Тема: Використання трифазного асинхронного двигуна в мережаходнофазного струму
ЗМІСТ
Розділ I.Будова і принцип дії асинхронногодвигуна
Розділ IІ. Апаратура управління і захистуелектроприводу
Розділ IІІ. Схеми включення трифазних асинхроннихелектродвигунів в однофазну мережу за допомогою конденсаторів
Розділ IV. Схеми включення трифазнихасинхронних електродвигунів в однофазну мережу задопомогою активних опорів
Розділ V. Експлуатація електродвигунів
Розділ VІ. Догляд за електродвигуном
Списоквикористаної літератури
Розділ I.Будова і принцип дії асинхронногодвигуна
Основними частинами асинхронного двигуна (рис.1.1.) є нерухомий статор і обертовий ротор,які розділені повітряним зазором. Статор складається із станини (або корпуса) злапами; стального осердя із штампованих, ізольованих один від одного, листівелектротехнічної сталі з пазами для укладання обмотки статора; обмотки статора,виготовленої з ізольованого мідного дроту, й укладеного в пази осердя. Обмоткапризначена для утворення обертового магнітного поля.
/>
Рис. 1.1 Асинхронний електродвигун зкороткозамкненим ротором:
1, 9, 17 — болти, 2 я 23 — шпонки, 3 — вал ротора, 4 и 22 —роликовий і кульковий підшипники, 5,6 — зовнішня и внутрішня кришки підшипника,7 — стопорне кільце, 8, 21 — підшипникові щити 10 — станина, 11 — статорнаобмотка, 12 — осердя статора, 13 — гвинти кріплення осердя до станини, 14 —осердя ротора, 15 — замикаюче кільце, 16 — лопать вентилятора, 18 и 20 вентилятори,19 — кожух вентилятора
Найпростішим елементом обмотки є виток (рис. 1.2,а). Декілька з'єднаних між собою витків, які містяться у двох пазах імають спільну ізоляцію паза утворюють секцію(рис. 1.2, б).
/>
Рис. 1.2. Елементи обмоток статора:
а — виток, б — секція.
Сукупність секцій, які належать до однієї фази,називається фазною обмоткою. Виводи фаз обмотки прийнято позначати: С1,С2, С3 — початки і С4, С5, С6 — кінці відповідно першої, другої ітретьої фаз. Окремі фази обмотки статора можуть з'єднуватися зіркою або трикутником.На рис. 1.3 наведено схеми з'єднання фаз обмотки статора і відповідні цимз'єднанням перемикання на щитку машини.
/>
Рис. 1.3. Схеми з'єднання фаз обмоткистатора
а — зіркою; б — трикутником.
Ротор асинхронного двигуна (рис. 1.4.) складається зтаких частин: стального циліндра, складеного із штампованих, ізольованих одинвід одного, листів електротехнічної сталі; вала ротора, на якому закріпленостальний циліндр ротора, підшипників, вентилятора. Залежно від типу обмоткиротори поділяються на короткозамкнені та фазні. У пазикороткозамкнених роторів укладено стержні із струмопровідного матеріалу, які зторців замикаються кільцями, утворюючи так зване біляче колесо. У пази фазногоротора укладено провідники секцій трифазної обмотки, які з'єднують зіркою.
Трифазний струм, що проходить через обмотку статора асинхронногодвигуна, створює обертове магнітне поле, яке перетинає провідники обмоткиротора, індукує в них є. р.с. У провідникахзамкненої обмотки протікають струми і2. При взаємодії цихструмів та обертового магнітного поля виникають електромагнітні сили, які заправилом лівої руки спрямовані в бік обертання поля статора. Ротор починаєрухатися в бік руху магнітного поля. Швидкість обертання ротора менша зашвидкість обертання магнітного поля. Це можна пояснити так: якщо б роторобертався із швидкістю поля, то через відсутність відносного руху провідниківоб
мотки ротора та обертового магнітного поля останнє не перетинало б провідниківобмотки ротора, у них не індукувалися б е. р. с і небуло б струмів, а це означає, що електромагнітний момент дорівнював бинулю. Отже, обертове магнітне поле і ротор асинхронного двигуна принциповообертаються з різними швидкостями — асинхронно, що і визначило назву машини.
