УВАГА!Авторські права на текст програми “Біологія, 7-11 кл.” належать Міністерству освіти і науки України та авторам програми. Авторське право на видрук програми (враховуючи редагування, коректуру, верстку, художнє оформлення) належить видавництву “Перун” згідно з “Угодою № 17/95-05 на випуск підручників (навчальної літератури) від 27.09.2005 р.” між Міністерством освіти і науки України та видавництвом “Перун”.ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКАБіологічна освіта має сприяти: становленню загальної культури школяра, вихованню особистості, яка усвідомлює власну відповідальність перед суспільством за збереження життя на Землі; формуванню екологічної культури; зміцненню духовного і фізичного здоров’я кожної конкретної людини. Мета біологічної освіти досягається у процесі вивчення шкільного предмета “Біологія”, функцією якого є формування у школярів ключових компетенцій, яких потребує сучасне життя. Шкільний предмет “Біологія” належить до освітньої галузі “Природознавство”, яка передбачає формування в учнів цілісного уявлення про сучасну природничо-наукову картину світу, роль і місце людини в природі. Завдання шкільного предмета “Біологія”: формування в учнів знань про принципи функціонування і структуру біологічних систем, їх онто- і філогенез, взаємозв’язки між біологічними системами, середовищем; оволодіння методологією наукового пізнання; розвиток умінь встановлювати гармонійні стосунки з природою на основі поваги до життя як найвищої цінності та всього живого як унікальної частини біосфери; мотивація здорового способу життя, що включає: дати учням поняття про здоров’я, форми і методи його формування, збереження і зміцнення, показати значення складових здоров’я, дати можливість учням визначитися в правильності чи хибності ставлення до власного здоров’я, залучити учнів до мислення, обговорення і здобуття інформації про шляхи передачі та ступені ризику зараження ВІЛ, профілактику ВІЛ-інфікування; формування умінь застосовувати теоретичні знання з метою професійного самовизначення у прикладних сферах людської діяльності (медицина, агропромисловий комплекс, промисловість, біотехнологія, фармакологія, психологія, педагогіка тощо); розвиток розумових здібностей та якостей особистості (пізнавального інтересу, спостережливості, уяви, уваги, пам’яті, теоретичного стилю мислення), прагнення до самоосвіти, самопізнання, самовдосконалення, самооцінки, самореалiзації у різних видах діяльності; оволодіння технологією прийняття рішень, вільного вибору і дій у різних сферах життя; становлення наукового світогляду; формування емоційно- ціннісного ставлення до природи, до себе, до людей, до загальнолюдських духовних цінностей. Зважаючи на цілісність і системність живої природи, навчальний матеріал вибудовується в програмі за лінійно-концентричним принципом і генерується навколо змістових ліній, в основі яких закладені рівні організації живого: молекулярно-клітинний рівень; організмений рівень; надорганізмені рівні; різноманітність органічного світу; історичний розвиток; методи наукового пізнання.Зміст навчального предмета “Біологія” розподіляється за роками навчання таким чином:7-й клас. Розділи: І - “Рослини”, II - “Різноманітність рослин”, III - “Гриби та лишайники”, IV - “Бактерії”, V - “Організми і середовище існування”. 8-й клас. Розділи: VI - “Тварини”, VII - “Різноманітність тварин”, VІІІ - “Організми і середовище існування”.9-й клас. Розділ ІХ - “Людина”, Х - “Біологічні основи поведінки людини”. ^ 10-11-й класи. Розділи: ХІ - “Молекулярний рівень організації життя”, ХIІ - “Клітинний рівень організації життя”, ХIIІ - “Організмений рівень організації життя”, ХIV - “Надорганізмені рівні організації життя”, ХV - “Історичний розвиток органічного світу”. На вивчення цих розділів відводиться: ^ 7-8-й класи - 70 годин (2 год. на тиждень);9-й клас - 105 годин (3 год. на тиждень);10-й клас - 52 години (1,5 год. на тиждень); 11-й клас - 70 годин (2 год. на тиждень).