Афанасьєва Катерина Олександрівна. Авторське право в контексті діяльності засобів масової інформації України: дис. канд. філол. наук: 10.01.08 / Київський національний ун- т ім. Тараса Шевченка. - К., 2004.Анотація до роботи: Останніми роками перед працівниками мас-медіа та редакційними колективами гостро постала нагальна потреба регулювання правових відносин між усіма учасниками створення інформації, що є основним продуктом діяльності засобів масової інформації (далі – ЗМІ). Розвиток нашої держави як демократичного суспільства підіймає рівень журналістської професійності та збільшує соціальну відповідальність журналістики як галузі людської діяльності. Разом із тим, культура інформаційних відносин вимагає від їх учасників діяти у рамках прийнятих державою правових норм. Розвиток і ефективне функціонування сучасної норма-тивно-правової бази ЗМІ стає важливою умовою їхньої повноцінної діяль-ності, а також основою взаємовідносин між суб’єктами журналістської діяльності – видавцями, редакторами, штатними журналістами, фотографами та позаштатними авторами. Проголошений Україною курс на інтеграцію з Європейським Сою-зом вимагає від нашої держави існування дієздатної національної системи охорони авторського права та суміжних прав у рамках спільного ринку інтелектуальної власності, об’єктами якого виступає і продукція діяльності ЗМІ. За останні роки Україна значно активізувала процес входження до світових структур, що регулюють інтелектуальну власність, і вже є учасницею 15 з 26 універсальних міжнародних конвенцій і договорів у цій сфері. Включення України Міністерством торгівлі США до списку “301” – країн із низьким рівнем захисту прав інтелектуальної власності – спричинило істотні труднощі в зовнішньоекономічній діяльності держави й водночас виявилося стимулом, що спонукає до розвитку системи охорони інтелектуальної власності в Україні. Прийняттям Закону “Про авторське право і суміжні права” в грудні 1993 року та його оновленою редакцією від 11 липня 2001 року було розпочато процес входження України до європейського правового поля. ^ Актуальність дисертаційного дослідження зумовлена необхідністю осмислення теоретичних положень щодо законодавства у сфері охорони авторського права у ЗМІ, з’ясування основних правопорушень і шляхів підвищення культури дотримання авторських прав у контексті важливості цієї проблеми для входження України до Європейського співтовариства. Традиційно журналістика вважалася філологічною дисципліною, але сучасний працівник мас-медіа повинен не лише вміти знаходити інформацію, викладати її в прийнятній для споживача формі, але й мати спеціа-лізовану правову підготовку. Індустрія ЗМІ зазнала суттєвих змін в умо-вах усталення ринкових відносин у всіх сферах людської діяльності. Інформація перетворюється на товар, а її отримання стає гарантом ста-більного прибутку. В такій ситуації проблема охорони авторського права є важливим компонентом законодавчих меж, що забезпечують правовий захист працівників ЗМІ та конкурентоспроможність індустрії масової інформації. Надійна охорона авторського права журналістів, незалежно від того, які соціальні, політичні й культурні умови переважають у країні, допомагає забезпечити цілісність ЗМІ, а отже й довіру до них з боку суспіль-ства. На думку датського експерта з авторського права Т. Якобсен належним чином забезпечені права авторів є показником якісного рівня ЗМІ. “У разі, коли журналісти не наділені правами на інформацію, навряд чи можна покладатися на її надійність” . Творча праця усіх учасників інформаційних відносин – журналістів, позаштатних авторів та співавторів, фотографів та операторів, ведучих теле- та радіопрограм, редакторів та дизайнерів в умовах актуалізації інтелектуального капіталу набуває дедалі більшої економічної цінності та потребує належного рівня авторської охорони, гарантом якого виступає законодавство держави. Сьогодні система захисту інтелектуальної влас-ності в Україні практично сформована. Її регулюють 37 законів та понад 100 підзаконних актів, дія яких поширюється принаймні на 16 самос-тійних об’єктів авторського права в галузі науки, літератури та мистецтва, а також на такі об’єкти суміжних прав як виконання, фонограми, відеограми та передачі (програми) організацій мовлення. Однак ефективність системи знижує цілий комплекс проблем, що вимагають невідкладного розв’язання, серед яких: відсутність ефективних механізмів захисту прав авторів із урахуванням специфіки журналістської діяльності та технологічних можливостей цифрових мереж; недосконалість окремих нормативних актів законодавчої бази з авторського права; відсутність спеціалізованих судів та неузгодженість процедур судового захисту. ^ Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження пов’язана з комплексною науковою темою Інституту журналістики № 01БФ045–01 “Системи масової комунікації та світовий інформаційний простір”, зокрема, з її підрозділами “Моніторинг та інформаційне моделювання засобів масової комунікації”, “Сучасні українські видавничі стандарти”. ^ Метою дослідження є розкриття сутності й ролі авторського права в регулюванні відносин, що виникають у процесі функціонування ЗМІ та у професійній діяльності журналістів, а також визначення рівня правової охорони творчої праці авторів. ^ Досягнення поставленої мети пов’язується з розв’язанням таких завдань: визначити роль авторського права в діяльності сучасних вітчиз-няних і зарубіжних ЗМІ та проаналізувати забезпечення авторських тво-рів журналістів законодавчою підтримкою з авторського права в Україні; дослідити специфічність застосування традиційних правових норм до сфери ЗМІ та ефективність дії соціальних нормативних систем; проаналізувати та систематизувати найпоширеніші порушення авторського права у періодичних виданнях, на телебаченні та радіо; визначити основні проблеми застосування законодавства з авторського права в мережі Інтернет та способи захисту авторських прав; виявити недоліки та внести рекомендації стосовно вдоско-налення закону України з авторського права в журналістській діяльності.