Організація маршрутних автобусних перевезень пасажирів на прикладі ВАТ "Атасс-Боріспіль"

Вміст
 
Вступ
РОЗДІЛ1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ'ЄКТУ ДОСЛІДЖЕННЯ
1.1Характеристика ВАТ «Атасс-Бориспіль»
1.2Характеристика автобусних маршрутів №754 та №5
1.3Аналіз стану організації перевезень пасажирів та пропозиції щодо йогоудосконалення
1.4Висновки по розділу 1
РОЗДІЛ2. АНАЛИЗ, ФОРМУВАННЯ ТРАНСПОРТНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
2.1Аналіз результатів обстеження пасажиропотоків
2.1.1Коефіцієнти нерівномірності обсягу перевезень
2.1.2Коефіцієнт нерівномірності обсягу перевезень за днями тижня
2.2Нормування швидкостей руху
2.3Визначення і формування необхідної кількості транспортних засобів
2.4 Розробка математичної моделі дляаналізу тягово-швидкісних та  експлуатаційно-технологічних властивостейавтобусів
2.4.1Розрахунок показника результативності технологічного впливу АТЗ при розгоніТВр(s) для першої передачі
2.5Визначення режимів роботи транспортних засобів
2.6Обґрунтування техніко-експлуатаційних показників використання транспортнихзасобів та розрахунок показників виробничої програми
2.6.1Розрахунок показників виробничої програми
2.6.2Продуктивність автобуса
2.6.3Загальна місткість автобуса
2.6.4Розрахунок середніх значень техніко-експлуатаційних показників
2.7 Висновки по розділу 2
РОЗДІЛ3. ОРГАНІЗАЦІЯ І УПРАВЛІННЯ ПЕРЕВЕЗЕННЯМИ ПАСАЖИРІВ
3.1Розклади руху транспортних засобів
3.2Організація праці водіїв
3.3Організація державного контролю за роботою автотранспорту
3.4Організація диспетчерського управління рухом транспортних засобів
3.5Заходи щодо забезпечення культури та якості обслуговування
3.5.1Для забезпечення культури обслуговування пасажирів в АП пропонує наступнізаходи
3.5.2Для забезпечення безпеки дорожнього руху пропоную3.5.2 Заходи зі збереженняпаливо-мастильних матеріалів та дотримання енергозберігаючих технологій
3.5.3Заходи щодо забезпечення екологічної безпеки
3.6Висновки до розділу 3
РОЗДІЛ4. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРОЄКТНИХ РІШЕНЬ
4.1Виробнича програма з експлуатації транспортних засобів
4.2Собівартість перевезень
4.2.1Розрахунок погодинної заробітної плати
4.2.2Фонд додаткової заробітної плати
4.2.3Відрахування на соціальні заходи
4.2.4Паливо мастильні матеряли
4.2.5 Витрати на автомобільні шини
4.2.6Амортизаційні відрахування на повне відновлення транспортних засобів
4.2.7Накладні витрати
4.2.8Обов’язкове страхування
4.3Фінансово-економічні показники
4.3.1Балансовий прибуток
4.3.2Відрахування до державного бюджету
4.3.3Чистий прибуток
4.3.4Рентабельність перевезень
4.4Економічна ефективність
4.4.1Показники ефективності використання основних засобів
4.4.2Показники ефективності використання праці
4.5Висновки до розділу 4
РОЗДІЛ5. ОХОРОНА ПРАЦІ
5.1Проведення інструктажу
5.2Начальник відділу охорони праці
5.3Інженер з охорони праці
РОЗДІЛ6. ЦИВІЛЬНА ОБОРОНА
6.1Організація цивільної оборони на об'єктах господарської діяльності
6.2Сили та засоби Цивільної оборони
організація маршрут автобус перевезення пасажир

Вступ
 
Автомобільний транспорт займає в Україніпровідне місце не тільки в економіці, але і в соціальній сфері, з огляду найого природне призначення: він є єдиним видом транспорту який доставляєпасажирів та вантажі і може функціонувати незалежно від інших видів транспорту.В цілому провізні спроможності автотранспорту повною мірою повинні відповідатипотребам народного господарства і населення та сприяти розвитку економікикраїни.
Пасажирський автомобільний транспорт цеодин з основних і найбільш розповсюджених видів пасажирського транспорту нашоїкраїни. Він широко обслуговує транспортні потреби міського та сільськогонаселення, забезпечує масові та індивідуальні перевезення пасажирів паркомавтобусів і легкових автомобілів, який щороку зростає.
Серед усіх видів пасажирськоготранспорту перевагу має автобусний транспорт, який є найбільш масовим.Задовольняючи потреби населення у перевезеннях, автобусний транспорт впливає нарівень продуктивності праці та побутового обслуговування, розвиток культури ідозвілля. В зв’язку з цим і удосконалення міських, приміськихпасажирських перевезень має важливе соціальне значення. Незадовільнефункціонування транспорту суттєво відображається на економіці країни, тобто нароботі підприємств, установ, магазинів, шкіл, а також житті громадян. Сьогодніпотреба населення в перевезеннях задовольняється не повністю: великі витратичасу пасажирів на переміщення, необхідне підвищення комфортності поїздок ірозв’язання першочергових проблем технічного та технологічного забезпеченняприміського транспорту. Час очікування, вартість проїзду, викликають наріканняу мешканців міст та сіл. Автобусний транспорт забезпечує більше 63% загальногообсягу перевезень всіх видів пасажирського транспорту. Пасажирообіг складаєблизько 68% загального пасажирообігу. Пасажирські перевезення виконуютьсяавтобусами загального користування і відомчої приналежності.
Вирішення багатьох транспортних завданьзалежить від ефективності автобусної мережі, адже сукупність маршрутів пасажирськихперевезень на транспортній мережі пов’язана територіально і в часі. Створенняматеріальної мережі або вдосконалення діючої являє собою одну з важливихпроблем в організації пасажирських перевезень тому, що від рівня її формуваннязначною мірою залежить ефективність використання транспортних засобів та якістьтранспортного обслуговування.
Основні положення розвитку пасажирськихперевезень викладені в Концепції розвитку транспортного комплексу України. Напідставі Концепції розробляються регіональні програми розвитку автомобільноготранспорту загального користування
Основними завданнями регіональнихпрограм розвитку автомобільного транспорту загального користування єобґрунтовані та заплановані показники
якостітранспортного обслуговування, безпеки перевезень населення на визначений періодта заходи щодо їх реалізація з урахуванням умов соціально-економічного розвиткуУкраїни.
Актуальність Концепції зумовленанеобхідністю додержання відповідних термінів та пропозицій розвиткунаціональної транспортної системи, захисту економічних інтересів України тазаконних інтересів підприємств транспорту та споживачів транспортної продукції,забезпечення рівних умов для розвитку господарської діяльності підприємствтранспорту, створення умов для безпечного функціонування транспорту, обмеженнямонополізму та розвитку Концепції.
Концепція ґрунтується на визначенніпріоритетного розвитку пасажирських перевезень, державній підтримці цієїгалузі, а також забезпеченні державного управління діяльністю цієї сфери, щоздійснюється шляхом проведення та реалізації економічної (податкової,фінансово-кредитної, тарифної, інвестиційної) та соціальної політики, включаючинадання дотацій на пасажирські перевезення.

РОЗДІЛ 1.ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ'ЄКТУДОСЛІДЖЕННЯ
 
1.1 Характеристика ВАТ«Атасс-Бориспіль»
Відкритеакціонерне товариство «Автотранспортна акціонерна співдружністьСлавутич-Бориспіль» (ВАТ «Атасс-Бориспіль») є правонаступником прав тазобов’язань колишнього державного підприємства «Бориспільське АТП-13212»,розташоване у м. Бориспіль, в займає земельну ділянку загальною площею 6.1 га.З 1956 року підприємство було першим перевізником авіапасажирів на маршруті«Аеропорт м. Бориспіль – пл. Перемоги м. Київ».
Станом на01.01.10 року підприємство має в своїй власності 210 одиниць автотранспортнихзасобів, з яких 185 одиниці – є автобуси та мікроавтобуси для обслуговуванняміських, приміських та міжміських автобусних маршрутів. Це переважно автобусимарок: Вольво, Ікару-260, Ікару-256, ЛАЗ-695, ГАЗ-2705, Богдан-А091, Богдан-А092,Івеко-2005626, Мерседес.
Головнимзавданням автотранспортного підприємства є задоволення потреб населення вавтотранспортних послугах, виконання державного замовлення перевезень,раціональне використання автотранспортних засобів, забезпечення безпеки таякості перевезень пасажирів.
Очолюєакціонерне товариство Голова правління, який здійснює керівництво нимвідповідно Статуту.
Керівникомпідприємства є директор, який являється юридично відповідальною особою завиконання планових показників і дотримання фінансової дисципліни.
Директорупідпорядковані безпосередньо керівники служб: експлуатації, технічної безпеки,а також керівники всіх функціональних відділів: кадрів, постачання,планово-економічного і бухгалтерії.
Підприємство маєсучасну виробничу базу, ремонтні відділення, допоміжні служби. Ремонтна зона,де проводяться профілактичні, діагностичні та ремонтні роботи транспортнихзасобів, укомплектована усім необхідним устаткуванням.
Предметом іметою діяльності підприємства є:
-  повнезадоволення потреб населення в перевезеннях;
-  виконанняперевезення пасажирів на 24 міських, 7 приміських, 2 міжміських,10 таксомоторних маршрутах;
-  використанняпрогресивних форм і методів організації процесу перевезень, впровадженняновітніх технологій;
-  збільшенняпродуктивності праці та зниження собівартості перевезень.
На підприємствіпрацює 719 працівники, з яких 49 – керуючі персоналом; 323-водії, 147 –ремонтні робітники та обслуговуючий персонал;
100 –кондуктори-касири.
Перевезенняпасажирів здійснюється за договором з районними та місцевими органами влади.Згідно договору та постанови Кабміну, обласна державна адміністрація, місцевіоргани влади повинні відшкодовувати підприємству кошти за перевезення пільговихкатегорій пасажирів, але перерахування не покривають повністю витрати: так невраховується перевезення пенсіонерів, інвалідів загального захворювання таінші.
Не дивлячись наскладні умови роботи підприємства в ринкових умовах господарювання, керівництвота колектив наполегливо працюючи, успішно завершили 2010 рік.
Виконанняперевезень за рік характеризується такими показниками:
Таблиця 1.1 –Аналіз роботи ВАТ «Атасс-Бориспіль» за 2010р.:Показники Значення Виробнича база Кількість автомашин на кінець періоду, од. 63 Місткість (загальна), пас/м-ць 2028 Коефіцієнт випуску парку 0,80 Техніко-експлуатаційні показники Тривалість робочого дня, год 10,8 Коефіцієнт використання пробігу 0,972 Середня відстань поїздки пасажира, км 16,8 Коефіцієнт використання місткості 0,540 Середньодобовий пробіг, км 318 Виробнича програма Перевезено пасажирів, тис.чол 4576,6 Виконано пас.км, тис.пас.км 76886,9 Загальний пробіг, тис.км 4955,7 Пробіг з пасажирами, тис.км 4859,2
Невиконанняпоказників регулярності руху пояснюється амортизованими транспортними засобами,важким фінансовим станом підприємства через надмірно великі ціни на пальне,експлуатаційні матеріали, запасні частини та недотримання доходів черезперевезення великої кількості пільгових категорій пасажирів.
Підприємство єна сьогоднішній день збитковим.
1.2 Характеристика автобусних маршрутів №754та №5
Перевезення пасажирів автобусамизагального користування здійснюється по маршрутній мережі, яка складається завтобусних маршрутів. Заданий у дипломному проекті автобусний приміськиймаршрут №754 с. Іванків – Київ АС «Видубичі», був відкритий 18 грудня 2005року. Перевізником виступає ВАТ «Автотранспортна акціонерна співдружність«Славутич-Бориспіль», яке зареєстроване за адресою 08362, Київська область,Бориспільський район, с.Старе, вул. Заводська, буд. 1 АТП знаходиться вм.Бориспіль по вул… Горького, 53. На маршруті працюють два автобуси марокІкарус, Богдан, Івеко.
Довжина нульових пробігів від АТП дос.Іванків в прямому і зворотному напрямках складає по 11 км.
З початкового пункту перший автобусвідправляється о 6 год. 30 хвилин. Шлях прямування за маршрутом проходить: с.Іванків, трасою Київ-Харків через м. Бориспіль до м. Києва (АС «Видубичі»).
Довжина маршруту у прямому і зворотномунапрямках становить 40,8 км. Час рейсу у прямому і зворотному напрямках по 57хвилин.
Час закінчення роботи 20 год. На всійпротяжності маршруту асфальтне покриття І та IIкатегорії. По всій довжині маршруту встановлені відповідні дорожні знаки.
На маршруті є 1 нерегульованийзалізничний переїзд, який знаходиться в м.Бориспіль по вул. Київський Шлях.
Швидкості руху на маршруті: технічна –50 км/год; сполучення – 40,2 км/год; експлуатаційна – 36 км/год.
Автобусний приміський маршрут №5м.Бориспіль – с.Кийлів, був відкритий 24 грудня 1991 року.
На маршруті працює 4 автобуси марок ЛАЗ,Ікарус,Богдан, Івеко.
До початкової зупинки автобус прямує ізАТП по вул. Польовій, Коцюбинського. Довжина нульових побігів в прямому ізворотньому напрямках складає по 2,5 км.
З початкового пункту перший автобусвідправляється о 5 год. 05 хвилин. Шлях прямування за маршрутом проходить:м.Бориспіль через села Глибоке та Вороньків.
Довжина маршруту у прямому і зворотномунапрямках становить 25 км. Час рейсу у прямому і зворотному напрямках складаєпо 45 хвилин.
Час закінчення роботи о 21 год. 32хвилини. На всій протяжності маршруту асфальтне покриття І та IIкатегорії. По всій довжині маршруту встановлені відповідні дорожні знаки.
Швидкості руху на маршруті: технічна –44 км/год; сполучення – 36 км/год; експлуатаційна – 33 км/год.

