ТЕМА:Силовеобладнання одноковшових екскаваторів
згідроприводом 2-ї – 3-ї розмірних груп
ЗМІСТ
ВСТУП
1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО НАСОСИ ІГІДРОДВИГУНИ
2. ШЕСТЕРІНЧАСТІ НАСОСИ І ГІДРОМОТОРИ
3. РОТОРНО-ПОРШНЕВІ НАСОСИ ІГІДРОМОТОРИ
4. ГІДРОЦИЛІНДРИ
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
ВСТУП
Системакерування гідравлічного приводу екскаватора призначена для зміни напряму руху ірегулювання швидкості вихідних ланок (штоків, валів) гідродвигунів, а також длязапобігання конструкції екскаватора від перевантажень. Регулювання швидкостідосягається зміною витрати рідини, що надходить у гідродвигун.
Основнимиелементами систем керування є регулюючі пристрої (клапани різного типу,гідророзподільники, дроселі й ін.), а також механічні шарнірно-підоймові й іншісистеми, за допомогою яких машиніст керує регулюючими пристроями.
Длякерування роботою гідроприводу екскаватора використовують пристрої, задопомогою яких регулюють: тиск у лініях і агрегатах гідроприводу; напрямок рухупотоку робочої рідини, у тому числі розподіл його між гідродвигунами; величинуподачі (витрати) робочої рідини до гідродвигунів.
Деякіз вхідних у систему керування регулюючих пристроїв діють автоматично, іншізнаходяться під контролем машиніста. Пристрою для регулювання тиску діють, якправило, автоматично. Пристроями, що регулюють напрямок руху і витрата робочоїрідини, у більшості випадків керує машиніст. Зміна напряму руху і величинивитрати робочої рідини, подаваної до гідродвигуна, визначає відповідну змінунапрямку і швидкості руху механізму екскаватора, що приводиться від цьогогідродвигуна.
Запринципом регулювання швидкості (витрати) розрізняють дросельне й об'ємнерегулювання, причому в обох випадках воно може бути автоматичним або ручним.
Угідросистемах із дросельним регулюванням витрата рідини регулюється такназиваними дросельними пристроями, що представляють собою гідравлічні опори,установлювані на шляху потоків рідини. До них можуть бути віднесені ірозподільні пристрої (наприклад, гідророзподільники золотникового типу), у якихзмінюється «площа перетину для проходу жидкости. Гідророзподільниквикористовують також для зміни напрямку потоку рідини і відповідно реверса рухуробочого елемента.
Системиз дросельним регулюванням звичайно застосовують при використанні насосівпостійної подачі і нереверсованих автоматично регульованих насосів для ручногорегулювання швидкості вихідних ланок гідродвигунів незалежно від величинизовнішніх опорів їх рухові.
Угідросистемах з об'ємним регулюванням зміна витрати рідини забезпечуєтьсязміною робочого обсягу насоса, тобто його об'ємної подачі. Реверсування руху взакритих гідросистемах досягається зміною напрямку подачі рідини насосом. Прицьому, що йдуть до гідродвигуна гідролінії високого і низького тиску міняютьсямісцями.
Набільшості екскаваторів з гідравлічним приводом застосовують нереверсивнірегульовані насоси (з нереверсованимпотоком рідини), об'ємна подача якихзмінюється автоматично в залежності від навантаження. Гідросистеми з такиминасосами вимагають застосування гідророзподільників. Крім того, числовстановлюваних на екскаваторі насосів звичайно менше числа двигунів, щоприводяться від них. Тому потрібні розподільні пристрої, що направляють потікрідини від насоса до того або іншого гідродвигуна і використовувані також длядросельного регулювання цього потоку. Таким чином, на гідравлічних екскаваторахзастосовують обидва види регулювання витрати: об'ємне (автоматично регульованінасоси) і дросельне (ручне керування гідророзподільниками) .
Серйознаувага приділяється зменшенню зусилля, необхідного для керування розподільними йіншими пристроями, що регулюють витрата і напрямок руху рідини.
