АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИІНСТИТУТ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ АПН УКРАЇНИ СХВАЛЕНО ЗатверджУЮ Рішенням вченої ради Інституту професійно-технічної освіти АПН України протокол № 1 від 18 січня 2010 р. Директор Інституту професійно-технічної освіти АПН України_______________В.О. Радкевич«19» січня 2010 р. ЗВІТ ^ ПРО РОБОТУ ІНСТИТУТУ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ АПН УКРАЇНИ ЗА 2009 РІК Київ - 2010 ЗМІСТ І. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДІЯЛЬНОСТІ УСТАНОВИ 2ІІ. ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ РОБОТИ 11ІІІ. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РОБОТА 40^ ІV. УПРОВАДЖЕННЯ І ВИКОРИСТАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ 59 НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ У ПРАКТИЦІ 59VІ. КАДРИ. ПІДГОТОВКА НАУКОВИХ І НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ КАДРІВ 60VІІ. РОБОТА СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ ВЧЕНОЇ РАДИ 64^ VІІІ. ПРОВЕДЕННЯ МАСОВИХ НАУКОВО-ПРАКТИЧНИХ ЗАХОДІВ 64ІХ. МІЖНАРОДНА ДІЯЛЬНІСТЬ 76Х. ПУБЛІКАЦІЇ ТА ВИДАВНИЧА ДІЯЛЬНІСТЬ 77ХІ. ІНФОРМАТИЗАЦІЯ НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 78ХІІ. ФІНАНСУВАННЯ. МАТЕРІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ (бухгалтерія) 78^ ЗВ’ЯЗКИ УСТАНОВИ ІЗ ЗАСОБАМИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ І ГРОМАДСЬКІСТЮ 79ХІІІ. ВИСНОВКИ 79 83 ХV Основні показники діяльності установи (у таблицях) 102 Таблиця № 1. Кількісний і якісний склад керівних кадрів 102 Таблиця № 2. Кількісний і якісний склад наукових кадрів 103 Таблиця № 3. Розподіл наукових кадрів за підрозділами 104 Таблиця № 4. Підготовка докторів наук 105 Таблиця № 5. Підготовка кандидатів наук 106 Таблиця № 6. Підготовка наукових кадрів в аспірантурі (прийом) 107 Таблиця № 7. Підготовка наукових кадрів в аспірантурі (випуск) 108 Таблиця № 8. Підготовка наукових кадрів у докторантурі 109 Таблиця № 11. Виконання тематики наукових досліджень 110 Таблиця № 12. Дані про проведення експериментальної роботи 111 Таблиця № 14. Дані про публікації 112 Таблиця № 15. Участь у масових науково-практичних заходах 113 Додаток 1. Анотований перелік наукових розробок, готових до практичного застосування і впровадження 114 ^ І. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДІЯЛЬНОСТІ УСТАНОВИ до «Зміст» Інститут професійно-технічної освіти АПН України створений 20 квітня 2006 року постановою Президії АПН України згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України № 160- р від 27 березня 2006 року та відповідно до статті 11 Закону України «Про професійно-технічну освіту». Науково-дослідницька та організаційна діяльність Інституту як наукової установи, спрямована на реалізацію основних положень Конституції України, виконання заходів, визначених Національною доктриною розвитку освіти України в ХХІ столітті, законів України «Про освіту», “Про професійно-технічну освіту”, “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань професійно-технічної освіти”, “Про наукову і науково-технічну діяльність”, “Про наукову і науково-технічну експертизу”, “Про інноваційну діяльність”, Постановою Верховної Ради України “Про стан і перспективи розвитку професійно-технічної освіти в Україні” від 3 квітня 2003 року, Концепцією розвитку професійно-технічної (професійної) освіти в Україні, затвердженої 5 липня 2004 року, указами Президента України “Про додаткові заходи щодо вдосконалення професійно-технічної освіти в Україні” від 18 вересня 2004 року, «Про додаткові заходи щодо підвищення якості освіти в Україні» від 20 березня 2008 року, рішенням Загальних зборів АПН України “Про концептуальні засади та основні напрями розвитку професійно-технічної освіти в Україні” від 5 грудня 2003 року, Концепцією розвитку Інституту ПТО АПН України, Декларацією Європейської Комісії і міністрів професійної освіти європейських країн стосовно розвитку співробітництва в галузі професійної освіти та навчання у Європі, прийнятою 30 листопада 2005 року в Копенгагені (Копенгагенська декларація). Станом на 01.01.2010 року науково-дослідною роботою в Інституті займається 6 науково-дослідних лабораторій: змісту професійної освіти і навчання; методик професійної освіти і навчання; управління професійно-технічної освіти; професійного навчання на виробництві; професійної орієнтації і виховання; «Всеукраїнський інформаційно-аналітичний центр професійно-технічної освіти». Окрім цього функціонують 3 центри, створені за підтримки міжнародних проектів: Центр сучасних професій і технологій навчання при лабораторії змісту професійної освіти і навчання; Центр здорового способу життя та профілактики ВІЛ/СНІД при лабораторії методик професійної освіти і навчання; Центр енергоефективності при лабораторії професійного навчання на виробництві. Основні положення щодо їх діяльності відображено у відповідних Концепціях та регламентуються щорічними планами роботи.