ТЕМА:СХЕМИ ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ ТРАКТОРІВ ЮМЗ
ЗМІСТ
ВСТУП
1. ЗАГАЛЬНА СХЕМАЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ ТРАКТОРА ЮМЗ-6КЛ
2. БУДОВА АКУМУЛЯТОРНОЇ БАТАРЕЇ
3. ГЕНЕРАТОР
4. РЕГУЛЯТОРИ НАПРУГИ
5. СИСТЕМА ЗАПАЛЮВАННЯ ВІДМАГНЕТО6. ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ВСТУП
Тракториє основними енергетичними засобами виконання технологічних операцій у різнихгалузях виробництва. Вони широко використовуються в будівництві, землеробстві,тваринництві. З кожним роком вони стають усе складнішими, а їх парк — різноманітнішим. Водночас удосконалюються методи й засоби їх обслуговування таремонту. Поряд з випуском простих засобів діагностування збільшуєтьсявиробництво електронних приладів, розробляються перспективні автоматизованісистеми та пристрої.
Діагностика,технічне обслуговування та ремонт систем і механізмів, а також прогнозуванняресурсу — найважливіші фактори керування роботою та надійністю.
Сьогодні,зміцнення економіки України залежить від рівня кваліфікації кадрів. Машиністбульдозера, машиніст екскаватора повинні досконало знати конструкцію трактора,його вузлів, кваліфіковано та своєчасно виконувати регулювальні роботи ітехнічне обслуговування, вміло виявляти та усувати несправності в процесіексплуатації машин.
Електричнуелектроенергію на тракторах застосовують для пуску двигуна, запалення горючоїсуміші, звукової і світлової сигналізації, освітлення, живленняконтрольно-вимірювальних приладів тощо. Електрообладнання тракторів можнаподілити на такі групи:
—джерела електричної енергії: акумуляторна батарея, генератор, магнето;
—споживачі електричної енергії: стартер, фари і підфарники, звуковийсигнал і сигнали повороту, електричні двигуни вентилятора, кондиціонера, атакож допоміжне обладнання;
—контрольно-вимірговальні прилади; амперметр, термометр, манометри,показники рівня палива в баку, тахоспідометр та інші;
—допоміжні прилади: запобіжники, перемикачі, вимикачі.
1. ЗАГАЛЬНАСХЕМА ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ ТРАКТОРА ЮМЗ-6КЛ
Електрообладнаннятракторів — це єдина система, в якій джерела і споживачі електричної енергіївзаємозв'язані між собою. Найбільш повне уявлення про зв'язок складових частиндає схема електрообладнання тракторів. Для прикладу розглянемо схемуелектрообладнання трактора ЮМЗ-6КЛ (рис. 1.1)
/>/>
Рис.1.1 Схема електрообладнання трактора ЮМЗ-6КЛ:
1-підфарник ПФ101-Б; 2-передні фари ФГ305-Д (права), ФГ305-Є(ліва);
3- сполучна панель ПС-А2; 4 — генератор 13.3701; 5 — стартер СТ362;
6-датчик покажчика температури води ТМ-100; 7 — звуковий сигнал С-311;
8- електродвигун вентилятора нагрівника МЕ218 (двошвидкісний);
9- перемикач частоти обертання електродвигуна вентилятора нагрівника;
10—склоочисник СЛ230; 11 -плафон ПК-201; 12 — електродвигун МЕ11 вентиляторакабіни; 13 — штекерне розняття;
14— перемикач ППН-45 вентилятора і плафона; 15 — обмивач;
16- акумуляторна батарея 6ТСТ-50; 17 — штепсельна розетка 47К;
18— вимикач маси ВК318-Б; 19 — переносна лампа;
20— іскрова свічка СН-200 пускового двигуна;
21- магнето М124-А1 пускового двигуна;
22- контрольна лампа ПД20-Д включення покажчика повороту;
23— контрольна лампа ПД20-М включення дальнього світла передніх фар;
24— лампи освітлення щитка приладів; 25 — перемикач ПП45-М ближнього та дальньогосвітла передніх фар; 26 — покажчик температури води УКГЗЗ-В;
27- вимикач обмивана; 28 — амперметр АП200;
29- покажчик ЦБ26-В рівня палива; 30 — вимикач магнето ВК-34;
31— вимикач ВК10-Б стоп-сигналу; 32 — вимикач звукового сигналу;
33— вимикач стартера ВК317-А2; 34 — переривник РС410-В покажчиків поворотів; 35 — перемикач П108 поворотів; 36 — вимикач блокування магнето ВК34;
37- центральний перемикач світла П305; 38 — блок запобіжників ПР11 -Д;
39- блок запобіжників ПР11; 40 — блок запобіжників ПР11-Ж;
41-задня фара ФГ304; 42 — задній ліхтар ФП100-Б;
43- ліхтар-покажчик повороту УП5-Ж; 44 — вимикач В45-М задніх фар;
45- штепсельна розетка ПСЗОО-А;
46- датчик БМ31-А рівня палива (бензомір);
47-ліхтарФП200-А освітлення номерного знака;
48- сполучна панель ПС1-А2
2.БУДОВА АКУМУЛЯТОРНОЇ БАТАРЕЇ
Набульдозерах застосовують стартерні свинцево-кислотні акумуляторні батареї.Основним споживачем, що визначає тип і конструкцію акумуляторної батареї, єстартер, оскільки струм, що споживається стартером при запуску двигуна,особливо при низьких температурах, досягає декількох сотень амперів.
