Міністерствоосвіти і науки Україні
Національнійавіаційний університет
Тема
Розробкамаршруту подорожі після пунктів: Аргентина,Монголія, Сомалі, Іспанія, Йорданія, США
Віконала студентка
Бовсуновська Юлія Петрівна
Група 101 ФАТТ
Перевіріла
Намаєші Альна Михайлівна
2010р.
Вихідні дані
Країни відвідування:
Аргентина – Монголія –Сомалі – Іспанія – Йорданія — США.
Генеральною країною є перша країна впереліку, вона ж є й останньою країною подорожі.
Послідовність кругового маршруту зурахуванням факторів географічної близькості країн, зручності видів транспорту,а також часу, витраченого на перевезення, буде виглядати в таким чином:
Аргентина-Монголія-Сомалі-Йорданія-Іспанія-США-Аргентина
Виліт (відправлення) з кожної країниздійснюється в один і той же час по UTC.
Подорож починається 02.07.2010 року в03:20 по UTC.
Зважаючи на те, щоперебування в кожній країні приймається рівним 3 7 доби з моменту прибуттязалежно від кількості визначних пам'яток, а загальна тривалість подорожі неповинна перевищувати 8 тижнів, складемо наступну таблицю:Країна Аргентина Монголія Сомалі Йорданія Іспанія США Дата і час вильоту (UTC) 02.07.10 09.07.10 16.07.10 23.07.10 30.07.10 06.08.10 03:20 03:20 03:20 03:20 03:20 03:20 Час стосовно UTC UTC-3 UTC+9 UTC+3 UTC+3 UTC+3 UTC-5 Дата і час вильоту (місцевий) 02.07.08 09.07.08 16.07.08 23.07.08 29.07.08 06.08.08 00:20 12:20 06:20 06:20 06:20 22:20
Заповнення про-форми
Заповнюєтьсябланк Про-Форми, який використовується авіатранспортними агентствами, помаршруту проходження. Дату й час зазначено місцевий та UTC.
Короткахарактеристика країн по маршруту подорожіКраїна Столиця Площа, тис. кв. км. Населення, млн. чол. Офіційна мова Релігія Форми правління Грошова одиниця Аргентина Буенос-Айрес 2,780,01 37,385 іспанська католицизм республіка аргентинське песо Монголія Улан-Батор 1,566,5 2,537,0 монгольська буддизм, іслам республіка євро Сомалі Моґадішо 637,661 7,500,0 сомалійська, арабська іслам республіка сомалійський шилінг Йорданія Амман 8,921 5,153,0 арабська іслам конституційна монархія йорданський долар Іспанія Мадрид 504, 784 40,038,0 іспанська католицизм конституційна монархія євро США Вашингтон 9,629,01 30,172,0 англійська федеративна конституційна республіка Долар США
Маршрут для містер/місіс/міс Оформлено /> Адреса Перевізник АВС 3. /> Поштовий індекс /> Місто /> Телефон домашній /> робочий /> Всесвітні експерти Перевезень /> /> Дата оформлення 1-а дата замовлення Метод повідомлення: телефон, персональний, супроводжувальний лист, телекс, факс, інше /> /> /> Від день дата місцевий час номер рейса клас зауваження/ зв’язок із готелю та т. Ін. /> Місто/аеропорт /> /> Буенос-Айрес DEP Пт 02.07.10 00:20 Y /> До /> Улан-Батор ARR Пт 02.07.10 12:50 Y /> DEP 09.07.10 12:20 Y /> До /> Могадишо ARR Пт 09.07.10 16:20 Y /> DEP 16.07.10 06:20 Y /> до Амман ARR Пт 16.07.10 12:20 Y /> /> DEP 23.07.10 06:20 Y /> До /> Мадрид ARR Пт 23.07.10 13:24 Y /> DEP 30.07.10 6:20 Y /> До /> Вашингтон ARR Пт 30.07.10 7:20 Y /> DEP 06.08.10 22:20 Y /> До /> Буенос-Айрес ARR Пт 06.08.10 12:00 Y /> /> Паспортні дані Тариф />
В’їздна віза/дозволяє в’їзд /> Транзитна віза для /> Інше Номер квитка, бірки /> Необхідні щеплення від: холери жовтої лихИталияки Деталі оплати /> Що рекомендується для профілактичного лікування Збори /> PNR Аеропортові збори /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> />
Аргентина Argentina(генеральна країна)-АR
Прапор
/>
Карта
/>
Герб
/>
Девіз: 'En unión y libertad'(«В союзі і волі») Столиця Буенос-Айрес Площа 2 780 092 кв. км. Населення(склад, чисельність) 37385000 чол. Офіційна мова іспанська Релігія католицизм Форма правління республіка Грошова одиниця аргентинське песо
Аргентина, офіційно Аргентинська Республіка — країнав Південній Америці, що межує на півдні і заході з Чилі, на північному заході зБолівією, на сході з Парагваєм, Бразилією, Уругваєм і омивається Атлантичнимокеаном.
Походження назви Аргентина — від латинського«арґентум» (срібло). Купці використовували аргентинську річку Ріо-де-ла-Плата(Срібна річка) до перевозу срібла та інших скарбів з Перу. Земля вниз за течієюі стала відома як Аргентина (Земля срібла).
Географія.Аргентиназаймає фактично всю південно-східну частину Південної Америки. ПротяжністьАргентини з півночі на південь складає біля 3800 км. і біля 1400 км. із заходуна схід. Аргентина вирізняється великою різноманітністю ландшафту; на півночі великіпростори займає рівнина Гран-Чако, покрита тропічною саваною; до неї примикаютьсухі субтропічні степи Пампи, на півдні розташоване Патагонське плоскогір'я зсуворим кліматом. Усього на території країни виділяють 4 великих природнихобласті: 1) гірська область Анд; 2) північні рівнини, Гран-Чако і межиріччяПарани та Уругваю; 3) Пампа – великі і практично безлісі рівнини на південь відГран-Чако, на схід від Анд і на північ від ріки Ріо-Колорадо; 4) Патагонія –відкриті вітрам степи на південь від Ріо-Колорадо.Східна частниа Аргентини —великі, переважно низовинні рівнини: Гран-Чако, Ентре-Ріос, Ла-Плата (Пампа).На заході рівнини змінюються Передандійським плато, що переходить в Анди (г.Аконкагуа, 6960 м) з численними конусами вулканів і сніговими вершинами. Напівніч від 27° пд. ш. в межі А. заходить Міжандійське плато — пуна Атакама (до4200 м).Весь південний схід зайнятий Патагонським плато (до 2000 м). А. маєзначні поклади нафти, свинцевих, цинкових, вольфрамових, залізних, мідних,уранових руд та ін.
Річковасітка густіша на півночі: великі судноплавні ріки — Парана з Парагваєм,Уругвай. Ріки півдня Аргентини маловодні. В країні багато озер, особливо напівдні Патагонії і в басейні Парани та Уругваю. Ліси займають близько. 1/5 ч.території країни. У Гран-Чако, на червоноземних ґрунтах, сухе рідколісся зцінним, багатим на танін деревом квебрахо; в Пампі, на родючих чорноземнихґрунтах — лучно-степова рослинність; у Патагонії, на бурих ґрунтах — напівпустелі.Зволожені схили гір на півночі вкриті тропічними лісами, на півдні — мішаними.
Головніріки – Парана, Парагвай, Уругвай, Чубут, Ріо-Негро, Ріо-Колорадо.Клімат.Узв'язку з значними розмірами, як повздовж так і поперек країни, Аргентина маєшироке розмаїття кліматичних зон. В цілому, в країні кліматичні умовивважаються помірними, але зустрічається вся гама кліматичних умов — від субтропічногоклімату в північних районах до субполярних на півдні країни. На півночіАргентини відмічаються спекотні умови, з вологим літом та м'якою і сухою зимою,спостерігаються також, періодично, посухи. Центральна Аргентина завше зспекотним літом та дощами, бурями, громовицями (частим градом на заході) і прохолоднимизимами. На півдні країни характерні тепле літо і холодні зими з сильними снігопадами,особливо в гірських районах. А на високогірях, по всіх широтах країни, фіксуютьнайхолодніші умови, з сухим кліматом і засніженими горами.Державнийустрій Аргентини.Федеративна республіка, в її складі 22 провінції і один округ(столичний). На чолі держави стоїть президент, який обирається на 4 роки (маєможливість займати пост 2 періоди поспіль). Він же — глава уряду, а такожголовнокомандувач збройними силами. Вищий орган законодавчої влади —Національний конгрес, що складається з двох палат: палати депутатів (257), якаобирається на 4 роки, і сенату (72), який обирається на 6 років (по 3 сенаторивід столиці і кожної провінції, а також від нац. тер. Вогняна Земля). Законституцією президент має право запроваджувати в країні стан облоги, при якомускасовуються всі конституційні гарантії. Глава держави й уряду Нестор Кірчнер з2003. А з 2007 року главою стала Крістіна Де Кірчнер (Кірщнер).Населення.Аргентинці на 85 % — європеоїди. Метисизація (іспанці переїжджали в Новий Світбез жінок) мала місце, але була незначною через нечисленність як індіанців, такі іспанців. Імміграція XX ст. з Європи включала і чоловічу, і жіночу стать.Негрів-рабів сюди не завозили, бо тут не було плантацій. Сучасні демографічніпроцеси в Аргентині характерні більше для Європи, ніж для Латинської Америки.Важливий момент — високий рівень урбанізації. 88 % населення — жителі міст. Цезумовлено системою великого землеволодіння в сільській місцевості і традиційноневеликою потребою там у робочих руках. Іммігранти XIX ст. з Європи одразу жосідали в містах. Населення розміщене вкрай нерівномірно. Величезні просториАнд, Патагонії і Ґран-Чако майже не заселені через несприятливі рельєф іклімат. Понад 2/3 аргентинців живуть у межах Пампи.В промисловості зайнято 20 %працюючих і вони створюють 24 % ВНП, в сільському господарстві, відповідно, 12% і 15 %.
Освітакраїни. Офіційнов Аргентині проголошено загальне обов'язкове навчання дітей віком від 6 до 14років. У 1954 було 16 189 поч. шкіл (2 565 164 учні), проте бл. 2/3 дітейшкільного віку залишається поза школою. В А. існує «єдина шкільна система», алев серед. школах, як правило, навчаються діти заможних. У 1954 було 459 серед,шкіл (102 742 учні) та 1340 проф. шкіл (216 343 учні). Релігійні організації(католицькі) мають у своєму віданні широку мережу шкіл різного типу, під їхнімвпливом перебуває також багато приватних шкіл. У вищих нівч. закладах — 141 893студенти. Найбільший університет у Буенос-Айресі (засн. 1821). Найбільшабібліотека — Національна в Буенос-Айресі (607 208 томів). Музеї: Нац. музейобразотворчих мист., Нац. історичний, Природничих наук у Буенос-Айресі та ін. Встолиці є наук, установи і товариства (Академія літератури, Нац. академія правата ін.).
Зв'язокз Україною сьогодні. 5 грудня 2001 р. Президент Аргентини Менем прийнявделегацію аргентинських українців i показав документ, відповідно до якогоАргентина визнала Україну як незалежну державу. Нині в Аргентині налічуєтьсяпонад 200 тисяч українців. Вони переважно розселені в північних провінціях — устолиці та провінції Буенос-Айрес, Місійонез, Чако, Мендоса. Формоса, Кордоба.Ріо-Негро і займаються головним чином землеробством. Мають хорошу репутацію запрацьовитість, спокійну вдачу, пісенність i толерантність. Хоча вони вже єгромадянами іншої країни, мають достаток, гроші, більшість з них ніколи небувала на землі своїх предків, всі вони з одержимістю i святістю вболівають замайбутнє України. На півночі Аргентини і в прилеглих до неї південних районахБразилії, а також у Парагваї та Уругваї українці та громадяни українськогопоходження проживають компактними групами, що зближує їх, сповільнює процесасиміляції.Українськігромадські організації Аргентини: 1. Українська Центральна Репрезентація; 2.Українське культурне товариство Просвіта; 3. Українське товариство “Відродження”;4. Союз українок Аргентини; 7. “Пласт” Організація української молоді вАргентині; 8. Фундація ім. Тараса Шевченка та інш.
Промисловість.Сучасна Аргентина —індустріально-аграрна країна. Основні галузі економіки: харчова, автомобільна,текстильна, хімічна та нафтохімічна, металургійна. В обробній промисловостідомінує важка промисловість; однак традиційні галузі легкої і особливо харчовоїпромисловості займають як і раніше важливе місце і мають експортне значення.Біля 2/3 промислової продукції виготовляється в районі Буенос-Айреса; тутзосереджені підприємства нафтопереробної, металообробної, харчовоїпромисловості, а також виробництво тканин, електротехнічного і електронногообладнання, транспортного обладнання, цементу, шин, хімічні і фармацевтичніпідприємства. З інших промислових центрів найбільше значення мають Кордова, дезнаходяться великі автомобільні і сталеливарні заводи; Мендоса — центр харчовоїпромисловості і машинобудування; Росаріо — металургійне, нафтопереробнеі хімічне виробництво, харчова промисловість; Санта-Фе — автомобільна,сталеливарна, станкобудівна, целюлозно-паперова і харчова промисловість. Найбільшідіаспорні утворення українська і єврейська общини.
Чорна металургія країни — найстаріша на континенті,але розвивається досить повільно, з великим навантаженням потужностей через нестачусировини. З галузей кольорової металургії розвинені: виробництво свинцю, цинку,міді, алюмінію на базі власної і привізної сировини.
Машинобудуваннязаймає провідне місце по вартості продукції у важкій промисловості. Найбільш розвиненітранспортне машинобудування, сільськогосподарське машинобудування, виробництво обладнаннядля харчової промисловості, електротехніка. У транспортному машинобудуванні лідируєавтомобілебудування, розвинені суднобудування, авіабудування. Відмінною рисою сільськогогосподарства Аргентини в порівнянні з іншими країнами Латинської Америки є той факт,що вона не тільки повністю забезпечує себе продовольством, але і експортує його.За споживанням продовольства на душу населення країна перевершує інші країни регіону,а за споживанням м'яса — розвинені країни. По поголів'ю великої рогатої худоби Аргентиназаймає шосте місце в світі, по виробництву м'яса на душу населення — п'яте, а пойого споживанню — перше. М'ясо — національна їжа аргентинців. У рослинництві головнемісце традиційно займають зернові і масляничні культури експортного значення. Позбору пшениці Аргентина одна з провідних країн світу. Аргентинатрадиційно є одним з провідних світових виробників і експортерів зерна і муки, протезалежна від коливань на найбільшому ринку експорту в сусідній Бразилії. Транспорт. Залізничнамережа Аргентини досить велика, але не охоплює усю територію країни. Залізниці єодним з найбільш використовуваних видів транспорту, не дивлячись на те, що комфортабельність,швидкість і рівень обслуговування в потягах не дуже високий. Громадський транспортАргентини складається з автобусів, в Буенос-Айресі є ще і метро. Для оренди автомобіляв Аргентині необхідно мати водійське посвідчення міжнародного зразка і кредитнукарту. Вік водія має бути не менше 21 року. Стаж водіння — від року. Офіси прокатнихкомпаній розташовані в аеропорту, в центрах міст і у великих готелях.