^ 1.1. Основні завдання Інституту в звітному періоді та стан їх виконання У звітному році Інститут розпочав дослідження за 6 фундаментальними темами з напряму «Теорія і практика професійної освіти». Згідно з тематичними планами НДР з 01.01.09. по 31.12.09. здійснювався констатувальний етап дослідження. Визначенню тематики НДР передував ґрунтовний аналіз щодо актуальних проблем системи професійної освіти і навчання та потреб у сучасному науковому супроводі й науково-методичному забезпеченні. Теми НДР, їх кінцеві результати пройшли експертну оцінку в Міністерстві освіти і науки України та Національній академії наук України. Основними завданнями, що постали перед виконавцями тем НДР на констатувальному етапі було: 1. Здійснити аналіз стану проблеми дослідження в науковій, нормативно-правовій, методичній літературі. 2. Розробити програми і методики досліджень. 3. Організувати та провести констатувальні експерименти, здійснити аналітичне осмислення результатів констатувальних зрізів. 4. Теоретично обґрунтувати та розробити проекти концепцій з проблем створення професійних стандартів, заснованих на компетенціях, науково-методичного забезпечення професійної освіти і навчання; організації професійного навчання кваліфікованих робітників на виробництві з використанням гнучких модульних технологій; професійної орієнтації учнівської молоді на робітничі професії; інформаційно-аналітичного забезпечення модернізації ПТО. 6. Здійснити підготовчу роботу до проведення формувального експерименту. 7. Забезпечити умови для відкритості наукових пошуків. Усі завдання, визначені технічними завданнями й тематичними планами на 2009 рік виконано.^ 1.2. Заходи, спрямовані на раціональну розстановку кадрівУ 2009 році керівництвом Інституту було здійснено ряд заходів, спрямованих на удосконалення кадрового забезпечення науково-дослідницької діяльності. Станом на 31.12.09. в Інституті працювало 67 наукових працівників (у 2008 році – 56). Завдяки системній роботі покращився якісний склад керівників тем НДР. Якщо в 2008 році третина керівників тем не мали наукового ступеню, то станом на 01.01.2010 року усі вони мають наукові ступені (з 6 керівників наукових тем 1 доктор і 5 кандидатів наук). Збільшилася кількість науковців, які мають досвід роботи в ПТО з 20 до 24. Водночас зросла загальна кількість фахівців вищої кваліфікації. Нині вони складають 55,8 % від загальної кількості наукових співробітників. Станом на 31.12.09. виконавцями тем НДР було 9 докторів і 25 кандидатів наук. Керівництвом Інституту також здійснюється виважена кадрова політика, спрямована на збільшення кількості науковців, які працюють на постійній основі. У 2009 на постійній основі працював 41 науковий працівник або 67,2 % від загальної кількості науковців (у 2008 році – 36, або 64,2%). У Інституті ведеться цілеспрямована робота щодо підготовки власних наукових кадрів. У 2009 році 2 наукових співробітника Інституту були направлені на навчання в докторантуру за спеціальністю 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти та 6 осіб за цією ж спеціальністю в цільову аспірантуру. Станом на 01.01.10. в докторантуру та аспірантуру було прийнято 14 осіб. Всього в докторантурі й аспірантурі навчається 30 осіб. За звітний період 1 науковець отримав звання старшого наукового співробітника. Такий підхід, на думку керівництва, має допомогти підвищити науковий потенціал Інституту, підсилити кадровий склад виконавців тем НДР фахівцями вищої кваліфікації в сфері професійної освіти і навчання, а також забезпечити відкриття в 2010 році спеціалізованої Вченої ради із захисту кандидатських дисертацій з спеціальності 13.00.04 – теорія та методика професійної освіти. Та проблема наукових кадрів продовжує залишатися актуальною для Інституту. Недостатня забезпеченість наукових досліджень науковцями з питань професійної освіти й навчання позначається на стані наукового супроводу процесу модернізації професійної освіти і навчання в Україні.