Відповідно до Закону України “Про загальну середню освіту” старша школа функціонує як профільна. Зміст біологічної освіти у старшій школі спрямований на задоволення освітніх потреб школяра відповідно до обраного ним рівня освіти. У даній програмі пропонується зміст освіти на рівні державного стандарту. Складниками змісту шкільного предмета “Біологія” є: реальні об’єкти і процеси живої природи; теоретичні знання про них; загальнонавчальні та спеціальні уміння, способи діяльності. Перелік обов’язкових для вивчення об’єктів і процесів природи зафіксований у навчальних темах програми. Учні мають їх спостерігати і відкривати для себе, включаючись у діяльність, що має на меті дослідження структури, властивостей, взаємозв’язків. У результаті навчання школярі здобувають емпіричні знання, які збагачуються теоретичними знаннями про ці ж об’єкти та процеси природи. Зміст навчального матеріалу в темах програми сформульований стисло, що дає змогу вчителю, враховуючи рівень розвитку учнів, творчо планувати вивчення матеріалу, доповнювати і поглиблювати зміст, виділяти час для осмислення учнями навчального матеріалу, виконання лабораторних і практичних робіт, систематизації й узагальнення знань, самостійної й творчої пізнавальної діяльності, самоконтролю знань і умінь. Учитель має можливість конструювати вступні й узагальнюючі уроки, здійснювати тематичне і підсумкове оцінювання навчальних досягнень учнів. Провідними змістовими елементами навчального предмета є біологічні ідеї й теоретичні узагальнення, що становлять важливу компоненту загальнолюдської культури: рівні організації живої природи, зв’язок будови і функцій організмів, історичний розвиток органічного світу, різноманітність організмів, екологічні закономірності, цілісність і саморегуляція живих систем, зв’язок живих систем і неживої природи, зв’язок людини і природи. Структурування навчального матеріалу навколо цих біологічних ідей утворює стрижень навчального предмета, що сприяє об’єднанню окремих знань у систему, забезпечує їх інтеграцію і тим самим полегшує розуміння учнями навчального матеріалу, знімає необхідність запам’ятовування великого обсягу знань, сприяє розвитку теоретичного мислення. У конструюванні змісту біологічної освіти використані системно-структурний і функціональний підходи. Це дає можливість більше уваги приділити вивченню процесів життєдіяльності організмів, скоротивши морфологічні й анатомічні відомості про них. Разом з тим, застосування функціонального підходу забезпечує формування уявлення про організм як цілісну систему, орієнтує учнів на здоровий спосіб життя. Зміст тем приведений у відповідність із Державним стандартом базової і повної середньої освіти. В кожній темі програми передбачені обов’язкові результати навчання: вимоги до знань та вмінь учнів, що набуваються в різних видах навчальної діяльності (інтелектуальних, практичних тощо). По закінченню вивчення теми учень має знати, а отже, називати, наводити приклади, пояснювати, обґрунтовувати, визначати, порівнювати, застосовувати знання, робити висновки, дотримуватись правил техніки безпеки, правил поведінки в природі тощо. Порівнюючи результати навчальної діяльності учня із запропонованими в програмі основними вимогами до знань і вмінь, учитель має змогу визначити рівень навчальних досягнень учня і оцінити їх. Зміст програми передбачає вивчення живої природи у 7-му класі розпочати з розділу “Рослини”. Вивчення рослинних організмів розпочинається з теми “Будова та життєдіяльність рослин”. Зміст теми підвищує пізнавальний інтерес в учнів, спонукає до подальшого вивчення рослинних організмів. Різноманітність представників царства Рослини вивчається в порядку ускладнення їх будови, починаючи з водоростей і закінчуючи покритонасінними. Кожен таксон розглядається з декількох сторін: як етап еволюції, як компонент екосистеми і як систематична категорія. Такий підхід дозволяє розвантажити навчальний матеріал від анатомо-морфологічних деталей і сформувати у школярів уявлення про рослинний світ як про цілісну систему. Вивчення таксона розпочинається із загальної характеристики і закінчується вивченням окремих його представників. Дедуктивний підхід до вивчення навчальної теми має суттєві переваги над індуктивним підходом у розв’язанні завдань розумового розвитку учнів, формуванні загальнонавчальних (інтелектуальних) умінь. Разом з тим, така послідовність вивчення змісту теми дає можливість оптимально розподілити навчальні завдання і