій – 74[7]. Так, в Івано-Франківській областінайзначнішими серед них є "Івано-Франківськтурист", Генеральнеагентство по туризму в Івано-Франківській області, Центр туризму і краєзнавстваучнівської молоді. Гостей із-за кордону приймають спільне підприємство«Аускопрут» та фірма «Надія». Кількість туристичних підприємствобласті постійно зростає. Сервіс на рівні класу ''три зірки" забезпечуютьготель «Аускопрут» в м. Івано-Франківську, санаторій«Карпати» в м. Яремче, пансіонат «Гута» в Богородчанськомурайоні.
Про значні обсягинаданих туристичних послуг в Українських Карпатах свідчать наступні дані.
В 2004 році вЗакарпатській області було обслуговано 66,8 тис. туристів, що становить 2,3%від загальної кількості туристів в Україні.
Кількість туристівв Івано-Франківській області зросла з 30,1 у 2003 роцідо 56,3 тис. осіб в 2004 році, а за перше півріччя 2005 року досягла 86,3 тис.З них 82,7% відвідали область для відпочинку та проведення дозвілля, 14,2% – вслужбових, ділових цілях, з метою бізнесу та навчання[8]. Частка регіону в загальній кількостіобслуговуваних в Україні в 2004 р. туристів склала 2,1%[9].
У Львівськійобласті в 2004 р. було обслуговано майже 128,6 тис. туристів (4,5% від занагальної кількості туристів в Україні)[10].
В Чернівецькійобласті ці показники становили, відповідно, 61,9 тис. осіб (2,2%)[11].
Серед туристів,які відвідують Карпати, дедалі більшу частину становлять закордонні – вЗакарпатській області кількість в’їзних (іноземних) туристів склала в 2004 роцімайже 12,6 тис. осіб, що становило 2% від загальної кількості таких туристів вУкраїні в цілому[12].
ВІвано-Франківській області у 2004 році було обслуговано майже 2,6 тис. в’їзних(іноземних) туристів (0,4% від загальної кількості таких туристів в Україні)[13], а в першому півріччя 2005 р. таких було2,1 тис. осіб – на 43,7% більше проти відповідного періоду 2004 року. У 2003 р.«до обласного бюджету надійшло 10 млн. грн. від туристичної галузі, щорокуспостерігається зростаючий інтерес до цього перспективного напрямку народногогосподарства з боку вітчизняних та іноземних інвесторів»[14].
У Львівській таЧернівецькій областях число в’їзних (іноземних) туристів становило, відповідно,32,0 та 4,2 тис. осіб (5,1% і 0,7%)[15].
Зазначаючи, щонаразі Карпатський регіон поступається за числом туристів і розвиткомвідповідної інфраструктури Криму, слід звернути увагу на істотні переваги, якімають Карпати. Головною з них є те, що, на відміну від Кримського морськогоузбережжя, де туризм носить чітко виражений сезонний характер, Карпати однаковоцікаві туристам у будь-яку пору року. У першу чергу, Карпати приваблюютьвідпочиваючих своїми унікальними природними, мінеральними та рекреаційнимиресурсами, лікувальними можливостями. Тут у будь-яку пору року можна знайтизайняття за власними інтересами: катання на лижах, сплав по гірських річках,походи в гори, полювання, рибальство тощо[16].
Важливу роль урозвитку туризму в Україні відіграє зокрема зимовий туризм. Взимку Карпатизустрічають шанувальників гірськолижного спорту. Для них побудовані канатнідороги й траси спусків різної складності. Навчанням гірськолижній техніцізаймаються інструктори туристських баз і готелів.
Стрімкий розвитоктуризму, організація масового відпочинку гірськолижників, забезпечення необхідногопри цьому комфорту призвели до створення в ряді розвинутих країн цілоїіндустрії зимового відпочинку, що посіла провідні позиції в національнійекономіці. Сучасний гірськолижний центр включає готельні комплекси, системумаятникових канатно-крісельних і буксировочних доріг – підйомників, трасиспусків різної протяжності й складності, навчальні схили, службу трас іконтрольно-рятувальну службу, спортивні організації й споруди, магазини, пунктипрокату спортінвентарю, гірськолижні школи»[17].
Отже, УкраїнськіКарпати сприятливі для розвитку групового туризму. Незважаючи на достаток місцьдля відпочинку, можливості Карпат далеко не вичерпано. Туристські групи, щоприїздять на відпочинок, зупиняються в готелях, на турбазах, у притулках, наспортивних базах і у приватному секторі. «У Карпатахрозміщено 53 туристські бази, готелі, кемпінги, а також кілька десятківгірськолижних підйомників. Потужність туристських закладів на деньмаксимального розгортання становить понад 10 тис. місць. Дві третинитуристських об’єктів і майже половина туристських місць (45%) припадає наЗакарпаття»[18]. 1.2Природні ресурси Карпат
Гірські масивиУкраїнських Карпат розташовані на заході нашої країни між річкою Дністер ідержавним кордоном. Це центральна частина великої дуги Карпатських гір, відомоїпід назвою Східні Карпати.
На територіїУкраїни «довжина опуклої на північний схід гірської дуги складає близько 280 км. Площа Українських Карпат разом із Передкарпатською височиною й Закарпатською низовиною досягає37 тис. кв. км»[19].
РозташуванняУкраїнських Карпат на порівняно невеликій відстані від центральних районівдержави сприяє залученню туристів з її інших регіонів, а їх наближеність доЦентральної Європи – відвідуванню краю гостями з-за кордону.
«УкраїнськіКарпати – це оригінальний природно-територіальний комплекс, який займає широкепасмо середньо-високих гір. Долинами рік воно розділене на окремі гірськімасиви – Бескиди, Верховинський, або Вододільний хребет, Боржаву, Красну,Ґорґани, Свидовець, Чорногору, Чивчини, Мармароські гори та ін.»[20]
Особливоюпопулярністю при організації зимового відпочинку користуються схилиСвидовицького масиву, Чорногори, Гринявських полонин, Боржави,Стрийсько-Санської Верховини, Покутсько-Буковинських гір. Для більш досвідченихтуристів-гірськолижників чималу цікавість являє багатоденна подорож поГоловному вододільному хребту.
Таким чином,рельєф Українських Карпат сприяє розвитку гірськолижного туризму й зимовоговідпочинку в цілому.
Українські Карпатиукриті густою мережею мальовничих долин і ущелин, по яких несуть свої водигірські води. «На території гір нараховується близько 500 річок, кілька тисячперіодично діючих водотоків (під час сніготанення й проливних дощів) і більше1200 водойм»[21].Більшість із них належать до басейнів річок Дністра, Прута й Серету уПрикарпатті й Тиси – в Закарпатті. Озер на території Карпат небагато. Вцентральній частині Українських Карпат – на Свидовці, Горганах і Чорногорі –находиться близько 20 гірських озер льодовикового походження.
