Вступ
Одним з основнихфакторів технічного прогресу в народному господарстві є підвищення ступеняелектрифікації всіх галузей промисловості, транспорту, зв'язку, сільськогогосподарства. Важливе значення має розширення застосування електроенергії впобуті. Від того, наскільки грамотно і технічно обґрунтовано буде виконуватисямонтаж і експлуатація електроустаткування й електроустановок, багато в чомузалежить успішне рішення задач технічного прогресу, повноцінної роботитехнологічного устаткування, економії енергії взагалі й електричної енергіїзокрема .
Електромонтажніроботи в даний час ведуться на високому рівні інженерної підготовки, змаксимальним переносом цих робіт з будівельних майданчиків у майстернімонтажно-заготівельних ділянок і на заводи електромонтажних організацій.Електромонтажні, проектні і науково-дослідні організації разом зелектротехнічною промисловістю ведуть велику роботу по виготовленню електроустаткуваннявеликими блоками і вузлами. У практику електромонтажних і ремонтних робітупроваджуються сучасні механізми, пристосування, інструменти, засоби малоїмеханізації, у тому числі на основі застосування піротехніки. У роботіелектромонтажних організацій широко використовуються раціоналізаторськіпропозиції робітників, інженерів і техніків, спрямовані на підвищенняпродуктивності праці і якості монтажних і ремонтних робіт, а також на підвищеннярівня експлуатації електроустаткування й електричних мереж. В областіексплуатації електроустаткування накопичений і узагальнений великий досвід.
Монтаж іобслуговування сучасного електроустаткування й електричних мереж вимагаютьглибоких знань фізичних основ електротехніки, конструкцій електричних машин,апаратів, знання матеріалів. Сучасна техніка постійно удосконалюється,змінюється, що тому працює в будь-якій галузі народного господарства необхідно,не обмежуючи засвоєними в процесі навчання знаннями, постійно поповнювати своїпрофесійні знання.
Науково-технічнийпрогрес безперервно супроводиться кількісними і якісними змінами в областіелектроенергетики і електротехніки, зростанням потужності промислових ісільськогосподарських підприємств, що будуються, вдосконаленням технологічнихпроцесів і підвищенням енергоозброєння народного господарства.
Високийрозвиток електроенергетики дає змогу переозброюва ти всі галузі народногогосподарства, широко впроваджувати елек тричну енергію в такі її провіднігалузі, як промисловість, сільське господарство, будівництво і транспорт.
Зростаннякількості і потужності електроустановок супроводиться ускладненням івдосконаленням їх конструкцій. Постійно розширюється номенклатура обладнання,що випускається електротехнічною промисловістю, апаратів, приладів,електромонтажних конструкцій і матеріалів. Застосовуються нові методиіндустріального будівництва і провадження електромонтажних робіт. Відповіднопереглядаються і вносяться корективи в діючі будівельні і електротехнічні нормиі правила.
У технічномуперетворенні галузей народного господарства ведуча роль належить електричнимзасобам автоматизації і механізації виробничих процесів. Найважливішим засобомелектрифікації, механізації і автоматизацій, основою збільшення продуктивностімашини і масштабів виробництва є сучасний електропривод, на частку якогодоводиться до 63% загального споживання електроенергії в країні.
Електрифікаціянародного господарства України розвивається по шляху розробки і впровадженняелектроустановок з використанням сучасних високоефективних електричних машин іапаратів, ліній електропередачі, різноманітного електротехнологічногообладнання, коштів автоматики і телемеханіки.
Безпечна ібезаварійна експлуатація систем електропостачання ставить перед працівникамиелектрогосподарств різносторонні і складні задачі з охорони праці.
Здорові ібезпечні умови праці електротехнічного персоналу й працівників, що експлуатуютьелектрифіковані виробничі установки, можуть бути забезпечені виконанням науковообґрунтованих правил і норм як при проектуванні і монтажі, так і при їхексплуатації.
1.Теоретична частина
1.1 Загальнівідомості про електричні апарати
Апаратура,що застосовується для керування (вмикання, перемикання і вимикання)електроустановками, має назву комутаційної апаратури. До неї належать вимикачі,рубильники, перемикачі, контактори, магнітні пускачі, автоматичні вимикачі(автомати).
Апаратуру,що застосовують для вимикання електроустановок />/>/>/>/>/>/>при струмовихперевантаженнях і коротких замиканнях, назива ють захисною апаратурою. До неїналежать, наприклад, електрич ні запобіжники з плавкими вставками, захисніреле.
