ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. НОРМАТИВНО-ТЕХНОЛОГІЧНІОСНОВИ ДОГОВІРНИХ ВІДНОСИН В ТОВ «ВОТУР»
1.1. Характеристика підприємства«ВОТУР
1.2. Правові основи договірнихвідносин ТОВ «ВОТУР»
1.3. Технологічні особливості укладаннядоговорів ТОВ «ВОТУР
РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНАХАРАКТЕРИСТИКА ДОГОВІРНИХ ВІДНОСИН ТОВ «ВОТУР»
2.1 Типологія договорів, щозабезпечують діяльність підприємств
2.2 Особливості цінової політики ТОВ«ВОТУР»
2.3 Фінансово-економічне забезпеченнявиконання договорів
2.4 Аналіз виконання договорів
2.5 Правові засади розв'язання спорів
2.6 Альтернативне розв'язання спорів
РОЗДІЛ 3. КОНТРОЛЬ ЗА ВИКОНАННЯМ ДОГОВОРІВ ТА НАПРЯМИ
УДОСКОНАЛЕННЯ ДОГОВІРНИХ ВІДНОСИН НАПІДПРИЄМСТВІ «ВОТУР»
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
ВСТУП
Звітз організаційної практики описує особливості різних видів договорів, технологіюїх укладання та методологію застосування штрафних санкцій і вирішення спірнихпитань на основі нормативно-правової бази ЦКУ та ГКУ, а також окремихзаконодавчих актів.
Організаційнапрактика має на меті закріплення набутих знань, умінь і навичок в областіорганізації комерційної діяльності на підприємстві, основою якої є договірнівідносини на прикладі туристського підприємства «ВОТУР».
Організаційнапрактика сприяє формуванню фахівця, який повинен досконало володіти обраноюспеціальністю; формуванню потреби та здатності поповнювати знання, творчомислити, правильно тлумачити і застосовувати правові норми; грамотнообґрунтовувати та відстоювати власну позицію; давати правильну правову іморальну оцінку суспільно небезпечним-діянням.
Головнізавдання організаційної практики:
– дослідження організаціїдоговірних відносин на підприємстві;
– економічне обґрунтування тасупровід виконання договорів;
– ознайомлення з правовимизасадами розв'язання спорів з договірних відносин.
РОЗДІЛ 1.НОРМАТИВНО-ТЕХНОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОГОВІРНИХ ВІДНОСИН В ТОВ «ВОТУР»
1.1Характеристика підприємства «ВОТУР»
Туристичнеагентство «Вотур»,(далі -«ПІДПРИЄМСТВО»), створене за рішеннямгромадянина України Соколовського Віктора Анатолійовича, названого уподальшому «ЗАСНОВНИК».
Підприємствов своїй діяльності керується Законами України «Про підприємства в Україні»,«Про власність», «Про підприємництво», «Про туризм», Держстандартами України,правила внутрішнього розпорядку та Статутом підприємства.
Туристичнеагентство «Вотур» розташоване за адресою:
Україна, 25000, м. Кіровоград, вул. Карла Маркса, буд. 35/54 кім 303
Тел./факс 8(0522)27-05-12, моб. 8-066-799-09-60
e-mail: ooo_votur@mail.ru
Підприємство маєсвій сайт www.votur.at.ua, також інформацію про фірму можназнайти за електронною адресою: www. Biz.kr.ua|votur|
Ліцензія серія АВ № 329743 від 05 червня; копія видана: підрозділу товариства зобмеженою відповідальністю «Вотур»
Директор –Соколовський Віктор Анатолійович
Штат фірмискладає лише дві особи – директор та менеджер Даніліченко Юлія Сергіївна.
Так якпідприємство ще дуже молоде, тому і штат працівників малий – 2 особи,відповідно, на підприємстві діє лінійна організаційна структура. В майбутньомуу зв’язку із ростом і розширенням фірми є перспективи розширення і штатупрацівників, а тому і зміни організаційної структури підприємства.
Туристичнеагентство «Вотур» було створено в 2006 році.
Основнезавдання турагенства:
— повне і широкевисвітлення можливостей відпочинку і подорожей по всіх наявних турах, курортах,туристичних центрах;
— просуванняінформації про власні можливості за допомогою реклами;
— організаціяпродажу туристичного продукту з урахуванням специфіки і особливостейтуристичного ринку.
За юридичнимстатусом «Вотур» — це товариство з обмеженою відповідальністю.