Опірпереміщенню золотника гідророзподільника залежить від розмірів золотника, йогоконструкції й умов роботи в системі гідроприводу. При механічному керуваннігідророзподільниками рух від рукояток пульта керування до золотниківгідророзподільника передаються шарнирно-рычажнои механічною системою.
Механічнекерування дає можливість без застосування яких-небудь додаткових пристроївчітко керувати золотником гідророзподільника, утримуючи його в будь-якомупроміжному положенні. Таким чином, машиніст може регулювати величину проходуробочої рідини, забезпечуючи за рахунок її дроселювання регулювання витрати ішвидкості руху механізму.
Набільшості екскаваторів установлені сполучені важелі керування шарнірного типу.Таким важелем можна керувати одночасно або у визначеній послідовності рухамидвох елементів, наприклад стрілою і рукояттю, ковшем і поворотом платформи. Цедозволяє в процесі роботи екскаватора сполучати більше число операцій і створюєсприятливі умови для роботи машиніста, тому що йому не приходиться переноситируку з одного важеля на іншій.
1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІПРО НАСОСИ І ГІДРОДВИГУНИ
Насос є частиноюоб'ємної гідравлічної передачі. Він перетворює механічну енергію в енергіюпотоку робочої рідини. Робоча рідина транспортується по трубопроводах догідродвигуна, що перетворює енергію потоку рідини в механічну енергію відомоїланки гідродвигуна (вала гідромотора або штока гідроциліндра), що приводить удію виконавчий механізм. Нагідравлічних екскаваторах застосовують об'ємні насоси в основному двох типів: шестерінчастіі роторно-поршневі. Об'ємним називають насос, у якому рідке середовищепереміщається шляхом періодичної зміни обсягу займаної нею камери, щопоперемінно повідомляється з входом і виходом насоса.
До шестерінчастих насосіввідносять зубцюваті насоси з робочими органами у видглядішестерень, щозабезпечують геометричне замикання робочої камери і передавальний крітниймомент. Роторно-поршневими називаютьроторно-поступальні насоси з робочими органами у видгляді поршнів або плунжерів.
Об'ємні гидродвигуни являють собою об'ємні гідромашини,призначені для перетворення енергії потоку робочого середовища в енергію вихідної ланки. Найбільше поширенняна екскаваторах одержали гідродвигуни двох типів: гідроциліндри і гідромотори.
Гідроциліндром називаютьоб'ємний гідродвигун зі зворотно-поступальним рухом вихідної ланки (штока абоплунжера). Розрізняють гідроциліндри одно- і двосторонньої дії. У перших рух вихідної ланки під дією робочоїрідини можливо тільки в одному напрямку, а в других — у двох протилежнихнапрямках.
Гідромотор — це об'ємнийгидродвигун з необмеженим обертальним рухом вихідноїланки (вала).
Існують об'ємні гідромашини, які називаються насосами-моторами, що можуть працювати як у режиміоб'ємного насоса, так і в режимі об'ємногогідромотора. Звичайно це бувають уніфіковані вироби, що використовують або в якості насоса, або як гідромотор.
На гідравлічнихекскаваторах найбільше застосування одержали шестерінчасті і роторно-поршневі гідромотори.
У шестерінчастогогідромотора робочі камери утворені робочими поверхнями зубчастих коліс ікорпуса, а в роторно-поршневого гідромотора — робочими поверхнями поршнів іциліндрів.
Основними технічнимипоказниками насоса є об'ємна подача, тиск, потужність і ККД. Об'ємною подачеюнасоса називають відношення обсягу подаваного рідкого середовища вчасно.
Розрізняють тиск рідкогосередовища на вході в насос, на виході з насоса і граничний тиск насоса. Граничнимназивають найбільший тиск на виході з насоса, на яке розрахована йогоконструкція.
Розрізняють потужність,споживану насосом, і корисну потужність насоса. Корисної називають потужність,що повідомляється насосом подаваній рідкому середовищу. Відношення корисноїпотужності до споживаної потужності насоса є ККД насоса.
