Вступ
Важливість іактуальність ремонту в автомобільних підприємствах нерозривно пов'язано зекономічним соціальним розвитком всіх галузей народного господарства і переходівсього з розвитком автомобільної промисловості і автотранспорту з науково-технологічнимпроцесом в цих галузях. Мета діяльності АРП є повне задоволення потребавтомобільного транспорту в забезпеченні працездатності автомобілів змінімальними витратами. Завданнями АРП є проведення капітального ремонту внеобхідних кількостях, і в найкоротші терміни, поліпшення якості ремонту,розширення номенклатури, відновлення деталей і підвищення ефективностівикористання залишкових ресурсів деталей, вузлів, агрегатів, зниження витрат наодиницю корисної роботи капітально відремонтованих автомобілів, підвищенняпродуктивності праці і рентабельності виробництва.
1. РОЗРАХУНОК РІЧНОЇВИРОБНИЧОЇ ПРОГРАМИ ПІДПРИЕМСТВА
1.1 Складання відомостінаявності та річного завантаження машин
Річний режим роботимашини визначає розподіл календарного часу на робочий, неробочий і час колимашина знаходилась на технічному обслуговуванні чи ремонті, транспортувалась зоб’єкту на об’єкт, монтувалась чи демонтувалась.
Річна кількість годинроботи (режим роботи машини) – це планове напрацювання машини на рік під часвиконання робочих функцій, м/год
/>(1.1)
де />– планове напрацювання намісяць;
3 – кількість місяців вкварталі;
/>–відсоток розподілу річних норм використання машин по кварталах,
/>;
Планове напрацювання намісяць, м/год
/>,(1.2)
де /> - тривалість зміни 8год
/> -кількість змін за добу згідно завдання 1зм
/> -коефіцієнт використання робочого часу машин, />;
/>-коефіцієнт змінності машин, />;
/>-кількість робочих днів за серпень 21день
Дані плановогонапрацювання на рік визначаються шляхом розрахунків, та представляються втабличній формі.
Розрахунок
Бульдозер KomatsuD85A-215
/>
/>
Всі наступні машинирозраховуються аналогічно дані заносимо в таблицю 1.1
Таблиця 1.1№ п/п Найменування машин Код Кількість машин, Шт Фактичне напрацювання на початок місяця, м/год Планове напрацювання м/год Рік Місяць 1 Бульдозер Komatsu D85A-215 1 4 1520 1772 201 2 Бульдозер УРБ-10М.01 2 4 4010 1620 189 3 Бульдозер Б 10.0111 3 4 7140 1937 226 4 Автогрейдер ГС 10.01 4 4 2830 1426 214 5 Автогрейдер ГС 18.05 5 5 5160 1460 219 6 Автогрейдер ГС 25.09 6 5 4850 1493 224 7 Каток ДУ-99 7 5 2580 1372 183 8 Асфальтоукладач ДС-181 8 5 1970 1008 168 9 Скрепер МоАЗ 60071 9 4 4390 1507 201 10 Екскаватор ЕО-2621 10 4 5110 1447 193 11 Екскаватор ЕО-4126 11 4 1330 1687 225 12 Екскаватор ЕО-4228 12 4 3250 1710 228 13 Каток ДУ-107 13 5 8670 1455 194 14 Автомобіль МАЗ 555102 14 5 281500 42840 3570 15 Автомобіль КрАЗ 65032 15 5 62400 43344 3612
Для автомобілів, які єв розрахунковому парку, складається відомість наявності автомобілів ісередньодобового пробігу в кілометрах.
Середньодобовий пробігавтомобіля приймається по даним будівельного господарства, чи на основідирективних норм. За відсутністю таких даних середньодобовий пробіг автомобілярозраховується, км
Псда=Тн×Uт×Кв(1.3)
де Тн – часперебування в наряді (10-20 годин)8год.
Uт –середня технічна швидкість (25 км/год).
Кв– крефіцієнт використання робочого часу (0,8-0,9).
Автомобіль МАЗ 555102
Псда=8×25×0.85=170км
Ппл.міс=170×21=3570км
Ппл.рік=3570×3/0.25=42840км
Автомобіль КрАЗ 65032
Псда=8×25×0.86=172км
Ппл.міс=172×21=3612км
Ппл.рік=3612×3/0.25=43344км
1.2 Прийняття і обґрунтуваннянеобхідних нормативів
Прийняті нормативизаносять в таблицю 1.2
Таблиця 1.2 — Нормативипо обслуговуванню і ремонту будівельних машинНазва машини Види ТО чи Р Період виконання ТО і Р, год Кільк ТО і Р за цикл Трудомісткість одного ТО чи Р, люд/год Тривалість одного ТО чи Р, днів Норм. Відкори. Нор. Відкори. 1 2 3 4 5 6 7 8 1 Бульдозер Komatsu D85А-215 ТО-1 50 96 8 8,4 0,4 0,42 ТО-2 250 18 24 25,2 1 1,05 СО 2 рази на рік 50 52,5 3 3,15 ПР 1000 5 920 966 12 12,6 ТО-3 1000 42 44,1 1 1,05 КР 6000 1 2760 2898 27 28,35 2 Бульдозер УРБ-10М.01 ТО-1 50 96 6 6,3 0,3 0,315 ТО-2 250 18 17 17,85 1 1,05 СО 2 рази на рік 41 43,05 2 2,1 ПР 1000 5 610 640,5 9 9,45 ТО-3 1000 36 37,8 1 1,05 КР 6000 1 1370 1438,5 18 18,9 3 Бульдозер Б 10.0111 ТО-1 50 96 6 6,3 0,3 0,315 ТО-2 250 18 17 17,85 1 1,05 СО 2 рази на рік 41 43,05 2 2,1 ПР 1000 5 610 640,5 9 9,45 ТО-3 1000 36 37,8 1 1,05 КР 6000 1 1370 1438,5 18 18,9 4 Автогрейдер ГС 10.01 ТО-1 50 112 8 8,4 0,3 0,315 ТО-2 250 21 21 22,05 0,6 0,63 СО 2 рази на рік 46 48,3 2 2,1 ПР 1000 6 325 341,25 5 5,25 ТО-3 1000 36 37,8 1 1,05 КР 7000 1 660 693 7 7,35 5 Автогрейдер ГС 18.05 ТО-1 50 128 10 10,5 0,5 0,525 ТО-2 250 24 25 26,25 0,8 0,84 СО 2 рази на рік 50 52,5 2 2,1 ПР 1000 7 400 420 6 6,3 ТО-3 1000 40 42 1 1,05 КР 8000 1 900 945 10 10,5 1 2 3 4 5 6 7 8 6 Автогрейдер ГС 25.09 ТО-1 50 128 10 10,5 0,5 0,525 ТО-2 250 24 25 26,25 0,8 0,84 СО 2 рази на рік 50 52,5 2 2,1 ПР 1000 7 400 420 6 6,3 ТО-3 1000 40 42 1 1,05 КР 8000 1 900 945 10 10,5 7 Каток ДУ-99 ТО-1 50 96 1,8 1,89 