Вступ
Підприємець приватної фірми вирішив провестидослідження мотивації підприємницької діяльності. Це необхідно йому длявирішення питань, пов’язаних з наймом працівників, стимулюванням праці,плануванням службової кар’єри.
Для досягнення головної мети – визначення мотивівдо заняття підприємницькою діяльністю, в ході дослідження ми поставилиперед собою такі задачі:
* Оцінити соціальний потенціал підприємства вЖитомирі.
* Виявити ставлення респондентів до підприємців
* Визначити орієнтацію опитуваних на роботу за наймому бізнесі.
* Виявити установку респондентів на організаціювласної справи.
* Установити причини негативної установки наорганізацію власної справи.
* Виявити оцінку підприємництва серед опитуваних.
* З’ясувати думку респондентів про перспективирозвитку підприємництва в Житомирі.
Задля досягнення вище сформованих цілей, булопроведено опитування за допомогою анкети, що має наступну логічну структуру:
1) Першийкомплекс запитань стосується ставлення до підприємництва, охоплює:
- уявленняпро соціальний потенціал підприємництва в Житомирі;
- емоціональнесприйняття підприємництва;
- ставленнядо підприємництва в цілому.
2) Орієнтаціяна зайнятість у підприємницькій діяльності:
- бажання(небажання) займатись підприємництвом;
- панівнімотиви підприємницької діяльності;
- орієнтаціяна види підприємницької діяльності;
- причининебажання займатись підприємництвом;
- установкана роботу за наймом у бізнесі.
3) Уявленняпро підприємців:
- емоційнеставлення;
- порівняльнаоцінка економічного статусу підприємця;
- уявленняпро моральні якості підприємця.
4) Рейтингпроблем споживачів послуг, товарів підприємств.
5) Соціально-демографічніхарактеристики :
- стать;
- вік;
- соціальнийстатус.
Аналіз результатів дослідження
У ході дослідження було опитано 20 студентів групиМС-112. В цьому випадку останній підрозділ анкети (який стосуєтьсясоціально-демографічних характеристик респондентів) є суто формальним, тому щовсі опитувані є студентами, приблизно однакового віку.
Однак в умовах реального дослідження, досить цікавобуло б простежити, яким чином відрізняється думка опитуваних в залежності відвікових категорій та соціального статусу, а також залежно від статі. Оскількисеред респондентів було лише три дівчини (що складає 15% опитуваних), то чіткихвисновків щодо розмежування чоловічої а жіночої думки з питання підприємництвана основі зібраних даних також зробити не можна.
Нижчевикладений аналіз опитування проведенийдиференційовано — окремо по кожному з логічних підрозділів анкети, поконкретних питаннях.
1. Ставлення до підприємництва
1.1 Уявлення про соціальний потенціалпідприємництва в Житомирі
Студентам було задане запитання „Що, на Ваш погляд,дасть населенню міста і особисто Вам розвиток підприємництва в Житомирі?”. Вякості варіантів відповіді було запропоновано як позитивні, так і негативніаспекти розвитку підприємництва.
Методика відповіді на запитання (не більше п’ятиваріантів відповідей) дозволила по розрахунку частоти вбору відповідей респондентамипобудувати рейтинг соціальних наслідків і тим самим непрямо оцінити наявністьчи відсутність соціального потенціалу підприємництва в Житомирі. Результатипредставлені на діаграмі 1.1.
/>
З діаграми слідує: в суспільній думці переважаютьуявлення, що розвиток підприємництва призведе в основному до позитивнихсоціальних наслідків.
На рівні соціально-економічної ситуації міста в ціломубільшість розглядає розвиток підприємництва як умову:
— створення нових робочих місць, зниження рівнябезробіття;
— додаткових податкових надходжень в бюджет.
На рівні життєдіяльності окремої людини розвитокпідприємництва розглядається як можливість:
— задоволення власних потреб за рахунок поліпшення забезпеченнянаселення різноманітними товарами і послугами;
— зменшення витрат н придбання товарів і послуг зарахунок зниження цін на товари і послуги за рахунок конкуренції міжпідприємцями.