^ 1.3. Найвагоміші наукові досягнення Інституту професійно-технічної освіти АПН України у 2009 роціПротягом року наукові співробітники Інституту професійно-технічної освіти брали активну участь у розробленні науково-обґрунтованих пропозицій, спрямованих на ефективне функціонування системи професійної освіти і навчання в умовах поширення світових інтеграційних і глобалізаційних процесів. До вагомих наукових досягнень Інституту в 2009 році слід віднести розроблені науковцями пропозиції щодо внесення змін до законів України «Про освіту», “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань професійно-технічної освіти”, «Про професійно-технічну освіту». Концептуальною ідеєю поданих пропозицій є обґрунтування необхідності приведення у відповідність до потреб сучасного ринку праці та потреб особистості основних положень законів, визначення права громадян на здобуття професійно-технічної освіти виключно згідно норм, передбачених Конституцією України; законодавчої підтримки проведення та оприлюднення результатів моніторингів оцінювання якості професійної освіти і навчання; створення баз даних щодо науково-методичного забезпечення підготовки кваліфікованих робітників для галузей виробництва та сфери послуг у ПТНЗ і на виробництві; забезпечення ефективного соціального діалогу між постачальниками і замовниками робітничих кадрів; розвитку системи професійної освіти і навчання як ринку освітніх послуг; впровадження нових моделей управління ПТНЗ; перегляду статусу інженерно-педагогічних працівників ПТН, які займаються науковою роботою тощо. Науковці Інституту також взяли активну участь у розробленні нової редакції ^ Концепції розвитку професійної освіти і навчання в Україні (2010-2020 рр.). Так, було розроблено структуру документу, глосарій основних термінів, підготовлено проект документу, що в установленому порядку був поданий до Міністерства освіти і науки України, а також блок пропозицій щодо шляхів розв’язання проблеми, в тому числі на основі вдосконалення нормативно-правової бази професійно-технічної освіти; реформування системи управління шляхом обґрунтування та запровадження ефективного механізму взаємодії центральних і регіональних органів влади; розвитку соціального партнерства як умови децентралізації управління професійно-технічною освітою; впровадження нових технологій та механізмів управління; розмежування повноважень органів освіти і науки на національному й регіональному рівнях з урахуванням сучасних тенденцій розвитку економіки та ринку праці в регіонах України; накопичення ресурсів для підвищення якості освітніх послуг, задоволення потреб економіки в кваліфікованих робітничих кадрах; вдосконалення системи підготовки та перепідготовки управлінського складу в системі професійно-технічної освіти на засадах демократії й гуманізму; підняття соціального статусу педагогічних працівників системи ПТО; забезпечення розвитку особистості, здатної до ефективної роботи за спеціальністю на рівні світових стандартів, готової адаптуватися до змін техніки, технологій, організації праці, впровадження нано- технологій. За результатами констатувального етапу дослідження відповідно до технічних завдань і тематичних планів науковцями Інституту науково обґрунтовано концептуальні підходи до: – створення професійних стандартів, заснованих на компетенціях, як основи для розроблення державних стандартів ПТО нового покоління; – формування змісту професійного навчання кваліфікованих робітників з інтегрованих професій; – впровадження гнучких педагогічних технологій у процес професійного навчання виробничого персоналу підприємств; – формування системи ціннісних орієнтацій у майбутніх кваліфікованих робітників; – розвитку інформаційно-аналітичної системи управління ПТО на основі моніторингових досліджень ринку освітніх послуг у галузі ПТО; ^ Визначено і теоретично обґрунтовано: – сучасні тенденції створення національних рамок кваліфікацій; – дидактичні засади навчально-методичного забезпечення підготовки кваліфікованих робітників у системі ПТО; – методичні засади розроблення й використання електронного підручника в професійній підготовці кваліфікованих робітників; – психолого-педагогічні умови професійного саморозвитку молоді в умовах ринкового середовища; – організаційно-педагогічні умови професійного навчання виробничого персоналу й незайнятого населення на виробництві; – методичні підходи до організації профільного навчання учнів старшої школи за технологічним напрямом на базі професійно-технічних навчальних закладів; – методичні підходи до моніторингу ринку освітніх послуг у галузі ПТО. – індикатори ефективності професійного навчання виробничого персоналу.