Утрати насоса складаютьсяз гідравлических, об'ємних і механічних, котріоцінюють відповідно ККД. Гідравлічний ККДявляє собою відношення корисної потужності насоса до суми корисної потужності іпотужності, витраченої на подолання гідравлічних опорів у насосі. Об'ємним ККДназивають відношення корисної потужності насоса до суми корисної потужності іпотужності, загубленої з витоками. Механічний ККД насоса є величина, що виражаєвідносну частку механічних втрат у насосі.
Режим роботи насоса, щозабезпечує задані технічні показники, називається номінальним. Оптимальнимназивають режим роботи насоса при найбільшому значенні ККД.
2. ШЕСТЕРІНЧАСТІ НАСОСИ І ГІДРОМОТОРИ
Шестерінчасті насосибувають із зовнішнім і внутрішнімзачепленням. У насосі з зовнішнім зачепленням (Рис. 2.1.) при обертанні шестерень 1 і 2 у напрямку, зазначеномустрілками, рідина, укладена в западинах шестерень,переноситься з порожнини усмоктування в порожнину нагнітання і потімвидавлюється в напірну лінію зубами шестерень, що вступають у зачеплення. Числозубів у шестерень приймають звичайно рівним 6...12. У порожнині усмоктуваннязуби виходять із зачеплення й обсяг, що звільняється, заповнюється рідиною.Потім процес повторюється.
/>
Рис. 2.1. Схема шестерінчастого насоса ззовнішнім зачепленням:
1, 2 — шестерні, 3 — корпус
Об'ємний ККД в основномузалежить від витоків рідини через зазори, утворені голівками зубів і корпусомнасоса, а також між торцевими поверхнями шестерень і бічних стінок насоса. Крім того, додатково виникаютьвитоку по лінії контакту зубів. Максимально об'ємний ККД досягає 0,8...0,95.Щоб зменшити витоку, прагнуть максимально зменшити зазори між шестірнями ікорпусом насоса. При виготовленні зубів з високою точністю витоку по лініїїхнього контакту можуть бути зведені до нуля.
Насоси з внутрішнімзачепленням застосовують значно рідше. Вони компактніше, але складніше поконструкції і дорожче насосів із зовнішнім зачепленням.
На екскаваторахзастосовують шестерінчасті насоси з зовнішнім зачепленням з тиском 10...14 Мпа.
По числу пар шестереньрозрізняють односекційні (з одною парою шестерень) і багатосекційні (із двома парами шестерень і більше) насоси. На екскаваторах переважнозастосовують односекційні насоси. В односекційному насосі (Рис. 2.2) ведуча 8 івідома 9 шестірні виготовлені заодно з валами й укладені в алюмінієвий корпус7, що закривають кришкою 5, що прикріплюється болтами 10. Опорними підшипникамиковзання для валів є плаваючі втулки, 6, одночасно вони виконують роль упорних підшипників для торців шестерень 8 і9. Положення однієї втулки щодо іншої фіксують лисками і дротом.
/>
Рис. 2.2. Шестерінчастий насос у розрізі (а, б) і деталінасоса (в):
1, 2- кільця, 3 — отвір, 4- ущільнення, 5 — кришка, 6 — втулки, 7- корпуснасоса, 8, 9 — шестерні, 10 — болти,11 — пластина, 12, 13 — кільця
Плаваючі втулки,автоматично притискаються до шестерень незалежно від ступеня зносу їхніхтертьових поверхонь подачею робочої рідини під тиском під торці втулок. Цим досягається високий об'ємний ККДнасоса (0,94) і збільшується термін його служби. Щоб уникнути перекосів втулок через нерівномірне навантаженняз боку усмоктувальної камери встановлена розвантажувальна пластина 11,обтягнута гумовим кільцем. Рідина, що потрапляє по валах шестерень, надходить через отвір 3 кришки й отвір шестірні 9 упорожнині, що з'єднані з камерою усмоктування. Гумові кільця 1 і 2, а такожманжетне ущільнення 4 запобігають витокові рідини з корпуса насоса. Ущільненнязакріплене в кришці опорним 12 і розрізним пружинним 13 кільцями.
