Міністерство освіти і науки України
Рівненський державний гуманітарнийуніверситет
Курсова робота
На тему:
«Вікова періодизація дітей для занятьфутболом»
Підготувала
Студентка ІІІ курсу
Паш Руслана
Перевірила: Ярмощук О.О.
Рівне 2010
ЗМІСТ
Вступ
Розділ1. Особливості розвитку організму дітей що спеціалізуються у футболі
1.1Морфо-функціональна характеристика організму дітей та підлітків в зв’язку зціленаправленим розвитком моторики
1.2Морфо-функціональні особливості організму дітей молодшого шкільного віку та їхоблік при організації тренувального процесу
1.3Морфо-функціональні особливості організму підлітків та їх облік в тренувальномупроцесі
Висновок
Списоквикористаної літератури
ВСТУП
Актуальність. Футбол – це завжди таємниця, завждизагадка, ніколи не можна сказати, як складеться той або інший матч, хто вийдепереможцем у тих або інших турнірах. Інтерес до футболу з кожним роком зростаєне тільки серед хлопчиків, але і серед дівчат, по масовості і популярності вінвипереджає багато видів спорту.
У футболі є ще одна цінна якість – він універсальний.Так, систематичні заняття футболом школярів роблять на організм усебічнийвплив, підвищують загальний рівень рухової активності, удосконалюютьфункціональну діяльність організму, забезпечуючи правильний фізичний розвиток.
У молодшому шкільному віці добре диференціюютьсям'язові відчуття і окремі складні координаційні рухи при навчанні техніці і вігрових вправах, які більш доступні, ніж в старшому віці. В 14-15 роківздібність до оволодіння складною координацією рухів стає гірше, ніж у підлітківв 12-13 років. Тому, в період з 7 до 12 років 50% вправ повинні бути наспритність, гнучкість, координацію рухів: естафети, рухомі і спортивні ігри зелементами футболу. Важливим показником рухових здібностей школярів є моторнаадаптація, тобто уміння пристосовувати структуру освоєних технічних прийомів ідій в поєднанні з різними умовами в грі.
При проведенні уроків футболу в тижневому розкладішколи і на заняттях після уроків найвищі вимоги пред'являються дофункціональних можливостей організму. Дитячий організм володіє цілкомсформованими фізіологічними механізмами адаптації, як до змінних умовзовнішнього середовища, так і до фізичних навантажень, які сприятливопозначаються на нормальному розвитку всіх систем і адаптації серцево-судинної ідихальної систем організму під час тренувань. Розробки російських і зарубіжнихвчених виявили важливі закономірності в зміні адаптивних можливостей дітейшкільного віку до тривалої малоінтенсивної роботи. Вони пов'язані в першу чергуз вдосконаленням апаратів дихання і кровообігу, а також із специфічнимибіохімічними змінами в клітинному обміні, що приводить до збільшення потребикисню, що супроводжується відповідними змінами в кровообігу і диханні, якідозволяють кисню з більшою швидкістю транспортуватися від легенів до тканин.
Загальна фізична підготовка, спеціальна фізичнапідготовка, техніко-тактична підготовка вимагають напруженої м'язової роботи іпред'являють високі вимоги до систем дихання і кровообігу. Серце раніше, ніжм'язи, досягає меж працездатності, тобто саме межі його функціональнихможливостей визначають здібність вчитися до перенесення фізичного навантаженняу навчально-тренувальному уроці, тому рівень серцевої продуктивності маєважливе значення в забезпеченні енергетичних потреб організму, пов'язаних зм'язовою роботою.
Метою даної роботи було розкрити впливвікової періодизації дітей на заняття футболом.
Об’єкт дослідження – морфо-функціональнийрозвиток дітей що займаються футболом.
Предмет дослідження – вікова періодизація назаняттях футболом.
Завдання :
1. Дослідитиморфо-функціональні характеристики організму дітей та підлітків в зв’язку зціленаправленим розвитком моторики.
2. Проаналізуватиморфо-функціональні особливості організму дітей молодшого шкільного віку та їхоблік при організації тренувального процесу.
3. Виявитиморфо-функціональні особливості організму підлітків та їх облік в тренувальномупроцесі.
РОЗДІЛ 1.Особливості розвитку організму дітей що спеціалізуються у футболі
1.1 Морфо-функціональнахарактеристика організму дітей, підлітків і юнаків у зв'язку з цілеспрямованимрозвитком моторики
Правильно організований процес спортивного тренуваннябуде успішний лише в тому випадку, якщо він враховує біологічні закономірностізростання і розвитку організму тих, що займаються.
Для розвитку рухових здібностей дітей необхіднаспеціальна морфологічна зрілість організму і відповідний функціональнийфундамент. Невідповідність вживаних засобів і методів фізичної підготовкифактичному рівню розвитку організму можуть бути дуже важкими для одних дітей ідуже легкими для інших, а тому не матимуть тренуючого ефекту. Тому тренеровінеобхідно знати і враховувати загальні закономірності розвитку організму.
Однією з них є нерівномірність (циклічність) розвитку,яка полягає в тому, що періоди посиленого зростання, енергії, що поєднуються іззначною витратою, посиленням змінних процесів, змінилися періодамиуповільненого зростання, що супроводжується найбільшим накопиченням маси іпереважанням процесів диференціювання (функціональній спеціалізації) тканин.
Другою закономірністю розвитку організму дітей єгетерохронність (неодночасність) розвитку. Різні органи і системи формуються удітей в різний час. Отже, в кожному віковому періоді можуть бути морфологічно іфункціонально доспілими одні органи і фізіологічні системи і не доспілими інші,що і обумовлює найбільш сприятливі (сенситивні) періоди життя для оптимальногорозвитку певних рухових якостей, сприйняття різних видів інформації.
Слід також враховувати факт індивідуальних відхилень врозвитку організму. Встановлено, що певна частина дітей має прискорені, інша —сповільнені темпи розвитку організму. Інакше, діти одного хронологічного вікувідносяться до різному біологічному віку і по-різному реагують на спортивнудіяльність, неоднаково піддаються педагогічні дії. Ця обставина передбачаєіндивідуальний підхід до навчання і тренування.
