Реферат
Насиллясеред молоді – результат впливу суспільства, а не сім’ї
Останнім часомтільки й чуєш, що бідкання про збільшення випадків насилля в молодому віці. Всіговорять, обговорюють, сперечаються але мало хто задумувався причинами, якіпризводять до такої поведінки. Даною роботою хочу розкрити деякі причини, якіпризводять до цього суспільного лиха, і, можливо, зміню думку когось, заставлюзамислитися над своєю поведінкою, чи поведінкою своїх рідних. Розпочати хочу звизначення кола термінів, оскільки вони нам окреслять коло проблем, на які язверну увагу в процесі розвитку реферату.
Отже, першийтермін — СІМ’Я — це соціальна група, яка складається з чоловіка та жінки, якізазвичай перебувають у шлюбі, їхніх дітей (власних або прийомних) та іншихосіб, поєднаних родинними зв’язками з подружжям, кровних родичів і здійснюєсвою життєдіяльність на основі спільного економічного, побутового, морально-психологічногоукладу, взаємної відповідальності, виховання дітей.
Наступнадефініція – МОЛОДЬ — соціально-демографічна група, відокремлена на основісукупності вікових характеристик і особливостей соціального стану.
З приводувікових рамок молодості точаться суперечки, немає одностайності. Я вибрав длясебе такі вікові рамки: від 14 до 20 років. Хоча, знову хочу повторитись,одностайності в цьому питанні немає. Але, оскільки це, на мою думку непринципове питання, то я б пропонував такі вікові рамки.
В межах цьогореферату я буду використовувати як аргументи дані соціологічних опитувань,різні висновки відомих психологів, психоаналітиків і їхні дослідження. Такожбуду користуватись даними з різних офіційних джерел про стан насилля та йогоскладові.
Для початкунебагато статистики:
Україна зайняла5 місце в Європі за рівнем насилля серед молоді. Про це сказано у звітіВсесвітньої організації охорони здоров'я.
Сумне лідерствоналежить російській молоді, а найменше від бійок і різанини страждає німецькемолоде покоління.
За даними звіту,від насильства в Європі вмирає щодня 40 молодих людей у віці від 10 до 29років, або 15 000 на рік. При цьому 4 з 10 смертей — убивства за допомогоюножа.
У звітіорганізації, оприлюдненому нещодавно, пояснюється, що дослідники аналізуваликількість смертей молодих людей від насильства однолітків.
Росія, Албанія,Казахстан, Білорусь та Україна. Так виглядає, за даними Всесвітньої організаціїохорони здоров‘я, статистика рівня насильства. Лідерами є російська молодь. Утій країні вбивають підлітків і молодь найбільше.
Кількістьмолодих людей, що зазнає травм і потрапляє до лікарні із пораненнями, у багаторазів більша, кажуть у Всесвітній організації охорони здоров’я.
Чому? З якихпричин? Тільки уявіть собі, скільки безглуздих смертей в мирний час! Невжецього не можна уникнути?!
Можна, говорю я,але не без допомоги влади, оскільки багато проблем можна вирішити, але лишенезаконним шляхом, за що можна понести покарання. А якщо підключити владніструктури, то тоді можливий успішний фінал.
Але своюаргументацію я хочу розпочати не з цього. Хочу розповісти про таке явище — якАГРЕСІЯ.
У сучаснійпсихологічній науці відсутнє єдине тлумачення феномену агресії. Більшістьдослідників визначають агресію, як поведінку, що націлена на заподіяння шкодибудь-кому (Е. Аронсон, Л. Берковітц, Д. Майерс та ін.).
Виділяються такіфактори агресивної поведінки молоді: виховання в інститутах соціалізації(система освіти, армія), вплив групи однолітків та молодіжних субкультур,засобів масової комунікації, комп’ютерних ігрових технологій, “соціальнихфрустраторів” (соціально-економічні чинники, які є перепонами в досягненнілюдиною важливих життєвих цілей) та конкретні соціальні ситуації у виглядірізних міжособистісних конфліктів та провокацій (Н. Алікіна, Ю. Антонян, Е. Аронсон,А. Бандура, І. Башкатов, Р. Берон, Л. Берковітц, Т. Курбатова, Д. Майерс, Р. Мертон,С. Мілгрем, Д. Річардсон, Л. Семенюк, Р. Уолтерс, І. Фурманов та ін.).