Кількість осіб, що пов’язує розвиток підприємництвапередусім з тими чи іншими негативними наслідками не перевищує в цілому 25%.
Більшість з них занепокоєна неповними соціальнимигарантіями або їх відсутністю для людей, які працюють на підприємствах.
Тільки 10% респондентів розглядають підприємництво кнічого не значуще для життя міста і окремої людини явище.
Отже, більшість опитуваних розглядає підприємництво вякості інструмента покращення к економічної ситуації в місті, так і власногоблагоустрою. Можна зробити висновок, що соціальний потенціал розвиткупідприємництва досить високий.
1.2 Емоціональне сприйняттяпідприємництва
Для виміру емоційного сприйняття підприємництваопитуваними використовувався метод, заснований на принципі асоціації міжпоняттям, яке означає об’єкт оцінки (підприємництво), і тими чи іншими вербальнимиантонімами, які характеризують спрямованість та інтенсивність оцінювання. Вякості антонімів були запропоновані наступні пари:
►брудний-чистий
►дурний-розумний
►безвідповідальний-відповідальний
►кримінальний-законний
Оцінювання проводили за десятибальною шкалою від -5 до5.
Результати зведені в таблиці 1.2.: де вказанокількість респондентів, які виставили ту чи іншу оцінку по кожній з парантонімів, і нарешті підраховано середній бал.Критерій / оцінка -5 -4 -3 -2 -1 1 2 3 4 5 Сер. оцінка брудний-чистий 1 2 3 3 5 5 1 -1,6 дурний-розумний 2 1 3 4 3 6 1 +2,25 безвідповідальний-відповідальний 2 3 5 3 3 3 1 +1,75 кримінальний-законний 3 1 11 4 1 1 -2,05
/>1.3Ставлення до підприємництва в цілому
Ставлення до розвитку підприємництва можна оцінити вцілому як позитивне. Співвідношення між групами населення, які мають полярніпозиції (позитивне\негативне) складає 7\1.
Половина опутаних ставиться до цього неоднозначно — тобто як позитивно, так негативно.
У 10% ставлення до розвитку підприємництва несформоване.
Результати наведені на діаграмі 1.3.
/>
2. Орієнтація на зайнятість у підприємницькій діяльності
2.1 Бажання (небажання) займатись підприємництвом
Встановлено наступні факти:
• Половина опитаних бажає започаткувати власну справу.Цю частину ймовірно можна охарактеризувати як соціально активну і орієнтовануна реалізацію себе як підприємця;
• 5% опитаних відмітили, що мають власну справу;
• Не націлені на створення власного бізнесу 25%;
• Не стомлювали конкретної думки з цього приводу 20%.
Результати подано на діаграмі 2.1.
/>
2.2 Орієнтація на видипідприємницької діяльності
За видами підприємницької діяльності, в яких опитаніхотіли б заснувати свою справу, лідирують два види з найбільш високим рівнемприбутковості на даний момент:
٭ надання різного роду послуг (30%);
٭ виробництво та реалізація товарів (30%);
Фінансово-кредитна діяльність в зв’язку з великимиінвестиційними затратами на початковому етапі розвитку, високим рівнем інфляціїта ризику закономірно є мало привабливою ля підприємницької діяльності (10%).
Посередницька діяльність в зв’язку з насиченістюринкових ніш також не користується особливим успіхом в респондентів (15%).
Страхова діяльність взагалі виявилась найменшпривабливою (5%). Це ймовірно пов’язано із тим, що вона як така є порівняномолодою в нашій країні.
10% — не визначились з вибором сфери підприємницькоїдіяльності.
Результати зображені на діаграмі 2.2.
/>
2.3 Панівні мотиви підприємницькоїдіяльності
Респондентам було задане запитання „Які основні мотивипідприємницької діяльності особисто для Вас?”. Методика відповіді на запитання(не більше трьох варіантів відповідей з поданих ) дозволила по розрахункучастоти вбору відповідей респондентами побудувати рейтинг панівних мотивівпідприємницької діяльності. Результати відображені 2.3.
/>
За наведеними вище даними можна судити про те, щопанівним мотивом є досягнення матеріальних цілей.
