--PAGE_BREAK--Кормові культури значно різняться за вмістом у них кормових одиниць і перетравного протеїну. Одні культури забезпечують великий вихід кормових одиниць з гектара, але їх корми бідні на білок, інші – навпаки, а у раціонах тварин необхідно мати певне співвідношення кормових одиниць і перетравного протеїну, що забезпечує найбільш ефективне використання кормів. Тому для сукупної оцінки кормових культур кілька років тому запропоновано ще кілька нових показників економічної оцінки кормових культур, а саме:
· вихід кормопротеїнових одиниць з 1 га посіву (ц);
· собівартість 1 ц кормопротеїнових одиниць (грн.);
· затрати праці на 1 ц кормопротеїнових одиниць (люд.-год.).
Ці показники розраховуються аналогічно до попередніх.
Кількість умовних кормопротеїнових одиниць з 1 га окремої кормової культури визначають за такою формулою:
, де
КПО – вихід кормопротеїнових одиниць з 1 га посіву, ц;
У – урожайність кормової культури, ц/га;
К – вміст кормових одиниць в 1 ц корму, ц;
П – вміст перетравного протеїну в 1 ц корму;
10 і 2 – коефіцієнти.
Кормопротеїнова одиниця є умовним показником і в зоотехнічній практиці не використовується, оскільки в годівлі тварин 1 к. од. і 100 г перетравного протеїну не рівноцінні. Проте вихід кормопротеїнових одиниць з гектара посіву характеризує поживну якість кормів з урахуванням енергетично-протеїнового співвідношення і тому дозволяє більш об'єктивно оцінювати і порівнювати ефективність кормових культур. У 1 ц корму, що забезпечує оптимальне співвідношення кормових одиниць і перетравного протеїну, міститься 1 ц кормопротеїнових одиниць.
Показники економічної оцінки кормових культур для більшої достовірності розраховують у середньому за три роки. Порівняння показників оцінки різних кормів дає змогу виявити найбільш економічно вигідні з них, а також обґрунтувати раціональну структуру посівної площі кормових культур.
Розділ 2. Стан виробництва та використання кормів у СТОВ ім. «Гагаріна»
2.1 Природноекономічні умови виробництва кормів
СТОВ ім. «Гагаріна» Розташоване у с. Дмитренки Богуславського району Київської області.
Землі СТОВ ім. «Гагаріна» розміщені в середині течії Дніпра і має злегка хвилясту рівнинну поверхню з невеликим похилом з півдня та південного заходу в бік Дніпра.
Підприємство розташоване в басейні річки Рось висота плато якої в окремих місцях досягає 280 м. Нагірний правий берег Росі порізаний густою сіткою ярів та байраків. Під дією дощів зливового характеру і весняних талих вод утворився розчленований рельєф, що сприяє розвитку ерозії. В результаті цього процесу зменшується розмір ріллі, а на решті території змивається родючий поверхневий шар, замулюються річки.
Ефективний засіб боротьби з ерозією є сівба на схилах багаторічних трав, які утворюють дернину і дають додаткові ресурси кормів для тваринництва.
Клімат зони помірно-континентальний з довгим теплим літом і короткою м’якою зимою. Континентальність зростає у напрямі із заходу на схід. У цьому ж напрямі збільшується глибина і тривалість промерзання ґрунтів, що впливає на їх основну волого-зарядку. Середня температура за рік дорівнює 6 – 8 оС, але в деякі роки бувають деякі відхилення.
Максимальна температура – 37, 39 оС (1936 р.)
Мінімальна температура – -36 оС (1935 р.)
Кліматичні умови сприятливі для сільськогосподарського виробництва, але в окремі роки спостерігається значне зрідження озимих посівів після зимівлі, а також пошкодження окремих сільськогосподарських культур у весняно-літній період під впливом посушливо-суховійних та інших несприятливих метеорологічних умов.
Як відомо, ґрунти лісостепу сформувались в основному на лісах та лісовидних суглинках і характеризуються високою потенційною родючістю. Ґрунтовий покрив складається з темно-сірих опідзолених ґрунтів. В цих районах також зустрічається чорноземи опідзолені та чорноземи мало гумусні, часткова вилугувані й карбонатні.
Район помірно теплий помірно зволожений. За період з середньодобовою температурою понад 10 оС тут випадає 310 – 320 мм опадів, а за рік – 480 – 560 мм. Період з середньодобовою температурою понад 15 оС тут триває на 5 днів більше, ніж на решті території області.
Останні весняні приморозки закінчуються у середньому 26 – 28 квітня, а перші осінні заморозки починаються 6 – 7 жовтня. В окремі роки ці показники коливаються, що і впливає на тривалість без морозного періоду.
