Чернігівська обласна універсальна наукова бібліотека ім. В. Г. КороленкаЛюбов з першого погляду, або Секрети книжкової виставкиметодично-бібліографічні матеріалиЧернігів-2010 ББК 78.38 Л 93Любов з першого погляду, або Секрети книжкової виставки: методично-бібліографічні матеріали / ОУНБ ім. В. Г. Короленка; підгот. А.Матюшенко; відп. за вип. О.Сльозка. – Чернігів, 2010. – 22 с.«Обирати книги для свого та чужого читання – не тільки наука, а й мистецтво», - писав відомий російський бібліотекознавець М. Рубакін. Дійсно, треба мати чималі знання і розкуте творче мислення, щоб книжкова виставка, ця найпоширеніша (і досить консервативна) форма роботи публічних бібліотек надихнулась новими ідеями щодо змісту, яскравих експозиційних рішень, концептуальних підходів. Видання пропонує знайомство з деякими порадами фахівців та цікавими прикладами організації виставкової діяльності бібліотек Росії та Казахстану, що стануть в пригоді бібліотекарям-практикам.Упорядник, комп’ютерний набір: А. Матюшенко Комп’ютерне макетування: Л. Цимбал Різограф ОУНБ ім. В. Г. Короленка Тираж: 35 прим. Миліше книги у світі друга немаєНавої Дійсно, любов з першого погляду іноді трапляється в житті людей. А в житті книг? Кажуть, що вони мають свої долі в головах читачів. Але це за умови що відбудеться зустріч…^ Когда раскрывают мой томик На столике в тишине, Я душу кладу на ладони Пришедшему в гости ко мне. Шлях до цієї гостини може бути довгий, примхливий. Може взагалі завести в глухий кут, в книгосховище, де пилом припадають такі ж невдахи, помічені тавром «не користуються попитом», «забуті». І ніякого тобі «першого погляду». Хто ж той добрий поводир, що проведе книгу саме до того, кому вона конче необхідна? Ця людина – бібліотекар, а справа, якою він займається, за влучним висловом журналістки О. Виноградової, – «не проза, не поезія, а справжні чари». Вислів, звичайно, метафоричний, але з ним хочеться погодитись. Бібліотекарю відома таємна сила знаку – Слова. За допомогою своїх «магічних атрибутів» (фонди, каталоги), власного натхнення та фантазії він ніби викликає до життя нову енергію – нове Знання, яким наділяє невтаємничених, тобто читачів. Чому ж вони бувають невдячними доброму чарівникові – бібліотекарю, чому так принизливо відгукуються про результати його клопотань? «Щось сіреньке в кутку…» – це типовий жарт блогерів про книжкові виставки. Але ж саме за їх допомогою бібліотекарі влаштовують книгам «оглядини» – і для першого читацького погляду, і для другого, щоб привернути увагу, підтримати інтерес, викликати емоції, і, нарешті, осмислене рішення щодо вибору книги. Так діє механізм візуального, психологічного впливу книжкової виставки на читача. Зазвичай, виставок в бібліотеці досить багато, навіть в маленькій сільській. А результативність...? То можливо у звичній, навіть десь рутинній роботі бібліотекарі не завжди використовують всі свої професійні секрети? Чи замало секретів в їхній «чарівній скриньці»? Тож завжди є нагода поповнити запас, заглянувши у фахову літературу, періодику, де ця тема докладно розроблена, постійно поповнюється кращим практичним досвідом, пропозиціями теоретиків-бібліотекознавців, адже книжкова виставка є синтезом і науки, і мистецтва, і практичної діяльності бібліотекаря, виразом його індивідуального світосприйняття. Рецептів вдалої виставки дуже багато, але універсального немає. Кожен автор підбирає ті «інгредієнти», що є під рукою. До речі, особливістю виставки високого рівня, що готується з повагою до користувача, є її персоніфікація, коли оприлюднюється склад всієї авторської групи (розробник ідеї, художник-дизайнер, партнери та спонсори тощо). Іноді удача приходить не завдяки суворим дотриманням вимог і правил, а всупереч їм. Креативність – це відхід від стереотипів і один із критеріїв оцінки книжкової виставки. Серед інших можна ще назвати актуальність, врахування інтересів користувачів, повноту розкриття теми, інтерактивність, творче самовираження бібліотекаря, застосування додаткових матеріалів, наявність професійних знахідок, відповідність іміджу бібліотеки, рекламу виставки, її ефективність. Всі ці критерії загалом та кожен окремо мають інноваційний потенціал. Плануючи свій виставковий репертуар, бібліотека, звичайно, орієнтується на обов’язковий для висвітлення перелік тем історичного, державного, політичного, соціального спрямування. Цілком зрозуміле бажання нікого та нічого не забути часто обертається перевантаженістю внутрішнього бібліотечного простору, як правило не дуже великого.