Тема: Система запалювання від магнето
Зміст
ВСТУП
1. ПРИЗНАЧЕННЯТА ЗАСТОСУВАННЯ СИСТЕМИ ЗАПАЛЮВАННЯ ВІД МАГНЕТО
1.1 Загальнівідомості
1.2Будова та принцип дії
2.ОСОБЛИВОСТІ ДІАГНОСТУВАННЯ І ТЕХНІЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ПУСКОВИХ ДВИГУНІВ
2.1Параметри та методи діагностування контактів
3. ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА
4. ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ДЛЯ МАШИНІСТА БУЛЬДОЗЕРА
Переліквикористаної літератури
Вступ
Прискорення технічного прогресу і зростання продуктивності праці вбудівництві значною мірою залежать від рівня механізації будівельноговиробництва. Сучасне місто вимагає малогабаритної, маневреної, потужноїтехніки. Проте нинішній економічний стан України не дозволяє випускатиабсолютно нову техніку і робоче устаткування до неї. У зв'язку з цим багатомашинобудівних заводів проводять модернізацію існуючих машин.
Пуск двигуна є важливим і складним процесом, особливов холодну пору року. Це пояснюється тим, що при невеликій частоті обертанняколінчастого вала і холодних стінках впускних трубопроводів та камери згорянняважко забезпечити умови для високоякісного j сумішоутворення, надійногозапалювання і згоряння пальної суміші.
Мінімальні пускові частоти обертання колінчастого валакарбюраторного двигуна 30...60 хв-1 (об/хв) потрібні дляприготування пальної суміші, підпалення іскровим розрядом цієї суміші таодержання енергії перших спалахів, достатньої для початку самостійної роботидвигуна. Мінімальні пускові частоти обертання колінчастого вала дизеля150...350 хв-1 (об/хв) необхідні для інтенсивного стискування повітря,що підвищує його температуру і активно перемішує! повітря з паливом, длязабезпечення дрібного розпилювання палива при впорскуванні по всій камерізгоряння. Автомобільні карбюраторні двигуни і дизелі, тракторні дизелі малої ісередньої потужності пускають за допомогою електричного двигуна (стартера), атракторні дизелі середньої і великої потужності -за допомогою допоміжногодвигуна, який пускається від стартера або вручну. На таких двигунах запалюваннягорючої суміші відбувається за допомогою електричної іскри, що утворюється міжелектродами свічки запалювання внаслідок вироблення електричного струмуприладом який називається — магнето.
Мета даної роботи навести приклади ефективногозастосування системи запалювання від магнето на бульдозерах.
Завдання :
— визначити призначення та принцип дії системизапалювання від магнето
- охарактеризуватиособливості конструкції системи запалювання від магнето;
— описати операції з технічного обслуговування таремонту цієї системи.
1. Призначення та застосування системи запалювання відмагнето
1.1 Загальні відомості
На більшості дизелів встановлюється пусковий двигунмарки ПД-10 або його модифікації ПД-10У, ПД-10М, П-350.
Пусковий двигун складається з остова,кривошипно-шатунного механізму, систем живлення і запалювання та механізмупередач обертання від колінчастого вала пускового двигуна до колінчастог валадизеля. Механізм передачі має зчеплення, редуктор і автомат вимикання.
Пуск допоміжного двигуна здійснюється вручнуобертанням маховика спеціальним шнуром або електричним стартером.
Як пускові двигуни застосовують одно- і двоциліндровідвотактні або чотиритактні карбюраторні двигуни.
