--PAGE_BREAK--
2.2 Особливості гібриду ”Ювілейний”
Виведений в Центральній селекційно-генетичній станції ВНІЦ (Умань) і Верхняцькій дослідно-селекційній станції методом гібридизації однонасінного чоловічостерильнго диплоїду з багатонасінними буряками (однонасінний диплоїдний гібрид на стерильній основі) при співвідношенні компонентів 3:1.
Гібрид урожайно-цукристого напрямку. Посівні якості насіння високі: схожість — 85%, однонасінність — 95%. Це дозволяє висівати насіння на задану кінцеву густоту. Уражується хворобами на рівні стандарту. За даними сортодільниць Черкаської області цей гібрид порівняно з районованими сортами збільшує на 3,5-6,5 ц/га вихід цукру при переробці на заводах. Досить важливою особливістю гібриду є рівномірне заглиблення коренеплоду в грунт, що позитивно впливає на механізоване збирання врожаю. Стійкий до цвітушності. Гібрид характеризується високою урожайністю коренеплодів (46,6-58,2 т/га) та цукристістю (17,0-17,8%).
Насіння гібриду Ювілейний відрізняється від інших сортових популяцій більшою технологічністю — вищі показники окружності, вирівненості, схожості і менша маса 1000 плодів. В одному кілограмі насіння цього гібриду посівних одиниць в 1,5 рази більше ніж в Ялтушківського однонасінного 30, в 2 і 2,5 рази відповідно до Верхняцького 103 і Білоцерківського полігібриду 2. Тобто потреба насіння на 1 га гібриду Ювілейний на вказану величину буде нижчою.
РОЗДІЛ 3
УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
3.1. Характеристика ґрунту.
Експериментальну частину роботи виконано протягом 2004-2006 рр.
на дослідному полі Уманської державної аграрної академії (УДАА), розміщеної в Маньківському природно-сільськогосподарському районі Середньодніпровсько-Бузького округу Лісостепової правобережної провінції України з географічними координатами за Гринвічем 48° 46' північної широти, 30º 14' східної довготи з висотою над рівнем моря 245 м.
Рельєф дослідного поля — вирівняне плато водорозділу з пологими (1-2°) схилами південно-східної та північно-західної експозиції.
Ґрунт дослідного поля — чорнозем опідзолений середньо-гумусний на лесі. Згідно класифікації Н.А. Качинського, за гранулометричним складом він відноситься до важкосуглинкового, оскільки в орному шарі містить 48,8% фізичного піску (часточки > 0,01 мм) і 51,2% фізичної глини (часточки 0,01 мм) з яких 31,2% припадає на мулисту фракцію. За профілем ґрунт характеризується відносною однорідністю гранулометричного і валового хімічного складу, вилугованістю легкорозчинних сполук, ілювіальністю карбонатів (на глибині 115—120 см). Такі ґрунти типові для даної зони, вони займають близько 16% загальної площі Лісостепу України. Основні агрохімічні показники ґрунту дослідного поля представлені в табл. 3.1.
Таблиця 2.1
Агрохімічна характеристика чорнозему опідзоленого польового короткотривалого досліду, 2004-2006 рр.
Показник
Метод визначення
Шар ґрунту, см
0-30
30-50
Гумус, %
За Тюріним
3,31
2,98
Азот легкогідролізованний, мг/кг
За Корнфілдом
103
89
Рухомі фосфати, мг/кг
За Чиріковим
132
109
Обмінний калій, мг/кг
За Чиріковим
120
105
рН сольової суспензії
Потенціометричний
5,50
5,75
Гідролітична кислотність, смоль/кг
За Капенном
2,25
1,94
Ступінь насичення основами, %
За Хіссинком
89,8
92,5
Отже, ґрунт дослідного поля за сукупністю фізико-хімічних властивостей відповідає ґрунтовим різновидностям помірно континентальної східноєвропейської фації, в межах якої можуть мати значення результати наших досліджень.