Акумуляторнібатареї (рис. 2.1.) випускають у єдиному ебонітовому або пластмасовомумоноблоці 11, розділеному перегородками на ізольовані відділення. На днікожного відділення (крім малообслуговуваних акумуляторів) є призми 12, щослужать опорою для електродів і сепараторів і утворюють простір, призначенийдля нагромадження шламу, який утворюється в результаті опливання активної масиелектродів. Це захищає різнойменні електроди від замикання шламом.
Укожному відсіку моноблока розміщені негативні 1 і позитивні З електроди,розділені сепараторами 2 і зібрані в блок електродів 13. Електроди однієї полярностізварені між собою з визначеним зазором свинцевим місточком 6, до якогоприварений борн 4.
Числонегативних електродів, як правило, на один більше, ніж позитивних. Крайніми вцьому випадку є негативні електроди. У деяких випадках число позитивних електродівдорівнює числу не гативних або на один більше. Над блоком електродів укладаютьебонітовий або пластмасовий щиток 5, що захищає верхні крайки сепараторів відмеханічних ушкоджень. Кожен акумулятор закривають окремою кришкою 7 з ебонітуабо пластмаси. Кришка має отвір для заливання електроліту, закритий різьбовоюпробкою 9.
Акумуляториз'єднані між собою послідовно міжелементними з'єднаннями 8 у такий спосіб:вивідний борн негативних пластин першого акумулятора з'єднується з борномпозитивних пластин другого акумулятора. На борни позитивних електродів першогоакумулятора і негативних електродів останнього наварюють конусні полюсні виводи10, які необхідні для приєднання акумуляторної батареї до зовнішнього ланцюга.
/>
Рис.2.1. Стартерна акумуляторна батарея:
1,3 — негативні і позитивні електроди; 2 —сепаратори; 4 — борн; 5 — щиток;
6— місточок; 7— кришка; 8 — міжелементні з'єднання; 9 — пробка;
10— полюснийвивід; 11 — моноблок; 12 — призми; 13 — блок електродів
Місцясполучення кришок 7 з моноблоком, попередньо прокладені гумовимиущільнювальними прокладками або азбестовим шнуром, герметизують заливаннямбітумної мастики. Більшість моноблоків має спеціальні посадкові місця для кришокі в цьому випадку ущільнення не застосовують. Акумуляторні батареї, що маютьвелику масу, оснащені ручками для перенесення.
Розміриполюсних виводів, на яких закріплюють розрізні наконечники підвідних проводів,стандартизовані (діаметр вводу «+» більший за діаметр виводу «-»). У деякихакумуляторних батарей конструкція полюсних виводів передбачає кріпленняпроводів болтовим з'єднанням.
Кришкаакумулятора має три отвори. Два отвори служать для виводу борнів блока електродів,третій різьбовий отвір — для заливання електроліту. В крайні отвори кришкизапресовані свинцеві втулки. При зварюванні борна з перемичкою або полюснимививодами одночасно зварюється верхня частина втулок. Цим забезпечується надійнагерметизація кришки в місці виходу борна.
Пробкивиготовляють з ебоніту або пластмаси. Вони мають вентиляційні отвори, якізабезпечують вихід газів. Щоб запобігти випле-скуванню електроліту під час рухуавтомобіля, між пробкою й отвором установлюють гумову шайбу, а пробка маєвідбивач. Деякі пластмасові пробки мають конусний бортик, який щільно прилягаєдо горловини отвору. У цьому випадку гумова шайба не ставиться. Існують такожакумулятори, в яких пробка входить в отвір кришки без різьби і фіксується вньому за рахунок пружності.
3.ГЕНЕРАТОР
Основнимвиробником енергії, яка йде на живлення всіх споживачів електричної енергії іна зарядження акумуляторної батареї при роботі двигуна на середній і великійчастоті обертання колінчастого вала, є генератор. За принципом дії і будовоюгенератори бувають постійного і змінного струму. На сучасних тракторах, яківикористовуються у сільському господарстві, переважно встановлюють генераторизмінного струму напругою 12В і потужністю до 1500 Вт.
Генераторипостійного струму тривалий час були одним із основних джерел електричноїенергії на тракторах. Але зі збільшенням потужності споживачів електроенергіїрозміри і маса генераторів постійного струму зросли настільки, що розміщуватиїх на двигунах стало неможливим, а збільшення частоти обертання колінчастоговала двигуна підвищило спрацювання колектора і щіток. Тому замість генераторівпостійного струму на трактори встановлюють генератори змінного струму. Середних бувають генератори змінного струму із збудженням від постійних магнітів і зелектромагнітним збудженням. Генератори із збудженням від постійних магнітівмалопотужні і обмежено застосовуються на тракторах, де споживачемелектроенергії є лише освітлювальні прилади.
Більшістьгенераторів, які використовують сьогодні на тракторах, мають електромагнітнезбудження.
Генераториприводяться в дію від колінчастого вала дизеля і перетворюють механічну енергіюв електричну. На тракторних і комбайнових дизелях типу СМД-60 встановлюютьгенератори змінного струму 15.3701 (Г-309).
