Зміст
Вступ
Розділ 1. Теоретичні питання географічного вивчення туристичної привабливості країн Південно-Східної Європи
1.1 Теоретичні питання географічного вивчення туризму
1.2 Поняття туристичної «привабливості» країни
Розділ 2. Аналіз географічної привабливості Балканського регіону
2.1 Аналіз географічної привабливості країн колишньої Югославії
2.1.1 Географічна привабливість Словенії
2.2.2 Географічна та туристична привабливість Хорватії
2.3 Боснія і Герцеговина
2.4 Сербія
2.2 Аналіз туристичної привабливості Албанії
2.4 Географія та туризм Румунії
2.5 Географічне розміщення Болгарії та її туристичної привабливість
Розділ 3. Сучасний стан і перспективи розвитку туризму країн Південно-Східної Європи
Висновок
Список літератури
Додаток
Вступ
Актуальність дослідження величезна, адже в умовах багатополярного світу окрім об'єктивного співвідношення економічних і військових потенціалів величезну роль гратиме характер взаємин між основними центрами сили — вони визначають вірогідність об'єднання зусиль декількох центрів проти одного з них. Європа стає одним з таких центрів: зона демократичних, промислово розвинених держав поступово розширюється, вбираючи в себе держави Центральної, Східної і Південно-Східної Європи. Причому на багатоцентричному світі тих, що існують нині і можливих виникнути в недалекому майбутньому гігантів — США, Японію, Китаю і ін.
Південно-Східна Європа може відстоювати свої інтереси, будучи єдиною в найважливіших сферах: економічною, технологічною, безпеці і так далі До сьогоднішнього дня усе більш широке поширення в цій зоні отримує світське бачення світу і інші ліберальні культурні парадигми. У взаєминах держав цієї зони військова сила поступово втрачає своє значення не лише з причини єдиних демократичних норм і принципів вирішення протиріч, але і в результаті усе більш глибокій економічній взаємозалежності. Виходячи з розуміння цієї реальності, європейські країни розробили і планомірно здійснили стратегію відновлення європейських пріоритетів і статусу Європи, відповідного її вазі і впливу в світовій спільноті. Тенденція до відродження Європи стала особливо очевидна з розгортанням процесів розпаду Радянського Союзу і закінчення холодної війни.
Метою дослідження є географічний аналіз пропозицій по відвідуванню країн Південно-Східної Європи.
Предметом дослідження виступають туристичні пропозиції країн Південно-Східної Європи.
Об’єктом дослідження є країни Південно-Східної Європи.
Розділ 1. Теоретичні питання географічного вивчення туристичної привабливості країн Південно-Східної Європи
1.1 Теоретичні питання географічного вивчення туризму
Поняття «туризм» почало формуватися з початком масовості, тобто переміщень значної кількості людей з метою змістовного проведення дозвілля, хоча можна з впевненістю стверджувати, що подорожування завжди було властиве людині перш за все як біологічній істоті, для якої рух є невід'ємною потребою організму, а з часів посилення урбанізаційних процесів спілкування з природним середовищем все більшою мірою стає психофізіологічною потребою. По-друге, подорожування є формою пізнання середовища і розширення людських можливостей з адаптації до довкілля, а також одним з найдавніших засобів комунікації, культурного обміну, економічних контактів. Нарешті, подорожування є формою наукового осягнення світу і одним з етапів розвитку сучасної цивілізації. Але подорожування є також засобом долання бар'єрів — об'єктивних обмежень на шляху поширення явища. Можна визначити такі найбільш суттєві бар'єри: природні (гірські системи, водні простори, пустелі та інші несприятливі фізико-географічні явища), культурні (мовні, релігійні, побутові відміни тощо); технічні, пов'язані з доланням відстаней (шляхи сполучення, транспортні засоби). Тобто, мобільність людства є певною рушійною силою суспільного розвитку, спрямованою на інтенсифікацію господарювання, пом'якшення соціального і політичного напруження, поліпшення умов життя шляхом пізнання природного та соціокультурного середовища життєдіяльності. Такими є об'єктивні передумови виникнення та поширення туризму як явища, яке охопило значну частину людства. [12, c.44]
Туризм, як явище суспільного життя, є похідною суспільного розвитку. Своєю появою він завдячує індустріальній стадії розвитку людства, якій був притаманний прискорений розвиток продуктивних сил, поглиблення поділу праці, розвиток урбанізаційних процесів. Прискорені інноваційні зміни, пов'язані з науково-технічним прогресом, сприяли загальному соціально-економічному розвиткові певних країн, підвищенню рівня життя їх населення, змінювали характер праці, спосіб та стиль життя, що особливо позначилось в XX ст. розвитком урбанізації та змінами в системі розселення, постіндустріальною фазою розвитку економіки, поглибленням екологічних проблем та осягненням глобальних масштабів діяльності людства, гуманізацією всіх сфер суспільного життя. Саме за цих умов, що докорінно змінювали суспільні моделі життєдіяльності людства, туризм перетворився у форму проведення дозвілля, забезпечену діяльністю міжгалузевого комплексу по задоволенню потреб населення у відпочинку та оздоровленні, у потужну комунікативну складову глобалізаційного процесу.
В процесі відпочинку виникають економічні та позаекономічні відношення і явища, які становлять сутність рекреаційної діяльності. Рекреаційна діяльність є наслідком подальшого поглиблення суспільного поділу праці. Поступовий перехід суспільства від моделі життєзабезпечення до моделі змістовного проведення вільного часу, характерний для постіндустріальних країн, дає підстави прогнозувати подальше зростання рекреаційної діяльності та урізноманітнення її функцій. Рекреації притаманне ускладнення внутрішньої структури внаслідок урізноманітнення запитів населення до відпочинку, що відбивається на територіальній організації рекреаційної діяльності. Формою територіальної організації рекреаційної діяльності визначена територіальна рекреаційна система (ТРС), що є об'єктом дослідження рекреаційної географії. ТРС є цілісною, динамічною системою, стійкість та надійність якої забезпечується функціональною єдністю складових: відпочиваючих (рекреантів), природних та культурних ресурсів, інфраструктури, обслуговуючого персоналу та органів управління [5]. Завданнями рекреаційної географії є виявлення та оцінка рекреаційних ресурсів, встановлення рекреаційної ємності та можливих граничних навантажень на базі науково обґрунтованих нормативів з метою оптимізації розвитку і функціонування ТРС. Наведені постулати свідчать, що в основі формування та функціонування ТРС лежить концентрація та комбінування природних та культурно-історичних ресурсів, які стимулюють попит населення і його задоволення шляхом організації споживання цих ресурсів. Тобто, в рекреаційно-географічних дослідженнях превалює ресурсний підхід як на теоретико-методологічному, так і на методичному рівні. Дослідження рекреаційних ресурсів, виявлення рекреаційного потенціалу території та ефективна організація споживання цих ресурсів, оптимізована щодо запитів населення, становить предмет рекреаційної географії. Тобто рекреаційна географія передусім досліджує ресурси, рівень концентрації та комбінування яких дозволяє спеціалізувати певні території на виконанні рекреаційних функцій.
Урізноманітнення рекреаційної функції та розширення рекреаційної діяльності внаслідок розвитку туризму як масового явища спричинило формування географії туризму як окремої географічної науки. Виокремились два основних напрямки географічних досліджень туризму:
а) частковий, оснований на трактуванні туризму як форми активного відпочинку, що носить переважно спортивно-оздоровчий характер і, виходячи з цього, основна увага приділялась дослідженню рекреаційних ресурсів та можливості їх використання в спортивно-оздоровчій діяльності засобами туризму;
б) комплексний, при якому туризм розглядався як специфічна галузь сфери обслуговування населення, функціонування якої є міждисциплінарною проблемою, яка може бути вирішена на основі загально-географічного підходу, що об'єднує дослідження рекреаційних ресурсів та територіальної організації туристичного господарства.
Міждисциплінарний підхід покладений в основу туризмознавства — комплексної географічної дисципліни про територіальну організацію туризму [4]. Зарубіжні дослідження рекреації і туризму на цьому етапі торкались переважно економічних питань [7; 8], в складі яких вирішувались і питання територіальної організації [2].
«Географія туризму — це географічна наука, що вивчає територіальну організацію туристичного господарства, умови та особливості його розвитку в різних районах та країнах». Завданнями географії туризму визначались: оцінка рекреаційних ресурсів, економічне обґрунтування та пошук засобів їх ефективного використання; визначення передумов розвитку туризму; вивчення територіальної організації туристичного господарства; дослідження туристичних зв'язків; туристичне районування та моделювання територіальної організації; прогнозування розвитку туризму [4, с.80]. Таким чином, предметне коло географії туризму торкалось передусім питань територіальної організації туристичного господарства, яке розглядається як «галузь народногосподарського комплексу, яка обслуговує туристів» [4, с.25]. Ця галузь сфери обслуговування є комплексною, спеціалізованою, розвивається на основі ефективного використання туристичних ресурсів, а найефективнішою формою територіальної організації туризму є ТРС. Таким чином, географія туризму в складі рекреаційної географії розглядала саме туристичне споживання, а основними формами територіального зосередження туристичного споживання вважались територіальні рекреаційні системи (ТРС), які формувались на основі певних ресурсів та їх сполучення як цільові керовані об'єкти з виконання відтворювальної функції. Рівень концентрації та комбінування рекреаційних ресурсів визначає масштаби ТРС (за ступенем привабливості і відповідного споживання) та їх спеціалізацію. Основою територіальної організації туризму була пропозиція, яка формувалась відповідно до можливостей ефективного використання наявних рекреаційних ресурсів в межах ТРС різного рівня. Поняття про ТРС як структурну одиницю територіальної організації туризму, що є складовою рекреаційної діяльності, є основоположним в географії туризму. Саме на базі ТРС різного типу та рангу формується пропозиція і реалізується попит (мета подорожі). ТРС становлять ресурсну основу всіх форм рекреаційної діяльності, їх структура та організація, характер зв'язків та особливості функціонування в сучасних умовах дозволяють розглядати ТРС як ринки туристичних послуг різного масштабу, що формуються і діють на основі закону абсолютних переваг.