3.2 Кліматичні та погодні умови
За даними Уманської гідрометеостанції середньо-багаторічна кількість опадів становить 633 мм, проте в окремі роки спостерігаються значні відхилення. Опади протягом року розподіляються нерівномірно. В теплий період (квітень-жовтень) їх випадає біля 70% річної кількості. За тепловим режимом клімат регіону помірно-континентальний. Безморозний період продовжується 160-170 днів. Перші осінні заморозки спостерігаються на початку жовтня. Гідротермічний коефіцієнт складає 1,1-1,2, сума активних температур становить 2400-2700°С. Період із середньодобовою температурою понад 5°С триває 250 днів.
В цілому кліматичні умови регіону сприятливі для вирощування більшості сільськогосподарських культур помірного поясу. Однак в окремі роки спостерігаються несприятливі фактори, які завдають значної шкоди культурам та знижують урожайність.
Погодні умови в роки досліджень різнилися між собою і були не в однаковій мірі сприятливими для росту і розвитку рослин цукрового буряка, що в подальшому впливало на величину врожаю цієї культури.
Таблиця 3.2
Погодні умови в роки проведення досліджень (за даними метеостанції Умань)
Рік
Всього за с.-г. рік
Місяць
9
10
11
12
1
2
3
4
5
6
7
8
Сума опадів, мм
Середньо-багаторічна
633,0
43,0
33,0
43,0
48,0
47,0
44,0
39,0
48,0
55,0
87,0
87,0
59,0
2003-2004
605,4
21,7
124,5
20,5
21,6
65,0
55,2
10,1
12,0
24,2
30,0
96,7
123,9
2004-2005
636,7
74,8
27,5
64,1
17,8
46,8
68,1
36,3
58,1
57,5
66,9
56,3
62,5
2005-2006
530,2
2,6
43,6
39,9
73,1
20,2
38,6
84,6
42,0
48,6
46,5
40,8
49,7
Середня температура повітря, °С
Середньо-багаторічна
7,4
13,6
7,6
2,1
-2,4
-5,7
-4,2
0,4
8,5
14,6
17,6
19,0
18,2
2003-2004
8,2
13,6
6,8
3,7
-0,8
-4,2
-2,6
3,7
8,9
13,2
17,1
19,9
19,2
2004-2005
8,7
13,6
9,1
3,4
0,4
-0,3
-4,9
-1,0
9,8
15,4
17,0
20,4
20,0
2005-2006
8,4
15,4
8,6
2,1
-0,3
-0,8
-5,9
0,5
9,1
14,3
17,8
20,2
20,2
Відносна вологість повітря, %
Середньо-багаторічна
76
73
80
87
88
86
85
82
68
64
66
67
68
2003-2004
77
68
85
91
89
90
87
77
59
66
64
73
76
2004-2005
77
79
82
87
87
84
87
73
65
68
73
71
73
2005-2006
76
69
78
87
88
81
85
82
68
63
72
64
69
Як видно з таблиці 3.2, в цілому за 2003/2004 сільськогосподарський рік випало 605 мм опадів, що на 28 мм менше середньо-багаторічних. Від закладання досліду до сівби випало 318,6 мм, що на 21,6 мм більше за середньо-багаторічну кількість, однак з березня опадів стало випадати менше і це призвело до швидкого висушування верхнього шару ґрунту. Так, з квітня по липень (вегетаційного періоду цукрового буряку) випало 162,9 мм, що на 114,1 мм менше за середньобагаторічну кількість опадів в цей період, що зумовило критичний стан на початок вегетації і було причиною неповних сходів.