відповідно навчальну діяльність учнів по опануванню знань і умінь у межах навчальної теми. Розділ “Бактерії” пропонується вивчати після розділу “Гриби та лишайники”. Беручи до уваги вікові особливості школярів, достатньо вивчити різноманітність бактерій, значення їх у природі й житті людини. Завершується курс біології в 7-му класі розділом “Організми і середовище існування”, що виконує функцію узагальнюючого й передбачає знайомство учнів з надорганізменими рівнями організації життя. Ефективність засвоєння навчального матеріалу повинно забезпечити проведення на уроках біологічних експериментів, дослідів. Це забезпечується не лише проведенням лабораторних та практичних робіт, вказаних у програмі, а ще й використанням демонстрацій при поясненні тієї чи іншої теми. Деякі практичні роботи, наприклад, “Вегетативне розмноження рослин”, передбачені для проведення вдома або під час літньої практики. Позначені зірочками лабораторні та практичні роботи виконуються в залежності від забезпечення навчального закладу.^ У 8-му класі розділ “Тварини” розпочинається темою “Будова і життєдіяльність тварин”, у якій розглядаються найбільш загальні закономірності функціонування тваринного організму, загальний план його будови. У наступних темах для вивчення пропонуються основні групи тваринного світу. Особливості будови і процеси життєдіяльності представників царства Тварини вивчаються з метою з’ясування пристосування організмів до середовища, їх ролі в природі й житті людини. Особливого значення набуває вивчення способу життя та поведінки тварин. Питання систематики тварин, як і рослин, розкриваються на рівні великих таксономічних одиниць. Як і в попередньому класі, особливе місце у навчальному процесі повинні займати досліди, спостереження. Проводити їх слід не тільки під час уроків, а й вдома, на екскурсіях, під час практики. Біологічні експерименти та демонстрації повинні знайомити учнів з методами дослідження природи, розвивати навички самостійної роботи, зацікавлювати до вивчення біології. Розділ “Людина” у 9-му класі передбачає вивчення організму людини за функціональним принципом. Його зміст спрямований на формування поняття організму людини як цілісної біологічної системи, що функціонує в особливих умовах соціального середовища. Основна увага при цьому зосереджується на вивченні питань психофізіологічних особливостей поведінки людини. Зміст навчального курсу спрямований на формування в учнів свідомої мотивації здорового способу життя. Розпочинається вивчення розділу “Людина” темою “Організм людини як біологічна система”, яка є загальною темою і готує учнів до вивчення функцій і будови систем органів організму людини. Послідовність вивчення наступних тем розділу є класичною, забезпечує формування системи знань про організм людини і доводить цілісність організму. Механізми та принципи регуляції функціонування організму людини розглядаються в окремих темах. Тому на початку вивчення розділу даються ввідні поняття про нервову, ендокринну та імунну регуляцію, що необхідні для вивчення функціональних систем організму. Вивченню теми “Розмноження та індивідуальний розвиток” передує тема “Ендокринна регуляція”, що забезпечує краще розуміння учнями процесів розмноження і індивідуального розвитку організму людини. Окремі функції шкіри людини розглядаються в темах “Кровообіг і лімфообіг”, “Терморегуляція”, “Виділення”, “Сенсорні системи”. Наступний розділ - “Біологічні основи поведінки людини” розпочинається темою “Формування поведінки і психіки”. Розглядаються сучасні дані щодо фізіологічних механізмів формування поведінки і психіки людини. Слід зазначити, що під час розгляду цієї теми акцент робиться на біологічних закономірностях, а не на психологічних моделях. Вивчення через досліди власного організму, наприклад, визначення акомодації ока, дослідження різних видів пам’яті тощо, сприяє кращому розумінню фізіологічних та психологічних процесів людини, а відпрацювання надання допомоги при ушкодженнях забезпечить формування практичних навичок, необхідних у повсякденному житті. В основу навчального змісту біології 10-11 класів покладено вивчення рівнів організації живого (молекулярний, клiтинний, організмений, популяційний, екосистемний, біосферний). На