Автор: Наумець Ліна ДмитрівнаЗВЯГЕЛЬСЬКИЙ КАЛЕНДАРЗвягель – Новоград-ВолинськийВіхи історії1187 – 2008 рокиМета цієї розвідки : Повернути із людського забуття Імена людей, діяльність їх, події. Без минулого немає майбуття, З ним звіряємо сьогодні свої дії.Усі дати до кінця 1917 року подано за старим стилем. Висловлюю вдячність краєзнавцям М. Костриці, Л. Когану, О. Провоторову, В. Вітренку, матеріали яких стали у пригоді. Окреме щире дякування Віктору Ваховському, Євгенії Ващук за постійну суттєву допомогу і рецензування, а також міському голові М. П. Боровцю та його заступнику В. С. Титяневич за сприяння виходу календаря. Возвягель, Звягель, Новоград… Що в імені мені отім ? Епох розбурханих парад На Случі березі крутім ? Чи вітер добрих перемін ? Чи мрія про новий політ ? Чи просто звиклості взамін - Насилля, зверхності наліт ? Дзвеніло, дзвонами гуло Аж бронзове, ім'я старе… Та в оці скалкою було Новим господарям : хай вмре ! І заявився Новоград, Хоч Новоградів – гать гати… Для чого ще один – підряд ? Явити вбогість наготи ? А Звягель… Звягель – лиш один, Єдиний – геть на цілий світ! Під біг приречених годин Роняв додолу яблунь цвіт… Петро Гоць ^ ХІІ століття1187 рік – Вперше у літопису згадано назва «Україна».1199 рік – Князь Роман Мстиславович (після 1160-1205), узявши помічне військо від свояків – польських князів, увійшов у Галичину і, приєднавши її до Волині, утворив могутнє Галицько-Волинське князівство (державу).^ ХІІІ століття1199-1205 роки – Галицько-Волинським князівством правив князь Роман Мстиславович, стосовно якого у літопису вперше вжито слово «самодержець».1205 рік – Князь Роман Мстиславович загинув під час походу. Управління князівством прийняла молода княгиня Романова (синам Романа Мстиславовича було: Данилові близько 4-х років, Васильку – 2 роки).1205-1264 роки – Правив князь Данило Галицький.1230 рік – Василько Романович (1203-1269) правив Волинню, Данило Романович – Галичиною. 1239-1241 роки – Монголо-татари напали на українські землі та захопили землі Галицько-Волинського князівства.1257 рік – Звягель вперше згаданий в Іпатському літопису, як місто Галицько-Волинського князівства, у зв’язку з тим, що Галицько-Волинський князь Данило Романович (1201-1264) за непокору спалив Звягель, жителів же його поділив між братом Васильком та своїми синами. 1264-1301 – У Галицько-Волинському князівстві правили князі Лев і Андрій Даниловичі. ^ ХІV століття1301-1308 роки – Землями Галицько-Волинського князівства володів князь Юрій – син Льва Даниловича. На його часи припала помітна подія – церковний поділ України. Галицько-Волинська держава у ті часи була багатою і славетною.1308-1323 – Галицько-Волинським князівством правили Лев і Андрій Юрійовичі.^ Початок 1320 років – Не стало князів Андрія і Лева, які не залишили чоловічого потомства, що було небезпечно для Галицько-Волинського князівства.1325 рік – Син сестри померлих Юрійовичів – Марії і Тройдена Мазовецького (польського князя) – Болеслав, хрещений католиком, прийнявши православну віру та ім’я Юрій, посів Галицько-Волинський престол. Був одружений із дочкою литовського князя Гедиміна, який під час свого правління (1316-1341) об’єднав велике князівство Литовське і захопив північну частину Київщини.^ 1340 рік , 7 квітня – Бояри, незадоволені Юрієм-Болеславом, отруїли його.1340-1349 роки – Престол Волинського князівства посів князь Литовський Любарт-Дмитро, син Гедиміна. Звягель увійшов до складу Великого князівства Литовського.1349 рік – Галичина і частина Волині були загарбані Польщею.1362 рік – Литовсько-українські війська на чолі з князем Ольгердом перемогли татар у битві на р. Сині Води. До Великого князівства Литовського приєдналися Київські, Переяславські, Волинські та Подільські землі. 1385 рік – Укладена Кревська унія між Польщею і Литвою, яка передбачала об’єднання Литви і Польщі в одну державу, через шлюб польської королеви Ядвіги і литовського князя Ягайла.^ ХV століття1432 рік – Після 175 років, що пройшли з першої літописної згадки про Звягель, у числі міст великого князівства Литовського, на володіння якими претендував великий князь Свидригайло, з’являється назва «Взвягель».