/>
Рис. 1.4. Ротор асинхронного двигуна:
а — обмотка короткозамкненого ротора;
б — схематичне зображення обмоток фазного ротора.
Розділ IІ. Апаратура управління і захисту електроприводу
Для захисту електричних ланцюгів від коротких замикань і струмовихперевантажень застосовують натискні вібростійкі пускачі, плавкі запобіжники тепловіреле і автоматичні вимикачі.
/>
Рис. 2.1. Натискний пускач серії ПНВ:
1 — нерухомі контакти; 2 — рухомі мостикові контакти; 3 — защелка; 4- корпус; 5 — кнопка «Пуск»; 6 — кнопка «Стоп»
Малогабаритні натискні вібростійкі пускачі серії ПНВ першої величинипризначені для ручного управління однофазними і трифазними електродвигунаминевеликої потужності (до 4,5 квт при 220 В), а також нагрівальними та іншимиструмоприймачами.
Основними елементами натискнихпускачів являються прямоходна контактна система ікнопковий привід з клямкою, що фіксує положення «Включено» і «Відключено» (Рис. 2.1.).
Натискний пускач зібраний на пластмасовій основі, до якого кріпляться нерухоміконтакти з вивідними затисками для приєднання проводів. Рухомі контакти мостикового типу кріпляться до пластмасової рейки, хід якої у відключеному положенні обмежується упорому верхню частину корпусу, а у включеному положенні — в основу.
При натисненні на кнопку «пуск» рейка з трьома мостиковими контактами переміщається уздовж тих, що направляють, укріплених в основіпускача, до замикання з нерухомими контактами. Прицьому клямка під дією пружини повертається і замикає рейку у включеномуположенні. При натисненні на кнопку «стоп» клямка відводиться, звільняючирейку, яка під дією пружин миттєвоповертається в початкове положення (Рис.2.2, а).
/>/>
Рис. 2. 2. Схеми включення асинхронних двигунів з допомогою натискнихпускачів
а — трифазного; б – однофазного
У пускачах серії ПНВС, призначених для управлінняоднофазними двигунами, середній мостиковий контакт замикається лише принатиснутій кнопці і не фіксується в замкнутому положенні. При повертанні кнопки«пуск» в початкове положення (після натиснення) він розмикається і відключаєпускову обмотку однофазного електродвигуна (Рис. 2. 2 б).
Натискні пускачі виготовляються трьох виконань: відкритого, захищеного впластмасовому кожусі і пилозахищеному в металевій оболонці, що складається зкорпусу і кришки, що кріпиться до нього двома гвинтами. У корпусі є два отворидіаметром 14 мм для введення в пускач проводів. Усередині корпусу єпластмасовий притиск для їх закріплення. Із зовнішнього боку корпусу є затискдля заземлення.
У задній стінці корпусу є два отвори для кріплення пускача до опорноїпідстави гвинтами або шурупами. Для кріплення корпусу кришка пускачазнімається. Пускач кріпиться у вертикальному положенні, ввідними отворами вниз. Відхилення від вертикальногоположення (у разі потреби) допускается до 10°.
Запобіжники
Для захисту силових електропроводок і електричних двигунів середньоїпотужності від струмів короткого замикання застосовують розбірні (НПР) інерозбірні (НПН) насипні, а також трубчасті генеруючі запобіжники типу ПР2.
Насипні запобіжники з фарфоровим корпусом з тонким мідним дротомусередині, заповнений сухим кварцовим піском, який при перегорянні плавкоївставки сприяє гасінню дуги. Вони виготовляються шести розмірів на 16; 63; 100;250; 400 і 630 А.
Для захисту ланцюгів управління і електродвигунів малих потужностей прикоротких замиканнях можуть застосовуватись різьбові запобіжники.
Запобіжник — це апарат, призначений для захисту електричних ланцюгів принепередбачених збільшеннях струмового навантаження за рахунок розплавленняплавкої вставки, що калібрується, забезпечуючи розриви ланцюгів.
Найбільш частими пошкодженнями запобіжника є: оплавлення болтів ізатисків унаслідок їх перегріву, руйнування, тріщини або поява нагаруізоляційної плити і перегоряння плавких вставок.
Контактні ножі і губки іноді мають сліди розплавленого металу, нагару,підгоряння, нещільне прилягання. Усунення цих дефектів досягається тими жспособами, що і у рубильників.
