--PAGE_BREAK--На фоні мілкого плоскорізного обробітку спостерігалось збільшення кількості багаторічних бур’янів. Якщо при проведенні глибокого обробітку в посівах кукурудзи в середньому за три роки їх кількість нараховувала 0,7 шт./м2, то при мілкому плоскорізному – 1,7 шт./м2. В посівах послідуючих культур (ячмінь, конюшина) за мілкого обробітку було відмічено підвищення забур’яненості багаторічними бур’янами [40].
Підсумовуючи огляд літератури, можна зробити висновок, що немає єдиної думки вчених щодо ефективності впливу різних глибин безполицевого обробітку грунту на умови вирощування різних культур і лише більшість дослідників вважають, що зменшення глибини плоскорізного розпушування зумовлює збільшення забур’яненості посівів.
Розділ 2
Об’єкт досліджень
2.1. Ботанічна і біологічна характеристика ріпаку ярого
Ярий ріпак Brassica napus oleifera annua - однорічна рослина з родини капустяних.
Вегетаційний період ярого ріпаку становить 95-110 днів. Сходи з’являються на п’ятий-шостий день після висівання і в перші 20-30 днів після сходів стебло росте повільно.
Ярий ріпак – холодостійка рослина, насіння його починає проростати при температурі 1-3ОС, а дружні сходи з’являються при температурі 9-12ОС. Вони витримують заморозки до мінус 3-5ОС, а дорослі рослини – до мінус 8ОС.
Ярий ріпак належить до вологолюбних рослин. Найбільше води рослини потребують в період бутонізації – цвітіння. Посуха в цей час призводить до зниження врожаю насіння.
До грунтів ярий ріпак не дуже вибагливий, але кращі врожаї дає на чорноземах і добре підготовлених опідзолених грунтах. Непридатні для нього лише піщані та солонцюваті грунти. Він забирає з грунту багато поживних речовин, тому при внесення добрив значно підвищує врожай.
2.2. Характеристика сорту Клітинний 1
В обидва роки проведення досліджень для сівби використовувався сорт Клітинний 1 створений селекціонерами Українського національного аграрного університету. Основні напрямки використання сорту – олія на харчові цілі та макуха на корм тваринам. Введений до реєстру сортів рослин України в 1999 році і є перспективним для ріпакосіючих регіонів. Відповідає вимогам стандартів сортів (вміст ерукової кислоти 0%, вміст глюкозинонатів до 1,3 % та вмістом олії в насінні – 42,3 %).
Сорт середньостиглий (вегетаційний період 100 днів). За період станційного випробування в умовах Лісостепу даний сорт характеризувався урожайністю насіння 19 ц/га.
Сорт стійкий до вилягання (4,6 балів), осипання (4,2 бали) і посухи (4,2 бали). Хворобами і шкідниками пошкоджується на рівні стандарту: пероноспорозом на 14 %, ріпаковим квіткоїдом 8,1 %.
Розділ 4
Результати досліджень
4.1. Водний режим грунту
Для одержання високих врожаїв сільськогосподарських культур необхідно забезпечити їх життєву потребу у воді, тому одним з головних завдань є створення такого водного режиму грунту, який би найбільш повно відповідав більшим запитам культурних рослин.
Ярий ріпак має дрібне насіння, яке заробляється на невелику глибину (до 5 см), тому для проростання потребує наявності вологи у верхньому шарі грунту. Особливо чутливий до нестачі вологи у перший період росту.
Як склалися умови водного забезпечення рослин залежно від глибини плоскорізного обробітку в різні періоди вегетації в нашому досліді видно з аналізу таблиці 3.
