ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
АКАДЕМІЯ МИТНОЇ СЛУЖБИУКРАЇНИКУРСОВА РОБОТА
“Переміщення через митнийкордон України товарів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності”Дніпропетровськ2008
Зміст
Вступ
Розділ І. Інтелектуальна власність,як правова категорія
1.1 Інтелектуальна власність вмитному законодавстві
1.2 Характеристика законодавства, щорегулює переміщення через митний кордон товарів, що містять об’єкти праваінтелектуальної власності
Розділ ІІ. Порядок переміщення черезмитний кордон товарів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності
2.1 Реєстрація товарів, що містятьоб’єкти права інтелектуальної власності
2.2 Митний контроль товарів, щомістять об’єкти права інтелектуальної власності
2.3 Призупинення переміщення товарів,що містять об’єкти права інтелектуальної власності
Висновки
Список використаних джерел
Вступ
Митний кодекс України, який набрав чинності з 1 січня2004 року містить розділ, що регулює переміщення через митний кордон Українитоварів, що містять об’єкти інтелектуальної власності. Недоліки правовоїсистеми України перешкоджають створенню ефективної системи охорони правінтелектуальної власності.
Українамає в своєму розпорядженні чималий потенціал об'єктів інтелектуальноївласності, проте значно поступається розвинутим країнам у їх комерційному використанні.Тому це питання є актуальним на сьогодні. В актуальності даного питання такожпереконує ступінь його наукової розробки такими вченими як А. Іпатов, А.Красуля, М.М, Салагор, О.М. Тропіна, А. Мартиненко, В.М. Коновалов та ін.
Метоюданої роботи є визначення особливостей порядку переміщення через митний кордонтоварів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності.
Досягненнюмети буде сприяти вирішення наступних завдань: характеристика законодавства, щорегулює переміщення через митний кордон товарів, що містять об’єкти праваінтелектуальної власності; питання митного контролю щодо таких товарів, порядокїх реєстрації.
РозділІ. Інтелектуальна власність, як правова категорія
1.1 Інтелектуальнавласність в митному законодавстві
Інтелектуальнавласність виникає в результаті творчої діяльності людини.
Творча діяльність– це розумова діяльність, що призводить до отримання якісно нового результату,який відрізняється своєю неповторністю та оригінальністю. Виділяють різні сферитворчої діяльності: художню (живопис, слово, музика, танок, фотографія та ін.),технічну (машини, механізми, різноманітні технічні пристрої), наукову (науковівідкриття, наукові роботи та ін.).[2, с. 401] Питанням розвитку усіхвидів творчості надає великої уваги нова Конституція України, а саме, стаття 54гарантує свободу вищезазначених видів діяльності та захист інтелектуальноївласності.[1, с. 14]
Цивільний кодексУкраїни визначає поняття права інтелектуальної власності, як право особи нарезультат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об’єкт праваінтелектуальної власності, визначений Цивільним Кодексом та іншим законом.
Правоінтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальноївласності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодопевних об’єктів права інтелектуальної власності визначається Цивільним Кодексомта іншим законом.
Правоінтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений праваінтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків,передбачених законом.[4, c. 146]
Товари, щомістять об’єкти права інтелектуальної власності, можна визначити, як предметиматеріального світу, в яких знайшли об’єктивне відображення результати творчоїдіяльності або засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, на якіпротягом певного строку поширюється правова охорона за законодавством Українита міжнародними договорами. Дане визначення окреслює коло товарів, які потенційноможуть бути об’єктом митного контролю за дотриманням прав інтелектуальноївласності. Конкретний перелік таких товарів постійно змінюється і визначаєтьсяреєстром Державної митної служби України.[23, c. 117]
Об'єктиінтелектуальної власності — це не речі, як предмети матеріального світу, а тіідеї, символи, образи, думки, гіпотези тощо, які виражені у об'єктивній формі — втілені у матеріальних носіях. У зв'язку з цим об'єкти вказаної власностіздатні до тиражування, тобто до багаторазового втілення у матеріальномуоб'єкті.