/>/>
Рис. 1.1. Пусковий двигун ПД-10:
1 — паливний бачок, 2 — краник;3 — фільтр, 4 — трубопровід;5 — карбюратор; 6 — впускне вікно; 7 — циліндр; 8 — головка циліндра; 9 — продувально-заливнийкраник, 10 — запальна свічка; 11 — провід високої напруги; 12 — патрубок, 13 — сорочкаохолодження; 14-випускне вікно; 15 — продувальне вікно; 16 — поршень; 17 — палець,18 — глушник, 19 — маховик; 20 — вал; 21 — шатун; 22 — картер; 23 — палецькривошипа, 24, 25 — шестерні; 26 — магнето; 27 — регулятор, 28 — важіль, 29 — тяга,30 — проміжна плитка, 31 — кривошипна камера; 32 — шестерня привода регулятора;33 — шестерня привода магнето
1.2 Будова та принцип дії
Система запалювання пускового двигуна складається із магнето 26,свічки запалювання 10 і проводу 11 високої напруги, останній з'єднує магнето 26зі свічкою 10. Пусковий двигун П-350 відрізняється від двигуна ПД-10 потужністюі схемою привода колінчастого вала пускового двигуна. В приводі колінчастоговала пускового двигуна П-350 застосовано і ручний дублюючий механізм пуску. Робочасуміш у пускових двигунах запалюється від електричного розряду (іскри), якийвиникає між електродами, розташованими в камері згоряння. Для виникнення вкамері згоряння електричної іскри призначений пристрій, який називають іскровоюзапальною свічкою. Створює імпульси високої напруги і подає їх до свічкипускового двигуна магнето. Разом з проводом високої напруги 5 (рис. 1.3.)свічка 4 і магнето і складають систему запалювання пускового двигуна. Вонапрацює самостійно, окремо від інших приладів електрообладнання трактора.
Для нормальної роботи двигуна важливе значення маємомент запалювання робочої суміші. Кут повороту колінчастого вала за інтервалчасу від моменту початку іскроутворення до моменту приходу поршня у ВМТназивається кутом випередження запалювання. При повному навантаженні двигуна наномінальному швидкісному режим і кут випередження запалювання перебуваєв інтервалі 25...40°. На пускових двигунах тракторів він забезпечуєтьсявідповідним встановленням корпуса магнето відносно остова пускового двигуна. Магнетоявляє собою пристрій, який виробляє струм низької напруги, переробляє його уструм високої напруги і підводить до запальної свічки. В одному корпусі змагнето розташовані генератор змінного струму, переривник струму низькоїнапруги, конденсатор та індукційна котушка (трансформатор).
На пускових двигунах використовують малогабаритні магнетоМ-124 або його модифікації. Магнето М-124 одноіскрове, правого обертання,з постійним моментом іскроутворення. Кріпиться магнето фланцем корпуса 2 (рис.1.2.). При цьому поводок 1, встановлений на валу ротора 19, вводиться в вал шестерніпривода. Генератор змінного струму магнето складається з ротора і стояків зполюсними башмаками. В корпусі з немагнітного цинкового сплаву розміщеномагнітопровідні стояки 11 (рис.1.3) з полюсними башмаками. Стоякиі закріплене на верхніх площинах осердя трансформатора 10 зібрані зокремих пластин електротехнічної сталі.
/>
Рис. 1.2. Магнето 1-повідець; 2-корпус; 3-стояк;4-осердя трансформатора; 5-первинна обмотка; 6-вторинна обмотка; 7,13-кришки; 8-вивід;9-провід високої напруги; 10, 11 -пружина; 12 -контакт переривника; 14 -важілецьрухомого контакту; 15-кулачок; 16-диск переривника; 17-конденсатор; 18-кнопкавимикання запалювання; 19-ротор
Між полюсними башмаками і наконечниками 12 ротора 13витримується певний зазор для одержання надійного магнітного потоку, якийпроходить через осердя трансформатора 10.
Ротор виконаний з окремих деталей. Постійний магнітротора 13 виготовляється у вигляді циліндра із нікель-алюмінієвої сталі (сплавЖНА) або оксидно-барієвих сплавів. На постійний магніт 13 напресовують пакетпластин 15 і дві півосі 14. В пакеті пластин встановлюють полюсні башмаки: N—північ (Пн) і S—південь (Пд). Всі ці деталіскріплюються цинковим сплавом. Трансформатор складається з осердя 10 і котушки,що має первинну 9 і вторинну 8 обмотки. Первинна із 166 витків товстогомідного, дроту діаметром 0,8...1,0 мм намотана на осердя.
