Активні форми роботи психолога з педпрацівниками

Активні форми роботи психолога з педпрацівниками Наприкладі педагогічної ради: «Активні і інтерактивні методи навчання» Очікувані результати Після проведення педради вчителі: зможуть розрізняти моделі навчання відповідно до методів, які обирають; знатимуть основні потреби учнів і те, як їх задоволення при різних моделях навчання впливає на саморозвиток дитини і, як наслідок, на успішність; зможуть аналізувати фактори, які впливають на результати навчання учнів; дізнаються, у чому відмінність між методом і технологією. ^ Вступна частина Ознайомлення присутніх із порядком денним і методами проведення педради. Представлення теми, мети та очікуваних результатів діяльності. Оформлення бейджиків (за бажанням)Рефлексія: ^ Вправа: «На що схожий Ваш настрій?» Зазвичай педагоги люди емоційні, для нас дуже важливо, який настрій викликає та, або інша діяльність. Зараз постежте за собою, на  що схожий ваш настрій? Можливо, воно схожий на час року, на природне явище або  щось загадкове. Зараз я передаватиму ручку, незмінний атрибут педагога і ви асоціюватимете, на що схожий ваш настрій. Мій настрій сьогодні, наприклад, схожий на великий, красивий замок, трохи таємничий і загадковий«Мозковий штурм» «Що таке успішність?» Усім пропонується дати коротке визначення поняття «успішність учнів», використовуючи технологію «мозкового штурму». Нагадуємо правила: Кажіть усе, що спаде вам на думку. Не обговорюйте та не критикуйте висловлювання інших. Можна повторювати ідеї, запропоновані будь-ким іншим. Розширення запропонованої ідеї заохочується. На великому аркуші посередині записуємо «успішність учнів», навколо записуємо без коментарів і зауважень ідеї вчителів. Обговорюємо та оцінюємо всі ідеї. Педагогічний колектив має дійти спільної думки, а саме: «Успішність - це ступінь засвоєння учнями знань, умінь і навичок». Обговорення в загальному колі «Від кого залежить успішність учнів?» Учителям пропонується висловитись на користь одного з тверджень: Успішність учнів залежить тільки від учителя. Успішність учнів залежить тільки від них. Успішність учнів залежить однаковою мірою від учителя та від них. Для тренера: твердження на дошці (приложение №2 ) Кілька учасників коротко аргументують свою позицію.«Замкнене коло» (приложение №9 ) Робота у группах: «Шляхи підвищення успішності учнів»Дискусія ( за допомогою технологии «Зигзаг» ) «Учити або викладати». Дві групи стають у дві шеренги. Одна група відстоює думку про те, що головне завдання вчителя вчити учнів, друга – викладати свій предмет (м'яка іграшка) Пропонується знайти вихід із замкненого кола. Кожна з груп презентує свої пропозиції, що записуються на дошці та складають основу для рішення педради.^ Робота у групах «Моделі навчання» (приложение № 1) Тренер Учасники діляться на 3 групи. ● Перше завдання – скороговорка (розминка -приложение №4) ● Групам пропонується за поданими схемами виконати такі завдання та записати біля поданої схеми: 1. Пояснити роль учителя й учнів у даній моделі навчання. 2. Записати методи роботи за цією моделлю. 3. Указати рівень засвоєння учнями знань при даній моделі навчання. 4. Визначити позитивні сторони та недоліки кожної моделі навчання. Кожна група захищає свою модель навчання, аргументуючи відповіді на запитання. Потім ведучий педради демонструє таблицю з правильно написаними відповідями на поставлені групам запитання.Тренер на дошці демонструє таблицю з правильно написаними відповідями на поставлені групам запитання (приложение №8)^ Розташування меблів у кабінеті. Робота у групах (5 груп- коло, прямокутник, дискусійний клуб, буква «П», «клас» ) приложение №3) ► Вкажіть переваги та слабкі сторони даної форми розташування меблів► Які методи навчання потребують розташування меблів за даноюформою ?