А. С. Виготський Класний керівник творить найбільше багатство суспільства Людину…

Педагогічне проектування як засіб становлення і розвитку ключових компетентностей суб’єктів освітнього процесуАвтор-укладачкуратор І-А (10-А) курсувчитель математики,спеціаліст вищої категоріїнавчально-виховного комплексу №1 у складі: „Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів та ліцей”Кирилюк Людмила Валентинівна Інформаційно-методичне портфоліо класного керівника містить наступні модулі: „інструктивно-нормативний”, „інформаційний”, „методичний”, „практичний”, „модуль роботи з батьками”, які передбачають алгоритми діяльності класного керівника, практичні рекомендації, розробки заходів відповідно різних напрямків роботи, а саме: з учнями, батьками та новопризначеними класними керівниками.^ Дані матеріали рекомендовані широкому колу освітян, класним керівникам, студентам.Педагог є організатором дитячого життя.А. С. ВиготськийКласний керівник творить найбільше багатство суспільства – Людину…В. О. Сухомлинський На сучасному етапі метою виховання є становлення громадянина України, патріота своєї країни, готового самовіддано розбудовувати її як суверенну, незалежну, демократичну, правову і соціальну державу, здатного виявляти національну гідність, орієнтуватися у своїх обов’язках і правах, цивілізовано відстоювати їх, сприяти громадському миру і злагоді в суспільстві, поводитися компетентно, бути конкурентоспроможним, успішно самореалізовуватися в соціумі як громадянин, сім’янин, професіонал, носій культури.Український педагогічний словник дає таке визначення категорії виховання: „Виховання - процес цілеспрямованого систематичного формування особистості, зумовлений законами суспільного розвитку, дією багатьох об’єктивних і суб’єктивних факторів. У широкому розумінні виховання - це вся сума впливів на психіку людини, спрямованих на підготовку її до активної участі у виробничому, громадянському й культурному житті суспільства”. Як класний керівник розумію, що ідеалом виховання виступає різнобічно та гармонійно розвинена, національно свідома, високоосвічена, життєво компетентна, творча особистість, здатна до саморозвитку і самовдосконалення. Як же на практиці реалізувати це складне завдання? Перш за все, вважаю, через ефективне педагогічне проектування, розвиток ключових компетентностей і врахування складових виховання особистості сучасного учня, а саме: громадянське, розумове, моральне, превентивне, валео-екологічне і фізичне, трудове та естетичне.Під педагогічним проектуванням розумію розробку системи взаємодії вчителя та учнів, що включає зміст, форми, методи та засоби навчання і виховання, які дозволяють досягати певної чітко сформульованої мети навчально-виховного процесу. Пропоную досвід роботи з проблеми „Педагогічне проектування як засіб становлення і розвитку ключових компетентностей суб’єктів освітнього процесу”, над якою працюю впродовж кількох років. Переконана, що стрижнем процесу виховання має стати пробудження і розвиток у особистості, що навчається, потреби до самопізнання, самооцінки і прагнення до самовдосконалення. Під час педагогічного проектування враховую вимоги до сучасного класного керівника:  суспільно-гуманістична спрямованість;  авторитет;  педагогічна майстерність;  педагогічний такт;  ерудиція і культурний кругозір;  любов і повага до дітей;  педагогічний оптимізм;  організаторські вмінні навички;  творчий підхід;  безперервне підвищення кваліфікації. В процесі практичної діяльності створила власне методичне портфоліо технологій, прийомів, методів, ідей, засобів, знахідок, які розподілила в модулі. Модуль визначаю як складову методичного портфоліо вчителя у педагогічному проектуванні виховної роботи, організації усіх видів діяльності вчителя та учнів, яку необхідно забезпечити для повноцінного навчання і виховання та розвиток ключових (загальних і навчальних) компетентностей особистості. В моєму методичному портфоліо сформовано такі модулі: модуль інструктивно-нормативний, модуль інформаційний, модуль методичний, модуль практичний, модуль роботи з батьками. Пропоную структуру модулів та їх загальний зміст.1. Інструктивно – нормативний модуль: Положення про класного керівника. Закони України, що стосуються освіти. Накази, постанови МОН України тощо.