У циклі розвитку організму можна виділити окремівікові етапи, які характеризуються відносно однозначними морфологічними,функціональними і психологічними особливостями, у зв'язку з чим виникла віковаперіодизація.
Існує як біологічна зростаюча періодизація, так іпедагогічна. Остання передбачає такі вікові періоди: молодший шкільний вік(7-10 років), середній шкільний вік або підлітковий (11-16 років хлопчики і11-15 дівчатка) і юнацький — після 17 років хлопчики і після 16 — дівчатка.
1.2 Морфо-функціональні особливостіорганізму дітей молодшого шкільного віку і їх облік при організаціїтренувального процесу
Віковий період (7-10 років) пов'язаний із значнимизмінами в житті дитини: починаються регулярні заняття в школі, заняття вспортивних секціях, у зв'язку з чим зростає розумове і фізичне навантаження.Для організму в цьому віці характерна низька працездатність, швидкастомлюваність, оскільки ще не досягнута гармонія в розвитку і функціонуваннівсіх систем. Тому фізичне навантаження без врахування вікових особливостейорганізму може привести до функціональних порушень.
У молодшому шкільному віці за морфо-функціональнимпоказниками дівчатка і хлопчики не мають істотних відмінностей. У цьому віцівідбувається активне вдосконалення центральної нервової системи. Маса головногомозку складає 75-80% від маси мозку дорослої людини. Найінтенсивніше уфункціональному плані розвивається кірковий апарат регуляції рухів. Завершуєтьсяформування функцій мозочка, що бере активну участь в координації рухів. Ціособливості центральної нервової системи служать основою ефективного освоєннянових рухів.
Вища нервова діяльність у дітей цього віку має своїособливості, які пов'язані із змінами властивостей нервових процесів і,зокрема, з підвищенням їх сили і рухливості, що забезпечує швидше і міцнеутворення умовно-рефлекторних зв'язків в тому числі і освоєння нових рухів.
Збільшення довжини тіла відбувається нерівномірно. У 7років довжина тіла збільшується за рік на 7-10 см, а потім темпи зростаннязнижуються і довжина тіла (з 8 до 10 років) за рік збільшується на 3-4 смпереважно за рахунок довжини ніг.
На біологічний чинник зміни довжини тіла значновпливає соціальний і, зокрема, заняття спортом. Так довжина тіла у юнихфутболістів 8-ми років за рік занять футболом збільшується на 7,2 см, в 9-тилітніх — на 5,5 см, в 10-ти літніх — на 10,3 см (табл.1...3).
Фізичні вправи і особливо стрибки стимулюють точкизростання.
Продовжується окостеніння скелета, яке відбуваєтьсянерівномірно. Зв'язковий апарат ще недостатньо укріплений, гнучкий, суглобиволодіють великою рухливістю.
У молодшому шкільному віці остаточно формуютьсяосновні кривизни хребта: шийний і поперековий лордоз, грудний кіфоз. Вигинихребта підтримуються не лише напругою м'язів, але і вдосконаленням хрящових ікісткових елементів, а оскільки ці елементи ще остаточно не сформовані, томожуть виникати різноманітні порушення постави, викривлення хребта і деформаціягрудної клітки. Останнє вимагає постійної корекції постави за допомогоюфізичних вправ.
Хребетний стовп володіє великою рухливістю і особливоу дітей до 8-9 років. Внаслідок того, що кістки містять велику кількістьхрящової тканини, а суглоби дуже рухливі, у дітей цього віку є всі передумовидля ефективного розвитку гнучкості, рухової якості, важливої при заняттяхфутболом.
Особливості формування скелета і, зокрема, неповнеокостеніння і зрощення кісток повинні обов'язково братися до уваги притренувальних заняттях. Слід пам'ятати, що різкі поштовхи під час переміщення,при стрибках, нерівномірне навантаження на ліву і праву ногу можуть викликатизсув кісток тазу і нерівномірне їх зрощення, а надмірні навантаження на нижнікінцівки — привести до плоскостопості. Фізичні навантаження необхідно давати зобережністю, уникати стомлення, яке може загальмувати зростання тіла в довжину.
Таблиця 1.1 Динаміка фізичного розвитку футболістів8 років у річному циклі початкової підготовки (за Л.Евгеньевою)Досліджувані показники і їх розмірність Час обстеження жовтень травень листопад У вимірюваних одиницях у %% До вихідних даних У вимірюваних одиницях у %% до вихідних даних Довжина тіла, см 133,1 136,68 102,0 140,3 105,4 Маса тіла, кг 28,6 31,0 108,6 32,7 114,3 Масо-ростовий індекс, г-см 214,4 226,9 105,8 233,1 108,7 ЖЄЛ, мл 1916 2053 103,5 2173 113,4 Життєвий індекс, млкг 64,2 66,47 103,5 71,8 111,8 Сила кисті, кг 15,1 16,53 109,4 18,3 121,2 Обхват грудної клітки, см 63,9 64,89 101,6 65,84 103,0 Обхват стегна, см 39,4 41,68 105,8 41,69 105,69 Довжина руки, см 59,80 60,68 101,4 62,0 105,6 Довжина стопи, см 21,94 22,26 104,45 22,94 104,5
Таблиця 1.2 Динаміка фізичного розвитку футболістів9 років у річному циклі початкової підготовки (за Л.Евгеньевою)Досліджувані показники і їх розмірність Час обстеження жовтень травень листопад У вимірюваних одиницях у %% до вихідних даних У вимірюваних одиницях у %% до вихідних даних Довжина тіла, см 139,0 139,2 100,1 144,5 103,9 Маса тіла, кг 32,0 32,17 100,3 36,0 112,5 Масо-ростовий індекс, г-см 230,2 231,1 100,4 249,1 108,2 ЖЕЛ, мл 2050 2166 105,6 2477 120,8 Життєвий індекс, мл-кг 64,0 67,4 105,3 70,8 121,6 Сила кисті, кг 18,2 19,2 105,5 23,7 130,2 Обхват грудної клітки, см 64,8 65,7 101,3 68,1 105,1 Коло стегна, см 39,7 39,7 41,8 105,2 Довжина руки, см 60,7 61,28 100,9 62,5 102,9 Довжина стопи, см 22,0 22,7 103 23,4 106,2
Таблиця 1.3 Динаміка фізичного розвитку футболістів10 років у річному циклі початкової підготовки (за Л.Евгеньевою)Досліджувані показники і їх розмірність Час обстеження травень листопад жовтень У вимірюваних одиницях у %% до вихідних даних У вимірюваних одиницях у %% До вихідних даних Довжина тіла, см 142,4 147,7 103,7 152,7 107,2 Маса тіла, кг 33,97 37,62 111,6 42,0 123,6 Масо-ростовий індекс, г-см 237,6 251,6 106,2 275,0 115,3 ЖЄЛ, мл 2157 2646 122,6 3000 139,0 Життєвий індекс, мл-кг 64,2 70,9 110,4 71,3 137,5 Сила кисті, кг 19,42 22,1 113,9 24,2 124,6
Таблиця 1.4 Час обстеженняДосліджувані показники і їх розмірність жовтень травень листопад У вимірюваних одиницях у %% до вихідних даних У вимірюваних одиницях у %% до вихідних даних Коло грудної клітки, см 68,0 71,5 105,1 72,9 107,2 Коло стегна, см 42,0 43,1 102,4 44,5 105,9 Довжина руки, см 63,8 65,6 102,9 67,2 105,6 Довжина стопи, см 23,90 23,97 100,1 24,9 104,1
У дітей цього віку особливо інтенсивно зростають іфункціонально розвиваються м'язи. Інтенсивніше розвиваються м'язи, щозабезпечують вертикальне положення тіла і рух пальців рук і ніг. Глибокі м'язиспини і черевного преса розвинені відносно слабо, помітно збільшуютьсям'язи-розгиначі тулуба, гомілки.