0,1 0,105 ТО-2 250 18 5,7 5,985 0,3 0,315 СО 2 рази на рік 19 19,95 1 1,05 ПР 1000 5 167 175,35 2,5 2,625 ТО-3 1000 1 1,05 1 1,05 КР 6000 1 370 388,5 7 7,35 8 Асфальтоукладач ДС-181 ТО-1 50 96 5 5,25 0,2 0,21 ТО-2 250 18 16 16,8 0,8 0,84 СО 2 рази на рік 50 52,5 1 1,05 ПР 1000 5 640 672 5 5,25 ТО-3 1000 34 35,7 1 1,05 КР 6000 1 1500 1575 17 17,85 9 Скрепер МоАЗ 60071 ТО-1 100 96 6 6,3 0,3 0,315 ТО-2 500 18 16 16,8 1 1,05 СО 2 рази на рік 8 8,4 0,6 0,65 ПР 1000 5 290 304,5 4 4,2 ТО-3 1000 18 19,9 1 1,05 КР 6000 1 640 672 7,5 7,875 10 Екскаватор ЕО-2621 ТО-1 50 96 3 3,15 3 3,15 ТО-2 250 18 6 6,3 6 6,3 СО 2 рази на рік 20 21 20 21 ПР 1000 5 400 420 400 420 ТО-3 1000 20 21 20 21 КР 6000 1 570 598,5 570 598,5 11 Екскаватор ЕО-4126 ТО-1 50 160 3,6 3,78 0,2 0,21 ТО-2 250 30 13 13,65 0,7 0,735 СО 2 рази на рік 28 29,4 1 1,05 ПР 1000 8 560 588 7 7,35 ТО-3 1000 27 28,35 1 1,05 КР 9000 1 1175 1233,75 18 18,9 12 Екскаватор ЕО-4228 ТО-1 50 160 3,6 3,78 0,2 0,21 ТО-2 250 30 13 13,65 0,7 0,735 СО 2 рази на рік 28 29,4 1 1,05 ПР 1000 8 560 588 7 7,35 ТО-3 1000 27 28,35 1 1,05 КР 9000 1 1175 1233,75 18 18,9 13 Каток ДУ-107 ТО-1 50 64 1,8 1,89 0,1 0,105 ТО-2 250 12 3,8 3,99 0,2 0,21 СО 2 рази на рік 14 14,7 1 1,05 ПР 1000 3 74 77,7 1 1,05 ТО-3 1000 8 8,4 0,5 0,525 КР 4000 1 280 294 5 5,25 /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> />
Нормативи пообслуговуванню і ремонту автомобілів заносимо в таблиці 1.3 і 1.4.
Таблиця 1.3 –Періодичність виконання технічних обслуговувань і ремонту автомобілівНазва машини Вид ТО і Р Періодичність виконання ТО і Р, км Для категорії умов експлуатації Корегуючий коефіцієнт Для заданих умов експлуатації Прийнятний для розрахунків 1 2 3 4 5 6 Автомобіль МАЗ 555102 ТО-1 8000 0,8 6400 6400 ТО-2 24000 0,8 19200 19200 ПР проводиться по необхідності КР 600000 0,77 462000 460800 Автомобіль КрАЗ 65032 ТО-1 2500 0,8 2000 2000 ТО-2 12500 0,8 10000 10000 ПР проводиться по необхідності КР 160000 0,77 123200 120000
Види ТО, Р (графа 2) іперіодичність виконання ТО, Р (графа 3) прийняті на основі нормативів,приведених в ДБН В.2.8-3-95 „Технічна експлуатація будівельних машин”
Корегуючі коефіцієнтивизначаються розрахунком.
Результуючий коефіцієнткорегування нормативів (графа 4) є добуток окремих коефіцієнтів :
— періодичність ТО — К1×К3/> (1.4)
К1=0.8–коефіцієнт корегування нормативів в залежності від умов експлуатації .
К3=1–коефіцієнт корегування нормативів в залежності від природно-кліматичних умов.
пробіг до капітальногоремонту К1 ×К2×К3/> (1.5)
К2=0.85–коефіцієнт корегування нормативів в залежності від модифікації рухомого складуі організації його праці .
Після визначеннявідкорегованої періодичності технічного обслуговування (графа 5), перевіряєтьсяїї кратність між видами обслуговуавння з послідуючим округленням до цілихсотень кілометрів (графа 6).
Таблиця 1.4 – Трудомісткістьобслуговування і ремонту автомобілівНазва машин Види ТО чи ремонту Трудомісткість, люд/год. Для категорії умов експлуата ції (норм) Корегуючий коефіцієнт Для заданих умов експлуатації 1 2 3 4 5 Автомобіль МАЗ 555102 ТО-1 4,5 0,98 4,41 ТО-2 10,8 0,98 10,58 СО 2,28 0,98 2,23 ПР 5,2/1000км 0,62 1463,8/1000км Автомобіль КрАЗ 65032 ТО-1 3,7 0,98 3,62 ТО-2 14,3 0,98 14,01 СО 2,28 0,98 2,23 ПР 6,2/1000км 0,62 386,88/1000км
Примітка:Трудомісткість технічного обслуговування та ремонту автомобілів (графа 3)прийнята на основі даних, приведених в ДБН В.2.8-3-95 „Технічна експлуатаціябудівельних машин” або />
Корегуючі коефіцієнтивизначаються розрахунком.
Результуючий коефіцієнткорегування нормативів трудомісткості (графа 4) отримується добутком окремихкоефіцієнтів:
— трудомісткість ТОК2×К5/> (1.6)
К5– коефіцієнт корегування нормативів трудомісткості технічного обслуговування іремонту в залежності від кількості обслуговуємих і ремонтуємих автомобілів ікількості технологічно сумісних груп (в курсовому проекті К5=1,15).
— трудомісткість ПРК1×К2×К3×К4×К5/> (1.7)
К4=0,7–коефіцієнт корегування нормативів питомої трудомісткості поточног ремонту ітривалості простою в технічному обслуговуванні та ремонті в залежності відпробігу з початку експлуатації.
1.3 Розрахуноккоефіцієнтів переходу від циклу до року
Коефіцієнт переходу відциклу до року,
hр=Тр/Тк(1.8)
де Тр – річнакількість годин роботи однієї машини (табл. 1.1).
Тк –кількість годин роботи машини за міжремонтний цикл (табл. 1.3).
Для автогрейдерів hр=2700/6000=0,45
Коефіцієнт переходу відциклу до року для автомобілів,
hр=Др/Дц (1.9)
де Др –кількість робочих днів за рік (в курсовому проекті при 8-годинному робочому дні– 260 днів).Дц – кількість робочих днівза цикл
Дц=Де+Дто, р(1.10)
Де– кількість днів експлуатації за цикл, що дорівнює відношенню пробігу докапремонту до середньодобового пробігу – Лкр/Лсд.
Дто, р– дні простою в технічному обслуговуванні і ремонті за цикл.
Дто, р= Дк×Нк+/>(1.11)
де Дк – простойв капремонті />
Д –простой в технічному обслуговуванні чи ремонті />.
