Митне оформлення товарів

Зміст
Вступ
Розділ 1. Митне оформлення товарів при здійсненні зовнішньоекономічноїдіяльності
1.1 Поняття митного оформленняекспортно-імпортних операцій
1.2 Принципи митного регулювання зовнішньоекономічної діяльностіпідприємств
1.3 Особливості митного оформлення при здійсненні імпорту квітів
Розділ 2. Оцінка ефективності здійснення митного оформлення на ТОВ«КОМПАНІЯ НАСІННЄВОЇ ТОРГІВЛІ»
2.1 Характеристика підприємства ТОВ «Компанія насіннєвоїторгівлі»
2.2 Аналіз фінансового стану ТОВ«Компанія насіннєвої торгівлі»
2.3 Дослідження митних процедур при здійсненні підприємством імпортнихоперацій
Розділ 3. Шляхи вдосконалення системи митного оформлення товарів наприкладі підприємства ТОВ «КОМПАНІЯ НАСІННЄВОЇ ТОРГІВЛІ»
3.1 Основні напрямки спрощення процедур митного оформлення
3.2 Удосконалення організації митногооформлення товарів при здійсненні імпортних операцій підприємством
3.3 Оцінка ефективності удосконалення митних процедур на прикладі ТОВ«Компанія насіннєвої торгівлі»
Висновки та пропозиції
Список використаної літератури
Додатки
Вступ
Зовнішньоекономічнізв'язки на сьогодні — це об'єктивно обумовлена необхідність, важливий факторекономічного зростання, невід'ємна складова національного процесу розширеноговідтворення. Вони все більшою мірою визначають не тільки темпи і пропорціїпроцесу виробництва, але й обміну та розподілу.
Державна митнаслужба України є центральним органом виконавчої влади, який забезпечуєпроведення в життя державної митної політики, організовує функціонування митноїсистеми, здійснює керівництво дорученою йому сферою управління, несевідповідальність за її стан та розвиток. Окремими завданнями ДМСУ є здійсненнямитного контролю і оформлення товарів та інших предметів, що переміщуютьсячерез митний кордон України, організація боротьби з контрабандою та порушеннямимитних правил.
За останній часпочастішали такі порушення як декларування товарів не за своїм найменуванням,заниження митної вартості товарів тощо. Вирішення цих складних питань потребуєспеціальних знань не тільки з митної справи, а й з товарознавства та експертизитоварів. Тому питання вивчення порядку митного контролю та оформлення товарів,порядку проведення експертизи, правил визначення митної вартості не втрачаютьсвоєї актуальності і набувають особливого значення на сучасному етапі. Ціобставини і обумовили вибір теми, мети та завдань курсової роботи.
Підвищення якостіобслуговування зовнішньоекономічних операцій — одна з головних задач розвиткуекономіки нашої країни. В останні роки у всіх передових у технічному відношеннікраїнах відзначається зростаючий інтерес до підвищення якості
обслуговуванняекспортно-імпортних операцій.
Виходячи із зазначеноговище, та враховуючі стрімкі темпи росту ринку рослин та супутніх товарів,вважаємо, що обрана тема для курсової роботи є актуальною.
Проблема правовогозабезпечення, що регулює митну діяльність розв'язана ще недостатньо. Про цесвідчать часті зміни і доповнення до чинних митних законів. Процес формуваннямитного законодавства започатковано у 1991 році. Серед останніх митнихнововведень важливого значення набув вступ у силу 1 січня 2005 року новогоМитного кодексу України.
Мета дипломноїроботи — дослідити таописати процедуру митного оформлення та контролю товарів під час переміщеннячерез митний кордон України.
Відповідно до метироботи необхідно було розв’язати такі завдання:
дослідитипроведення митного контролю та оформлення товарів на українських митницях;
вивчити основнівимоги до митного оформлення зовнішньоекономічних операцій продукції, якаперевозиться через кордон підприємством, обраним у якості бази практики;
запропонуватизаходи, що будуть сприяти удосконаленню процедур митного контролю та оформленнятоварів.
Об’єктомдосліджень є нормативна документація на перетинкордону, законодавча база митної служби, сертифікати якості.
Предметомдослідження є порядок оформлення товарів припереміщенні через митний кордон України.
Методидослідження: аналіз предметної області, статистичніметоди, аналітичні методи.
Інформаційноюбазою під час написання курсової роботи були працітаких відомих в Україні і за кордоном авторів як Захаренко Н.А., Борзенков І.,Гришин А., Дерев’янко С., Ксенз Л., Лісовенко М., Макаренко О.В., Мілейко Я.,Мовчан В., Омельченко Е., Циганок А., Шаренко С., Мазаракі А.А. та інших. Крімтого, використовувались нормативні документи Київської регіональної митниці,звітні бухгалтерські документи підприємства.
Структурнодипломна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновку і спискувикористаної літератури. У першому розділі розглянуті теоретичні засади митногооформлення товарів при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності. У другомурозділі дана оцінка ефективності здійснення митного оформлення на підприємстві.У третьому розділі розроблені шляхи вдосконалення системи митного оформленнятоварів на підприємстві.
Розділ 1.Митне оформлення товарів при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності
 1.1 Поняття митного оформленняекспортно-імпортних операцій
Митне оформлення — це сукупність дій, пов’язаних з пропуском в Україну чи за її межі (в тому числіза умов тимчасового ввезення чи тимчасового вивезення) товарів, майна та іншихпредметів, що переміщуються через митний кордон України. Воно здійснюєтьсяслужбовими особами митниці з метою забезпечення митного контролю та іззастосуванням засобів державного регулювання ввезення чи вивезення товарів таінших предметів.
При цьому підтоварами розуміють будь-яку переміщувану через митний кордон України продукцію,в тому числі продукцію, на яку поширюються права інтелектуальної власності,послуги, роботи, які є об’єктом купівлі-продажу або обміну. Майном вважаютьсябудь-які переміщувані через митний кордон предмети, продукція, що належатьсуб'єктам зовнішньоекономічної діяльності і не призначені, для купівлі-продажу.
Обов'язковоюумовою митного оформлення на вантажі є їх декларування. Декларування — це заяваза встановленою формою точних даних про мету переміщення через митний кордонтоварів та інших предметів і про самі товари та інші предмети, а такожбудь-яких відомостей, необхідних для митного контролю та митного оформлення.Декларування здійснюється безпосередньо власником або на підставі договоруіншими підприємствами, що допущені митницею до декларування. Підприємствадопускаються митницею до декларування на підставі свідоцтва про визнання їх якдекларантів.
В СРСР вантажну,митну декларацію (ВМД) вперше почали застосовувати з 1 вересня 1989 р. З 1січня 1993 р. ВМД використовується для декларування і митного оформленнятоварів та інших предметів, які переміщують через митний кордон України.
Для отримання абовідправлення вантажів за кордон суб’єкт ЗЕД повинен пройти на митниці процедуруакредитації. На митницю, що обслуговує район реєстрації підприємства, подаютьсятакі документи:
облікова карткасуб’єкта ЗЕД;
свідоцтво продержавну реєстрацію;
свідоцтвооблстатуправління Мінстатистики про надання підприємству статистичних кодів;
статутпідприємства та його нотаріально завірену копію;
довідкуобслуговуючого банку про відкриття рахунків;
довідку продекларування валютних цінностей, завірену печатками податкової інспекції та уповноваженоговідділення Національного банку.
Після отриманняоблікової картки суб’єкта ЗЕД підприємства можуть декларувати вантажі. Товариабо майно, вартість яких перевищує 100 дол. СІЛА, декларуються митницею заумови наявності відомостей про нього у вантажній митній декларації. На товари,вартість яких нижча 100 дол. США, ВМД не заповнюється. Такий товар декларуєтьсяна підставі відомостей про них в супровідних та інших документах.
Вантажна митнадекларація є уніфікованим документом, сформованим у відповідності доміжнародних стандартів аналогічних документів інших країн. Вона містить точнідані про мету переміщення через митний кордон товарів та інших предметів, просамі товари та інші предмети, прЬ відправника, отримувача та декларантавантажу, спосіб і порядок переміщення вантажів, умови поставки, спосіброзрахунків. Вносяться інші відомості, необхідні для митного оформлення, в томучислі і про нарахування митних та інших обов’язкових платежів. Деклараціявиконує також обліково-статистичну та правоохоронну функції.
Крім класичної ВМДіснує два різновиди ВМД: попередня і загальна. Якщо на момент надходженнятранспортних засобів, товарів та інших предметів подання належним чиномоформленої ВМД з об’єктивних причин неможливе, оформлюється попередня ВМД і здійснюєтьсявипуск вантажів у вільне використання під зобов'язання керівника підприємствапро подання ВМД, оформленої за правилами, у термін до 10 днів. При регулярномупереміщенні через митний кордон тією самою особою однорідних товарів за однимконтрактом в незмінному режимі видається загальна ВМД, що діє впродовж місяця.Після закінчення термінів подається ВМД, оформлена в повному обсязі, на вантаж,випущений у вільне використання за повний період або в рахунок цих ВМД.
Вантажна митнадекларація складається з 5-х однотипних зброшурованих аркушів встановленоїформи (додаток Е2). У необхідних випадках використовують додаткові аркуші, щодає можливість декларувати одночасно до 100 найменувань товарів та іншихпредметів однієї партії і щодо яких встановлено єдиний митний режим. Митнийорган залишає собі два аркуші декларації і відповідні додаткові аркуші до неїдля державного митного контролю. Один аркуш використовують для державноїстатистики, а другий повертають декларанту. Бланк вантажної митної декларації має4 розділи, позначені літерами А, Б, С, Д, і 54 графи, позначених арабськимицифрами або цифрою і буквою (наприклад, 15а, І7а). Частина граф міститьпідрозділи. Розділи і графи (за незначним винятком) супроводжуються текстовимипозначеннями, що вказують на відомості, про які має заявити декларант.
У відповідності довимог заповнення певних типів вантажної митної декларації декларант самостійновписує відомості у необхідні графи декларації. Графу 47 і розділ В (йдеться пронарахування обов’язкових платежів) декларант може не заповнювати з метоюприскорення проходження вантажів через митний кордон. Якщо ця графа і розділдекларантом не заповнені, це робить митний орган. Розділи А, С, Д, заповнюютьсявиключно митним органом після декларування товарів та інших предметів іпред’явлення їх декларантом до митного оформлення.
Якщо длязазначення необхідних відомостей, що вимагаються у відповідній графі, невистачає місця, їх можна подавати на зворотному боці декларації. Такий записзасвідчується декларантом, а у графі роблять позначку “див. на звороті".На зворотному боці документа допускається прославлення відміток і штампів іншихконтролюючих органів: санітарного, ветеринарного, фітосанітарного,радіологічного, екологічного тощо. ВМД і додаткові аркуші до неї заповнюютьукраїнською (російською) мовою на друкарській машинці або комп’ютері.
Існують такожпевні правила заповнення вантажної митної декларації для різних випадківпереміщення товарів та інших предметів через митний кордон України: експорттоварів, експорт майна, експорт комплектного об’єкта, ордерні поставки, транзитІноземних товарів через територію України, імпорт товарів майна комплектногооб’єкта тощо.7 В окремих випадках при розмитненні вантажів поекспортно-імпортних операціях мають пред‘являтися такі документи:
ліцензія наекспорт або імпорт товарів, що підпадають під режим ліцензування, квотування.Вимагається з метою встановлення раціональної структури експорту та захистувнутрішнього ринку України;
дозвіл напереміщення через митний кордон зброї, боєприпасів, вибухових, сильнодіючих таотруйних речовин, який видається урядовою комісією з експортного контролю;
дозвіл навивезення за кордон історико-культурних цінностей. Видається закладамиМіністерства культури України;
дозвіл напереміщення через митний кордон України ліків, медичних препаратів та джереліонізуючого випромінювання. Видається закладами Міністерства охорони здоров‘яУкраїни;
сертифікатвідповідності або свідоцтво про визнання іноземного сертифіката на продукцію,що піддягає обов‘язковій сертифікації. Видається органами Державного комітетуУкраїни із стандартизації, метрології та сертифікації;
документ, щопідтверджує повноваження суб‘єкта зовнішньоекономічної діяльності при експортіокремих видів товарів. Вимагається з метою захисту державних економічнихінтересів;
документ, щопідтверджує реєстрацію контракту на експорт окремих видів товарів уМіністерстві зовнішніх економічних зв’язків та торгівлі України;
довідка пронадходження попередньої оплати за продукцію, що відвантажується в країни СНД.Мета — контроль за надходженням на територію України коштів зазовнішньоекономічними контрактами. Видається банками, уповноваженимиНаціональним банком України;
довідка продекларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резидентуУкраїни і перебувають за її межами (додаток Е1). Необхідна з метою контролю завчасним надходженням на територію України валютних коштів за експортнимиконтрактами. Видається регіональними управліннями Національного банку Українита органами податкової інспекції;
лист-підтвердженнягалузевого міністерства чи комітету про призначення товарів, що постачаються задержзамовленням чи держконтрактом. Таке підтвердження необхідне, оскількитовари, що надходять в Україну за держзамовленням чи держконтрактами, звільняютьсявід обкладення митом;
довідка обласногоуправління сільського господарства і продовольства. Необхідна для товарів, щоімпортуються сільськогосподарськими товаровиробниками і звільняються відобкладення митом.
підтвердженняКабінету Міністрів України про те, що товар надходить як гуманітарна читехнічна допомога, оскільки такі товари за поданням Кабінету Міністрів можутьзвільнятися від обкладення митом;
підтвердження прозакупівлю товару за рахунок коштів Державного валютного фонду України, республіканського(Республіки Крим), місцевих валютних фондів, іноземних кредитів, що надаютьсяпід гарантію Кабінету Міністрів, оскільки ці товари, звільняються відобкладення митом. Надасться Кабінетом Міністрів України або Міністерствомфінансів.
підтвердженняАгентства міжнародного співробітництва та інвестицій про надходження товарів таобладнання з країн ЄС для виконання проектів за програмою ТАСІS. Такі товари заподанням Агентства звільняються від обкладення митом;
дозвіл Державногокомітету з науки і техніки про звільнення від обкладення митом приладів,обладнання, науково-технічної літератури тощо;
сертифікатпоходження товару (додаток Е3). Необхідний для визначення країни походженнятовару, що імпортується та відповідного надання пільг, якщо в конкретномувипадку такі пільги передбачені;
інвестиційнеповідомлення, необхідне для підтвердження факту, що товар надходить в Україну врахунок іноземних інвестицій. Видасться місцевими органами влади;
рахунок-фактура:виписується продавцем на партію товарів, що відправляються, у ньому містятьсявідомості про кількість товару, ціну за одиницю товару і загальну суму партіїтовару (додаток Е1);
транспортнідокументи. Перш за все, це товарно-транспортні накладні, коносамент (додатокЕ5), якщо вантаж доставляється морем; міжнародна транспортна накладна (СМR) абокорнет — ТІR, якщо вантаж доставляється автотранзитом через декілька країнЗахідної Європи.
Для розмитненнявантажу по експортно-імпортних операціях обов’язково потрібно пред’явитидокументи, що підтверджують проведення платежів по отриманому або відправлюваномувантажу. До митних платежів, які справляються митними органами, належать:
мито;
плата запроведення митних процедур;
утримання акцизупри перетинанні кордону;
нарахування тасплата податку на добавлену вартість при імпорті товарів, майна та іншихпредметів.
Проблемі митногооформлення товарів приділяється значна увага в наукових дослідженнях, адже часроботи власне української митниці обраховується 15 роками, тому існують дужебагато проблем при митному оформленні. Насамперед це значні розбіжності взаконодавстві, тому одні й ті ж положення закону можуть бути по трактованіпо-різному.
Так в статтіРівного М.П. „Митниця має сприяти зовнішній торгівлі та бути прозорою іпрогнозованою" [57] аналізуються проблеми і перспективи українськоїмитниці та ті досягнення й набутки, що були здійснені протягом останніх років.У лютому 2002 року Колегія Держмитслужби затвердила Основні напрями розвиткуДержавної митної служби України на 2002-2004 роки. Сьогодні ми вже бачимо першіпозитивні результати впровадження цього документа. Зроблено реальні кроки унапрямку суттєвого покращення роботи митної системи.
До позитивівналежить віднести і те, що значно збільшилися платежі до держбюджету,вдосконалено організацію боротьби з контрабандою та порушеннями митногозаконодавства, посилено взаємодію із правоохоронними органами, зробленосерйозні кроки у напрямку поглиблення співпраці із митними службами сусідніхдержав. Завершено аналіз діючої нормативно-правової бази і вже розпочатомасштабну роботу з її удосконалення. Проте резервів залишається ще багато,далеко не всі проблеми розв'язано, отже, працювати є над чим.
Сьогодні боротьбаз контрабандою, яка проводиться правоохоронними органами, зводиться до надання«посильної» допомоги митникам, а точніше — до виявлення недоліків уроботі митниці. Але це абсолютно не відповідає тим завданням та повноваженням,які покладено на правоохоронців. Отже, потрібно об'єднати зусилля всіхправоохоронних органів для виправлення ситуації. Кабінетом Міністрів Українизатверджено «Програму протидії контрабанді та захисту внутрішнього ринкуна 2005-2007 роки». Митна служба сьогодні не спроможна самостійно вестисистемну боротьбу з контрабандою, в неї для цього недостатньо повноважень. Сьогодніповноваження митника дійсні лише у зоні митного контролю. Жодних оперативнихзаходів самостійно проводити вони не мають права. Тому в пункті пропуску передмитником постає серйозна проблема: проводити поглиблений догляд кожногоавтомобіля, пасажира, таким чином створюючи кілометрові черги, чи спиратисялише на інтуїцію, яка, на жаль, не завжди спрацьовує.
В статтіЧередниченка А.Р. „Реалії нового митного кодексу" [52] маємо аналізрозвитку митної служби та перспектив на майбутнє. Так, автор пише, що прийшов час удосконалювати не тільки роботу митної служби, требаудосконалити митну політику України. Прийнятий новий Митний кодекс — це вжевеликий крок уперед, проте кардинального перегляду потребують і засоби митногорегулювання та технології митного контролю й митного оформлення. Належитьвстановити чесні та прозорі правила гри. Митниця має сприяти зовнішній торгівліі при цьому бути прозорою та прогнозованою.
Інша проблема — велика кількість контрольних служб у пунктах пропуску, а також велика кількістьдозволів різних інстанцій, які треба зібрати підприємцю для проведення митногооформлення. У всьому світі більшість контрольних процедур щодо якості табезпеки продукції проводиться за місцем реалізації, а не під час увезення.
В новому Митномукодексі найбільше порадувало підприємців відміна митних зборів. Крім того,прозорішими та зрозумілішими стали процедури митного контролю та митногооформлення товарів. У новому кодексі та нормативних документах значнозменшилися можливості для суб'єктивного підходу працівника митниці до того чиіншого суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності. Підприємці можуть заздалегідьотримувати висновки митного органу щодо класифікації товарів, значно прозорішимє процес визначення митної вартості. З'являться нові терміни — митний перевізник,склад тимчасового зберігання, вантажний митний комплекс та інші.
Митне оформленнярозпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіхнеобхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостейщодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню.
Засвідчення митниморганом прийняття товарів, транспортних засобів та документів на них до митногоконтролю та митного оформлення здійснюється шляхом проставлення відповіднихпозначок на митній декларації та інших товаросупровідних документах (ст.72 МКУкраїни).
Під час митногооформлення представники підприємств, а також громадяни, що мають належним чиномоформлені повноваження щодо товарів і інших предметів, які підлягають митномуоформленню, мають право бути присутніми при його здійсненні. Декларанти можутьбути присутніми під час митного оформлення товарів і транспортних засобів, якіпред'являються ними для такого оформлення (ст.73 МК України).
У передбаченихчинним законодавством України випадках присутність представників підприємств, атакож громадян при митному оформленні є обов'язковою. Митне оформленняпроводиться українською мовою або на офіційних мовах митних союзів, якщоУкраїна є їх членом.
З метою митногоконтролю і митного оформлення митниці на підставі мотивованого письмовогорозпорядження можуть брати проби і зразки товарів, інші предмети для проведенняїхнього дослідження. Проби і зразки товарів та інших предметів беруться вмінімальних кількостях, що забезпечує можливість їхнього дослідження:
а) щодовстановлення країни походження товарів;
б) щодо визначеннямісця товару в тарифній класифікації;
в) щодо експертизсертифікації товарів і послуг.
У передбаченихзаконодавством випадках митне оформлення товарів і транспортних засобів, якіпереміщуються через митний кордон держави, може бути проведене тільки післяздійснення ветеринарного, фітосанітарного, екологічного й інших видівдержавного контролю.
З початком митногооформлення на товари і транспортні засоби поширюється режим, що різко обмежуєможливість користування і розпорядження ними. Ніхто не вправі користуватися ірозпоряджатися товарами і транспортними засобами, щодо яких митне оформлення незакінчене. Винятки з цього правила встановлені митним законодавством. Митнеоформлення здійснюється на підставі закону. Окрім МК України, митне оформленняврегульовано «Положенням про вантажну митну декларацію»36, яказатверджена постановою КМУ 9 червня 1997 p., та затвердженою наказом № 828 ДМСУвід ЗО грудня 1998 р. «Типовою технологією митного контролю і митногооформлення товарів і інших предметів». Загалом процедура митногооформлення з часом стала уніфікованою.
Митне оформленнямає формальне визначення. Повне оформлення ВМД полягає у формальній ознаці — проставлені на всіх її аркушах особистої номерної печатки інспектора митниці.
У різних країнахсвіту підхід до митного оформлення різний. Так у РФ воно складається із п'ятиетапів, в інших країнах — із чотирьох. Існують системи спрощеного митногооформлення. Тим часом, як зазначалось, такі етапи є уніфікованими в межахпевних митних союзів.
Відповідно дозгаданої Типової технології в Україні передбачено чотири етапи митногооформлення.
Перший етапмитного оформлення — попередні операції і перевірка ВМД та інших документівпідрозділами митної статистики. Разом із ВМД направляється її електронна копія.Уміщена в ній інформація повинна відповідати тій, яка внесена в оригінал. Напідставі подання ВМД підрозділи митної статистики перевіряють фактизастосування до даного суб'єкта ЗЕД санкцій за порушення її правил. Перевіркана першому етапі завершується поставленням штампа «Перевірено».
До попередніхоперацій належать всі дії, які мають відношення до митної справи дії іпередують основному митному оформленню та приведенні товарів і транспортнихзасобів під визначений митний режим. При попередніх операціях митні органироблять попереднє митне оформлення, яке спрямоване на недопущення ввезення намитну територію держави і вивезення з цієї території товарів і транспортнихзасобів, що заборонені до такого ввезення і вивезення, а також ідентифікаціютоварів і транспортних засобів для митної мети.
Другий етапмитного оформлення — перевірка ВМД і документів, оголошеної митної вартості інарахування митних платежів відділом митних платежів митниці й відділом тарифіві митної вартості у визначеному Держмитслужбою порядку. Власне, цей етап єаналітичним. Він закінчується проставленням штампу на ВМД «Сплачено».
Третій етапмитного оформлення — перевірка вантажним відділом митниці позначенихдекларантом у ВМД відомостей на відповідність митним правилам та поданимкомерційним документам. Після такої перевірки на всіх аркушах ВМДпроставляються штамп «Під митним контролем» і реєстраційний номер.Сама ВМД реєструється в журналі обліку вантажних митних декларацій. Після цьогоВМД вважається прийнятою для оформлення. Це має і правовий наслідок — з цьогомоменту декларант відповідає за вказані в ній дані. Ця декларація не може бутивідкликана декларантом. Кожній декларації присвоюється реєстраційний номер,який заноситься в журнал обліку ВМД із вказівкою: її порядкового тареєстраційного номерів, типу, відомостей про відправника й отримувача, проособу, яка відповідає за фінансове врегулювання, про декларанта. Якщо будеприйняте рішення про відмову в митному оформленні, то вказується відповіднийписьмовий документ.
Вантажна митнадекларація не приймається до оформлення, якщо вона:
направляється безповного комплекту документів, необхідних для здійснення митного оформленнятоварів;
заповненадекларантом з порушенням Положення про вантажну митну декларацію;
заповнена зпідчистками і помилками. Виправлення можуть бути зроблені лише шляхомперекреслення помилкових і внесення правильних відомостей та в іншихпередбачених законом випадках.
Якщо підстави длявідмови в митному оформленні відсутні, то вантажним відділом приймаєтьсярішення про здійснення огляду товару. За зверненням особи, яка отримує товар,може бути оформлений Акт про огляд за встановленою формою.
Четвертий етапмитного оформлення — проведення, в разі необхідності, огляду товару і повнеоформлення ВМД. Огляд товару здійснюється за його зовнішніми ознаками вибірковочи повністю. На цьому етапі митниця також може відмовити в митному оформленнітовару після прийняття ВМД лише в передбачених законом випадках. Такі випадки єпоодинокими.
ВМД важаєтьсяповністю оформленою за наявності на всіх її аркушах особистої номерної печаткиінспектора митниці, який здійснював митне оформлення. Залежно від митногорежиму інспектором вантажного відділу, який завершив митне оформлення, накладаєтьсячи знімається митне забезпечення.
Оформлені митницеюлисти ВМД розподіляються в такому порядку:
перший основнийлист («Примірник для митниці») зберігається разом із комплектомдокументів, на підставі яких здійснювалося митне оформлення в митному підрозділі,що здійснював це оформлення на протягом 12 місяців. Після цього термінупередаються в архів митниці;
другий основнийлист («Примірник для статистики») використовується в підрозділахмитної статистики органу ДМСУ;
третій основнийлист («Примірник для митниці») використовується в підрозділах митнихприбутків і платежів органу ДМСУ;
четвертий основнийлист («Примірник для митниці») використовується в залежності від видузовнішньоекономічної операції:
а) під часоформлення товарів, які вивозяться за межі митної території України, листпередається декларанту для доставки разом із товаром в пункт пропускання надержавному кордоні України. Після процедури пропускання він передається в архівмитниці, що здійснила пропускання товарів через державний кордон;
б) під часоформлення товарів ввозяться на митну територію України, лист передаєтьсядекларанту;
п'ятий основнийлист («Примірник для декларанта») передається декларанту. В той жечас можуть бути передбачені і додаткові листи ВТД (форми ТД-3).
У разі необхідностімитні органи вправі видавати засвідчені особистою номерною печаткою інспекторамитниці ксерокопії оформленої ВМД. Для обліку таких копій ведеться спеціальнийжурнал.
При кожномузакінченні митного оформлення складається реєстр, в який заносяться всівикористані при митному оформленні товару документи. Сам реєстр засвідчуєтьсяособистою номерною печаткою і підписом інспектора, який закінчив митнеоформлення. Він зберігається разом з іншими документами, які слугувалипідставою для митного оформлення.
Оформлення ВМДсвідчить про надання суб'єкту ЗЕД права на розміщення товарів у визначеномумитному режимі і підтверджує відзначені у ВТД права і обов'язки щодо здійсненнявідповідних правових, фінансових, господарських та інших дій.
Митне оформленняздійснюється митним органом, як правило, протягом однієї доби з часупред'явлення транспортних засобів і товарів, які підлягають митному оформленню,подання митної декларації та всіх необхідних документів і відомостей. Митнеоформлення вважається завершеним після виконання митним органом митних процедурвідповідно до заявленого митного режиму.
У той же часмитним законодавством передбачено спрощений порядок митного оформлення. У разіпереміщення через митний кордон України товарів, необхідних для подолання наслідківстихійного лиха, аварій, катастроф, епідемій, а також живих тварин, органів таінших анатомічних матеріалів людини для потреб трансплантації, товарів, щомають обмежений термін чи особливий режим зберігання, радіоактивних матеріалів,фото-, аудіо — і відеоматеріалів для засобів масової інформації, товарівміжнародної технічної та гуманітарної допомоги, товарів, що переправляються запроцедурою МДП, їх митне оформлення здійснюється першочергово у спрощеномупорядку. Умови застосування спрощеного порядку митного оформлення визначаютьсяKM України.
Митний органвправі відмовити у здійсненні митного оформлення. У разі відмови у митномуоформленні та пропускання через митний кордон України товарів і транспортнихзасобів митний орган зобов'язаний видавати зацікавленим особам письмовеповідомлення з зазначенням причин відмови та вичерпним роз'ясненням вимог,виконання яких забезпечує можливість митного оформлення та пропускання цихтоварів і транспортних засобів через митний кордон України.
 1.2 Принципи митного регулюваннязовнішньоекономічної діяльності підприємств
Територія України,в тому числі території штучних островів, установок та споруд, що створюються векономічній (морській) зоні України, над якими Україна має виключну юрисдикціюЩодо митної справи, становить єдину митну територію. Межі митної територіїУкраїни є митним кордоном України. Митний кордон України збігається з державнимкордоном України, за винятком меж спеціальних митних зон. Межі територіїспеціальних митних зон є складовою митного кордону України.
На територіїУкраїни можуть створюватися спеціальні митні зони різного типу. Статус татериторія зазначених зон визначається Верховною Радою України відповідно дозаконів України про спеціальні митні зони.
Україна можеукладати з державами двосторонні та багатосторонні договори, які на основівзаємності встановлюють спеціальні митні режими, що передбачають пільгові умовидля суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктівгосподарської діяльності цих держав.
Митні правиламають бути опубліковані не пізніш як за 45 днів до дати введення їх у дію. Уразі, якщо зазначені правила не будуть офіційно опубліковані, вони не набираютьчинності. Якщо такі правила будуть опубліковані невчасно, датою набраннячинності вважатиметься сорок шостий день з моменту офіційної публікації.
Регулювання митноїсправи здійснюють найвищі органи державної влади та управління України. Так,Верховна Рада України визначає:
головні напрямимитної політики України;
структуру системиорганів державного регулювання митної справи;
розміри мита таумови митного обкладення;
спеціальні митнізони та митні режими на території України;
перелік товарів,експорт, імпорт та транзит яких через територію України забороняється.
Кабінет МіністрівУкраїни забезпечує:
здійснення митноїполітики України відповідно до законів України;
встановленнярозмірів митних зборів і плати за митні процедури;
координаціюдіяльності міністерств, державних комітетів та відомств України з питань митноїсправи;
проведенняпереговорів та укладання міжнародних договорів України з митних питань увипадках, передбачених законами України;
подання на розглядВерховної Ради України пропозицій щодо системи митних органів України.
Спеціально уповноважениморганом в галузі митної справи є Державна митна служба України, яка єцентральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом. Державна митнаслужба України приймає нормативні акти тільки відповідно до Митного кодексу таінших законів України.
Безпосереднєздійснення митної справи покладається на митні органи України. Система митнихорганів України складається з Державної митної служби України, регіональнихмитниць, митниць, спеціалізованих митних управлінь та організацій, установ інавчальних закладів. Митні органи України, здійснюючи митну політику,розв'язують такі головні завдання:
Митне регулюванняЗЕД підприємств:
захист економічнихінтересів України;
контроль задодержанням законодавства України про митну справу;
забезпеченнявиконання зобов'язань, які випливають з міжнародних договорів за участю Українистосовно митної справи;
використаннязасобів митно-тарифного та позатарифного регулювання при переміщенні черезмитний кордон України товарів та інших предметів;
вдосконаленнямитного контролю і оформлення товарів та інших предметів, що переміщуютьсячерез митний кордон України;
комплекснийконтроль разом з Національним банком України за валютними операціями;
здійснення заходівщодо захисту інтересів споживачів товарів і додержання учасникамизовнішньоекономічних зв'язків державних інтересів на зовнішньому ринку заучастю відповідних міністерств;
створеннясприятливих умов для прискорення товарообігу та пасажиропотоку через митнийкордон країни;
боротьба зконтрабандою та порушеннями митних правил;
співробітництво змитними та іншими органами зарубіжних країн, а також з міжнароднимиорганізаціями з питань митної справи;
ведення митноїстатистики.
Товари та іншіпредмети, що ввозяться на митну територію України і вивозяться за межі цієїтериторії, підлягають обкладенню митом. Мито нараховується митним органомУкраїни відповідно до положень Закону «Про Єдиний митний тариф» іставок Єдиного митного тарифу України. Мито йде до державного бюджету України.
Митний контроль — це сукупність заходів, здійснюваних митними органами України з метоюзабезпечення дотримання законодавства країни про митну справу і міжнароднихдоговорів, укладених державою, контроль за виконанням яких покладено на митніоргани.
Державазацікавлена, щоб ЗЕД здійснювалася відповідно до встановленого порядку, якиймають знати і якого повинні додержуватися учасники ЗЕД. Передусім це стосуєтьсяправильного митного оформлення товарів і транспортних засобів, що стаютьпредметом митного контролю. До цих правил належать:
одержання дозволуна здійснення ЗЕД шляхом реєстрації у відповідних органах держави якгосподарюючих суб'єктів;
правила укладаннядоговорів, у т. ч. міжнародних контрактів, на виробництво, купівлю, продажтоварів, на товарообмінні
Митний контрольмістить сукупність заходів спостереження за об'єктами контролю, перевіркифактичного дотримання митних норм і правил, реагування на встановленіправомірні і неправомірні дії і бездіяльність контрольованих осіб, що маютьвідношення до переміщення товарів через митний кордон. Сукупність цих заходівзалежить від конкретних ситуацій, але в загальному вигляді це — організаційно-управлінські заходи, пов'язані з реалізацією законів та іншихнормативних актів про організацію і здійснення митного контролю за визначенимиоб'єктами, управлінням ними.
Перевіркадокументів і відомостей, необхідних для митних цілей, полягає у вивченнідокументів, установленні відповідності їх оформлення і заповнення встановленимправилам і нормам. Ця форма митного контролю може передувати іншим формаммитного контролю: огляду, обліку і т.д. Проте в окремих випадках митнийконтроль може обмежитися тільки перевіркою документів.
За своїмпризначенням документи, необхідні для митних цілей, як правило, діляться натакі групи: транспортні, торгові, митні, інші.
До транспортнихдокументів належать: накладні, коносаменти, декларації, дорожні відомості,передатні відомості, багажні, інші.
До торговихдокументів належать: контракти, договори, рахунки-фактури, специфікації,інвойси, пакувальні аркуші, інші.
До митних документівналежать документи, що видаються митними органами або оформляються за їхучастю, наприклад: ліцензії на відкриття митного складу, складу тимчасовогозберігання (СТЗ), магазину безмитної торгівлі; кваліфікаційний атестат фахівцяз митного оформлення; документ контролю доставки (ДКД), декларація митноївартості (ДМВ); вантажна митна декларація (ВМД); свідчення про допущеннятранспортних засобів (контейнерів) для перевезення під митним контролем і т.п.
Митне оформленнята митний контроль здійснюються особовим складом підрозділів регіональнихмитниць і є його повсякденною роботою. Як і будь-яка діяльність, робота звиконання митного контролю та митного оформлення потребує належної організації.Всі операції, які здійснюються в процесі митного оформлення та контролю, маютьбути належним чином упорядковані та відображені в нормативних актах(документах), технологічних схемах, порядках, що визначають правову основу тапослідовність дій співробітників митниці. Така робота проводиться в митнихорганах України Управлінням організації митного контролю Держмитслужби Українита відділами організації митного контролю регіональних митниць. У митницяхфункція з організації митного контролю покладається на одного із заступниківначальника митниці або на один чи кілька спеціально створених підрозділи.