М'язово-сухожильні співвідношення змінюються у бікнарощування сухожильного апарату, покращується прикріплення м'язів до кісток.
М'язи дітей коротші в порівнянні з м'язами дорослих,мають менший діаметр перетину, вони невеликого об'єму і тому в них швидконастає стомлення, якому сприяє недосконалість координаційного апарату. В той жечас стомлені м'язи дітей при відпочинку швидше відновлюють первинну працездатність,оскільки знаходяться в кращих умовах кровопостачання.
Абсолютна маса тіла у юних футболістів складає: в8-річних на початку занять футболом 28,6 кг, в 9-річних — 32,0 кг, в 10-річних— 33,97 кг, а річний приріст відповідно рівний 4,0 кг в 8-річних, 4 кг в9-річних і 8 кг в 10-річних (таблиця. 1-3).
Маса м'язів у 7-річних футболістів складає 25% мастіла, в 8-річних — 27% і 9-10-річних 30% (в дорослих осіб — 40%).
У 10-річних футболістів збільшення маси тілавипереджає зростання тіла в довжину, про що свідчить масо-ростовий показник,який до кінця року у 10-річних спортсменів збільшився на 24,5% по відношенню доданих початку року.
Показники функціональної зрілості нервово-м’язовогоапарату вже до 8 — 10 років наближаються до рівня дорослих, про що можна судитиза часом рухової реакції. Величина сили м'язів на 1 кг маси тіла у дітей такожблизька до дорослих. Розвиток сили м’язів-згиначів випереджає розвиток м'язіврозгиначів. Тому при заняттях необхідно додатково використовувати ті вправи,які локально впливають на розвиток м'язів розгиначів.
Інші показники фізичного розвитку юних футболістівтакож зазнають певних змін, найбільші з яких відносяться до сили м'язів. Так,сила кисті у 8-річних футболістів за рік початкової підготовки збільшується на21,2% (з 15,1 кг до 18,3 кг), в 9-річних — на 130,2% (з 18,2 кг до 23,7 кг) і в10-річних на 24,6% (з 19,42 кг до 24,2 кг).
Змінюються розміри обхватів тіла.
Коло грудної клітки (ОГК) збільшується у 8-річнихфутболістів з 63,9 см до 65,84 см або на 1,94 см, в 9-річних на 3,3 см (докінця року ОГК складає 68,1 см) і в 10-річних — на 4,9 см, складаючи до кінцяроку 72,9 див.
Коло стегна у 8-річних дітей на початку занятьфутболом рівне 39,4 см, до кінця року — 41,6 см (збільшення склало 2,2 см) в9-річних ці зміни складали також 2,1 см (з 39,7 см до 41,8 см) і в 10-річних —2,5 см (з 42,0 см до 44,5 см). Довжина руки за рік занять футболом збільшиласьв 8-річних — на 2,2 см, в 9-річних — на 1,8 см, в 10-річних — на 3,4 див.Довжина стопи в досліджуваних вікових груп на початку занять футболомвідповідно змінилася на 1,0 см (в 8-річних), 1,4 см (9-річних) і в 10-річних на1 см (з 23,9 см до 24,9 см) (таблиці 1-3).
Вікові зміни системи кровообігу в цьому періодіхарактеризуються нерівномірністю: відносно повільнішими темпами збільшенняоб'єму серця в порівнянні з сумарним просвітом судин. Маса серця у хлопчиків в7-8 років складає 96 г, а в 9-10 років — 111 г, що в два з половиною разименше, ніж у дорослих.
З віком поступово сповільнюється частота сердечнихскорочувань: а 7-8 років вона рівна, в середньому, 90 ударів в хвилину, в 9-10років — 86 ударів в хвилину, в 11-12 років — 82 ударів в 1 хвилину (таблиця.4).
Таблиця 1.5 Показники серцево-судинної системи удітей молодшого шкільного вікуПоказники серцево-судинної системи Вік, роки 7-8 9-10 ЧСС, уд-мин 90 86 СІК. мл 24 29 МОКНУВ, л 2,16 2,49 Вага серця, гмин 96 111 Загальний об'єм серця, мл 110 120 Арт. тиск, мм рт.ст. 105/50 106/49
З віком збільшується дія на серце блукаючого нерва,але переважаючий вплив залишається за симпатичною іннервацією через що навітьпри невеликих навантаженнях частота сердечних скорочень у дітей збільшуєтьсябільшою мірою, чим у дорослих і може досягати 200-220 ударів в хвилину.
Об'єм систоли і хвилинного об’єму крові з віком також підвищується(табл.4), але при м'язовій роботі ці показники у дітей збільшуються значноменше, ніж у дорослих. Максимальна величина об'єму систоли при роботі у дітей в8-9 років досягає 70 мл, хвилинний об'єм КРОВІ — 13-16 Л-МІН«1.