В 2004/2005 сільськогосподарському році річна кількість опадів була на рівні середньо-багаторічних і становила 637 мм. Після збору попередника до закладання досліду випала велика кількість опадів -198,7 мм, що на 96,7 мм більше за середньо-багаторічний показник цього періоду, а від закладання досліду до сівби цукрового буряку випало 260,6 мм опадів, що на 36,4 мм менше норми. За вегетаційний період цукрового буряку в 2005 році випало 238,8 мм опадів, що на 38,2 мм менше за середньо-багаторічну кількість. Але слід відмітити, що рослини цукрового буряку були в достатній мірі забезпечені ґрунтовою водою на початку і в середині вегетації, що в свою чергу позитивно вплинуло на дружність і повноту сходів.
За 2005/2006 сільськогосподарський рік кількість опадів була найменшою — 530 мм, що на 103 мм менше середньо-багаторічних. Після проведення основного зяблевого обробітку до сівби цукрового буряку випало 302,6 мм опадів, що відповідало середньо-багаторічній нормі за цей період. Однак після сівби до кінця вегетації культури сума атмосферних опадів була нижчою за середньо-багаторічну на 99,1 мм.
За температурним режимом весна в роки досліджень була характерною для районів південного Лісостепу. Підвищена температура повітря і нестача опадів у 2004 і 2006 роках на початкових етапах росту негативно вплинуло на появу і формування сходів льону. Інша ситуація відмічалась в 2005 році, коли підвищена температура і достатні запаси ґрунтової води у верхніх шарах лише сприяли проростанню насіння і формуванню дружних сходів.
Загалом же температурний режим повітря впродовж вегетації був сприятливий для росту і розвитку рослин цукрового буряку в усі роки досліджень.
Відносна вологість повітря в 2004 і 2005 роках на початку вегетації була нижчою відповідно на 9 і 3% від середньо-багаторічної, а в третьому році була на рівні норми. В середині вегетації вона дещо підвищувалась і знаходилась в межах 64-66% в перший рік, 68-73% в другий і 63-72% у третій рік. В кінці вегетації за рахунок випадання великої кількості опадів в 2004 році відносна вологість повітря піднялась до 73% і була вищою на 6% за середньо-багаторічну. В 2005 році відносна вологість повітря на цей період була вище норми на 4%, а в 2006 році — нижче норми на 3%.
Загалом погодні умови в 2004 і 2006 роках впродовж вегетаційного періоду цукрового буряку можна оцінити лише як на задовільно, оскільки нестача опадів на початок і середину вегетації призвела до появи неповних сходів. В 2005 році погодні умови були більш сприятливими для росту та розвитку цукрового буряку.
3.3. Схема досліду
У дослідах вивчали порівняльний вплив застосування гною, соломи озимої пшениці (надземної біомаси попередника) на врожайність і якість коренеплодів цукрових буряків та на зміни агрохімічних і водню фізичних властивостей грунту.
Дослідження проводили в польовому досліді з внесенням добрив під цукрові буряки за такою схемою:
1. Контроль (без добрив)
2. Гній 20 т/га
3. Солома 5 т/га
4. Солома 5 т/га + N60
В схемі досліду варіанти вирівняні за сумою вмісту азоту: кг/га.
Розмір посівної ділянки 2160 м² (21,6 х 100 м), облікової — 1296 м² ( 16,2 х 80 м) при триразовому повторенні варіантів і систематичному їх розміщенні.
3.4. Агротехніка вирощування цукрових буряків у досліді.
Подрібнену ( на 10-15 см) солому озимої пшениці в кількості 5 т/га з додатковим внесенням N60 (аміачна селітра) відповідно до схеми досліду заробляли в грунт дискуванням стерні в два сліди. Органічні (напівперепрілий гній ВРХ, солому) і мінеральні добрива (аміачна селітра) заробляли у грунт під час проведення оранки на глибину 30-32 см у другій половині жовтня.
3.5. Методика проведення досліджень.
Відбір зразків ґрунту в польовому досліді для визначення динаміки вмісту в ньому мінерального азоту, рухомих форм фосфору та обмінного калію – з 0-50 см шару в такі строки: до сівби, у фазі інтенсивного росту та при збиранні врожаю коренеплодів цукрових буряків; визначення вологості — у шарі 0-160 см — через кожні 20 см в строки до сівби та перед збиранням урожаю коренеплодів цукрових буряків.