^ Вірні відповіді - (приложение №5) Обговорення в загальному колі «Модель навчання, яка сприяє саморозвитку та високій успішності учнів» Педколективу пропонується висловитися з таких питань: Проаналізувати задоволення потреб учнів при кожній моделі навчання (окремо з позицій «сильного» та «слабкого» учня). Проаналізувати задоволення потреб учителя при кожній моделі навчання (окремо з позицій «сильного» та «слабкого» вчителя). Треба мати на увазі, що якщо найперша - фізіологічна потреба людини не задоволена, то вся решта не має значення! Людина є здатною до саморозвитку та самореалізації лише в тому випадку, якщо всі потреби, що знаходяться найнижче в піраміді, уже задоволені. Карусель «Питання та відповіді» (приложение №6 ) Зовнішнє коло: мають аркуш з конкретним питанням та збирають максимум інформації по колу. Заслуховання окремих відповідейІмітаційна гра «Яка відмінність між методом роботи та технологією навчання?» На середину викликаємо 5-6 бажаючих, роздаємо їм паперові серветки. Ведучий повертається до учасників спиною та пропонує їм послідовно виконувати за його командою такі рухи: Скласти серветку навпіл і відірвати лівий кут. Скласти серветку навпіл і відірвати лівий кут. Скласти серветку навпіл і відірвати лівий кут. Скласти серветку навпіл і відірвати правий кут. Відірвати той кут, що вгорі. Далі учасники розгортають свої серветки та показують результат своєї роботи. У кожного вийшла сніжинка. Ведучий просить оцінити свою роботу. Далі оголошує, що була проведена гра на імітацію навчального процесу. Учасники імітації повертаються на свої місця, і весь колектив пробує пояснити: Чому кожен отримав відмінний результат роботи? Як досягти того, щоб учні отримали результат, якого хотів учитель? У процесі обговорення маємо дійти висновку, що сам процес навчання був побудований учителем неправильно: 1. Не визначено наперед мету уроку і його завдання - очікувані результати - конкретні знання, уміння та навички, які здобудуть учні у процесі роботи. 2. Метод пояснення (схема роботи) вчителя був не унаочнений, не пояснений детально, інструкція для виконання роботи була нечіткою та передбачала кілька варіантів, що призвели до різних результатів. 3. Учні не знали, як оцінити себе тому, що перед роботою не було визначено критеріїв оцінювання. 4. У кінці не було зазначено й обговорено, що саме вони робили і для чого, що було головним і чого конкретно учні навчилися. На основі цієї гри можна легко побачити, яка відмінність між методом роботи та технологією навчання. І, звичайно, чіткі критерії оцінювання.Рефлексія Вода для стародавніх була джерелом інформації. І зараз, передамо нашу чашу інформації по кругу, і поговоримо, що интересного, потрібного і корисного ви отримали на занятті. Чаша у мене, я буду перша. …^ Підбиття підсумків Пригадуємо, що робили, для чого це робили, які пропозиції щодо рішення педради приймали протягом засідання.Прийняття рішень: …Источники: С. Конькова За матеріалами: Освіта.ua Дата публікації: 14.05.2008 Олена Пометун «Енциклопедія інтерактивного навчання»: (Київ, 2007р.)Приложение 1Пасивна модель навчання 1. Пояснити роль учителя й учнів у даній моделі навчання. 2. Записати методи роботи за цією моделлю. 3. Указати рівень засвоєння учнями знань при даній моделі навчання (високий, низький, середній).4. Визначити позитивні сторони та недоліки кожної моделі навчання. См. «Піраміда»Активна модель навчання1. Пояснити роль учителя й учнів у даній моделі навчання.2. Записати методи роботи за цією моделлю.^ 3. Указати рівень засвоєння учнями знань при даній моделі навчання (високий, низький, середній).4. Визначити позитивні сторони та недоліки кожної моделі навчанняСм. «Піраміда»Інтерактивна модель навчання1. Пояснити роль учителя й учнів у даній моделі навчання. 2. Записати методи роботи за цією моделлю. 3. Указати рівень засвоєння учнями знань при даній моделі навчання (високий, низький, середній).4. Визначити позитивні сторони та недоліки кожної моделі навчанняСм. «Піраміда»Приложение 2Успішність учнів залежить тільки від учителя. Успішність учнів залежить тільки від них. Успішність учнів залежить однаковою мірою від учителя та від них. Приложение 3^ Технологія «Синтез ідей»► Вкажіть переваги та слабкі сторони такої форми розташування меблів► Які методи навчання потребують розташування меблів за формою «Клас»?