Аргентина має досить густутранспортну мережу і має значний об’єм вантажних та пасажирських перевезень. Протеструктура транспортної мережі відбиває тривалу залежність країни від країн зовнішньогоринку.
Шляхи сполучення будувалисяпереважно іноземними монополіями в період розвитку експортного господарства в другійполовині XIX — початку XX ст. Їх основне призначення полягало в тому, щоб забезпечитививезення сільськогосподарської продукції, тому вони були спрямовані з внутрішніхсільськогосподарських областей до портів, передусім до головного порту — Буенос-Айрес.В результаті, в Аргентині склалася чітко виражена радіальна конфігурація транспортноїмережі з центром в Буенос-Айресі, за що її не рідко називають «країною-віялом».
У зовнішніх перевезеннях провіднемісце займає морський, а також повітряний транспорт, у внутрішніх — залізничнийі автомобільний. При цьому останній набуває все більшого значення завдяки відноснорозгалуженій мережі шосейних доріг, особливо у внутрішніх районах країни. Протяжністьзалізниць — 46 тис. км. Аргентина займає перше місце в Латинській Америці за об’ємомпасажирських перевезень, але по розмірах вантажообігу залізниць вона значно поступаєтьсяБразилії і Мексиці. Головні недоліки аргентинських залізниць – різноколірність,низький технічний стан, різкий нерівномірний розподіл по території країни. Густузалізничну мережу, по суті, має лише район Пампи. Уся залізнична мережа Аргентинибула націоналізована після Другої Світової війни і належить державі.
Велика частина території Аргентинимає рівнинний рельєф і сприятлива для будівництва автомагістралей. Загальна довжинашосейних доріг налічує понад 430 тис. км., з них 65 тис. мають тверде покриття.
Внутрішній водний транспортвеликої ролі не відіграє; судноплавство розвинене головним чином по річках Паранаі Уругвай. У пониззях Парани розташовані провідні річкові порти, які одночасно служатьі морськими портами Росарио, Сан-Ніколас, Санта-Фе, Вилья-Контитусьон. У країніфункціонують 7 великих і 30 дрібних портів. Одним з найбільших портів ЛатинськоїАмерики залишається Буенос-Айрес, через який здійснюється 4/5 всіх океанських перевезень.Після Другої Світової війни інтенсивно розвивається трубопровідний транспорт. Нафтопроводипростягнулися від нафтових родовищ до основних центрів нафтопереробки і споживаннянафтопродуктів – в Буенос-Айрес, Ла-Плату, Сан-Лоренсо. Головні газопроводи Кампо-Дуран– Буенос-Айрес, Пико-Трункадо– Буенос-Айрес. Морський транспорт відіграє домінуючуроль в зовнішніх перевезеннях вантажів, чимале значення він має і для внутрішніхзв’язків між прибережними районами країни, враховуючи велику довжину її береговоїлінії. По розмірах торгівельного і танкерського флоту Аргентина поступається в регіонілише Бразилії.
Внутрішні і міжнародні повітряніперевезення здійснюються переважно національною авіакомпанією «Аеролінеас аргентинас»,яку контролює іспанська компанія «Іберія ерлайнз». Основний центр повітряного сполучення— столиця країни; в межах аґломерації Великого Буенос-Айреса знаходиться міжнароднийаеропорт Есейса і дев'ять більш дрібних аеропортів, обслуговуючих внутрішні лінії.Аргентина має регулярне повітряне сполучення майже з усіма країнами Америки і багатьмакраїнами Європи.Визначнімісця. В Аргентині є все — багатокілометрові пляжі і одні з найвищихгірських вершин світу, безкраї пустелі і чарівні водоспади, безмежні мегаполісиі дикі, безлюдні простори південної Патагонії.
ВБуенос-Айресі — площа Плаза-де-Майо,собор Метрополітана (в якому знаходиться могила Хосе да Сан Мартіна), музей природничихнаук, музей вишуканих мистецтв, міжнародна художня галерея, музей «ФернандесБланко» (Музей колоніального мистецтва), культурний центр Сан-Мартін, Національниймузей мистецтв, Музей Кіно, Національний історичний музей, численні зразки колоніальноїархітектури, знаменитий театр Колон, центр оперного і балетного мистецтва всієїПівденної Америки, проспект 9 Липня (найбільший у світі торговий район). Особливоцікавими є колоритний італійський пригород Ла-Бока і курорт Мар-дель-Плата за 400км на південь від Буенос-Айреса.
Кордоба. З архітектурної точкизору Кордоба багато в чому перевершує столицю. У компактному центрі міста зосередженіпрекрасні ансамблі будівель колоніальних часів — старий ринок, католицький собортощо. В місті знаходиться один з найкращих історичних музеїв країни.
Накордоні Аргентини з Бразилією і Парагваєм знаходиться знаменитий національний парк"Ігуасу", якийзаймає площу 55 тисяч гектарів. Парк вважається одним із сучасних чудес світу — це 275 водоспадів, які за секунду скидають 5000 кубометрів води з висоти 70 метрів.Неподалік знаходяться руїни місій єзуїтів, особливий інтерес становить Сан-Ігнасіо-Міні,церква, збудована в стилі «барокко Гуарані».Тут гармонійно поєднуюютьсясучасні хмарочоси й старі іспанські квартали, елітні райони центру й пригороду йбезліч бідних кварталів і нетрів.Стара частина Буенос-Айреса чимось нагадує Париж,а також Лондон і Мадрид. А нова частина міста — це сучасне місто з багатоповерховимибудинками й хмарочосами, у яких знаходяться бізнес-центри й офіси великих компаній.У загальній забудові столиці ще збережені риси колоніального періоду — головну площуз виходом убік моря й прямолінійну конфігурацію вулиць. Тут багато зелені, парківі бульварів, у центральній частині — монументів і пам'ятників. Буенос-Айрес звичайноасоціюється з танго або футболом.Тут гармонійно поєднуюються сучасні хмарочоси йстарі іспанські квартали, елітні райони центру й пригороду й безліч бідних кварталіві нетрів.
Символамиаргентини є гаучо (ковбої), танго та мате.Кориснаінформація для туристів. Громадянам більшості країн світу в'їздна віза не потрібна.Після прибуття в країну можна отримати туристичну картку, що дає право на перебуванняу країні протягом 90 днів.
Адля оформлення аргентинської візи необхідно надати: закордонний паспорт; 1 фото4х4; довідка з роботи із зазначенням посади, окладу, стажу роботи; довідка з банку;бронь готелю на весь строк перебування; бронь авіаквитків.
Перельотиз України в Аргентини здійснюються з пересадкою у країнах Європи.
Ввезенняі вивезення іноземної і національної валюти не обмежені. Не варто обмінювати грошіна вулиці, доцільно користуватися послугами «касас де камбіо» — пунктівобміну валюти. Існує лише офіційний курс обміну. У невеликих містечках дуже складнообміняти дорожні чеки, крім того, обмінні пункти беруть за цю послугу високі комісійні.У більшості закладів приймають кредитні картки, але часто за це додають певний відсотокдо рахунку. У великих торговельних центрах, готелях і ресторанах можна розраховуватисяза допомогою кредитних карт American Express, Visa, Master Card і Eurocard.
Дозволенобезмитне ввезення: 200 шт. сигарет (або 25 сигар), 2 л. спиртних напоїв, 5 кг консервованихпродуктів харчування, сувенірів і подарунків на суму не більше 300 USD, предметіві речей у межах особистих потреб. При ввозі перерахованих предметів у кількості,що перевищує зазначене, стягується мито в розмірі 50% від їхньої вартості.
Забороненоввіз неконсервованих продуктів харчування, ввіз і вивіз предметів і речей історичної,художньої або археологічної цінності (без спеціального дозволу), зброї.
Можнавивозити вироби з вовни й шкіри, прикраси, сувеніри в межах особистих потреб. Аледля цього необхідно пред'явити квитанцію магазина, де були куплені цей вироби.
Аргентина- дорога країна. Подорожуючи нею, необхідно планувати бюджет з розрахунку 60-80доларів на день.
ВАргентині люблять іноземців. Всіляко виявляють прихильність до них. Незважаючи напресловуту балакучість, аргентинці самі готові вислухати за потреби незнайомця.
Аргентинцілюблять Європу і недолюблюють Штати. Для них Аргентина — частина Європи, за примхоюдолі закинута на інший материк.
Сієстив Буенос-Айресі немає: не спекотно. Тому столичні мешканці не такі розслаблені,як більшість південноамериканців. Вплив континенту виявляється в легковажному ставленнідо часу: півгодинне запізнення на зустріч навіть не вважається запізненням. Одинз улюблених висловів: «Не варто хвилюватися сьогодні — завтра завжди наступить».
Прийнятодавати чайові в розмірі 5-10 % від рахунку, в дорогих закладах вони часто вже включенів рахунок.
Готелі.В Аргентині представлені готелі двох типів — місцевих іміжнародних ланцюжків. До умов і сервісу других у туристів навряд чи виникнуть претензії.Напругав електромережі — 220 В, 50 Гц.
Шопінг.В Аргентині ціни невисокі, проте товари якісні. З Аргентинивезуть чай мате, безліч сувенірів (як правило, пов'язаних з танго), а також шуби.
Їжа.Аргентинські кулінари славляться на увесь світ своєю майстерністюв готуванні яловичини. Меню місцевих ресторанів звичайно складаються з розмаїтостістрав, у тому числі й кухонь усього світу. Також Аргентина відома виноробством.Хоча, у тутешніх ресторанах Ви не відчуєте дефіциту текіли, віскі, горілки або бренді.
/>
Монголія Mongolia-MN Карта
Прапор
/>
Герб
/>
Девіз: Даяар МонголСтолиця Улан-Батор Площа 1566500 кв. км. Населення(склад, чисельність) 2537000 чол. Офіційна мова Монгольська Релігія буддизм, іслам Форма правління Республіка Грошова одиниця Тугрик
/>
Тугрик
Глава держави -Цахіагійн Елбегдорж
Глава уряду -Сухбаатарин Батболд.
Політична система — демократія,що розвивається.
Монголія, (Mongolia), (колишня Зовнішня Монголія до 1924,і Народна Республіка Монголія до 1991) країна на сході Центральної Азії. Монголіярозташована на сході Центральної Азії, межує на півночі з Російською Федерацією,на півдні з Китаєм, має площу 1565 тис. км². На заході і у середній частинікраїни — гірські хребти Монгольського Алтаю та Хангая. Між ними знаходяться широкідолини. На півдні і південному сході — головним чином рівнини, частково зайнятіпустелею Гобі.
Монголія розташована в зоністепів, напівпустель і пустель помірного пояса Центр. Азії. Велика частина країни– плато висотою 1000-2000 м, над яким підносяться гори. Важлива особливість рельєфуМ. – різкі (торцеві) стики, а місцями дугоподібне розташування гірських хребтів.
Клімат країни сухий, різкоконтинентальний, помірний, з великими сезонними і добовими коливаннями температуриповітря.
Монголія – аграрно-індустріальнакраїна. Основні галузі промисловості: конструкційних матеріалів, гірнича, харчова,переробка продуктів тваринництва. Транспорт автомобільний та залізничний, який пов'язанийз залізницями РФ та Китаю. У кінці 1980-х років майже 3/4 вантажних перевезень вкраїні здійснювалося за допомогою залізничного транспорту. Повітряні траси зв'язуютьМонголію з Росією, Китаєм, В'єтнамом, Японією. Власна авіація Монголії має регулярнийавіазв'язок з всіма аймаками країни.
За даними [Indexof Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]: ВВП – $1 млрд. Темп зростання ВВП –3,5%. ВВП на душу населення $ 408. Прямі закордонні інвестиції – $ 10,2 млн. Імпорт(машини і обладнання, нафтопродукти, споживчі товари) – $ 362 млн (г.ч. Росія –46,0%; Китай – 17,0%; Японія – 12,5%; Півд. Корея та США – по 6,8%). Експорт (мінералиі металеві руди, продукти тваринництва) — $ 291,7 млн (г.ч. Китай – 58,0%; США –13,0%; Росія – 12,1%).
Пасовищнетваринництво, як і раніше, залишається головним видом господарської діяльності.Руйнування кочового образу життя почалося з проведення маньчжурами політики прикріпленняетнічних груп в складі монголів до певних територій.
Землеробствоу економічному житті Монголії відіграє другорядну роль. Різні сільськогосподарськікультури вирощуються в північній і західній частинах країни, деякі із застосуваннямзрошування земель. Іригаційні системи створені сьогодні і в Гобі. У 1990 загальнаплоща земель, що культивуються складала біля 827 тис. га. Головною культурою є пшениця,хоч вирощуються також ячмінь, картопля і овес. Істотну роль грає заготівля сінаі кормів для худоби.
Значнечисло підприємств обробної промисловості зосереджене в Улан-Баторі, а в місті Дарханна півночі від столиці розташований вугледобувний, чавуноливарний і сталеплавильнийкомплекс. Місцева промисловість традиційно зосереджена на переробці тваринницькоїсировини, і головними видами продукції, що випускаються є шерстяні тканини, повсть,вироби з шкіри, харчові продукти… Монголія виробляє понад 1000 найменувань промисловихі сільськогосподарських продуктів, велика частина яких споживається всередині країни,на експорт йде хутро, вовна, шкіра, шкіряні і хутряні вироби, худоба і продуктитваринництва, фосфорити, флюорити, молібденова руда.
Торгівля .До 1991р. більш як 90%зовнішньої торгівлі Монголії припадало на частку інших країн соціалістичної співдружності,передусім Радянського Союзу. Провідним торговельним партнером Монголії серед капіталістичнихкраїн була Японія. Сьогодні основними статтями монгольського експорту є сьогоднімінерали і металеві руди, а також продукти тваринництва. В країну завозяться в основномумашини і обладнання, нафтопродукти, споживчі товари. Грошова одиниця Монголії –тугрик, а розмінна монета називаэться мунгу (в 1 тугрику 100 мунгу).
Транспорт. Лише в середині ХХ ст.з Улан-Батора до адміністративних центрів аймаків було прокладено автошляхи (переважногрунтові). Стратегічна траса Наушки – Улан-Батор (400 км) стала першою гудронірованоюдорогою Монголії. 1949р. завершилося будівництво відрізка залізниці, який зв'язавУлан-Батор з Транссибірською магістраллю на території Радянського Союзу. Пізнішегілка була продовжена далі на південь, а 1956р. вона з'єдналася із залізничною мережеюКитаю. Хоча залізниця, що проходить по монгольській землі, служила в основному длятранспортування вантажів між Китаєм і Радянським Союзом, ця магістраль значною міроюсприяла економічному розвитку самій Монголії. Наприкінці 1980-х років майже 3/4вантажних перевезень в країні здійснювалося за допомогою залізничного транспорту.
Автомобільний транспорт.Протяжність всіхмагістралей в країні 49 200 км. Дороги підрозділяються на 2 групи: державні та регіональні.Асфальтована лише 2200 км доріг. (2009 рік). Проект «Дорога тисячоліття» розроблений для з'єднання вертикальних і горизонтальнихмагістралей Монголії був затверджений Парламентом та Урядом країни. Робота почаласяв 2000-му році.
Автобуси. Міські автобуси ходять за маршрутами лише в декількохмістах. Більшість автобусів в Улан-Баторі подаровані Монголії урядом Японії на початкудев'яностих років. У 2009 і початку 2010 року транспортний парк поповнився новимиавтобусами Монголії з Кореї.
