First page Back Continue Last page
/>
Зміст
Вступ
1 СВІТЛОТЕХНІЧНИЙ РОЗДІЛ.
1.1Розрахунок робочого освітлення в стійловому приміщенні
1.2 Розрахунок робочого освітлення в приміщенні для підстилки
1.3 Розрахунок робочого освітлення в фуражній
1.4 Розрахунок робочого освітлення в вентиляційній камері
1.5 Розрахунок робочого освітлення в вентиляційній камері
1.6 Розрахунок робочого освітлення в тамбурі
1.7 Розрахунок робочого освітлення в тамбурі
2 ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНИЙ РОЗДІЛ.
2.1 Вибір напруги і схеми живлення.
2.2 Розмітка на плані приміщення місць установки світильників, вимикачів розеток.
2.3 Вибір місць розміщення групових освітлювальних щитів.
2.4 Вибір трас прокладки освітлювальної мережі.
2.5 Вибір марок проводів і способу їх прокладки.
2.6 Розрахунок поперечного перерізу проводів на мінімум провідникового матеріалу і перевірка на нагрів і механічну стійкість.
2.7 Вибір типу щитів.
2.8 Розрахунок пускової та захисної апаратури.
2.9 Розробка заходів по захисту обслуговуючого персоналу по техніці безпеки.
2.10 Складання специфікації на матеріали та обладнання.
ЛІТЕРАТУРА
Вступ
Неможливо уявити собі сучасну виробничу діяльність людей в темний час доби без електричного освітлення. Тепер чіткіше проявляється тенденція до збільшення долі споживання електричної енергії в освітлювальних та опромінювальних установках.
Раціонально спроектовані і грамотно здійснені освітлювальні установки дозволяють суттєво збільшити продуктивність труда та якості продукції без значних витрат матеріальних та грошових ресурсів.
На даний час більше 15% загальної витрати електроенергії в сільськогосподарському виробництві приходиться на освітлювальні та опромінювальні установки, при використанні яких збільшується збереженість поголів’я молока, продуктивність тварині птиці.
Раціональне освітлювання знижує травматизм, втрати корма при годуванні, допоміжне опромінювання розсади в теплиці прискорять вихід овочів, збільшується врожайність на 25 – 30% і знижується їх собівартість на 15 – 20% [2].
Промисловість випускає десятки типів джерел оптичного випромінювання, світильників та опромінювачів призначених для використання в сільсько-господарському виробництві.
1. СВІТЛОТЕХНІЧНИЙ РОЗДІЛ
Розрахунок робочого освітлення в стійловому приміщенні
/>
/>Рисунок 1.1 – План розміщення світильників
Вид освітлення – робоче
Система освітлення – загальне рівномірне
Тип світильника – НСП-02 [1], крива сили світла – Д, ІР54
Нормована освітленість – Ен = 5лк [2]
Площина нормування та рівень розрахункової поверхні – Г-
Розрахункова висота
Нрозр = Н – hз- hp.п, (1.1)
де Н – висота приміщення, м, Н =3м;
hз – висота звісу світильника, hз=0,2-1 м. [1];
hp.п – висота робочої поверхні, м, hp.п = 0м.[1].
Нрозр= 3 – 0,5- 0 = 2,5 м
Світлотехнічна найбільш вигідна відносна відстань λсв=1,8 … 3[1];
Рекомендована відстань між світильниками
Lв= λсв· Нрозр (1,2)
LВ= (1,8 ÷3) ·2,5= 4,5…7,5 м;
Приймаемо Lв=5м
Кількість світильників в ряду
/>(1.3)
/>= (0,3…0,5) ∙ 5 = 1,5…2,5м,
Приймаемо />=2 м
/>
Приймаємо />20 світильників.
Кількість рядів світильників
/>
/>
Приймаємо />5 рядів.
Загальна кількість світильників
N= NА∙ NВ (1.4)
N=20/>шт.
Індекс приміщення
/>(1.5)
/>
З довідникової літератури [1] вибираємо коефіцієнти відбиття в залежності від типу світильника стелі – ρс= 50%, стін – ρст= 30%, підлоги – ρп= 10%.