В статті ЛисичкоО.Н. „Перспективи наближення української митниці до європейських стандартів”[64] аналізуються основні заходи, що були здійснені з початку 2005 року в планіреорганізації української митниці для полегшення процедури перетину кордону.Так, з 30 квітня 2005 р. введено в дію Порядок митного оформлення товарів запринципом "єдиного вікна" та контролю товарів і транспортних засобівза принципом "єдиного офісу". Підготовлено проект наказу про створеннясприятливих умов для учасників транзитних перевезень. Досягнуто рішення проможливість митного оформлення вантажів на підставі ветеринарного свідоцтва(протягом однієї доби, раніше затримки сягали до 10 днів). Також суб'єктам ЗЕДнадано можливість отримувати від митних органів попередні рішення прокласифікацію товарів.
Проведено об'ємнуроботу з удосконалення порядку декларування товарів. Зокрема розроблено проектпостанови КМУ, який передбачає надання Держмитслужбі права на визначенняпорядку анулювання ВМД, спрощено порядок заповнення граф ВМД, відмінено поданнядекларації зобов`язання. З метою максимального сприяння сумлінним суб'єктам ЗЕДу 2005 році 16 з них внесено в реєстр сумлінних вітчизняних підприємств (проти3 у 2004 році). Готується до затвердження наказ про внесення до цього реєструще 11 суб'єктів ЗЕД. Передбачається максимальне спрощення критеріїв оцінкипідприємств резидентів, щодо товарів яких може встановлюватися спрощенийпорядок застосування процедур митного оформлення. На сьогоднішній деньпереглянуто базу нормативних документів і скасовано 122 накази та 334розпорядчих листи ДМСУ як такі, що стримували розвиток ЗЕД.
За поданням ДМСУ27 серпня 2005 року Урядом схвалено проект постанови, яким відмінено вимогиподання копії ВМД з країни експорту. Також завершується погодження зміністерствами та відомствами проекту нормативного акту ДМСУ, що передбачаєзменшення кількості оригінальних примірників декларації митної вартості з трьохдо одного.
Згідно з наказомДМСУ № 314 від 20.04.2005 р. „Про затвердження Порядку здійснення митногоконтролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митноїдекларації” для здійснення митного контролю й митного оформлення товарів таінших предметів декларант подає митному органу документи й потрібну кількістьїх копій, наведені нижче: [8]
1. Документи, щопідтверджують повноваження декларанта на здійснення декларування товарів таінших предметів.
Це такі документи:
Договір пропроведення декларування на договірній основі — документ, що підтверджуєнаявність договірних відносин із суб'єктом підприємницької діяльності, якийпереміщує товари та інші предмети. Вимагається при зверненні до митного органупідприємства, що здійснює декларування на договірній основі.
Свідоцтво на правоздійснення декларування на договірній основі підтверджує повноваженняпідприємства, що здійснює декларування на договірній основі, дається ДМСУУкраїни.
Кваліфікаційнесвідоцтво особи, уповноваженої на декларування підтверджує повноваження особи,що безпосередньо декларує товари митному органу. Додатково надається паспортцієї особи. Видається митницею після складання даною особою іспитів.Використання регламентується Наказом ДМСУ від 22.07.97 № 340 «Прозатвердження Положення про діяльність підприємств, що здійснюють декларуванняна підставі договору».
Лист-узгодження — документ, що використовується для здійснення декларування товарів та митногооформлення поза місцем державної реєстрації суб'єкта ЗЕД. Видається митниморганом за місцем акредитації суб'єкта господарської діяльності. Не видаєтьсяпри імпорті підакцизних товарів (за винятком нафтопродуктів).
2. Облікова карткасуб'єкта зовнішньоекономічної діяльності. Облікова картка — це документ, якийпідтверджує поставлення на облік (акредитацію) суб'єкта ЗЕД у митних органахУкраїни. Вимагається при здійсненні будь-яких операцій у митних органах.Використання регламентується Наказом ДМКУ від 31.05.96 № 237 «Прозатвердження Порядку ведення обліку суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності вмитних органах». Облікова картка заноситься в графу 44 ВМД за кодом 9020.[11]
3. Вантажна митнадекларація, заповнена згідно з обраним митним режимом.
Вантажна митнадекларація — письмова заява, яка містить у собі відомості про товари та іншіпредмети й транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон Україниабо відомості про зміну митного режиму щодо цих товарів, а також інформацію,необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, ведення митноїстатистики, нарахування митних платежів. Оформлюється на бланках встановленоїформи МД-2, МД-3, МД-8. Не складається на товари фактурною вартістю до 100 $США (за винятком товарів, що підлягають експортному контролю та імпортнихтоварів, на які встановлено акцизний збір).
4. Деклараціямитної вартості за формою ДМВ-1, ДМВ-2, ДМВ-3. Це заява особи митному органу завстановленою формою відомостей щодо митної вартості товарів, які переміщуютьсячерез митний кордон України чи по відношенню до яких застосовується митнийрежим. Використовується згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.08.03р. № 1375 «Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів,що переміщуються через митний кордон України» та згідно з Наказом ДМСУ від02.12.03 р. № 828 «Про затвердження Порядку заповнення декларації митноївартості». [15]
5. Товаротранспортній інші товаросупровідні документи.
1). Документи, якісупроводжують транспортні засоби. Свідчать про укладення договору наперевезення вантажів. Залежно від обраного виду транспорту, яким переміщуютьсявантажі, у якості товаротранспортного документа може використовуватись:міжнародна автомобільна накладна (CMR) — вноситься в графу 44 ВМД за кодом2730; авіаційна вантажна накладна (Air Waybill); залізнична накладна;коносамент (Bill of Lading); інші встановлені документи.
Документи, щопідтверджують витрати на доставку товарів застосовуються в комерційній практицідля оформлення відповідних угод та використовуються декларантами для визначеннямитної вартості товарів. В якості таких документів можуть використовуватися:
документ, щовизначає відносини сторін в угоді по наданню послуг по доставці товарів відмісця відправлення до місця призначення;
рахунок-фактуравід виконавця угоди доставки, що містить реквізити сторін, суму та умовиплатежу, а також предмет платежу;
банківськіплатіжні документи, що підтверджують факт сплати послуг по доставці увідповідності до виставленого рахунку-фактури.
2). Комерційнідокументи:
Рахунок-фактура(invoice, rechnung) — документ, який супроводжує переміщувані через митнийкордон України товари й інші предмети, вказує їх вартість та дозволяє їхідентифікувати. Вноситься в графу 44 ВМД за кодом 3380.
Використовуютьсядля здійснення взаєморозрахунків сторін — контрагентів угоди. Є основнимдокументом, на підставі якого декларант визначає митну вартість товарів, щопереміщуються через митний кордон України.
3).Зовнішньоекономічний договір (контракт) — матеріально оформлена угода двох абобільше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів,якщо інше не встановлено законом або міжнародним договором України, таспрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язківу зовнішньоекономічній діяльності. Договір вноситься в графу 44 ВМД за кодом4010, а доповнення до нього — 4040.
Для здійсненнязовнішньоекономічної діяльності складається у письмовій формі. [8]
6. Дозволи йсертифікати вповноважених державних органів (у встановлених законодавствомвипадках) та інші документи, зазначені в графі 44 ВМД. Це такі документи:
1) Довідка пропроведення декларування валютних цінностей підтверджує відсутність незаконногознаходження валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту Україниі знаходяться за її межами. У разі відсутності таких цінностей, надаєтьсядовідка про відсутність валютних цінностей, доходів та майна, що належатьрезиденту України і знаходять за межами України. Щоквартально поновлюється уДержавній Податковій Адміністрації України та Національному Банку України до 15числа місяця наступного кварталу (для спільних підприємств до 20 числа). Завждивимагається при здійсненні декларування товарів (предметів) митним органам.Вноситься в графу 44 ВМД за кодом 6001.
2) Сертифікатвідповідності — документ, що видається Державним Комітетом України з питаньтехнічного регулювання та споживчої політики України або уповноваженим(акредитованим) ним органом та підтверджує відповідність продукції (товару),яка ввозиться і реалізується на території України, обов'язковим вимогам норм істандартів, що діють в Україні. Цей дозвіл державного органу регулюєсертифікацію сільгосппродукції.
3) Свідоцтво провизнання — документ, що видається Державним Комітетом України з питаньтехнічного регулювання та споживчої політики або уповноваженим (акредитованим)ним органом на підставі іноземного сертифіката та підтверджує відповідністьпродукції (товару), яка ввозиться і реалізується на території України,обов'язковим вимогам норм і стандартів, що діють в Україні.
4) Фітосанітарнийсертифікат — документ, який повинен бути при транспортних документах, щосупроводжують підкарантинний вантаж. Видається державними органами з карантинуй захисту рослин країни-експортера. Вимагається при ввезенні та митномуоформленні підконтрольних товарів. Заноситься в графу 44 ВМД за кодом 6841. [9]
Висновоксанітарно-епідеміологічної експертизи є необхідним документом для ввезеннясанітарно-гігієнічних виробів. Цей документ заноситься у графу 44 ВМД під кодом6852.
5) Сертифікат пропоходження товарів форми СТ-1 — документ встановленої форми, якийзастосовується для підтвердження країни походження товару. Видається уповноваженимиорганами (як правило, це Торгово-промислові палати країни-виробника товару).Сертифікат надається митним органам України в надрукованому вигляді, безпідчисток та виправлень, російською мовою. У графу 44 ВМД цей документзаноситься за кодом 6866.
Строк діїсертифіката форми СТ-1 не може перевищувати 12 місяців від дати його видачі. Уразі втрати сертифіката про походження допускається подання митному органуофіційно завіреного дубліката сертифіката.
У встановленихзаконодавством випадках надання сертифікату про походження товару єобов'язковим, а саме у випадках ввезення продуктів для продажу населенню.Надання сертифіката походження регламентується Законом України ВР «Продержавне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції» від 17.07.97№ 468/97-ВР. [7]
7. Документи,зазначені в графі 40 ВМД: (номер вантажної митної декларації на ввезеннядавальницької сировини, відомості про ВМД, на підставі якої товари, щореекспортуються, при ввезенні на митну територію України були розміщені в певниймитний режим, або зазначаються відомості про ВМД, за якою товари, щореімпортуються, були оформлені в митний режим експорту. Якщо після ввезення намитну територію України товари були розміщені в інший митний режим, ніж митнийрежим реімпорту, то додатково зазначаються відомості про ВМД, згідно з якоюздійснювалося таке розміщення)
8. Реєстрдокументів, завірений підписом і печаткою декларанта
9. Листокпроведення митного контролю й митного оформлення товарів та інших предметів заВМД.
Митне оформлення — виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленнямрезультатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуютьсячерез митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшоговикористання цих товарів і транспортних засобів [1].
1.3Особливості митного оформлення при здійсненні імпорту квітів
Зовнішньоекономічнадіяльність і насамперед зовнішня торгівля пов'язані з переміщенням через митнийкордон країни як юридичними, так і фізичними особами товарів і транспортнихзасобів. При цьому товари і транспортні засоби підлягають митному контролю імитному оформленню — держава заінтересована, щоб ЗЕД здійснювалася відповіднодо встановленого порядку, який мають знати і якого повинні додержуватисяучасники ЗЕД. Передусім це стосується правильного митного оформлення товарів ітранспортних засобів, що стають предметом митного контролю. До цих правилналежать: одержання дозволу на здійснення ЗЕД шляхом реєстрації у відповіднихорганах держави як господарюючих суб'єктів; правила укладання договорів, у т.ч. міжнародних контрактів, на виробництво, купівлю, продаж товарів, натоварообмінні (бартерні) операції, на транспортування,навантажувально-розвантажувальні, страхові та інші операції, пов'язані зізбереженням, експертизою товарів і т.п.; одержання відповідних ліцензій наімпорт або експорт визначених видів товарів, дозволів на вивіз або ввезеннявстановлених обсягів товарів або на визначену суму (кількісних або вартісних квот),тобто вжиття заходів економічної політики; оформлення відповіднихтоваросупровідних, транспортних та інших документів, що відображають усінеобхідні питання стосовно найменування, якості, кількості, класифікаціїтоварів відповідно до ТН ЗЕД, їх вартості, її складових елементів, умовпостачання, страхування, транспортування і т.п.; сплата відповідних податків,мит і зборів або надання гарантій такої сплати; доставка товарів і документів вузгоджені місце і час; декларування товарів митним органам для здійсненнямитного контролю і митного оформлення; розміщення товарів і транспортнихзасобів на склади тимчасового зберігання або в інші місця в зоні митногоконтролю [21, с.175].
Проте практикасвідчить, що поряд з переважною більшістю учасників ЗЕД, що намагаютьсясумлінно виконувати вимоги, встановлені державою стосовно порядку здійсненняЗЕД, є певна частина учасників цієї діяльності, які з наміром або черезнезнання припускаються помилок або не виконують окремі норми і правила. Цепризводить до великих втрат державних прибутків, дезорганізації роботи митнихорганів та інших відомств тощо.
Для отримання абовідправлення вантажів за кордон суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності повиненпройти на митниці процедуру акредитації [13, с.145]. З цією метою на митницю,що обслуговує район реєстрації підприємства, подаються такі документи:
облікова карткасуб'єкта зовнішньоекономічної діяльності;
свідоцтво продержавну реєстрацію;
свідоцтвооблстатуправління Мінстатистики про надання підприємству статистичних кодів;
статутпідприємства та його нотаріально завірену копію;
довідкаобслуговуючого банку про відкриття рахунків;
довідка продекларування валютних цінностей (форма №2), завірена печатками податковоїінспекції та уповноваженого відділення Національного банку.
Митне оформленнятоварів розпочинається після подання митному органу митної декларації, а такожусіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів,відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митномуоформленню.
Прийняття товарівта документів на них до митного контролю та митного оформлення митний органзасвідчує шляхом проставлення на митній декларації та товаросупровіднихдокументах відповідних відміток — як правило, штампа «Під митнимконтролем».
Документи, необхіднідля здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортнихзасобів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненнізовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу:
українською мовою;
офіційною мовоюмитних союзів, членом яких є Україна;
іншою іноземноюмовою, поширеною у світі.
Якщо оригіналитаких документів складено іншою мовою, декларант має забезпечити їх переклад наукраїнську мову.
Відповідно доЗакону України “Про митний тариф України" квіткові рослини з пуп'янками читі, що квітнуть, зрізані квіти та пуп'янки, що придатні для складання букету чидекоративних цілей, а також листя, гілки та інші частини рослин без квітів,трава, мох, лишайники для букетів чи обрамлення, класифікуються за кодами іобкладаються ввізним митом за специфічними ставками, що встановлені відноснокількості цієї продукції. В представлених до митного оформлення інвойсахобов'язково повинні бути вказані номери коробок з продукцією і повний перелікпродукції. До того ж товар повинен відповідати вказаним у документах торговимпоказникам: кількості, ціні за одиницю та загальній сумі. Додатково требавказувати якісні характеристики квітів — довжина, колір, кількість бутонів нагілці [2]. Обов'язковим є сертифікат про походження товару, фітосанітарнийсертифікат експортера та сертифікат якості. Перерахунок поштучної продукціїпередбачає кратність упаковки пакетів всередині коробки, що встановлюється вкраїнах-експортерах. Так, в одному пакеті зазвичай вміщується троянд не менше20 шт., хризантем — не менше 5 шт., гвоздик и лілей — не менше 10 шт., ірисів,тюльпанів і гербер — не менше 50 шт.
Всі українськіімпортери зобов'язані сплачувати митні збори при ввезенні квітів в Україну. Щобувезти в країну в сезон цвітіння, тобто з 1 червня по 31 жовтня, одну троянду,імпортеру доведеться заплатити eur1. Ввезення однієї гвоздики обійдеться вeur0,6, орхідеї — eur2, гладіолуса — eur1. З 1 листопада по 31 травня ставкизменшуються, окрім плати за ввезення гладіолуса.
Незважаючи наприйняті державою заходи щодо захисту внутрішнього квіткового ринку потікімпорту не тільки не поменшав, а навпаки, збільшився. Фахівці впевнені, щоповністю перекрити імпорт квітів в Україну не можна, бо це спровокує на ринкувеликий дефіцит. Згодом квітковий імпорт може відпасти сам по собі, за умовиякщо почнеться серйозний розвиток вітчизняного квіткового виробництва.
Митниця наказомскасувала спеціальну звітність митних органів у випадку, якщо задекларованавартість оформлюваних квітів нижче контрольного рівня, а це, як очікується,прискорить час проходження митних процедур при імпорті квітів.
Також Митницяініціює істотне зниження ставок мита на імпорт квітів і заміну одиницівимірювання цього товару під час контролю на кордоні зі штук на кілограми, щобуде сприяти прискоренню митного оформлення квітів, оскільки скасуєнеобхідність їхнього поштучного перерахунку.
Для остаточногоспрощення митних процедур під час ввезення до України товарів, які швидкопсуються, зокрема квітів, необхідно делегувати Держмитслужбі функції здійсненняперевірки всіх передбачених законодавством дозволів на ввіз товарів, щосьогодні в пунктах пропуску на кордоні здійснюють 8 контрольних служб, крімМитниці.
Закон України«Про карантин рослин» визначає правові, організаційні тафінансово-економічні основи карантину рослин, повноваження органів державноївлади, їх посадових осіб, права і обов'язки юридичних та фізичних осіб,спрямовані на запобігання занесенню та поширенню відсутніх на території Українирегульованих шкідливих організмів, і становить частину законодавства Українищодо захисту життя та здоров'я рослин.
Проведенняфумігації (знезараження) об'єктів регулювання, які переміщуються черездержавний кордон України та карантинні зони, підлягає ліцензуванню відповіднодо закону. Державна служба з карантину рослин України для виконання своїхповноважень взаємодіє із центральними органами виконавчої влади, Радоюміністрів Автономної Республіки Крим та місцевими державними адміністраціями.
Фітосанітарнаекспертиза об'єктів регулювання проводиться з метою виявлення та/абоідентифікації регульованих шкідливих організмів. Фітосанітарну експертизупроводять карантинні лабораторії Державної служби з карантину рослин України,акредитовані згідно із законом та уповноважені Головною державною інспекцією зкарантину рослин України проводити необхідний аналіз відповідно до міжнароднихстандартів, інструкцій та рекомендацій. Центральна науково-дослідна карантинналабораторія організовує проведення науково-дослідних робіт у сфері карантинурослин, аналізу ризику, надає карантинним лабораторіям, зазначеним у частиніпершій цієї статті, методичну допомогу з питань карантинної лабораторноїдіагностики. Центральна науково-дослідна карантинна лабораторія проводитьповторну фітосанітарну (арбітражну) експертизу на запит особи. Результатиповторної фітосанітарної (арбітражної) експертизи вважаються остаточними.Порядок проведення повторної фітосанітарної (арбітражної) експертизизатверджується центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики.
Митне оформлення вважаєтьсязавершеним після виконання митним органом митних процедур, визначених ним напідставі Митного кодексу відповідно до заявленого митного режиму.
З метоюприскорення митного оформлення Держмитслужба організовує функціонуваннявантажних митних комплексів, автопортів, автотерміналів, де, як правило,розміщуються відповідні підрозділи митних органів і проводиться митнеоформлення товарів і транспортних засобів. На їх території можуть розміщуватисьтакож інші служби державного контролю.
Як правило, у пунктахпропуску через митний кордон України митне оформлення здійснюється цілодобово.Такий порядок їх функціонування встановлюється відповідно до міжнароднихдоговорів, укладених в установленому законом порядку.
Розділ 2.Оцінка ефективності здійснення митного оформлення на ТОВ «КОМПАНІЯНАСІННЄВОЇ ТОРГІВЛІ»
 2.1 Характеристика підприємства ТОВ«Компанія насіннєвої торгівлі»
Товариство зобмеженою відповідальністю «Компанія насіннєвої торгівлі» (код ЕДРПОУ34585332), яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул.Л. Толстого, б.63, к.414.Свідоцтво про державну реєстрацію: 10721020000018286 видане Святошинськоюрайонною у м. Києві державною адміністрацією від 13.09.2006р.
Сфера діяльності:
Оптова торгівлянасіння овочевих культур, газонних трав (виробництва Нідерландів)
торфовихсубстратів (виробництва Германії)
насіння квітів(виробництва Японії).
Компанія також єексклюзивним дистриб’ютором в Україні таких компаній-виробників як:
«ДЕ РОЙТЕРСІДЗ» — виробника насіння овочевих культур для закритого грунта;
«БАРЕНБРЮГ»- світового лідера у виробництві насіння газонних і кормових трав;
«КЛАСМАНН»- лідера у виробництві торф’яних субстратів;
«САКАТА»,виробника насіння квітів.
Основний акцент врозвитку надається роботі з професіональними замовниками, з якими проводятьсялокальні випробування перспективних сортів і гібридів, підтримуючи необхідноюагротехнічною інформацією в рамках асортименту продукції, яка продається.
ТОВ «Компаніянасіннєвої торгівлі» активно бере участь в спеціалізованих виставках,організовує семінари в різних областях України для ознайомлення виробників збазовим асортиментом и перспективними новинками.
Далі проведемодослідження структури органів управління ТОВ «Компанія насіннєвої торгівлі»,яка наведена нижче (рис.2.1).
/>/>
Рис.2.1Організаційна структура управління управління ТОВ «Компанія насіннєвоїторгівлі»
Отже можна зробитивисновок, що ця лінійно-функціональна структура управління підходить дляуправління даним підприємством. Принцип розподілення повноважень івідповідальності за функціями та прийнятті рішень по вертикалі значно підвищуєефективність прийняття рішень. Лінійно-функціональна структура дозволяєорганізувати управління за лінійною схемою, а функціональні підрозділи допомагаютьлінійним керівникам у вирішенні відповідних управлінських функцій. Також, ізсхеми організаційної структури випливає, що функціональні керівники мають правобезпосередньо впливати на виконавців.
При цьому абиусунути можливість отримання виконавцями суперечливих вказівок:
1) або вводитьсяпріоритет вказівок лінійного керівника;
2) абофункціональному керівнику передається лише певна частина повноважень;
3) абофункціональному керівнику передається тільки право рекомендацій.
Розглянемофактичний розподіл функцій між органами управління компанії. (табл.2.1).
Таблиця 2.1
Розподілфункцій між вищими органами управління управління ТОВ «Компанія насіннєвоїторгівлі»Органи управління підприємством Функції за статутом Примітки Збори засновників
 - визначення основних напрямків діяльності підприємства і затвердження його планів та звітів про їх виконання;
внесення та затвердження будь-яких змін до Статуту;
прийняття рішення про будь-які зміни розміру Статутного Фонду;
призначення та звільнення генерального директора до закінчення строку їхніх повноважень;
визначення форм контролю за діяльністю Дирекції, створення та визначення повноважень Ревізійної комісій, а також призначення та звільнення членів Ревізійної комісій до закінчення строку їх повноважень;
затвердження річних звітів та бухгалтерських балансів, вирішення будь-яких питань, пов’язаних із розподілом прибутку підприємства та покриттям збитків Приватного підприємства;
прийняття рішення про придбання підприємством частки Учасника;
прийняття рішення про виключення учасника із Приватного підприємства;
визначення політики щодо виду, якості та обсягу позик або кредитів, що їх отримує Приватне підприємство;
прийняття рішення про ліквідацію приватного підприємства, призначення ліквідаційної комісії та затвердження ліквідаційних балансів підприємства;
визначення порядку створення, розміру та способу здійснення грошових відрахувань до фондів приватного підприємства; визначення валюти таких фондів;
створення, придбання, передача або припинення діяльності дочірніх підприємств, філій та представництв Приватного підприємства в Україні та за кордоном, включаючи зміни їхніх статутних фондів та організаційних структур;
затвердження внутрішніх правил та процедур. А також визначення організаційної структури Приватного підприємства;
визначення умов оплати праці посадових осіб підприємства, його дочірніх підприємств, філій та представництв;
притягнення до матеріальної відповідальності Директора (-ів) Приватного підприємства у разі, якщо він/вона/вони перевищують свої повноваження або права;
вирішення інших питань щодо діяльності підприємства, які віднесено до компетенції Загальних Зборів учасників чинним законодавством. Загальні збори засновників здійснюють повний контроль над діяльністю компанії, визначають її пріоритети та здійснюють розподіл прибутків. Генеральний директор
Виконавчим органом Приватного підприємства є Дирекція Приватного підприємства.
Дирекцію очолює Генеральний Директор Приватного підприємства.
До компетенції Генерального Директора відноситься:
розробляти стратегії та процедури для виконання цілей Приватного підприємства та рішень Зборів Учасників
розгляд результатів господарської діяльності Приватного підприємства за звітний період (місяць, квартал, рік);
розгляд результатів роботи окремих підрозділів Приватного підприємства та їх керівництва з прийняттям відповідних рішень за результатами;
забезпечувати виконання політики та вказівок Зборів Учасників;
здійснювати управління, передачу та розпорядження активами Приватного підприємства;
встановлювати відповідні ціни на продаж та купівлю товарів та послуг, визначати обсяги купівлі та продажу товарів;
вчасно надавати Зборам Учасників такі управлінські та фінансові звіти, які Збори Учасників можуть час від часу вимагати;
наймати та звільняти працівників підприємства, здійснювати нагляд над ними, зокрема визначати розміри винагороди та умови працевлаштування, а також розробляти посадові інструкції.
підписання договорів на суму, що не перевищує 1 млн. дол. США Фінансовий директор
 - фінансовий директор здійснює загальне керівництво фінансовим відділом.
фінансовий директор здійснює керування підлеглими, розподіляє їх функціональні обов’язки, організовує роботу відділу.
фінансовий директор здійснює та визначає завдання на поточний день, а також стратегічне планування роботи відділу.
в разі відсутності генерального директора має повноваження підписувати важливі документи та підписувати рахунки на суму, що не перевищує 100000 грн. Паралельно фінансовий директор являється заступником генерального директора і в разі відсутності генерального директора має всі права щодо управління компанією. Обмеження фінансового директора — не має права впливати на торгову діяльність підприємства. Директор відділу продажу
 - директор відділу закупівель здійснює контроль над відділом.
визначає задачі та розподіляє обов’язки підлеглих.
має повноваження щодо підписання договорів на суму, що не перевищує 400000 грн.
здійснює контроль над продажами товарів. Разом з відділом маркетингу визначає оптимальні ціни на товари. Вибирають акційні товари. Директор відділу продажу має повноваження власноруч без згоди генерального директора змінювати ціни під час акцій та визначати кількість товарів
Отже, можназробити висновок, що основні повноваження щодо затвердження стратегічних рішеньналежать Загальними зборам засновників Приватного підприємства. При цьомурозробкою, організацією та реалізацією цих рішень займаються керівники вищогорівня. Генеральний директор визначає, здійснює та координує всі види діяльностіпідприємства під наглядом Загальних зборів засновників Приватного підприємства.Також, генеральний директор керує всіма структурними підрозділами підприємства,організовує їх роботу, здійснює контроль за своєчасним та якісним виконаннямпосадових обов’язків працівників. Крім того, саме генеральний директор здійснюєкадрову політику та контроль за наймом співробітників, забезпечує їх навчання.Генеральний директор виконує роль представника компанії перед державнимиорганами, орендодавцями та постачальниками. Основна задача генерального директора- забезпечити безперебійну роботу підприємства таким чином, щоб діяльністьпідприємства приносила прибутки. Керівники функціональних відділів здійснюютькерівництво відповідними відділами, організовують їх роботу, контролюютьвиконання завдань своїми підлеглими.
Організаційнуструктуру та менеджмент управління ТОВ «Компанія насіннєвої торгівлі»оцінимо за наступною таблицею (табл.2.2).
Таблиця 2.2
Оцінкаорганізаційної структури та менеджменту управління ТОВ «Компаніянасіннєвої торгівлі»№ з/п Показник Вага показника Еталон Підприємство значення / рейтинг 1 2 3 4 5 6 1 Ділові якості менеджерів, балів 0,2 10 7 0,14 2 Ефективність організаційної структури управління, балів 0,1 10 8 0,08 3 Віковий стан персоналу,% до 45 років 0,05 50 80 0,08 4 Рівень освіти,% з вищою освітою 0,05 90 90 0,05 5 Продуктивність праці, грн. 0,2 87,6 111,47 0,25 6 Середньомісячна оплата праці, грн. 0,2 958,0 1200,0 0,25 7 Виробіток, грн. 0,05 0,1 0,1 0,05 8 Рівень делегованості повноважень,% 0,05 50,0 30,0 0,03 9 Єдність напрямків інтересів,% до кількості осіб зі спільними інтересами 0,05 80,0 70,0 0,04 10 Рівень захворюваності,% до кількості працівників 0,05 30,0 12,0 0,02 Сума місць 1 х х 1,03
Оцінкуефективності організаційної структури управління ТОВ «Компанія насіннєвоїторгівлі» представимо у табл.2.3
Таблиця 2.3
Оцінкаефективності організаційної структури управління ТОВ «Компанія насіннєвоїторгівлі»№ з/п Показник Позитивна якість (1) Негативна якість (0) 1 2 3 4 1 Цілеспрямованість підприємства: 1.1 наявність конкретних цілей 1 1.2 реалізація цілей 1 1.3 контроль за цілями 1 2. Гнучкість структури підприємства 2.1 швидкість реагування на останні зміни 1 2.2 швидкість прийняття рішення 1 3 Чи добре проглядається організаційна структура 3.1 для всіх співробітників 1 3.2 для споживачів 3.3 наявність схеми структури організації, описання функцій та процедур 1 4 Делегованість повноважень 4.1 достатність ступеня свободи різних рівнів управління 5 Що служить опорою організації 5.1 залежність організації від декількох клієнтів 1 5.2 залежність добробуту організації від передових досягнень у технології 5.3 наявність незамінних співробітників 1 6 Робота підприємства з економічної точки зору 6.1 достатність інформації про фінансовий стан 1 6.2 достатність коштів на утримання менеджменту та інших обслуговуючих підрозділів 1 6.3 дотримання економії витрат працівниками 1 6.4 залежність оплати праці персоналу від виробничих досягнень 1 7 Достатність часу для обговорення стратегічних завдань 7.1 ефективність розподілу функцій менеджерів для їх зосередження на стратегічних завданнях 1 7.2 частота винесення стратегічних питань на обговорення менеджерів 8 Дух співробітництва на підприємстві 8.1 сила психології «моя хата з краю» 1 8.2 частота виникнення розбіжностей з питань внутрішньої компетенції 1 8.3 використання системи «менеджмент проектом» 9 Достатність інформації для менеджерів 9.1 швидкість повідомлення менеджерів про останні події 1 9.2 завантаженість менеджерів великою кількістю цифр, які ні про що не свідчать по суті 1 9.3 можливість прийняття відповідальних рішень на основі наявної інформації 1
Як ми бачимо знаведених у табл.2.2 та 2.3 даних організаційну структуру управління управлінняТОВ «Компанія насіннєвої торгівлі» можна вважати позитивною, але вонамає декілька недоліків, що негативно сказується на стратегічному управлінніпідприємством:
1. Виникаєнеадекватність реакції системи управління на вимогу зовнішньої середи.Положення посилюється втратою гнучкості в взаємовідносинах робітників апаратууправління із-за застосування формальних правил і процедур. В результатіускладнюється і уповільнюється передача інформації, що не може не відбиватисяна швидкості і своєчасності прийняття управлінських рішень.
2. Необхідністьпогодження дій різних функціональних служб різко збільшує обсяг роботикерівника організації і його заступників, тобто. вищого ешелону управління.
Далі дамо оцінкуосновних техніко-економічних показників діяльності управління ТОВ«Компанія насіннєвої торговлі» (табл.2.4)
Таблиця 2.4
Основнітехніко-економічні показники діяльності ТОВ «Компанія насіннєвої торгівлі»за 2006 — 2008 рр. Показники 2006 р. 2007 р. 2008 р. Зміна, за три роки,% 1. Об’єм реалізованого товару, всього, тис. грн. 30205 29515 35195 16,519 2. Чисельність працівників, осіб 48 48 49 2,08 3. Продуктивність праці, тис. грн. 62,28 61,23 71,68 15,095 4. Собівартість товарів, тис. грн. 24014,50 24172,9 25171 4,816 5. Витрати на 1 грн. товару, коп. 79,50 81,90 71,52 -10,044 6. Прибуток від основної діяльності, тис. грн. 6190,6 5341,9 10023,7 61,918 7. Рентабельність основної діяльності,% 20,50 18,10 28,48 38,963 8. Середньорічна вартість ОФ, тис. руб. 15671 14612,95 11477,05 -26,762 9. Фондовіддача, грн. / грн. 1,927 2,020 3,067 59,098
Дані таблиці 2.4свідчать про те, що підприємство на протязі останніх років підвищує обсягпродажу, тобто у реалізовано товару обсягом 35195 тис. грн., що на 16,52%більше, ніж у 2006 році. При цьому чисельність персоналу збільшується за цей жеперіод з 48 ос. у 2006 році до 49 ос. у 2007 році. Все це позитивно впливає натакий якісний показник, як продуктивність праці, значення якого збільшилось у2008 році по зрівнянню з 2006 роком на 14,14% і становить у 2008 році 718,26тис. грн. /ос.
Слід такожвідзначити і збільшення розміру собівартості товару, значення якої становить у2008 році 25171 тис. грн., що на 4,82% більше, ніж у 2006 році. В той же часвитрати на 1 грн. товару зменшились з 79,50 коп за 2006 рік до 71,52 коп. за2008 рік. Це свідчить про поліпшення значення такого показника, як прибуток відосновної діяльності, розмір якого збільшився з 6190,6 тис. грн за 2006 рік до10023,7 тис. грн. за 2008 рік. Дана зміна впливає на показник, що характеризуєефективність діяльності — рентабельність, яка склала у 2006 році 20,50%, а у2008 році — 28,48%.
 2.2 Аналіз фінансового стану ТОВ«Компанія насіннєвої торгівлі»
Аналіз вартості йструктури активів ТОВ «Компанія насіннєвої торгівлі» за 2006-2008 рр.розглянемо у таблицях 2.6- 2.8
Таблиця 2.6
Аналізвартості й структури активів ТОВ «Компанія насіннєвої торгівлі» за2006 рікГрупування активів (майна) На 30.09.2006 На 31.12.2006 Зміна за рік Сума, тис. грн. Питома вага,% Сума, тис. грн. Питома вага,% Абсолютне відхилення, тис. грн. В% з початку періоду В структурі,% 1 2 3 4 5 6 7 8 Усього активів з них 29414,7 100 36246,4 100 6831,7 23,23 - 1. Необоротні активи 15315,5 52,07 21663,5 59,77 6348 41,45 7,70 2. Оборотні активи 14093,3 47,91 14525,6 40,07 432,3 3,07 -7,84 -запаси 3514,6 11,95 6150,5 16,97 2635,9 75,00 5,02 -дебітори 9919,8 33,72 5260,4 14,51 -4659,4 -46,97 -19,21 -кошти і їхні еквіваленти 656,4 2,23 3114,7 8,59 2458,3 374,51 6,36 -поточні фінансові інвестиції 2,5 0,01 0,00 -2,5 -100,00 -0,01 3. Витрати майбутніх періодів 5,9 0,02 57,3 0,16 51,4 871, 19 0,14
У структуріактивів ТОВ «Компанія насіннєвої торгівлі» за 2004-2005 рр. відбулисянаступні зрушення: необоротні активи збільшились на 41,45% і становлять 21663,5тис. грн., а оборотні активи — на 3,07% і становлять на кінець 2006 року14525,6 тис. грн. У цілому, активи підприємства зросли на 6831,7 тис. грн. за2005 рік.
Таблиця 2.7
Аналізвартості й структури активів ТОВ «Компанія насіннєвої торгівлі» за2007 рікГрупування активів (майна) На 31.12.2006 На 31.12.2007 Зміна за рік Сума, тис. грн. Питома вага,% Сума, тис. грн. Питома вага,% Абсолютне відхилення, тис. грн. В%, з початку періоду В структурі,% Усього активів з них 36246,4 100 34941,8 100 -1304,6 -3,60 - 1. Необоротні активи 21663,5 59,77 14853 42,51 -6810,5 -31,44 -17,26 2. Оборотні активи 14525,6 40,07 19967,4 57,14 5441,8 37,46 17,07 -запаси 6150,5 16,97 5130,1 14,68 -1020,4 -16,59 -2,29 -дебітори 5260,4 14,51 5077,5 14,53 -182,9 -3,48 0,02 -кошти і їхні еквіваленти 3114,7 8,59 9759,8 27,93 6645,1 213,35 19,34 -поточні фінансові інвестиції 3. Витрати майбутніх періодів 57,3 0,16 121,4 0,35 64,1 111,87 0, 19