1.3 Аналіз стану організації перевезеньпасажирів та пропозиції щодо його удосконалення
 
Головним показником якості перевезенняє: комфортабельність поїздки, час доставки пасажирів та безпека перевезень.
Вивчивши та проаналізувавши організаціюперевізного процесу пасажирів на автобусних приміських маршрутах №754 та №5,можна констатувати про існування ряду недоліків, серед яких найважливішими є:
- невідповідність транспортних засобіввиду перевезень та вимогам пасажирів, щодо забезпечення якості транспортногообслуговування (використовуються автобуси Івеко та ЛАЗ);
- застаріле обладнання виробничо-технічноїбази підприємства не дає можливості якісно діагностувати транспортні засоби;
- відсутність достатньої кількостізапасних частин для своєчасного та якісного ремонту автомобілів негативновпливає на коефіцієнт технічної готовності;
- значне дублювання маршрутів маршрутнимитаксомоторами інших перевізників;
- відсутність належного контролю з бокуорганів ДАІ за культурою поведінки учасників дорожнього руху, що особливостосується перевізників приватної форми власності, які систематично створюютьаварійні ситуації при під’їзд до зупинок.
На маршруті №754 у системідиспетчерського управління рухом автобусів існують недоліки, невідповідністьосновним завданням диспетчерського управління, а саме:
- не здійснюється належний контроль засвоєчасним випуском автобусів на лінію;
- не здійснюється належний контроль зарегулярністю руху автобусів на маршруті
- не контролюється наповнення автобусів врізні періоди доби
— не регулюється рух автобусів припорушенні розкладу.
Удосконалення організації перевезеньможна досягти за рахунок:
- вибору типу автобуса раціональноїмісткості, раціонального розподілу автобусів по маршрутах, відповідно данимпасажиропотоків в години „пік” та „міжпікові” години, вибору доцільногоінтервалу руху;
- постійного збирання інформації провеличину та характер
пасажиропотоків з використанням раціональних методів;
- обстеження, аналізу характеру змінипасажиропотоків;
- розрахунок енергозберігаючих технологій;
- нормування швидкостей руху;
- обґрунтованого вибору та оптимальногорозміщення зупинок;
- вибір раціональних режимів роботиводіїв;
- посилення контролю за санітарним станомавтобусів;
- вдосконалення технології проведенняремонтних робіт, проведення ремонтних робіт вночі та в період денного відстоюавтобусів;
- підвищення культури обслуговування;
- впровадження передових технологій уперевізний процес;.
- постійного контролю за станом дорожньогопокриття, прийняття мір для негайного проведення ремонтних робіт.
1.4 Висновки по розділу1
У першій частинідипломної роботи розглянуто теоретичні аспекти роботи пасажирського транспортута транспорту в цілому та зокрема автопарку. Наведена коротка характеристикаВАТ «Атасс-Бориспіль», розглянуто особливості та види пасажирського транспорту,а також визначено недоліки в організації приміських перевезень. Такожпроаналізовано основні засади ефективності діяльності підприємства та наведенінапрямки щодо покращення та підвищення ефективності приміських перевезеньпасажирів на прикладі ВАТ «Атасс-Бориспіль».

РОЗДІЛ 2.АНАЛИЗ, ФОРМУВАННЯ ТРАНСПОРТНИХТЕХНОЛОГІЙ
 
2.1 Аналіз результатів обстеженняпасажиропотоків
 
Для характеристики потреб населення вперевезеннях, систематичного аналізу умов перевезень пасажирів, розробки тавведення раціональної системи організації руху автобусів на маршрутах необхідномати дані про пасажиропотоки.
Пасажиропотік характеризує навантаженнятранспортної мережі міста за напрямками руху в кожний період часу.Пасажиропотоки характеризуються потужністю. Дані про потужність пасажиропотоківвикористовуються для вибору автобусів необхідної місткості та визначеннянеобхідної кількості автобусів, що забезпечували б раціональну ефективність їхвикористання та високий рівень обслуговування пасажирів.
Пасажиропотоки змінюються за своєюструктурою в часі і в просторі, за своїм спрямуванням і інтенсивністюзростання, утворюючи відповідні стійкі спади за годинами доби, днями тижня ісезонами року.
В даній магістерськийроботіпасажиропотоки були обстежені табличним методом. Результати обстеження зведенів таблицю 2.1.
Таблиця 2.1 – Пасажирообмін зупиночнихпунктів, пасажиропотоки, пасажирообіг на маршруті №754.Прямий напрямок Зворотній напрямок
Назва зупин-
Ки Дов-жина пере-гону Кількість пасажирів Транспортна робота, пас.км
Назва зупин-
ки Дов-жина пере-гону Кількість пасажирів Транспортна робота, пас.км Зайш-ло Вийш-ло Прої-хало Зайш-ло Вийш-ло Прої-хало 1 2 3 4 5 6 1 2 3 4 5 6 Іванків – 641 – – – Київ АС Видубичі – 83 – – – Бориспіль, вул. Каховська 7 57 19 641 4487
Київ ст.м.
Харківська 8,1 476 – 83 672,3 Бориспіль АС 3,1 46 84 679 2104,9
Київ ст.м.
Бориспіль-ська 2,7 144 – 559 1509,3 Гора 6,5 60 41 641 4166,5 Проліски 7,0 36 79 703 4921 Чубинське 1,8 38 27 660 1188 Щасливе 1,4 22 103 660 924 Мал.Олек-сандрівка 1,6 25 59 671 1073,6 Мал.Олек-сандрівка 1,6 45 16 579 926,4 Щасливе 1,6 64 28 637 1019,2 Чубинське 1,6 18 87 608 972,3 Проліски 1,4 82 34 673 942,2 Гора 1,8 24 62 539 970,3
Київ ст.м.
Бориспіль-ська 7,0 – 351 721 5047 Бориспіль АС 6,5 166 50 501 3256,5
Київ ст.м.
Харківська 2,7 – 308 370 999 Бориспіль, вул. Каховська 3,1 41 – 617 1912,7 Київ АС Видубичі 8,1 – 62 62 502,2 Іванків 7,0 – 658 658 4606 Всього 40,8 1013 1013 5755 21530 Всього 40,8 1055 1055 5507 20671
За даними таблиці 2.1 визначаємо:Добовийобсяг перевезень:
Qдоб= Qпр+ Qзв,(2.1)

Qдоб= 1013+1055 = 2068пас.
де Qпр– обсяг перевезень у прямому напрямку, пас;
Qзв– обсяг перевезень у зворотному напрямку, пас.
2.1.1 Коефіцієнти нерівномірності обсягуперевезень
Таблиця 2.2 – Обсяг перевезень загодинами доби на маршруті №754Години доби Кількість пасажирів 1 2 6-7 85 7-8 170 8-9 222 9-10 172 10-11 149 11-12 114 12-13 120 13-14 126 14-15 130 15-16 145 16-17 163 17-18 201 18-19 171 19-20 100 Всього 2068
За даними таблиці 2.2 визначаємо:
Qmaxг.д= 222 пас.
Час роботи маршруту:
Тр.м= tр.к — tр.п ,(2.2)
 
Тр.м= 20-6 = 14год.
де tр.к–час закінчення роботи маршруту, год;
tр.п– час початку роботи маршруту, год.
Час роботи автобуса на маршруті:
Тм’= Тр.м — tоб,(2.3)
Тм’= 14- 2 = 12год.
де tоб – час на обіднюперерву, год.
Середньогодинний обсяг перевезень:
/> ,(2.4)
/> .
Очікуваний обсяг перевезень
Qріч= Qдоб • Др,(2.5)
Qріч2068 • 365 = 754820пас .
де Др= 365 днів – календарний період роботи.
Коефіцієнт нерівномірності обсягуперевезень за годинами доби:
/> ,(2.6)
/>
Коефіцієнт нерівномірності обсягуперевезень за місяцями року
Обсяг перевезень за кожний місяць:

/> ,(2.7)
/> 
Аналогічно проводимо розрахунок обсягівперевезень за інші місяці року. Дані заносимо в таблицю 2.3.
Таблиця 2.3–Обсяг перевезень за місяцями року Місяць року QМіс. Пас Відсоток 1 2 3 Січень 50120 6,64 Лютий 47252 6,26 Березень 56687 7,51 Квітень 63631 8,43 Травень 68236 9,04 Червень 72538 9,61 Липень 75105 9,95 Серпень 84540 11,2 Вересень 76237 10,1 Жовтень 64009 8,48 Листопад 47856 6,34 Грудень 48610 6,44 Всього 754821 100
За даними таблиці 2.4 визначаємо:
Середньомісячний обсяг перевезень:
/> ,(2.8)
/>
Коефіцієнт нерівномірності за місяцямироку:

/> ,(2.9)
/> 
2.1.2 Коефіцієнт нерівномірності обсягуперевезень за днями тижня
Тижневий обсяг перевезень:
Qтиж= 7 • Qдоб , (2.10)
Qтиж= 7 • 2068= 14476пас.
Обсяг перевезень за кожний день:
/> ,(2.11)
/>
Аналогічно проводимо розрахунки за іншідні тижня. Дані розрахунків заносимо до таблицю 2.4.
Таблиця 2.4 – Обсяг перевезень за днямитижняДень тижня Qдоб., пас Відсоток 1 2 3 Понеділок 1996 13,79 Вівторок 1739 12,01 Середа 1708 11,80 Четвер 1794 12,39 П’ятниця 2463 17,02 Субота 2665 18,41 Неділя 2111 14,58 Всього 14476 100

За даними таблиці 2.4 визначаємо:
Коефіцієнт нерівномірності перевезень заднями тижня:
/> ,(2.12)
/> 
На підставі таблиці 2.1 визначаємо:
Пасажиропотоки між зупинками у прямомунапрямку:
Q1-2пр= 641пас, (2.13)
Q2-3пр= 641+ 57- 19=679 пас.
Пасажиропотоки між зупинками узворотному напрямку:
 
Q11-10зв= 83пас. (2.14)
Q10-9зв= 83+ 476- 0= 559пас.
Загальний пасажиропотік за маршрутом впрямому напрямку:
Qпр= Q1-2пр+ Q2-3пр+… +Q10-11пр= 5755пас.(2.15)
 Загальний пасажиропотік за маршрутом узворотному напрямку:
Qзв= Q11-10зв+ Q10-9зв+… + Q2-1зв = 5507пас.(2.16)
Загальний пасажиропотік за маршрутом :
Q= Qпр+ Qзв= 5755+5507= 11262пас.(2.17)

Максимальний пасажиропотік за напрямкамируху:
Qmахпр= 721пас.
Qmахзв=703пас.
Середній пасажиропотік між за напрямкамируху:
/> (2.18)
/>
/> (2.19)
/> 
де а – кількість зупинок.
Коефіцієнт нерівномірностіпасажиропотоку за ділянками маршруту :
/> (2.20)
/> 
/> (2.21)
/>
Коефіціент нерівномірностіпасажиропотоку за напрямками руху:
/> (2.22)
/>

де Qmахсер– середній пасажиропотік в напрямі з більшим пасажиропотокомпас;
Qmіnсер– середній пасажиропотік у напрямі з меншим пасажиро потоком,пас.
Пасажирообіг на ділянках маршруту впрямому, зворотному напрямках:
Р1-2пр=Q1-2пр• lпер1-2пр, (2.23)
Р1-2пр=641 • 7 = 4487пас.км.
Р11-10зв=Q11-10зв• lпер11-10зв, (2.24)
Р11-10зв=83 • 8,1 = 672,3пас.км.
де Q1-2пр,Q11-10зв– пасажиропотік перегону, пас;
lпер1-2пр, lпер11-10зв–довжина перегону, км.
Пасажирообіг за напрямками маршруту:
Рпр= Р1-2пр+ Р2-3пр+… + Р11-10пр= 21530пас.км. (2.25)
Рзв= Р11-10зв+ Р10-9зв+… + Р1-2зв= 20671пас.км. (2.26)
Загальний добовий пасажирообіг замаршрутом:
Рдоб= Рпр + Рзв, (2.27)
Рдоб= 21530+ 20671 = 42201 пас.км.
Середня довжина поїздки одного пасажира:
/> ,(2.28)

/>
Коефіцієнт змінності пасажирів:
/> ,(2.29)
/>
Очікуваний річний пасажирообіг :
Рріч= Qріч • lсерп, (2.30)
Рріч= 754820 • 20,4 = 15398328пас.км.
Середня довжина перегону:
/> (2.31)
/>
Така довжина перегону характерна приміськогомаршруту.
Аналогічні розрахунки виконуємо помаршруту №5.
За даними таблиць 2.2, 2.3, 2.4 будуємодіаграми зміни обсягу перевезень, які представлено на аркуші №2 графічногорозділу.
 
2.2 Нормування швидкостей руху
Швидкість руху — один з важливихпоказників роботи автомобільного транспорту, який безпосередньо впливає назатрати часу на поїздку, продуктивність праці, ефективність використанняавтобусів, а також на безпеку перевезень.
Нормування швидкості проводятьпрацівники відділу експлуатації при відкритті автобусного маршруту, заміні типутранспортного засобу, зміни умов руху, траси маршруту, скаргах водіїв нанеможливість дотримання встановлених норм.
Норми часу на виконання рейсувикористовують як вихідні дані при розподілі автобусів по маршрутах; складаннірозкладів; організації швидкісного і експресного режимів руху.
Час рейсу автобуса в прямому ізворотному напрямках:
tрпр= tрухпр + tпр.зпр + tк.впр, (2.32)
tрпр=44 + 6 + 7 = 57хв.
tрзв=tрухзв + tпр.ззв + tк.взв, (2.33)
tрзв=44 + 6 + 7 = 57хв.
де tрухпр,tрухзв – час руху, хв.;
tпр.зпр,tпр.ззв – час на проміжнізупинки, хв.;
tк.впр,tк.взв – час на кінцевийвідстій, хв.
Час оберту:
tоб= tрпр+ tрзв, (2.34)
tоб= 57+57 = 114хв.
Середня технічнашвидкість:
/> (2.35)

/>
Середняшвидкість сполучення:
/> (2.36)
/>
Середняексплуатаційна швидкість:
/> (2.37)
/>
 
2.3 Визначення і формування необхідноїкількості транспортних засобів
Потребу в транспортних засобахвизначають виходячи із необхідності направлення на кожний маршрут такоїкількості автобусів певної місткості, яка б забезпечила мінімальніексплуатаційні витрати перевізника за умови задоволення пасажиопотоку здотриманням нормативних вимог щодо якості транспортного обслуговування.
При виборі автобусів необхідноїмісткості для певного маршруту необхідно враховувати максимальний пасажиропотік, а також умову, що на найбільш завантаженому перегоні приміськогомаршруту кількість пасажирів в автобусі не повинна перевищувати соціальногонормативу (згідно з яким в салоні автобуса на одному квадратному метрів вільноїплощі підлоги не може перевозитися більше трьох пасажирів). Цьому нормативувідповідає коефіцієнт використання місткості 0,4-0,6 залежно віднерівномірності пасажиро потоків за довжиною маршруту.
Для обґрунтування вибору тієї чи іншоїмоделі автобуса для роботи на приміському маршруті, необхідно розраховувати часперебування автобусів в наряді; погодинну дохідну ставку; погодинні витрати покожному автобусу; рентабельність. За показниками рентабельності потрібновибрати автобус, який доцільно використати для роботи на маршруті.
На даний приміських маршрутахпасажиропотік невеликий і для його задоволення доцільно використовуватиавтобуси загальною місткістю до 80 місць. Це автобуси марки Богдан А-144,Богдан А091 та Руслан А103,01.
За даними ВАТ АТП «АТАСС-Бориспіль»автобус РусланА103,01 має менші погодинні витрати, а такожкращі динамічні характеристики, тому віддамо перевагу йому. На маршрутахпрацюють автобуси марки Богдан А091. Приблизнакількість рейсів:
/> (2.38)
/>
Проведеморозрахунок необхідної кількості транспортних засобів прикладі Богдан А-091Найбільша добова продуктивність одного автобуса:
/> (2.39)
/>
Приблизнаексплуатаційна кількість автобусів:
/> (2.40)