З переходом прававласності на річ до іншої особи право інтелектуальної власності не переходитьдо нового власника. Передача прав на об'єкти зазначеної власності відбуваєтьсяу спеціальному порядку. Як правило, договори щодо передачі прав на об'єктиінтелектуальної власності підлягають обов'язковій державній реєстрації.[8,c. 1]
Щодо окремихоб'єктів права інтелектуальної власності діє принцип вичерпання права, тобто авторне може заборонити використання та розповсюдження товару, який містить об'єктназваної власності, якщо його правомірно було введено в господарський обігбезпосередньо правовласником або за його згодою.[11, c. 12]
За законодавствомУкраїни всі результати творчої інтелектуальної діяльності визнані товаром іможуть бути об'єктом зовнішньоекономічних угод і переміщуватися через митнийкордон України. У зв'язку з набуттям чинності з 1 січня 2004 р. Митного кодексуУкраїни (далі — МК) виникає потреба у правильному розумінні термінів, що застосовуютьсяу цьому нормативному акті, для застосування у практичній діяльності митнихорганів та суб'єктів зовнішньоекономічних відносин. Компетенція даних органівщодо сприяння захисту інтелектуальної власності встановлюється розд. X МК, якимпередбачено порядок переміщення через митний кордон товарів, що містять об'єктитакої власності. Разом з тим постає питання стосовно визначення кола товарів,щодо яких можуть здійснюватися спеціальні заходи митного контролю та митногооформлення у порядку, передбаченому цим розділом. Об'єкти права названоївласності порівняно із звичайним товаром характеризуються деякими особливостями,що зумовлює необхідність здійснення спеціальних заходів при їх переміщеннічерез митний кордон України:
— Результатитворчої діяльності, що визнаються об'єктами права інтелектуальної власності, єрізними за рівнем творчості, цілями створення, характером діяльності і, якнаслідок, за правовим режимом виникнення, використання та охорони. Враховуючице, об'єктами вказаної власності визнаються: результати літературно-художньоїтворчості (твори науки, літератури, мистецтва); результати науково-технічноїтворчості (винаходи, корисні моделі, промислові зразки); засобиіндивідуалізації учасників цивільного обороту (знаки для товарів та послуг); нетрадиційніоб'єкти зазначеної власності (селекційні досягнення, топографії інтегральнихмікросхем тощо).
— Правоінтелектуальної власності виникає, як правило, тільки після державноїреєстрації результату творчої діяльності у відповідних державних органах (нині— це Департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки;Положення про Державний департамент інтелектуальної власності, затвердженопостановою Кабінету Міністрів України від 20 червня 2000 р. // Офіційний вісникУкраїни. — 2000. — № 25). Для об'єктів права промислової власності, а також длязасобів індивідуалізації учасників цивільного обороту така реєстрація є необхідною,для об'єктів авторського права реєстрація є бажаною (вона засвідчує фактстворення результату літературно-художньої творчості) і необхідна дляреєстрації у подальшому товару, що містить об'єкт інтелектуальної власності, уДержмитслужбі.
— Правоінтелектуальної власності є строковим, тобто воно припиняється з перебігом певноготерміну, після чого об'єкт названої власності стає суспільним надбанням. Зазагальним правилом дія авторського права на твір відбувається протягом життяавтора та 70 років після його смерті.[11, c. 12] право на промисловізразки — 10 років.[14, c. 11] .[13, c. 8] право на товарні знаки— 10 років після подання заявки на отримання патенту або свідоцтва .[15, c.6]
1.2Характеристика законодавства, що регулює переміщення через митний кордонтоварів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності
Всесвітня організація інтелектуальноївласності – це міжнародна організація здійснює охорону досягнень науки культуриі техніки. Конвенція, що засновує Всесвітню організацію інтелектуальноївласності, була підписана у Стокгольмі 14 липня 1967 р. і набрала чинності в1970 р. Основи для створення ВОІВ були закладені Паризькою конвенцією “проохорону промислової власності” та Бернською конвенцією “про охоронулітературних і художніх творів. У грудні 1974 р. ВОІВ стала однією із 16спеціалізованих установ ООН. Членами ВОІВ на 1 листопада 1999 р. є 161 державасвіту, в тому числі й Україна. Активна діяльність ВОІВ здійснюється у напрямахреєстраційної діяльності, забезпечення міжурядового співробітництва з питаньінтелектуальної власності і програмної діяльності.
Усі ці напрями діяльності ВОІВ своїмосновним завданням мають всіляко сприяти зростанню уваги до ролі і значенняінтелектуальної власності в соціально-економічному розвитку суспільства, сприятивсіма доступними засобами розвитку науки, культури і техніки в усьому світічерез стимулювання творчої діяльності, а також широкому обміну між народамидосягненнями науки, культури і техніки.
Важливою діяльністю ВОІВ єнакопичення і постійне оновлення законодавства з промислової власності йавторського права. Програмна діяльність ВОІВ полягає в залученні більшоїкількості договорів у свою орбіту, постійному оновленні існуючих договорів, атакож в організації співробітництва між державами з метою розвиткуінтелектуальної власності. ВОІВ активно сприяє розвитку національного законодавстваз авторського права і суміжних прав.