Потрібно стежити, щоб плавка вставка підбиралася у відповідності знавантаженням і номінальним струмом запобіжника (по довідниках). При струмі, щоперевищує номінальний струм плавкої вставки на 25-30 %, остання розплавляєтьсяі відключає пошкоджену ділянку ланцюга. У трубчастих запобіжників ПН-2 (Рис. 2.3, а) фарфоровий патрон, що має сколи або тріщини, замінюють новим. Приперегоранні плавкої каліброваної вставки, її замінюють таким чином: відкручуютьдва гвинти, що кріплять контактну шайбу струмопровідного елементу однієї зкришок 2 патрони 4, відкручують чотири гвинта, що кріплять кришку до корпусу, ізнімають кришку разом з азбестовою прокладкою; висипають з патрона кварцевийпісок 8, відкручують два гвинти, що кріплять другу контактну шайбу, і видаляютьїї з патрона. Внутрішню поверхню фарфорового патрона очищають і встановлюютьнову плавку вставку. Пісок повинен бути свіжим. Використаний пісок можназалишити, якщо він не спікся і не відволожився. Контактну частину ремонтують аналогічно попереднім типам запобіжників.
При появі тріщин на фібровому патронові трубчастих запобіжників ПР-1 і ПР-2 (Рис. 2. 3, б, в) запобіжник замінюють новим.
/>
Рис. 2. 3. Трубчасті запобіжники:
а — ПН з кварцовимнаповнювачем, б, в — ПР з патронами на струми 100 і 60 А;
1 — сталеві пружинячі кільця контактів, 2 — металеві кришки, 3 — гвинт,
4 — фарфоровий патрон, 5 — контактні ножі, 6 — плавкі вставки,
7 — контактні-болти, 8 — кварцевий пісок, 9 — олов'яна кулька(розчинник), 10- контактні стійки, 11 — ізоляційна плита, 12 — Т-образнівиступи, 13 — фіброва трубка, 14 — латунні ковпачки, 15 – гвинт
/>
Рис.2.4. Вимикачі серії АП50
1- основа; 2 — — нерухомий контакт; 3 — рухомий контакт; 4 — гнучке з'єднання; 5- тепловий розчеплювач; 5 — електромагнітний розчеплювач; 7 — відключаючарейка; 8 — дугогасильна камера; 9 — кришка
Вимикачі серії АП50 випускаються двух- і трьохполюсними на номінальнийструм 50 А з електромагнітним (виконання М), тепловим (виконання Т) іелектромагнітним і тепловим (виконання МТ) розчеплювачамі (рис. 2.4). Тепловірозчеплювачі виготовляються на номінальні струми 1,6; 2,5; 4; 6,4; 10; 16; 25; 40 і 50 А.
Електромагнитні розчеплювачі вмонтовуються на переднійстороні корпусу, а теплові — на задній і закриваются пластмасовою пластинкою. Вимикач, окрім основних, може мати1 або 2 замикаючих і розмикаючих допоміжних контактів.
Вимикачі виготовляються в пластмасовому корпусі, але можуть поставлятися і в додатковому пилонепроникному кожусі, що складається з корпусу і кришки, відлитих залюмінієвого сплаву. З умов монтажу кожухи виготовляють двох виконань. Кожух Амає внизу штуцери для введення і виведення приєднуємих проводів. Виконання Б — універсальне; введення і виведенняприєднуваних проводів можна через сальники знизу або зверху.
Однополюсні вимикачі типу А63 призначені для роботи в ланцюгах постійного струму напругою 110 В іланцюгах змінного струму напругою 220 В частотою 50 Гц при температурінавколишнього середовища від — 40 до +40°С, відносній вологості середовища 90%.Вони виготовляються з електромагнітним розчеплювачем (виконання М) іелектромагнітним розчеплювачем і гідравлічним сповільнювачем (виконанняМІЛІГРАМА). Номинальний струм розчеплювачів 0,63; 0,8; 1; 1,25; 1,6; 2; 2,5;3,2; 4; 5; 6,3; 8; 10; 12,5; 16; 20; 25 А.