Інформаційний модуль: Список учнів. Соціальний паспорт класу. Інформація про дітей, що потребують соціального захисту. Лист замовлення (узагальнений). Картка зайнятості (узагальнена). Список доручень. Рейтинг учнів. Графік чергування учнів по класу. Відомості про батьків тощо.Методичний модуль: Методичні рекомендації заступника директора з виховної роботи, психолога, соціального педагога. Матеріали роботи методичного об’єднання класних керівників, кураторів. Інші методичні матеріали (пам’ятки, поради, схеми тощо).Практичний модуль: Сценарії, розробки виховних заходів, годин спілкування. Протоколи класних зборів. Результати діагностики, анкетування. Зошит обліку відвідування учнями занять. Аналітичні матеріали. План виховної роботи. Матеріали вивчення особистості учнів, класного колективу. Матеріали, які використовувалися для підготовки годин спілкування. Зошит реєстрації результатів контролю дотримання учнями статутних вимог тощо.Модуль роботи з батьками: Протоколи батьківських зборів. Матеріали вивчення виховного потенціалу батьків. Матеріали, які використовувалися для підготовки батьківських зборів тощо. При педагогічному проектуванні для розвитку ключових компетентностей, виділяю певні принципи виховання, що складають певну систему. Кожний принцип входить до неї як важливий складник, взаємопов’язаний з іншими. Їх органічне поєднання виступає запорукою ефективного виховного процесу.  Принцип національної спрямованості виховання: формую у дітей та учнівської молоді національну свідомість, любов до рідної землі, свого народу, шанобливе ставлення до його культури; здатність зберігати свою національну ідентичність, пишатися своєю приналежністю до українського народу, брати участь у розбудові та захисті своєї держави.  Принцип культуровідповідності: базуючись на набутому впродовж історії морально-етичному досвіді людства, стикаюсь з проблемами, розв’язання яких вимагає творчого підходу. Вважаю, що проб лематизація моральної культури є джерелом особистісного розвитку дитини, умовою привласнення нею загальнокультурних надбань.  Принцип гуманізації виховного процесу: зосереджую свою увагу на дитині як вищій цінності, враховую її вікові та індивідуальні особливості і можливості, не форсую її розвитку, спонукаю до самостійності, задовольняю базові потреби дитини (у розумінні, визнанні, прийнятті, справедливому ставленні до неї); виробляю індивідуальну програму її розвитку; стимулюю свідоме ставлення до своєї поведінки, діяльності, життєвих виборів.  Принцип суб’єкт – суб’єктної взаємодії: уникаю жорстоких приписів, не ставлюсь до вихованця як до пасивного об’єкта своїх впливів; рахуюсь з його психічним станом, життєвим досвідом, системою звичок та цінностей; вдаюсь до продуктивних виховних дій; виявляю професійну творчість та індивідуальність. Учасники виховного процесу виступають повноправними партнерами у процесі спілкування, беруть до уваги точку зору один одного, визнають право на її відмінність від власної, узгоджують свої позиції.  Принцип цілісності: виховання організовую як системний педагогічний процес, спрямований на гармонійний та різнобічний розвиток особистості, на формування в неї цілісної картини світу; передбачаю забезпечення наступності напрямів та етапів виховної роботи на різних освітніх рівнях; охоплюю всі сфери життєдіяльності дітей та учнівської молоді.  Акмеологічний принцип: орієнтую виховний процес на найвищі морально-духовні досягнення й потенційні можливості вихованця; створюю умови для досягнення життєвого успіху особистості, розвитку її індивідуальних здібностей. Напрями виховної роботи втілюються у відповідних результатах міцно й органічно засвоєних загальнолюдських і національних цінностях, стратегії життя, яка передбачає постійний рух до здіснення все нових, соціально значущих задумів.  Принцип особистісної орієнтації: оскільки загальні закони психічного розвитку проявляються у кожної дитини своєрідно і неповторно, тому культивую у зростаючої особистості почуття самоцінності, впевненості у собі, визначаю її право на вільний розвиток своїх здібностей; надаю їй право почуватися індивідуальністю; спрямовую зусилля на розвиток світогляду, самосвідомості, культури потреб, емоційності сприйнятливості, відповідальної поведінки.  