Курсова робота
На тему: «Порядокпроходження служби в митних органах»
Вступ
Темамоєї курсової роботи – «Порядок проходження служби в митних органах». Ця темадосить цікава і актуальна. Вона тісно пов’язана з питанням правового статусупрацівника митного органу.
Намою думку, я, як потенційний працівник митного органу, зобов’язаний знати тарозуміти питання, пов’язані з даною темою
Відмічу,що тема роботи – досить широка, розрахована на широке коло питань, щовідображено в плані моєї курсової роботи.
Щодонормативно-правового забезпечення порядку проходження служби, слід зазначити,що згідно до ст. 410 Митного кодексу, порядок і умови прийняття на службудо митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, порядок та умовипроходження служби та порядок просування по службі, оплати та стимулюванняпраці в митних установах та організаціях, визначаються законодавством України.
Загалом же особливості умов проходження служби в митних органах зточки зору норм, які регулюють ці питання, можна розділити на дві групи:загальні та спеціальні. До першої відносяться умови, які передбачені загальниминормативними актами, норми яких стосуються кожного виду державної служби. Додругої умови, які передбачені в відомчих нормативних актах, тобто актах ДМСУ,або тих, які безпосередньо стосуються служби в митних органах.
Відмічу, що дане питання широко регулюється спеціальнимзаконодавством, зокрема і відомчими нормативно-правовими актами ДМСУ.
Можливо, є не досить вдала практика регулювання загальних питань,які стосуються усієї державної служби, або ж якогось конкретного аспектудержавної служби в окремому акті, оскільки існує ефект дублювання одногонормативного акту іншим, що досить поширено сьогодні у нашому законодавстві.Приклади такого дублювання я наведу у своїй роботі.
Наприклад і потрібно слідкувати, щоб відомчі, спеціальні норми незаперечували та завжди відповідали загальним нормам. На жаль, сьогодні не можнаназвати відповідність актів один одному характерною рисою нашого законодавства.Звичайно, це стосується і своєчасного внесення змін до актів.
Відмічу,що дане питання широко регулюється спеціальним законодавством, зокрема івідомчими нормативно-правовими актами ДМСУ.
1. Порядок прийняття на службу в митніоргани
1.1 Вимоги до кандидатів на вступ до служби в митніоргани
митний звання просування орган
Насамперед відмічу, що останнімчасом на митниці все серйозніше відносяться до добору кадрів, здійснюєтьсяретельний відбір кандидатів до вступу на службу, а також і перепідготовка осіб,що вже працюють в митних органах. Існують Програма кадрового забезпеченнядержавної служби, Концепція ротації кадрів на окремих посадах державнихслужбовців, затверджена, Положення про формування кадрового резерву длядержавної служби, які хоч і розраховані на всю систему державної служби, все ж регулюютьвідносини в митній системі. Існує і кадровий резерв. Більше того, вже існуєкілька концепцій по формуванню та роботі з кадровим резервом. Ефективна,систематична, планомірна система роботи з кадровим резервом дозволяєзабезпечувати успішну роботу митного органу за будь-яких обставин. Крім того,він частково забезпечує ротацію кадрів. [15,16]
Законодавчо визначено, що на службу до митних органів приймаютьсягромадяни на добровільних договірних засадах. Призначення на посади службовихосіб здійснюється керівниками митних органів, яким надано право прийняття тазвільнення з роботи. Призначення на посади службових осіб митних органів маєзабезпечувати використання цих осіб за основною чи спорідненою спеціальністю,набутим досвідом та особистими якостями. Використанню службових осіб за новимидля них спеціальностями повинна передувати відповідна перепідготовка. [17]
Отож, як ми бачимо, доситьсерйозно стоїть питання щодо вступу на службу до митних органів. Щодонормативно-правового регулювання, то, перш за все, слід зазначити, що ст. 412МК визначає загальні положення щодо прийняття на службу до митних органів.В ційстатті, зокрема, вказано, що на службу приймаються особи, що досягли 18-річноговіку і здатні за своїми діловими, моральними якостями та станом здоров’яуспішно виконувати завдання, покладені на митні органи.
Наскількия розумію, в даному випадку моральні та ділові якості-оціночна категорія. Доречі, іноді виникає питання, чи є певний критерій щодо рівня освіти працівникамитного органу… Очевидно, є, але він не є конкретним адже ні ст. 412, ні законодавство,чіткого критерію щодо освіти не встановлює. Так, в ст. 412 вказано «громадяни,які…, за освітнім рівнем…, здатні виконувати завдання, покладені на митніоргани». На мою думку, належний освітній рівень працівника залежить конкретновід посадових обов’язків, зазначених у посадовій інструкції. До речі, Щербина В.І.вказує, що професійну компетентність претендента визначають: професійні знання,професійні вміння й навички, уміння формулювати точку зору (усно, письмово),готовність до дій (ініціативність), оперативність мислення, працездатність івитривалість, самостійність, відповідальність, творчість у вирішенніпоставлених завдань та ін. Критерії, що характеризують морально-ділові якостіособи такі: рівень загальної культури, стиль спілкування з людьми, схильністьдо співробітництва з колегами та керівництвом, дисциплінованість та ін. [21, с. 64]
Ч. 2 та ч. 3 ст. 412 вказують на те,що особи, що мають судимість за вчинення умисного злочину, не можуть бутиприйняті на службу до митних органів. Якщо ж посадова особа митного органувизнається судом винною у вчиненні умисного злочину, вона звільняється змитного органу (ч. 3 ст. 412). Нагадаю, що під злочином мається наувазі лише таке діяння, яке визначене Кримінальним кодексом. Щодо судимості, тослід відмітити, що вона може бути погашена за рішенням суду, а також вонаспливає з настанням певного строку (строк судимості різний для різних злочинів).Врешті, необхідно звернути увагу на те, що дана норма стосується лише тих осіб,які вчинили умисний злочин. Тобто осіб, що вчинили злочин через злочиннунеобережність чи злочинну недбалість це не стосується. [4]
Намою думку, я розкрив основні положення щодо вимог до кандидатів на вступ дослужби в митні органи. Про обмеження ж щодо проходження служби мова піде далі.