У структуріактивів ТОВ «Компанія насіннєвої торгівлі» за 2007 р. відбулисянаступні зрушення: необоротні активи зменшились на 31,44% і їх розмір становитьстаном на 31.12.2007 р.14853,0 тис. грн., оборотні активи за 2007 рікзбільшились на 37,46% та становлять на 31.12.2007 р. 19967,4 тис. грн. Уцілому, активи підприємства зменшились у 2007 році на 1304,6 тис. грн.
Таблиця 2.8
Аналізвартості й структури активів ТОВ «Компанія насіннєвої торгівлі»станом за 2008 рікГрупування активів (майна) На 31.12.2007 На 31.12.2008 Зміна за рік Сума, тис. грн. Питома вага,% Сума, тис. грн. Питома вага,% Абсолютне відхилення, тис. грн. В% з початку періоду В структурі,% Усього активів з них 34941,8 100 34317,3 100 -624,5 -1,79 - 1. Необоротні активи 14853 42,51 15587,8 45,42 734,8 4,95 2,91 2. Оборотні активи 19967,4 57,14 18559,9 54,08 -1407,5 -7,05 -3,06 — запаси 5130,1 14,68 4781,4 13,93 -348,7 -6,80 -0,75 — дебітори 6313,7 18,07 8942,5 26,06 2628,8 41,64 7,99 — кошти і їхні еквіваленти 8523,5 24,39 4832,6 14,08 -3690,9 -43,30 -10,31 — поточні фінансові інвестиції 3. Витрати майбутніх періодів 121,4 0,35 169,6 0,49 48,2 39,70 0,15 /> /> /> /> /> /> /> /> />
У структуріактивів підприємства, що є об’єктом дослідження даної роботи, за 2008 р.відбулися наступні зміни: необоротні активи збільшились на 4,95% і становлятьна 31.12.2008 р.15587,8 тис. грн., оборотні активи зменшились на 7,05% тастановлять на 31.12.2008 р.18559,9 тис. грн. У цілому, активи підприємствазменшились на 624,5 тис. грн.
Вертикальний ігоризонтальний аналіз пасивів ТОВ «Компанія насіннєвої торгівлі» за2006-2008 рр. наведено у табл.2.9- 2.11
Таблиця 2.9
Аналіз капіталуТОВ «Компанія насіннєвої торгівлі» станом за 2006 рікГрупування пасивів джерел фінансових ресурсів На 30.09.2006 На 31.12.2006 Зміна за рік Сума, тис. грн. Питома вага,% Сума, тис. грн. Питома вага,% Абсолютне відхилення, тис. грн. В% відносно початку періоду В структурі,% Усього капіталу (валюта балансу) 29414,70 100 36 246,40 100 6 831,70 23,23 - 1. Власний капітал 6984,60 23,75 7984,1 22,03 999,50 14,31 -1,72 2. Позичковий капітал 22430,10 76,25 28262,30 77,97 5832, 20 26,00 1,72 -довгострокові зобов'язання 9 333,40 31,73 15042,2 41,50 5708,80 61,17 9,77 -короткострокові кредити 118,00 0,40 0,00 -118,00 -100,00 -0,40 -поточні зобов'язання й кредиторська заборгованість 12978,70 44,12 13220,10 36,47 241,40 1,86 -7,65 3. Доходи майбутніх періодів 0,00
У структурікапіталу ТОВ «Компанія насіннєвої торгівлі» питома вага власногокапіталу на 30.09.2006 року складає 23,75%, а на його кінець 2006 року — 22,03%.
Підприємствофінансує свою поточну діяльність за рахунок позичкового капіталу та є залежнимвід зовнішнього фінансування. Дана залежність підприємства від зовнішніх джерелфінансування у 2005 році стала ще сильнішою.