Достаток водойм,їх краса слугують ще одним об’єктом Карпат, що приваблюють туристів. Дляводотоків Карпат характерні повені і підйоми води. «Долини гірських річокнеширокі, з крутими схилами, глибоко врізані (від 150-250 м до 600-800 м). Падіння становить 60-80 м/км у верхів’ях і 5-10 м/км у низов’ях. Швидкість течіїзначна – від 1-2 м/с до 3-5 м/с, що обумовлює розвиток водної ерозії йвиникнення селевих потоків»[22].Для річок Карпат характерні дощові паводки. Гірські річки Карпати пересихаютьрідко. Взимку на них бувають затори; малі річки іноді перемерзають.
В УкраїнськихКарпатах клімат помірно континентальний, з теплим вологим літом іпомірно-холодною зимою. Початок і кінець зими припадає на різний час залежновід географічного й висотного положення району. В цілому зима нехолодна, звідлигами. В січні середня температура коливається від – 3°до –8°, в горах до – 9°. Тільки іноді в горах буває – 35 – 37°. Тривалість зимирізна – в Закарпатській низовини вона 2-2,5 місяці, а в горах досягає 4-5місяців.
В Прикарпатті –частині території Львівської, Івано-Франківської й Чернівецької областей, щоприлягає до Українських Карпат з півночі, – зима починається наприкінці листопада,а в Закарпатській низовині – в першій декаді грудня і закінчується відповідно впершій декаді березня і наприкінці лютого. В горах сніг випадає в окремихрайонах в першій декаді листопада і тримається до кінця травня. Тому тривалістьзими різна: якщо на рівнинах Закарпаття вона триває 70-75 днів, то в горах нависоті 900 м і вище – приблизно 120-160 днів. Стійкий сніговий покривспостерігається в гірських районах з кінця листопаду і до кінця травня. Вокремі роки глибина снігового покриву місцями досягає 2,5-3,5 м.
Весна вПрикарпатті триває 70-85 днів, а в Закарпатті – 70-80 днів. В горах через кожні 100 м висоти початок весни затримується на 2 дні, а кінець – на 8 днів. Весноюпогода нестійка, з частими похолоданнями.
Літо порівняностійке, тепле, часом спекотне. В Закарпатті – на рівнині – воно починається вдругій половині травня і триває до кінця вересня, в горах – до початку вересня.В Прикарпатті літо настає наприкінці травня – на початку червня і закінчуєтьсяв другій декаді вересня. В горах через кожні 100 м висоти літо спізнюється на 8-9 днів і на 5-6 днів закінчується раніше.
Осінній періодохоплює три місяці – вересень, жовтень і листопад. В горах осінь настає ранішена 5-6 днів і продовжується на 2-3 дні менше, ніж у низовині.
Високудиференціацію мають і опади, що випадають в Карпатах: чим вище місцевість, тимбільше опадів. Але збільшення кількості опадів відбувається нерівномірно.
Напівденно-західних схилах із збільшенням висоти кількість опадів зростає швидше,ніж на північних і східних схилах. Найбільша кількість опадів, понад 1500 мм, випадає на висоті понад 1200 м над рівнем моря. Основна їх кількість припадає на червень – початоклипня і кінець жовтня – листопад. Взимку (грудень-березень) випадає 150-450 мм опадів, під час як у квітні-листопаді – 400-1100 мм.
Сніжний покривстійкий тільки в горах. Випадаючи наприкінці листопада, сніг наприкінці місяцястає постійним і тримається до кінця березня – початку квітня, а на висотіпонад 1500 м подекуди зберігається до другої декади травня.
У передгір'яхсніжний сезон коротше – з грудня до лютого, причому в східних районахПрикарпаття він встановлюється на 6-7 днів раніше, ніж в Закарпатті. Сніжнийпокрив досягає наприкінці січня – в лютому 7-14 см, у середньогір’ї – 13-33 см, а місцями в горах 3,5 м.
У горах сніговийпокрив з’являється в першій частині листопада, а з грудня стає стійким, але 2005року на відомому гірськолижному курорті Буковелі вже в жовтні було 40 см снігу. Танення снігу в горах розпочинається наприкінці березня.
Розглядаючиможливості, які мають Карпати для розвитку групового туризму, доречно звернутиособливу увагу на перспективи розвитку гірськолижного туризму. Лижні траси уКарпатах проходять на спеціально підготовлених схилах із трав'яною основою. Всітраси обладнані сніговими гарматами та захищені від прямого сонячного проміння,завдяки чому сніг утримується значно довше, ніж в інших місцях. Траси готуютьсядля катання спеціальною снігонапилюючою та сніготрамбувальною технікою.Освітлення схилів дозволяє кататися у вечірній період.
Карпатихарактеризуються багатою рослинністю. В українських Карпатах налічується більше2000 видів судинних і квіткових рослин, тобто майже 60% всієї флори України,близько 500 видів листяних мохів і 860 видів лишайників. Схили гір укритігустими лісами: внизу – буковими й дубовими, а вище – ялиновими й ялицевими.Ростуть також ясень, явір, береза, граб, осина та інші породи. Карпати – найбільш лісиста територія України, тут«зосереджено 20% площі її лісів»[23].
ТериторіяУкраїнських Карпат, особливо Передкарпаття і Закарпаття, давно заселена людиною(за часів палеоліту), широко використовуються її природні ресурси. Крімнадмірного використання на окремих територіях природних ресурсів, в УкраїнськихКарпатах людина доклала багато зусиль до збереження цінних природних об'єктів,територій та унікальних ландшафтів. На їх основі тут створені і функціонуютьбіосферні і природні заповідники, національні природні парки,рекреаційно-лікувальні парки, заказники, дендропарки тощо. Найбільш відомими є Карпатськийбіосферний заповідник, Карпатський національний природний парк, Джурджинецький,Свидовецький, Брадульський, Кузинський ландшафтні державні заказники, НППСиневірське озеро, Стужиця та ін. Природно-заповідна зона на площі близько 10тис. га призначена для збереження природних ландшафтів та їхнього відновлення вумовах інтенсивного рекреаційного використання; рекреаційно-господарська зона –для створення баз відпочинку і господарської діяльності, які б не порушувалиприродні ландшафти.
Всі ландшафтніобласті Українських Карпат тою чи іншою мірою забезпечені значнимитуристсько-рекреаційними ресурсами. Про регіональні особливості привабливихландшафтів унікальної краси свідчать висока розчленованість рельєфу річковоюмережею, різноманітність і зміна рослинного покриву (ліси, криволісся, луки,полонини тощо).
