Курсоваробота
попредмету: Соціологія гендеру
натему: Геніальність та стать
План
Вступ
1. Значення терміну «геніальність»
1.1 Геній як творча індивідуальність
1.2 Основні умови геніальності
1.3 Відмінність генія від здібних людей
1.4 Виняткові здібності і талантиідіотів-геніїв
2. Генетична програма людини і природагеніальності
2.1 Сутність та характеристика геніальності
2.2 Феноменологічне дослідження і його етапи
2.3 Дослідження ролі статі у феномені геніальності3. Генотип генів якєдина взаємозв'язана система
3.1 Види генів
3.2 Види пошкоджень генів в окремих індивідах3.3Вплив метеорологічних явищ на народження геніальних людей
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Актуальність теми дослідження: зміна соціальних умов в двадцятому столітті істотнозмінила жіноче представництво в середовищі дуже обдарованих людей, що підтверджуєтьсяі психологічними дослідженнями. Характеристикою дослідження є стать, про цедостатньо сказано, і давно вже вважається загальновідомим і прийнятим, щофілософська, математична, природничонаукова, технічна геніальність не властиважінкам. У самій справі, історичні приклади геніальних жінок в математиці,фізиці, хімії, техніці вельми нечисленні. Подібні обставини в значній міріобумовлені соціокультурними умовами і елементарною фізіологією статі. Музична,художня, артистична, гуманітарна обдарованість жінок, здавалося б, не викликаєсумнівів, теж сильно обмежується соціальними засадами і головною біологічноюособливістю жінок – материнством.
Об’єктдослідження — діяльністьгенія, яка реалізується в певному історичному контексті життя людського суспільства,з якого геній черпає матеріал для своєї творчості. Чітко розмежовує генії італанти, формула: «Геній робить те, що повинен, талант — те, щоможе». Формула має на увазі підвладність генія тому завданню, яке ставитьперед ним його внутрішня сутність, його підлеглість своїй творчості,неминучість напруги ним всіх своїх сил для досягнення поставленої мети, длявирішення поставленого завдання. Від античності йде погляд на геніальність як«божий дар», як рід ірраціонального натхнення, «осяяннязверху». Говорять, безумство і геніальність — діти однієї природи.Генетики посилено шукають ген геніальності. Швидше за все, окремого гена немає.Є лише досить мала вірогідність унікального поєднання генів, яка відображаєзакладені в людині передумови стати генієм. Але геній реалізується, лишепотрапляючи в сприятливі умови, де ці передумови можуть розвинутися до високогорівня. Сприятливе соціальне середовище сприяє реалізації природних завдатків.
Предметдослідження – генії. По оксфордському словнику геній — це «природна» інтелектуальнасила незвичайно високого типу, виняткова здібність до творчості, що вимагаєуяви, оригінального мислення, винаходу або відкриття; геній, в відмінність відталанту, є не просто вищим ступенем обдарованості, а пов'язаний із створеннямякісно нових творінь.
Мета роботи –розкрити сутність,характеристику геніальності, провести феноменологічне дослідження.
Завдання роботи:
І. Розкритизначення терміну «геніальність».
1. Розглянутиосновні умови геніальності.
2. Відмінністьгенія від здібних людей.
3.Проаналізувати виняткові здібності і таланти ідіотів-геніїв.
ІІ.Розглянути генетичну програму людини і природу геніальності.
1. Розглянутисутність та характеристику геніальності.
2. Обґрунтуватифеноменологічне дослідження і його етапи.
3. Провестидослідження ролі статі у феномені геніальності.ІІІ.Розглянути генотип генів якєдину взаємозв'язану систему.
1. Розглянутивиди генів.
2. Проаналізувативиди пошкоджень генів в окремих індивідах.
3.Обгрунтувативплив метеорологічних явищ на народження геніальних людей.
Ступіньнаукової розробки проблеми – дана робота «Геніальність та стать» буларозроблена у генетиці вченими та дослідниками В.Ефроімсоном, Д.Мітчеллом,А.Снайдером, Е.Гуссерлем.
1.Визначеннятерміну «геніальність»
1.1Геній як творчаіндивідуальність
За визначенням енциклопедичного словника геніальність — найвищаступінь прояву творчих сил людини, пов'язана із створенням якісно нових,унікальних творінь, відкриттям раніше незвиданих шляхів творчості. Історичніпереконання на природу геніальності іїї оцінка пов'язані із загальним розумінням творчого процесу. Так, відантичності йде погляд на геніальністьякрід ірраціонального натхнення, «божественного натхнення» (Платон неоплатонизм). Починаючи з епохи Відроджения(Леонардо да Вінчі, Дж. Вазарі, Скалігер) набуває поширення культ генія яктворчої індивідуальності, що досягає свого апогею в період романтизму(передромантична течія «Буря та натиск» у Германїї, романтизм івчення що з нього вийшли, Т.Карлейля,Ф.Ницше з характерним для нихзіставленням генія і маси). У 18 ст. складається поняття генія в сучасномусенсі цього слова, яке уА.Шефтсбері стаєодним з основних естетичних понять (геній творить подібно до сили природи; йогостворення оригінальні на відміну від наслідуючого художника). І.Кант такожпідкреслює оригінальність і природність творчості генія: геній — це «природженізавдатки душі через яких природа дає мистецтву правило», Ф.Шиллер розкриваєприроду геніальності черезпоняття «наївності» як інстинктивного проходження простій природі іяк здібності до неупередженого збагнення миру. У 19-20 вв. отримують розвитокпсихологічні (в т.ч. психіатричні), соціально-психологічні, а такожсоціологічні дослідження різних аспектів геніальностітворчості.
Геніальність — цеякийсь прикордонний стан між «світлом і тьмою», лезо бритви, тонкагрань між психічним розладом і нормою. Генії Росії та України: С.Корольов,В.Вернадський, М.Амосов, М.Гоголь, Т.Шевченко, І.Дзюба, І.Сікорський, І.Марчук,Б.Хмельницький, О.Блаватська. Ньютон вважав, що геніальність — це терпіння думки, зосередженої увідомому напрямі. Щось подібне висловив винахідник Едісон: один відсотоктерпіння і 99 — потіння. Бюффон був точніший: «Велика здатність, сполученаз терпінням». Гете вважав, що відмінна риса геніальності — уміння духурозпізнати те, що йому на користь. Визначніше і переконливіше сказав Кант: «Геній- це талант винаходу того, чому не можна навчити або навчитися». Тобтогенієві дано відкрити щось таке, що до нього залишалося невідомим. Геній — поняття значною мірою загадкове і частково суб'єктивне. Хрестоматійний приклад- Герострат, який спалив прекрасний храм Артеміди Ефесськой, що вважався однимз чудес світу. Насправді, ми не знаємо, хто проектував і спорудив храм, а ім'яруйнівника залишилося на століття. Широка сучасна публіка віддає перевагупредставникам так званої масі-культуры, поп-артистам, співакам. Цей феномен дуже показовий і схожий на діагнозважкої хвороби суспільства. Культура відмовляється від свого первинногопризначення: залучати особу до традиційних і вищих духовних цінностей, будитивідчуття прекрасного, людяність, жадати пізнання, віру в ідеали добра.