1.2 Порядок вступу на службу, урочисте зобов’язаннята присяга
Особа, що вступає на службу домитних органів має виконати ряд обов’язкових дій.
Так, робиться відповідний запис в трудовій книжці, а також особапідписує зобов'язання про дотримання обмежень, пов'язаних з проходженнямслужби. Ці обмеження встановлюються Митним кодексом України та іншиминормативно-правовими актами, і мова про них піде далі. Прийняття на службу змитні органи часто здійснюється наоснові конкурсного відбору. Умови іпорядок проведення конкурсу та перелік посад, які обіймаються наконкурснійоснові, визначаються Державною митною службою. [22, c. 61–63]
Встановлено обов’язок прийняття присяги та урочистогозобов’язання. Так, особи, які вперше зараховуються на посади державної служби умитних органах, спеціалізованих митних установах, приймають Присягу державногослужбовця. Особа підписує присягу, і про це робиться відповідний запис утрудовій книжці. Державний службовець підписує текст Присяги, який зберігається вособовій справі працівника. Текст присяги такий:
«Повністюусвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірнослужити народові України, суворо дотримувати Конституції та законів України,сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободиі законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державногослужбовця, сумлінно виконувати свої обов'язки».
Також особи, яким вперше присвоюється спеціальне звання, приймаютьурочисте зобов’язання, текст якого визначається Миним кодексом:
«Вступаючи на митну службу, урочисто зобов’язуюсь бути відданимУкраїнському народу, справі української державності, неухильно додержуватисьвимог Конституції України, Митногокодексу України та законодавства України.Зобов’язуюсь активно захищати інтереси Української держави, її економічнийсуверенітет та безпеку, суворо додержуватись дисципліни, сумлінно, на високомупрофесійному рівні виконувати свої службові обов’язки, зберігати державнутаємницю, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян.» Проголошення урочистогозобов’язання здійснюється на зборах колективу митного органу. [4]
Для особи, яка приймається на митну службу, може бути застосовановипробування з метою перевірки її відповідності роботі, яка доручається. Термінвипробування зазначається в наказі про призначення на посаду і не можеперевищувати шести місяців. Конкретний термін випробування встановлюється залежновід професійного рівня особи і посади, на яку вона претендує. У цьому випадкуособа виконує свою роботу за посадою з якості стажиста, без присвоєння їйспеціального звання.
Випробування не встановлюється для осіб, що вступають на службу наконкурсний основi, випускників навчальних закладів освіти, в яких здійснюєтьсяпідготовка фахівців для митної служби України, а також інших категорій осіб,визначених чинним законодавством.
2.Особливості проходження служби в митних органах
2.1Обмеження та заборони, що стосуються працівників митних органів
Державнийслужбовець, а саме посадова особа митного органу в багатьох нормативно-правовихактах виступає як спеціальний суб’єкт, з нею часто пов’язано ряд особливостей.Однією з таких особливостей і є сукупність обмежень щодо проходження служби.
По-перше, відмічу, що не можна обирати або призначати на посаду вдержавному органі та його апарат осіб, які:
– визнані у встановленому порядку недієздатними, тобтовідсутня правова передумова щодо можливості громадянина бути дієздатним.Порядок визнання громадянина недієздатним передбачає гл. 34 Цивільногопроцесуального Кодексу України;
– мають судимість, що є несумісним із заняттям посади. Прицьому також слід розуміти, що це обмеження поширюється на осіб, яких суд позбавивправа займати посади в державних органах протягом визначеного терміну;
– у разі прийняття на службу будуть безпосередньопідпорядковані особам, які є їхніми близькими родичами чи свояками.Підпорядкованість у широкому значенні-нормативно визначений режиморганізаційних відносин між державними органами, установами й організаціями,для якого характерний інший ступінь адміністративної залежності органів,установ та організацій нижчого рівня від органів вищого рівня. Підпорядкований– посадова особа, яка у службовому відношенні перебуває під чиєюсь владою,комусь підкоряється. За аналогією з державним управлінням підпорядкованістьможе бути повною (абсолютною) або частковою.
Повна підпорядкованість (підлеглість) передбачає наявність у вищоїпосадової особи всіх або більшості важелів і повноважень керуючого впливу, асаме: вирішення щодо підпорядкованої посадової особи питань прийому тазвільнення, утворення і визначення її правового статусу, здійснення функційнагляду та контролю таінше.
У чинному законодавстві чітко не окреслено кола посад, які можутьстати перепоною для працевлаштування особи в митному органі за умови, якщо ціпосади обіймають близькі родичі. [6]
До речі, вище зазначена та охарактеризована мною норма міститьсяяк в ЗУ» Про державну службу», так і в Митному кодексі.
