/>/>Чернігівський державний педагогічний університет
імені Т.Г. Шевченка
Кафедра легкої атлетики
На правах рукопису
«Допустити дозахисту»
_________ завідувачкафедри
"___"_____________ 2008 р.
Роль тренера у підготовці спортсмена-гравця
Курсова робота зспеціалізації
Студента 5-го курсуденної форми
навчання заспеціальністю 6.010200
«Фізичневиховання», спеціалізація
Фізичне виховання,методика спортивно-
масової роботи,туристична робота"
Васюк ВікторАндрійович
Науковий керівник – Старший викладач
Чуста А.Ю.
Чернігів – 2008
/>/>ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. Стантуристично-краєзнавчої роботи
РОЗДІЛ 2. Основніаспекти виховання школярів засобами туристично-краєзнавчої роботи
РОЗДІЛ 3. Туристично-краєзнавча робота в Чернігівськійобласті
3.1 Мережа туристично-краєзнавчих закладів Чернігівщини
3.2 Робота туристично-краєзнавчих гуртків
3.3 Оздоровлення та відпочинок дітей в таборах
3.4 Спортивний туризм
3.5 Краєзнавство
ВИСНОВКИ
ЛІТЕРАТУРА
ВСТУП
Туризм– одна з найпопулярніших форм активного відпочинку для людей різного віку.Щорічно десятки мільйонів людей подорожуючи знайомляться з багатствами ікрасотами природи, історичними культурними пам’ятками країни, досягненнями векономіці, архітектурі різних країн і народів. В Україні туризму почалиприділяти увагу в час здобуття Україною незалежності. Для українців, особливомолоді, характерне прагнення поєднання відпочинку з активним пізнанням навколишньогосвіту. Правильно організована і уміло проведена подорож зміцнює здоров’ялюдини, виховує в неї такі цінні якості як ініціативність, мужність,наполегливість, що значно підвищує працездатність. Під час походів, подорожей,почуття колективізму, розширюється кругозір туристів, краще розкриваютьсяіндивідуальні здібності кожного учасника, виховується любов до природи, доБатьківщини.
Актуальність. Державна програмаосвіти, концептуальні засади національного виховання передбачають в діяльностісучасної масової школи та позашкільних навчально-виховних закладів освітишироке впровадження основ краєзнавства і туризму, виховання справжньоїфізично-загартованої особистості, громадянина й патріота рідної землі.Реалізація цього завдання можлива лише в процесі засвоєння учнями духовнихнадбань рідного народу, його традицій та звичаїв, формування у підростаючогопокоління вольових якостей, психологічної стійкості та фізичної витривалості.
Велика кількість людей (близько 100 тис.)щороку йдуть мандрувати – пішки, на лижах, на велосипедах, гребних човнах,плотах та ін. Тривалий час вони знаходяться далеко за містом, наодинці з природою.Туризм має не тільки оздоровче, але і розвиваюче значення.
А.А.Остапец-Свешников, М.І. Багате, О.І. Мотків надають важливого значення туризмув житті дитини, ними був розроблений комплект програм, який спирається наконцепції дитячо-юнацького туризму «Школа життя — навколишній світ» іприпускає активну участь у туристсько-краєзнавчій оздоровчо-пізнавальнійдіяльності дітей і їх батьків.
Предмет дослідження – туризм і краєзнавство як одинз основних чинників виховання школярів.
Об`єкт дослідження – школярі і позитивні зміни іїх світогляді завдяки заняттями туристично-краєзнавчої роботи.
Мета роботи полягаєв тому, щоб встановити важливість туризму та краєзнавства у вихованні школярів
Длядосягнення поставленої мети роботи були поставлені такі завдання:
1. з`ясувати сучасний стан туризму та краєзнавства на сучасномуетапі вобласті та країні взагалі;
2. проаналізувати зв’язок туризму з природоохоронною тарекреаційною діяльністю;
3. основні аспекти програми пізнавально-оздоровчого туризму;
4. проаналізувати вплив основних аспектів програми на об`єктдослідження.
Методидослідження. Для вирішення поставлених завдань використовувались: теоретичнийаналіз наукової та науково-методичної літератури, психолого-педагогічнеспостереження, бесіда (інтерв’ю).
Практичне значення отриманихрезультатів: практика свідчить, що найбільш плідний творчий пошук можездійснюватися тільки активними формами роботи — шляхом проведення екскурсій,розвідкових маршрутів, туристських походів, тематичних експедицій. Такий підхідодночасно дає змогу для змістовного відпочинку, фізичного розвитку,загартування та оздоровлення школярів, молоді.
/>/>/>РОЗДІЛ1. СТАН ТУРИСТИЧНО-КРАЄЗНАВЧОЇ РОБОТИ
В умовах розвитку української державності,демократизації суспільства та гуманітаризації освіти підвищується інтерес дітейта їхніх батьків на додаткові освітні послуги, які можуть бути задоволені врезультаті використання можливостей позашкільної освіти.
Одним з ефективних напрямів позашкільноїосвіти, що дає змогу поєднувати навчання і виховання дітей та підлітків, єдитячо-юнацькій туризм і краєзнавство. Саме туризм і краєзнавство даютьвиняткову можливість на власні очі оцінити красу рідної землі, ознайомся зісторією, культурою, традиціями свого народу, загартуватися як фізично, так імораль Для дитини кожна подорож — це своєрідне відкриття, це можливістьзрозуміти, що стоїть за звичним словом Батьківщина. Допомогти дитині зробититакі відкриття покликані колективи центрів туризму і краєзнавства учнівськоїмолоді та станцій юних туристів України.
Нині в Україні діє 96 центрів туризму ікраєзнавства учнівської молоді та станцій юних туристів, які є базовимиорганізаційно-методичними осередками розвитку дитячо-юнацького туризму. Середних: Український державний центр туризму і краєзнавства учнівської молоді — 1,Кримський республіканський — 1, обласні — 21, міські — 42, районні — 31 (вт. ч.6 внутрішньорайонних в містах). Останнім часом мережа цих навчальних закладівзбільшується: якщо в 1998 р. їх було 84, у 2000 р. — 87, то зараз вже 96.
Найбільшу кількість центрів туризму мають:Дніпропетровська (11), Луганська, Полтавська, Хмельницька області (по 7 кожна),Львівська, Черкаська, Волинська (по 6), Запорізька (5).