До 1452 року – Звягельська волость належала удільним князям – спочатку Василю, згодом (під час панування великого князя Казимира ІV) – Андрію Семеновичам, які йменували себе Звягельськими.1452 рік – Волинське князівство перетворилося у провінцію Великого князівства Литовського.1471 рік – Після смерті братів Звягельських волость у складі Київської землі повернута до корони.1488 рік – Казимир ІV надав в оренду на три роки трьом луцьким євреям мито і корчму Звягельську, про що сповістив намісника Звягельського пана Окушка Калениковича.1494-1496 роки – Волинь, у тому числі Звягельська волость, постраждала від нападів татар^ 1499 рік, 23 червня – Великий князь Олександр подарував на вічні часи селище Звягель гетьману, маршалку Волинської землі князю Костянтину Івановичу Острозькому (1460-1530) за вірну службу.^ ХVІ століття1507 рік – Король Польський Сигізмунд І підтвердив грамотою дарунок князя Олександра князеві Костянтину Острозькому та дозволив йому у Звягелі побудувати замок і місто заснувати, а також влаштовувати базар кожну неділю і ярмарок у день Святого Дмитра.^ 1530 рік, 10 серпня – Помер князь Костянтин Іванович Острозький. Похований в Успенському Соборі Києво-Печерської Лаври (у 1941 році могила зруйнована). Звягель перейшов до сина князя – Іллі Костянтиновича Острозького (1510-1539).1569 рік – Після Люблінської Унії Литва і Польща об’єдналися в єдину державу Річ Посполиту. Волинь (у тому числі Звягель у складі Луцького повіту Волинського воєводства) до 1793 року опинилася під владою польських феодалів.– У Звягелі нараховувався 161 будинок. Населення – майже 1000 осіб.1571-1603 роки – Звягелем володів Василь-Костянтин Костянтинович Острозький (1526-1608).1577 рік – У місті проживало 30 ремісників, 50 торговців та велика кількість ловців, стрільців та бортників.1578 рік – Тривали напади татар, через що населення міста скоротилося майже наполовину.1582 рік – Уперше у писемних джерелах повідомлялося, що у місті була церква. 1591-1593 роки – Жителі міста брали участь у повстанні під проводом Криштофа Косинського (?-1593).1593-1596 роки – Жителі Звягеля брали участь у визвольній боротьбі українського народу проти польської шляхти на чолі із Северином Наливайком (?-1597).^ 1595 рік, 11 червня – Закінчено будівництво замку-фортеці на скелястому березі Случі. Звягель мав статус міста.1596 рік – Укладена Берестейська церковна унія: частина православного духовенства визнала главенство Папи Римського, прийняла основні догмати католицької церкви, зберігши православні обряди і богослужіння церковнослов’янською мовою. Православна церква опинилася поза законом.^ ХVІІ століття1603 рік – Василь-Костянтин Костянтинович Острозький розділив землі між синами Олександром і Янушем. Звягель перейшов під владу князя Олександра Острозького (1571-1603).1605 рік – Відбувся спустошувальний набіг татар на місто «( 1605 року татаре… більш ніжлі 5 крат були і много людей побрали коло Звягеля...»).1620 рік – Згідно з «Инвентарем имений князей Острожских, составленного в 1620 г. для раздела между дочерьми князя Олександра Острожского: Любомирскою, Замойскою и Ходкевичевою» Звягель перейшов під владу Анни-Алоїзи Ходкевич, ревної католички. В інвентарі маєтків князів Острозьких згадано замок з однією дерев’яною та двома мурованими баштами, в одній з яких зберігалася панська скарбниця.– У Звягелі було 403 оподаткованих будинки, проживало 2,5 тисячі мешканців. Містечко мало 5 вулиць – Ринкову, Вільхову, Церковну, Підліську та Калечеську, 2 передмістя – Запружковське та безіменне, 2 церкви – замкову та Спаську.– В «Инвентарі…» вперше згадано про навчальний заклад та лікарню (дім шпитальний) у Звягелі.1620-і роки – Спадкоємниця двох князівських родів – Ходкевичей та Острозьких Анна-Алоїза побудувала у місті костьол в ім'я Воздвиження Хреста Господня. З 1621 року – Звягелем володіла дочка Олександра Острозького Анна-Алоїза (1600-1654), котра вийшла заміж за волинського воєводу Яна-Карла Ходкевича.1635 рік – У місті проживало 76 ремісників, 18 чоботарів, 12 кравців, 6 ковалів, 6 гончарів, 3 м’ясника тощо.1638-1656 роки – Тривала визвольна боротьба проти польських магнатів. Місто кілька разів повністю руйнувалося.1648 рік – Звягель – досить значне місто, яке стояло на межі воєводств Волинського і Київського, кордоном між якими була річка Случ.