Надвигунах СМД-60 і СМД-62 встановлений генератор Г-309 потужністю 1000 Вт, а надвигуні СМД-64 — генератор Г-309К потужністю 400 Вт. Генератор 15.3701 виробляєелектричний струм напругою 14 В і являє собою безконтактну п'ятифазнуоднойменно-полюсну електричну машину з одностороннім електромагнітним збудженнямі вмонтованим випрямним блоком БПВ-12-100.
Генераторрис. 3.1.складається із статора 12, ротора 26, котушки збудження, передньої 13і задньої 11 кришок, випрямляча, приводного шківа 21 і крильчаток 22 і 10.
Статор12 виконаний із пакета сталевих пластин. На внутрішній поверхні статорарозміщено десять зубців, на кожному встановлено котушку обмотки статора. У фазуз'єднані послідовно дві котушки. Кінці фаз виведені гнучкими проводами знаконечниками.
Ротор26 виготовлений у вигляді шестикутної зірки із сталевих пластин і напресованийна вал 19.
Вал19 ротора розташований в кулькових підшипниках 18 і 29 закритої конструкціїодноразового змащення. На передньому кінці вала встановлений приводний шків 21,до якого прикріплено крильчатку 22 для охолодження генератора, а на задньомукінці — крильчатку 10, що охолоджує випрямний блок. Для цього на корпусі 31 ікришці 11 розміщено ребра. Обмотка збудження 25 прикріплена до передньої кришки13. Один кінець приєднаний до додаткового виводу генератора і виводу Д регуляторанапруги, а інший — до клеми Ш регулятора напруги 4.
Випрямнийблок, встановлений на задній кришці 11, складається із силового і додатковоговипрямлячів, блока регулятора напруги і перемикача посезонного регулюваннянапруги 32 «Зима-Літо». Конструктивно силовий і додатковий випрямлячізмонтовані в одному корпусі. Блок регулятора напруги і перемикач 32 розміщенона кришці 5.
В корпусі 9випрямляча закріплено п'ять діодів зворотної полярності, а в пластині 8 — п'ятьдіодів прямої полярності. Вводи діодів з'єднані шинами з виводами фазнихобмоток статора 27. Виводи діодів зворотної полярності з'єднані з «масою», адіодів прямої полярності — з вивідною клемою 1 генератора. Додатковий випрямлячскладається з трьох діодів прямої полярності, що запресовані в шини, якіпопарно з'єднують діоди прямої і зворотної полярності силового випрямляча.Додатковий випрямляч забезпечує автоматичний захист акумулятор ної батареї відрозрядження на обмотку збудження генератора на непрацюючому дизелі. При роботідизеля через додатковий випрямляч струм поступає до обмотки збудження 25 і релеблокування стартера. Інтегральний регулятор напруги типу Я 112-5 являє собоюне-розбірну мікросхему. Для правильного монтажу її на інтегральному пристрої євиступ. Охолоджується інтегральний пристрій через радіатор, який виготовленийзі стрічкового алюмінію. На інтегральному пристрої є чотири виводи С, Б, ПІ і Д(рис. 3.1, б) у вигляді контактних площадок.
/>/>/>
Рис.3.1. Загальний вигляд (а) і принципова електрична схема (б) генератора 15.3701:
1— вивідна клема генератора (В); 2 — клема для підключення реле блокуваннястартера (Д); З — кришка; 4 — корпус інтегрального регулятора напруги; 5 —кришка випрямного блока; 6 — фазний вивід; 7 — стяжний гвинт; 8 — тепловідвідвипрямного блоку; 9 — корпус випрямного блока; 10,22 —крильчатки; 11 — заднякришка; 12 —статор; 13 — передня кришка; 14 —фланець котушки збудження; 15 —втулка котушки збудження; 16, 24, 28 — кронштейни; 17 — кришка підшипника: 18,29 — кульковий підшипник: 19 — вал ротора; 20 — гайка кріплення шківа; 21 —приводний шків; 23 — втулка; 25 — обмотка котушки збудження; 26 —ротор; 27 —обмотка котушки статора; ЗО — гайка кріплення крильчатки; 31—захисний корпус випрямляча;32 — перемикач посезонного регулювання напруги; АБ — акумуляторна батарея; ВМ —вимикач маси; Л— літо; 3 — зима; СВ — силовий випрямляч; ДВ — додатковийвипрямляч
Цівиводи ізольовані від інтегрального пристрою. Маркування виводів нанесено найого пластмасову кришку. Корпус інтегрального пристрою є п'ятим виводом —«масою». Для підведення струму до генератора при збудженні від акумуляторноїбатареї між виводами В і Д підключений резистор. Для підвищення якостірегулювання інтегрального пристрою (при відсутності акумуляторної батареї)встановлено конденсатор К50-ЗА (СФ) фільтра. Самозбудження генератора безакумуляторної батареї відбувається за рахунок залишкової індукції системизбудження.
Привключенні перемикача 32 (рис. 3.1, а) в положення «Зима» резистор К.2 однимвиводом підключається до виводу С інтегрального пристрою, а іншим — до корпусугенератора («маси»). При включенні перемикача 32 в положення «Літо» резисторК.2 відключається від схеми генератора.