Значною є видавнича діяльність ВОІВ.Видаються численні інструкції, проспекти, програми, підручники, навчальніпосібники тощо, а також зразки проектів відповідних законів та підзаконнихактів. Значна допомога надається усім країнам шляхом видання текстівміжнародних угод, договорів та конвенцій мовами світу та їх тлумачення.Видаються глосарії термінів, що використовуються в законодавствах з авторськогоправа і суміжних прав, збірники текстів законів і нормативних актів з авторськогоправа і суміжних прав.
Концепція діяльності митних органівщодо захисту прав інтелектуальної власності передбачена низкою міжнароднихугод. Спеціальні вимоги щодо заходів на кордоні при здійсненні міжнародноїторгівлі товарами, які містять об’єкти інтелектуальної власності, викладені упакеті Угод, що увійшли до Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).Здійснення митними органами вказаної діяльності відбувається шляхом проведеннявизначених законодавством митних процедур. Центральне місце при цьому належитьмитному контролю як ефективному засобу виявлення та запобігання порушенням правінтелектуальної власності при переміщенні товарів через митний кордон України.
Угода ТРІПС — це угода проторговельні аспекти інтелектуальної власності, об'єкти якої часто стаютьоб'єктами торгівлі, у тому числі і міжнародної.
Члени Угоди зобов'язані дотримуватисяїї положень і застосовувати режим, передбачений нею, до осіб інших держав, якихв Угоді прийнято називати «громадяни». Цим терміном позначаються фізичні іюридичні особи.
До інтелектуальної власності заУгодою належать усі категорії інтелектуальної власності, що є предметомавторських і суміжних прав, товарних знаків, географічних зазначень,промислових зразків, патентів, компонування інтегральних мікросхем і закритоїінформації. Основним принципом Угоди є принцип національного режиму, за якимгромадяни однієї країни-члена користуються в іншій краї-ні-члені таким самимправовим режимом як і її громадяни щодо охорони права інтелектуальноївласності. До уваги беруться лише ті винятки, що встановлені міжнароднимиугодами.
Другим принципом Угоди є принципнайбільшого сприяння, який встановлює, що будь-які переваги, пільги, привілеїабо імунітет, надані членом Угоди громадянам будь-якої іншої держави (незалежновід членства), надаються невідкладно і безумовно громадянам усіх країн-членів заможливими окремими винятками.
Угодою встановлені обов'язковістандарти параметрів окремих об'єктів інтелектуальної власності. Ці стандартимінімальні, але держави, що приєдналися до Угоди, нижче зазначених у ній параметрівопускатися не можуть. Частина II Угоди ТРІПС якраз і визначає ці стандарти, щостосуються наявності, обсягу і використання прав інтелектуальної власності. Цеозначає, що в країні-члені Угоди громадяни мають бути наділені передбаченимиУгодою правами. Обсяг зазначених прав має бути не вужчим за визначений Угодою.Чинне законодавство країни-члена Угоди має забезпечити реальне виконаннязазначених прав. Зрозуміло, що йдеться про права у сфері інтелектуальної власності.
Угода ТРІПС визначає конкретніпараметри щодо восьми об'єктів інтелектуальної власності:
1) авторськогоправа і суміжних прав;
2) товарнихзнаків;
3) географічнихзазначень;
4) промисловихзразків;
5) патентів;
6) топологійінтегральних мікросхем;
7) охоронизакритої інформації;
8) контролю за антиконкурентноюпрактикою через договірні ліцензії.
В основу зазначених стандартів булипокладені основні принципи і засади Паризької конвенції про охорону промисловоївласності і Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів.Наприклад, Угодою ТРІПС передбачається, що охорона авторського права і суміжнихправ має здійснюватися протягом не менше як 50 років від дати першоїпублікації, здійсненої за згодою автора. Щодо суміжних прав Угода приписуєсвоїм членам надавати право виконавцям забороняти будь-який запис, якщо виконанняне призначене для фонограми. Виробники фонограм повинні мати право дозволяти чизабороняти пряме чи опосередковане відтворення їх фонограм. Строк охоронисуміжних прав повинен бути не менше 50 років від кінця календарного року, вякому було зроблено запис або здійснено виконання, і для організацій мовлення —не менш як 20 років, рахуючи від кінця календарного року, в якому відбуласяпередача.
Стандарти встановлені щодо кожного ізперерахованих об'єктів інтелектуальної власності. Слід лише звернути увагу наокремий об'єкт промислової власності, який в Угоді позначений терміном«патенти». Цим Терміном в Угоді позначаються об'єкти промислової власності, якіу чинному законодавстві України позначаються термінами «винаходи» і «корисні моделі».