Головними напрямами діяльності центрівтуризму є здійснення навчально-виховної, організаційно-масової,інформаційно-методичної роботи та підвищення кваліфікації педагогічнихтуристських кадрів. Інформаційно-методичне забезпечення центрів туризму істанцій юних туристів України та проведення всеукраїнських очно-заочних масовихзаходів здійснює Український державний центр туризму і краєзнавства учнівськоїмолоді, який працює з 1930 року.
Найважливішим показником діяльностіпозашкільних навчальних закладів туристсько-краєзнавчого профілю є організаціяроботи дитячих туристсько-краєзнавчих об'єднань. Так, на сьогодні у всіх типахпозашкільних навчальних закладів близько 10% становлять гурткитуристсько-краєзнавчого напряму.
Найбільш масовим на Україні є пішохіднийтуризм. Серед гуртків туристсько-спортивного напряму переважають ті, якіпрацюють за програмами «Юні туристи» та «Пішохідний туризм».Друге місце за чисельністю посідають дитячі об'єднання, що працюють запрограмами «Спортивний туризм» і «Спортивне орієнтування».Крім того, в Україні працюють гуртки велосипедного, гірського, водного,лижного, спелеотуризму, гуртки туристського багатоборства тощо. Дбаючи проподальший розвиток спортивного туризму, наші колеги на місцях організовуютьроботу гуртків молодшихінструкторів туризму і туристів-провідників.
Важливим чинником розвитку дитячо-юнацькогоспортивного туризму є проведення змагань, під час яких юні туристи мають змогупродемонструвати свої знання і вміння, набуті під час навчання у гуртках.Найбільш поширеними є змагання зі спортивного орієнтування і з технікипішохідного туризму.
Запроваджуються нові форми проведеннязмагань. Так, Миколаївський обласний центр туризму, краєзнавства та екскурсійучнівської молоді проводить першість центру з естафети «Альпійські зв'язки».
Заслуговує на увагу новий вид змагань зіспортивного орієнтування «Маркована траса з визначенням ситуації наконтрольному пункті за фрагментом карти», які організовує Севастопольськийміський центр дитячого і юнацького туризму учнівської молоді.
Донецький обласний центр туризму ікраєзнавства учнівської молоді започаткував проведення відкритих Всеукраїнськихзмагань з техніки пішохідного туризму в закритих приміщеннях та «Неділітуризму» для хворих дітей, зокрема для вихованців Слов'яногірськоїшколи-інтернату для дітей із захворюванням органів дихання.
Крім того, гуртківці центрів туризму берутьучасть у міжнародних туристських змаганнях. Так, вихованці Закарпатськогообласного центру туризму, краєзнавства і спорту беруть участь у міжнароднихзмаганнях зі спортивного орієнтування в Чехії та Словаччині.
Одним з напрямів роботи центрів туризму ікраєзнавства учнівської молоді та станцій юних туристів є впровадження впрактику освітянської роботи краєзнавчого принципу навчання і виховання,введення краєзнавчого компоненту в роботу гуртків спортивно-туристськогонапряму, проведення різноманітних краєзнавчих експедицій, зльотів, акцій тощо,безпосередня робота краєзнавчих гуртків. Перевагу юні краєзнавці віддаютьгурткам народознавства, історичного та географічного краєзнавства. Крім того,працюють фольклорно-етнографічні гуртки, музеєзнавства і мистецтвознавства,юних геологів, археологів та ін.
З 1992 р. в Україні триває багатопрофільнавсеукраїнська туристсько-краєзнавча експедиція учнівської молоді «Краса ібіль України», а в 1998 р. Міністерство освіти України у партнерстві зВсеукраїнською спілкою краєзнавців та Українським географічним товариствомзапочаткували історико-географічну експедицію учнівської молоді «Сто чудесУкраїни». Головне завдання експедицій — залучення учнівської молоді допошуково-дослідницької роботи з історії та географії; виховання у дітей любовідо рідної землі, природи, історії і культури, дбайливого ставлення до природирідного краю.
Організаційно-методичною базою проведенняцих заходів на всеукраїнському рівні є Український державний центр туризму ікраєзнавства учнівської молоді. Серед добрих і корисних справ нашого закладу,спрямованих на виховання дітей та підлітків України, є успішне проведення ще йтаких всеукраїнських експедицій, як «Птахи рідної землі», «Мікро-топонімиУкраїни», історико-краєзнавчої акції «Пам'ять» і ряду інших.Переможці експедицій нагороджуються путівками до Центрального таборутуристського активу учнів України та інших оздоровчих закладів України.
На місцях успішно діють регіональнікраєзнавчі пошукові експедиції. Так, Донецький обласний центр туризму ікраєзнавства учнівської молоді провів перший етап історико-патріотичноїоперації «Пам'ятники розповідають», під час якої було досліджено 116пам'ятників області. Підсумкові матеріали передані до Агентства редакції «Книгипам'яті України» для написання книги «Війна у пам'ятниках».
Перелічитивсі туристсько-краєзнавчі заходи, які проводяться центрами туризму ікраєзнавства учнівської молоді та станціями юних туристів, неможливо. Хочетьсящиро подякувати їхнім колективам за копітку працю і ентузіазм і вірити, щознання, вкладені в душі дітей, дадуть пагони любові до своєї держави, ім'я якій— Україна.
/>РОЗДІЛ 2. ОСНОВНІ АСПЕКТИ ВИХОВАННЯШКОЛЯРІВ ЗАСОБАМИ ТУРИСТИЧНО-КРАЄЗНАВЧОЇ РОБОТИ
Навчально-виховний процес, у середовищіякого знаходиться учні школи, вимагає від його в основному розумової напруги, утой час як біологічна сутність дитини спрямована на активну діяльність (у томучислі фізичну) і безпосереднє пізнання навколишнього його соціального світу.
Мета занять оздоровчо-пізнавальногохарактеру полягає в розвитку рухової, функціональної і пізнавальної активностіучнів, у зміцненні їх здоров'я, психічному і фізичному оздоровленні організму впроцесі туристсько-пізнавальної діяльності. При цьому передбачається вирішеннянаступних основних задач:
- оздоровлення дітей на заняттях в умовах природногосередовища;
- формування координаційних функцій;
- розвиток творчої і виконавської активності учнів у процесіосвоєння місцевого краєзнавчого матеріалу;
- залучення учнів у пошуково-дослідницьку діяльність засобамитуризму.