^ Увага! Фахівці радять: – в одному місці і в один час має функціонувати лише одна виставка – оптимальна кількість виставок для невеликої публічної бібліотеки з абонементом і читальним залом – від 15 до 25 на рік – бібліотеці слід уникати «чергових», ідеологічно ангажованих виставок – кожна виставка в бібліотеці має стати святковою подією як для користувачів, так і для бібліотекарів. Важливим чинником актуальності книжкової виставки є її проблемний характер, наявність невивчених питань, протиріч тощо. Автор експозиції розробляє свою концепцію, тобто свій аргументований погляд на проблему, різні аспекти якої складатимуть розділи виставки. Авторська концепція повинна бути зрозумілою, доступною для сприймання, спонукати читача до активної розумової діяльності. Він може погоджуватись, або не погоджуватись з позицією автора, але не залишатись байдужим.^ Приклади проблемно-тематичних виставок: “Люди космосу” (астронавти та філософи), “Клонування: принади та ризики”, “Багато є у світі, друг Гораціо…: відкриття, загадки, таємниці”, “Відродження української культури і російська культура: разом чи проти?”. Виставка «Світ сім’ї – світ, в якому ми живемо» (Астраханська ОНБ, Росія) представляла книги про стратегію виживання сімей під час і після соціальних потрясінь, сімейні цінності, проблеми подвійної гендерної ідентичності (протиріччя між професійною та сімейною діяльністю), роль бабусь у сім’ї. Наскрізна тема виставки – сімейні історії, ведучі на презентації – молоді мами та майбутні мами.Увага! Наскрізна тема (або наскрізний образ) – це композиційний прийом, що дозволяє читачу краще орієнтуватись у представлених документах, є своєрідним путівником по виставці. Бажання «заманити» до бібліотеки доросле не читаюче населення (особливо чоловіків) спонукали бібліотекарів до розробки виставкового проекту «Анатомія чоловіків» (Березівська публічна бібліотека, Свердловська обл., Росія). Сильній статі були запропоновані «типово чоловічі» тематичні експозиції: книги про автомобілі, радіотехніку, будівництво та ремонт житла, взаємовідносини в сім’ї, науку управляти грошима і навіть про розвідників та шпигунів. Виразним доповненням до останньої став оригінальний антураж – «шпигунська валіза» з навушниками, пістолетом, запальничкою-фотоапаратом, предметами шпигунського гардеробу (плащ, чорні окуляри). Був на виставці і такий розділ як «шпигунські страждання» – пісні про розвідників. Гостра проблема дорослення, усвідомлення підлітком свого «Я» серед інших людей є актуальною в усі часи, а тим більше сьогодні, коли в суспільстві йде зміна духовних і моральних орієнтирів, його роздирають конфлікти і агресія. Виставка «Світ підлітка і підліток у світі» пропонує не готові відповіді на вічні питання, а дає інформацію для роздумів.^ Структура виставки: Епіграф: «Із підлітків створюються покоління» (Ф. Достоєвський).1-й розділ: Парадокси підліткового віку: фізіологічні та психологічні особливості. Цитата: «Вони відчувають, що їхній стан безрадісний, що їхня поведінка недобра, що їхні безсердечні вчинки не виправдовуються обставинами, але їхнє тіло, їхнє єство не підкоряється їм»(К. Бюллер).^ 2-й розділ: Підліток і право. Цитата: «У лихо потрапляють як у провалля, раптово, ну а в злочин ступають по сходах» (О. Бестужев-Марлинський).3-й розділ: Крок за кроком до погибелі. Цитата: «Головне – бути на боці дитини (Ф. Дольто).4-й розділ: Що треба знати про підліткову субкультуру. Цитата: «Підлітки в усі часи складали особливу соціально-демографічну групу, але в наш час склалася специфічна підліткова культура, яка поруч з іншими соціальними факторами відіграє велику роль в розвитку школярів» (В. Воронін).