/>
Рис. 2.3. Односекційний шестерінчастий гідромотор:
1 — корпус, 2 — шайба,3,5 — кришки, 4 — кільця, 6, 8, 10 — шестірні, 7 — осі, 9 — болти
На хвостовику валашестірні 8 зроблені шліци для з'єднання насоса з двигуном за допомогою муфти.До бічних площин корпуса насоса болтами прикріплені патрубки, що з'єднуютьпорожнини нагнітання й усмоктування з відповідними трубопроводами.
Насоси випускають якправого, так і лівого обертання і на їхніх корпусах указують:»Правий" або «Лівий». Щоб змінити напрямок обертання, змінюютьмісцями ведучу і ведену шестірні, повертають кришку на 180°, а втулки так, щобзмінилося положення лінії їхнього контакту по стикових площинах щодонагнітальної й усмоктувальної площин.
Шестерінчастий гідромотор(Рис. 2.3.). Корпус 1 гідромотора зверхузакритий кришкою 3, через порожнини А и Б якої підводиться робоча рідина, ачерез дренажну порожнину В — приділяються витоки. Гідромотор містить у собі триведучі шестірні 8 (у розрізі видна одна шестірня), що вільно обертаються наосях 7 до, що приводять у рух відому шестірню 6, виготовлену заодно з валом. Задопомогою шайби 2 розподіляється рідина, що надходить через порожнини А и Б.Нижня кришка 5 служить одночасно фланцем для кріплення гідромотора. Усі деталігідромотора стягнуті по периметрі болтами 9.
Поверхня розніманняущільнюється п'ятьма гумовими кільцями4. На консольній частині веденої шестірні закріпленашестірня 10, що безпосередньо закріплюється з зубчастим колесом механізму, щоприводиться. Такий гідромотор розвиває великий крітний момент, тому його називають високомоментним і використовують для безпосереднього приводу механізмів без редукторів, наприклад для привода механізму повороту платформи.
Шестерінчасті насоси ігідромотори відрізняються рядомпереваг: прості по конструкції, малогабаритні, можуть працювати при високій частоті обертання. Повний ККДбільшості шестерінчастих насосів у робочій зоні не перевищує 0,6...0,75, щоменше повного ККД насосів інших типів. Крім того, шестерінчасті насоси маютьневеликий термін служби при роботі з високим тиском, тому них рекомендуєтьсязастосовувати в тих гідропередачах екскаваторів, де ККД не має істотногозначення.
3. РОТОРНО-ПОРШНЕВІ НАСОСИ ІГІДРОМОТОРИ
Роторно-поршневі насоси ігідромотори широко застосовують у гідроприводах ряду екскаваторів як наначіпних, так і на багатьох повноповоротних машинах. Найбільше поширенняодержали роторно-поршневі насоси двох типів: Аксіально-поршневі і радіально-поршневі.
Аксіально-поршневі насосиі гідромотори. Їхньою кінематичною основою служить кривошипно-повзунковий механізм, у якому циліндр переміщається паралельносвоєї осі, а поршень рухається разом з циліндром і одночасно внаслідокобертання вала кривошипа переміщається щодо циліндра. При повороті валакривошипа на кут Ф (Рис. 3.1, а)поршень переміщається разом з циліндром на відстань а і щодо циліндра на с.Поворот площини обертання вала кривошипа навколо осі в (Рис. 3.1, б) на кут р" приводить такождо переміщення крапки А, у якій палець кривошипа шарнірно з'єднаний зі штокомпоршня.
Якщо замість одного взятикілька циліндрів і розташувати них по окружності блоку або барабана, а кривошипзамінити диском, вісь якого повернена щодо осі циліндрів на кут у, причому (3 +У = 90°, то -площина обертання диска збіжиться з площиною обертання валакривошипа. Тоді буде отримана принципова схема Аксіально-поршневого насоса (Рис.3.1, в), у якого поршні переміщаютьсяпри наявності кута в між віссю блоку циліндрів і віссю ведучого вала.