Розроблено:проекти концепцій: – створення професійних стандартів на основі компетентісного підходу (0,2); – науково-методичного забезпечення професійної освіти і навчання(0,2); – розвитку професійної освіти і навчання в Україні до 2020року (0,2); – організації професійного навчання кваліфікованих робітників на виробництві з використанням модульних технологій (0,2); – професійної орієнтації учнівської молоді на робітничі професії (0,2); – розвитку інформаційно-аналітичної системи управління ПТО на основі моніторингових досліджень ринку освітніх послуг (0,2); – орієнтовну структуру та зміст запланованих кінцевих результатів: монографій, методичних посібників, методичних рекомендацій, здійснено збір матеріалів для їх написання (підготовлено рукописи розділів монографій: «Науково-методичні засади професійної підготовки кваліфікованих робітників в умовах євро інтеграції» (2,0), «Науково-методичні засади підготовки педагога професійного навчання до формування економічної культури учнів ПТНЗ» (2,0), „Педагогічні засади організації професійного навчання на виробництві” (2,0), «Розвиток професійного навчання на виробництві: друга половина ХХ – початок ХХІ століття» (1,0), «Професійне навчання незайнятого населення» (1,75), „Організаційно-економічні аспекти професійного навчання на виробництві” (2,0); навчально-методичного посібника „Курсове професійно-технічне навчання кваліфікованих робітників”(2,0); методичних посібників «Методика розробки дидактичних комплексів відповідно до вимог державних стандартів ПТО нового покоління» (3,0), „Гнучкі педагогічні технології професійного навчання кваліфікованих робітників на виробництві” загальним обсягом (1,0);- методичні рекомендації щодо створення професійних стандартів з напрямів: «Швейне виробництво», «Торгівля», «Ресторанний сервіс», «Громадське харчування»; інформаційно-аналітичного спостереження в системі ПТО;- аналітичні матеріали «Аналіз ринку професій сфери послуг»; Рекомендовано до друку рукописи: методичний посібник «Педагог професійної школи» (4,0);методичні рекомендації: «Організаційно-правові засади створення інформаційно-аналітичних центрів ПТО» (2,3); «Моніторинг за індикаторами ефективної діяльності ПТНЗ» (2,0);«Формування контингенту ПТНЗ в умовах демографічної кризи» (1,7);рекомендації щодо розробки науково-методичних матеріалів для професійного навчання кваліфікованих робітників з числа незайнятого населення на виробництві (1,6);навчальні програми: підвищення кваліфікації викладачів і майстрів виробничого навчання з питань енергоефективності;навчального курсу «Основи знань з енергоефективності». бібліографічні покажчики з проблем: створення державних стандартів ПТО нового покоління (1,0);інформаційно-аналітичного забезпечення модернізації професійно-технічної освіти в умовах ринку праці» (1,0); науково-методичного забезпечення професійної підготовки кваліфікованих робітників» (2,0);Пройшли апробацію розроблені спільно з педагогічними працівниками експериментальних педагогічних майданчиків методики:- аналізу замовлень на ринку праці професій сфери обслуговування (на основі даної методики було здійснено аналіз потреб ринку праці в кваліфікованих робітниках за напрямами: «Швейне виробництво», «Торгівля», «Громадське харчування», «Ресторанний сервіс»); - моніторингу якості й доступності професійно-технічної освіти. Підготовлено до апробації: дидактичний комплекс «Програми професійного навчання учнів старшої школи (технологічний напрям) на базі ПТНЗ» (3,0).