/>/>
Рис. 1.3. Схема системи запалюванняпускового двигуна:
1-магнето; 2-вимикач блокування пуску двигуна привключеній передачі; 3 -кнопка дистанційного виключення запалювання (на щиткуприладів кабіни трактора); 4-запальна свічка; 5-провід високої напруги; 6-контакт:7-іскровий розрядник; 8, 9-вторинна і первинна обмотки трансформатора; 10-осердятрансформатора; 11-стояки; 12-полюсні наконечники магніту; 13-ротор (магніт);14-піввісь; 15-пакет пластин; 16-ексцентрик; 17-кулачок; 18-вісь; 19-текстолітоваподушка; 20-важіль переривника; 21-рухомий контакт; 22-нерухомий контакт; 23-контактнийстояк; 24-гвинт кріплення стояка; 25-пластинчаста пружина; 26-конденсатор; 27-кнопкавиключення запалювання (на корпусі магнето)
Один кінець цієї обмотки припаяний до осердя і є«масою» (з'єднаний з нерухомим контактом 18 переривника), другий — з'єднаний зпочатком вторинної обмотки і з рухомим контактом 21 переривника. Вториннаобмотка має 13000 витків тонкого мідного дроту діаметром 0,05...0,08 мм. Другийкінець вторинної обмотки з'єднаний з проводом високої напруги 5. Паралельнопервинній обмотці трансформатора в електричну схему низької напруги увімкненокнопку 27 виключення запалювання, конденсатор 26, кнопку 3 дистанційноговиключення запалювання і вмикач 2 блокування пуску двигуна при включенійпередачі. Переривник складається з кулачка 17, нерухомого 22 і рухомого 21контактів, які мають наконечники з тугоплавкого металу. Це запобігає обгоряннюпри виникненні між ними іскри під час розмикання контактів. За кожний обертротора 13 магнітний потік в осерді трансформатора безперервно змінюється завеличиною і двічі за напрямом. Максимального значення магнітний потік набуваєтоді, коли ротор обертається на кут 8-10° від нейтрального положення у бікобертання. Цей кут називають абрисом магнето. Під дією змінного магнітногопотоку в первинній обмотці трансформатора утворюється електрорушійна силанапругою до 30 В. Оскільки контакти переривника замкнуті, електрорушійна силазабезпечує протікання струму по такому колу: первинна обмотка трансформатора — пластинчастапружина — контакти переривника — «маса» первинна обмотка трансформатора. Струм,який проходить по первинній обмотці трансформатора, утворює навколо неїмагнітне поле. В момент максимального значення струму в первинній обмотцікулачок розмикає контакти переривника, струм низької напруги в первиннійобмотці зникає. Зникає і утворене ним магнітне поле, пройшовши витки вторинноїобмотки. Під дією цього поля у вторинній обмотці утворюється електрорушійнасила високої напруги. Електрорушійна сила забезпечує протікання струму високоїнапруги до 24000 В по такому колу: вторинна обмотка трансформатора -провідвисокої напруги — електроди запальної свічки -«маса». Між електродами свічкивиникає іскровий розряд.
Одночасно з утворенням струму високої напруги увторинній обмотці з'являється струм самоіндукції напругою 200...300 В упервинній обмотці. Струм самоіндукції запобігає швидкому зниканню магнітногополя у первинній обмотці, що зменшує напругу у вторинній. Цей недолік в роботімагнето усувається конденсатором, який під час розмикання контактів переривниказаряджається і розряджається при замиканні кола первинної обмотки. Призаряджанні конденсатора поглинається струм самоіндукції первинної обмотки. Цезменшує обгоряння контактів переривника і збільшує напругу у вторинній обмотцітрансформатора.