^ 5-й розділ: Світ підлітка: книга, бібліотека. Цитата: «Духовне середовище бібліотеки може стати для людини в 12-15 років ідеальним простором спілкування зі світом через осмислення, переживання культури в контексті свого досвіду та переживань» (Л. Степанова) Елементами оформлення цієї виставки стали уламки скла– метафори гострого конфлікту між оточуючим світом та власним світом підлітка, на яких були написані назви розділів. Назви та списки літератури до кожного розділу виконані в асоціативній кольоровій гамі. Наприклад, для 1-го розділу обраний зелений колір, як символ надії на минущість та тимчасовість вікових підліткових проблем. А ось для розділу «Крок за кроком у безодню» домінуючим став червоний колір, що викликає почуття тривоги і небезпеки. Останній розділ виставки – «Твір на задану тему» продемонстрував сучасні атрибути підліткової культури: диски, флешки, постери тощо. Актуальною сьогодні вбачається тематика виставок, що розкривають загальнолюдські проблеми: це історія світових цивілізацій, міжрелігійні, міжетнічні та гендерні відносини, глобалізм, екологічна безпека тощо. Розробляючи концептуальний задум книжкової виставки, бібліотекар перш за все розмірковує про її читацьку та цільову аудиторію: -для кого вона буде представляти інтерес -які потреби (освітні, культурні, інформаційні, розважальні) задовольняти -якої мети ця виставка має досягти (розвивати інформаційну культуру читачів, їх готовність до безперервної самоосвіти тощо). Отже, на три основні питання бібліотекар повинен дати собі чітку відповідь: для кого ця виставка, для чого вона і що ви хочете сказати.Увага! Важливо пам’ятати: все в книзі є привід для виставки! Інтереси читачів, навіть, на наш погляд, дрібні, обивательські заслуговують уваги. Чому б не запропонувати читачам у літній період легку, необтяжливу книжкову колекцію на виставці з гумористичною назвою «На пляжу лежу», або потішити допитливу публіку розкриттям таємниць великого літературно-фінансового успіху. Виставка «Як стають мільйонершами» представить бестселери відомих жінок-детективниць Д. Донцової, Т. Устинової, О. Мариніної та ін., які дійсно стали дуже багатими завдяки нашій любові до цього «несерйозного» жанру. Отже, читацькі інтереси треба постійно вивчати, враховувати, передбачати і формувати. Щодо останнього, то йдеться не тільки про певне коло тем, важливих з точки зору спеціалістів, а й новаційні методики організації виставок. Їхньою відмінною рисою сьогодні є інтерактивність, тобто діалог в режимі книга – користувач, бібліотекар – користувач, користувач – користувач. Бібліотечна практика постійно поповнюється все новими видами виставок такого типу: це виставки-аукціони, виставки-кросворди, виставки-вікторини, виставки-вернісажі, виставки-діалоги, виставки-поради, виставки-запитання; різні види читацьких виставок (виставки-дебюти, виставки ігри, виставки-настрої, виставки-концепції, виставки-знайомства) тощо.Виставка-колаж, зазвичай, має широкопланову тему: «Я та мистецтво», «Я – молодий» (з підтемами: «мода», «захоплення», «почуття», «сумніви», «тривоги» тощо).Виставка-досьє представляє документи, факти, художні твори, що розкривають певне питання, наприклад «Література української діаспори».^ Виставка газетних публікацій знайомить читача з творчістю одного журналіста, а в якості додатку до періодики пропонуються книги, альбоми, репродукції, фото, платівки і компакт-диски , що доповнюють образи героїв його статей.Виставка-імпульс апелює до чуттєвої сфери, покликана визвати сильну емоційну реакцію, спонукати до дії («SOS! Річка благає допомоги!»).Виставка-дайджест пропонує розгорнутий зміст експонованих літературних творів: «Ці книги треба читати». До речі, можна провести серед читачів міні-конкурс на кращий дайджест улюблених книг.^ Виставка книг, що не користуються попитом «Ваша думка» запропонує читачам картку зворотного зв’язку, де перераховуються можливі причини незатребуваності книг: не було інформації, вузький профіль, нецікава тема, важлива тема, але погано викладена, тема неактуальна, книга застаріла за змістом, погана поліграфія. Фактором формування читацького інтересу можуть стати літературні пристрасті відомих людей. В бібліотеках м. Арзамаса (Росія) продовжили дослідження, розпочате журналом «Time Out Москва» серед російських письменників (В. Аксьонов, Л. Улицька, Д. Биков, В. Токарева). Вони висловили свої думки щодо «Найбільш переоціненої та найбільш недооціненої книги століття», «Найкращої дитячої книги та дитячої книги, що була незаслужено забута»; відповіли на питання: «Якби в шкільній програмі залишилась