Принцип життєвої творчої самодіяльності: передбачаю становлення особистості як творця і проектувальника свого життя, який уміє приймати самостійні рішення і нести за них відповідальність, повноцінно жити й активно діяти у динамічних життєвих умовах, постійно самовдосконалюватися, адекватно і гнучко реагувати на соціальні зміни.  Принцип полікультурності: даний принцип передбачає інтегрованість української культури у європейський та світовий простір, створення для цього необхідних передумов; формую у дітей та учнівської молоді відкритість, толерантне ставлення до відмінних від національних ідей, цінностей, культури, мистецтва, вірувань; здатність диференціювати спільне й відмінне в різних культурах, сприймати українську культуру як невід’ємний складник культури загальнолюдської.  Принцип соціальної відповідності: обумовлюю необхідність узгодженості змісту і методів виховання реальній соціальній ситуації, в якій організовується виховний процес; передбачаю формування у дітей готовності до ефективного розв’язання життєвих проблем; забезпечую комплекс соціально-педагогічної допомоги і захисту дітей; орієнтую педагогічний процес на реальні можливості соціуму, враховую його найрізноманітніші чинники.  Принцип превентивності: враховуючи інтереси особистості та суспільства, спрямовую свої дії на профілактику негативних проявів дітей та учнівської молоді, на допомогу та їх захист, вироблення імунітету до негативних впливів соціального середовища. При цьому забезпечую систему заходів економічного, правового, психолого-педагогічного, соціально-медичного, інформаційно-освітнього характеру, спрямованих на формування позитивних соціальних настанов, запобігання вживанню наркотичних речовин, різних проявів деструктивної поведінки, відвернення суїцидів та формування навичок здорового способу життя, культури статевих стосунків. Коли мене призначили класним керівником, одним з найважливіших напрямків виховної роботи стала організація учнівського самоврядування. Було проведено декілька зборів учнів класу, на яких разом вирішили – самоврядування потрібне для того, щоб: ♦ відповідальність за всі справи у класі була колективною, а не тільки класного керівника; ♦ клас повинен стати єдиним колективом; ♦ у кожного має бути конкретне доручення; ♦ у колективі повинні бути дисципліна, порядок, організованість. Вважаю, самоврядування починається не із створення тих чи інших органів, а з конкретної самодіяльності учнів, яка є наслідком їхньої потреби щось зробити, самостійно організувати. З власного досвіду виокремлюю певні складові без яких не існує учнівське самоврядування, а саме: Структура ♦ актив ♦ центр „Дозвілля” ♦ центр „Дисципліни і порядку” ♦ центр „Здоров’я” ♦ прес-центр ♦ соціометр ♦ центр „Національного і культурного відродження” Передумови ♦ зацікавленість учнів та педагогічного колективу; ♦ чіткий розподіл обов’язків щодо управління; ♦ оптимальна структура; ♦ чітка система роботи органів учнівського самоврядування. Наслідки ♦ дає можливість формувати активну життєву позицію учнів; ♦ підготовлює учнів до розбудови громадянського суспільства; ♦ розвиває такі соціальні якості, як толерантність, критичність та конструктивність мислення; ♦ розвиває повагу до власної та чужої праці, оптимізм, здатність до самоаналізу й самовиховання; ♦ отримання підлітками практичного досвіду, з яким вони зможуть вільно почувати себе в дорослому житті. Функції ♦ соціалізуюча; ♦ допоміжна організаційно-практична; ♦ компенсаційна; ♦ інноваційна. ^ Завдання педагогів ♦ передавати учням організаційний досвід; ♦ навчати їх організаторської майстерності; ♦ залучати учнів до самоуправлінської діяльності та надавати їм необхідну допомогу; ♦ не приймати рішення, не обговоривши з учнями всі проблеми. ^ Поради класному керівнику ♦ завжди цікавитись завданнями органів учнівського самоврядування; ♦ спільно з учнями шукати шляхи розв’язання цих завдань; ♦ допомагати учням визначати мету діяльності, складати план, аналізувати роботу; ♦ не перебирати на себе всю відповідальність, намагатись зробити так, щоб учні самі знайшли вихід із найскрутніших ситуацій; ♦ постійно навчайте актив, готуйте