Державний службовець або інша особа, уповноважена на виконанняфункцій держави, також не має права вчиняти ряд інших дій, зокрема:
– сприяти, використовуючи своє службове становище, фізичним іюридичним особам у здійсненні ними підприємницької діяльності, а так само вотриманні субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів чи пільг з метою незаконногоодержання за це матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг;
– займатися підприємницькою діяльністю безпосередньо чи черезпосередників або підставних осіб, бути повіреним третіх осіб у справахдержавного органу, в якому вона працює, а також виконувати роботу на умовахсумісництва (крім наукової, викладацької, творчої діяльності, а також медичноїпрактики);
– входити самостійно (крім випадків, коли державний службовецьздійснює функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі,та представляє інтереси держави в раді товариства (спостережній раді) аборевізійній комісії господарського товариства), через представника абопідставних осіб до складу правління чи інших виконавчих органів підприємств,кредитно-фінансових установ, господарських товариств тощо, організацій, спілок,об’єднань, кооперативів, що здійснюють підприємницьку діяльність;
– відмовляти фізичним та юридичним особам в інформації, наданняякої передбачено правовими актами, умисно затримувати її, надавати недостовірнучи неповну інформацію.
– сприяти, використовуючи своє посадове становище, фізичнимта юридичним особам у здійсненні ними зовнішньоекономічної, кредитно-банківськоїта іншої діяльності з метою одержання матеріальних благ, послуг, пільг абоінших переваг;
– неправомірно втручатися, використовуючи своє посадовестановище, у діяльність інших державних органів чи посадових осіб з метоюперешкодити виконанню ними своїх повноважень;
– бути повіреним третіх осіб у справах державного органу,діяльність якого він контролює;
– надавати незаконні переваги фізичним або юридичним особампід час підготовки і прийняття нормативно-правових актів чи рішень. [45]
Визначення поняття підприємницької діяльності подане в ст. 42ГК України: підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, павласний ризик господарська діяльність, яку здійснюють суб'єкти господарювання зметою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Посередником є особа, яка виконує від імені та коштом державногомитного службовця деякі юридичні дії, пов'язані зі здійсненням підприємницькоїдіяльності.
Під повіреним мається на увазі особа (державний службовець, працівникмитного органу), яка вирішує як юридичні, такі фактичні дії від свого імені і,можливо, без матеріальних витрат та винагороди у справах органу, де він працюєв інтересах третіх осіб. Дозвіл бути повіреним насправді мало б означатистворення державному митному службовцю можливості використовувати свої посадовіпрерогативи в інтересах приватних осіб, за діями яких йому доручено здійснюватиконтроль. Отже, виконання дій за дорученням інших приватних осіб суперечитьправовому статусові державного службовця, а тому заборонене законодавством. [20]
Як вже було зазначено вище,державний митний службовець під час проходження служби не має права відмовлятифізичним та юридичним особам вінформації, надання якоїпередбачено правовими актами, умисно затримувати її, давати недостовірну чинеповну інформацію. В Митному кодексі існує окрема глава-інформування таконсультування з митної справи. В даній главі вказано, що інформація надаєтьсяна запит осіб, а консультування може здійснюватись на платній основі.
Під інформацією розуміють документовані або публічно оголошенівідомості про події та явища, що відбуваються в суспільстві, державі тадовкіллі. Так, в ст. 9 Конституції України встановлюється правогромадян на інформацію. Це ж право надається і ЗУ» Про інформацію». Крім того,в цьому законі встановлено право вільно користуватися та розповсюджувати інформацію, крім випадків, встановлених законом. Державні митні службовціволодіють передусім адміністративною інформацією (даними), а саме: офіційнимидокументованими даними, які дають кількісну і якісну характеристику подій,процесів, що відбуваються в мінній справі, і які збирають, використовують тазберігають митні органи, спеціалізовані митні установи й організації з метоювиконання своїх функцій.
Відповідно до закону України «Про інформацію» учасникиінформаційних відносин мають право одержувати, використовувати, поширювати тазберігати й інформацію в будь-який формі з використанням будь-яких засобів. [1]
У деяких випадках державні митні службовці мають право на підставізакону відмовити в інформації або надати неповну інформацію.
Це можливо, якщо інформація є:
– державною таємницею;
– конфіденційною;
– власністю організації, а також, коли її розголошення зашкодитьоперативним заходам, розслідуванню чи дізнанню.
Відмова в інформації полягає в умисному ненаданні інформаціїфізичній чи юридичній особі, які мають право па одержання цієї інформації зазаконом чи на підставі іншого нормативно-правового акта.
Затримання інформації наявне тоді, коли державний митний службовецьневчасно надає її особі чи органові, якому ця інформація мала бути наданавідповідно до чинного законодавства.
Якщо державний митний службовець подає неповну інформацію, тобтодостовірну інформацію в меншому обсязі, то така інформація не повністю відображаєконкретної події або процесу. [22, c. 63]
Державний митний службовець під час проходження служби не маєправа приймати подарунків від фізичних або юридичних осіб чи використовуватиїхні послуги у зв'язку зі своєю службовою діяльністю. Це обмеження полягає втому, щоб державні митні службовці не надавали переваги деяким особам на основісімейних, приятельських або інших зв'язків, окрім службових, а такожорганізаціям, у яких вони мають будь-які інтереси.
Також це обмеження спрямоване на те, щоб державні митні службовціне потрапляли в ситуації, у яких вони можуть набути будь-яких обов'язків щодоорганізацій чи осіб, які хочуть отримати вигоду від особливого ставлення до нихдержавного митного службовця.