Генераторпрацює так. Постійний струм від позитивної клеми акумуляторної батареї черезклему Б, резистор Кі і клему Д інтегрального блока надходить до обмоткизбудження 25 генератора, потім до клеми Ш, транзисторів і «маси» інтегральногоблоку, а звідти — до мінусової клеми акумуляторної батареї. При проходженніелектричного струму через обмотку збудження 25 навколо неї створюється магнітнеполе. Магнітний потік перетинає втулку 15 з фланцем 14, ротор 26 і статор 12 зобмотками 27 котушки статора.
Приобертанні вала 19 зубці і западини ротора 26 поперемінно розташовуються протикожної обмотки 27 статора. При цьому величина магнітного потоку, створеногокотушкою збудження, змінюється від максимального до мінімального значення. Піддією змін величини магнітного потоку в обмотках статора виникає зміннаелектрорушійна сила, яка утворює електричний струм змінного напрямку. Зміннийструм від обмоток статора поступає у випрямляч. Силовим випрямлячем зміннийструм перетворюється у постійний і йде на зарядку акумуляторної батареї та доінших споживачів. Постійний струм від додаткового випрямляча поступає до клеми2 генератора і до обмотки 25 котушки збудження.
4.РЕГУЛЯТОРИ НАПРУГИ
Частотаобертання колінчастого вала двигуна, а тому і ротора генератора, змінюється ушироких межах. Оскільки при цьому пропорційно змінюється і швидкість перетинуобмоток статора магнітними силовими лініями, то згідно з закономелектромагнітної індукції відповідно змінюється і ЕРС, що наводиться вобмотках, а значить, і напруга генератора. Із цього ж закону випливає, що зберегтипостійну напругу (а це необхідно для нормальної роботи споживачів) можна,змінюючи магнітну індукцію обернено пропорційно частоті обертання. Досягаєтьсяце автоматичною зміною сили струму в обмотці збудження за допомогою регуляторанапруги. Наприклад, якщо частота обертання збільшиться, регулятор напругивідповідно зменшить силу струму в обмотці збудження, і тому напруга генераторане зростає.
Угенераторних пристроях застосовують переважно контактно-транзисторні ітранзисторні регулятори напруги. У контактно-транзисторного регулятора є електромагнітнийвібратор 5 (рис. 4.1) і транзистор 4. Обмотка збудження 6 генератора підключенане прямо до виводу В, а через резистор Е, д і паралельне йому коло:емітер Е і колектор К транзистора.
/>
Рис.4.1. Спрощена схема контактно-транзисторного регулятора напруги:
1—обмотка статора генератора; 2 — акумуляторна батарея; 3 — вимикач «маси»; 4 —транзистор; 5 — вібратор; 6 — обмотка збудження; 7 — діодний міст
Базатранзистора через резистор К6 постійно з'єднана з «масою» і рухомим контактомПК вібратора. Нерухомий контакт НК вібратора з'єднаний з виводом «В»генератора. Обмотка ОРН електромагніта приєднана одним кінцем до виводу «В», адругим — до «маси».
Колинапруга генератора не перевищує допустимої, в обмотці ОРН від акумуляторноїбатареї або від генератора проходить струм невеликої сили, який викликаєнезначне намагнічення осердя, і тому пружина Пр утримує контакти вібратора урозімкнутому стані. В цьому випадку база Б транзистора постійно з'єднана з«масою», а тому і з виводом «— » генератора, має менший потенціал, ніж емітер,тому транзистор опиняється в стані «відкрито», і струм збудження йде по колу:вивод «+» батареї 2 (або В генератора) — емітер Е — колектор К транзистора —обмотка збудження 1 генератора — «маса» — вивод «—» джерела. Через резистор Кдструм майже не проходить, оскільки провідність у багато разів менша провідностіпаралельно підключеного транзистора.
Количастота обертання збільшиться і напруга генератора перевищить допустиму,збільшиться і сила струму в обмотці ОРН. Сила електромагніта подолає опірпружини Пр і, притягуючи пластинку, яку називають якірцем, замкне контакти ПК іНК. В результаті позитивний вивод «В» з'єднається з базою Б транзистора, їїпотенціал стане рівним потенціалу емітера, і транзистор перейде в стан«заперто». Струм в обмотку збудження 6 тепер зможе проходити тільки черезрезистор Кд, тому сила струму різко зменшиться, що викличе відповідне зменшеннямагнітного потоку в генераторі, а тому і ЕРС в обмотках статора. В результатінапруга на виводах генератора знизиться, контакти вібратора розімкиуться,транзистор перейде в стан «відкрито» і весь процес повторюється.
Такимчином, при високій частоті обертання рухомий контакт весь час вібрує, а напругагенератора коливається від деякого середнього значення. Проте ці коливаннявнаслідок великої їх частоти не відбиваються на розжарюванні ламп та роботіінших споживачів. Чим сильніше натягнута пружина Пр, тим триваліший часрозімкну-того стану контактів і тим вища регульована напруга генератора.