При виконанні фізичного навантаження скоротливаздатність міокарду недостатня, діяльність серця малоекономічна, функціональнийрезерв невеликий.
Значні зміни відбуваються в дихальній системі.
У дітей молодшого шкільного віку продовжуєзбільшуватись об'єм легень за рахунок об'єму альвеол. Підвищується життєваємкість легенів (таблиця. 5).
Із зростанням і розвитком ЖЄЛ змінюються і її складові(дихальний об'єм, резервні об'єми вдиху і видиху). Для дітей цього віку як іраніше характерний частий, недостатньо стійкий ритм дихання, невелика глибина,зразкове однакове співвідношення за часом вдиху і видиху, коротка пауза.Фізіологічна цінність такого дихання невелика. Тому в системі занять фізичнимивправами необхідно систематично виконувати комплекси дихальних вправ, навчитидітей правильному диханню.
Таблиця 1.6 Показники дихальної системи у дітеймолодшого вікуфункціональні показники Вік, роки 7-8 9-10 ЖЄЛ мл, хлопчики 1400 1900 ЖЄЛ мл, дівчатка 1200 1460 Частота дихання, в 1 мін 20-25 20 Дихальний об'єм, мл 163 195 Хвилинний об'єм дихання, л 3,5 3,9
Обмін енергії у дітей цього віку значно (у 2-2,6 разу)вищий, ніж у дорослих, що пов'язане з посиленими пластичними процесами. Цимпояснюються і великі витрати енергії (у порівнянні з дорослими) на одну і ту жроботу.
Таким чином, в молодшому шкільному віці відбуваєтьсязавершення анатомо-фізіологічного дозрівання систем, забезпечуючих руховуактивність дитини. Цей віковий період найбільш сприятливий для розвиткупрактично всіх рухових якостей і координаційних здібностей. Через особливостіцентральної нервової системи і, зокрема, її пластичність, діти цього вікуволодіють високими здібностями до засвоєння техніки рухів, що визначає головнуспрямованість фізичної підготовки — розвиток рухової координації, зумовлюючутехніку рухів.
Для цього віку характерний високий темп приросту майжевсіх рухових якостей. Зі всіх рухових якостей найбільш темпи приростунаголошуються за показниками спритності і особливо в 8-9 років. Високаеластичність зв'язок, м'язів, велика рухливість хребетного стовпа забезпечуютьрозвиток гнучкості, хоча до кінця цього вікового періоду темпи розвитку руховоїякості гнучкості знижуються.
Діти молодшого шкільного віку також легкопристосовуються до навантажень швидкісно-силового характеру, хоча сенситивнимперіодом розвитку цієї якості є підлітковий вік. Швидкісно-силові вправироблять позитивний вплив на фізичний розвиток і рухову підготовленість дітей.
При освоєнні таких швидкісно-силових вправ як стрибокслід пам'ятати про незавершеність процесів окостеніння, про можливий зсувкісткових з'єднань.
Витривалість слід розвивати через збільшення часувиконання вправ з врахуванням вікових особливостей дітей.
Необхідно враховувати, що діти цього віку, неволодіючи ще високою координацією рухів, досить швидко втомлюються приодноманітних вправах і втрачають інтерес до них. Тому важливим засобом розвиткуі закріплення основних рухових умінь і навиків є ігри, що більш всьоговідповідають фізіологічним потребам дітей цього віку.
Розвиток рухових якостей і темпи їх приросту залежать,з одного боку, від біологічної зрілості органів і систем до опанування певноїмоторики, з іншою визначаються вихідним рівнем розвитку рухової якості абоздібності.
У таблицях 6..8 представлена динаміка розвитку руховихздібностей футболістів різних віків в річному циклі. При цьому діти як 8-ми,так і 9-ти років футболом займалися перший рік.
У зв'язку з інтенсивним розвитком в цьому віціаналізаторних систем (руховою, тактильною вестибулярною) діти успішно оцінюютьпросторові характеристики, свої рухові зусилля, що виходить з результатів такихтестів як „стрибок з надбавками“ і „удар на точність“. Ціздібності лежать в основі точності вирішення рухових завдань.
І хоча для розвитку швидкісно-силової якостісенситивним періодом є підлітковий вік, проте в цьому віковому періодінаголошуються високі темпи його приросту, що пояснюється тим, що воно непіддавалося спеціальному тренінгу до організованих занять футболом.
Зі всіх трьох видів швидкості (швидкість реакції,швидкість при виконанні одиночного руху і дистанційна швидкість) лише дляперших двох видів цей віковий період є сенситивним, тому вдосконаленнядистанційної швидкості пов'язане з меншим приростом її показників в порівнянніз іншими.
тренування моторика підліток школяр
Таблиця 1.7 Динаміка здібностей до моторики уфутболістів 8 років в річному циклі початкової підготовки (за Л.Евгеньевою) Час дослідження Досліджувані показники жовтень травень листопад у у у %% до у у %% до вимірюваних вимірюваних початковим вимірюваних початковим одиницях одиницях даним одиницях даним Біг 30 м, з 5,22 5,07 97,12 4,96 95,0 Біг 30 м з веденням 5,72 5,23 96,6 5,18 90,5 м'яча, з Біг 10 м х 3, з 8,47 7,29 92,51 7,92 93,5 Біг 10 м х 3 з веденням 10,64 10,22 96,05 10,06 94,5 м'яча, з Стрибок в довжину, см 155,56 164,74 105,9 180,8 116,2 Стрибок вгору, см 29,22 29,21 100,0 33,3 113,9 Досліджувані показники Час дослідження жовтень травень листопад У вимірюваних одиницях У вимірюваних одиницях у %% до вихідних даних У вимірюваних одиницях у %% до вихідних даних Стрибок з прибавками, К-ть разів 10,16 11,16 162,56 12,5 123,1 Нахил вперед, см 6,94 10,37 149,4 11,94 172,0 Удар на дальність, м 18,22 22,74 124,81 26,95 147,9 Удар на точність, бали 3,28 3,74 112,02 4,2 128,0 !