Заборонені винагороди конкретизує закон України «Про боротьбу зкорупцією». Корущійними діяннями вважають: незаконне одержання матеріальнихблаг, послуг і пільг або інших переваг, у тому числі прийняття чи одержанняпредметів (послуг) шляхом їх придбання за істотно нижчою від фактичної вартостіціною (тарифом), одержання кредитів або позичок, придбання цінних паперів,нерухомості або іншого майна з використанням пільг і переваг. [6,12]
Щеоднією надзвичайно важливою забороною є те, що посадові особи митної службиУкраїни не можуть бути членами політичних партій. Посадові особи митної службиУкраїни не мають права організовувати страйки і брати участь у них, вчинятиінші дії, що перешкоджають нормальному функціонуванню митних органів,спеціалізованих митних установ та організацій.
Щобзрозуміти, що мається на увазі, слід розкрити поняття політичної партії таумови, за яких особа стає їх членом.
Відповіднодо Закону України «Про політичні партії в Україні» політична партія – цезареєстроване згідно з законом добровільне об» єднання громадян – прихильниківпевної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метоюсприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборахта інших політичних заходах.
Членствов політичній партії є фіксованим. Обов’язковою умовою фіксації членства вполітичній партії є наявність заяви громадянина України, поданої до статутногооргану політичної партії, про бажання стати членом цієї партії.
Вмитних органах України можуть створюватись та діяти громадські об’єднання, аледо тих пір, поки вони не переслідують політичної мети. З моменту висуненняполітичної мети існування того чи іншого громадського об» єднання в митнихорганах стає неправомірним, як і неправомірні дії посадових осіб митнихорганів, обумовлені рішеннями політичних партій і здійснені на виконання рішеньполітичних партій.
Якщогромадянин на момент призначення на посаду в митній службі України є членомполітичної партії, то він призупиняє членство у політичній партії на періодпроходження служби в митних органах, спеціалізованих митних установах таорганізаціях. Після припинення служби громадянин може поновити своє членство уполітичній партії.
Частиною2 ст. 24 цього Закону забороняється проведення страйку працівників (крімтехнічного та обслуговуючого персоналу) органів прокуратури, Суду, Збройних СилУкраїни, органів державної влади, безпеки та правопорядку, в тому числіпрацівників митної служби, оскільки Державна митна служба є органом державноївиконавчої влади зі спеціальним статусом. [18]
2.2 Присвоєння спеціальних звань та порядокпросування по службі
Як я вже зазначав, при вступі наслужбу в митні органи особі присвоюється спеціальне звання. Митний кодексвизначає 14 видів спеціальних звань, а положення «Про спеціальні званняпрацівників і курсантів вищих навчальних закладів митної служби» – суб’єктів,що здійснюють присвоєння відповідних звань:
Дійсний державний радник митної служби (звання присвоюється ПрезидентомУкраїни за поданням Кабінету Міністрів України), державний радник митної служби1 рангу, державний радник митної служби 2 рангу, державний радник митної служби3 рангу (всі-Президентом України за поданням Голови Держмитслужби), радникмитної служби 1 рангу, радник митної служби 2 рангу, радник митної служби 3рангу, інспектор митної служби 1 рангу, інспектор митної служби 2 рангу,інспектор митної служби 3 рангу, інспектор митної служби 4 рангу, молодшийінспектор митної служби (всі – Головою Держмитслужби за поданням керівникавідповідного рівня, курсант-головою відповідного навчального закладу).
В свою чергу, положенням «Про спеціальні звання працівників ікурсантів вищих навчальних закладів митної служби» встановлюється, що під часпризначення на посади працівникам митної служби присвоюються спеціальні званняв межах відповідної категорії посад:
– особі, що вперше зарахована на посаду, згідно з якою передбаченозабезпечення виконання завдань, покладених на митні органи, виконанняорганізаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій, присвоюєтьсяспеціальне звання інспектора митної служби 4 рангу;
– особі, що зарахована на навчання до навчального закладу задержавним замовленням митної служби, присвоюється звання курсанта;
– випускникам навчальних закладів, у яких здійснюваласяпідготовка фахівців для митної служби, присвоюється спеціальне званняінспектора митної служби 4 рангу, а випускникам з відзнакою – спеціальнезвання інспектора митної служби 3 рангу, випускникам, що навчалися занаправленням митних органів без відриву від роботи та з відзнакою закінчилиповний курс навчання, може присвоюватися достроково чергове спеціальне звання вмежах, передбачених посадою, за умови перебування в попередньому спеціальномузванні не менше ніж протягом половини відповідного терміну;
– особам, що перебували на державній службі та впершепризначені у митному органі, спеціалізованій митній установі та організації напосаду, згідно з якою передбачено забезпечення виконання завдань, покладених намитні органи, виконання організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчихфункцій, може бути присвоєно спеціальне звання за посадою, на яку призначенаособа, або на один чи два ступені нижче такого звання з урахуванням рангудержавного службовця, стажу державної служби;
– особі, що вперше зарахована на посаду, згідно з якоюпередбачено забезпечення виконання завдань, покладених на митні органи,виконання адміністративно-господарських та інших подібних функцій, присвоюєтьсяспеціальне звання молодшого інспектора митної служби.
У разі присвоєння чергового спеціального звання в межахвідповідної категорії посад для працівників митної служби установлюється такийтермін перебування у спеціальному званні: радник митної служби 1 рангу – 3роки, радник митної служби 2 рангу – 3 роки, радник митної служби 3рангу – 3 роки, інспектор митної служби 1 рангу – 2 роки, інспектормитної служби 2 рангу – 2 роки, інспектор митної служби 3 рангу – 2роки, інспектор митної служби 4 рангу – 2 роки, інспектор митноїслужби – 2 роки, молодший інспектор митної служби – 2 роки.