^ Готові до впровадження: 1 монографія, 3 підручники, 1 навчальний посібник, 7 методичних рекомендацій, 1 інформаційно-аналітичний збірник. Окрім цього готові до впровадження рукописи 1 методичного посібника, 5 методичних рекомендацій, 6 проектів концепцій, 2 навчальних програм, 3 інформаційно-довідкових збірників. Повний анотований перелік наукових розробок впроваджених і готових до впровадження наведено в додатку 1 до звіту. Завдяки міжнародній співпраці розширено межі наукового пошуку за темами НДР та розпочато наукові дослідження, спрямовані на: – модернізацію робітничих професій і змісту професійної освіти з урахуванням потреб ринку праці (розроблено й підготовлено до апробації проекти 12 освітніх стандартів за новими професіями); – впровадження в систему професійної освіти і навчання знань з питань енергоефективності (розроблено й апробовано: навчальний курс «Основи енергоефективності», методичні рекомендації, створено сайт http: //elearning-pto.gov.ua, на якому розміщені дидактичні матеріали з курсу).науково-методичне забезпечення проблеми здорового способу життя та профілактики ВІЛ/СНІДу в ПТНЗ (розроблено проект програми навчання учнів ПТНЗ основам знань щодо здорового способу життя).^ Здобутками звітного періоду колективу науковців Інституту також є: – розробка та затвердження нової редакції Концепції розвитку Інституту; – розробка концепцій, програм і методик дослідження за темами НДР; – підготовка пропозицій, спрямованих на розв’язання завдань у суміжних сферах діяльності за завданнями Відділення професійної освіти і освіти дорослих, Президії АПН України, МОН України (підготовка розділів до Білої книги національної освіти з проблем управління розвитком професійно-технічною освітою, оновлення змісту професійно-технічної освіти, професійного навчання виробничого персоналу підприємств і незайнятого населення); – створення експериментальної бази для проведення дослідно- експериментальної роботи (у 2009 році Інститутом було підписано 39 угод з ПТНЗ, науково-методичними центрами щодо здійснення дослідно- експериментальної роботи); – активна участь наукових співробітників в організації та проведенні Всеукраїнських освітніх виставок, що підтверджено дипломами учасників; – створення сучасної наукової бібліотеки (нині бібліотека оснащена сучасною комп’ютерною програмою, що дає доступ до бібліотечних фондів провідних національних бібліотек України; – налагодження та підтримка соціального діалогу Інституту з питань науково-методичного забезпечення ПТО, в тому числі з: Департаментом ПТО МОН України; Міністерством праці та соціальної політики України; Федерацією роботодавців України; Українським науково-методичним центром професійного розвитку Мінпраці та соціальної політики України; науково-методичним центром аграрної освіти Міністерства аграрної промисловості України; Інститутом підготовки кадрів державної служби зайнятості Міністерства праці і соціальної політики України; навчально-атестаційним центром Інституту зварювання імені Є.О. Патона НАН України; ВАТ «Українське Дунайське пароплавство»; Хмельницьким науково-методичним центром професійно-технічної освіти; Донецьким інститутом післядипломної освіти інженерно-педагогічних працівників АПН України; Кримським інженерно-педагогічним університетом; Черкаським інститутом післядипломної освіти педагогічних працівників, а також науковими установами АПН України. ^ Усього за результатами звітного періоду опубліковано 181 наукова праця загальним обсягом 152,52 др. арк.Апробація проміжних результатів НДР у звітному році здійснювалась через участь науковців Інституту в роботі 61 науково-практичному заході, в тому числі 33 міжнародних.^ Основними труднощами, що ускладнювали вирішення основних завдань, які стояли перед керівництвом і науковцями Інституту в 2009 р. були: – брак наукових кадрів вищої кваліфікації; – відсутність в Інституті власної видавничої бази, що на сучасному етапі розвитку наукової установи унеможливлює оперативне реагування на потреби системи ПТО в сучасному науково-методичному забезпеченні. Водночас призводить до морального старіння аналітичних матеріалів, проміжних і кінцевих результатів НДР; – відсутність коштів на:фінансування експериментальної діяльності педагогічних працівників експериментальних педагогічних майданчиків Інституту. Такий стан ускладнює проведення експериментальної роботи, звужує можливості її якісної організації й проведення; відрядження наукових співробітників для участі наукових співробітників у міжнародних та всеукраїнських науково-практичних заходах, що призводить до вивчення педагогічного досвіду виключно в межах м. Києва); відрядження докторантів та аспірантів Інституту бюджетної форми навчання (за звітній період вони не мали можливості жодного разу виїхати у відрядження за рахунок Інституту).