Великі потенційніможливості для розширення масового туризму і рекреації маєВододільно-Верховинська область Карпат. Багато туристів відвідує мальовничеозеро Синевір, розташоване біля верхів’я річки Тереблі на висоті 987 м, площею 7 га і глибиною до 21 м.
В областіВулканічних Карпат (Закарпаття) численні мінеральні джерела, особливо в районім. Сваляви, смт. Поляни та ін., і добрі ландшафтно-географічні умови сприялирозвитку туристсько-оздоровчих підприємств. Загалом Закарпатське передгір’я маєсприятливі природні умови для розвитку туристсько-рекреаційної галузі.
Захоплює великабіорізноманітність рослинних і тваринних видів; відносно допустиме антропогенненавантаження гірсько-лісових басейнових екосистем головних рік УкраїнськихКарпат; достатня природна лісистість території гірських басейнів рік тощо.Таким чином, «Українські Карпати володіють великими можливостями для розвиткуїх у рекреаційно-туристській індустрії. Достатність та реальна освоєністьлюдиною території екосистеми і біогеоценозів Українських Карпат дають підставидля можливого додаткового антропогенного навантаження на окремі природніландшафти у вигляді рекреаційно-туристського використання»[24].
Проте важливоюумовою при інтенсивному розвиткові туризму і рекреації є максимальне збереженняприродних ландшафтів та їх структурно-функціональних особливостей з дотриманнямосновної ідеї – туристична галузь повинна бути прибутковою, але не руйнівноюдля природи.
Великі перспективидля організації масового відпочинку й лікування мають Яремче, Ворохта, Гута,Шешори, Мізунь, Косів, Верховина, Болехів. Відкриті нещодавно мінеральні джерелапривертають до себе тисячі гостей з усієї України та з-за кордону.
Вуглекислі водитипу «Нарзан» поширені у верхів’ї Чорного Черемоша (с. Буркут), у районіВерховини. Вуглекислі води відомі в районі р. Цибни. У с. Мізунь виявленомінеральну воду типу «Нафтусі». Сірководневі води видобуваються в районікурорту «Черче». Біля с. Коршів виявлені води мацестинського типу.
Підсумовуючивикладене, доходимо висновку, що в Карпатах є великі природно-ресурсніможливості для організації і розвитку зимових видів відпочинку, зокремагірськолижного. На сьогодні в регіоні освоєно до 30 гірськолижних полів, хочаїх кількість можна б збільшити вдвічі й обслужити за сезон понад чвертьмільйона любителів зимового відпочинку при двотижневій тривалості відпочинку.Отже, Українські Карпати характеризуються значним рекреаційним потенціалом, тому розвиток туристично-рекреаційногокомплексу цього регіону є джерелом його реального економічного зростання.1.3 Історико-культурні ресурси Карпатського регіону
Одним з важливихчинників забезпечення туристичної діяльності, і в зимовий період зокрема, єнаявність історико-культурних ресурсів. Однією із складових цих ресурсів єархітектурні пам’ятки. Тільки на території Івано-Франківської області підохороною держави знаходиться 1423 пам'ятки архітектури, з них 513 культовихспоруд: 482 церкви (335 дерев'яних і 127 мурованих), 24 костьоли та 7 синагог.
Після Другоїсвітової війни було зроблено вдалу спробу відродження й розвитку гуцульськогостилю, пошуки якого велися з кінця XIX століття. Яскравий приклад нової хвилібудівництва в гуцульському стилі – ресторан «Гуцульщина» в Яремче йтурбаза під цією ж назвою.
У Карпатах можнапомилуватися не тільки мальовничими гірськими ландшафтами, але й красивимистаровинними будівлями, створеними у гармонії із самою природою. Традиційнібудівлі у Карпатах мають стіни зрубного типу, складені із горизонтальнопокладених один на одного брусів або півкругляків, найчастіше смерекових. Такожвикористовували бук, і тільки для зведення церков – дуб.
Найбільшдовершеними спорудами гуцульського будівництва, що дійшли до нас із далекоїминувшини, є дерев'яні церкви. У старій гуцульській коляді співається, що там,де краплини крові Христової впали на землю, виросла церква. Свою власну церквумає кожне, навіть найменше село. І до наших днів у Карпатах збереглися сотнідерев'яних храмів, споруджених від XVI до початку XX століття.
Великуісторико-культурну цінність мають архітектурні ансамблі та історичні спорудиУжгорода, Виноградова, Мукачева, Долини, Берегова, Чернівців, Дрогобича,Самбора, Коломиї. До пам’яток садово-паркового мистецтва, що перебувають підохороною держави, до ХVII-XVIII ст. належать Виноградівський, Самбірський,Міженецький (Старосамбірський район) та ін., а з унікальних пам’яток ХІХ ст. –парк санаторія «Карпати» (Свалявський район), Чертизький (Ужгородський район),Чернівецького університету, Вишневський (Самбірський район) та ін.
На окрему увагузаслуговує Манявський Скит у с. Манява Богородчанського району. За вірогіднимиджерелами у Скиті похований гетьман України І. Виговський (1664 р.). Протягом1970-1980 рр. тут були проведені значні реставраційні роботи. Після цього Скитбув оголошений історико-архітектурним заповідником. Тепер в ньому розташованийХрестовоздвиженський монастир УПЦ КП.
На територіїКарпат збереглись руїни Старостинського замку в м. Галичі, феодальних замків наДністрі, в смт. Чернелиці і с. Раковці Городенківського району та с. Пнів наНадвірнянщині. Справжніми шедеврами української архітектури є дерев'яні храми Гуцульщини,зокрема хати-гражди, які також представлені в скансенах – музеях під відкритимнебом у Києві, Львові та в с. Крилос Галицького району.
Карпати іПрикарпаття зокрема – важливий центр розвитку народного мистецтва. Створені тутісторичні та ліричні пісні, коломийки, гаївки відомі далеко за межами краю.Своєрідні народні легенди і усні перекази, казки й міфи відтворюють давній світнародних уявлень і вірувань. Рахви й шкатулки, топірці й писанки, ліжники йвишиванки, кахлі й кептарі, череси й ґердани, створені місцевими умільцями,викликають загальне захоплення.
Розглядаючиісторико-культурні ресурси Карпатського регіону, слід згадати імена видатнихлюдей, що пов’язали з ним свою долю. Нащадки не забувають великих князівЯрослава Осмомисла і Данила Галицького, народних ватажків Олексу Довбуша іМуху. На теренах нашого краю міцнів могутній дух великого церковного й культурногодіяча Андрія Шептицького. Тут зростав і виховувався визначний провідникОрганізації Українських Націоналістів Степан Бандера. Тут розквітла літературнатворчість Василя Стефаника, Марка Черемшини, Леся Мартовича, Гната Хоткевича.Із цим краєм пов'язана художня діяльність Івана Франка, Лесі Українки, МихайлаКоцюбинського, Ольги Кобилянської. Тут розвивався талант Ірини Вільде іМирослава Ірчана, Романа Іваничука і Романа Федорова, Дмитра Павличка і СтепанаПушика.