Термін перебування у спеціальному званні, найвищому длявідповідної посади, не обмежується. Термін перебування в спеціальному званнідійсного державного радника митної служби, державного радника митної служби 1,2 і 3 рангу, курсанта не встановлюється. Термін перебування працівника митноїслужби у відпустці з догляду за дитиною не зараховується до терміну перебуванняу спеціальному званні.
Слід відзначити, що не всім працівникам митних органівприсвоюються спецальні звання. Так, є категорія працівників, що працюють вмитних органах, і надання спеціальних звань яким не передбачається. Та все ж,на них повністю поширюється законодавство України про працю. Прикладо такихпрацівників може бути обслуговуючий персонал.
Присвоєння спеціальних звань працівникам митної служби проводитьсяпослідовно.
Особі, призначеній на посаду з установленням випробувальноготерміну, спеціальне звання присвоюється після його закінчення.
У разі призначення працівника на вищупосаду йому може бути присвоєно спеціальне звання без дотримання черговості,але не вище, ніж на два ступені від того, яке має працівник. Нагадаю, що одниміз видів дисциплінарних стягнень, передбачених дисциплінарним статутом митноїслужби України, є затримка в присвоєнні чергового спеціального звання на періоддо одного року або пониження в спеціальному званні на один ступінь. Працівникам,до яких застосовувалося дисциплінарне стягнення у вигляді пониження успеціальному званні на один ступінь, попереднє звання поновлюється незалежновід посади, яку на момент поновлення звання вони займають. Час перебування упониженому спеціальному званні до терміну перебування в поновленомуспеціальному званні не зараховується.
У разі тимчасового виконання обов’язків на посаді спеціальнезвання, що відповідає цій посаді, не присвоюється.
Голова Держмитслужби має право присвоювати працівникам митноїслужби: які виконують особливо відповідальні завдання або навчалися за направленняммитних органів без відриву від роботи та отримали диплом про повну вищу освітуз відзнакою, – спеціальні звання в межах, визначених для відповідноїпосади, достроково, за умови перебування в попередньому спеціальному званні неменше ніж протягом половини встановленого терміну. В окремих випадках – спеціальнізвання радників митної служби, інспекторів митної служби, яким присвоєніперсональні звання, без урахування терміну перебування в спеціальному званні табез дотримання черговості, але не вище рівня персонального звання, присвоєногоїм до запровадження спеціальних звань.
Спеціальне звання, присвоєне працівнику митної служби,зберігається за ним довічно. Позбавлення спеціального звання здійснюється лишеза вироком суду. Про присвоєння та позбавлення спеціального звання робитьсявідповідний запис у трудовій книжці. Особам, яким присвоєно спеціальні звання,виплачуються щомісячні грошові надбавки у розмірах, установлених КабінетомМіністрів України.
Слід зазначити, що крім просування по службі шляхом присвоєннявищого спеціального звання існує просування по службі шляхом зайняття більшвисокої посади. Взагалі ці два види просування по службі взаємопов’язані, аджезвання має більш-менш відповідати займаній посаді. Про це співвідношення вжезгадувалось вище.
Отож, переведення по службі на вищу посаду здійснюється зурахуванням ділових і моральних якостей працівника, його організаторськихздібностей, результатів роботи і атестації, авторитетності в колективі. Вищіпосади можуть заміщатися на конкурсних засадах. Переведення на рівнозначніпосади здійснюється в разі службової потреби, необхідності укомплектуваннявакантних посад або більш доцільного використання службових осіб.
Переведення службових осіб з вищих посад на нижчі провадиться:
– у разі скорочення штатів;
– за станом здоров’я згідно з висновком медичної комісії;
– за особистим проханням;
– за службовою невідповідністю (виходячи з ділових, моральних іособистих якостей, а також висновків атестаційної комісії);
– у порядку дисциплінарного стягнення відповідно доДисциплінарного статуту працівників митних органів України.
У наказах про переведення службових осіб на нижчі посади обов’язково зазначаютьсяпередбачені цим пунктом підстави. Рішення про переведення по службі приймаєтьсякерівниками митних органів, яким надано право прийняття та звільнення з роботи.[11,4]
2.3 Особливості проходження служби в митних органах
2.3.1Види дисциплінарних стягнень та заохочень
Запорушення правил внутрішнього трудового розпорядку, за недотримання деякихнормативно-правових актів посадовим особам митної служби може бути притягнутадо дисциплінарного стягнення.
Керівник митного органу має право застосувати такі видидисциплінарних стягнень: зауваження, догану, попередження про неповну службовувідповідність, звільнення з митного органу.
Дисциплінарні стягнення застосовуються керівниками відповіднихмитних органів, яким надано право приймати на роботу та звільняти з роботипосадових осіб митної служби.
Відомості про дисциплінарні стягнення заносяться до особовоїкартки посадової особи митної служби у порядку, встановленому цим Статутом.
Дисциплінарні стягнення діють протягом одного року від дня їхзастосування.
Протягом строку дії дисциплінарних стягнень до посадових осібмитної служби не застосовуються заходи заохочення, за винятком достроковогозняття раніше накладеного дисциплінарного стягнення. [7]
Як відомо, Дисциплінарний статут крім дисциплінарних стягненьмістить і заохочення. Заохочення реалізується у формі заходів матеріального таморального стимулювання, які застосовуються до посадових осіб митної служби засумлінне ставлення до своїх службових обов’язків. Посадові особи митної службиу межах прав, наданих цим Статутом, заохочуються за зразкове виконанняпокладених на них службових обов’язків, бездоганну службу, активність таініціативність, виявлені під час виконання своїх службових обов’язків. Заходиморального стимулювання постійно визначаються керівництвом Державної митноїслужби України та митних органів як важливий фактор позитивного впливу назміцнення службо вої дисципліни, підвищення відповідальності тарезультативності в роботі
До посадових осіб митної служби можуть бути застосовані такі види заохочень:оголошення подяки, нагородження грошовою премією, нагородження ціннимподарунком, іменним подарунком, нагородження грамотою, почесною грамотою,занесення прізвища до Книги пошани Державної митної служби або відповідногомитного органу, зняття раніше накладеного дисциплінарного стягнення, нагородженнявідомчими відзнаками.