одна книга, то це б була…», «Над якою книгою ви плакали?» Такі ж питання були задані і арзамаським читачам. Потім на паралельно розташованих стелажах вишикувались книги – фаворити московських знаменитостей і місцевих книголюбів. Ця виставка – одна з багатьох у проекті «Від бібліофобії до бібліоманії», започаткованому в бібліотеках Арзамаса. Наприклад, співробітники бібліотеки ім. М. Горького організували цикл виставок «Читай зі мною». На одній з них бібліотекарі запропонували читачам свої улюблені книги. Причому, пропозиції були від людей різного віку, професійного досвіду, літературних смаків. Інша виставка представила книги – лідери голосувань на Інтернет форумі «Мультикабельні мережі Арзамасу». Повідомлення учасників обговорень на теми «Книги – краще проведення часу», «Навчи мене читати»; їхні ніки та аватари (тобто Інтернет-псевдоніми та фотографії) доповнювали виставку.^ Порада фахівців: не зловживати інтерактивністю! Серед всіх форм діалогу тихий діалог «книга – користувач» може бути і несподіваним, і яскравим, і ефективним, якщо знати закони побудови експозиції (перспектива, оглядність, насиченість, групування), але використовувати їх творчо, нестандартно. Наприклад, викладка «Тепер я знаю!» (словники, довідники, енциклопедії) була організована не за лінійним, а за кільцевим принципом. Виставка для підлітків «Страниц любимых вспомни прелесть» (Іванівська ДЮБ, Росія) розміщувалась на двох зіставлених півколом стелажах. На одному була представлена улюблена підліткова література 70-80 років, на другому – сучасників. Між стелажами, на круглому столі – заголовок та «лист автографів» (з підписами та відгуками читачів). Головним елементом оформлення виставки «Зірка на ім’я Ліндгрен», присвяченій творчості видатної шведської казкарки, стала театральна ширма, що була задрапірована під зоряне небо. В центрі ширми – портрет письменниці, поруч – хмаринка з її висловом: «Чудеса творять діти, коли читають книги. Вони беруть наші думки і слова, вони вселяють в них життя і блиск». Навкруг портрета – золоті та срібні зірки із цікавими фактами з життя А. Ліндгрен. А поруч із ширмою на декількох столиках були розкладені книги письменниці. Несподіваним був композиційний задум виставки «Столик на двох». Саме він став виставковою площею для книг по домогосподарству. Між столовими приборами, на паперових серветках відвідувачам пропонувались поради по сервіровці, правила поведінки за столом, а також цікаві рецепти. Всі бажаючи могли додати до них і свої. Про виставковий проект «Стиха – рука – творение» (Астраханська ОНБ, Росія), вже розповідалось в методичних рекомендаціях «Залишитись у просторі і часі». Втім, ця оригінальна творча ідея наших російських колег заслуговує нагадування. Концепція виставки – активне читання живого поетичного слова. Об’єкт виставки – власне сам текст будь якого автора, (бажаючих запрошували об’явами на вулицях), що відтворювався у довільній техніці: живопис, аплікація, фото, кераміка, побутові речі. Вірші предстали перед слухачами/глядачами написаними, надрукованими, намальованими, підвішеними на мотузки до стелі та стін. Поруч були і арабська каліграфія, і бляшанка з-під печива із зображенням зимових ігор як ілюстрація до вірша О. С. Пушкіна «Зима, что делать нам в деревне», і зношений чобіт-годинник як символ втомленого часу… На інтерактивному відкритті виставки всі бажаючі могли за допомогою підвішених олівців, ручок, фломастерів написати свій улюблений вірш, або скласти експромт. А на закритті присутні стали свідками народження («творения») вірша – у слові, русі, жесті… Експозиційним рішенням для виставки однієї книги може бути, наприклад, красива рама, де на золотавому тлі предстане особлива для бібліотеки книга – «Золота колекція». Якщо до бібліотеки надійшло багато примірників однієї назви, незвичайним виставковим «стелажем» для них послугує звичайна драбина. Закони композиції вимагають не перевантажувати виставку, створювати навколо кожного документу «поле відпочинку очей», але іноді читачів ваблять саме розвали, в яких буває так приємно поритися, наприклад, у великій валізі з книгами про мандрівки та пригоди. Слід пам’ятати деякі важливі особливості візуального сприйняття інформації. Перша увага читача буде зосереджена у верхньому кутку ліворуч! Увага! На початку експозиції розміщуються найбільш яскраві, привабливі матеріали (але не довідники та енциклопедії), а в кінці – найбільш змістовні.