На території землекористування господарства проходять автомобільні дороги загального користування, протяжністю 30,2 км, в тому числі з твердим покриттям 20 км. По них здійснюється зв'язок з районним центром, а через нього з обласним.
Внутрігосподарський зв'язок – телефонний.
Відстань до районного центру: м. Богуслав – 15 км.
Відстань до обласного центру: м. Київ – 145км.
Відстань до найближчої залізнодорожної станції: м. Миронівка – 40 км.
Бази постачання: м. Богуслав – 15 км., м. Миронівка – 40 км., м. Тараща – 30 км.
Бази реалізації продукції – м. Богуслав – 15 км., м. Миронівка – 40 км., м. Тараща – 30 км., м. Київ – 145км.
Територія господарства не містить важливих автомобільних шляхів та залізно дорожніх станцій. Тому господарство має не дуже сприятливі шляхи сполучення для реалізації продукції та зв’язку з постачальниками.
Серед обслуговуючих виробництв господарства – автопарк, ремонтна майстерня тракторна та будівельна бригада; серед підсобних – млин.
Для наочного представлення розміру землекористування сільськогосподарського підприємства, доцільно показати склад і структуру земельних угідь у вигляді таблиці.
Таблиця 1.
Склад і структура земельних угідь СТОВ ім. «Гагаріна»
З таблиці 1 видно, що в період з 2004 по 2006 роки в господарстві суттєвих змін щодо землекористування не відбулися. Лише в 2005 році добавилось 2 га ріллі. Так як всі земельні угіддя взяті в оренду, то можна сміливо говорить про те, що підприємство має досить стабільне положення в с. Дмитренки і люди довіряють керівникам цього підприємства, чого неможна сказати про більшість підприємств України.
Важливим також є визначення землезабезпеченості господарства. Вона визначається забезпеченням ріллі та сільськогосподарських угідь на 1-го середньорічного працівника.
Таблиця 2.
Землезабезпеченість СТОВ ім. «Гагаріна»
Аналізуючи землезабезпеченість СТОВ ім. «Гагаріна» видно, що навантаження сільськогосподарських угідь та ріллі на 1-го працівника по роках збільшилась на 5,5% (приблизно). Це можна пояснити зменшенням середньорічної чисельності працюючих на підприємстві на 5%.
У сільському господарстві поряд із засобами виробництва і землею, необхідним виробничим фактором є праця. Носіями здатності працювати є трудові ресурси. Трудові ресурси – це сукупність здатних до праці людей, що безпосередньо беруть участь у матеріальному виробництві. До них віднесене і та частина населення, яка не бере, але може брати участь у виробництві продукції або наданні послуг. Рівень забезпеченості сільського господарства трудовими ресурсами, рівномірне і раціональне їх використання значною мірою впливає на ефективність галузі.
Таблиця 3.
Наявність і використання трудових ресурсів в СТОВ ім. «Гагаріна»
Показники
2004 р.
2005 р.
2006 р.
2006 р. у % до 2004 р.
Трудозабезпеченість
0,05
0,05
0,05
94,85%
Відсоткове співвідношення працівників:
рослинництва
38%
47%
44%
6
тваринництва
62%
53%
56%
-6
Нормативний запас праці
113100,00
113100,00
107445,00
95,00%
Фактична кількість відпрацьованих люд.-год.
46000
46000
31000
67,39%
в тому числі:
в рослинництві
15000
14000
12000
80,00%
в тваринництві
31000
32000
19000
61,29%
Коефіцієнт використання запасу праці
0,41
0,41
0,29
70,94%
Трудова активність працівників
766,67
766,67
543,86
70,94%
в тому числі:
в рослинництві
652,17
500,00
480,00
73,60%
в тваринництві
837,84
1000,00
593,75
70,87%
На основі аналізу таблиці 3 можна сказати, що в СТОВ ім. «Гагаріна» показники наявності і використання трудових ресурсів знизились. Зокрема зниження нормативного запасу праці і трудозабезпеченості (приблизно на 5 – 5,5%) можна пояснити зменшенням середньорічної чисельності працюючих на підприємстві на 5% (так, як і збільшення землезабезпечення).
Зниження трудової активності працівників пояснюється не тільки зменшенням чисельності працюючих, а ще й зменшенням фактичної кількості відпрацьованих люд.-год… В тому числі в тваринництві пов’язано із значним скороченням поголів’я тварин, а в рослинництві – із переходом частини працівників з галузі тваринництва в галузь рослинництва. Це відображає показника відсоткового співвідношення працівників. У 2006, порівняно з 2004 роком в галузі рослинництва відбулось збільшення на 6 пунктів, а в галузі тваринництва – зменшення на ті ж самі 6 пунктів.