Літо 1648 р. – У місті відбулася кривава січа між військами Максима Кривоноса і поляками. Мешканці спалили панські будівлі, господарські книги, зруйнували костьол, споруджений Анною-Алоїзою, допомогли 10-тисячному загону Кривоноса вигнати шляхту з міста.1649 рік – У Звягелі перебували окремі сотні Чернігівського та Лубенського полків під проводом полковника Г. Яцкевича.– Війська Б. Хмельницького на шляху до Збаражу зайняли Звягель. Після поразки під Берестечком Хмельницький змушений був поступитися Звягелем Польщі.12 березня – Вперше у письмових джерелах згаданий Звягельський полк, що сформувався з жителів міста під проводом полковника Тиші. Чисельність Звягельського гарнізону складала до 4 000 козаків. Після заключення Зборівського миру у серпні 1649 року полк було розформовано.13 червня – Місто почав штурмувати великий загін (біля 3 тисяч воїнів) польського князя К. Пшиємського, якому зі своїми воїнами допомагав князь С. Корецький. У місті виникла велика пожежа.19 червня – А. Фірлей, який на той час виконував обов’язки коронного гетьмана, з радістю доповів Польському королю, що «… лігво лотрів, яке цілій Волині завдавало таких утисків знесено….» (йдеться про Звягель).^ Серпень – У місті стояли козаки Овруцького полку.1654 рік, 27 січня – Померла Анна-Алоїза Ходкевич, не залишивши по собі дітей. Так закінчила своє існування гілка роду князів Острозьких, пов’язана з історією Звягеля.1654 рік – Звягель перейшов у володіння до синів від шлюбу сестри Анни-Алоїзи Ходкевич – Софії Острозької із краківським воєводою Станіславом Любомирським: старости сондецького і переяслівського Олександра-Міхала (бл. 1514-1677) та великого коронного гетьмана Єжи-Себастіана (1616-1667) Любомирських. Місто у той час входило до складу Луцького повіту Волинського воєводства.1662-1663 роки – Місто понесло великі втрати через війну (у документах тих часів зазначено «З Звягеля, містечка пустого…»). 1667 рік – За умовами Андрусівського перемир’я між Росією і Річчю Посполитою Правобережна Україна, в т.ч. Звягель, залишився у складі останньої.1669 рік – Відбувся спустошливий напад на Звягель кримських татар.1675 рік – У місті мешкало не більше 200-250 осіб.1699 рік – Згідно з інвентарним описом маєтку й замку Звягеля польською мовою, що зберігається у Національному історичному архіві Білорусі в Мінську, одна половина Звягельського замку належала надвірному коронному маршалкові, очевидно, Юзефу-Каролю Любомирському (1638-1702) – сину Олександра-Міхала, друга – Міхалу (?-1714), сину Олександра та онуку Єжи-Себастіана Любомирського.– У місті була православна церков Вознесіння Святого Спаса (інакше Преображення Господнєго) Луцького Єпіскопату з капеланом Євстафієм Данішевичем та костьол Воздвиження Святого Хреста Луцької діоцезії з ксьондзом-комендарем. Був також млин (ймовірно був у районі колишнього плодоконсервного заводу), ратуша і шинкові будинки, розташовані на ринковій площі.– Тричі на рік у Звягелі проходили ярмарки – на день Святого Петра (12 липня), День Водохреща та День Святого Дмитра (26 жовтня). Генеральне мито, яке сплачували приїжджі купці, становило 150 злотих.– Фортеця в значній мірі була руїною. Занепад переживав і фортечний арсенал. «Жодного боєприпасу в тому замку нема, крім однієї звичайної залізної гармати на колесах, пороху та іншої належності в цейхгаузі немає, як і дрібнішої рушниці».^ ХVІІІ століття1701 рік – Звягель був пограбований князем Радзивилом.1700-1704 роки – Тривало народне повстання проти польської шляхти, яке очолив Семен Палій. Жителі Звягеля брали у ньому участь, поповнюючи повстанські загони.1731 рік – У місті працювало 7 цехів. Князі Любомирські затвердили статут для звягельських ремісників (усі ремісники повинні : мати мушкети для захисту фортеці й міста, сплачувати костьолу свічковий податок та інше).1738 рік – Місто перейшло у володіння до Станіслава Любомирського (1720-1783). Замок став мисливським, про що багато років зберігалась пам'ять у назві вулиці Звіринської (тобто на місці князівського звіринцю).^ Близько 1740 року – У місті була збудована синагога.1753 рік – Було розпочато будівництво нового костьолу. Князь Станіслав Любомирський, воєвода Брацлавський у грудні дозволив розібрати залишки замкового муру та використати камінь як будівельний матеріал для стін костьолу. 1766 рік – Споруджено новий кам’яний костьол. – У місті було 379 будинків. Нараховувалося 205 селян, які відбували панщину.