Як говорятьдослідники, перераховані вище, специфіка агресивної поведінки молодіобумовлюються рядом вікових особливостей підліткового та юнацького віків. І цеє чи не основний фактор насилля, яке, як виявляється, на даному етапі набулонебачених розмірів.
Як приклад ябрав дослідження про соціально-психологічні фактори динаміки агресивноїповедінки молоді, яке проводив кандидат психологічних наук О.Ю. Дроздов.
Всімпіддослідним пропонувались авторська анкета на виявленнясоціально-психологічних факторів агресії, проективна методика “Тест Руки”Вагнера (на виявлення рівня агресивності) та опитувальник Голланда (навиявлення типу особистості – реалістичного, інтелектуального, соціального,конвенціонального, підприємницького та артистичного). Дослідження проводилосьанонімно.
Аналізрезультатів дослідження за “Тестом руки” дав змогу виявити цікавізакономірності. Так, практично в усіх групах загальної вибірки була доситьнезначна частина респондентів з високими рівнями агресивності. Якщо виходити зодної з існуючих норм “Тесту руки” (висока агресивність при досягненні значення+1), то в делінквентній групі “А” відсоток високоагресивних піддослідних становивприблизно 10%, а в контрольній “В” – приблизно 1% (в загальній вибірці в цілому– більше 2%). Якщо спиратися на іншу норму (висока агресивність при перевищеннізначення +1), то показники будуть, відповідно, 3% (група “А”), менше 1% (група“В”) і 1% (загальна вибірка).
Співставленняотриманих коефіцієнтів агресивності піддослідних з різних груп загальноївибірки показало, що всі вони розташовані в діапазоні відносної норми (низькіта середні рівні агресивності). При цьому, однак, існують певні відмінності міжпоказниками в різних соціальних групах молоді. Порівняння результатів окремихгруп методом t-критерію Ст’юдента показало наявність достовірної різниці міжтакими групами, як учні ПТУ та студенти, а також між військовослужбовцями тазасудженими, з одного боку, та всіма іншими групами молоді, з іншого.
В ціломуотримані результати дозволяють дійти наступних висновків. По-перше, кількістьагресивних особистостей в сучасній молодіжній спільноті не виходить за межікількох відсотків. Це дозволяє шукати джерело поширення насильства серед молодіне стільки в агресивних (оскільки їх кількість відносно невелика), а саме внеагресивних особистостях. Таким чином, можна вести мову про дуже цікавийсоціальний феномен, коли в суспільстві спостерігається зростання проявівнасильства (тобто частоти агресивних вчинків) з боку молоді, при тому, щокількість підлітків та юнаків з підвищеною агресивністю є відносно невеликою. Звищесказаного можна зробити висновок, що агресивна поведінка молоді обумовлена,в більшості випадків, зовнішніми ситуативними факторами, в процесі дії яких,вірогідно, ослаблюються фактори, що стримують цю агресію.
Виявленізакономірності, в цілому, дають змогу підтвердити гіпотезу дослідження, за якоюзростання агресії в сучасному молодіжному середовищі обумовлено, головнимчином, поширенням ситуативних проявів агресії серед неагресивних особистостей,які становлять більшість молодіжної популяції.
Отже, можназробити перший, незаперечний висновок – молодь свою агресію демонструє, восновному, так би мовити — по-ситуації, тобто, впливом сім’їтут аж ніяк не може і «пахнути».
Продовжуючи темудослідження яке проводив кандидат психологічних наук О.Ю. Дроздов слід сказати,що це не одне дослідження, їх багато, просто я взяв до уваги найбільш відомоговітчизняного дослідника, так би мовити, «світила» психологічних наук. Подібнідослідження були проведені і за кордоном, наприклад дослідження професора Д.Майерса, і у вітчизняній психології — Н. Грішина, С. Єнікоплов, С. Кудрявцев. Івсі вони сходились до одного — конкретна ситуація відіграє у житті кожноїмолодої людини вагому роль, в тому числі і до агресивної поведінки танасильства.