Чинне законодавство України проінтелектуальну власність відповідає вимогам зазначеної Угоди.
Значна частина Угоди присвяченазахисту прав інтелектуальної власності. У ній передбачені загальніцивільно-правові і кримінально-правові способи захисту прав інтелектуальноївласності. Стаття 41 Угоди проголошує, що законодавства всіх країн-членів Угодимають обов'язково у своїх національних законодавствах передбачити ті засоби іспособи захисту прав інтелектуальної власності, що передбачені Угодою. Прицьому передбачаються запобіжні та термінові і невідкладні заходи.
Угода проголошує, що процедури, якістосуються захисту прав інтелектуальної власності, мають бути справедливими ірівними для всіх. Вони мають бути достатньо демократичними і доступними.
Органи судової влади повинні матиправо вимагати від порушника відшкодування завданих його порушенням збитків урозмірі, який би повністю компенсував заподіяну шкоду. Порушник праваінтелектуальної власності повинен бути зобов'язаний компенсувати власникуінтелектуальної власності витрати, які він поніс на оплату юридичних послуг.Угода передбачає також можливість у відповідних випадках дозволяти судовиморганам стягнення прибутку та (або) відшкодування встановлених раніше збитківнавіть у випадках, коли порушник несвідомо або маючи достатні підстави щобзнати, брав участь у порушенні.
З метою створення ефективногозапобіжного засобу проти порушення прав інтелектуальної власності судові органиповинні бути наділені правом:
— безбудь-якої компенсації виводити з комерційних каналів товари, щодо яких булидопущені порушення;
— якщо це не суперечитьконституційним засадам, виносити рішення про знищення товарів, вироблених зпорушенням прав інтелектуальної власності;
— виведенняз комерційних каналів без будь-якої компенсації матеріалів та обладнання, якібули значною мірою використані для виготовлення контрафактних товарів, щопорушують право інтелектуальної власності.
При розгляді таких справ слідвраховувати адекватність порушення та застосованих до порушника санкцій, атакож інтереси третіх осіб.
Викликає заінтересованість такавимога Угоди. Країни-члени Угоди можуть передбачати у своєму національномузаконодавстві право судів вимагати від порушника інформації про третіх осіб,які задіяні у виробництві та розповсюдженні товарів і послуг, що порушуютьправо власності на знак, а також про їхні канали розповсюдження.
Цікавою є норма Угоди провідшкодування відповідачу. Відповідно до цієї норми відповідач, до якого навимогу власника об'єкта інтелектуальної власності були вжиті запобіжні заходи,що безпідставно обмежили відповідача в його правах або зовсім позбавили їх,внаслідок чого йому були завдані певні збитки, має право вимагати компенсаціюза шкоду, заподіяну внаслідок такого зловживання, у тому числі витрати наадвоката.
Угода також передбачає певніадміністративні процедури захисту прав інтелектуальної власності.
Зазначені норми передбачені ЦКУкраїни та іншими законами про інтелектуальну власність.
Порядок реєстрації товарів, щомістять об’єкти інтелектуальної власності, передбачений розділом Х МК,деталізовано постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2007 р. N 622.
Ця постанова затверджує порядок реєстрації об'єктів права інтелектуальної власності у митному реєстрі, отримання інформації та взаємодії митних органів з іншими правоохоронними і контролюючими органами та власниками прав на об'єкти права інтелектуальної власності у разі призупинення митного оформлення товарів за ініціативи митного органу, що додається.
Визнає такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.
Установлює, що заходи із запобігання порушеннюправ інтелектуальної власності під час переміщення через митний кордон України товарів,які містять об'єкти права інтелектуальної власності та зареєстровані згідно з Положеннямпро порядок реєстрації та переміщення через митний кордон України товарів, що містятьоб'єкти інтелектуальної власності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів Українивід 28 квітня 2001 р. N 412 до закінчення строку реєстрації таких товарівздійснюються митними органами відповідно до Митного кодексу України.
Упершій частині розділу надана характеристика інституту інтелектуальноївласності, дано визначення поняття права інтелектуальної власності. Розглянутопитання щодо кола товарів, які містять об’єкти інтелектуальної власності.
Удругій частині розділу охарактеризовані нормативно-правові акти, які регулюютьпереміщення через митний кордон України товарів, що містять об’єкти праваінтелектуальної власності. Я вирішив ієрархічно розташувати основні, на моюдумку, акти, починаючи з міжнародних договорів ГАТТ, ТРІПС, яка є однією з УгодГАТТ, закон — Митний Кодекс України, підзаконний акт — постанова КабінетуМіністрів України №622.