Туризм є глобальним явищем, прояви якого в умовах конкретної території відбивають вплив дії об'єктивних умов та суб'єктивних чинників, що забезпечують порівняльні переваги розвитку туризму на цих територіях. На попередньому етапі розвитку нашої країни домінуючими були суб'єктивні чинники, реалізовані в принципах централізованої керованої економіки. За умов такої моделі економічного розвитку, що визначала розвиток «туристичного господарства», як і інших галузей соціальної сфери, за залишковим принципом, жорсткої лімітації міжнародних туристичних обмінів, що впливало на формування попиту на послуги туризму, спотворюючи його дефіцитністю значної кількості послуг та штучно спрямовуючи на внутрішній попит, застосування ресурсного підходу не тільки на теоретичному рівні, айв практиці проектування та містобудування дало свої позитивні наслідки у вигляді таких елементів територіальної структури як курортно-рекреаційні зони, курорти, туристичні центри, тобто ТРС різного рівня та спеціалізації.
Так в географії туризму склалась ресурсна парадигма, згідно якої зазначався примат ресурсів (перш за все природно-рекреаційних) як визначального чинника розвитку туризму на певній території. Характер цих ресурсів, їх поєднання з культурно-історичними та інфраструктурним забезпеченням території визначають рівень та масштаби ТРС, її спеціалізацію. Безумовно, значення ресурсів в розвитку та функціонуванні туризму, особливо в формуванні ТРС, незаперечне, оскільки ресурси є властивістю території, їх поєднання визначає рівень привабливості певних територій для розвитку туризму, впливає на формування попиту та туристичне споживання. Ресурсна парадигма ґрунтується на дії закону абсолютних переваг, чинність якого для розвитку, функціонування та територіальної організації туризму є беззаперечною.
Зміна пріоритетів суспільного розвитку позначилась і на розвиткові туризму, який, попри обмеження попередньої доби, набирає рис, притаманних галузі світового господарства. Зміна суспільних орієнтирів змінила механізм формування попиту, а реформування економіки на ринкових засадах призвело до утворення ринку туристичних послуг. Саме туристичний ринок як механізм врівноваження попиту/пропозиції є формою організації споживання. Дедалі більше в розвитку туризму увага акцентується на ролі закону порівняльних переваг, який базується на співвідношенні чинників, що забезпечують порівняльні переваги певної країни перед її торговими партнерами і впливає на формування пропозиції, відповідно створюючи попит. Таким чином, вирішальним чинником формування господарських структур і, відповідно, ринкового механізму в туризмі є капітал, гроші, інвестиції. Прикладом такої інвестиційної орієнтації можуть служити туристичні центри, практично створені на «голому місці», де привабливість місцевих природно-рекреаційних ресурсів була практично нульовою (Лас-Вегас, Діснейленд). Саме співвідношення чинників та рух факторів виробництва визначає інвестиційну привабливість країн та окремих територій, створюючи фінансові потоки і стимулюючи розвиток пропозиції та формування попиту, тобто стимулюючи розвиток ринку туристичних послуг. Таким чином, в умовах глобалізації суспільного життя, розвитку ринкових відносин саме ринок туристичних послуг є основою функціонування туризму. Тому саме дослідження ринкових процесів в туризмі, що відбивають динамічність попиту/пропозиції в часі та відтворюються в формах його територіальної організації повинні становити предметну сутність географії туризму.--PAGE_BREAK--
Ринок туристичних послуг є об'єктивною реальністю, формою організації виробництва та споживання туристичних благ, послуг та товарів. Ринкові реалії суспільного розвитку обумовили певну зміну теоретико-методологічних настанов географії туризму. Нагальною стала потреба в переході від ресурсно-детермінованого підходу, відображеного категорією ТРС як основної форми територіальної організації туризму, до етапу цільового, орієнтованого на створення попиту на туристсько-рекреаційні послуги, коли форми територіальної організації туристичного ринку визначаються ефективністю їх функціонування на основі дії закону порівняльних переваг та факторів виробництва, врівноваження попиту/пропозиції. Іншими словами, на сучасному етапі розвитку туризму географія туризму повинна, спираючись на діючі суспільно-економічні закони та ринкові механізми, розкривати існуючі та моделювати найефективніші, з огляду на глобальні та регіональні тенденції розвитку і їх прояв в конкретних умовах ринкового середовища, форми територіальної організації туризму. Ефективність територіальної організації туризму полягає в максимальній відповідності територіальних структур основним функціям туризму при загальній гуманістичній орієнтованості діяльності.
Таким чином, об'єктом географії туризму є ринок туристичних послуг, а предметом — форми його територіальної організації, які формуються за конкретних умов ринкового середовища, (і відтворюючи сукупну дію об'єктивних умов та суб'єктивних чинників на певній території.
Виходячи з предметно-об'єктної сутності географії туризму, її основними завданнями є визначення:
кола умов та чинників, що впливають на формування попиту та пропозиції, їх просторово-часової структури, динаміки, диференціації, напрямків та сили впливу з метою прогнозування розвитку та моделювання процесу;
впливу та проявів загальносвітових закономірностей розвитку туризму в конкретних умовах національного ринку з метою розробки принципів його територіальної організації;
місця і ролі національного туристичного ринку в глобальному та регіональному туристичному процесі, в формуванні глобальних геопросторових структур;
просторово-часової структури та територіальної диференціації туристичного споживання, яке відтворює рівень сформованості внутрішньому ринку, що функціонує в формі міжгалузевого комплексу-індустрії туризму;
рівня сформованості, комплексно-пропорційного розвитку індустрії туризму, її відповідності обсягу та структурі попиту, форм територіального зосередження попиту та територіальної організації індустрії туризму.
Стрижневою проблемою, яку повинна вирішувати географія туризму, є проблема ефективної територіальної організації туристичного споживання на основі формування міжгалузевого соціально-орієнтованого комплексу індустрії туризму.
В першу чергу методичний апарат географії туризму повинен бути переорієнтований на оцінку території для ефективного розвитку туризму і забезпечення його суспільної функції. Ця оцінка включає:
а) розробку методик визначення потреби в туризмі, потенційного та реального попиту на туристські послуги, які б відбивали регіональну специфіку;
б) розробку методик оцінки туристської привабливості територій, та розробку відповідних методик оцінки можливостей використання територій в туризмі, які б враховували регіональні відміни як ресурсного, так і інфраструктурного забезпечення, не тільки кількісні та якісні характеристики об'єктів, а й інвестиційну привабливість територій.
Тобто, потрібна методика оцінки території з точки зору ефективності розвитку туризму, своєрідна «кадастрова» оцінка, яка б забезпечувала виконання туристичних функцій певною територією і формування на цій основі ринків різного ієрархічного рівня.
Значного розвитку набуває дослідження екологічних аспектів функціонування туризму, орієнтоване на визначення закономірностей територіальної диференціації антропогенного тиску на природне середовище, моніторінгу і прогнозу стану природних комплексів в центрах масового туризму, конструктивних моделей раціонального туристського природокористування, відтворення природних властивостей території туристського використання, розвитку екологічного туризму.
До недавнього часу в аналітичній літературі по проблемам галузі економічний аспект домінував при вивченні діяльності туристських підприємств, ролі і місця туризму в національній економіці. Перехід до нового етапу суспільно-економічного розвитку підвищив значення, особливо у проблематиці вітчизняних досліджень, вивчення територіальної диференціації попиту і пропозиції на туристському ринку, основ маркетингу і менеджменту виробництва туристських послуг. Особливої актуальності набуває сьогодні переосмислення закономірностей ринкових відносин в туристській сфері в умовах глобалізації світового господарства і розробка теорії регіональних туристських ринків, формування яких визначає інтернаціоналізація суб'єктів туристської діяльності на мікрорівні і регіональна економічна інтеграція — на макрорівні.
Таким чином, географія туризму на сучасному етапі повинна взяти на себе розробку теоретико-методологічних засад, методики та методів геопросторової організації туризму як суспільного явища, оскільки має для цього достатню наукову базу і практичні наробки. Цей доробок стане вагомим внеском в туризмологію як теорію розвитку і функціонування туризму. Місце географії туризму в системі географічних наук (таблиця 1.1) визначається предметно-об'єктною сферою та колом завдань, спрямованих на виконання суспільного замовлення.
Таблиця 1.1. Місце географії туризму в ієрархічній структурі географічних наук (за Е.Б. Алаєвим)
Географія
Система наук
Суспільна географія
Родина наук
Соціальна географія
Комплекс наук (дисципліна)
Рекреаційна географія
Галузь
Географія туризму
Розділ
Розширення предметно-об'єктної сфери географії туризму є об'єктивним процесом, відповідним розвиткові об'єкту дослідження, що позначилось й на розширенні теоретико-методологічної бази географії туризму в бік збільшення впливу суспільно-географічної складової (мал.1.1).
/>
Мал.1.1 Зв'язок географії туризму з географічними та негеографічними науками
Зокрема, дослідження ринку споживача посилило роль географії населення та розселення, а дослідження ринку виробника послуг — географії послуг; питання територіальної диференціації та врівноваження попиту/пропозиції потребують геомаркетингових досліджень і т.д.
Дослідження ринку туристичних послуг — міждисциплінарна географічна проблема, яка може бути ефективно вирішена застосуванням теоретико-методологічного та методичного апарату рекреаційної географії (вчення про ТРС), географії послуг (вчення про територіальну організацію сфери послуг) та географії туризму (закономірності формування туристичних потоків та географія туристичних міграцій).
Сучасний розвиток географії туризму як складової географічного мислення у напрямках, які відображають новітні соціальні орієнтири загальнонаукового процесу, по-перше, свідчать про здатність наукової дисципліни, що безпосередньо відбиває функціонально-змістовну сутність такого складного і багатоаспектного явища як туризм, вчасно реагувати на вимоги модернізації концептуальних аспектів; по-друге, саме ґрунтуючись на цьому, визначає її ключову роль у реалізації синергетичного підходу у формуванні вихідних теоретико-методологічних засад туризмології як цілісного і єдиного у світоглядному відношенні системного розуміння туризму.
1.2 Поняття туристичної «привабливості» країни
Туристична привабливість визначається наявністю пам'яток (пам'ятників історії і культури, об'єктів природної спадщини і ін), розвиненої туристичної інфраструктури (об'єкти розміщення і живлення, транспорт, екскурсійні послуги, довідкові служби і ін), рівнем безпеки і правопорядку, тенденціями в суспільстві (мода на той або інший вигляд відпочинку, на свята і фестивалі і ін) і ін.
На туристичну привабливість країни серйозний вплив робить політична, економічна і соціальна обстановка в країні в цілому.
ПРИКЛАД. «Потік зарубіжних туристів на усесвітньо відомі мексиканські курорти в Канкуне, Рів'єрі Майя і Косумеле скоротився на 85%, говориться в повідомленні міністерства туризму штату Кинтана Роо, на чиїй території вони розташовані.