Вимикач встановлюється вертикально виводам нерухомих контактів вгору (нахил не більш 10°) і кріпиться двома гвинтами напанелі або за панеллю так, щоб рукоятка виходила на її лицьову сторону. Дроти вдругому випадку приєднуються до вивідних затисків також за панеллю.
/>
Рис.2.5. Кінематична схема теплового реле типу ТРН
1 — нагревач; 2 — біметалічна пластинка;3 — температурний компенсатор; 4 — ексцентриковийрегулятор; 5 — важіль; 6 — клямка механізму; 7 — кнопка ручного повернення; 8 — рухомий мостиковий контакт; 9- нерухомий контакт
Теплові реле призначені головним чином для захисту трифазних асинхроннихдвигунів з короткозамкнутим ротором від невеликих, але тривалих перевантажень.Основними елементами реле є біметалічна пластинка, нагрівальний елемент і розмикаючий контакт мостика,розрахований на комутацію струму до 6 А. Нагрівальні елементи включаютсья в ланцюг головного струму послідовно обмоткам статора, а контакти — в ланцюг управління, послідовно з котушкою магнітного пускача.
Якщо струм в головному ланцюзі (струм статора) превищує номінальний, біметалічнапластинка, нагріваючись, згинається і натискає наважіль, який виводить клямку із зачеплення. Шток під дією пружини переміщуєтьсяі розмикає контакт (рис. 2.5.).
У початкове положення реле повертається шляхом натиснення на кнопкуповернення, яка є на його корпусі. Замикання контактів можливе тільки при біметалічноїпластинці, що остигнула, тобто через 1...2 мін після спрацювання.
Теплові реле випускаються в двох виконань: однополюсному і двополюсному. Двополюсні реле типу ТРН мають симетричну компоновку.Нагрівальні елементи розташовані в крайніх осередках пластмасового корпусу. Усередньому осередку розміщені температурний компенсатор, ексцентриковийрегулятор струму уставки, защелочний механізм спрацьовування, мостіковийконтакт і кнопка ручного повернення.
У реле ТРН-10А встановлюється незміннийнагрівач, закріплений на біметалічній пластинці. Решта типів релезабезпечується змінними нагрівачами, розташованими під біметалічними пластинками.До силових затисків реле нагрівач кріпиться двома гвинтами по кінцях.Нагревателі закриваються пластмасовою кришкою, яка утримується пружиною.
Розділ IІІ. Схеми включення трифазних асинхронних електродвигунів в однофазну мережу за допомогоюконденсаторів
/>
Рис. 3.1. Схеми включення трифазних асинхронних електродвигунів воднофазну мережу за допомогою конденсаторів:
а і б — при виведених на корпус трьох кінцях обмоток; в — при виведених накорпус шести кінцях обмоток
Трифазний асинхронний двигун без зміни його конструкції і обмотувальнихданих може бути використаний для роботи в однофазному режимі. Така необхідністьвиникає часто там, де немає трифазної мережі.
При включенні трифазних асинхронних електродвигунів в однофазну мережуможуть використовуватися різні схеми з'єднання їх обмоток. Як фазозрушуючих елементів зазвичайзастосовують конденсатори, а при їх відсутності — резистори.
При послідовному з'єднанні двох обмоток і забезпеченні пускуелектродвигун працюватиме як однофазний, розвиваючи потужність до 50...55% від номінальноїв трифазному режимі. Якщо до обмоток підключити робочий конденсатор, тоелектродвигун буде працювати як однофазний асинхронний конденсаторний, а потужність,що розвивається ним, при вдалому підборі ємності може досягати 70...80% від номинальноїв трифазному режимі. Третя обмотка з послідовно сполученим конденсатором або резистором використовується длязапуску.
На рис. 3.1. показані деякі схеми, що часто зустрічаються. Кожна з нихможе знайти своє застосування залежно від параметрів електродвигуна, напругимережі, наявності необхідних фазозсувних елементів.
Робоча ємність конденсаторів підбирається індивідуально для кожногоелектродвигуна залежно від його потужності, напруги, частоти обертання, схемиз'єднання обмоток. У практиці її визначають через номінальні (паспортні) значення струму інапруги електродвигуна:
для схеми на рис. 3.1. а />
для схеми на рис. 3.1. б />
для схеми на рис. 3.1. в />
де Ср — робоча ємність для номінального навантаження, мкф;
Ін — номінальний струм, А;
Uн — номінальна напруга, В;
Uк.p — напруга на конденсаторіпри номинальному навантаженні, В.
