УДК 336.71Швець Н.Р.Достатність капіталу банків у світлі рекомендацій Базельського комітету з банківського нагляду та в умовах прогресуючої фінансової кризиВ статті розкривається значення достатності капіталу банківських установ для функціонування банківської системи країни в цілому, особливо в умовах прогресуючої фінансової кризи. Автором аналізується ступінь запровадження Базельських принципів щодо визначення та регулювання достатності капіталу банків в українську банківську практику та виокремлюються напрямки процесу подальшого застосування принципів Базеля ІІ в Україні.На сьогодні наслідки фінансової кризи в Україні найбільш яскраво проявили себе в банківській сфері. Так, в банківській системі України спостерігається яскравий приклад того, як проблеми з достатністю капіталу однієї банківської установи спричинили системну кризу ліквідності всієї системи банків нашої країни. Зважаючи на цей факт, доводити актуальність обґрунтованого визначення та оцінки оптимального значення достатності капіталу банківських установ не має особливої необхідності, оскільки вона доведена часом та обставинами прогресування фінансової кризи в Україні та світі. Одним з найважливіших документів, який регулює питання пов’язані з визначенням достатності капіталу банківських установ, являється документ Базельського комітету з банківського нагляду «Міжнародна конвергенція оцінки капіталу і стандартів капіталу. Виправлена версія» (Базель ІІ). Базель ІІ в більшості країн з ринковою економікою замінив попередню угоду про капітал 1988 року (Базель І) з доповненнями 1996 року, які стосувалися оцінки ринкових ризиків.1 Українська банківська система як і більшість систем світу також іде шляхом впровадження основних принципів Базеля ІІ у свою практику. Оскільки Базель ІІ є основним фундаментальним міжнародним документом у сфері регулювання достатності капіталу банківських установ, зупинимося дещо детальніше на його найважливіших засадах, а також проаналізуємо ступінь застосування їх в українській банківській практиці, і перспективи та напрямки просування засад Базеля ІІ в Україні. Структура Базеля ІІ зумовлена необхідністю висвітлення найважливіших напрямків регулювання достатності капіталу банківських установ, а тому включає наступні три компоненти: Мінімальні вимоги капіталу. Наглядовий процес. Розкриття інформації для підтримки ринкової дисципліни, за допомогою якої фінансові ринки сприяють виконанню наглядовим органом функції контролю за банківськими установами та функції забезпечення дотримання ними мінімальних вимог достатності капіталу. Щодо розбіжностей та змін в Базельських документах щодо капіталу, то зазначимо, що як і в Базелі I, мінімальні вимоги до капіталу залишаються найважливішим елементом Нової угоди. Однак при цьому Базельський комітет виділяє значимість та роль наглядового процесу в регулюванні достатності капіталу кожної банківської установи. Тобто, формалізація наглядового процесу набуває особливого значення, оскільки Базель II замість стандартизованих методів та єдиної класифікації ризиків дозволяє найефективнішим банкам використовувати системи внутрішніх рейтингів для розрахунку мінімальних вимог банківського капіталу. На рис.1 наведена порівняльна характеристика основних компонентів угод Базель І та Базель ІІ. ^ Змінено в Базелі ІІ Не змінено в Базелі ІІ у порівнянні з Базелем І у порівнянні з Базелем І SA – стандартизований підхід IRB – підхід, що базується на внутрішніх рейтингах BIA - підхід на основі базових індикаторів AMA - прогресивний підхід на основі вимірювань^ Рис. 1 – Огляд нових елементів мінімальних вимог достатності капіталу в рамках Базеля ІІКонтроль за дотриманням мінімальних вимог достатності капіталу банківських установ традиційно являється найважливішою складовою пруденційного нагляду. Ця роль не змінюється і в Базелі II. У цілому, Базель II не змінив також визначення та компоненти власних коштів банків, встановлені Базелем I. Капітал, визначений наглядовими органами як джерело покриття неочікуваних збитків, складається з акціонерного капіталу та нерозподіленого прибутку (капітал 1 рівня, або основний капітал), і додаткового капіталу (капітал 2 рівня). Банки можуть залучати і так званий капітал 3 рівня, який включає короткострокові субординовані запозичення, що за певних умов можуть використовуватися для дотримання мінімальних вимог достатності капіталу. (Див. рис.2)Капітал 2-го рівняРис. 