Розрахунковий світовий потік лампи
/>, (1.6)
де Ен– нормована освітленість, лк;--PAGE_BREAK--
кз – коефіцієнт запасу, який враховує старіння джерел світла,
для л.р. кз = 1,15[1];
Z– коефіцієнт нерівномірності освітлення, Z= 1,15[1];
S – площа приміщення, м2;
η – коефіцієнт використання світлового потоку освітлювальної установки у відносних одиницях,η= 0,55[1].
/>
По розрахунковому потоку /> для прийнятої напруги вибираємо лампу типу Г-220-230-200 Рл = 150 Вт, Фл=2715лм.
Визначаємо відхилення потоку стандартної лампи від розрахункового
/>
Допустиме відхилення світлового потоку повинен бути у межах від + 20 до – 10 % [1].Фактичне відхилення знаходиться в допустимих межах.
Встановлена потужність ламп в приміщенні
/>(1,7)
/>
Питома потужність
/>(1,8)
/>
Результати розрахунку зводимо у світлотехнічну відомість.
1.2 Розрахунок робочого освітлення в приміщенні для підстилки
/>
Рисунок 1.2 – План розміщення світильників.
Вид освітлення – робоче;
Система освітлення – загальне рівномірне;
Тип світильника – НСП-02 [1], крива сили світла – М, ІР54;
Нормована освітленість – Ен = 30 лк [2];
Площина нормування та рівень розрахункової поверхні – Г-0.
Розрахункова висота
Нрозр= 3 – 0,5-0 = 2,5 м
Світлотехнічна найбільш вигідна відносна відстань λсв=1,8 … 2,5[1].
Рекомендована відстань між світильниками
LВ= (1,8 ÷2,5) · 2,5=4,5 …6,25 м;
Приймаемо Lв=5 м
Кількість світильників в ряду
/>= (0,3…0,5) ∙ 5= 1,5…2,5 м,
Приймаемо />=2 м
/>
Приймаємо />2 світильника.
Кількість рядів світильників
/>
Приймаємо />2 ряда.
Загальна кількість світильників
N=2/>шт.
Індекс приміщення
/>
З довідникової літератури [1] вибираємо коефіцієнти відбиття в залежності від типу світильника стелі – ρс= 30%, стін – ρст= 50%, підлоги – ρп= 10%.
Розрахунковий світовий потік лампи
/>
По розрахунковому потоку /> для прийнятої напруги вибираємо лампу
Г-220-230-200 Рл = 20Вт, Фл=2715лм..[1].
Визначаємо відхилення потоку стандартної лампи від розрахункового
/>
Допустиме відхилення світлового потоку повинен бути у межах від + 20 до – 10 % [1].Фактичне відхилення знаходиться в допустимихмежах.
Встановлена потужність ламп в приміщенні
Рвст =200 ∙ 4 = 800 Вт.
Питома потужність
/>
Результати розрахунку зводимо у світлотехнічну відомість
1.3 Розрахунок робочого освітлення в фуражній
/>
Рисунок 1.3 – План розміщення світильників.
Вид освітлення – робоче;
Система освітлення – загальне рівномірне;
Тип світильника – НСП-19 [1], крива сили світла – Г, ІР50;
Нормована освітленість – Ен = 30 лк [2];
Площина нормування та рівень розрахункової поверхні – Г-0.
Розрахункова висота
Нрозр= 3 – 0,5-0 = 2,5 м
Світлотехнічна найбільш вигідна відносна відстань λсв=1 … 1,5[1].
Рекомендована відстань між світильниками
LВ= (1 ÷1,5) · 2,5=2,5 …3,75 м;
Приймаемо Lв=3 м продолжение
--PAGE_BREAK--
Кількість світильників в ряду
/>= (0,3…0,5) ∙ 3= 0,9…1,5 м,
Приймаемо />=1,5 м
/>
Приймаємо />3 світильника.
Кількість рядів світильників
/>
Приймаємо />3 ряда.
Загальна кількість світильників
N=3/>шт.
Індекс приміщення
/>
З довідникової літератури [1] вибираємо коефіцієнти відбиття в залежності від типу світильника стелі – ρс= 30%, стін – ρст= 50%, підлоги – ρп= 10%.
Розрахунковий світовий потік лампи
/>
По розрахунковому потоку /> для прийнятої напруги вибираємо лампу
БК-230-240-100 Рл = 100 Вт, Фл=1050лм..[1].