Виховання засобами краєзнавчо-туристичноїроботи дітей припускає організацію оздоровчо-пізнавальної діяльності засобамитуризму під керівництвом педагогів таким чином, щоб виявлявся переважний вплив освітньо-виховногопроцесу на рухову, творчу, пізнавальну й емоційну сферу дитини вбезпосередньому контакті з дійсністю — навколишнім природним і соціальнимсередовищем. При цьому індивідуалізована підготовка організму дитини дофізичних навантажень припускає необхідність їх строгого дозування по об`єму,величині, тривалості і напруженості відповідно до статі і віку, а також рівняфункціонального і біологічного індивідуального розвитку.
Зміст програм розрахований на чотири рокизанять з учнями старших класів загальноосвітньої школи, що виявляють інтерес доприродознавства, фізичній культурі, туризмові і краєзнавству. Мінімальний складгрупи, що рекомендується, 1-го року занять — 15 чоловік, 2-го і наступногороків — не менш 12 чоловік.
В основі задуму програмно-методичногокомплекту лежить ідея розвиваючого навчання (В.В. Давидова й ін.) у процесіспільної діяльності дітей і спеціально підготовленого організатора дитячоїоздоровчо-пізнавальної, туристської самодіяльності (учитель, батько, старшийшколяр, студент педагогічного училища, педагогічного вузу). Зміст комплектупрограм спирається на концепції дитячо-юнацького туризму «Школа життя — навколишній світ» (А.А. Остапец-Свешников, М.І. Багате, О.І. Мотків) іприпускає активну участь у туристсько-краєзнавчій оздоровчо-пізнавальнійдіяльності дітей і їх батьків.
Зміст програм побудований у формісвоєрідного «освітнього маршруту» — подорожі в навколишнє середовищез елементами її пізнання. «Освітній маршрут» припускає реалізаціюпринципів диференціації і особистісно-орієнтованої діяльності при відповідномурівні підготовленості дітей педагогічній підтримці.
Типова навчальна програма кожного рокузанять розрахована на 216 годин, з вересня по травень включно. Педагог маєможливість з урахуванням місцевих традицій і особистісних творчих особливостей,виходячи з пори року і погодно-кліматичних умов, самостійно розподілятипослідовність вивчення тем програми, установлювати тривалість занять, що неповинно перевищувати двох академічних годин у приміщенні і чотирьох годин намісцевості. У канікулярний час педагог, як правило, може збільшувати кількістьі тривалість занять за умови організації активної оздоровчо-пізнавальноїдіяльності учнів на свіжому повітрі в природному середовищі.
Кожна тема занять повинна припускати якорганізацію активної оздоровчо-спортивної (фізичні вправи; рухливі ігри;міні-змагання; змагання в приміщенні і на природі; туристські й оздоровчіпрогулянки), так і пізнавально-творчої діяльності учнів (бесіди; малюванняприродних об'єктів; колективне читання й обговорення художніх творів проприроду і мандрівників; перегляд мультфільмів, казок і відеосюжетів;виготовлення дітьми виробів із природних матеріалів; екскурсії).
«Освітні маршрути» повинніпроходити через такі освітні області, як словесність, природознавство,мистецтво, фізична культура й оздоровчо-пізнавальний туризм, соціальнапрактика, технологія, психологічна культура й ін. Вони повинні сприяти освоєннюучнями основ пізнання в питаннях краєзнавства; абетки туристсько-побутових ісанітарно-гігієнічних навичок; організації туристського побуту в польовихумовах; орієнтування на місцевості в умовах свого мікрорайону (шкільногодвору); формуванню фізкультурно-туристських знань, умінь і навичок; навчаннюруховим навичкам і діям; загальному зміцненню здоров'я і загартовуваннюорганізму; розвиткові фізичних якостей (швидкості, сили, витривалості,гнучкості, координаційних здібностей і швидкісно-силових якостей); оволодіннютехнікою подолання найпростіших природних і штучних перешкод під час екскурсійна природу, туристських прогулянок, походів вихідного дня.
Організація оздоровчо-пізнавальної,туристсько-краєзнавчої діяльності повинна будуватися диференційовано, з облікоміндивідуальних вікових і статевих особливостей молодших школярів і бути особистісно-орієнтованою.Педагогові важливо передбачати організацію відпочинку дітей після інтенсивногофізичного або емоційно-психологічного навантаження для відновлення нимивитрачених сил. Кожен захід — туристська прогулянка, міні-змагання, фізичнівправи, екскурсія та інші — повинно припускати загальне оздоровлення, що гартуєвплив на організм учнів, нормалізацію всіх його функцій.
Зміст програм складений з урахуваннямпринципів концентричного освоєння навколишньої дійсності, циклічностіпроведення оздоровчо-пізнавальної, туристсько-краєзнавчої і дослідницькоїдіяльності, використання посадово-рольової системи творчого самоврядування ірозвитку творчої самодіяльності дитячого оздоровчого туристського об'єднання.
Учні, які займаються 1-2 роки безпосередньознайомляться з навколишнім їхнім світом — своєю родиною, своїм класом, своєюшколою, своїм мікрорайоном (населеним пунктом), найближчою зеленою зоною(парком, лісом, рікою); у них формуються початкові навички здорового способужиття і безпечного поводження в навколишньому світі.
Учні, які займаються 3-4 роки розширюютьзону пізнання навколишнього світу і знайомляться з визначними пам'яткамимікрорайону школи, із зеленими масивами свого району; з ними можливі одно-дводенніміні-походи по рідному краї — найближчим околицям свого населеного пункту; вонизакріплюють і удосконалюють навички здорового способу життя, охоронинавколишнього природного середовища і безпеки життєдіяльності.
Систематичну оздоровчо-пізнавальну,туристсько-краєзнавчу діяльність з школярами необхідно будувати на безупиннозмінюючих один одного, а в деяких випадках і накладаючись один на одного циклах(макро-, мікро- і мезо-), кожний з яких повинен включати: підготовку до заходу,його організацію і проведення (гри на свіжому повітрі, екскурсії, туристськіпрогулянки, фізичні вправи, міні-походи, одноденні походи, міні-змагання й ін.)і підведення його підсумків (оформлення виставки творчих робіт; творчі звіти — інсценівки, розповіді й ін.; оформлення стінних фотогазет; проведення вечорів,змагань і КВНів, спільний аналіз досягнень і промахів на змаганнях іміні-змаганнях).