Міжміськіавтобуси. Міжнародні автобусні маршрути прокладенівід Улан-Батора в багато великі населені пункти. У Західній Монголії автобусногосполучення немає.
Міжнародніавтобуси. Існує і дуже зручний міжнародний автобусниймаршрут Улан-Батор — Улан-Уде (відправлення з Улан-Батора о 8 ранку і прибуття вУлан-Уде в 8 вечора. Влітку по цьому маршруту курсують 2-3 автобуси на добу з монгольськоїсторони і стільки ж з російською. Відправлення розкладом вранці з інтервалом в 30хвилин.) Існує також автобусний маршрут Улан-Батор — Іркутськ — Улан-Батор. Автобускурсує за особливим розкладом.
Тролейбус. Традиційно найдешевший громадський транспорт. Є тільки в столиціМонголії Улан-Баторі і в Дархане. Тролейбуси 70хроків. Виготовлені в Радянському Союзі. Стан поганий. Механіки як можуть підтримую їх в працездатному стані,розбираючи частину тролейбусів на запчастини. Багато тролейбусних ліній зняті.Раніше в Улан-Баторі було понад 10 маршрутів. В даний час залишилося 3 маршрути(2, 4, 6)
В останніроки на лінії в Улан-Баторі з'явилося кілька нових тролейбусів. Частина подарованаурядом Москви, частина збираються в Улан-Баторі (комплектуючі поставляються з Росії).
Станконтактної мережі жахливе.
Дуобуси.Дуобус- гібрид тролейбуса і автобуса — був створений монгольськими інженерами. Двигунелектричний. Другий двигун — дизельний. Курсує по Улан-Батор в єдиному екземплярі.Дослідна експлуатація. Виглядає сучасно.
Таксі.На відміну від Росії не треба домовлятися про ціну. Існує тверда такса. Однаковадля всіх (офіційне таксі і ті, хто хоче заробити). В час (січень 2009 року — 500тугров — кілометр). Оплата по спідометру. Правда часто трапляється, що водії намагаютьсяобдурити іноземців (особливо самотніх жінок).
Маршрутнітаксі. Маршрутки в Монголії — це щось особливе. Може для азіатського людини це нормальнеявище, але для жителя України — це стрес
Усе зазначеневище ставитися до великих міст. Що стосується селищ та населених пунктів далековід столиці, то все набагато складніше. Маршрутки між населеними пунктами ходятьв міру заповнення. Водії особливо нікуди не квапляться. Можна просидіти і добу — двоє чекаючи попутну машину. І не факт, що виїхавши з одного населеного пункту вивідразу потрапите куди над (водій може заїхати до родичів по шляху, за комісіями).А вже про технічний стан машин і водінні монголів — тема окремої статті.
Залізничнийтранспорт.Центральна станція Улан-Батора розташована в 8 км від центру міста.Монгольська залізниця має протяжність 1815 км. Перша гілка залізниці була побудованав 1938 р. між м. Найлаха і промкомбінат в Улан-Баторі (43 км). Загальна довжиназалізничних ліній в Монголії складає 1815 км. Пасажирські перевезення в напрямкуРосії і Китаю. У літній період квитків у напрямку Пекіна катастрофічно не вистачає(незважаючи на додатковий потяг). Цю напруженість створює китайська сторона, відмовляючимонголам у пуску додаткових поїздів, аргументуючи це завантаженням прикордонноїстанцією (заміна колісних пар).
На сьогоднішнійдень Монгольська залізниця одна з провідних галузей Монголії, від роботи якої багатов чому залежить економічний розвиток усієї країни. Масові перевезення вугілля, зерна,сіна, вовни, нафтових і багатьох інших вантажів неможливі сьогодні без залізнихдоріг, як неможливо уявити без них і сучасні перевезення пасажирів. З цим видомтранспорту в Монголії пов'язаний технічний прогрес, він був і буде однією з найпотужнішихгалузей народного господарства країни. Така його роль багато в чому обумовлена результатомспільних зусиль Росії і Монголії — створенням і підтримкою життєздатності російсько-монгольськогоакціонерного товариства «Улан Баторская залізниця».
Авіаційнийтранспорт.У Монголії близько 80 аеропортів, але посадочні смуги з твердим покриттяммають лише 11. Система комп'ютерної резервації відсутній і розклад часто змінюється.Міжнародний аеропорт Chinggis Khaan розташований в 20 км від Улан-Батора (15-20хв їзди до центру). Аеропорт зв'язаний регулярними авіалініями з Москвою, Іркутськом,Улан-Уде, Пекіном, а також виконуються рейси в Німеччину, Японію, Південну Корею,США, Індію, Таїланд, Китай.У Монголії зареєстровано 5 авіакомпаній, які володіютьв загальній складності 54 літаками і вертольотами.
* У 2009році національна авіакомпанія «МІАТ» припускає продовжити маршрут до Європи(Улан-Батор — Москва — Берлін) до Лондона.
* Повітрянетаксі з'явилося в Монголії. Повітряне таксі — це невеликий двухмомторний літак.Він може перевозити до 15-ти пасажирів. Послуги авіатаксі надає компанія «ТенгерійнУлаач». Середня швидкість цього літака Л-410 — 300 кілометрів на годину. Машина витрачає дуже мало палива, — 300 кілограмів на однугодину польоту. Перевозить 15 пасажирів,і вважається придатним для перельотів на відстані до шестисот кілометрів. Прицьому літак не вимагає спеціального майданчика для приземлення і може сідати наневеликих аеродромах, де раніше приземлялися АН-2. Оренда одного години авіатаксікоштує 2000 доларів. Якщо держава підтримає нововведення і надасть дотації, тарифиможуть бути знижені.
Торгівля.До 1991р. більш як 90%зовнішньої торгівлі Монголії припадало на частку інших країн соціалістичної співдружності,передусім Радянського Союзу. Провідним торговельним партнером Монголії серед капіталістичнихкраїн була Японія. Сьогодні основними статтями монгольського експорту є сьогоднімінерали і металеві руди, а також продукти тваринництва. В країну завозяться в основномумашини і обладнання, нафтопродукти, споживчі товари. Грошова одиниця Монголії –тугрик, а розмінна монета називаэться мунгу (в 1 тугрику 100 мунгу).
Шопінг.У магазинах столиці можна придбати монгольські вироби з кашеміру,дублянки і килими за значно нижчою ціною, ніж у Росії. У всіх магазинах міста іна ринку однакове ходіння мають як тугрики, так і долари. У ряді магазинів сталиприймати також рублі.У Монголії треба мати з собою тугрики. У прикордонних районахохоче приймають рублі, до речі, обмінний курс рубля буває тут більш вигідним, ніжу Улан-Баторі. Використання кредитних карт, дорожніх чеків можливо тільки в столиці.
Чайові та інші доплати — задомовленістю з господарем закладу, і звичайно невеликі. Банкиі обмінні пункти працюють з 9.00 до 17.00, режим роботи магазинів украй різноманітний.
Монгольська кашемір і верблюжа вовна.Сировинну основу вовняної промисловостіМонголії складає овеча вовна — до 90% всіх використовуваних в переробці волокон.Крім овечої найбільш відомі козяча (мохер і кашемір) і верблюжа вовна. Монгольська кашемір відомий далеко за межами країни. Найбільшпопулярні кашемірові вироби, вироблені на підприємстві «Товь», створеному в 1981р. Верблюжа вовна володіє цілим рядом унікальних властивостей. Вироби з вовни верблюдаздатні протистояти самим різним погодних дій і зносостійкі. Особливою любов'ю уіноземних туристів користуються ковдри з верблюжої вовни у фірмовій упаковці підприємстваТовь ". Вартість такого ковдри за останні п'ять років зросла у магазинах Улаанбаатараз 25 до 40-80USD.
Антикваріат.У Улаанбаатаре велика кількість магазинів, що торгують антикваріатом.Особливо багато таких магазинів на Bagatoiruu St. У продажу багато бронзових предметівбуддійського культу, старовинних монет, національних предметів побуту, монгольськихчайників, ножів, табакерок і т.д. Серед цього достатку зустрічаються по-справжньомурідкісні та цінні речі. Для вивозу з країни купленого в Монголії антикваріату необхіднозапастися довідкою з магазину.
Місця, що слід відвідати
Чотири святі вершини.Чотиривершини, що оточують Улан-Батор, до цих пір вважаються святими. Гори під назвамиTsetseegum, Chingeltei, Songino Khairkhan і Баянзурх більш-менш відповідають чотирьомсторонам світу. Вершини гарні для піших екскурсій. Їх популярності сприяють лісиз модрини, соковиті луки і велика кількість птахів і тварин, включаючи гірськихкозлів і соболів. Найчудовішою, мабуть, є гора Tsetseegum.Її пік (висота 2260 метрів) домінує над всією гірської грядою богдихана і ясно виднона тлі неба на південь від Улан-Батора. Сходженняна цю вершину може відбуватися лише з початку червня по кінець вересня, і для цьогопотрібен дозвіл, отримати яке можна біля вхідних воріт в Національний парк Богдихана(приблизно в 15 км на південь від Улан-Батора). Маршрут через монастир Манзшір попівденному схилу гори Tsetseegum є легким. З нього відкривається вигляд на тучніпасовища, поля кам'янистій гальки і «овоос» (купи каміння, залишені якпідношення богам). Маршрут Зайсан найбільш мальовничий, але й найбільш важкий. Вінтриває не менше шести годин в одному напрямку і проходить вздовж небезпечно нависаютьнад стежкою валунів. Навіть за наявності дозволу на сходження, туристу необхідномати при собі компас, пристойний запас води, їжі та теплого одягу, оскільки і вліткутут цілком можливі раптові грози, що супроводжуються крижаним пронизливим вітром.
Природний заповідник ХустайнНуру.Природний заповідник ХустайнНуру був створений у 1993 році з метою збереження монгольських диких коней «Тахи»і степів, в яких вони мешкають. Кінь Тахи є найбільш відомим і популярним символомунікальної живої природи Монголії. Вонашироко відома як кінь Пржевальського (названа так на честь російського мандрівника,який першим її описав). Тахи використовуютьсядля об'їзду величезних стад, що пасуться в сільській місцевості. У цьому парку в природних умовах в даний час живуть близько200 коней. Природний заповідник знаходиться приблизно в 100 км на південнийзахід від Улан-Батора. Найзручніше починати подорожв Хустайн з Зуунмода, що в 40 км на південь від Улан-Батора. Дістатися дозаповідника з Зуунмода можна тільки на джипі.
Хархорін.Хархорін (Kharkhorin) — столиця величезної Монгольської імперії, почав будуватисяЧингісханом в 1220 році. Післясмерті останнього будівництво завершив його син Угедей, але Хархорін залишався столицеюлише протягом 40 років, після чого Кублайхан перевів столицю в те місце, де теперзнаходиться Пекін. Внаслідок цього перекладу і подальшогорозпаду Монгольської імперії, Хархорін був покинутий, а пізніше зруйнований ордамиманьчжурських завойовників. Тим не менше, на цихруїнах в XVI столітті був побудований монастир Ердени Зуу, який теж сильно постраждавв період сталінських чисток. Сучасний непоказний місто Хархорін був побудованийна колишньому місці.
Монастир Ердени Зуу (Сотня скарбів) став першимцентром ламаїзму в Монголії. Його будівництво почалося в 1586 році, і до повногозавершення пройшло близько 300 років. У монастирі налічувалося від 60 до 100 храмів,а за його стінами знаходилося не менше 300 юрт, де в кращі часи проживало до тисячіченців. Як і Хархорін, монастир був покинутий, апотім розорений наринули маньчжурамі. Комуністи довершили руйнування, залишившилише три храми, і вбили більшість ченців. Монастирзалишався закритим до 1965 року, коли його дозволили використовувати в якості музею,але не для богослужінь. Тільки з падінням комуністичного ладу монастир зновустав діючим. Сьогодні на великій території, оточеній стінами, знаходяться три храми,які присвячені трьом етапам життя Будди: дитину, юнаки та дорослого чоловіка. Головнийхрам називається Скарб Будди і в ньому знаходяться статуї Будди-дитини. За межамимонастирських стін лежать два «черепашачих каменю». Чотири таких каменюколись відзначали границі древнього Хархоріна. Більш інтригуючим є «фалічнийкамінь», що ховається в невеликій долині серед пагорбів, які оточують монастир.До нього можна дійти хвилин за тридцять. Хархорін знаходиться в 370 км на південнийзахід від Улан-Батора. З липня по вересень між містами налагоджено повітряне сполученнякілька разів на тиждень. І цілий рік до стародавньоїстолиці можна добратися на автобусі за 7-8 годин.
Озеро Khovsgol Nuur.ОзероKhovsgol Nuur, площею 2769 кв км з настільки чистою водою, що її можна пити, нагадуєальпійське озеро. Воно оточене дюжиною гірських вершин висотою 2000 м, густими сосновимилісами і соковитими лугами з пасуться якамі і кіньми. Озеро по праву вважаєтьсяодним з найкрасивіших місць Монголії. Воно найглибше в Центральній Азії, а за запасамипрісної води займає 14-е місце у світі. Воно розташоване вздовж кордону з Росієюі є священним для місцевих монголів, які ставляться до нього як до «матері».В озері багато риби, а береги служать місцем існування для овець, гірських козлів,ведмедів, лосів і більш ніж 200 видів птахів. Навколо озера безліч печер, у якібез допомоги гіда потрапити дуже важко. У цій області живуть три різні народи: дархадскіемонголи, буряти і цаати. У озеро впадають 90 річок,але випливає з нього тільки одна річка — Egiin Gol, яка впадає в озеро Байкал. KhovsgolNuur замерзає взимку, причому лід настільки товстий, що по ньому проїжджають величезнівантажівки, що доставляють паливо з Сибіру. У більш теплу пору туристи можуть плаватипо озеру на каяках і подорожувати навколо нього верхи на конях або яках.
Національний парк Gurvansaikhan.Національнийпарк Gurvansaikhan, на відміну від інших національних парків в пустелі Гобі, багатийвизначними пам'ятками, а його інфраструктура — табори з юртами і дороги знаходятьсяв прийнятному стані. У представляють інтерес гори, скам'янілості, незвичайні піщанідюни, кам'янисті освіти і долина, вкрита льодом майже цілий рік. Парк є притулкомдля 200 видів птахів, включаючи монгольського пустельного зяблика, попелястого грифа,пустельну співочу птицю і дрохву Хоубара.Біля воріт в долину Елін Ам збирають невеликуплату за видачу дозволу на вхід. Там же є музей з опудаламитварин.
ЗАБОРОНЕНО до провезення ЧЕРЕЗКОРДОН МОНГОЛІЇ
* Зброю і боєприпаси без спеціальногодозволу
* Вибухові речовини
* Радіоактивне речовини
* Опіум, гашиш та інші наркотики
* Порнографічні публікації
* Публікації, звіти, плівки(фільми) і малюнки проти Монголії
* Матеріали дослідження, палеонтологічніта археологічні знахідки, колекції різних рослин та їх насіння, птахів, диких ідомашніх тварин, вовни, сирої шкіри та хутра
* Свіже м'ясо, риба без дозволіввідповідних монгольських органів.