Визначаємо відхилення потоку стандартної лампи від розрахункового
/>
Допустиме відхилення світлового потоку повинен бути у межах від + 20 до – 10 % [1].Фактичне відхилення знаходиться в допустимихмежах.
Встановлена потужність ламп в приміщенні
Рвст =100 ∙ 9 = 900 Вт.
Питома потужність
/>
Результати розрахунку зводимо у світлотехнічну відомість
1.4 Розрахунок робочого освітлення в вентиляційній камері
/>Рисунок 1.4 – План розміщення світильників
Вид освітлення – робоче
Система освітлення – загальне рівномірне
Тип світильника – НСП-02 [1], крива сили світла – М, ІР54
Нормована освітленість – Ен = 30 лк [2]
Площина нормування та рівень розрахункової поверхні – Г-
Розрахункова висота
Нрозр= 3 – 0,6- 0 = 2,4 м
Світлотехнічна найбільш вигідна відносна відстань λсв=1,8 … 3,4[1];
Рекомендована відстань між світильниками
LВ= (1,8 ÷3,4) · 2,4= 4,32…8,16 м;
Приймаемо Lв=4,5м
Кількість світильників в ряду
/>= (0,3…0,5) ∙ 4,5 = 1,35…2,25м,
Приймаемо />=1,5 м
/>
Приймаємо />2 світильника.
Кількість рядів світильників
/>
Приймаємо />2 ряда.
Загальна кількість світильників
N=2/>шт.
Індекс приміщення
/>
З довідникової літератури [1] вибираємо коефіцієнти відбиття в залежності від типу світильника стелі – ρс= 50%, стін – ρст= 30%, підлоги – ρп= 10%.
Розрахунковий світовий потік лампи
/>
По розрахунковому потоку /> для прийнятої напруги вибираємо лампу типу Г-220-230-200 Рл = 20Вт, Фл=2715лм.
Визначаємо відхилення потоку стандартної лампи від розрахункового
/>
Допустиме відхилення світлового потоку повинен бути у межах від + 20 до – 10 % [1].Фактичне відхилення знаходиться в допустимих
Встановлена потужність ламп в приміщенні
/>
Питома потужність
/>
Результати розрахунку зводимо у світлотехнічну відомість.
1.5 Розрахунок робочого освітлення в кімнаті персоналу
Рисунок 1.5 – План розміщення світильників
Вид освітлення – робоче,
Система освітлення – загально-рівномірна
Тип світильника – ЛСП 13-2×40 [1], крива сили світла – Д, Ф=6000Лм продолжение
--PAGE_BREAK--
Ступінь захисту – ІР20
Нормована освітленість – Ен =300 лк [1].
Площина нормування та рівень розрахункової поверхні – Г-0,8
Розрахункова висота:
Нрозр = 3– 0,8- 0,2= 2м
Рекомендована відстань між рядами світильників, λсв = 1,4 …1,8 [1].
Lв= (1,4…1,8) · 2=2,8…3,6м
Приймаемо Lв=3м
При кінцевому виборі кількості рядів враховуємо технологію виробництва
/>=( 0,3…0,5) ∙ 3 =0,9…1,5 м
Приймаемо />=1,5м
/>
Приймаемо 3ряда
Розрахунок виконуємо за допомогою графіків лінійних ізолюкс.
Таблиця1.1–Розрахунокумовноїсвітленості
полуряди
L, м
/>
P,м
/>
/>
/>
1,2,3,4
4,5
1,6
1,5
0,75
85
346
5,6
4,5
1,6
4,5
2,25
7
14
Необхідний світловий потік, який створюється світловою лінією довжиною 1 м.
/>, (1,9)
де />– коефіцієнт додаткової освітленості, який враховує дію віддалених світильників і відбитий світловий потік, для виробничих приміщень />= 1,1,
/>– сумарна відносна освітленість в контрольній точці, />=360 лк.
/>
Необхідний світловий потік ряда
/>(1,10)
/>.
Кількість світильників в ряду
/>(1,11)
де />– світловий потік світильника, для ЛБ />
/>
Приймаємо3 світильника
Розриви між світильниками в ряду
/>(1,12)
де />– довжина світильника, />= 1,4 м
/>
Умова непереривності ряду
/>
/>
Умова невиконується, ряд перервний.
Уточнюємо розрахунок методом питомої потужності.
/>
Кількість світильників в ряду
/>(1.13)
/>
Приймаємо />.
