Реферат по предмету "Разное"


Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках хімії

Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках хімії Сьогодні до випускників середніх шкіл висуваються великі вимоги під час вступу до вищих навчальних за­кладів. Молоді, що закінчила школу, необхідно адаптуватися в складному сучасному світі, тому їй потрібна не стільки сума набутих знань, скіль­ки вміння знаходити їх самостійно, щоб відчувати себе компетентними в будь-якій галузі, творчо мислити, успішно утвердитися в житті. У ре­зультаті роботи в школі я дійшла висновку, що досягти гарних успі­хів у навчанні можна тільки шля­хом підвищення інтересу до свого предмета. Напевно, однією з при­чин утрати цього інтересу є непри­датність деяких традиційних прийо­мів і методів навчання для сучасних молодих людей. Освоєння хімії при­падає в школі на 13-16 років, коли діти перебувають у так званому «кри­зовому» періоді. У цей час особливо розвинене почуття самосвідомості та власної гідності. У цьому віці від­бувається зміна процесів психічно­го розвитку, перебудова ставлення до світу і до себе, виникає потре­ба в самовизначенні й самовира­женні. У підлітка викликає нудьгу і роздратування авторитарний на­тиск, наказ. Я вважаю, що в сучас­ній школі дуже важливий особистісний підхід, необхідно працювати з кожним у зоні його найближчого розвитку. Одним із важливих мо­ментів на уроці для дитини є розу­міння необхідності особистої заці­кавленості в набутті знань, щоб учні могли відчувати свою компетент­ність не лише в результаті проце­су навчання, але я протягом нього. Я вважаю, що це і є умовою розвивального впливу навчання на осо­бистість учня. Тому сучасний урок, на мою думку, має будуватися в по­єднанні спеціально організованої діяльності та звичайного міжособистісного спілкування (готовність дитини до контакту, довірливість, зацікавленість), у такий спосіб че­рез особистісний план спілкування на уроці реалізується врахування ві­кових, психологічних особливостей учнів: їхня готовність до розширен­ня кола спілкування, до співпере­живання проблем дорослих, праг­нення до самоствердження. Найбільш поширеним методом на­вчання хімії в школі, незважаючи на експериментальний характер цієї науки, є усний виклад нового мате­ріалу вчителем. Останнім часом ба­гато вчителів і методистів працюють над питанням активізації пізнаваль­ної діяльності учнів під час викладу нового матеріалу. Прийоми активіза­ції досить різноманітні, але в основі всіх їх перебуває збудження розумової діяльності учнів. Для активізації розумової діяльності учнів на уроці необхідно використа­ти їхній життєвий досвід. Іноді вчи­тель цього не враховує — говорить багато й докладно про добре знайомій речі. У таких випад ках учням стає нецікаво слухати вчителя. Коли учні знають, то вони хочуть розповісти, а не слухати, і їм слід надавати мож­ливість висловлюватися. Увага учнів— один із факторів, від яких залежить успіх уроку. Відомо, що увага в дорослих учнів більш зосе­реджена, ніж у дітей, однак вона зале­жить не лише від віку, але й від інших обставин (інтересу до досліджуваних тем, складу характеру учня). Тому мені як учителеві часто доводиться замис­люватися над питаннями активізації уваги на уроках. Активізувати увагу класу і підтриму­вати її на всіх етапах навчального про­цесу, змусити учнів слухати вчителя і своїх товаришів, серйозно спосте­рігати, вдумливо сприймати матері­ал — надзвичайно важливе і склад­не завдання. У своїй роботі намагаюся використову­вати різноманітні методи й прийоми, застосування яких дозволяє вивчити основний матеріал на уроці. Вивчення нового матеріалу Активізації розумової діяльності учнів сприяє виконання вимог до усного викладу вчителя. Чітка постановка цілей і завдань перед учнями. Зрозумілість і чіт­кість цілей і конкретність завдань мобілізують увагу учнів, а увага активізує мислення. Послідовність, логічна цілісність викладу. Емоційність викладу. Емоції, що збуджуються в учнів під час прослуховування, мають не лише ви­ховне значення, але й виконують дидактичні функції. Проблемність викладу, тобто по­становка питань і завдань у про­цесі викладу, висунення гіпотез і розв'язання їх через аналіз про­тилежностей. Велике значення надаю характеру словесного