його до самостійної роботи. Інноваційні форми Форми виховної роботи – це конкретні засоби організації позаурочної діяльності учнів під керівництвом педагога. Деякі методисти налічують 1200 форм виховної роботи, інші 4200. „Мозковий штурм”, робота в парах або групах, дискусія, рольова гра, „Незакінчені речення”, опитування, анкетування, гра „Гудіння вулика”, дебати, круглий стіл, інтерв’ювання, асоціативний зв’язок, відтворення інформації, творча робота, метод малюнків, „Криголами”, „Перетворення” тощо. Учнівське самоврядування – це самостійна організація дітьми їхньої колективної життєдіяльності, а отже, воно немислиме без повноцінної творчості дітей. Більше того, якщо діти усунені хоча б від однієї із ланок самоврядування, воно відразу втрачає сенс, стає придатком формальної системи виховання, яка завдає шкоди розвитку кожної окремої особистості і колективу загалом. Саме через учнівське самоврядування відбувається реалізація підходів, які переносять акцент не на накопичення знань, а на формування технологій розумової праці учнів. Співпраця учителя і учнів, партнерство на уроці, спільний процес пізнання і відкриттів, постійне створення ситуації успіху – ось складові цієї технології. Прагну, щоб дитина чи підліток не тільки володіли сумою знань зі шкільних предметів, але й усім досвідом демократичних відносин у суспільстві, навичками управління собою, своїм життям у колективі, вміти брати відповідальність за свою діяльність. Для цього вектор діяльності повернуто на виховання лідерських якостей у школярів, котрі слід розглядати як готовність кожного до вирішення власних задач визначення свого місця в житті, успішного розвитку і реалізації своїх нахилів і інтересів. Критичне переосмислення прогресивного педагогічного досвіду дало змогу зробити висновок про важливість спеціальних занять на яких школярі розвивали б міру своїх можливостей. Лише компетентна, від­повідальна, з чіткими громадянськими позиціями та загальнолюдськими цінностями особистість, здатна до самовдосконалення, спроможна оно­вити суспільство, забезпечити розвиток дер­жави. Педагогічне проектування передбачає і використання Програми виховання „Я - особистість”, спрямованої на формування особистості, на забезпечення наступності духов­ного, морального досвіду поколінь, підготовки особистості до успішної життєдіяльності. Основна мета програми: за допомогою навчальної діяльності й раціональних прийомів навчання сформувати в учневі здібності до аналізу, планування, рефлексії для подальшого саморозвитку, самонавчання, самовиховання. Суттєво змінилися роль і місце батьків в освітній політиці школи. Ми бачимо сім’ю як один з найважливіших соціальних замовників освіти, активно вивчаємо позицію батьків, враховуємо її при організації спеціалізованих, поглиблених, профільних класів, додаткової освіти, формуванні варіативної складової навчального плану, виборі напрямків виховної роботи. Переконана, що освітній простір школи має бути максимально відкритим для батьків. Для цього їм надаю повну інформація про суть нових технологій навчання і виховання, про зміст і перспективи розвитку школи, про проблеми і особливості розвитку дітей тощо. Вважаю, що виховання учня в школі та сім’ї – це єдиний нерозривний процес. Тому надзвичайно важливо, щоб педагоги і батьки об’єднали свої можливості і перейшли до тісної співпраці в організації спільної діяльності з виховання підростаючих поколінь. Становлення такої співпраці передбачає виявлення та активізацію виховних можливостей сім’ї, підвищення педагогічної культури батьків, організацію спільної діяльності сім’ї та учнів. Робота з батьками учнів у школі, на мою думку, має включати такі основні напрямки: ● ознайомлення з умовами життя сім’ї, з’ясування її психологічного клімату, особливостей поведінки дитини в сім’ї; ● визначення рівня педагогічної культури батьків; ● виявлення труднощів, які відчувають батьки; ● виявлення позитивного досвіду сімейного виховання з метою його поширення; ● здійснення колективного, диференційованого та індивідуального педагогічного впливу на батьків на основі ретельного аналізу; ● допомога батькам у підвищенні їхньої педагогічної культури, організації родинного життя як джерела самовиховання