Збирання врожаю коренеплодів цукрових буряків проводили механізовано (КС-6Б) з наступним доочищенням і роздільним зважуванням коренеплодів і гички.
У відібраних, згідно програми досліджень, зразках грунту визначали:
— нітратний азот — йонометричним методом;
-обмінний амоній — в 0,1н КС1 витяжці з подальшим
фотоколориметруванням з реактивом Неслера;
-рухомі сполуки фосфору — вилученням їх 0,5Н розчином СН3СООН з наступним фотоколориметруванням за методом Чирікова;
- обмінний калій - вилученням його 0,5Н розчином СН3СООН з наступним пропусканням на полуменевому фотометрі за методом Чирікова;
— польову вологість — гравіметричним методом.
Технологічні якості коренеплодів цукрових буряків розраховували за показниками цукристості; К; Nа; а-N які були нами отримані на напівавтоматичній лінії «Венема».
Біометричні показники: фенологічні спостереження, визначення динаміки наростання маси листя та коренеплодів цукрових буряків, та облік урожаю — за методикою. Мойсейченка і Єщенка.
Економічну ефективність застосування добрив розраховували згідно з технологічної картою та відповідними рекомендаціями.
Опрацювання і узагальнення результатів досліджень проводили, використовуючи методи математичної статистики.
РОЗДІЛ 4
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ
4.1. Зміна агрохімічних показників родючості ґрунту при застосуванні різних видів органічних добрив
Цукрові буряки є однією з найбільш вимогливих культур до поживного режиму ґрунту і в той же час характеризуються високою окупністю добрив урожаєм за різних рівнів його забезпеченості елементами живлення. В забезпеченні цих потреб, а також підтримання рівня родючості ґрунту, важлива роль відводиться добривам, зокрема органічним.
Проведеними дослідженнями відмічені зміни вмісту мінерального азоту як за варіантами досліду, так і строками визначення в межах одного варіанту (табл. 4.1; 4.2; 4.3). Зокрема, в орному шарі вміст нітратного азоту перед сівбою цукрових буряків перевищував контроль на 1,8 мг/кг ґрунту.
4.1. Вплив різних органічних добрив на динаміку нітратного азоту в
ґрунті під цукровими буряками (середнє за 2005-2006 рр.), мг/кг грунту
Варіант досліду
Перед сівбою
Перед збиранням урожаю
1*
2**
1*
2**
Контроль(без добрив)
10,1
9,7
3,9
3,4
Гній 20 т/га
12,5
10,9
4,6
4,1
Солома 5 т/га
9,8
9,6
3,7
3,4
Солома 5 т/га + N60
11,9
10,5
4,2
3,9
НІР05 0,7-0,8 0,6-0,7 0,5 0,4
Примітка. 1*- шар грунту 0-30 см, 2**- 30-50 см.
Вшарі грунту 30-50 см його вміст був дещо менший ніж у 0-30 см з різницею в 1,3-1,7 мг/кг грунту на користь варіантів з органічним удобренням.
Внесення соломи з компенсуючою дозою азоту не призводило до іммобілізації азоту з грунту і вміст мінеральних форм азоту у варіантах з використанням соломи був вищий від контролю і наближався до варіантів з внесенням гною.
4.2. Вплив різних органічних добрив на динаміку амонійного азоту в грунті під цукровими буряками (середнє за 2005-2006 рр.), мг/кг грунту
Варіант досліду
Перед сівбою
Перед збиранням урожаю
1*
2**
1*
2**
Контроль (без добрив)
13,6
12,4
16,9
15,7
Гній 20 т/га
14,5
13,2
17,8
17,0
Солома 5 т/га
13,4
12,5
17,2
15,6
Солома 5 т/га + N60
14,3
13,0
17,1
16,8
продолжение
--PAGE_BREAK--НІР05 0,7 0,7-0,8 0,8-0,9 0,9-1,0
Примітка 1*- шар грунту 0-30 см, 2** — 30-50см.