Щоб не допустити пуску дизеля при включеній передачіна тракторах встановлюється спеціальний пристрій, що блокує. Він складається звимикача і електропроводки. Один контакт вмикача 2 з'єднаний з масою трактора»другий – електропроводкою з первинною обмоткою магнето. При вимкнених передачахконтакти вимикача 2 розімкнуті, пристрій, що блокує, вимкнений, системазапалювання працює. Зупинка пускового двигуна здійснюється кнопкою 3 магнето.Якщо ввімкнута певна передача, замикаються контакти вимикача 2, через якийпервинна обмотка магнето постійно з'єднана з «масою». Магнето не виробляє струмвисокої напруги і двигун не працює.
На сучасних пускових і автомобільних двигунахвикористовують нерозбірні свічки з керамічними ізоляторами. Свічка складаєтьсяіз сталевого корпуса 5 (рис. 3.4) та ізолятора 6. В нижній частині корпуса 5нарізка і боковий електрод 2, виготовлений з нікель марганцевого сплаву. Корпусвкручується в нарізний отвір головки циліндра двигуна.
Герметичність з'єднання свічки з головкоюзабезпечується прокладкою 3. Між корпусом і ізолятором 6 встановлено ущільнення4. Проти центрального електрода 1 розташований боковий електрод 2, зазор міжними — 0,6...0,9 мм.
/>
Рис. 3.4. Іскрова запальна свічка:
1 — центральний електрод;
2 — боковий електрод;
3 — прокладка;
4 — ущільнення;
5 — корпус,
6 — ізолятор;
7 — контактна гайка,
8 — центральний стержень,
9 — грань під гайковий ключ
Нормальна і тривала робота свічки забезпечується принагріванні її теплового конуса до 580...850°С. Тепловим конусом свічкиназивається нижня частина ізолятора від торцевої поверхні до прокладки 3. Притакій температурі на свічці не відкладається нагар, оскільки відбуваєтьсясамоочищення. Температура нижче 500°С призводить до зменшення іскрового розрядуі перебоїв у запалюванні, більше 850°С — до розжарювального запалювання іпередчасного запалювання робочої суміші від нагрітої поверхні ізолятора. Длязабезпечення тривалої експлуатації запальної свічки необхідно правильнопідбирати її для конкретного двигуна. Зокрема, для пускових двигунів потрібнісвічки А11Н.
Перша буква у маркуванні свічок вказує на параметринарізки:
А — нарізка M14xl,25;
M — нарізка М18х1,5.
Цифри після букви характеризують здатність свічки дозапалювання суміші від перегрітих ізолятора та електродів. Встановлено ряджарових чисел -8, 11, 14. 17, 20, 23 та 26. Буква після цифри свідчить продовжину вкручуваної частини корпусу (Н -11 мм, Д -19 мм, при відсутності букви- 12 мм).
2. Особливості діагностування ітехнічного обслуговування пускових двигунів
Основними відмінностями пускових двигунів відзвичайних бензинових є спрощена система живлення, специфіка системи запалюваннята наявність передавальних механізмів від пускового двигуна до дизеля.
Для забезпечення роботи системи живлення потрібно:періодично прочищати отвір кришки паливного бака дротом, а також промивати бак,відстійник і карбюратор; канали холостого ходу та калібровані отвори післяпромивання в чистому гасі чи бензині продувати стисненим повітрям; післяпромивання та встановлення карбюратора на двигун перевіряти і, якщо потрібно,регулювати рівень палива в поплавковій камері.
Основними структурними параметрами системизапалювання пускових двигунів є розміри зазорів між контактами переривникамагніту та між електродами свічок, а також момент запалювання.
Розмір зазору між контактами переривника магнетоповинен дорівнювати 0,25...0,35 мм. У разі потреби цей розмір регулюють. Якщоробочі поверхні контактів покриті нагаром, то його сліди потрібно вивести, аконтакти зачистити бархатним надфілем.