Дієвим засобом привертання уваги до виставки є прийом ай-стоперів, тобто елементів, що відразу кидаються в очі, повз яких важко пройти. Ай-стопером може бути оригінальний (краще, короткий – не більше 4-5 слів) заголовок, який зупинить погляд або парадоксальністю – «Добрий день, мій любий враже» для виставки з проблем толерантності; або цікавою інтригою – «Різдво та якості людини», «Аромати в житті жінки»; або підкресленою гіперболою – «Наймудріша книга нашого фонду» («Найбільша», «Найменша», «Наймодніша», «Найстильніша і т. ін.); або добрим гумором – «Ні пуху, ні пера» (виставка на допомогу абітурієнтам), «Книги наші – закладки ваші» (виставка забутих речей, які читачі використовують як закладки); або навіть… відсутністю тексту, який замінить ефектна символіка, наприклад знак культури М. Реріха поруч із формулою швидкості світу А. Ейнштейна. Навіть слово із заголовку слугуватиме ай-стопером, якщо використати його як наскрізний образ. Для виставки «Драми дорослення» це слово – «драми», яке візуалізується маскою «драма». На ній пишуться назви розділів. Цитати – ще один знаковий аксесуар виставки (поруч із заголовком, текстовими рубриками, анотаціями) – теж «заграють на фоні якогось зображення (фото, малюнок ). Виразними ай-стоперами є предметні аксесуари (натуральні речі, деталі, макети, муляжі) – своєрідні метафори, що сприяють розвитку абстрактного мислення читачів, допомагають кращому розкриттю теми виставки, її ідей та образів. Іноді аксесуари стають основою експозиції замість текстових документів (або поруч із ними). На виставці «Адресати лірики О. С. Пушкіна» були представлені виключно копії листів поета до коханих жінок, портрети, вірші та деякі речі – символи романтичних почуттів та знаки епохи: старовинна жіноча рукавичка, віяло, гусяче перо, свічка. Ностальгічний характер виставці «Ленінградський каталог» (ЦРБ ім. О. Серафімовича, С.-Петербург, Росія) додавали побутові речі жителів міста 30-60-х років. Предметні доповнення також іноді можуть стати промовистим заголовком. Наприклад, візитівкою виставки для автолюбителів стала велика літера «Я», вирізана з пінопласту, червоне серце (м’яка поролонова іграшка) та іграшкова модель автомобіля. На створення позитивного образу виставки працюють і художні аксесуари, які за своїм призначенням подібні предметним: картини, колажі, плакати, ілюстрації, фотографії, а також декоративні елементи: драпування, квіти, сувеніри. Колір теж є повноправним елементом композиції, що впливає на підсвідомість і здатен як підсилити емоційне враження від виставки, так і загалом загубити весь задум невдалою колористикою. «Колір – це клавіші, очі – молоточок, душа – багатострунний рояль», – писав відомий живописець В. Кандинський. Іноді колір стає головним концептом виставки, приклад чого – виставка «Червоне і чорне» в ЦБ Кіровського р-ну (С.-Петербург, Росія). Особлива символіка цих кольорів – червоного, що в християнській релігії є синонімом любові, всього красивого, шляхетного; і чорного, що співвідноситься із космосом, землею, початком і кінцем всього сущого розкривається через представлені на виставці книги з іконопису, мистецтво російського авангарду 20-30 р. р. і початку 20 ст., художні твори (Стендаль «Червоне і чорне», О. Дюма «Чорний тюльпан», А. Мердок «Чорний принц», М. Лермонтов «Маскарад», А. Ахматова «Поема без героя», вірші В. Маяковського, Д.Бурлюка). Книжкові палітурки, загальне оформлення виставки було витримано у поєднанні двох кольорів, що дозволяє говорити про цю виставку як про витвір мистецтва – інсталяцію. Подібна за ідеєю виставка-інсталяція була організована у Східноказахстанській дитячо-юнацькій бібліотеці (Казахстан). Вона мала назву «Конир» (з казахської мови – «коричневий») і присвячувалась розкриттю символіки цього кольору в казахській культурі. Ідея втілювалась за допомогою відповідної кольорової гами в оформленні, в підборі книг, зміст яких передавав філософію кольору; предметів мистецтва (вірші, пісні, репродукції картин казахських художників, фотографії). Так колір став своєрідним ментальним кодом до розуміння національного характеру.