З моментуухвалення рішення про народження дитини потрібно думайти тільки про приємне,добре. Адже думка, як ми вже знаємо, — матеріальна. На фізіологічному рівні цевиявляється в тому, що, коли ми вимовляємо яке-небудь слово або про щосьподумаємо, клітини головного мозку починають випромінювати імпульс, відповіднийсаме цій думці або якомусь певному слову. Але важливо не тільки полюбити ще ненароджене дитя, а обов'язково представити його сильним, здоровим, успішним. Річу тому, що вже за три місяці до зачаття біля майбутньої мами з'являєтьсябіополе дитини. Діти самі вибирають батьків — іноді задовго до того, як батькизадумають завести спадкоємця, і чим сильніше будуть Ваші думки про нього, тимсильніше буде вірогідність матеріалізації Ваших бажань. Таланти коли потрапилоне народжуються. Тому важливо розрахувати терміни появи малюка. Найрозумнішідіти з'являються на світло в січні, лютому і березні, це пов'язано з сезоннимколиванням рівня тестостерона в організмі жінки. Якпоказали дослідження, саме його рівень у матери визначає потужність інтелекту дитини. А ось в червні, липніі серпні народити інтелектуала — шанси мінімальні. Проте «потужностей»одного «гормону геніальності» замало. Потрібно забезпечити кліткамбезперебійне надходження біологічно активних речовин з фруктів і овочів. Цепрекрасні стимулятори, а запивати ці стимулятори майбутнім татам і мамампотрібно талою водою. Про її дивовижні властивості знають птахи і у пошуках їїздійснюють довгі перельоти. Тала вода теж природний стимулятор — вона укріплюєрепродуктивні функції організму, і на світло з'являється життєздатнішепотомство. У утробі буквально з перших днів звістки про вагітність потрібностворити для жінки такі умови, які зроблять на плід максимально благотворнийвплив.
У СтародавнійГреції вагітній купували вазу або картину із зображенням досконалих богів,давали слухати мелодійну музику і наповнювали кімнату пахощами квітів. Все цесприяє виробленню «позитивних» гормонів, які впливають на гармонійнеформування плоду, його окремих органів і систем. У дітей тих, що слухаютьмузику в утробі матери, ширше діапазон частотних сприйнять, що допомагаєформуванню слуху і відчуття ритму. Через стінку живота зі своїм майбутнім синомабо дочкою може і повинен розмовляти батько. Коли дитина з'явиться на світ,вона відразу «дізнається» про той, що став знайомим голос. А жінка,щоб встановити контакт з малюком, повинна гладити свій живіт, натискаючи наобласті, де розташовуються ніжки і ручки малюка. Ще до народження у плоду можнасформувати умовні рефлекси! Наприклад, послухали Баха, а потім поїли. Абонасолодилися піснями Киркорова і — гуляти.
Геніальні людибули у всі часи. У філософії античної культури з'явилося поняття «талант»- це висока ступінь здібностей до певного виду діяльності. У минулому століттіз'явився термін «обдаровані діти», тобто ті, хто має потенціал, можестати талановитим за певних умов. Зовсім недавно унікальних дітей почалиназивати «діти-індиго» — це діти, що володіють здібностямифеноменальними, такими, що виходять за рамки звичайного таланту і геніальності:телепати, екстрасенси і тому подібне. Отже, ступінь геніальності як такий можебути різною. Обдарована особа, талант, геній — висхідні ступеніінтелектуального і творчого розвитку людини, міра оцінки його досягнень, тодіяк індиго – феноменальний дар, розвинути який в дитині абсолютно неможливо.Бажаючи втілити в своїй дитині власні мрії і нездійснені плани, батькипочинають посилено розвивати наявні завдатки: віддають дітей в музичні школи,спортивні секції, художні коледжі, на мовні курси і так далі. Таким чином неможна сліпити генія. Для геніальності потрібні природні передумови і є вонивсього у 1-2% дітей. Та і не так це легко — ростити геніальну дитину. Це нетільки лаври його визнання, але тяжка праця виховання вундеркінда. Навітьпросто обдаровані діти, яких 10-15% відсотків від загальної маси, доставляютьсвоїм батькам масу специфічних проблем. Таку дитину дуже легко образити, йоговразить будь-яке необережне слово. Якщо малюк знаходиться під гнітомбатьківських амбіцій, і не виправдовує їх очікувань – це може обернутисявеличезною психічною травмою. Більшість геніїв незграбна, адже думка у них «працює»швидше, ніж тіло. При цьому високий енергетичний рівень і моторна координація,що відстає від пізнавальних здібностей, можуть стати причиною підвищеноготравматизму. Оскільки у обдарованих дітей неупереджене мислення, не обмеженерамками стереотипів, воно вимагає свободи. Будь-які спроби навіювання, що «такналежить», «так прийнято робити» замикають дитину в собі, йомуважко бути «не таким як всі». Саме тому у геніїв часто виникаєбажання відгородитися від зовнішнього світу. У таких умовах навіть навчанняелементарним правилам спілкування перетворюється для батьків в тортури.Психологи, спостерігаючи за вундеркіндами, відзначають, що вони можуть бутинедбайливими, недбалими, неуважними, пустотливими, грубими, примхливими. Такимдітям важко налагоджувати контакти, вони одночасно автономні і дуже залежні відчужої думки. Вони часто пред'являють завищені вимоги до тих, хто їх оточує ітому самотні по життю. У багатьох обдарованих дітей низька самооцінка, особливоякщо батьки підкреслюють і вселяють їм, що вони «унікальні». Прицьому, особливо важко хлопчикам-геніям, конфлікт в душі між «я винен»і «я можу» у них частіше «ламає» психіку, чим у дівчаток.Геніальна дитина сверх-активна і збудлива, будь-які стресогенні ситуації вонапереживає гостріше, ніж однолітки, тому часто схильний до істериків і суіцидам,невротичних і соматичних розладів. Виховувати геніальну дитину – тяжка праця.Батькам доводиться одночасно підстроюватися під його особливості і вчити йогожити на цьому світі, адже світ не можна «підігнати» під потреби свогочада. Приємно, коли твоя крихта викликає захоплення у тих, що оточують, малюєдивовижні картини, вирішує складні математичні завдання, володіє феноменальнимслухом і пише красиву музику.
1.2 Основніумови геніальності
1. У звичайномужитті люди в більшості своїй дуже слабо уявляють, чим же відрізняється генійвід інших людей. Адже практично в кожній сфері діяльності можна бачитипрофесіоналів своєї справи, що виконують роботу на високому рівні. Проте дужепоказове в цьому сенсі виведення дослідників, приведене в одному ізспівтовариств в Інтернеті. Висновок звучав так: згідно з дослідженням, тількиблизько 10% людей здатні ефективно здійснювати продажі – товарів, послуг;останнім для того, щоб хоч якось зуміти це робити, необхідно дуже багато ідовго тренуватися, — і все одно їх рівень не йде ні в яке порівняння з тими,хто до цього схильний. Таким чином, ми неминуче приходимо до другої умовигеніальності.
2. Для того, щобприйти до неї, треба б знати про всі свої здібності, схильності і сферудіяльності, де всі вони реалізуються. Тобто, геніальність – це 10%обдарованості і 90% праці. Але без цих 10% дару немає генія, а є простопрофесіонал. Всі приклади з історії найбільших геніїв людства однозначноговорять про те, що геній неможливий без такого поняття, як натхнення. В станінатхнення (наукове визначення – стан зміненої свідомості) з людиноювідбуваються справжні чудеса: «раптом» «з нізвідки» в ньомупочинають з'являтися готові образи (картини – у художників; мелодії – укомпозиторів; технічного проекту – у конструкторів, архітекторів, винахідників,учених; хімічної формули або процесу – у хіміків, фармацевтів і так далі). Яксаме з'являються ці готові образи, залежить від здібностей, схильностей людини– у когось – у вигляді зорових образів, що стоять перед уявним поглядом (очізакриває і бачить цей образ), у когось – у вигляді звукових повідомлень(мелодії, або голосу, що повідомляє всю інформацію), у когось – у виглядіготового знання, як все повинно бути. Людина в стані зміни свідомості,натхнення, буває не адекватна: невлад відповідає на питання тих, що оточують,або ж взагалі на них ніяк не реагує, або ще гірше – говорить про своїх бачення,описує їх.