Таблиця 3
Вміст доступної вологи в метровому шарі грунту під посівами ярого ріпаку на фоні плоскорізного розпушування, мм
Глибина обробітку, см
Роки
2004
2005
Середнє
На початок вегетації
10-12
170,5
190,0
180,3
15-17
170,9
191,1
181,0
20-22
172,0
193,8
182,9
25-27
172,9
194,6
183,8
В середині вегетації
10-12
77,1
112,2
94,7
15-17
79,0
114,3
96,7
20-22
79,9
118,8
99,4
25-27
80,9
120,2
100,6
На кінець вегетації
10-12
100,2
77,4
88,8
15-17
99,9
74,5
87,2
20-22
99,6
72,1
85,9
25-27
98,2
70,6
84,4
Так, на час сівби ріпаку запаси доступної вологи в метровому шарі грунту в 2004 році складали 170,5-172,9 мм, а в 2005 році коливалися від 190,0 до 194,6 мм. В обидва роки досліджень спостерігається тенденція до збільшення запасів доступної вологи в метровому шарі грунту при збільшенні глибини обробітку.
На початку вегетації різниця за вмістом доступної вологи між варіантами з обробітком на 20-22 та 10-12 см була невеликою і становила в 2004 році лише 1,5 мм, а в 2005 році – 3,8 мм. При збільшенні глибини плоскорізного обробітку з 20-22 до 25-27 см збільшення запасів ґрунтової вологи було також невеликим – 0,9 мм в 2004 році та 0,8 мм в 2005.
До середини вегетації деяка перевага у запасах вологи зберігалась за глибшими обробітками. Але різниця в кількості доступної вологи між варіантами з наймілкішим та найглибшим обробітком складала в 2004 році лише 3,8 мм, а в 2005 р. – 8,0 мм.
До кінця вегетації запаси ґрунтової вологи залишались більшими уже при мілкіших обробітках: в 2004 і в 2005 році різниця між варіантами з обробітком на 10-12 см та 25-27 см складала відповідно 2,0 і 6,8 мм на користь мільчого обробітку.
Отже, можна зробити висновок, що впродовж вегетації варіанти з різними за глибиною обробітку мало різнилися між собою за запасами доступної для рослин вологи в метровому гарі грунту.
4.2. Щільність грунту
Відомо, що рослини погано реагують як на надмірно пухке складення, так і на високу щільність грунту. Встановлено також, що обробіток грунту без обертання скиби в більшій мірі забезпечує стабільність фізичного стану грунтів, особливо під культурами звичайного рядкового способу сівби.
Таблиця 4
Щільність грунту перед сівбою ярого ріпаку при різних глибинах плоскорізного розпушування, г/см3
Глибини обробітку
Шар грунту, см
0-10
10-20
20-30
0-30
2004 рік
10-12
1,11
1,28
1,30
1,23
15-17
1,09
1,26
1,28
1,21
20-22
1,07
1,24
1,26
1,19
25-27
1,06
1,22
1,27
1,18
2005 рік
10-12
1,22
1,29
1,31
1,27
15-17
1,20
1,27
1,29
1,25
20-22
1,19
1,26
1,28
1,24
25-27
1,19
1,24
1,27
1,23
Середнє за два роки
10-12
1,17
1,29
1,31
1,25
15-17
1,15
1,27
1,29
1,23
20-22
1,13
1,25
1,27
1,22
25-27
1,13
1,23
1,27
1,21
В нашому досліді, як видно з даних таблиці 4, перед сівбою ярого ріпаку щільність грунту у верхньому шарі 0-10 см на всіх варіантах не виходила за межі оптимальної, хоч дещо вищі показники щільності впродовж обох років досліджень були все ж таки у варіантах з мільчими обробітками. Це ж стосувалось і глибших шарів: 10-20 та 20-30 см і 30-сантиметрового шару в цілому, де щільність грунту з поглибленнями обробітку на 5 см знижувалась на 0,01-0,02 г/см3.