пояснення нового мате­ріалу. Мова вчителя має бути науко­вою за своїм змістом, простою, чіт­кою, але й образною, барвистою, із застосуванням порівнянь, метафор, епітетів. Під час вивчення теми «Вода» у 8 кла­сі з метою активізації уваги учнів по­яснення нового матеріалу проводжу в такий спосіб: «Ви подивіться, яка дивна речовина вода. Сама вона рі­дина, а складається з водню і кисню. Речовина, яку ми називаємо водень, горить, а речовина кисень підтримує горіння. Здається, що досить лише кинути запалений сірник у море, як воно спалахне. А виходить навпаки: море не тільки не запалюється, але запалений сірник гасне, якщо кинути його у воду». У 10 класі перед вивченням теми «Фос­фор» використовую уривок із книги О. Є. Ферсмана «Цікава хімія» про відкриття фосфору: «...Але ось у 1669 році одному з ал­хіміків, що працювали в Гамбурзі, пощастило. У пошуках дорогоцін­ного каменю він узяв свіжу сечу, ви­парив її досуха, а чорний залишок прожарив. Спочатку обережно, по­тім сильніше він підігрівав цей зали­шок, і у верхній частині трубки поча­ла накопичуватися біла соскоподібна речовина, що, на здивування алхімі­ка, світилася. Геннік Бранд — так звали цього ал­хіміка — тривалий час ретельно при­ховував своє відкриття. Марні були спроби інших алхіміків проникнути в його лабораторію. Сильні світу цьо­го приїжджали до Гамбурга, намага­ючись купити в нього цю таємницю. Відкриття справило величезне вра­ження; найвідоміші вчені XVII сто­ліття зацікавилися ним, вважаючи, що нарешті знайдено філософський камінь. Камінь цей світився холод­ним спокійним світлом, який назвали "холодним вогнем", а власне речови­на одержала назву "фосфор" (грець­кою — "той, що несе світло")». Для мобілізації уваги учнів значну роль відіграє пояснення теми уроку. А її можна повідомити по-різному. Оголосити стисло лише назву, напри­клад «Солі амонію», або дати більш докладну характеристику: «Сьогодні ми повинні вивчити властивості со­лей амонію, довідатися, чим ці солі відрізняються від інших, яке вони мають значення в народному гос­подарстві». Я намагаюся пояснювати за другим варіантом, тому що він змушує учнів уважно поставитися до завдання. Одним із важливих завдань навчан­ня й підготовки учнів до активного сприйняття нового матеріалу є пояс­нення значення знань з хімії в прак­тичному житті людини. Наприклад, розпочинаючи вивчення теми «Сульфатна кислота», я так ви­значаю її значення в житті людини: «... Не дуже часто нам доводиться мати справу безпосередньо із сульфатною кислотою, може здатися, що вона не така вже й потрібна. Однак важко зна­йти інший продукт, що був би таким необхідним, як сульфатна кислота. Для чого ж вона потрібна? Предмета­ми першої необхідності для нас є хліб, овочі, крупа. Одержати їх у достатній кількості можна в разі гарного врожаю, а його забезпечує насамперед правильне і своєчасне внесення добрив. На виготовлення добрив витра­чається близько половини всієї суль­фатної кислоти, яку одержують на хі­мічних заводах».^ Значення експерименту в активізації навчального процесу Крім іншого, необхідно враховувати той факт, що хімія є одним з кількох шкільних предметів, на якому учні можуть і повинні засвоювати мате­ріал, не тільки слухаючи й читаючи матеріал, скільки здійснюючи свої­ми руками певні дії, а також спосте­рігаючи за діями викладача. Під ви­щесказаним я, звичайно, маю на увазі практичні досліди. Хімічний дослід, особливо якщо він яскравий, ціка­вий або прив'язаний до практично­го життя, здатний по-справжньому захопити учня досліджуваним пред­метом. Під час демонстрації дослідів або проведення їх самими учнями ак­тивізуються всі канали надходження інформації (візуальний, слуховий, до­тикальний). Особливо важливе про­ведення дослідів на початкових етапах вивчення хімії. Адже навіть дорослій людині цікаво спостерігати, як про­являються написи на папері (дослід з фенолфталеїном і амоніаком) або як куряче яйце потрапляє в пляшку з вузьким горлечком (дослід з оцто­вою кислотою), а 13—14-річнш дитині це цікаво ще більше. Будь-яка наука без практичного значення — «мертва наука»,, хімія ж без експерименту — «мертва» апріорі. Дітям, нехай і до­сить дорослим дітям, через психо­логічні особливості завжди цікавіше подивитися, ніж послухати, спробу­вати зробити