Встановлена потужність
/>(1.14)
/>
Питома потужність
/>
Результати розрахунку зводимо у світлотехнічну відомість.
1.6 Розрахунок робочого освітлення в тамбурі
/>Рисунок 1.6 – План розміщення світильників
Вид освітлення – робоче
Система освітлення – загальне рівномірне
Тип світильника – НСП-02 [1], крива сили світла – М, ІР54
Нормована освітленість – Ен = 30 лк [2]
Площина нормування та рівень розрахункової поверхні – Г-
Розрахункова висота
Нрозр= 3 – 0,6- 0 = 2,4 м
Світлотехнічна найбільш вигідна відносна відстань λсв=1,8 … 3,4[1]; продолжение
--PAGE_BREAK--
Рекомендована відстань між світильниками
LВ= (1,8 ÷3,4) · 2,4= 4,32…8,16 м;
Приймаемо Lв=4,5м
Кількість світильників в ряду
/>= (0,3…0,5) ∙ 4,5 = 1,35…2,25м,
Приймаемо />=1,5 м
/>
Приймаємо />3 світильника.
Кількість рядів світильників
/>
Приймаємо />1 ряд.
Загальна кількість світильників
N=1/>шт.
Індекс приміщення
/>
З довідникової літератури [1] вибираємо коефіцієнти відбиття в залежності від типу світильника стелі – ρс= 50%, стін – ρст= 30%, підлоги – ρп= 10%.
Розрахунковий світовий потік лампи
/>
По розрахунковому потоку /> для прийнятої напруги вибираємо лампу типу Г-230-230-200 Рл = 150 Вт, Фл=2280лм.
Визначаємо відхилення потоку стандартної лампи від розрахункового
/>
Допустиме відхилення світлового потоку повинен бути у межах від + 20 до – 10 % [1].Фактичне відхилення знаходиться в допустимих
Встановлена потужність ламп в приміщенні
/>
Питома потужність
/>
Результати розрахунку зводимо у світлотехнічну відомість.
1.7 Розрахунок робочого освітлення в тамбурі
/>Рисунок 1.7 – План розміщення світильників
Вид освітлення – робоче
Система освітлення – загальне рівномірне
Тип світильника – НСП-02 [1], крива сили світла – М, ІР54
Нормована освітленість – Ен = 30 лк [2]
Площина нормування та рівень розрахункової поверхні – Г-
Розрахункова висота
Нрозр= 3 – 0,6- 0 = 2,4 м
Світлотехнічна найбільш вигідна відносна відстань λсв=1,8 … 3,4[1];
Рекомендована відстань між світильниками
LВ= (1,8 ÷3,4) · 2,4= 4,32…8,16 м;
Приймаемо Lв=4,5м
Кількість світильників в ряду
/>= (0,3…0,5) ∙ 4,5 = 1,35…2,25м,
Приймаемо />=1,5 м
/>
Приймаємо />3 світильника.
Кількість рядів світильників
/>
Приймаємо />1 ряд.
Загальна кількість світильників
N=1/>шт.
Індекс приміщення
/>
З довідникової літератури [1] вибираємо коефіцієнти відбиття в залежності від типу світильника стелі – ρс= 50%, стін – ρст= 30%, підлоги – ρп= 10%.
Розрахунковий світовий потік лампи
/>
По розрахунковому потоку /> для прийнятої напруги вибираємо лампу типу Г-220-230-200 Рл = 150 Вт, Фл=2715лм.
Визначаємо відхилення потоку стандартної лампи від розрахункового
/>
Допустиме відхилення світлового потоку повинен бути у межах від + 20 до – 10 % [1].Фактичне відхилення знаходиться в допустимих
Встановлена потужність ламп в приміщенні
/>
Питома потужність
/>
Результати розрахунку зводимо у світлотехнічну відомість.
1.8 Pозрахунок освітлення входів
/>/>
/>
продолжение
--PAGE_BREAK--
/>/>/>
/>/>
/>
/>/>
Рисунок 1.7– План розміщення світильників
Тип світильника – СПП-200 [1]
Нормована освітленість – Ен= 2 лк[2]
Коефіцієнт запасу – кз = 1,3
Необхідний світловий потік лампи
/>, (1.13)
де />– висота підвісу світильника, /> = 3,2 м;
/> – сумарна відносна освітленість в розрахунковій точці, визначається за допомогою графіків відносної освітленості [1].
d = />(1,14)
d – відстані в плані від розрахункової точки до проекції світильника.
d = />= 9,5м
/>
/>= />
е = 21 ∙ 1 = 21 лк
/>.