При недовантаженні двигуна розрахункову напругу конденсатора потрібно збільшувати на 15%. Як рабоча ємність можуть використовуватисяконденсатори типів КБГ-МН (конденсатор паперовий,герметичний в металічному корпусі нормальний), БГТ (паперовий, герметичний,термостійкий), МБГЧ (металопаперовий, герметичний, частотний).
Ємність пускового конденсатора підбирають також індивідуально. При пускувхолосту можна обмежитися робочою, єністю. Якщо пусковий момент близький до номінального, буде потрібно пусковийконденсатор ємністю в 2,5...3 рази більшою, ніж робоча. Як пускові можуть бутивикористані дешевші електролітичні конденсатори типу ЕП, оскільки вони працюютьлише декілька секунд при пуску.
/>
Рис. 3.2. Схеми включення полярних електролітичних конденсаторів в якості пускових
1 — до мережі; 2 — до пускової обмотки.
Вибір конденсаторів. Нижче приведені мінімальні значенняємностей, які слід застосовувати при пуску трифазних Електродвигунів різнихпотужностей в однофазному режимі і які, можуть бути залишені включеними впроцесі роботи.
Потужність трифазного
електродвигуна, квт………………………..…. 0,4 0,6 0,8 1,1 1,5 2,2
Мінімальна ємність (мкф) при
включенні двигунів в однофазну
мережу напругою
220 В………………………….………………..……40 60 80 100 150 230
380 В …………………………………….…….…...24 36 48 66 90 130
Для пуску під навантаженням ємність повинна бути збільшена в 2...3 рази впорівнянні з вказаною, але після пуску додаткову ємність обов'язкововідключають.
Як пускові і робочі використовують конденсатори БГТ, ЭП, К42-19ПВ, К50-19, МБГЧ на робочу напругу не меншого 500 В. В якості тільки пускових можнавикористовувати і полярні електролітичні конденсатори з робочою напругою неменш 450 В за умови короткочасного включення. Для більшої надійності їх сполучають по схемі,показаній на рис. 3.2, а. Загальна ємність при цьому рівна С/2. При включенні по схемі, приведеній на малюнку 3.2, б, після розгонуконденсатор залишається включеним в мережу через діод VD і резистор R, і в процесі роботи ця ємністьзабезпечує деяке збільшення моменту двигуна. Пускові конденсатори повинні бутизашунтовані резистором 200...500 кОм, оскільки після пуску на конденсаторахзалишається електричний заряд, який і розряджається через резистор.
Розділ IV.Схеми включення трифазних асинхронних електродвигунівв однофазну мережу задопомогою активних опорів
За відсутності конденсаторів потрібних параметрів можутьвикористовуватися схеми з пусковим резистором (рис. 4.1.).
Для зміни напряму обертання трифазного асинхронного електродвигуна доситьпоміняти місцями будь-яких два дроти, що підводять струм до статора. При зміні напрямуобертання однофазного асинхронного електродвигуна (або трифазного, що працює воднофазному режимі) потрібно поміняти місцями виводи пускової або робочоїобмотки. При реверсуванні двигун потрібно зупиняти.
/>
Рис. 4.1. Схеми включення трифазних асинхронних електродвигунівв однофазну мережу задопомогою активних опорів:
аі в— при виведених на корпус трьохкінцях обмоток;
б — при виведених на корпус шести кінцях обмоток
Виводи обмоток електричних машин прийнято маркувати буквами і цифрами. Виводам обмоток статора машин змінного струмупривласнена літера С, виводам обмотокротора — буква Р. В трифазному статорі початку обмоток позначають: першої фази — С1, другий, — С2, третій,- СЗ; кінці позначають відповідноС4, С5, С6. При сполученні обмотокзіркою їх виводи позначають: першої фази — С1, другої — С2, третьої — СЗ, нульової точки — 0. Виводи обмоток, сполучених трикутником, позначають аналогічно: Cl, C2, СЗ.
Виводи обмоток ротора асинхронного двигуна позначають: першої фази — Р1, другий, — Р2, третьої, — РЗ, нульової точки — 0.