Наоснові вище викладеного можна зробити такі висновки:
Загаломсистема захисту прав ІВ в Україні потребує серйозних змін. Створенню ефективноїсистеми охорони прав ІВ перешкоджають, передусім, недоліки правової системикраїни, інші серйозні проблеми, без вирішення яких докорінно змінити ситуаціюнеможливо. З-поміж них, зокрема, такі:
— зневага доохорони прав ІВ;
— недобросовіснаконкуренція, пов’язана з неправомірним використанням об’єктів ІВ;
— потужні стимулидо придбання та споживання продукції, виготовленої з порушенням прав ІВ, щодіють в умовах обмеженої платоспроможності широких верств населення.
Низькістандарти захисту ІВ в Україні здебільшого визначаються браком кваліфікованихфахівців у цій сфері, позаяк вона вимагає досить великого обсягу специфічнихзнань.
Міжнароднапрактика у сфері захисту прав ІВ свідчить про високу ефективність взаємодіїмитних органів, поліції і прокуратури. На жаль, існуючі повноваження митнихорганів України не дозволяють активно взаємодіяти з цими структурами, оскількиостанні, на відміну від митних органів інших держав, не мають повноважень щодооперативно-розшукової діяльності, а досвід здійснення контролю за товарамипісля їх митного оформлення лише напрацьовується.
митнийправо інтелектуальна власність
Розділ ІІ.Порядок переміщення через митний кордон товарів, що містять об’єкти праваінтелектуальної власності
2.1 Реєстраціятоварів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності
Реєстрація товарів, що містять об’єкти інтелектуальноївласності, у Державній митній службі України – передбачена митнимзаконодавством процедура засвідчення факту зацікавленості правовласника усприянні захисту його прав інтелектуальної власності при переміщенні товарівчерез митний кордон України та механізм збору інформації, необхідної длявиконання таких функцій митними органами..[23, c. 118]
Реєстраціїу реєстрі ДМСУ підлягає саме товар як предмет матеріального світу, а не об’єктиправа ІВ, що містяться в ньому. Це можна пояснити такими чинниками:
· в одномутоварі можуть міститися одночасно кілька об’єктів ІВ. Наприклад, пляшка, кришката етикетка можуть бути зареєстровані як самостійні промислові зразки, на нихможуть бути розташовані кілька різних товарних знаків;
· митнийконтроль за своїм характером передбачає необхідність огляду матеріального носіяоб’єкта права ІВ (тобто товару), тоді як об’єкт права ІВ може бути виражений убудь-який об’єктивній формі, не обов’язково в матеріальній;
· митнийконтроль та митне оформлення не проводиться окремо щодо товару як предметаматеріального світу та об’єкта права ІВ, що втілений у цьому товарі. Наявністьоб’єкта права ІВ при митному оформленні може впливати на ціну товару, на кодтовару за УКТ ЗЕД, але окремо на об’єкт права ІВ ВМД не оформлюється, кодуванняоб’єкта ІВ за УКТ ЗЕД не передбачено, вартість не визначається, митний збір ненараховується;
· обсягправової охорони зареєстрованого товарного знака згідно з п. 4 ст. 5 ЗаконуУкраїни “Про охорону прав на знаки для товарів та послуг” визначаєтьсянаведеними у свідоцтві зображенням знака та переліком товарів та послуг. Тобтоза законодавством України правова охорона у випадку використання товарногознака не за призначенням для іншої категорії товарів, крім зазначених усвідоцтві, не вважається порушенням прав на товарний знак, наприклад, використаннятоварного знака “Coca-Cola” на джинсовому одязі або на косметичних товарах.Хоча в законодавстві багатьох країн світу такі дії вважаються порушенням(ослабленням товарного знака) за умови, що товарний знак є загальновідомим.
РеєстрДМСУ України був створений у 2001 р. і за цей час у нього внесено близько 130товарів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності.
Післяреєстрації у реєстрі митні органи України вживають подальших заходів длязапобігання переміщенню через митний кордон України контрафактних товарів.