– Ремісники були об’єднані у 9 цехів: ковалів, слюсарів, бондарів, шкіряників, ткачів, шевців, мечників, гончарів, сідельників.1768 рік – Тривало народне повстання під назвою Коліївщина. Серед повстанців – звягельці під проводом Максима Залізняка та Івана Гонти.1773 рік – Поблизу Звягеля збудований один із перших в Україні чавуноливарний завод.16 квітня – Народився Федір Петрович Уваров (майбутній чоловік княгині Марії Любомирської, яка була останньою польською володаркою Звягеля), генерал-лейтенант, учасник Турецької, Вітчизняної війни 1812 року. Нагороджений багатьма орденами, у т.ч. Святого Володимира та Андрія Первозваного. Помер 20 листопада 1824 року. У заповіті відписав 400 тисяч крб. на спорудження пам’ятника російській гвардії. На ці кошти зведена й урочисто відкрита у 1834 році Нарвська тріумфальна брама у Санкт-Петербурзі. 1775 рік – У місті трапилася велика пожежа. Згоріло 145 будинків, залишилося 234 будинки.1778 рік – Відбулося освячення новозбудованого костьолу. Він вважався одним з найбагатших і красивіших храмів на Волині.^ 1793 рік, 27 березня – Після другого поділу Речі Посполитої Правобережна Україна (Київщина, Поділля, значна частина Волині і у складі східної Волині – Звягель) та Білорусь увійшли до складу Російської імперії.13 квітня – Указом Катерини ІІ із ново приєднаних українських земель утворені Брацлавська та Ізяславська губернії (до складу останньої увійшов Звягель).1795 рік – При третьому поділі Польщі до Росії відійшла Західна Волинь.18 червня – Указом Катерини ІІ Ізяславська губернія перейменована у Волинську.5 липня – Указом № 17354 Звягель перейменовано на Новоград-Волинський і призначено його губернським центром, враховуючи його зручне географічне розташування – майже у центрі губернії, що мало неабияке значення при слабо розвинутих на той час шляхах сполучення.5 липня – Указом Катерини ІІ за № 17352 утворено Волинську та Подільську губернії. До складу Волинської губернії входила територія нинішніх Волинської, Рівненської, більша частина Житомирської, частина Хмельницької та Тернопільської областей. Вона мала 13 повітів. Новоград-Волинський повіт поділявся, у свою чергу, на 20 волостей, об’єднаних у 6 станів (Корець, Ємільчино, Рогачів, Миропіль, Любар та Баранівка).^ 5 липня – Указом № 17353 затверджено штати Волинської та Подільської губерній.1796 рік, 17 січня – Видано новий указ про виділення в межах України Волинської, Київської та Подільської губерній. 22 січня – Затверджено герб Волинської губернії і герби усіх інших міст Волині (у більшості гербів збережено попередню литовсько-польську символіку).^ До 13 жовтня – Останньою володаркою Звягеля була дочка Каспера Любомирського – Марія-Юзефа (1773-1810), у заміжжі Потоцька, потім Зубова та Уварова.13 жовтня – Звягель придбаний у графині Любомирської за 333 579 карбованців «для устроения в нем губернського города Новограда-Волынского», згідно з купчою від 13 жовтня 1796 року у волинському намісництві в палаті громадянського суду.6 листопада – Несподівано померла цариця Катерина ІІ.12 грудня – Імператорським указом «О новом разделении Государства на губернии» Волинська губернія (з 13 квітня 1793 до 1 травня 1795 р. – Ізяславська) поділена на 7 повітів. Новоград-Волинський повіт мав площу у 6331, 3 кв. версти.^ 1797 рік, 9 січня – Павло І видав указ про новий адміністративно-територіальний устрій на Правобережній Україні, згідно з яким Волинська губернія складалася з 13 повітів та проіснувала без змін до 1921 року (124 роки).1798 рік – На планах Звягеля було зображено ратушу (одне крило займали «судові місця», друге – торгівельні лавки).^ ХІХ століття1804 рік, 24 червня – Указом Олександра І Житомир затверджено губернським центром, Новоград-Волинський, за браком приміщень для розміщення адміністративних установ, отримав статус повітового міста.19 липня – Сенат затвердив за Новоградом-Волинським статус повітового міста.^ 1806 рік, весна – У місті розташовувалася штаб-квартира М.