Вибираємо тип лампи Б220-230-100 з світловим потоком F = 1225 лм. Потужність лампи Рл = 100 Вт. [1]
Результати розрахунку зводимо у світлотехнічну відомість.
1.11Розрахунок чергового освітлення в стійловому приміщенні
Визначаємо кількість світильників для чергового освітлення
/>(1.16)
/>
Приймаємо />
Номер приміщення
Характеристика приміщення
Система освітлення
Вид освітлення
Норма освітлення, лк
Коефіцієнт
запасу, kз
Світильник
Штепсельні розетки
Встановлена потужність, Вт
Питома потужність, Вт/м2
Назва приміщення
Довжина А, м
Ширина В, м
Площа S, м2
Висота Н, м
Клас по умовам навк.середов.
Коефіцієнт відбивання
Тип
Потужність, Вт
Кількість
Потужність, Вт
Кількість
ρст,
%
ρс,
%
1
Стійлове приміщення
99
23,1
2287
3
Особливо сире з хім акт серед
50
30
Робоче
50
1,15
НСП02
200
100
-
-
20000
8,75
2
Приміщення для підстилки
8,1
8,1
65,6
3
Вологе
50
30
Загально рівномірна
робоче
30
1,5
НСП02
200
4 продолжение
--PAGE_BREAK--
-
-
800
11,2
3
Фуражна
8,1
8,1
65,6
3
Запилене
50
30
30
1,3
НСП19
100
9
-
-
900
13,8
4
Вентиляційна
8,4
8,1
68
3
Вологе
50
30
30
1,15
НСП02
200
4
-
-
800
11,8
5
Кімната персоналу
9
8,1
73
3
Сухе
70
50
300
1,3
ЛСП13
2Х40
100
6
1000
1
600
7,2
6
Тамбур
10,8
3,6
39
3
Вологе
50
30
30
1,15
НСП02
150
3
-
-
450
11,5
7
Тамбур
10,8
4,8
52
3
Вологе
50
30
30
1,15
НСП02
150
3
-
-
450
8,7 8
Освітлення входів
-
-
Вологе
-
2
-
СПП-200
100
2
-
200
-
2 ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНИЙ РОЗДІЛ
2.1 Вибір напруги та схеми живлення
Згідно ПУЄ електроосвітлювальна установка повинна живитися роздільно від електросилової. Для сільськогосподарських приміщень допускається приєднувати освітлювальну установку від окремої групи ввідного розподільчого щита. продолжение
--PAGE_BREAK--
Для живлення електроприймачів електроосвітлювальної мережі вибираємо систему напруг 380/220В, з глухо заземленою нейтраллю, частотою 50 Гц.
Для приєднання переносних світильників, місцевого освітлення застосовуємо напругу 36 В. В сухих приміщеннях з не струмоведучими полами використовуємо розетки 220 В.
Приймаємо магістральну систему живлення освітлювальних установок.
2.2 Розмітка на плані приміщення місць установки світильників, розеток, вимикачів
На плані приміщення помічаємо місця установки світильників, вимикачів та інших струмоприймачів, приєднуємо до освітлювальної мережі.
Помічаємо місце установки ввідного розподільчого щита та групових освітлювальних щитків. Ввідний розподільчий щит встановлюємо в електрощитовій.
Місця вимикачів та розеток помічаємо так, щоб центри вимикачів були на висоті 1,6 – 1,7 м, розеток в виробничих приміщеннях 0,8 – 1 м.
При розмітці місць встановлення щитів та іншого електрообладнання, яке кріпляться штирями, визначаються та наносяться на стіни, центри отворів під штирі. Для забезпечення обслуговування щитів, ящики встановлюють на висоті 1,6 – 1,7 м.
2.3 Вибір місць установки групових освітлювальних щитів
— в центрі електричних навантажень;
— в доступному та зручному місці для обслуговування;
— в приміщеннях з сприятливим середовищам.
