Анотований перелік тем, рекомендованих для обговорення на засіданнях шкільного методоб’єднання вчителів української мовив 2010-2011 н.р.Компетентнісний підхід у навчанні української мовиКомпетентнісний підхід до реалізації освітньої галузі «Мови і літератури» Держстандарту загальної середньої освіти. Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти про лінгвістичні й комунікативні компетенції. Особливості формування ключових компетентностей та предметних компетенцій на уроках мови (мовленнєва та мовна змістові лінії програми). Формування предметних компетенцій на основі діяльнісного підходу в навчанні української мови. Формування соціально значущих якостей на уроках української мови (соціокультурна змістова лінія програми). Методи компетентнісного навчання мови. Компетентісний підхід до оцінювання. Особливості оцінювання (компетентнісно-орієнтовані вимірювачі) навчальних досягнень учнів в умовах компетентнісного підходу до навчання. Планування сучасного уроку української мови з позицій компетентнісного подходу.^ Метод навчальних проектів як засіб реалізації компетентнісного підходу в навчанні мовиМетод проектів як системний компонент сучасного навчально-виховного процесу в середовищі розвивального, особистісно орієнтованого, діяльнісного навчання мови. Навчання мови через активну діяльність учня як головна особливість методу проектів. Зміст і технологія проектного навчання. Система педагогічного, психологічного та організаційного супроводження діяльності учнів при застосуванні технології. Вимоги до організації навчальної діяльності, алгоритм роботи за технологією «метод проектів», етапи та стадії технологічного процесу. Типи та види мовних проектів за спрямованість (дослідницький, практично зорієнтований, інформаційний, творчий, рольовий) за комплексністю та характером контактів (монопроект, міжпредметний проект), специфіка їхнього виконання. Психологічні та педагогічні закономірності індівидуального розвитку школярів за їхнього включення в навчальну діятельність за технологією «метод проектів». Проектна методика як засіб розвитку творчих здібностей у навчанні української мови. ^ Розвиток інформаційної компетентності учнів як умова досягнення високої якості шкільної мовної освіти Особливості формування у школярів інформаційної компетентності в процесі вивчення української мови. Критерії сформованості інформаційної компетентності школярів. Розвиток в учнів умінь працювати з різними видами інформації, орієнтуватися в потоці інформації, знаходити і відбирати потрібний матеріал, класифікувати його, узагальнювати, критично оцінювати, на основі здобутих знань вирішувати інформаційну проблему, пов’язану з навчальною діяльністю. Складники інформаційної грамотності: усвідомлення потреби в інформації для розв’язання проблеми; вибір стратегії пошуку; віднаходження інформації певної тематики; сортування, систематизація, аналіз інформації з оцінкою її релевантності; уміння оцінити якість, точність, авторитетність та надійність інформації. Особливості формування інформаційної компетентності учнів з урахуванням вікових особливостей та правил психогігієни. Проблеми інформаційної безпеки. Методика використання Інтернет-ресурсів у організації навчальної роботи з української мови. Організація диференційованого та індивідуального навчання української мови за допомогою Інтернету. ^ Елементи медіаосвіти в навчальному процесі української мовиПідготовка молодого покоління до життя в сучасних інформаційних умовах, сприйняття різноманітної інформації, навчання розуміти її, усвідомлювати її вплив на психіку, оволодівати способами спілкування на основі невербальних форм комунікації за допомогою технічних засобів як основні завдання медіа освіти. Шість ключових понять медіа-освіти: агентство медіа (джерела інформації, які створюють та поширюють медіатексти, система їхнього функціонування), категорії медіа (типи медіатекстів – за видами, жанрами тощо); технології медіа (технологічний процес створення медіатексту); мова медіа (аудіовізуальні засоби виразності, стиль медіатекстів); аудиторії медіа (типології аудиторії, рівнів сприйняття медіатекстів); репрезентації медіа (конкретне представлення авторами або джерелами інформації /агентствами змісту в медіатекстах). Елементи інтегрованої медіаосвіти в шкільних курсах української мови, художньої культури, історії. Методика опрацювання та створення медіатексту на уроці української мови.