Все, що стосується показника трудової активності працівників, так само впливає і на коефіцієнт використання запасу праці
Важливе значення для розвитку підприємства також має спеціалізація.
Спеціалізація сільського господарства – це переважний розвиток виробництва одного або кількох видів продукції в окремих регіонах, підприємствах чи їх підрозділах. Відповідно до цього спеціалізація характеризується переважним розвитком тих галузей сільського господарства, які забезпечують виробництво даних видів продукції.
Розглянемо структуру грошових надходжень від реалізації товарної продукції в СТОВ ім. «Гагаріна» і визначимо спеціалізацію даного господарства.
Таблиця 4.
Структура грошових надходжень від реалізації товарної продукції в СТОВ ім. «Гагаріна»
Галузі та види продукції
2004 р.
2005 р.
2006 р.
виручка, тис. грн
%
виручка, тис. грн
%
виручка, тис. грн
%
Продукція рослинництва:
773
82%
621,1
91%
770
93%
у т. ч.:
зернові і зернобобові
773
82%
621,1
91%
760
92%
з них:
озима пшениця
269
29%
230,4
34%
241
29%
гречка
0
0%
0
0%
75
9%
кукурудза на зерно
96
10%
0
0%
52
6%
ячмінь
373
40%
390,7
57%
322
39%
горох
12
1%
0
0%
68
8%
овес
4
0%
0
0%
2
0%
інші зернові
19
2%
0
0%
0
0%
соя
0
0%
0
0%
8
1%
інша продукція рослинництва
0
0%
0
0%
2
0%
Продукція тваринництва:
165
18%
65,1
9%
60
7%
у т. ч.:
ВРХ
136
14%
21,1
3%
27
3%
свині
19
2%
26,1
4%
8
1%
молоко
1
0%
16,9
2%
16
2%
бджільництво: мед
0
0%
1
0%
1
0%
інша продукція тваринництва
9
1%
0
0%
8
1%
Всього по підприємству
938
100%
686,2
100%
830
100%
В структурі грошових надходжень від реалізації товарної продукції в СТОВ ім. «Гагаріна» у 2006 році провідне місце займає продукція рослинництва (93%), зокрема вирощування ячменю (39%) і озимої пшениці (29%). Це можна визначити, як спеціалізацію підприємства. А у виручці від реалізації продукції тваринництва за останні 3 роки спостерігається стрімкий спад: від 18% до 7%.
Це може свідчити про те, що керівники не ставляться належним чином до галузі тваринництва і в перспективі передбачається повна його ліквідація та перехід лише на вирощування продукції рослинництва.
Для економічної оцінки сільськогосподарської діяльності підприємства в цілому доцільно використовувати систему показників економічної ефективності виробництва продукції. Її доцільно зображати у вигляді таблиці.
Таблиця 5.
Результати господарської діяльності СТОВ ім. «Гагаріна»
Показники
2004 р.
2005 р.
2006 р.
2005 * р. у % до 2004 р.
1. Вартість валової продукції
902,00
877,90
659,00
97%
на 1 га сільськогосподарських угідь
806,80
783,84
588,50
97%
на 1 середньорічного працівника
15033,33
14631,67
11561,40
97%
на 1 люд-год
19,61
19,08
21,26
97%
на 1 грн. основних виробничих фондів
0,28
0,34
0,33
122%
на 1 грн. витрат виробництва
1,04
0,80
0,58
77%
2. Чистий дохід
1031,00
728,50
901,00
71%
на 1 га сільськогосподарських угідь
922,18
650,45
804,61
71%
на 1 середньорічного працівника
17183,33
12141,67
15807,02
71%
на 1 люд-год
22,41
15,84
29,06
71%
на 1 грн. основних виробничих фондів
0,32
0,28
0,45
89%
на 1 грн. витрат виробництва
1,18
0,66
0,80
56%
3. Прибуток (збиток)
20,00
-30,30
-424,00
-152%
на 1 га сільськогосподарських угідь
17,89
-27,05
-378,64
-151%
на 1 середньорічного працівника
333,33
-505,00
-7438,60
-152%
на 1 люд-год
0,43
-0,66
-13,68
-152%
на 1 грн. витрат виробництва
0,02
-0,03
-0,21
-120%
4. Норма прибутку (збитку), %:
0,38%
-1%
-13%
-1,38
5. Рівень рентабельності (збитковості),%
2%
-4%
-32%
-6,00
продолжение
--PAGE_BREAK--
продолжение
--PAGE_BREAK--