НОРМИ ПРОВОЗУ АЛКОГОЛЮ І ТЮТЮНОВИХ ВИРОБІВ
* 1 літр горілки і аналогічних напоїв
* 2 літри вина
* 3 літри пива
* 200 сигарет
* 250 грам тютюну
ОБМЕЖЕННЯ НА провезення валюти
* Обмеження на ввіз і вивіз валюти відсутні.
ОСОБЛИВІ ПРАВИЛА
* Для провезення через кордон домашніх тваринпотрібна ветеринарний сертифікат міжнародного зразка.
* Користування автомобільнимираціями (27 Мгц), супутниковими телефонами і GPS не заборонено (закону про користуваннярадіостанціями громадянського діапазону в Монголії немає) — ввезення їх в Монголіюі робота з ними дозволені. Проблеми починаються на російській митниці — потрібендозвіл на радіостанції, встановлені на машинах. Для декларування на російській митницірекомендується мати сертифіковані в Росії прилади і вказати в декларації заводськіномери цих приладів, це полегшить їхнє ввезення назад, наприклад, GPS, які відповіднодо існуючих інструкцій заборонені до ввезення в Росію.
* Дозволено ввезення в Монголіюмисливської зброї при наявності міжнародної ліцензії та дотриманні правил ввезеннямисливської зброї. На кордоні мисливця повинен зустрічати представник приймаючоїмонгольської сторони з роздільною здатністю від монгольської поліції, якій власникзаздалегідь повідомляє серійний номер стовбура і назва зброї. Провезення вогнепальноїта газової зброї, металошукачів, при відповідних дозвільних документах, декларуєтьсяна митниці.
* Яких-небудь обмежень для тимчасовоговвезення спортивного та експедиційного спорядження (парапланів, розбірних літальних,спортивних апаратів, спорядження для підводного плавання, байдарок, гірських велосипедіві т.д.) немає, це спорядження можна ввозити в Монголію, декларуючи його на митниціпри в'їзді в країну.
Віза. Стандартні туристські візи в Монголію видаються строком на 30 дібз моменту перетину кордону. Ви повинні в'їхати вМонголію протягом трьох місяців з моменту видачі візи. Видача візи в Монголію зазвичай займає кілька днів, але не більше двох тижнів.
Сомалі Somalia-SO
Прапор
/>
Карта
/>
Герб
/>
Гімн: 'Soomaaliyeey Toosoow'
Сомалі, прокидайсяСтолиця Моґадішо Площа 637 661 кв. км. Населення(склад, чисельність) 7500000 чол. Офіційна мова Сомалійська, арабська Релігія Іслам Форма правління Республіка Грошова одиниця Сомалійський шилінг (SOS)
СОМАЛІ, Сомалийська Демократична Республіка, держава в СхіднійАфриці. Створено 1 липня 1960 в результаті об'єднання підопічної території ООН,яка перебувала під управлінням Італії, і англійського протекторату Сомаліленд. У1960-1969 носила назву Сомалийська Республіка
Сомалі нерідко називають також Африканським Рогом. Країнамає вихід до Індійського океану і Аденської затоки. Межує на північному-заході зДжибуті, на заході — з Ефіопією, на південному-заході — з Кенією.
Економіка. Сомалі — економічно відстала і бідна країна.Вона має мізерні мінеральні ресурси, основу економіки країни становить, головнимчином кочове і напівкочове тваринництво. Близько80% працездатного населення зайнято в сільському господарстві, головним чином утваринництві; продаж живої худоби, м'ясопродуктів і шкір приносить країні понад80% всієї суми експортних надходжень. Частка промислового виробництва в національнійекономіці є вельми незначною, а мінеральні ресурси не окупають витрати на їх розробку.Два чинники згубно відбилися на стані економіки країни в другій половині 1970-хроків: спочатку найжорстокіша посуха, значно скоротила поголів'я худоби, а потімвійна з Ефіопією, у результаті якої з Ефіопії в Сомалі хлинув потік біженців чисельністюдо одного мільйона чоловік. Ще більших збитків було завдано економіці країни міжклановоїборотьбою, яка розгорнулася після повалення у 1991 режиму Сіада Барре.
Сільськегосподарство і рибальство. Країна змушена закуповуватиза кордоном значні обсяги продовольства, перш за все зернові. Тваринництво — розведеннявеликої рогатої худоби, верблюдів, кіз і овець — поширене в північних і центральнихрайонах країни. Землеробство розвинене в південних районах, де вирощують такі важливісільськогосподарські культури, як кукурудзу, сорго, маніок, кунжут, цитрусові, цукровийочерет і бавовник. Єдина експортна культура — банани, які вирощують в долинахі межиріччі Джубба і Уебі-Шабелле. Розвитку рослинництвана більшій частині Сомалі перешкоджають відсутність системи зрошення і заходів захистувід посух.
У харчовомураціоні сомалійців майже відсутні морепродукти, хоча прибережні води країни багатірибою, креветками і омарами.
Промисловість Сомалі в основному займається переробкою сільськогосподарськоїсировини (виготовлення м'ясних консервів, очищення цукру, дублення шкіри). Текстильні фабрикивикористовують місцевий і привізний бавовна. Середнових виробництв — цементний і нафтопереробний заводи. Близько 4 / 5 промисловихпідприємств країни входять до державного сектору економіки. У промисловості зайнято6% самодіяльного населення.
Зовнішняторгівля. За вартістю сомалійський імпорт істотноперевищує експорт. Дефіцит торгового балансу покривається за рахунок значнихіноземних позик. Експорт живої худоби приносить до 88% надходжень, а бананів — 8%.Основні статті імпорту — промислові та продовольчітовари, транспортне обладнання, машини та запасні частини. 86% експортноїпродукції Сомалі закуповується Саудівською Аравією. Третина обсягу імпорту надходитьз Італії.
У 1980-х роках Сомалі отримувало значну іноземну допомогу, яквійськову, так і економічну. Більша її частина надходила з арабськихкраїн, в першу чергу з Саудівської Аравії. Аж докінця 1980-х років, коли внаслідок грубих порушень прав людини в Сомалі відбулосяскорочення обсягів іноземної допомоги, істотну фінансову підтримку країні надавалиСвітовий банк і США. У період до 1977 основна допомога Сомалі надходила зСРСР.
Транспорт.У Сомалі є розвинена мережа автомобільних доріг,переважно без твердого покриття. Основна дорога пов'язує Могадішо і Харгейсі.У Могадішо є міжнародний аеропорт. Головні морські порти — Могадішо, Бербера і Кісмайо.
Новина.Уряд Сомалі анулювало ліцензії чотирьох авіакомпаній, що діють в міжнародномуаеропорту Аден Абдулла. У чотирьох авіакомпаній:Jubba, Dallo, Africanі Gladбули скасовані всі рейси в Могадішо і назад опівночі у вівторок, післятого, як бойовики угрупування «Аль-Шабааб», що відноситься до Союзу ісламських судів,закрили аеропорт, щоб перешкодити пересуванням збройних сил Ефіопії. Уряду терміновому порядку провело засідання за участю представників чотирьох авіакомпанійв п'ятницю в другій половині дня. Їм було наказано здати свої операційні ліцензії,видані урядом. Їм пояснили, що якщо вони припинили свої польоти в Могадішо і назадза наказом «Аль-Шабааб», і якщо вони вважають, що «Аль-Шабааб» і є урядом, то вониповинні отримувати ліцензії у них.
Сомалійські пірати — сучасні збройні угруповання, захоплюючіз метою викупу морські судна біля берегів Сомалі. В якості транспортнихзасобів використовують малотоннажні кораблі (катери, моторні човни, риболовецькісудна). Озброєні як правило автоматичною зброєю і гранатометами. Сомалійські пірати найчастіше непогано організовані, маютьякісну підготовку і гарний спорядження, включаючи супутникові телефони і GPS-приймачі.В даний час сомалійським піратам найбільш активно протистоять кораблі Тихоокеанськогофлоту ВМФ Російської Федерації, що патрулюють узбережжя Сомалі.
Визначні місця Сомалі. По всій території країни розкидані пам'ятникистародавніх цивілізацій, від староєгипетської і фінікійської, до коптських храміві поселень стародавнього Пунта, згадуваного ще на фінікійських табличках. Сомалі як державабуло відомо ще за часів Стародавнього Єгипту у той час цей регіон називали «Пунт. Основні визначні пам'ятки, доступні для туристів, зосередженів столиці країни — Могадішо, заснованої арабськими колоністами приблизно в XII ст.:Музей у палаці Гареса, побудований ще в XIX столітті султаном Занзібару, мечетьXIII століття і безліч мальовничих будівель характерною афро-арабської архітектури,з візерунчастими стінами і тінистими внутрішніми двориками, багато з яких,на жаль, напівзруйновані або перебувають в жахливому стані. У минулому країна славиласясвоїми природними резерватами і заповідниками. Головне, що приваблювало у тваринномусвіті цих місць, це просто неймовірна пристосованість флори і фауни до жорсткихприродно-кліматичних особливостей регіону. РослинністьСомалі досить мізерна — випалена пекучим сонцем трава, колючі чагарники й акації,в гірських районах повсюдно зустрічаються рослини, з яких видобуваються дорогоцінніприродні смоли — мирра і ладан. На півдні країни переважає евкаліпт, червонедерево і молочай. І ось в настільки мізерних умовахвідвідувачі зустрічали досить багато диких тварин: крокодили, слони, жирафи, леопардиі леви, зебри і безліч копитних, велика кількість змій.
В даний час в Національному Парку Кісмайо (Kismayu), на південномузаході країни, все ще можна знайти безліч тварин, в тому числі й кількадосить рідкісних видів. У парку Гаргейса (Hargeysa),розташованому на півночі, містяться досить рідкісні вже в дикій природі північніслони, численні антилопи і плазуни. Але всі парки країни так чи інакше занедбані,та організовані екскурсії в них практично неможливі або пов'язані з великим ризиком.Від Могадішо до Кенійський кордону на півдні тягнуться прекрасні кораловірифи. Ці рифи вважаються одними з найдовших у світі, а за багатством підводногосвіту вони могли-б скласти конкуренцію кращим ділянкам Карибського або Червоногоморів.
Візовийрежим Сомалі.У зв'язку із внутрішньою політичною ситуацією в країні, громадянамУкраїни отримати візу в цю країну в Москві тимчасово неможливо.
При відвідуванні країни високий ризик захворювання на жовту лихоманку,білхарціей (цістосоміазіс), малярією у важкій формі (фальсіпарум), причому він існуєпо всій країні й цілий рік. Широко поширені гепатит А і Е, часто зустрічається гепатитВ. Необхідна медична страховка.
Митні правила.Ввезення і вивіз валюти номінально не обмежений.Без сплати митного збору у Сомалі можуть бути ввезені: 400 сигарет або 40сигар або 400 грамів тютюну, 1 пляшка вина або спиртних напоїв, розумна кількістьпарфумерії для особистого використання. Правила вивезенняневизначені і часто змінюються
Сомалійські пірати — сучасні збройні угруповання, захоплюючі зметою викупу морські судна біля берегів Сомалі. В якості транспортнихзасобів використовують малотоннажні кораблі (катери, моторні човни, риболовецькісудна). Озброєні як правило автоматичною зброєю і гранатометами. Сомалійські пірати найчастіше непогано організовані, маютьякісну підготовку і гарний спорядження, включаючи супутникові телефони і GPS-приймачі.В даний час сомалійським піратам найбільш активно протистоять кораблі Тихоокеанськогофлоту ВМФ Російської Федерації, що патрулюють узбережжя Сомалі.
Йорданія Jordan-JO
Прапор
/>
Карта
/>
Герб
/>Столиця Амман Площа 89213 кв. км. Населення(склад, чисельність) 5153000 чол. Офіційна мова Арабська Релігія Іслам Форма правління конституційна монархія Грошова одиниця йорданський доллар
Йорда́нія, Хашимітське КоролівствоЙорданія, країна на південному-заході Азії, що межує на півночі із Сирією, північномусході — з Іраком, на сході і південному-сході — з Саудівською Аравією, на заході— з Ізраїлем, на півдні — з затокою Агаба. Площа — 89206 кв. км. Західний берегбув переданий Йорданії в 1950 році, але в 1967 році окупований Ізраїлем, площа 5879кв. км. Столиця — Амман.
Рельєф:пестинне плато на сході, рифтові долини відокремлюють східний і західний берегиріки Йордан;
Державний устрій — конституційна монархія.Глава держави — король. Він призначає прем'єр-міністра, міністрів, затверджує закони,має право розпуску парламенту, оголошує війну й укладає мир, є головнокомандувачемзбройних сил. Вищий орган законодавчої влади — парламент (Національні збори), щоскладається з двох палат: сенату (55 членів, які призначаються королем) і палатидепутатів (110 депутатів). На чолі провінцій стоять губернатори.
Адміністративний поділ — в адміністративномуплані Йорданія поділяється на 12 мухафаз (провінцій): Аджлун, Акаба, Амман, Джараш,Ірбід, Ель-Мафрак, Ез-Зарка, Ель-Карак, Ет-Тафіла, Ель-Балка, Маан, Мадаба. На чолімухафаз стоять губернатори, які призначаються королем і перебувають у підпорядкуванніміністерства внутрішніх справ. Провінції поділяються приблизно на 52 райони.
Великі міста — Аз-Зарка (500 тис.осіб), Ірбід (320 тис. осіб), Аль-Акаба (60 тис. осіб).
Релігія — понад — 90% населеннясповідують іслам сунітського спрямування (державна релігія), 8% — християнство.
Національний прапор — грунтується на прапоріарабського опору проти Османської Імперії під час Першої світової війни. Він складаєтьсяз трьох рівновеликих горизонтальних смуг: зверху чорна, посередині біла, внизу зелена.Над ними на лівому краї розташований червоний трикутник, у якому зображена біласемикутна зірка. Горизонтальні кольори йорданського прапора репрезентують каліфатиАббасидів, Омейядів і Фатімідів. Червоний трикутник втілює правлячу династію Хашимітів,а також арабський опір. У семикутної зірки подвійне значення: вона символізує першусуру Корану, а також єдність арабських кланів. Прапор Йорданії був офіційно затверджений16 квітня 1928 р.
Членство в міжнародних організаціях — член ООН, МВФ, Лігиарабських держав.
Домен — .jo.
Національний дохід.У 1996 році валовийнаціональний продукт (ВНП) Йорданії становив близько 7,1 млрд доларів, або 1650доларів на людину. Сільське господарство давало 7% ВНП; видобувна й переробна промисловістьі будівництво — близько 28%; сфера обслуговування — близько 65%.
Зайнятість.У 1996 році чисельністьробочої сили в Йорданії становила 1,15 млн осіб, 17% із яких були іноземні робітники,а 11% — жінки. У сільському господарстві було зайнято 10% працездатного населення,у промисловості (включаючи видобувну, переробну й будівництво) — 26%, у сфері обслуговування- 64%. Безробіття у 1996 році становило близько 20%.
Енергетика .Значна частина електроенергіїв Йорданії виробляється з імпортної сирої нафти. Наприкінці 1980-х і в 1990-х рокахсира нафта з Іраку перероблялася на нафтопереробному заводі в Ез-Зарку. У країнівідкриті родовища сланцевої і важкої нафти. Розробляються родовища природного газу,відкриті в 1987 недалеко від кордону з Іраком.
