Міністерствоосвіти і науки України
Черкаськийнаціональний університет ім.Богдана Хмельницького
Кафедрафізичного виховання
Рефератна тему
Розвитоксили та гнучкості з методичним обґрунтуванням
План
Вступ
1. Оглядлітературних джерел
2. Розвитоксили та гнучкості з методичним обґрунтуванням
3. Комплексфізичних вправ
3.1Комплексфізичних вправ для розвитку гнучкості
3.2Комплексфізичних вправ для розвитку сили
Висновки
Списоквикористаних джерел
Вступ
Виконанняфізичних вправ, або так звана «зарядка», є дієвим засобом фізичноговиховання студентів. Наукові дослідження багатьох авторів свідчать про те, щосистематичне виконання спеціального комплексу фізичних вправ позитивно впливаєна стан здоров’я і фізичний розвиток студентів. Під впливом «зарядки»покращується кровообіг, зміцнюється нервова, дихальна, серцево-судинна системи,покращується діяльність органів травлення, стимулюється діяльність кориголовного мозку, зміцнюється опорно-руховий апарат, розвиваються фізичні якостіі сила волі, наполегливість, терпіння, підвищується працездатність.
Виконання вправна відкритому повітрі, водні процедури після «зарядки» сприяютьзагартуванню організму. Заняття гімнастикою виховують дисциплінованість,організованість, привчають дотримуватись режиму дня, сприяють виробленню йінших корисних звичок.
Ефективністьвпливу гімнастики на студентів залежить від того, наскільки вони правильновиконують вправи, дотримуються послідовності у їх виконанні і кількостіповторень кожної окремої вправи.
Актуальністьпроблеми. Зважаючи на ту обставину, що фізичні вправи мають особливе значення длялюдини: підвищення тонусу нервової та м'язової систем, працездатності, їхпотрібно виконувати кожного дня всім студентам.
Виконанняфізичних вправ для розвитку сили й гнучкості є стимулюванням ряду фізіологічнихфункцій організму. Це, насамперед, стосується діяльності серцево-судинної ідихальної систем. У результаті виконання вправ швидко підвищується загальнийтонус організму, пожвавлюється діяльність серцево-судинної системи, внаслідокчого ліквідуються вогнища застійної, депонованої крові, зокрема, у черевній порожнині.Посилюється функція дихання: збільшується його глибина, поліпшується легеневавентиляція. Покращується також і діяльність шлунково-кишкового тракту, нирок,поліпшуються процеси обміну речовин тощо.
Вправи длярозвитку сили та гнучкості — це комплекс фізичних вправ, характер яких та формапроведення різноманітні й залежать від мети занять. Якщо розглядати ці вправияк засіб підняття функціональних можливостей організму, то достатньо виконуватиїх протягом 10-15 хв., застосовуючи прості вправи, які не викликають відчуттявтоми.
Загальнийпринцип побудови комплексу полягає в тому, щоб забезпечити участь основнихм'язових груп в русі, що в свою чергу активно впливає на роботу внутрішніхорганів. У комплекс потрібно також включати вправи як на дихання, так і нагнучкість. Потрібно уникати виконання вправ статичного характеру, із значнимобтяженням, на витривалість (наприклад, тривалий біг до втоми).
Завдання і мета.Завдання вправ для розвитку сили й гнучкості:
— стимулюватирозвиток м’язів, що забезпечують правильну поставу, розвивають органи дихання,кровообігу, поліпшують обмін речовин;
— сприятизагартуванню організму студентів.
— підвищеннязагального рівня розвитку активної і пасивної рухомості в суглобах, зміцненнясуглобів;
— розвитокмаксимальної амплітуди в тих рухах, які сприяють швидкому оволодінню спортивноютехнікою і на цій основі – покращення результатів.
1. Оглядлітературних джерел
1. Верхошанский Ю.В. Основи спеціальної фізичноїпідготовки спотрсменів.— М.: ФиС, 1988.— 331 с. Подано загальні засади фізичноїпідготовки.