рівні кожної системи простежуються їх основні ознаки: обмін речовин і перетворення енергії, цілісність живих систем. Зміст курсу включає провідні теоретичні узагальнення біологічної науки: клiтинну, хромосомну теорії, еволюційні гіпотези, біологічні закони - Г. Менделя, Т. Моргана тощо. Розпочинається курс розділом “Молекулярний рівень життя”, який передбачає вивчення хімічного складу організмів і особливостей біохімічних реакцій. Наступні розділи програми передбачають опанування учнями закономірностей функціонування живих систем на клітинному, тканинному, організменому рівнях. Знання про принципи функціонування клітини становить основу розуміння законів спадковості й закономірностей мінливості. Ознайомлення з цитологією й генетикою готує учнів до вивчення індивідуального розвитку організмів. Екологічні закономірності вивчаються в розділах “Популяційний рівень”, “Біосферний рівень”. Завершується вивчення біології розділом “Історичний розвиток органічного світу”, що включає знайомство з основами еволюційних гіпотез та формуванням великих таксонів органічного світу в процесі історичного розвитку. Формуванню навичок самостійної роботи, вмінь пошуку необхідної інформації у додаткових літературних джерелах слугують семінарські заняття, які є доцільною формою роботи у старшій школі. Практичну частину програми становлять лабораторні та практичні роботи, які є важливою складовою уроку біології і, залежно від змісту матеріалу, що вивчається, рівня підготовки учнів, навчально-матеріальної бази, можуть виконуватися різними способами: демонстраційно, фронтально, групою або індивідуально. Мета проведення цих робіт може теж бути різною: мотиваційна, контролююча тощо. Лабораторні та практичні роботи, позначені в програмі зірочкою, виконуються учнями за вибором учителя з урахуванням матеріально-технічних можливостей; за відсутності відповідних умов вони можуть бути замінені демонструванням. Програма дає право вчителю творчо підходити до реалізації її змісту, добирати об’єкти для вивчення та включати в зміст освіти приклади зі свого регіону. Кількість годин на вивчення теми є орієнтовною і може бути змінена в межах визначених годин. Резервні години можуть бути використані для узагальнюючих уроків, уроків контролю і оцінювання навчальних досягнень учнів. Реалізація чинної програми вимагає від учителя організації пізнавальної діяльності школярів на уроці, націлює на розвиток розумових здібностей, формування емоційно-ціннісного ставлення до природи. Розвиток творчої особистості, формування життєвих і соціальних компетенцій передбачає здійснення вчителем оптимального вибору форм та методів навчання, що мають відносну самостійність і впливають на стосунки, що виникають у процесі навчання між учителем та учнями і між самими учнями. Учитель має практикувати різні форми навчальної діяльності: групову, фронтальну, індивідуальну, які мають здійснюватись в умовах колективної діяльності. Добираючи методи навчання, які б забезпечували реалізацію цілей біологічної освіти, слід віддавати перевагу методам самостійного здобуття знань, методам, що спрямовані на реалізацію принципу активності навчання. Вивчення об’єктів живої природи, процесів життєдіяльності потребує використання натуральних об’єктів, технічних засобів навчання, таблиць, ілюстрацій підручників. Основний навчальний матеріал учні повинні засвоїти на уроці. Домашні завдання для учнів мають бути обов’язково диференційованими, з урахуванням потреб та інтересів учнів, сприяти навчально-пізнавальній діяльності. Неодмінною умовою виконання навчальної програми є проведення шкільних екскурсій. Учитель має право самостійно обирати час їх проведення, використати години навчальної практики. Спілкування учнів з природою на екскурсіях, під час виконання літніх завдань, позаурочних і позакласних видів робіт, вирощування рослин на навчально-дослідній ділянці створює умови для розвитку в учнів почуття прекрасного, любові до рідної землі, сприяє формуванню в них відповідального ставлення до природи й усвідомлення місця людини в біосфері. Фенологічні спостереження учні виконують самостійно у позаурочний час та під час екскурсій. Прийоми виконання фенологічних спостережень та їх реєстрації формуються учителем під час уроку. Виявити рівень навчальних досягнень учнів покликане оцінювання, що передбачає аналіз відповіді учня, якість знань, ступінь сформованості загальнонавчальних і предметних умінь, рівень оволодіння розумовими операціями, самостійних оцінних суджень. Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюються за критеріями, наведеними в таблиці на с. 10.^ Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з біології Рівні навчальних досягнень учнів Бали ^ Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів І. Початковий 1 Учень з допомогою вчителя може розпізнати і назвати окремі біологічні об’єкти;знає правила техніки безпеки при виконанні лабораторних та практичних робіт. 2 Учень з допомогою вчителя або підручника наводить елементарні приклади біологічних об’єктів і їх ознаки;за інструкцією і з допомогою вчителя частково виконує лабораторні та практичні роботи без належного оформлення. 3 Учень з допомогою вчителя або підручника фрагментарно характеризує окремі біологічні об’єкти;за інструкцією і з допомогою вчителя виконує лабораторні та практичні роботи з частковим їх оформленням. ІІ. Середній 4 Учень з допомогою вчителя або підручника дає визначення окремих біологічних понять, дає неповну характеристику загальних ознак біологічних об’єктів;за інструкцією і з допомогою вчителя виконує лабораторні та практичні роботи з неповним їх оформленням. 5 Учень самостійно дає визначення окремих біологічних понять, з допомогою вчителя або підручника відтворює навчальний матеріал; характеризує загальні ознаки біологічних об’єктів;за інструкцією виконує лабораторні та практичні роботи, звертаючись за консультацією до вчителя, оформляє їх, не зробивши висновків. 6 Учень самостійно, але не повно відтворює навчальний матеріал; характеризує будову та функції окремих біологічних об’єктів, наводить прості приклади;з допомогою вчителя розв’язує прості типові біологічні вправи;за інструкцією виконує лабораторні та практичні роботи, оформляє їх, робить висновки, що не відповідають меті роботи. ІІІ. Достатній 7 Учень самостійно відтворює навчальний матеріал, розкриває суть біологічних понять; з допомогою вчителя встановлює взаємозв’язки, характеризує основні положення біологічної науки;розв’язує прості типові біологічні вправи і задачі;за інструкцією виконує лабораторні та практичні роботи, оформляє їх, робить неповні висновки. 8 Учень самостійно відповідає на поставлені запитання; дає порівняльну характеристику явищам і процесам живої природи;розв’язує типові біологічні вправи і задачі, виправляє допущені помилки;за інструкцією виконує лабораторні та практичні роботи, оформляє їх, робить нечітко сформульовані висновки. 9 Учень вільно відповідає на поставлені запитання; з допомогою вчителя встановлює причинно-наслідкові зв’язки;самостійно розв’язує біологічні вправи і задачі, виправляє власні помилки;виконує лабораторні та практичні роботи, оформляє їх, робить чітко сформульовані висновки. IV. Високий 10 Учень дає повні, змістовні відповіді на запитання; самостійно розкриває суть біологічних явищ, процесів, аналізує, систематизує, узагальнює, встановлює причинно-наслідкові зв’язки;виконує лабораторні та практичні роботи, оформляє їх результати, робить логічно побудовані висновки відповідно до мети роботи. 11 Учень логічно, усвідомлено відтворює навчальний матеріал у межах програми; самостійно аналізує і розкриває закономірності живої природи, оцінює біологічні явища, закони; виявляє і обґрунтовує причинно-наслідкові зв’язки;ретельно виконує лабораторні та практичні роботи, оформляє їх, робить обґрунтовані висновки. 12 Учень виявляє міцні й глибокі знання з біології, може вести дискусію з конкретного питання з використанням міжпредметних зв’язків, самостійно оцiнює та характеризує різноманітні біологічні явища і процеси, виявляє особисту позицію щодо них, уміє розв’язувати проблемні завдання; самостійно користується джерелами інформації, рекомендованими вчителем;ретельно виконує лабораторні та практичні роботи, робить обґрунтовані висновки, виконує творчі завдання. 10-й клас(52 год, 1,5 год на тиждень, із них 5 год - резервні) К-ть г-н Зміст навчального матеріалу ^ Державні вимоги до рівнязагальноосвітньоїпідготовки учнів 3 ВСТУПКороткий нарис з історії розвитку біології. Методи біологічних досліджень.