3. На шляху догеніальності можуть виникнути складнощі, які здатні допомогти подолати лишефахівці. До найперших подібних складнощів відносяться питання визначення того,що відбувається з людиною – психічне захворювання, або ж відкриття здібності дороботи в зміненому стані свідомості. Тут без фахівців ніяк не обійтися.Наступною складністю, що виникає на шляху генія, є необхідність йогопсихологічної підготовки до життя з такими здібностями. Практика показує, що укожної людини, що має проявлену здібність до роботи в зміненому станісвідомості, виникають відчуття — безмежної душевної радості, коли хочетьсяділитися цією радістю з тими людьми, що нас оточують, або відчуття надзвичайноїзначущості своєї роботи в процесах, поточних на нашій планеті або галактиці,всесвіті, або ж відчуття якогось презирства до всіх, хто не знає, не умієробити те, що виходить у генія. Таких проявів може бути багато. Питання ж одне– потрібна психологічна підготовка, щоб такі стани людина змогла самаусвідомлено подолати – свого роду щеплення, що рятує тоді, коли приходить самахвороба.
4. Одна зосновних умов геніальності – це уміння входити в змінений стан свідомості і виходитиз нього без порушення основних правил безпеки такого процесу. До правил безпекивідносяться як чисто технічні, здатні пояснити механізм якнайкращої роботи взміненому стані свідомості, так і психологічні – по адаптації людини зподібними можливостями в соціальному оточенні. Адже без такої адаптації жоденгеній не зможе творити, створюючи все нові і нові шедеври хоч би просто тому,що без соціально орієнтованої поведінки він ризикує потрапити в психіатричнулікарню і тоді ні про яку самореалізацію не піде і мови. Як і у разіпсихологічного конфлікту з навколишніми людьми, найбільш відомими способамивиходу з якого є алкоголізм, наркоманія. Людина здатна за дуже короткийпроміжок часу створити таке, що цілим колективам професіоналів під силу і знабагато гіршою якістю вдається за місяці, роки напруженої праці.
1.3Відмінністьгенія від здібних людей
Генійвідрізняється від інших, навіть, можливо, і дуже здібних людей перш за все,унікальним поєднанням генів, що виникло з випадкової комбінації генів йогопредків. Він наділений завдяки цьому жвавим і допитливим розумом, загостреністювідчуттів, винятковою сприйнятливістю навколишнього світу, емоційноюнапруженістю, яскраво вираженим темпераментом. Обставини можуть викувати зіндивіда генія, якщо у індивіда є завдатки від природи. У сприятливих умовахсередовища, що оточує такого індивіда, за наявності працьовитості завдаткирозвиваються в талант, інакше — в невизнаного генія, як правило, зрештоюдеградуючу особу із зруйнованою психікою. Діти, маючи природні завдатки,наприклад, природжений абсолютний музичний слух або пластичність рухів,інстинктивно прагнуть самі розвивати ці завдатки. Дорослим — батькам, педагогамце потрібно помічати і допомагати дитині реалізувати свої можливості. Значеннясаме ранніх дій, що розвивають інтелект, доводиться тим, що 20% майбутньогоінтелекту отримується до кінця 1-го року життя, 50% — к 4-м рокам, 80% — до 8років, 92% — до 13 років. Психоаналіз, біологія і генетика сходяться тепер врозумінні того, що і творчі здібності індивіда залежать від умов, в яких вінпровів свої перші роки життя. Шанси, що представлені або відняли в цей час,визначають його подальшу здібність до освіти. Стрижень концепції Ефроїмсонаполягає в переконанні, що потенційні таланти і генії, що відбулися, мають, якправило, в своєму генотипі генетичні чинники внутрішнього «допінга»,що різко підвищують психічну і інтелектуальну активність на тлі тих або іншихздібностей. Описані чотири залежних від генів біохімічних стимулятора:
1)гіперурикемія або підвищений рівень сечової кислоти, що дає подагру;
2) високий вмістандрогенів у жінок з синдромом Моріса;
3) підвищенийрівень катехоламінів при синдромі Марфана;
4)циклічнастимуляція підвищеної розумової активності при слабкій форміманіакально-депресивного психозу.
Вчений закликаєдосліджувати, як в різних ситуаціях гени, стимулюючі творчу активність, залежнівід генотипу гормональні допінги визначали долю осіб в історії. Досліджуючифеномен А.С.Пушкіна, Ефроімсон вивчив його генеалогічне древо до п'ятого коліна,схильності, характери і схильності всіх його предків по материнській ібатьківській лініях. За його спостереженнями, обдарованість Пушкіна розвиваласяна фоні яскраво показаної циклотимії (схильності до швидкої зміни спадів іпідйомів настрою), у успадкованої їм від своїх батьків — кровних родичів.Періоди різкого збудження, афекту, як правило, супроводжувалися різким підйомомтворчої активності і продуктивності. Цьому сприяли його природні завдатки:феноменальна пам'ять, широкий кругозір, гнучкість розуму. Психіатриохарактеризували такий тип як акцентуіровану особу. В молодості гульвіса,донжуан, дуелянт, він з віком почав більш управляти своїми пристрастями інаправляти їх в творче русло. По волі випадку поет виявився спадкоємцем щеодного чинника психічної стимуляції розумової активності. Відомо, що йогонайближчі родичі страждали подагрою, був схильний до неї і сам поет.Захворювання це пов'язане із збільшенням в крові сечової кислоти, по своїхвластивостями дії схожою на кофеїн, великі дози якого викликають гипертимічнустимуляцію розумової активності. Як правило, загострення цієї хворобивідбувається в осінній період. Ці чинники, з'єднавшись в геномі Пушкіна в їхприкордонному виразі, виявилися стимуляторами його творчої діяльності, які,впливаючи на незвичайну природну обдарованість поета, дали людству генія зяскраво вираженою циклічністю в творчості, максимум якою доводився в більшостівипадків на осінній період. Інший приклад — творчість Ганса ХрістіанаАндерсена. Дослідники, що вивчали його життя і творчість, відзначають, що унього в наявності всі ознаки синдрому Марфана, особливої форми диспропорційногогігантизму, пов'язаного з пороками розвитку мезодерми і екзодерми зародковоголистка ембріона. Сьогодні ген синдрома Марфана локалізований, він знаходиться вдовгому плечі хромосоми 15. Люди з синдромом Марфана мають масу аномалій — високе зростання при відносно короткому тулубі, непропорційно довгі кінцівки,арахдодактилія (надмірно довгі («павукові») пальці), вивихкришталика, велику голову з худою особою і подовженим виступаючим носом,недорозвиненість жирової тканини, воронкоподібну форму грудей, що можесупроводжуватися пороком серця і аневризмою аорти. Такі люди характеризуютьсяпсихічною нестійкістю, біохімічними порушеннями, пов'язаними з викидом вкров великих кількостей адреналіну. Частіше всього такі люди — психічноненормальні. Але в рідкісних випадках, при певному поєднанні з іншими генами,люди з синдромом Марфана показують дуже високий інтелект. Явні ознаки синдромуМарфана були в наявності у таких видатних особистостей, як Николо Паганіні,Аврам Лінкольн, Шарль де Голль, Д.Чуковський. Л.Ландау, майже доведено, щосиндром Марфана був у В.