Деякіапарати, наприклад автоматичні вимикачі і магнітні пускачі, є одночасно ікомутаційними, і захисними апаратами.
Розрізняютьнеавтоматичні і автоматичні комутаційні апарати.
Неавтоматичнікомутаційні апарати (апаратура ручного керу вання): кнопкові, важільні,поворотні, пакетні вимикачі, рубиль ники, перемикачі, реостати, контролери,пульти. Наприклад, пус кові реостати (призначені для тимчасового проходження поних струму) і регулювальні реостати (призначені для тривалого про ходження поних струму) застосовують для пуску і регулювання частоти обертанняелектродвигунів. Контролери дають змогу за пускати електродвигуни і регулюватичастоту обертання їх у шир ших межах, ніж реостати.
До автоматичнихкомутаційних апаратів належать реле, кон тактори і магнітні пускачі.
Будоваі дія різних електричних апаратів залежить від приз начення їх. (Про цейтиметься у наступних параграфах.) Проте можна виділити кілька частин, що єспільними для різних елек тричних апаратів. Це електричні контакти,магнітопроводи, котушки (обмотки), пружини, а також деякі деталі зелектроізоляцій них матеріалів. Багато електричних апаратів мають пристрої,призначені для гасіння електричної дуги, що виникає при розми канні контактів.Такий пристрій найчастіше виготовляють у ви гляді камери або шайб, зроблених зфібри. Фібра має властивість під дією електричної дуги виділяти гази, якісприяють її швидкому гасінню.
Доапаратури керування електроустановками ставлять такі загальні вимоги:надійність дії, безпека обслуговування, тривалий строк служби, простотавиготовлення, монтажу, експлуатації, неве ликі габарити, мале споживанняелектричної енергії самими апара тами, невисока вартість.
ЕЛЕКТРИЧНІКОНТАКТИ
Електричніконтакти (рис. 1) — важлива частина комутацій ного апарата. Пальцьові,мостикові і врубні контакти застосовують у комутаційних апаратах, розрахованихна великі номінальні струми (десятки ампер і більше). У слабкострумовихапаратах, на приклад у реле, використовують переважно контакти з плоскимипружинами.
Апаратможе мати одну або кілька пар контактів. Один із пари контактів закріпленийнерухомо, другий — рухомий.
Поверхністикання нерухомих контактів з рухомими називають контактуючими поверхнями; вонибувають точкові, лінійні або площинні.
Контактирозраховані на певну кількість відмикань кола (зде більшого дуже велика).Контакти для сильнострумових апаратів виготовляють з міді або срібла (у виглядінакладок на контактуючі поверхні). Слабкострумові контакти виготовляють зплатини, золота, срібла, вольфраму або сплавів цих металів. Для економіїдорогих металів виготовляють також біметалеві контакти, наприклад із срібла іміді. Крім того, виготовляють металокерамічні контакти — вони мають підвищенузносостійкість.
Контактуючіповерхні періодично очищають наждаковим папером від бруду, пилу и нагару, післячого дуже обережно протирають змоченою спиртом або бензином або ганчіркою.
Упроцесі роботи контактуючі поверхні зношують ся. Тому в міру потреби контактирегулюють. Для цього змінюють силу натягу з'єднань з контактом пружини абопідгинають один із контактів. При цьому чітко додержують установлених длякожного типу апарата параметрів контактів: розхил, провал, початковий ікінцевий тиск. Од відповідності контактної системи названим па раметрам значноюмірою залежить надійність роботи апарата.
/>
Рис.1. Схематичне зображення контактів електричної апаратури:
а — пальцові; б —місткові; в — врубні; г — з плоскими пружинами; 1 — нерухомий контакт; 2 —рухомий контакт; з — контактуючі поверхні
Розхил— це величина, що дорівнює найкоротшій відстані між рухомим і нерухомимконтактами при розімкненому положен ні. Чим більші напруга і сила струму, прияких працює апарат, тим більшим повинен бути розхил. Його вимірюють задопомогою шаблона.
Провал— це величина, що дорівнює відстані, яку пройшов би рухомий контакт з моментудотику до нерухомого, коли б не рухомий контакт забрати. Через складністьвимірювання провалу контактів, що рухаються по дузі, у технічній документаціїзви чайно зазначають умовне та істинне значення провалу.