Передбачається, що велика частина занятьбуде проводитися на відкритому повітрі, на шкільному дворі або в парку(лісопарку). В осінні, зимові і весняні канікули передбачається активна участьучнів в туристсько-краєзнавчих і спортивно-оздоровчих заходах у рамках програми«Канікули».
Педагогічна ефективністьоздоровчо-пізнавальної, туристсько-краєзнавчої діяльності буде вищою, якщокожен хто займається буде включатися в цю діяльність за допомогою виконанняпосильних його віковим особливостям і індивідуальним творчим здібностям,мотивам і інтересам ігрових посад (ролей): організаційно-господарських(командир, фізорг, ремонтний майстер, штурман, черговий, завідувачспорядженням, санінструктор і т.д.) і пізнавально-краєзнавчих (знавець погоди,знавець птахів, знавець рослин, знавець трав, знавець вулиці, знавець визначнихпам'яток і т.д.). При цьому педагогові необхідно формувати у вихованціввідповідальне відношення до виконання посадово-рольвих обов'язків, колективізм,пунктуальність, ініціативність.
Програми передбачають проведеннясистематичної (не менш двох протягом кожного року занять)психолого-педагогічної і медико-функціональної діагностики і тестування, щозаймаються з метою спостереження і контролю за впливом занятьоздоровчо-пізнавальним туризмом на їхній організм і відстеження динамікирозвитку функціональних, фізичних і творчих здібностей дітей. Такеспостереження дозволить вчасно коригувати дозування обсягів, інтенсивність ітривалість навантажень, а також допоможе при розробці разом з родиною (батьки)і школою (класний керівник, шкільний психолог, шкільний медичний працівник,організатор позакласної і позашкільної роботи) особистісно-орієнтованих«освітніх маршрутів» для кожного вихованця.
Заняття в гуртках з краєзнавчо-туристичноїроботи сприяють більш повному засвоєнню шкільної програми з фізичної культури,яка включає і розділ туризму. Уроки туризму сприяють формуванню та розвиткупрактичних навиків у дитини. Уроки туризму дещо переплітаються з тематикоюзанять гуртків.
РОЗДІЛ3. ТУРИСТИЧНО-КРАЄЗНАВЧА РОБОТА В ЧЕРНІГІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ3.1 Мережатуристично-краєзнавчих закладів Чернігівщини
Допомогти вам зробити відкриття, перевіритисамого себе «на міцність» зможуть центри туризму і краєзнавстваучнівської молоді та станції юних туристів, завдяки яким дитячо-юнацький туризмзалишається одним з найбільш популярних видів діяльності дітей та підлітків упозанавчальний час.
На даний час в Україні діє 102 центритуризму і краєзнавства учнівської молоді та станцій юних туристів, які єбазовими організаційно-методичними осередками розвитку дитячо-юнацькоготуризму. Серед них: Український державний центр туризму і краєзнавства учнівськоїмолоді — 1, Кримський республіканський — 1, обласних — 22, міських — 50,районних — 28 (в тому числі 2 районних в містах). Найбільшу кількість центрівтуризму мають: Дніпропетровська область — — 9, Хмельницька — 8, Луганська іПолтавська — по 7, Чернігівська, Львівська, Черкаська, Волинська — по 6.
Головними завданнями центрів туризму єреалізація державної політики в галузі освіти засобами туризму, краєзнавства,спорту та екскурсій, створення умов для задоволення потреб учнів в організації їхоздоровлення, змістовного дозвілля і відпочинку, надання методичної іпрактичної допомоги навчальним закладам з питань впровадження форм і методівтуристсько-краєзнавчої роботи з учнями в практику навчально-виховної роботи.
Основними напрямами діяльності центрів туризмує здійснення навчально-виховної, організаційно-масової, інформаційно-методичноїроботи. Координаторами такої роботи в Україні є Український державний центртуризму і краєзнавства учнівської молоді, в області — позашкільний навчальний заклад«Центр дитячого та юнацького туризму і екскурсій».
Станом на 1 січня 2007 року в Чернігівськійобласті діють Центри туризму: ПНЗ Чернігівський обласний Центр дитячого таюнацького туризму і екскурсій, Чернігівський міський Центртуристсько-оздоровчої та виховної роботи з дітьми ти молоддю, Ніжинськийміський Центр туризму і краєзнавства учнівської молоді, Любецький районний клубтуризму і краєзнавства, Куликівський районний Центр позашкільної освіти, Козелецькастанція юних туристів, відділи туризму та краєзнавства при Варвинськомурайонному Будинку школярів та Талалаївському Центрі дитячої та юнацькоїтворчості.3.2 Робота туристично-краєзнавчих гуртків
Мережа гуртків туристсько-краєзнавчогонапрямку з року в рік збільшується по Чернігівській області. Так, у порівнянніз 2005-2006 навч. роком загальна кількість туристсько-краєзнавчих гуртків в областізбільшилась на 48 одиниць. Якщо у 2005 -2006 навч. році їх займалося 627 (9641 учень),то у 2006-2007 навч. році їх налічувалося 675 (10020 учнів). У цілому вЧернігівській області охоплення дітей гуртковою туристсько-краєзнавчою роботоюскладає 8,5% від загальної кількості учнів (у 2005 році — 7,7% охоплення дітейгуртковою роботою). Найбільш масовою гурткова туристсько-краєзнавча діяльністьучнів у 2006-2007 навч. році була у Бахмацькому, Варвинському, Козелецькому,Куликівському, Новгород-Сіверському, Семенівському, Талалаївському районах тамістах Ніжин, Прилуки, Чернігів.