Розмір зазору між електродами свічки — 0,5...0,7 мм.Його регулюють підгинанням бічного електрода. Якщо електроди підгоріли, їхзачищають спеціальним надфілем.
Момент запалювання (момент розмиканняпереривника) регулюють повертанням магнето навколо осі. Початок розмиканняконтактів повинен відповідати положенню поршня щодо кута повороту колінчастоговала 27° до верхньої мертвої точки (для ПД-8 — 29°) або положенню поршня нижчеверхньої мертвої точки на 5,8 мм (для ПД-8 — на 5,1 мм).
До основних показників чотиритактних пусковихдвигунів (П-32, П-23М, П-46), крім того, належать: стан механізмугазорозподілу; розмір зазору між клапаном і штовхачем; щільність приляганняклапанів до гнізд; фази газорозподілу. Розмір зазорів між торцями клапанних стрижніві регулювальними гвинтами у холодного двигуна дорівнює 0,25 мм, у прогрітого — 0,2 мм. Внаслідок порушення цього показника погіршується потужність таекономічність двигуна. Особливим показником технічного стану передавальнихмеханізмів є ступінь зношення та правильність регулювання муфти зчеплення імеханізму вимкнення пускового двигуна. У разі передчасного вимкненняускладнюється запуск дизеля, а пізнє вимкнення обумовлює вихід з ладу пусковогодвигуна.
Обслуговування передавальних механізмів полягає усвоєчасному додаванні оливи в картер, промиванні картера, перевірці тарегулюванні муфти зчеплення і механізму вимкнення пускового двигуна.
Правильність регулювання муфтизчеплення перевіряютьза пробуксовуванням дисків. Ознаками пробуксовування служить надмірненагрівання муфти та недостатня частота обертання колінчастого вала дизеля. Якщопісля регулювання муфта продовжує пробуксовувати, то потрібно промити її диски.Пробуксовування після промивання свідчить про надмірне зношення та необхідністьремонту муфти.
2.1 Параметри та методидіагностування контактів
До параметрів діагностування контактів належатьконтактний опір на постійному і змінному струмі та контактний опір приімпульсному струмі.
Контактний опір залежить від фізичнихпроцесів, що відбуваються в електричних контактах. Різноманітність і складністьцих процесів обумовлюються конструкцією контактів, властивостями матеріалівпровідників та умовами, що існують у зовнішньому середовищі та в електричномуколі при замкненому і розімкненому положеннях контактів, а також у процесахввімкнення і вимкнення.
Найбільш відомим параметром, який визначає станелектричних контактів, є опір між двома струмопровідними елементами контакту. Опірконтактного пристрою складається з трьох складових: опору металевих частин Rм;
опору плівок і сторонніх шарів Rпл(ця складова є наслідком забрудненнята окиснення контактних поверхонь);
опору стягування Rc, який утворюється внаслідоктого, що при стисканні дві плоскі контактні поверхні дотикаються не всієюплощиною, а лише окремими ділянками, наявність яких залежить від мікрогеометріїстискуваних поверхонь.
Оскільки струм проходить через частину поперечногоперерізу контакту, то його опір зростає.
Опір металевих частин Rмконтакту дуже часто (принаймні завідсутності клепаних з'єднань) не змінюється в процесі експлуатації, а складоваRплможе змінюватися в широких межах.Опір стягування Rc залежить насамперед від матеріалу контактів, кількості ділянок дотиканнята сили їх стиснення.
Параметром, що використовується для діагностування, єконтактний опір
Rк= Rпл+ Rc
Контактний опір не залишається сталиму процесіексплуатації, а має релаксаційний (поступовий) характер зміни. Це можнапояснити тим, що він є джерелом додаткових джоулевих втрат, і тим, що опірконтактів вищий від опору пов'язаних з ними металевих частин. Саме це і сприяєінтенсивному окисненню поверхонь контактів під впливом кисню та іншихагресивних газів, наявних завжди в повітрі.