2 – Структура капіталу, визначена Базельським комітетом з метою дотримання банками мінімальних вимог достатності капіталуЗгідно європейського законодавства в рамках Директиви Європейської Ради 96/6/ЄEC від 15.03.1996 р., і наступних директивах Ради 89/299/ЄEC від 17.04.1989 р. та 86/635/ЄEC від 8.12.1986 р.2 вимоги мінімальної величини капіталу виражаються наступним виразом:Мінімальний Регулятивний капіталкоефіцієнт: Активи, зважені за > = 8%ступенем ризикуВикористання даного виразу на практиці дозволяє одержати числове значення відношення капіталу до активів, зважених за ступенем ризику, яке не повинно бути меншим 8%. При розрахунку активів, зважених за ступенем ризику, банк повинен враховувати і позабалансові інструменти, зважені за відповідним ступенем ризику. Аналогом даного коефіцієнта в українській практиці являється норматив адекватності регулятивного капіталу банківської установи (Н2), який встановлений Національним банком України і відноситься до групи нормативів капіталу. Нормативне значення Н2 на сьогодні НБУ встановив на рівні не менше 10%, але все частіше лунають заклики банкірів, щоб в умовах фінансової кризи Нацбанк знизив значення нормативу до 8% (як це прийнято в міжнародній практиці), тим самим вивільнивши частину банківського капіталу для здійснення операцій, або надавши банкам більшої свободи дій щодо ризиковості своїх операцій. Якщо звернутися до статистики банківської діяльності, то можна констатувати про зниження в 2007 році значення нормативу Н2 з 14,19 % до 13,92 %. Зменшення адекватності регулятивного капіталу - результат випереджаючого зростання активів, зважених за ризиком, щодо збільшення регулятивного капіталу банків. За 2007 рік активи, зважені за ризиком, зросли на 78,9 % (на 229 млрд. грн.) - до 519 млрд. грн. Основну масу активів, зважених за ризиками, становлять активи зі 100 % коефіцієнтом ризику - 74,4 %, за рік вони підвищилися на 79,2 % - до 498 млрд. грн. Активи, зважені на коефіцієнт ризику 50 %, становлять 4,9 % активів, активи з коефіцієнтом ризику 0 % - 17,6 % активів. Як і в 2006 році, найчисленнішою залишається група банків із значенням адекватності капіталу від 14 % до 28 %.3 Як бачимо, спостерігається деяке зниження значення нормативу адекватності регулятивного капіталу, яке, проте, ще цілком не відображає наслідків прогресуючої фінансової кризи. На нашу думку, протягом певного періоду часу буде спостерігатися подальше зниження значення цього показника , а тому зменшення його нормативного значення на 1-2% вважаємо доцільним. Щодо посилення роботи Національного банку України в напрямку запровадження найважливіших Базельських принципів в українську банківську практику, то необхідно підкреслити, що НБУ розпочата робота в напрямі забезпечення врахування ринкових ризиків під час визначення адекватності регулятивного капіталу банку відповідно до вимог документа Базельського комітету "Поправка до Угоди про капітал для включення ринкових ризиків". Першим результатом цієї роботи було внесення змін до Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні в частині врахування валютного ризику під час розрахунку адекватності регулятивного капіталу (постанова Правління Національного банку України від 17.12.2007 № 458). Цими самими змінами передбачено вимогу щодо підтримки банками достатнього рівня регулятивного капіталу для покриття ризику, який виникає у зв'язку з перевищенням обсягів активних операцій за строком погашення більше 1 року над пасивними операціями з аналогічним строком до погашення.4 Повертаючись до умов Базеля ІІ зазначимо, що Новою угодою про капітал передбачені три різні варіанти розрахунку кредитного та операційного ризиків (див. рис.1): підхід, що базується на внутрішніх рейтингах (IRB), підхід на основі базових індикаторів (BIA), прогресивний підхід на основі вимірювань (AMA). Базельським комітетом визнана недоцільність збереження єдиного стандарту оцінки ризиків всіма банками. Замість цього запропоновані три підходи для оцінки кредитного та операційного ризиків. Ці підходи відрізняються між собою ступенем точності оцінки ризиків, що дозволяє банкам і наглядовим органам обрати найбільш прийнятний підхід, який відповідає розміру, рівню розвитку та позиції на ринку кожної окремої банківської установи. Використання «прогресивніших», удосконалених моделей оцінки ризиків в практиці банку може сприяти зниженню вимог мінімальної величини банківського капіталу. Тобто, фактично нові умови Базеля ІІ відповідають ризик-орієнтованому підходу в банківському нагляді. Базелем ІІ передбачено також подальше використання стандартизованого методу вимірювання ризиків, який багато в чому аналогічний підходу, зафіксованому в Базелі I і головна ціль застосування якого полягає в знаходженні балансу між простотою і точністю. В межах цього підходу встановлюються фіксовані коефіцієнти ризику для кожної категорії активів, однак передбачається також можливість використання зовнішніх кредитних рейтингів, що підвищує точність відповідних оцінок. Базельський комітет вважає, що більшість банків буде використовувати