Увага! Фахівці радять: створити привабливу «картинку» виставки допоможе грамотний підбір кольорів для заголовку, назв розділів, цитат, анотацій, звернень, ілюстрацій тощо. Вибір колористичного рішення залежить від: – читацького призначення (для дітей – теплі, насичені кольори: світло-помаранчевий, рожевий, червоний; для підлітків – «агресивні», провокативні поєднання помаранчевого та синього, червоного та зеленого, жовтого та фіолетового; для людей похилого віку – спокійні, нейтральні: беж, оливковий); – місця розташування (домінуючий колір виставки повинен узгоджуватись з колористикою інтер’єру приміщення); – тематики та концепції виставки (наприклад, для оформлення виставки «Сонячний геній» різні періоди життя О. С. Пушкіна висвітлені асоціативною кольоровою гамою: ліцейські роки – зелений колір (молоде життя, надії), Болдінський період – жовтий (осінь, щедрість творчого врожаю), заслання – сірий (печаль, безнадія).Увага! Фахівці радять доцільні поєднання кольорів: чорний з жовтим, чорний з помаранчевим, червоний з білим та блакитним, білий на синьому, білий на зеленому, білий на червоному. Небажані поєднання: жовтий на червоному, синій на жовтому. Одноманітні, занадто клішовані поєднання, яких теж слід уникати: чорний на білому, червоний на білому. Загалом в оформленні повинно бути використано не більше 3-х кольорів. Великі зусилля, покладені на підготовку якісної книжкової виставки, не витрачаються марно, якщо дозволяють підвищити її суспільний імідж, завоювати довіру читачів, знайти нових партнерів. Декілька виставок на рік повинні бути особливо «ударними», задумуватись як такі, що матимуть найбільший громадський резонанс. Для вдалої репрезентації виставки великого значення набуває гарна реклама. Це і прес-релізи, анонси в місцевих мас-медіа, яскраві оголошення в бібліотеці, листівки та флаери для розповсюдження в публічних місцях за допомогою волонтерів. Прикладом цікавого прес-релізу може слугувати оголошення про виставку «Кинь все та відпочинь!» в Кемеровській обласній науковій бібліотеці (Росія):Кинь все та відпочинь в Кемеровській обласній науковій бібліотеці ім. В. Д. Федорова разом із туристичним агентством «СибУглеТур», туристичною фірмою «ШоріяТур», санаторіями «Кедровий Бір» та «Сосновий Бір»^ 22 травня в 14.00 год. в Кемеровській обласній науковій бібліотеці відбудеться презентація виставки літератури «Кинь все та відпочинь». Презентація виставки «Кинь все та відпочинь» (упорядник: Ірина Шеріна, автор ідеї: Віра Лаврушкіна) – знаменний факт. Пріоритетний національний проект «Охорона здоров’я» підкреслює, що здоров’я населення є провідним фактором національної безпеки, основним критерієм правильності всієї соціально-економічної стратегії держави, в т. ч і в Кузбасі.Ірина Шеріна представить книги та статті, ресурси Інтернет, що експонуються на виставці і розкривають методи курортології і оздоровчого туризму, питання відпочинку в далекому та близькому зарубіжжі, а також в Росії, і, звичайно, в рідному Кузбасі.^ Ніна Шевченко, директор туристичної фірми «СибУглеТур», яка передала обласній бібліотеці велику кількість матеріалів по організації відпочинку та туризму і виступила активним партнером у підготовці цієї презентації, розкриє концепцію нашого відпочинку, адже досвід показує, що найбільш складним моментом в організації поїздки є вибір типу відпочинку, часу поїздки, країни, курорту, і, нарешті, готелю.^ Олеся Колесникова, заступник директора туристичної фірми «ШоріяТур», ще однієї кузбаської фірми, що прекрасно зарекомендувала себе на ринку послуг відпочинку і яка володіє багатьма іншими тонкощами організації виїзного та внутрішнього туризму, головну увагу приділить відпочинку в Горній Шорії, яка за природними особливостями прирівняна до німецької Тюрінгії та швейцарських Альп.^ Віктор Черевко, головний лікар санаторію «Сосновий Бір», що має ліцензію на здійснення медичної діяльності більше ніж 50 видів і сертифікат вищої категорії, відповість на всі запитання, що стосуються відпочинку в цій популярній кузбаській здравниці.