Встановленана рухомих контактах пружина чинить тиск на контакт і запобігає випадковомуспрацьовуванню контактів при струсі, ударі, вібрації та ін. Тиск пружини нарухомий контакт, коли він не дотикається до нерухомого називають початковимтиском. Тиск пружини на обидва контакти в той момент, коли вони замкнені наповний провал, називають кінцевим тис ком. За рахунок створюваного пружиноютиску відбувається самозачищення контактуючих поверхонь. Крім того, пружина за безпечуєнадійне з'єднання контактів при допустимому зношенні контактуючих поверхонь.
Контакти,які в неробочому стані перебувають у розімкненому положенні, називають замикаючими,а в замкненому положенні — розмикаючими. В апаратах, застосовуваних дляавтоматичного ке рування електроустановками, контакти можуть замикатися і роз/>/>/>микатися з витримкоючасу.
електромагнітний механізм
Вавтоматичних комутаційних і захисних електричних апаратах є електромагнітниймеханізм, зав дяки якому електромагнітна енер гія перетворюється на механічну,що використовується для розми кання або замикання контактів. Електромагнітниймеханізм скла дається з двох основних частин: магнітопроводу і котушки.
Велектричних апаратах застосовують суцільні (рис. 2) і шихтовані (рис. 3)магнітопроводи. І одні, і другі склада ються з нерухомої частини — осердя ірухомої — якоря.
Суцільнімагнітопроводи виготовляють з низьковуглецевих ма гнітно-м'яких відпалених сталейспособом механічної обробки їх — штампування, різання, згинання тощо. їхзастосовують в апаратах постійного струму.
Шихтованімагнітопроводи виготовляють з листової електро технічної сталі так само, як іосердя електричних машин. їх за стосовують в апаратах змінного струму.
/>
Рис.2. Суцільні магнітопроводи
Котушкаскладається з каркаса, на який намотано обмотку, або тільки з обмотки. Першамає назву каркасної котушки (рис. 4), друга — безкаркасної (рис. 5).Монолітність безкаркасних котушок забезпечується електроізоляційними прокладка миміж рядами витків, бандажуванням (стягування витків обмот ки бавовняноюстрічкою) і просочуванням обмотки з наступним тушінням.
/>
Рис.3. Шихтовані магнітопроводи:
а — з прямохіднимякорем; б — з поворотним якорем
/>
Рис.4. Каркаси котушок:
а — пресований; б —збірний; в — клеєний
Залежновід призначення електричних апаратів у них застосо вують струмові котушки абокотушки напруги. Струмові котушки розраховані на проходження по них великихструмів. Струмові котушки виготовляють з обмоткових проводів або голих проводів(шин) порівняно великого діаметра (перерізу).
Котушкинапруги розраховані на роботу при порівняно високій напрузі і невеликій силіструму. їх виготовляють, намо туючи на верстатах обмоткові проводи на каркас(каркасні ко тушки) або на шаблон (безкаркасні котушки).
Умасовому виробництві для виготовлення котушок застосову ють різне устаткування,у тому числі намотувальні автоматичні верстати, просочувальні установ ки,калориферні та інші сушильні установки.
Післясушіння перевіряють, чи немає обриву в обмотці котушки і чи відповідає їїелектричний опір заданим вимогам. Перевіряють також, чи немає замикання міжвитками обмоток котушок змінного струму. Після цього котушки />/>/>покривають захиснимилаками й емалями і сушать на повітрі або в печах.
/>
Рис.5. Безкаркасна котушка, намотана з мідної шини
Електричніконтакти, магнітопроводи з котушками та інші де талі електричних апаратівзакріплюють на основі; деякі апарати закривають кришкою, з'єднаною з основою. Воснові є затискачі для підімкнення апарата до електричної мережі, а черезкришку виведені рукоятки, кнопки, за допомогою яких замикають або розмикаютьконтакти вручну.
1.2Вимикачі навантаження
/>/>/>/>/>/>Вимикачі навантаження призначені длярозмикання електричного кола високої напруги при невеликій потужності. Відкороткого замикання такі кола захищають запобіжниками.
Вимикачнавантаження (роз'єднувач потужності) при розмиканні кола утворює видимийрозрив. Конструкція вимикача потужності на 10 кВ, змонтованого разом іззапобіжниками, показана на рис. 6. Елементи вимикача змонтовано на стальнійрамі 3. На опорних ізоляторах 6 встановлено дугогасні камери 5 з нерухомим 7 ідугогасним 10 контактами.