Кількість гуртків туристсько-краєзнавчогонапрямку по Чернігівській області за 2003 – 2006 роки
/>
Порівняльна характеристика кількості учнів втуристко-краєзнавчих гуртках за 2003 – 2006 роки
/>
Отже, як видно з діаграм, спостерігається в2004 році незначний спад кількості гуртків туристично-краєзнавчого напрямку впорівнянні з 2003 роком. Але далі за 2005 – 2006 роки йде покращення даноїситуації.3.3 Оздоровленнята відпочинок дітей в таборах
Здоров'я населення — найважливіша характеристикарозвитку країни. За своєю сутністю здоров'я людини є гармонійною єдністюбіологічних і соціальних якостей, зумовлених природними й набутими біологічнимита соціальними явищами. Сьогодні в Україні спостерігається загальна тенденціяпогіршення стану здоров'я населення в цілому та дітей зокрема. Тому, питанняоздоровлення та відпочинку дітей та учнівської молоді є одним із соціально важливихнапрямків роботи позашкільних навчальних закладів як в Україні, так і вобласті. У 2006-2007 навч. році працювало 7 туристсько-спортивних оздоровчихтаборів, з них 4 пересувних — міський Центр туристсько-оздоровчої та виховноїроботи з дітьми та молоддю (м. Чернігів, урочище Ялівщина), м. Ніжин — Центртуризму та краєзнавства учнівської молоді (туристсько-оздоровчий табір «Круїз»(пер. Ангарський, Крим, р. Десна, с. Батурин -123 учня); позашкільнийнавчальний заклад Центр дитячого та юнацького туризму і екскурсій — Зстаціонарних (дитячий табір «Юний турист», с. Количівка,Чернігівського району — 647 учнів; оздоровчий табір «Зміна», смт.Седнів Чернігівського району — 476 учнів, турбаза «Деснянка» — м.Чернігів, вул. Нахімова,3 — 1408 чол.); Центр творчості дітей та юнацтва, м.Прилуки — 62 учня. Велике значення у оздоровленні та відпочинку учнівськоїмолоді мають оздоровчі та спортивні походи, яких в 2006-2007 навч. році булопроведено 66. Всього засобами туризму і краєзнавства оздоровлено 1400 учнів.
В оздоровчих таборах вирішуються питаннякомплексного виховання. Після оздоровлення в школярів з`являється більшевідповідальності і поваги до себе з боку інших за набуті гарні риси характеру.
Оздоровлення учнів утаборах в період з 2003 по 2006 роки
/>
Оздоровлення та відпочинок учнівської молодіза 2003 -2006 роки в туристсько-спортивних та оздоровчих таборах областіТуристсько-спортивні та оздоровчі табори Рік Прийнято дітей Сезон роботи Місце розташування Містечко «Юний турист»
2003
2004
2005
2006
580
637
686
647 Цілий рік с. Количівка Чернігівський р-н Оздоровчий табір «Зміна»
2003
2004
2005
2006
366
480
460
476 Червень-серпень смт. Седнів Чернігівський р-н Туристсько-оздоровчий пересувний наметовий табір «Мандрівник»
2003
2004
2005
2006
340
182
154
94 Червень-серпень м. Чернігів Турбаза «Деснянка»
2003
2004
2005
2006
2060
2455
1154
1408 Протягом року м. Чернігів Нахімова,3 3.4 Спортивнийтуризм
Серед різноманітних засобів виховання інавчання, які має сучасна педагогіка, чільне місце належить дитячо-юнацькомутуризму. Туристські походи сприяють вихованню в учнів кращих людських якостей:дружби, взаємодопомоги, мужності, умінь долати труднощі, формують важливіпозитивні риси характеру.
Розвиток різних видів туризму в Україні сприяєкращому задоволенню запитів учнівської молоді. Найбільш масовим видомспортивного туризму як в Україні, так і в області, є пішохідний туризм. При центрахтуризму діють гуртки пішохідного, велосипедного, водного туризму та спортивногоорієнтування. У 2006-2007 навч. році в загальноосвітніх та позашкільнихнавчальних закладах області працювало 301 бюджетний туристсько-спортивнийгурток, в яких навчалось 4750 учнів (в ПНЗ Центрі ДЮТЕ — 44 гуртка (597 учнів),в інших закладах області — 257 гуртків (4153 учня)).
Серед учнівської молоді та педагогів областіпроводяться змагання, чемпіонати, матчеві зустрічі, навчально-тренувальнізбори, туристські походи тощо. Традиційними є змагання з техніки пішохідноготуризму та спортивного орієнтування. Майже всі райони області проводять своїтуристські зльоти. Найбільш поширеними в області є змагання зі спортивноготуризму серед команд учнів навчальних закладів Чернігівщини, присвячені ДнюПеремоги (380/чоловік), відкрита Першість Чернігівської області зі спортивноготуризму (90 чоловік), змагання зі спортивного туризму серед педагогічнихпрацівників навчальних закладів Чернігівщини, присвячені Всесвітньому Днютуризму та Дню вчителя (1053 чоловік).
Кількість гуртківспортивного напрямку у 2003-2006 роках.
/>
Порівняльнахарактеристика кількості дітей у спортивних гуртках у 2003-2006 роках
/>
За останні роки набули популярності відкритізмагання зі спортивного туризму в закритих приміщеннях (Кубок м. Ічні — 140чоловік), відкрита першість Чернігівської області з техніки пішохідноготуризму серед учнівської молоді (1571 чоловік). Щорічно проводяться відкритізмагання Варвинського району з техніки пішохідного туризму серед учнівськоїмолоді, присвячені визволенню Варвинщини від німецько-фашистських загарбників(зі статусом обласних — 160 чоловік).
Збірна команда Чернігівської області в2006-2007 навч. році брала участь у:- відкритому Чемпіонаті України з технікипішохідного туризму у Рівненській області, де посіла 13 місце;
— XXXVВсеукраїнських змаганнях з пішохідного туризму серед команд учнів навчальнихзакладів системи Міністерства освіти і науки України в Рівненській області — зайняла 6 місце;
— Кубку України з техніки пішохідноготуризму (липень, 2007 р.) — 12 місце;
— XXXVI Всеукраїнськихзмаганнях «Чемпіонат України серед юнаків з техніки пішохідного туризму»(липень, 2007 р.) – 11 місце.
— Відкрита ПершістьХмельницької області зі спортивного туризму «Кам'янецькі скелі — 2007»- 6-7 місце.
Спортивний туризм і краєзнавство повинні будуватисяпередусім на місцевому підґрунті, використовувати ті форми і методи, які сьогоднівідповідають наявним можливостям, доступні для реального впровадження. Томудосвідченими педагогами, методистами центрів туризму області розробляються новітуристські маршрути, але не тільки пішохідні, а й водні, лижні та велосипедні.Крім пішохідних та велосипедних мандрівок по Чернігівській області поширений унас і водний туризм. Цьому сприяє мережа річок, серед яких особливе місцепосідають річки Десна, Снов, Сейм.