Рівні організації живої матерії. Розкриття поняття “життя”. Учень:називає:- рівні організації життя;наводить приклади:- значення біологічної науки в житті людини і суспільства;- застосування різних методів у вивченні живої природи;характеризує:- методи біологічних досліджень (описовий, порівняльний, експериментальний, статистичний, моделювання);- рівні організації живої матерії;пояснює:- зв’язок біології з іншими природничими і гуманітарними науками. Семінар № 1. Видатні вчені-біологи України. 3 ^ Тема 1. Неорганічні речовиниЕлементний склад живих організмів.Неорганічні речовини: вода і мінеральні солі. Учень:називає:- органогенні елементи;характеризує:- хімічні елементи, найважливіші для організму людини; - роль води та інших неорганічних речовин в живих системах;обґрунтовує:- необхідність контролю хімічного складу води та їжі людини;- норми вживання води людиною в різних умовах оточуючого середовища;- необхідність квотування промислових викидів країнами світу;пояснює:- гранично допустиму концентрацію речовин у складі води, їжі,засобів побутової хімії, косметичних препаратів тощо;- причини ендемічних та екологічних хвороб людини;застосовує знання:- для визначення можливостей усунення захворювань людини, що виникли через нестачу або надлишок деяких хімічних елементів. 8 ^ Тема 2. Органічні речовиниМалі органічні молекули (ліпіди, моносахариди, амінокислоти, нуклеотиди);макромолекули (полісахариди, білки, нуклеїнові кислоти), їх будова, властивості, функції.Єдність хімічного складу організмів. Учень:називає:- органічні речовини;наводить приклади:- ролі органічних речовин у життєдіяльності людини;- застосування ферментів у господарстві;характеризує:- молекулярний рівень органiзації живого;- функції ліпідів і вуглеводів;- поняття біополімер;- будову, властивості й функції білків і нуклеїнових кислот;- білки, які входять до складу вірусів, пріонів;- нуклеїнові кислоти, що входять до складу вірусів;обґрунтовує:- взаємозв’язок будови органічних речовин з їх функціями; пояснює:- хімічну сталість організмів;- біокаталіз;спостерігає та описує:- властивості органічних молекул;- дію ферментів;застосовує знання:- для розв’язання вправ з молекулярної біології;- для безпечного використання засобів побутової хімії, біодобавок, медичних препаратів;дотримується правил:- техніки безпеки при виконанні лабораторних і практичних робіт;- використання різних хімічних речовин, які можуть впливати на життєдіяльність людини в побуті, у виробничій діяльності;робить висновок:- про єдність хімічного складу живої й неживої природи. Лабораторні роботи№ 1. Визначення деяких органічних речовин та їхніх властивостей.№ 2. Вивчення властивостей ферментів.Практичні роботи№ 1. Розв’язання елементарних вправ з транскрипції та реплікації.№ 2. Ознайомлення з інструкціями з використання окремих хімічних речовин як медичних препаратів, засобів побутової хімії тощо та оцінка їхньої небезпеки.№ 3. Визначення наявності білків, жирів, вуглеводів у їжі. 5 ^ Тема 1. КлітинаІсторія вивчення клітини. Методи цитологічних досліджень.Будова клітин прокаріотів і еукаріотів.Клітинні мембрани. Поверхневий апарат клітини - система отримання інформації з зовнішнього середовища, його функції.Ядро - система збереження спадкової інформації. Будова ядра. Функції ядра.Нуклеоїд прокаріотичних клітин. Учень:називає:- методи вивчення клітин;- типи організації клітин;- функції поверхневого апарату клітин;- функції ядра;наводить приклади:- про- та еукаріотичних організмів;розпізнає:- клітини прокаріотів і еукаріотів на фотографіях, малюнках і схемах;- структури ядер клітин на схемах, електронних мікрофотографіях;характеризує:- клітинну теорію Т. Шванна і її роль в обґрунтуванні єдності органічного світу;- будову клітини прокаріотів і еукаріотів;- особливості будови і функції клітинних мембран;- транспорт речовин через мембрани;- поверхневий апарат клітини, його функції;- будову і функції ядра;- нуклеоїд прокаріотів;обґрунтовує:- взаємозв’язок клітини із зовнішнім середовищем;- зв’язок будови мембран клiтини з виконуваними функціями;пояснює:- значення цитологічних