^ Актуальними проблемами на найближчу перспективу є: – посилення контролю за станом та якістю експериментальної роботи на експериментальних базах Інституту; – підвищення кваліфікації виконавців тем НДР; – продовження роботи з налагодження більш тісних зв’язків наукових підрозділів Інституту з ПТНЗ, навчальними підрозділами підприємств підвідомчими установами АПН, державними установами та організаціями, відповідальними за підготовку робітничих кадрів в Україні, з роботодавцями.^ ІІ. ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ РОБОТИ до «Зміст»2.1. Кількість досліджуваних тем та їх розподіл за науковими напрямамиУ 2009 році Інститут професійно-технічної освіти АПН України здійснював дослідження 6 фундаментальних тем НДР.Лабораторія змісту професійної освіти і навчанняТема НДР: «Теоретико-методологічні засади розробки державних стандартів професійно-технічної освіти нового покоління», РК 0109U00187. Науковий керівник теми: Лук’яненко Ганна Іванівна – завідувач лабораторії змісту професійної освіти і навчання, канд. пед. наук. Тема виконується з 01.01.2009 року по 31.12. 2012 року. Підставою для здійснення науково-дослідної роботи є постанова Президії АПН України №1-7/16-424 від 30 грудня 2008 року. Станом на 31.12.09. над темою працювало 12 наукових співробітників. З них: штатних працівників (всього) – 5 чол., у т.ч. докторів наук, професорів – 0 чол.; кандидатів наук, старших наукових співробітників, доцентів – 2 чол.; (Лук'яненко Г.І., в.о.зав. лабораторії, к.пед.н., Вайнтрауб М.А., старший науковий співробітник, к.п.н., Мошковська А.І., науковий співробітник, Сушенцев О.Є., науковий співробітник, Кравець Ю.І., молодший науковий співробітник; сумісників (всього) – 7 чол. у т.ч. докторів наук, професорів – 1 чол.; кандидатів наук, старших наукових співробітників, доцентів – 1 чол. (Лук'янова Л.Б. провідний науковий співробітник, д.пед наук, проф., (0,5); Пальчук М.І – старший науковий співробітник, к.п.н., доц.; Кришемінська Л.Д. – науковий співробітник (0,5); Кузнєцова В.І. – науковий співробітник (0,5); Короткова Л.І. – науковий співробітник (0,5); Оліферчук О.Г. – науковий співробітник (0,5); Сорочинський О.Б. – молодший науковий співробітник (0,5). Упродовж 2009 року звільнилися: Ковтуненко Н.О., зав. лабораторії, канд. пед. наук; Паламарчук Л.Б., старший науковий співробітник, канд. пед. наук, доцент (навчання в докторантурі); Васенко В.В., старший науковий співробітник, канд. пед. наук, доцент (навчання в докторантурі); Сушенцева Л.Л., старший науковий співробітник, канд. пед. наук, доцент (навчання в докторантурі); Мартинова Н.С., науковий співробітник (навчання в аспірантурі). У зв’язку зі звільненням Паламарчук Л.Б. та відсутністю фахівця, який би знав відповідну галузь дослідження з тематичного плану НДР вилучено підтему «Формування ключових компетенцій кваліфікованих робітників за напрямом «Туризм». До роботи також не приступили Гуревич Р.С.,головний науковий співробітник, д.пед наук, проф., підтема: «Сучасні тенденції створення національних рамок кваліфікацій» та Паржницький В.В., старший науковий співробітник, канд. пед. наук, підтема: «Методичні засади розроблення освітньої складової професійних стандартів, заснованих на компетенціях». Відтак дослідження над цими проблемами розпочалося лише в травні 2009 р. При лабораторії в межах реалізації спільного українсько-німецького проекту «Реформа професійно-технічної освіти з урахуванням енергоефективності» за підтримки німецької сторони створено Центр сучасних професій і технологій. Метою діяльності новоствореного Центру визначено модернізацію робітничих професій і змісту професійної освіти з урахуванням вимог ринку праці, розвитку високотехнологічних галузей промисловості. Передбачається, що робота Центру дозволить розширити коло наукового пошуку з теми НДР, в тому числі шляхом здійснення: наукових досліджень з проблем професіографії; моніторингу ринку праці щодо потреб у сучасних професіях і технологіях навчання; науково-методичного забезпечення впровадження сучасних професій і технологій; розроблення проектів державних освітніх стандартів.Основними завданнями дослідження на 2009 рік було: 1. Розробити програму і методику дослідження. 2. Здійснити аналітичний огляд наукової, нормативно-правової та методичної літератури з проблеми дослідження. 