РЕФЕРАТ
На тему:
«Аналіздіяльності суб’єктів підприємницької діяльності Рівненської області у сферінадання послуг по перевезенню пасажирів у приміському сполученні»
Рівне-2010
1. Характеристика дорожньо-транспортного комплексу та структурипасажирських перевезень
Україна має сприятливе геополітичне розташуваннядля здійснення внутрішніх вантажних та пасажирських перевезень, а також длятранзитних міжнародних перевезень. За характеристикою дорожньо-транспортногокомплексу, наша держава відстає від країн Євросоюзу, зокрема за такимипоказниками як: щільність шляхів сполучення, кількість легкових автомобілів, щоперебувають у приватній власності на 1000 чоловік населення, якість наявнихшляхів сполучення та інші показники.
Так, при площі території держави 603,7тис. км2 та чисельності населення 47,622 млн. чоловік, протяжністьавтомобільних доріг загального користування складає 169,7 тис. км, у тому числі164,6 тис. км – з твердим покриттям; щільність шляхів сполучення (автомобільнідороги з твердим покриттям) – 273 км на 1000 км2 території.
Нині парк тролейбусів у 42 містах України – близько 5,5 тисячодиниць. Щорічна потреба в тролейбусах для поновлення парку становить 600–700одиниць. Автобусний парк України на початок 2002 року складався з майже 165тисяч одиниць. Структура діючого автобусного парку така: надвеликі автобуси 20%;великі 32%; середні 18%; малі 30%.
Дані показники відрізняються віданалогічних показників європейських держав (зокрема Великобританії – в 5,5разів, Польщі – в 4 рази). На сьогоднішній день Україна, за показниками щохарактеризують рівень розвитку транспортної інфраструктури, зокрема в сферіпасажирських перевезень знаходиться на рівні 1980–1990 рр. в порівнянні зєвропейськими країнами, за аналогічними показниками. Серед країн СНД, запоказниками кількості перевезених пасажирів та пасажирообороту (без міського електричного ілегкового таксомоторного транспорту), Україна посідає третє місце, післяРосійської Федерації та Казахстану [9].
Протягом 1990–2004 років спостерігаєтьсяпостійна зміна та перерозподіл частки видів транспорту в структурі пасажирськихперевезень.
Таблиця 1. Пасажирські перевезення підприємствамитранспорту у січні-лютому 2005 року (без міського електричного і легковоготаксомоторного транспорту)Країна Перевезення пасажирів Пасажирооборот млн. осіб у% до січня-лютого 2004 р. млрд. пас. км у% до січня-лютого 2004 р. Азербайджан 128,7 103,3 1,9 104,5 Білорусь 261,9 98,1 2,9 99,8 Вірменія 26,9 109,9 0,4 106,4 Грузія 34,2 101,7 0,9 106,1 Казахстан 976,3 95,2 10,8 100,8 Киргизстан 59,4 99,5 0,7 105,8 Російська Федерація 2903 82,1 50,3 90,0 Таджикистан 32,5 94,0 0,5 82,0 Україна 667,9 106,9 15,2 103,0
Частка автомобільного транспорту взагальній структурі пасажирських перевезень зменшувалась з 1990 (періодпікового перевезення пасажирів автомобільним транспортом) по 2000 рік.Починаючи з 2000 року ця частка почала зростати, зокрема, тенденція зростанняособливо високими темпами, частки автотранспорту відмічена в 2002–2003 роках,що можна пояснити появою великої кількості на ринку транспортних послуг підприємців– фізичних осіб.
Рівненська область, якадміністративно-територіальна одиниця України за площею території (20,1 тис. км2)є середньою за величиною серед інших областей держави, та має 1,16 млн. чоловікнаселення. Щільність населення складає 58 осіб на 1 км2,причому відсоток сільського населення складає 53% проти 47% міського.
До складу області входить 16 районів.Північна частина області межує з Республікою Білорусь.
Важливою структурою в економіці областіє транспортний комплекс. Вартість основних виробничих фондів підприємствтранспортно-дорожного комплексу становить 9,4% від загальної вартостівиробничого потенціалу області.