/> 
Приблизнийінтервал руху автобусів:
/> (2.41)
/>
Максимальний добовий обсяг перевезень заумови повного використання місткості автобуса :
Qмах=/> •Ае ,(2.42)
Qмах=1080• 3= 3240пас.
Коефіцієнтвикористання місткості автобуса:
/> (2.43)
/>
Дані зведемо в таблицю 2.5показник Богдан А-144 Богдан А091 Руслан А103,01  1 2 3 4
 /> 1080 1920 1440
/> 3 1 2
/> 38 114 57 Qмах 3240 1920 2880
/> 0,64 1,08 0,72

2.4Розробка математичної моделі для аналізу тягово-швидкісних та  експлуатаційно-технологічнихвластивостей автобусів
 
/>
Рис.2.1 — Богдан А-144 Рис 2.2 – Руслан А-103,01 Рис 2.3 — Богдан А091
Таблиця 2.6-Порівняльна технічнахарактеристика автобусів:Параметри автобуса Значення Богдан А091 Богдан А-144 Руслан А-103,01
Габаритні розміри, см:
довжина
ширина
висота
7205
2370
2740
9880
2500
2960
8650
2550
 2930
Пасажиромісткість:
загальна
для сидіння
45
27
80
31
 60
31 Повна маса, кг 8100 10390 8600 Маса зі спорядженням, кг 4600 6310 5045 Двигун: тип, модель ISUZU 4HG1 ISUZU 6HН IS Nissan Dong Feng, Euro II Потужність двигуна кВт (к.с) 89(121) 147 (199) 110(143) Кількість дверей 2 3 2 Витрати палива, л/100км 17 25,5 18
2.4.1 Розрахунок показника результативностітехнологічного впливу АТЗ при розгоні ТВр(s) для першої передачі
Визначення швидкості АТЗ (за двома точками) дляп'яти передач, м/с:
/>, (2.44)

/>, (2.45)
/>.
/>.
Визначення крутного моменту двигуна, кгс·м:
/>, (2.46)
/>.
/>, (2.47)
/>.
/>.
Визначення сили тяги автотранспортного засобу,кгс:
/>, (2.48)
/>
/>, (2.49)
/>
де ηТ — коефіцієнт корисної дії(ККД) трансмісії (0,91 — 0,92 для 4x2, 0,86 — 0,88 для 6x4).
Визначення сил опору повітряного середовища, кгс:

/>, (2.50)
/>,
/>, (2.51)
/>
де: k — коефіцієнт обтічності (опору повітря) АТЗ, для автобусів k= 0,05 — 0,06;
В — ширина транспортного засобу, м;
Н — висота транспортного засобу, м.
Визначення динамічного фактору транспортногозасобу:
/>, (2.52)
/>
/>, (2.53)
/>
/>
Рис. 2.4 Динамічна характеристика автобуса БогданА-091
Визначення прискорень АТЗ, м/с2:
/>, (2.54)
/>
/>, (2.55)
/>.
де Ψ — коефіцієнт опору дорожнього покриття(Ψ = 0,012); g — прискорення вільного падіння (g = 9,8 м / с2); δi — коефіцієнт врахування мас, що обертаються: δi= 1,04+0,0015·U2ki·U20. Визначення середніх прискорень попередачам, м/с2:
/>, (2.56)
/>
Визначення швидкісних діапазонів по передачам,м/с:
/> (2.57)
/> (2.58)
/>
Визначення часу розгону по передачам, с:
 />, (2.59)

/>
Визначення шляху розгону по передачам, м:
/>, (2.60)
/>.
Визначення середньої сили тяги по передачам, кгс:
/>, (2.61)
/>.
Визначення середньої швидкості по передачам, м/с:
/>, (2.62)
/>
Визначення показника технологічних впливів по передачам [1]:
/>, (2.63)
/>.
де qγст – загальна маса в кузовіавтомобіля, кг;
tпер – час переключення передач, с (tпер=2 с).
Визначення середньозваженого фактору технологічного впливу АТЗ прирозгоні (за пройденим шляхом) [1]:
/>. (2.64)
/>
Рис. 2.5 Значення показника середньозваженого фактору технологічноговпливу АТЗ при розгоні для автобусів.
За результатами розрахунків встановлено, що найбільше значенняпоказника результативності технологічного впливу спостерігається у автобусаБогдан А-144, це засвідчує, що цей автобус найбільш придатний до застосуванняенергозберігаючих технологій.
Показник транспортної енергетичної ефективності Пе євідношенням транспортної енерговіддачі даного автобуса у тестовій операції r до транспортної енерговіддачі еталонного автобуса у еталоннійоперації rem:
Визначенняпоказника енергетичної ефективності автобуса “Богдан” А-091.Коефіцієнтшвидкості АТЗ в міському циклі:

/>, (2.65)
/>.
деVcp— середня швидкість АТЗ у циклі; VET— еталонна швидкість АТЗ;tp— час розгону АТЗ до 60 км/год (сек); а1і а2 — коефіцієнти, прийняті а1= 90, а2= 60 для міського; Ψcp — середнє значення коефіцієнту опору дороги.
Визначенняпаливного коефіцієнту пробігу АТЗ в міському циклі.
Середнєзначення коефіцієнта опору дороги: />,
деβд — частка доріг 1 та 2 категорії, яка припадає намаршрут; Ψ1 і Ψ2 — значеннякоефіцієнтів опору руху АТЗ на дорогах 1-2 і 3-4 категорій, Ψ1= 0,02, Ψ2= 0,035.
Паливнийкоефіцієнт пробігу АТЗ в циклі дорівнює:
/>/>/>, (2.66)
Qц— витрати палива АТЗ в циклі, Qет — витрати палива для еталонного АТЗ, який рухається з постійною швидкістю Vет.
/>, (2.67)
/>
деНδ — норма витрати палива; ρ — об'ємна маса палива (ρ = 0,76 — бензин, ρ = 0,84 — дизельне паливо); Кд — коефіцієнт умов руху (Кд= 1,1 для міського циклу, Кд = 0,85 для магістральногоциклу); q — вантажопідйомність АТЗ; Ваі На — ширина і висота АТЗ.
Показникенергетичної ефективності АТЗ в розрахунковому маршруті дорівнює (відношенняхарактеристик транспортної паливної віддачі у міському циклі для наданого таеталонного АТЗ) [3]:
/>, (2.68)
/>.
де γст – коефіцієнт використаннявантажопідйомності АТЗ;
/>ηд – коефіцієнт спорядженої маси;
ηТ – ККД трансмісії.
/>
Рис. 2.6Значення показника енергетичної ефективності АТЗ.
Визначення показника споживчих властивостей ТЗ[1]:
/>, (2.69)

де Пд– показник довговічності;
Пте – показник економічності.
/>. (2.70)
де Lрс – середній пробіг автобусів даного класу до капітального ремонту,км;
Lні - середнійпробіг автобуса, що розглядається до капітального ремонту, км.
/>. (2.71)
де Цср – середня ціна автобуса в даному класі; Цні – ціна автобуса, що розглядається. />.
/>
Рис. 2.7Значення показника довговічності АТЗ.

/>
Рис. 2.8Значення показника економічності АТЗ.
/>
Рис. 2.9Значення показника споживчої властивості АТЗ.
Показник споживчої властивості Пс оцінює споживчівластивості ТЗ, які відповідають концепції комплексного енерго–ресурсозбереження. Виконання умов (2.64.), (2.68) та (2.69)забезпечує придатність конструкції автобуса до підвищення технологічного рівняперевезення пасажирів. Тому найбільш оптимальним для підвищення технологічногорівня перевезень та придатності конструкції до енергозберігаючих технологій єавтобус Руслан А-103,01. Дані порозрахункам зведено в додатк В, Г.
Всі розрахунки виконано за допомогою електронних таблиць впрограмному середовищі Excel якізображенні на рис. 2.6. та рис. 2.7.
/>
Рис.2.9 Розрахунок показника середньозваженого факторутехнологічного впливу АТЗ при розгоні.
/>
Рис. 2.10 Розрахунок показника енергетичноїефективності то споживчої властивості АТЗ.
Результати таких розрахунків дають можливість технологічного виборуавтобусів із тих, за якими проводився розрахунок.
2.5 Визначення режимівроботи транспортних засобів
У зв’язку зпостійною зміною пасажиропотоків на протязі доби, необхідно, щоб кількістьавтобусів в кожну годину доби відповідала величині пасажиропотоку. Длявизначення необхідної кількості автобусів по кожній годині доби розраховуємо:
Середній часрейсу:
/>,(2.72)
/>
Середнякількість рейсів за годину :
/> ,(2.73)
/>
Годиннапродуктивність автобуса за кількістю перевезених пасажирів:
/> (2.74)
/>
Кількістьавтобусів за годинами роботи маршруту:

/> (2.76)
/>
Аналогічновизначаємо кількість автобусів для інших годин роботи маршруту.
Дані розрахунківзаносимо у таблицю 2.5.
Інтервал руху покожній годині роботи маршруту:
/> (2.76)
/>.
Інтервали поінших годинах роботи маршруту визначаємо аналогічно.
Дані розрахунківзаносимо у таблицю 2.5.
Коефіцієнтнаповнення автобусів по кожній годині роботи маршруту:
/> (2.77)
/>/>
Аналогічновиконуємо розрахунки по інших годинах маршруту.
Дані розрахунківзаносимо у таблицю 2.6.
Таблиця 2.6– Дляпобудови діаграми режимів роботи автобусівГодини доби Показники Аегод, од. Ігод, хв gгод 1 2 3 4 6-7 2 57 0,34 7-8 3 38 0,45 8-9 3 38 0,59 9-10 3 38 0,46 10-11 2 57 0,59 11-12 2 57 0,45 12-13 2 57 0,48 13-14 2 57 0,5 14-15 2 57 0,52 15-16 2 57 0,58 16-17 3 38 0,43 17-18 3 38 0,53 18-19 3 38 0,45 19-20 2 57 0,4
За данимитаблиці 2.6 будуємо діаграму режимів роботи автобусів на маршруті.
/>
Години роботимаршруту
Рис. 2.11 –Діаграма режимів роботи автобусів
З діаграмивизначаємо тривалість роботи кожного автобуса, режими роботи, час наданняобідніх та внутрішньо змінних перерв, тривалість зміни.
За необхідностікорегуємо тривалість роботи автобусів на маршруті..
Визначеннякількості однозмінних, півторазмінних автобусів для роботи на маршруті
Сумарнакількість годин роботи автобусів на маршруті за відкоригованою діаграмою (рис.2.12)
/>
Рис. 2.12–Відкоригована діаграма режимів роботи автобусів
ΣТрм=11+11+8=30год. (2.78)
 
Час на нульовийпробіг :
/> (2.79)
/>
Загальнакількість автобусо-змін на маршруті:
/> (2.80)
/>.

деΣtо – час на виконання нульових пробігів усіма автобусами, год;
6.7 – тривалістьробочої зміни, год.
2.6 Обґрунтуваннятехніко-експлуатаційних показників використання транспортних засобів тарозрахунок показників виробничої програми
 
Для плануваннядіяльності підприємства та його служб, роботи транспортних засобів, аналізурезультатів діяльності та роботи встановлена система техніко-експлуатаційнихпоказників, які дозволяють оцінювати роботу служб підприємства та транспортнихзасобів.
Основнимитехніко-експлуатаційними показниками, що використовуються на підприємстві є:
— коефіцієнттехнічної готовності парку (aт)характеризує ступінь готовності парку до роботи на лінії;
— коефіцієнтвипуску на лінію (aв)характеризує ступінь випуску транспортних засобів на лінію4
— час у наряді (Тн)– час перебування транспортного засобу на лінії протягом доби. (завідрахуванням часу на обідню перерву;
— швидкість рухузалежить від динамічних властивостей автомобіля, кваліфікації водіїв тадорожніх умов. Розрізняють швидкості: технічна (Vт)– швидкість, яку транспортний засіб може розвинути, використовуючи повнупотужність двигуна; швидкість сполучення (Vc)– має вплив на затрати часу пасажира на поїздку, тобто створює економіювільного часу пасажира, забезпечує комфортність поїздки; експлуатаційна (Vе)– залежить від технічної швидкості та організації транспортного процесу. Їївеличина має безпосередній вплив на продуктивність транспортного засобу тадоходи АТП;
— коефіцієнтвикористання пробігу (b)– залежить від побудови автобусної маршрутної мережі, територіальногорозташування парку, місць відстою та заправки паливом, що визначає величинунульових пробігів. Суттєво не впливає на рівень виробітку та доходи автобусів;
— коефіцієнтвикористання пасажиромісткості (g)– має вплив на підвищення змінності пасажирів та наповнення автобусів;
— продуктивністьтранспортного засобу.
На підставіданих паспортів маршруту, нормативних значень показників, обґрунтованоприйнятих показників складена таблиця 2.7
2.6.1 Розрахунокпоказників виробничої програми
Заданимитаблиці 2.7 проведемо розрахункипо маршруту №754 для кожного режимуроботи автобусів. Аналогічно виконуємо розрахунки по маршруту №5.
Час у наряді:
1- змінний: Т1н= Т1м + tо1,,2, (2.81)
Т1н= 8+ 0,73 = 8,73год.
1,5 — змінний: Т1,5н= Т1м + tо1,,2 ,
Т1,5н= 11 + 0,73 = 11,73год.
Кількістьобертів:
1 – змінний: /> (2.82)
/> .
1,5 — змінний: />
/>
Кількістьрейсів:

1 – змінний: nр1=2• поб1, (2.83)
 nр1= 2 • 4= 8 рейсів.
1,5 – змінний: п1,5р= 2• п1,5об,
п1,5р= 2 •5= 10рейсів.
Скорегований час
На маршруті:
/> (2.84)
/> />.
/>
/>/>.
В наряді:
Т1н’= Т1м’+ to1,2, (2.85)
Т1н’= 7,6+ 0,73= 8,33год.
Т1,5н’= Т1,5м’+ to1,2,
Т1,5н’=9,5+ 0,73= 10,23год.
2.6.2 Продуктивністьавтобуса
За кількістюперевезених пасажирів:
U1р.д= qн• g• п1р‘• ήзм ,(2.86)
U1р.д= 60 • 0,6 • 8 • 2,0 = 576пас.