Насос складається зрозподільного диска 1, що обертається блоку 2, поршнів 3, штоків 4 і похилийдиски 5, шарнірно з'єднаного з центральним шипом. У диску 1 зроблені дуговівікна 7 (Рис. 3.1, г), через які рідина засмоктуєтьсяі нагнітається поршнями. Між вікнами передбачені перемички шириною Ь, щовідокремлюють порожнину усмоктування від порожнини нагнітання. При обертанніблоку отвору 8 циліндрів з'єднуються або з порожниною усмоктування, або зпорожниною нагнітання. При зміні напрямку обертання блоку функції порожнинміняються. Для зменшення витоків рідини торцеву поверхню блоку ретельнопритирають до диска 1. Диск 5 обертається від вала 6, а разом з дискомобертається блок циліндрів.
Кут у звичайно приймають12.«15°, а іноді 30°. Якщо кут у постійний, то подача насоса постійна. Призміні в процесі роботи кута змінюється хід поршнів 3 на один оборот ротора івідповідно змінюється подача насоса.
/>
Рис. 3.1. Схеми аксіально-поршневого насоса:
а — дії поршня, б-роботи насоса, в-конструктивна, г-діїнерухомого розподільного диска; 1, 5 — диски, 2 -обертовий блок, 3 — поршень, 4- шток, 6 — вал,
7 — вікно, .8 -отвір; а — довжина повного перетину дугового вікна
/>
Рис. 3.2. Схема регульованого аксіально-поршневогонасоса:
1 — пружина, 2 — поршень,3- шайба, 4 — плунжер, 5 — вал
В автоматичномурегульованому Аксіально-поршневом насосі (Рис. 3.2.) регулятором подачі є шайба 3, зв'язана з валом 5 із'єднана з поршнем 2. На поршень з однієї сторони діє пружина V, а з іншогобоку — тиск у напірній гідролінії. При обертанні вала шайба переміщає плунжери4, що засмоктують робочу рідину і нагнітають неї в гідролінію. Подача насосазалежить від нахилу шайби, тобто від тиску в напірній гідролінії, щозмінюється, у свою чергу, від зовнішнього опору. Для насосів невеликоїпотужності подачу насоса можна також регулювати вручну шляхом зміни нахилушайби, для більш могутніх насосів застосовують спеціальний підсилювальнийпристрій.
Аксіально-поршневігідромотори улаштовані так само, як і насоси. Розрізняють Аксіально-поршневінасоси і гідромотори з похилим блоком і похилим диском.
На одноковшевихекскаваторах последние не застосовують.
Нерегульований Аксіально-поршневий насос-гідромоторз похилим блоком (Рис. 3.3.).Блок 3 циліндрів одержує обертання від вала 1 через універсальний шарнір 2. Валприводиться в рух від двигуна і спирається на три шарикопідшипника. Поршні 8 зв'язані з валом штоками 10, кульовіголівки яких завальцовані уфланцевій Частині вала. Блок циліндрів, що обертається на шарикопідшипнику 9, розташований стосовно вала під кутом 30° і притиснутийпружиною 7 до розподільного диска 6, що цим же зусиллям притискається до кришки5, через вікна в якій підводиться і приділяється робоча рідина. Манжетнеущільнення 11 у передній кришці перешкоджає витоку олії з неробочої порожнининасоса.
У такого насоса вісьблоку циліндрів розташована під кутом до осі ведучого вала, що і визначає йогоназву — з похилим блоком. На відміну від його в аксіальних насосів з похилимдиском вісь блоку циліндрів збігається з віссю ведучого вала, а під кутом донього розташована вісь диска, з яким шарнірно зв'язані штоки поршнів.
Аксіально-поршневірегульовані і нерегульовані насоси і гідромотори, широко застосовувані навітчизняних екскаваторах, відрізняються уніфікованою конструкцією секції, щокачає, (Рис. 3.4, а). Опорами ведучого вала 1 служатьтри шарикопідшипника: два радіально-упорних 13 і один радіальний 14. Від осьового переміщення внутрішнікільця підшипників утримуються двома пружинними кільцями 15, втулкою 3 ізапірним кільцем 2. У передній кришці 16 установлене манжетне ущільнення 17, щоспирається на втулку 18. У сферичні гнезда фланця вала входять сім шатунів 11,що разом з центральним шипом 5 притиснуті до фланця вала штампованою пластиною4. На шипі штифтом 10 зафіксований блок 7 циліндрів, зовнішня поверхня якогоспирається на розподільний диск 8. Опорами шипа служать з однієї сторонисферична голівка, а з іншого боку — бронзова, втулка 9, запресована в диск.Усередині блоку циліндра знаходяться сім поршнів 12, завальцованных на шатунах.Попереднє притиснення блоку циліндрів до диска досягається тарілчастимипружинами 6.