^ Людмила Сєдова, заступник директора санаторію «Кедровий Бір», розповість про основні напрямки діяльності санаторію, що оснащений сучасним лікувально-діагностичним обладнанням вітчизняних та зарубіжних фірм, лікарі якого співробітничають з провідними спеціалістами Томського НДІ курортології та фізіотерапії, Кемеровської державної медичної академії. Презентація виставки – це прекрасна можливість задати будь яке запитання провідним спеціалістам з проблем відпочинку та оздоровлення. Для вас будуть демонструватись фільми про здравниці та оздоровчий туризм, буде грати акордеон, ви знову згадаєте, що відпочинок НЕОБХІДНО планувати, і що є в Кузбасі центри, що допомагають отримати справжнє, настільки бажане, МІЦНЕ СИБІРСЬКЕ ЗДОРОВ’Я! На всі питання відповість Віра Іванівна Лаврушкіна, зав.відділом. Тел., е-mail, адреса…. Тема окремої розмови і, напевне, спеціально підготовлених методичних матеріалів – віртуальні виставки, що набувають все більшої популярності серед користувачів і ентузіазму у їх створювачів – бібліотекарів в контексті загального поширення комп’ютерних технологій в бібліотечному середовищі, удосконалення інфомаційно-бібліотечних послуг. Головна перевага віртуальних виставок перед традиційними – у загальнодоступності, географічній та часовій необмеженості, що особливо цінується людьми з особливими потребами. Втім, і цілком здорові, але дуже зайняті користувачі бібліотек (або принципові поціновувачі віртуальної інформації) охоче звертаються до он-лайнових виставок. Сьогодні вони більш схожі на електронні бібліографічні списки та каталоги, до яких іноді додаються анотації та фото обкладинок, титульних сторінок видань. Добре структурована виставка повинна мати історичну або біографічну (для виставок – персоналій) довідку, цитати та ілюстрації; вказувати дату створення та оновлення, кількість відвідувачів; надавати можливість за допомогою гіперпосилань переглянути повні тексти окремих документів (або передмови та змісту), ресурсів Інтернет відповідно тематики представлених видань. Саме від наявності таких зручностей залежить рейтинг виставки, рівень її затребуваності. «Віртуальники» трохи поблажливо пропонують «старообрядцям» (любителям старої доброї паперової книги) і надалі стояти біля запилених поличок. Але ж: «Що за насолода знаходитись в гарній бібліотеці. Дивитись на книги – це вже щастя!», – писав видатний англійський письменник У. Теккерей. Мабуть, саме ця насолода приводить нас в професію. А ще – бажання поділитись нею з людьми. Всі секрети-рецепти, якими ми поділились з приводу організації книжкових виставок, допоможуть колегам оновити в пам’яті вже відомі знання і здобути якусь нову, корисну інформацію.Рекомендовані джерела 1. Гайворонская А. Книжная выставка: В поисках нового образа /А. Гайворонская // Библиополе. – 2005. – №7. – С.14-15. 2. Гайкович А. Красное и черное: Психоделический арт как средство постижения символизма цвета / А. Гайкович // Библиотечное дело – 2009. – №2. – С.26. 3. Головко С. Социально-культурные функции библиотечной профессии / С. Головко // Библиотековедение.– 2004. – №6. – С.32-38. 4. Гольман О. Пришел, увидел и узнал / О. Гольман // Библиополе. – 2005. – №7. – С.17-20. 5. Гришина С. Чемоданчик Джеймса Бонда, или Как заманить в библиотеку взрослого «нечитателя» / С. Гришина // Библиотечное дело. – №13. – С.20-22. 6. Еще один взгляд на книжную выставку /Библиома- ния. – Режим доступа: http.bibliomaniya.blogspot.com 7. Жабко Е. Интернет как среда виртуального общения /Е. Жабко //Библиотековедение. – 2003. – №4. – С.45-50. 8. Збаровская Н. Виртуальные помощники: информационные технологии /Н. Збаровская // Библиотека. – 2003. – №10. – С45-47. 9. Збаровская Н. Выставочная деятельность публичных библиотек. – СПб.: Профессия, 2004. – 224с. – (Серия «Библиотека»). 10. Збаровская Н.Что такое выставочная деятельность библиотек. – Режим доступа: http://lib.1september.ru 11. Зыков О. Выставочная работа публичных библиотек: Опыт практического пособия. – Л.,1990. – 53с. 12. Киселева Л. В поисках визуальной культуры /Л. Киселева//Библиотека. – 2007. – №4. – С.41-45. 13. Книжные выставки бывают разные (фото) – Режим доступа: http://inf.by/gomel_lib/1037/ 14. Коленко М. Мы, провинциалы, другие: Центральная библиотека региона как фактор формирования культурной среды / М. Коленко //Библиополе. – 2009. – №11. – С.2-8. 15. Кудинова Н. Инновационный подход к организации книжных выставок / Н. Кудинова // Бібліотечний форум України. – 2007. – №1. – С.23-26. 