Товариство зобмеженою відповідальністю – це господарське товариство, статутний фонд якогорозподілений на частки, визначений установчими документами розмірів і несевідповідальність за своїми зобов’язаннями усім своїм майном; учасники, якіповністю сплатили свої внески несуть ризик збитків пов’язаних з діяльністютовариства у межах вартості своїх внесків.
Місцезнаходженняюридичної особи: 25006, Кіровоградська область, м. Кіровоград, вул. Тимірязева,буд. 50
За КВЕД основнимивидами діяльності підприємства є:
63. 30. 0 Послугив організації подорожувань
60. 23. 0Діяльність нерегулярного пасажирського транспорту
22. 13. 0 Виданняжурналів та періодичних публікацій
74. 40. 0Рекламна діяльність
51. 19. 0Посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту
Для організації іведення своєї діяльності агентство має розрахунковий рахунок в банку увстановленому законодавством порядку. Також має печатку зі своїм найменуванням,штампи та інші реквізити.
Спектр послуг, щопропонує ТОВ «ВОТУР» своїм клієнтам, надзвичайно широкий. Тут навітьнайприскіпливіший клієнт залишиться задоволеним. Географія подорожей, що їхорганізовує турагентство, щороку розширюється, що дає змогу задовольнятирізноманітні побажання відвідувачів.
ТОВ «ВОТУР»працює в різноманітних напрямках діяльності туристського підприємства. Фірмаорганізовує поїздки індивідуальні і групові різної класності: внутрішнійіноземний, міжнародний. В залежності від змісту програми обслуговування фірмареалізує:
— курортно-оздоровчі тури — тури з перевагоюоздоровчо-відновлюючих заходів і відпочинку (курортні програми, профілактичнелікування використання мінеральних вод, відпочинок у моря, фітопроцедури);
— комбіновані тури — тури, які містять в програміобслуговування елементи тематичних, курортно-оздоровчих, спортивних турів.
Індивідуальні тури дають туристам більше незалежності тасамостійності, але вони більш дорогі, так як такі види послуг, як внутрішньомаршрутний транспорт, послуги екскурсоводу, та інші турист оплачує повністю.Через це індивідуальні тури не досить доступні кожному туристу.
1.2 Законодавчіоснови договірних відносин ТОВ «ВОТУР
Підприємницькадіяльність від прийняття рішення про створення і державну реєстрацію суб’єктапідприємництва до прийняття рішення про припинення її діяльності – здійснюєтьсязавдяки різноманітним договорам.
Для здійснюваннясвоєї діяльності туристичне підприємство заключає договори, з однієї сторони, зіншими організаціями, підприємствами, приватними підприємствами, які приймаютьучасть у формуванні і розвитку туристського продукту, а з іншої сторони – зіспоживачами туристського продукту(туристами).
Договір – цеугода сторін, акт, у якому виражена їхня згода діяти спільно в інтересахвзаємної вигоди. Займатися підприємництвом і не складати договорів простонеможливо.
ВУкраїні та інших країнах з ринковоюекономікою договір може приймати форму контракту.
Контракт– договір абопогодження, яке встановлює права й обов’язки сторін, що обмеженітермінами.
Правовимиджерелами національного права,якірегламентують договірні відносини є:
–Господарський кодекс;
–Громадський кодекс;
–Закон про захист прав споживачів;
–Трудовий кодекс;
– іншінормативні документи загального і галузевого характеру.
Правоваоснова договірних відносин в області туризму полягає у взаємодії всіх суб'єктівтуристської діяльності, направленій на реалізацію туристського продукту ікомплексу супутніх туристських послуг (рис. 1.1).
Всі договірні відносини втуристському бізнесі необхідно розглядати в наступних напрямах:
/>
Рис. 1.1. Схема договірних відносин суб’єктів туристської діяльності
Права іобов'язки сторін туристського договору
При виконаннілюбих договірних відносин у сторін виникають права і обов'язки. Знання прав іобов'язків суб'єктами туристської діяльності і споживачами туристських послуг –туристів, допоможе уникнути проблем під час відпочинку.
Правасуб'єктів туристської діяльності
Суб'єкттуристичної діяльності під час надання послуг туристам на території України маєправо:
· Змінититермін і маршрут туру, класс обслуговування, вид транспортногообслуговування, спосіб забезпечення безпеки туриста і його майна, збільшитизазначену ціну туру більш ніж на 5 відсотків лише за згодою туриста і при умовіповідомлення його про це не пізніше ніж за 20 днів до початку туру.