дитини; ● залучення батьків до організації позашкільної виховної роботи; ● поширення досвіду роботи з батьками, підготовка передач, інтерв’ю, бесід з питань сімейного виховання; ● проведення „круглих столів”, конференцій та семінарів; ● створення банків науково-методичної інформації з проблем сім’ї, роботи з батьками та сімейного виховання. При вивченні виховного потенціалу сім’ї використовую комплекс різноманітних прийомів і методів, зокрема: спостереження, бесіду, анкетування, тестування, ділові ігри тощо. Звичайно, весь арсенал прийомів і методів цим не вичерпується. Їх потрібно вибирати, виходячи із конкретних умов. Систематичне, глибоке вивчення сім’ї дозволяє учителеві ґрунтовно, науково виявляти помилки сімейного виховання, давати кваліфіковані поради батькам щодо виховання дітей. Я переконана, що педагогічне проектування як засіб становлення і розвитку ключових компетентностей суб’єктів освітнього процесу є однією з найважливіших функцій учителя, яка займає значну часову й змістовну частину педагогічної діяльності, являє собою продуману, сплановану, систематичну роботу. Педагогічне проектування в цілому сприяє постійному самоаналізу діяльності вчителя, його творчому й професійному зростанню, приносить позитивний результат в роботі з учнями, сприяє формуванню компетентностей (загальних та навчальних), необхідних для життєвої самореалізації учня. Результатом моєї виховної роботи є випускник, в якого сформовано рівень соціальної зрілості, достатньої для забезпечення його самостійності у різноманітних сферах життєдіяльності, творча особистість із розвиненою потребою у самореалізації та самовдосконаленні. Посадові обов’язки класного керівника1. Загальні положення 1.1. Це положення регламентує діяльність класного керівника загальноосвітнього закладу. Класний керівник - це педагогічний працівник, який здійснює педагогічну діяльність з колективом учнів класу, окре­мими учнями, батьками, організацію і проведення позаурочної та культурно-масової роботи, сприяє взаємодії учасників навчально-виховного процесу в створенні належних умов для виконання за­вдань навчання і виховання, самореалізації та розвитку учнів, їх соціального захисту. Класний керівник у визначенні змісту роботи керуєтьсяКонституцією України, Конвенцією ООН про права дитини, Зако­нами України „Про освіту”, „Про загальну середню освіту”, „Про позашкільну освіту”, іншими законодавчими і нормативно-правовими актами України, а також цим Положенням. Класний керівник здійснює свою діяльність відповідно до основних завдань загальної середньої освіти, спрямованих: ♦ на виховання громадянина України; ♦ формування особистості учня, його наукового світогляду, розвитку його здібностей і нахилів; ♦ виконання вимог Державного стандарту загальної серед­ньої освіти, підготовку учнів до подальшої ос­віти і трудової діяльності; ♦ виховання в учнів поваги до Конституції України, державних символів України, почуття власної гід­ності, свідомого ставлення до обов’язків, прав і свобод людини і громадянина, відповідальності перед законом за свої дії; ♦ реалізацію права учнів на вільне формування політичних і світоглядних переконань; ♦ виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до на­родних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, націо­нальних цінностей українського народу та інших народів і націй; ♦ виховання свідомого ставлення до свого здоров’я та здо­ров’я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування засад здорового способу життя, збережен­ня і зміцнення фізичного та психічного здоров’я учнів. 2. Організація діяльності класного керівника 2.1. Обов’язки класного керівника покладаються на педагогіч­ного працівника загальноосвітнього закладу, який має педагогічну освіту, здійснює педагогіч­ну діяльність, фізичний та психічний стан здоров’я якого дозволяє виконувати ці обов’язки. 2.2. Обов’язки класного керівника покладаються директором навчального закладу на педагогічного працівника за його згодою і не можуть бути припинені до закінчення навчального року. У ви­няткових випадках з метою дотримання прав та інтересів учнів зміна класного керівника може бути здійснена протягом навчального року. 2.3. На класного керівника покладається керівництво одним класом, навчальною групою. У початкових класах класне керів­ництво здійснює вчитель початкових класів. Функціональні обов’язки класного керівника розробляються відповідно до цього Положення з урахуванням типу закладу та за­вдань навчально-виховного процесу й затверджуються директором навчального закладу. 