1) Бульдозер Komatsu D85A-215 hр=1722/6000=0.29
2) Бульдозер УРБ 10М.01 hр=1620/6000=0.27
3) Бульдозер Б10.0111 hр=1937/6000=0.32
4) Автогрейдер ГС 10.01 hр=1426/7000=0.2
5) Автогрейдер ГС18.05 hр=1460/8000=0.18
6) Автогрейдер ГС25.09 hр=1493/8000=0.18
7) Каток ДУ-99 hр=1372/6000=0.23
8) Асфальтоукладач ДС-181 hр=1008/6000=0.17
9) Скрепер МоАЗ 60071 hр=1507/6000=0.25
10) Екскаватор ЕО-2621 hр=1447/6000=0.24
11) Екскаватор ЕО-4126 hр=1687/9000=0.19
12) Екскаватор ЕО-4228 hр=1710/9000=0.19
13) Каток ДУ-107 hр=1455/4000=0.36
14) МАЗ 555102
Дто, р=22×1+281500×0.5/1000=163
hр=/>= 0,07
15)КрАЗ 65032
Дто, р=22×1+62400×0.5/1000=53
hр=/>= 0,26
1.4 Складання таблицірічної кількості технічних обслуговувань, ремонтів та загальної трудомісткостів люд/год
Таблицю річноїкількості ТО і Р та загальної трудомісткості необхідно заповнити в наступнійпослідовності.
1 Графи 1, 2, 4, 7 заповнити на основіскладених раніше таблиць 1.1, 1.2;
2 Графа 3 заповнюється на основі таблиць1.1, 1.2;
3 В графу 5 заносяться коефіцієнтирозраховані в пункті 1.3;
4 Дані графи 6 заповнити як добуток граф3, 4, 5;
5 Дані графи 8 заповнити як добуток граф6, 7.
Таблиця 1.5 – Річнакількість технічних обслуговувань, ремонтів та загальна трудомісткість, люд/годНазва машини Види ТО і Р Кільк. маш, шт. Кльк. ТО і Р за цикл Коеф. перех. цикл/рік Кільк. ТО і Р за рік Трудоміс. одного ТО або Р, люд/год Загальн трудомісткість, люд/год 1 Бульдозер Komatsu D85А-215 ТО-1 4 96 0,29 111 8,4 932 ТО-2 18 20 25,2 504 СО 2р на рік 8 52,5 420 ПР 5 5 966 4830 ТО-3 5 5 44,1 220 2 Бульдозер УРБ-10М.01 ТО-1 4 96 0,27 103 6,3 648 ТО-2 18 20 17,85 357 СО 2р на рік 8 43,05 344 ПР 5 5 640,5 3202 ТО-3 5 5 37,8 189 3 Бульдозер Б 10.0111 ТО-1 4 96 0,32 122 6,3 768 ТО-2 18 23 17,85 410 СО 2р на рік 8 43,05 344 ПР 5 6,4 640,5 4099 ТО-3 5 6,4 37,8 241 4 Автогрейдер ГС 10.01 ТО-1 4 112 0,2 89 8,4 747 ТО-2 21 16 22,05 352 СО 2р на рік 8 48,3 386 ПР 6 4 341,25 1365 ТО-3 6 4 37,8 151 5 Автогрейдер ГС 18.05 ТО-1 5 128 0,18 115 10,5 1207 ТО-2 24 21 26,25 551 СО 2р на рік 10 52,5 525 ПР 7 6 420 2520 ТО-3 7 6 42 252 6 Автогрейдер ГС 25.09 ТО-1 5 128 0,18 115 10,5 1207 ТО-2 24 21 26,25 551 СО 2р на рік 10 52,5 525 ПР 7 6 420 2520 ТО-3 7 6 42 252 7 Каток ДУ-99 ТО-1 5 96 0,23 110 1,89 207 ТО-2 18 20 5,98 119 СО 2р на рік 10 19,95 199 ПР 5 5 175,35 876 ТО-3 5 5 1,05 5 8 Асфальтоукладач ДС-181 ТО-1 5 96 0,17 81 5,25 425 ТО-2 18 15 16,8 252 СО 2р на рік 10 52,5 525 ПР 5 4 672 2688 ТО-3 5 4 35,7 142 9 Скрепер МоАЗ 60071 ТО-1 4 96 96 6,3 604 ТО-2 18 18 16,8 302 СО 2р на рік 8 8,4 67 ПР 5 5 304,5 1522 ТО-3 5 5 19,9 99 10 Екскаватор ЕО-2621 ТО-1 4 96 92 3,15 289 ТО-2 18 17 6,3 107 СО 2р на рік 8 21 168 ПР 5 4 420 1680 ТО-3 5 4 21 84 11 Екскаватор ЕО-4126 ТО-1 4 160 121 3,78 457 ТО-2 30 22 13,65 300 СО 2р на рік 8 29,4 235 ПР 8 6 588 3528 ТО-3 8 6 28,35 170 12 Екскаватор ЕО-4228 ТО-1 4 160 121 3,78 457 ТО-2 30 22 13,65 300 СО 2р на рік 8 29,4 235 ПР 8 6 588 3528 ТО-3 8 6 28,35 170 13 Каток ДУ-107 ТО-1 5 64 115 1,89 217 ТО-2 12 21 3,99 83 СО 2р на рік 10 14,7 147 ПР 3 5 77,7 388 ТО-3 3 5 8,4 42 14 Автомобіль МАЗ 555102 ТО-1 5 6 2 4,41 8
ТО-2 2 1 10,58 10
СО 2 10 2,23 22
ПР 0,35 1463,8 512
15 Автомобіль КрАЗ 65032 ТО-1 5 21 27 3,62 97
ТО-2 4 5 14,01 70
СО 2 10 2,23 22
ПР 1 386,88 386
/> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> />
1.5 Складання головноїтаблиці виробничої програми по обслуговуванню і ремонту машин
Загальна виробничапрограма по обслуговуванню і ремонту машин складається на основі графи 8 табл. 1.7.
Таблиця 1.6 — Загальнавиробнича програма по обслуговуванню і ремонту машинНазва машини Річна виробнича програма, люд/год
Пто-1
Пто-2
Пто-3
Псо
Ппр 1Бульдозер Komatsu D85A-215 932 504 220 420 4830 2 Бульдозер УРБ-10М.01 648 357 189 344 3202 3 Бульдозер Б 10.0111 768 410 241 344 4099 4 Автогрейдер ГС 10.01 747 352 151 386 1365 5 Автогрейдер ГС 18.05 1207 551 252 525 2520 6 Автогрейдер ГС 25.09 1207 551 252 525 2520 7 Каток ДУ-99 207 119 5 199 876 8 Асфальтоукладач ДС-181 425 252 142 525 2688 9 Скрепер МоАЗ 60071 604 302 99 67 1522 10 Екскаватор ЕО-2621 289 107 84 168 1680 11 Екскаватор ЕО-4126 457 300 170 235 3528 12 Екскаватор ЕО-4228 457 300 170 235 3528 13 Каток ДУ-107 217 83 42 147 388 14 Автомобіль МАЗ 555102 8 10 22 512 15 Автомобіль КрАЗ 65032 97 70 22 386 Разом 8270 4268 2017 4164 33644
2.МІСЯЧНИЙ ПЛАН-ГРАФІК ТО І РЕМОНТІВ МАШИН
Місячнимпланом-графіком ТО, Р машин встановлюється дата зупинки кожної машини натехнічне обслуговування чи ремонт і тривалість простою в днях.
Для складання місячногоплану-графіку необхідно мати слідуючі похідні дані:
- склад парку машин (заданий в завданні);
- напрацювання кожної машини на початокмісяця (задано в завданні);
- планове напрацювання на розрахунковиймісяць;
- види і періодичність обслуговування іремонту; ( табл. 1.3).