Таблиця 2.10
Аналіз капіталуТОВ «Компанія насіннєвої торгівлі» станом за 2007 рікГрупування пасивів джерел фінансових ресурсів На 31.12.2006 На 31.12.2007 Зміна за рік Сума, тис. грн. Питома вага,% Сума, тис. грн. Питома вага,% Абсолютне відхилення, тис. грн. В% відносно початку періоду В структурі,% 1 2 3 4 5 6 7 8 Усього капіталу (валюта балансу) 36 246,40 100 34 941,80 100 -1304,60 -3,60 - 1. Власний капітал 7 984,10 22,03 8086,8 23,14 102,70 1,29 1,12 2. Позиковий капітал 28 262,30 77,97 26 855,00 76,86 -1407,30 -4,98 -1,12 — довгострокові зобов'язання 15 042, 20 41,50 11218,7 32,11 -3823,50 -25,42 -9,39 — поточні зобов'язання й кредиторська заборгованість 13 220,10 36,47 15 636,30 44,75 2416, 20 18,28 8,28 3. Доходи майбутніх періодів
За 2007 рік напідприємстві зріс розмір власного капіталу на 102,70 тис. грн., а розмірпозикового капіталу зменшився на 1407,3 тис. грн. Однак дані зміни не привелидо покращення стану фінансової незалежності підприємства у 2007 році, про щосвідчить значення питомої ваги власного капіталу станом на 31.12.2007 р.,значення якого становить 23,14%, що свідчить про недостатність власних коштівпідприємства для фінансування діяльності.

Таблиця 2.11
Аналіз капіталуТОВ «Компанія насіннєвої торгівлі» станом за 2008 рікГрупування пасивів джерел фінансових ресурсів На 31.12.2007 На 31.12.2008 Зміна за рік Сума, тис. грн. Питома вага,% Сума, тис. грн. Питома вага,% Абсолют-не відхилен-ня, тис. грн. В% відносно початку періоду В структурі,% Усього капіталу (валюта балансу) 34 941,80 100 34 317,30 100 -624,50 -1,79 - 1. Власний капітал 8 086,80 23,14 9490,4 27,65 1403,60 17,36 4,51 2. Позиковий капітал 26 855,00 76,86 24 826,90 72,35 -2028,10 -7,55 -4,51 -довгострокові зобов'язання 11 218,70 32,11 7401,5 21,57 -3817, 20 -34,03 -10,54 -поточні зобов'язання й кредиторська заборгованість 15 636,30 44,75 17 425,40 50,78 1789,10 11,44 6,03 3. Доходи майбутніх періодів
Як ми бачимо знаведених у таблиці 2.11 даних, за 2008 рік на підприємстві має місце наступнаситуація з формування капіталу: власний капітал підприємства збільшився на1403,6 тис. грн., позиковий зменшився на 2028,10 тис. грн., але питома вагавласного капіталу підприємства становить на 31.12.2008 р.27,65%, що не єдостатнім для фінансування діяльності підприємства.
Це свідчить профінансову залежність ТОВ «Компанія насіннєвої торгівлі» від зовнішніхджерел фінансування.
Наявність власногооборотного капіталу ТОВ «Компанія насіннєвої торгівлі» за 2006-2008рр. проаналізована в табл.2.12- 2.14.

Таблиця 2.12
Розрахунокнаявності власного оборотного капіталу ТОВ «Компанія насіннєвоїторгівлі» станом за 2006 рікПоказники На 30.09.2006 На 31.12.2006 Зміна за рік Сума, тис. грн. Питома вага,% Сума, тис. грн. Питома вага,% Абсолютне відхилення, тис. грн. В% відносно початку періоду В структурі,% 1. Власний капітал 6984,6 23,75 7984,1 22,03 999,5 14,31 -1,72 2. Забезпечення майбутніх витрат і платежів 3. Необоротні активи 15315,5 52,07 21663,5 59,77 6348 41,45 7,70

4. Наявність власного оборотного капіталу -8330,9 -28,32 -13679,4 -37,74 -5348,5 64, 20 -9,42 5. Валюта капіталу 29414,7 100,00 36246,40 100,00 6831,7 23,23 -
Таблиця 2.13
Розрахунокнаявності власного оборотного капіталу ТОВ «Компанія насіннєвоїторгівлі» станом за 2007 рікПоказники На 31.12.2006 На 31.12.2007 Зміна за рік Сума, тис. грн. Питома вага,% Сума, тис. грн. Питома вага,% Абсолютне відхилення, тис. грн. В% відносно початку періоду В структурі,% 1. Власний капітал 7984,1 22,03 8086,8 23,14 102,7 1,29 1,12 1 2 3 4 5 6 7 8 2. Забезпечення майбутніх витрат і платежів 3. Необоротні активи 21663,5 59,77 14853 42,51 -6810,5 -31,44 -17,26

4. Наявність власн. оборотного капіталу -13679,4 -37,74 -6766,2 -19,36 6913,2 -50,54 18,38 5. Валюта капіталу 36246,4 100,00 34941,8 100,00 -1304,6 -3,60 -

Таблиця 2.14
Розрахунокнаявності власного оборотного капіталу ТОВ «Компанія насіннєвоїторгівлі» станом за 2009 рікПоказники На 31.12.2007 На 31.12.2008 Зміна за рік Сума, тис. грн. Питома вага,% Сума, тис. грн. Питома вага,% Абсолютне відхилення, тис. грн. В% відносно початку періоду В структурі,% 1. Власний капітал 8086,8 23,14 9490,4 27,65 1403,6 17,36 4,51 2. Забезпечення майбутніх витрат і платежів 3. Необоротні активи 14853 42,51 15587,8 45,42 734,8 4,95 2,91

4. Наявність власного оборотного капіталу -6766,2 -19,36 -6097,4 -17,77 668,8 -9,88 1,60 5. Валюта капіталу 34941,8 100,00 34317,3 100,00 -624,5 -1,79 -
На підприємствіспостерігається нестача власного оборотного капіталу станом на 31.12.2008 р. урозмірі 6097,4 тис. грн., тобто його розмір зменшився зі значення станом на30.09.2006 р. на 7582,00 тис. грн.
Власний оборотнийкапітал використовується для фінансування оборотних коштів. Розрахунок йогодостатності або дефіциту представлений у табл.2.15.
Таблиця 2.15
Аналіззабезпеченості запасів і товарів власним оборотним капіталом ТОВ «Компаніянасіннєвої торгівлі» за 2006 — 2008 рр., тис. грн. Показники 31.12.2006 31.12.2007 31.12.2008 Зміна за період,% /> /> 1. Наявність власного оборотного капіталу -13679,4 -6766,2 -6097,4 -55,43 /> 2. Запаси й товари 6150,5 5130,1 4781,4 -22,26 /> 3. Забезпеченість власним оборотним капіталом запасів -19829,9 -11896,3 -10878,8 -45,14 />
Висновок: напідприємстві спостерігається дефіцит власного оборотного капіталу дляформування запасів і товарів у розмірі 10878,8 тис. грн. на кінець 2008 року.Відносно 2006 року дефіцит власного оборотного капіталу для формування запасівта товарів на ТОВ «Компанія насіннєвої торгівлі» зменшився на 45,14%.
Далі проведемоаналіз ділової активності підприємства, яка оцінюється показниками оборотностіоборотних коштів.
Таблиця 2.16
Аналізоборотності активів ТОВ «Компанія насіннєвої торгівлі» за 2006 — 2008рр. Показники Од. вим. 2006 2007 2008 Зміна за період,% 1 2 3 4 5 6 1. Чистий доход від реалізації тис. грн. 30205,1 29514,8 35194,7 17 2. Середні залишки оборотних активів тис. грн. 14309,45 17246,5 19263,65 35 3. Дебіторська заборгованість тис. грн. 7590,1 5168,95 6937,3 -9 4. Кількість днів у періоді днів 360 360 360 5. Коефіцієнт оборотності оборотних активів частки одиниці 2,11 1,71 1,83 -13 6. Коефіцієнт оборотності дебіторів частки одиниці 3,98 5,71 5,07 27 7. Тривалість одного обороту оборотних активів днів 170,55 210,36 197,04 16 8. Період інкасації дебіторської заборгованості днів 90,46 63,05 70,96 -22
За результатамипроведеного аналізу можна зробити висновок про те, що коефіцієнт оборотностіоборотних активів зменшився у 2008 році на 13% по зрівнянні з 2006 роком призростанні тривалості одного обороту на 26,50 дн., що свідчить про нераціональневикористання оборотних коштів. У той же час період інкасації дебіторськоїзаборгованості на ТОВ «Компанія насіннєвої торгівлі» зменшився на19,50 дн.
Аналіз поточноїплатоспроможності представлений у табл.2.17.
Таблиця 2.17
Аналізпоточної платоспроможності ТОВ «Компанія насіннєвої торгівлі» за 2006- 2008 рр., тис. грн. Показник 31.12.2006 31.12.2007 31.12.2008 Зміна за період,% 1 2 3 4 5 1. Кошти і їхні еквіваленти 3114,7 9759,8 4832,6 55,15 2. Короткострокові фінансові інвестиції - 3. Дебітори 5260,4 5077,5 8942,5 70,00 4. Запаси 6150,5 5130,1 4781,4 -22,26 5. Витрати майбутніх періодів 57,3 121,4 169,6 195,99 6. Поточні зобов'язання 13220,10 15636,30 17425,40 31,81 7. Доходи майбутніх періодів 0,00 0,00 0,00 - 8. Робочий капітал 1362,80 4452,50 1300,70 -4,56 9. Коефіцієнт абсолютної ліквідності 0,24 0,62 0,28 /> 10. Коефіцієнт критичної ліквідності 0,63 0,95 0,79 /> 11. Коефіцієнт загальної ліквідності 1,10 1,28 1,07 />
Як ми бачимо зрозрахунку можна сказати, що ТОВ «Компанія насіннєвої торгівлі» як на31.12.2006 р., так і на 31.12.2008 р. не має змоги погасити свої поточнізобов’язання за рахунок грошових коштів, поточних фінансових інвестицій та заумов своєчасного розрахунку дебіторів, а також за умов реалізації всього обсягуоборотних активів. Зі всіх показників ліквідності тільки коефіцієнт абсолютноїліквідності має значення, що вище нормативних. Однак цього не достатньо длятого, щоб ТОВ «Компанія насіннєвої торгівлі» признати можливоюплатоспроможнім підприємством.
У табл.2.18представлений розрахунок показників фінансової стабільності.
Таблиця 2.18
Розрахунокпоказників фінансової стабільності ТОВ «Компанія насіннєвої торгівлі»за 2006-2008 рр., тис. грн. Показник Умовна позначка
31.12.
2006
31.12.
2007
31.12.
2008 Зміна за період,% 1 2 3 4 5 6 Власний капітал СК 7984,1 8086,8 9490,4 18,87 Забезпечення майбутніх витрат і платежів БЗ - Необоротні активи НА 21663,5 14853 15587,8 -28,05 Власний оборотний капітал СОК -13679,4 -6766,2 -6097,4 -55,43 Довгострокові зобов’язання ДО 15042,2 11218,7 11218,7 -25,42 Наявність власних і довгострокових джерел покриття запасів СОК + ДО 1362,8 4452,5 5121,3 275,79 Короткострокові кредити й позики КК - Загальний розмір основних джерел покриття запасів СОК + ДО + КК 1362,8 4452,5 5121,3 275,79 Запаси З 6150,5 5130,1 4781,4 -22,26 Надлишок (+) або дефіцит (-) власного оборотного капіталу для покриття запасів +СОК10-СОК10 -19829,9 -11896,3 -10878,8 -45,14 Надлишок (+) або дефіцит (-) власного оборотного капіталу, довгострокових зобов'язань +СОК11-СОК11 -4787,7 -677,6 339,9 -107,10 Надлишок (+) або дефіцит (-) основних джерел покриття запасів +СОК12-СОК12 -4787,7 -677,6 339,9 -107,10 Тип фінансової стійкості кризовий стійкий Запас стійкості фінансового стану, днів - -57,06 -8,26 3,48 -106,09 Надлишок (+) або дефіцит (-) капіталу на 1 грн. запасів - -0,78 -0,13 0,07 -109,13