2.4. Класний керівник як організатор класного колективу: ♦ сприяє забезпеченню умов для засвоєння учнями рівня та обсягу освіти, а також розвиткові їх здіб­ностей; ♦ створює умови для організації змістовного дозвілля, про­філактики бездоглядності, правопорушень, планує та про­водить відповідні заходи; ♦ сприяє підготовці учнів до самостійного життя в дусі взаєморозуміння, миру, злагоди між усіма народами, етичними, національними, релігійними групами; ♦ проводить виховну роботу з урахуванням вікових та індиві­дуально-психологічних особистостей учнів, їхніх нахилів, інтересів, задатків, готовності до певних видів діяльності, а також рівня сформованості учнівського колективу; ♦ координує роботу вчителів-викладачів, психолога, медичних працівників, органів учнівського самоврядування, батьків та інших учасниківнавчально-виховното процесу з виконання завдань навчан­ня та виховання в класному колективі (групі), соціального захисту учнів. 2.5. Класний керівник має право: ♦ на відвідування уроків, занять із теоретичного та виробничого навчання, виробничої практики та позакласних занять у своєму класі (групі), присутність на заходах, що проводять для учнів навчальні, культурно-просвітні заклади, інші юридичні або фізичні особи; ♦ внесення пропозицій на розгляд адміністрації навчальногозакладу та педагогічної ради про моральне та матеріальне заохочення учнів; ♦ ініціювання розгляду адміністрацією навчального закладу питань соціального захисту учнів; ♦ внесення пропозицій на розгляд батьківських зборів класу (групи) щодо матеріального забезпечення, організації та проведення позаурочних заходів у порядку, визначеному законодавством; ♦ відвідування учнів за місцем проживання (за згодою батьків, опікунів, піклувальників), вивчення умов побуту та виховання; ♦ вибір форми підвищення педагогічної кваліфікації з проб­лем виховання; ♦ вияв соціально-педагогічної ініціативи, вибір форм, ме­тодів, засобів роботи з учнями; ♦ захист професійної честі, гідності відповідно до чинного за­конодавства; ♦ матеріальне заохочення за досягнення вагомих результатів у виконанні покладених на нього завдань. 2.6. Класний керівник зобов’язаний: ♦ вибирати адекватні засоби реалізації завдань навчання, ви­ховання і розвитку учнів; ♦ здійснювати педагогічний контроль за дотриманням уч­нями статуту і Правил внутрішнього тру­дового розпорядку навчального закладу, інших докумен­тів, що регламентують організацію навчально-виховного процесу; ♦ інформувати про стан виховного процесу в класі та рівень успішності учнів педагогічну раду, адмініст­рацію навчального закладу, батьків; ♦ дотримуватись педагогічної етики, поважати гідність учня, захищати його від будь-яких форм фізичного, психічного насильства; своєю діяльністю стверджувати по­вагу до принципів загальнолюдської моралі; ♦ пропагувати здоровий спосіб життя; ♦ постійно підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну культуру, вести документацію, пов’язану з виконанням повноважень класного керівника (класні журнали, особові справи, плани роботи тощо).(Положення про класного керівника навчального закладу сис­теми загальної середньої освіти, затверджене наказом Міністер­ства освіти і науки України від 6 вересня 2000 р. за № 434 і за­реєстроване в Міністерстві Юстиції України 26 вересня 2000 р. за № 659/4880.)