Результатидослідження академіка Т. Курбатова дали змогу визначити декілька типівсоціальних ситуацій, які в найбільшій мірі провокують агресивну поведінкупіддослідних. До них належать: ситуація антипатії до певної людини, ситуаціянавмисної вербальної агресії іншої людини, ситуація навмисної фізичної агресіїіншої людини. Не менш провокуючими агресію виявились ситуація знаходження унетверезому стані та ситуація ненавмисної вербальної образи або поштовху. Такимчином, отримані результати підтверджують точку зору ряду дослідників (Р.Берон,Д.Ричардсон, Т.Фергюсон), що люди реагують агресією, переважно, на навмиснуагресію інших людей, і рідко реагують агресивно на випадкові ненавмисні діїінших, які завдали шкоди.
Отриманірезультати дозволили зробити висновок про наявність певних загальних тенденційв реакціях підлітків та юнаків у деяких соціальних ситуаціях. Так, в ситуаціїконтакту з людиною, до якої суб’єкт відчуває антипатію, в більшості випадківвиникає поведінка за типом фізичної-пасивної-непрямої агресії. Такий же тип поведінкиразом з вербальною-активною-прямою агресією часто провокується ситуацієюконтакту підлітка (юнака) з людиною, яка чимось йому заважає, або коли молода людиназнаходиться в поганому настрої. На навмисну вербальну образу більшість молодихлюдей реагують такою ж вербальною агресією, а в ситуації навмисної фізичноїагресії реакція може бути вербальною-активною-прямою абофізичною-пасивною-прямою. Знаходження в групі підвищує вірогідність проявувербальної-активної-непрямої агресії. В ситуації, коли агресія молодої людинибула викликана наказом більш старшої (авторитетної) особи, в основному,проявлявся фізичний-пасивний-непрямий тип агресії.
При цьому буловиявлено, що жодна з вищенаведених ситуацій не має “універсального” характерувпливу. Їх дія пов’язана з певними рисами індивіда, зокрема віком, статтю татипом особистості. Таким чином, висновок відносно гіпотези матиме наступнийвигляд — вплив ряду соціально-психологічних факторів на формування та проявагресивної поведінки молоді пов’язаний з певними особистіснимихарактеристиками.
Отже, можназробити наступний, незаперечний висновок – знову тут сімейні стосунки неберуться до уваги, а головне – риси особистості.
Ну та й ладно, япродемонстрував два не пов’язанихміж собою дослідження, які за основу аж ніяк не беруть сім’ю, чи стосунки вній, хоча, певний вплив сім’я все ж таки має, і ми цього не відкидаємо.Виховання, відносини в сім’ївпливають на поведінку молоді, але не визначально. Ці стосунки не можна ставитина перше місце, відкидаючи всі інші фактори впливу. І ми вам це покажемо в процесіцієї дискусії.
Наступним аргументомбуде вплив ЗМІ
Інформаційнезабезпечення суспільства удосконалюється з року в рік, з'являються вседосконаліші способи поширення інформації та доведення її до споживача.Безперечно, XXI ст. можна назвати століттям, в якому активно розвиваютьсяінформаційні технології та відповідно підвищується рівень інформаційного забезпеченнясуспільства засобами масової інформації.
Разом з цим,ставши основним джерелом інформації для значної частини суспільства, ЗМІ всучасних умовах здійснюють подвійний вплив на спосіб життя молодої людини. Зодного боку, ЗМІ є чинником, що стимулює формування здорового способу життя умолоді, з іншого — провокує розвиток шкідливих звичок, сприяє виникненнюпсихологічного дискомфорту тощо.
Часом буваєважко визначити, чого більше від наданої інформації — користі або шкоди. Крімтого, ЗМІ здійснюють вплив не тільки безпосередньо на особистість молодоїлюдини, а й опосередковано, через оточення — батьків, вчителів, ровесників,котрі теж під цей вплив підпадають. Таким чином, сила впливу істотно посилюється.Можна сказати, що існуючі у суспільстві соціальні норми, прагнення, потреби ігромадська думка значною мірою формуються під впливом ЗМІ.