Кюхельбекера. В довгому ряду досліджень була відміченавиняткова діловитість, фізична і розумова енергія жінок з тестикулярноюфемінізацією (синдромом Моріса). Вона є результатом дефекту гена, що кодуєклітинний рецептор чоловічого статевого гормону тестостерона. Всі клітки такогоембріона володіють статевими хромосомами X і Y. Такий хромосомний набірвизначає разом з наявністю жіночих гормонів підвищений вміст в крові чоловічогостатевого гормону тестостерона. Проте оскільки клітинні рецептори длятестостерона відсутні, він не сприймається клітками, на які діють тому тількижіночі гормони, що примушують зародок розвиватися, якщо можна так сказати, вжіночу сторону. Зрештою на світло з'являється псевдогермафродит, який володієчоловічим статевим набором хромосом, проте виглядає як дівчинка. У її тілі підчас ембріогенезу встигають сформуватися семенники, але вони не опускаються в мошонку (через її відсутність) ізалишаються в черевній порожнині, що нерідко приводить згодом до пахових гриж.Матка і яєчники повністю відсутні, що неминуче приводить до повного безпліддя,хоча не виключає більш-менш нормальномустатевому життю. Отже, синдром Моріса не може розглядатися як природженепорушення, що передається по спадку. З вірогідністю близько 1:65000 він виникаєв кожному новому поколінні в результаті випадкових генетичних порушень.Псевдогермафродитизм повинен був би породжувати тяжкі психічні травми, алеемоційна стійкість цих хворих, їх життєлюбність, багатообразна активність,енергія, фізична і розумова, просто вражаючі. Наприклад, по фізичній силі,швидкості, спритності вони настільки перевершують фізіологічно нормальнихдівчат і жінок, що дівчини і жінки з синдромом Моріса підлягають виключенню зжіночих спортивних змагань. При рідкості синдрому він виявляється майже у 1%видатних спортсменок, в 600 разів частіше, ніж можна було б чекати, якби він нестимулював винятковий фізичний і психічний розвиток. Гігантизм при синдроміМарфана впадає в очі і простежується в потомстві, тоді як тестикулярнафемінізація дуже інтимна і хворі нею потомства не залишають. Тим дивовижніше,що все ж таки в історії є одна незвичайно дівчина-героїня, що багато зробила, зцим синдромом. Жанна д'Арк (1412 — 1432) була високого зростання, міцноскладена, виключно сильна, але струнка і з тонкою жіночною талією, її обличчятеж було дуже красиве. Загальна статура відрізнялася декілька чоловічимипропорціями. Вона дуже любила фізичні і військові вправи, дуже охоче носилачоловічий одяг. У неї ніколи не було менструацій, що дозволяє нам по сукупностіінших особливостей через п'ять з половиною століть упевнено ставити Жанні д'Аркдіагноз тестикулярної фемінізації — синдрому Моріса. І основна загадка цієїнайбільшої героїні, найбільшій гордості Франції, історії, що круто змінила хід,зберегла людству одну з сильних націй, вирішується природно-научним методомгенетичного аналізу. Якщо «середня» людина з середніми здібностямихарактеризується якоюсь «генетичною гармонією» — нормою, то геній — це відхилення від норми. Але відхилення переростає в геніальність лише за умовитісної взаємодії генетичної і соціальної програм людини. Геніальність схожа наприродний дар передбачення. Всі геніальні люди мають високий рівеньінтуїтивного мислення. Ньютон, Больцман, Планк, Ейнштейн — все це люди, яківолоділи могутнім інтелектом і інтуїцією. А.Ейнштейн в одній із статей написав:«Творіння інтелекту переживають галасливу суєту поколінь і впродовжстоліть осіюють мир світлом і теплом». Практичні американці поставили напотік виробництво не тільки автомобілів, але і людських талантів. Щорічно врезультаті спеціальних тестів, орієнтованих на виявлення не обсягу знань, арівня мислення і кмітливості, в США відбираються 35 тис. обдарованихстаршокласників (всього біля 3% від загального числа учнів), яким надалівиявляється державна підтримка для здобування вищої освіти. Більш того, грошовісубсидії отримують і ті коледжі, які ці молоді люди обирають для подальшогонавчання. Для підвищення частки талановитих дітей, що зуміли реалізуватися, внашій країні треба не так вже і багато. На думку В.П.Ефроімсона, «доситьнадати дітворі і юнацтву хороші, рівні, відповідні віку умови, і завданнярізкого підвищення частоти геніїв, що розвиваються, тим більше видатнихталантів, та і талантів взагалі, буде вирішена». Необхідно такожцілеспрямовано виявляти людей з синдромами Марфана і Моріса і надавати їм умовидля прояву своїх здібностей. Морфологічна, психічна і соціальна еволюція людинипротікали одночасно, але на різних етапах розвитку перевагу отримував один тип:у ранній період перевага була за морфологічними змінами, пізніше — психічними ісоціальними. Розвиток головного мозку, інструментальної діяльності, мовногоапарату, абстрактного мислення, соціалізація індивіда відбувалися синхронно впроцесі колективної трудової діяльності, спілкування з іншими індивідами ікультурно-історичного розвитку.
1.4Винятковіздібності і таланти ідіотів-геніїв
Щоб стати генієм,потрібно відключити частину власного мозку. Психологам і психіатрам відомі такзвані ідіоти-генії – розумово відсталі люди, що володіють винятковимиздібностями в якійсь одній, звичайно достатньо вузькій області (слово "ідіот"тут треба розуміти в початковому старогрецькому сенсі: особливий, дивний).Відкрито це явище в кінці минулого століття і з тих пір в наукових працяхописано близько сотні таких випадків. Приблизно 25 ідіотів-геніїв відомо вченимі зараз. Широка публіка уявляє собі такі феномени по відеофільму «Людинадощу». Всі ці люди показують низькі результати в тестах інтелекту, майженездібні спілкуватися, страждають аутизмом, тобто хворобливою замкнутістю всобі. Але вони проявляють дивовижні здібності в математиці, музиці,образотворчому мистецтві або в інших областях. Один з них, ледве поглянувши набудь-яку будівлю, може виготовити його детальний архітектурний малюнок. Інший,не дивлячись на годинник, у будь-який момент знає час з точностью до секунди. Третій, подивившись на будь-який предмет, називає його розмір зточністю до 2-3 мм. Четвертий говорить на 24 мовах, включаючи пару придуманихним самим. Хтось знає напам'ять і вільно цитує товстий телефонний довідниквеликого міста і так далі. Згідно новій гіпотезі Джона Мітчелла з Центрувивчення розуму в Канберрі, такими здібностями володіє кожен з нас і їх доситьнескладно розкрити. Автори гіпотези стверджують, що здібності, що виявляються уідіотів-геніїв, маскуються у звичайних людей вищими формами мислення. Миавтоматично прагнемо осмислювати факти і спостереження, а «людина дощу»цим не займається, зупиняючись на голих фактах і не переходячи до узагальнень іконцепцій. Ця робота виконується у нього нижчими простішими відділами мозку. Узвичайних людей вони теж діють, але їх «заглушають» більш високорозвинені відділи. Наприклад, при попаданні зображення на сітківку ока різніділянки мозку, працюючи окремо, ідентифікують кожен аспект зображення: колір,форму, рух положення, і так далі. Ці компоненти потім синтезуються в єдинийкомплекс і передаються у вищі відділи мозку, а ті осмислюють побачене. У норміми не усвідомлюємо цей процес. І добре інакше наша свідомість забивалася бмасою розрізнених деталей, кожна з яких не має особливого сенсу. Мозок викреслюєнепотрібну інформацію. У «геніальних ідіотів» такого редагування невідбувається, так що вони сприймають те, що все оточує з неймовірнимиподробицями, що зазвичай не помічаються нами. Один з улюблених трюківфеноменально обдарованих людей, яких називають чудо-лічильниками", — календарнірозрахунки. Наприклад за 2-3 секунди вони можуть сказати яким днем тижня буде 1вересня 2039 року. Австралійські вчені впевнені, що будь-якому з нас властиво вмить визначати висоту і тривалість ноти в музиці, просто мозок усвідомлюєдаремність такої інформації, і в результаті ми сприймаємо музику як єдине ціле,а не як послідовність нот певної висоти і тривалості.