На фоні сусідніх областей західногорегіону (Волинська, Закарпатська, Тернопільська області), станом на 2005 рік усфері пасажирських перевезень лідирує Рівненська область, на яку припадає 2,6%від загальної кількості перевезень пасажирів автомобільним транспортом поУкраїні.
Так, за статистичними даними, тільки за2003 рік послугами пасажирського транспорту скористалися 119,4 млн. пасажирів.З них, 8,5 млн. – скористалися залізничним транспортом, та 84,1 млн. пасажирів– послугами автомобільного транспорту (з врахуванням перевезень підприємцями –фізичними особами). При цьому, в порівнянні з 2002 роком, відмічається спад на1,2% користування залізницею, при зростанні на 8,9% використання послугавтомобільного транспорту. Роль автотранспорту підприємців – фізичних осіб за2003 рік в порівнянні з 2002 роком зросла на 18,2%.
Через територію Рівненської областіпроходять залізничні колії загального користування та автомобільні дороги.
Експлуатаційна довжина залізничних колійзагального користування складає 587 кілометрів. Основними вузловимизалізничними станціями є: м. Здолбунів, м. Рівне, м. Сарни.
Довжина автомобільних доріг загальногокористування складає 5057,8 км, з яких 4979 км – з твердим покриттям.
Сільські автодороги складають 821 км(або 16%), з них 658,2 км – це бруківка або чорне чи біле шосе. Для 100-відсотковогозабезпечення населених пунктів області пасажирськими перевезеннями – необхідновідремонтувати 175,5 км автодоріг, що потребує фінансування на суму 55,4млн. гривень.
Експлуатаційна довжина тролейбуснихліній загального користування (в однопутному обчисленні) в обласному центріскладає 65 км.
Показники щільності шляхів сполученняскладають:
- експлуатаційнадовжина залізничних колій загального користування – 29,2 км шляхів на 1000 км2території;
- автомобільнідороги загального користування з твердим покриттям – 247,7 км шляхів на1000 км2 території.
Вказані показники мало відрізняються відусереднених по Україні.
Кількість легкових автомобілів уприватній власності по області складає 115,7 тисяч одиниць, або близько 100автомобілів на 1000 чоловік населення, в той час, як середній показник поУкраїні становить 104 автомобілі на 1000 чоловік. По інших областях: Харківська– 121; Львівська – 81; Волинська – 94; Запорізька – 161 автомобіль на 1000чоловік.
Згідно з [1, 17, 18]:
Транспортна послуга – результат діяльності натранспорті, пов'язаний із задоволенням потреб населення в перевезеннях.
Ринок транспортних послуг – сферанадання послуг пасажирського автотранспорту з урахуванням сукупностісоціально-економічних відносин на транспорті.
При формуванні ринкутранспортних послуг за основу можна прийняти логістичну структуру системипасажирських перевезень автотранспортом за видами сполучень [1, 19], якабазується на системному підході. Важливе значення має збалансування попиту наперевезення і пропозиції транспорту.
При цьому необхідно вирішити дві основні проблеми:
- задоволення потреби населення в перевезеннях як кількістю, так іякістю транспортних послуг;
- досягнення перевізниками максимального прибутку за рахунокзбільшення доходів і зниження витрат.
Як відомо,суспільно-необхідні витрати на перевезення не є високорентабельними. Зменшенняпотреби населення в користуванні транспортом залежить від близькості місцяпроживання до сфери виробництва і споживання, або навпаки.
На сучасному етапі в Україні спостерігається перехід ринкутранспортних послуг від олігополії, яка переважала з 1996–1998 років до форми поліполії,коли транспортну послугу надають багато відносно невеликих перевізників, якіконкурують між собою на окремих ділянках загального ринку. Вони прагнуть дотого, щоб їхні послуги виділялися порівняно з послугами конкурентів (у першучергу – забезпечення якісного сервісу), або вони спекулюють на кон’юнктурі ринку.