Головними заходами із спортивного туризму євсеукраїнські змагання з різних видів туризму, з них найпопулярніші — змаганняз техніки пішохідного туризму, де юні туристи мають змогу продемонструвати своїзнання, вміння та навички туристської майстерності, набуті під час навчання втуристсько-краєзнавчих гуртках. Підсумком навчання вихованців в туристсько-краєзнавчихгуртках є туристський похід. За даними маршрутно-кваліфікаційної комісії (МКК)ПНЗ Центру ДЮТЕ в 2006-2007 навч. році було проведено 66 спортивних походів, зних — 45 ступеневих, 21 — категорійний з пішохідного, водного, велосипедного, гірськоготуризму. Кількість туристсько-спортивних походів по відношенню до 2005 рокузменшилась на 5 (ступеневих — 14, збільшення категорійних — 9).
Кількістьтуристських походів за даними МКК
/>
Традиційно популярними районами проведенняпоходів є Крим та Карпати, більшість груп юних туристів провели подорожі порідному краю. Пройшовши похід, діти та керівники мають змогу взяти участь ущорічній заочній Першості України на кратний туристсько-краєзнавчий похідучнівської та студентської молоді. В 2006-2007 навч. році звіти протуристсько-краєзнавчі походи на обласний етап заочної Першості надалитуристські групи з Вобровицького, Варвинського, Козелецького, Ріпкинського,Щорського районів та міст Ніжина, Прилук, Чернігова і ПНЗ Центру дитячого таюнацького туризму і екскурсій.
Переможцями І (обласного) етапу заочноїПершості на кращий спортивний туристсько-краєзнавчий похід учнівської тастудентської молоді 2005-2006 навч. року стали:
туристська група Варвинського районноготурклубу «Ніка» (керівник — Прима Олег Леонідович); туристська групаКозелецької станції юних туристів (керівник — Таратушко Андрій Миколайович);туристська група Ніжинського міського Центру туризму і краєзнавства учнівськоїмолоді (керівник Гребєнніков Ігор Олександрович);
туристська група Центру дитячого таюнацького туризму і екскурсій (керівник Ушак Валерій Володимирович).Приємновідмітити, що в другому етапі Чемпіонату України з туристсько-спортивнихпоходів серед учнівської та студентської молоді туристська група Ніжинськогоміського Центру туризму і \ краєзнавства учнівської молоді (керівник ГребєнніковІгор Олександрович) серед походів з водного туризму 1 категорії І складностізайняла 1 місце; туристська група Центру дитячого та юнацького туризму іекскурсій (керівник Ушак Валерій Володимирович) серед походів з велосипедноготуризму 1 категорії складності зайняла 3 місце. Туристська групаВарвинського районного турклубу «Ніка» (керівник — Прима ОлегЛеонідович) серед походів з пішохідного туризму 2 категорії складності посіла 8місце; туристська група Прилуцького міського Центру творчості дітей таюнацтва серед походів з пішохідного туризму 3 ступеня складності — 8 місце;туристська група Козелецької станції юних туристів (керівник — Таратушко АндрійМиколайович) серед походів з пішохідного туризму 1 категорії складності — 11 місце. В загальнокомандному заліку по Україні Чернігівськаобласть посіла 6 місце.
Дитячо-юнацький туризм згідно з ЗакономУкраїни «Про позашкільну освіту» спрямований на залучення дітей доактивної діяльності з вивчення історії рідного краю, географічних,етнографічних, історичних об'єктів і явищ соціального життя, розвиток патріотичноговиховання молодого покоління, формування фізично здорової особистості та проведеннякорисного дозвілля. Дійовою ланкою в організації туристсько-краєзнавчої роботистали відповідальні за цей напрямок роботи в районах та містах області. А це: ПримаОлег Леонідович (Варвинський район), Шевченко Тетяна Петрівна (Бахмацькийрайон), Гончаренко Михайло Васильович (Корюківський район), Федоренко Юрій Михайлович,Чава Сергій Анатолійович (Куликівський район), Орел Володимир Васильович(Ніжинський район), Таратушко Андрій Миколайович (Козелецький район), Желіба ОлексійПавлович (Срібнянський район), Чуба Олег Анатолійович (Талалаївський район), ДорогойОлександр Олексійович (Чернігівський район), Лисиця Олександр Іванович (м.Ічня), Гребєнніков Ігор Олександрович (м. Ніжин), Ігнатенко Сергій Григорович(м. Прилуки), Юр'єв Віталій Леонідович (м. Чернігів). Завдяки їм значнопідвищилась якість підготовки і проведення районних туристських заходів, в якихберуть участь школярі і вчителі.
Усвідомлюючи роль позашкільного навчальногозакладу «Центру дитячого та юнацького туризму і екскурсій» яккоординаційно-методичного закладу в області з напрямку туристсько-краєзнавчоїроботи, педагогічний колектив прагне сформувати для підростаючого поколінняЧернігівщини такий освітній простір, у якому кожна дитина зможе знайти своємісце та реалізувати свій творчий потенціал. І запорукою успіху в цьому єорганічне поєднання творчої роботи досвідчених працівників ПНЗ Центру ДЮТЕ зноваторськими ініціативами колег з районів.
Втуристичних походах діти на практиці використовують вивчені на уроках фізичноїкультури рухові дії (подолання перешкод, ходьба, лазіння і ін.).
Туризмтакож є засобом збагачення життєвого досвіду та пізнання краси природи. Сприяєформуванню особистості і його взаємодії з природним середовищем.
Окрім того, туристичні походи пов’язані зперебуванням на відкритому повітрі і з максимальним використанням природнихфакторів (води, повітря, сонячних променів), які зміцнюють здоров’я тазагартовують організм учнів.