3. Провести констатувальні зрізи стану проблеми дослідження. 4. Розробити проект Концепції створення професійних стандартів, що базуються на компетенціях. 5. Розробити структуру: монографії «Професійні стандарти: теорія і практика розроблення»; методичного посібника «Формування змісту професійного навчання кваліфікованих робітників з інтегрованих професій»; методичних рекомендацій щодо створення професійних стандартів, заснованих на компетенціях з напрямів: «Швейне виробництво», «Будівництво», «Торгівля», «Ресторанний сервіс», «Громадське харчування». 6. Опублікувати проміжні результати дослідження. 7. Узагальнити результати досліджень та підготувати звіт щодо результатів НДР за 2009 рік. За результатами аналізу проблеми дослідження в науковій, нормативно правовій та методичній літературі й практиці:з’ясовано причини незадоволення роботодавців рівнем підготовки кваліфікованих робітників та відмінності між вимогами роботодавців і чинними нормативними документами, що є базовими для формування змісту навчання майбутніх робітників у ПТНЗ, зокрема ДК 003:2005, Довідником кваліфікаційними характеристик професій та посад;виявлено нерівномірність затребуваності як професій, так і певних рівнів кваліфікації за напрямами: «Торгівля», «Громадське харчування», «Ресторанний сервіс», «Будівництво», «Швейне виробництво»; з’ясовано, що на ринку праці більшим попитом користуються інтегровані професії. Водночас серед тих, хто шукає роботу, більше шансів працевлаштуватися є у робітників, які володіють широкими компетенціями;визначено, що в основу оновлення нормативної документації мають бути покладені дослідження динаміки як окремих професійних функцій, так і професій в цілому. Базою для розроблення професійних стандартів мають стати професійні компетенції, визначені за обов’язковою участю роботодавців та з урахуванням кращого виробничого досвіду;доведено, що підвищення якості підготовки майбутніх кваліфікованих робітників потребує переходу від кваліфікаційних характеристик як чинної нині основи для розроблення освітніх стандартів до професійних стандартів – нормативного багатофункціонального документу, що визначає вимоги до професійних якостей особистості кваліфікованого робітника, спектр його компетенцій;вствановлено, що для ефективного реагування на потреби ринку праці в кваліфікованих робітниках необхідно запровадити постійний моніторинг професій та компетенцій, а також ефективне впровадження прогресивних технологій навчання (над розв’язанням цих питань нині працює створений при лабораторії Центр сучасних професій і технологій навчання);вивчено досвід розроблення професійних стандартів, зокрема, розробка корпоративних стандартів на підприємствах різних форм власності;науково обґрунтовано: концептуальні підходи до розробки професійних стандартів нового покоління як основи для створення державних стандартів ПТО; наукові методи, що мають бути використанні в розробці професійних стандартів, зокрема – це методи функціонального аналізу, що мають допомогти визначити функції, які виконуються в конкретній області професійної діяльності, професійному полі; структурні елементи професійних стандартів одиниці професійних стандартів, кожна з яких включає три групи компетенцій: професійні, надпрофесійні або наскрізні, ключові);виявлено учасників процесу розробки професійних стандартів: роботодавці, науковці та освітяни. Саме вони мають визначати зміст компетенцій кваліфікованих робітників, розробити єдину структуру й макет стандарту на засадах компетентнісного підходу та запровадити диференціацію робіт за рівнями складності тощо; розроблено: – методику аналізу потреб ринку праці в сучасних професіях (за даною методикою було здійснено аналіз потреб ринку праці у компетенціях кваліфікованих робітниках за напрямами: «Швейне виробництво», «Торгівля», «Громадське харчування», «Ресторанний сервіс»); – проект Концепції створення професійних стандартів, заснованих на компетентнісному підході; – методичні рекомендації щодо створення професійних стандартів з напрямів: «Швейне виробництво», «Торгівля», «Ресторанний сервіс», «Громадське харчування»; – орієнтовну структуру монографії «Професійні стандарти: теорія і практика розроблення», методичного посібника «Формування змісту професійного навчання кваліфікованих робітників з інтегрованих професій», методичних рекомендацій щодо створення професійних стандартів, заснованих на компетенціях з напрямів: «Швейне виробництво», «Будівництво», «Торгівля», «Ресторанний сервіс», «Громадське харчування».