/>
Рис. 6.Вимикач навантаження:
1 — запобіжники; 2 —привод; 3 — стальна рама; 4 — болт заземлення; 5 — дугогасна камера; 6 — опорніізолятори; 7 — нерухомі контакти; 8 — вал; 9 — рухомі контакти; 10 — дугогасніконтакти
Контактиз'єднані з затискачами до яких приєднуються проводи зовнішнього монтажу.Дугогасна камера 5 виконана з двох пластмасових частин. Всередині камерирозміщені дві втулки 4 з газогенеруючого матеріалу (органічного скла). Під дієювисокої температури електричної дуги, яка виникає під час розмикання струмунавантаження, органічне скло частково розкладається, виділяючи при цьому великукількість газу. В камері створюється тиск, який викликає дуття в зоні дуги.Дуття і гази швидко гасять дугу і розривають коло.
Переміщеннярухомих контактів здійснюється тягами, зв'язаними з важелями вала. На обохкінцях вала встановлені вимикаючі пружини з буфером.
1.3Організація робочого місця електрослюсаря
Робочиммісцем називають частину простору, що служити для виконання працівникомзавдання. До робочого місця входять основне та допоміжне устаткування:верстати, механізми, енергетичні установки та інше. Технологічну оснащення таінструмент, необхідний інвентар установчої сталі (верстати, стелажі). Приорганізації робочого місця повинні враховуватися вимоги наукової організаціїпраці (НОП).
Згідноз вимог НОТ робоче місце електрослюсаря повинно бути облаштовано технічнимислідствами, що забезпечують максимальні зручності для праці, безпечну працю.Раціональна побудова трудового процесу і фізіологічно вірну робочу позу,раціональне розташування та строгий порядок зберігання інструментів,заготівель, виготовлюючи деталей, дотримання на робочому місці порядку тачистоти. Організація робочого місця, що передбачує НОП, забезпечує високупрацю, максимальну економію робочого години, високу надійність ремонту тазбереження здоров'я працюючого персоналу.
Робочемісце електроустаткування, що ремонтується або в електроцеху підприємства. Біляелектроустаткування, що ремонтується, робоче місце організовують при ремонтівеликогабаритної електромашини, доставка якої в ремонтний цех за якимись-топричинами нездійснена або недоцільна.
Утаких випадках робочим місцем їв. слюсаря служити ремонтна площа, надійновідгороджена від іншого устаткування та оснащена усім необхідним для виконаннявсього комплексу наступних ремонтних робіт.
Електрослюсарю,що виконує слюсарні роботи по ремонті порівняно невеликих деталей та збірниходиниць, робочим місцем служити звичай дільниця на території ремонтного цеху,обладнаний інструментальною шафою та слюсарним верстатом.
Слюсарніоперації ремонту електроустаткування електрослюсаря виконує за допомогоюслюсарного метало ріжучого та вимірного інструмента.
Слюсарнийінструмент. До набору основного слюсарного інструменту входять: молотки,зубила, борідки та інше.
2. Механічна частина
2.1Монтаж вимикачів навантаження
Ревізію,установку і регулювання вимикачів потужності проводять так само якроз'єднувачів. Додатковою операцією є ревізія дугогасної камери, запобіжників,а також механізму автоматичного вимикання.
Вимикачіпотужності встановлюють у камерах РП або на металічних конструкціях РП.Вимикачі піднімають на місце засобами механізації з врахуванням маси вимикачіві приводів до них. Розміщують їх тільки вертикально на стіні або на спеціальнійконструкції.
Рамувимикача спочатку підвішують на двох болтах і вивіряють за рівнем і виском,потім поперемінно затягують болти, стежачи за пра вильним входженням ножів упази дугогасних камер. Не допускається вмикання ножів вручну, оскільки це дуженебезпечно. Після остаточно го затягування кріпильних болтів ще разпереконуються у правильності входженням ножів у камери.
Приводрозміщують позаду або спереду вимикача. Основною де таллю передачі від приводадо вимикача є трубчаста тяга з двома вилками: одну з вилок з'єднують з важелемна валу вимикача, а другу — з секторним важелем привода.
Післявстановлення вимикача на місце та закріплення рами перевіряють, чи немаперекосів і чи не порушена центрівка ножів. По ложення ножів регулюютьповоротом ізоляторів осьових контактів. Хід ножів у камерах не повиненперевищувати 160 мм. Регулювання ходу здійснюють довжиною тяги.