Туризм – це різноманітні за формою, змістомі тривалістю походи та подорожі, спрямовані на активний відпочинок, фізичнийрозвиток, загартування, пізнання рідного краю. З учнями молодших класівпроводяться переважно прості форми подорожей, передусім поширений туризмвихідного дня. Це невеликі одноденні походи за добре вибраним і перевірениммаршрутом. В такому поході слід поєднувати елементи ігрової, навчальної,трудової і пізнавальної діяльності дітей, проводити загартовуючі процеси. Уміських школах проведення походів включає поїздку транспортом за міську зону іпіший похід за обраним маршрутом. 3.5 Краєзнавство
Знання людиною свого родоводу, історії свогонароду — це такий компонент цивілізації, який і робить людину власне людиною.Тому саме краєзнавству в наш час належить важлива роль у вихованні учнів.Краєзнавство всебічно розвиває учнів, прищеплює їм уміння дивитися на світочима дослідника. В процесі краєзнавчих спостережень відбувається активнезасвоєння учнями навчального матеріалу і набуття навичок, необхідних у житті.Активна участь школярів у краєзнавчій роботі сприяє їх громадському і духовномурозвитку, формуванню інтелектуального потенціалу України. З приводу цьогозростає роль краєзнавства в сучасному житті. Одним із показників розвиткукраєзнавства серед учнівської молоді в області є робота краєзнавчих гуртків таоб'єднань. Саме в туристсько-краєзнавчому гуртку учні ознайомлюються зприродними багатствами рідного краю, геологічною будовою, корисними копалинами,гідрографією, кліматом, рослинністю, тваринним світом. Гуртківці вивчаютьісторію та культуру свого міста (району, області), пам'ятники архітектури,мистецтва, археології, усної народної творчості. У 2006-2007 навч. році взагальноосвітніх, позашкільних закладах працювало 367 краєзнавчих гуртків зохопленням 5172 учня. З них гуртків:
• історичного краєзнавства-125 (1818 учнів);
• народознавства — 68 (883 учні);
• юні екологи — 48 (655 учнів);
• екологи-краєзнавці — 36 (543 учня);
• географічного краєзнавства 28 (389 учнів);
• етнографи-фольклористи — 26 (334 учня);
• екскурсійного краєзнавства — 17 (273учня);
• юні геологи — 9 (151 учень);
• літературного краєзнавства — 8 (99 учнів);
• юні археологи — 2 (27 учнів).
Кількість учнів є краєзнавчих гуртках заперіод 2003 — 2006 років
/>
Відповідно до обласної статистики упорівнянні з 2005 роком загальна кількість краєзнавчих гуртків збільшилась на116 одиниць: якщо у 2005 році їх працювало 251 (охоплено 3702 учня), то у 2006році їх налічувалось 367 (охоплено 5172 учня).Працюючи над виконанням обласної «Програмирозвитку краєзнавства на період до 2010 року» працівники ПНЗ Центру ДЮТЕвпроваджують різні форми і методи краєзнавчої роботи серед вихованців Центрівтуризму та краєзнавства та учнів навчальних закладів області. Набуває поширенняробота з проведенням масових заходів краєзнавчого напрямку. Так, у 2006-2007навч. році було проведено 9 масових заходів обласного рівня, в яких взялиучасть 716 учнів. В обласних краєзнавчих експедиціях, акціях, конкурсах взялиучасть 12000 учасників, що становить 10,1% від загальної кількості учнівобласті.
Стрижнем краєзнавчої роботи учнівськоїмолоді в Україні є Всеукраїнська туристсько-краєзнавча експедиція «Краса ібіль України», яка працює за напрямами «Мальовнича Україна», «Скривдженаземля», «З попелу забуття», «Свята спадщина», «Геологія»,мета яких — привернення уваги підростаючого покоління, широких кілгромадськості до проблем пошуку, дослідження та збереження матеріальноїкультури, природних багатств нашого краю.
І. МальовничаУкраїна
Працюючи за цим напрямком, учнівська молодьзнайомиться з природою рідного краю, його рослинним і тваринним світом,кліматом, водоймами, типовими ландшафтами Чернігівщини. Учасники експедиціївивчають природокористування, взаємини людини з навколишнім середовищем черезгосподарство, побут, національні промисли, народні свята, обряди тощо. Юніпошуковці ведуть дослідницьку роботу в національних парках, заповідниках,заказниках, лісництвах, беруть на облік, описують, фотографують мальовничімісця, пам'ятки паркової архітектору своєї місцевості, займаються фенологічнимиспостереженнями, створюють нові путівники, туристсько-краєзнавчі маршрути помальовничих місцях рідного краю.
За даним напрямком в 2006-2007 навчальномуроці до позашкільного навчального закладу Центру ДЮТЕ з районів надіслано 7робіт.
ІІ. Скривджена земля
Скривджена земля — біль України. Зруйнованіхрами, розорені «вимираючі» села й хутори, забруднені річки, ставки йозера, понівечені угіддя, вирубані та спалені ліси, людська байдужість.
Рідна земля прагне відродження, потребує дбайливогоставлення, чекає допомоги.
Учасники експедиції за даним напрямкомвивчають випадки брутального ставлення до багатств землі, направляють своюроботу на повернення до життя всього природного та культурного надбання рідногокраю, беруть участь у відновленні пам'яток архітектури, очищенні та благоустроїзанедбаних джерел, струмків, малих річок, лісів, проводять роботу по висадженнюдерев, полезахисних смуг, рекультивації використаних земель, можливомуоновленню флори й фауни, відтворюють типове українське озеленення, створюютьекологічні карти свого села, міста, району. З даного напрямку на обласний етапконкурсу надійшло 9 робіт.
ІІІ. Свята спадщина
Цей напрямок допомагає юним пошуковцямвивчати історію свого народу, збирати спогади, розшукувати незнайомі документи,що ілюструють минуле рідного краю, досліджувати творчий доробок та життєвийшлях майстрів літератури й мистецтва, вчених, громадських діячів, їх внесок унаціональну та загальнолюдську спадщину.
Кожне місто, село, регіон Чернігівщинибагате народними талантами, народною творчістю, художніми ремеслами,різноманітністю народного одягу, пісенними та поетичними перлинами,традиційними народними святами та обрядами, які потрібно знати та відродити.
Змістом пошуку стають старовинні легенди,притчі, народні думи, пісні та прикмети, народні традиції та обряди, свята,секрети народної медицини та кулінарії, вироби побуту та декоративно-ужитковогомистецтва.
Разом з батькам юні краєзнавціпрослідковують долю своєї родини в долі України, складають сімейні родоводи,записують й зберігають родинні оповіді та реліквії.