2. Голобородько В.А. Педагогічний підхід доРГГ //Фізична культура в ВНЗ.— 1978.— № 12.— С. 21. Розглянуто методичнеобгрунтування заняття фізичними вправами
3. Иванов Н.Д. Навчання метання малого м’яча//Фізична культура.— 1985.— № 7.— С. 20-23. Загальна користь від фізичних вправ
4. Линець М.М. Основи методики розвиткурухових якостей.— Львів: Штабар, 1997.— 207 с. Розвиток рухових якостей устудентів.
5. Линець М.М., Андрієнко Г.М.Витривалість, здоров’я, працездатність.— Львів, 1993.— 131 с. Користь відвиконання фізичних вправ
6. Матвеев Л.П. Теорія и методика фізичноїкультури: навч. посіб. для інститутів фіз. культури — М.: ФиС, 1991.— 543 с.Методичне обгругнування теорії розвитку спортсменів
7. Мейксон Г.Б., Шаулин Е.Б. Самостійнізаняття навчаючих по фізичній культурі.— М., 1986. Вправи для самостійнихзанять
8. Новосельский В.Ф. Методика уроку фізичноїкультури в старших класах: Навч. посіб.— К.: Рад. школа, 1989.—128 с. Методикаведення уроку фізичної культури
9. Визначення фізичної підготовленості школярів/Під. ред. Б.В.Сермеева.— М.: Педагогіка, 1973.— 104 с. Визначення фізичноїпідготовленості.
10. Петров В.А. Прикладні навчальні програми// Фізична культура в ВНЗ.— 1983.— № 10.— С. 28-29. Охарактеризовано прикладнінавчальні програми для студентів ВНЗ.
2. Розвиток силита гнучкості з методичним обґрунтуванням
Під гнучкістюрозуміють морфо-функціональні властивості опорно-рухового апарату, яківизначають ступінь рухомості його ланок. Іншими словами, гнучкість – цездатність людини виконувати рухи з великою амплітудою. Розрізняють активну іпасивну гнучкість.
Активнагнучкість проявляється за допомогою власних м’язових зусиль. Наприклад,піднімання прямої ноги вперед (вбік) і утримання її в цьому положенні. Активнірухи виконуються за рахунок роботи м’язових груп, які проходять через данийсуглоб.
Пасивнагнучкість проявляється шляхом прикладання до рухомої частини тулуба зовнішніхсил – зовнішнього обтяження; зусиль партнера і т. д. Показники пасивноїгнучкості у більшості випадків вищі від показників активної гнучкості. Різницюміж показниками активної і пасивної гнучкості називають «запасом гнучкості».Гнучкість відносно легко і швидко розвивається, якщо заняття носять щоденнийсистематичний характер. Найбільш значні темпи збільшення показників гнучкостіспостерігаються з 7 до 8 та з 11 до 13 років. Потім гнучкість стабілізується і,якщо не виконувати вправи, що спрямовано впливають на гнучкість, вона вже в16-17- річному віці починає прогресивно погіршуватися.
У дівчат тажінок рухливість у суглобах приблизно на 10 % вища, ніж у хлопців та чоловіків.У похилому віці гнучкість у жінок і чоловіків практично не відрізняється.
«Оперативний»стан гнучкості (тобто стан прояву гнучкості в той чи інший момент) залежить відбагатьох факторів: зовнішньої температури середовища (з підвищенням температуригнучкість збільшується); добової періодики (у ранкові години гнучкість значнонижча); втоми (показники активної гнучкості зменшується, а пасивноїзбільшується); емоційного стану.
Розвитокгнучкості тісно пов’язаний з розвитком сили. Захоплення силовими вправами можепризвести до обмеження рухомості в суглобах, як і прискорений розвитокгнучкості без належного зміцнення м’язово-зв’язкового апарату може призвести дорозхитаності в суглобах. Звідси випливає необхідність оптимального поєднання впроцесі фізичного виховання вправ, спрямованих на розвиток гнучкості, зсиловими та іншими вправами, що сприятимуть гармонійному розвитку фізичнихякостей.