Длявипробування вимикача потужності проводять 25 вмикань і вимикань, після яких неповинно спостерігатися порушення регулюван ня роботи вимикача з приводом. Занаявності в приводі електромагніта частину вимикань виконують дистанційно.
Вимикачінавантаження або роз'єднувачі потужності призначені для відключення струмівнавантаження в електроустановках невеликої потужності на напругу 6-10 кВ унормальному режимі. Від трьохполюсних роз'єднувачів для внутрішньої установкивони відрізняються прибудованими дугогасильними камерами з газогенерируючимивкладишами з органічного скла для гасіння малопотужної дуги, що виникає привідключенні, струму навантаження в кілька сотень амперів.
Піддією високої температури електричної дуги, утвореної при розмиканні контактіввимикача, органічне скло виділяє гази, що утворюють під тиском інтенсивнийпотік, що гасить дугу. Якщо вимикачі навантаження постачені прибудованими доних високовольтними кварцовими запобіжниками, то вони служать і для захисту відструмів короткого замикання. У типовому позначенні наявність запобіжниківуказується буквою П; наприклад, вимикач навантаження типу ВН-16 не маєзапобіжників, а типу ВНП-16 постачений запобіжниками.
/>
Рис. 7.Вимикачі навантаження:
а –ВН-16; б – ВНП-16
Вимикачнавантаження ВНП-17 відрізняється від ВНП-16 наявністю пристрою дляавтоматичного відключення при перегорянні вставок запобіжника будь-якої фази.Наявність заземлюючих ножів, позначається буквою З. На малюнку 7, а показанівимикачі навантаження ВН-16. На зварений з кутової сталі рамі 1 установленішість порцелянових ізоляторів 2, на яких закріплені головна контактна система ідугогасильні камери 3. На трьох нижніх ізоляторах в осьових контактахрозташовані осі обертання рухливих контактних ножів 4 із пружинами, щозабезпечують необхідний контактний тиск. На трьох верхніх ізоляторах закріпленірознімні контакти і дугогасильні камери.
Порцеляновітяги 5 служать для з'єднання ножів з валом 6 вимикача через приварені до ньоговажелі. На валу також закріплені по дві відключаючи пружини, з кожної сторони іпо одному гумовому буфері. Пружини забезпечують необхідну швидкість відключенняпісля звільнення механізму вільного розчіплювання приводу, а буфери зм'якшуютьудар при відключенні, обмежуючи кут повороту вала. До рами вимикача прикріпленіножі заземлення за допомогою бічних пластин. З боку, протилежної ножамзаземлення, на рамі встановлюється на болтах напіврама (скоба) іззапобіжниками. До контактних ножів вимикача, називаним головними (на відмінувід дугогасильних), сталевими власниками прикріплені гасильні ножі, що маютьформу смуг, вигнутих по дузі окружності.
Дугогасильнакамера виготовляється з пластмаси і складається з двох щік 7, стягнутихгвинтами. Усередині корпуса камери маються два вкладиші з органічного скла 8 ідва нерухомих контакти 9. Дугогасильні ножі входять у пази дугогасильних камер.Форма паза в камері відповідає формі дугогасильного ножа.
Контактнасистема улаштована так, що при включенні спочатку замикаються дугогасильніконтакти, тому що дугогасильний ніж має велику довжину, а при відключенніспочатку розмикаються головні контакти і потім дугогасильні. Замикання ірозмикання головних контактів відбуваються в повітрі, а розмиканнядугогасильних контактів відбувається в камерах. Вимикач ВНП-16 (малюнок 7, б)має запобіжники 10, що згоряють при короткому замиканні.
Керуваннявимикачами навантаження здійснюють: ручним приводом ПР-17; ручним автоматичнимприводом ПРА-17, за допомогою якого можна відключати привід вимикача, ідистанційно наявним у ньому електромагнітом відключення; електромагнітнимиприводами, що забезпечують ручне чи дистанційне включення і дистанційне чиавтоматичне відключення приводу вимикача.
Вимикачінавантаження улаштовані аналогічно трьохполюсним роз'єднувачам внутрішньоїустановки, тому ревізію, установку і регулювання вимикачів навантаження роблятьтими ж методами, що і роз'єднувачів. Додатковою операцією є ревізіядугогасильної камери, запобіжників і механізму автоматичного відключення приперегорянні запобіжника (у вимикачів навантаження ВНП-17).