Наслідком окиснення поверхонь контактів є появаплівки, товщина якої з часом збільшується, що й призводить до зростання спадунапруги на контакті, збільшення градієнта електричного поля у плівці тапідвищення температури дотичних поверхонь контактів.
Дія електричного поля і температури порушує плівку, іопір контактів знижується до початкового значення. Після цього знову зростаютьопір плівки і чергове руйнування її. Якщо плівка достатньо міцна, то опірконтакту може зрости до значень, що викличуть недопустиме нагрівання контактів.Інтенсивність виникнення плівок на поверхні контакту залежить від матеріалуконтактів, їх температури і середовища, в якому вони працюють. До окисненнянайбільш схильні контакти силових електричних кіл, тому що внаслідок протіканняструмів великої сили вони більше нагріваються. Через це одним з методів оцінкистану контактів є визначення їх температури в процесі експлуатації накладнимитермопарами, термометрами опору, термісторними термощупами або тепловізорами.
Контактний опір можна вимірювати напостійному струмі. Щоб
запобігти впливу нелінійних електричних властивостейплівок оксидів на контактах, значення сили постійного струму, який протікаєчерез контакт при цих вимірюваннях, має наближатися до номінальної силитривалого струму, який комутується в діагностуючому контакті. У контактах, якімають велику силу стиснення, зміна опору плівок залежно від сили струмупростежується рідко. Діагностуючи контакти, що працюють в колах змінногоструму, часто застосовують також постійний струм, в основному длязапобігання впливу на результати вимірювань фазових зсувів від реактивногоопору трансформатора, який використовується як джерело струму. Передвимірюванням на постійному струмі опору контактів змінного струму черездіагностуючий контакт пропускають протягом кількох секунд змінний струм, силаякого наближається до номінального значення для цього контакту.
Для деяких типів контактів змінного струму результативимірювання, отримані на постійному струмі, можуть відрізнятися відрезультатів, отримуваних на змінному струмі. Крім того, користування постійнимструмом значної сили пов'язане в експлуатаційних умовах з великими труднощами.В цих випадках застосовують метод вимірювання активної потужності змінногоструму, що розсіюється на діагностуючих контактах. Значення розсіяної активноїпотужності характеризує джоулеве тепло і може бути нормоване для кожноготипорозміру контактів.
В електричних системах постійного струму знерегульованим за напругою джерелом струму і фіксованим значенням активногоопору навантаження вимірюють лише спад напруги на контактах.
Контактний опір при імпульсномуструмі вимірюютьбезпосередньо на межі розділу контактів. В основу методу покладено впливрізниці в часі теплових реакцій межі розділу та об'єму металу на проходженняімпульсу струму, який виникає внаслідок різниці металевих мас, що утворюютьконтактне з'єднання. Оскільки маси контактних поверхонь дуже незначні (≈10-9...10 -8 г), то в них виникає теплова реакція напротікання струму за час близько 1 мкс, тоді як усій масі контакту для цьогопотрібно 1 с і більше. Отже, короткий електричний імпульс тривалістю до 1 мсповністю впливатиме на ділянки безпосередньої контактної поверхні, не діючивідчутно на решту частин контакту.
Щоб досягти такої різниці, до діагностуючого контактупотрібно прикласти досить потужний імпульс струму з крутим фронтом, якийздатний нагріти ділянку контактної поверхні до точки розм'якшення металу. Цейструм відповідає так званій напрузі розм'якшення, за якої температура в зоніконтакту досягає такого значення, при якому змінюються механічні властивостіметалу, відбувається його розм'якшення, під впливом прикладеної силизбільшується площа контакту і зменшується опір.
3. Економічначастина
Заробітна платняремонтних робітників
Заробітна платаремонтних робітників складається з основної та додаткової заробітної плати.