стандартизований підхід у якості першого кроку в напрямку до «прогресивного» підходу або як такий, що найбільше відповідає їх діяльності та характеру прийнятих ризиків. Введені Новою угодою про капітал підходи, які базуються на внутрішніх рейтингах (IRB), припускають можливість використання моделей кредитного ризику з метою розрахунку достатності капіталу, але при цьому не беруть до уваги кореляції між різними видами кредитів. IRB-підходи передбачають створення банком систем рейтингування позичальників на основі ймовірності їх дефолту протягом певного проміжку часу. Для банків, що використовують базовий ВІА-підхід, наглядові органи встановлюють значення наступних показників: збитки у випадку дефолта; загальна абсолютна величина потенційних збитків за кредитом або іншим продуктом; коригування, пов'язані з визначенням періоду, протягом якого банк несе ризик за кредитом або іншим продуктом; очікувані збитки; та неочікувані збитки. Банки, що використовують «прогресивний» АМА-підхід, повинні самостійно визначати зазначені показники. Застосування розглянутих підходів передбачає зниження вимог достатності капіталу, тим самим стимулюючи банки до вдосконалення внутрішніх систем управління та оцінки ризиків, притаманних банківській діяльності. Так, Національний банк України з метою здійснення кількісної оцінки ризиків, на які наражаються банки здійснює стрес-тестування впливу на діяльність банків зміни зовнішніх факторів. Стрес-тестування проводиться на підставі даних форм статистичної звітності, що подаються банками, і дає змогу розраховувати суми додаткових збитків чи доходів, які можуть отримати банки, та визначати вплив ризиків на капіталізацію банківського сектору. Зокрема, стрес-тестування впливу коливань курсу валют на діяльність банків, що дає можливість відстежувати та прогнозувати прямі валютні ризики, проводиться за допомогою чистої відкритої позиції в іноземній валюті. Результати стрес-тестування за станом на 1 січня 2008 року засвідчили, що в разі коливання курсу валют на 10%, розмір регулятивного капіталу по банківському сектору може змінитися на 0,03 %. Це свідчить про несуттєвий вплив прямого валютного ризику на банківський сектор. Вплив коливань валютного курсу на розмір регулятивного капіталу незначний (як за ревальвації, так і в разі девальвації гривні), що в умовах фінансової кризи та нестабільних валютних курсів набуває особливого значення. Стрес-тестування зміни процентної ставки ґрунтується на аналізі розривів (ГЕПів) між чутливими до змін відсоткової ставки активами і пасивами банку та моделюванні змін відсоткових ставок банків. Варто відзначити, що за результатами стрес-тестування за станом на 1 січня 2008 року банківський сектор України має незначний ризик зміни відсоткової ставки. Значення індексу відсоткового ризику для активів та пасивів з терміном погашення до одного року становить 6,12%.5 В другому компоненті Базеля II викладені ключові засади банківського нагляду, які полягають у засвідченні того факту, що капітал банку відповідає характеру та обсягу ризиків, ним прийнятих. Згідно з Базельськими принципами наглядовий процес передбачає своєчасне втручання наглядового органу в діяльність банку у випадку, якщо капітал банку не покриває його потенційні ризики, а конкретніше: 1. Наглядові органи виходять із того, що банки при здійсненні своєї діяльності підтримують достатність капіталу на рівні, який перевищує мінімально встановлений. 2. Банк повинен використовувати методики оцінки достатності сукупного капіталу у їх взаємозв’язку з характером та обсягами прийнятих ним ризиків, а також стратегією підтримки різних рівнів капіталу. 3. Наглядові органи повинні перевіряти та аналізувати адекватність внутрішньобанківських оцінок достатності капіталу та стратегії підтримки капіталу, а також дотримання банками регулятивних вимог достатності капіталу. 4. Наглядові органи повинні вживати негайні заходи при виникненні загрози зниження рівня достатності капіталу нижче мінімально встановленого наглядовим органом значення. Так, якщо проаналізувати стан та динаміку дотримання банками України значення мінімального розміру регулятивного капіталу банків, то необхідно відмітити позитивні тенденції в цьому напрямку. У 2007 році спостерігалося значне нарощування банками регулятивного капіталу - на 31,1 млрд. грн., або на 75,6 % - до 72,3 млрд. грн. (9,7 млрд. євро), що становить 10,2 % ВВП. Збільшення регулятивного капіталу відбулося за рахунок зростання: фактично сплаченого зареєстрованого статутного капіталу - на 16,6 млрд. грн., що становило 51,7 % від приросту регулятивного капіталу (у 2006 році - 66,3 %); результату переоцінки основних засобів - на 3,6 млрд. грн. (11,2%) (у 2006 році - 2,9 %); прибутку, що включається до розрахунку капіталу, - на 3,1млрд.