»Починаючи з 23 квітня, коли на території Мексики був підтверджений перший випадок смерті людини від зараження новим грипом AH1N1, потік іноземних туристів скоротився на 90 тисяч", — вказується в документі.
Економічні втрати складають близько 100 мільйонів доларів, тимчасово закрито 16 готелів, повідомляє міністерство туризму штату Кинтана Роо".
Аби підвищити туристичну привабливість країни, власті країни і представники турбізнесу проводять рекламні кампанії і PR-акції, що привертають увагу цільовій аудиторії до туристичних можливостей країни.
ПРИКЛАД. «За даними львівської туристичної адміністрації, завдяки проведенню фестивалів за останніх 2 роки, число туристів, відвідуючих місто, збільшилося на сорок відсотків. На кожен львівський фестиваль приїжджає близько 10 тис. гостей.
До числа заходів входять свята кави, шоколаду, пампушок, пива, а також фолк-фестиваль “Етновир». Всі ці складові формують туристичний бренд Львова, як багатокультурного європейського міста. Серед іноземних гостей, які найактивніше відвідують фестивалі, — росіяни, білоруси, поляки, німці, австрійці і американці".
Джерело: www.Tourevil.ru
ПРИКЛАД. «Укріплювати імідж столиці Росії московські власті планують за допомогою Масляниці, святкування якої почнеться 12 лютого. За даними міського департаменту туризму, багаточисельні майданчики і широке освітлення масленичных гулянь повинно збільшити приплив інтуристів в місто відразу на 6%. При цьому в міжнародних рейтингах туристичної привабливості Москва доки займає останні строчки і по багатьом позиціям поступається, наприклад, Санкт-Петербургу. [.]
У звідному рейтингу за всіма показниками на першому місці виявився Сідней, на останньому — Найробі (столиця Кенії). Москва зайняла в списку 48-е місце. Інший важливий туристичний центр Росії — Петербург по сукупності показників обігнав столицю і став 40-м. За окремими показниками розкид був вищий. Наприклад, Москва зайняла 8-е місце серед світових столиць по міжнародному значенню, але стала останньою по місцю розташування (Санкт-Петербург і тут обігнав Першопрестольну, зайнявши 58-е місце). Також на останньому місці Москва виявилася і по доброзичливості населення до туристів (Санкт-Петербург зайняв в цій категорії 41-е місце). У трійці найпривітніших мешканців мегаполісів виявилися жителі Сіднея, Торонто і Мельбурну. [8, с.28]]
Рейтинг туристичної привабливості міст:
1. Сідней (Австралія)
2. Лондон (Великобританія)
3. Париж (Франція)
4. Рим (Італія)
5. Нью-Йорк (США) продолжение
--PAGE_BREAK--
6. Вашингтон (США)
7. Сан-Франциско (США)
8. Мельбурн (Австралія)
9. Барселона (Іспанія)
10. Женева (Швейцарія)"
Розділ 2. Аналіз географічної привабливості Балканського регіону
2.1 Аналіз географічної привабливості країн колишньої Югославії
2.1.1 Географічна привабливість Словенії
/>
2.1 Мапа регіонів Словенії [8, c.43]
Площа 20300 кв.км; столиця Любляна; рельєф: гористий, ріки Сава, Драва; глава держави Мілан Кучан з 1990; глава уряду Янеш Дровсек з 1992; політична система — демократія, що розвивається. Виробляється: зерно, цукровий буряк, домашня худоба, деревина, бавовняний і вовняний текстиль, сталь, транспортні засоби; населення 1930 тис. (1990); мова: словенська.
АКТИВНИЙ ВІДПОЧИНОК НА КУРОРТАХ.
Розвиток та визнання словенських оздоровчих курортів пов'язані з багатством екологічно чистих природних ресурсів Словенії. Головне багатство — це вода з термальних джерел різних властивостей та температури (32° — 73°С), мінеральна вода (всесвітньо відома вода «Donat Mg» і «Раденська Три серця»), а також морська вода і ропа, органічні та неорганічні лікувальні грязі (пелоїди), та континентальний, панонський та приальпійській центрально-гірський клімат. П'ятнадцять словенських природних оздоровчих курортів об'єдналися під загальним гаслом «Природа — шлях до здоров'я» та розробили сучасні програми водних процедур з назвою «вельнес», нові програми для збереження здоров'я та профілактики захворювань.
На курортах Ви можете приємно провести час з родиною, попіклуватися про себе, своє тіло та душу, покращити свій фізичний та психічний стан. В обладнаних за останнім словом техніки лікувально-туристичних комплексах Ви можете плавати, бігати, прогулюватися, робити фізичні вправи на різних тренажерах або на природі, а також грати в гольф, теніс, боулінг, їздити верхом, кататися на лижах, велосипеді, та водночас навчитися вести здоровий спосіб життя.
УСПІШНІ ДІЛОВІ ЗУСТРІЧІ.
Словенія, та, перш за все міста Любляна, Блед та Порторож, ось вже понад два десятиліття є активно присутня на міжнародному ринку конгресного туризму. Не зважаючи на жорстку конкуренцію, Словенія стала привабливою країною для огранізації та проведення професійних, наукових, міжурядових та міжнародних зустрічей, а також заходів економічно-ділового характеру.
Традиція організовувати конгреси в Словенії починається з 1821 року, коли в Любляні був проведений Конгрес Святого Альянсу. Сьогодні Словенія має ряд великих і середніх сучасних конгрессних центрів, які щороку приймають гостей зі всього світу.
ГРАЛЬНИЙ ТУРИЗМ.
Словенський гральний та розважальний туризм є один з найбільш привабливих видів туристичної пропозиції. Він розвинувся завдяки майже сорокарічній традиції грального туризму, який базується на комплексній пропозиції. Окрім казино у Вашому розпорядженні послуги якісних готелів, різноманітна кухня, численні можливості для відпочинку, активного проведення часу, можливість робити приємні покупки, відвідини культурних заходів, танці та розваги, покази модного одягу та конкурс «Місс краси», а також можливість проведення конгресів та ділових зустрічей. Концепція комплексного грального туризму витримана в дусі гри, невеликих пригод з метою приємного проведення часу.
У Словенії сьогодні працює дванадцять казино та гральних розважальних центрів. Гральний туризм переважно представлений у відомих туристичних центрах та великих містах. Перше казино було відкрите майже 40 років тому в Порторожі, друге — на озері Блед. У 1984 році у містіНова Горіца був зроблений новий поштовх у розвитку словенського грального туризму. Протягом наступних десяти років були відкриті різні нові гральні заклади в містах Рогашка Слатіна, Марібор, Ліпіца, Любляна, Кранська Гора та Оточец. Найбільшим і наймолодшим є центр розваг «Perla» компанії «HIT» в місті Нова Горіца, де в повному обсязі втілений новий діловий підхід до організації словенського грального туризму.
ЖИТЛО.
У Вашому розпорядженні — різні місця проживання. Як правило, ними можна користуватися весь рік. Забронювати проживання можна на інтернетному сайті www.slovenia. info/hotels
ГОТЕЛІ.
Готелі категоризовані за міжнародними стандартами — від однієї до п'яти зірок. Всім готелям присвоєні категорії згідно західно-європейської системи.
Щороку готелі в Словенії опубліковують свої прейскуранти, які можна отримати в словенських туристичних представництвах за кордоном, у словенських бюро подорожей та в Словенській туристичній організації.
Молоді туристи можуть зупинитися в молодіжних готелях, які працюють в містах Блед, Птуй, Піран, Нова Горіца, селищі Плісковіці на Красу та в Любляні.
ПРИВАТНИЙ СЕКТОР.
У всіх туристичних містах можна мешкати в приватному секторі. Через туристичне бюро або напряму, домовившись безпосередньо з господарем, можна попередню замовити помешкання. На Ваш вибір — кімнати з однією, двома або трьома зірками.
КЕМПІНГИ.
Словенські кемпінги — це ідеальне місце проживання для всіх тих, хто звик самостійно планувати свою відпустку, прихильників спорту та активного відпочинку, і що найважливіше, для тих, хто хоче свою відпустку провести на незайманій природі. Починаючи з 2001 року, словенські кемпінги набули статус членів організації «EFCO&HPA» (European Federation of Campingsite Organisations & Holiday Park Associations) та були обладнані згідно європейських стандартів. У великих кемпінгах є бунгало, які рекомендується замовляти заздалегідь.
ТУРИСТИЧНІ СЕЛЯНСЬКІ САДИБИ.
Сільські садиби, де окрім сільського господарства, власники займаються також туристичним бізнесом, знаходяться далеко від шумних міст та щоденного метушіння, в мальовничих куточках по всій Словенії. Категорія садиби позначена кількістю яблук: садиби, які пропонують просто обладнані кімнати із загальною ванною та туалетом, мають одне яблуко; а садиби, які пропонують гарно обладнані кімнати з окремим туалетом і ванною, позначені чотирьома яблуками.
2.2.2 Географічна та туристична привабливість Хорватії
/>
2.2 Мапа Хорватії [3, c.113].
Країна розташована у північно-західній частині Балканського півострова, на перехресті між Центральною Європою і Середземномор'ям
* Площа території держави (включно з акваторією) — 89,810 кв.км.
o Площа суходолу — 56,610 кв.км.
o Площа внутрішнього моря — 33, 200 кв.км.
o Площа економічної морської зони — 23,870 кв.км.
Загальна площа економічної зони — 113,680 кв.км.
* Довжина берегової лінії — 5835 км.
o Довжина берегової лінії материка — 1777 км (30,5%).
o Довжина берегової лінії островів — 4058 км (69,5%).
* Ширина територіальних вод — 12 морських миль
Хорватія володіє дивовижно красивою природою і вважається одним з самих екологічно чистих місць в світі. Завдяки унікальному середземноморському клімату, Хорватія користується величезною популярністю серед західноєвропейських туристів. Довжина прибережної зони складає 1778 км. У Хорватії налічується близько 1185 островів і маленьких острівців уздовж Адріатичного побережжя, 66 з них населені. На території Хорватії розташовано 7 дивних національних парків.
Клімат.
Субтропічний середземноморський на Адріатичному побережжі і помірно-континентальний в східній частині країни (у гірських районах досить прохолодний, з тривалою холодною зимою). Середня температура влітку від +22-24 С в континентальних районах, до +28-31 С на узбережжі. На Адріатичному побережжі Хорватії 270-300 днів в році світить сонце (найбільший показник ясної погоди в Європі). Кращий час для відвідин країни — з травня по вересень, в цей період вода прогрівається до 22-24 С.