· Розірватидоговір про надання туристичних послуг без компенсації втрачених коштів увипадку виникнення форс-мажорних ситуацій, при яких надання послуг не єможливим, а також у випадку, якщо не було зібрано мінімальну кількістьтуристів, необхідну для організації групи, про це туристи повинні бутиповідомлені не пізніше ніж за 20 днів до початку туру.
· Вимагатикомпенсації втрачених коштів за виною туриста чи партнерів
Обов'язкисуб'єктів туристичної діяльності
Суб'єктитуристичної діяльності зобов'язані:
· Надаватитуристам у повному обсязі і у зазначені строки оплачені послуги в кількості іякості, зазначених у договорі і програмному обслуговуванні
· Забезпечитибезпеку туриста та його майна
· Нестиматеріальну і моральну відповідальність за свої дії і дії партнерів поорганізації туру
· Повертатитуристам згідно з діючим законодавством України збитки, причинені їм у випадкуненадання чи надання не в повному обсязі або неналежної якості туристськихпослуг за своєю виною чи за виною партнерів по організації обслуговування
· Зберігатитуристичні ресурси, а також здійснювати заходи по їх рекреації
· Надаватитуристам повну інформацію про організацію туру,їх правах, обов'язках і правилахповедінки, умов страхування, умов відмови від послуг, а також правилахперетинання державних кордонів
Суб'єкттуристичної діяльності не може збільшувати загальну ціну туру більш ніж на 5відсотків, якщо це не передбачено договором.
1.3.Технологічні особливостіукладання договорів ТОВ «ВОТУР
Договір про співробітництво в туризмі регулює взаємовідносини міжфірмами — постачальниками тур продукту та фірмами, що активізують туристів.Такі договори укладаються як між вітчизняними фірмами (внутрішній туризм), такі між українськими та зарубіжними фірмами (іноземний туризм та виїзний закордон).
Взаємовідносини фірми-тур оператора і фірми-тур агентабудуються на основі агентської угоди. У деяких випадках тур фірма може виступатитур агентом безпосередньо виробника послуг, діючи на підставі відповідного договору.
Основна частинадоговору підрозділяється на специфічні й загальні умови договору. До специфічних відносяться наступніумови, характерні для даної операції:
–предмет договору;
–якість послуг;
–цінові параметри угоди;
–знижки з ціни і надбавкидо неї (якщо вони застосовуються);
–порядок розрахунків;
–права і обов'язки сторін;
–відповідальність сторін;
–термін виконання зобов'язань;
–порядок зміни і розірвання договору.
Специфічніумови договору складають тему і зміст обговорення при переговорах партнерів про укладання угоди.
До загальних умов договору відносяться положення, яківключаються в усі договори незалежно від їх змісту:
–арбітражна обмовка;
–форс-мажор або обставини непереборноїсили, тобто надзвичайні і ті, яким не можливо запобігти: стихії (землетруси, повені, пожежі, різкі температурніколивання); суспільні явища (військові дії, страйки); заборонні акти державнихорганів (оголошення карантину,закриття портів,обмеження перевезень) таін. Ці обставинидають можливість перенеститермінивиконання зобов'язань, а за відсутності позитивного результату звільняють сторони від їхвиконання.
У заключній частині договору вказуються:
–юридичні адреси сторін;
–поштові й банківські реквізити сторін (номер розрахункового рахунку, найменування установи банку, його код і т. ін.);
–підписи з печаткамикожного зучасників угоди;
–кількість примірників договору;
–місця і дати укладання договору(якщо це не було зроблено у преамбулі).
У ході виконання договірних зобов’язань всі зміни ідоповнення до договору повинні здійснюватися у письмовому вигляді тапідписуватися обома сторонами.
При підписанні договору обов’язково необхідно переконатися, щопредставник контрагента має юридичне право і повноваження на підписання документа.
Приступаючидо роботи з формулювання умов договору, не допускається двозначність, нечіткість фраз. ТОВ «ВОТУР» зазвичай використовуємову договору — державну мову. Проте, договір може складатися на двох мовах,які вибирають партнери.
Договірскладають і підписують як мінімум у двох примірниках. Один віддається партнеру,а інший залишається на фірмі. Термін зберігання договорувідповідно до позовної давності – три роки.