/>
Рис. 3.3. Аксіально-поршневой нерегульований насос-гідромоторз похилим блоком:
1- вал, 2 — шарнір, 3 — блок циліндрів, 4- вікно, 5 — кришка, 6 — диск,
7 — пружина, 8-поршень, 9-шарикопідшипник, 10- шток, 11- ущільнення
Коли вісь валазбігається з віссю шипа (як показано на малюнку), поршні при обертанні вала нероблять зворотно-поступального руху і не роблять усмоктування і нагнітанняробочої рідини.
У нерегульованого насосаблок циліндрів повернуть так, що вісь шипа складає деякий кут з віссю вала (Рис.3.4, б). Тому при обертанні блоку поршнівсмоктують і нагнітають рідина через канали диска. При зміні розміру і напрямокнахилу блоку циліндрів змінюються потужність і напрям потоку робочої рідини. Якщо зафіксувати кут нахилу блокуциліндрів, то насос стає нерегульованим.
/>
Рис. 3.4. Аксіально-поршневой уніфікованийнасос-гідромотор:
а — уніфікована секція,що качає, б — нерегульований насос-гідромотор; 1 — вал, 2- кільце, 3, 9, 18-втулки, 4- пластина, 5 — шип, 6 — тарілчасті пружини, 7 — блок циліндрів, 8 — диск, 10 — штифт, 11 -шатун, 12- поршень, 13, 14 — шарикоподшипники, 15 — кільця, 16, 20 — передня і задня кришки, 17 — ущільнення, 19-корпус Рис. 94.Регульований Аксіально-поршневой насос:
На екскаваторахЭО-3322Д, ЭО-3323, ЭО-4321А, ЭО-4121Б и ЭО-4124 установлені регульовані аксіально-поршневінасоси, що складаються з двох уніфікованих секцій, що качають, змонтованих водному корпусі. Такінасоси (Рис. 3.5.) використовують для створення двох потоків робочої рідини.Повне використання потужності приводного двигуна забезпечується за допомогоюубудованого сумматора потужності, який розподіляє потужність між споживачамитаким чином, що сума цих потужностей залишається постійної і рівноївстановленої потужності приводу. Вал 5 (Рис. 3.5, а) одержує обертання від приводного двигуна і черезредуктор 6 передає рух валам секцій, що качають.
Поворотні корпуси 1 і 7 секцій,що качають, установлені на підшипниках і можуть повертатися навколо вертикальної осі на кут 25°, чимдосягається зміна подачі насоса. Обоє корпуси 1 і 7 жорстко зв'язані між собоютраверсою 4 регулятори і можуть повертатися тільки синхронно під впливомрегулятора потужності.
/>/>
Рис. 3.5. Здвоєний аксіально-поршневой насосіз сумматором потужності:
а — гідравлічна схема, б-загальний вид; 1, 7 – поворотні корпуси,2 — золотник,
3 — комплект із двох пружин, 4 — траверси, 5 — вал насоса, 6 — редуктор,
8 – обмежник ходу, 9 — цапфа блоку циліндрів, 10 — тяга регулятора, 11-гвинт установки мінімальної витрати, 12 — шайба
Переваги аксіально-поршневыхнасосів і гідромоторів: компактність, високий ККД при великому тиску, порівняномала инерционность, значна енергоємність на одиницю маси (у деякихвысокооборотных конструкціях до 12 квт/кг).