Як ми бачимо з розрахунку,станом на 31.12.2006 р. підприємство, що є об’єктом дослідження даної роботи,мало кризовий фінансовий стан, а вже станом на 31.12.2008 р. ТОВ «Компаніянасіннєвої торгівлі» має стійкий тип фінансової стабільності.
Станом на31.12.2008 р. ТОВ «Компанія насіннєвої торгівлі» має надлишоккапіталу на 1 грн. запасів у розмірі 0,07 коп., це свідчить про поліпшенняфінансового стану підприємства за 2006-2008 рр.
Далі проведеморозрахунок основних коефіцієнтів фінансової стабільності ТОВ «Компанія насіннєвоїторгівлі», який представлений у табл.2.19.
Таблиця 2.19
Розрахуноккоефіцієнтів фінансової стабільності ТОВ «Компанія насіннєвоїторгівлі» за 2006-2008 рр., тис. грн. № з/п Показники складу Умов. позн.
31.12.
2006
31.12.
2007
31.12.
2008 Зміна за період,% 1 2 3 4 5 6 7 1 Усього капіталу ΣК 36246,4 34941,8 34317,3 -5,32 2 Власний капітал СК 7984,1 8086,8 9490,4 18,87 3 Забезпечення майбутніх витрат і платежів БР - 4 Необоротні активи НА 21663,5 14853 15587,8 -28,05 5 Оборотні активи ОА 14582,9 20088,8 18729,5 28,43 6 Власний оборотний капітал СОК -13679,4 -6766,2 -6097,4 -55,43 7 Довгострокові зобов'язання ДО 15042,2 11218,7 11218,7 -25,42 8 Коефіцієнт автономії Ка 0,22 0,23 0,28 25,55 9 Коефіцієнт фінансової залежності Кфз 4,54 4,32 3,62 -20,35 10 Коефіцієнт фінансової стабільності Кфу 1,53 1,72 1,85 20,59 11 Коефіцієнт маневреності власного капіталу Км 0,17 0,55 0,54 216,15 12 Коефіцієнт забезпеченості власним оборотним капіталом Коб -1,94 -1,34 -1,33 -31,60 13 Коефіцієнт нагромадження амортизації Кам 0,33 0,30 0,28 -15,43
Висновок: всікоефіцієнти, що характеризують фінансову незалежність підприємства маютьзначення набагато нижче нормативних показників (коефіцієнт автономії маєнормативне значення не менше 0,5, коефіцієнт фінансової залежності — не більше2,0, коефіцієнт фінансової стабільності — не менше 0,5, коефіцієнтзабезпеченості власним оборотним капіталом — не менше 0,1). Це свідчить про те,що ТОВ «Компанія насіннєвої торгівлі» фінансує свою діяльність зарахунок позичених коштів.
Основнимузагальнюючим показником ефективності діяльності підприємства є чистийприбуток, що підприємство одержало за звітний період. Чистий прибуток — цеджерело економічного й соціального розвитку підприємства. Постійне збільшенняприбутку зміцнює конкурентні позиції підприємства. Аналіз фінансовихрезультатів підприємства представлений у табл.2.20.
Таблиця 2.20
Аналізприбутку ТОВ «Компанія насіннєвої торгівлі» за 2006-2008 рр., тис.грн. Показники за рік Умовна позначка 2006 2007 2008 Зміна за період,% 1. Чистий доход ЧД 30205,10 29 514,80 35194,70 16,52 2. Собівартість реалізованого товару С 24014,50 24 172,90 25171,00 4,82 3. Валовий прибуток Пв 6 191 5 341,90 10 024 61,92 4. Інші операційні доходи Доп 411,50 259,00 192,10 -53,32 5. Адміністративні витрати Ра 1619,40 1 093,90 2367,00 46,17 6. Витрати на збут Рс 140,00 1 068,40 1000,10 614,36 7. Інші операційні витрати Рпр 1404,40 1 616,00 3328,90 137,03 8. Прибуток від операційної діяльності Піп 3 438,60 822,60 3 519,80 2,36 9. Фінансові доходи Дф 0,00 0,00 0,00 - 10. Інші доходи Дпр 994,00 7360,60 175,10 -82,38 11. Фінансові витрати Рф 1769,60 1414,60 1163,00 -34,28 12. Інші витрати Рпр 17,40 6501,30 1,30 -92,53 13. Прибуток від звичайної діяльності до оподатковування Поб 2645,60 267,30 2 531 -4,35
  14. Податок на прибуток Нпр 1646,30 163,40 1126,70 -31,56
  15. Чистий прибуток ПЧ 999,30 103,90 1 403,90 40,49
  /> /> /> /> /> /> /> />
Валовий прибутокТОВ «Компанія насіннєвої торгівлі» у 2008 році становить 10024 тис.грн., що на 3833 тис. грн. більше, ніж у 2006 році. Тобто значення валовогоприбутку на ТОВ «Компанія насіннєвої торгівлі» збільшилось на 61,92%Чистий прибуток на підприємстві у звітному періоді становить 1403,90 тис. грн.,це на 405 тис. грн. більше, ніж біло у 2006 році.
Розрахунокпоказників рентабельності власного капіталу представлений у табл.2.21.
Таблиця 2.21
Показникирентабельності власного капіталу ТОВ «Компанія насіннєвої торгівлі»за 2006-2008 рр. Показник Умовна позначка 2006 2007 2008 Зміна за період,% Капітал, тис. грн., усього А 36246,40 34941,80 34317,30 -5,32 Власний капітал, тис. грн. СК 7984,10 8086,8 9490,4 18,87 Чистий доход ЧД 30 205 29 515 35 195 16,52 Чистий прибуток ПЧ 999 104 1 404 40,49 Рентабельність чистого доходу,% Рчд 3,31 0,35 3,99 20,57 Оборотність активів Коб 0,83 0,84 1,03 23,07 Фінансовий леверідж Кфл 4,54 4,32 3,62 -20,35 Рентабельність власного капіталу,% Рск 12,52 1,28 14,79 18, 19
Рентабельністьчистого доходу ТОВ «Компанія насіннєвої торгівлі» становить у 2008році 3,99%, що вище, ніж було у 2006 році на 0,68%. За цей же період має місцезменшення розміру фінансового лівериджу з 4,54 за 2005 рік до 3,62 за 2008 рік,тобто на 18,19%. На підприємстві за аналізований період також покращилосьвикористання власного капіталу. Так у 2006 році підприємство малорентабельність власного капіталу у розмірі 12,52%, а у 2008 році вже маєрентабельність власного капіталу у розмірі 14,79%, тобто на 2,28% вище.
 2.3 Дослідження митних процедур приздійсненні підприємством імпортних операцій
В даній роботі мирозглянемо митне оформлення квітки фіалки, який надійшов з Литви на адресу ТОВ«Компанії насіннєвої торгівлі». Даному товару відповідає код згідноУКТЗЕД — 0603108010. До цієї товарної позиції включаються не лише зрізаніквітки та пуп’янки як такі, але і букети, вінки, квіткові кошики та аналогічнівироби (наприклад, бутоньєрки), що складаються з квіток чи пуп’янків. За умови,що такі букети і т.п. мають основні властивості виробів з квітів, вонизалишаються в цій товарній позиції навіть за наявності в них аксесуарів з іншихматеріалів (стрічки, паперові прикраси і т.п.).
Зрізані гілкидерев, кущів чи чагарників з квітками або пуп’янками (наприклад, магнолії ідеяких різновидів троянд) розглядаються як зрізані квітки або пуп’янки цієїтоварної позиції.
До цієї товарноїпозиції не включаються квітки, пелюстки та пуп’янки, що використовуютьсяголовним чином у парфумерних, фармацевтичних, інсектицидних, фунгіцидних чианалогічних цілях, за умови, що в тім вигляді, в якому вони подані, вонинепридатні для складання букетів чи для декоративних цілей (товарна позиція 1211). До цієї товарної позиції також невключаються колажі та аналогічні декоративні зображення товарної позиції 9701. УКТЗЕД.
Розглянемо основніправила інтерпретації класифікації товарів:
Товарноюноменклатурою Митного тарифу України є Українська класифікація товарівзовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД).
Класифікаціятоварів зовнішньоекономічної діяльності здійснюється відповідно до викладенихнижче правил.
1. Назви розділів,груп та підгруп наводяться лише для зручності користування. Для юридичних цілейкласифікація товарів проводиться виходячи з найменувань товарних позицій івідповідних приміток до розділів чи груп і, якщо такі тексти найменування тапримітки не вимагають іншого, відповідно до таких положень:
2. а) будь-якепосилання у найменуванні товарної позиції на будь — який товар стосується такожнекомплектних чи незавершених товарів, за умови, що вони мають основніхарактеристики комплектних чи завершених товарів. Це Правило застосовується припосиланні на комплектний чи завершений товар (чи такий, що класифікується яккомплектний чи завершений згідно з цим Правилом), поданий незібраним чирозібраним;
б) будь-якепосилання у найменуванні товарної позиції на будь — який матеріал чи сировинустосується також сумішей або сполучень цього матеріалу чи речовини з іншимиматеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чисировини розглядається як посилання на товари, які повністю або частковоскладаються з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товарів, якіскладаються більше ніж з одного матеріалу чи речовини, проводиться відповіднодо Правила 3.
3. У разі колизгідно з Правилом 2 б) або з будь-яких інших причин товари на перший поглядможна віднести до двох або більше товарних позицій, класифікація таких товарівпроводиться таким чином:
а) переваганадається тій товарній позиції, яка більш конкретно описує товар у порівнянні знайменуваннями товарних позицій, що дають більш загальний опис. Однак, коликожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чиречовин, які входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лишедо окремих частин товарів, що надходять у продаж у наборі, призначеному дляроздрібної торгівлі, тоді ці товарні позиції розглядаються рівнозначними щодоцього товару, навіть якщо одна з них має повніший або більш точний опис товару;
б) суміші,багатокомпонентні вироби, які складаються з різних матеріалів або вироблені зрізних компонентів, і товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібноїторгівлі, класифікація яких не може проводитися відповідно до Правила 3 а),класифікуються відповідно до матеріалу чи складових, які визначають основнийхарактер цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;
в) товари,класифікацію яких не можна провести відповідно до Правила 3 а) або 3 б),класифікуються у товарній позиції з найбільшим порядковим номером середтоварних позицій, які розглядаються.
4. Товари, які неможуть бути класифіковані згідно з наведеними вище Правилами, класифікуються утоварній позиції, яка відповідає найбільш подібним товарам, що розглядаються.
5. На додаток донаведених Правил до зазначених нижче товарів застосовуються такі правила:
а) футляри дляфотоапаратів, музичних інструментів, зброї, креслярського приладдя, прикрас, атакож подібна тара (упаковка), яка має особливу форму і призначена длязберігання відповідних виробів або наборів виробів, придатних длядовготермінового використання, і подана разом з виробами, для яких вонапризначена, класифікуються разом з упакованими у них виробами. Однак ця вимогане поширюється на тару (упаковку), яка становить разом з виробами одне ціле інадає останньому істотно інший характер;
б) відповідно дозазначеного вище Правила 5 а) пакувальний матеріал та пакувальні контейнери, щопоставляються разом з товарами, слід класифікувати разом, якщо вони відносятьсядо такого типу упаковки, яка використовується для упакування цих товарів. Однакце положення є необов'язковим у разі, коли ці пакувальні матеріали абоконтейнери придатні для повторного використання.
6. Для юридичнихцілей класифікація товарів у підпозиціях будь — якої товарної позиціїпроводиться відповідно до назви підпозицій і приміток, які стосуютьсяпідпозицій, а також вищезазначених Правил, за умови, що порівнювати можна лишепідпозиції одного рівня. У цілях цього Правила також можуть застосовуватисявідповідні примітки до розділів та груп, якщо не обумовлено інше.
Згідно коду товарута митному режиму "імпорт" визначаються митні процедури, якінеобхідні при митному оформленні:
Платежі приімпорті товару, які нараховуються під час здійснення імпортних операцій ТОВ«Компанія насінної торговлі»:
1. Ввізне(імпортне) мито-м ито, що стягується митницею, являє собою податок на товари таінші предмети, які переміщуються через митний кордон України.
Ввізне мито нараховуєтьсяна товари та інші предмети при їх ввезенні на митну територію України.
Повна/пільговаставка — 10%
Документ:  [Закон, ВРУ] від 31.05.2007 №1109-V діє 01.01.2008р.
2. Податок надодану вартість (ПДВ):
ПДВ (англ. valueadded tax, VAT) — непрямий податок на товари й послуги. З метою стимулюванняекспорту фірмам-експортерам повертається сума ПДВ (при певних умовах). Приімпорті ПДВ виступає засобом протекціоністської політики, оскільки йогостягнення з імпортованих товарів веде до їхнього подорожчання, підвищуючи тимсамим конкурентноздатність товарів і послуг вітчизняного виробництва.  (Стаття 4. База оподаткування) .
Ставка-20%
Документ:  [Закон, ВРУ] від 03.04.1997 №168/97-ВР діє 01.01.2008р.
3. Єдиний збір упунктах пропуску:
Єдиний збірскладається з:
плати заздійснення передбачених Законом видів контролю вантажу і транспортного засобу;
плати за проїздтранспортного засобу автомобільними дорогами;
додаткової платиза проїзд автомобільного транспортного засобу з перевищенням встановленихзагальної маси, осьових навантажень та (або) габаритних параметрів.
Єдиний збір не справляється:
у разі перетинаннядержавного кордону України залізничними вагонами без вантажів;
у випадку транзитувантажу, що не підлягає пропуску через митний кордон України таперевантажується на інший транспортний засіб у зоні митного контролю пунктупропуску, який є одночасно пунктом в'їзду та виїзду цього вантажу.
з транспортнихзасобів, якими перевозяться вантажі гуманітарної допомоги, якщотоваросупровідні документи оформлені на отримувачів гуманітарної допомоги вУкраїні, що внесені до Єдиного реєстру отримувачів гуманітарної допомоги.
Документ:  [Закон, ВРУ] від 04.11.1999 № 1212-XIVдіє 01.01.2008р.
Нетарифнерегулювання, яке має місце під час здійснення зовнішньоекономічної діяльностіна ТОВ «Компанія насінної торговлі» (сертифікати, дозволи та ін):
1. Заборони
Заборонено дляввоза в Україну:
імпорт будь-якихтоварів, про які заздалегідь відомо, що вони можуть завдати шкоди здоров'ю абостановити загрозу життю населення та тваринного світу, або призвести доруйнування навколишнього середовища;
імпорт продукціїта послуг, що містять пропаганду ідей війни, расизму та расової дискримінації,геноциду і т. п, які суперечать відповідним нормам Конституції (ОсновногоЗакону) України;
імпорт товарів,які здійснюються з порушенням прав інтелектуальної власності.
Коментарії: Лист Мінприроди № 3890-к/20/ч-206.04.2007 діє з 28.04.07р.
1.1 Заборона дляввозу без маркування
Продукти,призначені для продажу населенню, що підпадають під визначення другої — двадцять першої груп УКТ ЗЕД, можуть бути випущені з-під митного контролю… абзац 2 статті 4 ЗУ N468/97-ВР 17.07.1997"… ввезеннявУкраїну iмпортних харчових продуктiв без маркуваннядержавною мовою України, що мiстить в доступнiй для сприймання споживачем формiiнформацiю..."  (Лист ДМСУ N 11/2-5718)
"… контрольза додержанням вимог щодо маркування сільськогосподарської продукції,… митніоргани здійснюють при митному оформленні товарів у режимі імпорту за вантажноюмитною декларацією" (Лист ДМСУ N 25/2-9-18/3344-ЕП)
Документ: ЗВРУ N 468/97 17/07/1997Додатково див. Лист N 11/2-5718 діє з 07.10.97р.
1.2 Заборониреалізації готової продукції з давальної сировини
Реалізація готовоїпродукції, виготовленої з давальницької сировини, яка відноситься до 1 — 24груп згідно з УКТ ЗЕД, у тому числі продукції, отриманої як розрахунки запереробку, обробку, збагачення чи використання давальницької сировини, намитній території України забороняється.
Документ: ЗУ № 309-VI 03/06/2008діє з 05.06.08р.
Не дозволяєтьсявідсрочка і звільнення від сплати мита і ПДВ
При ввезеннітоварів, зазначених у статті 6 цьогоЗакону, не дозволяються:
відстроченнясплати мита та ПДВ;
звільнення відсплати ввізного (імпортного) мита фізичних або юридичних осіб, які мають пільгизі сплати ввізного мита згідно з іншими законодавчими актами України.
Документ: ЗВРУ N 468/97-ВР 17.07.1997діє з 21.11.97р.
2. Обмеження
2.1 Податковийвексель по ПДВ не застосовується в наступних випадках.
Дія Порядку випуску, обігу та погашення векселівне поширюється на операції з імпорту на митну територію України підакцизнихтоварів та товарів, які належать до товарних груп 01 — 24 УКТЗЕД, а також на операції з імпортуна митну територію України будь-яких товарів, що здійснюються особами, які булизареєстровані як платники цього податку менше ніж за дванадцять календарнихмісяців до місяця, в якому здійснюється такий імпорт, чи тими, які є суб'єктамиоподаткування за правилами, встановленими законодавством з питань спрощенихсистем оподаткування, що передбачають сплату цього податку за ставками іншими, ніжвстановлені пунктами 6.1 статті 6та 81.2 статті 81Закону № 168/97-ВР.
2.2 Карантиннийдозвіл Укрголовдержкарантин:
Код документу 5045Карантинний дозвіл (Мінагрополітики України).
Карантинний дозвіл- документ, що засвідчує право на ввезення в Україну, а також транзит вантажу(рослин і рослинних продуктів) на умовах, визначених Державною службою зкарантину рослин України. (ЗаконУкраїни від 30.06.93 N 3348-XII «Про карантин рослин»).Додатково див. Лист ДМСУвід 02.08.2004 р. № 25/9-18/9589-ЕП
2.3 Фітосанітарнийсертифікат:
Код документу 5046 Фітосанітарний сертифікат (Мінагрополітики України).Митний контроль і митне оформлення здійснюються після проведенняфітосанітарного контролю.
Фітосанітарнийсертифікат, який видано країною експортера повинен супроводжувати товари, щопідлягають цьому виду контролю.
Ввезенняпідкарантинних матеріалів із країн, що не мають державних органів з карантину ізахисту рослин, дозволяється без фітосанітарного сертифіката з попереднімоформленням карантинного дозволу на імпорт Укрголовдержкарантину.
Див. Фітосанітарніправила ввезення з-закордону, перевезення в межах країни, транзиту,експорту, порядку переробки та реалізаціїпідкарантинних матеріалів.
Без узгодження зУкрголовдержкарантином, без карантинного дозволу і без фітосанітарногосертифіката в пункті пропуску на державному кордоні дозволяється ввезення в Україну:
Переробленоїрисової соломки і виробів з неї, ворсувальних шишок, хни, басми;
Художньо-декоративнихта технічних виробів, виробів народних промислів із деревини (меблів,агломерованої паркетної фрези, заготовок для тари, ДВП, ДСП тощо);
Дерев'яної тари,що не виділена окремою товарною позицією;
Дерев'яних рам длякартин, фотографій, дзеркал;
Свіжих плодів,овочів (крім картоплі) у кількості, що не перевищує 2-х кг кожного найменуванняна одну особу, у ручній поклажі та в поштових відправленнях;
Продукціїрослинного походження, вільної від карантинних організмів, яка передбачена дляхарчування команд суден, екіпажів літаків і персоналу інших видів транспорту;
Кави меленої увакуумній упаковці, кави розчинної, какао тертого, какао-масла, дріжджів,тютюнових виробів, кондитерських виробів, виробів з борошна, крохмалю;
Зрізу живих квітів(крім хризантем та гіацинтів) не більше 50 штук.
Документ:  [Наказ,Мінагрополітики] від 23.08.2005 № 414 діє 06.12.05р.
Зрізані квітки тапуп’янки, придатні для складання букетів або декоративних цілей, свіжі,засушені (крім вибілених, пофарбованих, просочених або оброблених іншимспособом).
2.4 Екологічнийконтроль:
Код документу 5133 Сертифікат екологічного контролю (Мінприроди України).Екологічний контроль проводиться безпосередньо на кордоні посадовими особамиДержавної екологічної інспекції Міністерства екології та природних ресурсівУкраїни.
Під час вивезеннявантажів і транспортних засобів за межі митної території України контрольздійснюється на митній території України.
Проведенняекологічного контролю підтверджується проставленням відміток та штампів утоваросупровідних документах. Підставою для митного оформлення є штамп«Ввіз/вивіз дозволено» на товаросупровідних документах.
Документ:  [Наказ,МОНС] від 08.09.1999 № 204 діє з 08.09.99р.
2.5 Радіологічнийконтроль:
Код документу 5133Сертифікат екологічного контролю (Мінприроди України).
Радіологічнийконтроль проводиться безпосередньо на кордоні посадовими особами Державноїекологічної інспекції Міністерства екології та природних ресурсів України.
Під час вивезеннявантажів і транспортних засобів за межі митної території України контрольздійснюється на митній території України.
Підтвердженнямпроведення радіологічного контролю є наявність у товаросупровідних документахвідмітки «Радіологічний контроль» або відмітки «Екологічнийконтроль». Штамп «Радіологічний контроль» застосовується длявантажів, що не підлягають екологічному контролю.
2.6 Висновоксанитарно-епідеміологічної експертизи:
Код документа: 5065
Залежно від видутовару, що ввозиться, митному органу подається санітарно-гігієнічнийвисновок.
Висновок державноїсанітарно-гігієнічної експертизи — документ встановленої форми, що містить описознак об'єкта експертизи, висновок (позитивний чи негативний) про відповідністьоб'єкта експертизи вимогам санітарного законодавства (санітарних норм), вимогистосовно об'єкта експертизи — критерії безпеки та умови використання, з якимимає ознайомитись і які зобов'язується виконувати замовник — власник об'єктаекспертизи, і які є в подальшому предметом державногосанітарно-епідеміологічного нагляду.
2.7 Дозволи ісертифікати на флору и фауну:
Код документа: 5136
Увезення в Українута вивезення за її межі диких тварин і рослин, які занесені до додатка I, а також на експорт зразків,занесених до додатків II і III Конвенції здійснюється за дозволом(сертифікатом), який видається Адміністративним органом України з питаньвиконання вимог Конвенції відповідно до ПКМУ від 13 грудня 2000 року N 1822(засвідчують право юридичних і фізичних осіб на переміщення зразків черезмитний кордон України).
Для кожної партіїзразків оформлюється окремий дозвіл або окремий сертифікат. В один дозвіл абосертифікат не може бути внесено більш трьох різних видів зразків. Унесеннявиправлень у дозволи та сертифікати і застосування їх після закінчення термінувикористання не допускається.
2.8 Сертифікат пропоходження товара:
Коди документів: 7000 ...7007
Для підтвердженняпоходження товару митний орган у передбачених законом випадках має правовимагати подання сертифіката про походження такого товару.
Сертифікат пропоходження товару повинен однозначно свідчити про те, що зазначений товарпоходить з відповідної країни. (стаття 283 МКУ).
Сертифікатпоходження є необхідною підставоюдля здійснення митного оформлення продуктів, призначених для продажу населенню(з метою вільного використання на митній території України). Лист ДМСУ N 11/2-10-13147-ЕП 27.12.2002
Документ: ЗУ N 468/97-ВР 17.07.97 ч.2 ст.4 Лист ДМСУ N 11/2-10-13147-ЕП27.12.2002
Будь-якийімпортований (експортований) товар має пройти через митницю. Митниця існує длятого, щоб контролювати ввезення (вивезення) товарів.
При митномуоформленні товару здійснюються:
1) визначеннятовару;
2) митнеоцінювання товару, виходячи з якого в більшості випадків визначається сума митаі податків.
За звичайних умовтовар проходить через митницю і ввозиться в країну одночасно.
Виняток із цьогоправила має місце, коли товар потрапляє на певну територію країни імпорту,наприклад у «вільну економічну зону».
В багатьох країнахтовар можна ввезти і до сплати мита. При цьому митниця одержує від імпортера(його представника) спеціальний документ. Він встановлює обов'язок імпортерасплатити суму податків, мита й інших обов'язкових платежів у зазначений у ньомутермін. У багатьох випадках законодавство вимагає, щоб оплата за векселем булагарантована банками. Використовуючи систему таких векселів, можна, наприклад,відразу сплатити загальну суму мита і податків на імпорт за всі товари,завезені за визначений період.
Під час здійсненнязовнішньоекономічної діяльності та митного оформлення на ТОВ «Компаніянасінної торгівлі» виникають такі основні труднощі, пов'язані зіздійсненням митних процедур:
дуже складні митніпроцедури. Вони призводять до того, що вартість товару штучно завищується. Щобперебороти ці перешкоди в торгівлі, 1973 року у Кіото, у рамках Всесвітньоїмитної організації, було укладено Міжнародну конвенцію про спрощення ігармонізацію митних правил.25 червня 1999 р. прийнято нову редакцію конвенції;
для різних товарівіснують різні митні ставки. Для полегшення роботи митниці в кожній країнііснують спеціальні переліки товарів (класифікації), в яких товари розбиті нагрупи, підгрупи, і т. ін.5 Не в усіх країнах такі переліки однакові. Можетрапитися і так, що той самий товар класифікується в різних країнах по-різному;
ставки мита ізборів (плата за митне оформлення і пов'язані з ним дії державних органів),процедура їхньої сплати, порядок митного оформлення можуть бути змінені, аінформацію про це опубліковано незадовго до цього, а то і взагалі postfactum.Це питання стосується і ГАТТ, яка вимагає, щоб інформація про зміни в ставкахмита і зборів публікувалася заздалегідь, з тим щоб учасники торгової діяльностімогли ознайомитися з ними і вжити усіх відповідних заходів (в тому числісплатити необхідні суми у встановленому порядку);
багато державстягують з того самого товару різні мита, залежно від того, з якої країни товарнадходить. Методи визначення походження товарів, а також пов'язані з нимиформальності і процедури в різних країнах можуть відрізнятися. Нерідко ціформальності і процедури надзвичайно складні. Все це перешкоджає нормальномупроцесу торгівлі;
розмір мита (інерідко митних зборів) часто залежить від вартості товару. При ввезенні товарівімпортер (або його представник) вказує вартість товару в митних документах,розміри мита і зборів розраховуються на основі цих даних. Але буває і так, щомитна служба «не вірить» твердженням імпортера і визначає вартістьтовару на основі своєї інформації. При цьому часто виникають труднощі,пов'язані з методом визначення митної вартості товару.
В той же час, щобввезти куплений товар з-за кордону, потрібно пройти адміністративні процедури.Наприклад, необхідно пройти митні процедури (представити певні документи, впевному порядку сплатити необхідну суму мит та зборів тощо).
Такі процедуривиникли задовго до появи електронної торгівлі і не враховують певних їїособливостей.
Це зумовлює три основніпроблеми в багатьох країнах:
1) неможливозаздалегідь підрахувати суму мит та зборів;
2) неможливозаздалегідь сплатити суму мит та зборів;
3) неможливопереводити валюту за кордон, якщо угода — «електронна».
З розвитком новихінформаційних технологій буде все більше можливостей для розвитку«електронної торгівлі». З іншого боку, зараз деякі адміністративніпроцедури є бар'єром для «електронної торгівлі», причому бар'єрнавіть більший, ніж для звичайної торгівлі.
Сьогодні торгівцівисловлюють все більше незадоволення таким станом речей і все активнішевимагають реформ.
Під впливом цихвимог багато держав вже починають вживати заходів, спрямованих на зменшеннябар'єрів в «електронній торгівлі». Наприклад, поправки до КонвенціїКіото, прийняті в рамках Всесвітньої митної організації 25 червня 1999 року,спрямовані на зменшення таких бар'єрів. На жаль, поки дуже небагато державратифікувало ці поправки. Але цілком очевидно, що рано чи пізно митні процедурипочнуть змінюватися в багатьох країнах.
Такі зміни, щовідбуваються під впливом революційних технологій, приведуть до розвитку цілкомнового митного процесу. Це приклад того, як розвиток технології змінюєзаконодавство.
Навіть у тихвипадках, коли ТОВ «Компанія насінної торговлі заздалегідь відомо, за якою»статтею" буде класифікуватися товар і ставка мита, виражена увідсотках до вартості товару, можуть виникнути труднощі, якщо імпортер імитники не узгодять вартість ввезеного товару. В таких випадках представникимитниці звичайно визначають вартість товару на основі свого розуміння.
Багато державвстановили спеціальні методи визначення митної вартості, які митники повиннівикористовувати в таких спірних ситуаціях.
Наприклад, деякікраїни встановлюють «мінімальну митну вартість товару», і митниця немає права встановлювати митну вартість нижчу від цієї «мінімальноївартості». Інший спосіб — встановити митну вартість імпортного товару наоснові оптової ціни того ж товару, коли він продається в країні імпорту.
Подібні методиоцінювання часто викликають незадоволення ТОВ «Компанія насінної торгівлі»,оскільки використання таких методів призводить до того, що підприємство змушеносплачувати, на думку керівництва, занадто велике мито.
Розділ 3.Шляхи вдосконалення системи митного оформлення товарів на прикладі підприємстваТОВ «КОМПАНІЯ НАСІННЄВОЇ ТОРГІВЛІ»
 3.1 Основні напрямки спрощенняпроцедур митного оформлення
Основні напрямивдосконалення типової і принципової схеми організації митного контролю насучасному етапі розвитку зовнішньоекономічних відносин України полягають у:
1) вдосконаленніорганізації механізму митного контролю;
2) скороченнітермінів і підвищенні якості огляду товарів і транспортних засобів;
3) скороченнітермінів сплати митних платежів;
4) вдосконаленнідокументального оформлення митних процедур;
5) попередженнізаподіяння збитку економіці і загрози загальній безпеці країни;
6) зменшеннівитрат на здійснення контролю за допомогою розробки гнучких технологій залежновід категорій товарів і осіб, що їх переміщають;
7) забезпеченнідоставки товарів у повному обсязі до місць митного оформлення;
8) поліпшеннівзаємодії з транспортними організаціями за допомогою розробки і впровадженняспільних технологій, що забезпечують здійснення ефективного митного контролю таоформлення товарів з урахуванням необхідності забезпечення безперервностіперевізного процесу і необхідності скорочення простою транспортних засобів;
9) розробці івпровадженні заходів для вдосконалення основних напрямів взаємодії митноїслужби з іншими правоохоронними органами;
10) вдосконаленніконтролю на напрямах незаконного переміщення товарів і транспортних засобів.
Можливостізастосування передових технологій митного оформлення в цьому напрямкувизначаються насамперед законодавчою вітчизняною базою, яка регулює порядокпроведення митного оформлення. На сьогодні проводиться активна робота щодоприскорення товаро — та пасажиропотоків, спрощення митних процедур та процедурдержавного контролю.
Першим напрямкомцієї діяльності є перегляд та актуалізація нормативної бази, що регулює питаннямитного контролю та оформлення. Скасовано або визнано не чинними положення 55наказів та близько 285 розпорядчих листів.
Зокрема, скасованонакази, якими були визначені місця митного оформлення окремих товарів. Митнеоформлення товарів буде здійснюватися не в спеціально визначених місцях, а замісцем обліку суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності. Втратив чинністьнаказ, яким запроваджувався комісійний огляд товарів з давальницької сировинита накладення на такі вантажі запірно-пломбувальних пристроїв. Скасованорозпорядження, якими було зменшені строки переміщення товарів автомобільнимтранспортом митною територією України. Крім того, скасовані вимоги щодо:застосування виняткових посилених форм митного контролю при переміщенні черезмитний кордон та митному оформленні насіння та рослин; обмеження можливостімитного оформлення товарів поза робочий час, а також у вихідні та святкові дні.
Багато нарікань уТОВ «Компанія насінної торгівлі» викликає порядок здійснення митногоконтролю й митного оформлення товарів та інших предметів із застосуваннямвантажної митної декларації, який передбачає режим трьохетапної схеми, окреміетапи якої складаються з контрольних операцій (дій). Він ускладнений доситьжорстким розмежуванням контрольних операцій (дій), що здійснюються різнимипосадовими особами підрозділів митного органу, необхідністю подання до митногоконтролю й митного оформлення значної кількості копій документів, а такождодаткових документів, таких як аркуш проведення митного контролю й митногооформлення товарів та інших предметів за ВМД, реєстру документів.
У цьому відношеннівідбувається реальне удосконалення схеми організації митного контролю.
Це надастьможливість:
спростити процеспроходження ВМД (зменшення етапів) при здійсненні митного контролю та митногооформлення товарів;
скоротити часздійснення митних процедур за рахунок зменшення кількості посадових осібмитного органу, які беруть участь у здійсненні цих процедур, й одночасно — уникнути дублювання функцій (неодноразова перевірка документів на кожному зетапів тощо);
зменшити кількістькопій документів, що подаються декларантом митному органу для здійсненнямитного контролю й митного оформлення товарів;
зменшити кількістьдодаткових документів (аркуш проведення митного контролю й митного оформленнятоварів та інших предметів за ВМД, реєстр документів) і, як наслідок, скоротитичас, потрібний для їх оформлення; забезпечити можливість постійного контролю(аналізу) з боку керівного складу митного органу за процесом митного контролю ймитного оформлення товарів за ВМД;
зменшитиімовірність помилок з боку посадових осіб митного органу за рахунок широкоговикористання програмного забезпечення, інформаційних і довідкових баз даних(зменшення впливу людського фактору — пам’ять, уважність тощо).
З метою створеннясприятливих умов для суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, які єсумлінними платниками податків та зборів, наказом ДМСУ внесено ряд підприємствдо Реєстру підприємств, щодо товарів яких установлено спрощений порядокзастосування процедур митного оформлення (ТОВ «Сандора», АТЗТ«Альба Україна», ТОВ «ХФК „Біокон“, СП ЗАТ»РКТФ", ДП «Авто-Інтернешнл», ВАТ «Гостомельськийсклозавод», ТОВ Фірма «Ревайвел-Експрес», ТОВ«Добриня-Дар», ККЗБН «Росинка», ТОВ "Ілта". ТОВ"Інтерфом", ТОВ «Вініл»).
ТОВ «Компаніянасінної торгівлі» необхідно працювати над тим, щоб також увійти допереліку даних підприємств.
Раніше існувалапроцедура, що ускладнювала ввезення на митну територію України товарів, щопідлягають обов’язковій сертифікації. Була обов’язковою норма надання митниморганам у пунктах пропуску через митний кордон сертифікатів відповідності абосвідоцтв про визнання відповідності. В межах правового поля Держмитслужбоюразом з Держспоживстандартом знайдено рішення щодо можливості пред’явленнясертифікатів відповідності (свідоцтв про визнання відповідності) не в пунктахпропуску через державний кордон України, а в митницях призначення. Тому насьогодні митні органи можуть не вимагати подання сертифіката відповідності(свідоцтва про визнання відповідності) безпосередньо при перетині державногокордону України. Контроль за наявністю зазначених документів здійснюється примитному оформленні товарів у режимі імпорту за вантажною митною декларацією.
Для спрощеннямитних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України з метоюгармонізації технологій митного контролю з відповідними технологіямиєвропейських держав розроблено проект наказу про затвердження Порядкуздійснення контролю за доставкою в митниці призначення товарів, що ввозяться намитну територію України на умовах Митної конвенції про міжнародне перевезеннявантажів із застосуванням книжки міжнародного дорожнього перевезення. Порядкомпередбачено ввезення товарів на митну територію України та контроль за їхдоставкою виключно на підставі книжки МДП та її електронної копії, щоформується у митниці відправлення. Цей Порядок суттєво спростить процедуриконтролю за доставкою товарів, що ввозяться з метою імпорту.
Вирішеннюпроблемних питань, пов’язаних з оподаткуванням при тимчасовому ввезеннітоварів, що постачаються в рамках лізингу, та обладнання для виконаннядавальницьких операцій, сприятиме прийняття Верховною Радою Українирозробленого Держмитслужбою проекту Закону України «Про внесення змін додеяких законодавчих актів з питань оподаткування товарів, що тимчасововвозяться (пересилаються) на митну територію України». Пропонується закожний повний місяць заявленого строку перебування цих товарів на митнійтериторії України сплачувати 3 відсотки суми ввізного мита, яка підлягала бсплаті, якби товари було випущено у вільний обіг. При цьому законопроектомустановлюється, що загальна сума ввізного мита, яка підлягає сплаті у разічасткового звільнення від оподаткування, не повинна перевищувати суму, якапідлягала б сплаті при випущенні товарів у вільний обіг.
Також відбуваєтьсявдосконалення організаційної структури митних органів та організації митногоконтролю на кожній ділянці здійснення цього процесу. На даний часДержмитслужбою здійснюються заходи щодо реорганізації митних органів з метоюоптимізації їх діяльності та структури, підвищення ефективності керованостіними: всі митниці виведено з підпорядкування регіональних митниць та підпорядкованоДержавній митній службі України, при цьому за ними залишено раніше визначенізони діяльності, таким чином може бути забезпечена висока результативністьфункціонування митної системи в цілому.
І все ж незважаючина всі позитивні зрушення стосовно можливості застосування передових технологіймитного оформлення товарів ТОВ «Компанія насінної торгівлі» важливуроль на вітчизняних митницях грає людський фактор, фактор культури тапорядності. На нашу думку, над ним перш за все необхідно працювати, щоб всіздійснювані заходи забезпечили реальне покращення організації митного контролю.
Останнім часомспостерігається значне падіння обсягів імпорту та експорту продукції. В умовахфінансової кризи ситуація погіршується ще й у зв’язку з тим, що митнимиорганами безпідставно припинено прийняття податкових векселів від суб’єктівгосподарювання при митному оформленні товарів при тому, що це право платниківпередбачено нормами Закону України „Про податок на додану вартість".
Такі дії митнихорганів спричиняють перешкоди у здійсненні господарської діяльності суб’єктівгосподарювання, погіршують їх фінансовий стан через зменшення обігових коштів.Особливо це впливає на виробників-експортерів, які використовують у виробничомупроцесі імпортну сировину та комплектуючі.
Відновлення праванадання податкових векселів у рахунок сплати ПДВ при митному оформленні товарівдозволить покращити фінансовий стан підприємств, збільшити обігові кошти тавідновити законні права суб’єктів господарювання.
З метоюнедопущення порушень суб’єктами господарювання порядку погашення векселів,вважаємо за доцільне, удосконалити порядок погашення податкових векселів,виданих в рахунок сплати податку на додану вартість під час імпорту товарів, якшляхом їх грошової оплати, так і шляхом заліку підтверджених органами державноїподаткової служби сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню зДержавного бюджету України.
Слід зазначити, щосвітова практика щодо подолання кризових ситуацій в економіках різних країнвстановлює доцільність утримання від дій з підвищення регульованих цін ітарифів під час кризи.
У зв’язку з цимнеобхідно внести зміни до Закону України «Про ціни і ціноутворення»щодо заборони підвищення державних фіксованих та регульованих цін і тарифів підчас здійснення заходів, спрямованих на подолання кризового стану в економіці таздійснення дій по стабілізації фінансово-економічної ситуації в державі,зокрема, на період з 2008 по 2010 рік.
На сьогоднізбільшення тарифів та регульованих цін під час кризової ситуації на внутрішніх тазовнішніх ринках країни, може мати місце лише, як виключні заходи, якінеможливо перенести на іншій період. Таке збільшення повинно бути економічнообґрунтоване, прозоре, з урахуванням необхідності попереднього інформуванняосновних операторів цього сегменту ринку. Крім того, введення в дію таких зміннеобхідно проводити з моменту початку нового фінансового періоду з попереднімінформуванням.
 3.2 Удосконалення організації митногооформлення товарів при здійсненні імпортних операцій підприємством
Тривалість митногооформлення товарів визначається кожною митницею окремо, залежно від характерутовару, обсягу товарної партії, від того, чи підлягає той або інший товарперевірці інших контролюючих служб. Хоч часом митне оформлення товарів можезаймати досить багато часу, тому необхідно вдосконалювати законодавство з метоюприскорення декларування.
Відповідальнаособа після перевірки поданих документів на комплектність і відповідність іншимвимогам передає їх начальнику підрозділу митної статистики. За наявностідостатніх підстав на кожному з етапів відповідальною особою може бутивідмовлено у митному оформленні у порядку, встановленому чинним законодавствомУкраїни.
Результати митногооформлення, з метою виключення підробок, фальсифікації, потребують спеціальногозахисту. Особовий склад повинен забезпечуватися особистими номерними печатками,штампами «Під митним контролем». Також використовується захист увигляді нумерації бланків митних документів (митних декларацій, протоколів пропорушення митних правил тощо), нанесення на такі бланки спеціального малюнка,водяних знаків. Робота із запровадження нових систем захисту результатівмитного оформлення є одним із напрямків організації митного контролю. Одним знових видів захисту, впровадженим Управлінням організації митного контролю ДМСУє нанесення на відбитки особистих митних забезпечень та митні документиспеціальних голографічних етикеток з декількома ступенями захисту. Самі митнізабезпечення та порядок їх застосування також постійно вдосконалюютьсяДержмитслужбою України. Так, у 1997 р. повністю було змінено форми митнихзабезпечень на більш досконалі. В митній системі України використовуєтьсячотири типи митних забезпечень:
а) особистаномерна печатка інспектора — проставляється на митних документах і свідчить прозавершення митного оформлення;
б) штамп «Підмитним контролем» — проставляється на митних документах і свідчить проперебування вантажу під митним контролем;
в) спеціальнийпломбір з пуансонами — для накладання спеціальних пломб на місця, приміщення,транспортні засоби, в яких зберігаються або переміщуються товари та іншіпредмети, що знаходяться під митним контролем;
г) особистаметалева печатка — для накладення відтисків на приміщення, сейфи, шафи тощо, вяких знаходяться митні документи, митне забезпечення інших видів або предметипід митним контролем.
Митне оформленнябазується на додержанні учасниками ЗЕД вимог законодавства про обов'язковедекларування, тобто подання відомостей митним органам про всі товари ітранспортні засоби, що переміщуються через митний кордон, а також тих, митнийрежим яких змінюється. Декларування виражається в поданні митної декларації вусній, електронній або письмовій формі, інших документів та інформації,необхідних для митного оформлення і митного контролю.
Усне декларуванняможе застосовуватися при митному оформленні ручної поклажі і багажу пасажирів.Прикладом декларування в іншій формі може служити прохід пасажирів уміжнародних аеропортах по «зеленому коридору». У такому разі пасажирсвоєю дією заявляє співробітникам митниці про відсутність у нього товарів, щопідлягають контролю митних органів.
У зв'язку зрізними ситуаціями, в яких перебувають декларанти при ввезенні, вивезенні ітранзиті товарів і транспортних засобів, процес декларування може сильновідрізнятися за формою, змістом, терміном і т. ін., у тому числі залежно відвиду обраного декларантом митного режиму. Відповідно і процес митногооформлення буде специфічним у кожній конкретній ситуації, хоча загалом сутністьйого буде незмінною — документальне фіксування відомостей про товар, прийняттярішень про його пропуск через митний кордон, подальші процедури контролю за нимабо випуск у вільний обіг.
Митним брокеромможе бути будь-яка українська або іноземна особа, зареєстрована як суб'єктзовнішньоекономічної діяльності на території України. Для здійснення митноїброкерської діяльності необхідно отримати ліцензію Митного комітету України, атакож мати в своєму штаті митного брокера (фахівця з митного оформлення), якомувидано кваліфікаційне свідоцтво Державною митною службою України.
Одним із можливихзаходів, що необхідно запровадити на митницях, є видача кваліфікаційногосвідоцтва. Для цього має створюється екзаменаційна комісія, яка приймає іспитиу кандидатів на посаду особи митного брокера з метою визначення достатньогорівня знань і кваліфікації для здійснення ним брокерської діяльності. Необхіднозробити іспити більш строгими з метою недопуску до роботи некваліфікованогоперсоналу.
Для спрощення таприскорення процедур митного оформлення та контролю необхідно покращити Порядокмитного оформлення товарів за принципом "єдиного вікна" та контролютоварів і транспортних засобів за принципом "єдиного офісу". Нарозгляд Уряду подано проект постанови КМУ, якою буде затверджено часовінормативи виконання контрольних операцій. Підготовлено проект наказу простворення сприятливих умов для учасників транзитних перевезень. Досягнуторішення про можливість митного оформлення вантажів на підставі ветеринарногосвідоцтва. Також суб'єктам ЗЕД необхідно ширше надати можливість отримувати відмитних органів попередні рішення про класифікацію товарів.
До існуючої митноїдокументації, яка регулює ввезення імпортних товарів потрібно розробити щебільше законів, постанов, які створили б ще жорсткіші умови пропуску товарівчерез митний кордон України. Потрібно вдосконалювати як методи контролю ізаходи митного оформлення, так і митне забезпечення з допомогою якогоздійснюється контроль за ввезеними товарами.
Необхідно провестиоб'ємну роботу з удосконалення порядку декларування товарів. Зокрема розробленопроект постанови КМУ, який передбачає надання Держмитслужбі права на визначенняпорядку анулювання ВМД, спрощено порядок заповнення граф ВМД, відмінено поданнядекларації-зобов`язання.
Необхідно такожпередбачити максимальне спрощення критеріїв оцінки підприємств-резидентів, щодотоварів яких може встановлюватися спрощений порядок застосування процедурмитного оформлення. Також необхідно передбачити зменшення кількостіоригінальних примірників декларації митної вартості з трьох до одного.
 3.3 Оцінка ефективності удосконаленнямитних процедур на прикладі ТОВ «Компанія насіннєвої торгівлі»
Розрахуємоефективність впровадження автоматизованої системи митного оформлення рослин наТОВ «Компанія насіннєвої торгівлі». Реалізація приведеного проектупотребує:
1. Інвестицій напридбання комп¢ютерів та системи автоматизації митного оформлення, вартість якого складе235 тис. грн.
2. Збільшенняексплуатаційних витрат:
2.1 Найом нароботу додаткового персоналу. Витрати на оплату праці робочих в перший рікскладуть 216 тис. грн. (9 х 24) і щорічно збільшуватимуться на 18 тис. грн.
2.2 Придбаннявиробничих матеріалів, вартість яких в перший рік складе 154 тис. грн. іщорічно збільшуватиметься на 15 тис. грн.
2.3 Інші додатковіщорічні витрати складуть 36 тис. грн.
Приміщення, щоорендуються, під магазини надаються після проведення ремонту даних будівель,отже, ТОВ «Компанія насіннєвої торгівлі» витрат по ремонту будівельне несе.
Тривалістьжиттєвого циклу проекту визначається терміном експлуатації устаткування іскладає 5 років. Амортизація проводиться рівними долями протягом терміну службиустаткування. Через 5 років ринкова вартість устаткування складе 10% йогопервинній вартості. Витрати на ліквідацію складуть 5% від ринкової вартостіустаткування через 5 років.
Для придбанняустаткування потрібно буде узяти довгостроковий кредит, рівний 235 тис. грн.під прості відсотки розміром 17% строком на 5 років. Відсотки виплачуються вкінці року щорічно. Кредит береться в кінці 0-го року.
Поверненняосновного боргу — рівними долями, починаючи з другого року і проводиться вкінці року.
Норма доходу накапітал для подібних проектів рівна на підприємстві становить 17%. З метоюспрощення розрахунків приймається, що всі платежі доводяться на кінецьвідповідного року і фірма сплачує тільки податок на прибуток у розмірі 25% івсе.
Основні складовіпотоку (і сальдо) реальних грошей приведені в табл.3.1 — 3.4
Чиста ліквідаційнавартість об'єкту (чистий потік реальних грошей на стадії ліквідації об'єкту)визначається на підставі даних, що приводяться в табл.3.1
Таблиця 3.1
Чиста ліквідаційнавартість устаткування, грн. Найменування показника Земля Будівлі, споруди і т.д. Машини і устаткування Всього Ринкова вартість /> /> 235000 235000 Витрати /> /> 235000 235000 Нараховано амортизації /> /> 235000 235000 Балансова вартість на Т-ом кроці /> /> 23500 23500 Витрати по ліквідації /> /> 1175 1175 Дохід від приросту вартості капіталу /> Немає Немає /> Операційний дохід (збиток) Немає /> 22325 22325 Податки /> /> 5358 5358 Чиста ліквідаційна вартість /> /> 16967 16967
Потік реальнихгрошей від інвестиційної діяльності включає наступні види доходів і витрат,розподілених по періодах (крокам) розрахунок, приведених в табл.3.2
Таблиця 3.2
Потік реальнихгрошей від інвестиційної діяльності, грн. Найменування показника /> Значення показника по кроках розрахунку 1 2 3 4 5 Земля Відтік /> /> /> /> /> /> Притока /> /> /> /> /> /> Будівлі, споруди Відтік /> /> /> /> /> /> Притока /> /> /> /> /> /> Машини, устаткування, передавальні пристрої Відтік -235000 /> /> /> /> /> Притока /> /> /> /> /> 16967 Нематеріальні активи Відтік /> /> /> /> /> Притока /> /> /> /> /> /> Разом: вкладення в основний капітал Відтік /> /> /> /> /> /> Притока /> /> /> /> /> 16967 Сальдо грошового потоку /> -235000 /> /> /> /> 16967
Потік реальнихгрошей від операційної діяльності включає наступні види доходів і витрат,приведені в табл.3.3
Таблиця 3.3
Потік реальних грошейвід операційної діяльності, грн. Найменування показника Значення показника по кроках розрахунку 1 2 3 4 5 1 2 3 4 5 6 7 Виручка /> 645000 677000 709000 741000 773000 Витрати на товари /> 154000 169000 184000 199000 214000 Фонд оплати праці /> 216000 234000 252000 270000 288000 Оренда будівель /> 56160 60840 65520 70200 74880 Амортизація будівель /> /> /> /> /> /> Амортизація устаткування /> 47000 47000 47000 47000 47000 Відсотки за кредит /> 32900 24675 16450 8225 /> Прибуток оподаткування /> 147165 149710 152255 146575 149120 Податки і збори /> 35320 35930 36541 35178 35789 Чистий прибуток /> 111845 113780 115714 111397 113331 Сальдо грошового потоку від операційної діяльності /> 183520 177230 170939 166622 160331
Потік реальнихгрошей від фінансової діяльності включає наступні види притоки і відтокуреальних грошей, приведених в таблиці 3.4
Таблиця 3.4
Потік реальнихгрошей від фінансової діяльності, грн. Найменування показника Значення показника по кроках розрахунку 1 2 3 4 5 Власний капітал 235000 /> /> /> /> /> Короткострокові кредити /> /> /> /> /> /> Довгострокові кредити 235000 /> /> /> /> /> Погашення заборгованостей по кредитах /> 58750 58750 58750 58750 /> Виплата відсотків по кредитах /> 39950 29963 19975 9988 /> Сальдо грошового потоку від фінансової діяльності для перевірки тієї, що фінансової реалізовується проекту 470000 -98700 -88713 -78725 -68738 Сальдо грошового потоку від фінансової діяльності для оцінки комерційної ефективності участі підприємства в проекті -98700 -88713 -78725 -68738
Далі визначимопотік реальних грошей (сумарне сальдо грошового потоку від інвестиційної іопераційної діяльності), розрахунок якого проведемо по кожному року життєвогоциклу проекту. Розрахунки зведемо в табл.3.5