Ріс.6. Схема розташування меблів за формою «Клас»:О – учень, О – педагог, - парта, - стіл, - дошка Завдання► Вкажіть переваги та слабкі сторони такої форми розташування меблів.► Які методи навчання потребують розташування меблів у формі «Буква «П»?Рис.7. Схема розташування меблів у формі «Буква «П»Завдання► Вкажіть переваги та слабкі сторони такої форми розташування меблів► Які методи навчання потребують розташування меблів у формі «Прямокутник»?Рис.8. Схема розташування меблів у. формі «Прямокутник»Завдання► Вкажіть переваги та слабкі сторони такої форми розташування меблів► Які методи навчання потребують розташування меблів у формі «Коло»?Рис. 9. Схема розташування меблів у формі «Коло»Завдання► Вкажіть переваги та слабкі сторони такої форми розташування меблів► Які методи навчання потребують розташування меблів у формі «Дискусійний клуб»?Рис. 10. Схема розташування Схема розташування меблів у формі «Дискусійний клуб»Приложение 4СкороговоркиУжа ужалила ужица.Ужу с ужицей не ужиться.Уж от ужаса стал уже -ужа ужица съест на ужини скажет: (начинай сначала).Я - вертикультяп. Могу вертикультяпнуться, могу вывертикультяпнутьсяФлюорографист флюорографировал флюорографисткуПопугай сказал попугаю:- Хочешь, я тебя попугаю?Попугай сказал попугаю:- Попугай, попугай, попугайГрачиха говорит грачу:«Слетай с грачатами к врачу,Прививки делать им пораДля укрепления пера!Хитрую сороку поймать морока,А сорок сорок — сорок морок.Ел Валерик вареник,А Валюшка ватрушку.Топали да топали, дотопали до тополя,До тополя дотопали, да ноги-то оттопалиЧетыре Чёрненьких, Чумазеньких Чертёнка Чертили ЧёрнымиЧернилами Чертёж.Корили Кирилла:"Не дразни гориллу!"Корили гориллу:"Не дразни Кирилла Приложение 5Розташування меблів у кабінетіОформлення кабінету, безумовно, важливе, та важлива є й форма роз­становки меблів у кабінеті. Нині в навчальних закладах домінує традиційна форма розташування меблів у кабінеті: декілька рядів поставлених одна за одною парт, перед якими знаходяться стіл педагога і дошка для записів (назвемо її «Клас», див. рис. 6).Ріс.6. Схема розташування меблів за формою «Клас»:О – учень, О – педагог, - парта, - стіл, - дошка За такого розташування меблів з'являється можливість: розмістити велику кількість учнів; учителю посідати центральну позицію; створити єдиний центр концентрації уваги учнів; використовувати дошку для ведення записів; організувати взаємодію між учнями в парах. Ця форма дуже зручна для панівних зараз методів навчання, але ми зупинимося детальніше на її обмеженнях. Перш за все, через фізіологічні особливості увага педагога звернена пе­реважно на середину аудиторії, а перші й останні парти частіше за все випа­дають з його поля зору. Така розстановка меблів дуже добре сприяє ор­ганізації процесу «списування» на контрольних і самостійних роботах, роз­мов «по секрету» між учнями, надає учням можливості «сховатися» за спини товаришів і створювати лише вигляд присутності на занятті. Столи та парти обмежують активність учнів, перш за все рухову, створюють відчуття меж, бар'єрів. Педагог домінує над класом, а комунікація здійснюється переваж­но за лінією «педагог — учень». Нарешті з окремих парт дошку видно погано.Застосування технологій інтерактивного навчання потребує, крім цієї, й інших форм розміщення меблів у класі. Учитель, готуючись до заняття, обирає методи навчання та визначає форму розташування меблів. Пе­ред початком заняття йому варто лише попросити учнів розставити сто­ли та стільці відповідно до певної схеми. Ми пропонуємо, крім традиційної форми розташування меблів, роз­глянути ще декілька варіантів їх розстановки в класі.Буква «П»^ Буква «П» — столи, за якими сидять учні, зсунуті і створюють букву «П». Учительський стіл стоїть між «ногами» букви (див. рис 7). Таке розташування меблів зручне, бо всі учні бачать один одного, проте також існує єдине місце концентрації уваги. Як і в попередній формі, можна використо­вувати дошку для записів. Учні можуть вести свої записи в зошитах, а вчи­тель — підходити до окремих учнів і на­давати індивідуальні консультації.