- тривалість простою в ТО чи ремонті(табл. 1.3).
- кількість робочих днів у заданомумісяці, днів
Місячний пробігавтомобіля, км
Нп=Псд×Кр, (2.1)
де Кр –кількість робочих днів за місяць (визначається згідно діючого законодавства).
Фактичненапрацювання на капітальний ремонт,
Нфкр=Нф– п ×Тпкр(2.2)
де Нф –величина фактичного напрацювання на початок планового місяця з часу проведенняостаннього, аналогічного розрахунковому, виду технічного обслуговування чиремонту, маш/год.
Тп– періодичність виконання відповідного видуобслуговування чи ремонту, по якому ведеться розрахунок, маш/год.
п– ціле число, яке показує скільки разів величина Тпкрвміщується в величині Нф
Порядковийробочий день зупинки на технічне обслуговування чи ремонт, Дтор,
Дтор=/> (2.3)
де Кдр –кількість робочих днів в плановому місяці, визначається по календарю з врахуваннямвстановленого режиму роботи.
Нпл– напрацювання планове на місяць, маш/год.
Якщо прирозрахунках Дтор виявиться більше, ніж кількість робочих днів вплановому місяці – відповідний вид ТО чи ремонту в цьому місяці не проводиться.
Для визначеннякалендарного дня місяця, в який повинно початися ТО чи ремонт пропускаютьвихідні, святкові та дні простою машин в ТО чи ремонті.
При розрахункахпорядкового робочого дня зупинки машини для проведення ТО чи ремонту другий разна місяць, його періодичність при підстановці формули (2.3) збільшується в дварази, третій раз – в три рази, тощо .
Якщо привизначенні часу постановки машини на ТО чи ремонт виявиться, що окремі дніплануємого місяця завантажені не рівномірно, допускається корегування часупроведення ТО чи ремонту в межах одного-двох днів.
Бульдозер KomatsuD85A-215 відпрацював на початок місяця 1520 год.
Періодичністьпроведення: КР – 6000 год.
ПР – 1000 год.
ТО-2 – 250 год.
ТО-1 – 50 год.
Фактичне напрацювання:
на капітальний ремонт — Нфкр=1520-0×6000 =1520 годин.
на поточний ремонт- Нфпр=1520-1×1000=520 годин,
на ТО-2 — НфТО-2=1520-5×250=20 годин,
на ТО-1 — НфТО-1=1520-30×50= 20 годин.
Кількістьробочих днів у серпні 2010 року,Кдр=21 день
Порядковийробочий день, в який проводиться ТО чи ремонт,
ДКР=/>=469 день,
капітальнийремонт в цьому місяці не проводиться;
ДПР=/>= 51 день,
поточний ремонтв цьому місяці не проводиться;
ДТО-2=/>=25 день,
ТО-2 в цьомумісяці не проводиться;
ДТО-1=/>=4 день,
ДТО-1=/>=9 день,
ДТО-1=/>=14 день,
ДТО-1=/>=19 день,
ТО-1 в цьому місяціпроводиться на 4,9,14,19 робочі дні.
3. ПРИЙНЯТА ОРГАНІЗАЦІЯПРАЦІ ПО ТЕХНІЧНОМУ ОБСЛУГОВУВАННЮ І РЕМОНТУ МАШИН
Організаціяремонтного господарства для дорожніх і будівельних машин ускладнена значноювідмінністю їх конструктивної складності, до того ж під час експлуатації машинищо знаходяться на різних об'єктах, розташованих один від одного на значнихвідстанях. У цих умовах для виконання технічних обслуговувань та ремонтівдорожніх і будівельних машин в управліннях будівництва (експлуатації) дорогистворюють центральні ремонтні майстерні.
Практикадовела, що виробнича програма таких майстерень орієнтовно може досягати 400капітальних ремонтів машин на рік, а виконання частини технічних обслуговуваньдля машин, розташованих одна від одної на значних відстанях, найбільш доцільноробити безпосередньо на місці їх роботи спеціальними ремонтними бригадами ускладі пересувних майстерень, використовуючи готові запасні деталі й агрегати.
Пересувнімайстерні обладнують у вагончиках, переміщуваних тягачами, або на шасівантажного автомобіля зі спеціальним причепом. Такі пересувні майстерні маютьуніверсальне устаткування і здатні виконувати механічні, слюсарні,електротехнічні, складальні, ковальські і зварювальні роботи. Розміримайстерень і характер устаткування визначають на підставі обсягів ремонтнихробіт.
ЦРМповинні забезпечувати:
- виконаннятехнічних обслуговувань (ТО);
- виконанняпоточних (ПР) і капітальних ремонтів (К) повнокомплектних машин;
- капітальніремонти агрегатів;
- централізованевідновлення зношених і ушкоджених деталей машин.
Склад постів, відділеньі ділянок ЦРМ визначається характером виконуваних робіт і обсягом виробництва.У загальному вигляді ЦРМ має склад, відображений на рис. 1, 2, 3.
Залежно відпотужності підприємства, характеру й ступеня спеціалізації виробничого процесуокремої складової організаційної структури підприємства можуть змінюватися.Основне виробництво може бути побудоване по безцеховій і цеховій структурі. Прибезцеховій структурі всі окремі виробничі ділянки очолюються майстрами йпідкоряються безпосередньо керівництву підприємства. Застосування безцеховоїструктури керування виробництвом забезпечує: підвищення ролі майстра якосновного керівника виробництва, удосконалювання керування виробництвом іможливість скорочення апарата керування виробництвом.
Для машин, що повертаються наприкінціробочого дня на базу, і машин на автомобільному ходу раціонально проводити ТО іремонти в ЦРМ, особливо це важливо для гідроприводу і паливної апаратуридизельних двигунів. Технічні обслуговування і ремонти машин на пневмоколісномуходу, віддалених від ЦРМ на відстань до 10 км, рекомендується робити встаціонарних умовах. Місце проведення ТО і ремонтів машин з гусеничним рушієм,залежить не тільки від відстані до ЦРМ, але і від типу доріг. По дорогах ізтвердим покриттям ці машини можуть транспортуватися тільки на трейлері(незалежно від відстані). При відсутності на шляху переміщення твердогопокриття раціонально проводити технічне обслуговування в стаціонарних умовах(екскаваторів з гусеничним рушієм — при відстані до бази не більш 2 км, машинна базі гусеничних тракторів — 5 км).
В курсовому проекті студент повинен вибратисхему свого підприємства і визначити потрібні чи непотрібні пересувні засобидля ТО, ПР або діагностування.
4. РОЗРАХУНОК ЗОН,ДІЛЬНИЦЬ, ВІДДІЛЕНЬ, ПЕРЕСУВНОЇ МАЙСТЕРНІ
4.1 Технологічнийпроцес у електротехнічному відділенні
Електротехнічне відділеннявиконуе роботи по перевірці, ремонту та заміні деталей електротехнічногообладнання карбюраторних та дизельних двигунів.
На даному відділеннівстановлені стенди по перевірці та ремонту електротехнічного обладнаннядвигунів, а також станки для проведення інших робіт по відновленнюпрацездатності даного обладнання.
Електротехнічневідділення виконуе об’єм поставлених робіт затверджений керівництвом заводу наякому знаходиться це відділення.