Контактно-транзисторнийреле-регулятор РР362-Б застосовують в генераторних пристроях більшостітракторів. Його корпус 1 (рис. 4.2) розділений перегородкою на два відділи. Водному із них на панелі 2 закріплений регулятор 4 напруги і реле 5 захисту. Назворотному боці панелі змонтовані резистори. В другому відділенні розміщенітранзистор і два діоди. Для охолодження транзистор закріплений на латуннійпластині-тепловідводі 6, а в кришці 3 над відділенням напівпровідників зробленіотвори.
Виводи,помічені буквами В, Ш і М, з'єднують з однойменними виводами генератора, а довиводу В приєднують ще і провід від споживачів.
Регуляторнапруги має ізольований від «маси» вигнутий магніто-провід (ярмо) зелектромагнітом посередині. До одного стояка ярма за допомогою пружної пластиниприкріплений якірець, а до другого — дві пластини з нерухомими контактами. Міжними розміщені рухомі контакти, припаяні з обох боків якірця. Реле захисту за будовоюподібне до регулятора напруги, але має тільки одну пару контактів.
Прослідкуємона схемі шляхи струму в колах реле-регулятора. Коло обмотки ОРН електромагніта:вивод «+» батареї або В генератора — діод Дз резистор — обмотка ОРН — резисторКтк — «маса» — вивод «—» джерела.
Покинапруга генератора нижча регульованої, контакти К ро-зімкнуті, тому транзисторвідкритий. В цьому випадку струм в обмотку 16 збудження генератора проходить поколу: вивод «+» джерела — вивод В — діод Дз — перехід емітер — колектортранзистора 7 — виводи Ш реле-регулятора і генератора — обмотка 16 збудження —«маса» — вивод «—» джерела.
Колинапруга генератора перевищить регульовану і під дією зрослого магнітногопритягання розімкнуться контакти К1 і замкнуться контакти К2, транзисторперейде в стан «заперто», так як його база з'єднається з виводом «+» джерела ісила струму керування становитиме нуль. При цьому діод Дз, що називаєтьсязапірним, збільшить швидкість і надійність запирання транзистора. Оскількитепер струм в обмотку збудження проходить тільки по паралельному транзисторуколу через два послідовно з'єднаних резистори Ку і Кд, то сила струму в обмотцізбудження, а значить, і напруга генератора зменшуються, і весь процесповторюється. Звернемо увагу: при цьому через прискорювальний резистор Ку струмпроходить в обмотку ОРН, що збільшує частоту коливань якірця до 20...30 Гц.
Знагріванням обмотки ОРН, виконаній із мідного дроту, опір ЇЇ збільшується, врезультаті чого регулятор пізніше вступить в дію і буде підтримувати більшвисоку напругу генератора. Щоб зменшити вплив температури на регульованунапругу, послідовно обмотці ОРН включений резистор Ктк температурноїкомпенсації. Він виконаний із ніхрому, опір якого мало залежить відтемператури.
/>
Рис.4.2. Реле регулятор РР362-Б:
а— будова; б — схема; 1 — корпус; 2 — панель; 3 — кришка; 4 — регулятор напруги;5 — реле захисту; 6 — тепловідвід; 7 — транзистор; 8 — діод; 9,10,11 — виводи;12 — перемикач посезонного регулювання; 13 — акумуляторна батарея; 14 — вимикач«маси»; 15 — генератор; 16 — обмотка збудження генератора
Напругу,що підтримує регулятор, можна змінювати гвинтом посезонного регулювання. Колийого вигвинчують до упора (положення «Літо»), контактний диск, зображений насхемі як перемикач 12, під'єднує резистор Кпс паралельно резистору Ктк.В результаті опір у колі ОРН зменшується, і напруга, яку підтримує регулятором,знижується з 14,0...15,2 до 13,2...14 В. В реле-регуляторі РР362, що встановлюєтьсяна автомобілях,
Упроцесі роботи регулятора напруги відбувається замикання і розмикання лишенижніх контактів К2, а верхні К1 залишаються розімкнутими, оскільки амплітудаколивань якірця мала. Контакти К1 замикаються і розмикаються лише в моменти переходунапруги генератора від пониженої до нормальної, і навпаки. На схемі видно, щопри замкнутих контактах К1 резистор зворотного зв'язку К.33виявляється ввімкненим паралельно обмотці ОРН, і тому якірець починаєпритягуватися до осердя при підвищеній напрузі генератора. В момент розмиканняконтактів К1 струм у обмотці ОРН різко збільшується, цим досягають надійногопритягування якірця і запобігають деренчанню контактів у перехідному режимі.
Умомент запирання транзистора внаслідок різкого зменшення сили струму в обмотцізбудження наводиться ЕРС самоіндукції. Щоб під дією цієї сили не відбулосяпробивання транзистора, паралельно обмотці збудження підключений діод Дг, якийразом з обмоткою утворює контур, де гаситься енергія самоіндукції.
Релезахисту охороняє транзистор від руйнування великою силою струму в випадкукороткого замикання в колі обмотки збудження генератора. При такому пошкодженнінапруга генератора падає до нуля, і хоч по обмотці ОРН проходить струм відакумуляторної батареї, контакти К2 розімкнуться, тому що напруга батареї меншанапруги генератора, при якій відбувається замикання контактів. Тому транзисторзалишиться в стані «Відкрито», і якщо не вжити заходів для закриття, то черезнього буде проходити струм короткого замикання по колу: «+» батареї — вивід В —діод Д — перехід емітер — колектор — вивід Ш — місце короткого замикання —«маса» — «-» батареї.