Транспорт. Довжина шосейних дорігз твердим покриттям, що пов'язують регіони Йорданії з центрами споживання, становилав 1996 бл. 6500 км. Основна транспортна артерія, що з'єднує північні райони з південними,простяглася на 430 км від кордону з Сирією, в районі Ер-Рамта, до єдиного йорданськогопорту Акаба. Інше шосе, що з'єднує йордано-іракський кордон з цією магістраллю напівдень від Аммана, забезпечує інтенсивні вантажоперевезення з морського порту Акабадо Іраку. Велика частина 800-кілометрової залізничної мережі Йорданії проходитьпаралельно шосейній дорозі, що зв'язує Акабу з сирійським кордоном. Залізниці використовуютьсядля транспортування фосфориту. Основним засобом перевезень є автомобільний транспорт.Міжнародний аеропорт королеви Алії, де базується національна авіакомпанія „РойалДжорданієн“, розташований за 35 км на південь від Аммана. Найбільш завантажениймісцевий аеропорт розташований в Акабі, яка є також центром туризму.
Організація виробництва .Економіка Йорданії єзмішаною, держава грає значну роль у таких галузях, як транспорт, зв'язок, енергетика,велика обробна промисловість і туризм, тоді як приватний бізнес повністю контролюєсільське господарство, дрібну промисловість і сферу обслуговування. Уряд стимулюєяк йорданські, так і іноземні приватні капіталовкладення, а також фінансує довгостроковіпроекти, такі як видобуток фосфориту, нафтопереробка, національні авіалінії. Починаючиз 1990 уряд розпочав проведення приватизації державної власності в промисловостіі сфері обслуговування, на чому наполягали МВФ і Світовий банк.
Сільське господарство .Орні землі в Йорданіїстановлять 485 тис. га, з яких обробляється не більш як 259 тис. га. Богарне землеробство,що застосовується для вирощування пшениці, ячменю, оливок, горіхів і фруктів, розвиненеу вузькому трикутнику площею всього 240 тис. га, що протягся вздовж плоскогір'яі займає передгірські райони на сході від долини р.Йордан. Зрошувальне землеробство,що застосовується для виробництва овочів (загалом помідорів, баклажанів, огірків)і фруктів (переважно цитрусових і бананів), розвинене вздовж приток Йордану і вдолині цієї річки. Внаслідок впровадження сучасного краплинного зрошування і плівковихтеплиць, виробництво сільськогосподарської продукції в долині р.Йордан істотно збільшилося,що дозволило Йорданії розпочати експорт фруктів і овочів. Річна потреба в пшениців 1993 становила 627 тис. т. Але навіть після рясних дощів збір зернових у 1993становив усього 57 тис. т пшениці і 32 тис. т ячменю.
Видобуток і переробка корисних копалин .У Йорданії розробляютьсятакі товарні корисні копалини, як фосфорит і калійна сіль. Основні родовища фосфоритузнаходяться в Ель-Хасі, на середині дороги між Амманом і портом Акаба. Видобутокфосфориту ведеться також на північному заході від Аммана. Калійна сіль видобуваєтьсяз вод Мертвого моря. Йорданія посідає третє місце в світі за експортом фосфоритупісля Марокко та США і контролює 5% світового ринку. Фосфорит є також основною сировиноюдля місцевої промисловості, що виробляє добрива. Експорт калійної солі, фосфоритуі добрив приніс Йорданії 1991 року 580 млн. доларів, що становило дві третини доходівкраїни від експорту.
Обробна промисловість.Основними галузямиважкої промисловості є виробництво цементу, суперфосфатних добрив і нафтопродуктів(останні виробляються з іракської сирої нафти). Зі споживчих товарів випускаютьсятекстиль, медикаменти, сигарети, папір і продукти харчування. Діяльність компанії»Джордан текнолоджі груп" перетворила Йорданію в регіональний центр технологічногообміну й технічного обслуговування. Було збудовано кілька складальних підприємствзі складання комп'ютерів, розробки програмного забезпечення, виробництва плівкидля сільського господарства, складання вертольотів. Пошиття одягу стало також експортноюгалуззю, що швидко зростає. Велика частина промислових підприємств Йорданії знаходитьсяв радіусі 32 км від Аммана.
Зовнішньоекономічні зв'язки.Йорданія імпортує техніку,транспортне обладнання, зернові та нафтопродукти, а експортує фрукти, овочі й фосфорит.У 1995 вартість йорданського імпорту становила 5,2 млрд доларів, експорт і реекспортпринесли бл. 3,6 млрд доларів. Зовнішній державний борг Йорданії в 1995 становивбл. 7,9 млрд доларів. Основними зовнішньоторговельними партнерами Йорданії є Ірак,США і Європейський Союз.
Валюта і банківська система .Центральний банк Йорданії,заснований у 1964, випускає в обіг йорданський динар. Центральний банк здійснюєнагляд за валютними резервами і регулює діяльність інших банків.
Освіта
Йорданськідіти відвідують початкову школу протягом 9 років. Після цього вони можуть продовжитиосвіту в середній школі ще протягом 3 років. У 1991 році 97% усіх дітей віком від6 до 12 років відвідували початкову школу, а серед дітей від 12 до 18 років 91%навчалися в середній школі. Прийом на різні факультети університетів здійснюєтьсявідповідно до оцінок, отриманих учнями на загальних іспитах у середній школі. Освітаведеться арабською мовою, у багатьох школах викладається англійська мова.
УЙорданії є чотири університети. У 1994 році в Амманському (заснований у 1962 р.)та Ярмуцькому (заснований у 1976 році в Ірбіді) університетах навчалися 34 тис.студентів. У Йорданії діє також університет Ель-Мута в Ель-Караку, що готує військовихі цивільних державних службовців, у якому навчаються 5000 студентів, і Йорданськийнауково-технологічний університет, розташований між Ер-Рамтою й Ірбідом, у якомунавчаються 3000 студентів. Крім того, в Аммані та його околицях є кілька приватнихуніверситетів. У 1990 р. в муніципальних коледжах Йорданії за медичними, комерційнимий технічними спеціальностями навчалися 46 тис. осіб. Близько 34 тис. йорданськихстудентів продовжували університетську освіту за кордоном, здебільшого в інших арабськихкраїнах та США.
Музеї й бібліотеки. Національна спадщиназберігається в трьох невеликих музеях в Аммані: Археологічному музеї, розташованомув міській цитаделі, Фольклорному музеї, що знаходиться в нижніх галереях римськогоамфітеатру в центрі міста, і Національному художньому музеї, в якому зібрані роботимісцевих художників. У Мадабі, в музеї, який займає кілька старих міських будівель,зберігається колекція пізньовізантійських мозаїк. Невеликі музеї побудовані в місцяхнайважливіших археологічних знахідок, таких як римське місто Джараш і набатейськемісто Петра. В університетах і археологічних інститутах (Французькому, Британськомуй Американському) є наукові бібліотеки.
Засоби масової інформації. Арабською мовою видаютьсятри щоденні газети: «Ар-Рай», «Ад-Дустур» та «Аль-Асвак».Виходить також газета англійською мовою — «Джордан таймс». Арабською мовоювидається також безліч тижневиків. Йорданське телебачення веде передачі по двохканалах, на одному — програми арабською мовою, на іншому — іноземні телепередачі.Новини також передаються французькою й англійською мовами, а також мовою іврит.Більшість телевізорів в Аммані приймають також передачі із Сирії та Ізраїлю. У країнівідсутня національна кіноіндустрія, але виробляються телесеріали. Особливо популярніпрограми про життя бедуїнів, які транслюються телевізійними станціями держав Перськоїзатоки.
Друковані видання «Аль-Акса»(Al-Aqsa — назва мечеті в Єрусалимі). Щотижневий журнал арабською мовою. Видаєтьсяв Аммані. Заснований у 1970 р. Орган збройних сил Йорданії. POB 1957, AMMAN «Аль-Ахбар»(Al-Akhbar — «Новини»). Щоденна газета арабською мовою. Видається в Аммані.Заснована у 1975 р. Тираж 15 тис. POB 62420.AMMAN «Ахбар аль-Усбуа» (Akhbaral-Usbou — «Новини тижня»). Щотижнева газета арабською мовою. Видаєтьсяв Аммані. Заснована у 1959 р. Тираж 50 тис. POB 605, AMMAN.
«Джордантаймс» (The Jordan Times — «Йорданський час»). Щоденна газета. Виданнягазети «Ар-Рай» англійською мовою. Виходить в Аммані з 1975 р. Тираж 10тис. POB 6710, AMMAN.
«Ад-Дустур»(Al-Dustour — «Конституція»). Щоденна газета арабською мовою. Видаєтьсяв Аммані. Заснована у 1967 р. Тираж 70 тис. POB 591, AMMAN.
«Ар-Рай»(Al-Rai — «Думка»). Щоденна газета арабською мовою. Видається в Аммані.Заснована у 1971 р. Тираж 100 тис. POB 6710, AMMAN.
«Сауташ-Шааб» (Sawt al-Shaab — «Голос народу»). Щоденна газета арабською мовою.Видається в Аммані. Заснована 5 лютого 198З р. Тираж З0 тис.
«Аль-Якзааль-Арабійя» (Al-Yaqza al-Arabiya — " Арабське відродження"). Газета арабськоюмовою. Видається в Аммані. Заснована 21 лютого 1991 р. Орган Партії арабського соціалістичноговідродження.
Спосіб життя. Швидке економічне зростанняй соціальні зміни, що відбулися за останні десятиріччя, призвели до значної диференціаціїу способі життя йорданців та рівні їх добробуту. Пастухи, як і раніше, сезонно кочуютьзі своїми стадами зі сходу на захід, але дедалі більше використовують для цьоготранспортні засоби. У деяких селищах у районі Ірбіда й горах Аджлуна селяни продовжуютьвикористовувати дерев'яні плуги, у які запрягають мулів, і трудомістку технологіюобробки терасованих полів; збирання врожаю часто здійснюється за допомогою серпів,а обмолот проводиться на токах. Проте більша частина сільськогосподарської працімеханізована. У районах, що мають відповідні природні умови, використовуються тракторита збиральні комбайни.
Релігія. Важливу роль у повсякденномужитті країни відіграє іслам сунітського спрямування, який сповідують близько 95%населення країни. П'ять разів на день гучномовці мечетей транслюють заклик до молитви.У мечетях відкриті класи для релігійного навчання, проводяться збори місцевого населення.По п'ятницях, під час денної молитви, мечеті заповнюються повністю. Під час мусульманськогопосту вживання їжі, напоїв і паління у громадських місцях між світанком і заходомсонця переслідуються згідно із законом. Більшість жінок носять традиційний мусульманськийодяг, що включає головну накидку, яка прикриває волосся, і простору верхню сукню,що повністю закриває фігуру.
Напагорбах Аммана височіють церкви різних конфесій — греко-православні, римсько-католицькі,греко-католицькі, протестантські, вірмено-григоріанські. У переважно християнськихмістах і селах, таких як Мадаба, Ель-Фухаїс та Ель-Хусн, дзвони церков оповіщуютьпро початок недільного богослужіння й найважливіші події.
Якмусульмани, так і християни однаково шанують святі місця країни, пов'язані з іменамипророка Осії та тестя Моїсея Іофора, розташовані неподалік від Ес-Салта. Свято,присвячене св. Георгію, відоме в арабів як «аль-кадр», відзначається утравні в таких містах, як Ель-Карак, Махіс та Ес-Салт, де знаходяться стародавнісвятині. По всій країні у подібних святих місцях є вікові дуби, до гілок яких віруючіприв'язують стрічки на знак прийнятих обітниць.
Національна кухня. Йорданська кухня є невід'ємноючастиною арабської кулінарної традиції, маючи при цьому безліч своїх характернихрис. Особливості національної кулінарії залежать від характерного посушливого кліматукраїни й від «поєднання» на її території багатьох культур і народів. Всуперечпоширеній думці, страви місцевої кухні не такі гострі й пряні, як прийнято вважати.Зате всюди в їжу додаються м'ята, різноманітна зелень і трави, лимони в усіх видах,цибуля, мариновані оливки, «фаляфель» і «хумус», паста «мутабаль»з баклажанів, пряна горохова паста «тхенія», а також різна зелень. Застолом споживається багато хліба, переважно у вигляді перепічок «кмаж»(ними, як і скрізь на сході, часто користуються замість ложок), більш традиційногохліба «рагиф» і різних варіантів лаваша.
Основоюдля м'ясних страв служать курятина, баранина й телятина, що подаються зазвичай зрисом або картоплею. Найпопулярніші своєрідні перепічки з м'ясом і зеленню «шаурма»,тушкована баранина «менсаф» під соусом з кисломолочних продуктів «лабан»і з рисовим гарніром, сочевиця адас з куркою і цибулею в лимонному соку, густийм'ясний суп з часником, рисом і лимонним соком «млухія», обсмажене наоливковій олії курча мусахан (подається з перепічкою і цибулевим соусом), тушкованіособливим способом овочі з м'ясом або птицею «маклюба», смажене на вугіллім'ясо шиш кабаб, м'ясне асорті «машаві» тощо.
Солодощі,зроблені в Йорданії, вважаються одними з найкращих в арабському світі. Тут і посипанекунжутом печиво, «баклява» (пахлава) з фісташками, знаменита «канафа»(кнафе) з сиром, пиріжки «гатаєф», десерт з гуави «жавафа» («жауафа»),чудове морозиво, різні зацукровані фрукти й сотні інших видів кондитерських виробів.Чай і кава — традиційні напої. Їх тут п'ють багато та зі смаком.
Чайчасто п'ють з маленьких чашечок, іноді надто солодким, але додаючи до нього багатом'яти і трав. Кава навпаки часто подається взагалі без цукру, але вона хорошої якостій часто до неї додається кардамон. У країні виробляється кілька марок непоганихстолових вин і пива, а також ввозиться багато високоякісного імпортного алкоголю.Найпопулярніший місцевий алкогольний продукт — традиційний для країн Близького Сходу«арак», що має сильний анісовий запах і специфічний «молочний»колір (п'ється розбавленим водою).
Визначні пам'ятки.
Йорданія — це справжнє королівство, держава, що поєднує східнуекзотику з європейським стилем роботи установ, це можливість відвідати численнівизначні пам'ятки (а їх, за офіційними даними, близько 16000 !!!).
Серед найбільш відвідуваних: чудово збережене місто колон — Джейраш,у місті 2 амфітеатри (Північний і Південний), 17 церков, декілька стародавніх брукованихвулиць, обрамованих колонами, які виконані в різних стилях, а також інші міста римськогоДекаполіса (Десятиградія); фортеці хрестоносців і Мамлюків; палаци омеядських халіфів;багато місць, які так чи інакше пов'язані зі Старим і Новим Заповітами (російськимтуристам зазвичай показують тільки меморіал Мойсея на горі Нево, стоячи на якій,згідно з переказом, пророк у перший і останній раз побачив землю, до якої Бог вівйого 40 довгих років і на якій він, згідно з тим же переказом, знайшов свій останнійпритулок).
Йорданія — це справжнє місце хрещення Ісуса на річці Йордан іМакавір місце відсікання голови Іоанна Хрестителя; сірчані й мінеральні джерела,в яких колись ніжив своє тіло цар Юдеї Ірод Великий і печера, в якій ховався Лотзі своїми дочками після падіння Содома і Гоморри; це оливкові гаї, сосни і пальми;це гори, схожі на Сінайські й несхожий ні на що Ваді Рам, де знімався фільм проЛоуренса Аравійського.