Для вихованнягнучкості застосовуються фізичні вправи, при виконанні яких амплітуда рухівдоводиться до індивідуально граничної – такої, при якій м’язи і зв’язкирозтягуються до можливого максимуму, не призводячи до пошкодження. Вправитакого типу отримали назву «вправи на розтягування». Переважнабільшість – це гімнастичні вправи, добір яких дає можливість вибірково впливатина ланки тіла. В одних із них основними розтягувальними силами є напруженням’язів, у інших – зовнішні сили. Тому вправи на розтягування поділяються наактивні і пасивні. Крім цього, є багато вправ на розтягування, ефект якихзабезпечується як внутрішніми, так і зовнішніми силами без явної переваги тихабо інших. Такі вправи отримали назву активно-пасивні (наприклад, пружні рухи вглибокому випаді або шпагаті).
У загальнійсукупності вправ, спрямованих на розвиток гнучкості, переважають активнівправи, оскільки в реальних умовах життєдіяльності гнучкість проявляється,головним чином, в активних її формах. Разом з тим, певну цінність мають іпасивні вправи на розтягування. Вони служать ефективним засобом збільшення ізбереження запасу гнучкості, сприяють збільшенню амплітуди активних рухів.
Активні вправи розрізняютьза характером виконання, а саме:
— однофазні(нахил вперед) і пружні (подвійні, потрійні нахили вперед);
— махові іфіксовані (стоячи біля гімнастичної стінки махи ногами вперед, назад, в боки зфіксацією в найвищій точці маху);
— з обтяженням ібез обтяження (нахили вперед зі штангою на плечах на ін.);
— статичнівправи (утримання «шпагату» та інших вправ, де є пряв максимальноїамплітуди, відчуття легкого болю).
До вправ, якісприяють розвитку пасивної гнучкості належать:
— вправи здопомогою партнера (сидячи нахил вперед з натисканням руками партнера налопатки і ін.);
— вправи зобтяженням власного тіла (з вису ззаду на перекладені – провисання).
— вправи звикористанням власної сили (сидячи, нахил вперед з підтягування тулуба до нігіз захватом руками за стопи)
3. Комплексфізичних вправ
3.1 Комплекс фізичних вправна гнучкість
Комплексдинамічних вправ на гнучкість (на гімнастичній стінці)
1. В. п. — ліванога убік в упорі на гімнастичній стінці, її ступня паралельна полу: повільніповороти (8-10 разів) лівої ноги в тазостегновому суглобі, тримаючись руками зажердини. Не міняючи вихідного положення, перейти до виконання вправи 2.
2. В. п. — вправи 1: пружинисті згинання лівої ноги в колінному суглобі (5-6 разів).Руками перехопити жердини, прийнявши стійке положення. Ступня лівої ногипаралельна підлоги. Не міняючи положення ніг, перейти до виконання вправи 3.
3. В. п. — вправи 2, хват руками ліворуч і праворуч від правої ступні, паралельноїпідлоги: повільні й плавні нахили тулуба до випрямленої лівої ноги (8-10разів), не міняючи положення її ступні. Не опускаючи лівої ноги з гімнастичноїстінки, перейти до виконання вправи 4.
4. В. п. — ліванога убік в упорі на гімнастичній стінці, тулуб нахилені вперед, рукиопираються на жердину, ступня правої ноги відставлена убік на 50-70 см відплощини гімнастичної стінки під кутом до неї 45-50 градусів: з поворотом лівоїноги в тазостегновому суглобі підтягти таз вперед до гімнастичної стінки, потімпрогнутися в попереку й виконати нахил тулуба вліво до прямої ноги. Виконативесь комплекс із вправ 1-4 для іншої ноги.
5. В. п. — випадправої в упорі на жердині гімнастичної стінки: згинання-розгинання ноги зупором руками на жердині. Виконати по 8-10 разів на кожну ногу.