В цілому орному шарі щільність по варіантах змінювалась незначно і була в межах 1,18-1,23 г/см3. В 2005 році ці показники були дещо вищими і складали 1,23-1,27 г/см3. дещо нижчі показники щільності в 2004 році можна пояснити більшою кількістю стерні, яка залишалася на полі після збору попередника, яка в процесі розкладу до періоду визначення щільності перепрівала, збільшуючи кількість вільних прошарків між ґрунтовими часточками, що і зменшувало показник щільності. Більш сприятливим також були погодні умови при виході грунту із зими, а саме поступове, а не різке розмерзання грунту та таке ж наростання позитивних температур, що сприяло кращому його доспіванню. Але і в 2005 році залежність щільності орного шару від глибини плоскорізного розпушування залишалась такою ж, як і в 2004 році. Тому і в середньому за два роки досліджень щільність грунту за всіх глибин обробітку була сприятливою для початкового росту і розвитку рослин, хоч і дещо зростала при зменшенні глибини плоскорізного розпушування.
На середину вегетації 2004 році (табл. 5) щільність у всіх шарах грунту в цілому по досліду порівняно із вихідними показниками дещо збільшилась а в 2005 році це стосувалось тільки шарів 20-30 см і в окремих варіантів в шарі 10-20 см.
Таблиця 5
Щільність грунту в середині вегетації ярого ріпаку при різних глибинах плоскорізного розпушування, г/см3
Глибини обробітку
Шар грунту, см
0-10
10-20
20-30
0-30
2004 рік
10-12
1,23
1,28
1,32
1,28
15-17
1,24
1,30
1,34
1,29
20-22
1,25
1,31
1,36
1,31
25-27
1,27
1,33
1,35
1,32
2005 рік
10-12
1,15
1,27
1,33
1,25
15-17
1,20
1,28
1,33
1,27
20-22
1,22
1,31
1,35
1,29
25-27
1,24
1,33
1,35
1,31
Середнє за два роки
10-12
1,19
1,28
1,33
1,27
15-17
1,22
1,29
1,34
1,28
20-22
1,24
1,31
1,36
1,30
25-27
1,26
1,33
1,35
1,32
В середньому за два роки щільність 30-сантиметрового шару грунту у середині вегетації також була більшою, ніж на час сівби.
Що ж до впливу досліджуваного фактору, то слід зауважити, що в обидва роки з глибиною плоскорізного розпушування. Щільність грунту мала тенденцію до збільшення. І це стосувалось як окремих частин орного шару, так і шару грунту 0-30 см в цілому.
4.3. Засміченість орного шару грунту насінням бур’янів перед сівбою ріпаку ярого
Одним з головних показників рівня окультуреності земель є величина засміченості орного шару грунту насінням і органами вегетативного розмноження бур’янів. Відомо, що забур’яненість посівів можна не передбачити на основі інформації про запаси насіння бур’янів у грунті перед сівбою досліджуваної культури. В цьому відношенні наші обліки, результати яких представлені в таблиці 6, показали що глибини основного обробітку помітно впливали на розподіл насіння метрового шару грунту з такою закономірністю, що чим глибшим було плоскорізне розпушування, тим більшою була частка насіння бур’янів у верхній частині орного шару.
Таблиця 6
Засміченість орного шару грунту насінням бур’янів перед сівбою ріпаку ярого за різних глибин плоскорізного обробітку
Глибина обробітку, см
Шар грунту, см
0-10
10-20
20-30
млн. шт./га
%
млн. шт./га
%
млн. шт./га
%
2004 рік
10-12
301,5
41
290,3
39,5
143,3
19,5
15-17
342,5
46,6
253,3
34,5
138,5
18,9
20-22
357,5
48,3
242
32,7
140
18,9
25-27
391,3
52,7
221,5
29,8
129,5
17,4
2005 рік
10-12
247,9
44,6
218,4
39,3
106,2
19,1
15-17
268,2
48,5
195,2
35,3
100,6
18,2
20-22
286,7
51,4
174
31,2
97
17,4
25-27
302,6
54,1
166,1
29,7
90,6
16,2
Середнє
10-12
274,7
42,8
254,4
39,4
124,8
19,3
15-17
305,4
47,6
224,3
34,9
119,6
18,6
20-22
322,1
49,9
208
32
118,5
18,2
25-27
347,6
53,4
193,8
29,8
110,1
16,8
Так, якщо в 2004 році тут частка насіння бур’янів у варіанті з обробітком на глибину 10-12 см становила 41 %, а в 2005 році – 44,6 %, то при обробітку на 25-27 см вона складала у названі роки відповідно 52,7 і 54,1 %.