Йорданія — це можливість відвідати висічену в тілі нубійськогопіщаника Петру — витвір набатеїв, який російська преса незмінно величає дев'ятимчудом світу.
Місто Петра є найцікавішою та найбільш відвідуваноюісторичною визначною пам'яткою Йорданії, що занесена ЮНЕСКО в «Список світовоїспадщини». Воно розташоване за 260 км на південь від Аммана, а вхідний квитоксюди коштує $30.
Місто,а точніше, те, що від нього залишилося (палаци, житлові приміщення, круті сходи,громадські будівлі, бруковані вулички), справляє незабутнє враження. «Насправдіунікальне це незвичайне чудо, червоно-рожеве місто молодше лише від самого часу»,- так описував Петру англійський поет і мандрівник Дін Бургон. Про стародавню столицюзгадували також Страбон у своїй найзнаменитішій «Географії» і Пліній у«Природничій історії». Тут більш ніж 800 різних об'єктів, переважна більшістьяких повністю висічена в гірській породі. Перші поселення виникли тут 4 000 роківтому. Сьогодні саме в Петру прагне переважна більшість туристів. Дехто, прямуючитранзитом до держав Перської Затоки, спеціально планує зупинку в Йорданії, щоб побачитице загадкове й чарівне місце.
Віза.Візу оформляють відразу по прибуттю в країну. Для одержання візи в Йорданію потрібнийзакордонний паспорт, дійсний не менш 6 місяців.
Дорога.Авіакомпанії «Середземноморські авіалінії» і Royal Jordanianздійснюють авіарейси з Києва в Аман.
Клімат.Субтропічний середземноморський, сухий. У центральних іпівденних районах переважають пустелі, у яких зустрічаються невеликі оазиси. Найбільшважкі умови в долині ріки Йордан і на узбережжі Мертвого моря. У літню пору повітрятам нагрівається до 50°С. Сама приємна пора — це весна й осінь. На півдні ж, у єдиномупорту країни — курорті Акаба — тепло й сонячно цілий рік.
Митниця.Візова країна. При вильоті із країни кожний пасажир зобов'язанийоплатити авіазбір.
Ввіз іноземної валюти (крім ізраїльської) і національної валютине обмежена (декларація обов'язкова). Вивіз завезеної валюти не обмежений, національної- не більше 300 динарів. Заборонено ввіз зброї, наркотиків. Також існують обмеженняна ввіз спиртного (1 пляшка) і цигарок (200 штук). На митниці можуть зажадати заплатитимито за предмети розкоші.
Гроші.Грошова одиниця — йорданський динар, що складається з 1000філсів.У зв'язку з інфляцією філси вже не враховують при розрахунках. Хоча монетимають обіг, і деякі продавці по старій звичці вказують ціну на свої товари в чотиризначнихчислах. Більше вживаною частиною динара є «кірш» (1 динар = 100 кіршів). Нерідкомонету в 10 філсів називають «1 кірш».
Іноземна валюта практично ніде не приймається до оплати. Кредитнікартки приймаються тільки в туристичних центрах. Банки працюють із 08:30 до 14:30,однак каси закриваються в 12:30.
Чайові.Чайові даються на подяку за гарне обслуговування готельномуперсоналу (1 динар), екскурсоводові (2 динари з людини), шоферові (1,5 динара злюдини), погоничеві коня в Петрові (2 динари). Чайові звичайно становлять основнучастину заробітку працюючих у туристичному бізнесі йорданців, тому ігнорування Вамиданого аспекту може скривдити йорданця.
Транспорт.Пересування по Йорданії не втомливе, тому що гарна дорожнямережа постійно розширюється й модернізується.
У містах функціонує недороге таксі. У середньому тариф за один кілометр рівняєтьсяприблизно 80 центам. Однак якщо в таксі немає лічильника, то з водієм варто домовитисяпро ціну заздалегідь. У Йорданії правосторонній рух. Максимально припустима швидкістьруху — 100 км/год. Дорожні знаки написані на арабській і англійській мовах.
Зв'язок.Для того щоб подзвонити з Йорданії на Україну треба набрати00+380+ код міста й номер телефону. З готелю дзвонити дорого. Вигідніше користуватисятелефонами-автоматами, які в Йорданії належать двом конкуруючим компаніям: Джебі Ало. Картки компаній не підходять до автоматів-конкурентів, але іноді автоматиконкуруючих компаній стоять пліч-о-пліч, що значно полегшує завдання. Поблизу готелівтелефонних автоматів, як правило, немає. Вартість карток — від 1 до 20 динарів.
Їжа.Основа більшості страв — м'ясо курей, яловичина або баранина,що подається з рисом або картоплею. Національна страва — менсаф (баранина, зваренав кислому молоці, що подається з рисом і кедровими горішками). Їжу часто запиваютькислим молоком або кефіром. Багато різних салатів. Маслом рослини сезам приправляютьмайже всі овочі, які подають із цибулею і часником. Серед фруктів важливе місцезаймають фіги, що вважаються кращими у світі. Найпоширеніша солодка страва — цекнафа (білий сир, борошно), що подається із солодким соусом за назвою «катр».
Хоча більшість громадян країни сповідає іслам, Йорданія провадитьспиртні напої. Місцеві вина не дуже дорогі й досить якісні. «Арак» — виноградневино — подається як столовий напій.
Шопінг.Плетені килимки з Мадаби, пляшечки з різнобарвним піскомз Петри, виробу з маслинового дерева, кераміка й мідний посуд, ювелірні вироби (уЙорданії дешеве золото, ціна на сам метал є фіксованою, а от ціну за роботу можна«збити» іноді майже вдвічі); бедуїнські прикраси із чорного срібла й багато чогоіншого. Можна придбати косметику йорданського виробництва на основі продуктів Мертвогоморя.
Що стосується знаменитого лікувального бруду, то не рекомендуєтьсякупувати фасований по 5 динарів за 500 грам. Краще попросіть кого-небудь із обслуговуючогоперсоналу в готелі на Мертвому морі допомогти Вам у її пошуках на березі. Послугаобійдеться Вам в 1 -3 динари залежно від складностей, пов'язаних з її наданням ізалежно від кількості «добутого». Кращий бруд має «радикальний чорний колір». Йогоможна перевозити в декількох целофанових пакетах («принцип мотрійки»).
П'ятниця — офіційний вихідний день.
Магазини відкриті з 09:00 до 13:00 і з 15:00 до 20:30. Під чассвященного поста (Рамадан) більшість магазинів працює з 09:00 до 16:00.
Курорти
Мертве мореМертве море — унікальний природний пам'ятник і природналікарня. Це солоне озеро, поверхня якого лежить на 400м нижче рівня світового океану,вважається самою солоною водоймою на планеті. До складу води входить велика кількістькомпонентів — від брому й хлору до рідких металів. Через настільки високу солоність(вміст солей тут в 10 разів більший, ніж у самому солоному з морів світу) вода дуже«щільна» і нагадує скоріше густий розсіл. І саме солі забезпечують всесвітньо відомілікувальні властивості місцевої води й брудів. Купання в щільній, маслянистій надотик воді залишає незабутні відчуття й рятує від багатьох захворювань.Сухе, чисте,з високою концентрацією брому й майже без пилу повітря під тиском близько 800 ммрт. ст., є ще одним фактором лікування. Так ще й сонячні промені фільтруються додатковимпрошарком повітря (як ніяк 400 м «поверх норми»), а випари з поверхні води діютьяк поляризаційний фільтр. Завдяки цьому ультрафіолетове випромінювання сонця сильнопослабляється, що створює ідеальні умови для геліотерапії. Готелі, при яких функціонуютьсучасні лікувально-реабілітаційні центри, знаходяться на півночі Мертвого моря,усього в декількох кілометрах від ріки, що впадає в нього, Йордан.
Червоне море.Серед курортів Червоного моря саме знамените й самепівденне місто країни Акаба. Це досить молодий курорт на узбережжі в самій північнійчастині Акабскої затоки. Тут кристально чиста вода, гарні умови для відпочинку й,що досить важливо, постійно дме легкий бриз. Завдяки горам в Акабі існує особливиймікроклімат — дощів тут практично не буває, температура води протягом року не міняється(від +22°С до +26°С), і купатися тут можна цілий рік. В Акабе 4 центри підводногоплавання, що пропонують курси PADI, і близько 30 місць для занурення. Деякі видириб і коралів зустрічаються тільки тут. Головна визначна пам'ятка Акаби — це навколишнійого скелі, які кілька разів у день міняють свій колір
Іспанія Spain-ES
Карта
/>
Прапор
/>
Герб
/>Столиця Мадрид Площа 504 784 кв. км. Населення(склад, чисельність) 40 038 000 чол. Офіційна мова іспанська Релігія католицизм Форма правління конституційна монархія Грошова одиниця Євро
Іспанія— південноєвропейська країна. Вона займає п'ять шостих Піренейського півострова,Балеарські і Пітіузькі острови у Середземному морі та Канарські острови в Атлантичномуокеані. Піренейські гори важкодоступні та «ізолюють» Іспанію від інших європейськихкраїн, крім Португалії, що займає західну частину півострова.
Затериторією Іспанія є четвертою країною в Європі, опісля Росії, України і Франції,та є другою по величині в Європейському Союзі. Іспанія омивається Середземним моремі Атлантичним океаном. По суходолу Іспанія межує з Португалією на заході (спільнийкордон — 1214 км), з Францією — по гребенях Піренейських гір (623 км), з Андоррою(63,7 км), з Гібралтаром (1,2 км), з Марокко (м. Сеута — 6,3 км, м. Мелілья — 9,6км).
Державнийустрій.Іспанія — конституційна монархія. Голова держави король, однак реальна виконавчавлада належить прем'єр-міністру, який очолює уряд. Законодавча влада здійснюєтьсяГенеральними кортесами — парламентом, що складається з Сенату(265 депутатів) і Конгресудепутатів (350 депутатів).
Членствоу міжнародних організаціях — СОТ, МБРР, ОБСЄ, МВФ, НАТО, ООН, МФЧХ, ОЕСР, РЄ, ЄКА,ЄМС, ЄС.
Населення. Іспанія визнана єдиною нацією, сформованоюна основі різних історичних областей і етнічних груп, основними з яких є каталонці(15,6%), андалузцям (15,6%), кастільци (11,1%), валенсійці (9,7%), галісійці (7,4%)і баски (5,6%).
Клімат Іспанії. Середземноморський,сухий і достатньо жаркий. Зима м'яка — середня температура взимку від +8 С до +14С. Найкращий час для туризму з кінця весни до початку осені.
Економічна ситуація сьогодні.Світова економічна криза суттєво позначилася на діловій активності в Іспанії. Зокрема, різко знизилися обсягипродажів житла та автомобілів, які є важливими показниками стану економіки, зрослабанківська заборгованість населення, продовжує збільшуватися кількість збанкрутілихпідприємств, особливо будівельної сфери.
Уряд Іспанії визнає проблеми іспанської економіки, які полягають внадлишковій вазі сектору нерухомості та суттєвому зовнішньому дефіциті (10% ВВП),але продовжує наполягати на надійності фінансової системи.
ЕкономікаІспанії наприкінці минулого року вперше за останні 15 років вступила в стадію рецесії,продемонструвавши зниження ВВП протягом двох кварталів підряд. Причинами негативногопоказника зростання ВВП Іспаніїстало значне падіння внутрішнього попиту, частково компенсоване позитивним внескомзовнішнього сектору.
Впершеза сучасну економічну історію Іспанії в березні ц.р. інфляція склала — 0,1% в річномувимірі, що пов´язується з економічною рецесією в країні та одночасним зменшеннямвартості нафти та сировинних товарів. Уряд країни заперечує дефляційний стан економіки,адже умовою для цього є падіння цін протягом тривалого періоду часу, а поточна ситуаціяспостерігається лише у зв´язку із зменшенням вартості енергоносіїв.
Узв´язку з погіршенням стану державних фінансів та економічних умов в країні,на початку ц.р. рейтингове агентство Standard & Poor´s знизило сувереннийрейтинг Іспанії за довгостроковимиборговими зобов´язаннями з рівня «AAA» до «AA+». З іншогобоку Іспанія все ще залишаєтьсяпривабливою країною з точки зору залучення прямих іноземних інвестицій.
Усфері зовнішньої торгівлі Іспаніїпротягом І-го кв. ц.р. продовжує спостерігатися скорочення обсягів як експорту,так і імпорту, проте з випереджальною динамікою останнього. Зокрема, за січень ц.р.експорт товарів з Іспанії в інші країни зменшився на 25,7%, а імпорт — на 35,3%.Така тенденція є позитивною з точки зору зниження негативного сальдо зовнішньоторговельногобалансу Іспанії, яке врічному вимірі зменшилось на 50,8%.
Промисловість.У 1991 р. на частку промисловості припадала приблизно третина загального виробництватоварів і послуг. Приблизно 2/3 промислової продукції було вироблено обробною промисловістю,тоді як гірничодобувна промисловість, будівництво і комунальні послуги давали іншутретину.
ВступІспанії в ЄС у 1986 стимулював приплив іноземних інвестицій у промисловість. Цедозволило модернізувати багато підприємств і передати більшу частину промисловостіІспанії в руки іноземних інвесторів і корпорацій.
Обробнапромисловість. Багато галузей обробної промисловості мають чітку географічну локалізацію.Така важлива історично сформована галузь, як текстильна промисловість, зосередженав Каталонії, особливо в Барселоні. Головний осередок чорної металургії — КраїнаБасків з центром у Більбао. У 1992 було виплавлено 12,3 млн. т сталі, що майже на400% перевищило показник 1963 року. Великих успіхів іспанці досягли в автобудуванніі цементній промисловості. У 1992 було вироблено 1,8 млн. легкових, 382 тис. вантажнихавтомашин і 24,6 млн. т цементу. Обсяг промислового виробництва скоротився в 1991-1992у результаті світового спаду у всіх галузях промисловості, крім енергетики. На початку1990-х років за числом зайнятих в Іспанії виділялися такі галузі промисловості,як харчова і тютюнова (16% зайнятих); металургія і машинобудування (11%); текстильнаі швейна (10%); виробництво транспортного устаткування (9%).
Гірничодобувнапромисловість. Іспанія має багаті родовища міді, залізної руди, олова і піритівз високим вмістом міді, свинцю і цинку. Іспанія один з найбільших у ЄС виробниківсвинцю і міді, незважаючи на те, що обсяг виробництва більшості металів, у томучислі міді, свинцю, срібла, урану і цинку, з 1985 поступово скорочується. Вугільнапромисловість Іспанії давно перетворилася в неефективну і неприбуткову галузь.
Енергетика.ЗалежністьІспанії від імпорту енергоносіїв поступово збільшувалася, і в 1990-х роках за рахунокцього джерела забезпечувалося 80% енергоспоживання. Хоча з початку 1960-х роківв Іспанії були виявлені кілька родовищ нафти (у 1964 була знайдена нафта за 65 кмна північ від Бургоса, а на початку 1970-х років — біля Ампости в дельті Ебро),використання вітчизняних джерел енергії не заохочується. У 1992 у загальному балансівиробництва електроенергії майже половина припадала на частку місцевого вугілляй імпортної нафти, 36% — на частку ядерного палива і 13% — на частку гідроенергії.Завдяки наявності великих запасів урану був розроблений план розвитку атомної енергетики.Перша АЕС була запущена в 1969, однак у 1983 через екологічні непорозуміння булавведена заборона на будівництво нових АЕС.