Недоліки цихнасосів і гідромоторів: необхідність у тонкій фільтрації робочої рідини,складність виготовлення і труднощі забезпечення тривалого терміну служби деякихдеталей (наприклад, підшипника блоку циліндрів у насосів із золотниковимрозподільником)
Радіально-поршневінасоси (рис, 3.6.) і гідромотори. Основою насоса є кривошипно-повзунковиймеханізм, у якого роль шатуна виконує статор 1, співвісний осі а циліндризроблені в роторі 2. Приобертанні ротора навколо осі Ог, що має стосовно осі О ексцентриситет е,поршень робить обертальний Рух разом з ротором і зворотно-поступальний рух щодоротора.
Рідина підводиться підпоршень і бтводится відтіля по двох каналах 3, зробленим уздовж осі ротора.Рідина витісняється (нагнітається) при обертанні поршня від крапки А к крапці Си при переміщенні його до центра (осі) Ог. При роботі необхідно, щоб поршнібули притиснуті до статора. Досягається це або під дією пружин, що поміщаютьсяпід поршень, або за допомогою повзунів, що переміщаються в пазах статора, абоза рахунок допоміжного насоса, що підкачує, завдяки якому поршні притискаютьсядо статора в порожнині усмоктування насоса.
/>
У гідромоторіаналогічного типу поршні притискаються тиском рідини, подводимой під поршні.
Якщо в насосі змінитирозмір ексцентриситету е шляхом переміщення статора, буде змінена дія порожнинусмоктування і нагнітання на зворотне. Зміна ексцентриситету викликаєвідповідна зміна подачі насоса.
Радіально-поршневі насосизастосовують, для створення тиску до 25 Мпа і подачі від 5 до 500 л/хв причастоті обертання ротора від 6000 до 1500 у хвилину.
Радіально-поршневі гідромотори аналогічні попристрої насосам і відрізняються призначенням і принципом дії.
4. ГІДРОЦИЛІНДРИ
У гідроциліндрів вихідною (рухливою) ланкою може бути як шток або плунжер, так і корпус.
Основні параметригідроциліндрів: внутрішній діаметр, діаметр штока, хід поршня і максимальнийтиск, що визначає його експлуатаційну характеристику і конструкцію, зокрема,тип застосовуваних ущільнень, а також вимоги до якості обробки і чистотівнутрішньої поверхні гідроциліндра і зовнішньої поверхні штока.
Гідроциліндр однобічноїдії (Рис. 4.1, а). Його особливість полягає в тім,що зусилля на вихідній ланці (наприклад, штоку), що виникає при нагнітанні вробочу порожнину гідроциліндра рідини під тиском, може бути спрямовано тільки водну сторону (робітник хід). У протилежному напрямку вихідна ланка переміщається(витісняючи при цьому рідина з гідроциліндра) тільки під впливом поворотноїпружини 6 або іншої зовнішньої сили, наприклад сили ваги. Поршневігідроциліндри однобічної дії на екскаваторах застосовують звичайно в системахкерування і для приводу деяких допоміжних механізмів.
Гідроциліндридвосторонньої дії (Рис. 4.1,б, в) мають дві робочі порожнини, тому зусилля на вихідній ланці і йогопереміщенні можуть бути спрямовані в обидва боки в залежності від того, у яку зпорожнин нагнітається робоча рідина (протилежна порожнина при цьому з'єднуєтьсязі зливом).
/>
Рис. 4.1. Схема гідроциліндра одно- (а) і двосторонньої дії з одно- (б) і двостороннім (в) штоком:
1 — корпус, 2- шток, 3 — штуцер, 4 — поршень, 5-манжети, 6 — поворотна пружина, 7, 8-ущільнення
/>
Рис. 4.2. Тверде (а… в) і шарнірне (м, д)кріплення корпуса гідроциліндра за корпус (а, г), задню (б, д) і передню (в) кришки
Найбільш поширенів екскаваторах з гідроприводом гідроциліндри двосторонньої дії з однобічнимштоком; гідроциліндри з двостороннім штоком (Рис. 4.1, в) застосовують восновному для приводу повороту робочого устаткування деяких начіпнихекскаваторів, причому рухливою ланкою є корпус гідроциліндра. Зовнішній кінець штоказвичайно кріплять шарнірно.