І. Кутузова (1745-1813).30 вересня – Марія Любомирська-Уварова подарувала свої землі чоловікові – генералу Федору Петровичу Уварову.1809 рік – У місті неодноразово бував генерал-майор артилерії Олексій Петрович Єрмолов (1777-1861) – відомий російський полководець і державний діяч, який у цей час був начальником резервних військ російської армії у Волинській і Подільській губерніях.1811 рік – У Новограді-Волинському у службових справах перебував Денис Давидов (1784-1839), російський поет, військовий письменник, один із організаторів і керівників партизанського руху під час війни з Наполеоном.1815 рік – У Новограді-Волинському служив командиром І бригади ІІ-ї уланської дивізії Волконський Сергій Григорович (1788-1865), декабрист, прозаїк.1815-1816 роки – Поряд з Новоградом-Волинським були засновані найстаріші у Східній Волині колонії німецьких переселенців – Анета та Юзефін.1816 рік – У місті діяла найбільша на Волині суконна мануфактура, де працювало 1356 кріпаків і 6 вільнонайманих робітників.1823, весна – У місті братами Петром (1800-1854) та Андрієм (1798-1854) Борисовими і Юліаном Люблінським (1798-1873) створено таємне Товариство об’єднаних слов’ян.^ 1824 рік, 20 листопада – Помер Федір Петрович Уваров. Через відсутність спільних дітей з Марією-Юзефою Любомирською виникло питання щодо успадкування Звягельського ключа.1825 рік – Відкрита парафіяльна школа на 25 учнів.Вересень – Товариство об’єднаних слов’ян приєдналося до Південного товариства декабристів на таємному зібранні у Ліщині під Житомиром.26 грудня – Почалося повстання Чернігівського полку. Місто Васильків захоплено повстанцями.^ 1826 рік, 3 січня – Повстання Чернігівського полку придушено.Січень-березень – Тривали арешти членів Товариства об’єднаних слов’ян, відправлення їх до Петропавлівської фортеці у Санкт-Петербурзі.1827 рік – Відкрито повітове училище, де навчалися 94 учня – діти заможних городян.^ 1830 рік, 14 травня – Рішенням волинського Головного суду (Житомир) зафіксовано поділ земель, що після смерті Марії-Юзефи Любомирській належали Федору Петровичу Уварову, між його двоюрідними братами. Старший із братів, полковник і кавалер, Степан Уваров успадкував Звягельський ключ, до якого віднесені були села Новий Звягель, Лубчиця, Романівка, Броники з чавунним заводом, Федорівка, Немилянка, Кропивня, Несолонь, Тупальці, Андріївка, Буда Очеретянка, Слобода Романівська, Ужачин, Гали, Вершниця, Чижівка з млинами, мідним, залізним та цегляним заводами. 1832 рік – У відомостях про розкольників зазначено, що в Новоград-Волинському повіті мешкало 314 осіб старовірів. У повіті проживало 1223 дворян, 4840 дрібних шляхтичів, 1700 купців та почесних громадян.1833 рік – На кошти унтер-офіцера у відставці побудована церква Різдва Пресвятої Богородиці.1 вересня – Відкрилося повітове дворянське училище. Повітовому училищу було підпорядковано ще 7 приходських училищ (в містечках Полонному, Топорищах, Троянові та інш.)1834-1836 роки – У місті працював канцеляристом Новоград-Волинського земського суду Бонковський Денис Федорович (1816-1869), український та польський поет, композитор, перекладач, автор текстів і музики пісень «Ґандзя», «Тропак» та ін.^ 1836 рік, 8 січня – Повітове училище перейменовано у дворянське, що значно підвищило його статус.1837 рік – На плані міста зображено ратушу з підписом «присутственные места». Володимир Антонович, археолог, дослідник Волині, зазначав : «В городе уцелела постройка древней ратуши: квадратная стена толщиною в 4 аршина». Також позначена гребля млина для товчення проса й валяння сукна (на цьому місті потім було побудовано плодоконсервний завод). Завершувалося на плані місто в районі нинішнього магазину «Торговий дім» (колишній «Дитячий світ»).1838 рік – Із Новограда-Волинського до Полонного переведено повітове дворянське училище.^ Січень – Почала виходити газета «Волынские губернские ведомости».1839 рік – У місті існувало 522 будинки (з них 5 мурованих). Населення 6127 осіб. Криниць не було, воду носили із Случі. Площа міста – 284 десятини 1656 квадратних саженів. 1840 рік – Розпочато будівництво кінно-поштової станції. ^ 1846 рік, 9 березня – У місті під час подорожі зупинялася Ганна Барвінок (Олександра Михайлівна Білозерська-Куліш) (1828-1911) та Пантелеймон Куліш (1819-1897), українські письменники. Про це вона згадує у нарисі «Волинь».Жовтень – Через місто проїжджав Т.Г. Шевченко (1814-1861) під час службової поїздки Західною Україною (документально факт не доведений).