U1,5р.д= qн• g• п1,5р‘• ήзм,
U1,5р.д=6• 0,6 • 10 • 2,0 = 720пас.
За виконанимипасажирокілометрами:
W1р.д= U1р.д• lсерп,(2.87)
W1р.д= 576 • 20,6 = 118656 пас.км.
W1,5р.д= U1,р.д• lсерп,
W1,5р.д=720 • 20,6 = 14832 пас.км
Продуктивнийпробіг автобуса за добу:
L1пр= (Lмпр + Lмзв)• поб‘ , (2.88)
L1пр= 40,8 • 4 = 163,2км.
L1,5пр= (Lмпр + Lмзв)• поб‘ ,
L1,5пр= 40,8 • 5 = 204км.
Загальний пробігавтобуса аз добу:
L1доб= L1пр+ lо1+ lо2, (2,89)
L1доб= 163,2 + 11 + 11 = 185,2км.
L1,5доб= L1,5пр+ lо1+ lо2,
L1,5доб= 204 + 11 + 11 = 226км.
Коефіцієнтвикористання пробігу:
/> (2.90)
/>.

/>,
/>/>.
Автомобіле-дні уексплуатації:
АД1е= А1е• Др,(2.91)
АД1е=1• 365 = 365авт.дн.
АД1,5е= А1,5е• Др,,
АД1,5е= 2• 365 = 730авт.дн.
АДе = АД1е+ АД1,5е,
АДе= 365+ 730 = 1095 авт.дн.
Автомобіле-дніоблікові:
/> (2.92)
/>
Обліковакількість автобусів:
/> (2.93)
/>.
Продуктивнийпробіг автобуса за рік:
 Lр1пр= L1пр• АД1е, (2.94)

Lр1пр= 163,2 • 365 = 59568км.
Lр1,5пр= L1,5пр• АД1,5е ,
Lр1,5пр= 204 • 730 = 148920км.
Lрпр= Lр1пр+ Lр1,5пр,
Lрпр= 59568+148920=208488км.
Загальний пробігавтобуса за рік:
 
L1річ= L1доб• АД1е, (2.95)
L1річ= 185,2 • 365 = 67598км.
L1,5річ= L1,5доб• АД1,5е ,
L1,5річ= 226 • 730 = 164980км.
Lріч=L1річ+ L1,5річ,
Lріч= 67598 + 164980= 232578 км.
Кількість рейсівза рік:
nрріч1=п1р • АД1е, (2.96)
nрріч1=8 • 365 = 2920рейсів.
nрріч1,5=п1,5р • АД1,5е ,
nрріч1,5=10 • 730 = 7300рейсів.
nрріч=nрріч1+nрріч1,5,
nрріч= 2920 + 7300 = 10220рейсів.
Річний обсягперевезень:
Q1річ= А1е • U1р.д• Др,(2.97)
Q1річ=1 • 576 • 365 = 210140пас.
Q1,5річ= А1,5е • U1,5р.д• Др,

Q1,5річ=2 • 960 • 365 = 525600пас.
Qріч= Q1річ+ Q1,5річ,
Qріч=210140+525600 = 735740 пас.
Річнийпасажирообіг на маршруті:
Рріч = Qріч• lсерп, (2.98)
Рріч = 735740• 20,4 = 15156244пас.км .
 
Автомобіле-годиниу експлуатації:
АГ1е= Т1н’• АД1е, (2.99)
АГ1е= 8,33 • 365= 3040,45авт.год.
АГ1,5е= Т1,5н’• АД1.5е ,
АГ1,5е= 10,23 • 730= 7467,9авт.год.
АГе=АГ1е + АГ1,5е,
АГе= 3040,45+7467,9 = 10508,35авт.год.
2.6.3 Загальнамісткість автобуса
Упасажиромісцях:
N= Аоб • qн, (2,100)
N=4 • 60 = 240пас.місць.
Упасажиромісцеднях:
 
N’=АДоб • qн, (2.101)
N’=1278 • 60 = 76680пас.місць.дн.

Виробіток наодне облікове пасажиромісце
У пасажирах:
/> (2.102)
/>
Упасажирокілометрах:
/> (2.103)
/>
Середнійінтервал руху автобусів:
/> (2.104)
/>
Середня частотаруху автобусів:
/> ,(2.105)
/>.
2.6.4 Розрахуноксередніх значень техніко-експлуатаційних показників
Середнійкоефіцієнт випуску парку на лінію:
 /> (2.106)

/>.
Середній часперебування автобуса у наряді:
/> (2.107)
/>
Середняексплуатаційна швидкість:
/>,(2.108)
/>.
Середнійкоефіцієнт використання пробігу:
/> (2.109)
/>.
Середньодобовийпробіг одного автобуса:
/> (2.110)
/>.

Середня довжина поїздки пасажира(річна):
 
/>/>,(2.111)
/>
Середнійвиробіток одного автобуса за рік:
— у пасажирах
/>,(2.112)
/>
- у пасажирокілометрах
/>,(2.113)
/> 
Дані розрахунківзводимо в таблицю 2.8
Таблиця 2.8 –показники виробничої програми перевезеньНайменування показників Умовні позначення Числові значення Маршрут №754 Маршрут №5 1 2 3 4 Виробнича база Тип і марка автобуса ПАЗ Богдан 144 Облікова кількість автобусів Аоб 4 7 Кількість автобусів у експлуатації Ae 3 6
Загальна пасажиромісткість автобусів:
у пасажиромісцях
у пасажиромісцеднях N 240 560 N’ 76689 204400 Автомобіле-дні у експлуатації AДe 1095 2190 Автомобіледні облікові  АДоб 1278 2555 Середні техніко-експлуатаційні показники Середній коефіцієнт випуску автомобілів на лінію aв 0,857 0,857 Середній коефіцієнт використання пробігу b 0,896 0,98 Середній коефіцієнт використання місткості автобуса g 0,6 0,6 Середній коефіцієнт змінності пасажирів ήзм 2,0 1,91 Час у наряді, год. Тн1/Тн1,5 8,33/10,23 6,17/10,67/13,67 Середній час перебування автобуса у наряді, год. Тн 9,6 9,42 Середня місткість автобуса, пас qн 60 60 Середня експлуатаційна швидкість, км/год Ve 22,13 33,26 Середня довжина поїздки пасажира, км lсерп 20,4  13,12 1 2 3 4 Середньодобовий пробіг автобуса, км  Lс.дсер 212,4 313,3 /> /> /> /> />
Середній виробіток на одне облікове пасажиромісце:
у пасажирах
у пасажирокілометрах
 Uп.м
Wп.мкм
3504
72173
4423
58024
Середній виробіток одного автобуса за рік
у пасажирах
у пасажирокілометрах
Uар
Wар
183935
/>
265355
2193441 Програма перевезень Кількість рейсів прріч 10220  27010 Пробіг автобуса з пасажирами, км Lрпр 208488  675250 Загальний пробіг автобуса, км Lрріч 232578  686100 Обсяг перевезень Qріч 735740  1137340 Пасажирообіг, пас км. Рріч  15156244  15354090 Автомобіле-години у експлуатації АГе  10508,35  20629,75
 
2.7 Висновки по розділу 2
 
1. Встановлено, що програма на мові програмування „PASCAL” дозволяє аналізувати експлуатаційно-технологічні показники ТВі Пе автобусу будь-якого виду та в прив’язці до конкретниххарактеристик автобусного маршруту (ступеня завантаженості, довжини перегону,дозволеної швидкості, коефіцієнта зчеплення дороги та інші).
2. Розроблено і запропоновано методику обґрунтуваннятранспортно-технологічних та енергетичних якостей ТЗ, яка враховує змінитехнічних параметрів.
3. Рівень експлуатаційно-технологічних якостей визначається двомапоказниками: результативності технологічних дій і енергетичної ефективності Пе.Чим більше значення цих показників тим більше вони придатні доенергозберігаючих технологій.
4. Встановлено, що дискретне представлення часу руху, енерговитрат,витрат палива, енергетичної результативності технологічного впливу дозволяєоптимізувати алгоритми керування автомобілем за критерієм його ефективності Враховуючипоказники технічної характеристики і виконані розрахунки і, вибираємо дляроботи на маршруті автобус Богдан 144 (qн= 80 місць).
5. Обгрунтуванітехніко-експлуатаційні показників використання транспортних засобів тарозрахунок показників виробничої програми, щодо організовані і управлініперевезеннями пасажирів.

РОЗДІЛ 3.ОРГАНІЗАЦІЯ І УПРАВЛІННЯ ПЕРЕВЕЗЕННЯМИПАСАЖИРІВ
 
3.1 Розклади рухутранспортних засобів
Розклад руху –основний документ автотранспортного підприємства, по якому організовується рухавтобусів, їх використання по періодах доби і є обов’язковим для виконанняпрацівниками всіх служб АТП.
Відповіднорозкладу планується робота всіх ланок АТП. Виконання розкладу руху характеризуєрівень роботи АТП.
Розкладом рухурегламентується режим руху, час руху, час простою, режим роботи маршруту,інтервали руху, кількість транспортних засобів, режими праці бригад, основнітехніко-експлуатаційні та економічні показники.
Розклад рухуповинен забезпечувати вчасне і якісне задоволення потреб населення,використання місткості автобуса відповідно паспорту, мінімум витрат часу наочікування транспортного засобу, мінімум витрат часу на поїздку, максимальнушвидкість, при забезпечення безпеки дорожнього руху, комфортність поїздки,дотримання режимів та умов праці, підвищення продуктивності праці.
Розрахунки дляскладання розкладу:
Час на нульовийпробіг:
/> (3.1)
/>/>.
/>

/>/>.
Час рейсу:
 
tпрр=tрухпр+ tпр.зпр+ tкв, (3.2) tпрр= 44 + 6 + 7 = 57 хв. tзвр=tрухзв+ tпр.ззв+ tквtзвр= 44 + 6 + 7 = 57хв
Час виїзду зАТП:
tвиїзд= tмаршпр — tо1, (3.3) tвиїзд= 6год 30хв – 22хв = 6год 08хв. де tмаршпр– початок роботи маршруту, год. Час заїзду в АТП:
tзаїзд= tвиїзд+ tо1+ Т’м1,5 + tоб+ tо2+ tпер+ tкв, (3.4) tзаїзд= 6,13 + 0,37 + 9,5 + 2 + 0,37 + 0,12 = 18год 29хв.
Складаєморозклад руху
Таблиця 3.1 –розклад руху автобусів на маршруті №754
/>

Аналогічноскладаємо розклад руху автобусів на маршруті №5
3.2 Організація праціводіїв
Роботу водіяорганізовують відповідно до норм трудового законодавства і «Положення проробочий час та час відпочинку водіїв».
Тижневатривалість не повинна перевищувати 40 годин при 5-6 денному робочому тижні, атривалість робочої зміни одного водія 9 годин. Також водію планується міжзмінний відпочинок, обідню перерву, щотижневий відпочинок.
Особливістьпасажиропотоків міських і приміських маршрутів вимагає організації інтенсивногоруху в ранкові години „пік”, скорочення інтенсивності руху в міжпіковий періоді поступове зняття автобусів після вечірнього „піку”. Ця особливість вимагаємати на маршрутах автобуси різної тривалості перебування на лінії.
Для автобуснихбригад, що обслуговують маршрут №754, з півторазмінним режимом роботи,пропонується застосовувати наступну форму організації праці, виконавширозрахунки:
Дні роботи намісяць вересень:
Др.м =Дк -Дв -Дсв ,(3.5)
Др.м =30-4-0=26дн.
Норма тривалостіробочого часу при 40- годинному робочому тижні на квітень місяць:
Фпл = (Дк — (Дсв — Дв )) • tзм — Дск • 2 (3.6)

Фпл= (30 — (0 + 4)) • 7 — 4 • 2=174год.
Сумарнатривалість робочої зміни водіїв з двозмінним режимом роботи
Т1,5р=Т1,5н+1tn-o+1tмo,(3.7)
Т1,5р=10,23+1•0,3+1•0,08=10,61год.
Середнятривалість робочої зміни водія:
/> (3.8)
/> />.
Кількістьробочих змін водія на місяць:
/> (3.9)
/> />
Кількість днівміжзмінного відпочинку:
До = Др.м — пзм , (3.10)
До =26 — 16 = 10дн.
У даній магістерськійроботі запропонована наступна форма організації праці водіїв:
Місяць –вересень Рік 2009 Маршрут №754
Автобус 012-14 Гаражнийномер 19.
Режим роботи намаршруті – півторизмінний
Тривалість зміни– 10,61 год
Число змін надобу – 1,5 зміни
Кількість водіївна автобус – один
Кількістьавтобусів – один
Тривалістьперерви для обіду і відпочинку – 2 год
Кількість днівміжзмінного відпочинку – 10
Кількістьвихідних днів – 4 дні
Число змін намісяць – 16 змін
Таблиця 3.2 –Графік роботи водіїв на маршруті №754
/>
Умовніпозначення:
1 – першийводій;
2 – другийводій;
В – вихіднийдень;
П – робота налінії
3.3 Організаціядержавного контролю за роботою автотранспорту
 