Транспорт і зв'язок
Внутрішня транспортна системаІспанії має радіальну структуруз великою кількістю головних автодоріг і залізничних ліній, що сходяться в Мадриді.Загальна довжина мережі залізниць — приблизно 22 тис. км, з них 1/4 електрифікованих(1993). Головні лінії використовують широку колію; місцеві лінії, що становлятьпо довжині 1/6 від усієї мережі, мають вузьку колію. Наприкінці 1960-1970-х роківзалізниці Іспанії були істотно модернізовані: оновлений рухомий склад, поліпшенірейкова подушка і полотнище, а круті повороти і спуски знівельовані. У 1987 почаласяреалізація 13-річного плану розвитку залізничного сполучення. У 1993 завдяки субсидіямвід ЄС була запущена перша високошвидкісна пасажирська лінія Мадрид — Кордова — Севілья, а потім відгалуження Кордова Малага.
Автодорожня мережа Іспанії становить 332 тис. км, з них 2/5 — зтвердим покриттям. В останнє десятиліття різко збільшився парк автомобілів. У 1963в Іспанії нараховувалися 529,7 тис. легкових автомобілів і 260 тис. вантажних (включаючитрактори). У 1991 відповідні показники сягнули 12,5 млн. і 2,5 млн. машин.
Торговельний флот Іспанії у 1990 р. складався з 416 суден загальноюводотонажністю 3,1 млн. брутто-реєстрових тонн. Головні морські порти — Барселона,Більбао і Валенсія.
В Іспанії діють дві державніавіакомпанії — "Іберія" і «Авіадо», а також ряд невеликих приватних авіакомпаній.Компанія "Іберія" обслуговує рейси в Латинську Америку, США, Канаду, Японію,Північну Африку і країни Європи, а також внутрішні рейси. Найбільш завантаженимє аеропорт міста Пальма на о. Майорка. Інші великі аеропорти розташовані в Мадриді,Барселоні, Лас-Пальмасі (на о. Гран-Канарія), Малазі, Севільї і на о. Тенерифі.
Визначні місця.
Мадрид: Центр Королеви Софії, Палац Буен Ретіро, Королівська фабрикагобеленів. Культурну та історичну цінність мають башта храму Сан Педро ель Велья,Пласа Майор, площа Вілья і будівля Муніципалітету, Королівський палац і навколишнійого сади. Художні галереї та музеї: Ель Прадо, Касон дель Буен Ретіро, Археологічниймузей, Музей сучасного мистецтва. Навесні в Мадриді проходить грандіозне свято покровителяміста Св. Ісідро. А так само основна визначна пам'ятка Іспанії — корида. В околицях Мадридазнаходяться важливі історичні та культурні центри Іспанії, такі як Алкала де Енарес,Ель Ескоріаль. Недалеко від міста підноситься палац Сарсуела, резиденція іспанськихкоролів Ла Пуерта дель Соль.
У Барселоні — Готичний квартал з древнім собором, собор СаградаФаміліа («Святе сімейство»), палац і парк Гуель, будинок Міла, музей ПаблоПікассо, Хуана Міро, музей каталонського мистецтва, Монумент Колумбу, великий паркрозваг Порт Авентура. Лицарські замки в Коста-Бланка і Коста Брава, замок Санта-Барбара,місто-фортеця в Гуадалесте, піщані дюни в курортному містечку Кулера.
Андалусія — область в Іспанії, де знаходяться чудово збереглисядо наших днів пам'ятки старовини: середньовічні фортеці і арабські башти XI століття,кафедральні собори і стародавні Андалуські поселення в горах. Андалусія є батьківщиноюфламенко. У місті Севілья (столиця Андалусії) — стародавняарабська фортеця Алькасар, мінарет арабської мечеті XII століття Хиральда. МістоРонда — колиска іспанської кориди.
Валенсія- знамениті вежі Серрано і Кварт, площа-ансамбль де-ла-Вірхен із собором ПресвятоїДіви, символ міста — башта Мінгелете, ультрасучасний Палац Музики, перлина валенсійськогозодчества — рибна біржа Лонха.
Прекрасні пляжі розташовані на всім 500 кілометровому узбережжіпровінції Валенсія. Коста-де-Асаар («Берег апельсинового аромату»)на півночі: Пеньіскола, Алькосебре, Оропеса, Бенікасім.
Нац.парки Айгуес-Тортес-і-Лаго-Сан-Маурісіо, Ковадонза, Ордеса та ін. Щорічно Іспаніювідвідують понад 50 млн. туристів.
Іспаніявідома: фламенко, бій биків, паломництво
Віза.Іспанія входить в Шенгенську зону. Посольство Іспаніїприймає до розгляду документи для оформлення віз не пізніше ніж за 5 календарнихднів і не раніше 3-х місяців до початку туру. Віза оформляється через Візовий центрІспанії. Офіційний сайт Візового центру Іспанії espvac-ua.com
МИТНІ ПРАВИЛА
Ввезення іноземної валюти в Іспанію не обмежений (декларація необхідна,якщо сума перевищує 500 євро). Дозволено вивіз завезеної іноземної валюти за деклараціїна суму, що не перевищує в перерахунку 500000 песет.
Податок на від'їзд повітряним шляхом включений в ціну квитка.
Дозволено безмитне ввезення сигарет — до 200 шт., Вина — до 2л., Міцних спиртних напоїв — до 1 л., Продуктів харчування, предметів і речей домашньогоужитку — в межах особистих потреб. Радіо-, відео-і фотоапаратура повиннадекларуватися. Дозвіл на ввезення кінотехніки повиннобути оформлене у консульському відділі посольства Іспанії.
Заборонено ввезення наркотиків, деяких медикаментів, зброї, боєприпасіві вибухових речовин. Заборонений вивіз історичних цінностей, антикваріату, коштовностей,зброї і боєприпасів без спеціального дозволу.
маршрут подорож країна
Сполучені Штати Америки/United states of America-USСтолиця Вашингтон Площа 9,629,091 км² Населення (склад, чисельність) 301 172 000 Офіційна мова англійська Релігія Форма правління Федеративна конституційна республіка Грошова одиниця Долар США (USD)
Герб
/>
/>
Прапор
Сполучені Штати Америки (США)(англ. United States of America (USA)) — держава в Північній Америці, що складаєтьсяз 50 штатів: Аляски, Гаваїв і 48 штатів на території між Атлантичним і Тихим океанамиі між Канадою і Мексикою. Крім того, виділено федеральний (столичний) округ Колумбія.Володіння США: Віргінські о-ви у Вест-Індії, Східне Самоа, Гуам та інші островив Океанії.
США — федеративна конституційнареспубліка, в якій владні повноваження розподіляються між федеральним урядом і урядами50 штатів.
/>
Штати: Айдахо, Айова, Алабама,Аляска, Аризона, Арканзас, Вайомінг, Вашингтон, Вермонт, Вірджинія, Вісконсін, Гаваї,Джорджія, Делавер, Західна Вірджинія, Іллінойс, Індіана, Каліфорнія, Канзас, Кентуккі,Колорадо, Коннектикут, Луїзіана, Массачусетс, Міннесота, Міссісіпі, Міссурі, Мічиган,Монтана, Мен, Меріленд, Небраска, Невада, Нью-Гемпшир, Нью-Джерсі, Нью-Йорк, Нью-Мексико,Огайо, Оклахома, Орегон, Пенсільванія, Род-Айленд, Північна Дакота, Північна Кароліна,Теннессі, Техас, Флорида, Південна Дакота, Південна Кароліна, Юта.
Виконавча, законодавча і судовавлади — представлені відповідно Президентом, Конгресом і Верховним Судом.
Кожен із 50 штатів має своюконституцію, систему органів влади і управління.
Географічне розташування
Країна розташована в центральнійчастині Північної Америки.
Територія становить близько9 373 тисячі квадратних кілометрів.
Населення — 281 421 906 осіб(на 1 квітня 2000 р.). Столиця — місто Вашингтон (Washington), округ Колумбія.
Сполучені Штати Америки складаютьсяз трьох основних частин:
Континентальні США (англ.Continental USA) — межують на півночі з Канадою, на півдні — з Мексикою, на заходіомиваються
Тихим океаном, на сході —Атлантичним океаном.
Аляска (англ. Alaska — півостріву північно-західній частині Північної Америки.
Гаваї (англ. Hawaii) — архіпелагу Тихому океані напівдорозі між США та Австралією.
Найбільші міста США (станомна 2000 рік): Нью-Йорк — 8,008 млн. жителів. Лос-Анжелес (Каліфорнія) — 3,695 млн,Чикаго (Іллінойс) — 2,896 млн, Х'юстон (Техас) — 1,954 млн, Філадельфія (Пенсільванія)- 1,518 млн, Фенікс (Аризона) — 1,321 млн, Сан-Дієго (Каліфорнія) — 1,223 млн, Даллас(Техас) — 1,189 млн, Сан-Антоніо (Техас) — 1,144 млн, Детройт (Мічиган) — 0,951млн.
Рельєф.Атлантичне узбережжя — переважно представленонизовиною.
Тихоокеанське узбережжя —переважно гористе.
Приблизно половина територіїСполучених Штатів Америки вкрита горами і плато.
Гірські хребти — представленівід тропіків Гаваїв до Полярного кола Аляски, простягаються паралельно східногой західного узбереж.
Скелясті гори — вододіл річок,які течуть у Тихий океан і в Мексиканську затоку Атлантичного океану.
Клімат США.Клімат континентальних Сполучених ШтатівАмерики є переважно помірним, на Гаваях — м'яким з найбільшою кількістю опадів усвіті, а на Алясці — суворим і холодним з постійним сніговим покривом.
Транспорт в США.Транспорт в США — системазасобів для перевезення пасажирів і вантажів у Сполучених Штатах Америки. У кожніісторичні часи домінували свої види транспорту. В даний час основні перевезенняздійснюються на автомобільному транспорті та авіацією. У кількох містах є метрополітен.
Екскурс.В даний час у США існуєвисокорозвинена та розгалужена транспортна система, що включає такі різноманітнівиди транспорту як автомобільний, повітряний, залізничний. Проте лише перші двавиди можна назвати основними, так як кількість перевезених ними людей у багато разівперевищує кількість пасажирів залізниць. Основний засіб пересування населення вбільшості регіонів країни — особистий автотранспорт. Суспільні транспорт, особливопоза великими містами, розвинений істотно слабше, ніж у Європі, хочапрактично в будь-якому місті США є та чи інша форма громадського транспорту.
Крімтого, у ряді міст існує поромне сполучення через водні масиви.США відносно наземних транспортних засобів — найбільшаавтомобільна держава в світі. Переважна частина американських міст і передмістьстворюється та розвивається з розрахунком на автомобілі та з урахуванням потребавтодорожнього транспорту. З розвитком автомобілів у Північній Америці популярністьзалізних доріг почала падати, a з побудовою всеосяжної мережі автомобільних дорігта швидкісних автотрас у 50-60е роки XX століття, залізничний транспорт втративколись першорядні економічні позиції, і якщо продовжує приносити прибуток, то тількиу вантажних перевезеннях. На відміну від європейських держав, які вкладають грошів залізничний транспорт нарівні з іншими видами, влада США зробила акцент на автомобільнийі повітряний транспорт, залишивши залізницю в стороні. У результаті приватнізалізничні компанії почали втрачати прибуток на пасажирських пере везеннях, що призвелодо різкого скорочення таких. Лише створення Конгресом в 1971 році напівдержавноїкорпорації Amtrak врятувало пасажирський залізничний транспорт у США від повногозникнення. Популярність поїздів дещо збільшилася за часів різкого підвищення цінна бензин в 1970е роки, і після атаки 11 вересня 2001 року і послідував кризи авіатранспорту.Стихійні явища, такі як ураган «Катріна» в 2005 році і сильні снігопадив Колорадо в грудні 2006 року, в черговий раз показали наскільки важливу роль можезіграти залізничний транспорт у перевезенні людей при надзвичайних ситуаціях. Крімтого, перевантаження автотрас і аеропортів незмінно викликає затримки. Всі ці факторисприяють відродженню в американців інтересу до залізниці як додаткового способупересування по країні.
Міський транспорт.У деяких великихамериканських містах існують особливо розгалужені, що несуть щоденну велике навантаженнясистеми громадського транспорту, представлені різними його видами. У ряді особливовеликих міст є метрополітени. Найбільший і один з найстаріших метрополітенів — нью-йоркський.Наймолодші метрополітени на території самих США — Вашингтонський і Атлантського.Крім того, зовсім недавно відкрився метрополітен у Сан-Хуанe (Пуерто Ріко). Практично в кожному місті існує автобусне сполучення. Тролейбуснаповідомлення існує лише в п'яти містах США: Кембридж, Філадельфія, Сан-Франциско,Сіетл і Дейтон.
До другої половини XX століття в багатьох великих містах існувалотрамвайне і, у меншій мірі, тролейбусне сполучення. Однак протягом 50-ихі 60-их років трамвайні і тролейбусні лінії у більшості міст були ліквідовані ізамінені автобусами.Винятки становлять такіміста як Сан-Франциско, Філадельфія, Бостон, в яких дані види транспорту вдалосязберегти. У ряді американських міст спостерігається відродження трамваїв, проте нові трамвайнілінії мають істотні відмінності від традиційного трамваю. Сучасні швидкіснітрамвайні лінії називаються Легкорейкові. Найбільш молоді Легкорейковий лінії — у Денвері та Міннеаполісі.У 2003 відкрилася лінія «Airtrain», що обслуговує нью-йоркський аеропортім.Кеннеді. Однак визначення трамвая або Легкорейковий транспорту до цієї лініїне застосовується, з причини того що вона проходить не по вулицях, а по відособленихестакадам. До неї більше підходит визначення міні-метро.
Що можна побачити в Америці
США міцно асоціюється з політикою. Тим часом це найбільша туристичнадержава, це унікальні міста і національні парки, цікаві пляжі та озера, неперевершеніпарки розваг і океанські круїзи.
Нью-Йорк.Нью-Йорк — неоголошена столиця світу,місто, яке американці називають «Велике яблуко». Це божевільнийі в той же час надзвичайно привабливе місто, де зосереджені владу і багатство, культураі злидні.
СтатуюСвободи — символ Америки — знаходиться на острові Елліс, де колись був імміграційнийконтрольний пункт, через який у США на початку століття в'їхали понад 12 млн іммігрантів.До статуї можна добратися на поромі з південної частини Манхеттена.
Манхеттен- острів, куплений колись в індіанців племені Манна-Хатта за $ 24, а нині так щільнозабудований хмарочосами, що небо можна побачити, тільки задерши голову. Уздовж всьогоострова проходить знаменитий Бродвей осередок банків, магазинів, театрів.
Бродвейськішоу — всесвітньо відомі «Cats», «Les Miserables», «MissSaigon», «Phantom of the Opera», «Titanic» можна побачититільки в Нью-Йорку, в театрах, розташованих в «театральному» районі Бродвею(між Сороковий і п'ятдесяти вулицями). Багато вистави йдуть щоденно і цілий рік.Вартість квитка $ 40 — $ 100. Дешеві квитки краще купувати заздалегідь.