Контрафактнимиє товари, що містять об’єкти права інтелектуальної власності, ввезення яких намитну територію України або вивезення з цієї території призводить до порушенняправ власника, що захищаються відповідно до чинного законодавства України таміжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Митніоргані вживають наступні заходи:
- надсилають інформаціюпро зареєстровані товари всім митним органам України електронною поштою зповідомленням коду, за яким зареєстрований новий об’єкт інтелектуальної власності;
- здійснюють митнийконтроль у формах, передбачених розділом ІІ МК;
- призупиняють митнеоформлення товарів, пред’явлених для митного контролю та митного оформлення, вразі виявлення ознак їх контрафактності;
- забезпечують зберіганнятоварів, щодо яких призупинено митне оформлення на складах тимчасовогозберігання або на складах митних органів;
- повідомляють не пізнішенаступного робочого дня після прийняття рішення про призупинення митногооформлення, відповідного власника прав на об’єкти права інтелектуальноївласності про факт переміщення через митний кордон України відповідних товарів;
- повідомляють не пізнішенаступного робочого дня після прийняття рішення про призупинення митногооформлення, декларанта про причини призупинення митного оформлення товарів, щомістять об’єкти права інтелектуальної власності, найменування та адресувласника зазначених прав;
- дозволяють власникуправ на об’єкти права інтелектуальної власності та декларанту брати проби ізразки товарів для проведення експертизи;
- порушують справу пропорушення митних правил в разі підтвердження контрафактності товарів, митнеоформлення яких було призупинено. .[23, c. 119]
Важливимє зацікавленість правовласника у здійсненні вказаних заходів. До заяви прореєстрацію товару, додаються такі документи:
1) докладний опис об'єкта інтелектуальної власності, який дає
2) змогу митному органу ідентифікувати його, код згідно з УКТ ЗЕД;
3) зразки об'єкта інтелектуальної власності або їх фотографічне
4) зображення;
5) 3) інші відомості про об'єкти інтелектуальної власності, які
6) дають змогу його ідентифікувати;
7) інформація про країни, виробників та способи транспортування
8) контрафактних товарів у разі її наявності;
5) гарантійний лист (зобов'язання) про відшкодування витрат на зберігання, експертизу об'єкта інтелектуальної власності та інших витрат митних органів, а також відшкодування збитків власникові товару в разі непідтвердження порушень.
2.2 Митнийконтроль товарів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності
Митнийконтроль за переміщенням товарів, що містять об’єкти права ІВ, можна поділитина два види:
· безпосередніймитний контроль, що здійснюється з детальною перевіркою наявності порушень правІВ на матеріальному носії за умови попереднього надання інформації власникомправ на об’єкт права ІВ (правовласником) у порядку, передбаченому розділом ХМитного кодексу України
· формалізованиймитний контроль (розділи ІІ, ІІІ МК ) за дотриманням умов переміщення певнихматеріальних носіїв (наприклад, при переміщенні дисків для лазерних системзчитування вимагається наявність ліцензії Мінекономіки, СІД-кодів таконтрольних марок).
Цізаходи також спрямовані на захист прав ІВ, але митні органи перевіряють тількиформальні ознаки, передбачені законодавством, без перевірки наявності чи відсутностіоб’єктів права ІВ на цих матеріальних носіях. Водночас, у правовласників завждилишається право отримати допомогу митних органів щодо захисту прав ІВ шляхомздійснення безпосереднього митного контролю.
Згідноз п. 4 ст. 11 МК завданням митних органів є сприяння захисту ІВ учасниківзовнішньоекономічних зв’язків, а не безпосередньо захист. Тобто митний контрольможе здійснюватися митними органами України лише за заявою правовласника щодореєстрації певного товару, що містить об’єкт права ІВ у реєстрі ДМСУ.
Ці Правила відповідно до національногозаконодавства можуть не застосовуватися щодо товарів, що містять об’єктиінтелектуальної власності, переміщуються через митний кордон фізичними особамиабо відповідно до митного режиму “транзиту”, пересилаються в міжнароднихпоштових відправленнях, а також увезені на законних підставах на митнутериторію держави правовласником, випущені за його згодою в обіг і непризначені для виробничої або іншої комерційної діяльності за умови дотриманняінших вимог, контроль за якими покладено на митні органи..[23, c. 117]
2.3Призупинення переміщення товарів, що містять об’єкти права інтелектуальноївласності
Призупиненнямитного оформлення товарів – це комплексні процесуальні дії митних органівстосовно товарів, що містять об’єкти інтелектуальної власності, в результатіяких тимчасово, до настання випадків, передбачених чинним законодавством,припиняється процедура митного оформлення зазначених товарів..[23, c. 120]
Якщомитний орган на основі даних реєстру товарів, що містять об'єкти права ІВ, якийведеться ДМСУ, виявляє ознаки того, що товари, пред'явлені для митного контролюта митного оформлення, є контрафактними, їх митне оформлення призупиняєтьсятерміном на 15 календарних днів, і може бути продовжено на такий самий строк.