Але варто звертати увагу на те, що столи можуть викликати в учнів відчуття психологічних бар'єрів. Контакт між уч­нями, які сидять на одному боці, ускладнений. Крім того, як і будь-яка нова фор­ма, вона може викликати дискомфорт в учнів, які звикли до традиційного розта­шування меблів в аудиторії.Рис.7. Схема розташування меблів у формі «Буква «П»«Прямокутник»«Прямокутник» — усі учні сідають за одним великим прямокутним сто­лом, а вчитель сидить разом з учнями (див. рис. 8). Така форма забезпечує зоровий кон­такт між більшістю учнів, що важливо для ефективної комунікації. Вона сприяє ВІЛЬНІЙ ДИСКУСІЇ. Водночас учні мають МОЖЛИВІСТЬ робити записи ПІД час занятьРис.8. Схема розташування меблів у. формі «Прямокутник»Проте вчителеві варто пам'ятати, що в такій ситуації відсутня єдина позиція концентрації уваги. Відповідно складно знайти місце для презен­тації результатів групової роботи чи використовувати дошку. Учитель не виділяється просторовою позицією, що може ускладнювати керування ситуацією в класі. Ускладнений також контакт між учнями, які сидять на одному боці.«Коло»«Коло» — учні розміщуються без столів на стільцях по колу, вчитель : сідає разом з учнями (див. рис. 9). Переваги такої форми: можна розмістити велику кількість учнів; відсутні бар'єри між педагогом і учнями; існує єдина позиція концентрації уваги; педагог виділяється позицією та має можливість впливати на ситуацію в класі; можливе використання дошки або стіни для ведення записів; можна швидко змінювати форму роз­ташування учнів (організовувати гру­пову роботу, використовувати методи, пов'язані з пересуванням учнів).Рис. 9. Схема розташування меблів у формі «Коло»Проте вчителеві варто пам'ятати, що така форма розташування може викликати дискомфорт в учнів, які звикли сидіти за партами. Учням не­зручно вести записи. Немає місця для розміщення навчальних чи роздаткових матеріалів.^ Дискусійний клуб»«Дискусійний клуб» — учні розміщуються малими групами (4-5 осіб) навколо декількох столів. Між столами є вільний простір для пересуван­ня (див. рис. 10). За такої форми педагог може організувати спільну діяльність учнів, які сидять за одним столом. Є можливість використовувати дошку для ведення записів і презентації результатів роботи груп. Учні можуть вести записи під час уроку. Учитель виділяється пози­цією та може контролювати хід уроку й поведінку учнів.^ Слабкими сторонами цієї форми є те, о вчителю інколи важко розподіляти увагу між усіма групами учнів, тому контроль за роботою кожної групи ускладнений. Необхідна передня робота 3 підготовки УЧНІВ ДО роботи В малих групах, Рис. 10. Схема розташування Схема розташування меблів у формі «Дискусійний клуб»зокрема бажано перед початком роботи за такої форми встановити колективні норми поведінки під час спільної діяльності.Отже, кожен з варіантів має специфічні особливості та є зручним для використання певних методів і технологій. Наприклад, традиційна форма розстановки меблів зручна для перегляду кінофільму або організації ро­боти в парах і не придатна для проведення дискусії. Можливо, наведена таблиця допоможе вчителям обрати оптимальний варіант (див. табл. 1).^ Таблиця 1 Зв'язок між формою розташування меблівта використовуваними методами навчання Метод Клас Буква«п» Прямокутник Коло Дискусійний клуб Лекція + + + Індивідуальна робота + + + + ^ Контрольна робота + + + Групова робота + + ^ Лабораторна робота, експеримент + + + ^ Метод, що передбачає пересування учнів + + ^ Дискусія, дебати + + + + Демонстрація фільму тощо + ^ Робота в парах + + + + + Разрезать «Карусель» Приложение 6 Примітка:можно вибрати деякі з питань, сформулювати інакше, запропонувати інші, залежно від складу групиЧи може інтеракція бути основною моделлю навчання — адже це окре­мі прийоми, що дозволяють урізноманітнити урок, додати йому ігрової та мотиваційної привабливості?Чи можуть учні зосередитися на змісті матеріалу, адже інтеракція по­требує від них постійного виконання багатьох дій та операцій?Чи можна забезпечити засвоєння всього змісту навчання, коли ми застосовуємо інтеракцію, адже вона потребує набагато більше часу, ніж традиційне навчання?