Документи, які визначають зміст роботи класного керівника: Загальна декларація прав людини, затверджена і проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 1 грудня 1948 р. Декларація прав дитини, проголошена Генеральною АсамблеєюООН 20 листопада 1959 р. Конвенція про права дитини, схвалена Генеральною АсамблеєюООН 20 листопаді 1989 р. і ратифікована Верховною Радою України у лютому 1991р. Всесвітня декларація про забезпечення виховання, захисту і розвиткудітей, прийнята на Всесвітній зустрічі на високому рівні в інтересахдітей, яка відбулася в ООН в м. Нью-Йорку 30 вересня 1990 року. Про громадянство України / Закон України від 8 жовтня 1991року зізмінами і доповненнями, введеними Законом від 28 січня 1993 р. Конституція України, прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України у червні 1996 р. Закон України „Про освіту” від 23 березня 1996 р. (зі змінами ідоповненнями). Закон України „Про загальну середню освіту” від 13 травня 1999 р. Закон України „Про позашкільну освіту” від 22 червня 2000 р. Закон України „Про молодіжні та громадські організації”, 1999 р. Закон України „Про виховання дітей і молоді” (проект), „Освіта і Україна”, 19.04.2004 р. Кодекс законів „Про мови в Україні”. Національна доктрина розвитку освіти, 2001 р. Національна програма виховання дітей та учнівської молодіУкраїни, „Освіта і Україна”, 03.12.2004 р. Положення про класного керівника №22, Національна доктринарозвитку освіти, 2000 р. - Інформаційний збірник МО України, 2000 р. Міжнародна програма інтелектуального розвитку дитини. – „Європа в школі”, 2002 р. Державна програма інформування громадськості з питаньєвропейської інтеграції України на 2004-2007 роки. Державна програма інформування громадськості з питаньєвроатлантичної інтеграції України на 2004-2007 роки. Національна доктрина розвитку освіти. Указ Президента України від 17 квітня 2002 року №347/2002.ПОСАДОВА ІНСТРУКЦІЯ класного керівника (куратора)^ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 1.1. Дана посадова Інструкція розроблена на основі тарифно-кваліфікаційної характеристики класного керівника (куратора). При складанні інструкції враховані також рекомендації щодо організації служби охорони праці в загальноосвітньому закладі Міністерства освіти України. 1.2. Класний керівник (куратор) призначається і звільняється з посади директором школи. 1.3. Класний керівник (куратор) повинен мати вищу чи середню спеціальну педагогічну освіту без вимог до стажу педагогічної роботи. 1.4. Класний керівник (куратор) підпорядковується безпосередньо заступнику директора з виховної роботи. 1.5. У своїй діяльності класний керівник (куратор) керується Конституцією і законодавством України, указами Президента України, рішеннями Кабінету Міністрів України і органів управління освіти всіх рівнів з питань освіти і виховання учнівської молоді; правилами і нормами охорони праці, техніки безпеки і протипожежного захисту, а також Статутом і локальними правовими актами (в тому числі Правилами внутрішнього трудового розпорядку, наказами і розпорядженнями директора, даною посадовою інструкцією), трудовим договором (контрактом). Класний керівник (куратор) дотримується Конвенції про права дитини.2. ФУНКЦІЇ Основними напрямками діяльності класного керівника (куратора) є: Створення сприятливих умов для індивідуального розвитку і морального формування особистості учнів. Формування колективу класу (курсу).^ 3. ПОСАДОВІ ОБОВ'ЯЗКИ Класний керівник (куратор) виконує наступні посадові обов'язки: 3.1. Працює з учнями закріпленого за ним класу (курсу). 3.2. Здійснює вивчення особистості кожного учня в класі (курсі), його нахилів, інтересів. 3.3. Створює сприятливе мікросередовище і морально-психологічний клімат. 3.4. Сприяє розвитку в учнів навичок спілкування, допомагає учням вирішувати проблеми, які виникають в спілкуванні з товаришами, вчителями, батьками. 3.5. Спрямовує самовиховання і саморозвиток особистості учня, вносить необхідні корективи в систему його виховання. 3.6. Надає допомогу учням у навчальній діяльності, виявляє причини низької успішності, організовує їх усунення. 3.7. Сприяє одержанню додаткової освіти учнями через систему гуртків, клубів, секцій, об'єднань, які організуються в школі, закладах позашкільної освіти за місцем проживання. Організовує життя колективу класу (курсу) у відповідності з віковими особливостями та інтересами учня і вимогами суспільства. Спільно з органами учнівського самоврядування веде активну пропаганду здорового способу життя; проводить фізкультурно-масові, спортивні та інші заходи, які сприяють зміцненню здоров’я учнів у класі (курсі). 3.10. Веде у встановленому порядку документацію класу (курсу), контролює заповнення учнями щоденників і виставлення в них оцінок. 3.11. Підтримує постійний контакт з батьками учнів (особами, які їх замінюють). 