^ 1847 рік, 15 квітня – Народився Сергій Аполлонович Уваров (1847-1900).1848 рік – У селі Чижівка збудований в зруб триповерховий дерев’яний млин і гребля (керував роботами іноземець Іоган Ейтер, йому заплатили 2 000 крб сріблом). Навпроти млина був залізоплавильний завод. У Кропивні на чавуноливарному заводі було відновлено роботу печі для плавлення чавуну з руди. У Ново-Звягелі була реконструйована винокурня, збудована воловня для відгодівлі волів брагою.^ 1848 рік, 5 березня – Помер Степан Уваров. Дружина його невдовзі вийшла заміж і 23 травня 1848 року виїхала до Одеси. Спадкоємцями земель залишилися їх дочки Євгенія та Марія.1850 рік – Відкрилося казенне двокласне єврейське училище 1-го розряду (навчалося 20 хлопчиків). – Закінчилося будівництво кінно-поштової станції. Межа міста – на Кінній площі (перетин сучасних вулиць Воровського, Войкова, Шевченка та Левченка).1855 рік – Розпочалося будівництво Преображенського Собору, яке тривало 6 років.1859-1875 роки – Збудована міська в’язниця.1860 рік – Жителі міста виконують додаткові повинності: підводну – для роз’їздів поліції, перевезення військових, засланців, та квартирну – для розміщення військових.– Триває спорудження Києвсько-Брестського шосе, яке проходить скрізь місто. – Побудований міст через Случ – дерев’яний, кружальної форми з трьома арками на річкових биках з червоного граніту.1861 рік – У Росії скасоване кріпацтво.– 70,4 % населення міста становлять міщани.– Ліквідовано городовий магістрат у Новограді-Волинському, який керував адміністративною, господарською діяльністю міста. Ці обов’язки покладено на новостворену міську думу на підставі «Жалованой грамоты на права и выгоды городам Росийской империи».16 жовтня – Відбулося урочисте освячення соборної церкви в ім'я Преображення Господнього – головного храму в Новоград-Волинському повіті (збудована на державні кошти) 1863 рік – Міський доход складав 7 173 карбованців.^ 1864 рік, 5 червня – Над селом Новий Звягель пронісся ураган. Фільварку нанесено значних збитків на суму понад 3 тис.крб. 1865 рік – Побудовано церкву Святого Архистратига Михайла та церкву Святої Трійці. Всього у місті на той час було 3 православні церкви (дві з них – з каменю), католицькі костьол і каплиця, єврейська синагога, 8 молитовних шкіл.– У місті було 386 будинків, з яких 15 з каменю, 182 лавки, 1 трактир, 16 постоялих дворів, міська лікарня, приходське училище та двокласне єврейське училище І-го розряду. Населення – 7514 осіб. Почесних громадян і купців – 288, міщан і цехових 6711 осіб.– Місто володіло 6 633 десятинами землі. До його складу входило село Сусли, що у 4-х км від міста.– Було видано торгівельних свідоцтв: купцям першої гільдії 3, другої гільдії – 105, на дрібну торгівлю – 238, на розвізну – 3, на розносну – 5, на міщанські промисли – 528. У місті працювало 220 ремісників (134 майстра), 8 фабрик і заводів (4 шкіряних, 2 свічкових, 2 цегляних).– У в’язниці побудована Михайлівська церква.1866 рік – У місті функціонувала лікарня на 17 ліжок. 22 березня – Представники Тимчасового відділення Новоград-Волинського поліцейського управління у присутності місцевих жителів і сусідських поміщиків зачитали указ його Імператорської Величності про те, що Євгенія (в шлюбі Мезенцева) і Марія Уварови визнані єдиними і прямими спадкоємцями Новозвягельського маєтку. Сестри отримали заможне господарство.14 серпня – До міста прибув Петро Антонович Косач (1841-1909), призначений на посаду голови з’їзду мирових посередників.1868 рік – На річці Случ біля села Лубчиця збудовано триповерховий млин з крупчаткою, який обійшовся у 5 тисяч крб. сріблом.– Збудований будинок пожежної команди на вул. Троїцькій. 28 липня – Петро Антонович Косач взяв шлюб з Ольгою Петрівною Драгомановою (1849-1930) у Хресто-Воздвиженській церкві села Пирогова Київського повіту.1869 рік – Засновані міські вищі початкові чоловіче та жіноче училища.25 липня – Народився Михайло Петрович Косач (Обачний), відомий діяч української культури, вчений, письменник (1869-1903).1869-1870 роки – За відомостями етнографічно-статистичної експедиції Російського географічного товариства, очолюваної П. Чубинським, в Новоград-Волинському повіті у досліджуваний період проживало 25 725 євреїв.^ ХІХ ст. друга половина – Ратуша втратила свій архітектурний стиль. Людвік Рокоссовський: «…ратуша посередині ринку, яка ще зовсім недавно носила на собі ознаки далекого минулого, зараз відреставрована, а вірніше, перероблена на двоповерховий чотирикутник, позбулася своїх старих башт і брам й містить нині внизу ряди єврейських лавок, а нагорі – приватні квартири».