2.4 Вибір трас прокладання освітлювальної мережі
Розмічуємо ліній прокладки проводів, кабелів, труб. Проводи, труби, кабелі відкритих електропроводок розмічаємо паралельно архітектурним лініям приміщення, з точки зору забезпечення технологічного процесу та економії електроенергії для освітлення.
Групова лінія, яка живить світильники з люмінесцентними лампами, повинна мати не більше 50 ламп на фазу, світильника з лампами розжарювання, ДРЛ, ДНаТ не більше 20 ламп на фазу, включаючи в цю кількість також штепсельні розетки.
Таблиця 2.1- Розділення освітлювального навантаження на групи
Номер групи
Система групи
Номер
приміщення на плані
Потужність, Вт
Примітка
1
А+N
1
4000
-
2
B+N
1
4000
-
3
С+N
1
4000
-
4
А+N
1
4000
-
5
B+N
2,3;4
2150
-
6
С+N
4,5,7
1850
-
7
А+N
5
1000
8
B+N
Чергове та вуличне
2120
-
9
С+N
Резерв
-
-
Розрахункові струми груп визначаємо за формулою
/>,(2,1)
де />потужність люмінесцентних ламп групи, Вт
/>потужність ламп розжарювання групи, Вт
/>
/>
/>
/>
/>
Розрахункові струми по фазах
/>
/>
/>
2.5 Вибір марок проводів і спосіб їх прокладання
Від електропроводки, марку і спосіб прокладання або кабелів вибираємо в залежності від призначення, умов оточуючого середовища, характеристики електроприймачів, вимог техніки безпеки, протипожежних правил та ін.
В якості електропроводки в даному приміщенні використовуємо проводи і кабелі з алюмінієвими жилами. Освітлювальний груповий щит живиться від розподільчого щита кабелем марки АВРГ, прокладеним в трубі.
Проводкув основному приміщені виконуємо проводом АВТВ з самонесучим тросом, вприміщенні для персоналу проводом АППВ під штукатуркою. В усіх інших примішеннях АППР по основві.
2.6 Розрахунок площі проводів за допустимою втратою напруги (за мінімум провідникового матеріалу) і перевірка вибраного перерізу на нагрів і механічну міцність.
ℓА1-А2 = 5 м Рвст А1-А2 =23120 Вт
ℓ1 = 65 м Р1 = 4000 Вт
ℓ2 = 61 м Р2 = 4000 Вт
ℓ3 = 57м Р3 =4000 Вт
ℓ4 = 53 м Р4=4000 Вт
ℓ5 = 53 м Р5= 4000 Вт
ℓ6 = 115 м Р6= 800 Вт
ℓ7 = 121 м Р7= 900 Вт
ℓ8 = 130 м Р8=450 Вт
ℓ9 =21 м Р9 = 800 Вт продолжение
--PAGE_BREAK--
ℓ10 =15 м Р10 = 450 Вт
ℓ11 =12 м Р11 = 600 Вт
ℓ12 =10 м Р12 = 1000 Вт
ℓ13 = 55 м Р13 = 2120 Вт
/>/>/>/>
/>
/>/>
/>/>/>
/>
/>/>
/>
/>/>/>/>/>/>
/>/>
/>/>
/>/>
/>
/>
/>/>
/>
/>/>/>
/>/>/>/>/>/>/>
/>/>/>
/>/>/>/>/>/>/>
/>/>/>
/>/>
/>/>
/>
Рисунок 2.1 – Розрахункова схема освітлювальної мережі
Визначаємо площу перерізу проводу на живильній дільниці
/>(2,2)
де />– момент навантаження на живлючій дільниці, кВт∙м;
/>– моменти навантаження відгалужень від розрахункової дільниці з іншим числом проводів, кВт∙м;
/>– коефіцієнт преведення моментів навантаження, />= 1,85 [2]
/>– коефіцієнт визначається в залежності від матеріалу провода, кількістю проводів мережі та від системи напруги, С4 = 44; С2 = 7,4 [2]
/>– допустимі втрати напруги в мережі, /> = 2,5%.[2]
Розрахунок момента навантаження на всіх дільницях
МА1-А2 = Рвст А1-А2 ∙ ℓА1-А2 ,(2,3)
де Рвст А1-А2 – сумарна встановлена потужність, Вт;
ℓА1-А2 – довжина живлючої мережі, м
МА1-А2 = 23,12∙ 5 = 115,6 кВт∙м
Момент навантаження відгалужень від розрахункової дільниці з іншим числом проводів
/>= ΣРі ∙ ℓі(2,4)
де Рі – навантаження, кВт;
ℓі – довжина мережі по якій тече струм цього навантаження, м.