3.12. Планує виховну роботу в класі (курсі). 3.13. Забезпечує дотримання правил безпеки життєдіяльності під проведення навчального процесу та виховних заходів. Оперативно інформує адміністрацію про кожен нещасний випадок, вживає заходів щодо надання першої долікарської допомоги. Вносить пропозиції з питань покращення і оздоровлення умов проведення навчального процесу, а також доводить до відома завідувача кабінетом, дирекції про всі недоліки в забезпеченні освітнього процесу, які знижують працездатність учнів, негативно впливають на їх здоров'я. Проводить інструктаж учнів з безпеки життєдіяльності під проведення виховних заходів з обов’язковою реєстрацією в класному журналі чи журналі реєстрації інструктажів. Організовує вивчення учнями правил охорони праці, правил вуличного руху, поведінки в побуті, на воді і т.п. Бере участь у роботі педагогічної ради. Проходить періодичні медичні обстеження. 3.20. Систематично підвищує свою професійну кваліфікацію; бере участь у діяльності методичних об’єднань та інших формах методичної роботи. 3.21. Дотримується етичних норм поведінки в закладі, побуті, в громадських місцях, які відповідають соціальному статусу педагога.4. ПРАВА Класний керівник (куратор) має право: 4.1. Брати участь в управлінні школою в порядку, визначеному Статутом школи. На захист професійної честі і гідності. Знайомитися із скаргами та іншими документами, які містять оцінку його роботи, давати відповідні пояснення. 4.4. Захищати свої інтереси самостійно і (чи) через представника, в тому числі адвоката, у випадку дисциплінарного розслідування чи службового розслідування, пов'язаного з порушенням педагогом норм професійної етики. На конфіденційність дисциплінарного (службового) розслідування, за винятком випадків, передбачених законом. Вільно вибирати і використовувати методики навчання і виховання, навчальні посібники і матеріали, підручники. 4.7. Регулярно підвищувати свою кваліфікацію. Атестуватися на добровільній основі на. відповідну кваліфікаційну категорію. Давати учням під час занять і перерв обов'язкові розпорядження, які стосуються організації занять і дотримання дисципліни, притягувати учнів до дисциплінарної відповідальності у випадках і в порядку, встановленому Статутом і Правилами внутрішнього трудового розпорядку.5. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ 5.1. Класний керівник (куратор) несе відповідальність за життя і здоров'я учнів класу під час заходів, які він проводить, а також за порушення прав і свобод учнів у відповідності з законодавством України. 5.2. За невиконання чи неналежне виконання без поважних причин Статуту і Правил внутрішнього трудового розпорядку школи, законних розпоряджень директора школи та інших локальних нормативних актів, посадових обов'язків, визначених даною Інструкцією, класний керівник (куратор) несе дисциплінарну відповідальність у порядку, передбаченому трудовим законодавством. За застосування, в тому числі одноразове, методів виховання, пов'язаних з фізичним і (чи) психічним насиллям над особистістю учня, а т^ Шепетівського НВК №1 ПІБ учня В 2010-2011 н.р. бажаю відвідувати Клуб “Чарівний світ музики” a. хор b. вокальна група c. група солістів Театральна студія “Класика” Гурток декоративного мистецтва “Чудеса руками” Гурток образотворчого мистецтва “Народні ремесла” Літературна студія “Новатор” Спортивний гурток “Атлет” Гурток “Баскетбол” Гурток “Настільний теніс” Гурток “Влучний стрілець” Гурток “Шахи” Клуб “Інтелект” Хореографічна студія “Овація” Гурток обробки деревини та металу “Місто майстрів” Гурток технічної творчості “Авіамоделіст” Англійський фан-клуб Дискусійний клуб “Точка зору” Туристичний гурток Правовий клуб “Феміда” Гурток “Прес-центр” Згода батьків: з бажанням дитини згідні. Підпис батьків:__________________ЛИСТ ЗАМОВЛЕННЯ УЧНЯ ________ класу^ Шепетівського НВК №1 ПІБ учня В 2010-2011 н.р. бажаю відвідувати 1. Індивідуальні заняття (з метою підготовки до олімпіади) Історія Хімія Математика Іноземна мова (англ.) Українська мова Економіка Біологія Інформатика Географія Фізика Правознавство 2. Групові заняття: 2.1. к/в „Країнознавство” 2.2. факультативний курс „Стилістика сучасної української мови” 2.3. факультативний курс „