Башка Вода.
Одне з найзатишніших містечок Макарськой Рів'єри, Башка Вода знаходиться в 60 км. від м. Спліт і в 75 км. від аеропорту. Багато років тому він був маленьким рибальським селищем, а сьогодні став одним з найпопулярніших курортів Хорватії з дуже гостинними жителями, безліччю ресторанів і барів, прекрасними дрібногальковими пляжами і чистеньким морем. Вважається, що це місце має ідеальні умови для повноцінного відпочинку, тут багато барів, а також найпопулярніша дискотека острова.
Брач.
Брач — третій по величині острів на Адріатиці. На острові багато соснових лісів, виноградників і оливкових гаїв. Це острів сонця, скель і моря. Його багаточисельні бухти і прекрасні галькові пляжі приваблюють туристів зі всього світу. Вас захоплять больські пляжі, один з яких називається «Золотий Ріг». Цей мис з гальки постійно міняє свою форму під впливом вітру і хвиль. Традиції приготування унікального рожевого вина і екзотичних рибних страв тут зберігаються з давніх часів. Острови Брач і Хвар є абсолютними рекордсменами «гарної погоди». Сонце тут світить майже три тисячі годин щорік. Відповідно, і туристичний сезон тут триває цілий рік.
Дубровнік.
Дубровнік — найвеличніше і вишуканіше місто Хорватії, яке називають «перлиною Адріатики». Він включений ЮНЕСКО в трійку найкрасивіших міст — пам'ятників Європи епохи Відродження, разом з Венецією і Амстердамом. Окрім знаменитих пам'ятників минулого, Дубровнік славиться і як самий унікальний курортний центр півдня Хорватії. Влітку сюди з'їжджаються на відпочинок туристи зі всієї Європи. Відпочинок і культурне життя міста тісно взаємопов'язані. Щорік влітку в Дубровніку проводяться багаточисельні міжнародні фестивалі. Ідеальний клімат Дубровніка особливо приваблює спортсменів. Цілий рік тут організовуються міжнародні змагання і спортивні збори.
Крк.
Золотий або зелений Крк можна і не можна назвати островом. Можна із-за його ідилічної природи і віддаленості від повсякденного життя. Але не можна із-за його зв'язку з материком. Цей острів, на якому знаходиться і аеропорт, від материка відділяє море і пов'язує з ним міст, що не мав собі рівних по величині на момент будівництва. Для одних Крк — золотий острів. Інші називають його зеленим. І ті, та інші мають рацію. Перші оцінюють його туристичні цінності, а для других вирішальним став колір його рослинності. На Крке, якщо Ви побажаєте ви зможете знайти і свій острів. А також побачити всі його відмінності, великі і малі селища, контрасти зелених доріжок для прогулянок і дивну недоторканість голих скель, острівці, сотню укритих заток і лише Ваші пляжі.
Пореч.
Пореч є самим відвідуваним туристичним центром Хорватії завдяки відмінній інфраструктурі, дивній по красі природі і прекрасними можливостями для відпочинку. Його побережжя, протяжністю 64 кілометри, рясніє безліччю смарагдових лагун і приваблює химерно прорізаною береговою лінією надзвичайної краси, а м'який середземноморський клімат приваблює сюди людей, які бажають поправити здоров'я. Якщо порівняти середземноморські міста Хорватії, що відрізняються своїм спокоєм і розміреністю, то Пореч виявиться найвеселішим і невимушеним з них.
Пула.
Пула є найзагадковішим і незвичайним містом Хорватії. Це пов'язано, перш за все, з його багатою історією, яка сильно вплинула на архітектуру, культуру і традиції. Тут є на що поглянути, але в той же час Пулу не можна назвати милим і симпатичним містом, він, швидше, сильний і трохи холодний, але в той же час налічує безліч затишних куточків, які існують самі по собі як уривки з минулого. Відпочинок в Пулі приголомшує і розчаровує одночасно, тут стикається безліч, здавалося б, несумісних речей, створюючи унікальний і неповторний образ...
У наш час Пула — це великий морський порт і міжнародний туристичний центр. Туристичні комплекси Пули популярні у всьому світі і щорік тут відпочивають більше 50 тисяч туристів.
Умаг.
Умаг розташований на маленькому півострові, і його старовинний центр оживає літніми ночами. Центр оточений сучасними готелями і кемпінгами. Умаг живе туризмом і морем. Тенісна ракетка може служити символом Умага, в якому знаходиться величезне число кортів з відмінним покриттям. Тут проводяться показні міжнародні турніри і відкрита першість Хорватії по тенісу.
2.3 Боснія і Герцеговина
/>
2.3 Географічне розміщення Боснії і Герцеговини [3, c.84]
Республіка Боснія і Герцеговина знаходиться в Південній Європі, на Балканському півострові. На півночі граничить з Хорватією, зі сходу і півдні її сусідом є Югославія. Значна частина кордону проходить по річці Саве. На півдні країна має вихід до Адріатичного моря, але протяжність її побережжя складає лише 20 км. продолжение
--PAGE_BREAK--
Держава виникла в результаті розпаду Соціалістичної Федеральної Республіки Югославії. Цей процес, що протікав дуже хворобливо, спровокував військові дії, які були припинені після втручання світової спільноти і підписання в 1995 р. Дейтонських угод.
Народний промисел Боснія і Герцеговина в колишній Югославії була офіційно визнана економічно відсталим районом. Проте в світовому господарстві ця країна усе більш виявляється як індустріальна. На крупних шахтах добувають буре вугілля і лігніт. Тут працює ряд теплових і гідроелектростанцій. Розвивається машинобудування, кольорова металургія, деревообробна промисловість. Як і в багатьох інших гірських державах, господарство країни розміщене дуже нерівномірно. У Боснії щільність населення в кілька разів вище, чим в Герцеговині. Природно-кліматичні умови країни в цілому сприятливі. У горах пасуть овець, на лугах і пасовищах в долинах річок Боснії розводять велику рогату худобу.
У долині річки Сави вирощують зернові і деякі технічні культури. По горбах і передгір'ях, вгору за течією річок, тягнуться сади, в основному сливові. У Герцеговині, куди по долині Неретви піднімається тепле повітря з Ущелина Адріатики, культивують тютюн, інжир, мигдаль, оливу, виноград. Дінарське нагір'я доступне для транспорту. Протяжність залізниць складає 1 тис. км2, автомобільних, — більше 21 тис. км2. Аеропорт в Сараєво побудований в 1969 р.
Боснія і Герцеговина сильно постраждала під час війни 1992 — 1995 рр. Приблизно 2/3 житлового фонду було зруйноване або пошкоджене. Промислове виробництво впало на 95%, чисельність населення скоротилася не менше чим на 1 млн. чоловік. Нормалізація обстановки, відновлення економіки є першочерговими завданнями країни на найближчі роки. Підраховано, що на невідкладні витрати Боснії і Герцеговині буде потрібно не менше 5 млн. доларів.
Назва республіки містить найменування двох історичних і політико-територіальних одиниць. Вважається, що топонім «Боснія» (по-сербськи «Босна») походить від назви річки, а топонім «Герцеговина» вперше згадується в 1551 р. з метою увічнення титулу одного з герцогів. У Боснії і Герцеговині живуть боснійці-мусульмани (муслимане — самоназвання) — 43,6%, серби — 31% і хорвати — 17,3%. В даний час населення Боснії і Герцеговини сильно поляризувалося за етнічним принципом. Але все три його общини належать до слов'ян. Особливий народ, часто в побуті що називався боснійцями, босанцами. Основа культури мусульман — древня, слов'янська, але на неї нашарувалися риси, привнесені турками і іншими вихідцями з Малої Азії.
Найсильніше цей вплив виявляється в архітектурі міст (мечеті, ремісничі квартали, великі базари, виступаючі верхні поверхи будинків і ін), в плануванні будинків (ділення на чоловічу і жіночу половини), їх убранні, в їжі (велика кількість жирних і солодких блюд), в одязі (шаровари, фески), в родинній і особливо релігійній життю, в іменах. Характерний, чСараево Боснія і Герцеговінаце саме в цих сферах життя використовуються більш всього запозичення з турецького і інших східних мов.
Минуле і сьогодення переплелися в багатьох сферах життя сучасної Боснії і Герцеговини. Так, для міст цієї країни характерний неповторний колорит поєднання старого, турецько-балканського, типа забудови з європейським. Наприклад, Сараєво по архітектурній подобі ділиться на дві частини: заселену раніше християнами і мусульманську. Старе місто складається з гір приземистих будинків, що підіймаються по схилах, з широкими дахами і верхніми поверхами, що нависають над вулицями. Ядро міста — Башчаршия, з великим східним базаром. Європейська частина забудована в XIX — XX ст. Настільки ж живописні і інші міста республіки: Мостар, Баня-ЛукСнежная Боснія і Герцеговінаа і ін.
Країна залучає туристів своїми історичними пам'ятниками і природною красою, мінеральними джерелами. У горах розташована безліч оздоровчих установ, кемпінгів, лижних баз. У 1984 р. Сараєво стало місцем проведення XIV зимових Олімпійських ігор.
Вище 9/10 територій Боснії і Герцеговини зайнято Дінарським нагір'ям. Гори покриті густою зеленню лісів. Серед безлічі річок найбільшими є припливи Сави — Босна, Врбас і Неретва, що впадає в Адріатичне море. Залежно від географічного положення, рельєфу місцевості, близькості Адріатики на відносно невеликій території країни чергується декілька кліматичних типів — від континентального до середземноморського.
Нова країна є федерацією Республіки Сербської і Мусульмано-хорватскої Федерації. Глава держави — президент. Управляє країною президія, що складається з трьох чоловік, поодинці від кожної общини. Законодавчий орган — двопалатний парламент. Окрім цього кожна з частин країни має свої органи управління. Політичні партії створені за етнічним принципом — мусульманська Партія демократичних дій, Сербська демократична партія Боснії і Герцеговини і Хорватська демократична співдружність Боснії і Герцеговини.
Віросповідання визначається етнічною приналежністю: 49% складають Боснія і Герцеговина флагмусульмане-суніти, серби сповідають православ'я (31%), хорвати — католицизм (15%).