Таблиця 3.5
Потік реальнихгрошей, грн. Найменування показника Значення показника по кроках розрахунку 1 2 3 4 5 1 2 3 4 5 6 7 Сальдо грошового потоку від інвестиційної діяльності -235000 16967 Сальдо грошового потоку від операційної діяльності 183520 177230 170939 166622 160331 Разом потік реальних грошей -235000 183520 177230 170939 166622 177298
Таблиця 3.6
Розрахунокефективності проекту по роках, грн. Найменування показника Значення показника по кроках розрахунку 1 2 3 4 5 Сальдо грошового потоку від інвестиційної діяльності -235000 16967 Сальдо грошового потоку від операційної діяльності 183520 177230 170939 166622 160331 Сальдо грошового потоку від фінансової діяльності 235000 -98700 -88713 -78725 -68738 Разом сальдо реальних грошей 84820 88517,1 92213,8 97884,5 177298
Далі знайдемосальдо накопичених реальних грошей (сальдо реальних грошей з наростаючимпідсумком).
Снрд = 85820 +88517,1 + 92213,8 + 97884,5 + 177298 — 235000 = 305734 грн.
Тепер визначимопоказники ефективності даного проекту.
Чиста приведенавартість (чистий дісконтований дохід) рівна різниці між поточною вартістюмайбутніх вигод від проекту і поточною вартістю потоку майбутніх витрат наздійснення, експлуатацію і технічне обслуговування проекту на всьому протязі термінуйого життя і визначається по формулі (3.1):