Навесні 1915 р. воколицях гори Маківки українські січові стрільці вели важкі бої протиросійської армії. Цвинтар полеглих у цих боях стрільців знаходиться близьковершини гори Маківки, на її південних схилах. Тут створено меморіальнийкомплекс. В різних карпатських містах і селах споруджено символічні могилиукраїнських січових стрільців.
Характеризуючиісторико-культурні ресурси Карпатського регіону, неможна залишити поза увагоюпам’ятки Другої світової війни, пов’язані з героїчною боротьбою українськогонароду проти загарбників, з бойовими діями Української повстанської армії таЧервоної армії.
Яскравимиприкладами боротьби проти фашистських окупантів стали рейди партизанськихз’єднань С.А. Ковпака, Н.І. Шукаєва, М.І. Наумова, дії партизанського загонуА.Б. Тканка.
Місце, що не можезалишити байдужим жодного національно свідомого українця – пам’ятник СтепануБандері в с. Старий Угринів Калуського району Івано-Франківської області.
Поряд зпам’ятками, пов’язаними з іменами видатних історичних осіб, доісторико-культурних ресурсів належить народне мистецтво. Його цікава складова –виробництво сувенірів. Унікальне й самобутнє мистецтво Гуцульщині, своєючарівною силою вабить людей з усього світу. Вироби народних майстрів Гуцульщинивже більше 100 років прикрашають десятки музеїв Європи й Америки.Червоно-золотаві писанки, іграшки з сиру, шкатулки, тарелі роботи різьбярів подереву, вироби з кераміки, шкіри, металу сьогодні знає весь світ. Туристиможуть вибрати собі щось із цих різноманітних сувенірів на сувенірних ринках уКосові та в Яремчі.
Отже, підсумовуючивикладене, доходимо висновку про те, що Українські Карпати – це край, багатийрекреаційними ресурсами, пам’ятками історії і архітектури. На їх базі можнарозвивати всі складові рекреаційної індустрії: кліматолікування, туризм,гірськолижний туризм, санаторно-курортне оздоровлення. Важливе місце поміж нимипосідає груповий відпочинок, а під час його проведення – екскурсійнадіяльність.
1.4 Соціально-економічні умови розвитку групового туризму вКарпатах
Розпочинаючирозгляд соціально-економічних умов розвитку зимового відпочинку в Карпатськомурегіоні, слід відзначити, що це один з старих освоєних районів України, маєнадзвичайно вигідне географічне положення, яке в поєднанні з багатоюприродно-ресурсною базою, значним трудовим потенціалом дозволиликомандно-адміністративній системі здійснювати екстенсивне нарощуванняпромислових потужностей, сільськогосподарського виробництва.
За цієї системироками ігнорувались соціальні пріоритети, екологічні блага та рекреаційніцінності регіону, що призвело до формування структури господарського комплексу,в якому домінуючу роль відіграють природо експлуатуючі галузі матеріальноговиробництва.
Надмірнаексплуатація природних ресурсів фактично склала економічне ядро регіону.Орієнтована на внутрішні ринки колишнього Союзу, регіональна економічна системавиявилась нежиттєздатною в кризових умовах. Внаслідок того назріла потреба в їїдокорінній реконструкції, пошуку нових перспективних напрямків економічногоросту, розвитку окремих регіонів (областей) на основі туризму, як екологічночистого і надзвичайно привабливого сектора економіки.
Розумною альтернативоюподальшій промисловій ескалації може служити економічно, соціально таекологічно обґрунтоване освоєння рекреаційного потенціалу Карпатського регіону.Тут зосереджені найбільші на Україні запаси мінеральних вод усіх відомих типів,значні поклади лікувальних грязей та озокериту, які є основою розвиткусанаторно-курортної справи. Сприятливий клімат, мальовничі природні ландшафти(полонини, гори, річки, ліси), багата історико-культурна спадщина сприяютьстворенню сучасної туристичної індустрії в краї.
Не менш важливо іте, що вигідний геополітичний фактор зможе активізувати інтеграцію рекреаційноїсистеми регіону в Європейський рекреаційний простір.
Перейдемо дорозгляду транспортної доступності місць відпочинку в Карпатах. Гірські районивкриті густою мережею асфальтових доріг, які з’єднують села з районнимицентрами. Через карпатські села проходять такі дороги загальнодержавногозначення, як траси Івано-Франківськ – Ужгород, Чернівці – Ужгород тощо. Черезрічки побудовано міцні, залізобетонні мости, що мають велику пропускну потужність[25].
Традиційнідерев'яні містки з поручнями і кладки будують і зараз на невеликих річках іпотоках. Значного поширення набули підвісні мости над бурхливими ріками.В наш час основним видом транспортного сполучення у Карпатах єавтобусні перевезення пасажирів. Автобусні лінії зв’язують гуцульські села імістечка з обласними центрами. Поряд з ними важливе місце в транспортному сполученнівідіграє залізничний транспорт. По Карпатському регіону пролягає залізниціЛьвів – Рахів та Львів – Ужгород (2 лінії). Райцентр КосівІвано-Франківської області зв'язаний повітряною лінією із Львовом іІвано-Франківськом.
Для багатьохгостей Карпат шлях до гір проходить через Львів. Доїхати до Львова гості можутьпоїздами (в дужках вказані ціни на квитки в плацкарті і в купе): Київ-Львів(35; 53 грн.), Київ-Ужгород (27; 40), Харків-Трускавець (24-28; 36-42 грн.),Сімферополь-Львів (50; 75), Донецьк-Львів (44; 67), Черкаси-Львів (27; 40),Солотвино-Львів (20; 28), Суми-Львів (32-37; 48), Запоріжжя-Львів (39; 50),Херсон-Львів (37; 55), Москва-Львів (130; 230)[26].
Популярнийгірськолижний курорт Українських Карпат – село Славське, розташоване у 120 км від Львова. Славське відомояк один із найбільш облаштованих гірськолижних комплексів. На горі Тростян (1 230 м), у 4 км від центру Славського, обладнано багато протяжних трас, прокладена найдовша в Україні канатно-крісельна дорога (2 700 м). Крім того, на горі працюють сім довгих і чотири малих лижобуксири. Гірськолижникирозміщуються на багаточисельних базах відпочинку й спортивних базах. Турбаза«Джерела Карпат», що має власні малі лижобуксири, організує комплекснеобслуговування туристів-гірськолижників. Освоєно схили гори Менчул, де першідва підйомники близько тридцяти років тому встановив Львівський політехнічнийінститут. Прекрасна траса спускається з гори Менчул до села Грабовець.