2.4 Сербія
/>
2.4 Мапа Сербії [1, c.49]
Сербія — країна в півн.-зах. частині Балканського півострова, має в своєму складі Косово і Воєводину; площа 88400 кв.км; столиця Белград, 9,66 млн мешканців (1990), за національністю в основному серби (бл.6,7 млн., у всьому світі понад 9 млн), далі албанці, угорці, румуни, словаки, українці (бл.40 000) тощо. Рельєф: родюча долина Дунаю на півночі, гори на півдні. Розмовна й літературна мова сербів: сербський варіант сербохорватської, абетка — за конституцією Республіки Сербія державною мовою є саме кириличний варіант сербської мови, хоча на практиці переважає латинична абетка (якою до 1945 року серби не послуговувалися взагалі); релігія: православ'я.
На території Сербії збереглася безліч історичних і культурних пам'ятників які цікавлять туристів відвідуючих країну, причому більшість з них, не дивлячись на багаточисельні війни, що прокотилися через цю землю, знаходяться у чудовому стані. Сотні середньовічних монастирів і древніх міст, десятки бальнеологічних курортів, унікальні природні комплекси південної частини Балкан, десятки кілометрів пляжів Чорногорської Рів'єри, добродушний і привітний народ — ось далеко не повний список достоїнств цієї країни.
Столиця Сербії, Бєлград (Београд) — місто особливе. Перші поселення на місці сучасного міста з'явилися більше 3 тисяч років назад, і з тих пір не було століття, аби на цій землі не сходилися в поєдинку армії і не лилася кров (вважається, що місто було повністю зруйноване 39 разів!). Звідси і химерна суміш східної і західної культур, що створює неповторну чарівність сучасного Бєлграда.
Серце міста — лежача в злиття Сави і Дунаю середньовічна фортеця Калемегдан з білого каменя — одна із старих фортець Європи (XII-XVII ст., зараз тут знаходиться Військовий музей). Більшість споруд на території фортеці, у тому числі середньовічні ворота, православні церкви, мусульманські могили і турецькі лазні, датовані XVII століттям. Перед входом у фортецю знаходиться Пам'ятник вдячності Франції (1930 г), а довкола оборонних споруд розкинувся прекрасний парк, на території якого представлена практично вся флора європейського материка, а також збереглися залишки австрійської фортеці.
Поряд з фортецею розташований Стари-град — найстаріша частина Бєлграда. Зараз серед його звивистих вуличок зосереджена більшість музеїв столиці, тут розташовані найдорожчі ресторани і ретельно відреставровані ще в часи Югославії палаци. Варто відвідати старий квартал Ськадарліє, парк Ада-Сиганлія, Національний музей (1844 г) на площі Республіки з обширною археологічною колекцією і зборами живопису, будинок князя Мілоша (1831 г), Старий палац (1882 г), Етнографічний музей на площі Студентськи-трг із зборами сербських костюмів і народного мистецтва, храм Св. Сави (XIX ст.), мечеть Байраклі-Джамія (1690 г), Галерею фресок, палац княгині Любіци (1831 г) в балканському стилі з великою колекцією меблів XIX століття, Музей сучасного мистецтва (1965 г), оглянути залишки римських, середньовічних сербських і турецьких зміцнень, мечеті XVI-XVII ст. і багаточисельні колоритні будинки XVIII-XIX ст.
Нове місто зростало на південь від бєлградської фортеці, його світлі і просторі квартали побудовані по останньому слову архітектури, з безліччю парків, алей і бульварів, що обрамували сучасними будівлями. Тут цікаві будівлі Народної скупщини (1937 г), комплекс спорудження промислового ярмарку (1950-57 рр.), православна церква Св. Марка (1932-1939 рр), Союзне виконавче Віче (1958 г), Музей революції (один з останніх в Східній Європі), будівля Скупщини (Парламент, 1907-1932 рр), невелика російська православна церква, колишня резиденція і могила маршала Тіто, спортивний центр «25 травня» (1973 г), Центр конгресів «Сава» (1977 г) і безліч будинків в псевдосталінському стилі.
Недалеко від Бєлграда, в Смедерево, знаходиться найбільша рівнинна фортеця в Європі — фортеця Бранковіча (XV ст.), що займає територію в 11 гектар і оточена цілим комплексом споруджень «Малого» і «Великого» міст. У Крагуєваце розташований прекрасний собор у візантійському стилі. Можна відвідати унікальні середньовічні монастирі Жіча і Мілешева, а Студеніца і Сопочани навіть знаходяться під захистом ЮНЕСЬКО. На південь від столиці, біля невеликого містечка Прієполье, знаходиться один з найвідоміших і древніх сербських монастирів — Мілешево (1218-1219 рр), заснована племінником Св. Савви Сербського — королем Владиславом. Саме сюди в 1237 році були перенесені з Тирнова потужності Св. Савви, тут же знаходитися всесвітньо відома фреска «Білий Ангел на труні Господньому». В даний час в монастирі знаходиться резиденція єпископа Мілешевського.
2.2 Аналіз туристичної привабливості Албанії
/>
2.5 Географічне розташування Албанії [1, c.23]
Знаходиться на заході Балканського півострова. На південному сході і півдні межує з Грецією (довжина загального кордону — 282 км), на сході — з Македонією (151 км), на півночі і північному заході — з Косово (невизнаним більшістю світу колишнім, а зараз незалежним сербським регіоном) (115) і Чорногорією (172 км). Омивається водами Адріатичного та Іонічного морів (берегова лінія — 362 км). Протока Отранто, завширшки 75 км, відділяє Албанію від Італії.
Площа — 28 748 км²(140 місце в світі).
Столиця — Тірана (404 тис. мешканців).
Великі міста: Дуррес (112,3 тис. мешканців), Ельбасан (101,7 тис), Шкодер (91,3 тис).
Албанія — переважно гірська країна. На півночі — Північно-Албанські Альпи висота до 2700 м, на півдні — Південні Альпи, між ними Центральний масив гір висота 2000-2400 м, розчленований долинами річок. Вздовж узбережжя моря, від озера Шкодер до затоки Вльора, приморська рівнина довжина близько 200 км, ширина 10-30 км. Клімат примор'я субтропічний, середземноморський, з жарким сухим літом (липень +25°), м'якою і вологою зимою (січень +5°); у гірських районах більш континентальний, з вертикальною зональністю, взимку морози іноді до — 20°. Опадів від 1000 до 2500 мм на рік. Ріки Албанії несудноплавні, використовуються для зрошення і вироблення гідроенергії (особливо Дрін, Семані, Шкумбіні). Албанія частково належать великі озера: Шкодер, Охрідське, Преспа. На рівнині переважно бурі ґрунти. На горбах і схилах гір розвинута флора маквісу, в передгір'ях дубові, вище букові, соснові і смерекові ліси, на висоті 1400-1700 м альпійські луки. Найважливіші корисні копалини: нафта, натуральний бітум, мідь, хром. У надрах Албанії є золото, боксити, азбест та інша мінеральна сировина.
Туризм.
Республіка на південному сході Європи, розташована в західній частині Балканського півострова. На півночі і північному заході межує з Сербією і Чорногорією, на сході — з Республікою Македонія, на південному сході і півдні — з Грецією.
Західний кордон омивається Адріатичним морем, а південно-західний — Іонічним. Албанія — одна з найменших країн Європи. Площа 28 748 км2.
Населення близько 3 330 750 чоловік (на 1998 рік). Етнічний склад: албанці (геги на півночі й тоски на півдні) — 95%, греки — близько 3%, серби, болгари, цигани — 2%. Мови: тоскський діалект албанської, грецька. Віросповідання: мусульмани — 70%, православні (грецька православна церква) — 20%, католики — 10%. Столиця — Тірана з населенням 244 200 чоловік. Найбільші міста: Дуррес (85400 чоловік), Ельбасан (83300 чоловік) і Шкодер (81 900 чоловік). Албанія — демократична республіка, глава держави — президент. Грошова одиниця — лек. Тривалість життя (на 1998 рік): чоловіки — 69 років, жінки — 75 років. Народжуваність (на 1000 чоловік) — 21,4. Смертність (на 1000 чоловік) — 7,5. Албанія — член ООН, ФАО, ВООЗ. Країна вступила як повноправний член до ОБСЄ (червень 1991 року), ОІК (грудень 1992 року), Ради Європи (липень 1995 року), бере участь у міжбалканському співробітництві, встановила дипломатичні відносини і підписала торгово-економічну угоду з ЄС, одержала статус спостерігача в Північноатлантичній асамблеї, прийнята до Ради Північноатлантичного співробітництва (РПАС), вступила в МВФ, МБРР та ЄБРР, стала співзасновником Чорноморської зони економічного співробітництва.
Окрім пляжів Адріатичного та Іонічного морів, Албанія може запропонувати цілий ряд визначних місць і пам'яток. У Тірані — музей національної культури, музей природничої історії, історичний музей, музей археології, прекрасна картинна галерея, з пам'яток архітектури — мечеть Етем Бея (початок XIX століття). У Дурресі — залишки візантійської та венеціанської фортець. В Ельбасані — фортеця XV століття, в якій міститься музей. В Корчі — мечеть XV століття.
2.3 Аналіз географічної і туристичної привабливості Македонії
/>
Рисунок 2.6 Мапа Македонії 2.4 Мапа Сербії [1, c.42]
Країна розташована у центральній частині Балканського півострова. Межує на заході з Албанією (спільний кордон — 151 км), на сході з Болгарією (148 км), на півночі з Сербією (62 км) та невизнаним більшістю світу незалежним колишнім сербським краєм Косово (159 км) і на півдні з Грецією (228 км).
Площа території — 25 333 кв.км.
Столиця — Скоп'є (Скопје) — 448,6 тис. жителів. продолжение
--PAGE_BREAK--
Великі міста: Бітола (83,6 тис. жителів), Куманово (78,3 тис), Тетово (60,3 тис).
Природа.
Більшу частину території Македонії займають середньовисокі гори (висота до 2764 м у межах хребта Кораби на границі з Албанією) із плоскими вершинами й крутими глибоко розчленованими схилами. Складені кристалічними сланцями, доломітами, вапняками; місцями розвинений карст. Гори розділені тектонічними зниженнями, зайнятими озерами (Охридським, Преспанським — найбільшими на Балканському півострові) або долинами рік (головним чином басейн ріки Вардар). Часті землетруси (в 1963 зруйнований місто Скоп'є). Є родовища магнетиту (біля Дамяна), залізної руди (поблизу Кичево), свинцево-цинкових руд (Кратово-Злетовская гірничорудна область).
Клімат середземноморський. Літо жарке сухе, зима м'яка дощова. Долини оброблені, на схилах до висоти 2000 м — змішані ліси й чагарники, вище — гірські луги. Середня річна температура 11-12 °C, середня температура липня 21-24 °C, січня — бл.0 °C. Середня річна кількість опадів 500-700 мм, причому на півдні їх випадає більше.