4.3. Вплив застосування різних видів та доз органічних добрив на вміст та запаси мінерального азоту (N-NO3+N-NH4) в грунті перед сівбою цукрових буряків, середнє за 2005-2006 рр.
Варіант досліду
Вміст, мг/кг
Запаси, кг/га
1*
2**
1
2
Контроль (без добрив)
23,7
22,1
71,1
66,3
Гній 20 т/га
27,0
24,1
81,0
72,3
Солома 5 т/га
23,2
22,0
69,6
66,0
Солома 5 т/га + N60
26,2
23,5
78,6
70,5
Примітка. 1*- шар грунту 0-30 см, 2**- 30-50 см.
Протягом вегетації цукрових буряків відмічено зменшення вмісту нітратного азоту як для орного так і підорного шарів грунту. Найменший вміст мінерального азоту зафіксовано на період збирання врожаю, що пояснюється зниженням процесів нітрифікації і використанням азоту рослинами на формування врожаю.
Застосування різних органічних добрив позитивно виливало на розвиток амоніфікуючих мікроорганізмів і сприяло накопиченню амонійного азоту як в орному, так і підорному шарах грунту. Його вміст у варіантах органічного удобрення був більший для всіх строків визначення, що свідчить про активність процесів мінералізації органічної речовини. Найбільші цифрові значення вмісту амонійного азоту в період змикання листя цукрових буряків в міжряддях можна пояснити оптимальним поєднанням умов температури і вологості на цей період.
Отже, внесення під цукрові буряки гною, соломи, приводило до збільшення мінерального азоту в грунті, при цьому за рівнем дії різні органічні добрива мало відрізнялась між собою.
Внесення в грунт органічних сполук різного походження покращило рухомість важкодоступних фосфатів (табл. 4.4). Так, у варіантах органічного удобрення вміст рухомих фосфатів перед сівбою цукрових буряків був більший, ніж на контролі на 1,4, на 1,1- в період змикання листя в міжряддях і на мг/100г грунту — перед збиранням урожаю. Дещо меншим вмістом рухомих фосфатів характеризувався підорний шар грунту, але переваги варіантів органічного удобрення були відмічені і для нього.
Зменшення різниці вмісту рухомих фосфатів в грунті між досліджуваними варіантами на період збирання можна пояснити використанням доступних форм цього елементу живлення на формування біомаси цукрових буряків.
4.4. Вплив різних органічних добрив на динаміку рухомих фосфатів у ґрунті під цукровими буряками (середнє за 2005-2006 рр.), мг/100г ґрунту
Варіант досліду
Перед сівбою
Перед збиранням урожаю
1*
2**
1*
2**
Контроль (без добрив)
14,5
12,6
14,7
12,5
Гній 20 т/га
16,2
12,7
15,9
12,5
Солома 5 т/га
15,7
12,4
15,3
12,2
Солома 5 т/га + N60
15,9
12,7
15,8
12,8
НІР05
0,9
0,8-0,9
0,6-0,7
0,7-0,8
Примітка. 1* — шар грунту 0-30 см, 2** — 30-50 см
В досліді встановлена позитивна дія різних видів і доз органічних добрив на вміст рухомого калію в ґрунті (табл. 4.5).
4.5. Вплив різних органічних добрив на динаміку рухомого калію в ґрунті під цукровими буряками (середнє за 2005-2006 рр.), мг/100г ґрунту
Варіант досліду
Перед сівбою
Змикання листя
в міжряддях
1*
2**
1*
2**
Контроль (без добрив)
13,6
12,2
14,6
12,2
Гній 20 т/га
15,6
12,6
16,1
12,8
Солома 5 т/га
14,9
12,4
15,7
12,3
Солома 5 т/га + N60
15,2
12,1
15,9
12,5
НІР05
0,7
0,5-0,6
0,7-0,8
0,7-0,8
Примітка. 1*-шар грунту 0-30 см, 2** — 30-50см.