^ Чи можна за допомогою інтеракції викладати сухий нецікавий матеріал?Якщо ми застосовуємо навчання в малих групах, як можна уникнути створення груп, що будуть неефективно використовувати навчальний час і не досягнуть необхідних результатів?^ Якщо часто застосовувати технології роботи в малих групах, чи не мо­же це знизити їх ефективність?Оскільки в інтерактивних вправах ми часто спираємося на пізнаваль­ний і життєвий досвід учнів, залучаючи його в процесі обговорень і дис­кусій, чи не може статися так, що інформація, яку треба засвоїти, буде викривленою?Чи завжди учні задоволені інтерактивним навчанням?Чи не потребує інтерактивне навчання значно більшої підготовки і роз­винутого творчого потенціалу вчителя, ніж традиційний урок?^ Питання та відповідіЩоб бути ефективними сьогодні, вчителі мають викори­стовувати як повсякденний інструментарій кооперативне навчання з усіма технологіями роботи в малих групах, проекти, дебати та інші види дискусії, експериментальні вправи, моделювання, соціологічні й польові дослідження тощо. Очевидно, що зміна позиції вчителя в навчанні, якої потребує інтерак­ція, викликає в частини педагогів сумніви й запитання, які часто лунають на семінарах для вчителів. Перерахуємо їх.Чи може інтеракція бути основною моделлю навчання — адже це окре­мі прийоми, що дозволяють урізноманітнити урок, додати йому ігрової та мотиваційної привабливості? Інтеракція — це не тільки урізноманітнення навчання, хоча таке навчан­ня дійсно може бути надзвичайно привабливим, цікавим і водночас ефек­тивним. Теорія і практика доводять, що інтеракція дозволяє часто створю­вати навчальні ситуації, які потребують від учнів не менш (а інколи й більш) важкої зосередженої праці, ніж традиційне навчання.Чи можуть учні зосередитися на змісті матеріалу, адже інтеракція по­требує від них постійного виконання багатьох дій та операцій? Така небезпека є реальною. Результатів інтерактивного навчання мож­на досягти лише за умови проведення рефлексії як завершення будь-якої інтерактивної технології. Рефлексія як найважливіший принциповий мо­мент інтерактивного навчання передбачає, що активні дії учнів уже завер­шені, й учень розмірковує про спосіб їх виконання, результати діяльності, можливість подальшого застосування набутих знань і навичок. В інтерак­тивному навчанні є багато прийомів організації рефлексії, яка також має передувати засвоєнню учнями тих чи інших теоретичних концепцій.Чи можна забезпечити засвоєння всього змісту навчання, коли ми застосовуємо інтеракцію, адже вона потребує набагато більше часу, ніж традиційне навчання? Питання не в тому, що інтеракція потребує більше часу, ніж тра­диційне навчання, а в тому, щоб знайти способи уникнення зайвої та непотрібної витрати часу. Крім того, навіть при тому, що лекція може охопити значну кількість матеріалу, що вивчається, реальне засвоєння матеріалу учнями потребує набагато більше часу. Лектори схильні закла­дати у свій «текст» (зміст лекції) якомога більше інформації з теми, вважа­ючи, що принаймні вони зробили все можливе для того, щоб забезпечити поінформованість учнів. Інтерактивне навчання завжди ставить набагато більш конкретні й вузькі цілі, оскільки свідомі вчителі розуміють, що учні здатні запам'ятати набагато менше інформації, ніж забути. Постановка і досягнення таких конкретних цілей дозволяє передбачити й організу­вати спеціальну діяльність учнів для осмислення, застосування й усві­домлення того, що вивчається. Отже, засвоєння учнями змісту освіти йде за принципом: краще менше, але реально, на достатньому рівні ком­петентності.^ Чи можна за допомогою інтеракції викладати сухий нецікавий матеріал? Звичайно, можна. Коли тема викликає безпосередній інтерес учнів, не так і важливо, якою буде методика її вивчення. Проте, коли тема є сухою, саме захоплення та мотивація учнів, що обов'язково виникає під час ін­терактивного навчання, сприяє і допомагає опанувати нудний, але необ­хідний матеріал.