Пошукова та дослідницька робота за цимнапрямком експедиції дає можливість учнівській молоді відчути причетність докультури й історії рідного краю, сприяє родинній та міжнаціональній злагоді,злагоді поколінь, відродженню духовності в усіх її проявах.
23 учнівські звіти з даного напрямкунадійшло в позашкільний навчальний заклад «Центр дитячого та юнацькоготуризму і екскурсій» в 2006-2007 навчальному році.
IV. Із попелузабуття
Головним завданням юнихтуристів-краєзнавців, що працюють за цим напрямком, стає дослідження тависвітлення нерозкритих сторінок, пов'язаним з прагненням народу України доволі та незалежності, вивчення трагедії голодомору та сталінських репресій усвоєму краї, встановлення забутих чи прихованих фактів історії ВеликоїВітчизняної війни та війни в Афганістані.
Юні краєзнавці вивчають бойовий, фронтовийшлях учасників бойових дій та військових формувань, героїчні та мало відомісторінки партизанської війни та підпілля, досліджують та висвітлюють нерозкритісторінки війни на Чернігівщині через долі її учасників, встановлюють іменавоїнів, що загинули при звільненні села, міста, району, виявляють місцяфашистських таборів смерті, масових розстрілів та встановлюють імена людей, якітут загинули, розшукують колишніх в'язнів концтаборів, записують їх спогади,виявляють поховання невідомих раніше солдат та офіцерів, установлюють їх імена,створюють Книги Пам'яті, розробляють власні маршрути й, проходячи ними,збагачують свої знання з історії рідного краю та історії великого народногоподвигу. Ця пошукова робота повертає народу втрачені іменаславних синів і дочок Чернігівщини, сприяє встановленню історичної справедливості. 21 роботу з напрямку "Із попелу забуття"Всеукраїнської туристсько-краєзнавчої експедиції учнівської молоді «Красаі більУкраїни» одержав ПНЗ «Центр ДЮТЕ» в 2006-2007 навчальномуроці.
ВИСНОВКИ
Туризмі краєзнавчо-туристична робота сприяє вихованню в дітей відповідальності тасамоповаги, формуванню особистості та відношення до навколишнього природногосередовища. Виховання засобами туристично-краєзнавчої роботи сприяєсамореалізації дитини, кращим взаємовідносинам з батьками, однолітками,зменшується кількість правопорушень, формуються гаріні особистісні якостідитини. Туризм і краєзнавство в сучасній школі і позашкільному закладі є однієюз найважливіших ланок навчально-виховного процесу і мас великий потенціалосвітніх, виховних та розвивальних можливостей. В області склалася і успішнодіє система дитячо-юнацького туризму і краєзнавства. Проведення туристськихпоходів, краєзнавчих експедицій, екскурсій та інших масових заходів сталодійсно одним із дійових форм позашкільної освіти.
ЩорічноПНЗ Центр ДЮТЕ проводить різноманітні обласні, міжрегіональні, міські масовізаходи для учнів та педагогів: спортивно-туристські зльоти, змагання, турніри,конкурси, огляди, науково-практичні конференції, навчальні семінари,експедиції, походи, екскурсії; надає практичну та методичну допомогу навчальнимзакладам у проведенні районних, міських туристських зльотів, створеннісучасного картографічного матеріалу, проведенні та організації екскурсій,подорожей, відпочинку, оздоровчих таборів. Саме засобами туризму і краєзнавствадіти мають змогу на власні очі побачити красу рідної землі, познайомитись зісторією, культурою, традиціями свого народу, набути нових знань та навичок,загартуватися фізично і морально.
Педагогічнаефективність оздоровчо-пізнавальної, туристично-краєзнавчої діяльності будевища, якщо кожен хто займається буде включатися в цю діяльність за допомогоювиконання посильних його вікових особливостей і індивідуальних творчихздібностей.
/>/>/>ЛІТЕРАТУРА
1. Абаскалова Н.П. Теорія і практика формування здоровогоспособу життя учнів і студентів у системі «школа-вуз»: Автореф. докт.дис. Барнаул, 2000. — 48 с.
2. Больсевич В.К., Лубишева Л.І. Фізична культура: молодь ісучасність //Теор. і практ. фіз. культ., 1995, № 4, с. 2-7.
3. Волков Л.В. Физическое воспитание учащихся: Пособие дляучителей. – М., 1988. – 360 с.
4. Даценко І.І.Гігієна і екологія людини: Навчальний посібник. – Львів: Афіша, 2000. – 248 с.
5. ДрагачевС.П. Туризм и здоровье. – М.: Знание, 1984. – 96 с.
6. Єрмолаєва В. Виховання фізично здорових дітей природнимизасобами загартування. // Початкова школа. – 2004. — № 5. – С. 56 – 57.
7. Загальнагігієна. Пропедевтика гігієни. / За ред. Є. Г. Гончарука. – К., 1995.
8. Квартальнов В.А. Туризм: Учебник. – М.: Финансы и статистика,2000
9. Леонов О. Оздоровчі засоби загартування. // Початкова школа.– 2004. — № 12. – С. 60 – 62.
10. Методика физического воспитания школьников./ Под ред. Г.Б.Мейксона, Л.Е. Любомирского. – М.: Просвещение, 1989. – 143 с.
11. Назарук М.М. Основи екології та соціоекології. – Лівів, 2000.
12. Никишин Л.Ф., Коструб А.А. Туризм и здоровье. – К.: Здоровье,1991. – 223 с.
13. Новосельский В.Ф. Азбука физической закалки детей. – К.,1991.
14. Павлова И.В. Удосконалювання валеологического утвореннястудентів фізкультурного вузу. Автореф канд. дис. Омськ, 1999. — 20 с.
15. Свириденко С. Дбаємо про здоров’я дітей: Програма основздорового способу життя. Початкова школа, — 1998, №9.
16. Теория и методика физического воспитания: Учедное пособие длястудентов./ под ред. Б.А.Ашмарина. – М.: Просвещение, 1979. – 360 с.
17. Трещева О.Л. Програмно-методические основы обучения здоровомуобразу жизни учащихся. Теория и практика физической культуры. 2000. № 10.
18. Федотов Ю.Н., Востоков И.Е. Спортивно-оздоровительный туризм.– М.: Совертский спорт, 2002. – 361 с.
19. Физкультурно-оздоровительная работа в школе: Пособие дляучителя. /Под ред. А.М.Шлемина. – М., 1988.