методів у діагностуванні хвороб людини;- принципи визначення безпеки речовин, які застосовуються людиною в побуті й господарській діяльності, цитологічними методами; - проникнення в клітини вірусів, зокрема ВІЛ;- керівну роль спадкової програми у життєдіяльності клітин;- роль електричних явищ у житті клітини;порівнює:- два типи організації клітин;- поверхневий апарат клітин бактерій, грибів, рослин і тварин;спостерігає та описує:- явище плазмолізу, деплазмолізу в клітинах рослин;застосовує знання:- про мембрани, поверхневий апарат для доказу єдності органічного світу;- про поверхневий апарат клiтин для доказу небезпеки куріння;дотримується правил:- виготовлення деяких мікропрепаратів;робить висновок:- про загальний план будови клітин всіх організмів;- про біологічну роль ядра. Лабораторні роботи№ 3. Будова клітин прокаріотів. № 4. Будова клітин тварин.№ 5. Будова клітин рослин.№ 6. Спостереження явища плазмолізу та деплазмолізу в клітинах рослин. 5 Тема 2. Цитоплазма, її компонентиЦитозоль, рибосоми. Синтез білка. Цитоскелет. Клiтинний центр.Одномембранні органели: ендоплазматична сітка, апарат Гольджі, лізосоми, вакуолі.Двомембранні органели: мітохондрії і процес дихання, пластиди і процес фотосинтезу. Учень:називає: - органели клітини;наводить приклади:- процесів, які відбуваються в цитоплазмі клітини;розпізнає:- компоненти клітин на схемах, електронних мікрофотографіях;характеризує:- цитоплазму, її складові;- функціональне значення цитозолю і цитоскелета;- будову і функції органел клiтини;- процеси біосинтезу білка, фотосинтезу; аеробного й анаеробного дихання;обґрунтовує:- роль клітинного центра в організації цитоскелета;- об’єднання одномембранних органел у єдину систему;- значення двомембранних органел в енергетичному обміні;- гіпотези походження органел еукаріотичних клітин;пояснює:- значення гліколізу;- можливості штучного синтезу білків для діагностування та лiкування хвороб людини;порівнює:- гіпотези походження органел еукаріотичних клітин;- процеси, які відбуваються в цитоплазмі про- і еукаріотів;спостерігає та описує:- рух цитоплазми у клітинах рослин;застосовує знання:- про вплив факторів зовнішнього середовища на клітини для профілактики захворювань людини;робить висновки:- цитозоль - внутрішнє середовище клітини;- цитоскелет - опорно-рухова система клітини;- одномембранні органели - система відокремлення синтезованих речовин;- двомембранні органели - система енергетичного обміну;- про роль двомембранних органел у позаядерній спадковості. Лабораторні роботи№ 7. Вивчення будови одномембранних органел.* № 8. Вивчення будови двомембранних органел.№ 9. Рух цитоплазми в клітинах рослин.Практичні роботи№ 4. Розв’язання елементарних вправ з трансляції. 5 Тема 3. Клітина як цілісна системаКлітинний цикл. Мітоз. Мейоз. Каріотип.Обмін речовин і енергії в клітині.Сучасна клітинна теорія.Цитотехнології. Учень:називає: - положення сучасної клітинної теорії;наводить приклади:- клітин, що не діляться;- застосування цитотехнологій для лікування хвороб людини;розпізнає: - аутосоми і статеві хромосоми;- структурні компоненти хромосом;- фази мітозу і мейозу;характеризує:- будову і функції хромосом;- стадії клітинного циклу;- процеси мітозу та мейозу;- клітину як цілісну систему;- сучасну клітинну теорію;обґрунтовує:- подібність і відмінності в будові клітин організмів різних царств у зв’язку зі способом їхнього життя; - значення вивчення каріотипу організмів різних царств;- значення видової сталості каріотипу;- зв’язок пластичного і енергетичного обміну в клітині;пояснює:- принципи диференціювання клітин;- значення вивчення каріотипу для діагностування і профілактики спадкових хвороб людини;- можливості цитотехнологій;- принципи штучного вирощування рослин на поживних середовищах;- еволюційну історію клітин;- значення змін функціональної діяльності клітин та їх загибелі у виникненні хвороб у людини;- можливості регуляції продуктивності фотосинтезу;порівнює:- обмін речовин і енергії в клiтинах автотрофних і гетеротрофних, аеробних і анаеробних організмів;- клітинну теорію Т. Шванна з сучасною клітинною теорією;- клітини про- і еукаріотів;застосовує знання:- про процеси життєдіяльності клітини для збереження здоров’я;- для підтвердження ідеї матеріальної єдності світу;робить висновок:- клітина - елементарна цілісна жива система. Лабораторні роботи№ 10. Мітотичний поділ клітин.