6. В. п. — ліванога випрямлена вперед в упорі на гімнастичній стінці: повільні пружинистінахили тулуба вперед (6-10 разів), руки зафіксувати на ступні лівої ноги. Востанньому нахилі можна зафіксувати на 10-15 секунд кінцеве положення тулуба,потім виконати вправу для іншої ноги. 7. В. п. — ліва нога убік в упорі нагімнастичній стінці: нахили тулуба до прямої опорної ноги (8-10 разів).Пальцями рук або долонями дістати підлоги. В останньому нахилі можна на 10-15секунд зафіксувати кінцеве положення, потім виконати вправу для іншої ноги.
8. В. п. — стоячи обличчям до гімнастичної стінки в широкій стійці, ступні паралельні,руками захопити жердини на рівні грудей: почергові повороти всередину правою йлівою ногою в тазостегновому суглобі (по 8-12 разів), поступово розводячи ногив сторони до максимуму (до поперечного шпагату). Не міняючи положення, перейтидо виконання наступної вправи.
9. В. п. — як іу вправі 8: розгорнутися вліво й пружинистими рухами опуститися в шпагат лівої.Розгорнутися й перейти в шпагат іншою ногою.
10. В. п. — стоячи правим боком у гімнастичної стінки, ноги разом, правою рукою узятися зажердину: виконати 10 махів вперед випрямленою лівою ногою з поступовимзбільшенням амплітуди рухів.
11. В. п. — стоячи обличчям до гімнастичної стінки, ноги разом, правою рукою узятися зажердину на рівні грудей, а лівою на рівні живота: виконати 10 махів убіквипрямленою правою ногою з одночасним відхиленням тулуба вліво, ступняпаралельна полу, а пальці розігнуті (носок «на себе»).
12. В. п. — стоячи правим боком у гімнастичної стінки, ноги разом, правою рукою узятися зажердину на рівні грудей, а лівою — на рівні живота й трохи поперед проекціїтіла: виконати 10 махів назад випрямленою правою ногою з одночасним нахиломтулуба вперед прогнувшись, голову повернути в пів-оберту вправо й поглядомконтролювати траєкторію руху п'яти. Виконати вправи 10-12 для іншої ноги.
13. В. п. — стоячи боком у гімнастичної стінки, однойменна нога, зігнута в колінномусуглобі — убік, в упорі на жердині, ступня впирається в гімнастичну стінку,однойменною рукою узятися за жердину вище коліна: пружинисті нахили тулубавперед, пальцями або долонями обох рук торкаючись підлоги. Наприкінці вправизафіксувати кінцеве положення на 10-15 секунд. Потім повернутися в в. п. івиконати вправу для іншої ноги.
14. В. п. — стоячи спиною до гімнастичної стінки на лівій нозі, права пряма нога в упорі нажердині, її ступня паралельна полу, правою рукою узятися за жердину на рівніплеча. Подати таз вперед, прогнутися в попереку й виконати 10 поворотів назад(пронація-супінація) у тазостегновому суглобі. Потім повторити вправу для іншоїноги.
15. В. п. — стоячи спиною до гімнастичної стінки, ноги на ширині плечей, руками узятися зажердини за головою: подати таз вперед, прогнутися в попереку й виконати 8-10максимальних нахилів тулуба назад, поступово опускаючи рівень хвата руками.
3.2Комплексвправ для розвитку сили
1. Згинання ірозгинання рук в упорі лежачи: на стегнах; поздовжньо руки на лаві; в упорі;лежачи ззаду, руки на лаві.
2. Згинання ірозгинання рук у висі лежачи, у висі.
3. Лазіння повертикальному канату за допомогою ніг і без допомоги ніг.
Лазіння повертикальному канату на швидкість: за допомогою ніг; без допомоги ніг; нашвидкість; лазіння з обтяженням.
5. Підйом силоюз вису на перекладині.
6. Підйомпереворотом з вису на перекладині.
7. Вправи згантелями: колові рухи кистями; одночасні і почергові згинання рук в ліктьовихсуглобах;
8. Вправи зеспандером.
9.Вправи з резиновим амортизатором
10. З різнихвихідних положень повільно, з напруженням нахили, повороти і колові рухитулуба.