/>
/>
/>
/>
/>
/>
/>
/>
/>
Приймаємо стандартну площу перерізу проводу />= 25 мм2
Визначаємо втрату напруги на живлючій дільниці А1 – А2
/>(2,5)
/>
Розраховуємо групову мережу:
Визначаємо площу перерізу проводу на 1 дільниці
/>(2,6)
/>
Приймаємо стандартну площу перерізу проводу />= 16 мм2
Визначаємо втрату напруги на живлючій дільниці 1
/>(2,7)
/>
Площу перерізу проводу на ініших ділянках визначаємо аналогічно. Результати зводимо в таблицю 2.2
Таблиця 2.2 — Резултати вибору площі перерізу проводів
Момент навантаження
відгалужень, кВт∙м
Розрахункова площа
перерізу проводу,
мм2
Стандартна площа перерізу проводу,
мм2
Втрата напруги, ℅
Марка
проводу
MA1-A2
115,6 продолжение
--PAGE_BREAK--
SA1-A2
23,94
25
0,10
АВВГ
M1
260
S1
14,64
16
2,2
АВТВ
M2
244
S2
13,74
16
2,06
АВТВ
M3
228
S3
12,84
16
1,93
АВТВ
M4
212
S4
11,94
16
1,79
АВТВ
M5
259,4
S5
14,61
16
2,19
АППР
M6
30,75
S6
1,73
2,5
1,66
АППР
M7
10
S7
0,56
2,5
0,54
АППР
M8
116,6
S8
6,57
10
1,58
АППР
2.6.1 Перевірка вибраної площі перерізу по умовам нагріву і механічної стійкості
Перевірка по умові нагріву виконується по наступній умові
Ірозр/>Ітр.доп.,(2.8)
де Ітр.доп. – тривало допустимий струм.
Тривало допустимий струм має наступні значення для площ перерізу [2]:
S = 25 мм2 – Ітр.доп. =70 А (4-ох жильний)
70А > 45,7А
Таблиця 2.3 — Результати перевірки площі перерізу по умовам нагріву
Ділянка
Розрахунковий струм, А
Відповідність
Тривало допустимий струм, А
А1-А2
45,7
70
1
20,6
60
2
20,6
60
3
20,6
60
4
20,6
60
5
9,78
60
6
8,8
20
7
4,54
20
8
9,6
50
ПУЄ регламентує мінімальний переріз встановлених проводів в залежності від матеріалу та способів його прокладання. Для алюмінієвих проводів прокладених в трубах, воно відповідає 2,5 мм2.
Таким чином, проводи з обраним перерізом відповідають умовам нагріву та механічної прочності і можуть бути використані для підключення струмоприймачів електроосвітлювальної мережі.
2.7 Вибір типу щитів
Тип освітлювального щита вибираємо в залежності від кількості груп, розрахункових струмів груп, а також захищеності від впливу навколишнього середовища.
На основі вище приведених розрахунків та умов обираємо освітлювальний щит типу ЯРУ8501-4217 який має 9 однополюсних автоматичних вимикачів ВА14-26-14 на струм 32А.
Ввідний щит ПР11-3054-54У3 на чотири групи з трифазним автоматичним вимикач серії АЕ-2046 з Ін.а.= 63А, Ін.розч.= 50А.
Для аварійного освітлення обираємо щит типу ЯРУ 8501-3802 який має 3 однополюсних автоматичних вимикача ВА14-26-14 на струм 32А.
2.8 Вибір пускової та захисної апаратури
На прикладі групи 1 А2 керування світлом здійснюємо розрахунок і вибір автоматичного вимикача згідно умов:
По номінальній напрузі автомата, В:
Uн.а. ≥ Uн.м ,
де Uн.а – номінальна напруга автомата, В;
Uн.м – номінальна напруга мережі, В, Uн.м 380 В;
По номінальному струму автомата, А:
Ін.а. ≥ Ірозр.1.,
де Ін.а. – номінальний струм автомата, А;
Ірозр.А1-А2. – номінальний розрахунковий струм групи, Ірозр.1. = 20,6 А
За струмом теплового розчіплювача, Ін.розч., А:
Ін.розч. ≥ Ірозр.А1-А2. · Кн.т. (2.22)
де Кн.т. – коефіцієнт надійності, який враховує розкидання за струмами спрацювання теплового розчіплювача, Кн.т. = 1[7];
Ін.розч. ≥ 20,6 · 1 = 20,6А
Вибираємо автоматичний вимикач серії ВА14-26-14 з номінальними даними: Ін.а. = 32А >20,6 А; Ін.розч. = 25 А; Uн.а. = 380В за літературою[2].