Даунтаун- ділова частина Нью-Йорка. Тут знаходяться Уолл-стріт — уособлення фінансової могутностіАмерики, Всесвітній торговий центр (хмарочоси — близнюки), найбільші банки і знаменитаНью-Йоркська Фондова біржа.
Чайнатаун- китайський квартал з безліччю магазинів, магазинчиків та ресторанів. Місце дешевогошопінгу, причому товари аж ніяк не тільки китайські.
ГрінвічВіллідж і Сохо — квартали художніх галерей, затишних кафе, джаз-клубів, магазинівз прикрасами, книгами, компакт-дисками, сувенірами та ін Тут бурхливе нічне життя,багато джаз-клуби тільки відкриваються в 10-11 вечора, а кульмінація тамтешньогодійства — о 2-3 годині ночі.
Лінкольн-центр- найбільший культурний центр Нью-Йорка, куди входить Метрополітен-опера, концертнийзал «Евері Фішер Холл», а також декілька театрів і концертних залів.
Емпайр-стейтбілдінг — 102-поверховий і найбільш популярний хмарочос Манхеттена з двома оглядовимимайданчиками. У підземному поверсі розташований музей рекордів Гіннеса.
Музей«Метрополітен» — найбільша в США художня галерея із багатющою колекцієюєвропейського і американського живопису, а також з величезною експозицією пам'ятоккультури Стародавнього Сходу, античного світу та США.
П'ятаАвеню — сама фешенебельна вулиця Нью-Йорка, тут самі розкішні магазини, знаменитіресторани і готелі, безліч інших визначних пам'яток.
Вид зпташиного польоту. Щоб оцінити принадність Нью-Йорка як архітектурного цілого, кращевсього піднятися на одну з оглядових майданчиків (86-й і 102-й поверхи Емпайр стейтбілдінг, 107-й поверх південної башти Всесвітнього торгового центру, майданчик надаху хмарочоса RCA), чи зробити екскурсію навколо Манхеттена на вертольоті або катері.
Вашингтон.Столиця і символ Америки, що відображає всі се контрасти. В скверінапроти Білого Дому можна побачити безробітних, а на сходах Капітолію обов'язковобуде сидіти жебрак.
Капітолій- символ американської державності, одне з найбільш відвідуваних будівель США. Убудь-яку екскурсію по місту завжди входить відвідування гостьових галерей Сенатуі Палати представників.
Білийдім — резиденція Президента США із знаменитою галявиною перед нею, на якій зазвичайфотографуються туристи.
Меморіалипрезидентів США розташовані на National Mall — просторому бульварі, що простягнувсявід Капітолію. Тут знаходяться 169-метровий монумент Вашингтона, меморіали Лінкольнаі Джефферсона.
Щоб побачитипанораму Вашингтона, річку Потомак, можна піднятися на ліфті на вершину 169-метровогомонумента Вашингтону.
Національнагалерея мистецтв картинна галерея, збори якої виділяється навіть серед висококласнихзборів інших американських музеїв.
Музейкосмонавтики — чудова колекція літаків, космічних кораблів і документів по історіїповітроплавання й космонавтики. Біля входу в музей можна помацати «місячнийкамінь» — зразок місячного грунту, доставлений американською експедицією.
Арлінгтонськекладовище — скромна, але знамените місце упокоєння більш ніж 175 тис. американців,в тому числі Джона і Роберта Кеннеді.
Джорджтаун- передмістя Вашингтона, де в своїх особняках проживали і проживають провідні політичніі громадські діячі: Джон Ф. Кеннеді. Генрі Кіссінджер, Дж. Ф. Даллес, Мадлен Олбрайтта ін.
Чикаго.У Америці люблять давати містах неофіційні назви. Не уникнув цьогоі Чикаго, який отримав кличку «місто вітрів», хоча в інших американськихмістах бувають вітри і посильніше.
Чикагорозташований в гирлі однойменної річки, яка впадає в озеро Мічиган. Він дуже цікавийв архітектурному відношенні, а берегова лінія Чикаго вважається однією з найкрасивішиху світі.
БаштаСірса — найвищий у світі хмарочос (110 поверхів, висота 443 м), з оглядового майданчикаякого відкривається кращий вид на місто.
Митні правила США
Валюта.Ввезенняі вивіз національної та іноземної валюти не обмежений. Ввозити в США готівкою, дорожнімичеками і розрахунковими картками можна будь-які суми. Декларувати потрібно лишесуми більше $ 10 тисяч або еквівалент в іншій іноземній валюті. При ввезенні золотадекларація обов'язкова.
Перед перетином кордону на борту транспортного судна видаєтьсядекларація митної та прикордонної служби США, а також деякі додаткові форми. Їх необхідно заповнитита підписати. При проходженні митного та прикордонногоконтролю буде потрібно відповісти на ряд питань офіцера.
Нормиввезення товарів.Дозволено безмитне ввезення до 1 американськоїкварти (946,3 мл) міцних алкогольних напоїв (особам у віці старше 21 року); до 200сигарет або 50 сигар або 4,4 фунта (2 кг) листового тютюну (особам у віці старше21 року); а також предметів особистого користування і подарунків на суму до $ 100на людину (алкогольні напої та сигарети не можуть бути включені в цей тип товарів,однак сюди може входити додатково до 100 сигар). При цьому в кожному конкретномуштаті норми дозволених до ввезення товарів можуть трохи змінюватися.
Для ввезенняв країну заборонені:
* Свіжета консервоване м'ясо (в тому числі, м'ясо свійської птиці);
* Абсенті будь-які інші спиртні напої, що містять artemisia absinthium;
* Наркотикиі нарковмісних медпрепарати, а також медикаменти, які не пройшли сертифікації федеральногоагентства з ліків США;
* Рослиниі насіння (виключення становлять квіти без грунту, але в даному випадку необхіднанаявність фітосанітарного сертифіката), деякі плоди та овочі;
* Рибаі неконсервірована ікра; молочні продуктиі яйця з деяких країн;
* Зразкигрунту;
* Комахи;рідкісні зразки живої природи та вироби з них (шкіряні пальта, взуття та галантереязі шкір диких тварин,
* Виробизі слонової кістки або панцира черепахи, галантерея та взуття з крокодилової шкіриі т. д.);
* Виробизі шкіри тварин, вироблені на Гаїті (наприклад, гаїтянські барабани);
* Будь-якітовари, вироблені в Ірані;
* Всі види сірників і запальничок (хоча обшуки з метою їх виявленняне влаштовують);
* Контрафактніі підроблені товари;
* Зброю, що попадає в відповідно до законодавства США в розряднезаконних видів (на ввезення мисливської зброї потрібно спеціально оформлений дозвіл);
* Кубинські сигари (ввезення таких заборонено з будь-якої країни,а не тільки з Куби).
Строго заборонено ввезення (і вивезення!) Будь-яких овочів, фруктіві представників фауни на територію Гавайських островів, причому не тільки з за кордону,але і з основної території США.
Домашнітварини.Ввезеннядомашніх тварин і птахів можливий тільки за наявності ветеринарного сертифікатаміжнародного зразка з вказівкою дат щеплень від сказу та печаткою ветеринарногоконтролю на виїзді з країни походження.
Рекомендуєтьсяпостачати тварину міцним нашийникомі ідентифікаційними мітками (жетонами) із зазначенням адреси постійного проживаннявласника та номерами телефонів, а також мати на руках карантинне свідоцтво про щепленнявід сказу (зазвичай включається до ветеринарний сертифікат). Усі домашні тварини, що ввозяться на територію Гавайськихостровів, повинні, крім усього іншого, пройти тривалий (до 120 днів залежно відкраїни походження) карантин і обов'язково мати імплантований мікрочіп, оформленийв State of Hawaii Department of Agriculture.
Збори. Аеропортові зборивключені у вартість квитка.
Розрахунок часу перевезенняпо ділянках маршруту
Визначення дальностіперевезення й швидкості руху по маршруту перевезення.
Користуючись картою«Транспорт» у географічному атласі, визначили відстань у масштабі між пунктами відправленняй прибуття по маршруту подорожі. Було вирішено, що найбільш вигідним видом транспортудля цієї подорожі є авіаційний транспорт, так як він є більш швидким і зручним надалекі відстані.
Строки відвідуваннякожної країни й авіакомпанії, що виконують рейси зазначені нижче.№ Країна Міста і населені пункти Терміни відвідування Авіакомпанії, що виконують рейс з по 1 Аргентина Буенос-Айрес ---- 02.07.10 Aerolineas Argentinas www.aerolineas.com.ar/ AR 2 Монголія Улан-Батор 02.07.08 09.07.10 Mongolian Airlines ОМ 3 Сомалі Могадишо 09.07.08 16.07.10 ? ? 4 Йорданія Амман 16.07.08 23.07.10 Royal Jordanian Airlines RJ 5 Іспанія Мадрид 23.07.08 30.07.10 Air Europa UX 6 США Вашингтон 30.07.08 06.08.10 American Airlines AA
Час перевезення визначаєтьсяшляхом поділу відстані між пунктами на швидкість обраного ПС на даній відстані.Якщо відстань між пунктами занадто велика, тобто необхідна проміжна посадка, тодо часу перевезення додається 1 година на дозаправлення. Пункти подорожі Аргентина Монголія Сомалі Йорданія Іспанія США Регіон (за стандартом ІСАО) Південна Америка Західна Азія Африка Центральн Азія Південно-Західна Європа Північна Америка Місто Буенос-Айрес Улан-Батор Могадишо Амман Мадрид Вашингтон Код міста BUE ULN MGO AMM MAD WAS Аеропорт Jorge Newbery Аеропорт Улан-Батор Чінгісхан Mogadishu International Airpor аэропорт им. королевы Алии Santiago Int. Airport National Код аеропорту AEP ULN MGQ QAIA SIA DCA Авіакомпанія Aerolineas Argentinas www.aerolineas.com.ar/ Mongolian Airlines Ahmed Yare Royal Jordanian Airlines Air Europa American Airlines Код а/к AR ОМ AY RJ UX AA Тип ПС IL-96-300 B-767 B-757 B-757 B-757 IL-96-300 Швидкість, км/год 870 806 834 842 822 870 Відстань, км
Lм 15215 7225 3315 3740 6545 8585
L1 9095
L2 6120 Час перевезення, год 18:30 10:00 5:00 7:04 9:00 11:40
Визначення місцевогочасу за вильотом, прильотом, а також часу перевезення по кожній ділянці маршруту
За дату, день тижня (поточногороку) і час початку перевезення умовно приймаємо вихідні дані.
Користуючись діаграмамимасштабу годин відносно GMT/UTC (міжнародного поясного часу) міжнародної лінії дати,визначаємо дати (вильоту й прильоту), дні тижня, час Пункти подорожі Аргентина Монголія Сомалі Йорданія Іспанія США Код авіалінії AR ОМ RJ UX AA Тип ПС IL-96-300 B-767 B-757 B-757 B-757 IL-96-300 Дата відправлення 02.07.10 09.07.10 16.07.10 23.07.10 30.07.10 06.08.10 День тижня пт пт Пт Пт пт чт Час відправ-лення, г: х
GMT/
UTC 03:20 03:20 03:20 03:20 03:20 03:20 Місце-вий 00:20 12:20 06:20 06:20 06:20 22:20 Час перевезення, год. 18:30 10:00 5:00 7:04 9:00 11:40 Дата прибуття 06.08.10 02.07.10 09.07.10 16.07.10 23.07.10 30.07.10 День тижня пт пт Пт Пт пт пт Час прибут-тя, г: х
GMT/
UTC 15:00 21:50 13:20 08:20 10:24 12:20 Місце-вий 12:00 12:50 16:20 11:20 13:24 07:20 Різниця в часі між пунктами, г: х 2 6 6 -2 /> /> /> /> /> /> /> /> />
Висновки
У процесі виконання даної курсової роботи був розробленийоптимальний маршрут проходження по зазначеному у вихідних даних переліку країн виходячиз їхньої географічної близькості, зручності видів транспорту й часу, витраченогона перевезення. При складанні маршруту були враховані політичні ситуації у відвідуванихкраїнах, географічні обмеження й односпрямованість руху. Розроблений маршрут бувнанесений на географічну карту світу із вказівкою назв країн, пунктів прильоту йвильоту. При виборі ПС на кожне окреме перевезення враховувалися їхні технічні характеристики.Оскількив моєму випадку переліт з Аргентини до Монголії перевищував 15000 км, то літак робивдозаправку на о-ві Французька Полінейзія. Далі визначався час проходження по кожномуперевезенню. При розрахунку часу вильоту/прибуття всі розрахунки проводилися в системічасу UTC з наступним переводом у місцевий час. При цьому враховувалися тимчасовіпояси й International Date Line. По кожній із відвідуваних країн була підібрананайбільш цікава інформація, а також відвідувані визначні пам'ятки. Всі зробленірозрахунки й інформацію оформимо у зведену таблицю Пункти подорожі Аргентина Монголія Сомалі Йорданія Іспанія США Регіон Південна Америка Західна Азія Африка Центральн Азія Південно-Західна Європа Північна Америка Місто Буенос-Айрес Улан-Батор Могадишо Амман Мадрид Вашингтон Код міста BUE ULN MGO AMM MAD WAS Аеропорт Jorge Newbery Аеропорт Улан-Батор Чінгісхан Mogadishu International Airpor аэропорт им. королевы Алии Santiago Int. Airport National Код аеропорту AEP ULN MGQ QAIA SIA DCA Авіакомпанія Aerolineas Argentinas www.aerolineas.com.ar/ Mongolian Airlines Ahmed Yare Royal Jordanian Airlines Air Europa American Airlines Код а/к AR ОМ AY RJ UX AA
Відстань, км Lм 15215 7225 3315 3740 6545 8585
L1 9095
L2 6120 Тип ПС IL-96-300 B-767 B-757 B-757 B-757 IL-96-300 Час перевезення, год. 18:30 10:00 5:00 7:04 9:00 11:40 Дата відправлення 02.07.10 09.07.10 16.07.10 23.07.10 30.07.10 06.08.10 День тижня пт пт Пт Пт пт Пт Час відправлення, г: х 03:20 03:20 03:20 03:20 03:20 03:20 Дата прибуття 06.08.10 02.07.10 09.07.10 16.07.10 23.07.10 30.07.10 День тижня пт пт Пт Пт пт Пт Час прибуття, г: х 15:00 21:30 13:20 08:20 10:24 12:20 Грошова одиниця аргентинське песо євро сомалійський шилінг йорданський долар євро Долар США
Списоклітератури
1. АфанасьевВ.Г. «Особенности организации и развития международных воздушных перевозок в различныхрегионах мира». Навч. посібник. 1987.
2. Безуглий В.В.,Козинець С.В. «Регіональна економіка та соціальна географія світу». Навч.посібник.2001.
3. Биржаков М.Б.,Никифоров В.И. и др. «Индустрия туризма. Перевозки». Навч. посібник, 2001.
4. Пузик С. «Економічната соціальна географія світу». Навч. посібник. 2003.
5. Соболев Ю.В.,Дикань В.Л., та ін. “Єдина транспортна система”. Навч. посібник. 2002.
6. Яценко В.П.,Юрківський В.М. та ін. «Економічна та соціальна географія світу». Підручник для10 кл. с/ш. 2004.