11. З положеннялежачи на животі відведення прямих ніг назад, одночасно піднімаючи голову,плечі, руки (прогинання).
12. З положеннялежачи на стегнах на гімнастичній лаві (кінь, козел), ноги під рейкоюгімнастичної стінки або утримуються партнером, нахили вперед і назад з різнимположенням рук і поворотами тулуба.
13. З упорусидячи ззаду піднімання ніг до положення сидячи кутом. Теж без упору руками.
14. З сидячикутом різні рухи ногами (одночасно і почергово).
15. Піднімання іопускання прямих і зігнутих ніг у висі на перекладині або спиною догімнастичної стінки.
Висновки
Проаналізувавшидоступну нам наукову літературу з проблеми впровадження в побут студентів вправдля розвитку сили та гнучкості ми визначили, що: питання впровадження вправ впобут студентів є недостатньо вивченим, що позначається на всьому процесіфізичного виховання студентів.
Вбільшості опрацьованих нами літературних джерел описується значення «зарядки»,а мало уваги приділяється способам впровадження і шляхам удосконаленнявиконання вправ для розвитку сили та гнучкості студентами.
Недостатняувага приділяється такому питанню, як місце вчителя фізичної культури іучителів-предметників в процесі впровадження виконання вправ
Дослідженнястану виконання студентами розвиваючих вправ виявило, що: переважна більшість студентівта їх батьків не виконують таких вправ.
Тестуваннястудентів на предмет визначення їх рівня фізичної підготовленості виявилодисгармонійність у розвитку окремих фізичних якостей.
Низькийрівень розвитку виявлено у таких якостях, як гнучкість, сила та спритність.
Представленікомплекси вправ для розвитку сили та гнучкості вибіркової спрямованості окрімпокращення рівня показників фізичної підготовленості дають змогу сприятизаохоченню учнів до виконання вправ фізичних вправ, а аналіз загального рівняфізичної підготовленості у переконливій формі, показав значення виконання вправі гімнастики.
Списоквикористаної літератури
1.Верхошанский Ю.В. Основиспеціальноїфізичної підготовкиспотрсменів.— М.: ФиС, 1988.— 331с.
2.Голобородько В.А. Педагогічнийпідхіддооцінки//Фізичнакультура в школі.— 1978.— № 12.— С. 21.
3.Иванов Н.Д. Навчання метаннюмалого м’яча в VI классе //Фізичнакультура в школі.— 1985.— № 7.— С. 20-23.
4.Линець М.М. Основи методики розвитку рухових якостей.— Львів: Штабар, 1997.—207 с.
5.Линець М.М., Андрієнко Г.М. Витривалість, здоров’я, працездатність.— Львів,1993.— 131 с.
6.Матвеев Л.П. Теорія и методика фізичноїкультуи:Учебн. для институтов физ. культуры — М.: ФиС, 1991.— 543 с.
7.Мейксон Г.Б., Шаулин Е.Б. Самостоятельные занятия учащихся по физическойкультуре.— М., 1986.
8.Новосельский В.Ф. Методика урока физической культуры в старших класах: Учебноепособие.— К.: Рад. школа, 1989.—128 с.
9.Определение физической подготовленности школьников /Под. ред. Б.В.Сермеева.—М.: Педагогика, 1973.— 104 с.
10.Петров В.А. Примерные обучающие программы // Физическая культура в школе.—1983.— № 10.— С. 28-29.
11.Петров В.А. Примерные обучающие программы //Физическая культура в школе.—1983.— № 10.— С. 28-29.
12.Тер-Ованесян А.А., Тер-Ованесян И.А. Обучение в спорте.— М.: ФиС, 1993.— С.181.
13.Филин В.П. Воспитание физических качеств у юных спортсменов.— М.: ФиС, 1974.—232 с.
14.Шитикова Г.Ф. Оценка навыков и умений у младших школьников //Физическаякультура в школе.— 1977.— № 3.— С. 14-18.
15.Шиян Б.М. Методика фізичного виховання школярів.— Львів: ЛОНМІО, 1996.— 232 с.