Задопомогою реле захисту транзистор переходить в стан «Закрито» таким чином.Після розмикання контактів К2 замкнуться контакти К1, і струм проходитиме поколу: «+» батареї — ярмо реле захисту — з'єднувальний провід — ярмо і якірецьрегулятора напруги — контакти К1 — обмотка ОРЗ — затискач Ш — місце короткогозамикання — «маса» — «-» батареї. Проходячи по обмотці ОРЗ, струм створюєвелике магнітне поле, якірець реле захисту притягується до осердя, і внаслідокзамикання контактів база транзистора опиняється з'єднаною з виводом «+»батареї, транзистор закритий і залишається в цьому стані, поки вмикачем 14 невід'єднають «—» батареї від «маси». Вмикати його можна тільки після усуненнянесправності.
Транзисторнийрегулятор напруги діє подібно до контактно-транзисторного, з тією лишерізницею, що силою струму в обмотці збудження генератора керують не задопомогою електромагнітного вібратора, а стабілітроном 5 (рис. 4.3, а). Колинапруга генератора перевищить регульовану, відбувається електричне (але нетеплове) пробивання стабілітрона. База транзистора виявляється з'єднаною звиводом «+» джерела, транзистор закривається, і струм проходить лише черезрезистор Рд. Напруга генератора знижується, стабілітрон закривається, транзистор переходить в стан «Відкрито», і через нього проходитьзбільшений струм збудження. В результаті напруга знову зростає до пробиваннястабілітрона, процес знову повторюється.
Схематранзисторного регулятора напруги, зображена на рис. 4.3, а, спрощена. Напрактиці до нього входять два або три транзистори, велика кількість резисторів,діодів та деякі інші складові елементи.
Недивлячись на це, габарити транзисторного регулятора напруги у кілька разівменші, ніж контактно-транзисторного реле-ре-гулятора, і в експлуатації невимагається регулювання.
Габаритнірозміри регулятора напруги Я112-Б (рис. 4.3, б), виконаного в виглядіінтегральної мікросхеми, дозволяють монтувати його на кришці генератора.
/>
Рис.4.3. Спрощена схема транзисторного регулятора напруги (а) і інтегральнийрегулятор напруги Я-112Б (б):
1— генератор; 2 — акумуляторна батарея; 3 — вимикач «маси»;
4— транзистор; 5 — стабі- ' літрон; 6 — обмотка збудження генератора;
7— випрямляч генератора; 8 — контактні площадки; 9 — орієнтуючий виступ;
10— основа, 11 —кришка
5.СИСТЕМА ЗАПАЛЮВАННЯ ВІД МАГНЕТО
Робочасуміш у пускових двигунах запалюється від електричного розряду (іскри), якийвиникає між електродами, розташованими в камері згоряння.
Длявиникнення в камері згоряння електричної іскри призначений пристрій, якийназивають іскровою запальною свічкою. Створює імпульси високої напруги і подаєїх до свічки пускового двигуна магнето. Разом з проводом високої напруги 5(рис. 5.2) свічка 4 і магнето і складають систему запалювання пусковогодвигуна. Вона працює самостійно, окремо від інших приладів електрообладнаннятрактора.
Длянормальної роботи двигуна важливе значення має момент запалювання робочоїсуміші. Кут повороту колінчастого вала за інтер вал часу від моменту початкуіскроутворення до моменту приходу поршня у ВМТ називається кутом випередженнязапалювання. При повному навантаженні двигуна на номінальному швидкісномурежимі кут випередження запалювання перебуває в інтервалі 25...400.На пускових двигунах тракторів він забезпечується відповідним встановленнямкорпуса магнето відносно остова пускового двигуна.
Магнетоявляє собою пристрій, який виробляє струм низької напруги, переробляє його уструм високої напруги і підводить до запальної свічки. В одному корпусі змагнето розташовані генератор змінного струму, переривник струму низькоїнапруги, конденсатор та індукційна котушка (трансформатор).
Напускових двигунах використовують малогабаритні магнето М-124 або йогомодифікації. Магнето М-124 одноіскрове, правого обертання, з постійним моментоміскроутворення.
Кріпитьсямагнето фланцем корпуса 2 (рис. 5.1.). При цьому поводок 1, встановлений на валуротора 19, вводиться в паз шестерні привода.
Генераторзмінного струму магнето складається з ротора і стояків з полюсними башмаками. Вкорпусі з немагнітного цинкового сплаву розміщено магнітопровідні стояки 11(рис. ) з полюсними башмаками. Стояки і закріплене на верхніх площинах осердятрансформатора 10 зібрані з окремих пластин електротехнічної сталі.