Таблиця 1.8 Динаміка здібностей до моторики уфутболістів 9 років в річному циклі початкової підготовки (за Л.Евгеньевою) Час дослідження Досліджувані показники жовтень травень листопад у у а %% до у у %% до вимірюваних вимірюваних початковим вимірюваних початковим одиницях одиницях даним одиницях даним Біг 30 м, з 5,05 5,02 99,4 4,92 97,4 Біг 30 м з веденням 5,41 5,23 96,6 5,16 95,3 м'яча, з Біг Юм х 3, з 7,88 7,29 92,51 7,12 90,3 Біг Юм х 3, з веденням 10,31 9,93 96,3 9,73 94,3 м'яча, з Стрибок в довжину, см 164,06 171,83 104,74 188,63 114,9 Стрибок вгору, см 30,12 32,94 109,36 38,5 127,8 Стрибок З прибавками, к-Зо разів 10,24 12,1 107,6 12,2 116,0 Нахил вперед, см 7,2 9,5 131,9 11,5 159,7 Удар на дальність, м 20,06 22,67 113,04 26,1 130,1 Удар на точність, бали 3,88 4,11 105,92 4,22 108,7
Таблиця 1.9 Динаміка здібностей до моторики уфутболістів 10 років в річному циклі початкової підготовки (за Л.Евгеньевою)Досліджувані показники Час дослідження жовтень травень листопад У вимірюваних одиницях У вимірюваних одиницях у %% до вихідних даних У вимірюваних одиницях у %% до вихідних даних Біг 30 м, з 5,04 5,03 99,8 4,90 97,2 Біг 30 м з веденням м'яча, з 5,18 5,12 100 5,07 97,8 Біг Юм х 3, з 7,86 7,28 92,6 6,84 87,02 Біг Юм х 3, з веденням м'яча, з 9,83 7,70 78,33 7,22 73,4 Стрибок в довжину, см 172,96 190,07 109,9 207,5 119,9 Стрибок вгору, см 31,38 36,81 117,3 42,0 133,8 Стрибок з прибавками, к-ть разів 11,46 12,46 108,72 13,6 118,5 Нахил вперед, см 5,81 7,77 133,7 9,1 156,6 Удар на дальність, м 25,04 29,38 117,33 32,57 130,0 Удар на точність * бали 3,81 4,19 109,98 4,3 112,8
1.3 Морфо-функціональні особливостіорганізму підлітків і їх облік в тренувальному процесі
Підлітковий або середній шкільний вік (12-15 років длядівчаток і 13-16 років для хлопчиків) — особливий віковий період. Вінхарактеризується: вираженими ендокринними зрушеннями, максимальними темпамизростання всього організму і окремих його частин, наростанням функціональнихрезервів організму, активізацією процесів анаболізму, посиленням процесівморфологічного і функціонального диференціювання головного мозку і внутрішніхорганів.
У підлітковому віці істотно підвищується роль коривеликих півкуль як в діяльності всього організму, так і окремих його органів ісистем. Одночасно відбувається вдосконалення функцій підкіркової області з їївегетативними центрами (серцево-судинним, дихальним і ін.) і все більшепідпорядкування її корі головного мозку. У цей віковий період здійснюєтьсяперехід від конкретного способу мислення до абстрактного. Розвиток розумовоїфункції кори великих півкуль набуває великого значення в утворенні новихумовних рефлексів і навиків. З посиленням концентрації процесів збудження ігальмування усе більш значною стає гальмівна функція кори великих півкульголовного мозку. Підвищується її контроль над емоційними реакціями. Підлітоквже здібний до свідомого гальмування напівдовільних дій. В той же час підвищеназбудливість, емоційна нестійкість, неадекватні у відповідь реакції свідчать пронедостатню силу гальмівного процесу в цьому віці.
У підлітковому віці особливу роль у формуванніфізичного розвитку, функціональних і психологічних особливостей організму граєендокринна система. Це — період статевого дозрівання, протягом якого організмдосягає біологічної зрілості. У дівчаток пубертатний період починається з 10-11років, у хлопчиків — з 11-13 років і продовжується до 15-16 років. Терміни іхарактер статевого дозрівання значною мірою визначаються спадковістю ічинниками зовнішнього середовища (соціально-економічними умовами життя,живленням, кліматичними умовами і ін.). Важливу роль в процесі статевогодозрівання грає м'язова діяльність.
У цей період значно підвищуються темпи розвиткустатевих залоз і їх внутрішньо-секреторна функція. Статеве дозрівання виявляєтьсяу формуванні вторинних статевих ознак. У хлопчиків „ламається“ голос,починають рости вуса і борода, з'являється волосяне покриття на лобку і впахвовій області. У дівчаток спостерігається значні зміни в яєчниках, матканабуває типової для дорослих форми, починаються менструації, формуються груднізалози.
Посилений викид в кров статевих гормонів (андрогенів учоловіків і екстрагенів у жінок) викликає стрибкоподібні зміни структури іфункції органів і систем організму (пубертатний стрибок).
У хлопчиків пубертатний стрибок спостерігається між12,5- 15,5 роками, у дівчаток — між 10,5-13,5. Пубертатний стрибок єрезультатом посилення гормональної функції не лише статевих залоз, але ісистеми гіпоталамус — гіпофіз — наднирковики. До періоду статевого дозріваннянедостатня кількість статевих гормонів гальмує функцію цієї важливоїендокринної системи.
До періоду статевого дозрівання повної структурної іфункціональної досконалості досягає щитовидна залоза, продовжує підвищуватисяактивність внутрішньо-секреторного апарату підшлункової залози. Ендокринніперебудови викликають значні посилення симпатичних дій на організм, щовиражається в підвищенні збудливості кори головного мозку і загальноїреактивності нервової системи, що наводить до підвищеної емоційності, змінкров'яного тиску, ритму серцевої діяльності і дихання, до виникнення стрімкихпоривчастих дій без врахування фізичних сил і можливостей.
На міру статевого дозрівання значний вплив здійснюютьфізичні навантаження, що формують рівень фізичного розвитку. Відмічений тіснийвзаємозв'язок між показниками фізичного розвитку і мірою статевого дозрівання,яке починається раніше у підлітків, що мають середній і високий рівеньфізичного розвитку.