Керівник спеціально уповноваженого центрального органу виконавчоївлади в галузі митної справи користується правом застосування до всіх посадовихосіб митної служби будь-яких видів заохочення.
Керівники митних органів мають право застосовувати допідпорядкованих посадових осіб митної служби всі вище перелічені видизаохочень, крім нагородження відомчими відзнаками. Керівник митного органувищого рівня має право в межах своєї компетенції скасовувати заохочення,неправомірно застосоване до посадової особи митної служби керівником нижчогорівня, який йому підпорядкований.
Заохочення застосовуються на підставі сукупної оцінки професійнихякостей, результатів роботи, ступеня активності, ініціативності тадисциплінованості посадової особи митної служби.
Відомості про заохочення, заносяться до трудової книжки тадоводяться до відома колективу митного органу. [7]
Нагрудний знак «Золота зірка «За заслуги» є найвищою відзнакоюДержавної митної служби України, якою нагороджуються працівники митної службиУкраїни та інші особи. Вручення відзнаки проводиться в урочистій обстановціГоловою Служби або за його дорученням членами колегії Держмитслужби України. Працівникаммитної служби, нагородженим нагрудним знаком «Золота зірка «За заслуги»,видається грошова винагорода в розмірі 3000 грн. за рахунок фонду оплати працівідповідного митного органу.
Особи, які нагороджені цим нагрудним знаком,заносяться в Книгу Пошани Державної митної служби України.
Заохочувальною відзнакою Держмитслужби України «Відмінниймитник» 1, 2 ступенів нагороджуються працівники митних органів, спеціалізованихмитних управлінь і організацій, які працюють в митних органах не менше трьохроків і досягли визначних успіхів у безпосередньому здійсненні митного контролюта митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються черезмитний кордон України, у боротьбі з контрабандою та порушеннями митних правил;у впровадженні у практику досягнень науки і передового досвіду; у підготовці тапідвищенні кваліфікації фахівців з митної справи, у створенні високоякіснихпідручників і навчальних посібників з митно-правової тематики; у підготовцізаконодавчих та інших нормативно-правових актів з митної справи, у кадровій,планово-фінансовій, адміністративно-господарській роботі. Нагородженняпрацівників митної служби Відзнакою проводиться, як правило, один раз на рік доДня митної служби України. Особі, нагородженій відзнакою, видаєтьсяпосвідчення.Відзнака та посвідчення до неї вручається Головою Служби, або зайого дорученням, членами колегії Держмитслужби, керівниками митних органів вурочистій обстановці. Працівнику митної служби, нагородженому відзнакою, моженадаватись винагорода в розмірі посадового окладу за рахунок фонду оплати працівідповідного митного органу. У трудовій книжці, особовій справі нагородженогоробиться відповідний запис із зазначенням дати і номера наказу ДержмитслужбиУкраїни про нагородження.
Заохочувальною відзнакою Державної митної служби України – «Засприяння митним органам» нагороджуються особи за плідну співпрацю, активнудопомогу митним органам України у виконанні завдань із захисту економічнихінтересів держави.
Заохочувальною відзнакою Держмитслужби України – нагруднийзнак «За звитягу» 1, 2, 3 ступенів нагороджуються працівники ДержмитслужбиУкраїни, митних органів, спеціалізованих митних установ і організацій замужність і відвагу, професіоналізм, принциповість і наполегливість, виявлені здотриманням етичних норм при виконанні службових обов’язків; за вагомийособистий внесок у зміцнення економічної безпеки України.У трудовій книжці,особовій справі нагородженого працівника кадровою службою робиться відповіднийзапис із зазначенням дати і номера наказу про нагородження. [13,19, c. 2]
2.3.2 Регламентація робочого часу в митних органах
Тривалістьробочого часу посадових осіб митних органів визначається відповідно дозаконодавства про працю України з урахуванням особливостей здійснення заходів змитного контролю, митного оформлення та боротьби з контрабандою і порушеннямимитних правил, та становить 40 годин на тиждень. Для працівників установлюєтьсяп'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями. Тривалість щоденної роботи(зміни) визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або графікамизмінності, які затверджує керівник митного органу за погодженням зпрофспілковим комітетом з додержанням установленої тривалості робочого тижня.
Зурахуванням специфіки роботи деяких підрозділів (наприклад на безперервнодіючих митних постах та пунктах на кордоні), де за характером умов роботизапровадження п'ятиденного робочого тижня є неможливим або недоцільним, івідповідно не може бути додержана щоденна або щотижнева тривалість робочогочасу, встановлюється за погодженням з профспілковим комітетом митного органузмінний цілодобовий режим роботи з запровадженням підсумованого обліку робочогочасу з тим, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищуваланормального числа робочих годин. При цьому працівники чергуються в змінахрівномірно в порядку, встановленому правилами внутрішнього трудового розпорядкумитного органу. Загалом час початку і закінчення щоденної роботи (зміни)встановлюється правилами внутрішнього трудового розпорядку і графікамизмінності.