Схеми різнихваріантів кріплення до нерухомих елементів конструкції корпуса гідроциліндрапоказані на Рис. 4.2. Твердекріплення (Рис. 4.2,а… в) застосовують в основному для невеликих гідроциліндрів системикерування, в екскаваторобудуванні частіше використовують шарнірне кріплення (Рис.4.2, г, д).
В обох місцях шарнірногокріплення гідроциліндрів робочого устаткування — у корпуса і штока — застосовують сферичні підшипники ковзання. Ці підшипники допускають поворот (наневеликий кут) пальця в будь-якій площині, забезпечують вільний монтаж ідемонтаж шарнірного з'єднання і виключають заклинювання його при невеликихперекосах через неточність виготовлення елементів робочого устаткування.
Гідроциліндр (Рис. 4.3.) на тиск 16 Мпа, використовуванийдля робочого устаткування екскаватора ЭО-3322Д, складається з наступнихосновних частин: власне гідроциліндра (гільзи 19 із привареної до неї задньоюкришкою), нагвинченої на гільзу передньої кришки 9 з отвором під шток, штока 18з вушком 2 і поршні 15. У вушку, угвинченоїв зовнішній торець штока, і у вушку задньої кришки гідроциліндра встановлені задопомогою пружинних кілець сферичні підшипники 1.
Робоча рідина подається впоршневу і штокову порожнини гідроциліндра відповідно через отвори Б и А.Герметичний поділ поршневої і штокової порожнин і передача зусилля від тиску вробочій порожнині на шток створюються поршнем з манжетами 14 і ущільнювальнимкільцем 13. Поршень кріплять на внутрішньому кінці штока гайкою 16, фиксируемойшплінтом 17. Манжети утримуються відосьового переміщення по поршні манжетотримачами 12. Передня кришка фіксується на різьбленні гільзициліндра контргайкою 10. Запресована в кришці втулка 21 служить направляючої дляштока.
Витокам зі штоковоїпорожнини гідроциліндра перешкоджають встановлене в проточці кришки 9ущільнювальне кільце 8, а також манжета 6 і ущільнювальні кільця 4 і 5 у втулці. Від осьовогопереміщення при русі штока манжета 6 утримується манжетотримачем 7. З боку зовнішнього торцявстановлений брудознімач 3, що утримується гайкою 22,укрученої у внутрішнє різьблення кришки.
/>
Рис. 4.3. Гідроциліндр екскаватора ЭО-3322Д:
1 — сферичний підшипник, 2 — вушко штока, 3 — брудознімач, 4, 5, 8, 13- ущільнювальні кільця, 6, 14 манжети,7, 12 — манжетодержатели, 9- передня кришка, 10 — контргайка, 11-демпфер, 15 — поршень, 16 — гайка поршня, 17 — шплінт, 18 — шток, 19 — гільза гідроциліндра з задньою кришкою, 20 — крайка кришки, 21-втулка передньої кришки, 22 — гайка брудознімача
На штоку поруч з поршнемустановлений демпфер 11, що зм'якшує удар поршня в передню кришку наприкінці йогоповного ходу. Наприкінці ходу штока щілина між крайкою 20 кришки і конічноюповерхнею демпфера, через яку робоча рідина вичавлюється поршнем зі штокової порожнини в отвір А, зменшується. При цьому поршень загальмовується зарахунок дроселювання оливи череззменшувану щілину.
Переліквикористаної літератури
1. БеркманИ.Л., Раннев А.В., Рейш А.К. Одноковшовые строительные экскаваторы: Учеб. для сред. ПТУ —3-е изд., перераб. и доп. — М.: Высш. шк., 1986. — 272 с: ил. —(Профтехобразование) 75 к.
2. Лауш П.В. Техническое обслуживание и ремонтмашин. – К.: Висшая школа, 1989. – 350с.
3. ПолянськийС.К. Будівельно-дорожні та вантажопідіймальні машини. – К.: Техніка, 2001. –624с.
4. http://maxi-exkavator.ru
5. http://stroy-technics.ru