В юних гравців біологічний вік випереджає паспортний,прискорюючи їх статеве дозрівання.
Фізичні навантаження в період статевого дозрівання неповинні бути значними. Інтенсивні і тривалі фізичні навантаження можутьпривести до посилення андрогенної інкреторної функції як у хлопчиків, так і удівчаток. Наслідком цього може бути мускулинізація у дівчаток-підлітків (появачоловічих статевих ознак, рис характеру).
В результаті активності залоз внутрішньої секреціїпідсилюється викид соматотропного гормону (гормону зростання), що спричиняє засобою інтенсивне зростання всіх розмірів тіла.
Річний приріст довжини тіла складає 7-10 см,(вторинний ростовий стрибок) головним чином, за рахунок подовження ніг.Прискорюється зростання у висоту хребців. Зростання кісток завширшки невелике,маса тіла збільшується щорік на З-б кг
Максимальний темп зростання хлопчиків наголошується в13-14 років, коли довжина тіла збільшується за рік на 10 см, а в 14 років темпизростання декілька знижуються. У дівчаток максимальний темп зростаннянаголошується в 11-12 років.
Виразно виявляються ознаки нерівномірності зростаннячастин організму. Зростання кінцівок переважає над зростанням тіла,наголошується нерівномірність зростання нижніх і верхніх кінцівок, що наводитьдо зміни пропорцій тіла. Значно збільшуються передньо-задній і особливопоперечні розміри грудної клітки, проте зростання кісток грудної клітки відстаєвід загального зростання тіла. Продовжується процес окостеніння скелета: якщоокостеніння зап'ястя і п'ясти в цей період закінчується, то в епіфізарниххрящах і міжхребетних дисках лише з'являються зони окостеніння, через що хребетволодіє великою рухливістю. Мікроструктура основних елементів опорно-руховогоапарату все ще не ідентична мікроструктурі дорослих людей. У зв'язку звідставанням розвитку м'язової тканини від зростання кісткового скелета занесприятливих умов, особливо при недоліку рухів, можуть виникати різніпорушення постави або деформації хребта.
У хлопчиків 14-15 років, що займаються футболом,довжина тіла за рік збільшується на 7 см (таблиця. 9)
Посилена продукція чоловічих статевих гормонів ухлопчиків призводить до швидкого наростання не лише м'язової маси, але і силим'язів. Сила м'язів кисті у футболістів 14-15 років у вихідних даних складає 32кг За рік занять футболом цей показник стає різним 35,6 кг — підвищується на11,2%. При цьому збільшується витривалість до силових навантажень. Продукціяандрогенних гормонів-стимуляторів зростання м'язової маси з настаннямпубертатного періоду у дівчаток знижується. Тому вони починають відставати відхлопчиків в рівні не лише силових, але і швидкісно-силових можливостей.
Таблиця 1.10 Динаміка фізичного розвиткуфутболістів 14-15 років в річному циклі тренування (за Л.Евгеньевою)Досліджувані показники Початок підготовчого періоду Кінець підготовчого періоду Кінець періоду змагання у вимірюваних одиницях у вимірюваних одиницях приріст в вимірюваних одиницях у %% до вихідних даних у вимірюваних одиницях приріст в вимірюваних одиницях у %% до вихідних даних Довжина тіла, см 170,0 173,0 3,0 101,7 177,0 7,0 104,1 Маса тіла, кг 54,7 56,2 1,5 102,7 61,2 6,5 111,8 Масо-ростовий показник, г'см 318.0 323,0 5,0 101,5 348,0 30 109,4 Коло грудної клітки, см 82,9 84,1 1,2 101,4 83,8 0,9 101,0 ЖЄЛ, мл 3043 3073 30,0 100,9 3883,0 840 127,6 Життєвий індекс. мл'кг 54,7 55,4 0,7 101,2 62,9 8,2 114,9 Сила кисті, кг 32,0 36,0 4,0 112,5 35,6 3,6 111,2 Силовий індекс, усл.од. 0,59 0,647 0,54 91,5 0,577 -16,0 97,7
У цьому віці значні зміни відбуваються всерцево-судинній системі. Наголошується посилене збільшення маси і об'єму серцяі особливо шлуночків. Стимулюючий вплив на збільшення маси серця роблять залозивнутрішньої секреції (гіпофіз, надниркові, статеві залози, щитовидна залоза) зарахунок підвищення синтезу білка в міокарді.
Якщо у 12-ти літніх дітей об'єм серця складає, всередньому, 458 мл, то 15-річних він досягає вже 620 мл
Швидше збільшення об'єму серця в порівнянні іззростанням ємкості судинної системи створює передумови до підвищення судинноготонусу. Цьому сприяє також вплив соматичних і ендокринних впливів під часполового дозрівання, а також різні несприятливі чинники (порушення режиму,перевтома, осередки хронічної інфекції, зміна реактивності організму абофізичні перевантаження). Підвищення судинного тонусу у підлітків створюєпередумови до підвищення артеріального тиску. Якщо максимальний артеріальнийтиск в 11 років складає 106 мм рт.ст., то в 15 років — 116 мм рт.ст.Мінімальний тиск в цьому віковому діапазоні відмінностей не має, складаючи, всередньому, 66 мм рт. ст. У підлітків в стані спокою інколи наголошується підвищеннямаксимального тиску до 130-140 мм рт.ст. Це явище називається юнацькою (абоювенільною) гіпертонією. Воно обумовлене нейрогуморальною перебудовою регуляціїфункцій, що відбувається в цьому віці. Юнацька гіпертонія найчастішезустрічається в акселератів.
Відносна вузькість судин, зміна їх тонусу, а такожпідвищені вимоги до системи кровообігу, пов'язані із збільшенням маси тіла іпосиленням змінних процесів, є причиною інтенсивнішої роботи серця, що наводитьдо його гіперфункції, а у ряді випадків і зміні його конфігурації.
У цей віковий період може з'явитися тимчасовенеспівпадіння між збільшенням розмірів тіла, зростанням міокарду і об'ємомсерця. Така фізіологічна особливість розвитку особливо яскраво буває вираженапри акселерації. Темпи збільшення об'єму серця не встигають за темпом зростаннямаси і загальних розмірів тіла. Виникає гіпоеволютивна форма підлітковогосерця.