Туризм.
Є на туристичнiй мапi свiту й «бiлi плями». Принаймнi, для нашого ринку, який часом називає себе вже сформованим та iнтегрованим у свiтовi процеси. А чи багато в нас вiдомо про таку дивовижну, хоча й невеличку країну, як Македонiя? Дослiдити її туристичний потенцiал та змiцнити мiжнароднi вiдносини дала нагоду презентацiя «Македонiя — приємно познайомитися!», що вiдбулася 4 червня у Києвi. Органiзатором виступило посольство Республiки Македонiя в Українi та творче об’єднання «Славута» (Україна).
Македонiя має всi перспективи престижного туристичного центру. На теренах країни знаходиться цiла низка пам’яток iсторiї та культури вiд найдавнiших часiв. Зокрема дiють аж 1720 стародавнiх церков i монастирiв, багато їх знаходиться пiд охороною ЮНЕСКО. Особливо ж ця балканська країна вирiзняється своїми природними принадами: унiкальними озерами, захопливими рiвнинно-гiрськими ландшафтами, розмаїтою флорою i фауною. Саме за це її називають «балканською перлиною». Клiматичнi умови надають унiкальнi можливостi для розвитку гiрського туризму. В країнi є кiлька чудових зимових туристичних центрiв. Вона пишається своїми лiкувальними курортами — на її територiї вiдомо 65 цiлющих термомiнеральних джерел. Туристами у Македонiї широко практикуються рибальство, полювання та сiльський туризм.
Наразi для українських туристiв, та й туроператорiв цей напрямок — «терра iнкогнiта». Посол Республiки Македонiя в Українi Iлiя Iсайловськi зазначив, що головними проблемами є вiдсутнiсть поiнформованостi про цю країну та прямих авiарейсiв Київ — Скоп’є.
2.4 Географія та туризм Румунії
/>
2.7 Мапа Румунії [1, c.33].
Румунія розташована у південно-східній Європі. На півночі і сході межує з Республікою Молдова (450 км) і Україною (169 км), на північному заході — з Угорщиною (443 км), на південному заході з Сербією (476 км), на півдні — з Болгарією (608 км, межа — Дунай). На південному сході омивається Чорним морем. На півдні і сході річкові долини, на південному заході територію Румунії займають Східні і Південні Карпати і Семигородська височина, до яких прилягають із заходу Паннонська, з півдня — Волоська низовини, зі сходу Молдавська і Добрузька височини. Румунія лежить на межі Центральної і Східної Європи та Балканського півострову і на її території тисячоліттями перехрещувалися політичні і культурні впливи цих трьох комплексів.
Великі міста: Бухарест (1 931 тис. чешканців), Ясси (354,8 тис), Галац (342,4 тис), Тімішоара (340 тис), Констанца (337 тис), Клуж-Напока (332,2 тис).
Туризм.
З відомих причин традиційні райони масового туризму — такі як: Кавказ, Урал, Алтай і ін. — стали менш доступними для жителів України. З іншого боку, з'явилася можливість здійснювати походи в таких прилеглих до України гірських системах, як Альпи, Татри, Карпати, відомі своєю красою і спортивною складністю.
Головна фізико-географічна особливість Румунії — Карпатська гірська система. Цей складний ланцюг гір проходить через усю країну від українського кордону на півночі до кордону із Сербією на південному заході у формі підкови, що замикається на захід від гір Апушень, і складається із зігнутої лінії Східних Карпат і широтно-орієнтованої лінії Південних Карпат (Трансільванських Альп). В основному, гори складаються із рівнобіжних хребтів з крутими уступами, покритих лісом, і досягають висоти 2303 м у Східних Карпатах і 2544 м (гора Молдовяну) у Трансільванських Альпах. На заході, Трансільванські Альп тягнуться до півдня, досягаючи Дунаю поблизу Залізних Воріт, і продовжуються на Балканах.
Із зовнішнього боку цієї гірської дуги розташовані історичні області Молдавія (на сході) і Валахія (на південь від Трансільванських Альп аж до Дунаю). Обидві являють собою горбкуваті рівнини з родючими землями. Єдиний район, розташований на південь від Дунаю, — Добруджа, — має невисокі пагорби і частково заболочений.
Усередині гірської дуги Карпат знаходиться Трансільванія — горбкувата і дуже красива територія. На її західній окраїні, усередині гір Апушень, розташований нерівномірно покритий лісом карстовий масив Біхор, відомий серед спелеологів. Далі, уздовж західної окраїни країни, простирається вузька низинна смуга, що є частиною Середньодунайської низовини.
Основні хребти Трансільванських Альп (із заходу на схід: Ретезат, Вилкан, Паринг, Лотру, Фагараш, Езер, Пятра Краюлуй, Бучеджь, Чукаш) представляють безсумнівний інтерес для пішохідного і гірського туризму, а в Східних Карпатах необхідно виділити масиви Марморош і Родна (висотою до 2303 м) на півночі, поблизу кордону з Україною.
Нижче приведені уривки з книги “Географія Румунії" (Т. Мораріу й інш., Меридіане, Бухарест, 1969), що виразно характеризують деякі хребти Південних Карпат:
“Південні Карпати обмежені долиною Прахови зі сходу і тектонічними коридорами Тимиш-Чорна і Бистра-Стрей із заходу і північного заходу. Крім г. Молдовяну (2543 м) у масиві Фагараш, перевершують 2500 м і піки Розкішшю (2535 м, Фагараш), Парингул-Маре (2518м, Паринг), Пеляга (2509 м, Ретезат), Омуль (2507 м, Бучеджь) і ін. Улоговин у Південних Карпатах мало, але вони мають виразні обриси. У четвертинний період Південні Карпати піддалися сильному зледенінню. Сліди льодовиків альпійського типу добре виражені на північних схилах масивів Ретезат, Паринг, Фагараш, Бучеджь, сліди льодовиків піренейського типу — на південних її схилах. Прямим результатом зледеніння є і дуже велика довжина льодовикових улоговин (деякі з них досягають 10 км довжиною), льодовикові цирки і понад 150 розташованих у цирках озер, а також моренні вали, гребні та осипи." У даний час постійні льодовики і сніжники в горах Румунії відсутні.
“Гори Фагараш — найвища частина румунських Карпат. Їм належать 8 із 14 найвищих вершин румунських Карпат, що перевищують 2500 м. Тут знаходяться 42 вершини висотою від 2400 до 2500 м. Далеко навколо видно гігантську стіну з зубцюватими, схожими на пилку гребенями. Ще більш величними здаються гори на початку літа, коли на їх вершинах ще зберігається сніг. Сліди четвертинного зледеніння подані численними цирками, дно яких зайнято льодовиковими озерами (Біля, Капра, Урля, Подраг, Подраджел, Калцун, Авріг і ін), складчастим дном ущелин, хаотичними накопиченнями морен, глибоко поборозненими або гладко відшліфованими скелями. Північні схили Фагарашських хребтів настільки стрімкі, що на відстані усього 10 км перепад висот досягає 2000 м. Численні гірські річки бурхливими потоками збігають із їхніх вершин і ринуть до Олту, який вбирає в себе їхні води тільки після того, як вони заспокоїлися, угамовуючи свій біг на рівній, злегка похилій Фегерашській низовині. ” Ріки північного схилу короткі і маловодні, протікають у глибоких і вузьких долинах із великим падінням. Ріки південного схилу, навпаки, довгі і багатоводні.
“Масиви Бучеджь і Пятра Краюлуй складені вапняними конгломератами, нашарованими на кристалічні породи. Інші гори цілком складені кристалічними породами. Відмінності в породах з яких складені масиви, відбиваються на формі рельєфу. Запаморочлива крутість долини Прахови, скелі, що нагадують собою руїни і печери Яломиці характеризують гірський масив Бучеджь. Найвища частина масиву — г. Омул здається гігантським межовим знаком. Навколо вершини, подібно тріщинам у корі, розкриваються п'ять глибоких западин. Це грабени, утворені четвертинними льодовиками. Навколо них простирається рівна поверхня, за нею випливають вапняні пояси, а далі — величезні смуги вражаючих ущелин. ”
“На захід від гір Бучеджь простирається вапняковий хребет Пятра-Краюлуй (2240 м); серед туристів він відомий своїми крутими прірвами, вузьким гребенем, величезними рухливими накопиченнями каменів у підніжжя і чудовим краєвидом, що відкривається з його вершини. По своїй геологічній будівлі (абсолютне переважання вапняку) Пятра-Краюлуй належить до масиву Бучеджь, по своєму положенню примикає до масиву Фагараш. “
2.5 Географічне розміщення Болгарії та її туристичної привабливість
/>
2.8. Мапа регіонального розміщення Болгарії
Географічне положення.
Максимальна відстань із заходу на схід 520 кілометрів, з півдня на північ — 330 кілометрів. Болгарія має спільний кордон на півночі з Румунією, на заході із Сербією та Македонією, на півдні з Грецією та Туреччиною. Чверть території займають ліси — одні з найгустіших у центральній Європі.
Туризм.
Болгарія прекрасна туристична країна, розташована на Балканському півострові, яка граничить з Румунією на півночі, з Туреччиною і Грецією — на півдні, з Сербією і колишньою Югославською Республікою — на заході. Схід Болгарії омивають води Чорного моря. Більше половини території країни складають гори і гориста місцевість. З північного заходу до Чорного моря тягнуться Балканські гори, що формують вододіл між річкою Дунай і морем Егейським. Південний кордон з Грецією проходит по Родопським горам. Гори Ріла, що славляться високою точкою країни — горою Мусала (2925м), розташувалися на південному заході Болгарії. У східній частині країни розташувалися декілька долин, серед яких найбільш відома Тракийськая. Головною річкою Болгарії є річка Дунай, яка має припливи Іскир і Янтра.
Клімат Болгарії помірно-континентальний, який в південних районах переходить в середземноморський. Температура повітря влітку вагається від 23 до 27 градусів, а води от20 до 25.
Великою популярністю у російських туристів користуються літні і зимові курорти Болгарії, такі як Китен, Сонячний берег, Золоті піски. Цю популярність забезпечують ним краса місць їх розташування, досить високий рівень обслуговування туристів при досить невеликих цінах, а також, що є важливим для багатьох туристів — практично майже повна відсутність мовного бар'єру. Болгарія має дуже чисті і широкі піщані пляжі. Дно моря на пляжах рівне, а глибина його змінюється рівномірно і поступово. Така його структура дуже зручна для купання маленьких дітей. Відпочинок на пляжах Болгарії безкоштовний. Оплачується лише лежак і парасолька при їх використанні. Потрібно відзначити, що 11 пляжів Болгарії мають міжнародний екологічний знак якості, так званий «Блакитний прапор».