Змістдоговору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погодженіними. Умови можуть бути істотними, звичайними та випадковими. Основними єістотні умови, які визначають предмет договору; умови визначені законом; умови визначені сторонами;умови, щовипливають з сутності договору. Випадкові та звичайні умовиможуть як включатися, так і ні.
РОЗДІЛ 2.
ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДОГОВІРНИХ ВІДНОСИН ТОВ «ВОТУР»
2.1 Типологіядоговорів, що забезпечують діяльність підприємств
Головним документом, на основі якого будуютьсявзаємовідносини фірми, її постачальників і клієнтів є договір (угода,контракт).
У практичній роботі турфірми перед усім керуються нормаминаціонального законодавства. В Україні види контрактів та умови їх укладеннявизначаються Цивільним Кодексом України.
2.2Особливості цінової політики ТОВ «ВОТУР»
Визначення ціни в договорі є одним з найголовнішим. Ціна якекономічне явище є результатом взаємодії попиту і пропозиції на певний товар чипослугу, зумовлений об’єктивними економічними причинами (затрати на виробництвопослуги, інші фактори, що впливають на собівартість продукту, економічнакон’юнктура тощо).
Договірною вважатиметься ціна, щодо розміру якої сторониспільно домовилися, й така згода знайшла закріплення у відповідному договорі. Увипадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), яківстановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади абоорганами місцевого самоврядування. Ціна є істотною умовою договору. Ціназазначається у договорі в гривнях.
При встановлені цін на послуги, що пропонуються, ТА «Мелодія- тур» керується величиною витрат, з яких складається послуга (собівартістьпослуги) та прибутками туристської фірми.
Тому розрахуноквартості путівки включає в себе наступні пункти:
– вартістьпроїзду;
– вартістьхарчування;
– вартістьпроживання;
– вартістьтрансферта;
– вартістьекскурсійної програми;
– вартістьоформлення візи;
– вартість страхового поліса.
Ціна жтуристичної путівки більше собівартості на величину витрат і прибутки туристичноїфірми.
Зміна ціни туристичного продукту, погодженої сторонами,можлива лише у випадках, передбачених договором, і тільки при істотній змініобставин, передбачених законодавством,але не пізніше ніж за 10 днів до початку туристичної подорожі у випадку, якщоїї тривалість становить більше ніж 10 днів, за 5 днів до початку туристичноїпоїздки у випадку, якщо її тривалість становить від 2 до 10 днів, за 48 годиндо початку туристичної поїздки у випадку, якщо її тривалість становить одиндень. При цьому збільшення ціни туристичного продукту не може перевищувати 5відсотків його первісної ціни. У разі перевищення ціни туристичного продуктубільше ніж 5 відсотків первісної ціни турист має право відмовитися відвиконання договору, а туроператор (турагент) зобов’язаний повернути йому всіраніше сплачені кошти.
2.3Фінансово-економічне забезпечення виконання договорів
2.4 Умовивиконання договорів
Суб’єкти туристичної діяльності та інші учасники договірнихвідносин повинні виконувати свої зобов’язання належним чином відповідно до ЗУ«Про туризм», інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимогщодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайноставляться. До виконання договорів застосовуються відповідні положенняЦивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цимкодексом, ЗУ «Про туризм».
Договірнавідповідальність – це вид відповідальності, що передбачена за порушеннязобов’язань, які виникли з договору. Такий вид відповідальності визначаєтьсявідповідно до закону і не суперечить йому умовами укладеного між сторонамидоговору. Позадоговірна відповідальність настає безпосередньо за порушеннязобов’язань, що виникли з закону, адміністративного акта чи інших правомірнихдій.
Договір є документом, що встановлює умови здійснення турподорожі та туристичного обслуговування. Але на всіх етапах роботи тур фірмидіють туристичні документи, що обслуговують процес організації туру їх можнарозподілити на такі види:
· інформаційні;
· облікові;
· розрахункові;
· звітні.
До інформаційних документів належать такі, що несутьінформацію про хід продажів, графік проведення подорожі, підтверджують йогобронювання, також повідомляють про зміни й ануляції. Серед них — туристичнеповідомлення, яке може бути передано у вигляді факсу, електронного листа укодованому вигляді тощо.