Адаптація системи кровообігу до фізичних вправ упідлітків з гіпоеволютивним серцем здійснюється з великою напругою і не економічно.Підвищення хвилинного об'єму крові при фізичному навантаженні у нихвідбувається головним образом за рахунок почастішання сердечної діяльності принезначному збільшенні викиду систоли, меншим, ніж у однолітків з нормальнимирозмірами серця. Це слід враховувати при тренуваннях.
Фізіологічна диспропорція може мати місце і в розвиткусамого серця. У підлітків не рідко наголошується невідповідності в мірідиференційованої нервової і м'язової тканини серця. До цього періоду нервовийапарат серця сформований досить, але посилене зростання м'язової тканининаводить до різкого збільшення сталих раніше співвідношень між міокардом іпровідною системою серця. Так створюються анатомо-фізіологічні передумови длявиникнення порушень різних функцій серця, чому неабиякою мірою сприяють ще іхарактерна для підлітків лабільність і неадекватність вегетативно-ендокриннихреакцій. Це одна з причин досить частої реєстрації у підлітків порушень функційсерця: синусовій аритмії, екстразистіл, уповільнення арти-вентикулярної і внутрішньо-шлунковоїпровідності.
Вміст гемоглобіну в крові за час статевого дозріваннязбільшується з 136 до 146 г/л і до кінця пубертатного періоду досягає, як іеритроцити, нижніх кордонів норми для дорослих. Збільшується киснева ємкістькрові з 0,179 л*л-1 в 11-річному віці до 0,192 л»л-1 в 15-річних, вміст кисню вартеріальній крові підвищується за цей період з 0,174 до 0,188 л*л-1, тобто упідлітків дихальні можливості крові помітно підвищуються у порівнянні змолодшими школярами, але рівня дорослих не досягають.
В період статевого дозрівання темп зростання ірозвитку системи дихання найбільш високий.
На початок періоду статевого дозрівання об'єм легенівв порівнянні з новонародженими збільшується в 10 разів, а до кінця пубертатногоперіоду — в 20 разів.
Виразно підвищується ЖЄЛ і найбільш виражено з 13 до16 років. У 14 років у хлопчиків ЖЄЛ, в середньому, рівна 3100 мл, у дівчатоксередні величини ЖЄЛ в 14 років, складають 2680 мл У 15 років у хлопчиків ЖЄЛ,в середньому, рівна 3290 мл, у дівчаток — 2900 мл У підлітків 14-15 років, щозаймаються футболом, ЖЄЛ за рік збільшується на 27,6%. При середніх данихрівних 3043 мл (найбільші величини — 4000 мл) на початку підготовчого періодудо кінця року ЖЄЛ, в середньому, досягає 3883,0 мл при найбільших значеннях —4200 мл
Оскільки в процесі статевого дозрівання здійснюєтьсяперебудова нервової і гуморальної регуляції дихання, режим дихання у підлітківвідрізняється великою варіативністю його параметрів.
Дихання підлітків продовжує залишатися частішим, ніж удорослих.
У підлітковому віці рівень обміну енергії залишаєтьсявищим, ніж у дорослих, знижуючись у міру віку при збереженні статевихвідмінностей. Висока витрата енергії у спокої пов'язана з посиленимипластичними процесами, гормональними особливостями цього віку.
Більшість сенсорних систем, з тому числі рухова,тактильна і вестибулярна, досягають високого рівня розвитку. До 12-13 роківдосягається повна зрілість як кіркового відділу, так і периферичного кінцярухового аналізатора, який набуває структури, близької до такої у дорослих.Завдяки досконалому розвиток руховою і вестибулярною сенсорних систем до цьогочасу досягає, приблизно, рівня дорослих здібність до сприйняття простору приходьбі із закритими і відкритими очима, відчуття темпу рухів, точністьпросторової оцінки рухів при стрибках в довжину з місця і з розгону,максимальний темп рухів, статична рівновага, рухова координація.
У зв'язку із зміною загальних розмірів тіла, розвиткомскелета, м'язової маси і сили, розвитком, що продовжується, і вдосконаленнямцентральної нервової системи, рухового, вестибулярного і інших аналізаторів, зполіпшенням здатності кори головного мозку до аналізу і синтезу рухова функціяпідлітків досягає високої міри розвитку.
У підлітковому віці формується моторна індивідуальність,властива дорослій людині, В цей період значно міняються якісні і кількісніпоказники реакції організму на стандартні і напружені фізичні навантаження:збільшується як інтенсивність виконуваних короткочасних навантажень, так іздатність виконання тривалої роботи великої інтенсивності.
Морфо-функціональні особливості організму підлітківпередбачають подальший розвиток основних рухових якостей.
У зв'язку із значним збільшенням маси м'язів цей вік ухлопчиків сприятливий для розвитку відносної сили. Силові показники рівномірнозбільшується в 12-14 років, а в 14-17 років наголошується їх стрибкоподібненаростання. Висока рухливість нервових процесів, пластичність організмупередбачає успішний розвиток як швидкісних, так і швидкісно-силових якостей, щовиявляються в стрибкових рухах. Для розвитку швидкісно-силової якостіпідлітковий вік є сенситивним.
Своєрідність цього віку, що полягає у відноснійслабкості кліток кори головного мозку, в недосконалості нервової і гуморальноїрегуляції, лабільності і нестійкості вегетативної нервової системи, вдисгармонії і темпах зростання серця, судин і маси тіла, обумовлює підвищенучутливість їх організму до різних дій, у тому числі і фізичних навантажень.Тому в цьому віці необхідний строгий лікарський контроль за об'ємами іінтенсивністю фізичних навантажень, аби не допустити перевтоми іперенапруження.