Болгарія є країною, в якій відпочинок легко поєднується з лікуванням. В даний час в країні функціонує більш ніж 250 гидротермальних родовищ, 900 артезіанських свердловин і джерел. Враховуючи, що по своєму фізико-хімічному складу вода в різних районах Болгарії різна, можна вибрати залежно від захворювання найбільш відповідний курорт. У що офіційно діють 102 бальнеологічних курортах лікування виробляється на найсучаснішому медичному устаткуванні і контролюється висококваліфікованими фахівцями. Прекрасне лікування в країні можна отримати не лише в літній або зимовий сезони, але і в міжсезоння. Яким би прекрасним би не був відпочинок на пляжах Болгарії, але з нею як з країною варто познайомитися ближче.
Перебуваючи в Болгарії, варто відвідати її знаменитий ботанічний сад Балчик, відомий мис Каліакра, столицю гумору Габрово. Не можна не відвідати прекрасну Долину троянд, справжня трояндова олія якої вирушає по всьому світу, монастир Аладжа вирубаний в скелі, природний феномен «Вбиті камені», ферму на якій розводять мідії. Туристам з дітьми будуть цікаві відвідини дельфінарію міста Варни і аквапарку на Золотих пісках, який по праву є найбільшим на Балканах. Багато цікавого можна побачити під час екскурсій в Софію, Пловдів, Мірошник, заїхавши в одне з живописних гірських сіл.
В даний час Болгарію відвідують православні паломники. Туристи будь-яких країн можуть відвідати старі болгарські монастирі і церкви, в яких можна проникнути в таємниці стінописів і ікон. Віруючі люди можуть відвідати такі святині, як Рільський і Троянський монастирі, в Кирджалі доторкнутися до дерев'яних шматочків хреста, на якому був розіпнутий Христос. Подібно до Золотого кільця Росії в Болгарії є " Ог'рліца (ланцюжок, намиста) на Велике Т'рново". Ог'рліца на Велике Т'рново — це 19 святих обителей, розташованих по кругу біля старої столиці Болгарії Велике Тирнова, що нагадують намиста, якщо поглянути на карту древнього міста. Потрібно сказати, що всі болгарські монастирі мають самобутню обстановку і казкову природу. При багатьох з них вже створені міні готелі, для того, щоб туристи, що цікавляться старовинами або спраглі зцілення святинями, могли в них переночувати або пожити деякий час.
Популярність відпочинку в Болгарії на її чорноморському побережжі обумовлена, перш за все, сприятливим для відновлення здоров'я і відпочинку температурним режимом повітря і морської води, невеликою її солоністю, чистими пісочними пляжами, безпечною для здоров'я флорою і фауною. Все це робить Болгарію у наш час одним з улюблених місць відпочинку широких верств населення.
/>
2.9 Туристична мапа Болгарії.
Курорти.
Найпопулярніші курорти Болгарії — Албена, «Золоті піски», Рів'єра, Сонячний берег, Сонячний день.
Курорт Албена знаходиться в північній частині чорноморського узбережжя Болгарії. Найближче велике місто — Варна — знаходиться в 45 км. Цей курорт є наймолодшим і разом з тим найфешенебельнішим курортом Болгарії. Тутешні готелі славляться високим рівнем сервісу і величною, авангардною архітектурою, майстерно вписаною в природний ландшафт. Незважаючи на солідну місткість, курорт розташований досить компактно і відрізняється зручним плануванням. Прямо поряд з готелями починається мальовничий ліс, завдяки чому на курорті панує особлива затишна атмосфера. Довжина пляжу, покритого найчистішим золотавим піском, досягає 7 км, ширина доходить до 150 м. Клімат тут помірний, теплий. Сезон в Албені триває з початку травня lо кінця жовтня. продолжение
--PAGE_BREAK--
Курорт з романтичною назвою «Золоті піски» розташований у північній частині узбережжя Болгарії, в 18 км від Варни. Це, мабуть, найвідоміший і найпопулярніший курорт Болгарії. Особливу гордість тутешнього персоналу викликає те, що «Золоті піски» визнані самим чистим курортом цієї країни, що не дивно, адже місцева влада завжди приділяли особливу увагу екології свого регіону. До речі, Золоті піски були також удостоєні престижної міжнародної нагороди «Синій Прапор» (знак бездоганного екологічного статусу), що зайвий раз підтверджує ексклюзивний характер відпочинку на цьому курорті. Довжина пляжної смуги досягає 3,5 км при середній ширині в 50-100 м. Пісок тут і справді золотого кольору — дуже дрібний і чистий, море завжди прозоре і тепле.
Курорт Рів'єра знаходиться недалеко від Золотих Пісків, в 17 км від Варни. У минулому цей курортний комплекс був урядовою резиденцією, місцем відпочинку і роботи вищого керівництва країни. Сьогодні тут розташувалася невелика курортна зона, дуже тиха, затишна і мальовнича. Рів'єра ідеально підходить для спокійного сімейного відпочинку. Оздоровчий комплекс курорта пропонує програми бальнеологічного лікування.
Сонячний берег це найбільший курорт Болгарії, свого роду туристичний полюс цієї країни. Курорт знаходиться в 30 км на північ від Бургаса, в екологічно чистій зоні — далеко від великих транспортних артерій та великих міст.д.овжина пляжу досягає 10 км, середня ширина складає 35 м. Пісок дрібний і золотистий. Курорт лідирує не тільки за кількістю туристів, що приймаються за сезон, але й за кількістю різноманітних розважальних закладів: понад 250 ресторанів, безліч барів і кафе, нічні клуби і дискотеки, казино та ігрові центри. До Золотого берега завжди зручно добиратися — міжнародний аеропорт Бургаська, залізничний вокзал і міжнародний морський порт забезпечують швидкі й зручні повідомлення з усіма точками світу.
Розділ 3. Сучасний стан і перспективи розвитку туризму країн Південно-Східної Європи
Туризм отримав свій бурхливий розвиток в ХХ столітті, особливо у другій його половині. Цьому неабиякою мірою сприяли досягнення науково-технічного прогресу в області транспорту: і отримання реактивних літаків, відкриття далеких трансмаршрутних пасажирських авіаліній, революційний переворот в транспорті теплохода, що привів до винаходу формули круиза, вдосконалення автомобільного і залізничного транспорту. Все це дало небачені можливості по тривалості і протяжності туристських маршрутів, по доступності найвіддаленіших регіонів, по можливостях здійснювати поїздки в досить короткі терміни. Недаремно туризм називали феноменом ХХ ст.
XXI ст. — століття інформаційних технологій, їх вдосконалення і подальшого впливу на розвиток туризму. Все це послужило грунтом для виникнення певних тенденцій сучасного розвитку туризму. До сучасних тенденцій розвитку туризму відносяться:
прискорення інформаційних потоків, вдосконалення інформаційних технологій, що дають можливості оперативного бронювання по всьому світу;
укрупнення (концентрація) капіталів і проникнення їх на зарубіжні ринки;
інтеграція: горизонтальна — розширення однорідного бізнесу, інтернаціоналізація бізнесу (транснаціональні компанії, міжнародні ланцюжки готелів і так далі); вертикальна — розширення компанії за рахунок диверсифікації
диференціація туристської пропозиції;
вдосконалення (підвищення) стандартів обслуговування і
уніфікація інформації і технології обслуговування.
Розглянемо їх детальніше. Прискорення інформаційних потоків, вдосконалення інформаційних технологій. Система інформаційного забезпечення туристської галузі включає: комп'ютерні системи бронювання і резервування транспортних і туристських послуг; розподільні системи; локальні системи бронювання турів; інтегровані комунікаційні мережі; систему електронної пошти; Інтернет; туристські сервери; мультимедійні технології; офісні технології. Без такого багатобічного комп'ютерного забезпечення сьогодні неможливе успішне функціонування туристської фірми.
Звичайно, перед турфірмами, що освоюють дані технології, стоїть цілий ряд проблем: це вкладення засобів в апаратуру, в пакети програм, дизайн, підготовка персоналу. Проте сьогодні цьому немає альтернативи в роботі туристського підприємства. Лише фірми, що використовують в повної мірі комп'ютерні технології при формуванні і реалізації туристських продуктів, можуть мати успіх на туристському ринку.
Укрупнення (концентрація) капіталів і проникнення їх на зарубіжні ринки, інтеграція. Характерною особливістю останніх років стала так звана інтеграція, Тобто укрупнення і активне проникнення капіталу окремих компаній на іноземні туристські ринки шляхом злиття або поглинання однорідних по бізнесу або суміжних (партнерських) компаній.
Види інтеграційних процесів можуть бути багатогранними. При цьому можна виділити горизонтальну і вертикальну інтеграції.
Горизонтальна інтеграція — це укрупнення і активне проникнення капіталу окремих компаній на зарубіжні туринські ринки шляхом злиття або поглинання однорідних компаній.
Особливо наочно це видно на прикладі готельного бізнесу. Так, наприклад, всім відоме широке поширення по різних країнах світу таких готельних ланцюжків, як Sheraton, Mariotte, Novotel, Sofitel і ін. Крупні готельні корпорації активно проникають на зарубіжні ринки шляхом придбання власності, франшизних угод, контрактів на управління. Такі марки присутні і на нашому ринку.
Серед готельних корпорацій лідирують в основному американские, такі, як Holiday Inn, Sheraton, Mariotte, Radisson, Best Western та інші, що мають свої готельні підприємства (як власні, так і франчайзінгові) в багатьох країнах світу. Серед корпорацій інших регіонів досить великими, поширюючими свій вплив на багато регіонів, можна назвати компанії: Accor (Sofitel, Novotel, Pulman, Ibis, Formulal), Club Mediterrane, Forte, Utell. Останніми роками усе більш потужними стають японська компанія Jal, німецька Shtaygenberger і деякі інші.
Особливо високий відсоток іноземної участі в туристских фірмах Хорватії, Болгарії, Словенії, Сербія. Напротів, французькі, італійські і англійські компанії демонструють небажання пускати на свій ринок «чужих». Македонія завжди вважалася складним ринком для іноземців: патріотизм Македонців добре відомий, але найголовніше, що подібно до Швейцарії у Македонії найбільші туроператори самі виникали як транснаціональні (Club Med, Nouvelles Frontieres). Вони активно проникав і на зарубіжні ринки і боролися з іноземною конкуренцією. Проте слабкі ознаки того, що часи міняються, з'явилися і у Македонії: у 1998 р. німецький C&N отримав контроль над Aquatour, а канадський туроператор Transat — над Look Voyages.