Облікові документи служать для відміток про реальноотримане туристичне обслуговування під час подорожі і в подальшому виступаютьпідставою для розрахунків (перерахунків) між приймаючою та направляючою фірмою,а також між фірмою і юристами. В ролі основного облікового документу в Українінині виступає туристичний ваучер, використовуються також картки листа (карткиобслуговування) для туристів індивідуалів та маршрутні ордери для груп туристів.
Підставою для перерахунків між фірмами може служити також іакт обслуговування або ваучер.
Звітні документи можна поділити на внутрішньо фірмові,які служать для аналізу витрат на тур подорож і використання вивізних на неїкоштів або мають маркетинговий характер виявлення якості продукту, і зовнішні,що є формою державної статистичної звітності, їх види, порядок заповнення таподання визначаються Наказом Державного комітету статистики України від1.03.1998 р. № 96. Своєчасна подача форм державної статистичної звітності єобов'язком тур фірм. За її не подачу відповідно до винного законодавствакерівні органи мають право накладати штрафи на керівників тур фірм за порушенняправил обліку та статистики, а також призупиняти дію ліцензії на невизначенийтермін.
Підприємства, установи та організації, незалежно від формивласності, фізичні особи здійснюють діяльність, пов'язану з наданням послуглише за наявністю ліцензій.
Ліцензії видаються державним комітетом України по туризму, кий встановлює порядок їх видачі, умови і правила здійсненнятуристської діяльності та контроль за їх дотримання.
Державний комітет України по туризму може рішенням делегуватиправо видачі ліцензій місцевим органам державної виконавчої влади туристськоїдіяльності.
Ліцензуванню підлягають такі види туристської діяльності:
· організаціяприйому та обслуговування іноземних туристів;
· організаціяприйому та обслуговування вітчизняних туристів;
· організаціятуристських поїздок за межі України;
· екскурсійнадіяльність;
· організаціямасового та оздоровчо-спортивного туризму.
Суб'єкти туристської діяльності, які порушують вимоги чиннихактів законодавства України по туризму позбавляють ліцензій на певний термінабо безстроковий.
Ліцензування на здійснення туристської діяльності підлягають:туристські агентства, бюро подорожей, бюро екскурсій, бюро по прийому туристів,туристські оператори, готелі, мотелі, туристичні комплекси і бази та іншіюридичні особи незалежно від форми власності, та фізичні особи, що здійснюютьтуристську діяльність, передбачену їх статутами.
Залучення іноземних та вітчизняних туристів в Україніпроводиться через вітчизняні і іноземні туристські агентства, туристськихоператорів, організації та транспортні компанії на підставі договорів(контрактів), які укладаються між туристськими підприємствами у відповідностідо чинного законодавства України та законодавства країни, звідки залучаютьсятуристи.
2.5 Правовізасади розв'язання спорів
Права та обов'язки туристів і підприємств, які надаютьтуристські послуги, гарантуються статтями 20, 21, 22 Закону України «Протуризм», а також договорами (контрактами), укладеними між туристами іпідприємствами.
Суб’єкти туристської діяльності мають можливістьвикористовувати досудове врегулювання спорів як додатковий засіб правовогозахисту, що держава надає учасникам певних правовідносин, що не суперечитьпринципу здійснення правосуддя виключно судом. Однак використання досудовихпроцедур є правом, а не обов’язком особи, яка потребує такого захисту. Досудовеврегулювання спорів має також назву «претензійний порядок врегулювання».Порядок застосування претензій визначається розділом 2 Господарськогопроцесуального кодексу України та ст. 222 ГК.
В Україні створена система державних і недержавних органів,що здійснюють захист законних прав і інтересів суб’єктів туристськоїдіяльності, в тому числі способом розв’язання суперечок, які виникають міжучасниками відносин у туристській сфері.
Спори з питань наданнятуристичних послуг розглядаються у встановленому законом порядку третейськимисудами та судами загальної юрисдикції.
Якщо господарськісуди належать до судової гілки влади і є державним органом, то в країні існуютьтакож спеціалізовані недержавні установи, які можуть за угодою сторін, міжякими виникла суперечка, останню вирішити. Це третейські суди. Правові засадидіяльності третейських судів в Україні регулюються Положенням про третейськийсуд для вирішення спорів між об’єднаннями, підприємствами, організаціями іустановами. Найвідомішими центрами з третейського розгляду спорів є Третейськийсуд при Київський третейській палаті, Міжрегіональний третейський суд Українипри Асоціації третейських судів України, Третейський суд при Київській торгово– промисловій палаті.