Якщо ми застосовуємо навчання в малих групах, як можна уникнути створення груп, що будуть неефективно використовувати навчальний час і не досягнуть необхідних результатів? Групи можуть бути непродуктивними, коли вчитель з самого початку не приділяє уваги процесам формування груп і дотримання в їх діяльності принципів кооперативного навчання. Найбільшою небезпекою є слабка структурованість групової діяльності. Крім того, дезорганізуючими чинни­ками можуть бути нечіткий інструктаж відносно процедури та завдань гру­пової діяльності, відсутність розподілу ролей у групі, неправильний підбір завдань (особливо коли вони надто легкі для виконання) тощо. Цінні реко­мендації щодо організації ефективної роботи малих груп ви можете знай­ти в спеціальній літературі'2.^ Якщо часто застосовувати технології роботи в малих групах, чи не мо­же це знизити їх ефективність? Безумовно, це можливо. Деякі викладачі можуть зловживати груповою діяльністю. Це не дає учням можливості навчатись індивідуально, що є та­кож принципово важливим, крім того, учні не достатньо працюють усім класом у процесі навчання. Ключем ефективного навчання завжди є уріз­номанітнення його технологій, форм, методів, засобів.Оскільки в інтерактивних вправах ми часто спираємося на пізнаваль­ний і життєвий досвід учнів, залучаючи його в процесі обговорень і дис­кусій, чи не може статися так, що інформація, яку треба засвоїти, буде викривленою? Певна небезпека дійсно існує, проте переваги інтерактивного навчан­ня будуть набагато більшими. До того ж після закінчення інтерактивної частини уроку вчитель завжди може за допомогою традиційних методів (наприклад, роботи з текстом підручника) ще раз повернутися до основ­них теоретичних положень навчального матеріалу.Чи завжди учні задоволені інтерактивним навчанням? Звичайно, ні. Чим менш активним було їхнє попереднє навчання, тим більш складно вони переходитимуть до інтеракції. Учні можуть спробува­ти посісти позицію спостерігача або навпаки, працюючи в групі, намага­тися виконати всю роботу індивідуально. Деякі учні скаржитимуться, що інтеракція — це зайва витрата часу, оскільки їм потрібна гарно організо­вана, відструктурована й ефективно подана вчителем порція інформації. Дехто, навпаки, говоритиме про неможливість плідної індивідуальної ро­боти і творчості в умовах інтеракції. Проте, якщо ви запроваджуватимите інтеракцію поступово, учні звикатимуть і згодом зможуть оцінити перева­ги саме такого навчання. Але спроби застосовувати великий обсяг інтер­активної діяльності в непідготовленій аудиторії ЗАВЖДИ викликають значний опір тих, хто навчається.Чи не потребує інтерактивне навчання значно більшої підготовки і роз­винутого творчого потенціалу вчителя, ніж традиційний урок? Відповіддю в цьому випадку буде і «так», і «ні». Як тільки ви набувати­мете навичок підготовки до інтерактивних уроків, ваш творчий потенціал буде весь час знаходитись у збудженому стані. Творчість, якої потребує від учителя підготовка і проведення інтерактивного заняття, стане для вас звичайним явищем. Ваше захоплення проведенням таких уроків буде захоплювати та збуджувати ваших учнів. Це станеться тоді, коли інтер­активне навчання стане для вас дійсно потрібним, коли, готуючись до викладання кожної теми, ви зможете відразу побачити, як можна зробити це навчання інтерактивним. Зрозуміло, що вам потрібен деякий час, аби навчитися застосовувати інтеракцію у викладанні свого предмета. Однак інтеракція придатна для будь-якого змісту, оскільки жоден предмет не можна викладати, залишаючи дитину в пасивній позиції. Чим скоріше ви, прочитавши про ці методи, станете активним користувачем цієї інфор­мації, подумки приміряючи її до різних навчальних ситуацій, тим скоріше відбудеться ваше перетворення на інтерактивного вчителя.Приложение 7Материалы для психолога Активные и интерактивные методы и формы работы с педагогами и учащимися.Основные вопросы:в чем сущность интерактивного обучения?какие интерактивные техники (упражнения) и формы учебных занятий предлагаются психологией и методикой?как – принципиально – строится интерактивный урок?с какими проблемами сталкивается учитель в интерактиве?