Установкавимикача навантаження допускається тільки у вертикальному положенні на стініабо на спеціальній конструкції. Раму вимикача спочатку підвішують на двохболтах і вивіряють за рівнем і схилом, визначають товщину необхідних прокладокі місця їхньої установки, потім приступають до поперемінної затягування болтів,одночасно стежачи за правильним улученням ножів у горловини дугогасильнихкамер. Після остаточного затягування кріпильних болтів потрібно ще разпереконатися в правильному входженні ножів у камери.
Усізчленування з приводом виконують так само, як і при монтажі роз'єднувачів. Намалюнку 8 показана установка вимикача навантаження з приводом ПРА-17. Післяустановки на місце вимикача і закріплення рами перевіряють відсутністьперекосів і порушення центрування ножів і забезпечення послідовності включенняі відключення головних і дугогасильних контактів. Регулювання повного входженняв гасильні камери роблять шляхом зміни довжини тяги. Випробування вимикачанавантаження роблять шляхом 25 включень і відключень, після яких не повинноспостерігатися порушення регулювання роботи вимикача з приводом.
/>
Рис. 8.Установка вимикача навантаження з приводом ПРА-17:
а — привід з лицьової сторони вимикача; б — привід за вимикачем навантаження; 1 — привід; 2 — електромагніт відключення; 3 — контакти КСА;
4 — вилка; 5 — тяга
Використовуваніотвори в секторі в залежності від кута бКут № отвору до 15 1 16-30 2 30-50 3 50-70 4
3.Технічне обслуговування та ремонт
Вимикачінавантаження повинні мати кліматичне виконання У и УХЛ і категорії розміщення1, 2 і 3. Вимикачі навантаження кліматичного виконання В (УХЛ) категоріїрозміщення 1 повинні бути призначені для заміни роз'єднувачів КТП ісекційнуючих роз'єднувачів і розраховані на відповідні номінальні струми.
Вимикачінавантаження для сільських розподільних мереж повинні бути розраховані наструми к.з. 10-12,5 кА і час протікання 3 с.
У ТУна конкретні типи вимикачів навантаження з пружинним приводом повинне бутизазначене зусилля заводу пружин. Конструкцією заводного механізму повинне бутипередбачене зниження зусилля в процесі ручного заводу (оператором) до значеньнижче 245 Н.
Конструкціявимикача навантаження повинна забезпечувати без ремонтів надійну роботу впроцесі експлуатації з урахуванням замін швидкозношуючих деталей. Передбаченізаміни деталей у процесі експлуатації повинні вироблятися без наступногорегулювання і настроювання ходу контактів і механізмів приводу.
У ТУна конкретні типи ВН повинне бути зазначений середній час відновленняпрацездатності, час найбільш трудомісткої операції по ремонті або заміні вузла (елемента),виконуваної по місцеві установки ВН.
Вимикачнавантаження автогазовий перемінного струму серії ВНМ-10 із приводом пружиннимсерії ПП-16.
Вимикачнавантаження призначений для багаторазових комутаційних операцій.Встановлюється в камери КСО серії 300, КТП і ПРУ. Тип приводу — ПП-16 здистанційним чи місцевим керуванням і блокуваннями головних і заземлюючих ножів.Вимикач допускає автоматичне відключення при перегорянні одного з запобіжників.
Упорівнянні з аналогами має наступні переваги:
· Струмопровідні і їхні механізми змонтовані на монолітнуізоляційно-корпусну систему, що дозволяє забезпечити високу точність зборки безрегулювань і стабільну надійність роботи.
· Ізоляційно-корпусна система вимикача стабільно витримуєелектродинамічний вплив струмів 81 кА й іспиту на дугостійкість.
· Конструкція дугогасильної камери забезпечує успішне відключення яквеликих, так і малих струмів. При цьому час горіння дуги не перевищує двохнапівперіодів.
· Конструкція пружинного приводу має високу надійність, стабільнозабезпечує необхідну швидкість, як при відключенні, так і при включеннівимикача.
· Привід має виконання для дистанційного і місцевого керуванняопераціями включення або відключення.
· Вимикачі мають типовиконання з ножами заземлення і запобіжниками,установлюваними як знизу, так і зверху, а також з ножами заземлення ізапобіжниками, встановлюваними в різному сполученні по їх взаємномурозташуванню (ніж заземлення знизу, запобіжник зверху або навпаки).
· Вимикач має типовиконання з запобіжниками, з обох кінців якихустановлені ножі заземлення, що працюють синхронно від однієї рукоятки приводу.