Крім того,останнім часом в Україні все більше поширюються альтернативні способирозв’язання конфліктів. До таких способів відносять посередництво (медіація),фасилітація, міні-суди, приватний арбітраж та інші.
Одним з найбільшпоширених способів вирішення спорів є медіація. Це міжнародний загальновживанийтермін, що відповідає українському терміну «посередництво». Медіацією називаютьпроцес переговорів, коли до вирішення спірного питання залучається нейтральнатретя сторона – медіатор (посередник), яка веде цей переговорний процес,вислуховує аргументацію сторін щодо суті спору і активно допомагає сторонамзрозуміти свої інтереси, оцінити можливість компромісів і самостійно прийнятирішення, що задовольнить всіх учасників переговорів. Тобто, медіація, це одиніз так званих альтернативних (позасудових) способів врегулювання спорів,ефективність якого є дуже високою.
2.6Альтернативне розв'язання спорів
Для того щобзбільшити можливість розв'язання конфліктів мирним правовим шляхом, требавраховувати й застосовувати деякі об'єктивні чинники: інституційний,консенсуальний (залагодження суперечностей), історико-прецедентний,кумулятивний (такий, що не дозволяє конфлікту поширюватися). Конфліктуючісторони самостійно або за поданням посередників можуть обрати різні стратегіївиходу з протиборства: суперництво, співробітництво, компроміс, пристосування,ухилення від вирішення проблеми.
Природним та правильним єрішеВння, коли для розв'язання юридичнихконфліктів залучають офіційних учасників. Такими можуть виступати: 1)міждержавні організації (наприклад, ООН, ОБСЄ тощо); 2) окремі держави; 3)державні правові інститути (уряд, президент, конституційний суд, господарськісуди, верховний суд та суди нижчих інстанцій, прокуратура тощо); 4) урядові читимчасові парламентські комісії, що створюються для вирішення конфліктних проблем;6) керівники (адміністрація) установ, підприємств, фірм тощо; 7) громадськіорганізації (наприклад, комісії з розв'язання трудових спорів і конфліктів,профспілки тощо).
Відповідно до Розділу VIСтатуту ООН мирними засобами розв'язання спорів між державами є: проведенняпереговорів, посередництво, примирення, арбітраж, судовий розгляд, звернення дорегіональних органів, а також будь-які інші мирні засоби за вибором сторін.Треба наголосити, що Статут ООН, окрім спорів, згадує ще й про ситуації, продовженняяких може загрожувати миру й безпеці та пропонує шляхи їх вирішення, а отже,він не обмежує сторони у виборі засобів для мирного розв'язання спорів.Основним критерієм вибору таких засобів є характер самого міжнародного спору.
Всі претензії попитанням обслуговування туристів приймаються тільки під час перебування туристана об'єкті розміщення. При виникненні спорів про якість тур продукту, всісуперечки туристи повинні вирішувати з правозобов'язаним представникомадміністрації об'єкта розміщення.
У випадку, якщотурист скористався пропонованою йому альтернативною послугою, претензіявважається необґрунтованою, а послуги за договором з ним – наданими задовільно.
Претензіяоформлюється у двох – трьох екземплярах з чітких описанням причини претензії.Претензія підписується туристом і представником адміністрації об'єктурозміщення.
Претензіяоформлена туристом в односторонньому порядку, вважається необґрунтованою. Післявід'їзду туристів, скарги і претензії на обслуговування зі сторони туристів іагента не приймаються і не розглядаються.
Всі суперечкивирішуються шляхом переговорів між сторонами.
РОЗДІЛ 3.
КОНТРОЛЬ ЗАВИКОНАННЯМ ДОГОВОРІВ ТА НАПРЯМИУДОСКОНАЛЕННЯ ДОГОВІРНИХ ВІДНОСИН НА ПІДПРИЄМСТВІ «ВОТУР»
Продукт для споживання — це дещо більше ніж сполученняматеріальних компонентів та послуг. Як наслідок, планування продукту повинноздійснюватись з урахуванням того, яким його хотіли би бачити самі споживачі.Створення вірного продукту (товару чи послуги) — нелегка задача, тому що потреби,вимоги та бажання покупців постійно змінюються; сили конкуренції діють нажиттєвий цикл продукту таким чином, що продукти, успішні на певному етапіжиттєвого циклу, пізніше попадають в стадію спаду. Помилки при наданні послугне можна виправити.