Попит населення на перевезення вивчаєтьсявизначенням існуючих пасажиропотоків. Дані про їхню величину та розподіл зачасом і напрямком використовують для організації раціональної системи маршрутівта її коригування, координації роботи різних видів пасажирського транспорту, обґрунтуванняоптимальної структури і загальної кількості автотранспортних засобів та їхрозподілу за маршрутами.
Показник забезпеченості автомобілями, щоперебувають в приватній власності для країн Євросоюзу (Іспанія, Італія, Польща,Франція) в 3,5–5 разів вищий ніж для України. Середня відстань перевезенняодного пасажира автомобільним транспортом (автобусами) у 2003 році становила14,4 км, що порівняно з 2000 роком зросла на 2,7 кілометра.
2. Місце автомобільного транспорту Рівненської області впасажирських перевезеннях
Місце автомобільного транспортуРівненської області в загальних пасажирських перевезеннях всіма видами транспортухарактеризується питомою вагою обсягу цих перевезень і кількістю поїздок пасажирівза рік. Ситуація наринку пасажирських перевезень, що прослідковується на теренах Рівненськоїобласті, подібна до ситуації в Україні.
Привираженні перевезення пасажирів за видами транспорту в натуральних показникахця зміна складає: зменшення відправлення пасажирів з 9,0 млн. пасажирів у 1999році до 8,5 млн. у 2003 році для залізничного транспорту; для тролейбусноготранспорту зниження з 40,2 млн. у 1999 р. до 26,8 млн. пасажирів у 2003році; зростання відправлення пасажирів на автомобільному транспорті на 30 млн.пасажирів у 2003 році порівняно з 1999 роком (відповідно 84,1 млн. та 54,1 млн.пасажирів).
Цевказує на вагоме місце автомобільного транспорту в соціально-економічній сферісуспільства.
Крімтого, якщо розглянути відправлення (перевезення) пасажирів за видами сполученняокремими видами транспорту, то одержимо ситуацію різко вираженого зростанняпопиту в останні роки на автомобільні пасажирські перевезення.
Значимість автомобільного транспорту в інфраструктурі пасажирськихперевезень Рівненської області можна проілюструвати також показникомвідправлення (перевезення) пасажирів за добу.
За вказаним показником спостерігається динаміка зростання частки автомобільнихперевезень та зменшення частки тролейбусного та залізничного транспорту.
Особливо стрімке зростання питомої ваги автомобільних пасажирських перевезеньвідмічено у 2001–2002 роках (для приміського виду сполучень зростання з 19,3млн. до 34,8 млн. пасажирів) можна пояснити появою на ринку пасажирськихперевезень у приміському сполученні великої кількості фізичних та юридичнихсуб’єктів малого бізнесу, які створили конкуренцію державним підприємствам тавеликим автобусним паркам.
3.Техніко-економічні показники діяльності підприємств – суб’єктів перевізного процесу
пасажирський транспорт перевезення
Аналіз наявного парку транспортних засобів та його розподіл за формамивласності в структурі автомобільних пасажирських перевезень. За основу структури пасажирськихавтотранспортних засобів (автобусів), згідно рекомендацій [1] слідвикористовувати їх розподіл по п'яти класах:
– особливо малий (ОМК): РАФ, ГАЗ-32213 «Газель, IvekoTurbodaily»;
– малий (МК): ПАЗ-672, А-091 «Богдан», ЛАЗ А-073;
– середній (СК): ЛАЗ-695, ЛАЗ А-141;
– великий (ВК): Ікарус-260, ЛАЗ-52532;
– особливо великий (ОВК): Ікарус-280, ЛАЗ-6205.
У 1990 році парк автобусів в Україні [1] налічував 132,8 тис.автобусів п'яти основних марок (ЛАЗ, «Ікарус», ЛіАЗ, ПАЗ, РАФ), з яких 54,3тис. (41%) перебували в системі автотранспорту загального користування (державнавласність). Автобусні перевезення виконували 450 державних автопідприємств, набазі яких, починаючи з 1996 року, було створено акціонерні товариства.