При виконанні велектротехнічних майстернях ТО і ПР вузлів і деталей електрообладнання їх упершу чергу (перед розбиранням) випробовують вхолосту для виявлення сторонніхшумів, вібрації, нагріву, іскріння та інших дефектів. Розбирання починають зізняття шківа чи напівмуфти за допомогою гвинтових з’мників. Після цього всідеталі, що не мають обмотки, промивають бензином, а при сильному забрудненні –5-ти % лужним розчином, підігрітим до t=50…60 C, потім промити гарячою водою.Деталі електрообладнання, що мають обмотку, обдувають стиснутим повітрям іпротирають чистими серветками, змоченими в бензинові.
Несправностіелектробладнання можуть винукнути при електричних (електротехнічних) чимеханічних пошкодженнях. До електричних відносяться: обрив провідників;порушення контактів або ізоляції та пов’язані з цим короткі замикання; тріщинив ізоляції; послаблення бандажа; знос та іскріння щіток; підгоряння контактівта інше. До механічних пошкоджень відносять: знос підшипників; знос посадочнихмісць у валах, у корпусах та кришках; знос або перегин вала ротора; розробкашпоночних пазів; знос або зрив різьби.
Характерними дефектамистартерів є: знос посадочних поверхонь під підшипники; задири та забоїни наповерхнях сердечника якоря; знос колектора; задири та вм’ятини на поверхняхполюсних башмаків; знос контактів переривача; розмагнічення ротора.
Ремонт котушокзбудження, якорів і трансформаторів, повязане із перемиканням обмотки,проводиться на спеціальних ремонтних пристосуваннях: станках для намотуванняобмоток.
Гнізда під підшипникина кришках і корпусах відновлюють запресовкою стальних втулок із послідуючоюрозточкою під потрібний розмір; постановкою зовнішніх кілець підшипників узношений отвір на клеєві, утвореному на основі епоксидної смоли ЕД-6.
Зношені контактипереривача замінюють новими за допомогою пайки. Пайку вольфрамових контактів наконтактотримачах виконують за допомогою твердої мідної стрічки М1 товщиною 0,1мм або твердих латунних і срібних припоїв, флюсом для яких служить бура.
Ступінь намагнічуванняротора магнето визначають на контрольно-вимірювальному стенді дляавтотракторного обладнання. При значеннях магнітного потоку менше, ніждопустимі значення ротор намагнічують на спеціальних апаратах.
Перед збиранняммагнето, генератора, стартера слід перевірити ступінь намагнічування ротора,стан обмотки якоря, котушок збудження та трансформатора на короткі замикання.Зібрані після ремонту магнето, генератори, стартери слід перевірити на стендіпід навантаженням, перевіряють їх роботу в різних режимах.
Схема технологічногопроцесу при виконанні ТО і ПР у електротехнічних майстернях (відділеннях):демонтаж електрообладнання зовнішня мийка агрегатів і деталей (приладів) розбиранняагрегатів і приладів на деталі та вузли мийка та обдувка деталей та вузлів контрольі сортування деталей та вузлів ремонт деталей та вузлів монтаж агрегатів іприладів випробування агрегатів і приладів покраска відправка на дільницюмонтажу.
Приладиелектрообладнання, зняті з автомобілів разом з проводкою, потрапляють уелектротехнічне відділення, де проходять весь комплекс ремонтних операцій. Націй же ділянці можуть ремонтувати чи комплектувати й нову проводку (занаявності відповідного обладнання).
Відремонтовані тапокрашені прилади відправляють на дільницю монтажу автомобілів.
4.2 Розрахуноквиробничої програми електротехнічного відділення майстерні УМБ
Річна виробничапрограма для стаціонарної майстерні по ТО і ремонту,
Ппрм=/> (4.1)деПпрі = Ппр-ПТО-3
80% — доля робіт від загальної програми по поточному ремонту, яка виконується встаціонарній майстерні.
Пмто=Псо+/> (4.2)
де 80% і 20% — доля робіт по ТО від загальної програми, які виконуються в стаціонарніймайстерні.
Ппрм=/>=36687 люд/год
Ппрі = Ппр-ПТО-3=48783-2924=45859люд/год
Пмто=6037+/>=9613 люд/год
Виробнича програмадільниці,
Пв=/> (4.3)
де А1, А2 – цедоля даного виду робіт від загальної програми стаціонарної майстерні.
Пв=/>=2795 люд/год
4.3 Розрахуноккількості виробничих працівників
Явочний складвиробничих працівників, чол
Пяв=/>(4.4)
де Пвід –виробнича програма зони, дільниці, люд/год.
Фрм– фонд часу робочого місця, год.
Кп –крефіцієнт виконання норм випрацювання (Кп=1.06¸1.3).
Фонд часу робочогомісця,
Фрм=(Дк-Дв-Дс)×Тз-Дпс(4.5)
де Дк –кількість календарних днів за рік.
Дв –кількість вихідних днів за рік.
Дс– кількість святкових днів (визначається згідно діючого законодавства).
Тз– тривалість зміни, Тз = 8 год.
Дпс– кількість передсвяткових днів із скороченою на одну годину тривалістю зміни.
Списковий склад виробничихпрацівників,
Псп=/> (4.6)
де Фр – фондчасу робітника, год.
Фр=(Дк-Дв-Дс-Двідп+/>-Дпов)×Тзм-Дпс(4.7)
де Двідп –кількість днів відпустки для даного працівника (приймається згідно діючогозаконодавства).
Дпов –кількість днів невиходу на роботу з поважних причин (по хворобі, виконаннядержобов’язків і т. п.).
Дк=365 дн Дпс=4 дн
Дв=104 дн Двідп=24 дн
Дс=11 дн Дпов=7 дн
Тз=8 дн
Фрм=(365-104-11)×8-4=1996дн
Пяв=/>=1
Фр=(365-104-11-24+24/6-7)×8-4=1780дн
Псп=/>=1
4.4 Розрахуноккількості постів, пересувних засобів для діагностики та технічногообслуговування і ремонту
Розрахунок кількостіпересувних засобів для ТО і ремонту,
Хпм=/> (4.8)
де Фпм – річнийфонд робочого часу пересувноїмайстерні, год.
Ппмто, пр, д– трудомісткість робіт по ТО, ПР, діагностиці машин, для пересувної майстерні, люд/год.
М– кількість робітників пересувної майстерні, що виконують технічнеобслуговування, ремонт, діагностування (в курсовому проекті М=4-6 чол.,для діагностичної лабораторії – 2 чол.).
Кпм –коефіцієнт використання пересувних засобів, К=0,6…0,75. Величинакоефіцієнту залежить від віддаленості об’єкта робіт, дорожніх умов, іншихфакторів.