Можливо,знявши цензуру свідомості, можна продемонструвати собі і миру свої надзвичайніздібності. І знамениті випадки відкриттів, зроблених уві сні (таблиця Менделєєва, будовабензолу і так далі), також пояснюються відключенням мозку під час сну, щодозволяє розуму розглядати самі, здавалося б, неприйнятні варіанти гіпотез абовинаходів. Є факти теорії, що суперечать, про те, що здібностей «геніїв-ідіотів» та і просто талановитих людей можна добитися посиленимивправами. Розумово відстала дівчинка Надя Н. з трирічного віку вміла прекрасномалювати коней в різних позах і ракурсах. На відміну від звичайних дітей, якіпроходять стадії від малювання «бяк-закаляк» і пуголовків з паличкамизамість рук і ніг, Надя почала малювати коней блискуче з того самого моменту,як її пальчики почали тримати олівець. Не було ні навчання, ні вправ. Відомідіти, що вміють вмить розраховувати дні тижня будь-якого місяця і року, ще неоволодівши операцією ділення, і що навчилися своїй здатності без допомогидорослих. Можливо всі ми в ранньому дитинстві «генії-ідіоти» абовундеркінди, адже кожна дитина освоює свою рідну мову, хоча його спеціальноцьому не вчать. Встановлено, що восьмимісячні немовлята несвідомо виконуютьфантастично складні обчислення, що дозволяють їм зрозуміти, де в потоці мовикінчається одне слово і починається наступне. І незабаром дитина просто знає,де проходять межі між словами у вимовленій фразі. Дорослому навпроти,доводиться спеціально вивчати нову мову – просто жити серед його носіїввиявляється недостатньо. У дітей частіше зустрічається абсолютна зоровапам'ять, що дозволяє зберігати і відтворювати побачене перед розумовим поглядомз фотографічною точністю. Снайдер і Мітчелл вважають, що у дорослих ціздібності втрачаються у міру того, як дорослішаючий мозок змінює способипереробки инфомации.
2. Генетична програма людини іприрода геніальності
2.1 Сутністьта характеристика геніальності
Геніальність –феномен, що є об'єктом осмислення філософії, психології, педагогіки, медицини,біології та інших наук. Не дивлячись на сукупні зусилля вчених різних областей,він все ще далекий від розуміння, від остаточного прояснення. Як правило,геніальність досліджується як приватний, а не загальний випадок: на окремихприкладах, на конкретних особах, в особливих ситуаціях. Психологічнідослідження феномена геніальності, як правило, зв'язують його не просто зпсихічними особливостями, а з психічними аномаліями, що стоять на грані збожевіллям. Цей факт є спірним і не прояснює природу геніальності, хочасприйняття геніальності як аномалії задає напрям філософського пошуку.Залишається дізнатися лише саме значуще: у чому полягає ця аномалія. Генетичнідослідження природи геніальності теж поки не дали достовірних результатів,відомо лише, що геніальність не передається по спадку, що вона не визначаєтьсярасовою приналежністю, не визначається розмірами мозку або ще якими-небудь фізіологічнимиособливостями. Філософське осмислення геніальності не вражає різноманітністю,залишаючись, по суті справи, всього на двох майже протилежних позиціях:
1) природа геніябожественна, причетна абсолюту, єдиній мислячій субстанції, геній – Божий дар;
2) поява геніяобумовлена особливими соціокультурними умовами, які сприяючими розвиткугеніальності і її проявам, генія народжує епоха. Якщо перша позиція єпостулатом, догматом, і в принципі не може бути спростована, так само як ідоведена, то друга досить легко розбивається контр-прикладами. Досить пригадатиЛомоносова, Канта, Ейнштейна і багатьох інших геніїв, які самі народжувалиепоху всупереч початковому оточенню. Сказане, проте, не означає, що угеніальності відсутні універсальні властивості, загальні для всіх відомихфеноменів геніальності, істотні властивості, складові сутність цього явища.
2.2 Феноменологічне дослідження і йогоетапи
Оскільки відоміфеномени геніальності вельми різноманітні, різнорідні і деколи навітьсуперечливі, істотні властивості геніальності, на наш погляд, слід шукативідомими універсальними засобами, для цього понад усе підходить феноменологічнедослідження геніальності як феномена, що володіє певним набором характеристик. Феноменологічнедослідження означає визначення тих властивостей і якостей пізнаваного об'єкту,його незмінних і основних властивостей, результатом повинне стати перерахуванняцих властивостей і якостей. Феноменологічне дослідження неминуче приводить доонтологічного, як вважав Е.Гуссерль, вони відрізняються лише «зрушеннямточки зору». Слідуючи логіці феноменологічного дослідження, виконуючи всійого етапи, ми можемо виділити істотні ознаки досліджуваного об'єкту, йогоістотні властивості і сутнісні елементи, а також сутнісні відносини між елементами- і неминуче прийдемо до онтологічних висновків. Ми проведемо феноменологічнедослідження геніальності за допомогою ейдетичної варіації, особливого різновидуаналізу, під час якого об'єкт береться з досвіду і проводиться в уяві черезможливо широку різноманітність модифікацій. Ця процедура визначається вміннямбачити і представляти і дозволяє прояснити інваріантні ознаки феномена,визначити, що належить йому істотно, а що — випадково, зводячи тим самимдосліджуваний феномен до сукупності істотних властивостей. Генії існували у всічаси і у всіх народів, і це відразу виключає залежність геніальності від расиабо національності. Визнання особливої обдарованості окремих народіврозбивається всім ходом всесвітньої історії, хоча слід визнати, що національніособливості виховання і освіти можуть і повинні сприяти прояву обдарованості вокремих областях людської діяльності або, навпаки, заважати цим проявам. Так,культури, в яких за релігійними мотивами існує заборона на зображення людини ітварин (іудаїзм, іслам), не сприяють розкриттю художньої геніальності. Цеозначає, що генія не можна виховати, але можна вихованням допомогти проявугеніальності. Обдарованість багатьох геніїв буває очевидна з дитинства абоюності, існує безліч прикладів «пізніх» геніїв, наприклад, І.Кант,Ф.Тютчев, В.Гете, Ван Гог, М.Планк і ін. Раннє становлення генія, як правило,не збільшує «сукупного продукту» його творчості, «ранні»генії досить часто терплять творчі і життєві кризи, що зменшує або навітьприпиняє їх творчу діяльність. «Пізні» генії творять довго і плідно,їх внесок в культуру стабільний і не менше значимий.