· Вимикачі з запобіжниками мають типовиконання з пристроєм дляподачі команди на автоматичне відключення і сигналізацію при перегорянні одногоз запобіжників.
· Головні ножі і ножі заземлення надійно і компактно механічно зблокованіміж собою в приводі.
· Власний час включення вимикача — не більш 0,2 с. Власний часвідключення — не більш 0,1 с.
· Вимикач із приводом мають високу заводську готовність за рахунок раціональногокінематичного зв'язку їх один з одним і тому не вимагають додаткових монтажнихробіт.
· Вимикач із приводом не вимагають заміни деталей у плині всьоготерміну служби при дотриманні правил транспортування, збереження, монтажу йексплуатації.
3.1 Конструкціяі принцип дії
Вимикачскладається з монолітної рами, виконаної з конструкційного електроізоляційногоматеріалу, на відповідні виступи якої встановлені рухливі контактні ножі інерухомі контакти. Обертання контактних ножів здійснюється підоймовим валом іізоляційними тягами. На нерухомих контактах установлені дугогасительные камери.Рухливі дугогасительные контакти розташовані на одній осі з контактними ножами.
Вимикачкерується окремо встановлюваним пружинним приводом, винесеним на передню панельосередку, за допомогою тяг.
Дляодержання різних типоисполнений вимикачів на раму встановлюються чи зверхузнизу ножі заземлення і запобіжники з одним контактом на вимикачі й іншим наокремо встановлюваній напіврамі з електроізоляційного матеріалу. На стат-раміможе бути встановлений пристрій для подачі команди на відключення приперегорянні одного з запобіжників.
Принципдії вимикача заснований на гасінні електричної дуги, що виникає при розмиканнідугогасительных контактів, потоком газу, що утвориться в результаті впливувисокої температури дуги на тверде газогенерирующее речовина.
Привідмає дистанційне чи місцеве оперативне керування. Місцеве керування виробляєтьсяперекладом важеля для керування вимикачем чи вниз нагору для чи відключеннявключення відповідно. Дистанційне керування виробляється за допомогоюелектромагніта, встановленого в приводі, при зведених пружинах. У конструкціїприводів дистанційного керування передбачена можливість переходу на місцевекерування при налагоджувальних роботах.
Привідзабезпечує незалежні від швидкості дій обслуговуючого персоналу час включення івимикання.
Керуванняножами заземлення здійснюється перекладом важеля зверху чи вниз знизу нагорутією же знімною рукояткою, що і головними ножами вимикача.
4.Техніка безпеки
Приступаючидо робіт по такелажу устаткування й апаратури ПС і РУ, спочатку перевіряютьсправність такелажних і монтажних пристосувань, цілість тросів, канатів і їхнявідповідність масі переміщуваних вантажів.
Новіробітники, перш ніж приступити до електромонтажних робіт РУ, повинні пройтивступний інструктаж і інструктаж на робочому місці. Після навчання безпечнимметодам робіт щорічно повинні проводитися перевірка знанні персоналу зприсвоєнням йому відповідної кваліфікаційної групи по техніці безпеки. Дляоволодіння найбільш прогресивними методами роботи і підвищення знань повинніпроводитися систематичне навчання з персоналом і інструктаж на робочому місціпо техніці безпеки, виробничій санітарії, протипожежній охороні й іншим: діючимправилам охорони праці і техніку безпеки при виробництві електромонтажнихробіт.
Передмонтажем ошиновки, щоб не поранити руки, із фланців ізоляторів, болтів, шпильокперед їхньою установкою на конструкціях РУ видаляють заусиниці.Електроконструкції й устаткування масою 30 кг піднімають тільки механізмами іпристосуваннями.
Пригруповому монтажі акумуляторних батарей доцільно електроліт готувати вмайстерні централізовано. Переносити пляшки з кислотою або електролітомдозволяється тільки вдвох і в спеціальному упакуванні (у кошику або шухляді), апереливати – тільки закріпивши сулію.
Вусіх випадках кислоту вливають у воду повним струменем і категоричнозабороняється уливати воду в кислоту. Луг варто лити у воду також тонкимструменем. Пролитий луг або кислоту забирають гумовими грушами, а при великихкількостях застосовують обпилювання. Місця, залиті при монтажі кислотою абоелектролітом, змивають водою з шланга або відповідними розчинами (вапнянимшлаком).