в чем преимущества интерактивных методов перед пассивными и активными?Перед руководителями профессиональных объединений зачастую стоит вопрос – как сделать, чтобы каждый педагог стал активным, заинтересованным участником работы различных форм профессиональных объединений? Как избавиться от пассивности отдельных педагогов? Как перевести их от репродуктивной деятельности к исследовательской? К формированию умения рефлексировать в процессе познания нового и освоения знакомого материала? Профессионализм учительского труда сегодня не связан только с информационной насыщенностью учителя и методической оснащенностью учебного процесса, а определяется субъектностью педагога – свойством его личности “производить взаимообусловленные изменения в мире и в себе”. Среди показателей развития субъектности учителя особое место занимают открытая, позитивная, гибкая Я-концепция педагога, обеспечивающая готовность к изменениям и ориентация на открытое и конструктивное взаимодействие с учащимися. “Учитель как субъект педагогической деятельности становится не просто человеком, способным передать знания и умения. Он становится творцом собственной деятельности: преобразует, оценивает ее результаты и себя в ней” . Использование новейших форм обучения в системе методической работы школы с педагогами учебных заведений позволяет создать условия для переориентации в методике работы самого учителя, для формирования его личностной подготовленности к осуществлению своей новой педагогической роли в новой педагогической реальности.Активные и интерактивные методы все чаще используются в работе с педагогическим коллективом и учащимися. ^ К новейшим формам обучения педагогических кадров отно­сятся инновационные, организационно-деятельностные, деловые, ролевые и другие игры, которые способствуют формированию ин­теллектуальной культуры и культуры саморазвития.Используются новейшие формы обучения в рамках способностной модели образования, которая обеспечивает подготовку педа­гогов к инновационной деятельности, создает предпосылки для их быстрой адаптации в динамической профессиональной среде. Под активными понимаются методы, в которых субъектную, активную позицию ученик занимает по отношению к учителю, другим учащимся и/или индивидуальным средствам обучения, таким, например, как компьютер, рабочая тетрадь, или учебник. Активизация творческой деятельности педагогов возможна через нетрадиционные, интерактивные методы и формы . Необходимо разобраться с самим понятием. «Интерактивный»- что это? - новое наименование для хорошо забытого старого или нечто принципиально новое? Слово «интерактив» пришло к нам из английского языка от слова ”interact”, где “inter”- это «взаимный», “act”- действовать.Интерактивный означает способность взаимодействовать или находится в режиме беседы, диалога с чем-либо (например, компьютером) или кем-либо (например, человеком). Отсюда можно сделать выводы, что интерактивное обучение – это, прежде всего, диалоговое обучение, в ходе которого осуществляется взаимодействие учителя (руководителя МО) и ученика (педагога-участника МО). Каковы основные характеристики «интерактива»? Под интерактивными подразумеваются методы, при использовании которых ученик получает новое знание только в результате осуществления позитивного взаимодействия с другими учащимися. Позитивное взаимодействие - основополагающий принцип интерактивных(коллективных) методов обучения, смысл которого заключается в достижении результата усилиями рабочей группы, но при индивидуальной отчетности и ответственности каждого члена этой группы. Таким образом, исходя из приведенных выше определений, интерактивные методы так или иначе представляют собой некоторую разновидность активных методов обучения. Основные методические инновации связаны с применением интерактивных методов обучения.