2.3 Дослідження ролі статі у феноменігеніальності
Цікавою ісуперечливою характеристикою дослідження є стать. Про це достатньо сказано, ідавно вже вважається загальновідомим і прийнятим, що філософська, математична,природничонаукова, технічна геніальність не властива жінкам. У самій справі,історичні приклади геніальних жінок в математиці, фізиці, хімії, техніці вельминечисленні. Ми вважаємо, що подібні обставини в значній мірі обумовленісоціокультурними умовами і елементарною фізіологією статі. Насправді, всясистема виховання і освіти в європейській культурі (не кажучи вже про східних)влаштована таким чином, що до останнього часу навіть найобдарованіші дівчатка ідівчата не здобували достатньої природничонаукової освіти, без якої науковийгеній просто не може уявити себе. Музична, художня, артистична, гуманітарнаобдарованість жінок, здавалося б, не викликає сумнівів, теж сильно обмежуєтьсясоціальними засадами і головною біологічною особливістю жінок – материнством.Ставши мамою, жінка, як правило,втрачає необхідну для творчості свободу, бажаючи творити, вона повиннавідмовитися від свого головного природного обов'язку. Досвід жіночоїприродничонаукової «необдарованості» не є чистим, він опосередкованийнесприятливими для творчого розвитку жінки соціальними і фізіологічнимиумовами. Зміна соціальних умов в двадцятому столітті істотно змінила жіночепредставництво в середовищі дуже обдарованих людей, що підтверджується іпсихологічними дослідженнями. Відомо, наприклад, що середній коефіцієнтінтелекту (знаменитий «IQ»),що відображає серед іншого і здатність логічно мислити, у жінок значно вище,ніж у чоловіків. Досліджуючи роль статі у феномені геніальності, не можна несказати і про ще одне типове уявлення. Існує думка, що геніальність пов'язана згомосексуальністю, і існують численні приклади геніїв-гомосексуалістів(Мікеланджело, О.Уайльд, П.Чайковський). Однак вважати гомосексуальністьістотною властивістю геніальності неможливо, оскільки існують і набагато більшечисло прикладів геніїв, що не володіють гомосексуальними ознаками. Не меншвідома теза про те, що геніальність означає наявність безлічі талантів, тежвикликає сумніви. Не можна визначити, хто важить більше на терезахзагальнолюдської культури: геній Леонардо да Вінчі або лише літературний генійПушкін, що володіє безліччю талантів; що знає всі науки Ломоносова або щопрактикується тільки в хімії Менделєєв. Безперечно, таланти генія можуть бутичисленними, але існують і численні «моноталановиті» генії, вірніше,генії, яскраво проявляючі видатні здібності лише в одному виді діяльності.Мабуть, наявність безлічі талантів не є істотною ознакою генія, і цюхарактеристику слід відхилити. Ми дозволимо собі висловити наступну гіпотезу. Вданий час існує синергетичне уявлення, згідно якому процеси, що відбуваються влюдській свідомості, можна представити як процеси самоорганізації певнихментальних структур. З цієї точки зору людська думка є впорядкована структура,що виникає з хаосу вражень, емоцій, уявлень, розумових «заготовок».Ми вважаємо, що мозок звичайної людини працює у впорядкованому, передбаченомурежимі, мозок генія – в режимі детермінованого хаосу. Детермінований хаос відповідаєособливому типу стану системи, в якому розвиток відбувається надзвичайноскладно, непередбачуваним образом, та зате реалізуються численні свободи,виникає безліч можливостей, оптимально співвіднесені енергетичні параметри,великі амплітуди, максимальним є коефіцієнт корисної дії. Подібні режимивиникають в нелінійних системах, на певних етапах їх розвитку і однозначносвідчать про генерацію, появу, складних структур. Якщо мозок звичайної людининароджує впорядковані структури, то мозок генія — неврегульовані,непередбачувані, неймовірні, ні на що не схожі, сильно відхилені від середніхзначень, що задаються суспільними стереотипами, зразками, еталонами. Середнялюдина не здатна створити того, що сильно відрізнялося б від звичного, генійстворює щось, що значно перевершує середнє, а значить, є в принципі новим, іробить це часто. Істотною властивістю геніальності є унікальна (аномальна)здібність до творчості. Творчість – особливий процес, і помилкою є уявлення проте, що творить всякий, хто робить щось. Творити означає не просто робити, астворювати те, чого не було до цих пір: неповторні теорії, етичні теорії,витвори мистецтва, манери виконання і так далі. Геній — завжди творець.
3. Генотип генів як єдинавзаємозв'язна система
3.1 Види генів
Генотип людинимістить близько 100 тисяч генів, що функціонують як єдина взаємозв'язанасистема, в якій будь-який ген знаходиться в складній взаємодії зі всіма іншими.Характер цих взаємодій пов'язаний з физико-хімічними властивостями окремихатомів і груп атомів, що входять в структуру ДНК (електронегативність,потенціал іонізації, электроно-донорна або протонодонорна здатність, структураелектронних хмар, можливість передавати електронні ефекти уздовж всьоголанцюжка вуглеводного остову і так далі). На жаль, сьогодні не побудовананавіть принципова модель цих процесів, і теоретична генетика вимушена багато вчому використовувати емпіричні дані. Ідентифікована всього лише невеликачастина всіх наявних в генотипі генів. Науці відомі гени-модифікатори, щовідповідають за морфологію і видові ознаки, гени-регулятори біохімічнихпроцесів, гени диференціювання, які дають команди, коли у зародка розвиватисятим або іншим органам. Наука вже створила свого роду «таблицюМенделєєва» з ідентифікованих генів. Кількість всіляких поєднань генів в зиготах визначається числом 223, і поява узародка тих або інших властивостей предків є досить випадковою і в природнихумовах непередбачуваним. Величезне різноманіття всіляких комбінацій геніввиключає поява хоч би два генетично ідентичних людей (за винятком однояйцевихблизнят). Гени відрізняються високою стійкістю до зовнішніх дій і здатнізалишатися незмінними впродовж багатьох поколінь.
3.2 Види пошкоджень генів вокремих індивідах
Кожен з нас всвоїй генетичній програмі зберігає пам'ять про всі ступені розвитку живоїречовини. І разом з тим, під впливом чинників навколишнього середовища, щозмінюються, або при збігу випадкових обставин спонтанно можуть з'являтисямутації, зберігатися і передаватися потомству. З кожним поколінням чоловік всебільш обтяжується вантажем негативної спадковості, вірогідність прояву якоїпідвищується з погіршенням якості навколишнього середовища. Не дивлячись наздатність генетичного коду, що знімає випадкові шуми і пошкодження, час відчасу різні види пошкоджень генів реалізуються в окремих індивідах. Ці зміниможуть бути спадковими і особливо яскраво виявитися за наявності великого числаспоріднених шлюбів, при яких вірогідність повторення пошкодження зростає. Підчас генних мутацій відбуваються спотворення одного або декількох генів, якправило, в періоди реплікації (подвоєння) ДНК. Спотворення генів статевиххромосом відбувається в результаті зміни різних чинників внутришньоклітинногосередовища і за відповідних умов може передаватися по спадку. Сьогодні відомопонад три тисячі генетичних порушень. Природа багато з них до цих пірзалишається невідомою. Наприклад, у чотирьох чоловік із ста є спадковасхильність до заїкання, причому у чоловіків вона зустрічається в чотири разичастіше, ніж у жінок. Дальтонізмом страждає близько 45% чоловіків і близько 1%жінок, гемофілією страждають тільки чоловіки, хоча жінки є носійкамипошкодженого гена. Хромосомні порушення пов'язані із спотворенням хромосом впроцесі утворення гамет. Ці спотворення можуть бутидекількох типів. Пошкодження усередині аутосомних хромосом (1-22) пов'язані зрізними аномаліями, ембріони з порушеннями в хромосомах