Однією із причинцього впливу є пропаганда ЗМІ культу насильства та жорстокості. Аджечасто-густо по телевізору йдуть несумісні з цінностями сьогодення фільми, якіпропагують насильство. Це так звані «бойовики», сплеттер (жанр фільмів жахів,де акцент спеціально робиться на реалістичну демонстрацію крові, внутрішніхорганів людини і т. д.), порнофільми, які наша молодь так уважно розглядає,намагаючись наслідувати головних героїв. А в них – головні герої – головорізита різні асоціальні типи! Невже їх потрібно наслідувати?! Але таке трапляється,і дуже часто.
Ще одна складовапоширення насилля – комп’ютерні ігри. Л. Семенюк, Р. Уолтерс, І. Фурманов і рядінших відомих психологів сьогодення виділяють їх як один із основнихподразників психіки молоді. Гострою залишається проблема функціонування комп'ютернихклубів, впливу комп'ютерних ігор, які містять елементи насильства тажорстокості, на свідомість дітей. Ці ігри теж пропагують культ насильства, аджедіти грають в так звані «стріллялки», намагаючись убити, без жалю, противника.Що це, як не культ насильства?! Як приклад: у комп'ютерному клубі приватногопідприємця, який розташований у м. Лохвиця, реалізовувалися диски із записами відео-фільміверотичного характеру. І не тільки дорослим. І таких прикладів досить багато.Одні розкриті, інші – під надійним прикриттям і продовжують безперешкоднофункціонувати несучи в маси дітей всю ту бридоту, непотріб і жах, все те, що неповинно стосуватись дітей, та й дорослим теж не потрібно.
Окреме «спасибі»слід сказати всесвітній мережі інтернет. Чого тільки там можна побачити!!! Всещо тільки може уявити чийсь хворий мозок – все там! І доступ дітей – вільний.Чи не є це причинами, які впливають на молодь, підбурюють їх до непотрібних,недобрих справ?
За всім цимповинна слідкувати держава, щоб зменшити, чи взагалі унеможливити вплив всьогоцього на дітей. Не буде жорстокості і всякої «гадості» — не буде когонаслідувати, не буде для чого записувати акти знущань на відео, щоб потімпохизуватись в інтернеті, чи перед друзями. Але для цього потрібно ефективна діяльністьорганів правопорядку, тому, що на них цю функцію покладено, вони мають правоздійснювати вплив і виявляти правопорушників. Нажаль, якщо вірити статистичнимданим, реагування цих органів не настільки ефективне як хотілось би.
Немає потребидоводити, що в суспільстві завжди існують тенденції, які сприяють переглядужиттєвих цінностей і нерідко формують соціально-психологічні установки негативноготипу.
На мою думку,однією з причин злочинності серед неповнолітніх, а отже і здійснення насилляними, є малоефективна робота відділень кримінальної міліції, і взагалі — органів влади. Чи не в їхній компетентності запобігати злочинності? Чи не вонинаділені такими функціями? Звичайно, якщо молодь відчуває, що послабів контрольнад ними з боку держави, то вони, зрозуміло, можуть і відчути свою безкарність,а отже — здійснювати такі поступки, які в інших, нормальних умовах, вони б нездійснювали. А що їм?! Все одно нічого не буде. Чому б і ні?!
Наприклад у насу області не завжди вирішується питання щодо заборони розміщення на відстані неближче ніж 100-150 метрів від навчальних закладів так званих „питущих”закладів. За даними обласної СЕС, в області залишилося таких як мінімум 84об’єкти, найбільше їх у Полтаві, зокрема зовсім поруч біля обласного центруестетичного виховання учнівської молоді на відстані восьми метрів від входу дозакладу, де майже цілодобово продаються спиртні напої, а через дорогу магазин„Світ напоїв” на території школи №5, де діти щодня бачать усю культуру йморальність дорослих.
Серед районівобласті найгірша ситуація у Зінківському. Біля 9 навчальних закладів у самомуЗінькові, а також у населених пунктах – Тарачівка, Батьки, Дейкалівка,Лютенські Будища, Процьки, Високе, Комсомольське – „питейні” закладирозташовані мало не на подвір’ях шкіл і професійно-технічних училищ.
