Назва реферату: Родина Губоцвітні
Розділ: Екологія
Родина Губоцвітні
Родина Губоцвітні ( Lamiaceae ) досить велика налічується біля 3500 губоцвітних, що об’єднуються у 200 родів і поширені у всіх кліматичних зонах та на всіх континентах. У флорі України представлено понад 230 видів .
Губоцвітні це трв’янисті рослини, рідше напівкущі або кущі. Види родин часто виділяються рядом характерних ознак: стебла чотиригранні, листки навхрест супротивні, прості без прилистків. Квіткі двостатеві з подвійною оцвітиною, зигоморфні. Чашечка трубчаста з 5-ма зубцями, часто двогуба. Віночок двогубий, верхня губа утворена двома зрослими пелюстками, а нижня — трьома. Нижні, зрослі частинки пелюсток утворюють трубочку віночка. Тичинки зрослися з трубочкою віночка; з 4 тичинок 2 нижні довші від двох верхніх. Інколи тичинок тільки 2. Маточка утворена двома плодолистиками, 4-гнізда з чотирилопатевою верхньою зав’яззю. Плід збірний, з 4 горішків.
Приклади формул квіток: Глуха кропива
Ca(5)Co(2+3)A4G(2) ;
Шавлія лікарьска
Ca(5)Co(2+3)A4G(2) .
Надземні частини багатьох представників родини губоцвітних містять ефірну олію, яку застосовують у харчовій, парфюмерній і фармацевтічній промисловості. Народними і офіційно визнаними лікарськими рослинами є: м’ята, шавлія лікарська, Глуха кропива, чебрець, материнка, лаванда, собача кропива та ін. Представниками родини є декоративні рослини: монарда, шавлія блискуча з червоними квітками, що походить з Південної америки.
А тепер давайте розглянемо конкретного представника – кропиву дводомну (Urtica dioica). Формула Ca(5)Co(2+3)A4G(2), це багаторічна рослина, двудомна, її стеблина густо усаджена, як і ланцетовидні, волосками що жгуться мурашиною кислотою, що вних міститься, листя темно-зелені. Кропива зустрічається майже повсюди на території України, Росії, Білорусі, Естонії та інших стран помірного клімату, а також. Кропива росте на сухих та вологих затінених місцях, з цього можно зробити висновок, що кропива факультативний гідрофіт та мезофіт. Листя у кропиви широке і тонке, коренева система не сильно розгалужена, існує основний корінь від котрого відходять бокові. Як я зазначав кропива містить мурашину кислоту ( жалку ) та окрім цього багато вітамінів А, С і К .
Кропива глуха ( Laminum album ) формула — Ca(5)Co(2+3)A4G(2); висота 30—60 см, стебло пряме негіллясте, опушення притисненими до стебла волосками, довгі підземні побіги, листя не жгуться тому кропиву назвали глухою. Листя нагадують листя кропиви, серцевидно—овальні, черешкові, пильчасті. Квіти розташовані мутоками в пазухах листів, вінчики білі або жовто—білі, зовні мохнаті, двугубі.
М’ята перцева ( Mentha piperita ) – багаторічна рослина, поширена в помірній та теплій смузі євразії. Стебло гіллясте, щетинисто—волохате або гладеньке висота 50—100 см. Листки темно-зелені, яйцевидні, довгастої форми, з зубчастими краями. Квітки фіолетові або червонувато-білувато-рожеві, невиразно-двогубі, зібрані в колосовидні суцвіття. Корень тоненький, розгалужений, з багатьма колінцями, від яких відходять бокові корінці. Цвіте в червні.
Література :
Мороз В.І. “Ботаніка з основами екології” Київ, Урожай 1994 р.
Попов О.П. “Лікарські рослини в народній медицині” Київ, Здоров’я 1965 р.
Л.И.Стекольников, В.И.Мурох “Целебные кладовые природы” Минск, Уроджай 1981 г.