/>
Рис.5.1 Магнето
I—повідець; 2 — корпус; 3 — стояк; 4 — осердя трансформатора;
5— первинна обмотка; 6 — вторинна обмотка; 7 і 13 — кришки; 8 — вивід;
9— провід високої напруги; 10 — стержень; II— пружина; 12 — контакт переривника;14 — важілець рухомого контакту; 15 — кулачок;16 — диск переривника; 17 —конденсатор; 18 — кнопка вимикання запалювання; 19 — ротор
/>
Рис.5.2. Схема системи запалювання пускового двигуна:
1— магнето; 2 — вимикач блокування пуску двигуна при включеній передачі; 3 —кнопка дистанційного виключення запалювання (на щитку приладів кабінитрактора); 4 — запальна свічка; 5 — провід високої напруги; 6 — контакт: 7—іскровий розрядник; 8, 9 — вторинна і первинна обмотки трансформатора; 10 —осердя трансформатора; 11 — стояки; 12 — полюсні наконечники магніту; 13 —ротор(магніт); 14 —піввісь; 15 — пакет пластин; 16 — ексцентрик; 17 —кулачок; 18 —вісь; 19 — текстолітова подушка; 20 — важіль переривника; 21 — рухомий контакт;22 — нерухомий контакт; 23 — контактний стояк; 24 — гвинт кріплення стояка; 25— пластинчаста пружина; 26 — конденсатор; 27 — кнопка виключення запалювання(на корпусі магнето)
Міжполюсними башмаками і наконечниками 12 ротора 13 витримується певний зазор дляодержання надійного магнітного потоку, який проходить через осердятрансформатора 10.
Роторвиконаний з окремих деталей. Постійний магніт ротора 13 виготовляється увигляді циліндра із нікель-алюмінієвої сталі (сплав ЖНА) або оксидно-барієвихсплавів. На постійний магніт 13 напресовують пакет пластин 15 і дві півосі 14.В пакеті пластин встановлюють полюсні башмаки: М—північ (Пн) і 8—південь (Пд).Всі ці деталі скріплюються цинковим сплавом.
Трансформаторскладається з осердя 10 і котушки, що має первинну 9 і вторинну 8 обмотки.Первинна із 166 витків товстого мідного, дроту діаметром 0,8...1,0 мм намотанана осердя. Один кінець цієї обмотки припаяний до осердя і є «масою» (з'єднанийз нерухомим контактом 18 переривника), другий — з'єднаний з початком вторинноїобмотки і з рухомим контактом 21 переривника. Вторинна обмотка має 13000 витківтонкого мідного дроту діаметром 0,05...0,08 мм. Другий кінець вторинної обмоткиз'єднаний з проводом високої напруги 5.
Паралельнопервинній обмотці трансформатора в електричну схему низької напруги увімкненокнопку 27 виключення запалювання, конденсатор 26, кнопку 3 дистанційноговиключення запалювання і вмикач 2 блокування пуску двигуна при включенійпередачі. Переривник складається з кулачка 17, нерухомого 22 і рухомого 21контактів, які мають наконечники з тугоплавкого металу. Це запобігає обгоряннюпри виникненні між ними іскри під час розмикання контактів. За кожний обертротора 13 магнітний потік в осерді трансформатора безперервно змінюється завеличиною і двічі за напрямом. Максимального значення магнітний потік набуваєтоді, коли ротор обертається на кут 8-10° від нейтрального положення у бік обертання.Цей кут називають абрисом магнето.
Піддією змінного магнітного потоку в первинній обмотці трансформатора утворюєтьсяелектрорушійна сила напругою до 30 В. Оскільки контакти переривника замкнуті,електрорушійна сила забезпечує протікання струму по такому колу: первиннаобмотка трансформатора — пластинчаста пружина — контакти переривника — «маса»~- первинна обмотка трансформатора. Струм, який проходить по первинній обмотцітрансформатора, утворює навколо неї магнітне поле. В момент максимального значенняструму в первинній обмотці кулачок розмикає контакти переривника, струм низькоїнапруги в первинній обмотці зникає. Зникає і утворене ним магнітне поле,пройшовши витки вторинної обмотки. Під дією цього поля у вторинній обмотціутворюється електрорушійна сила високої напруги. Електрорушійна сила забезпечуєпротікання струму високої напруги до 24000 В по такому колу: вторинна обмоткатрансформатора — провід високої напруги — електроди запальної свічки — «маса».Між електродами свічки виникає іскровий розряд.
Одночасноз утворенням струму високої напруги у вторинній обмотці з'являється струмсамоіндукції напругою 200...300 В у первинній обмотці. Струм самоіндукціїзапобігає швидкому зниканню магнітного поля у первинній обмотці, що зменшуєнапругу у вторинній. Цей недолік в роботі магнето усувається конденсатором,який під час розмикання контактів переривника заряджається і розряджається призамиканні кола первинної обмотки. При заряджанні конденсатора поглинаєтьсяструм самоіндукції первинної обмотки. Це зменшує обгоряння контактівпереривника і збільшує напругу у вторинній обмотці трансформатора.
Щобне допустити пуску дизеля при включеній передачі на тракторах встановлюєтьсяспеціальний блокуючий пристрій. Він складається з вимикача і електропроводки.Один контакт вмикача 2 з'єднаний з масою трактора, другий — електропроводкою зпервинною обмоткою магнето. При вимкнених передачах контакти вимикача 2розімкнуті, блокуючий пристрій вимкнений, система запалювання працює. Зупинкапускового двигуна здійснюється кнопкою 3 магнето. Якщо ввімкнута певнапередача, замикаються контакти вимикача 2, через який первинна обмотка магнетопостійно з'єднана з «масою». Магнето не виробляє струм високої напруги і двигунне працює.