^ 1871 рік, 13 лютого – Народилася Лариса Петрівна Косач-Квітка – велика українська поетеса Леся Українка.1874 рік – Народився Мордехай Зеєв Феєрберг – відомий єврейський письменник, писав на івриті.1875 рік – Було побудовано 2-поверховий кам’яний будинок Генріха Христофоровича Льоге. У ньому на другому поверсі з 1896 року розташовувалася полкова церква 18-го Вологодського піхотного полку його Величності Короля Румунського (вміщувала до 400 осіб). У 1950-1960 роках ХХ ст. у ньому розміщувався будинок культури (навпроти будинку Рад).^ Літо – Михайло Петрович Драгоманов (1841-1895) із родиною був у Новограді-Волинському на гостині у Косачів.1876 рік, 2-4 лютого – М.П. Драгоманов приїжджав до Новограда-Волинського попрощатися із родиною Косачів перед від’їздом за кордон.24 березня – У зв’язку з ліквідацією Ровенського з’їзду мирових посередників, П.А. Косача призначено головою об’єднаного Новоград-Волинського і Ровенського з’їзду мирових посередників.5 травня – Вийшла друком перша наукова робота Олени Пчілки «Українські взори» – збірка українських народних узорів, зібраних на Поліссі і впорядкованих нею.18 травня – Виданий Ємський указ імператора Олександра ІІ (за назвою німецького міста Ємс) про заборону видання в Росії оригінальних творів і перекладів українською мовою, ввіз українських книжок і брошур, виданих за кордоном, театральних вистав, концертів, друкування текстів до нот українською (чинний до революції 1905-1907 років).^ Літо – Ольга Петрівна Косач разом із дітьми Михайлом та Лесею відвідали село Жаборицю. Тут Леся вперше почула про Мавку.Осінь-зима – У родині Косачів гостювала тітка Єлизавета Іванівна Драгоманова.^ 1877 рік, 26 травня – Народилася Ольга Петрівна Косач-Кривинюк (Олеся Зірка) (1877-1945), письменниця, мемуарист, перший біограф-літописець життя і творчості Лесі Українки.1878 рік – Газета «Волинь» писала: «Новоград-Волынский имеет завидную будущность…»– Найбільш упорядкованими були вулиці Корецька, Соборна, Гутинська, Житомирська. Перехрестя цих вулиць називали «углом». Тут призначалися побачення. Вечорами на високому стовпі прикріплювався лігроїновий ліхтар, що освітлював усі чотири вулиці.Березень – На гостині у родини Косачів побував Микола Віталійович Лисенко (1842-1912) – видатний український композитор.7 листопада – П.А. Косач відбув до м. Луцька.^ 1879, весна або раннє літо – Родина Косачів переїхала до м. Луцька.1880-і роки – До міста на поселення прибули чеські та німецькі колоністи.1881 рік – Населення Новограда-Волинського складало 13 383 осіб, з них 7269 – євреї. У Новоград-Волинському повіті існувала одна єврейська землеробська колонія, в якій проживало 72 особи, що мали у власності 59,65 десятин землі.Вересень-жовтень – У місті лютувала скарлатина, яка забрала життя понад 200 дітей віком від 1 до 12 років.^ 1882 рік, початок – Вибори міських старост у приватновласницьких містах, які проводилися Новоград-Волинською міською думою.Березень – Обрано нову міську думу Новограда-Волинського.1883 рік – У містах Новоград-Волинського повіту проживало 13 383 особи, з них: православних 4751, католиків – 1202, іудеїв – 7269 осіб та інш.23 липня – У Новограді-Волинському народився академік Борис Савелійович Лисін (1883-1970) – вчений-хімік, фундатор силікатної науки в Україні.1883-1884 роки – За обстеженнями, проведеними офіцерами Генерального штабу Київського військового округу Волинської губернії під керівництвом полковника О.Забєліна, станом на 1881 рік у Новоград-Волинському повіті існувало 139 колоній іноземних поселенців, в яких нараховувалося 4029 дворів (німці – 22509 осіб, чехи – 165 осіб). 64% землевласників – поляки, в їх володінні 52% землі.1884 рік – Новоград-Волинський став другим містом на Волині після Житомира, де була реалізована міська реформа 1870 року.1886 рік – Новоград-Волинська міська дума нараховувала 59 гласних на чолі з міським головою, за національним складом : 28 українців, 5 росіян, 19 євреїв, 9 поляків.1887 рік – У місті поширювалася антиурядова література, спрямована проти самодержавства.1890 рік – Згідно зі звітом волинського губернатора за 1890 рік у Новоград-Волинському повіті мешкало 1484 старовіри.9 лютого – Відкрита бібліотека Звягельського клубу.