Хпм=/>=1
4.5 Розрахунок і підбіробладнання
Для більшості відділенькомплект обладнання підбирається по даним технологічного процесу та із умовзабезпечення виконання комплексу технологічних операцій. Також без розрахунківвиходячи із кількості робітників на дільниці і організації робочих місць,визначається кількість одиниць виробничого інвентаря (верстаків, стелажів і т.д)
Таблиця 4.1 – Відомістьобладнання відділенняНазва обладнання Марка, головна характеристика
Габарити, ммхмм Потужність, кВт Кількість
Займана площа, м2 Одиниці облад. Всього 1 Верстак для електриків 1468 05-230 1400 х500
2 0.7 1.4 2 Слюсарні тиски Т-3 200х300
1 0.06
3 Стелаж для деталей 1468 05-300 1400 х500
1 0.7 0.7 4 Ванна для мийки деталей ОМ-1316А 1250 х620
1 0.77 0.77 5 Ларь для обтирочних матеріалів 2249 1000 х 500
1 0.5 0.5 6 Настольно свердлильний станок НС-12А 730 х355 0.6 1 0.26 7 Заточний станок ТАД-263 500 х600 0.2 1 0.3 0.3 8 Контрольно випробувальний стенд для перевірки електробладнання Є-205 650 х726
1 0.5 0.5 9 Прибор для очистки та випробування свічок запалювання Є-203-О 196 х176
1 0.03
10 Прибор для перевірки системи запалювання СП38-М 720 х380
1 0.3
11 Пожарний щит ЩПЧ 500 х1000
1 0.5
12 Прибор для перевірки якорів Є-202 340 х260
1 0.09
13 Ящик з піском 2307-17П 400 х500
1 0.2 0.2 14 Стелаж для приборів 1468 05-350
2000 х800
1 1.6 1.6 15 Стіл
1468 05-423 800 х400
1 0.32 0.32 Разом
6.02
4.6 Розрахунокплощ відділень, зон, дільниць
Площа відділення.
Fвід = fоб×Кобс(4.9)
де fоб – сумарнаплоща, зайнята обладнанням, м2.
Коб.– коефіцієнт враховуючий робочі зони, проходи, проїзди. [1, додаток 13]=4,0
Fвід =6.02×4=24.08
4.7 Будівельні вимоги іпланування проектуємого об’єкта майстерні
Габарити будівлі зони,дільниці, відділення, визначають із розрахованої площі з корегуванням довжини іширини, щоб зони були кратні кроку колон.
Ширина приміщення дляТО і ремонту може бути 12, 18, 24м. Найбільш поширена ширина прольоту майстернібудівельних господарств 12 м.
Довжина будівлірозраховується,
а =/>(4.10)
де Fвід. –площа, м2.
b– ширина відділення, м.
а =/>=4 м
Ширина відділення 6 м
Довжина відділення 4 м
В пояснювальній записцівказують:
- товщину стін в півтори-дві цеглини – 510мм.
- товщину перегородок з цегли –250 мм.
- розмір цегляних колон 0,5´0,5м
- матеріали підлоги цементобетон.
- висоту приміщення 4.
- ширину і висоту воріт: розпашні — 3´3м.
- ширину і висоту дверей: одинарні 1´2,4м.
5. ОРГАНІЗАЦІЙНАЧАСТИНА
5.1 Розрахунокосвітлення
Природнеосвітлення забезпечується влаштуванням вікон (бокове освітлення). Розрахунокосвітлення зводиться до знаходження сумарної площі вікон. Орієнтована сумарнаплоща вікон розраховується.
/> (5.1)
Fп –площа підлоги, м2
/>–Коефіцієнт питомої площі вікон на 1 м2
/> –0,2 – механічне збірне відділення.
/> –коефіцієнт, який враховує втрати світла від забруднення остеклення.
/>–0,8 –0,9 – для приміщення з виділенням пилу й газу.
/>
Розрахунок кількостівікон,
/> (5.2)
Fвік – площаодного вікна, м2
/> (5.3)
б– ширина вікна, м2
hвік–висота вікна, м
/>
Штучне освітлення
При освітленні промисловихприміщень використовується, як загальне, так і комбіноване освітлення.
Загальне – призначенодля освітлення всього приміщення, тому світильники загального призначеннярівномірно розміщуються під стелею приміщення. При необхідності додатковогоосвітлення окремих робочих місць застосовують облаштування місцевогоосвітлення, яке здійснюється безпосередньо над робочим місцем.
Розрахунок веду в такійпослідовності:
1. Вибираю значення освітленості Е ісистему освітлення в залежності від характеру робіт в відділенні чи зоні.
2. Визначаю питому потужністьосвітлювального устаткування. Питома потужність залежить від нормуємоосвітленості площі приміщень, висоти підвищування, коефіцієнтів відбиття відстелі, стін, коефіцієнтів запасу. Вибираю Е–200. Висота підвісу 6. Площа 212.Вибираю Е=10,6
3. Визначаю сумарну потужність ламп, Вт
/> (5.4)
N – питома потужністьосвітлювального устаткування Вт/м2
Fn –площа підлоги, м2
/>
4. Вибираю потужність однієї лампи.
Лампи розжарювання 100Вт;
5. Розрахунок кількостіламп, шт.
/> (5.5)
Nл – потужність однієїлампи, Вт.
/>
6. Підраховую витратиелектроенергії на освітлення, кВт/год
/> (5.6)
Тосв – річний часроботи освітлення, який залежить від географічної широти в градусах 40, в однузміну Тосв = 650кВт/год
/>
5.2 Розрахуноквентиляції
Вентиляція виробничих ідопоміжних приміщень призначена для зменшення запиленості, задимленості іочищення повітря від шкідливих викидів виробництва. Вона сприяє оздоровленнюумов праці, підвищенню продуктивності праці і попередженню професійнихзахворювань.
Вентиляція може бути:
– природною,
– механічною (витяжною, проточною,місцевою, проточно-витяжною),
– змішаною.
Природна вентиляція здійснюєтьсяза рахунок кватирок, фрамуг, вікон. По нормам промислового будівництва всіприміщення повинні мати наскрізне провітрювання. Площа фрамуг чи кватирокприймається в розмірі не менш 2-4% від площі підлоги (більші значенняприймається для приміщення з виділенням пилу, газу, парів).
Розрахунок веду в такіпослідовності:
1. Приймаю значеннягодинної кратності повітрообмінуК=4
2. Провожу розрахунокобміну повітря
/> (5.7)
Vh – об’єм приміщення
Vh = 12.18.6=1296
К – кратність обмінуповітря
/>
3. По розрахунковомуповітрообміну вибираю
Вентилятор ВР 132-30;
Електродвигун АИР 100S2;
Потужність 4кВт;
Частота обертання2900хв;
Продуктивність 200-600м3/год;
Тиск 2810-2400 Па;
Маса 75кг;
ККД 0.45.
5.3 Охорона праці ідовкілля
5.3.1 Загальніположення
Випробування і обкаткадвигунів, топлених насосів, гідросистем і других агрегатів повинні проходити вспеціально відділеннях ізольованих від других цехів, приміщення. Приміщеннявипробуваних відділень повинні бути забезпеченні проточно-витяжній вентиляції.
Виготовлення ікапітальний ремонт дорожніх транспортних засобів, як правило, маютьздійснюватись на спеціалізованих заводах. Технічне обслуговування і ремонтавтомобілів мають проводитись у спеціально пристосованих майстернях абопристосованих до цієї мети гаражах з негорючих матеріалів, у яких приміщенняхдля зберігання техніки відокремленні від зазначених майстерень відповідно до вимогбудівельних норм. Забороняється технічне обслуговування і ремонт у непристосованих для цього приміщеннях.
5.3.2 Гігієна праці тавиробничого середовища
Вимоги виробничоїсанітарії обов’язково враховують при проектуванні виробничих приміщень,процесів і технологічного обладнання. В процесі роботи мають бути відсутні абозведенні до мінімуму.