Митний орган надсилає у той же день повідомлення правовласникові, в якому пропонується подати у триденний строк після його надходження митному органу письмове клопотання про сприяння захисту прав інтелектуальної власності та внести заставу або надати іншу еквівалентну гарантію для відшкодування витрат і збитків у разі призупинення митного оформлення товарів, що містять об'єкти.
Причому правовласник повідомляється про факт переміщення через митний кордон товарів, а декларант – про причини призупинення митного оформлення задекларованих ним товарів, найменування та адресу власника прав на об’єкт права інтелектуальної власності. Повідомлення правовласника повинно складатися за встановленою формою і містити такі дані: митне оформлення яких саме товарів призупинено; заявлена декларантом митна вартість цих товарів; найменування та адреса власника зазначених товарів; інша необхідна інформація.
Під час направлення правовласникові повідомлення про факт переміщення через митний кордон товарів, внесених до реєстру, керівник митного органу або особа, що його заміщує повинен дотримуватися вимог ст.28 Закону України “Про інформацію” щодо режиму доступу до інформації, а саме не розголошувати інформації, що є комерційною таємницею декларанта, яка може завдати його інтересам значної шкоди, а також бути використана з метою, що визначена у чинному законодавстві, як недобросовісна конкуренція.
Інформація про таке призупинення митного оформлення товарів невідкладно доводиться до Держмитслужби. Після надходження інформації про призупинення за власної ініціативи митного органу митного оформлення товарів, що містять об'єкти, Держмитслужба перевіряє своєчасність внесення правовласником застави або надання іншої еквівалентної гарантії, про що невідкладно інформує митний орган, який призупинив митне оформлення таких товарів.
Правовласникупродовж терміну зупинення митного оформлення товару, що містить об'єкт праваІВ, має подати позовну заяву до суду про захист його прав або самостійноврегулювати питання порушення своїх прав із власником товару, митне оформленняякого зупинено.
У разіподання правовласником ухвали суду про порушення провадження у справі митнийорган продовжує термін зупинення митного оформлення до прийняття судовогорішення.
Якщовпродовж зазначених строків контрафактність товарів, щодо яких прийнято рішенняпро призупинення митного оформлення, буде підтверджена, митний орган вустановленому МК порядку порушує справу стосовно не виконання митних правил, атовари – безпосередні предмети правопорушення – вилучаються в порядку,встановленому МК.
Якщопротягом строків, зазначених у митному законодавстві, контрафактність товарів,щодо яких приймалось рішення про призупинення митного оформлення, не будепідтверджена, ці товари підлягають митному оформленню в установленому порядку.
Митнеоформлення товарів, що містять об’єкти інтелектуальної власності, поновлюєтьсята здійснюється в установленому порядку у випадках:
- наявності клопотаннявласника прав на об’єкти інтелектуальної власності про відсутність порушенняйого прав;
- в разі визнаннянедостатнім поданих правовласником або його представником доказівконтрафактності товарів;
- після закінченнятерміну призупинення митного оформлення об’єкта інтелектуальної власності завідсутності порушеної справи про порушення митних правил, судового рішення абоіншого підтвердження контрафактності товарів.
За часіснування реєстру ДМСУ було близько 30 випадків звернення правовласників пропризупинення митного оформлення товарів, що містять об’єкти права ІВ.
Зазначимо,що випадків підтвердження контрафактності товарів, що містять об’єкти права ІВ,і порушення на цій підставі справи стосовно невиконання митних правил, а,відповідно, і конфіскації зазначених товарів ще не було. Як правило,правовласник відкликає клопотання у зв'язку із самостійним врегулюваннямпитання порушення своїх прав із власником товару, тобто сторони укладаютьмирову угоду. Внаслідок чого ці товари підлягають митному оформленню вустановленому порядку.
Отже,попри те, що через митний кордон фактично переміщуються контрафактні товари,формально, тобто з юридичного погляду, їх не можна вважати такими, позаяк їхняконтрафактність не доведена у суді, хоча “фактична контрафактність” такихтоварів завідомо може бути відома як сторонам, котрі конфліктують (правовласникуі власнику контрафактного товару), так і митним органам. Останні відповідно доМК не можуть порушити справу стосовно не виконання митних правил за ст. 345 МК,доки контрафактність товарів не буде підтверджена в судовому порядку.
Отже, важливу роль відіграє ступінь зацікавленостіправовласника у сприянні захисту його прав. Для захисту, необхідна реєстраціятоварів, що містять об’єкти інтелектуальної власності, але як свідчитьпрактика, правовласник не бажає витрачати зайві кошти на цю процедуру,сподіваючись на відвернення порушення його власних прав, що тягне за собоюпорушення інтересів держави. Адже України має чималий потенціал об'єктівінтелектуальної власності, проте значно поступається розвинутим країнам у їхкомерційному використанні.