^ Підготовлено до друку рукописи : – аналітичних матеріалів «Аналіз ринку професій сфери послуг»; методичні вказівки до розробки професійних стандартів за напрямами «Швейне виробництво», «Будівництво», «Торгівля», «Ресторанний сервіс», «Громадське харчування»; 5 статей з проблеми дослідження; бібліографічний покажчик з обраної проблеми. Опубліковано 17 публікацій, загальним обсягом 27,7 др. арк., в тому числі одна монографія загальним обсягом 17,7 др. арк. і 2 методичних рекомендацій загальним обсягом 7,2 др. арк.^ Здійснено апробацію методики аналізу потреб ринку праці у сучасних професіях сфери обслуговування. Апробація проміжних результатів дослідження у звітному році здійснювалось також через участь виконавців теми в роботі 15 науково-практичних заходів (1 міжнародної науково-практичної конференції, 1 всеукраїнської конференції, звітної науково-практичної конференції ІПТО АПН України, 1 міжнародних педагогічних читань, 7 науково-практичних семінарів, 3 круглих столів з проблеми дослідження, 1 виставки).^ Впровадження проміжних результатів констатувального етапу НДР здійснювалася шляхом їх оприлюднення під час проведення масових науково-практичних заходів, а також публікації наукових статей.^ Підготовлена до впровадження методика аналізу потреб ринку праці в сучасних професіях За результатами констатувального етапу дослідження зроблено такі висновки: 1. Система професійної освіти і навчання має володіти достовірною інформацією щодо поточних та перспективних потреб ринку в кваліфікованих робітниках у професійно-кваліфікаційному розрізі та оперативно реагувати на ринкові запити та зміни. 2. Якісна професійна підготовка кваліфікованих робітників у системі професійної освіти і навчання потребує розробки нового покоління державних освітніх стандартів, в основу яких мають бути закладені професійні стандарти. 3. Розробка професійних стандартів має базуватися на компетентнісному підході і враховувати найкращі міжнародні напрацювання з цієї проблеми.^ Лабораторія методик професійної освіти і навчанняТема НДР: «Науково-методичні засади професійної підготовки кваліфікованих робітників», РК 0109U00188. Науковий керівник теми: Нестерова Любов Володимирівна, завідувач лабораторії методик професійної освіти і навчання, канд. пед. наук, доцент. Тема виконується з 01.01.2009 року по 31.12. 2012 року. Підставою для здійснення науково-дослідної роботи є постанова Президії АПН України №1-7/16-424 від 30 грудня 2008 року. Станом на 31.12.09. над темою працювало 16 наукових співробітників. З них: штатних працівників – 8 чол., у т.ч. докторів наук, професорів – 0 чол.; кандидатів наук, старших наукових співробітників, доцентів – 4 чол.; (Нестерова Л.В., зав.лаб., к.пед.н., доц., Герлянд Т.М., старший науковий співробітник, к.пед.н., Слатвінська О.А., старший науковий співробітник, к.біол..н., Шимановський М.М., старший науковий співробітник, к.пед.н., Дремова І.Б., науковий співробітник, Стременко Л.О., науковий співробітник, Дахновська Н.П., молодший науковий співробітник, Чеснокова Л.Г., молодший науковий співробітник) ; сумісників – 8 чол., у т.ч. докторів наук, професорів – 2 чол, кандидатів наук, старших наукових співробітників; доцентів – 4 чол. (Лузан П.Г., головний науковий співробітник, д.пед.н., проф., (0,5), Манько В.М., головний науковий співробітник , д.пед.н., проф., (0,5), Волкова Т.В., старший науковий співробітник, к.пед.н. (0,5), Голіяд І.С., старший науковий співробітник, к.пед.н., доц. (0,5), Пономаренко В.С., науковий співробітник, к.тех.н. (0,5), Шевчук Л.І., старший науковий співробітник, к.пед.н., доц. (0,5), ВоронцоваТ.В., молодший науковий співробітник (0,5), Петрова М.Я., молодший науковий співробітник (0,5). Упродовж 2009 року звільнилися: Кудикіна Н.В., головний науковий співробітник, д.пед.н., проф., Антонович Є.А., старший науковий співробітник, к.пед.н., доц. (0,5), Удалов Г.Г., молодший науковий співробітник. У зв’язку зі звільненням Кудикіної Н.В., Антоновича Є.А. та відсутністю фахівців, які б знали відповідні галузі дослідження з тематичного плану НДР вилучено підтеми: «Дидактичні засади навчально-методичного забезпечення підготовки