16. Кудря Л. Віртуальна книжкова виставка – нова форма популяризації документів / Л. Кудря // Бібліотечна планета.– 2009. – №1. – С.37-39. 17. Лаврушкина В. В кущах информационного рая: Выставочная деятельность научных библиотек: Зачем и кому она нужна /В. Лаврушкина // Библиотечное дело. – 2008. – №10. – С.32-33. 18. Матлина С. Библиотека как метафора: Методологический подход /С. Матлина // Библиотечное дело.– 2010. – №10. – С.2-8. 19. Мужикова Е. Выставка – это всегда интересно / Е. Мужикова //Библиополе. – 2008. – №1. – С.40-41; №2. – С.29-30; №5. – С.28-29; №6. – С.30-31; №7. – С.30; №8. – С.22; №9. – С.28-29; №10. – С.32-33. 20. Поздеева Е. Жизнь в коричневом цвете: Новый взгляд на организацию выставок / Е. Поздеева // Библиотечное дело.– 2009. – №18. – С.20-22. 21. Портянкина В. Талантливая и неповторимая / В. Портянкина //Библиополе. – 2005. – №3. – С.19-22. 22. Рябыкина М. Работа не напоказ / М. Рябыкина // Библиотека. – 2006. – №10. – С.49-50. 23. Семиколенных Н. Канарейки в пещере книжных сокровищ: Нестандартные решения интерьеров /Н. Семиколенных, С. Хмелевцева //Библиотечное дело. – 2010. – №13. – С.40-41. 24. Соціокультурна діяльність: Публічні бібліотеки / НПБУ; Уклад. С. Кравченко, І. Цуріна –К.,2005. – 66с. 25. Стародубцева Л. Актуальный проект для села: Передвижные книжные выставки / Л. Стародубцева // Библиополе. – 2008. – №2. – С.47-50. 26. Таращенко А. От энергии моря – к энергии знаний: О черноморских пейзажах и о природе выставок / А. Таращенко //Библиополе. – 2007. – №11. – С.19-20. 27. Трачук Л. Віртуальні виставки: нова послуга бібліотеки/Л. Трачук//Вісник Книжкової палати. – 2007. – №11. – С.36-38. 28. Ходырева Е. Когда оживают стенды / Е. Ходырева // Библиотека. – 2006. – №6. – С.61-62. 29. Чижанова Е. Виртуальные выставки: новые технологии. – Режим доступа: http://ksu.ru/lib_files/chiganova!1422.doc 30. Шуминова С.Берегите близких, берегите / С.Шуминова // Библиотека. – 2009. – №1. – 29-31.Додаток 1Бесіда про виставку «Бібліоресторан « Паті для яппі »Дорогі друзі! Запрошуємо вас у Бібліоресторан! «Ресторан у бібліотеці? - запитаєте ви, – Хіба це можливо?» Можливо, якщо ви згадаєте, що книги – це теж їжа, їжа для розуму і для душі. Є таке поняття – «Смачна книга» – це, коли читаєш і отримуєш справжню насолоду, закриваєш останню сторінку з жалем. Це, коли, отримуючи інформацію з книги, розумієш, що разом з прочитаним стаєш мудрішім. У нашому Бібліоресторані ассортимент – такі книги: Цікаві, захоплюючі і пізнавальні. Бібліоресторан відкритий для молоді. Його назва «Паті для яппі» на сучасному молодіжному сленгу означає: «Вечірка для ділових молодих людей, що прагнуть до успіху в професійній діяльності та кар’єрного зросту». Знайомство з нашим рестораном потрібно почати з бізнес-ланчу, в який входить лише найсвіжіша періодика. Затишно влаштувавшись у м’яких кріслах, відвідувачі можуть прочитати статті про секрети професійного зросту в журналах «Соціс», «ЕКО», дізнатися про творчі плани молодих і амбітних з журналів «Ведмідь», «Forbs». Сівши за столик, можна скуштувати фірмові страви «Наполеон» та «Цезар» і познайомитись з меню Бібліоресторану – рекомендаційнім списком літератури, представленої на нашій виставці. Наше меню, як і сама виставка, складається з 7 розділів. У першому – «Холодні закуски» – до вашої уваги запропоновані легкі, що не потребують великих розумових зусиль, книги про забезпечених і успішних людей, імена яких, як правило,в усіх на слуху. Тим, хто любить гарячіше, одразу пропонуємо серйознішу літературу зі стелажу «Гарячі страви». Книги з економічних і правових питань допоможуть початківцям політикам і бізнесменам в засвоєнні соціальних і юридичних наук. «Другі страви», як гарнір, супроводжують гаряче. Тут знаходиться література, яка допомагає отримати найкращі результати в досягненні наміченої цілі. Це книги з етики, психології, а також художня література, герої якої змогли досягти вершин бізнесу і політики. Нехай ці персонажі жили в минулому і навіть в позаминулому столітті, але ж їх досвід, в тому числі і сумний, не може не знадобитися. Багато сучасних ресторанів пригощають своїх гостей стравами національних кухонь різних країн. Наш ресторан приготу