— Виділення в повітряприміщень, атмосферу і стічні води шкідливих або з неприємним запахом речовин,а також виділення теплоти і вологості в робочих приміщеннях.
— Шум, вібрація,ультразвук, електромагнітні хвилі радіочастот, статична електрика та іонізуючевипромінювання.
При розробцітехнологічної системи проекту слід передбачати:
— Заміну шкідливихречовин нешкідливими або менш шкідливими сухих способів переробки пилоподібнихматеріалів – мокрими.
— Заміну втехнологічних операціях процесів, пов’язаних з виникненням шуму, вібрації таінших шкідливих факторів, процесами або операціями, за яких відсутня або значнознижена інтенсивність цих факторів.
— Герметизацію імаксимальне ущільнення стисків і з’єднань, у технологічному обладнанні ітрубопроводах.
— Теплову ізоляціюповерхонь обладнання повітря і трубопроводів, що нагріваються.
— Комплекснумеханізацію, автоматизацію і сигналізацію про перебіг окремих процесів іоперацій, пов’язаних з можливістю шкідливих виділень.
— Очищеннятехнологічних викидів від шкідливих речовин;
— Переважнезастосування обладнання з технічним паспортом;
— Автоматичнеблокування технологічного обладнання і санітарно-технічних пристроїв, застосуванняобладнання з вмонтованими місцевими відсмоктувальними пристроями ісвітильниками;
— Шумоглушіння іамортизацію вібрації;
— Раціональнуорганізацію робочих місць і захист їх від впливу електромагнітних хвильрадіочастот та іонізуючого випромінювання;
— Застосування процесівз найменшою кількістю стічних вод.
5.3.3 Техніка безпеки
Загальні вимоги безпеки
До самостійної роботипо ремонту і технічному обслуговуванню електрообладнання машин допускаютьсяособи, що мають відповідну кваліфікацію, отримали ввідний інструктаж іпервинний інструктаж на робочому місці по охороні праці. Слюсаревізабороняється користуватися інструментом, пристосуваннями, устаткуванням,поводженню з якими він не виучений і не проінструктований. Електричний струм — при недотриманні правив і запобіжних засобів може надавати на людей небезпечнуі шкідливу дію, що виявляється у вигляді електротравм (опіки, електричні знаки,електрометалізація шкіри), електроударів. Слюсар повинен працювати вспеціальному одязі і у разі потреби використовувати інші засоби індивідуальногозахисту. Слюсар повинен дотримувати правила пожежної безпеки, умітикористуватися засобами пожежегасінні. Палити дозволяється лише в спеціальновідведених місцях. Слюсар під час роботи має бути уважним, не відволікатися насторонні справи і розмови. Про відмічені порушення вимог безпеки на своємуробочому місці, а також про несправності пристосувань, інструменту і засобівіндивідуального захисту слюсар повинен повідомити свого безпосередньогокерівника і не приступати до праці до усунення відмічених порушень інесправностей. Слюсар повинен дотримувати правила особистої гігієни. Перед їдоюабо курінням необхідно мити руки з милом, а при роботі з деталями автомобіля,що працював на етілірованном бензині, заздалегідь обмити руки гасом. Для питтякористуватися водою із спеціально призначених для цієї мети пристроїв(сатуратори, питні баки, фонтанчики і тому подібне). За невиконання вимогінструкції слюсар несе відповідальність згідно з чинним законодавством .
Вимоги безпеки передпочатком роботи
Перед початком роботислюсар повинен: — Одягнути спеціальний одяг і застебнути манжети рукавів.Оглянути і підготувати своє робоче місце, прибрати всі зайві предмети, незахаращуючи при цьому проходи. — Перевірити наявність і справність інструменту,пристосувань, при цьому: гайкові ключі не повинні мати тріщин і забоїн, губкиключів мають бути паралельні і не загорнені; розсувні ключі не мають бутиослаблені в рухливих частинах; слюсарні молотки повинні мати злегка опуклу,некосу і незбиту, без тріщин і наклепання поверхня бойка, мають бути надійноукріплені на рукоятках шляхом розклинювання заєршеннимі клинами; рукояткимолотків повинні мати гладку поверхню; ударні інструменти (зубила,крейцмейселі, борідки, керни і ін.) не повинні мати тріщин, задирок інаклепання. Зубила повинні мати довжину не менше 150 мм; напилки, стамески іінші інструменти не повинні мати загостреної неробочої поверхні, мають бутинадійно закріплені на дерев'яній ручці з металевим кільцем на ній; електроінструментповинен мати справну ізоляцію токоведущих частин і надійне заземлення. — Перевірити перебування підлоги на робочому місці. Пів має бути сухим і чистим.Якщо пів мокрий або слизький, зажадати, щоб його витерли або посипали тирсою,або зробити це самому. — Перед використанням переносного світильникаперевірити, чи є на лампі захисна сітка, чи справні шнур і ізоляційна гумоватрубка. Переносні світильники повинні включатися в електромережу з напругою невище 42 В.
Вимоги безпеки під часроботи
Під час роботи слюсарповинен: — Всі види технічного обслуговування і ремонту електрообладнання машинна території підприємства виконувати лише на спеціально призначених для цієїмети місцях (постах). — При розбірно-складальних і інших кріпильних операціях,що вимагають великих фізичних зусиль, застосовувати знімачів, гайковерти і томуподібне Трудноотворачиваємиє гайки при необхідності попередній змочувати гасомабо спеціальним складом («Унісма», ВТВ і тому подібне). — Для зняття іустановки вузлів і агрегатів вагою 20 кг і більш користуватися підіймальнимимеханізмами, обладнаними спеціальними пристосуваннями (захватами), іншимидопоміжними засобами механізації. — Під час роботи розташовувати інструменттак, щоб не виникала необхідність тягнутися за ним. Правильно підбирати розміргайкового ключа, переважно користуватися накидними і торцевими ключами, а уважкодоступних місцях — ключами з тріскачками або з шарнірною голівкою.Правильно накладати ключ на гайку, не підтискати гайку ривком. При роботізубилом або іншим рубаючим інструментом користуватися захисними окулярами дляоберігання очей від поразки металевими частками, а також надівати на зубилозахисну шайбу для захисту рук. Випрессовивать туго сидячі пальці і втулки лишеза допомогою спеціальних пристосувань. — Зняті з автомобіля вузли і агрегатискладати на спеціальні стійкі підставки, а довгі деталі класти лишегоризонтально. — При роботі на заточном верстаті слід стояти збоку, а не протиабразивного круга, що обертається, при цьому використовувати захисні окуляриабо екрани. Зазор між подручником і абразивним кругом не повинен перевищувати 3мм. — При роботі електроінструментом напругою більше 42 В користуватисязахисними засобами (діелектричними гумовими рукавичками, калошами, килимками),видаваними спільно з електроінструментом. — Підключати електроінструмент домережі лише за наявності справного штепсельного роз'єму. — При припиненніподачі електроенергії або перерві в роботі від'єднувати електроінструмент віделектромережі. — Видаляти пил і стружку з верстака, устаткування або деталіщіткою-кмітливістю або металевим гачком. — Використаний обтиральний матеріалприбирати в спеціально встановлені для цієї мети металеві ящики і закриватикришкою.