6.ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ
Технічнеобслуговування освітлювальної і світлосигнальної апаратури полягає в основномуу щоденній перевірці її роботоздатності, яка характеризується безвідмовноюроботою усіх приладів і обладнання.
ПриТО-1 виконують перевірки, передбачені ЩТО, та додатково: перевіряють і в разінеобхідності регулюють натяг приводного паса генератора та його кріплення надвигуні; очищають від пилу і бруду зовнішні поверхні генератора, стартера,магнето, акумуляторної батареї; аналізують стан вентиляційних отворів у пробкахакумуляторної батареї, рівень електроліту у її банках; оцінюють надійністькріплення та контакт наконечників проводів з вивідними клемами акумулятора.
ТО-2охоплює всі роботи, передбачені ТО-1, а також: перевіряють стан щіток іколектора стартера й очищають їх від пилу та бруду; перевіряють встановленняфар;" очищають від пилу та бруду внутрішні поверхні магнето та змащуютьпідшипники; перевіряють та регулюють переривник магнето; регулюють зазори міжелектродами запальної свічки пускового двигуна, ступінь розряджанняакумуляторної батареї та заряджання її від зарядного пристрою.
Генераторнаустановка працездатна, якщо забезпечує роботу підключених до неї споживачів інормальне заряджання акумуляторної батареї. Ознаки нормальної роботи: післяпуску двигуна відразу ж гасне контрольна лампа, а амперметр показує достатньовелику силу зарядного струму; через деякий час стрілка амперметра наближаєтьсядо нульової поділки і так залишається при подальшій роботі; вмикання фар присередній частоті обертання двигуна не викликає відхилення стрілки в бікрозряджання.
Обслуговуваннягенераторів і реле-регуляторів полягає у періодичному огляді їх, перевірцікріплення, з'єднань проводів і натягу приводного паса і зовнішньому очищенніщіткою або вологою ганчіркою.
Промиватигенератор дизельним паливом, бензином або струменем води не можна.
Протираючигенератор дерев'яною шпилькою одночасно прочищають дренажні отвори в кришках.Особливо важливо перевіряти стан проводу і надійність його з'єднання з виводами«В» («+») генератора і реле-регулятора. Пуск двигуна при порушенні цього колапризводить до різкого підвищення напруги на випрямлячі і до пошкодження йогодіодів.
Через2000 мотогодин роботи трактора перевіряють стан щіток і контактних кілецьгенератора. Для цього від'єднують проводи від акумуляторної батареї, знімаютьгенератор, виймають щіткотримач із щітками і заміряють їх висоту. Вона повиннабути не менша 8 мм. Сила тиску пружин, коли щітка занурена в щіткотримач так,що її торець не доходить на 22 мм до кромки, повинна бути 1,8...2,6 Н.
Принеобхідності комплект щіток замінюють, а контактні кільця проточують.
Підчас ТО-3 трактори перевіряють і, якщо потрібно, регулюють реле-регулятор,використовуючи для цього відповідне обладнання.
Присезонному обслуговуванні тракторів перемикач посезонного регулюванняреле-регулятора встановлюють у положення, відповідно до наступного сезону.
Вразі відсутності зарядного струму в першу чергу перевіряють справністьамперметра: під час вмикання фар при непрацюючому двигуні амперметр повиненпоказати розрядний струм. Потім перевіряють натяг приводного паса і відсутністьпошкоджень у проводці і контактних з'єднаннях зарядного кола, звертаючиособливу увагу на чистоту і надійність з'єднання проводів з виводамиакумуляторних батарей.
Утакій же послідовності перевіряють генераторну установку при систематичномунедозарядженні батареї.
Якщопід час роботи двигуна амперметр безперервно показує велику силу зарядногоструму, це свідчить про несправність акумуляторної батареї або велику напругугенераторної установки. В останньому випадку відбувається постійнеперезарядження батареї, що супроводжується посиленим кипінням електроліту.
Однієюз причин підвищеної напруги може бути погане з'єднання реле-регулятора з«масою», тому потрібно переконатися у справності проводу і надійності контактівйого з виводами «М»» на генераторі і реле-регуляторі.
Якщовказаними способами не вдається відновити нормальну роботу, то генераторнуустановку необхідно перевірити з використанням спеціального стенду зконтрольно-вимірювальною апаратурою./>ПЕРЕЛІКВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. АвтомобилиВАЗ-2105. Руководство по ремонту, эксплуатации и техническому обслуживанию: М.:Третий Рим, 2002. – 185с.
2. КисликовВ.Ф., Лущик В.В. Будова і експлуатація автомобілів: Підручник. – К.: Либідь,2002. – 400с.
3. Костів Б.І.Експлуатація автомобільного транспорту: Підручник. — Львів: Світ, 2004. – 496с.; іл
4. Лауш П.В.Техническое обслуживание и ремонт машин. – К.: Высшая школа, 1989. – 350с.
5. ПолянськийС.К. Будівельно-дорожні та вантажопідіймальні машини. – К.: Техніка, 2001. –624с.
6. РодичевВ.А., Родичева Г.И. Тракторы и автомобили – М.: Высш. школа, 1982. – 320с.
7. ТокаренкоВ.М. Практикум по устройству, техническому обслуживанию и ремонту автотранспорта.– К.: Урожай, 1989. – 350с.