Розподіл автобусів загального користування по їх марках у1990 році становив ЛАЗ – 54%; «Ікарус» – 22%; ПАЗ, ЛіАЗ, РАФ – 24%.
У кількісному та якісному відношенні автобусний парк України,що працює на міських і приміських маршрутах, не задовольняє потреби пасажирів уперевезеннях. Відсутність обігових коштів на автотранспортних підприємствах призвеладо прогресуючого старіння автобусного парку, погіршення його технічного станута диспропорції структури.
Важливим питанням стає необхідність поліпшення безпекиперевезень пасажирів, охорона навколишнього середовища, підвищення якості танадійності транспортних послуг населення, забезпечення ефективної організаціїперевезень і зменшення експлуатаційних витрат, де основним питанням єприведення структури автобусного парку до науково-обґрунтованих показників.
На 01.01.1999 року парк автобусів в Україні, якийвикористовується на міських і приміських маршрутах, становив 33229 одиниць, зяких 20010 – це автобуси випуску до 1990 року.
Зокрема, в Рівненській області станом на 1999 рік кількістьтранспортних засобів, які використовувались для міських та приміськихперевезень.
Відбувається зменшення намаршрутах кількості автобусів великої і особливо великої місткості, що в своючергу, компенсується заміною їх автобусами малої та особливо малої місткості(мікроавтобусами).
У 1998–1999 рр. автобуси малої таособливо малої місткості виконували 25–30% усього обсягу міських і приміськихперевезень пасажирів автотранспортом, що вказує на їх вагоме місце на ринкутранспортних послуг.
Поряд тенденцією збільшення питомоїваги автобусів ОМК та МК з витісненням автобусів ВК та ОВК з ринку пасажирськихперевезень, спостерігається різке збільшення різноманітності марок, моделей тамодифікацій автотранспортних засобів на пасажирських маршрутах. Дуже широкопредставлені на ринку мікроавтобуси фірм Мерседес, Пежо, Івеко. Але при цьомудуже значна частина вказаних транспортних засобів виявляється переобладнаною звантажних на пасажирські.
За станом на 01.03.1999 року 80% мікроавтобусів, щовикористовуються як транспорт загального користування на постійних маршрутахперевезень пасажирів, не відповідають вимогам діючих стандартів (Правила ЄЕКООН №36) і мають бути виключені з ринку транспортних послуг.
Характеристика ринку транспортних послуг, що надаютьсямікроавтобусами, вказує на хаотичність і спонтанність зростання їх кількості яктимчасової альтернативи автобусам інших класів.
Зважаючи на цей факт, вперспективі слід надавати перевагу пасажирським транспортним засобам, яківипускаються вітчизняною промисловістю.
При розрахунках кількості та оптимізації структуриавтобусного парку необхідно враховувати специфіку регіонів по кількості тащільності населення, а також демографічні прогнози приросту кількості населенняпо регіонах.
За даними дослідження деяких авторів, слідвраховувати також залежність транспортної рухомості від покупної спроможностінаселення на транспортні послуги.
Вказана залежність має вигляд:
/>, (1)
де ТРр – транспортнарухомість розрахункового періоду;
ТРзв – транспортнарухомість звітного періоду;
Кзп – коефіцієнт зміниТР за рахунок зростання або падіння середньої заробітної плати;
KВВП – коефіцієнт зміниТР за рахунок зростання або падіння валового внутрішнього продукту.
За величиною транспортноїрухомості населення можна зробити прогноз обсягів пасажирських перевезеньавтобусами по регіонах України:
/> (2)
де /> – прогнозна чисельністьнаселення розрахункового періоду.