№ 11. Будова хромосом.Практична робота№ 5. Причини і наслідки швидкого розмноження бактерій.Семінар № 2. Можливості цитотехнологій. 5 Тема 1. Неклітинні форми життяВіруси, пріони. Будова, життєві цикли. Роль в природі й житті людини. Учень:називає:- неклітинні форми життя;наводить приклади:- хвороб людини, які викликаються вірусами і пріонами;розпізнає:- віруси і бактеріофаги на малюнках, схемах;характеризує:- будову та життєвий цикл вiрусів;- особливості вірусів і пріонів, їх роль у природі й житті людини;- механізми проникнення вірусів у клітини людини, тварин, рослин, бактерій;обґрунтовує:- значення вірусів у природі й житті людини;- способи боротьби з вірусними захворюваннями;пояснює:- принципи профілактики вiрусних хвороб людини, зокрема ВІЛ/СНІД;- гіпотези походження неклiтинних форм життя;- шляхи розповсюдження вiрусних хвороб людини;застосовує знання:- про процеси життєдіяльності вірусів для профілактики вірусних хвороб людини, тварин, рослин;дотримується правил:- поведінки в місцях, де можливе зараження вірусами;робить висновок:- віруси - паразитичні неклiтинні форми життя. Семінари№ 3. Життєві цикли вірусів.№ 4. Профілактика ВІЛ/СНІД та інших вірусних хвороб людини. 5 Тема 2. Одноклiтинні організмиПрокаріоти. Еукаріоти.Особливості їх організації. Бактерії. Роль бактерій у природі та в житті людини.Колонiальні організми. Учень:називає:- одноклітинні організми;наводить приклади:- одноклітинних прокаріотичних організмів;- одноклітинних рослин, тварин, грибів;характеризує:- особливості одноклітинних організмів;- особливості прокаріотичних організмів;- спосіб життя і стратегію бактерій;- бактерії: автотрофні, сапротрофні, паразитичні, симбіотичні, аеробні та анаеробні;- значення бактерій;- явище колоніальності у одноклітинних організмів;обґрунтовує:- відмінності одноклітинних еукаріотичних організмів від клiтин багатоклітинних організмів;пояснює:- роль бактерій в екосистемах;- значення бактерій у господарській діяльності людини;- значення мікробіологічної промисловості;- шляхи розповсюдження бактеріальних хвороб людини;- принципи профілактики бактеріальних хвороб людини;- принципи застосування антибіотиків у лікуванні бактеріальних хвороб;- роль деяких Найпростіших у виникненні хвороб людини;- роль одноклітинних грибів у природі й господарстві людини;застосовує знання:- про процеси життєдіяльності бактерій для профілактики інфекційних хвороб, у господарській діяльності людини;дотримується правил: - поведінки в місцях, де можливе зараження бактеріями. Практична робота№ 6. Різноманітність бактерій, їх значення в природі та в житті людини.Семінар № 5. Профілактика бактеріальних хвороб людини. 8 Тема 3. Багатоклiтинні організмиБагатоклітинні організми без справжніх тканин.Багатоклітинні організми зі справжніми тканинами.Будова і функції тканин. Гістотехнології.Багатоклітинні організми: гриби, рослини, тварини. Органи багатоклітинних організмів.Регуляція функцій у багатоклітинних організмів.Колонії багатоклiтинних організмів. Зміст навчального матеріалу Учень:називає:- багатоклітинні організми;- тканини;- органи;- системи органів тварин;наводить приклади:- застосування гістотехнологій для лікування хвороб людини;- колоній багатоклітинних організмів;характеризує:- тканинний, органний, організмений рівні організації життя;- стовбурові клітини багатоклiтинних організмів;- типи тканин рослин і тварин;- принципи організації та функціонування багатоклітинних організмів;- потік речовин через організм людини;- принципи регуляції функцій у рослин і тварин;- регуляторні системи організму людини: нервову, ендокринну, імунну;обґрунтовує:- взаємозв’язок будови і функції тканин;- значення процесу диференцiювання клітин, утворення тканин і органів; Державні вимоги до рівнязагальноосвітньоїпідготовки учнівпояснює:- принципи гістотехнологій, їх значення у лікуванні хвороб людини;- шляхи отримання і збереження інформації людиною;- взаємодію систем регуляції у людини;порівнює:- організацію рослин, тварин і грибів;- регуляцію функцій організму рослин і тварин;- види р