Порядокпроведення державного контролю на автомобільному транспорті затвердженопостановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006р. за №1567.
Органамидержавного контролю можуть бути: Мінтранс України, Укравтотранс,автотранспортні управління Мінтрансу, СМАП Мінтрансу та ДАІ.
Державнийконтроль може здійснюватися за місцезнаходженням суб’єкта підприємницькоїдіяльності, у пунктах пропуску через державний кордон, а також безпосередньо утранспортних засобах. Контроль здійснюється шляхом проведення планових іпозапланових перевірок.
Перевіркатранспортних засобів, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирівпроводиться без їх зупинення на маршруті руху, на кінцевих зупинках,автостанціях, автовокзалах без порушення графіків руху.
Перевіркатранспортних засобів проводиться з метою встановлення:
-  наявностіу водія документів, відмітки про проходження медичного огляду водія татехнічного огляду транспортного засобу, екіпіровки;
-  наявностіу пасажирів квитків на проїзд в автобусі;
-  дотриманняводієм розкладу руху, режиму праці та відпочинку;
-  виконанняводієм вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту приперевезенні організованих груп дітей та туристів.
Про проведенняперевірки автотранспортного засобу посадова особа, що здійснює контроль, робитьвідмітку у дорожній документації із зазначенням дати,, часу, місця і стислогозмісту результатів перевірки, свого прізвищі, місця роботи і посади, номерапосвідчення на право контролю, яку засвідчує своїм підписом.
3.4 Організаціядиспетчерського управління рухом транспортних засобів
Ефективнеуправління рухом автобусів на приміських маршрутах здійснюється у відповідностіз вимогами диспетчерської системи.
Існують таківиди диспетчерського управління як централізована та децентралізована.
Централізованасистема диспетчерського управління рухом транспортних засобів — це управління зодного центру – центральної диспетчерської станції, яка входить у системууправління або міськдержадміністрацію. При такій системі в центральнійдиспетчерській станції накопичується інформація про час випуску транспортнихзасобів на лінію, час проходження проміжних пунктів, час проходження кінцевогопункту, наповнення салонів, стан обслуговування пасажирів, час повернення вАТП.
Прицентралізованій системі диспетчерського управління розрізняютьвнутрішньопаркову і лінійну диспетчеризацію.
Внутрішньопарковадиспетчеризація здійснюється відділом експлуатації АТП і включає:
-  перевіркуготовності транспортних засобів до випуску;
-  підготовкудиспетчерської і лінійної документації;
-  випусктранспортних засобів на лінію;
-  контрольсвоєчасного повернення транспортних засобів з лінії;
-  складаннядобового диспетчерського звіту з аналізом виконання плану перевезень.
Лінійнадиспетчеризація здійснюється апаратом центральної диспетчерської служби івключає:
-  організаціюроботи транспортних засобів на лінії
-  контрольза регулярністю руху
-  контрольефективності використання транспортних засобів
-  контрольза якістю перевезень, умовами перевезень.
Одним ізосновних напрямків удосконалення системи управління рухом автобусів євпровадження автоматизованих систем диспетчерського управління АСДУ-А, якіконтролюють рух автобусів у трьох – чотирьох контрольних пунктах маршруту.
Система АСДУ-Апризначені для зв’язку центральних диспетчерських станцій з проміжнимиконтрольними пунктами та водіями транспортних засобів через індуктивні ітелефонні канали, радіоканали близького і далекого радіусу дії, навігаційнісупутники, мобільних операторів (Київстар, МТС, Лайф), що дає можливість:
-  раціональнорозподіляти автобуси за маршрутами;
-  оперативноусувати порушення розкладів;
-  знижуватинаповнення автобусів в години „пік";
-  надаватисвоєчасну технічну допомогу;
-  скорочуватилінійний персонал;
-  підвищуватиобсяги без збільшення кількості транспортних засобів;
-  поліпшуватиграфіки руху;
-  систематичноконтролювати роботу автобусів;
-  складатизвітність за результати роботи.
 
3.5 Заходи щодозабезпечення культури та якості обслуговування
 
3.5.1 Для забезпеченнякультури обслуговування пасажирів в АП пропонує наступні заходи
-  розробитисистему преміювання, що стимулюватиме зацікавленість водія надавати послуги заєвропейськими стандартами;
-  здійснюватиоблік якості перевезень, створивши системи управління якістю при районнійдержавній адміністрації;
-  посилитиконтроль за технічним станом і екіпіровкою автобусів;
-  забезпечитивідповідний санітарний стан автобусів;
-  обладнатиавтобуси місцями для перевезення інвалідів та пасажирів з дітьми;
-  обладнатизупинки руху автобусів новими сучасними інформаційними табло;

3.5.2 Для забезпеченнябезпеки дорожнього руху пропоную
-  розробитипрограми заходів забезпечення безпеки дорожнього руху;
-  організуватимедичне забезпечення безпеки дорожнього руху;
-  складатипрограми семінарських занять з водіями щодо особливостей керуваннятранспортними засобами за складних дорожніх та погодних умов;
-  організовуватинавчальну психологічну підготовку з відповідної поведінки в дорожніх умовах«молодих» водіїв;
-  організовуватиі проводити прийоми заліків з ПДР та надання першої медичної допомоги при ДТП;
-  організовуватипрактичне відпрацювання форс-мажорних обставин на дорозі «молодими»водіями під час стажування;
-  систематичнообстежувати стан доріг на маршрутах;
-  періодичнонормувати швидкості руху, встановлювати швидкісні режими;
-  організовуватитренажерне і комп’ютерне моделювання механізму виникнення ДТП з метоюпідвищення майстерності водіїв;
-  проводитипозачергові інструктажі водіїв щодо особливостей експлуатації автобусів восінньо-зимовий період;
-  вкожній автоколоні розробити план заходів щодо попередженнядорожньо-транспортних пригод;
-  проводитирозслідування та аналіз дорожньо-транспортних пригод з доведенням інформації докожного водія;
-  проявлятипринциповість та відповідальність при прийомі водіїв на роботу та визначенні їхпрофесійної майстерності;
3.5.2 Заходи зізбереження паливо-мастильних матеріалів та дотримання енергозберігаючихтехнологій
-  прикожному ТО-1 та ТО-2 перевіряти технічний стан автобусів на витрату палива;
-  невипускати на лінію автобуси, що мають перевитрату палива за лінійними нормами;
-  забезпечитижорсткий контроль видачі та збереження паливо-мастильних матеріалів;
-  щоденноздійснювати аналіз витрат пального на пробіг автомобіля в дорожньому листі;
-  контролювативеличину загальних та продуктивних пробігів;
-  щотижня,на засіданні комісії, заслуховувати водіїв транспортних засобів, що допускаютьперевитрати палива та приймати відповідні рішення;
3.5.3 Заходи щодо забезпеченняекологічної безпеки
-  придбатисучасні аналізатори контролю вмісту шкідливих речовин в відпрацьованих газах;
-  забезпечитирегулювання двигунів на вміст оксиду вуглецю та димність відпрацьованих газів;
-  забезпечитирегулювання ТО та ремонт паливної апаратури у відповідності з технічнимиумовами;
-  систематичнопроводити очистку та профілактичну заміну фільтрів автоматичних мийок;
-  проводитиочистку фільтрів та відстійників малярного відділення;
-  здаватина переплавку зношені автомобільні шини;
-  здавативідпрацьовані люмінесцентні лампи;
-  недопустити розливу паливо-мастильних матеріалів на землю;
-  повсьому периметру автопарку насадити алеї з листяних та хвойних порід дерев.
3.6 Висновки до розділу3
Комплекснопоставити проблеми, зв'язані з розвитком автопарку, визначити задачі і шляхиїхнього рішення, дати їм належне забезпечення (фінансове, матеріально-технічне,ресурсне, організаційне, правове й ін.), організувати і здійснити процесвиконання задач і заходів провести економічний розрахунок.
 

РОЗДІЛ 4.ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРОЄКТНИХ РІШЕНЬ
 
4.1 Виробнича програмаз експлуатації транспортних засобів
 
Виробнича база –показники, які характеризують матеріальні можливості АТП.
Техніко-експлуатаційніпоказники – показники, що характеризують транспортні засоби та ступінь їхвикористання.
Виробничапрограма – результати роботи транспортних засобів за планово-розрахунковийперіод.
Значенняпоказників виробничої програми заносяться до табл. 4.1 відповідно дорезультатів розрахунків курсового проекту з пасажирських перевезень.
Таблиця 4.1 –Річна виробнича програма по експлуатації автобусівНазва показника
Умовне
позначення
Значення
показника 1 2 3 Виробнича база 1 Тип і марка автобуса Руслан А103.01 2 Середньооблікова кількість автобусів, одиниць Аоб 11 3 Експлуатаційна кількість автобусів, одиниць Ае 9 4 Балансова вартість одного автобуса, грн Вбал 295000 АДоб 3833 6 Автомобіле – дні в експлуатації АДе 3285 1 2 3 7 Режим роботи, змін nЗМ 1/2/1,5 Середні техніко-експлуатаційні показники 1 Коефіцієнт випуску автобусів на лінію αВ 0,857 2 Коефіцієнт використання пробігу β 0,96 3 Коефіцієнт використання місткості
/> 0,6 4 Середній час перебування автобуса в наряді, год Тн 9,48 5 Середня місткість автобуса, пас qн 60 6 Середня довжина поїздки пасажира, км lпсер 15,24 7 Експлуатаційна швидкість, км/год Vе 29,5 8 Середньодобовий пробіг автобуса, км lдоб 280 9 Сумарний коефіцієнт коригу-вання до норм витрат палива, % ΣК 15 10 Лінійна норма витрат палива, л/100км Нs 18 Виробнича програма 1 Обсяг перевезень, пас. Qріч 2593225 2 Пасажирообіг, пас./км Рріч 39526447 3 Загальна кількість рейсів nріч 37230 4 Пробіг автобусів з пасажирами, км Lрпр 883738 5 Загальний пробіг автобусів, км Lріч 918678 6 Автомобіле-години в експлуатації, АГе 31138,15 /> /> /> />
Необхідначисельність водіїв
Для розрахункучисельності водіїв використовується показник середньооблікової чисельності,тобто враховуються всі працівники спискового складу, яким нараховуєтьсязаробітна плата, також для розрахунку середньомісячної заробітної плати,продуктивності праці тощо:
/> (4.1)
 />/>

де 1,05 –коефіцієнт, який враховує час на підготовчо-заключні роботи та час напередрейсовий медичний огляд;
 Кw= 1,05 — 1,15 – коефіцієнт, що враховує підвищення продуктивності праці.
Фрчв, Фрчк – фондробочого часу одного водія (кондуктора) на розрахунковий період, год:
 Розподіл водіївза кваліфікацією:
 
/> (4.2)
/> />.
/> (4.3)
/>/>.
де Ч1,Ч2 — чисельність водіїв відповідно 1 та 2 класу, чол;
 Вч1,Вч2 – відсоток водіїв 1 та 2 класу від загальноїкількості.
4.2 Собівартість перевезень
 
Собівартістьтранспортної продукції буває двох видів: собівартість доставки і собівартістьперевезень.
Собівартістьперевезень – це вартісне вираження експлуатаційних витрат, які спрямовані навиконання одиниці транспортної продукції, а саме:
— фонд оплатипраці ;
— відрахуванняна соціальні заходи ;
— паливо дляавтомобілів ;
— мастильні таінші експлуатаційні матеріали ;
— технічнеобслуговування та поточний ремонт транспортних засобів;
— відновленняспрацювання та ремонт автомобільних шин ;
— амортизаційнівідрахування на повне відновлення транспортних засобів; накладнівитрати.
Фонд оплатипраці — це загальна сума грошових коштів, направлена на оплату праці робітниківта управлінського персоналу підприємства за визначений обсяг виконаної роботи
Розмірзаробітної плати залежить від складності та умов праці, професійно-діловихякостей працівника, результатів його праці та господарської діяльностіпідприємства.
З метоюпланування та аналізу ефективності використання фонду оплати праці йогодиференціюють за певними ознаками. За змістом та джерелами формування виділяютьфонд основної заробітної плати і фонд додаткової заробітної плати
4.2.1 Розрахунокпогодинної заробітної плати
До фондуосновної заробітної плати входить заробітна плата, нарахована за виконануроботу відповідно до встановлених норм праці за відрядними розцінками,тарифними ставками та посадовими окладами, прийнятих на підприємстві.  Працяводіїв автобусів оплачується переважно по погодинно-преміальній системіпогодинної форми:
/> (4.4)
/> />.
де /> –погодинна тарифна ставка водіям автобусів,грн.(встановлюється«Галузевою угодою» поточний рік);
 
4.2.2 Фонд додаткової заробітноїплати
Надбавказа класність:

/> (4.5)
/>/>.
де /> =25% — відсоток надбавки за класність водіям 1 класу, %;
/> =10% – відсоток надбавки за класність водіям 2 класу, %.
Доплата закерівництво бригадою водіїв:
/> (4.6)
/>/>.
де /> -відсоток доплати за керівництво бригадою ,% ;
/> –чисельність бригадирів, чол.
Доплата водіямза час на підготовчо-заключні роботи та за час проходження передрейсовогомедичного огляду:
 
Двп-з, м.о = /> (4.7)
Двп-з, м.о />
де 18 – час напідготовчо-заключні роботи, хв;
5 – час напроходження передрейсового медичного огляду, хв.
 
Доплата зароботу в нічну зміну:
 
/> (4.8)

де/> =1,5%- відсоток роботи в нічну зміну, %.
/> =40% — відсоток доплати за роботу в нічну зміну, %.
Доплата зароботу у святкові дні:
 
Д всв =/> (4.9)
Д всв/>.
де Дк– кількість календарних днів у році, дні ;
Дсв=10 – кількість святкових днів у році, дні ;
2 – подвійнаоплата за роботу у святкові дні.
 
Премія водіям :
Преміяводіям автобусів встановлюється за дотримання графіку руху в розмірі 20 – 50 %.
Прв= /> (4.10)
Прв/>
де Пр% — відсоток премії водіям за дотримання графіку руху, %.
Доплата засуміщення професій:
Д всум.=/> (4.11)
Д всум/>.
де Д%сум= 10-20% — відсоток доплати за суміщення професії кондуктора, %.
Нарахованазаробітна плата водіям:
 ЗП внар =ЗП впог+ Н вкл + Д вбр+ Д вп-з, м.о +Д вн.зм +Д всв+Прв + Д вЗП внар =208438,8+33296,29+7538,78+12644,13+1250,63 +11421,3+104319,4+41687,76=420597,09грн. (4.12)
 
Оплата відпустокводіям:
 
ЗП ввідп =/> (4.13)
ЗП ввідп/>.
деВ%відп — відсоток зарплати зачас відпустки.
 
Фонд оплатипраці водіям
ФОПв = ЗП внар+ ЗП ввідп, (4.14)
ФОПв=420597,09+42900,9=463498грн
 
Загальний фондоплати праці:
 
ФОП = ФОПв= 463498грн (4.15)
4.2.3Відрахування на соціальні заходи
 до Пенсійногофонду: Нпф =/> (4.16)
Нпф/>

де В%пф– відсоток нарахувань на ФОП до Пенсійного фонду, %.
до Фондусоцстрахування на випадок безробіття :
 Нвб = /> (4.17)
Нвб/>.деВ%вб – відсоток нарахувань на ФОП до Фондусоціального страхування на випадок безробіття,%.доФонду соцстрахування на випадок тимчасової втрати працездатності: Нвп =/> (4.18)
Нвп/>деВ%вп – відсоток нарахувань на ФОП до Фондусоціального страхування на випадок тимчасової втрати працездатності,%.
до Фондусоцстрахування на випадок травматизму:
 
Нтр =/> (4.19)
Нтр/>.деВ%тр – відсоток нарахувань на ФОП до Фондусоціального страхування на випадок троавматизму,%.
 