Зумовлювалось це тим, що піднята робочими органами плоскоріза менша товща грунту після осідання краще кришилась і насіння бур’янів мало можливість просипатись з поверхневого шару в нижні, в той час як більша товща грунту після глибшого плоскорізного обробітку залишалась у вигляді моноліту, на поверхні якого і залишалось практично все свіжодозріле насіння бур’янів.
В шарах грунту 10-20 та 20-30 см спостерігалася протилежна тенденція порівняно із шаром 0-10 см. В шарі 10-20 см відмічено, що чим на більшу глибину проводився обробіток, тим менша кількість насіння бур’янів потрапляла в цей шар. На глибину 20-30 см насіння бур’янів потрапляло мало, тому частка насіння бур’янів була неоднаковою (16,8-19,3 %).
В середньому за два роки від зменшення глибини плоскорізного обробітку з 25-27 до 10-12 см частка насіння бур’янів в шарі 0-10 см зменшувалась на 10,6 % — з 53,4 до 42,8 %. Це в свою чергу могло вплинути на фактичну забур’яненість посівів досліджуваної культури, рівень якої показаний в наступному підрозділі.
4.4. Забур’яненість посівів ярого ріпаку
Ярий ріпак відноситься до культур, які мають низьку конкурентну здатність у боротьбі з бур’янами на початкових етапах розвитку, тому й елементи агротехніки, в тому числі й обробіток грунту, повинен бути націлений на боротьбу з вегетуючими бур’янами.
Забур’яненість посівів ріпаку ярого в різні періоди вегетації представлена в таблиці 7.
Забур’яненість посівів ріпаку ярого після різноглибинного плоскорізного розпушування
Глибина обробітку, см
Кількість бур’янів, шт./м2
всього
в т.ч. багато річних
всього
в т.ч. багато річних
всього
в т.ч. багато річних
на початку вегетації
в середині вегетації
в кінці вегетації
2004 рік
10-12
59,2
1,6
109,2
2,8
97,2
3,2
15-17
60,4
1,3
98,4
2,4
82,4
2,9
20-22
65,6
0,9
94,8
1,9
88,8
2,3
25-27
67,6
0,7
87,6
1,2
71,6
2,0
2005 рік
10-12
76,1
1,1
114,8
1,7
75,9
2,0
15-17
80,9
0,7
104,4
1,2
57,9
1,3
20-22
86,8
0,5
103,2
0,7
55,5
0,9
25-27
94,8
0,5
98,8
0,6
51,0
0,8
Середнє
10-12
67,7
1,4
112
2,3
86,6
2,6
15-17
70,7
1,0
101,4
1,8
70,2
2,1
20-22
76,2
0,7
99
1,3
72,2
1,6
25-27
81,2
0,6
93,2
0,9
61,3
1,4
Так, в цілому по досліду в 2004 році загальна кількість бур’янів на початок вегетації була в межах від 59,2 до 67,6 шт./м2, а кількість торішніх бур’янів коливалась від 0,7 до 1,7 шт./м2. Якщо ж порівнювати варіанти між собою то на цей час загальна кількість бур’янів у посівах ріпаку була більшою на ділянках, де проводили глибші обробітки, що можна пояснити меншою розпушеністю верхнього шару, що сприяло тому, що більша кількість насіння бур’янів залишалася у верхньому шарі грунту, звідки і краще проростало. В той час ми відмітили, що при збільшенні глибини основного обробітку спостерігається зменшення кількості багаторічних бур’янів.
продолжение
--PAGE_BREAK--