АКТИВНІ ФОРМИ НАВЧАННЯ В ДІЇ Semper in motu, - як казали давні латиняни, - тобто завжди в русі... Минають дні та місяці навчання на третьому курсі спеціальності "Міжнародне право". Енергійність, емоційність, що були задавані на курсі "Соціальна психологія" у вересні, не вщухають й дотепер. Викладач Л.А. Завірюха використовувала активні форми навчання, тому що теоретично вивчати стосунки між людьми у групах, соціумі, спільноті - дуже важлива річ, але ще важливішим є практика, досвід застосування теоретичних знань. Активізація навчання, яка була запропонована нашим викладачем, набувала різних форм. Серед них такі, як: - вирішення ситуаційних задач (соціальні, економічні, політичні, які хлопці і дівчата складали один для одного); - психотренінг, де студенти у рольових парах перевіряли свої знання (прийом та звільнення з роботи, розмова керівника з підлеглими та ін.). Особливе місце під час занять посідали захисти рефератів. Кілька чоловік із групи на деякий час перетворювались на "арбітрів". Уважно слухаючи мовця, вони після кожного виступу виставляли оцінки за категоріями: "зміст", "мова", "манери". Так, у напівігровій формі студенти отримували можливість навчитися аналізувати чужий текст, виділяючи з нього важливі думки, цікаві спостереження, дискутувати з приводу наголошеної теми. Методи активних форм навчання, що практикуються, є дуже важливими. Вони пробуджують неабияку зацікавленість до предмету соціальної психології, розвиваючи фантазію та нестандартне мислення. І, нарешті, для нас, як для майбутніх юристів-міжнародників, особливої важливості набувають зустрічі з цікавими людьми. Нещодавно до нас завітали директор Центру інформації та документації Ради Європи в Україні Олександр Павличенко; директор Центру інформації та документації НАТО в Україні Наталі Мельничук Гулд; координатор програм ЮНІСЕФ в Україні Віктор Карпенко; кореспондент Української служби Бі-Бі-Сі Ольга Бурда; головний редактор Всесвітньої служби радіо "Україна" Микола Мариненко. Це цікаві та талановиті люди, фахівці своєї справи, які принесли з собою свіжий подих світу. Завдяки їхнім розповідям ми поринули у безмежжя питань і проблем, що цікавлять сьогоднішній світ. На жаль, час промайнув дуже швидко. Але, попри все, можна бути впевненими, що все те добре та істинне, що було на наших заняттях, назавжди залишиться з нами.С. СКІЦ,^ В. ФОГЕЛЬ,О. ПІНЧУК,О. САФРОНОВА,Н. ПЕРЕХРЕСТ,Ю. ГРИГОРЕНКО, студенти Ш курсу спеціальності "Міжнародне право"^ Газета «Університет «Україна», №10, 2000Доктор біологічних наук, професор В. П. Мурза - один із ветеранів нашого Університету. Власне, якби не Віталій Петрович, не його особиста зацікавленість у відкритті такої потрібної і перспективної спеціальності у нашому навчальному закладі, як «Фізична реабілітація», можливо, ми й не мали б студентів - реабілітологів... Викладачі кафедри, яку створив і очолює проф. В.П. Мурза, працюють не тільки зі «своїми» студентами, а й провадять заняття з фізичної культури у всіх групах. І, як не дивно, для деяких студентів цей предмет виявляється таким складним, що залік доводиться складати зі значною відстрочкою...Микола Степанович Тимошик - доктор філологічних наук, професор, директор науково-видавничого центру «Наша культура і наука», лауреат премії імені Івана Огієнка, один із провідних викладачів Інституту журналістики імені Т.Г. Шевченка. Він - автор книг і наукових розвідок із історії українського друкарства, без яких сьогодні не уявити навчальний процес на факультетах журналістики.У нашому Університеті М.С Тимошик навчає майбутніх журналістів, редакторів та видавців. Нещодавно в Канаді та в Києві, у Спілці письменників України, відбулася презентація його нової книги про І. Огієнка. На світлині: М.С. Тимошик знайомить із новим виданням студентів-заочників II курсу.