Слюсаревізабороняється: виконувати роботи під автомобілем або агрегатом, вивішеним лишена підіймальному механізмі (окрім стаціонарних електропідйомників) безпідставки козелків або інших страхуючих пристроїв; піднімати агрегати прикосому натягненні троса або ланцюга підіймального механізму, а також зачалюватиагрегати стропом, дротом і т.п.; використовувати випадкові підставки іпідкладки замість спеціального додаткового упору; переносити електричнийінструмент, тримаючи його за кабель, а також торкатися рукою частин, щообертаються, до їх зупинки; здувати пил і стружку стислим повітрям, направлятиструмінь повітря на тих, що стоять рядом людей або на себе; зберігати наробочому місці промаслені обтиральні матеріали і зберігати чисті обтиральніматеріали разом з використаними; застосовувати етілірованний бензин для миття деталей,рук і т.д.; переносити електричний інструмент, тримаючи його за кабель, а такожторкатися рукою частин, що обертаються, до їх зупинки; здувати пил і стружкустислим повітрям, направляти струмінь повітря на тих, що стоять рядом людей абона себе; зберігати на робочому місці промаслені обтиральні матеріали ізберігати чисті обтиральні матеріали разом з використаними; застосовуватиетілірованний бензин для миття деталей, рук і т.д.;
Вимоги безпеки післязакінчення роботи
Після закінчення роботислюсар зобов'язаний: — Відключити від електромережі електроустаткування,вимкнути місцеву вентиляцію. — Привести в порядок робоче місце. Прибратипристосування, інструмент у відведене для них місце. — Вимити руки з милом, апісля роботи з деталями і вузлами двигуна, що працює на етілірованном бензині,необхідно заздалегідь мити руки гасом. 6.1.6. Про всі недоліки, виявлені підчас роботи, сповістити свого безпосереднього керівника.
5.3.4 Пожежна безпека
Основні причини пожежі:
— Порушеннягерметичності комунікацій, несправностей паливної системи і загорання палива таелектропроводки при стисканні з поверхнями, які мають високі робочі температури(вихлопним колектором, глушником та опалювальною установкою);
— Спалахування паливавнаслідок потрапляння іскри, яка виникає від ударів стальних деталейпошкодженого кузова автомобіля під час ДТП;
— Спалахування паливавід потрапляння іскри розряду статичної електрики;
— Спалахування спалимихконструкційних матеріалів і палива з причин несправностей електрообладнанням(короткого замикання, незадовільних контактів);
— Спалахування спалимихконструкційних матеріалів і палива від впливу відкритого вогню (зварювальніроботи, розігрів вузлів автомобіля в зимовий період, перевірка наявності паливав паливних баках за допомогою відкритого вогню).
— Негайно повідомитипро це по телефону пожежну охорону( при цьому слід назвати адресу об’єктаповерховість будівлі, місце виникнення пожежі, наявність людей, а також назватисвоє прізвище, ім’я та по батькові)
— Вжити (по можливості)заходів для евакуації людей, гасіння пожежі та збереження матеріальнихцінностей.
— Повідомити про пожежучи відповідну компетентну посадову особу та чергового по підприємству абоорганізації;
— За потреби –викликати інші аварійно-рятувальні служби ( медичну, газорятувальну).
Цехи або відділення, депроводиться гаряче обкатування двигунів внутрішнього згорання, слід розміщуватив окремих приміщеннях, збудованих з негорючих матеріалів.
Автомобільну техніку,що надходить на технічне обслуговування, поточний ремонт, слід очищати ззовнівід бруду і залежно від виду ремонту чи обслуговування вузлів та агрегатів занеобхідності зливати паливо і мастила, а також знімати газові балони. Для миттята знежирення треба застосовувати негорючі сполуки, пасти, розчинники та емульсії,а також ультразвукові та інші пожежобезпечні установки.
На постах відкритогошлангового (ручного) і закритого (механізованого) миття джерела освітлення,проводки та силові двигуни повинні бути герметичні. Пости відкритого шланговогомиття слід розміщувати в зоні, ізольованих від відкритих ліній електропередач івід обладнання під напругою. Підлога в приміщеннях та на ділянках, де миють ізнежирюють деталі із застосування легкозаймистих і горючих рідин, має бутивиконана з негорючих матеріалів, які не утворюють іскор при ударі, мати шорсткуповерхню.
Нейтралізацію деталейдвигунів, які працюють на етилованому бензині, дозволяється здійснюватипромивання гасом тільки у спеціально виділених для цієї мети місцях.Використання горючі та легкозаймисті мийні речовини забороняється зберігати напостах миття, їх слід тримати в спеціально призначених місцях у щільно закритійтарі.
5.3.5 Охорона довкілля
Стічні води від миттяавтомобілів, миття підлоги в приміщеннях для зберігання або обслуговуванняавтомобілів, які містять горючі рідини та завислі речовини, перед злиттям уканалізаційну мережу повинні очищатися в місцевих очисних установках. Післяочищення стічних вод від миття автомобілів вміст завислих речовин інафтопродуктів не повинен перевищувати встановлених норм.
Видалення осаду зочисних установок пропускною здатністю більше 1,5 л/с має бути механізованим.Осади і зібрані нафтопродукти з очисних споруд видаляються в міру їхнакопичення.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇЛІТЕРАТУРИ
1. Методичнірекомендації до виконання курсового проекту, П: 2010 р.
2. Державнібудівельні норми України. Будівельна техніка, оснастка, інвентар та інструмент.Технічна експлуатація будівельних машин, ДБН В.2.8-3-95. Видання офіційне.Держкоммістобудування України. Київ 1995.
3. Положенняпро технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобівавтомобільного транспорту — К.: Державний департамент автомобільноготранспорту, 1998.
4. ГурвичИ.С. Эксплуатация и ремонт дорожных машин и оборудования. М., Транспорт, 1989.
5. Краткийавтомобильный справочник. Москва, Транспорт, 1984.
6. Н.А.Беспалов. Дорожно-строительные машины и оборудование. Довідник. Київ,Будівельник, 1980.
7. Б.В.Шелюбский. Довідник, Технічна експлуатація дорожніх машин. Москва, Транспорт,1975.
8. Довідникобладнання. Справочник по оборудованию для технического обслуживания и ремонтатракторов и автомобилей. Грибков В.М. Россельхозиздат. 1978.
9. А.П.Смелов. Курсовое и дипломное проектирование по ремонту машин. М., Колос, 1984.
10. Зеленков Г.І. Проектування підприємствпо ремонту дорожньо-будівельних машин. М., 1977.
11. Клебанов Б.В. Проектування виробничихдільниць авторемонтних підприємств. М., Транспорт, 1975.
12. Суханов Б.Н. ТО і ремонт автомобілів.Посібник по курсовому та дипломному проектуванню. М., Транспорт, 1985.
13. Салов А.И. Охрана труда на предприятияхавтомобильного транспорта., М, Транспорт, 1986.
14. Кузнецов Ю.М. Охрана труда наавтотранспортних предприятиях. — М, Транспорт, 1996.
15. Кодекс Законів про працю України.
16. Закон України “Про охорону праці”. Київ,1993.
17. Закон України “Про пожежну безпеку”.Київ, 1995.
18. СНІП ІІІ-4-80. Техника безопасности встроительстве.
19. СНІП 2.01.02-85. Протипожежні норми.
20. Державні стандарти на умови праці. ГОСТ12.0.001-77 по ГОСТ 12.4.8-84