Виводам багатошвидкісних асинхронних двигунів — перед буквою додаєтьсяцифра, вказуюча число полюсів. Так, для трифазного двигуна при переключенні обмотокз двох полюсів на чотири їх виводи маркують відповідно: 2С1, 2С2, 2СЗ і 4С1,4С2, 4СЗ.
У однофазних асинхронних двигунів початок головної обмотки позначають С1, а кінець — С2;початок пускової обмотки П1, кінець -П2.
Розділ V. Експлуатація електродвигунів
Експлуатація електродвигунів складається із слідуючихосновних елементів: нагляду, своєчасного виявлення несправностей та їхусунення; профілактичних випробувань; пуску та зупинки.
Електродвигуни з короткозамкненими роторами дозволенозапускати з холодного стану два рази поспіль, з гарячого — один раз, якщоінструкція заводу-виробника не передбачає більшої кількості пусків. Наступніпуски дозволяються після їх охолодження протягом часу, обумовленого інструкцієюзаводу-виробника для відповідного типу електродвигуна.
Повторні ввімкнення електродвигунів у разі їхньоговимкнення основними захистами дозволяються після обстеження, проведенняконтрольних вимірів опору ізоляції і перевірки справності захистів.
Для електродвигунів відповідальних механізмів, що немають резерву, дозволяється одне повторне ввімкнення після дії основнихзахистів за результатами зовнішнього огляду двигуна.
Наступне ввімкнення електродвигунів у разі діїрезервних захистів до з'ясування причин вимкнення заборонене.
Для спостереження за пуском і роботою електродвигунів,регулювання технологічного процесу яких здійснюється за значенням струму, атакож усіх електродвигунів змінного струму потужністю більше ніж 100 кВт напусковому щитку чи панелі керування встановлюють амперметр, який вимірює струму колі статора електродвигуна. Амперметр установлюють також у колі збудженнясинхронних електродвигунів. На шкалі амперметра червоною рискою позначаютьзначення допустимого струму (вище номінального струму електродвигуна на 5 %).
Вібрація, виміряна на кожному підшипникуелектродвигуна, осьовий зсув ротора, розмір повітряного зазору між сталлюстатора та ротора, а також в підшипниках ковзання не повинні перевищувативеличин.
Постійний нагляд за навантаженням електродвигунів,щітковим апаратом, температурою елементів і охолоджувальних середовищелектродвигуна (обмотки і осердя статора, повітря, підшипників тощо), догляд запідшипниками і пристроями підведення охолоджувального повітря, води доповітроохолодників і обмоток, а також операції з пуску, регулювання швидкості ізупинки здійснюють працівники цеху (дільниці), які обслуговують механізм.
Аварійні кнопки електродвигунів повинні бутиопломбовані. Зривати пломби з аварійних кнопок для вимкнення електродвигунадозволено тільки в аварійних випадках. Опломбування аварійних кнопок виконуютьпрацівники, визначені особою, відповідальною за електрогосподарство.
Електродвигун (обертова машина) повинен бути негайновідімкнений від мережі у таких випадках:
- нещаснийвипадок (чи загроза) з людиною;
- появадиму, вогню або запаху горілої ізоляції з корпусу електродвигуна або йогопускорегулювальної апаратури;
- вібраціяпонад допустимі норми, яка загрожує виходу з ладу електродвигуна або механізму;
- вихід зладу привідного механізму;
- нагріванняпідшипників або контрольованих вузлів понад допустиму температуру, зазначену вінструкції заводу-виробника;
- виникненнякоротких замикань в електричній схемі;
- значнезниження частоти обертання;
- швидкезростання температури обмоток або сталі статора.
В експлуатаційній інструкції можуть бути вказані йінші випадки, за якими електродвигуни (обертові машини) повинні бути негайновимкнені, а також указаний порядок усунення їх аварійного стану.
Періодичність капітальних і поточних ремонтівелектродвигунів, залежно від умов у яких вони працюють, визначає особа,відповідальна за електрогосподарство. Залежно від місцевих умов поточний ремонтелектродвигунів, як правило, здійснюють одночасно з ремонтом привіднихмеханізмів, і його виконує навчений персонал споживача або підрядноїорганізації.