1-15 гинуть донародження, або народжуються нежиттєздатними. Діти з пошкодженнями в хромосомах15-18 народжуються з фізичною потворністю і зниженим інтелектом. Зайвахромосома в парі 21 — хвороба Дауна. Сьогодні досить добре вивчені порушення встатевих хромосомах (23). Наявність зайвої Х-хромосоми приводить до синдромуКлайнфельтера у чоловіків (характерний жіночий тип статури, розумовавідсталість, безпліддя), наявність зайвої хромосоми Y- породжує високий ступіньагресивності. Дослідження в колоніях жорсткого режиму показали, що їх мешканців 30% випадків страждають саме цим дефектом. Іноді при типово чоловічомупоєднанні в статевих хромосомах (ХY) народжується жінка. Дуже часто такий типзустрічається серед спортсменок або ділових жінок. До третьої групи відносятьсябагатофакторні хвороби із спадковою схильністю (алкоголізм, ішемія, діабет таін.). За несприятливих умов ця схильність реалізується. Спотворення намолеуклярному рівні можуть відбутися під дією фізичних (різні типивипромінювань, гіпертермія і гіпотермія), хімічних (пестициди, важкі метали,деякі лікарські препарати, алкоголь і ін.), біологічних (віруси і збудники,вакцини) і інших мутагенів і зв’язані з підвищенням частоти вроджених вадрозвитку. Але разом з такими людьми з'являються люди геніальні, з неабиякимиздібностями, що значно перевищують здібності середньої людини. Числозагальновизнаних геніїв в Європі і Північній Америці за історично осяжний часобчислюється, на думку багатьох незалежних експертів в 400–500 чоловік.3.3 Вплив метеорологічних явищ на народження геніальних людей
Раса (наприклад,в латинській і грецькій расі більше великих людей, чим в інших), політичнірухи, свобода думки і слова, багатство країни, нарешті, близькість літературнихцентрів — все це робить великий вплив на появу геніальних людей, але позасумнівом також, що не менше значення мають в цьому відношенні температура іклімат. Щоб переконатися в цьому, досить подивитися і порівняти звіти прорекрутські набори в Італії за останні роки. З цих звітів видно, що до областей,що дають, очевидно, завдяки своєму прекрасному клімату, хоча і не залежно відвпливу національності, найбільше число солдатів високого зростання і найменшийвідсоток бракованих, належать саме ті, в яких завжди були багато обдарованихлюдей, як, наприклад, Тоскана, Лігурія і Романья. Навпаки, в тих провінціях, девідсоток молодих людей високого зростання, придатних до військової служби,менше — Сардінія, Базіліката і Аостська долина — число геніальних осіб помітнознижується. Виняток становлять лише Калабрія і Вальтелліна, де обдаровані людине рідкісні, не дивлячись на низьке зростання більшості населення, але цепомічається тільки в місцевостях, відкритих з півдня або лежачих напіднесеності, у наслідок чого там не розвиваються ні кретинізм, ні малярія, такщо цей факт аніскільки не заперечує висловленому нами положенню. Вже відвікувідмічено було як простолюддям, так і ученими, що в гористих країнах з теплимкліматом особливо багато буває геніальних людей. Народна тосканська приказкасвідчить: «У горців ноги товсті, а мізки ніжні». Веджецио писав:«Клімат впливає не тільки на фізичне, але і на душевне здоров'я; Мінервавибрала своїм місцеперебуванням місто Афіни за його повітря, унаслідок чого тамнародяться мудреці». Цицерон теж не раз згадує про те, що в Афінах,завдяки теплому клімату, народяться розумні люди, а у Фівах, де клімат суворий- дурні. Петрарка, в своєму «Epistolario», що становить щось ніби автобіографії цього поета,постійно указує на те, що кращі з його творів були написані або, принаймні,задумані посеред улюблених ним чарівних горбів Валь-киуза. За свідченнямВазарі, Мікеланджело говорив йому: «Якщо мені вдалося створити що-небудьдійсне хороше, то я зобов'язаний цим дивному повітрю вашого рідногоАреццо». Мураторі писав одному італійцеві: «Повітря у нас дивовижне,і я впевнений, що саме завдяки ньому в нашій країні стільки чудово обдарованихлюдей». Маколей говорить, що Шотландія, одна з бідних країн Європи, займаєв ній перше місце по числу учених і письменників; їй належать: Біда, МихайлоСкотт, Непер – винахідник логарифмів, потім Буханан, Вальтер Скотт, Байрон,Джонстон і частково Ньютон. Без сумніву, саме в цьому впливі атмосферних явищслід шукати пояснення того факту, що в горах Тоскани, переважно в провінціяхПістойі, Буті і Вальдонтані, між пастухами і селянами зустрічається стількипоетів і особливо імпровізаторів, зокрема є навіть і жінки, як, наприклад,пастушка, про яку говорить Джульяні в своєму творі «Про мову, на якійговорять в Тоскані», або незвичайна сім'я Фредіані, де і дід, і тато, ісини — всі поети. Один з членів цієї сім'ї живий ще до цих пір і складає віршіне гірше за великих тосканських поетів колишнього часу. Тим часом селяни тієї жнаціональності, що живуть на рівнинах, не відрізняються такими талантами. Увсіх низовинних країнах, як, наприклад, в Бельгії і Голландії, а також воточених дуже високими горами місцевостях, де внаслідок цього розвиваютьсямісцеві хвороби — зоб і кретинізм, як, наприклад, в Швейцарії і Савойе — геніальні люди надзвичайно рідкісні, але ще менше буває їх в країнах сирих іболотистих. Небагато геніїв, якими гордиться Швейцарія — Бонні, Руссо, Тронкинь(Tronchin), Тіссо, де Кандоль і Бурламаки– народилися від французьких або італійських емігрантів, тобто за таких умов,коли раса могла паралізувати вплив місцевих несприятливих умов. Урбіно, Пезаро,Форлі, Комо, Парма дали більше знаменитих геніальних людей, чим Піза, Падуя іПавія — якнайдавніші з університетських міст Італії, де, проте, не було ніРафаеля, ні Браманте, ні Россіні, ні Спалланцані, ні Мураторно, ні Фаллопія, ніВольта – уродженців п'яти перших міст. Переходячи потім від загальних до більшприватних прикладів, ми переконаємося, що флоренція, де клімат дуже м'який, агрунт надзвичайно горбистий, доставила Італії найблискучішу плеяду великихлюдей. Данте, Джотто, Макіавеллі, Люллі, Леонардо, Брунеллеськи, Гвіччардіні,Челліні, Беато Анджеліко, Андрія дель Сарто, Николіні, Каппоні, Веспуччи,Вівіані, Боккаччо, Ал'берті і Донаті — ось головні імена, якими має правогордитися це місто. Навпаки, Піза, що знаходиться в науковому відношенні, якуніверситетське місто в не менш сприятливих умовах, чим флоренція, далапорівняно з нею навіть значно менше число видатних генералів і політиків, що ібуло причиною її падіння, не дивлячись на допомогу сильних союзників. З великихже людей Пізе належить тільки Никколо Пізано, Джіунта і Галілей, батьки якогобули, проте, флорентійци. А тим часом Піза відрізняється від флоренції єдиносвоїм низовинним місцеположенням. Нарешті, яке багатство геніальними людьмипредставляє гориста провінція Ареццо, де народилися Мікеланджело, Петрарка,Гвідо Рені, Реді, Вазарі і троє Аретіно. Далі, скільки обдарованих осіб булиродом з Асті (Альфьері, Оджеро, С. Бруноне, Беллі, Натта, Гвальтієрі, Котта,Соларі, Аліоне, Джорджіо і Вентура) і Туріну, що розкинувся на горбах (Роланд,Калуза, Джіоберті, Бальбо, Беретта, Марокетті, Лагранж, Божіно і Кавур). Угористих частинах Ломбардії і в приозерних місцевостях Бергамо, Проломі і Комочисло великих людей так само набагато значніше, ніж в низовинних. По-перше мизустрічаємо імена Тассо, Маськероні, Доніцетті, Тарта-лья, Пожени, Вольта,Паріні, Анпіані, Травень, Плінія, Каньола і ін., тоді як в низовинній Ломбардіїледве можна налічити шість таких імен — Альчиато, Беккаріа, Оріані, Кавальєрі,Азеллі і Бокачині. Горбиста Верона провела Маффєї, Паоло Веронезе, Катулла,Фракасторо, Бьян-кині, Саммікеплі, Тірабоськи, Лорнья, Піндемонте; багата ж іПадуя, така, що лише подекуди представляє декілька освітлених сонцем горбів,дала Італії тільки Тіта Лівія, Чезаротті, Петра д'Абано і небагато інших. Якщонизовинна область Реджіо може похвалитися такими знаменитостями зі своїх уродженців,як Спалланцані, Аріосто, Корреджо, Секки, Нобілі, Валліснері, Божардо, то воначастково зобов'язана цим осяяним сонцем, що зустрічається в ній, горбам; троєостанніх з цієї плеяди народилися саме в горбистому Скандіано; Генуя і Неаполь,що знаходяться в особливо сприятливих умовах (теплий клімат, близькість моритьі гористе місцеположення можуть бути поставлені нарівні з флоренцією, якщо непо числу своїх геніальних уродженців, то по їх значенню; тут народилися Колумб,Доріа, Віко, Караччиоло, Перголезе, Женовезі, Чиріло, Філанджері і ін. Даліцікаво прослідкувати, який вплив надає помірно теплий клімат, особливо якщо донього приєднуються ще і національні якості, на розвиток музичних талантів.