Туристські групи,що приїхали у Славське, можуть зупинятися у приватних садибах. У святкові днівартість проживання збільшується у 2-4 рази. Розглянемо для прикладу умовивідпочинку в садибі «У Ігоря». Так, чотирьохмісний номер у цій садибі в періодріздвяних канікул 2005-2006 рр. коштував 2800 грн. або 400 грн./добу з особи(влітку – 120 грн.), двохмісний номер – 1750 грн. або 250 грн./добу (влітку –80 грн.). В котеджі – чотири двохмісні й два чотиримісні номери з номери зєвроремонтом і телевізором. Вигоди – на поверсі. У дворі є мангал і стоянка дляавто. Година в сауні з басейном коштує 100 грн., дві години – 160 грн. Длягірськолижного спорядження є спеціальні сушарки. Їду можна замовляти на кухні.Орієнтовна вартість дворазового харчування – 25-30 грн.[27].
Комплекс славськоїгірськолижної бази «Динамо» складається з двох готелів. Два корпуси першоїрозташовані в центрі селища. Для послуг гірськолижників тут є їдальня на 100місць, конференц-зал на 50 місць, спортзал, дві сауни, кафе, бар, російськийбільярд, тренажерний зал, настільний теніс. Другий корпус розташований на горіТростян. Крім нього, є ще два комфортабельні котеджі на 10 місць. На горугостей за 7 грн. доставить готельний транспорт. До 20 січня 2006 р. одноденне перебування п’яти осіб у трьохкімнатному номері коштувало 550 грн., 3-4осіб у двохкімнатному – 500 грн., двох осіб в однокімнатному номері – 310 грн.Місце в номері на четвертому поверсі – 60 грн., на третьому – 75, на другому –35 грн. Проживання в будинку – 55 грн./добу, в номері люкс – 90, в котеджі –600 грн. Одна година в спортзалі – 30 грн. Піднятися на гору витягом коштує2,5-4,5 грн. Трьохразове харчування на нижній базі – 18 грн./добу, в будинку –200 грн. Зберігання спортінвентарю – 1 грн./добу.
В головномукорпусі бази відпочинку «Байка» 6 люксів і 10 напівлюксів, у дерев’яномукотеджі – по два люкси і напівлюкси. В сімейному котеджі дві спальні й кімната зкомином. В номерах – сучасні меблі з дерева – кольоровий телевізор,холодильник, телефон, санвузол. Проживання у святкові дні в люксі коштує 255грн./добу для одного, для двох – 280 грн., для трьох – 375 грн., для двохдорослих і дитини – 355 грн. Однокімнатний напівлюкс для одного – 195грн./добу, для двох – 220 грн./добу. Сімейний котедж – 475 грн./добу. Годинасауни з басейном – 35 грн., більярд – 20 грн./добу, прокат лиж – 30 грн./день,санок – 15 грн., тенісний корт – 40 грн./год., тенісний корт (без ракеток) – 20грн.
Недалеко відСлавського, в селищі Тисовець розташована велика гірськолижна база з готелем.Траса довжиною 1 300 м обладнана крісельною дорогою (1,5 км) й двома великими лижобуксирами. На базі споруджений трамплін для стрибків на лижах,прокладені слаломні траси зі штучним пластмасовим покриттям літніх тренувань.
У Львівськійобласті гірськолижники тренуються також у районі Турка, де встановлений400-метровий лижобуксир на слаломній горі з штучним покриттям для літніхтренувань.
Місцями для груповоготуризму славиться також Закарпаття. Що стосується зокрема занять гірськимилижами, то сприятливі умови є на схилах уздовж дороги від Ужгорода до Ужоцькогоперевалу. Тут різними підприємствами і установами встановлено більше двадесятків малих лижобуксирів, створено бази відпочинку. В селі Кострінаспортивна школа організовує заняття на схилах, обладнаних великим лижобуксиром.
Найдовшийбуксирувальний підйомник (1 350м) в Україні встановлений в селіПодобовець, що знаходиться біля автодороги, яка сполучає Рахів з Ужгородом.Лижобуксир обслуговує різноманітну за рельєфом гірськолижну трасу на схилахгори Рапецька, що відрогом спускається з вершини Великий Верх (1300 м). Тут гірськолижники можуть розміститися в приватних садибах, а також на турбазі «Плай» уВоловці. Крім того, для гірськолижного катання освоєна вершина Гемба (1 497 м) Боржавського гірського масиву, з якої у північному напрямі спускаються два великі відроги досела Пилипець. Тут прокладено траси протяжністю до 3-4 км.
В районі притулку«Бескид», що знаходиться в 10 км від Подобовця, турбаза «Карпати» встановилавеликий 1 000-метровий лижобуксир. Крім цієї турбази, гірськолижники можутьрозташуватися у приватних садибах в селі В. Студене. На схилах працюють і малілижобуксири. В околицях притулку розміщено кілька трас спусків тривалістюбільше кілометра.
Із трасРахівського району найбільшу цікавість для гірськолижників викликає спуск білясела Богдан. На схилі, в 12 км від Рахова, встановлено 1 000-метровийлижобуксир. Рельєф траси різноманітний, з крутими ділянками. Гірськолижники, щовідпочивають на турбазі «Тиса», катаються на горі Мензул, де встановлено800-метровий лижобуксир, а також направляються у притулок «Перелісок» (висота 1 000 м, розташований у 15 км від міста), де діє короткий лижобуксир. На цих трасах сніг добрезберігається до квітня.
Що стосується цінна послуги, пов’язані з груповим туризмом у Закарпатті, то вони є порівняновисокими, як і на курортах Львівської області. Причина цього полягає у високомупопиті. Як зазначають спостерігачі, місця в готелях і будинках відпочинку нановорічно-різдвяний період 2005-2006 рр. почали активно розкуповувати щевлітку, і бачачи такий попит, їх власники підняли ціни майже вдвічі[28]. При цьому сервіс і стан лижних трасзалишається невисоким, ціни ж – вищими, ніж на курортах Словаччини та Австрії.
Так, переночуватив сільській хатині цієї зими коштує 100 грн. з особи, а одномісний номер уготелі або турбазі з новорічною програмою – 1,5 тис. грн. Доба в двохмісномуномері без харчування коштувала у період зимових свят 2005-2006 рр. всередньому близько 260 грн., в котеджі – 200 дол.[29]
«Найбільш«туристичними» на Івано-Франківщині є Верховинський район і територіяЯремчанської міської ради – Яремче, Ворохта, Яблуниця, Поляниця, де пік сезонуприпадає на зиму і пов’язаний з традиційним тут гірськолижним відпочинком»[30]. Найбільш високогірний в українськихКарпатах лижний об’єкт – полонина Драгобрат. Він знаходиться на висоті більше 1300 м над рівнем моря, і сніг тут тримається з листопада до травня. Популярні лижні курортизнаходяться також поблизу Рахова, Мукачева і Сваляви на Закарпатті. ВІвано-Франківській області своїми трасами славляться Косівський і Верховинськийрайони. Гірськолижний відпочинок стає дедалі популярнішим в Україні, томуінфраструктура стрімко розвивається.