Вакумуляторному приміщенні всі роботи з кислотою й електролітом виконують успецпосуді, у гумових чоботях, фартуху і рукавичках, вовняному спецодязі ізапобіжних окулярах. У місця проведення завжди повинний знаходитися 5 %-нийрозчин питної соди для промивання уражених кислотою й електролітом ділянокшкіри. Виконання правил техніки безпеки й охорони праці є обов'язком і боргомкожного працюючих.
/>
Рис.13.Основні види релейного захисту і установлені вимірювальні прилади ККУ напругою6/10 кв:
АРМ –пристрій автоматичного регулювання; 1Т, 2Т – миттєвий максимальний-токовийзахист від короткого замикання; 3Т – максимальний токовий захист відперевантаження вищими гармоніками; Н – захист максимальної напруги; П –запобіжники індивідуального захисту конденсаторів
Списоквикористаної літератури
1. АрменскийЕ.В., Прокофьев П.А., Фалк Г.Б. Автоматизированный электропривод: Учеб. пособиедля сред. ПТУ — М.: Высш. шк., 1987.
2. АтабековВ.Б. Монтаж електричних мереж і силового електроустаткування: Підруч. Пер. зрос. Т.А. Сиротинко. – Вища шк.; 1995.
3. Бондар В.М., Гаврилюк В.А., Духовний А.X. та ін. Практичнаелектротехніка для робітничих професій: Підруч. для учнів проф.-навч. закладівз різноманіт. галузей пром-сті та побут, обслуг.— К,: Веселка, 1997. — 191 с.
4. Бондар В.М., Шаповаленко О.Г. Монтаж освітлювальних,силових мереж і електроустаткування: В запитаннях і відповідях: Навч. посібник.— К.: Вища шк., 1995.
5. ВернерВ.В. Электромонтер-ремонтник: Учеб. для профессион. обучения рабочих напроизводстве. – 7-е изд., перераб. и доп. – М.: Высш. шк., 1987.
6. ГолыгинА.Ф., Ильяшенко Л.А. Устройство и обслуживание электрооборудования промышленныхпредприятий: Учеб. пособие для сред. ПТУ.— М.: Высш. шк., 1986.
7. ГуревичБ.М., Иваненко Н.С. Справочник по электронике для молодого рабочего: — 4-е изд., перераб. и доп. —М.: Высш. шк., 1987.
8. ИвановА.А. Справочникпо электротехнике. 5-е изд., перераб. и доп.— К.: Вища шк. Головное изд-во, 1984.
9. Корнилов Ю.В.,Бредихин А.Н. Слесарь-электромонтажник: Учеб. пособ. для СПТУ. 2-е изд.,перераб. и доп. – М.: Высш. шк., 1988. – 256 с.: ил.
10. Общаяэлектротехникас основами электроники: Учебник для техникумов. В.А. Гаврилюк, Б.С. Гершунский,А.В. Ковальчук,Ю.А.Куницкий. А.Г. Шаповаленко.— К.: Вища шк., 1980.
11. Охрана труда вэлектроустановках: Учебник для вузов. Под ред. Б.А. Князевского. — 3-е изд., перераб. и доп. — М.: Энергоатомиздат, 1983.
12. Поляков В.А.Электротехника: Учеб. пособие для учащих ся 9 и 10 кл. сред. шк. — К.: Рад. школа, 1983.— 216 с.
13. Принц М.В., Цимбалістий В.М. Освітлювальне і силовеелектроустаткування. Монтаж і обслуговування. — Львів: Оріяна-Нова, 2005.
14. Руденко В.С., Сенько В.И.Трифонюк В.В. Основыпромышленной электроники.— К.: Вища шк. Головне вид-во, 1985.
15. Харизоменов И.В.,Харизоменов Г.И. Электрооборудование станков и автоматических линий: Учебник длятехникумов. — 2-е изд., перераб. и доп.— М.: Машиностроение, 1987.
16. Электромонтажныеработы. В 11 кн. Кн. 3. Кабельные сети: Учеб.пособие для ПТУ. А.А. Коптев. Под ред. А.Н. Трифонова. — М.: Высш. шк., 1990.
17. Электротехника:Учебник длявузов. Ю.М. Борисов, Д.Н. Лопатов, Ю.Н. Зорин. — 2-е изд., перераб. и доп. —М.: Энергоатомиздат, 1985.
18. Электротехника:Учебник дляПТУ. А.Я. Шихин, Н.М. Белоусова, Ю.X. Пухляков и др. Под ред. А.Я. Шихина.— М.: Высш.шк., 1991.
19. Электротехнический справочник. Т. І,«Энергия», 1971.