Основна заробітна плата включає в себе:
— Тарифну заробітнуплату, що розраховується для робітників третього розряду згідно опрацьованогочасу за час виконання ними капітального ремонту машини, ЗПтар, тенге заформулою:
ЗПтар = СчIII· Ткр · Тсм ·Nраб
де: СчIII — це годинна тарифна ставка робітника 3-го розряду = 115тенге;
ТКР — кількість днів простою в КР = 14 дн;
ТСМ — тривалість робочої зміни = 8 годин;
Nраб — загальна кількість робочих = 7 чол.
ЗПтар =115 • 14 • 8 • 7 = 90160 тн. — Преміальні доплати, складові 30% від тарифноїзаробітної плати,
ПР, тенгерозраховується за формулою:
ПР = 0,3 • ЗПтарПР = 0,3 • 90160 = 27048 тн.
Доплати закерівництво бригадою виплачуються одному робітникові в розмірі 10% від тарифноїставки робітника 6-го розряду, яка становить 143 тенге, Дбр, тенгерозраховується за формулою:
Дбр = 0,1 · СчVI· Тсм · Ткр
Дбр=0,1 · 143 · 8 · 14 = 1601,6 тн.
— Доплата по районному коефіцієнту становить20% від попередніх виплат, ДРК, розраховується за формулою:
Дрк= 0,2 · (ЗПтар + ПР + Дбр ) (71)
Дрк=0,2 · (90160 + 27048 + 1601,6) =23761,9 тн.
Підсумкова сума основної заробітної плати,ЗПосн, тенге розраховується за формулою:
ЗПосн= ЗПтар + ПР + Дбр + Дрк (72)
ЗПосн= 90160 + 27048 + 1601,6 + 23761,9 =142571,5 тн.
Додаткова заробітна платарозраховується на підставі відсотка додаткової ЗП і визначається за формулою:
%ЗПдоп = ((Доснотп + Ддопотп+ Дэкологотп ) / Драб)· 100+ 1, (73)
де: Доснотп -дні основноївідпустки 21 день; Ддопотп — дні додаткової відпустки 3 дні; Дэкологотп -дні екологічного відпустки 10 днів; Драб — кількість робочих днів у році = 250 дня.
%ЗПдоп = ((21 + 3 + 10) / 250) • 100 + 1 = 14,6%
Розраховуємовеличину додаткової заробітної плати
ЗПдоп = (%ЗПдоп · ЗПосн) /100 ЗПдоп = (14,6 · 142571,5)/ 100 =20815,4 тн.
Фонд заробітної плати, ФЗП, тенгевизначається за формулою:
ФЗП = ЗПосн + ЗПдоп (75)
ФЗП = 142571,5 + 20815,4 = 163386,9 тн.
Середня денна заробітна плата на одного робітника, ЗПсред,тенге складає:
ЗПсред = ФЗП / Nраб · ТКР
ЗПсред= 163386,9 / (7 · 14) =1667,2 тн.
Пенсійні відрахування, ВПФ, тенге розраховується за формулою:ОПФ = 0,1 ·ФЗП
ОПФ=0,1 · 163386,9 = 16338,7 тн.
Відрахування на соціальне страхуваннястановить 20% від ФЗП за вирахуванням ВПФ, визначається за формулою: ОСС = 0,2 · (ФЗП – ОПФ) (78)
ОСС= 0,2 · (163386,9 – 16338,7) = 29409,6 тн.
Перелік використаної літератури
1. ГоловчукА.Ф. Г61Експлуатація та ремонт сільськогосподарської техніки: Підручник: У 3 кн. / А.Ф.Головчук, В.Ф. Орлов, О.П. Строков; За ред. А.Ф. Головчука. — К.: Грамота, 2003- Кн. 1: Трактори. -336 с: іл. — Бібліогр.: с.332. — ISBN 966-8066-30-8.
2. Лауш П.В. Техническое обслуживание и ремонтмашин. – К.: Висшая школа, 1989. – 350с.
3. ПолянськийС.К. Будівельно-дорожні та вантажопідіймальні машини. – К.: Техніка, 2001. –624с.