^ В чем состоит суть интерактивного обучения? Интерактивное обучение имеет достаточно конкретные и прогнозируемые цели работы. Процесс взаимодействия организован таким образом, что практически все участники оказываются вовлеченными в процесс познания, обсуждения. Они имеют возможность понимать и рефлексировать по поводу того, что они знают, понимают, о чем думают. Совместная деятельность в данном процессе означает, что каждый участник вносит свой особый индивидуальный вклад, имеет возможность обменяться знаниями, собственными идеями, способами деятельности, услышать другое мнение коллег. Причем, происходит этот процесс в атмосфере доброжелательности и взаимной поддержки, что дает возможность получить не только новые знания по обсуждаемой проблеме, но и развивает саму педагогическую деятельность и переводит ее на более высокие формы кооперации и сотрудничества. Одна из целей интерактивного обучения состоит в создании комфортных условий обучения, таких, при которых педагог (обучаемый) чувствует свою успешность, свою интеллектуальную состоятельность, что делает продуктивным и эффективным весь процесс обучения. Интерактивная деятельность предполагает организацию и развитие диалогового общения, которое ведет к взаимодействию, взаимопониманию, к совместному решению и принятию наиболее общих, но значимых для каждого участника задач. При интерактивном обучении исключается доминирование как одного выступающего, так и одного мнения, что очень важно в работе именно педагогических коллективов. В ходе диалогового общения у педагогов формируется умение критически мыслить, рассуждать, решать противоречивые проблемы на основе анализа услышанной информации и обстоятельств. Педагоги учатся взвешивать альтернативные мнения, принимать продуманные решения, правильно выражать свои мысли, участвовать в дискуссиях, профессионально общаться с коллегами. Ценно то, что при такой организации работы педагог может не только выразить свое мнение, взгляд, дать оценку, но и, услышав доказательные аргументы коллег, отказаться от своей точки зрения или существенно изменить ее. У педагогов формируется уважение к чужому мнению, умение выслушивать другого, делать обоснованные заключения и выводы. Для этого на занятиях профессиональных объединений организуются разные формы – индивидуальные, подгрупповые, парные, применяются ролевые игры, анализируются документы и информация из различных источников. В литературе нет терминологического единства: интерактив называют и технологией, и методом, и формой. Мы исходим из того, что интерактивное обучение – это специальная форма организации познавательной деятельности, в которой реализуется традиционная типология методов. Ведущая роль отводится развивающим методам – частично-поисковым, поисковым и исследовательским. Ученик не потребитель, а искатель, чувствует свою интеллектуальную состоятельность и необходимость. Занятие организуется так, что практически все учащиеся вовлекаются в процесс познания, они имеют возможность думать, понимать и рефлексировать. Совместная деятельность предполагает вклад каждого, обмен знаниями, идеями, способами действия. Каждый может высказывать свое, наработанное личным опытом, соотносить со знанием товарищей. Таким образом происходит взаимообогащение и коррекция собственной позиции (ненавязчивая, без ссор, упреков и обид, т.к. надо из правд каждого найти общую – истину): от взаимопонимания - через взаимодействие – к взаимообогащению. Интерактивые формы нацелены на: - стимулирование учебно-познавательной мотивации; развитие самостоятельности и активности; воспитание аналитического и критического мышления; формирование коммуникативных навыков и саморазвитие учащихся. В интерактивном обучении учитываются потребности ученика, привлекается его личностный опыт, осуществляется адресная корректировка знаний, оптимальный результат достигается через сотрудничество, сотворчество, самостоятельность и свободу выбора, ученик анализирует собственную деятельность. Принципиально изменяется схема взаимосвязи между участниками образовательного процесса, в контакте с учителем и сверстником ученик чувствует себя комфортнее. Взаимосвязь Характеристика методов обучения УчительУченик Ученик ПАССИВНЫЕ (Невысокая познавательная активность ученика. При таком обучении преобладает вне