/> (3.1)
де n — термінтривалості проекту;
Bt — сумарнівигоди за період t;
Ct — сумарнівитрати за період t;
R — ставкадисконтування;
I — сума вкладень(інвестицій) в проект.
Для нашого проектучиста приведена вартість буде рівна:
/>
Внутрішня нормаприбутковості — це та ставка дисконту, при якій чиста приведена вартістьзвертається в нуль. Внутрішня норма прибутковості рівна максимальному відсоткупо позиках, який може оплачувати компанія, працюючи на неприбутковому рівні.Значення даного показника може трактуватися як нижній рівень рентабельностіінвестиційних витрат. Якщо даний показник перевищує середню вартість капіталу вданому секторі інвестиційної діяльності з урахуванням інвестиційної риски, топроект може бути рекомендований до здійснення.
Розрахуноквнутрішньої норми прибутковості ведеться методом послідовних наближень величинчистої приведеної вартості при різних ставках дисконту. Якщо чиста приведенавартість має позитивне значення, то коефіцієнт дисконтування підвищується. Якщопри цьому величина NPV набуває негативного значення, то внутрішня нормаприбутковості визначається як усереднене значення коефіцієнта дисконтування придвох ставках. При позитивних і негативних ставках чистої приведеної вартості,близьких до нуля, точніша і коротша методика розрахунку внутрішньої нормиприбутковості полягає у використанні наступної формули лінійної інтерполяції(3.2):

/> (3.2)
де R1 — ставкадисконту, яка дає позитивну чисту приведену вартість;
R2 — ставкадисконту, яка дає негативну чисту приведену вартість;
NPV1 — величинапозитивної чистої приведеної вартості;
NPV2 — величинанегативної чистої приведеної вартості.
Для розрахункувнутрішньої норми прибутковості нашого проекту визначимо чисту дісконтованувартість при нормі прибутку, рівною 17% і 50%.
При R = 17% ЧДД =45203,7 грн.
При R = 50% ЧДД =- 124404 грн.
Тепер розрахуємовнутрішню норму прибутковості нашого проекту:
/>
Індексприбутковості є відношення приведених ефектів (чистого дісконтованого доходу)до величини капіталовкладень (інвестицій) і визначається по наступній формулі(3.3):
/> (3.3)
де n — термінтривалості проекту;
Bt — сумарнівигоди за період t;
Ct — сумарнівитрати за період t;
R — ставкадисконтування;
I — сума вкладень(інвестицій) в проект.
Для нашого проектуіндекс прибутковості буде рівний:
/>
В результатіпроведеної роботи можна сказати, що даний проект економічно вигідний і йогослід реалізувати.
Складемо теперграфік погашення заборгованості перед банком по довгостроковому кредиту(табл.3.7).
Таблиця 3.7
Графік погашеннядовгострокового кредиту, грн. Роки Борг на початок року Погашення боргу Сплата відсотків Борг на кінець року 235000 /> /> /> 1 235000 58750 39950 176250 2 176250 58750 29963 117500 3 117500 58750 19975 58750 4 58750 58750 9988 Разом /> 235000 99875 />
Далі дамо оцінкузміни беззбитковій при впровадженні даного проекту.
Таблиця 3.8
Розрахунокбеззбиткового об'єму продажів і запасу фінансової стійкості ТОВ «Компаніянасіннєвої торговлі» в результаті впровадження проектуПоказник Плановані періоди 1 рік 2 рік 3 рік 4 рік 5 рік Виручка від реалізації продукції, тис. грн. 3753 3785 3817 3849 3881 Прибуток, тис. грн. 242 244 247 242 244 Повна собівартість реалізованої продукції, тис. грн. 3439 3477 3515 3552 3590 Сума змінних витрат, тис. грн. 3268 3306 3344 3381 3419 Сума постійних витрат, тис. грн. 171 171 171 171 171 Сума маржинального доходу, тис. грн. 314 308 302 297 291 Частка маржінального доходу у виручці% 8,37 8,14 7,91 7,72 7,50 Беззбитковий об'єм продажів, тис. грн. 2043,8 2101,4 2161,3 2216,1 2280,6 Запас фінансової стійкості: Тис. грн. 1709,2 1683,6 1655,7 1632,9 1600,4 % 45,54 44,48 43,38 42,42 41,24

Розрахунок,проведений в таблиці 3.8, свідчить про те, що в результаті впровадження даногопроекту у ТОВ «Компанія насіннєвої торговлі» підвищується запасфінансової стійкості з 23,42% в перший рік впровадження проекту до 41,24% уостанньому році реалізації проекту.
Висновкита пропозиції
Проблемі митногооформлення товарів приділяється значна увага в наукових дослідженнях, адже часроботи власне української митниці обраховується 15 роками, тому існують дужебагато проблем при митному оформленні. Насамперед це значні розбіжності взаконодавстві, тому одні й ті ж положення закону можуть бути по трактованіпо-різному.
Товари та іншіпредмети, що ввозяться на митну територію України і вивозяться за межі цієї території,підлягають обкладенню митом. Мито нараховується митним органом Українивідповідно до положень Закону «Про Єдиний митний тариф» і ставокЄдиного митного тарифу України. Мито йде до державного бюджету України.
Митний контроль — це сукупність заходів, здійснюваних митними органами України з метоюзабезпечення дотримання законодавства країни про митну справу і міжнароднихдоговорів, укладених державою, контроль за виконанням яких покладено на митніоргани.
Всі українськіімпортери зобов'язані сплачувати митні збори при ввезенні квітів в Україну. Щобувезти в країну в сезон цвітіння, тобто з 1 червня по 31 жовтня, одну троянду,імпортеру доведеться заплатити eur1. Ввезення однієї гвоздики обійдеться вeur0,6, орхідеї — eur2, гладіолуса — eur1. З 1 листопада по 31 травня ставкизменшуються, окрім плати за ввезення гладіолуса.
Товариство зобмеженою відповідальністю «Компанія насіннєвої торгівлі» (код ЕДРПОУ34585332), яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Л. Толстого, б.63, к.414.Свідоцтво про державну реєстрацію: 10721020000018286 видане Святошинськоюрайонною у м. Києві державною адміністрацією від 13.09.2006р.
Підприємство напротязі останніх років підвищує обсяг продажу, тобто у 2008 році реалізованотовару на 16,52% більше, ніж у 2006 році. При цьому чисельність персоналузбільшується за цей же період з 48 ос. у 2006 році до 49 ос. у 2007 році. Всеце позитивно впливає на такий якісний показник, як продуктивність праці,значення якого збільшилось у 2008 році по зрівнянню з 2006 роком на 14,14% і становитьу 2008 році 718,26 тис. грн. /ос.
Валовий прибутокТОВ «Компанія насіннєвої торгівлі» у 2008 році становить 10024 тис.грн., що на 3833 тис. грн. більше, ніж у 2006 році. Тобто значення валовогоприбутку на ТОВ «Компанія насіннєвої торгівлі» збільшилось на 61,92%Чистий прибуток на підприємстві у звітному періоді становить 1403,90 тис. грн.,це на 405 тис. грн. більше, ніж біло у 2006 році.
Рентабельністьчистого доходу ТОВ «Компанія насіннєвої торгівлі» становить у 2008році 3,99%, що вище, ніж було у 2006 році на 0,68%. За цей же період має місцезменшення розміру фінансового лівериджу з 4,54 за 2005 рік до 3,62 за 2008 рік,тобто на 18,19%. На підприємстві за аналізований період також покращилосьвикористання власного капіталу. Так у 2006 році підприємство малорентабельність власного капіталу у розмірі 12,52%, а у 2008 році вже маєрентабельність власного капіталу у розмірі 14,79%, тобто на 2,28% вище.
В даній роботібуло розглянуте митне оформлення квітки фіалки, який надійшов з Литви на адресуТОВ «Компанії насіннєвої торгівлі». Даному товару відповідає кодзгідно УКТЗЕД — 0603108010. До цієї товарної позиції включаються не лишезрізані квітки та пуп’янки як такі, але і букети, вінки, квіткові кошики тааналогічні вироби (наприклад, бутоньєрки), що складаються з квіток чипуп’янків. За умови, що такі букети і т.п. мають основні властивості виробів зквітів, вони залишаються в цій товарній позиції навіть за наявності в нихаксесуарів з інших матеріалів (стрічки, паперові прикраси і т.п.).
Організаціямитного контролю і митного оформлення — це комплекс заходів, вжитих митнимиорганами у зв'язку з переміщенням через митний кордон товарів і транспортнихзасобів. Цей комплекс містить створення митної інфраструктури, що дає змогузабезпечити митний контроль і митне оформлення як у передбачених місцях їхздійснення, так і в інших місцях, де можуть перебувати товари і транспортнізасоби, що підлягають митному контролю, або здійснювати діяльність, контроль заякою покладено на митні органи.
Багато нарікань уТОВ «Компанія насінної торгівлі» викликає порядок здійснення митногоконтролю й митного оформлення товарів та інших предметів із застосуваннямвантажної митної декларації, який передбачає режим трьохетапної схеми, окреміетапи якої складаються з контрольних операцій (дій). Він ускладнений доситьжорстким розмежуванням контрольних операцій (дій), що здійснюються різнимипосадовими особами підрозділів митного органу, необхідністю подання до митногоконтролю й митного оформлення значної кількості копій документів, а такождодаткових документів, таких як аркуш проведення митного контролю й митногооформлення товарів та інших предметів за ВМД, реєстру документів.
На сьогоднізбільшення тарифів та регульованих цін під час кризової ситуації на внутрішніхта зовнішніх ринках країни, може мати місце лише, як виключні заходи, якінеможливо перенести на іншій період. Таке збільшення повинно бути економічнообґрунтоване, прозоре, з урахуванням необхідності попереднього інформуванняосновних операторів цього сегменту ринку. Крім того, введення в дію таких зміннеобхідно проводити з моменту початку нового фінансового періоду з попереднімінформуванням.
Для спрощення таприскорення процедур митного оформлення та контролю необхідно покращити Порядокмитного оформлення товарів за принципом "єдиного вікна" та контролютоварів і транспортних засобів за принципом "єдиного офісу". Нарозгляд Уряду подано проект постанови КМУ, якою буде затверджено часовінормативи виконання контрольних операцій. Підготовлено проект наказу про створеннясприятливих умов для учасників транзитних перевезень. Досягнуто рішення проможливість митного оформлення вантажів на підставі ветеринарного свідоцтва.Також суб'єктам ЗЕД необхідно ширше надати можливість отримувати від митнихорганів попередні рішення про класифікацію товарів.
Також під часнаписання дипломної роботи проведено розрахунок ефективності проектуавтоматизації митного оформлення товарів на ТОВ «Компанія насіннєвої торгівлі».Розхрахунки свідчать, що в результаті впровадження даного проекту у ТОВ«Компанія насіннєвої торгівлі» підвищується запас фінансовоїстійкості з 23,42% в перший рік впровадження проекту до 41,24% у останньомуроці реалізації проекту.
Список використаної літератури
1.     Митний кодекс України від 11.07.02 p. № 92-IV.
2.     Закон України «Про якість та безпеку харчових продуктів іпродовольчої сировини» від 23.12.97 р. № 771/97 ВР із змінами ідоповненнями, внесеними Законом України від 24.10 02 p. № 191-IV.
3.     Закон України «Про карантин рослин» від 30.06.93 р. № 3348-ХП(із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 18.06.07 р. № 367/97ВР).
4.     Закон України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічногоблагополуччя населення» від 24.02.94 р. № 4004-ХП (із змінами ідоповненнями, внесеними Законами України від 17.12.96 р. № 607/96-ВР, від11.09.97 р. № 331/97-ВР, від 18.11.97 р. № 637/97-ВР, від 30.06.99 № 783-XIV,від 14.12.99 р. № 1288-XIV, від 21.12.00 р. № 2171-ІП, від 07.02.02 р. №3037-ПІ).
5.     Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97р. № 168/97-ВР.
6.     Постанова КМУ від 09.06.97 р. № 574 «Про затвердження Положенняпро вантажну митну декларацію».
7.     Постанова Кабінету Міністрів України від 04.11.97 р. № 1211 «Прозатвердження Порядку митного оформлення імпортних товарів (продукції), пюпідлягають обов'язковій сертифікації».
8.     Постанова КМУ від 24.10 02 р. № 1569 «Про затвердження Порядкусправляння єдиного збору у пунктах пропуску через державний кордонУкраїни».
9.     Постанова Кабінету Міністрів України від 12.12.02 р. № 1864 «Прозатвердження Порядку визначення країни походження товару, що переміщуєтьсячерез митний кордон України».
10.          Постанова Кабінету Міністрів України від 28.08.03р. № 1375 «Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, щоперемішуються через митний кордон України».
11.          Наказ Головної державної інспекції з карантинурослин від 25.09.96 р. № 72 «Про затвердження Правил фітосанітарногоконтролю на державному кордоні України».
12.          Наказ Державного Комітету України по стандартизації,метрології і сертифікації від 02.06.97 р. № 322 «Про затвердження Правилобов'язкової сертифікації харчових продуктів».
13.          Наказ Державної митної служби України від 14.10 02р. № 555 «Про внесення змін та доповнень до Порядку заповнення граф вантажноїмитної декларації відповідно до митних режимів експорту, імпорту, транзиту,тимчасового ввезення (вивезення), митного складу, магазину безмитної торгівліта Порядку використання формуляра-специфікації форми МД-8».
14.          Наказ ДМСУ від 21.10 03 р. № 715 «Про внесеннязмін та доповнень до Порядку здійснення митного контролю й митного оформленнятоварів і транспортних засобів із застосуванням вантажної митноїдекларації»".17. Наказ ДМСУ від 02.12.03 р. № 828 «Прозатвердження Порядку заповнення декларації митної вартості».
15.          Апопій В.В., Бабенко С.Г. Комерційна діяльність наринку товарів та послуг. Підручник. — К., 2002. — 457 с.
16.          Акулич М. Анализ конкурентоспособности продукции васпекте взаимоотношений с потребителями // Маркетинг №6, 2003. — с.33-43.
17.          Анурин В.Ф., Муромкина И.И., Евтушенко Е.В.Маркетинговые исследования потребительского рынка: Уникальный отечественныйопыт. — СПб.: Питер, 2004. — 269с.
18.          Балабанова Л.В., Кривенко А.В. Управлениеконкурентоспособностью предприятий на основе маркетинга. — Донецк: ДонГУЭТим.М. Туган-Барановского, 2004. — 147с.
19.          Бевзенко В.Ф., Балабанова И.В., Баширов И.Х.Маркетинг торговли. — Донецк: ООО «Юго-Восток, Лтд», 2004. — 148с.
20.          Бондаренко С., Бокій В. Про механізм формуванняконкурентоспроможності продукції промислового підприємства // Економіст №9,2001. — с.58-59.
21.          Борзенков И. Бытовые войны // Деловой квартал №32,2003. — с.7.
22.          Вісящев В.А., Антошкіна Л.І., Тарлопов І.О.Маркетинговий менеджмент. — Донецьк: НОРД-ПРЕС, 2005. — 440с.
23.          Герасимчук В.Г. Маркетинг: теорія і практика: навч.посібник — К.: — Вища школа, 1994 — с.128-130.
24.          Год «Норда» в Украине // Бизнес № 15,2003. — с.94-95.
25.          Гришин А. Кников С. Пренко Е. Плата за холод //Коммерсант Деньги №20, 2001. — с.55-59.
26.          Дашков Л.П., Памбухчиянц В.К. Коммерция итехнологии торговли: учебник — М.: — Информационно-внедренческий центр«Маркетинг», 1999 — с.121-125, 347-357.
27.          Деревянко С. Лидеры бытовой техники // Новыймаркетинг №6, 2002. — с.59-62.
28.          Дугіна С.І. Маркетингова цінова політика. — К.:КНЕУ, 2005. — 392с.
29.          Ещенко В.Ф., Товароведение хозяйственых товаров:Учебник для товаровед, фак. торг. Вузов. В 2-х томах. Т.2. — М.: Экономика,1984. — 400с.
30.          Жиряева Е.В., Товароведение. — СПб: Питер, 2002. — с.122-181.
31.          Жук Ю.Т., Жук В.А., Кисляк Н.К., Кушнір М.К.,Орлова Н.Ю., Салашинський М.А. Теоретичні основи товарознавства: Навчальнийпосібник для студентів кооперативних вищих навчальних закладів. — К.: НМЦ«Укоопосвіта», 2000. — с.91-167.
32.          Захаренко Н.А., Ну откуда в Европе мороз? // Бизнес№8, 2001. — с.56-57.
33.          Захаренко Н.А., Холодильное лето '2003 // Бизнес№24, 2003. — с.60-62.
34.          Захаренко Н.А. Холодильное лето '2004 // Бизнес№26, 2004. — с.55-58.
35.          Захист прав споживачів: соціально-правовий аспект: зазаг. ред. Л.В. Ніколаєвої. — К.: КНТЕУ, 2002. — с.155-198.
36.          Зозулев А.В. Промышленный маркетинг: стратегическийаспект. — Х.: Студцентр, 2005. — 328с.
37.          Ксенз Л. Холодное предложение // Компаньон №20,2000. — с.57-59.
38.          Ксенз Л. Холодный расчет // Компаньйон №4, 2000. — с.21-24.
39.          Лифиц И.М. Теория и практика оценкиконкурентоспособности товаров и услуг. — М.: Юрайт — М, 2001. — с.13-157.
40.          Лісовенко М. Технологічний прорив «Норду»// Урядовий кур'єр № 130, 2003. — с. 19.
41.          Макаренко О.В. Стан і перспективи розвитку ринкухолодильників в Україні // Вісник КНТЕУ №6, 2003. — 131-137.
42.          Милейко Я. Бытовые холодильники // Ukrainian MarketReview №2, 2003. — с.59-60.
43.          Михайлов B.I. Товарознавство електропобутовихтоварів: підручник. — К.: ВІД КДТЕУ, 1999. — с 73-110.
44.          Николаева М.А. Товароведение потребительскихтоваров. Теоретические основи: учебник для вузов. — М.: Издательство НОРМА,2000. — с.51-109.
45.          Омельченко Е. Скоро в холодильники будутвстраиваться даже будильники // Потребитель «Бытовая техника» №8,2003. — с.55-69.
46.          Павлова Н. Маркетинговый подход к оценкеконкурентоспособности товара // Маркетинг в России и за рубежом №1, 2004. — с.82-89.
47.          Памбухчиян О.В. Организация и технологиякомерческой деятельности: учебник — М.: — Информационно-внедренческий центр«Маркетинг», 1999 — с.173-182.
48.          Правила роздрібної торгівлі непродовольчимитоварами: Наказ Мінекономіки та з питань європейської інтеграції України //затверджено від 11.04.2004 № 98.
49.          Прилади холодильні електричні побутові. Загальнітехнічні умови. ДСТУ 2295-93 (ГОСТ 16317-95). — К.: Держстандарт України, 1994.- 35 с.
50.          Сидоренко О.В. Товарознавчі складові ринкознавства.Навч. Посіб. — К.: КНТЕУ, 2001 — с.25-31.
51.          Чередниченко А.Р. „Реалії нового митного кодексу"// „ГК" — №18, IV, 2004. р
52.          Синецкий Б.И. Основы комерческой деятельности:учебник — М.: — ЮРИСТЪ, 1998 — с.306-323
53.          Смолін І. В, Лещук Н.М. Стратегія розвиткуторговельного підприємства в ринкових умовах: навч. посіб. — К.: — КДТЕУ, 1998- с.37.
54.          Ткаченко Н.Б. Маркетингова товарна політика: навч.посіб. — К.: — КДТЕУ, 2000 — с.32-57.
55.          Товарознавство. Терміни та визначення. ДСТУ3993-2000, К.: Держстандарт України, 2001. — 17 с.
56.          Рівний М.П. „Таможня должна способствовать внешнейторгове и бать прозрачной и прогнозированной” — „Бизнес" — №2, 2005 г.
57.          Хейг П.Х., Ник, М.К. Маркетинговые исследования напрактике. — Д.: Баланс Бизнес Букс, 2005. — 306с.
58.          Цыганок А. Холодильное лето '2003 // Бизнес № 25,2003. — с.113-119.
59.          Чубинский А. Ракитова О. Расчетная методика оценкиконкурентоспособности продукции // Маркетинг и маркетинговые исследования вРоссии №4, 2002. — с. 19-27.
60.          Балабанова Л.В. Оптовая торговля: маркетинг икоммерция. — М., 1990.
61.          Войчак А.В. Маркетинговий менеджмент: Підручник. — К.: КНЕУ, 2001. — 268с.
62.          Дашков Л.П., Бризгалін А.В. Комерційний договір всистемы ЗЕД: від укладення до виконання. — К.: „Капрал", 2003.
63.          Лисичко О.Н. „Перспективи наближення українськоїмитниці до європейських стандартів” // Митниця — №3, 2005 р.
64.          Еванс Дж., Берман Б. Маркетинг. — М.: Економика,1990. — 350с.
65.          Економика и организация деятельности торговогопредприятия: учебное пособие \ Под общ. Ред.А.Н. Соломатина. — М., 2004.
66.          Економика предприятия // под ред. проф.О.И. Волкова.- М., 1998
67.          Економика предприятия // под ред. проф.О.И. Волкова- М:, 2004
68.          Економика предприятия /Под ред. проф.В.Я.Горфинкеля, В.А. Швандара,-Москва: «Банки и биржи». — 1998.
69.          Економіка підприємства /За ред. проф. С.Ф.Покропивного. — Київ, 2003
70.          Журнал «ТЕСТ» Ізд. Науково-досліднийцентр незалежних споживчих експертиз. № 5, 2003 р.
71.          Калина А.В., Осокіна В.В. Економічна теорія іпрактика господарювання: Навч. посібник. — К.: МАУП, 1998.
72.          Коваленко В.В. Повышение ефективности комерческойдеятельности торговых предприятий и организаций. — М., 2004.
73.          Корефанов Ю.А. Готовим по домашнему. — М., 2000. — 192с.
74.          Котлер Ф. Маркетинг, менеджмент. — Спб., 1999.
75.          Лігоненко Л.О., Чумак І.М. Управління товарнимзабезпеченням обороту торговельного підприємства: Навч. Посіб. — К., 1998. — 265 C.
76.          Мазаракі А.А., Лігоненко Л.О., Ушакова Н.М.Економіка торговельного підприємства. Підручник. — К., 1999. — 797 с.
77.          Медецинська газета «Здоров’я України»03.06.2004
78.          Москвитов О.Л. Пейзаж нарисованный чаем. — М.,2000. — 268 с.
79.          Мочерний С.В., С.А. Єрохін, Л.О. Каніщенко та ін.Основи економічної теорії / За ред. С.В. Мочерного. — К.: «Академія»,1997.
80.          Панкратов Ф.Г. Серегина Т.К. Коммерческаядеятельность: Учебник для вузов. — М. Маркетинг. — 1999.
81.          Панкратов Ф.Г., Серїогіна Т.К. Комерційна справа:Навч. Посіб. — Рівне: „Вертекс", 2001.
82.          Панкратов Ф.Г., Серьогіна Т.К., Комерційна справа.- Х., 2001.
83.          Похлебкин В.В. История важных пищевых продуктов. — М., 1999. — 290 с.
84.          Прауде В.Р. Білий О.Б. Маркетинг. — К., 1994.
85.          Прауде В.Р. Білий О.Б. Маркетинг. — К.: Вища школа.- 1994.41. Уткін Е.А. Ціни. Ціноутворення. — М: Екмос, 1997.
86.          Сиволап И.К. Книга о вкусной и здоровой пище. — М.,2000. — 500 с.
87.          Синецький Б.И. Основы коммерческой деятельности-М., 1998
88.          Синяева И., Якоби А. Модель комплексной оценкирыночного потенциала торгово-посреднических структур // Ресурсы, Информация,Снабжение, Конкуренция. — 2004.
89.          Уткин Е.А. Цены. Ценообразование. — М: Ексмо, 1999
90.          Ушакова Н.М. Кукурудза Л.А. Головачук Т.І. ОлейникС.І. Економічна стратегія діяльності торгового підприємства в умовах ринковоїекономіки. — К. 1993.
91.          Фесюк В.А., Гончаренко H.I., Кириченко М.Р.Товаропостачання торговельних підприємств. Навчальний посібник. — К., 2003.
92.          Сертифікація в Україні. Нормативні акти та іншідокументи. — К., 1998. — Т.2. — 416С.
93.          Шмален Г. Основы и проблемы економики предприятия /Под. ред. проф.А.Г. Поршнева. — Москва: «Финансы и статистика», 2002.
94.          Яновский A. M. Конкурентоспособность товара ипроизводителя продукции в системе рыночной економики // Стандарты и качество. — 2004. — № 2.
95.          http://www.di.com.ua/invinukr. htm
Додатки
Додаток А
Таблиця А1. БалансТОВ «Компанія насіннєвої торгівлі» за 2006 рікАктив Код На початок звітного періоду На кінець звітного періоду 1 2 3 4 I. Необоротні активи /> /> /> Нематеріальні активи: /> /> /> — залишкова вартість 10 2 72,8 — первісна вартість 11 11,3 82,6 — знос 12 9,3 9,8 Основні засоби: /> /> /> — залишкова вартість 30 13173,5 18168,5 — первісна вартість 31 18178,1 24709,6 — знос 32 5004,6 6541,1 Довгострокові фінансові інвестиції: /> /> /> — які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств 40 — інші фінансові інвестиції 45 Довгострокова дебіторська заборгованість 50 Відстрочені податкові активи 60 18,9 Інші необоротні активи 70 Усього за розділом I 80 15315,5 21663,5 II. Оборотні активи /> /> /> Запаси: /> /> /> — виробничі запаси 100 1648,9 4152,4 — готова продукція 130 761,8 762,9 — товари 140 65,4 486,9 Векселі одержані 150 475,9 475,9 Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги: /> /> /> — чиста реалізаційна вартість 160 2201 1540,5 — первісна вартість 161 2201 1540,5 — резерв сумнівних боргів 162 () () Дебіторська заборгованість за розрахунками: /> /> /> — з бюджетом 170 179,2 0,2 — за виданими авансами 180 2394,9 — з нарахованих доходів 190 7,2 7,2 — із внутрішніх розрахунків 200 Інша поточна дебіторська заборгованість 210 4661,6 3236,6 Поточні фінансові інвестиції 220 2,5 Грошові кошти та їх еквіваленти: /> /> /> — в національній валюті 230 387,5 1420,6 — в іноземній валюті 240 268,9 53,5 Інші оборотні активи 250 1640,6 Усього за розділом II 260 14093,3 14525,6 III. Витрати майбутніх періодів 270 5,9 57,3 Баланс 280 29414,7 36246,4 Пасив Код На початок звітного періоду На кінець звітного періоду I. Власний капітал /> /> /> Статутний капітал 300 12 12 Пайовий капітал 310 Додатковий капітал 320 Інший додатковий капітал 330 6700,9 6701,1 Резервний капітал 340 92,8 92,8 Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) 350 179,1 1178,4 Неоплачений капітал 360 () () Вилучений капітал 370 -0,2 -0,2 Усього за розділом I 380 6984,6 7984,1 II. Забезпечення наступних витрат і платежів /> /> /> Забезпечення виплат персоналу 400 /> Інші забезпечення 410 /> Цільове фінансування 420 /> Усього за розділом II 430 /> III. Довгострокові зобов'язання /> /> /> Довгострокові кредити банків 440 9162,2 14643,1 Інші довгострокові фінансові зобов'язання 450 Відстрочені податкові зобов'язаня 460 171,2 399,1 Інші довгострокові зобов'язання 470 Усього за розділом III 480 9333,4 15042,2 IV. Поточні зобов'язання /> /> /> Короткострокові кредити банків 500 Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями 510 Векселі видані 520 118 118 Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги 530 9510,9 4 584,70 Поточні зобов'язання за розрахунками: /> /> /> — з одержаних авансів 540 88,5 39 — з бюджетом 550 319,7 1644,6 — з позабюджетних платежів 560 199,8 — зі страхування 570 59,7 83,5 — з оплати праці 580 144,9 193,7 — з учасниками 590 52,9 52,9 — із внутрішніх розрахунків 600 Інші поточні зобов'язання 610 2602,3 6503,7 Усього за розділом IV 620 13096,7 13 220,10 V. Доходи майбутніх періодів 630 Баланс 640 29414,7 36 246,40