Таблиця 1.11 Динаміка рухових якостей у футболістів14-15 років в річному циклі тренування (за Л.Евгеньевою)Досліджувані показники Час обстеження Початок підготовчого періоду Кінець підготовчого періоду Кінець періоду змагання У вимірюваних одиницях %% до початковим даному У вимірюваних одиницях %% до початковим даним Біг 10 м, з 1,6 1,52 95,0 1,52 95,0 Біг 30 м, з 4,55 4,39 96,5 4,28 94,0 Біг 30 м з веденням м'яча, з 5,08 4,74 93,3 4,58 90,15 Біг 5x30 м, з 30,0 27,6 92,0 27,3 91,0 Біг 400 м, з 65,9 65,2 98,9 62,5 94,8 Стрибок вгору, см 49,0 51,4 104,9 53,5 109,2 Стрибок в довжину, см 227,0 245 107,9 246 108,3 Удар по м'ячу на дальність, м 32,9 35,2 106,9 41,5 126,1 Тест упера, м 2004 2504 124,9 2565 127,9
Як видно з таблиці 10, в цьому віці при заняттяхфутболом удосконалюються всі рухові якості, проте різною мірою. Найбільші темпирозвитку характерні для загальної витривалості (за даними тесту Купера).Приріст показника загальної витривалості складає 27,9%. Такий же високий темпрозвитку відмічений в змінах швидкісно-силової якості з використанням технічнихприйомів, про що свідчать дані тесту „удар по м'ячу на дальність“.Результати цього тесту за рік підвищилися на 26,1%. По інших»прижкових" тестах також видно приріст показників швидкісно-силовихякостей. На 9% покращали показники швидкісної витривалості за даними тесту«біг 5x30 м».
Відповідно віку наголошується помірний темп підвищенняшвидкісних якостей. Слід зазначити, що темпи розвитку рухових якостей залежатьвід програми тренувальних дій, а тому можливі деякі відхилення в отриманихданих.
ВИСНОВОК
Фізичне тренування людини — це спеціальноорганізований процес цілеспрямованої стимуляції розвитку і вдосконалення йогорухової функції. В результаті тренування завдяки загально-біологічнійвластивості адаптації відбувається перехід організму людини з одного стану вінше, що і складає єство тренованості.
Проте позитивний ефект адаптації організму до фізичнихнавантажень можливий лише в тому випадку, якщо враховуються природні основизаконів розвитку організму, які формувалися протягом мільйонів років еволюціїлюдини, через що вони повинні стати одним з центральних ланок організаціїтренувального процесу.
Основна закономірність еволюційного розвитку організмузводиться до нерівномірного поступального розвитку всіх ланок апарату руху іінших органів і систем організму, що забезпечують його життєдіяльність. Цезагальна властивість розвитку людини дозволяє сформулювати основні правилаорганізації тренувального процесу, а саме: параметри тренувальних навантажень(їх об'єм, спрямованість, характер) повинні відповідати не лише цілямтренування, але і бути адекватними віковому стану організму тих, що займаються./>
Списоквикористаної літератури
1. БальсевічВ.К., Запорожанов В.А. Фізична активність людини, — До: Здоров'я. — 1987. — 226с.
2. ВерхошанськийЮ.В. Програмування і реалізація тренувального процесу. — М.: Фізкультура іспорт. — 1988. — 331 с.
3. ВолковЛ.В. Спортивна підготовка дітей і підлітків.-К.; Вежа — 1998. — 190 с.
4. ГужаловськийА.А. Проблема критичних періодів онтогенезу і її значення для теорії і практикифізичного виховання. — М.: Фізкультура і спорт. — 1989, — С. 211-226.
5. КузнецоваЗ.І. Критичні періоди розвитку рухових якостей школярів // Фізкультура в школі.- 1975. — № 1. — С. 7-9.
6. ПлатоновВ.Н. Загальна теорія підготовки спортсменів в олімпійському спорте. — К.:Олімпійська література, 1997. — 583 с.
7. МорозЕ.В. Физкультура и спорт Коми АССР. – Сыктывкар: Коми книжноеиздательство,1967.
8. Радугасвершений. Очерки, зарисовки, стихи. – Сыктывкар: Коми книжное издательство,1974.
9. Футбол:Справочник / Авт. – сост. Чумаков Е.М. – М.: Физкультура и спорт, 1985.
10. Все оспорте. Справочник, 2-е изд., в 3-х т. – М.: Физкультура и спорт,
11. МягченковН.И. Мини футбол: Справочник – М.: Физкультура и спорт, 1984
12. АрестовЮ.М., Годик М.А. Подготовка футболистов высших разрядов. — М.: ГЦОЛИФК, 1980.
13. АркинЕ.А. Особенности школьного возраста. — Ростов-на-Дону: «Феникс»,2001.
14. АшмаринБ.А. Теория и методика педагогических исследований в физическом воспитании. — М.: ФиС, 1978.
15. БезъязычныйБ.И. Формирование ударных движений по показателям целевой точности у юныхспортсменов 12-16 лет (на примере футбола): Автореф. дис.… канд. пед. наук.- Харьков, 1991.
16. БернштейнН.А. Очерки по физиологии движений и физиологии активности. — М.: Медицина,1996.
17. БукрееваД.П. Возрастные изменения максимального темпа движений у детей 7-16 лет.- М.:МГУ, 1995.
18. ГерасименкоА.П. Совершенствование основ технико-тактического мастерства юных футболистов.- Волгоград, ВГАФК,2002.
19. ГодикМ.А. Командные, групповые и индивидуальные футбольные упражнения и ихсоотношение в тренировках юных футболистов / Годик М.А., Шамардин А.И., ХалильИ. // Теория и практика физ. культуры.-1995.5-6.
20. ГодикМ.А., Адель Масуд Омар Саид, Папаев В.Е., Кузьмичев Д.В. Решение тактическихзадач: контроль и оценка / Футбол: Ежегодник. — 1999. — М.: Физкультура испорт, 1999.
21. ГодикМ.А., Черепанов П.П. Интегральная оценка атакующих действий / Футбол:Ежегодник. — 1994. — М.: Физкультураиспорт,1994.
22. ГолиусС.Т. Значимость параметров двигательной функции для проявления специальнойработоспособности юных спортсменов 10-11 лет // Физическое воспитание студентовтворческих специальностей / ХГАДИ (ХХПИ). — Харьков, 2008. — 3. — С. 66-74.
23. ГоломазовС.В. Теория и методика футбола: Техника игры: Т. 1. — М.: Спорт-Академ-Пресс,2002.
24. ДементьевЕ.М. Развитие мышечной силы человека в связи с его общим физическим развитием.- М.: МГУ,1999.
25. ЕфремовВ.В. Возрастная физиология. — М.: Наука, 2000.
/>