грн. (9,7 %) (у 2006 році - 3,7 %); субординованого боргу - на 2,9 млрд. грн. (9,1%) (у 2006 році - 12,2 %); резервних фондів і загальних резервів - на 2,1 млрд. грн. (6,4 %) (у 2006 році-11,3 %).6 Третій компонент Базеля ІІ встановлює мінімальні вимоги до обсягу та складу інформації, яка підлягає оприлюдненню. Така оприлюднена достовірна інформація дозволяє іншим учасникам ринку оцінити діяльність банку, достатність його капіталу, та дотримання ним ринкової дисципліни. Однак, при цьому Базель ІІ не скасовує такої практики, коли наглядові органи утримуються від широкого оприлюднення своїх висновків відносно окремих банків. Нові мінімальні вимоги достатності капіталу Базеля II доповнюють вимоги щодо розкриття інформації, передбачені бухгалтерським обліком та фінансовою звітністю банківських установ. Встановлюючи обов'язковість розкриття певної інформації і забезпечуючи достовірність цієї інформації щодо всіх банків, третій компонент Базеля II покликаний зміцнити ринкову дисципліну - інструмент, який сприяє завданням наглядового органу з підтримки надійної та стійкої банківської системи. Отже, в сучасних умовах прогресуючої фінансової кризи значення достатності капіталу банківських установ набуває особливої актуальності. Для того, щоб досягти міжнародних стандартів банківської діяльності, необхідно керуватися на практиці міжнародними регулюючими документами. Основним серед таких у сфері дотримання банками мінімального розміру капіталу вважається документ Базельського комітету з банківського нагляду «Міжнародна конвергенція оцінки капіталу і стандартів капіталу. Виправлена версія» (International Convergence of Capital Measurement and Capital Standards. A Revised Framework.) 2004року, або його ще називають Базель ІІ. З метою вдосконалення роботи з впровадження найважливіших принципів Базеля ІІ в українську практику, на нашу думку, доцільно: для поліпшення ситуації в банківському секторі України в умовах фінансової кризи тимчасово знизити значення нормативу адекватності регулятивного капіталу (Н2) на 1-2%; розробити методологічні підходи щодо застосування нових методів оцінки ризиків українських банківських установ, запропонованих Базелем ІІ; при здійсненні банківського нагляду попереджати банківські установи про необхідність підтримки достатності капіталу на рівні, що перевищує мінімально встановлений (можливо необхідно встановити конкретні межі такого перевищення для кожної групи банків); забезпечити широке оприлюднення банками інформації про достатність їх капіталу з метою уникнення ситуацій, коли недостовірна інформації щодо достатності капіталу окремих банків може викликати негаразди всієї банківської системи. Вважаємо, що здійснення вищевказаних заходів дозволить поліпшити ситуацію в банківському секторі України щодо дотримання банками мінімального розміру капіталу, необхідного для покриття непередбачуваних ризиків. ^ Вихідні дані статтіПІБ: Швець Наталія РоманівнаДата народження: 15.02.1974р.Вчений ступінь: кандидат економічних наукВчене звання, посада: доцент кафедри фінансів Чернівецького національного університету імені Юрія ФедьковичаІдентифікаційний номер: 2707412848 (Державна податкова інспекція у м. Чернівці)^ УДК статті: 336.71 1 Документ Базельського комітету з банківського нагляду «Міжнародна конвергенція оцінки капіталу і стандартів капіталу» (International Convergence of Capital Measurement and Capital Standards, Базель I) 1988 р.; документ Базельського комітету з банківського нагляду «Доповнення до Угоди про достатність капіталу з метою обліку ринкових ризиків» (Amendment to the Capital Accord to Incorporate Market Risk) 1996 р.; документ Базельського комітету з банківського нагляду «Міжнародна конвергенція оцінки капіталу і стандартів капіталу. Виправлена версія» (International Convergence of Capital Measurement and Capital Standards. A Revised Framework, Базель ІI) 2004р.// Електронний ресурс Базельського комітету з банківського нагляду: http://www.bis.org 2 Директива Європейської Ради 96/6/ЄEC від 15.03.1996 р.; Директива Європейської Ради 89/299/ЄEC від 17.04.1989 р.; Директива Європейської Ради 86/635/ЄEC від 08.12.1986 р. // Електронний ресурс Представництва Європейської Комісії в Україні: http://www.delukr.ec.europa.eu 3 Річний звіт про діяльність банківського нагляду України у 2007 році // Електронний ресурс Національного банку України: http://www.bank.gov.ua 4 Там же 5 Річний звіт про діяльність банківського нагляду України у 2007 році // Електронний ресурс Національного банку України: http://www.bank.gov.ua 6 Річний звіт про діяльність банківського нагляду України у 2007 році // Електронний ресурс Національного банку України: http://www.bank.gov.ua