Всього наЯремчанщині приймають гостей:
— 5 готелів,
— 2 готельнікомплекси,
— 1 гірськолижнийкурорт,
— 1 спортивно-оздоровчабаза,
— 2учбово-спортивні бази,
— 8 закладівсанаторно-оздоровчого та лікувального напрямку,
— 2лікувально-оздоровчі комплекси,
— 9 дитячихбудинків відпочинку,
— 6 базвідпочинку,
— 1 будиноквідпочинку,
— 3 комплексивідпочинку,
— 2 приватнихпансіонати,
— 7 гостиннихдворів,
— 31 приватнасадиба[31].
Окрім туристичногокомплексу «Буковель» в селі Поляниця, потужною рекреаційною базою володієготель «Піги» в селі Татарів, в номерах якого є ванні кімнати, супутниковетелебачення, відео, телефон. В готелі діють ресторан, прокат гірськолижногоспорядження, автостоянка з охороною.
Готель «Піги» має26 місць. Готель збудований у старовинному гуцульському стилі, відреставрованийв 1999 році. Розташований на березі річки Прут неподалік від найвищої гориукраїнських Карпат – Говерли. В ресторані – європейська і національна кухня.Пропонуються пішохідні і кінні прогулянки в гори. Відстань до гірськолижнихвитягів туристичного комплексу «Буковель» – 14 км, до витягів в Яблуниці – 12 км, у Ворохті – 5 км.
Інший сучаснийготель «Руслана» розташований в селищі Ворохта. В його номерах також є ваннікімнати, супутникове телебачення, телефон. В готелі здійснюється прокатвелосипедів, спальних мішків, палаток та гірськолижного спорядження,автостоянка з охороною. Кількість місць у готелі 24 місця. Приватний готель«Руслана» включає 5 дерев'яних будиночків. Один з будиночків єпристосованим для руху інвалідних візків. У селищі Ворохта розташований 2-хкілометровий оглядовий крісельний витяг до лижного стадіону в урочищіП'ятихатки, звідки можна полюбуватися величним краєвидом Говерли (2061 м) і Петроса (2020 м). Відстань до комплексу «Буковель» – 20 км, до гірськолижних витягів в Яблуниці – 18 км, до трас в селищі Ворохта – 2 км.
База відпочинку«Карпати» в Яремчі розрахована на 150 місць. В її номерах є ванні кімнати,кабельне телебачення, телефон. В готелі працюють ресторан, бар, бенкетний зал,дискотека, З конференц-зали з фуршетним залом, басейн, сауни, тенісний корт,більярд, проводяться лікувально-профілактичні процедури, є солярій. Неподалікготелю сувенірний ринок та знаменитий водоспад на річці Прут. Пропонується широкаекскурсійна програма. Відстань до комплексу «Буковель» – 32 км, до гірськолижних трас в Яблуниці – 30 км, до трас Ворохти – 30 км.
До місцьвідпочинку туристичних груп у Прикарпатті належать також розташовані в містіЯремче санаторій «Яремче», приватні пансіонати «Первоцвіт», «Джерело», приватнабаза «У Галини», гостинний двір «Красна садиба», готель «Водограй». Серед інших гостинних закладів варто згадатиготельний комплекс «Лісова пісня» в урочище Маркова (роздоріжжя Гута-Росільна),с. Дзвиняч Богородчанського району; готельно-ресторанний комплекс «Лісоваказка» в селі Лісна Слобідка Коломийського району, готель «Писанка» в Коломиї,готелі «Аускопрут» і «Надія» в Івано-Франківську, а також чимало приватнихсадиб в селах Поляниця, Яблуниця, Татарів, Микуличин, в Яремне, у Ворохті та вКоломиї. Загалом у регіоні Буковеля може одночасно розміститись в готелях,турбазах та приватних садибах до 10 000 відпочиваючих.
Історико-культурніта природні ресурси Карпатського регіону сприяють розвитку в ньому сільськоготуризму. Він розвивається як у відомих відпочинкових і оздоровчих місцевостях,так і у гірських селах з традиційним побутом. Його інфраструктурну основускладають кілька сотень агроосель – переобладнаних або спеціально збудованихсадиб для прийому туристів, а також котеджі, пансіонати та міні-готелі.
Таким чином, груповийтуризм в Українських Карпатах відіграє велику роль як для відпочинку та оздоровленнягостей Карпат, так і для соціально-економічного розвитку регіону та України вцілому, забезпечуючи створення нових робочих місць у регіоні з традиційнимнадлишком трудових ресурсів та надходження в бюджети різних рівнів. Водночасдоводиться визнати, що туристично-рекреаційний потенціал Карпатвикористовується недостатньо. Зокрема Івано-Франківська область, на відміну відЛьвівської і Закарпатської областей, які славляться своїми цілющими курортами,до певної міри відоме лише своїми гірськолижними базами Яремче і Ворохта[32].
2. Опис туру «Подорож до Гуцульщини»
Тур «Подорож доГуцульщини» знайомить туристичні групи гостей нашого краю з Івано-Франківщиною.
1-й день. Подорож розпочинається в місті Івано-Франківськ, куди гостіПрикарпаття прибувають поїздом. Сніданок для групи туристів проводиться в рестораніготелю «Надія». Після цього проводиться ознайомча екскурсія по місту. Гостівідвідують Івано-Франківський краєзнавчий музей, який знайомить їх з ціннимиархеологічними знахідками від перших поселень людини в межиріччі Дністра іПрута до подальших культур мідної, бронзової доби та залізного віку. Унікальні експонатирозповідають про період української державності часів Київської Русі таГалицько-Волинського князівства. В експозиції представлені саркофаг ЯрославаОсмомисла, срібні гривні, фрагменти золотих прикрас, вироби галицькихремісників, ікони та ювелірні вироби ХІІ-ХІХ ст., колекції стародруку, зброї танумізматики.
Після краєзнавчогочлени групи відправляються в наступний музей – Івано-Франківський художніймузей, що є скарбницею сакрального образотворчого і народного мистецтва краю.Його збірка складається з унікальних пам'яток галицького іконопису й бароковоїскульптури, тут представлена творчість класиків західноукраїнського малярства,роботи польських, австрійських, німецьких та італійських майстрів ХVІІІ-ХХ століть.
Обід для туристіворганізовується в корчмі, що знаходиться на північ від Івано-Франківську поКалуському шосе, де гості можуть поласувати стравами із щойно спійманої форелі.