Боснія і Герцеговина приваблива для іноземних туристських компаній, але володіє одним серйозним «недоліком», який проявляється в «розпорошеній» дистриб'юторській мережі, у величезній кількості незалежних дрібних і середніх турагентств. Проте в кінці 1990-х рр. поєднались в єдину групу два лідери турбізнесу Alpitour і Francorosso. TUI планує освоєння італійського ринку, розвертаючи там власну агентську мережу.
Найширше розповсюдили свій вплив німецькі туроператори, контролюючи ряд найбільших фірм за межами своєї країни. Наприклад, концерн TUI має дочірні компанії «Terra Raizen» в Словенії і «Ambassador Tours» в Сербії, спільне підприємство з австрійською національною авіакомпанією — бюро подорожей «Turopa». Концерну принадлежит 40% акцій в компанії «Arke Raycen» (Нідерланди) і 46% у французькій «Horus Tours». Зворот TUI в даний час досяг понад 2 млрд. євро.
Другий найбільший концерн Німеччини C&N Touristik (бывший НУР (NUR)) (зворот понад 1 млрд. євро) володіє дочерними фірмами в Хорватії, Словенії, Болгарії і має 25% акцій іспанської фірми «Iberojet Kuoni».
Капітал іншої ведучої німецької компанії — ІТС — размещен в Швейцарії — 51% акцій фірми «Kuoni», в Нідерландах — 25% акцій компанії «Holland International», в Болгарії 91% акцій компанії «Sun International», Сербія — 56% акцій фірми «Тгауєlрlап».
Серед інших відомих туроператорів можна назвати:
Amеriсаn Express Caresson (США), Voyage (Македонія);
скандинавские компанії — Spise, Nordisc;
швейцарську Interhoume і багато інших.
Такі приклади горизонтальної інтеграції в туризмі, коли шляхом приєднання або поглинання інших компаній происходит розширення однорідного бізнесу, інтернаціоналізація бізнесу.
Вертикальна інтеграція — укрупнення і проникнення капіталу на зарубіжні ринки шляхом злиття або поглинання компаній різних сфер туристського сервісу.
Вертикальну інтеграцію в туризмі можна розглянути на прикладі тих, що склалися трьох європейських моделей: німецькою, англійською і французькою.
Німецька модель — рівнозначна присутність в корпораціях всіх основних видів туристського бізнесу: туроперейтинга, турагентств, перевізників, готелів і інших при основному упоре на туроперейтинг. Наприклад, лідер німецького турринку TUI Group демонструє в Європі найбільшу послідовність в інтеграційних процесах.
У структуру TUI входять: близько 4 тис. турагентств, 39 туроператорських брендів; 3 чартерних авіакомпанії; 8 готельних (майже 200 об'єктів розміщення) компаній, компанії які займаються комп'ютерними технологіями. Позитивною рисою даного вигляду інтеграції в туризмі є те, що на рівні єдиних вимог дотримуються гарантії надання кліенту повного пакету послуг, витриманих відповідно до єдиних внутріфірмових стандартів.
Інший приклад: C&N Touristik — друга по звороту німецька група, в яку входять: 6 туроператорів, авіакомпанія Condor, три крупні роздрібні мережі, три готельні мережі (більше 50 об'єктів розміщення).
Англійська модель. Тут в основу покладена туроператорска діяльність плюс агентська мережа і транспорт. Гостінічний бізнес за кордоном представлений слабо.
Прикладом може служити англійський туроператор Airtours яка представлена у Сербії, який виник на базі однойменної авіакомпанії, потім, починаючи з 1993 р. їм були придбані 3 туроператорскі фірми, а також 2 бренди агентських мереж (Going Places і Direct Holidays). І лише після цього почалися фінансові операції за кордоном і покупкою готелів, яких зараз в групі 24.
Французька модель, де основою інтегрованої корпорації є саме об'єкти розміщення. Слід зазначити, що французький турбізнес взагалі відрізняється від німецького і англійського меншою концентрацією капіталів і масштабністю. Але і у Франції є лідери європейського і світового рівня, підтверджуючу силу і самобутність країни.
Найвідоміша компанія Франції яка представлена у Болгарії Club Med лідер на ринку all inclusive (все включено). У даній компанії об'єкти розміщення — це основа всього бізнесу. Вона має більше 130 клубних готелів на 75 тис. місць. Проте є і обслуговуюча мережа агентств продажу з однойменним названням, субагенти. [7, с.24]
Що ж до загальної динаміки міжнародного ринку туризму, то тут, на сьогоднішній день, відчувається негативний вплив кризи.
Криза в світовій економіці доки не привела до глобальної кризи туріндустрії в країнах ПСЕ. Проте на ринку панує обережність — як з боку операторів, так і з боку клієнтів. Якщо перші дев'ять місяців минулого року були досить успішними на більшості популярних зарубіжних напрямів туризму, то останній квартал істотно змінив картину. Безумовно, зниження попиту є.
На даний момент воно складає біля 30% в порівнянні з минулим роком. По оцінках Усесвітньої туристської організації, уповільнення зростання на ринку туризму почалося ще влітку 2008 років, коли темпи впали втричі. Організація прогнозує, що в 2009 році число туристів в країни ПСЕ виросте всього на 2%.
Таблиця 1.3
Найпопулярніші туристичні напрями ПЕС 2020 р. (за прогнозом СОТ)
Країна
Кількість туристичних прибутків, млн.
Болгарія
137,1
Хорватія
102,4
Словенія
93,3
Сербія
71,0
Боснія і Герцогові на
59,3
Румунія
52,9
Македонія
52,8
Албанія
48,9
Молдова
47,1 продолжение
--PAGE_BREAK--
Найбільш популярними видами туризму до 2020г. стануть: пригодницький, екологічний, культурно-пізнавальний, тематичний і круїзи.
В той же час, можна виділити і чинники, що перешкоджають розвитку туризму. Окрім кризи, до них можна віднести дуже віддалене від основних географічних маршрутів місце розташування, зокрема островів на півдні Тихого океану; сейсмічну активність і стихійні лиха; громадянську війну і економічний спад в країнах; міжнародний тероризм. [54]
До сучасних чинників розвитку МТ відносяться політичне (мирне) співіснування населення на більшій частині планети, підтримка державних органів в більшості країн, що розвивають МТ, зростання суспільного багатства, скорочення робочого часу, розвиток транспорту, вдосконалення рівня суспільної свідомості. Демографічні чинники представлені зростанням середньої тривалості життя, підвищенням рівня урбанізації, тобто зростання міського населення. В даний час міжнародний туризм в постіндустріальному суспільстві фактично стає основою глобального стилю життя.
Висновок
Основні труднощі для країн Південно-східної Європи полягають в збереженні стабільності і встановленні тісніших зв'язків з ЄС. Не дивлячись на історичну, культурну і географічну спільність цих країн, вони розвиваються нерівномірно. Вступ Румунії і Болгарії до Євросоюзу в січні 2007 р., переговори про вступ Туреччини, Хорватії і Македонії, відсутність переговорів з іншими країнами і невизначений статус Косово в майбутньому роблять вплив на співпрацю в регіоні. Проте Угода про вільну торгівлю в Центральній Європі 2006 р., недавно ратифіковане Сербією, набирає чинності і може стати ефективним засобом міжнародної співпраці.
Підвищення конкурентоспроможності на міжнародному ринку як і раніше дуже важливе для успішної інтеграції країн в світовий ринок, а також для їх економічного і соціального розвитку в цілому. Керівники і бізнесмени цих країн випробовують наполегливе бажання стати рівноправними членами Європейського Співтовариства, що, швидше за все, допоможе зробити необхідні дії для підвищення конкурентоспроможності на міжнародному ринку і зростання експорту. Ця ситуація відбивається в деяких запитах на технічну підтримку МТЦ у сфері торгівлі. Підготовка до вступу в члени ЄС і політика добросусідства допомагають окремим країнам в їх прагненні влитися в міжнародний бізнес.
Слід визнати, що економічний і соціальний розвиток європейських країн в значній мірі стимулювався саме розвитком там масового, головним чином, іноземного туризму, особливо в регіоні Південно-східної Європи. Але не можна забувати, що туризм може нанести глибокі рани неміцному миру високогір'я, оскільки туристична діяльність пов'язана з серйозним вторгненням людини в природу. Але ми можемо використовувати міжнародний досвід, витягувати уроки з їх помилок. А помилок, згубних для природи, в Південно-східної Європи було багато.
Список літератури
«Мировая экономика» под ред. А.С. Булатова — М, 2004.
Акопова А.С., Воронкова О.Н., Гаврилко Н.Н. «Мировая экономика и международные экономические отношения» — Ростов-на-Дону, 2007.
Борко Ю. «Европейский союз: углубление и расширение интеграции» — “МЭиМО", №8, 2008.
Власова О. // Эксперт. — 2004. — №15 (416)
Власова О., Кошкаров А. // Эксперт. — 2005. — №21 (468)
Дронов В.П., Максаковский В.П., Ром В.Я. «Экономическая и социальная география» — М., 2004.
Европейская безопасность: теория и практика // Мировая экономика и международные отношения. 2006. № 1. С.54-65.
Золотухина Т. «Интеграционные процессы в Европе: введение единой валюты» — “Вопросы экономики", №9, 2007.
Кошкаров А. // Эксперт. — 2004. — №17 (420)
Кузякин А.П., Семичев М.А. Мировая экономика: Учебное пособие. — М.: Проспект, 2003.
Мировая экономика: Учебник / Под ред. проф.А.С. Булатова — М.: Юристъ, 2003.
Совет ЕС и Комиссия обсуждают политику по отношению к России и СНГ с Европейским парламентом // Европейский обзор. 2005. № 21. С.5-7.
Совет ЕС подтверждает дифференцированный подход к Новым Независимым Государствам (ННГ) // Европейский обзор. 1994. № 15. С.1-3.
Страны Центральной и Восточной Европы на пути в Европейский Союз. — М.: Наука, 2002.
mapy. mk. cvut. cz — скановані топографічні карти Румунії (і інших країн світу).
leosuteu. rsdor. ro — якісні карти основних районів, фотографії.
kevf72. troja. mff. cuni. cz/mapy/rumunsko/fagaras. htm — скановані карти Фагараша.
Додаток