Надурочніроботи, а також робота у нічний час, у святкові і неробочі дні трудовимзаконодавством обмежена. Але для виконання невідкладної і непередбаченоїроботи, окремі працівники митних органів (підрозділів де не запровадженоцілодобовий змінний режим роботи) можуть залучатися до роботи в надурочний, атакож у нічний час, у святкові і неробочі дні. Залучення до роботи у зазначенийчас та святкові і неробочі дні допускається тільки за письмовим наказомкерівника митного органу з дозволу профспілкового комітету цього органу.
Надурочніроботи не повинні перевищувати для кожного працівника чотирьох годин протягомдвох днів підряд і 120 годин на рік.
Роботау нічний час (нічним вважається час 10 години вечора до 6 години ранку)оплачується у підвищеному розмірі, встановлюваному відповідною постановоюКабінету Міністрів України, що встановлює порядок оплати працівників митнихорганів, галузевою угодою та колективним договором, але відповідно до трудовогозаконодавства повинна бути не нижче 20 відсотків тарифної ставки (окладу) закожну годину роботи у нічний час і в митних органах на даний час становить 35відсотків.
Отож,як ми бачимо, тривалість робочого часу працівників окремих підрозділів не єчітко визначеною, але в будь-якому випадку це все має бути передбачено або втрудовому, або в колективному договорі. [3]2.3.3Поняття та порядок проходження атестації в митних органах
Атестація посадових осіб митної служби-один із видів перевірки їїморальних та ділових якостей, відповідності займаній посаді. Атестаціяпроводиться з метою підвищення ефективності їх діяльності та відповідальностіза доручену справу.Існує три види атестації – первинна, періодична тапозачергова.
Первинній атестації підлягають особи, зараховані вперше на посадимитної служби, якими передбачається присвоєння спеціальних звань. Вонапроводиться не раніше ніж через два місяці і не пізніше ніж через шість місяцівпісля зарахування на посаду перед допуском до самостійного виконання службовихобов’язків та присвоєнням первинного спеціального звання.
Періодична атестація проводиться один раз на три роки. Ційатестації підлягають посадові особи, що обіймають посади не менше одного року,а також ті, які внаслідок організаційних змін обіймають посади менше одногороку, якщо їх посадові обов’язки суттєво не змінилися.
Жінки, що перебувають у відпустці по вагітності, пологах і доглядуза дитиною, проходять періодичну атестацію не раніше ніж через рік після виходуна роботу. Особи, призначені на посаду на визначений термін, і вагітні жінкипроходять періодичну атестацію за власним бажанням. Таким чином ми ще разпересвідчуємось у захищеності жінок трудовим законодавством.
Позачергова атестація проводиться за рішенням керівника митногооргану, спеціалізованої митної установи, організації в разі допущення суттєвихнедоліків у роботі, порушення урочистого зобов’язання посадової особи митної служби.Особливості проведення атестації посадових осіб, що призначаються на посадиПрезидентом України (дійсний державний радник та радники митної служби 1,2,3рангу), визначаються відповідними державними органами.
Для організації та проведення атестації в Держмитслужбіутворюється Вища атестаційна комісія, у регіональних митницях, митницях,спеціалізованих митних установах та організаціях – атестаційні комісії.Керівник митного органу, спеціалізованої митної установи, організації можезалучати до роботи в атестаційній комісії незалежних експертів.
Під час атестації оцінюються результати роботи, ділові тапрофесійні якості, виявлені посадовими особами при виконанні службовихобов’язків, передбачених посадовими інструкціями, затвердженими керівникамимитних органів, спеціалізованих митних установ і організацій.
Атестаційна комісія забезпечує об’єктивний розгляд професійноїдіяльності посадової особи, що атестується, зокрема з виконання покладених нанеї службових обов’язків, а також дотримання урочистого зобов’язання посадовоїособи, принциповий підхід при підготовці рекомендацій щодо подальшоговикористання досвіду і знань цієї посадової особи в діяльності митної служби.
Термін і графік проведення атестації затверджуються наказоммитного органу, спеціалізованої митної установи, організації та доводяться довідома посадових осіб, що атестуються, не пізніше ніж за місяць до проведенняатестації.
На кожну посадову особу, що підлягає атестації, складаєтьсяслужбова характеристика і атестаційний лист.
Після проведення приймається рішення про відповідність чиневідповідність посаді. В разі, якщо особа не відповідає займаній посаді, їїможе бути переведено на іншу посаду або звільнено з митного органу. [10]
2.3.4 Порядок носіння форменогоодягу
Ще однією особливістю проходження служби в митних органах єобов’язковість носіння форменого одягу з відповідними знаками розрізнення. КрімМитного кодексу, це питання регулюється положенням «Прозатвердження зразків форменого одягу посадових осіб митної служби України, їхопису, норм забезпечення і термінів експлуатації». Власне, зміст постанови випливаєз її назви, але скажу, що в постанові детально описано яким має бути форменийодяг працівників митних органів. Присутня навіть диференціація одягу залежновід посади. Ще в даному нормативно-правовому акті вказано термін носіння різнихчастин форменого одягу.
Форменийодяг носиться у суворій відповідності до правил носіння форменого одягупрацівниками митних органів України. Всі предмети форменого одягу повиннівідповідати встановленому опису, бути ретельно підігнані і знаходитись убездоганному стані. Формений одяг встановлюється: парадний, повсякденний таробочий. Кожна з цих форм одягу в свою чергу ділиться на літню і зимову.Перехід на літню або зимову форму одягу проводиться згідно наказу начальниківмитниць, митних установ та організацій. Зразки форменого одягу, нормизабезпечення ним та строки його експлуатації затверджуються Кабінетом МіністрівУкраїни, а правила носіння – Державною митною службою України. Формений одягвидається безплатно.