щось самим, ніж запи­сувати під диктовку терміни й понят­тя. Важко контролювати увагу учнів, стоячи до них спиною біля дошки, за­писуючи формули та правила. Наба­гато легше робити це, проводячи ра­зом з ними хімічний експеримент або дослід. Учень стає не пасивним слу­хачем, дивлячись на якого, не розу­мієш, засвоює він матеріал чи про­сто мрійливо дивиться у вікно, але й активним учасником уроку, екс­перимент — це та панацея, що заці­кавить і спокійного, відповідального учня, і учня, який не вирізняється по­сидючістю. У будь-якому разі яскра­вість і барвистість хімічного досліду відкладеться в пам'яті в усіх присут­ніх на уроці учнів, і певний мінімум знань одержать як і ті, хто вкрай рід­ко відкриває підручник, так і учні, що займаються постійно.^ Молодіжна субкультура і навчальний процес У нашій школі вчаться учні з різних соціальних шарів, і, відповідно, спо­стерігається значний розрив у психо­логічних характеристиках. Але вік ді­тей, яким викладається хімія, недарма називають перехідним. Цьому віку властиві певні фактори, що не зале­жать ні від соціального, ні від матері­ального, ні від якогось іншого статусу Уже не маленька, але ще й не дорос­ла людина хоче, щоб до неї ставили­ся як до рівного. Звичайно ж, учитель не може дозволити собі бути постій­но «у близьких стосунках» зі своїми учнями. Ми не можемо «здитиніти», тому що в цьому випадку з'являєть­ся небезпека, що через інші психоло­гічні особливості цього віку учнів не виконуватиметься основна функція педагога — навчити й виховати, але необхідно цікавитися тією субкультурою, в якій живуть наші учні. Кі­нофільми, книги, комп'ютерні ігри, музика, пісні, якими захоплюється більшість дітей, мають бути не лише об'єктами нашої пильної уваги, але й у міру можливості вивчатися нами щодо їх використання в активізації навчального процесу. Наприклад» невмирущий «Термінатор» — це просто знахідка для вчителя хімії. Тут і тема аморфності речовин, і розчинення металів, і перехід речо­вин у різні стани. Любителям «важ­кої» музики можна запропонувати знайти найважчий метал (Os), пояс­нити, що таке корозія металу, взявши за основу не термін, а назву цієї гру­пи. Комп'ютерних же ігор, особливо в жанрі «квест», де хімія бере участь не лише опосередковано, але і пря­мо, просто величезна кількість. Звичайно, спиратися тільки на цю субкультуру в навчанні було б невір­но, але в схемі «зацікавити -навчи­ти, перевірити» на першому етапі вона може відіграти дуже корисну й важливу роль. Головне— пам'ята­ти й дотримуватися тієї грані, за якою зацікавленість, учня предметом пе­реходить у просте обговорення кни­ги, пісні або фільму. У мене є досвід роботи з дітьми з дитячого будинку і, незважаючи на їхні, з об'єктивних. причин, складні психологічні харак­теристики, вони позитивно реагува­ли на бажання педагога знати їхні ін­тереси й захоплення. Насправді прикладів, здатних активі­зувати пізнавальну діяльність учнів, можна навести ще дуже й дуже багато. Але формат статті не дозволяє мені розширювати цю тему нескінченно. Підбиваючи підсумок вищесказано­му, хочу насамперед відзначити, що не слід боятися й соромитися вчити­ся самим. Не слід боятися вчитися доброзичливості й відкритості: вони ще нікому не нашкодили. На завер­шення хочу сказати, що всі ми були дітьми й, будемо чесні, на жаль, біль­шості з нас, як і більшості нинішніх дітей, навчатися було нецікаво. Але для того щоб навчатися було цікаво, треба цікаво вчити.


Не сдавайте скачаную работу преподавателю!
Данный реферат Вы можете использовать для подготовки курсовых проектов.

Поделись с друзьями, за репост + 100 мильонов к студенческой карме :

Пишем реферат самостоятельно:
! Как писать рефераты
Практические рекомендации по написанию студенческих рефератов.
! План реферата Краткий список разделов, отражающий структура и порядок работы над будующим рефератом.
! Введение реферата Вводная часть работы, в которой отражается цель и обозначается список задач.
! Заключение реферата В заключении подводятся итоги, описывается была ли достигнута поставленная цель, каковы результаты.
! Оформление рефератов Методические рекомендации по грамотному оформлению работы по ГОСТ.

Читайте также:
Виды рефератов Какими бывают рефераты по своему назначению и структуре.