Усі суб`єкти, що задіяні у комплексномуобслуговуванні туристів під час проходження туру, у туристській практиці єпостачальниками послуг, та відіграють важливе значення для формування туру.Тому дуже важливим в туризмі та діяльності туристичного підприємства «ВОТУР» єналагодження взаємовідносин з партнерами – постачальниками послуг пообслуговуванню туристів на маршруті туру. Оформлення таких взаємовідносинвідбувається заключенням письмових договорів ( контрактів ).
Туристичнепідприємство «ВОТУР» керується великою кількістю видів договорів, що при нагодізастосовуються. Проте, не зважаючи на якому етапі розвитку знаходитьсяагентство, воно завжди має удосконалювати та розширювати свій ринок послуг, щоним надаються, а отже й договірну базу взаємовідносин.
Для розширення кола своїх клієнтів, постачальників, тапослуг, що надаються туристичним агентством, фірма має звернутися до послугрекламного агентства. Взаємовідносини з рекламними агентствами на туристичномуагентстві «Мелодія-тур» зовсім не налагоджені. Реклама має досить важливезначення в реалізації туристичного продукту, адже саме від неї залежить успішнадіяльність фірми. Саме тому, на мій погляд, фірма має заключити договір пророзміщення своєї реклами на телебаченні, адже це дасть змогу заохотити тихпотенційних клієнтів, які мріють про відпочинок, але не знають, яку фірмуобрати, а фірмі в свою чергу розширити свій ринок. Можливо також обрати якваріант звернення до фірм, які надають поліграфічні послуги. Адже та рекламнапродукція, яку можуть надати працівники фірми не зовсім може привабитипотенційних клієнтів, а наприклад, незвичайно, в кольорі оформленні буклети чипрайси можуть зацікавити вже більшу кількість людей. Всі взаємовідносиниповинні бути оформлені належним чином, та завірені документами.
ВИСНОВКИ
Під час організаційної практики мною були закріплені набуті знання,уміння і навички в області організації комерційної діяльності туристичногопідприємства. Основою комерційної діяльності туристичного підприємства«Мелодія-тур» є договірні відносини.
Також були вирішені всі задачі, які були поставлені, а саме:
– було досліджено організаціюдоговірних відносин на підприємстві;
– було розглянуто економічнуобґрунтованість всіх договорів та розглянуто супровід виконання договорів;
– ознайомлено з правовимизасадами розв'язання спорів з договірних відносин.
Підприємницькадіяльність від прийняття рішення про створення і державну реєстрацію суб’єктапідприємництва до прийняття рішення про припинення її діяльності – здійснюєтьсязавдяки різноманітним договорам.
ТОВ «ВОТУР»- одна з провідних туристичних фірмобласті, відома на ринку Кіровоградщини як професійний турагент, що прагне доякісного обслуговування клієнтів, підтримує створений імідж фірми, позицію істатус на туристичному ринку Кіровоградщини.
СПИСОКВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. www.votur.at.ua
2. ЗУ «Протуризм» від 15.09.1995 року, №324/95-ВР.
3. ЗаконУкраїни «Про внесення змін до ЗУ «Про туризм»», від 18.11.2003 року, №1282-IV.
4. Господарськийкодекс України// Відомості Верховної Ради України. – Х.: ПП «ІГВІНІ», 2007.-232с.
5. Господарськийпроцесуальний кодекс України (станом на 25 лютого 2006 року) // ВідомостіВерховної Ради України. — К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2006. – 200с.
6. Офіційнітипові форми договорів /Уклав: Стефанчук Р.О., Стефанчук М.О.- К.: Юридичнапрактика, 2006.- 256с.
7. РозгонО.М. Ціна як істотна умова договору// Мала енциклопедія нотаріуса. — № 38. –2006.- С. 4-5.
8. ДСТУ 4163-2003. Уніфікована системаорганізаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів: Вид.офіц. – К.: Держстандарт України, 2003. – 20 с.
9. Бобрик В.І., Бірюков І.А., Бичкова С.С. Цивільнеправо України. Договірні та недоговірні зобов`язання. Підруч. – К.: КНТ,2006. – 498 с.
10. БайликВ.М. Введение в туризм туроперейтенга, — М.: РАМАТ, 1996.- 492с.
11. КузьмінО. Є., Мельник О.Г. Основи менеджменту: Підручник.- К.: «Академ — видав»,2003,-416с. (Альма матер).