Проглядаючи твір Клемана «Знамениті музиканти» (Clement. Les Musiciens celebres, 1868), з 110 великих композиторів 36, тобто більш затретину, належить Італії і що 19 або більше половини цих останніх — уродженціСіцілії (Ськарлатті, Пачині, Белліні) і Неаполя з його околицями. Таке явище,очевидно, обумовлюється впливом грецької раси і теплого клімату. Донеаполітанців належать Жо-меллі, Страделла, Піччинні, Лео, Дуні, Саккині,Карафа, Паїзієлло, Чимароза, Цингареллі, Меркаданте, Траетта, Дуранте, двоєРіччі і Петрелла. З останніх 17 музикантів лише небагато можуть вважати своєюбатьківщиною Верхню Італію: Доніцетті, Верді, Алегрі, Фреськобальді, двоєМонтеверді, Сальері, Марчело і Паганіні. Останні троє – уродженці приморськихмісцевостей; все ж таки останні родом з Центральної Італії, в Римі народилисяПалестрина і Клементі, в Перуджіно і флоренціях — Спонтіні, Люллі, Перголезі.Величезне значення клімату і грунту позначається не тільки по відношенню довидатних артистів у всіх пологах мистецтва, але навіть і по відношенню донайменш знаменитим з них. Непрямий вплив навколишньої природи на народженнягеніальних людей представляє деяку аналогію з впливом її на розвиток божевілля.Загальновідомий факт, що в гористих країнах жителі більш схильні до божевілля,ніж в низовинних, підтверджений цілком психіатричною статистикою. Крім того,новітні спостереження доводять, що епідемічне безумство зустрічається набагаточастіше в горах, чим в долинах. Психічні епідемії, що виникли вже в недавніроки і на наших очах в Монте Аміата (Лазаретті), в Буська і Чорногорії. Не слідтакож забувати, що горби Іудеї були колискою багатьох пророків і що в горахШотландії з'явилися люди, обдаровані ясновидінням (Seconda Vista); тіта інші належать до геніальних божевільних і напівбожевільних віщунів.
Висновки
Вундеркінди — цедіти, що сприймають світ інакше, ніж їх однолітки, вони гостріше відчуваютьнесправедливість і фальш, уміло аналізують і зіставляють різні явища, якіспостерігають, і роблять послідовні висновки. Генії надзвичайно уразливі вплані здоров'я, як психічного так і фізичного.
Всі приклади зісторії найбільших геніїв людства однозначно говорять про те, що генійнеможливий без такого поняття, як натхнення. В стані натхнення (науковевизначення – стан зміненої свідомості) з людиною відбуваються справжні чудеса: «раптом»«з нізвідки» в ньому починають з'являтися готові образи. Одна зосновних умов геніальності – це уміння входити в змінений стан свідомості івиходити з нього без порушення основних правил безпеки такого процесу. Доправил безпеки відносяться як чисто технічні, здатні пояснити механізмякнайкращої роботи в зміненому стані свідомості, так і психологічні – поадаптації людини з подібними можливостями в соціальному оточенні. Адже безтакої адаптації жоден геній не зможе творити, створюючи все нові і нові шедеврихоч би просто тому, що без соціально орієнтованої поведінки він ризикуєпотрапити в психіатричну лікарню і тоді ні про яку самореалізацію не піде імови. Геній відрізняється від інших, навіть, можливо, і дуже здібних людей першза все, унікальним поєднанням генів, що виникло з випадкової комбінації генівйого предків. Він наділений завдяки цьому жвавим і допитливим розумом,загостреністю відчуттів, винятковою сприйнятливістю навколишнього світу,емоційною напруженістю, яскраво вираженим темпераментом. Якщо «середня»людина з середніми здібностями характеризується якоюсь «генетичноюгармонією» — нормою, то геній — це відхилення від норми. Але відхиленняпереростає в геніальність лише за умови тісної взаємодії генетичної ісоціальної програм людини. Геніальність схожа на природний дар передбачення.Всі геніальні люди мають високий рівень інтуїтивного мислення. На думкуВ.П.Ефроімсона, «досить надати дітворі і юнацтву хороші, рівні, відповіднівіку умови, і завдання різкого підвищення частоти геніїв, що розвиваються, тимбільше видатних талантів, та і талантів взагалі, буде вирішена». Необхіднотакож цілеспрямовано виявляти людей з синдромами Марфана і Моріса і надавати їмумови для прояву своїх здібностей. Геніальність не передається по спадку, вонане визначається расовою приналежністю, не визначається розмірами мозку або щеякими-небудь фізіологічними особливостями. Раннє становлення генія, як правило,не збільшує «сукупного продукту» його творчості, «ранні»генії досить часто терплять творчі і життєві кризи, що зменшує або навітьприпиняє їх творчу діяльність. «Пізні» генії творять довго і плідно,їх внесок в культуру стабільний і не менше значимий. Музична, художня, артистична, гуманітарна обдарованість жінок,здавалося б, не викликає сумнівів, теж сильно обмежується соціальними засадамиі головною біологічною особливістю жінок – материнством. Ставши мамою, жінка, як правило, втрачаєнеобхідну для творчості свободу, бажаючи творити, вона повинна відмовитися відсвого головного природного обов'язку. Досвід жіночої природничонаукової«необдарованості» не є чистим, він опосередкований несприятливими длятворчого розвитку жінки соціальними і фізіологічними умовами. Зміна соціальнихумов в двадцятому столітті істотно змінила жіноче представництво в середовищідуже обдарованих людей, що підтверджується і психологічними дослідженнями.Відомо, наприклад, що середній коефіцієнт інтелекту (знаменитий «IQ»), що відображає серед іншого іздатність логічно мислити, у жінок значно вище, ніж у чоловіків.
Список використаної літератури
1. Гончаренко Н.В. Гений искусство и наука. М., 1991
2. Дубнищева Т.Я.Концепции современного естествознания: Учебник для студентов вузов. — Новосибирск: ЮКЭА, 1997.
3. Жоли. Гениальность, Психология великих людей, СПБ. 1894.
4. Карпенков С.Х.Концепции современного естествознания: Учебник. -М.: Культура и спорт, 1997.
5. Карпенков С.Х.Концепции современного естествознания. Практикум: Учеб. пособие для студентоввузов. — М.: Культура и спорт: Издат.об-ние«ЮНИТИ», 1998.
6. Кречмер Э.Гениальные люди. М., Гуманитарное Агентство «Академическийпроект»,1999
7. Ломброзо Ч.Гениальность и помешательствою Минск, 2000.
8. Медведев Ю. Гениии идиоты. Известия, 2.11.2000.
9. Мейснер Т.Вундеркинды. Реализованные и нереализованные способности. СПб., Питер,1997
10. Оствальд В.,Великие люди, [пер. с нем.], СПБ, 1910.
11. СнайдерА., Митчелл Д. Сообщение об исследовании работы мозга. — М., Наука и жизнь, N 3, 2000
12. Cпивак М.П. Посмертная диагностикагениальности. М., 2001
13. «Теманомера», ж-л «Огонек» № 20, 1997.
14. Торшина К. А.Современные исследования проблемы креативности в зарубежной психологии.
15. http://www.bestreferat.ru
16. http://www.bse.sci-lib.com/article009398
17. http://www.rudenko.kiev.ua/persons/bad041007
18. http://ubr.ua/fullnews/rus/chem_otlichautsia_genialnost_ot_sumasshest- viia-15459