Туристи відвідуютьтакий пам’ятник Другої світової війни, як меморіал українців, загиблих від рукНКВС і похованих у Дем’яновому лазі поблизу Івано-Франківська, Тут на початкуліта 1941 р. опричники з НКВС намагалися заховати 532 трупів безневиннозамордованих наших краян. 29 жовтня 1989 р. у Дем’яновому Лазі відбулосяурочисте перепоховання жертв сталінських репресій 1941 р. Щороку поблизумеморіалу відбуваються панахиди на честь жертв репресій.
У другій половинідня тривають екскурсії по місту, під час яких продовжується ознайомлення с йогопам’ятними місцями. Вечеря для туристів проводиться в готелі «Надія», де вони йночують.
2-й день. На другий день туристи автобусом вирішають до Коломиї. В програмувходять екскурсії по місцях, пов’язаних із життям та діяльністю в Коломиї видатнихукраїнських письменників – І. Франка, В. Стефаника, М. Черемшини, М. Шашкевича,П. Козланюка. В Коломиї розпочинав створення театру нового типу Лесь Курбас.
Одним з найбільшсвоєрідних музеїв Карпат є музей «Писанка» в м. Коломия. В музеїтуристи можуть ознайомитися з унікальним видом народного мистецтва, одним ізнайяскравіших та найзагадковіших проявів таланту і глибини пам'яті народу.Традиція розпису писанки сягає дохристиянських часів. З поширенням християнстваписанка стала символом Христового Воскресіння. Малювання писанок на Гуцульщинівідбувалося за нормами суворого ритуалу. Малюючи писанку, писанкарка промовляламолитву. Чарівну силу писанок помножувало ще й освячення їх разом з пасками.Наші предки щиро вірили, що дім, в якому є освячена писанка, захищений відусього лихого, і, крім того, в нього ніколи не вдарить блискавка.
Обід організовуєтьсяв однієї з колиб у Коломиї.
Після обідутуристи оглядають цінні історико-культурні пам’ятки, які містить Музейнародного мистецтва Гуцульщини й Покуття ім. Й. Кобринськогов м. Коломия. Музей, який засновано в 1926 році, є одним із найстаріших музеївдекоративно-прикладного мистецтва на Україні. Колекцію музею складають понад 22тисячі експонатів. До неї входять мистецькі твори з різьби по дереву, обробкиметалу та шкіри, ткацтва, вишивки, писанкарства, унікальними є колекції зархеології, нумізматики, етнографії, сакрального мистецтва, колекція живопису.Постійно діюча експозиція музею дає можливість шанувальникам народногомистецтва пізнати глибинні традиції і культуру Гуцульщини.
Після завершенняекскурсії по Коломиї туристи вечеряють у ресторані готелю, де залишаються наночівлю.
З-й день. Після сніданку в ресторані готелю по дорозі, що веде через села Яблуніві Пістинь, туристи відправляються в Косів, визнаний центр гуцульських народнихпромислів, де відвідують Косівський музей народного мистецтва Гуцульщини йПокуття. В його експозиції увагу туристів привертають твори народногодекоративно-ужиткового мистецтва ХІХ-ХХ століть, які маютьгосподарсько-побутове призначення – черпаки, коновки, пастівники, кептарі такожухи, тайстри, пояси-череси, свічники, глечики та миски, які відзначаютьсявишуканими формами, оригінальним декоруванням.
Після обідутуристи відправляються в похід через село Шешори до водопадів, мальовничихСокільських скель, озеру Лебедине. Після повернення в Косів проводиться вечеря.Ночівля організується в готелі «Карпатські зорі» в Косові.
4-й день. Туристи вирушають з Косова внапрямку Яремчі, куди дорога веде крізь перевал Буковець вздовж річки ЧорнийЧеремош, через село Крирівня, де гости оглядають музей Гната Хоткевича, якийстворив у селі унікальний гуцульський народний театр, через селища Верховина,де дізнаються про дії опришків під проводом Мирона Штолюка, Антона Ревізорчукаі Максима Тихончука, а також народного месника Олекси Довбуша.
Після цього туристи відвідують селище Ворохта – низькогірний (висотанад рівнем моря 735 м) кліматичний курорт. Тут є багато здравниць, турбаз,гірськолижний трамплін і підйомник. «За легендою назва «Ворохта» пішла відпрізвища армійського дезертира, який оселився на території теперішнього селища.За розум і розважливість односельці назвали село його прізвищем»[33].
Після обіду в колибі туристи оглядають архітектурні пам’ятки Ворохти:церкву і залізничний арочний міст, збудовані в 1615 і 1894 роках відповідно.
Увечері туристична група автобусом доїжджає до найбільшої на Українівисокогірної спортивної бази «Заросляк», де вечеряє й залишається ночувати.
5-й день. Після сніданку в «Заросляку» туристи відправляються в Карпатськийдержавний заповідник Говерлянського масиву, піднімаються на найвищу вершинуукраїнських Карпат – Говерлу (2061 м). туристичний маршрут на Говерлу єпрестижним. Його може здійснити практично будь-яка фізично здорова людина безспеціальної підготовки, відчуваючи себе після цього «покорителем вершин». «Ізвершини Говерли відкриваються незвичні і захоплюючі краєвиди. Навкологорбляться застиглі вали і піки. Далеко внизу видніються зелені долини іяскраві крапочки хатин. На самому горизонті в добру погоду видноІвано-Франківськ і Коломию»[34].
Обід влаштовується в кафе «Чорногора», розташованому між потокамиБагончик Нижній та Багончик Верхній. Після обіду влаштовується короткочаснийвідпочинок у «Заросляку», після чого туристи їдуть уздовж течії річки Прут доЯремчі, де організуються вечеря та ночівля.
6-й день. Після сніданку в колибі в містечкуЯремче гості мають змогу познайомитися з чарівною красою Яремчі – центратуризму і низькогірського (висота над рівнем моря 530 м) кліматичного курорту. Тут працюють турбази, є багато здравниць для дітей і дорослих, діютьлітні дитячі табори. Навколишні гори дуже мальовничі.
За легендою назва «Яремче» походить від імені Яреми, гуцула, якийвперше оселився на цій території. Наприкінці ХVII ст. в Яремче проживало вісім сімей. В 1738-1745 рр. в околицях Яремчідіяв загін опришків Довбуша. Народ увіковічив пам’ять про легендарного ватажка вКамені Довбуша, який лежить біля залізниці і залізничного тунелю; в ПечеріДовбуша і в назві гори – Добушанка (Довбушанка), поблизу якої зимувала ватага,переховуючись від урядових військ.
Гості оглядають знаменитий водопад, відвідують сувенірний ринок, Полянукохання, пам’ятку Другої світової війни – музей, присвяченийпартизанам-ковпаківцям, які здійснили мужній рейд у тил німецьких фашистів вКарпатах.