При переміщенні через митний кордон товарів, щомістять об’єкти інтелектуальної власності, серед здійснюваних митниму органамипроцедур, центральне місце належить митному контролю, як ефективному засобувиявлення та запобігання порушенню прав правовласників.
Також, мною досліджені випадки призупинення митногооформлення зазначених товарів, правові наслідки такого призупинення та шляхивирішення даного питання.
Висновки
В даній курсовій роботі розглянута правова категоріяінтелектуальної власності, враховуючи галузеву специфіку митного права. Тобтоколо питань, що стосуються порядку переміщення через митний кордон Українитоварів, що містять об’єкти інтелектуальної власності.
На даний момент Україна має в своєму розпорядженнічималий потенціал об'єктів інтелектуальної власності, проте недоліки правовоїсистеми України, відсутність ефективної системи охорони прав інтелектуальноївласності, перешкоджають комерційному використанню об’єктів інтелектуальноївласності.
Це означає, що єпроблеми, без вирішення яких, неможливо докорінно змінити існуючу на даниймомент ситуацію. Основними проблемами виступають зневага до охорони прав ІВ;недобросовісна конкуренція, пов’язана з неправомірним використанням об’єктівІВ; потужні стимули до придбання та споживання продукції, виготовленої зпорушенням прав ІВ, що діють в умовах обмеженої платоспроможності широкихверств населення.
Практика у сферізахисту прав ІВ свідчить про високу ефективність взаємодії митних органів зіншими державними органами, на жаль в Україні відсутня така ефективнавзаємодія. Це пояснюється великою розбіжністю у компетенції між митними таіншими державними органами України.
Списоквикористаних джерел
1. Конституція України від 28червня 1996 // Відомості Верховної Ради. – 1996. — № 30.
2. В.І.Борисова, І.В. Спасибо-Фатеєва, В.Л. Яроцький. Цивільне право України.Підручник у 2-х томах. Том 1. – Київ: ЮРІНКОМ-ІНТЕР. – 2004. – с. 401.
3. О.В.Дзера, Д.В. Боброва, А.С. Довгерт. Цивільне право України. Підручник у 2-хкнигах. Книга 1. – Київ: ЮРІНКОМ-ІНТЕР. – 2002. – с. 523-524.
4. Цивільнийкодекс України від 16 січня 2003 // Відомості Верховної Ради. – 2003. — №№40-44.
5. Прозахист від недобросовісної конкуренції: Закон України від 7 червня 1996 //Відомості Верховної Ради. – 1996. — №36.
6. Митнийкодекс України // Відомості Верховної Ради. – 2002. — №38-39.
7. КоноваловВ.М. Статья «Интеллектуальная собственность» msk.treko.ru
8. ТропінаО.М. Правові аспекти визначення кола товарів, що містять об’єкти праваінтелектуальної власності, у митному законодавстві // Право України. – 2003. — № 1.
9. БерезнийА. Шлях до ГАТТ/СОТ // Політика і час. – 1997. № 7.
10. Ипатов А.Таможенные аспекты защиты интеллектуальной собственности // Митна справа. — 2000. — № 3.
11. Проавторське право і суміжні права: Закон України від 23 грудня 1993 // ВідомостіВерховної Ради. – 1994. — №13.
12. Положенняпро Державний департамент інтелектуальної власності, затверджено постановоюКабінету Міністрів України від 20 червня 2000 р. // Офіційний вісник України. —2000. — № 25
13. Проохорону прав на винаходи і корисні моделі: Закон України від 23 грудня 1993 //Відомості Верховної Ради. – 1994. — № 7.
14. Проохорону прав на промислові зразки: Закон України від 23 грудня 1993 //Відомості Верховної Ради. – 1994. — № 7.
15. Проохорону прав на знаки товарів і послуг: Закон України від 15 грудня 1993 //Відомості Верховної Ради. – 1994. — № 7.
16. ГенеральнаУгода з тарифів і торгівлі від 15 квітня 1994.
17. ПостановаКабінету Міністрів України від 13 квітня 2007 р. N 622.
18. Проінформацію: Закон України від 2 жовтня 1992 // Відомості Верховної Ради. –1992. — № 48.
19. www.intelvlas.com.ua
20. www.uapravo.net
21. www.yur-gazeta.com
22. www.provoznavec.com.ua
23. Митнеправо України: навч. Посібник / За заг. ред.В.В. Ченцова. – К.: Істина, 2007.