Прогнозованазміна чисельності населення в цілому по Україні та Рівненській області,зокрема, тис. мешканців, та прогноз обсягів перевезень, млн. пасажирів складає[1]:
Таблиця 2 Регіон Населення, тис. мешканців 2000 2005 2010 Україна 49818,7 48348,7 46906,5 Рівненська область 1193,8 1197,8 1202,2 Обсяги перевезень, млн. пасажирів Україна 2497,7 2700,1 2981,3 Рівненська область 47,0 49,4 54,5
Як видно з табл. 2, прогнозовані обсяги перевезеньпо Рівненській області на період до 2010 року зростуть на 16% порівняно з 2000роком, тоді як в цілому по Україні передбачається зростання на 19%.
Зважаючи на цей факт, проблема транспортного забезпеченнянаселення є досить гострою, і дослідження пов’язані із оптимізацією кількостіта структури парку автотранспортних засобів є актуальними.
Основою для розрахунків кількості та визначення класівавтобусів є прогнозований обсяг перевезень пасажирів у розрахунковий період тапродуктивність автобусів кожного класу (тис. пасажирів за рік)
/> (3)
де W – пасажирообіг за рік, пас-км;
Lср – середня дальність поїздки одного пасажира, км.
/> (4)
де Тн – час перебування автобусів у наряді, год;
Ve – експлуатаційна швидкість автобуса намаршруті, км-год.;
m – місткість автобуса, чол.;
г – коефіцієнт використання місткості автобуса та якостіперевезення пасажирів, г=0,35…0,45 за номінальною місткістю транспортногозасобу;
бв – коефіцієнт випуску парку на маршрут.
З огляду на чисельність парку автотранспортних засобівгромадського користування на початок звітного періоду і рухомий склад, щопідлягає списанню, визначається залишок автотранспортних засобів за класами.
Обсяг перевезень пасажирів, що може здійснити існуючий парк:
/> (5)
де Nі – чисельність автотранспортних засобів і-гокласу;
Пі – продуктивність транспортного засобу і-гокласу.
Відповідно до значенняобсягів перевезень визначається показник незабезпеченості перевезень. В подальшомурозраховується необхідний парк автобусів за класами.
Для цього необхідно визначити структуру запланованого обсягуперевезень, тобто обсяг перевезень, що припадає на кожний клас рухомого складу.Виходячи з цієї структури та продуктивності автобусів кожного класу,визначається необхідна кількість автобусів за класами:
/>, /> (6)
де kі – часткаперевезень, що припадає на рухомий склад окремого класу.
На основі прогнозованих показників, характеристиказа кількістю та структурою парку автобусів громадського користування по Україні[1, 9, 15] представлена на рис. 3.3.
При визначенні ємності автотранспортних послуг приформуванні парку автотранспортних засобів для виконання міських та приміськихперевезень слід враховується:
- розподіл міст і с.м.т. почисельності населення;
- середня чисельність населення вмістах по групах;
- структура розподілу населенняпо чисельності.
До складу пасажирської автомобільної системи області входять562 суб’єкти підприємницької діяльності, в т.ч. 22 ВАТ і фірм та 540підприємців, у яких нараховується 1174 діючих автобуси. На постійних маршрутахщоденно працюють у загальному режимі та в режимі маршрутних таксомоторів усередньому 917 автобусів.
Пасажирськіавтомобільні перевезення становлять близько 40% пасажирообігу та біля 54%обсягів перевезень пасажирів усіма видами транспорту.
У порівнянні з 1996 роком, обсяги перевезень пасажиріввиросли на 150,8%. Таке зростання пояснюється появою на ринку автотранспортнихпослуг приватних перевізників, які досить ефективно конкурують із недавнімидержавними підприємствами, тепер – відкритими акціонерними товариствами. Доляприватних підприємців у загальному обсязі перевезень становить 45%.
В обласному центрі в 2004 році на маршрутах працювало 226одиниць рухомого складу, загальною пасажиромісткістю 3,9 тисяч місць длясидіння.
Розширюється мережа обслуговування пасажирів підприємцями уприміському і міжміському сполученнях. До обслуговування приміських сполученьзалучено 277 одиниць рухомого складу, міжміських – 173, що відповідно на 16,9%та 21,8% більше ніж у 2002 році. В результаті цього, кількість пасажирів, якікористуються транспортом підприємців, зросла в обласному центрі на 8,9%,приміському сполученні – на 33,4%, міжміському – у 2,1 рази більше.