Працівникимитної служби України носять формений одяг встановленого зразка відповідно довиконуваної роботи, визначених обов'язків та згідно з присвоєними званнями. Вцілях додержання єдиного зовнішнього вигляду працівників (в залежності відпогодних умов), форму одягу встановлює начальник митниці (спеціалізованоїмитної установи та організації).
Забороняєтьсяносіння предметів форменого одягу, взуття, знаків розрізнення та фурнітуриневстановленого зразка. Працівники митних органів України, які ухиляються відносіння форменого одягу, або систематично порушують правила його носіння,притягаються до дисциплінарної відповідальності.
Останнімчасом постала проблема видачі форменого одягу. Так, виникає питання, чизобов’язані працівники митних органів дотримуватись правил носіння форменогоодягу, якщо ДМСУ не виконує зобов’язань щодо його видачі, і строкивикористання, зазначені в Постанова КМУ №1988, закінчились. Очевидно, цепитання залишається риторичним. [8,14]
Висновок
На мою думку, незважаючи на широке коло питань, яке я маврозглянути в рамках цієї теми, я зміг достатньо широко розглянути та дослідитиїх. Все ж, зрозуміло, що деякі проблеми, які як і прямо, так і побічнопов’язані з порядком проходження служби, потребують доопрацювання. Наприклад,це стосується питання законодавчого визначення категорій осіб, що працюють вмитних органах.
Інша проблема – дублювання норм в нормативно-правових актахспеціальної і загальної дії. Це і проблема того, що немає нормативно-правовогоакту, який би прямо зазначав, що працівник митного органу є державнимслужбовцем. Ніде не є чітко визначеним і правовий статус курсанта.
Гострою залишається і проблема забезпечення форменим одягом, прояку я щойно згадував. Звичайно, є варіанти вирішення цих проблем, але ціваріанти здебільшого носять доктринальний характер. Можливо, колись будеприйнято закон України» Про митну службу України», який змінить ситуацію. Хоча,на даний момент більш реальною виглядає ситуація внесення змін домитного кодексу(щоправда, наскільки я знаю, зміни до розділу про працівників митних органів щене були внесені).
Насамкінець я хотів би сказати, що купа правових норм, щопов’язані з темою моєї роботи, прочитаних та проаналізованих мною, не виконується.Прикладом можуть бути хоча б ті ж правила носіння форменого одягу. На моюдумку, причина цього – відсутність чітких санкцій.
Список використаної літератури
1. КонституціяУкраїни // ВВР, 1996, №30, ст. 141;
2. Господарськийкодекс України // ВВР, 2003, №18, №19–20, №21–22, ст. 144;
3. Кодекс законівпро працю України // ВВР, 1971, №50, ст. 375;
4. Митний кодексУкраїни // ВВР, 2002, №38–39, ст. 298;
5. Закон України «Проборотьбу з корупцією» // ВВР, 1995, №34, ст. 266;
6. Закон Українивід 16 грудня 1993 р. «Про державну службу» // ВВР, 1993, №52,ст. 490;
7. Закон України «ПроДисциплінарний статут митної служби України», ВВР, 2005, №42, ст. 467;8. Постанова КМУ «Прозатвердження зразків форменого одягу посадових осіб митної служби України, їхопису, норм забезпечення і термінів експлуатації» від 26 грудня 2002 р. №1988;9. Постанова КМУ «Про затвердження Порядку проведення конкурсу назаміщення вакантних посад державних службовців» від 15 лютого 2002 р.№169;
10. Постанова КМУ «Про затвердження Порядку проведення атестаціїпосадових осіб митної служби» від 25 грудня 2002 р. №1984;11. Постанова КМУ«Про затвердження Положення про спеціальні званняпрацівників і курсантів навчальних закладів митної служби» від 16 червня2003 р. №900;12. Постанова КМУ«Про затвердження Положення про порядок і умовипроходження служби в митних органах України» від 9 лютого 1993 р.№97;
13. Наказ ДМСУ «Про затвердження положень про відомчізаохочувальні відзнаки «Золота зірка «За заслуги», «За звитягу», «Відмінниймитник», «За сприяння митним органам» та описів до них» №337 від 27.04.2006;
14. Наказ ДМСУ» Прозатвердження правил носіння форменного одягу особами митної служби України,курсантами митних закладів освіти від 10.09.2003. №602;
15. Положення про формування кадрового резерву для державноїслужби, затверджене постановою КМУ від 28 лютого 2001 р. №199;
16. Програмакадрового забезпечення, затверджена Указом Президента України від 10 листопада1995 р. №1035;
17. Концепція ротації кадрів па окремих посадах державнихслужбовців. затверджена розпорядженням КМУ від 18 березня 2002 р. №144-р;
18. Коментар до митного кодексу/за ред. Каленського, М.М., Пашка П.В.– К.:2003;
19. Крисько М. Державнінагороди, громадські та відомчі ознаки-висока оцінка досягнень митної службиУкраїни // Митниця – 2006 – №8;
20. Мироненко А. Порядокпроходження служби в митних органах України // Таможенная параллель-2003 –№21;
21. Митне право України/за заг. редакцією Ченцова В.В.-К.:Істина,2007;
22. Ткаченко Н.В. Кар’єрав митних органах // Митна справа – 2002 – №4;
23. Щербина В.І.Питання правового статусу працівників митних органів України // Митна справа.– 2000. – №4;
24. Щербина В.І., Будикіна В. Проблеми правовогорегулювання проходження служби в митних органах-Митна справа – 1999 – №5.