Додаток Б
ТаблицяБ1. Звіт про фінансові результати ТОВ «Компанія насіннєвої торгівлі»за 2006 рікСтаття Код За попередній період За звітний період 1 2 3 4 Дохід (виручка) від реалізованого (товарів, робіт, послуг) 10 37 583,4 36 287 Податок на додану вартість 15 5 937,4 6002,4 Акцизний збір 20 0,0 Інші вирахування з доходу 30 0,0 79,1 Чистий дохід (виручка) від реалізації (товарів, робіт, послуг) 35 31 646,0 30 205,1 Собівартість реалізованої (товарів, робіт, послуг) 40 24 964,6 24 014,50 Валовий: /> /> /> — прибуток 50 6 681,4 6190,6 — збиток 55 /> /> Інші операційні доходи 60 1 265,7 411,5 Адміністративні витрати 70 2 188,2 1619,4 Витрати на збут 80 92,4 140 Інші операційні витрати 90 2 012,4 1404,4 Фінансові результати від операційної діяльності: /> /> /> — прибуток 100 3 654,1 3438,6 — збиток 105 /> /> Доход від участі в капіталі 110 Інші фінансові доходи 120 Інші доходи 130 420,9 994 Фінансові витрати 140 1 959,7 1769,6 Втрати від участі в капіталі 150 /> /> Інші витрати 160 97,1 17,4 Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування: /> /> /> — прибуток 170 2 018,2 2645,6 — збиток 175 /> /> Податок на прибуток від звичайної діяльності 180 300,9 1646,3 Фінансові результати від звичайної діяльності: /> /> /> — прибуток 190 1 717,3 999,3 — збиток 195 /> /> Надзвичайні: /> /> /> — доходи 200 0,0 — витрати 205 0,0 Податки з надзвичайного прибутку 210 0,0 Чистий: /> /> /> — прибуток 220 1 717,3 999,3 — збиток 225 /> />

Додаток В
Таблиця В1. БалансТОВ «Компанія насіннєвої торгівлі за 2007 рікАктив Код На початок звітного періоду На кінець звітного періоду 1 2 3 4 I. Необоротні активи /> /> /> Нематеріальні активи: /> /> /> — залишкова вартість 10 72,8 72,8 — первісна вартість 11 82,6 82,6 — знос 12 9,8 9,8 Основні засоби: /> /> /> — залишкова вартість 30 18168,5 11057,4 — первісна вартість 31 24709,6 15162 — знос 32 6541,1 4104,6 Довгострокові фінансові інвестиції: /> /> /> — які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств 40 /> — інші фінансові інвестиції 45 /> Довгострокова дебіторська заборгованість 50 /> Відстрочені податкові активи 60 18,9 18,9 Інші необоротні активи 70 /> Усього за розділом I 80 21663,5 14853 II. Оборотні активи /> /> Запаси: /> /> — виробничі запаси 100 4152,4 3713,8 — готова продукція 130 762,9 627,2 — товари 140 486,9 385,4 Векселі одержані 150 475,9 475,9 Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги: /> /> /> — чиста реалізаційна вартість 160 1540,5 1191,5 — первісна вартість 161 1540,5 1191,5 — резерв сумнівних боргів 162 () () Дебіторська заборгованість за розрахунками: /> /> /> — з бюджетом 170 0,2 0,5 — за виданими авансами 180 — з нарахованих доходів 190 7,2 7,2 — із внутрішніх розрахунків 200 /> Інша поточна дебіторська заборгованість 210 3236,6 3402,4 Поточні фінансові інвестиції 220 Грошові кошти та їх еквіваленти: /> /> /> — в національній валюті 230 1420,6 8523,5 — в іноземній валюті 240 53,5 0,1 Інші оборотні активи 250 1640,6 1236,2 Усього за розділом II 260 14525,6 19967,4 III. Витрати майбутніх періодів 270 57,3 121,4 Баланс 280 36246,4 34941,8 /> /> /> /> Пасив Код На початок звітного періоду На кінець звітного періоду I. Власний капітал /> /> /> Статутний капітал 300 12 12 Пайовий капітал 310 /> Додатковий капітал 320 /> Інший додатковий капітал 330 6701,1 6699,9 Резервний капітал 340 92,8 92,8 Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) 350 1178,4 1282,3 Неоплачений капітал 360 () () Вилучений капітал 370 -0,2 -0,2 Усього за розділом I 380 7984,1 8086,8 II. Забезпечення наступних витрат і платежів /> /> /> Забезпечення виплат персоналу 400 /> Інші забезпечення 410 /> Цільове фінансування 420 /> Усього за розділом II 430 /> III. Довгострокові зобов'язання /> /> /> Довгострокові кредити банків 440 14643,1 /> Інші довгострокові фінансові зобов'язання 450 10819,6 Відстрочені податкові зобов'язання 460 399,1 399,1 Інші довгострокові зобов'язання 470 Усього за розділом III 480 15042,2 11218,7 IV. Поточні зобов'язання /> /> /> Короткострокові кредити банків 500 /> Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями 510 /> Векселі видані 520 118 118 Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги 530 4584,7 10 849,60 Поточні зобов'язання за розрахунками: /> /> /> — з одержаних авансів 540 39 39 — з бюджетом 550 1644,6 1060,3 — з позабюджетних платежів 560 — зі страхування 570 83,5 83,6 — з оплати праці 580 193,7 202,2 — з учасниками 590 52,9 52,8 — із внутрішніх розрахунків 600 Інші поточні зобов'язання 610 6503,7 3230,8 Усього за розділом IV 620 13220,1 15 636,30 V. Доходи майбутніх періодів 630 Баланс 640 36246,4 34 941,80

Додаток 4
ТаблицяГ1. Звіт про фінансові результати ТОВ „Компанія насіннєвої торгівлі“за 2007 рікСтаття Код За попередній період За звітний період 1 2 3 4 Дохід (виручка) від реалізації (товарів, робіт, послуг) 10 36 286,6 35 426 Податок на додану вартість 15 6 002,4 5885,5 Акцизний збір 20 0,0 /> /> 25 /> /> Інші вирахування з доходу 30 79,1 25,3 Чистий дохід (виручка) від реалізації (товарів, робіт, послуг) 35 30 205,1 29514,8 Собівартість реалізованої (товарів, робіт, послуг) 40 24 014,5 24172,9 Валовий: /> /> /> — прибуток 50 6 190,6 5341,9 — збиток 55 /> /> Інші операційні доходи 60 411,5 259 Адміністративні витрати 70 1 619,4 1093,9 Витрати на збут 80 140,0 1068,4 Інші операційні витрати 90 1 404,4 1616 Фінансові результати від операційної діяльності: /> /> /> — прибуток 100 3 438,6 822,6 — збиток 105 /> /> Доход від участі в капіталі 110 0,0 /> Інші фінансові доходи 120 0,0 /> Інші доходи 130 994,0 7360,6 Фінансові витрати 140 1 769,6 1414,6 Втрати від участі в капіталі 150 0,0 /> Інші витрати 160 17,4 6501,3 Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування: /> /> /> — прибуток 170 2 645,6 267,3 — збиток 175 /> /> Податок на прибуток від звичайної діяльності 180 1 646,3 163,4 Фінансові результати від звичайної діяльності: /> /> /> — прибуток 190 999,3 103,9 — збиток 195 /> /> Надзвичайні: /> /> /> — доходи 200 0,0 /> — витрати 205 0,0 /> Податки з надзвичайного прибутку 210 0,0 /> Чистий: /> /> /> — прибуток 220 999,3 103,9 — збиток 225 /> />

Додаток Д
Таблиця Д1 БалансТОВ „Компанія насіннєвої торгівлі“ за 2008 рікАктив Код На початок звітного періоду На кінець звітного періоду 1 2 3 4 I. Необоротні активи /> /> /> Нематеріальні активи: /> /> /> — залишкова вартість 10 72,8 73,2 — первісна вартість 11 82,6 83 — знос 12 9,8 9,8 Незавершене будівництво 20 3703,9 3568,6 Основні засоби: /> /> /> — залишкова вартість 30 11057,4 11896,7 — первісна вартість 31 15162 17028 — знос 32 4104,6 5131,3 Довгострокові фінансові інвестиції: /> /> /> — які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств 40 /> — інші фінансові інвестиції 45 /> Довгострокова дебіторська заборгованість 50 /> Відстрочені податкові активи 60 18,9 49,3 Інші необоротні активи 70 /> Усього за розділом I 80 14853 15587,8 II. Оборотні активи /> /> /> Запаси: /> /> /> — товарні запаси 100 3713,8 3219,1 — товари 140 385,4 292,5 Векселі одержані 150 475,9 6294,5 Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги: /> /> /> — чиста реалізаційна вартість 160 1191,5 1172,9 — первісна вартість 161 1191,5 1172,9 — резерв сумнівних боргів 162 () () Дебіторська заборгованість за розрахунками: /> /> /> — з бюджетом 170 0,5 37,7 — за виданими авансами 180 /> — з нарахованих доходів 190 7,2 7,2 — із внутрішніх розрахунків 200 /> Інша поточна дебіторська заборгованість 210 3402,4 1284,8 Поточні фінансові інвестиції 220 /> Грошові кошти та їх еквіваленти: /> /> /> — в національній валюті 230 8523,5 4832,6 — в іноземній валюті 240 0,1 3,4 Інші оборотні активи 250 1236,2 145,4 Усього за розділом II 260 19967,4 18559,9 III. Витрати майбутніх періодів 270 121,4 169,6 Баланс 280 34941,8 34317,3 Пасив Код На початок звітного періоду На кінець звітного періоду I. Власний капітал /> /> /> Статутний капітал 300 12 12 Пайовий капітал 310 /> Додатковий капітал 320 /> Інший додатковий капітал 330 6699,9 6699,6 Резервний капітал 340 92,8 92,8 Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) 350 1282,3 2686,2 Неоплачений капітал 360 () () Вилучений капітал 370 -0,2 -0,2 Усього за розділом I 380 8086,8 9490,4 II. Забезпечення наступних витрат і платежів /> /> /> Забезпечення виплат персоналу 400 /> Інші забезпечення 410 /> Цільове фінансування 420 /> Усього за розділом II 430 /> III. Довгострокові зобов'язання /> /> /> Довгострокові кредити банків 440 /> Інші довгострокові фінансові зобов'язання 450 10819,6 7401,5 Відстрочені податкові зобов'язання 460 399,1 Інші довгострокові зобов'язання 470 Усього за розділом III 480 11218,7 7401,5 IV. Поточні зобов'язання /> /> /> Короткострокові кредити банків 500 /> Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями 510 /> Векселі видані 520 118 /> Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги 530 10849,6 12 310,1 Поточні зобов'язання за розрахунками: /> /> /> — з одержаних авансів 540 39 — з бюджетом 550 1060,3 2856,2 — з позабюджетних платежів 560 — зі страхування 570 83,6 95,6 — з оплати праці 580 202,2 225,5 — з учасниками 590 52,8 52,8 — із внутрішніх розрахунків 600 /> Інші поточні зобов'язання 610 3230,8 1885,2 Усього за розділом IV 620 15636,3 17 425,40 V. Доходи майбутніх періодів 630 Баланс 640 34941,8 34 317,30

Додаток Е
ТаблицяЕ1 Звіт про фінансові результати ТОВ „Компанія насіннєвої торгівлі“за 2008 рікСтаття Код За попередній період За звітний період 1 2 3 4 Дохід (виручка) від реалізації (товарів, робіт, послуг) 10 35 425,6 42 272,0 Податок на додану вартість 15 5 885,5 7 045,3 Акцизний збір 20 0,0 /> /> 25 /> /> Інші вирахування з доходу 30 25,3 32,0 Чистий дохід (виручка) від реалізації (товарів, робіт, послуг) 35 29 514,8 35 194,7 Собівартість реалізованої (товарів, робіт, послуг) 40 24 172,9 25 171,0 Валовий: /> /> /> — прибуток 50 5 341,9 10 023,7 — збиток 55 /> /> Інші операційні доходи 60 259,0 192,1 Адміністративні витрати 70 1 093,9 2 367,0 Витрати на збут 80 1 068,4 1 000,1 Інші операційні витрати 90 1 616,0 3 328,9 Фінансові результати від операційної діяльності: /> /> /> — прибуток 100 822,6 3 519,8 — збиток 105 /> /> Доход від участі в капіталі 110 0,0 /> Інші фінансові доходи 120 0,0 /> Інші доходи 130 7 360,6 175,1 Фінансові витрати 140 1 414,6 1 163,0 Втрати від участі в капіталі 150 /> /> Інші витрати 160 6 501,3 1,3 Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування: /> /> /> — прибуток 170 267,3 2 530,6 — збиток 175 /> /> Податок на прибуток від звичайної діяльності 180 163,4 1 126,7 Фінансові результати від звичайної діяльності: /> /> /> — прибуток 190 103,9 1 403,9 — збиток 195 /> /> Надзвичайні: /> /> /> — доходи 200 /> /> — витрати 205 /> /> Податки з надзвичайного прибутку 210 /> /> Чистий: /> /> /> — прибуток 220 103,9 1 403,9 — збиток 225 /> />