В Яремчі організуютьсяобід, вечеря й ночівля туристів.
7-й день. Після сніданку в колибі в Яремчі група вирушає на автобусі вНадвірнянський район до Манявського скиту (пам’ятка архітектури ХVII – XVIII ст.) і Манявського водопаду.
Після огляду цихпам’ятних місць обід проводиться в колибі поблизу Манявського скиту.
Далі туристи наавтобусі через Богородчани повертаються в Івано-Франківськ, де вечеряють. Турзавершується.
Висновки
Тур – цетуристична подорож (поїздка) за визначеним маршрутом у конкретні терміни, забезпеченакомплексом туристичних послуг (бронювання, розміщення, харчування, транспорт, рекреація,екскурсії тощо). Груповий туризм у Карпатах відіграє важливу роль у розвиткутуристично-рекреаційної діяльності в Україні.
Розрізняють таківиди групового туризму:
• Груповийпо відпрацьованих маршрутах – найбільш дешева формапри інших рівних умовах. Низька ціна пояснюється знижками, які надаютьсятуристичним групам. Знижки мають місце і при виборі традиційного длятуристичних фірм маршруту (їх надають підприємства транспорту, розміщення,харчування, які обслуговують маршрут);
• Груповийпо індивідуальних маршрутах – знижки надаються увипадку оптимального розміру групи (наприклад, визначеного по кількості місць втуристичному автобусі), а також залучення в індивідуальний маршрут традиційнихмісць відпочинку.
Карпатський регіонмає незабруднене навколишнє середовище, прекрасне повітря, чисті ріки, гори,сільські місцевості, де збережені національні традиції, музеї, церкви та іншіпрекрасні архітектурні пам’ятки. Регіон також може пишатись багатим фольклоромта традиціями. Такі риси притаманні не багатьом іншим регіонам світу.
Природно-кліматичнийпотенціал, мальовничі краєвиди, чисте повітря гірських лісів, цілющі мінеральніджерела, туристичні маршрути, гірськолижні й спортивні траси, туристичні бази,пансіонати, санаторії, спеціалізовані лікувальні заклади (понад 800) можутьнабути вирішального значення для майбутнього економічного розвитку регіону.Найбільш розвинуті на Прикарпатті рекреаційний, діловий (проведенняконференцій, семінарів) та екскурсійний туризм. Українські Карпати мають значнутуристично-оздоровчу базу. Понад сто об'єктів (готелі, турбази, санаторії,пансіонати) можуть одночасно прийняти 14 тис. відпочиваючих.
Популярними агротуристичнимипродуктами в Карпатському регіоні виступають такі, що пов’язані з національноюкухнею, проведенням фестон (вечорниці, народні обряди). Значного поширеннянабули зимові розваги (катання на санях). У всіх карпатських областях поширенийзбір ягід і грибів та активний туризм (піші, кінні прогулянки). Усе більшоїпопулярності набувають форми пізнавального туризму (відвідування народнихумільців тощо).
У другій частиніцієї курсової роботи подається самостійно розроблений проект туру «Подорож доГуцульщини», під час якого для туристів організовується оглядова екскурсія поІвано-Франківську, вони можуть оглянути музей «Писанка» та музейнародного мистецтва Гуцульщини й Покуття ім. Й. Кобринського в м. Коломия, заснований в 1926 році, Косівськиймузей народного мистецтва Гуцульщини й Покуття, відвідують селище Ворохта –низькогірний (висота над рівнем моря 735 м) кліматичний курорт. Тут є багато здравниць, турбаз, гірськолижний трамплін і підйомник.
Туристи піднімаються на найвищу вершину українських Карпат – Говерлу (2061 м), знайомляться з чарівною красою Яремчі, оглядають Манявський скит (пам’ятку архітектури ХVII – XVIII ст.) і Манявський водопад. Розроблений тур являє чималу цікавість длягостей нашого краю.
Список використаної літератури
1. Закон України «Про туризм».
2. Зінько Ю., Горішевський П. Історія, сучасний стан та перспективирозвитку сільського туризму у Карпатському регіоні. // Туризм сільськийзелений. – 2005. – №ІІІ. – С. 5.
3. Кифяк В.Ф. Організація туристичної діяльності в Україні. – Чернівці:Зелена Буковина, 2003.
4. Школа І.М. та ін. Менеджмент туристичної індустрії: Навчальний посібник./ За ред. проф. І.М. Школи. – Чернівці: ЧТЕІ КНТЕУ, 2003.
5. Туризм в Україні. Статистичний бюлетень. – 2004.
6. Колімбровський М. Їдуть до нас звідусіль. // Галичина. – 2005. –27 вересня.
7. Микицей М. Торішні 10 млн. будуть примножені. // Світ молоді. – 2005. –7 жовтня. – С. 3.
8. Міщан І.М. Проблеми та перспективи розвитку туризму на Прикарпатті. //Туристично-краєзнавчі дослідження. – Вип. 5. – К., 2004. – С. 192.
9. БраймерР.А. Основы управления в индустрии гостеприимства. / Пер. с англ. – М.: АспектПресс, 1995.
10. Соціально-економічнагеографія України: Навч. посібник. / За ред. проф. Шаблія О.І. – Львів: Світ,2000.
11. Гуцульщина./ П.І. Арсенич, М.І. Базак, З.Є. Болтарович и др. – К.: Наук. думка, 1987.
12. Левковський С.С., РусиновО.А. Поверхностные воды. // Украинская советская энциклопедия. – Т. 11. – Кн.2. – К.: Гл. ред. УСЭ, 1985.
13. ГеренчукК.И., Ена В.Г., Маринич А.М., Пащенко В.М., Шищенко П.Г. Ландшафты ифизико-географическое районирование. // Украинская советская энциклопедия. – Т.11. – Кн. 2. – К.: Гл. ред. УСЭ, 1985. – С. 62.
14. ГолоядБ. Природні ландшафти Українських Карпат та їхнє використання з рекреаційно-туристськоюметою. // Краєзнавець Прикарпаття. – 2004. – №4. – С. 57.
15. БорисоваИ. Каникулы по-львовски. − 2000.– 30 декабря 2005 – 5 января 2006. – С. 5.
16. ЛюбіцеваО.О. Ринок туристичних послуг (геопросторові аспекти). – 2-е вид., перероб. тадоп. – К.: Альтерпрес, 2003.
17. АгафоноваЛ.Г., Агафонова О.Є. Туризм, готельний та ресторанний бізнес: ціноутворення,конкуренція, державне регулювання. – К.: Знання України, 2002.
18. СобашкоВ. Дорогами і стежками Карпат. Туристичний путівник. – Львів: Центр Європи,2003.