Також, маловедеться роботи індивідуально з дітьми. Психологічною службою системи освітиобласті проведене соціологічне дослідження „Молодь і протиправна поведінка”.Його результати насторожують, бо 12 відсотків респондентів (а це учні шкіл тапрофесійно-технічних училищ) 1-2 рази на тиждень палять тютюнові вироби, понад50 відсотків – вживають алкогольні напої, майже 14 відсотків – наркотики. Середдітей є схильні до суїциду.
Починаючи з 2006року найнижчій показник забезпеченості працівниками психологічної служби є уЧутівському, Семенівському, Оржицькому і Глобинському районах – менше 30відсотків. Чи так добре там справи? Ми маємо цілий ряд негативних явищ стосовнодитячого і молодіжного підліткового насилля.
Якщо основуколективу молодіжної групи представляють ровесники з асоціальною поведінкою(такі, що вживають алкоголь, наркотики, скоюють правопорушення), то слідочікувати взаємного впливу, який ще більше поглиблює негатив кожного з них.Такі колективи називаються «шкідливими компаніями». Безумовно, неможна говорити про те, що підлітки, які розпивають на дозвіллі спиртні напої,приречені на алкоголізм, але слід пам'ятати, що психологи спостерігають в такихкомпаніях зниження почуття небезпеки.
Також, причинамиздійснення насилля молодими людьми можуть, звичайно, бути і індивідуальніхарактеристики.
Наведу перелікіндивідуальних характеристик, які можна розглядати як передумову розвиткурізноманітних асоціальних звичок і чинників ризику для здоров'я:
· нерозвиненийсамоконтроль, нестача наполегливості;
· низькасамоповага і невпевненість в собі;
· емоційна іпсихічна неврівноваженість;
· життєві цінності,які допускають зловживання алкоголем і наркотиками;
· низькауспішність;
· відсутністьвзаєморозуміння в школі;
· проявасоціальної поведінки в ранньому віці (злодійство, агресія та ін..).
Це не намивидумані чинники, їх виділив відомий психолог Олександр Дроздов — психолог,фахівець з проблем насильства.
Отже, до чого мидійшли: майнове розшарування суспільства, зниження рівня життя значної частининаселення України, соціально-побутова невлаштованість, безробіття, юридичнабезправність, загальна психологічна напруженість, яка часто призводить доалкоголізації і наркотизації, втрата морально-психологічних орієнтирівнегативно відбивається на відносинах у суспільстві, і нерідко призводить дозастосування насилля сильніших над слабшими. Це – і розчарування певною групоюлюдей в житті, і просто знервованість, так, щоб «випустити пар». Але для тих,над ким знущаються, це травма, можливо і на все життя.
Щоб цьогоуникнути, потрібно не виділяти одну проблему, а потрібно розуміння, що це«букет» проблем, які треба негайно вирішувати. Не потрібно все скидати насімейні відносини, хоча і вони в цьому відіграють не останню роль, і ви,шановні опоненти, це сьогодні продемонстрували. Але ця роль не є визначальною,це просто одна із причин, які потрібно вирішувати.
Але слідсказати, що насильство в усіх його проявах існує в суспільстві ще з прадавніхчасів. На мою думку, якщо поспостерігати за історією людства на нашій планеті,то на жаль вона нагадувала б панораму розвитку та ескалації насильства інесправедливості.
Згідно зматеріалами доповіді «Війна і мир в ХХІ столітті», яку зачитав Ендрю Мак, вминулому – директор департаменту стратегічного планування ООН, а зараз –професор університету в Британській Колумбії, «рівень побутового насиллязменшується з плином часу. Так, ще 150 років назад, побиття дружин і дітейвважалось нормальним явищем. Наприклад тілесні покарання були звичайноюпрактикою при навчанні дітей, а в Англії був прийнятий закон який заборонявбити дружин після 8 годин вечора, щоб їхні крики не заважали людямвідпочивати».
Отакі булипогляди на насилля у сім’ї у минулому,причому, не дуже і давно.
Але я впевнений,людство все ж таки зробить певні висновки, які не дадуть нам, коли ми станемобатьками, політиками, підприємцями, чи кимось іншим допустити ті помилки, якіробляться зараз у молодіжній політиці, будемо слідкувати за дотриманням законностіі справедливості в цьому питанні.