Підвищення вмісту рухомого калію в більшій мірі спостерігалось перед сівбою і на час змикання листя в міжряддях цукрових буряків. Зокрема, перед початком вегетації контрольні ділянки характеризувались меншим вмістом рухомого калію в орному шарі на 1,6 і 1,3 мг/100г грунту для підорного шару у відношенні до варіантів з внесенням різних органічних добрив. На кінець вегетації різниця за вмістом рухомого калію зменшувалась подібно до азоту та фосфору.
4.2. Вміст вологи в грунті і її використання рослинами цукрових буряків
Позитивні зміни агрофізичних показників під впливом органічних добрив сприяли додатковому нагромадженню в ґрунті доступної вологи (табл. 4.6). Як видно з таблиці її запаси в 0-160 см шарі грунту перед сівбою цукрових буряків вказують на високу засвоювальну здатність вологи опадів. І хоч різна кількість опадів за роками обумовила відмінності в запасах вологи перед сівбою цукрових буряків, але при цьому всі варіанти з вивченням впливу органічних добрив за нагромадженням вологи в грунті мали перевагу над контролем. В період збирання цукрових буряків запаси доступної вологи, що залежала як від кількості опадів, так і від їх використання на формування врожаю на варіантах досліду вирівнювалась між собою.
4.6. Запаси продуктивної вологи під цукровими буряками в шарі ґрунту 0-160 см при використанні різних органічних добрив, мм
Варіант досліду
Перед сівбою
Перед збиранням урожаю
2005р.
2006р.
Середнє
2005р.
2006р.
Середнє
Контроль (без добрив)
283
265
274
100
96
98
Гній 20 т/га
296
282
289
116
119
118
Солома 5 т/га
284
275
279
103
110
107
Солома 5 т/га + N60
294
279
287
113
114
113
НІР0,5 14 13 6 5
Відомо, що під впливом внесення добрив підвищується вміст поживних речовин у ґрунтовому розчині, що веде до оптимізації засвоєння рослинами вологи, використання якої на одиницю врожаю при цьому знижуються на 10— 20%, а іноді і більше.
За даними наших досліджень, внесення під цукрові буряки різних видів та доз органічних добрив сприяло більш раціональному використанню рослинами вологи (табл. 4.7). Коефіцієнт водоспоживання при цьому в середньому за два роки коливався від 122 до 139м³ на одну тонну врожаю коренеплодів, проти на контролі. Найбільший позитивний вплив на цей показник мали варіанти з внесенням повної дози гною та сумісного використання соломи, які переважали контроль на 24 і 22% відповідно.
4.7. Ефективність використання цукровими буряками вологи шару грунту 0-160 см при застосуванні різних видів та доз органічних добрив, 2005-2006 рр.
Варіант досліду
Урожайність коренеплодів, т/га
Збір цукру, т/га
Коефіцієнт використання вологи, м3/т
коренеплодів
цукру
Контроль (без добрив)
27,4
4,27
196
964
Гній 20 т/га
30,8
4,68
169
934
Солома 5 т/га
28,5
4,47
183
959
Солома 5 т/га + N60
30,2
4,67
173
930
Спостерігалась також позитивна дія внесення органічних добрив на використання вологи для формування основного якісного і кількісного показника врожаю цукрових буряків — збору цукру. В середньому за два роки коефіцієнт водоспоживання, в розрахунку на одну тонну цукру, коливався в межах 815-820м³. При цьому найбільше значення за цим показником відмічено на контрольному- варіанті.
4.3. Ріст рослин і формування врожаю цукрових буряків за різного органічного удобрення
Нашими дослідженнями встановлено особливості наростання маси окремих частин рослини (рис. 4.1, табл. 4.8) в залежності від застосування під цукрові буряки різних видів і доз добрив.