^ Розвиток критичного та креативного мислення на уроках української мовиОсобливості розвитку критичного мислення. Специфіка застосування технології розвитку критичного мислення у процесі навчання мови. Фази технології (виклик, осмислення, рефлексія), принципи співробітництва, спільного планування й осмислення навчального матеріалу як основа технології. Методичні прийоми, застосовувані в технології навчання критичного мислення: З-Х-Д (Знаємо /Хочемо дізнатись /Дізнались); розбивка на кластери, замітки на берегах; читання із зупинками; технологія РКМЧП (розвиток критичного мислення через читання та письмо); ромашка запитань; зигзаг; п’ятихвилинне есе; синквейн; шість капелюшків критичного мислення та ін.Відкрите мислення як каталізатор генерації великої кількості ідей. Методи, застосовувані в технології навчання відкритого мислення на уроках мови: мозкова атака, синектичний штурм, масова атака, метод групової дискусії, метод евристичних запитань.Креативне мислення як поєднання відкритого й критичного мислення. Алгоритм креативного процесу. Креативність як спроможність до нестандартного, оригінального й конструктивного мислення й поведінки. Креативне мислення і проблемний підхід у навчанні української мови. Креативне мислення і гумор. Евристичне завдання як засіб розвитку креативності учня на уроці мови. Моделювання уроків української мови із застосуванням технологій розвитку критичного, відкритого та креативного мислення.^ Сучасні педагогічні технології навчання української мовиОсобливості навчання та виховання особистості, адаптованої до інформаційного суспільства. Застосування сучасних педагогічних технологій навчання мови як умова досягнення нової якості мовної освіти. Технології: особистісно орієнтованого навчання, розвивального навчання, інтерактивного навчання. Технологія модульного навчання. Мультимедіа-технології в навчанні мови. Використання можливостей інтерактивної дошки в навчальному процесі з мови. Методика підготовки та використання комп’ютерної презентації на уроках мови. Формування мовних, мовленнєвих і комунікативних компетенцій засобами ігрових технологій. Рефлексивні ділові ігри на уроках РЗМ. Формування та розвиток комунікативної компетентності учнів на уроках української мовиПоняття комунікативних умінь та їхня сутність. Методика та організація формування комунікативних умінь у процесі вивчення української мови. Основні вимоги до комунікативних умінь та навичок спілкування в середній школі. Етапи формування та розвиток комунікативної компетентності учнів на уроках мови. Методи діагностики та розвитку комунікативної компетентності учнів. Методи розвитку умінь та навичок комунікативної компетенції учнів на уроці української мови. Методика складання та використання ситуативних вправ для формування й удосконалення навичок усного та писемного діалогічного та монологічного спілкування.^ Формування писемного мовлення школярів: нові форми роботиНавчальна мотивація як критерій оцінки якості шкільної мовної освіти. Шляхи підвищення ефективності уроку мови та уроку розвитку з’язного мовлення з використанням інноваційних технологій. Лінгвостилістичний аналіз тексту. Формування мовленнєвої компетентності школярів у системі навчання писати твори розповідного та описового характеру. Методика роботи над твором-роздумом. Методика написання есе. Методика складання листа для спілкування електронною поштою та месиджа для передавання стільниковим зв’язком (sms). Основні вимоги до культури спілкування в Інтернеті. Нетикет (Netiquette).Мовне портфоліо в роботі вчителя-словесника як показник результативності організації самостійної творчої діяльності школярів.^ Організація допрофільної підготовки та переходу на профільне навчання в 10 класіВимоги до програм факультативних курсів філологічного спрямування для учнів 8-9 класів ЗНЗ. Методика складання таких програм. Методика проведення факультативних занять. Допрофільна підготовка та спільна діяльність учителя-словесника та класного керівника. Аналіз навчальних програм для старшої профільної школи. Науково-методичне забезпечення профільного навчання в 10 класі. Вимоги до програм навчальних курсів за вибором, спецкурсів, факультативів філологічного спрямування для учнів 9-11 класів ЗНЗ. Методика проведення занять курсів за вибором.