Сума нарахуваньна фонд оплати праці

Нфоп = Нпф+ Нвб+ Нвп+ Нтр=232954,09грн(4.20)
4.2.4 Паливо мастильніматерялиПланова потреба в паливівизначається відповідно до встановлених лінійних норм з урахуванням надбавок доних.
Qн= 0,01· Lзаг· Нs· (1 + 0,01·ΣК), (4.21)
Qн=0,01 ·918678 · 18 · (1 + 0,01 · 15) = 198434,44л
де Нs– базова лінійна норма витрат палива, л/100 км (згіднотехнічного паспорту автомобіля).
Витрати напаливо:
Впал = Qнּ Цпал,(4.23)
Впал=198434,44·9.70=1924814,07грн.
де Цпал– вартість 1 літра палива, грн.
Витратинамоторні оливи:
 
/> (4.24)
/>/>
деНм.ол. — норма витрат моторних олив на 100л палива, л/100л; Цм.ол — вартість одного літра моторної оливи, грн…витратинатрансмісійні оливи:
/> (4.25)
/>/>.

деНтр.ол. — норма витрат трансмісійних олив на 100 л палива,л/100л;
Цтр.ол — вартість одного літра трансмісійних олив, грн.
Витратина спеціальні оливи:
/> (4.26)
/> />
деHсп.ол. — норма витрат спеціальних олив на 100л палива, л/100л;
Цсп.ол.-вартість одного літра спеціальних олив, грн.
Витратинапластичні мастила:
/> (4.27)
/>/>.
деНпл.м.- норма витрат пластичних мастил на 100 л палива, кг/100л;
Цпл.м.-вартість одного кілограма пластичних мастил, грн.
Витратиінших експлуатаційних матеріалів:
/> (4.30)
/>/>.
деНек.м. — норма витрат інших експлуатаційних матеріалів в рік на одинавтомобіль, грн.
Загальнінормативні витрати на мастильні та інші експлуатаційні матеріали длятранспортних засобів:

Вмм =Вм.ол. + Втр.ол. + Всп.ол. + Втр.м.+ Век.м, =236885,41грн. (4.31)
 
Витрати натехнічне обслуговування та ремонт транспортних засобів
Розрахунокнормативних витрат на технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів:
/> ,(4.32)
/>/>.
де НТО, ПР– норма витрат на ТО і ПР на 1000 км пробігу, грн;Кд – коефіцієнт, який враховує категорію умов експлуатації;
Кпр– коефіцієнт, який враховує роботу автомобілів зпричепами.
4.2.5 Витрати наавтомобільні шини
Потребав автомобільних шинах:
/> (4.33)
/>/>.
де /> -пробіг шини, км;
/> -кількість шин на автомобілі.
Витрати на шини:
 
/> (4.34)
/>/>.
де Цш– вартість одного комплекту шини, грн.

4.3.6 Амортизаційнівідрахування на повне відновлення транспортних засобів
Амортизаційнівідрахування здійснюються відповідно до Закону України “Про оподаткуванняприбутку підприємства”
Ав=/> (4.35)Ав/>.
де Н%ам — відсоток амортизаційних відрахувань по 2 групі основних засобів.
4.2.7 Накладні витрати
Витрати наутримання органів управління
Сумарозрахованих статей витрат:
Врозр = ФОП + Нфоп+ Впал. + Вмм.+Вто, пр.+ Вш. + Ав(4.36)
Врозр =463498+232954,09+1924814,07+236885,41+318729,81+
+69600+1694000=4940481,38грн.
 
Витрати наутримання органів управління:
 
 Во.уп.=/>(4.37) Во.уп./>
де % — відсотокнакладних витрат на утримання органів управління.
4.2.8 Обов’язкове страхування
страхування віднещасних випадків:
Встрахн.в.= Нстрахн.в.( Чвод+Чконд),(4.38)

Встрахн.в=85 · 16=1360грн.
де Нстрахн.в.– норматив витрат на страхування від нещасних випадків в рік, грн;
страхуванняцивільної відповідальності власників транспортних засобів:
Встрахц.в.= Нстрахц.в · Чвод ,(4.39)
Встрахц.в=195,5 · 16=3128грн.
де Нстрахц.в — норматив витрат на страхування цивільної відповідальності на рік, грн;
сума витрат наобов’язкове страхування:
Встрах= Встрахн.в+ Встрахц.в=4488грн (4.40)
 
Інші витрати:
 
/> (4.41)
/> />.
де В%ін– запланований відсоток інших накладних витрат, %;(за даними АТП);
Сума накладнихвитрат:
 
Внакл = Во.уп+Встрах+Він=1289013,17грн.(4.42)
Собівартістьперевезень:

/> (4.43) деВзаг – загальнівитрати на виконання заданого обсягу перевезень пасажирів, грн:
Взаг = ФОП+Нфоп+Впал.+Вмм.+Вто, пр.+Вш.+Ав+Внакл,(4.44)
Взаг =463498+232954,09+1924814,07+236885,41+
318729,81+69600+1694000+1289013,17=6229494,55грн.  Собівартість за калькуляційними статтями:/>(4.45) />/>.
 
Аналогічнорозраховується за всіма статтями калькуляції Структура собівартості:
/> (4.46)/> />
Аналогічнорозраховується структура собівартості за всіма статтями витрат.
4.3 Фінансово-економічніпоказники
Наприміськихмаршрутах: Д = t· Ррічн ·Кп,,(4.47)
Д = 0,28 · 39526447 · 0,88=9739316,58грн.
де t– тариф на перевезення пасажирів, грн.;
Кп – коефіцієнтплатності.
Доходнаставка:
/> (4.48)
/>/>
4.3.1 Балансовийприбуток
Прибуток – цечастина доходу, що залишається після відшкодування всіх витрат:
 
Пбал = Д – Взаг– ПДВ (4.49)
 Пбал=9739316,58-6229493,55-1947863,32=1561958,71грн      
 
Податокна додану вартість:
 
ПДВ=0,2 · Д (4.50)
ПДВ=0,2 · 9739316,58=1947863,32грн
де 0,2 – ставкаПДВ з обороту
4.3.2 Відрахування додержавного бюджету
До державногобюджету відраховується частина отриманого прибутку – податок на прибуток підприємства.
Пприб = /> (4.51)

Пприб/>.
де Спод%-ставка податку на прибуток підприємства,%.
4.3.3 Чистий прибуток
Чистий прибутокзалишається у розпорядженні підприємства.
 
Пчист = Пбал – Пприб,  (4.52)
Пчист =1561958,71-390489,68=1171469,03грн
4.3.4 Рентабельністьперевезень
Рентабельність –це економічний показник, який характеризує ефективність виробничо-господарськоїдіяльності підприємства.
/> (4.53)
/>/>.
4.4 Економічнаефективність
Ефективністьвиробництва – це узагальнене і повне відображення кінцевих результатіввикористання засобів, предметів праці і робочої сили за певний проміжок часу.  Оцінкадоцільності капітальних вкладень передбачає прийняття рішення про те, варто чині вкладати ці грошові засоби .
КВ = Вбал · Аоб=385000· 11=4235000грн. (4.54)
Коефіцієнтекономічної ефективності (Екв) порівнюють з нормативним коефіцієнтом(Ен), якщо Екв більше за Ен (0,15), то проекткапітальних вкладень є ефективним (доцільним):

/> (4.55)
/>/>.
 
Період окупностівідображає кількість років, за які сума прибутку перекриє суму капітальнихвкладень:
/> (4.56)
/>/>.
4.4.1 Показникиефективності використання основних засобів
Фондовіддача –відношення вартості виготовленої продукції (за гуртовими цінами) за рік досередньорічної вартості основних засобів. Фондовіддача показує загальну віддачувід використання кожної гривні, витраченої на основні засоби, тобтоефективність цього вкладення коштів. Вкладення коштів є доцільним, якщофондовіддача більша за 1.
Фондовіддача:
/> (4.57)
/>/>.
Фондомісткість –визначає необхідну величину основних засобів для виготовлення продукції заданоївеличини і має бути меншою за 1.
 
/> (4.58)

/>/>
 
4.4.2 Показники ефективностівикористання праці
Фондоозброєність– це відношення середньої вартості основних засобів до середньообліковоїчисельності працівників:
/>(4.59)Ф/>.
 
Продуктивністьпраці – це співвідношення обсягу продукції та кількості праці, витраченої найого виробництво. За методами продуктивність праці визначається:
 
За натуральнимметодом:
/> (4.61)/>/>.
За вартіснимметодом:
/> (4.68)/>/>.
Таблиця 4.2–Техніко-економічні показники проектуНазва показника Умовні позначення Значення показника по АТП Значення показника по МР 1 2 3 4 1 Тип і марка автомобіля Богдан А-091 Руслан А103.01 2 Середньоспискова кількість автомобілів, од. Аоб 11 11 3 Експлуатаційна кількість автомобілів, од Ае 9 9 4 Автомобіле-дні списочні, а-д АДоб 3833 3833 5 Автомобіле-дні в експлуатації, а-д АДе 3181 3285 6 Коефіцієнт випуску на лінію αв 0,830 0,857 7 Середній час перебування автомобіля в наряді, год Тн 9,36 9,48 8 Обсяг перевезень, пас Qфакт 1493866 2593225 9 Обсяг транспортної роботи, пас/км Рфакт 22766517 39526447 10 Загальний річний пробіг, км Lзаг 878337,7 918678 11 Автомобіле-години в експлуатації, а-год АГе 29774 31138,15 12 Чисельність водіїв, чол Чв 16 16
13 Продуктивність праці
 - за натуральним методом, км/чол
 - за вартісним методом, грн/чол
Wнат
Wварт
54896,1
425388,51
57417,4
608707,29 14 Середньомісячна зарплата, грн ЗПв 2194,5 2414,05 15 Загальні витрати, грн Взаг 4320319,1 6229494,55 16 Собівартість перевезень, грн./10пас.км S 2,58 2,46 17 Валові доходи, грн Дпер 6260989,1 9739316,58 18 Балансовий прибуток, грн Пбал 688472,2 1561958,71 19 Рентабельність, % R 15,94 25,07 20 Капітальні інвестиції, грн КВ – 4235000 21 Період окупності, роки Ток – 3 22 Фондовіддача, грн/1грн Фвід – 2,3 23 Фондомісткість, грн/1грн Фміст – 0,43
4.5 Висновки до розділу4
Залучення новихмашин у перевезеннях на маршрутах №757 та №5 дасть змогу збільшити величинувиручки, а відповідно зростуть показники ефективності діяльності, а саме:прибутків і рентабельності підприємства.
Доходи після поповненняавтопарку будуть перевищують витрати, в 2011 році рентабельність від роботискладатиме 25,07%.
Отже, проведеніпрактичні розрахунки та дослідження підтверджують, що обрані заходи позитивновплинуть на ефективність приміських перевезень підприємства ВАТ«АТАСС-Бориспіль», що сприятиме успішному веденню бізнесу.