1. Контроль (без добрив)
2. Гній 20 т/га
3. Солома 5 т/га
4. Солома 5 т/га + N60
Червня Липня Серпня
Третя декада місяця
Вересня
Рис. 4.1. Динаміка наростання маси листя цукрових буряків
при застосуванні різних видів та доз органічних добрив, середнє за 2005-2006 рр., г/рослину
Листя інтенсивніше наростало в першій половині вегетації, а коренеплоди — в середині та другій її половині. Маса окремих частин цукрових буряків змінювалася з віком рослин і залежала від дози та виду внесення добрив.
На всі чотири дати визначення органічні добрива забезпечували краще наростання листового апарату, ніж на контролі. При цьому найвищі показники були на варіанті внесення повної дози гною, де маса листя була більшою, ніж на мінеральному фоні в червні — на 18 г, а в липні, серпні і вересні відповідно на 62, 35 та 22 г. Близькими до них були показники наростання маси листя на варіанті поєднання внесення солома + N60.
Обліками наростання маси коренеплоду встановлено позитивну дію застосування органічних добрив, починаючи з середини вегетації. В середньому за три роки маса 100 рослин цукрових буряків у фазі вилочки була близькою на всіх варіантах досліду. При добрих показниках попередніх середньодобових приростів станом на третю декаду липня коренеплоду на контролі мали масу 230 г. Вона зростала на 45 і 52 г/рослину при поєднанні соломи і N60. Така залежність зберігалася до кінця вегетації.
4.8. Динаміка наростання маси коренеплодів цукрових буряків при застосуванні різних видів та доз органічних добрив, середнє за 2005-2006 рр.,
г/рослину
Варіант досліду
Фаза розвиненої вилочки
Третя декада
липня
серпня
вересня
Контроль (без добрив)
0.97
129
219
285
Гній 20 т/га
1.38
185
253
313
Солома 5 т/га
1,06
144
228
292
Солома 5 т/га + N60
1,34
181
256
311
Різні види і дози добрив, внесені під цукрові буряки, позитивно впливали на врожайність коренеплодів (табл. 4.9). В середньому за два роки приріст врожаю коренеплодів до контролю на варіантах із застосуванням повної дози гною і при поєднанні соломи і N60. В фактичних величинах приріст врожайності від застосування поєднання соломи і N60 становив відповідно 28,9 г/рослину по відношенню до варіанту без добрив. За ефективність ці добрива прирівнювались до дії гною, оскільки різниця в урожайності коренеплодів знаходилась в межах похибки досліду.
Визначальним фактором різної ефективності добрив були умови волого забезпечення. Збільшення врожайності до контролю від застосування
різних видів органічних добрив змінювалась від-га в 2005 році, до -в 2006р.
4.9 Вплив застосування різних видів та доз органічних добрив на врожайність коренеплодів цукрових буряків т/га
Варіант досліду
Роки досліджень
В середньому за два роки
2001
2002
Контроль (без добрив)
26,7
28,1
27,4
_*
Гній 20 т/га
30,1
31,5
30,8
3,4
Солома 5 т/га
72,8
29,2
28,5
1,1
Солома 5 т/га + N60
29,6
30,8
30,2
2,8
НІР05 1,9 2,2 - -
Примітка. * — приріст до контролю
Різні види і дози органічних добрив, що вивчалися у досліді, забезпечували в усі роки істотне підвищення врожайності коренеплодів порівняно до контролю.
4.4. Технологічні якості коренеплодів цукрових буряків у залежності від застосування різних видів органічних добрив
Збір цукру є похідним від урожайності, вмісту цукру та інших технологічних якостей врожаю коренеплодів, сприятливе поєднання яких є важливим завданням працівників цукробурякового виробництва.