^ Професійно-особистісний розвиток словесника в умовах роботи в школіСтруктура загальних компетентностей учителя: предметно-методична, психологічна, інформаційно-комунікаційна, загальнонаукова, загальнокультурна. Професійний саморозвиток учителя. Джерела професійної самоосвіти вчителя. Самоаналіз результатів педагогічної діяльності. Учительське портфоліо.Роль МО в організації атестації вчителя. Підготовка вчителя до участі в конкурсі професійної майстерності. Зміст і технології роботи творчих груп у загальноосвітньому закладі.^ Сучасні вимоги до узагальнення, опису та поширення педагогічного досвідуОрганізація та методика перенесення інноваційного педагогічного досвіду з експериментальних закладів у масову практику. Розвиток психолого-педагогічної та дослідницької культури вчителя. Методика подготовки матеріалів самоаналізу педагогічними працівниками. Портфоліо вчителя-словесника.Організація та методика роботи з обдарованими учнямиПсихолого-педагогічні засади роботи з обдарованими дітьми. Особливості підготовки учнів до шкільного, районного та обласного/міського етапів олімпіади з української мови та літератури. Методика підготовки школярів до участі в мовних змаганнях.^ Технологія диференційованого навчання української мови в старших класах у процесі підготовки до ДПА та ЗНОДиференціація навчання на уроках української мови через поєднання різноманітних організаційних форм. Домашнє завдання як засіб диференційованого навчання мови. Можливості Інтернету в організації диференційованої навчальної роботи учня. Діалогові форми роботи з учнями випускних класів.Комплексне використання наочності на уроках української мовиТеоретичні засади комплексного використання наочності на уроках української мови. Види наочності та методика використання наочності на уроках мови. Сучасні графічні організатори (семантична карта, семантична павутина, Т-таблиця, М-таблиця, діаграма Венна та ін.). Урахування вікових та індивідуальних психологічних особливостей учнів у виборі та використанні видів наочності. Методика формування вміння аналізувати подану в графічному організаторі навчальну інформацію та вміння самостійно організовувати текстову інформацію у форму таблиці (схеми, діаграми). Сучасні інформаційні технології як вид наочності. Методика використання наочності при застосуванні інноваційних технологій навчання української мови. Комплексне використання наочності на уроках мови. ^ Питання, до яких варто звертатися на кожному засіданні МО:Калейдоскоп інноваційних технологій, методів і форм навчання (за матеріалами періодики).Аналіз нових надходжень методичної літератури.Методика організації словникової роботи на уроках мови.Система підготовки до державної підсумкової атестації з української мови в 9-х та 11-х класах. ^ КОМЕНТАР МЕТОДИСТАУ сучасному науково-педагогічному обігу вживаються два терміни: «компетентність» і «компетенція». Відомі педагоги В.В. Раєвський, А.В. Хуторський вважають, що компетенції – складні узагальнені способи діяльності, які опановують під час навчання, і компетентність є результатом набуття компетенцій. Українські вчені узагальнили декілька підходів до визначення цих понять:обидва терміни вживаються як синоніми;компетенції вважають складниками компетентності;компетентність – здатність до діяльності, а компетенція – коло повноважень певної особи. Під поняттям «компетентнісний підхід» розуміється спрямованість освітнього процесу на формування та розвиток ключових (базових, основних) і предметних компетентностей особистості. Результатом такого процесу має бути формування загальної компетентності людини, що є сукупністю ключових компетентностей, інтегрованою характеристикою особистості. Така характеристика має сформуватися в процесі навчання і містить знання, уміння, ставлення, досвід діяльності й поведінкові моделі особистості. На основі аналізу поглядів науковців можна зробити висновок, що компетентнісний підхід у навчанні вчителів-предметників – це сукупність компетентностей, якими повинен оперувати вчитель-предметник, спрямовуючи свою діяльність на розвиток особистості учня. Узагальнивши здобутки європейських і вітчизняних учених, учасники створеної в рамках проекту ПРООН «Освітня політика та освіта «рівний – рівному» робочої групи запропонували орієнтовний перелік з семи ключових компетентностей:уміння вчитися;загальнокультурна;громадянська;підприємницька;соціальна;компетентності з ІКТ;здоров’язбережна. З газети «Методичні діалоги», 2010, №8.