РОЗДІЛ 5.ОХОРОНА ПРАЦІ
 
5.1 Проведенняінструктажу
1. Працівники, під час прийняття нароботу та періодично, повинні проходити на підприємстві інструктажі з питаньохорони праці, надання першої медичної допомоги потерпілим від нещаснихвипадків, а також з правил поведінки та дій при виникненні аварійних ситуацій,пожеж і стихійних лих.
2. За характером і часом проведенняінструктажі з питань охорони праці (далі — інструктажі) поділяються навступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий.
3. Вступний інструктаж
Проводиться:
· з усіма працівниками, які приймаються напостійну або тимчасову роботу, незалежно від їх освіти, стажу роботи та посади;
· з працівниками інших організацій, якіприбули на підприємство і беруть безпосередню участь у виробничому процесі абовиконують інші роботи для підприємства;
· з учнями та студентами, які прибули напідприємство для проходження трудового або професійного навчання;
· з екскурсантами у разі екскурсії напідприємство.
Вступний інструктаж проводитьсяспеціалістом служби охорони праці або іншим фахівцем відповідно до наказу(розпорядження) по підприємству, який в установленому Типовим положеннямпорядку пройшов навчання і перевірку знань з питань охорони праці.
Вступний інструктаж проводиться вкабінеті охорони праці або в приміщенні, що спеціально для цього обладнано, звикористанням сучасних технічних засобів навчання, навчальних та наочнихпосібників за програмою, розробленою службою охорони праці з урахуваннямособливостей виробництва. Програма та тривалість інструктажу затверджуютьсякерівником підприємства.
Запис про проведення вступногоінструктажу робиться в журналі реєстрації вступного інструктажу з питаньохорони праці (додаток 5), який зберігається службою охорони праці абопрацівником, що відповідає за проведення вступного інструктажу, а також унаказі про прийняття працівника на роботу.
4. Первинний інструктаж проводиться допочатку роботи безпосередньо на робочому місці з працівником:
· новоприйнятим (постійно чи тимчасово) напідприємство або до фізичної особи, яка використовує найману працю;
· який переводиться з одного структурногопідрозділу підприємства до іншого;
· який виконуватиме нову для нього роботу;
· відрядженим працівником іншогопідприємства, який бере безпосередню участь у виробничому процесі напідприємстві.
Проводиться з учнями, курсантами,слухачами та студентами навчальних закладів:
· до початку трудового або професійногонавчання;
· перед виконанням кожного навчальногозавдання, пов'язаного з використанням різних механізмів, інструментів,матеріалів тощо.
Первинний інструктаж на робочому місціпроводиться індивідуально або з групою осіб одного фаху за діючими напідприємстві інструкціями з охорони праці відповідно до виконуваних робіт.
5. Повторний інструктаж проводиться наробочому місці індивідуально з окремим працівником або групою працівників, яківиконують однотипні роботи, за обсягом і змістом переліку питань первинногоінструктажу.
Повторний інструктаж проводиться втерміни, визначені нормативно-правовими актами з охорони праці, які діють угалузі, або роботодавцем (фізичною особою, яка використовує найману працю) зурахуванням конкретних умов праці, але не рідше:
· нароботах з підвищеною небезпекою — 1 раз на 3 місяці;
· длярешти робіт — 1 раз на 6 місяців.
6. Позаплановий інструктаж проводиться зпрацівниками на робочому місці або в кабінеті охорони праці:
· при введенні в дію нових абопереглянутих нормативно-правових актів з охорони праці, а також при внесеннізмін та доповнень до них;
· при зміні технологічного процесу, замініабо модернізації устаткування, приладів та інструментів, вихідної сировини,матеріалів та інших факторів, що впливають на стан охорони праці;
· при порушеннях працівниками вимогнормативно-правових актів з охорони праці, що призвели до травм, аварій, пожежтощо;
· при перерві в роботі виконавця робітбільш ніж на 30 календарних днів — для робіт з підвищеною небезпекою, а длярешти робіт — понад 60 днів.
Позаплановий інструктаж з учнями,студентами, курсантами, слухачами проводиться під час проведення трудового іпрофесійного навчання при порушеннях ними вимог нормативно-правових актів зохорони праці, що можуть призвести або призвели до травм, аварій, пожеж тощо.
Позаплановий інструктаж може проводитисьіндивідуально з окремим працівником або з групою працівників одного фаху. Обсягі зміст позапланового інструктажу визначаються в кожному окремому випадкузалежно від причин і обставин, що спричинили потребу його проведення.
7. Цільовий інструктаж проводиться зпрацівниками:
· при ліквідації аварії або стихійноголиха;
· при проведенні робіт, на які відповіднодо законодавства оформлюються наряд-допуск, наказ або розпорядження.
Цільовий інструктаж проводитьсяіндивідуально з окремим працівником або з групою працівників. Обсяг і змістцільового інструктажу визначаються залежно від виду робіт, що виконуватимуться.
8. Первинний, повторний, позаплановий іцільовий інструктажі проводить безпосередній керівник робіт (начальникструктурного підрозділу, майстер) або фізична особа, яка використовує найманупрацю.
9. Первинний, повторний, позаплановий іцільовий інструктажі завершуються перевіркою знань у вигляді усного опитуванняабо за допомогою технічних засобів, а також перевіркою набутих навичокбезпечних методів праці, особою, яка проводила інструктаж.
При незадовільних результатах перевіркизнань, умінь і навичок щодо безпечного виконання робіт після первинного,повторного чи позапланового інструктажів протягом 10 днів додатково проводятьсяінструктаж і повторна перевірка знань.
При незадовільних результатах перевіркизнань після цільового інструктажу допуск до виконання робіт не надається.Повторна перевірка знань при цьому не дозволяється.
10. Про проведення первинного,повторного, позапланового та цільового інструктажів та їх допуск до роботиособа, яка проводила інструктаж, уносить запис до журналу реєстраціїінструктажів з питань охорони праці на робочому місці (додаток 6). Сторінкижурналу реєстрації інструктажів повинні бути пронумеровані, прошнуровані іскріплені печаткою.
11. Перелік професій та посадпрацівників, які звільняються від повторного інструктажу, затверджуєтьсяроботодавцем. До цього переліку можуть бути зараховані працівники, участь увиробничому процесі яких не пов'язана з безпосереднім обслуговуванням об'єктів,машин, механізмів, устаткування, застосуванням приладів та інструментів,збереженням або переробкою сировини, матеріалів тощо.
12. Тематика та порядок проведенняінструктажів з питань охорони праці для учнів, курсантів, слухачів, студентівпід час трудового і професійного навчання у навчальних закладах визначаютьсянормативно-правовими актами в галузі освіти.
Служба охорони праці створюється напідприємствах з кількістю працюючих 50 і більше осіб.
На підприємстві з кількістю працюючихменше 50 осіб функції служби охорони праці можуть виконувати в порядкусумісництва (суміщення) особи, які мають відповідну підготовку.
На підприємстві з кількістю працюючихменше 20 осіб для виконання функцій служби охорони праці можуть залучатисясторонні спеціалісти на договірних засадах, які мають виробничий стаж роботи неменше трьох років і пройшли навчання з охорони праці.
 Керівники та спеціалісти служби охоронипраці за своїми посадами та заробітною платою прирівнюються до керівників іспеціалістів основних виробничо-технічних служб. Професії працівників, які єзагальними для всіх видів економічної діяльності, повинні відповідатикваліфікаційним вимогам, зазначеним у Довіднику кваліфікаційних характеристикпрофесій працівників (Випуск 1), затвердженому наказом Міністерства праціта соціальної політики від 16 лютого 1998 року N 24 (із змінами).
13. Навчання та перевірка знань з питаньохорони праці працівників служби охорони праці проводяться в установленомузаконодавством порядку під час прийняття на роботу та періодично один раз натри роки.
5.2 Начальник відділу охорони праці
Завдання та обов'язки. Організовує ікоординує роботи з охорони праці на підприємстві, здійснює контроль за додержанняму структурних підрозділах законодавчих і нормативних правових актів з охоронипраці, проведенням профілактичної роботи із запобігання виробничоготравматизму, професійних і виробничо-обумовлених захворювань, заходів зістворення здорових і безпечних умов праці на підприємстві, за наданнямробітникам установлених пільг і компенсацій за умовами праці. Організовуєвивчення умов праці на робочих місцях, роботу з проведення паспортизаціїсанітарно-технічного стану цехів, перевірки технічного стану устаткування,запобіжних і захисних пристроїв, здійснює контроль за ефективністю роботивентиляційних і аспіраційних систем. Інформує працівників від особи роботодавцяпро стан умов праці на робочому місці, а також про прийняті заходи щодо захистувід небезпечних і шкідливих виробничих факторів, забезпечує підготовкудокументів на виплату відшкодування збитків, причинених здоров'ю працівників урезультаті нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.Організовує проведення перевірок, обстеження технічного стану будинків,будівель, устаткування, машин і механізмів на відповідність їх вимогамнормативних актів з охорони праці, стану санітарно-побутових приміщень, засобівколективного і індивідуального захисту працівників, контролює своєчасність їх проведення.Бере участь у складанні розділу «Охорона праці» колективногодоговору, здійснює контроль за його виконанням, а також виконанням приписіворганів державного контролю, інших заходів з поліпшення умов праці. Бере участьв узгодженні розроблюваної на підприємстві проектної документації, у роботікомісій з приймання в експлуатацію завершених будівництвом або реконструйованихоб'єктів виробничого призначення, з приймання із ремонту установок, агрегатів ііншого обладнання щодо додержання вимог нормативних правових актів з охоронипраці. Надає методичну допомогу керівникам підрозділів підприємства у складаннісписків професій і посад, згідно з якими працівники повинні проходитиобов'язкові попередні і періодичні медичні огляди, а також списків професій і посад,згідно з якими працівникам надаються компенсації і пільги за тяжкі, шкідливіабо небезпечні умови праці, у разі розробки і перегляду інструкцій з охоронипраці, стандартів підприємства з безпеки праці. Забезпечує проведення ввідних іповторних інструктажів, навчання і перевірку знань з охорони праці працівниківпідприємства. Видає керівникам структурних підрозділів підприємства обов'язковідля виконання приписи щодо усунення наявних недоліків, одержує від нихнеобхідні відомості, документацію і пояснення з питань охорони праці, вимагаєвідсторонення від роботи осіб, які не пройшли медичного огляду, навчання,інструктажу, перевірки знань і не мають допуску до відповідних робіт або невиконують нормативи з охорони праці, зупиняє роботу виробництв, дільниць,машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва в разі порушень,які створюють загрозу життю або здоров'ю працюючих. Надсилає керівниковіпідприємства подання про притягнення до відповідальності працівників, якіпорушують вимоги щодо охорони праці. Забезпечує участь відділу в розробленні тавпровадженні більш досконалих конструкцій обгороджувальної техніки та іншихзасобів захисту, маршрутів безпечного руху транспорту і пішоходів на територіїпідприємства, заходів щодо створення безпечних та здорових умов праці. Береучасть у розробленні проектів перспективних і річних планів з поліпшення умовпраці на підприємстві. Забезпечує проведення інструктажу (навчання) працівниківз питань охорони праці, надання першої медичної допомоги потерпілим віднещасних випадків, правил поведінки в разі виникнення аварій згідно з чиннимтиповим положенням; контролює складання кошторисів витрат на заходи з охоронипраці в підрозділах підприємства, правильність складання заявок на спецодяг таінші засоби індивідуального захисту, спецхарчування, запобіжні та захисніпристрої тощо. Здійснює контроль за витратами коштів на охорону праці,додержанням правил і норм охорони праці і виробничої санітарії в проектахпідрозділів підприємства, які будуються або реконструюються, новихтехнологічних процесів під час установлення устаткування, а також строківвипробувань і перевірок правильності експлуатації парових котлів, балонів длястиснених газів, контрольної апаратури, кранів, підйомників та іншогоустаткування, графіків замірів виробничого шуму, повітряного середовища,вібрації тощо, виконання розпоряджень органів державного нагляду, міжвідомчогота відомчого контролю за додержанням чинних норм і стандартів з безпеки праці впроцесі виробництва. Подає підрозділам підприємства методичну допомогу врозробленні нових і перегляді застарілих інструкцій та пам'яток з охоронипраці, а також складанні програм навчання працівників безпечним методам праці.
Бере участь у розслідуванні та аналізіпричин виробничого травматизму, професійних захворювань, у розробленні заходівщодо їх запобігання та усунення. Організовує роботу кабінету з охорони праці тапропаганду заходів з охорони праці і виробничої санітарії шляхом проведеннялекцій, бесід, улаштування виставок, вітрин, стендів, розповсюдження правил,інструкцій, пам'яток, демонстрації кінофільмів тощо. Контролює забезпеченнядодержання правил і норм охорони праці під час проходження практики студентів,учнів професійно-технічних училищ тощо.
Здійснює зв'язок з медичними установами,науково-дослідними інститутами та іншими організаціями з питань охорони праці івживає заходів щодо впровадження їх рекомендацій. Забезпечує складаннязвітності з охорони праці. Керує робітниками відділу.
Повинен знати: законодавчі і нормативніправові акти, методичні матеріали з питань охорони праці; виробничу таорганізаційну структуру підприємства; основні технологічні процеси та режимивиробництва; устаткування підприємства і принципи його роботи; методи вивченняумов праці на робочих місцях; організацію роботи з охорони праці і виробничоїсанітарії; систему стандартів безпеки праці; психофізіологічні вимоги допрацівників, виходячи з категорії важкості робіт, обмеження застосування праціжінок, підлітків, робітників, переведених на легку працю; правила і засобиконтролю відповідності технічного стану устаткування вимогам безпечного веденняробіт; передовий вітчизняний і світовий досвід у галузі охорони праці; методи іформи пропаганди та інформації з охорони праці; порядок проведеннярозслідування нещасних випадків; порядок і строки складання звітності провиконання заходів з охорони праці та виробничої санітарії; основи економіки,організації виробництва і управління; основи трудового законодавства; засобиобчислювальної техніки, комунікацій і зв'язку.  Кваліфікаційні вимоги.Повна вища освіта відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст). Стажроботи з охорони праці — не менше 2 років.
/>
5.3 Інженер з охорони праці
 
Завдання та обов'язки. Здійснює контрольза додержанням у підрозділах підприємства законодавчих та інших нормативнихактів з охорони праці, за наданням робітникам встановлених пільг і компенсаційза умовами праці. Вивчає умови праці на робочих місцях, готує і вноситьпропозиції щодо розроблення і упровадження більш досконалих конструкційобгороджувальної техніки, запобіжних і блокувальних пристроїв, інших засобівзахисту від впливу небезпечних і шкідливих виробничих факторів. Бере участь упроведенні перевірок, обстежень технічного стану будівель, споруд,устаткування, машин і механізмів, ефективності роботи вентиляційних систем,стану санітарно-технічних пристроїв санітарно-побутових приміщень, засобівколективного та індивідуального захисту працівників, визначенні їхвідповідності вимогам нормативних правових актів з охорони праці і у разівиявлення порушень, які створюють загрозу життю і здоров'ю працівників абоможуть привести до аварії; вживає заходів щодо припинення експлуатації машин,устаткування і виконання робіт у цехах, на дільницях, на робочих місцях. Разомз іншими підрозділами підприємства проводить роботу з атестації та сертифікаціїробочих місць і виробничого устаткування на відповідність вимогам охоронипраці. Бере участь у розробленні заходів щодо запобігання професійнимзахворюванням і нещасним випадкам на виробництві, поліпшення умов праці ідоведення їх до вимог нормативних правових актів з охорони праці, а також надаєорганізаційну допомогу з виконання розроблених заходів. Контролює вчаснепроведення відповідними службами необхідних випробувань і технічних оглядівстану устаткування, машин і механізмів, дотримання графіків вимірів параметрівнебезпечних і шкідливих виробничих факторів, виконання приписів органівдержавного нагляду і контролю за додержанням чинних норм, правил і інструкцій зохорони праці, стандартів безпеки праці у процесі виробництва, а також упроектах нових виробничих об'єктів та тих, що реконструюються, бере участь уприйманні їх до експлуатації. Бере участь у розгляді питання про відшкодуванняроботодавцем шкоди заподіяної працівникам каліцтвом, професійним захворюваннямабо іншим пошкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ними трудовихобов'язків. Надає підрозділам підприємства методичну допомогу у вкладанніпереліків професій і посад, відповідно до яких працівники мають проходити обов'язковімедичні огляди, а також переліки професій посад, відповідно до яких на основічинного законодавства надається компенсація та пільги за важкі, шкідливі абонебезпечні умови праці; під час розроблення і перегляду інструкцій з охоронипраці, стандартів підприємства, системи стандартів безпеки праці; з організаціїінструктажу, навчання і перевірки знань працівників з охорони праці. Проводитьвступні інструктажі з охорони праці з усіма, хто приймається на роботу,приїздить у відрядження, учнями і студентами, які прибули на проходженнявиробничого навчання або практику. Бере участь у складанні розділу«Охорона праці» колективного договору, у розслідуванні випадківвиробничого травматизму, професійних і виробничо-обумовлених захворювань, вивчаєїх причини, аналізує ефективність упроваджуваних заходів щодо їх запобігання.Здійснює контроль за організацією зберігання, видання, прання, хімічногочищення, сушіння, знепилення, знежирення і ремонту спеціального одягу,спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту, станом запобіжнихпристосувань і захисних пристроїв, а також правильним витрачанням у підрозділахпідприємства коштів, виділених на виконання заходів з охорони праці. Складаєзвітність з охорони праці за встановленими формами і у відповідні терміни.Повинен знати: Закон України «Про охорону праці»; законодавчі інормативні правові акти, методичні матеріали з питань охорони праці, основнітехнологічні процеси виробництва продукції підприємства; методи вивчення умовпраці на робочих місцях; організацію роботи з охорони праці; систему стандартівбезпеки праці; психофізіологічні вимоги до працівників виходячи з категоріїважкості робіт, обмеження застосування праці жінок, підлітків, робітників,переведених на легку працю; особливості експлуатації устаткування, якезастосовується на підприємстві; правила і засоби контролю відповідностітехнічного стану устаткування вимогам безпечного ведення робіт; передовий івітчизняний досвід з охорони праці; порядок і строки складання звітності провиконання заходів з охорони праці; основи економіки, організації виробництва,праці і управління; основи трудового законодавства.
 Кваліфікаційні вимоги.
Провідний інженер з охорони праці: повнавища освіта відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст). Стаж роботиза професією інженера з охорони праці I категорії — не менше 2 років.
Інженер з охорони праці I категорії:повна вища освіта відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст); длямагістра — без вимог до стажу роботи, спеціаліста — стаж роботи за професієюінженера з охорони праці II категорії — не менше 2 років.
Інженер з охорони праці II категорії:повна вища освіта відповідного напряму підготовки (спеціаліст). Стаж роботи запрофесією інженера з охорони праці — не менше 1 року.
Інженер з охорони праці: повна вищаосвіта відповідного напряму підготовки (спеціаліст) без вимог до стажу роботи.