Цукристість коренеплодів може варіювати в широких межах, залежно від генотипу гібриду та абіотичних факторів. В наших дослідженнях, у порівнянні з варіантом де застосовувались лише мінеральні туки, при використанні органічних добрив вміст цукру в коренеплодах за 2005-2006 рр. підвищився на (табл. 4.10.). Строкатість цукристості коренеплодів за роками була зумовлена різним співвідношенням між процесами росту біомаси та запасанням цукру.
Вихід цукру в значній мірі обумовлюється технологічними якостями сировини. Створення умов сприятливого поєднання елементів живлення в системі удобрення цукрових буряків є передумовою збільшення виробництва цукру з одиниці продукції .
4.10. Технологічні якості сировини цукрових буряків при застосуванні різних видів та доз органічних добрив, 2005-2006 рр.
Варіант досліду
Вміст
Цукру %
К+Na+a-N,
мг-екв/ кг
коренеплодів
Коефіцієнт
лужності
Чистота
нормального
очищеного соку, %
Контроль (без добрив)
16,7
10,0
1,32
90,1
Гній 20 т/га
16,4
10,4
1,30
89,7
Солома 5 т/га
16,8
10,3
1,25
90,3
Солома 5 т/га + N60
16,6
10,2
1,29
89,9
Хоч і в меншій мірі ніж від погоди, але показники технологічних якостей врожаю коренеплодів змінювались і по варіантам досліду. Зокрема, за сумісного застосування соломи і N60 сума патокоутворювачів зменшувалась на 0,4-0,6 мг-екв/кг маси коренеплодів у розрахунку на 100г сирої їх маси. Це пояснюється зменшенням вмісту а-N в першу чергу при сповільненні розкладу органічних речовин добрив. За рівнем позитивного впливу альтернативні види органічних добрив не поступалися гною.
При внесенні під цукрові буряки на фоні повного мінерального органічних добрив розрахунковий вихід цукру зменшився на 0,1% до контрольного варианту і майже не змінювався між варіантами з еквівалентною кількістю енергетичного матеріалу.
Очікуваний вихід цукру визначався співвідношенням рівнів урожайності, цукристості та технологічних якостей сировини. Краще його поєднання (табл. 4.11) склалося при внесенні під цукрові буряки соломи 5т/га.
В значній мірі на вихід цукру впливали втрати при переробці. На користь останніх змінювалось і кількісне співвідношення між виходом патоки та цукру. Внесення в грунт соломи та N60 сприяло зменшенню МБ-фактору на 2,5-3,9%.
4.11. Вихід цукру при застосуванні різних видів та доз органічних добрив, 2005-2006 рр.
Варіант досліду
Втрати цукру при переробці, %
МБ-фактор
Заводський вихід цукру
%
т/га
Контроль (без добрив)
1,13
39,1
15,57
4,27
Гній 20 т/га
1,19
40,3
15,21
4,68
Солома 5 т/га
1,11
38,6
15,69
4,47
Солома 5 т/га + N60
1,15
38,2
15,45
4,67
Отже, за сукупністю впливу на кінцевий показник заводський вихід цукру — поєднання внесення соломи та N60 не поступалося застосуванню традиційного органічного добрива — гною.
РОЗДІЛ 5
ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ РІЗНИХ ВИДІВ ОРГАНІЧНИХ ДОБРИВ ПІД ЦУКРОВІ БУРЯКИ
Ефективність сільськогосподарського виробництва визначається кількісними економічними показниками врожайності та його якості і витрат на одержання продукції згідно технологій вирощування польових культур [39].
Розрахунки матеріально-грошових витрат ми проводили за нормативними показниками згідно технологічних карт вирощування цукрових буряків з використанням фактичних цін на продукцію, добрива та паливно-мастильні матеріали станом на вересень 2006 року. До цін на добрива додавали витрати на їх застосування та на збирання і доробку додаткової продукції, одержаної від добрив.
продолжение
--PAGE_BREAK--