Аналогічно, з урахуванням струмових навантажень, здійснюємо вибір автоматичних вимикачів для інших освітлювальних груп. Дані розрахунків зводимо в розрахунково – монтажну схему освітлювальної мережі графічної частини проекту.
2.9 Заходи з техніки безпеки при експлуатаціїелектрообладнання
До заходів з техніки безпеки при експлуатації електрообладнання відносяться організаційні та технічні засоби безпеки. продолжение
--PAGE_BREAK--
До організаційних заходів відносяться наступні роботи: насамперед для безпечного проведення робіт призначають робітників, відповідаючих за ці роботи; оформляють наряд або розпорядження; щоб приступити до роботи, необхідно оформити дозвіл на підготовку робочого місця і на допуск; підготувати робоче місце та допуск до роботи; установити нагляд при виконанні робіт; перевод на інше робоче місце, а також оформити перерви у роботі та її закінчення.
При технічних заходах виконують наступні роботи: перевіряють необхідні відключення і приймають заходи, які перешкоджають помилковому чи самопроізвольному включенню комутаційної апаратури; вивішують забороняючі плакати на приводах ручного чи ключах дистанційного керування комутаційної апаратури. У випадку необхідності струмоведучі частини відгороджують; приєднують до землі переносне заземлення; перевіряють відсутність напруги на струмоведучих частинах, які необхідно приєднати до заземлення; необхідно встановити заземлення безпосередньо після перевірки відсутності напруги, повісити плакати „заземлено” на приводах комутаційних апаратів, а також огородити при необхідності робоче місце або струмоведучі частини, які залишилися під напругою і вивісити на огородженні плакати безпеки. В залежності від місцевих умов струмоведучі частини огороджають перед або після їх заземлення.
Для захисту від ураження електричним струмом використовують наступні заходи:
Ізоляція струмоведучих частин;
Розташування струмоведучих частин на недосяжній висоті;
Огородження струмоведучих частин;
Блокировки безпеки;
2.10 Складання специфікації на матеріали та обладнання
Поз.
Позн.
Найменування
Кількість,
шт.
Примітка
А2
Щит освітлювальний ЯРУ 8501-3801 ТУ16-656-092-85
1
А1
Ввідний щит ПР11-3054-54У3
1
Світильники ГОСТ 17677-82
НСП19
9
НСП02
114
СПП200
2
ЛСП132×40
6
Лампи розжарювання ГОСТ 2239-79
БК-230-240-100
9
Г-230-230-15
6
Г 220-230-300
108
Б 220-230-75
2
Лампи люмінесцентні ГОСТ 6825-70
ЛБ 40
12
Провода і кабелі ГОСТ14175-78, М
АППР(2x2,5), м
5
АВТВ(2×16), м
800
АВВГ (4×10), м
60
Вимикач однополюсний 02210 ГОСТ 7397-69
8
Література
1. Степанцов В.П. Светотехническое оборудование в сельскохозяйственном производстве: — М.: Урожай, 1987.-216с.
2. Козинский В.А. Электрическое освещение и облучение: -М.: Агропромиздат, 1991.-239.
3. Жилинский Ю.М. Электрическое освещение и облучение: -М.: Колос, 1982.-272.
4. Правило устройства электрооборудования. –М.: Энергоатомиздат, 1985.
5. Справочная книга для проектирования электрического освещения / Под. редакцией Г.М. Кноринга / — Л.: Энергия, 1976.- 384с.
6. Рекомендации по проектированию освещения животноводческих помещений. –М.: Стройиздат, 1981.
7. Довідник сільського електрика. За ред. Олійника В.С. – Київ: Урожай, 1983.
8. Луковников А.В. Охрана труда – М.: Агропромизтат, 1991.