Розділ VІ.Догляд за електродвигуном
Догляд за електродвигуном в процесі роботи включає в себе наступніоперації: періодичне очищення корпусу від пилу і бруду, продування обмоткистислим повітрям від компресора або ручного хутра з метою видалення з неїпороши, зовнішній огляд і перевірку стану заземлення (занулення), кріпленняелектродвигуна до фундаменту або робочої машини, кріплення підшипникових щитіві коробки виводів, щільності посадки шківа, напівмуфти або зірочки і натягненняпасу або ланцюга. При цьому рекомендується зняти кришку виводів і перевіритистан ізоляції вивідних кінців фазних обмоток і проводів, що підводять живлення.
При включенні двигуна після тривалої зупинки треба «перевірити стан ізоляції, прослуховувати, чинемає сторонніх шумів при роботі, а також переконатися в тому, що підшипники негріються.
Якщо двигун працює на відкритому повітрі, рекомендується на ніч закриватийого брезентом, плівкою і т.п.
Періодичність оглядів повинна бути не рідше за один раз у 3 дні навідкритих майданчиках і в дуже вологих приміщеннях і одного разу на 10 днів всухих чистих приміщеннях для двигунів захищеного виконання і в 2 рази рідше длядвигунів закритого виконання.
Сезонно використовувані електродвигуни потрібно зберігати в сухих закритих приміщеннях.
Особливу увагу потрібно приділяти боротьбі зі зволоженням ізоляції обмоток,оскільки з цієї причини виникає пробій ізоляції і електродвигун виходить зладу.
Опір ізоляції обмоток електродвигуна міняється в залежності від умовнавколишнього середовища, графіка роботи, тривалості і умов зберігання іконсервації, конструктивного виконання, класа ізоляції і т.д. Особливо різкоколивається опір ізоляції електричних двигунів відкритого і захищеноговиконання обмотки яких знаходяться в постійному контакті з оточуючим середовищем.Ця обставина приводить до того, що у багатьох електродвигунів при великих паузах в роботі опір ізоляції падає дорівня (деколи до декілька тисяч Ом),небезпечного з погляду електричного пробою і віткового замикання. У приміщеннях з високоювідносною вологістю опір ізоляції навіть у закритих двигунів типу АО2 за 4...5діб знижується з 200..300 МОм до 0,2 МОм і може стати ще менше.
/>
Рис. 5.1.Зміна опору ізоляції електродвигуна захищеного виконання встановленоговідкрито під навісом:
1 — початок вимірів через 45 хв. після сильного дощу;
2 — відновлення опору ізоляції при включеному електродвигуні (хх-холостий хід; н — навантаження);
3 — відновлення ізоляції на сонці і вітрі (двигун не включений)
На Рис. 5.1 показаний графік зміни опору ізоляції електродвигуна типу А, встановленого відкрито, але захищеного навісом від дощу. Ця картина зміни опору ізоляції характерна і для приміщень з високоювологістю. Вимкнений електродвигун вбирає вологу в ті моменти часу, коли йоготемпература виявляється нижчою за температуру навколишнього середовища. Якправило, чим більше пауза, тим меншим стають значення опору ізоляції обмоток. При наступному включенні (вхолосту) обмотка поступовонагрівається струмом, що проходить по ній: опір ізоляції відновлюється.Включення ж під навантаженням яке приведе до швидшого нагріву обмотки, опір їїізоляції може знизитися ще більше і виникне пробій: двигун вийде з ладу.
Після тривалого неробочого періоду електродвигуна необхідно перевіритиопір ізоляції і, якщо його значення виявиться нижче допустимого, прийнятинеобхідні заходи по сушці ізоляції.
Опір ізоляції обмоток в холодному стані після ремонту не повинен бути меншніж 0,5 МОм.
Список використаної літератури
1. АтабековВ. Б.Ремонтелектрооборудования промишленних предприятий: Учебник для сред, проф.-техн.училищ. — 4-е изд., перераб. и доп. — М.: Висш. школа, 1979. — 256 с, ил. —(Профтехобразование. Енергетика).
2. ЕгоровГ.П. и Коварский А.И. устройство, монтаж, експлуатация и ремонт промышленнихелектроустановок.
3. Кокорев А.С. Електрослесарьпо ремонту злектрических машин: Учеб. для СПТУ.
4. Прищеп Л.Г. Учебник сельского електрика.– 3-е издание., доп. и перераб. – М.: Агропромиздат.