За результатами анкетування, підґрунтям якого булидані бухгалтерської і статистичної звітності, засвідчують: на сучасному етапірозвитку підприємства автотранспорту не здатні повністю забезпечити реалізаціюцільової функції – задоволення потреб споживачів з високими показниками надійностіі якості внаслідок невідповідності їх внутрішньофірмового потенціалу, зокрема,матеріальної та технічної основи вимогам ринку.
Можнавиділити наступні негативні тенденції розвитку ринку автотранспортних послуг:
- постійно простежується тенденція зменшення кількості автомобілів,фактично відсутні підприємства, на яких би збільшилась кількість рухомогоскладу порівняно з 1990 роком, найбільше зменшення кількості автомобільноготранспорту характерне для автопідприємств колективної форми власності, щозаймаються змішаними перевезеннями;
- відбувається перерозподіл рухомого складу між власниками; вобстежених автопідприємствах приватної форми власності спостерігаєтьсязбільшення автобусів, легкових та вантажних автомобілів, дану тенденцію неможна вважати позитивною у зв'язку з тим, що рухомий склад поповнюється зарахунок старих автомобілів;
- високий ступінь морального та фізичного зносу основних фондівзумовлює перегрупування структури витрат у бік збільшення частки витрат накапітальний ремонт.
Наведені факти, ще раз підтверджують необхідність чіткогорегулювання та наукового підходу до впорядкування ринку транспортних послуг, зпроведенням оптимізації кількості та структури наявного парку автотранспортнихзасобів для забезпечення надійності, безпеки та комфортності надання послугнаселенню.
Аналіз показників діяльності суб’єктів – учасників процесу транспортногообслуговування населення. Нафункціонування пасажирського автомобільного транспорту, та учасників перевізногопроцесу – державні автотранспортні підприємства, колективні ВАТ АТП,підприємства приватної форми власності та суб’єкти підприємницької діяльності –фізичні особи, ресурси яких задіяні в сфері пасажирських перевезень, вагомийвплив має економічна ситуація в Україні.
Заперіод з 1990 року по 1998 рік обсяг перевезень пасажирів автобусами, заоцінками авторів Кононенка І.В., Овсянникова Г.Г., зменшився в 3,7 рази, апасажирообіг – в 4 рази. Кількість регулярних автобусних маршрутів скоротиласяна 43%. При цьому, якщо в 1990 році середньодобовий інтервал руху автобусів уміському сполученні становили 10,85 хвилин, а в години «пік» – 8,6 хв., то у1998 році ці ж показники знизились відповідно в 2,6 та 1,8 разів.
Причинамизниження попиту на автобусні перевезення автори вважають зупинку багатьохвиробництв та зниження фінансових можливостей населення при користуваннітранспортом.
Наявністьпільгових категорій населення, якому згідно з законодавством надані пільги напроїзд при користуванні пасажирським транспортом (за даними Міністерстватранспорту України в 1998 році – 17 млн. громадян), вимагала дуже вагомихдотацій з держбюджету перевізникам. За експертними оцінками втрата доходів відперевезення пільгових категорій громадян у 1998 році складала 400 млн. гривень.В цей же період кількість збиткових авто підприємств становила 74% від їх загальноїкількості.
Наміських та приміських маршрутах відбулось різке зменшення кількості автобусіввеликої та особливо великої місткості, на заміну яких з’явились автобуси малоїта особливо малої місткості, що в свою чергу привело до гіпертрофії ринкутранспортних послуг.
Керуючисьрозрахунками річної собівартості експлуатації транспортного засобу на маршруті,та враховуючи його продуктивність, в працях можна спостерігати прогнозованудинаміку зниження витрат на 1 пас.-км в розрізі використання раціональноїструктури парку автотранспортних засобів на перспективу до 2010 року.
Очікуванезменшення витрат палива в 2010 році становить майже 19%, а витрат на придбанняпалива – близько 24%.