2.4 Причини небажання займатисьпідприємництвом
Причини відсутності мотивації на підприємницькудіяльність можна розділити на дві групи:
→ Об’єктивні причини (які в сукупностіпереважають за даними анкетування), обумовлені:
- становищемзовнішнього середовища, в якому здійснюється підприємницька діяльність (високікредитні ставки — 15%; насиченість ринку — 15%; високі податки — 30%;нестабільність економічної ситуації — 15%, вимагательство з боку кримінальнихструктур — 15%; вимагательство з боку чиновників — 15%;
— стартовими вимогами, що ставляться допідприємницької діяльності (наявність капіталу для початку справи — 50%), що впринципі характерно для студентів. При опитуванні іншого кола респондентівцілком ймовірно що цей показник мав б інше значення);
→ Суб’єктивні причини, обумовленісоціально-психологічними самої людини (особливості власного характеру — 20%;відсутність інтересу до підприємництва — 25%; відсутність підприємницькогодосвіду — 15%; відсутність пізнань у бізнесі — 20%).
Результати подані на діаграмі 2.4.
/>
2.5 Установка на роботу за наймом убізнесі
респондент найм бізнес роботодавець
В даному дослідженні респондентам було поставленепитання: „Якби Ви мали вибір, де б Ви воліли працювати?”. Результативідображаються на діаграмі 2.5. 25% не визначились. Більшість (55%) хотіли б працюватив приватних комерційних підприємствах, що можна пояснити сподіваннями на більшуматеріальну винагороду, розчаруванням у нестабільності економічної ситуації вдержаві тощо. Однак досить великий відсоток (25%) студентів прагне працювати надержавні підприємства, що ймовірно обумовлене більшим рівнем соціальногозахисту.
/>
3. Образ підприємця у суспільнійдумці опитуваних
3.1 Емоційне ставлення
В значної частини респондентів (45%) переважаютьпозитивні емоції по відношенню до підприємців; негативні емоції викликаютьпідприємці у 20% опитаних. Окремо слід відмітити, що чверть респондентів (25 %)н виокремлюють для себе підприємців як окрему соціальну групу для оцінювання.Вони до підприємців ставляться не краще та не гірше ніж до решти. (див. діаграму3.1)
/>
3.2 Порівняльна оцінка економічногостатусу підприємця
/>
3.3 Уявлення про моральні якостіпідприємця (т. 3.3.)Особисті якості Кількість респондентів Відсотки казати неправду в інтересах своєї справи 17 85% приховувати частину доходів від оподаткування 20 100% надмірно експлуатувати чужу працю 12 60% обманювати партнера 14 70% підкупити посадову особу 14 70% підробити документи 11 55% обманювати клієнтів 16 80%
Цікаво відмітити, що в одному з попередніх пунктіваналізу дослідження, було виявлене досить позитивне ставлення до підприємців.Однак переважна більшість схильна думати, що підприємці в володіють багатьманегативними якостями. Всі наведені нижче характеристики властиві їм, на думкуреспондентів, в значній мірі, причому 40% опитуваних стверджують, щопідприємцям властиві всі з наведених негативних рис характеру.
Таким чином, суспільна думка має в більшій мірінегативне забарвлення, образ підприємця сприймається як нецивілізований,кримінальний та аморальний.
Можна припустити, що така думка пов’язана з уявленнямипро вищий матеріальний статус підприємців, який з точки зору респондентів єрезультатом невиконання норм моралі та права.
4. Рейтинг проблем споживачів послуг,товарів підприємств
Рейтинг проблем, з якими опитуваністикаються, користуючись послугами приватних підприємців, вимірювався почастоті „зустрічі” з перерахованими у питанні десятьма основними проблемами.
/>
Очевидним є висновок: найгостріші проблеми взаємодіїреспондентів з підприємництвом стосується морально-етичних аспектів роботиспівробітників приватних підприємств, що, очевидно накладає відбиток наставлення до приватного бізнесу в цілому, оцінку рівня його цивілізованості.
Набагато рідше клієнти приватних підприємств (зопитаних) стикаються з проблемами, які стосуються з організаційними моментамироботи зі споживачем (виконання строків замовлень, обмін товару або йогоповернення)