РОЗДІЛ 6.ЦИВІЛЬНА ОБОРОНА
 
6.1 Організаціяцивільної оборони на об'єктах господарської діяльності
Об'єкт господарськоїдіяльності — це підприємства (державні і приватні), установи і організації,навчальні заклади та інші. На всіх об'єктах Цивільна оборона організовується зметою завчасної підготовки їх до захисту від наслідків надзвичайних ситуацій,зниження втрат, створення умов для підвищення стійкості роботи об'єктів тасвоєчасного проведення рятувальних та інших невідкладних робіт (РІНР). Відповідальністьза організацію та стан Цивільної оборони, за постійну готовність її сил ізасобів до проведення РІНР несе начальник цивільної оборони (НЦО) об'єкта —керівник підприємства, установи та організації. Начальник ЦО об'єктапідпорядковується відповідним посадовим особам міністерства (відомства), упідпорядкуванні якого знаходиться об'єкт, а також начальнику ЦО міста (району),на території якого розташований об'єкт. На допомогу начальнику ЦО об'єктапризначається заступник, або декілька. Як правило, призначаються заступники з:інженерно-технічної частини, евакуації, матеріально-технічного постачання.Заступникначальника ЦО з евакуаційних заходів керує розробленням плану евакуації накожну можливу надзвичайну ситуацію, організовує підготовку місць для розміщенняевакуйованих; керує службою охорони громадського порядку і організовуєперевезення робітників та службовців в райони розселення і до місця праці (наоб'єкті). Заступник начальника ЦО з інженерно-технічної частини — головнийінженер об'єкта — керує розробленням плану переведення підприємства наособливий режим роботи, здійснює заходи щодо підвищення стійкості роботипідприємства в умовах надзвичайних ситуацій, керує аварійно-технічною,протипожежною службами, та службою сховищ і укриттів. Він же здійснює технічнекерівництво рятувальними та невідкладними аварійно-відновлювальними роботами врайоні лиха, аварії, в осередку ураження.
Заступник начальника ЦОз матеріально-технічного постачання — заступник або помічник директора зпостачання — забезпечує накопичення та збереження спеціального майна, техніки,інструментів, засобів захисту і транспорту. На нього покладаєтьсяматеріально-технічне забезпечення: будівництва (пристосування) укриттів,евакозаходів, проведення РІНР та інші заходи.
В склад керівництваЦивільної оборони об'єкта входять також керівники громадських організацій.
При начальникові ЦОоб'єкта створюється штаб ЦО — орган управління начальника Цивільної оборони.Склад штабу залежить від значення підприємства. Штаб ЦО комплектується якштатними працівниками ЦО, так і за рахунок посадових осіб, не звільнених відвиконання основних обов'язків, та складається із начальників штабу, його заступників(помічників) з оперативно-розвідувальної роботи, бойової підготовки, а такожінших спеціалістів (виходячи із специфіки виробництва чи обстановки).
Робота штабуорганізовується на підставі наказів, розпоряджень та вказівок начальника ЦОоб'єкта, старшого штабу та рішень місцевої державної адміністрації (органувиконавчої влади). Начальник штабу є першим заступником начальника ЦО об'єкта.Йому надається право від імені начальника ЦО віддавати накази та розпорядженняз питань Цивільної оборони на об'єкті.
Штаб Цивільної оборониздійснює заходи щодо захисту робітників і службовців та забезпечує своєчаснеоповіщення населення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій.Організовує і забезпечує безперервне управління Цивільної оборони. Розробляєплан дій органів управління і сил ЦО об'єкта з запобігання та ліквідації НС,періодично коригує та організовує його виконання. Організовує та контролюєнавчання робітників, службовців з Цивільної оборони та підготовкиневоєнізованих формувань об'єкта.
На об'єкті залежно відхарактеру його виробничої діяльності створюються служби ЦО: оповіщення ізв'язку; медична; радіаційного та хімічного захисту; охорони громадськогопорядку; протипожежна; енергопостачання та світломаскування; аварійно-технічна;сховищ і укриттів; транспортна; матеріально-технічного постачання та інші. Наних покладаються виконання спеціальних заходів і забезпечення дій формувань припроведенні РІНР.
Керівництво службамиздійснюють їх начальники, які призначаються наказом начальника ЦО об'єкта, зчисла начальників відділів, цехів, на базі яких вони створені. Начальники службзобов'язані підтримувати в постійній готовності сили та засоби служби, знатиполітичні, моральні і ділові якості підлеглих і проводити з ними виховнуроботу, заняття та навчання. Начальники служб беруть участь у розробленні планудій органів упраління і сил із запобігання і ліквідації НС та самостійнорозробляють необхідні документи служб. На них покладається своєчаснезабезпечення підлеглих формувань спеціальним майном і технікою.
Служба оповіщення тазв'язку створюється на базі вузла зв'язку об'єкта (диспетчерського зв'язку,електроцеху). На службу покладається: організація своєчасного оповіщеннякерівного складу, робітників та службовців, населення про загрозу та виникненнянадзвичайних ситуацій; організація зв'язку та підтримування її у постійнійготовності. Крім того, служба усуває аварії на мережах і спорудах зв'язку, щознаходяться в осередках ураження, районах лиха.Медичнаслужба організовується на базі медсанчастини (поліклініки) об'єкта. Начальникслужби — головний лікар. Служба забезпечує комплектування, навчання іпідтримування в готовності медичних формувань; накопичення запасів медичногомайна та медичних засобів індивідуального захисту; медичну розвідку і санітарно-епідемічнеспостереження. Надає медичну допомогу ураженим та евакуйовує їх у лікарняніустанови, здійснює медичне забезпечення робітників, службовців і членів їхсімей у місцях розміщення евакуйованих.
Служба радіаційного іхімічного захисту розробляє і здійснює заходи щодо захисту людей, харчоблоків,складів продуктів від дії радіоактивних та отруйних речовин: створює і навчаєформування і установи радіаційного та хімічного захисту; здійснюєконтроль застаном засобів індивідуального захисту, приладів і спеціальної техніки. Ведерадіаційну та хімічну розвідку, здійснює контроль за опроміненням та зараженнямособового складу, проводить заходи щодо ліквідації радіоактивного і хімічногозараження.
Служба охоронигромадського порядку створюється на базі підрозділів охорони та народнихдружин. Вона забезпечує надійну охорону об'єкта; підтримування громадськогопорядку в районах лиха та під час проведення РІНР; сприяє своєчасному укриттюпрацюючих за сигналами ЦО; контролює дотримання режиму світломаскування.
Служба енергопостачаннята світломаскування створюється на базі відділу головного енергетика. Начальникслужби — головний енергетик об'єкта. Служба розробляє заходи щодо забезпеченнябезперебійного постачання газу, тепла, електроенергії на об'єкт. Здійснює оснащенняуразливих ділянок енергетичних мереж різного роду системами та засобамизахисту. Планує проведення заходів зі світломаскування та підготовчі заходипершочергових відновлюваних робіт. Проводить невідкладніаварійно-відновлювальні роботи на енергомережах.
Аварійно-технічнаслужба організовується на базі виробничого, технічного відділів або відділуголовного механіка. Вона розробляє і здійснює заходи щодо захисту унікальногообладнання, підвищення стійкості основних споруд, спеціальних інженерних мереж ікомунікацій; проводить невідкладні роботи по розбиранню завалів, локалізацій іліквідації аварій на комунікаціях та спорудах об'єкта.
Служба сховищ іукриттів створюється на базі відділу капітального будівництва,житлово-комунального відділу, будівельних бригад (цехів). Вона займається:відпрацюванням розрахунків укриття робітників, службовців, населення;забезпеченням готовності сховищ і укриттів та контролем за правильністю їхексплуатації; організацією будівництва захисних споруд. На її особовий склад покладаєтьсязабезпечення своєчасного заповнення сховищ і укриттів за сигналами оповіщенняЦО. Крім того, служба бере участь у рятувальнних роботах при розкриттізавалених сховищ і укриттів.
Транспортна службастворюється на базі транспортного цеху (гаража). Вона розробляє і здійснюєзаходи щодо забезпечення перевезень евакуйованих; організовує перевезення сил ізасобів до осередку ураження (в районах лиха); готує транспорт для перевезеннялюдей, евакуації уражених і для інших цілей ЦО; проводить роботи щодознезараження транспорту.
Службаматеріально-технічного постачання створюється на базі відділуматеріально-технічного постачання об'єкта. Вона розробляє планматеріально-технічного постачання; своєчасно забезпечує формування усіма видамиоснащення і продовольства; організовує ремонт техніки і різного майна,підвезення його до ділянок (місць) робіт, зберігання та облік; забезпечуєпродуктами та предметами першої необхідності персоналу як на об'єкті так і вмісцях розселення (евакуації).
На невеличких об'єктахгосподарської діяльності служби ЦО не створюються, їх функції при проведеннінеобхідних заходів виконують структурні органи управління цих об'єктів
6.2 Сили та засобиЦивільної оборони
Сили Цивільної оборонистворюються для захисту населення і територій, попередження та ліквідаціїнаслідків надзвичайних ситуацій. Силами Цивільної оборони є її війська,спеціалізовані та невоєнізовані формування. Правові основи створення ідіяльності сил Цивільної оборони складають: Конституція України, Закон іПоложення про Цивільну оборону України, інші Закони та нормативно правові актиУкраїни.
Війська Цивільноїоборони. Спеціалізовані військові формування, призначені для захисту населенняі території у разі виникнення надзвичайних ситуацій, спричинених аварією,катастрофою, стихійним лихом, великою пожежею, епідемією, епізоотією,епіфітотією, застосуваням засобів ураження, що призвели або можуть призвести долюдських і матеріальних втрат, ліквідації їх наслідків та виконання іншихпоставлених завдань згідно з законодавством.
Війська ЦО Україниутворюються відповідно до Закону України «Про війська Цивільноїоборони» і складають ядро найбільш підготовлених і мобільних сил.Кількість і чисельність частин і підрозділів цих військ визначається зурахуванням потреб і особливостей району призначення. Війська ЦОпідпорядковуються керівникові центрального органу виконавчої влади з питаньнадзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідківЧорнобильської катастрофи.
До 1992 року військовічастини ЦО входили до складу Збройних Сил і підпорядковувались Мініструоборони. 28 січня 1992 року Постановою Кабінету Міністрів України «Провійська ЦО» частини ЦО були підпорядковані Штабу ЦО України. У складвійськ ЦО України входять:
·  чотириокремі мобільні механізовані бригади, одна з них навчальна;
·  чотириокремі мобільні механізовані полки;
·  дев'ятьокремих аварійно-рятувальних батальйони;
·  об'єднанийзагін оперативного рятування;
· регіональний рятувально-координаційнийцентр;
· два вузли зв'язку МНС України.
Військові частини маютьсвої зони відповідальності і дислокуються у великих містах та промисловихцентрах — у містах Київ, Донецьк, Кіровоград, Вінниця, Хмельницький, АР Крим,Київська, Дніпропетровська, Харківська, Запорізька, Одеська, Луганська,Львівська, Сумська та Рівненська області. Згідно з Законом «Про цивільнуоборону України» на війська ЦО покладено завдання щодо організації тапроведення РІНР в районах лиха та осередках ураження. Маючи на оснащеннісучасну техніку і володіючи високою маневреністю, вони здатні швидко проводитирятувальні роботи у будь-який час року і доби та будь-якій погоді. Своїзавдання військові частини ЦО виконують, як правило, при взаємодії зформуваннями ЦО, а також з відомчими спеціальними формуваннями, що залучаютьсядо проведення заходів по ліквідації наслідків НС чи Самостійно.
Основними завданнямивійськ ЦО є:
· здійснення заходів щодо підтриманняорганів управління, сил і засобів військ ЦО в стані постійної готовності довиконання поставлених завдань;
· накопичення/розміщення, зберігання тасвоєчасне відновлення військової та спеціальної техніки, іншихматеріально-технічних засобів, призначених для проведення аварійно-рятувальнихробіт у мирний і воєнний часи;
·  проведенняРІНР у зонах надзвичайної екологічної ситуації, осередках ураження та районахстихійного лиха;
·  проведенняпіротехнічних робіт, пов'язаних із знешкодженням вибухонебезпечних предметів;
·  участьв обороні України, захист її суверенітету, територіальної цілісності інедоторканності в межах її компетенції.
Діяльність військ ЦОбазується на принципах:
·  гуманізмуі милосердя, пріоритетності завдань врятування життя та збереження здоров'ялюдей і природного середовища в разі виникнення надзвичайних ситуацій;
·  повагидо людини, її прав і свободи;
·  забезпеченнябезпеки людей у разі проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладнихробіт під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;
·  дотриманняекологічної безпеки;
·  поєднаннязасад добровільності комплектування та загального військового обов'язку.
Війська ЦО базуються назасадах централізованого керівництва, колегіального розроблення рішень ієдиноначальності під час їх виконання, додержання військової дисципліни,законності гласності та збереження державної таємниці. У військах ЦО недопускається створення і діяльність організаційних структур політичних партій.
Створення сил ЦОздійснюється за принципом достатньої необхідності для ліквідації наслідківоднієї передбачуваної аварії, катастрофи, великої пожежі, стихійного лихапевної категорії.
Війська ЦО під часвиконання поставлених завдань зобов'язані:
· брати участь у заходах, спрямованих напопередження надзвичайних ситуацій; готуватисили і засоби для попередження і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;
·  виконуватиаварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи щодо оперативної локалізації таліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, у тому числі на територіях держав,з якими укладено відповідні угоди;
·  братиучасть у локалізації та ліквідації великих лісових та торф'яних пожеж; проводитироботи із санітарної обробки населення, спеціальної обробки техніки та іншогомайна, знезаражування будівель, споруд і територій; забезпечувати збереженнявантажів, які перевозять у зону надзвичайних ситуацій як гуманітарну допомогу;
·  забезпечуватинаселення, яке потерпіло від наслідків надзвичайних ситуацій, продуктами,водою, предметами першої необхідності, тимчасовим житлом, послугами таматеріальними засобами, а також наданням медичної допомоги; Забезпеченняформувань ЦО технікою і майном здійснюється як централізовано, так і з місцевихресурсів за рахунок тих об'єктів, на базі яких вони створюються. Спеціальнатехніка і майно утримуються в постійній готовності до використання запризначенням.