Дотриманнятаких прогнозованих результатів, на сьогоднішній день носить досить сумнівнийхарактер, оскільки цінова політика на ринку нафтопродуктів є дуже нестабільноюне тільки в Україні, але й у світі.
Стосовно діяльності перевізників на терені Рівненськоїобласті, можна відмітити тенденції щорічного зростання питомої вагиавтотранспортних пасажирських перевезень на ринку транспортних послуг.
Найбільші обсяги виконують перевізники Березнівського,Володимирецького, Дубровицького, Костопільського, Сарненського районів та містРівного, Дубно, Кузнецовська.
Обсяги перевезень пасажирів зросли у кожному другому районіобласті, а найбільше у Гощанському, Дубенському, Корецькому, Млинівськомурайонах та містах Дубно, Острозі.
Середня доходна ставка 10 машино-годин та 10пасажирокілометрів становить відповідно 157,2 грн. та 0,3 грн.
Основнийпасажиропотік припадає на приміське сполучення (68,7%).
Регулярним автобусним сполученням охоплені всі міста та 86,9%сільських населених пунктів. Мережа автобусних сполучень включає 67 міських,232 приміських, 158 міжміських маршрутів загальною довжиною понад 5085,8 км,на яких автобуси щоденно виконують біля 1950 рейсів і перевозять більше 220тис. пасажирів.
Парк дорожньо-транспортних засобів, що забезпечує пасажирськіперевезення, зріс, в основному, за рахунок мікроавтобусів або переобладнанихіномарок з вантажних варіантів, що були у користуванні, і які часто невідповідають вимогам нормативних документів відносно активної, пасивної таекологічної безпеки.
Станом на 01.01.2003 рік по всіх автостанціях в середньомунараховується 2991 відправлення автобусів та маршрутних таксомоторів різної місткостіперевізників усіх форм власності, в тому числі: 1343 відправлення місцевогоформування; 1648 транзитних відправлень.
Все більшого розповсюдження набуває залучення до роботи наавтобусних маршрутах у міському, приміському і міжміському сполученняхтранспортних засобів підприємців – фізичних осіб і підприємств малого бізнесу,що сприяє зменшенню напруженості пасажиропотоків та більш якісному задоволеннюпотреб населення у пасажирських послугах.
До обслуговування міських маршрутів залучено 165підприємців-фізичних осіб, приміських – 157, міжміських – 120, а це відповіднона 14,6%, 25,6%, 33,3% більше ніж у 2002 році. У результаті цього, кількістьпасажирів, які користуються транспортом підприємців-фізичних осіб, зросла на18,2%.
Література
1. Закон України «Про державний бюджет України на 2006 рік».
2. Постанова Кабінету Міністрів України від 18.02.97 р. №176 «Прозатвердження Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту».
3. Постанова Кабінету Міністрів України від 07.09.98 р. №1338 «Прозатвердження Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а такожсамохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марокі моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок».
4. Програма Кабінету Міністрів «Україна 2010».
5. Головне управління статистики України Статистичний бюлетень Україна– 2003
6. Головне управління статистики у Рівненській області Статистичний щорічникобласті за 2004 рік
7. Додаток до розпорядження голови облдержадміністрації від 23 травня2003 року №279 Програма розвитку автомобільного транспорту Рівненської областіна 2003–2007роки
8. Головне управління статистики у Рівненській області // Автомобільнийтранспорт Рівненщини в сучасних умовах №09–05/73
9. Рівненське обласне управління статистики // Ринок послугавтомобільного транспорту №09–05/22
10. Кононенко І.В., Овсянников Г.Г. Рекомендації по прогнозуваннюобсягу пасажирських перевезень автотранспортом в Україні.-К.: УТУ, 1999.
11. Статистичний щорічник «Україна в цифрах» за 2003 рік. Державний комітетстатистики України. – К., 2004.
12. Головне управління статистики у Рівненській області Транспорт ізв’язок Рівненщини 2003: Статистичний збірник. Рівне, 2004. – 125 с.