^ У 1890 роках та на поч. ХХ ст. – Повітовим предводителем дворянства у Новограді-Волинському був Антон Юхимович Свадковський – дід українського поета і вченого Олега Кандиби (Ольжича).1893 рік – У місті почала діяти метеостанція – одна з найстаріших в Україні.1894 рік – Дійсний статський радник С.А. Уваров був відзначений званням почесного громадянина міста Новограда-Волинського («за выдающуюся полезную деятельность на пользу городу»).– 19 підприємств міста виробляли продукції майже втричі більше, ніж у 1866 році (працювало 118 робітників).1895 рік – «Пам’ятна книжка на 1895 рік» свідчить, що в Новограді-Волинському існувало 4 православних церкви, 1 римо-католицька, 1 синагога, 22 єврейські молитовні будинки.Осінь – У місті розквартировано 18-ий Вологодський піхотний полк його Величності Короля Румунського (понад 2090 осіб). Розформований у 1917 році. 1897 рік – Відбувся перший загальний перепис населення Росії: 126,4 млн. осіб, з яких українців 22,6 млн. Згідно з переписом у Новограді-Волинському проживало 15 308 мешканців, з них 8 275 осіб були євреями. Міщани становили 79,8% населення міста.– Хутір Лідівка (на лівому березі Случі біля залізниці, нині – район вулиць Некрасова і Пархоменка), який належав дворянину Ф. Куташевичу, нараховував 183 мешканця. Смолянка – болотяна місцевість і колонія на північній околиці міста (нині – район перетину вулиць Пархоменка і Радянської до залізничного переїзду) нараховувала 37 мешканців. Плетянка (Плетенка) – південне передмістя, розташоване вздовж шляху до Баранівки, відоме з ХVІІІ ст., нараховувало 385 жителів.– У місті 18 підприємств (119 робітників): 6 шкіряних заводів, 2 миловарних, 1 чавуноливарний, 1 з виробництва свічок, 1 з виробництва скипидару, 3 з виробництва цегли, 2 з переробки вапна. 2 з виробництва оцту. Нараховувалося 430 майстрів і ремісників, 265 підмайстрів та 256 учнів, які працювали у своїх майстернях.28 жовтня – Комітет піклування про народну тверезість відкрив народний дім для організації культурного відпочинку жителів міста. При народному домі відкрито театр.^ 1898 рік, 10 січня – Відбулася велика пожежа в маєтку поміщиці Мезенцевої в селі Лубчиця. Згорів крупчастий млин.1899 рік – Колишню вулицю Гончарну (неофіційна назва – Монопольна) було перейменовано у вулицю Велику Пушкінську, а Малу Гончарну – у Малу Пушкінську (згодом – вул. Дзержинського, нині – Лесі Українки) з нагоди 100-річчя від дня народження поета.– Помер М.З. Феєрберг. Похований у м. Новограді-Волинському, на єврейському кладовищі (могила збереглася). 12 травня – Газета «Волинь» порівнювала респектабельний вигляд вулиці Корецької (нині – вул. Т.Шевченка) із « любой Гороховой Петербурга».^ Кінець 1890 - початок 1900 років – На колишній території заміського маєтку генерала С. Уварова була збудована і впорядкована садиба поміщика Б. С. Мезенцева (будинок зберігся).^ Кінець ХІХ - початок ХХ століття – Новоград-Волинський з глухого містечка перетворився на респектабельне повітове місто Волинської губернії. У місті було 28 вулиць, 8 провулків. Умовні кордони міста проходили лівими берегами рік Случ та Смолка (на сході і півдні), залізницею (на заході) і в районі пивзаводу (на півночі).^ ХХ СТОРІЧЧЯ1900 – 1940 роки1900 рік – У місті було 3350 будинків (з них 256 – з каменю). Населення – 15 304 осіб.26 липня – Газета «Волинь» критикувала більшість вулиць Новограда-Волинського: «… из всех улиц 4-5 замощены. Большинство не подметаются, и нетрудно вообразить, какая пыль стоит в городе в настоящее время… Освещение на улицах крайне скудное».27 грудня – Місто прощалося з Сергієм Аполлоновичем Уваровим, почесним громадянином Новограда-Волинського, Волинським Губернським предводителем дворянства, гофмейстером двору його Величності, який помер в ніч на 22 грудня.1901 рік – Із 3450 будинків у місті 3094 були дерев’яні, 256 – кам’яні. ^ 1903 рік, 6 травня – Засновано Городницький Свято-Георгіївський ставропігійний монастир.15-17 травня – Відбулися урочистості з нагоди 100-річного ювілею 18-го Вологодського піхотного полку (парад військ, панахида по загиблих у боях, підняття і освячення нового георгіївського прапору, мітинг, ювілейні обіди, танцювальний бал).Вересень – Відкрито земську лікарню на 20 ліжок (перший головний лікар – О.Ф. Проценко).1904 рі