^ Об’єктом дослідження є система авторського права в Україні, вітчизняне та зарубіжне законодавство, що регулює діяльність ЗМІ. Аналіз її ґрунтується на вивченні потреб і специфіки роботи сучасних мас-медіа та відповідності цим потребам діючих юридичних норм.^ Предметом дослідження є вивчення сутності, характеру та особливостей авторсько-правових відносин між об’єктами та суб’єктами інформаційної діяльності у пресі, на телебаченні, радіо, в інтернет-виданнях. Важливу роль у з’ясуванні цих відносин відіграють досудова й судова практика розгляду порушень авторських прав журналістів та працівників ЗМІ. ^ Джерельною базою дослідження є офіційні документи, що фор-мують правове поле стосовно врегулювання діяльності сучасних редакцій та взаємовідносин з авторами. До нормативної бази увійшли: Конституція України, Цивільний кодекс, Кримінальний кодекс, Закони та підзаконні акти, Міжнародні конвенції та договори у сфері інтелектуальної влас-ності, а також законодавство зарубіжних країн із регулювання автор-ського права.^ Емпіричною базою дослідження послужили: архів Українського Агентства з авторських та суміжних прав і матеріали рішень районних су- дів та прокуратур м. Києва; статистичні дані Державного департаменту інтелектуальної власності, документи та матеріали Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності.^ Основними методами дослідження є порівняльно-правовий та описово-аналітичний. Для визначення характерних особливостей право-вих відносин у діяльності ЗМІ також використовувалися порівняльно-типологічний та проблемно-тематичний методи. Методи статистичного аналізу, аналогії та експертно-прогностичний дали можливість виявити тенденції в порушеннях прав авторів і подати значний фактичний мате-ріал у вигляді таблиць і графіків.^ Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше в сучасному українському журналістикознавсті на основі детального розгляду авторсько-правових відносин у сфері діяльності ЗМІ: класифіковано найтиповіші порушення авторських прав журналістів та інших суб'єктів авторських прав, що дасть можливість законотворцям спрямувати свою діяльність на законодавче закріплення норм, які унеможливлюватимуть такі порушення; визначені шляхи, перспективи та тенденції подальшої еволюції правового регулювання діяльності цієї сфери; внесені рекомендації щодо вдосконалення окремих положень Закону України “Про авторське право і суміжні права” із урахуванням специфіки журналістської діяльності; запропоновано ефективні методи захисту авторських матеріалів, ураховуючи нові технологічні можливості, що їх надають цифрові мережі. Новаторська тема дослідження дозволила проаналізувати в право-вому аспекті та підкреслити важливість існування ефективної системи захисту авторського права як істотного компонента законодавчих меж, що забезпечує конкурентоспроможність галузі масової інформації.^ Практичне значення одержаних результатів полягає у розгляді в контексті журналістської науки правової проблеми, вирішення якої є необхідною умовою правомірного функціонування сучасних мас-медіа та сприятиме підвищенню правової культури журналістів. Результати дисер-таційного дослідження можуть використовуватись в навчальних курсах “Авторське право”, “Основи видавничої справи”, “Видавничі стандарти”, “Художнє оформлення видань”, “Реклама і зв’язки з громадськістю”, у спецкурсах з редакційно-видавничої справи, на курсах фахового вдоско-налення працівників мас-медіа. Поданий у роботі фактичний матеріал яскраво демонструє основні положення сучасного законодавства у сфері авторського права і входить до складу практичної частини навчального курсу “Авторське право”. Теоретичні узагальнення можуть послужити основою для створення лекційного курсу з авторського права на відділеннях журналістики та видавничої справи вищих навчальних закладів. ^ Особистий внесок здобувача. Опубліковані наукові статті, в яких викладені основні положення наукової роботи, виконано здобувачем самостійно.Апробація результатів дослідження. Рукопис дисертації та основні положення дослідження обговорено на засіданні кафедри видавничої справи та редагування Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Основні результати дослідження апробовано на наукових конференціях, у тому числі на міжнародних науково-практичних конференціях “Актуальні проблеми охорони інтелек-туальної власності” (м. Алушта, 7–13 вересня 2002 року та м. Алушта, 1–5 вересня 2003 року), міжнародній конференції “Захист прав інтелек-туальної власності: проблеми та шляхи вирішення” (м. Алушта, 15–19 вересня 2003 року), науково-практичних конференціях університету “Журналістська весна” (м. Київ, 2003 рік, 2004 рік ), науково-технічній конференції “Молоде друкарство – 2003” (м. Київ, 16 травня 2003), міжнародній конференції “Журналістыка – 2003” (м. Мінськ, 4–5 грудня 2003 року), міжнародній конференції “Журналистика – 2003: обретения и потери, стратегии развития” (м. Москва, 3–6 лютого 2004 року). Публікації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження викладені у тринадцяти публікаціях, з них п’ять – у фахових виданнях, три – у наукових збірниках, п’ять – у збірниках матеріалів конференцій.